Гасанов Магомед Магомедович. Імплементація принципів ісламського банкінгу як напрям низькоризикового функціонування традиційних банківських систем

Краткое описание

Гасанов Магомед Магомедович. Імплементація принципів ісламського банкінгу як напрям низькоризикового функціонування традиційних банківських систем.- Дисертація канд. екон. наук: 08.00.02, Маріуп. держ. ун-т. - Маріуполь, 2014.- 281 с.

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ
ІНСТИТУТ СВІТОВОЇ ЕКОНОМІКИ І МІЖНАРОДНИХ ВІДНОСИН

На правах рукопису

ГАСАНОВ МАГОМЕД МАГОМЕДОВИЧ

УДК 336.71.009.17(5-69:297:100)(043.3)

ІМПЛЕМЕНТАЦІЯ ПРИНЦИПІВ ІСЛАМСЬКОГО БАНКІНГУ
ЯК НАПРЯМ НИЗЬКОРИЗИКОВОГО ФУНКЦІОНУВАННЯ ТРАДИЦІЙНИХ БАНКІВСЬКИХ СИСТЕМ

Спеціальність 08.00.02 – світове господарство
і міжнародні економічні відносини

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата економічних наук

Науковий керівник:
Рубцова Марина Юріївна,
кандидат економічних наук,
доцент

Київ-2014
ЗМІСТ
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ………………………………………… 3
ВСТУП…………………………………………………………………………. 5
РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ДОСЛІДЖЕННЯ ІСЛАМСЬКОГО БАНКІНГУ …………………………………………………
13
1.1. Методологічні основи дослідження ісламського банкінгу у контексті парадигми розвитку світової фінансової системи…………..
13
1.2. Принципи формування та основні моделі ісламського банкінгу…. 26
1.3. Методичні підходи до оцінки рівня стабільності та фінансової стійкості банківського сектору в ісламській доктрині низькоризикованого функціонування……………………………………

42
Висновки до розділу 1………………………………………………………… 64
РОЗДІЛ 2 РОЗВИТОК ІСЛАМСЬКОГО БАНКІНГУ У СУЧАСНІЙ СВІТОВІЙ ФІНАНСОВІЙ СИСТЕМІ ……………………………………….
67
2.1. Роль та місце ісламського банкінгу у світовій фінансовій системі... 67
2.2. Інтеграція ісламського банкінгу у традиційні банківські системи 88
2.3. Компаративний аналіз фінансової стійкості традиційних та ісламських банківських систем…………………………………………..
106
Висновки до розділу 2……………………………………………………….. 128
РОЗДІЛ 3 СТРАТЕГІЧНІ ІМПЕРАТИВИ РОЗВИТКУ ІСЛАМСЬКОГО БАНКІНГУ……………………………………………………………………..
132
3.1. Розвиток ісламського банкінгу як фактор стабільності світової фінансової системи………………………………………………………..
132
3.2. Концептуально-стратегічні засади розвитку багатостороннього регулювання ісламського банкінгу………………………………………
144
3.3. Інкорпорування принципів ісламського банкінгу у систему функціонування банківського сектору національної економіки………
167
Висновки до розділу 3………………………………………………………… 189
ВИСНОВКИ…………………………………………………………………… 194
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……………………………………… 199
ДОДАТКИ……………………………………………………………………… 234

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ

AAOIFI Організація бухгалтерського обліку та аудиту для ісламських фінансових інститутів
BCBS Базельський комітет з банківського нагляду
BIS Банк міжнародних розрахунків
FSB Рада з фінансових послуг
GDD Загальна система розповсюдження даних (ЗСРД)
IAIB Міжнародна асоціація ісламських банків
IAIS Міжнародна асоціація нагляду за страхуванням
IASC Комітет з міжнародних стандартів бухгалтерського обліку
IASs Міжнародні стандарти бухгалтерської звітності
ICSs Системи внутрішнього контролю
IDB Ісламський банк розвитку
IFSB Рада з ісламських фінансових послуг
IIMM Міжбанківський ісламський грошовий ринок
IIRA Міжнародне ісламське рейтингове агенство
IMF Міжнародний валютний фонд
IOSCO Міжнародна організація комісій з цінних паперів
IRTI Ісламський інститут наукових досліджень
JFFC Об'єднаний форум з питань фінансових конгломератів
LOFSA Лабуанське агентство офшорних фінансових послуг
OIC Організацію ісламського співробітництва
PLS Участь у прибутках і збитках
SDDS Спеціальний стандарт розповсюдження даних
PLS Парадигма розподілу прибутків і збитків
ОЕСР Організація економічного співробітництва та розвитку

