ГАЛОГЕОХІМІЯ ГРУНТО-ПІДГРУНТЯ ЛАНДШАФТНИХ КОМПЛЕКСІВ ПРИЧОРНОМОРСЬКО-ПРИАЗОВСЬКОГО СУХОСТЕПОВОГО КРАЮ

Краткое описание

ЛЬВІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ ІВАНА ФРАНКА

На правах рукопису

Кривульченко Анатолій Іванович

Індекс УДК 631.4:911.2 (477)

ГАЛОГЕОХІМІЯ ГРУНТО-ПІДГРУНТЯ ЛАНДШАФТНИХ КОМПЛЕКСІВ ПРИЧОРНОМОРСЬКО-ПРИАЗОВСЬКОГО СУХОСТЕПОВОГО КРАЮ

11.00.05. біогеографія і географія грунтів

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора географічних наук

Науковий консультант Позняк Степан Павлович,
доктор географічних наук, професор Львівського національного
університету імені Івана Франка, завідувач кафедри
грунтознавства і географії грунтів

ЛЬВІВ - 2002

ЗМІСТ
Вступ.......................................................................................................... 7
Розділ 1. Галогеохімічний напрям в системі наукових досліджень........ 15
1.1. Галогеохімія як міжнауковий напрям: зміст, інтегруючий та диференціюючий аспекти....................................................................................... 15
1.2. Галогеохімія грунто-підгрунтя (педогалогеохімія) та педогалогеохімія ландшафтів: понятійно-термінологічний апарат, структура, методологічні засади................................ 20
1.3. Риси історії педогалогеохімічних і ландшафтно-педогалогеохімічних досліджень степового півдня України..................................... 30
Висновки до розділу 1.................................................................... 57
Розділ 2. Сухостепові ландшафтні комплекси: поширення, систематика та специфіка 59
2.1. Сухі степи як складова степових ландшафтних комплексів.... 59
2.2. Сухостепові ландшафтні комплекси України: поширення та таксономічний рівень......................................................................................... 63
2.3. Причорноморсько-Приазовський сухостеповий край............ 69
2.3.1. Фізико-географічні особливості та риси специфіки регіону як умови формування його галогеохімічної ситуації........................................................................... 69
2.3.2. Систематика ландшафтних комплексів Причорноморсько-Приазовського сухостепового краю 80
2.3.3. Фізико-географічне районування та систематика антропогенних екосистем Причорноморсько- Приазовського сухостепового краю............................ 109
Висновки до розділу 2..................................................................... 112
Розділ 3. Методика досліджень Причорноморсько-Приазовського сухостепового краю.................................................................................................................... 114
3.1. Методика педогалогеохімічних та ландшафтно-педогалогеохімічних досліджень регіону....................................................................................... 114
3.2. Ландшафтно-педогалогеохімічне картографування............... 119
3.2.1. Загальний cтан педогалогеохімічного та ландшафтно-педогалогеохімічного картографування...................... 119
3.2.2. Ландшафтно-педогалогеохімічне картографування Причорноморсько-Приазовського сухостепового краю.............................. 123
3.3. Ландшафтно-галогеохімічне різноманіття та методичні підходи до його оцінки............................................................. 129
3.4. Морфогенетична типологія сольових профілів зони аерації.. 132
Висновки до розділу 3..................................................................... 135
Розділ 4. Педогалогеохімія зональних та зонально-інтразональних ландшафтних комплексів Причорноморсько-Приазовського
сухостепового краю................................................................................... 136
4.1. Педогалогеохімія зональних ландшафтних комплексів.......... 136
4.1.1. Педогалогеохімія чорноземносухостепових зональних ландшафтних комплексів...................................................................... 136
4.1.2. Педогалогеохімія типовосухостепових зональних ландшафтних комплексів...................................................................... 141
4.2. Педогалогеохімія зонально-інтразональних ландшафтних комплексів 168
4.2.1. Педогалогеохімія типовосухостепових зонально-інтразональних ландшафтних комплексів.............................................. 168
4.2.2. Педогалогеохімія постпустельностепових зонально-інтразональних ландшафтних комплексів.............................................. 176
4.2.3. Педогалогеохімія пустельностепових зонально-інтразональних ландшафтних комплексів.............................................. 191
4.3. Ландшафтно-педогалогеохімічні закономірності і риси різноманіття зональних та зонально-інтразональних ландшафтних комплексів ........................................................ 197
Висновки до розділу 4..................................................................... 204
Розділ 5. Педогалогеохімія інтразональних ландшафтних комплексів Причорноморсько-Приазовського сухостепого краю............................................................. 206
5.1. Загальні риси педогалогеохімії інтразональних ландшафтних комплексів території дослідження.............................................................. 206
5.2. Педогалогеохімія падинних ландшафтних комплексів........... 212
Висновки до розділу 5..................................................................... 248
Розділ 6. Тенденції ландшафтно-педогалогеохімічних змін Причорноморсько-Приазовського сухостепового краю......................................................... 250
6.1. Палеогеографічний аспект ландшафтно-педогалогеохімічних змін регіону............................................................................... 250
6.1.1. Фактори ландшафтно-педогалогеохімічних змін......... 250
6.1.2. Загальні риси історії формування ландшафтно-педогало-геохімічної ситуації регіону (пліоцен голоцен)............................ 257
6.2. Сучасні тенденції зміни ландшафтно-педогалогеохімічної ситуації території дослідження в контексті світових та регіональних геоекологічних проблем........................................................... 267
6.2.1. Глобальні геоекологічні проблеми як фонові фактори зміни ландшафтно-педогалогеохімічної ситуації регіону............................................................. 267
6.2.2. Сучасні регіональні геоекологічні проблеми та тенденції зміни ландшафтно-педогалогеохімічної ситуації.................. 280
Висновки до розділу 6..................................................................... 311
Висновки.................................................................................................... 315
Список використаних джерел................................................................... 318
Додатки...................................................................................................... 384