Fiqh
Поняття, що стосується ісламської юриспруденції загалом. На відміну від традиційного права fiqh відображає всі аспекти життя – релігійні, політичні, соціальні, економічні. Fiqh оснований, по-перше, на тлумаченнях Корану і Сунни, по-друге, на іджма (консенсусі) й іджтіхаді (індивідуальних рішеннях ісламських вчених на підставі аналізу ісламських першоджерел). Якщо Коран і Сунна є непорушними, рішення фікх можуть змінюватись залежно від зміни обставин.
Fuqahā’
(singular, faqīh) Юристи, які висловлюють думку стосовно певних юридичних питань через призму Корану і Сунни і таким чином ведуть до розвитку fiqh.
Ji‘ālah Виконання вказаного завдання після отримання визначеного платежу у зазначений період часу.
Сунна Найбільш важливе джерело ісламської віри після Корану, описує практику Пророка стосовно віри. Пізнати Сунну можливо лише шляхом вивчення хадисів, тобто повідомлень, що передають висловлювання Пророка або інформацію про його вчинки або ставлення до певних подій.
Maqāsid al-Sharī‘ah Цілі Шаріату
hifz al-māl Захист багатства

ВСТУП

Актуальність теми дослідження. Сучасна світова фінансова система забезпечує найсуттєвіший вплив на розвиток національних, міждержавних, наднаціональних економічних процесів через інтенсифікацію мобільності капіталів, безперервний характер операцій купівлі-продажу фінансових активів, значну диверсифікацію фінансових інструментів тощо. Одночасно, саме фінансова система є найбільш чутливою до трансформаційної невизначеності, що впливає на фінансову стійкість банківського сектору.
Важливою складовою світової фінансової системи є ісламська фінансова система, розвиток якої визначається принципами та нормами ісламського права, законами управління економікою, соціально-культурними та політичними сферами суспільства (Шаріату) і структурним елементом якої виступає ісламська банківська система, що активно розвивається не тільки на ринках мусульманських країн, а й поступово інтегрується на ринки з традиційними банківськими системами.
Дослідженню проблематики функціонування світової фінансової системи та її стабільності присвячено наукові праці багатьох зарубіжних та українських вчених: Ф.Аллена, П.Баклі, Р.Голдсміта, П.Кругмана, В.Левківського, С.Лунда, З.Луцишин, Л.Ніала, В.Новицького, Т.Орєхової, Є.Панченка, Б.Пітера, А.Поручника, Е.Прасада, Л.Руденко-Сударєвої, Є.Савельєва, Дж.Сороса, Н.Стукало, Дж.Хансона, С.Циганова та ін. Розвиток ісламського банкінгу висвітлено в працях таких дослідників, як М.Алі, Ф.Аллен, М.Амін, М.Арів, С.Ахамад, Т.Бек, Н.Гарас, С.Гончаренко, Т.Захер, М.Забаір, С.Ібрахім, А.Міракхор, А.Мірза, Н.Резнікова, М.Рубцова, П.Трунін, М.Хан, М.Хасан, К.Хусейн, М.Шафік та ін.
Одночасно у науковій літературі недостатньо дослідженими залишаються питання забезпечення фінансової стійкості банківського сектору в контексті сучасних ризиків його функціонування. Відповідно, виникає об’єктивна потреба досліджень принципів ісламського банкінгу, розвиток якого виявляється менш вразливим в умовах фінансової нестабільності, що зумовило вибір теми дисертаційної роботи, її мету і змістовну спрямованість.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційну роботу виконано відповідно до плану науково-дослідних робіт відділу міжнародних валютно-фінансових відносин Інституту світової економіки і міжнародних відносин НАН України, зокрема, в рамках підготовки НДР «Адаптація валютно-фінансових систем ризикових економік до глобальних інтеграційних процесів» 2008-2010 рр. (номер держреєстрації 0107U011796), у межах якої автором визначено систему чинників, що відображають адаптацію принципів функціонування ісламських банків до сучасних процесів світового господарства й зокрема на фінансових ринках; розкрито проблеми регулювання ісламської банківської системи в умовах інституційних викликів. Теоретичні положення та практичні рекомендації дисертаційної роботи щодо перспектив імплементації норм Базель ІІІ в ісламському банкінгу, а також інкорпорування ісламських принципів у систему антикризових заходів функціонування банківського сектору України включено до розробки науково-дослідної теми «Посткризова трансформація світової фінансової системи» 2011–2013 рр. (номер держреєстрації 0110U001983).
Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційної роботи є поглиблення теоретико-методологічних основ дослідження ісламського банкінгу і розробка науково-практичних рекомендацій щодо імплементації його принципів у традиційні банківські системи.
Відповідно до мети дослідження в роботі поставлено та вирішено такі задачі:
 визначити методологічні засади дослідження ісламського банкінгу у контексті парадигми розвитку світової фінансової системи;
 виявити принципи формування ісламського банкінгу та його основні моделі;
 визначити методичні підходи до оцінки рівня стабільності та фінансової стійкості банківського сектору;
 проаналізувати роль та місце ісламського банкінгу у сучасній світовій фінансовій системі;