ВСТУП

Актуальність теми

В колі наукових проблем галогеохімічна проблематика одна з найбільш актуальних для посушливих регіонів, зокрема, півдня України і особливо території Причорноморсько-Приазовського сухостепового краю (Причорноморського сухого степу), адже це регіон з складними процесами формування (неотектонічними, евстатичними, геоморфологічними, геохімічними), максимальними в межах території України аридністю клімату, проявом засоленості і солонцюватості грунто-підгрунтя, значним ландшафтним різноманіттям, різномасштабними природними та антропогенними змінами, а також неоднозначними, частіше негативними, оцінками в проблемі ступеня засоленості грунто-підгрунтя.
Розгляд галогеохімії грунто-підгрунтя (педогалогеохімії) території дослідження здебільшого здійснювався для окремих її частин та у зв’язку з реалізацією зрошуваного землеробства. Комплексний же аналіз цієї проблеми для всієї території раніше не проводився. Аналіз тренду процесів засоленості грунто-підгрунтя в контексті глобальних і регіональних геоекологічних проблем регіону не виконувався.
Вирішення цих прагматично спрямованих проблем потребує інтегральних підходів і щодо ряду теоретичних питань, зокрема, місця галогеохімічної проблематики в загальній системі наук. Існує також потреба критичного аналізу наявних регіональних напрацювань ландшафтознавчого та галогеохімічного змісту, розробки систематики ландшафтних комплексів як базового матеріалу галогеохімічно орієнтованих досліджень.
В системі природничих наук накопичений значний матеріал з питань концентрації водорозчинних солей у навколишньому природному середовищі, їх міграції, впливу антропогенних процесів на характер активізації солей. У зв’язку з цим в геохімії, грунтознавстві й географії грунтів, ландшафтознавстві і, зокрема, геохімії ландшафтів, інших галузях наук сформувався певний внутрішньогалузевий понятійно-термінологічний апарат, об’єкти якого різні (водорозчинні солі геологічних структур, грунтів, грунто-підгрунтя, геохімічних ландшафтів, ландшафтних комплексів), предмет один, особливості концентрації та міграції водорозчинних солей. До сьогодні такий апарат не систематизований. Він фактично існує, але поза межами визнаного наукового обігу, тому цілий ряд понять і термінів галогеохімічного змісту не знаходять свого відображення навіть у новітніх словниках, довідниках, енциклопедичних виданнях. Методологічні ж засади галогеохімії та її напрямів поки не розроблені.
Питання педогалогеохімії геокомплексів сухостепового півдня України особливо актуальними постають в контексті проблем зрошуваного землеробства, охорони навколишнього природного середовища та геоеколо-гічних змін, адже це регіон всесвітньовідомих заповідних об’єктів, найбільш потужних в Україні зрошувальних систем та значних рекреаційних ресурсів.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами

Дослідження пов’язане з реалізацією програм (1983-1985 рр.) колишнього Міністерства меліорації і водного господарства УРСР про необхідність вивчення зміни властивостей грунтів під впливом зрошення з метою підвищення їх родючості”, з’ясування географії та інтенсивності содового засолення при зрошенні грунтів на півдні України”, а також держбюджетних проектів Міністерства освіти і науки України Галогеохімія ландшафтів сухостепової підзони України” (2000-2002 рр., номер державної реєстрації науково-дослідної роботи 0100V002608) та Тренд функціонування ландшафтних комплексів Причорноморського сухого степу в контексті глобально-топічних геоекологічних змін” (2003-2005 рр., номер державної реєстрації роботи 0103V000399). У перших двох програмах автор брав безпосередню участь, в реалізації останніх двох проектів він їх керівник і головний виконавець.

Мета і задачі дослідження

Мета 1. Виявлення особливостей і головних закономірностей ландшафтно диференційованих концентрацій водорозчинних солей грунто-підгрунтя та тенденцій ландшафтно-педогалогеохімічних змін Причорноморсько-Приазовського сухостепового краю.
Задачі:
· визначити місце сухих степів України у загальносвітовій системі степових геокомплексів, їх таксономічний рівень та головні риси специфіки;
· розробити галогеохімічно орієнтовану систематику ландшафтних комплексів Причорноморського сухого степу, на основі якої здійснити ландшафтно диференційований педогалогеохімічний аналіз і визначити головні закономірності латерального розподілу водорозчинних солей;
· виявити головні риси формування ландшафтно-педогалогеохімічної ситуації Причорноморського сухого степу у пліоцен-голоцені, а також визначити фактори і особливості сучасного тренду засоленості грунто-підгрунтя в контексті глобальних та регіональних геоекологічних проблем.
Мета 2. Обгрунтування доцільності виділення галогеохімії як міжгалузевого наукового напряму та визначення головних рис його структури.
Задачі:
· привести в систему понятійно-термінологічний апарат з питань концентрації та міграції водорозчинних солей, на основі якого побудувати ієрархізовану структуру галогеохімії;
· визначити теоретичні засади ландшафтно-педогалогеохімічного напряму як складової ландшафтно-галогеохімічної концепції;
· з’ясувати суть етапів розвитку педогалогеохімії та педогалогеохімії ландшафтів в умовах степового півдня України.
Об’єкти та предмети дослідження. Матеріальні об’єкти різнорівневі типологічні і регіональні ландшафтні комплекси Причорноморського сухого степу та водорозчинні солі їх грунто-підгрунтя. Ідеальні об’єкти галогеохімічні знання: понятійно-термінологічний апарат та наукові атрибути педогалогеохімічного напряму. Матеріальні предмети систематика, специфіка, риси формування ландшафтних комплексів та закономірності ландшафтно диференційованої концентрації водорозчинних солей у грунто-підгрунті Причорноморського сухого степу. Ідеальні предмети - системати-зація галогеохімічного, зокрема, педогалогеохімічного понятійно-терміноло-гічного апарату, виявлення наукових атрибутів педогалогеохімії та структури галогеохімічного напряму.

Методи дослідження

Застосовані методи базувались на ряді дослідницьких підходів, - класичних (порівняльному, історичному, генетичному, еволюційному) і некласичних (структуралістському, системному, глобалістському, субстантивному, наукознавчому, семантичному). До числа головних методів роботи належать: порівняльно-географічний, дослідження атрибутів науки при з’ясуванні особливостей галогеохімічного напряму в системі наукових досліджень. З метою виявлення особливостей і закономірностей просторового розподілу водорозчинних солей та їх сучасного тренду використано методи проведення сольових зйомок в поєднанні з профілюванням, лінійним та у вигляді трансект, картографічного і статистичного аналізу, гідрогеолого-режимних та грунтово-режимних спостережень. Для цілей аналізу формування ландшафтно-педогалогеохімічної ситуації регіону використовувалися палео-географічні методи (палеогеоморфологічний, палеоландшафтної етапності).

Наукова новизна одержаних результатів

Доведено доцільність виділення педогалогеохімії - наукового напряму, який має певну внутрішню структуру та необхідні наукові атрибути і є складовою міжгалузевого наукового напряму - галогеохімії. Цим започатковано формування ландшафтно-галогеохімічної концепції, згідно якої процеси міграції та концентрації водорозчинних солей у навколишньому природному середовищі мають інтегруючу, диференціюючу та діагностуючу функції відносно ландшафтних комплексів.
Дослідження дозволило визначити місце сухих степів України в системі степових геокомплексів світу та доцільність виділення у фізико-географічному районуванні держави сухостепових ландшафтних комплексів на підзональному рівні. Для території Причорноморського сухого степу розроблено детальну систематику ландшафтних комплексів з відповідним картографічним забезпеченням. Вперше аргументовано доцільність виділення еолово-гідрогенних геокомплексів і введення родового поняття падинні ландшафтні комплекси”. Створена систематика Причорноморсько-Приазовського сухостепового краю дозволила уточнити і деталізувати його фізико-географічне районування, вона стала науковою базою ландшафтно-педогалогеохімічного аналізу регіону.
Авторська методика застосування інтегральних педогалогеохімічних індексів сприяла виявленню рис специфіки та різноманіття педогалогеохімії геокомплексів Причорноморського сухого степу. Такі індекси використано при складанні ландшафтно-педогалогеохімічної карти регіону.
Ландшафтно диференційований педогалогео-хімічний аналіз, вперше здійснений для території дослідження, дозволив виявити особливості ландшафтно-педогалогеохімічної специфіки і різноманіття регіону. З’ясовано, що ступінь ландшафтно-педогалогеохімічного різноманіття зростає у південному напряму, з особливим його посиленням у приморській і, зокрема, береговій зонах. Для зональних та зонально-інтразональних ландшафтних комплексів доведено існування прояву широтної педогалогеохімічної зональності, яка має свій вираз у зміні ряду педогалогеохімічних параметрів. Вперше аргументовано наявність прояву схилової ландшафтно-педогалогеохімічної мікрозональності, особливо в умовах падинних геокомплексів приморської зони, де латеральний розподіл максимальних значень засоленості грунто-підгрунтя коливається від днищ до верхніх частин схилів падин.
Здійснено ландшафтно-педогалогеохімічний аналіз розвитку регіону у пліоцен-голоцені та аналіз засоленості грунто-підгрунтя в контексті сучасних глобальних і регіональних геоекологічних проблем, зокрема, зміни клімату, спустелювання, здіймання рівня Світового океану, антропогенного пресингу. Доведено факт посилення плювіальності клімату, неактуальність проблеми кліматичного і педогалогеохімічного спустелювання та неоднозначність тренду педогалогеохімічних процесів (наявність розсолення як домінуючого процесу та стану динамічної рівноваги, а також локального розвитку засолення, зокрема, вторинного) на території дослідження.

Практичне значення одержаних результатів

Результати теоретичних досліджень з питань ландшафтно-галогеохімічної концепції мають підстави для знайдення місця у наукознавчих схемах класифікації наукових напрямів, а новий понятійно-термінологічний апарат, застосований автором у дисертаційній роботі, вартий для включення у науковий обіг.
Систематика ландшафтних комплексів та результати теоретичних і методичних педогалогеохімічних досліджень, повинні слугувати науковим підгрунтям у здійсненні кадастрових робіт, організації і веденні еколого-меліоративного моніторингу, розширенні мережі опорних грунтових стаціонарів, проведенні більш детальних галогеохімічних досліджень, удосконаленні рекреаційної інфраструктури та розширенні природно-заповідного фонду регіону. Дослідження трендових явищ регіону повинні враховуватись органами управління держави під час вироблення стратегії сільськогосподарських та меліоративних видів діяльності.
Теоретичні та практичні ландшафтознавчі і галогеохімічні результати наукового пошуку ввійшли до відповідних звітів з наукової роботи, вони вже знаходять свою реалізацію в ході проектування та виконання сольових зйомок, педогалогеохімічного аналізу. Матеріали досліджень також застосовуються у навчальному процесі Кіровоградського державного педуніверситету. Вони мають підстави і для використання в практичній діяльності гідрогеолого-меліоративної служби України та в системі землеупорядкування держави.

Особистий внесок здобувача

Теоретико-методологічні розробки, стосовно ландшафтно-галогеохімічної концепції, теоретичні і методичні результати ландшафтно-педогалогео-хімічного аналізу, оригінали ландшафтних та педогалогеохімічних карт, про які йдеться у дисертації, належать лише здобувачеві. Значна частина польових матеріалів отримана автором безпосередньо в ході проведення сольових зйомок та ландшафтно-галогеохімічних розвідок. У колективній монографії автор брав участь у підготовці підрозділів географічна мережа ділянок стаціонарних спостережень, документація і представлення результатів спостережень, доповнення до методики грунтово-сольових зйомок, загальний обсяг яких становить 25%. У навчальному посібнику автору належать розділи 3, 5, 6, 9, 10, загальний обсяг яких становить 40%.