 дослідити ступінь інтеграції ісламського банкінгу до традиційних банківських систем;
 здійснити компаративний аналіз фінансової стійкості традиційних та ісламських банківських систем у сучасних умовах;
 визначити напрями розвитку національних систем регламентації ісламського банкінгу в сучасних умовах функціонування світової фінансової системи;
 систематизувати основні інституційно-регуляторні елементи функціонування ісламського банкінгу;
 запропонувати напрями імплементації принципів ісламського банкінгу у банківський сектор національної економіки.
Об'єктом дослідження є процес функціонування ісламського банкінгу в світовій фінансовій системі.
Предметом дослідження є теоретичні, організаційно-економічні та науково-практичні аспекти імплементації ісламського банкінгу в традиційних банківських системах.
Методи дослідження. Методологічною та теоретичною основою дослідження є фундаментальні положення економічної теорії, теорії банківської справи, наукові праці вітчизняних і зарубіжних учених у сфері дослідження банківських систем та ісламського банкінгу.
Дослідження виконане з використанням як загальнонаукових, так і спеціальних методів і прийомів: методів економічного аналізу і синтезу (під час дослідження передумов та сутності ісламського банкінгу – п.1.1, моделей ісламського банкінгу – п.1.2); методів порівняльного аналізу (для оцінки рівня стабільності банківського сектору – п.1.3, та компаративного аналізу фінансової стійкості традиційних та ісламських банківських систем – п.2.3); статистичних методів (при дослідженні ролі ісламського банкінгу у світовій фінансовій системі – п.2.1, для оцінки його інтеграції у традиційні банківські системи – п.2.2); структурно-функціонального методу (у дослідженні ісламського банкінгу як фактору стабільності світової фінансової системи – п.3.1, та визначенні засад регулювання ісламського банкінгу – п.3.2); економіко-математичних методів (для тестування ісламських банківських систем щодо їх схильності різним факторам впливу на рівень фінансової стійкості у порівнянні з банківськими системами традиційного типу – п.2.3, оцінки імовірності настання банківської кризи в Україні – п.3.3); системного аналізу (у обґрунтуванні напрямів інкорпорування принципів ісламського банкінгу у систему функціонування банківського сектору національної економіки – п.3.3).
Інформаційною основою дослідження є аналітичні звіти міжнародних організацій (МВФ, ЮНКТАД, Ради з ісламських фінансових послуг, Ісламського банку розвитку, Центру управління ліквідністю і Міжнародного ісламського фінансового ринку тощо), дані міжнародної та національної статистики, законодавство України, монографії, періодична література, результати власних досліджень автора.
Наукова новизна отриманих результатів полягає у поглибленні теоретико-методологічних основ дослідження ісламських банківських систем і розробці організаційно-концептуального забезпечення імплементації принципів ісламського банкінгу у традиційних банківських системах.
Основні положення, які формують наукову новизну результатів проведеного дослідження, полягають у наступному:
вперше:
запропоновано інструментарій компаративного оцінювання рівня фінансової стійкості різних типів банківських систем, центральним елементом якого є структурна схема компаративного аналізу фінансової стійкості банківської системи, а саме – визначено probit-модель імовірності банківської кризи, що базується на обґрунтуванні індикаторів стимулюючого та дестимулюючого впливу на фінансову стійкість банківських систем, визначенні волатильності індексу банківської кризи та системи індикаторів кризи, практичне застосування якої уможливлює достовірну оцінку імовірності виникнення банківської кризи в ісламських, змішаних та традиційних банківських системах та дозволяє визначати ступінь їхньої стабільності;
удосконалено:
теоретико-методологічні підходи дослідження ісламського банкінгу через обґрунтування основних принципів формування ісламської банківської системи, а саме: принципів заборонного характеру (заборона відсоткових операцій (ріба), операції в умовах невизначеності (гарар), фінансування окремих секторів економіки) і принципів, що визначають умови здійснення банківських операцій (умови розподілу ризику отримання прибутку та збитків між клієнтом та банком, умови проведення банківських операцій на основі реальних активів), та виділення моделей ісламського банкінгу, основними з яких визначено модель мудараба (що ґрунтується на партнерській дворівневій основі розподілу прибутку та збитків) та модель «два вікна» (відповідно до якої пасиви банка структуруються як депозити до запитання та інвестиційні депозити);