Апробація результатів дисертації

Матеріали дисертації доповідались на міжнародних та загальнодержавних наукових конференціях Повышение эффективности использования удобрений и плодородия почв в Украинской ССР (Харків, 1985); Генеза, географія та екологія грунтів” (Львів, 1999); Різноманіття ландшафтних комплексів України та шляхи їх раціонального збереження: методологічні і прикладні аспекти” (Київ, 2000); VIII з’їзді УГТ (Луцьк, 2000); Грунтознавство і агрохімія на зламі тисячоліть” (Харків, 2001); геоморфологічній конференції (Львів, 2001); Екологічні проблеми Центральноукраїнського регіону на рубежі тисячоліть” (Кіровоград, 2001); Регіональні екологічні проблеми” (Київ, 2002); з’їзді грунтознавців та агрохіміків України (Умань, 2002); наукових конференціях професорсько-викладацького складу географічного факультету Львівського національного університету та природничо-географічного факультету Кіровоградського державного педагогічного університету, науково-технічних радах Каховської та Запорізької гідрогеолого-меліоративних експедицій.

Публікації

Матеріали дисертаційної роботи знайшли відображення у монографічному виданні і навчальному посібнику (за участю автора), 27 статтях (3 у спів-авторстві), опублікованих у наукових журналах і збірниках наукових праць.

Обсяг і структура роботи

Дисертація складається з вступу, шести розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків (всього 5). Повний обсяг роботи становить 394 сторінки. В дисертації подано 26 рисунків та 47 таблиць. Список використаних джерел налічує 629 найменувань.

Список литературы

ВИСНОВКИ

1. У дисертації наведене теоретичне узагальнення ландшафтно-педогалогеохімічної проблематики, здійснено ландшафтно диференційований аналіз педогалогеохімічної ситуації Причорноморсько-Приазовського cухостепового краю, з’ясовано головні закономірності латерального розподілу водорозчинних солей, в контексті глобальних і регіональних геоекологічних проблем виявлено тенденції змін в характері засоленості грунто-підгрунтя, обгрунтувано доцільність виділення галогеохімії як міжгалузевого наукового напряму, визначено її структуру та наукові атрибути педогалогеохімії.
2. В контексті євразійської системи сухостепових ландшафтних комплексів подібні природні утворення в Україні утворюють підзональну ландшафтну цілісність. Розробка педогалогеохімічно орієнтованої систематики ландшафтних комплексів засвідчує наявність ландшафтного, ландшафтно-педогалогеохімічного різноманіття краю, вона є науковою основою ландшафтно диференційованого педогалогеохімічного аналізу та удосконалення фізико-географічного районування території дослідження.
3. Характер різноманіття та строкатості ландшафтної структури регіону обумовлює внутрішньорегіональну педогалогеохімічну (ландшафт-но-педогалогеохімічну) специфіку, прояв якої спостерігається в особливостях застосованих автором інтегральних педогалогеохімічних індексів. Зональним та зонально-інтразональним геокомплексам тут властиві такі головні закономірності як широтна ландшафтно-педогалогеохімічна зональність та содопрояв. Прояв першої закономірності відмічається у більш вищих до півдня значеннях концентрації солей та менш глибокому заляганні першого від поверхні сольового горизонту і горизонту акумуляції гіпсу. Зональність хімічного складу водорозчинних солей помічається гірше, адже в складі водорозчинних солей грунто-підгрунтя домінують сульфатні хімічні типи. Проте в автоморфних умовах зональність простежується у збільшенні до півдня концентрації хлоридів, особливо у міжакумулятивних та позаакумулятивних горизонтах зони аерації. В характері автономних геокомплексів приморських низинно-супернизинних ландшафтів з гідроморфними умовами спостерігається інтерференція прояву широтної зональності та інтразональності.
4. В межах зональних та зонально-інтразональних ландшафтних комплексів майже повсюдно, на різних глибинах зони аерації, переважно в шарі 1,0-1,5 м, в несхожих екосистемах, в тому числі і цілинних, відмічаються содопрояв та содові типи хімізму, що є свідченням природно обумовлених процесів содопрояву в даному регіоні. Такі процеси також характерна риса грунто-підгрунтя інтразональних геокомплексів, переважно за умови невисоких значень засоленості та послаблення ролі хлоридів.
5. Інтразональним геокомплексам території дослідження властиве особливо значне педогалогеохімічне різноманіття, найбільш яскравий прояв якого простежується у приморській зоні, максимально - в межах шороподібних падин, подолиманів та подів з низьким гіпсометричним положенням днищ. Поширені в узбережній зоні марітимні грунти (таласосолі) варті на увагу в процесі удосконалення класифікації грунтів України. Важливою закономірністю регіону є схилова ландшафтно-педогалогеохімічна мікрозональність, з особливо яcкравим проявом в шороподібних падинах.
6. Педогалогеохімічна ситуація регіону сформована під впливом фонових факторів, - неотектонічного, кліматогенного та евстатичного, і безпосередньо важливих гідрогеологічного та антропогенного факторів. З пізнього пліоцену тут домінували степові ландшафти, розвиток яких відбувався на фоні циклічних змін клімату (з переважанням аридних умов), регресій і трансгресій морських акваторій (з домінуванням регресивних фаз у плейстоцені та трансгресивних у голоцені), неотектонічних занурень (особливо у плейстоцен-голоцені). В ході формування палеогрунтів і накопичення лесових відкладів, зміни фізико-географічних умов, зокрема, гідрогеологічної ситуації, відбувалося скупчення солей, утворення на певних глибинах горизонтів їх найбільшої акумуляції. Ритмічність природних процесів та відмінність рельєфу сприяли латеральній різнорівневості залягання сольових максимумів, їх кількісній і якісній неоднаковості.
На сучасному етапі розвитку території дослідження педогалогеохімічні процеси знаходяться під впливом глобальних і регіональних природно обумовлених факторів, головними з яких є посилення плювіальності клімату та зміни гідрогеологічної ситуації, в межах приморської зони - також здіймання рівня морських басейнів, грунтознавчим доказом якого є наявність псевдосолонців під сучасним морським алювієм шороподібних падин. Враховуючи посилення плювіальності клімату і пов’язані з цим наслідки, проблеми кліматичного та педогалогеохімічного спустелювання в сучасних умовах функціонування регіону не є актуальними. Локально педогалогео-хімічні процеси знаходяться під впливом антропогенних факторів, зокрема, зрошення.
Загальним домінуючим трендом в характері засоленості грунто-підгрунтя території дослідження є розсолення, але зональним типовосухо-степовим ландшафтним комплексам з вторинно гідроморфними та напів-гідроморфними умовами здебільшого властивий стан динамічної рівноваги, подекуди з тенденцією до дуже повільного збільшення легкорозчинних солей, особливо за наявності потужних шарів пізньопліоценових глин. Зонально-інтразональним геокомплексам Присивасько-Приазовської фізико-географічної області з автоморфними умовами властиві як процеси динамічної рівноваги, так і розсолення. Виразний тренд до засолення грунто-підгрунтя притаманний лише ділянкам зрошення мінералізованими водами та, вірогідно, гідроморфним супернизинним геокомплексам, які зазнають впливу прогресуючого здіймання рівня морських басейнів.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Абрамов И.Б. Солевые характеристики грунтов зоны аэрации на Каланчакском массиве орошения // Мелиорация и водное хозяйство. 1976. Вып. 37. С. 15-21.
2. Абрамов И.Б. Гидрохимический режим грунтовых вод и условия засоления грунтов зоны аэрации на орошаемых массивах террасового типа юга Украины: Автореф. дис к-та геол.-мин. наук: 04.00.06 / Ленингр. гос. ун-т. Ленинград, 1977. 21 с.
3. Абрамов И.Б., Животов А.Д., Звягинцева Н.А. Динамика обводнения пород зоны активного обводнения в связи с проектированием дренажа на Каховской оросительной системе / Тезисы докладов V Всесоюзного совещания по мелиоративной гидрогеологии, инженерной геологии и мелиоративному почвоведению. Ч. I. М.: ВНИИГиМ, Союзводпроект. 1984. С. 3-6.
4. Аверьянов С.Ф. Борьба с засолением орошаемых земель. М.: Колос, 1978. 288 с.
5. Адобовська М. Процеси опустелювання узбережно-схилових лиманів Північно-Західного Причорномор’я // Україна та глобальні процеси: географічний вимір. К. Луцьк: Вежа. 2000. Т. 2. С. 11-12.
6. Айдаров И.П. Регулирование водно-солевого и питательного режимов орошаемых земель. М.: Агропромиздат, 1985. 304 с.
7. Алаев Э.Б. Развитие понятийного аппарата географии // Основные понятия, модели и методы общегеографических исследований. М.: ИГ. -1984. С. 14-21.
8. Амброз Ю.А. Развитие эрозионного рельефа на междуречье Днестр Ю. Буг: Автореф. дис к-та геогр. наук: Моск. гос. ун-т. М., 1964. 17 с.
9. Амброз Ю.А. Флювиальные формы рельефа степной зоны Украины и их развитие в позднем плиоцене и плейстоцене // Материалы межвузовского симпозиума Изучение природы степей”. Одесса: Одесск. гос. ун-т. 1968. С. 20-21.
10. Амброз Ю.А.,Федорченко Т.П. К изучению генезиса поверхности выравнивания Северо-Западного Причерноморья // Геология побережья и дна Черного и Азовского морей. К.: Киев. гос. ун-т. 1968. Вып. 2. С. 19-25.
11. Андриенко Б.Б. Минералогический состав и физико-химические свойства солонцов юга Украины: Автореф. дис к-та с.-х. наук: 06.01.03 / Воронеж. гос. ун-т. Воронеж, 1981. 24 с.
12. Андрієнко Т.Л., Кофман Й.Ш., Уманець О.Ю., Якушина Л.А. Розподіл рослинності та її антропогенні зміни на Івано-Рибальчанській ділянці Чорноморського біосферного заповідника // Укр. ботан. журнал. 1992. Т. 49, № 2. С. 22-26.
13. Андріяш О.П. Про давньоалювіальні відклади південної частини Дніпровсько-Бузького межиріччя // Фізична географія і геоморфологія. 1972. Вип.8. С. 43-47.
14. Аниканова Е.М., Маркин В.А., Николаева С.А., Челядник П.Т., Шимон Р.Г. Основные проблемы орошения черноземов юга Европейской части СССР // Проблемы ирригации почв юга черноземной зоны. М.: Наука, 1980. С. 5-11.
15. Анисимов И.Г., Бордуков А.А., Деева Н.Ф. и др. Методика составления серии тематических среднемасштабных карт // Оценка природно-мелиоративных условий и прогноз их изменений (на примере Средней Азии). Пущино: АН СССР, 1977. 228 с.
16. Антипов-Каратаев И.А., Филиппова В.Н. Влияние длительного орошения на почвы. М.: АН СССР, 1955. 206 с.
17. Ардамацкая Т.Б. Изменение видового состава, численности и размещения островного орнитокомплекса Черноморского заповедника за 60 лет // Природные комплексы Черноморского государственного биосферного заповедника. К.: Наук. думка. 1992. С. 110-121.
18. Артюшенко А.Т. Растительность лесостепи и степи Украины в четвертичном периоде. К.: Наук. думка, 1970. 174 с.
19. Артюшенко А.Т., Мельничук И.В., Паришкура-Турло С.И. Климатические изменения в антропогене Украины на основании палинологических и малакофаунистических данных // Физическая география и геоморфология. 1981, № 26. С. 119-126.
20. Атлас литолого-палеогеографических карт СССР. Т. IV Палеогеновый, неогеновый и четвертичный периоды. М.: ГУГК, 1967. 50 с.
21. Атлас палеогеографічних карт Української РСР і Молдавської РСР. К.: АН УРСР, 1960. 78 с.
22. Атлас почв Украинской ССР. К.: Урожай, 1979. 160 с.
23. Бабаев А.Г. Географические аспекты опустынивания // Глобальные и региональные изменения климата и их природные и социально-экономические последствия. М: Геос. 2000. С. 83-90.
24. Бабаев А.Г., Дроздов Н.Н., Зонн И.С., Фрейкин З.Г. Пустыни. М.: Мысль. 1986. 318 с.
25. Бабинец А.Е., Бурксер Е.С., Заморий П.К., Ромоданова А.П. Засоление грунтов и подземных вод юга УССР // Проблемы засоления почв и водных источников. М. 1960. С. 119-128.
26. Багрикова Н.А. Современное состояние опесчаненных степей Крыма и перспективы их сохранения // Степи Северной Евразии: стратегия сохранения природного разнообразия и степного природопользования в XXI веке 2000. Материалы международного симпозиума. Оренбург: Институт степи Ур. отд. РАН. 2000. С. 55-56.
27. Баер Р.А. Изменение природных особенностей юга Украины под влиянием оросительных мелиораций // Изменения гидрогеологических и инженерно-геологических условий Украины под влиянием хозяйственной деятельности человека. К.: Знание. 1976. С. 9-10.
28. Баер Р.А. Солепроявление на орошаемых землях юга Украины и его роль в формировании свойств почв // Тезисы докладов II cъезда почвоведов и агрохимиков. Харьков: Укр. НИИПА. 1986. С. 146-147.
29. Баер Р.А., Зеленин И.В., Лютаев Б.В., Подражанский В.А. Мелиоративно-гидрогеологические условия Западного Причерноморья СССР. Кишинев: Штиинца, 1979. 183 с.
30. Баер Р.А., Козловский Б.И. Водные мелиорации // Экологическая геология Украины. К.: Наук. думка, 1993. С. 223-236.
31. Баер Р.А., Лютаев Б.В. Водный баланс почво-грунтов зоны аэрации орошаемых массивов юга Украины // Проблемы ирригации почв юга черноземной зоны. М.: Наука. 1980. С. 12-25.
32. Базилевич Н.И. Геохимия почв содового засоления. М.: Наука, 1965. 351 с.
33. Базилевич Н.И., Панкова Е.И. Методические указания по учету засоленных почв. М.: Гипроводхоз, 1968. 92 с.
34. Базилевич Н.И., Панкова Е.И. Опыт классификации почв по степени засоления // Почвоведение. 1968, № 11. С. 3-15.
35. Баландин Ю.Г., Мельник В.И. События голоцена на северо-западном шельфе Черного моря по радиоуглеродным данным: Препр. / АН УССР. Ин-т геолог. наук; 87-11. К.: 1987. 45 с.
36. Балюк С.А. Водно-солевой режим темно-каштановых солонцеватых почв Северо-Крымского орошаемого массива на фоне горизонтального дренажа: Автореф. дис к-та с.-х. наук: 06.01.03 / Харьков. с.-х. ин-т. Харьков, 1979. 21 с.
37. Балюк С.А. Зрошувані землі // Земельні ресурси України. К.: Аграрна наука. 1998. С. 89-111.
38. Барабаш М., Гребенюк Н., Татарчук О. Зміна клімату при глобальному потеплінні // Водне господарство України. 1998, № 3. С. 9-12.
39. Баталин Ю.В., Чайкин В.Г., Станкевич Е.Ф. Систематизация галогенных формаций по вещественному составу, режимно-тектонической и структурно-формационной приуроченности // Осадочные формации и обстановки их образования. Новосибирск: Наука. Сиб. отделение. 1987. С. 69-85.
40. Баталин Ю.В., Чайкин В.Г., Станкевич Е.Ф. Вещественно-геодинамическая система галогенных образований // Состав и условия образования морских и континентальных галогенных формаций. Новосибирск: Наука. Сиб. отделение. 1991. С. 14-17.
41. Бедердинов Д.Р. Антропогенные факторы опустынивания территорий // Проблемы региональной экологии. 2000, № 2. С. 20-24.
42. Белозоров С.Т. Вклад одесских географов в изучение степной зоны // Материалы межвузовского симпозиума Изучение природы степей”. Одесса: Одесск. гос. ун-т. 1968. С. 3-4.
43. Белоусова А.П. Опыт составления карт засоления пород зоны аерации М 1:50000 // ВИЭМС. Гидрогеология и инженерная геология. 1979. Вып. 3. С. 1-9.
44. Белоусова А.П. Изучение и картирование засоленных пород аллювиальных равнин с помощью палеогидрогеологических реконструкций: Автореф. дис к-та геол.-мин. наук: 04.00.06 / ВСЕГИНГЕО. М., 1981. 21 с.
45. Биланчин Я.М. Оценка роли вертикального дренажа в условиях Краснознаменской оросительной системы // Актуальные проблемы воднохозяйственного строительства. Ровно: Мин-во мелиорации и водного хоз-ва УССР. 1980. С. 92-93.
46. Биланчин Я.М., Гоголев И.Н. Почвенно-экологические последствия и мониторинг орошения в степной зоне юга Украины // Оросительные мелиорации их развитие, эффективность и проблемы. Херсон: УкрНИИОЗ. 1993. С. 115-116.
47. Біланчин Я.М. Генічеський під // Географічна енциклопедія України. К.: УРЕ, 1989. Т. 1. С. 242.
48. Біланчин Я. Ландшафтно- і грунтово-екологічні наслідки зрошення в степовій зоні півдня України // Україна та глобальні процеси: географічний вимір. К. Луцьк: Вежа. 2000. Т. 3. С. 71-73.
49. Білик Г.І. Рослинність засолених грунтів в Україні, її розвиток, використання та поліпшення. К.: АН УРСР, 1963. 299 с.
50. Білик Г.І. Основні закономірності розподілу рослинності степів на території УРСР // Рослинність УРСР. Степи, кам‘янисті відслонення, піски. К.: Наук. думка, 1973. С. 14-18.
51. Білик Г.І. Пустельні степи // Рослинність УРСР. Степи, кам’янисті відслонення, піски. К.: Наук. думка, 1973. С. 229-240.
52. Богачев В.П., Ишанкулов М.Ш. Методы пространственного анализа засоленных почв (на примере конусов выноса и дельт). Алма-Ата: Наука, 1986. 168 с.
53. Бойко М.Ф. Степи юга Украины: стратегия сохранения биоразнообразия // Степи Северной Евразии: стратегия сохранения природного разнообразия и степного природопользования в XXI веке 2000. Материалы международного симпозиума, Оренбург: Институт степи Ур. отд. РАН. 2000. С. 80-82.
54. Бойченко С.Г. Реакція кліматичних умов України та повторюваності природних катастрофічних явищ на глобальне потепління: Автореф. дис к-та геогр. наук: 11.00.09 / Київ. націон. ун-т. К., 2001. 20 с.
55. Бойченко С.Г., Волощук В.М., Дорошенко І.А. Глобальне потепління та його наслідки на території України // Укр. геогр. журнал. 2000, №2. С. 59-67.
56. Болдырев А.И., Сафонова Е.П. Влияние орошения минерализоваными водами на плодородие темно-каштановых почв // Гидротехника и мелиорация. 1979, № 5. С 28-34.
57. Бондарчук В.Г., Тращук Н.Н. Морские плейстоценовые отложения Северного Причерноморья // Геология четвертичного периода (Плейстоцен). Ереван: АН Арм. ССР. 1977. С. 177-184.
58. Борисевич Т.Д. Лиманно-устьевые комплексы междуречья Днепр-Днестр. Ландшафты // Лиманно-устьевые комплексы Причерноморья. Ленинград: Наука, 1988. С. 140-144.
59. Боровский В.М. Формирование засоленных почв и галогеохимические провинции Казахстана. Алма-Ата: Наука, 1982. 254 с.
60. Боровский В.М., Джамалбеков Е.У. Импульверизационное засоление почв // Почвы полуострова Мангышлак. Алма-Ата: Наука. 1974. С. 171-174.
61. Бреслер Э., Макнил Б.Л., Картер Д.Л. Солончаки и солонцы: Пер. с англ. Ленинград: Гидрометцентр, 1987. 296 с.
62. Бреус Н.М. Вплив гідро- і геологічних аномалій на стан земельних ресурсів // Земельні ресурси України. К.: Аграрна наука, 1998. С. 125-139.
63. Бруяко А.В. Гидрогеологические условия и засоленность подовых образований Центрального и Северо-Западного Причерноморья: Препр. / Региональные особенности подов и западинного микрорельефа Украины. АН Украины. Ин-т геол. наук; 80-10. К.: 1976. С. 25-27.
64. Бузин К.Е., Красуцкая Н.В. Влияние оазисного орошения на солевой режим почв в зоне Краснознаменского канала // Науч. Труды Укр. НИИ орошаемого земледелия. 1961. Т. 2. С. 37-40.
65. Булигін С.Ю., Тимченко Д.О. Вплив ерозії на стан земельних ресурсів // Земельні ресурси України. К.: Аграрна наука, 1998. С. 36-65.
66. Бурдин Л.М. Влияние вертикального дренажа на изменение гидрогеолого-мелиоративных условий массивов орошения на аллювиальных террасах Нижнего Днепра: Автореф. дис к-та техн. наук: 06.01.02. / Укр. НИИ гидротехники и мелиорации. К., 1982. 20 с.
67. Бурзи К.Э., Беляков А.М., Красутская Н.В., Писанец Е.Т. Изменение солевого режима почвогрунтов зоны Краснознаменской оросительной системы в связи с подъемом уровня грунтовых вод // Труды совещания по гидрогеологии и инженерной геологии района днепровских водохранилищ и ирригационных систем Приднепровья. Днепропетровск: Днепр. гос. ун-т. 1962. С. 18-24.
68. Бурзи К.Э., Красутская Н.В., Синицына Н.П. О процессах засоления почв Краснознаменского орошаемого массива // Орошаемое земледелие. 1967. Вып. 2. С. 36-42.
69. Бурксер Е.С., Бурксер В.В. Аэрохимические исследования на Украине // Труды Ин-та геол. наук АН УССР, 1951. Вып. I. 128 с.
70. Быкова В.С. Типы лессовых пород юга Украины и их инженерно-геологическая характеристика // Труды лаборатории гидрогеологических проблем им. Ф.П. Саваренского, 1962. 115 с.
71. Быстрова О.А. Развитие представлений о степном ландшафте в отечественной географии // Вопросы степеведения (Оренбург). 1999. С. 7-11.
72. ВБН 33-5.5-01-97. Відомчі будівельні норми. Організація і ведення еколого-меліоративного моніторингу. Частина 1 зрошувані землі. Видання офіційне. К.: Держ. ком. України по водному госп-ву, 1997.
34 с.
73. Веденьков Е.П. О восстановлении естественной растительности на юге степной Украины. Аскания-Нова: Біосферн. зап-к, 1997. 39 с.
74. Веденьков Е.П. О разнообразии ценобиоты заповедной степи Асканія-Нова” // Актуальні питання збереження і відновлення степових екосистем. Асканія-Нова: Біосферн. зап-к. 1998. С. 17-19.
75. Веденьков Е.П. Специфика растительности Большого Чапельского пода // Вісті Біосферн. зап-ка Асканія-Нова”: Проблеми екомоніторингу та збереження біорізноманіття. 1998. С. 20-24.
76. Веденьков Е.П., Веденькова А.Г. Современное состояние и динамика растительности старейшего заповедного участка Асканийской степи // Актуальні питання збереження і відновлення степових екосистем. Асканія-Нова: Біосферн. зап-к. 1998. С. 20-25.
77. Веденьков Е.П., Дрогобыч Н.Е. Опыт охраны заповедной степи Асканія-Нова” // Вісті Біосферн. зап-ка Асканія-Нова”: Проблеми екомоніторингу та збереження біорізноманіття. 1998. С. 113-115.
78. Веклич М.Ф. Индикаторы позднекайнозойских материковых оледенений и палеоклимата на территории Украины // Палеоклиматы и оледенения в плейстоцене. М.: Наука. 1989. С. 167-173.
79. Веклич М.Ф. Этапы развития природы Черного и Азовского морей в четвертичное время и их корреляция с континентальными обстановками // Четвертичный период. Палеогеография и литология. К XXVIII Международному геологическому конгрессу (Вашингтон, 1989). Кишинев: Штиинца. 1989. С. 102-117.
80. Веклич М.Ф. Основы палеоландшафтоведения. К.: Наук. думка, 1990. 192 с.
81. Веклич М.Ф. Інваріанти пізньокайнозойських палеоландшафтів території України // Укр. геогр. журнал. 1996, № 4. С. 20-27.
82. Веклич М.Ф., Веклич Ю.М. Деякі глобальні та регіональні закономірності і напрямки розвитку палеоклімату // Укр. геогр. журнал. 2000, № 4. С. 3-12.
83. Веклич М., Матвіїшина Ж., Мельничук І. Зміни природних умов у минулому та їх прогноз // Україна та глобальні процеси: географічний вимір. К. Луцьк: Вежа. 2000. С. 26-31.
84. Веклич М.Ф., Сиренко Н.А. Плиоцен и плейстоцен левобережья Нижнего Днепра и равнинного Крыма. К.: Наук. думка, 1976. 188 с.
85. Величко А.А. Глобальные потепления климата и реакция ландшафтной оболочки // Изв. АН СССР. Сер. геогр. 1991, № 5. С. 5-22.
86. Вернандер Н.Б. Деякі дані про грунти Першого Державного заповідника ”Чаплі” (кол. Асканія-Нова) // Труди н.-д. кафедри грунтознавства (Харків). 1930. Т. 1. С. 41-210.
87. Вернандер Н.Б. Почвы подов юга Украины // Почвоведение. 1957, № 4. С. 10-19.
88. Викторов А.С. Рисунок ландшафта. М.: Мысль, 1986. 179 с.
89. Викторов А.С., Ремезова Г.Л. Индикационная геоботаника. М.: Моск. гос. ун-т, 1988. 168 с.
90. Викторов А.С., Чикишев А.Г. Ландшафтная индикация и ее практическое применение. М.: Моск. гос. ун-т, 1990. 199 с.
91. Виленский Д.Г. Засоленные почвы, их состав, происхождение и способы улучшения. М.: Новая деревня, 1924. 160 с.
92. Виленский Д.Г. Русская почвенно-картографическая школа. М. Ленинград: АН СССР, 1945. 134 с.
93. Вильямс В.Р. Собрание сочинений: В 12 т. / Гос. изд. с.-х. лит.- М., 1949. Т. 5. 624 с.
94. Виноградов Б.В. Преобразованная Земля (аэрокосмические исследования). М.: Мысль, 1981. 295 с.
95. Вирвикленко Н.К., Наседкин И.Ю. Типизация западинных форм рельефа для целей мелиорации // Мелиорация и водное хозяйство. 1987, № 66. С. 46-51.
96. Вишневський В.І. Про зміни клімату і стоку в Україні // Меліорація і водне господарство. 1996, № 83. С. 72-81.
97. Волобуев В.Р. О химико-географических закономерностях засоления почв Кура-Араксинской низменности // Почвоведение, 1952, № 2. С. 117-123.
98. Волобуев В.Р. Генетические формы засоления почв Кура-Араксинской низменности. Баку: АН АзССР, 1965. 248 с.
99. Волошин И.Н. О содержании обменного магния в физически солонцеватых почвах // Материалы межвузовского симпозиума ”Изучение природы степей”. Одесса: Одесск. гос. ун-т. 1968. С. 85-86.
100. Волошин И.Н. Солонцеватые почвы и их диагностические признаки: Автореф. дис к-та геогр. наук: 11.695 / Одесск. гос. ун-т. Одесса, 1972. 25 с.
101. Волощук В.М. Основні закономірності сучасного потепління клімату на території України та його екологічні наслідки // Україна та глобальні процеси: геогра­фічний вимір. К. Луцьк: Вежа. 2000. Т. 3. С. 202-208.
102. Волощук В.М., Гродзинський М.Д., Шищенко П.Г. Географічні проблеми сталого розвитку України // Укр. геогр. журнал. 1998, № 1. С. 13-18.
103. Воробьева Л.А., Панкова Е.И. Природа щелочности и диагностика щелочных почв аридных и семиаридных территорий // Почвоведение. 1995, № 1. С. 108-114.
104. Воротник Т.К., Ладних В.Я., Соловйова В.М. Зміни фізико-хімічних властивостей темно-каштанових грунтів і чорнозему південного при зрошенні лужними водами // Агрохімія і грунтознавство. 1973. Вип. 23. С. 92-100.
105. Воскобойников В.М., Коников Е.Г., Лиходедова О.Г. Моделирование процессов массопереноса в поровых растворах и эпигенетического засоления лагунно-лиманных отложений Северного Причерноморья // Геоэкология. Инженерная геология. Гидрогеология. Геокриология. 1998, № 6. С. 111-121.
106. Воскресенский М.Н. Опыт построения карты засоленности почв // Солонцы Заволжья. Ленинград. 1937. Вып. 7. С. 112-119.
107. Высоцкий Г.Н. Почвенные зоны Европейской России в связи с соленосностью грунтов и характером лесной растительности // Почвоведение. 1899, № 1. С. 19-26.
108. Высоцкий Г.Н. Об источниках и движении солей в почве и грунте // Труды Вольного экономического об-ва. 1900. Т. II. Вып. 6. С. 72-73.
109. Высоцкий Г.Н. К вопросу о солонцах и соленосных грунтах // Почвоведение. 1903, № 2. С. 161-173.
110. Высоцкий Г.Н. Об импульверизации и учености // Русское почвоведение. 1916, № 2-4. С. 19-21.
111. Высоцкий Г.Н. Пробные глубокопочвенные раскопки в Аскании-Нова // Известия Гос. Заповедника Аскания-Нова”. 1923. Вып. 2. С. 145-164.
112. Высоцкий Б. О глубокопочвенных раскопках в Аскании-Нова // Вісті Державного степового заповідника ,,Чаплі”. 1929. Т. 6. С. 13-27.
113. Высоцкий Г.Н. Избранные труды. М.: Сельхозгиз, 1960. 435 с.
114. Вышивкин Д.Д. Значение галоиндикационного районирования для выявления динамики засоления // Труды Моск. об-ва испытателей природы. 1976. Т. LV. С. 108-112.
115. Вышивкин Д.Д. Современное состояние проблемы галоиндикации // Ландшафтная индикация для рационального использования природных ресурсов. М.: АН СССР. 1988. С. 122-131.
116. Гаврилович Н.Е. Особенности катионного обмена и формирования солевого состава почв юга Украины при их вторичном засолении: Авторе