теоретичні основи дослідження банківських систем країн світу, а саме на основі застосування системного підходу до аналізу рівня адаптації принципів ісламського банкінгу у традиційних банківських системах та виділення основних моделей регулювання ісламського банкінгу (моністичної, що пов’язана із повною забороною позичкового відсотку, у т.ч. на конституційному рівні; дуалістичної, відповідно до якої норми регулювання визначаються за типом банкінгу; традиційної, що визначається підпорядкованістю діяльності ісламських банків нормам регулювання загального банківського законодавства) запропоновано класифікацію країн світу за рівнем імплементації принципів ісламського банкінгу у національних банківських системах, а саме: країни, банківські системи яких є повністю ісламізованими; країни, в яких функціонують змішані банківські системи зі значною часткою ісламських активів (понад 20%); країни, в яких функціонують змішані банківські системи з відносно незначною часткою ісламських активів (до 20%); країни, в яких функціонують традиційні банківські системи, де ісламські банківські установи відсутні або частка їх активів не перевищує 1%;
систематизацію основних інституційно-регуляторних елементів функціонування ісламського банкінгу з урахуванням ініціатив міжнародних інституцій, норм і правил ісламської банківської діяльності; механізму фінансування ісламських економік та забезпечення ліквідності ісламських фінансових установ; інформаційної підтримки та врегулювання суперечок між ісламськими фінансовими установами; запропоновано концептуальну модель регулювання ісламського банкінгу, яка враховує вплив міжнародних фінансових інституцій та дозволяє реалізувати завдання пруденційного регулювання і ефективного нагляду відповідно до міжнародних норм, що супроводжуються належним внутрішнім контролем, управлінням ризиком та зовнішнім аудитом, а також більшою прозорістю, покладеними на банки;
отримали подальшого розвитку:
теоретико-методологічні засади дослідження інтеграції ісламського банківського капіталу на ринки з традиційними банківськими системами через виявлення групи стимулюючих чинників інтеграції ісламського банкінгу, а саме: зростання абсолютної кількості мусульманського населення, підвищення його економічної активності через зростання добробуту, оптимізація нормативно-правового забезпечення впровадження принципів ісламських фінансів, розширення взаємодії між ключовими ісламськими фінансовими ринками та іншими ринками, та дестимулюючих чинників – внутрішніх (відсутність централізованих органів регулювання діяльності ісламських фінансових інститутів; відносно низький рівень капіталізації ісламських банків; недостатня ліквідність та відкритість ісламських ринків; обмежена кількість ісламських фінансових інструментів; залежність ісламських банків від цінової кон’юнктури ринку нафти) та зовнішніх (наявність культурного бар’єру впровадження ісламських принципів; обмежене визнання ісламських банківських інституцій центральними банками інших країн; негативне сприйняття ісламських банків з боку традиційних банків-конкурентів тощо);
понятійно-категорійний апарат дослідження принципів функціонування банківських систем: надано авторське визначення ісламського банкінгу як сукупності прийомів фінансового менеджменту, побудованих на засадах парадигми розподілу прибутків та витрат відповідно законам Шаріату, що передбачає забезпечення стабільної прибутковості депозитів за умов високого рівня фідуціарних ризиків та максимізацію повернення вкладів у ісламську банківську систему через низькоризикованість інвестування.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що обґрунтовані у роботі висновки і рекомендації можуть бути використані в практичній діяльності державних фінансових установ, комерційних банків та науково-дослідних інститутів для підвищення рівня стратегічного планування та прогнозування банківської діяльності, оперативного впливу на проведення банківських операцій, запровадження низькоризикованого функціонування та управління активами.
Висновки та пропозиції, викладені в дисертаційній роботі, впроваджено в практичну діяльність Департаменту економіки і міжнародних відносин Харківської обласної державної адміністрації (довідка № 03-34/2794 від 24.11.2013 р.) – наукові положення щодо імплементації норм пруденційного нагляду ісламськими банками та практичні рекомендації щодо інкорпорування ісламських принципів у систему антикризових заходів функціонування банківського сектору України; Публічного акціонерного товариства «Міжнародний інвестиційний банк» (довідка №827/IV від 02.04.2014 р.) – аналітичні висновки щодо формування конкурентних стратегій ісламських банків в забезпеченні стабільної прибутковості депозитів і розробці нових банківських продуктів з низькоризикованим інвестуванням.
Наукові положення і рекомендації дисертаційної роботи використано у навчальному процесі Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка Міністерства освіти і науки України при розробці навчально-методичного комплексу дисципліни «Макроекономічна політика і моделювання» (довідка № 048/11-301 від 22.04.2014 p.) та Харківського інституту управління при підготовці методичних розробок з дисципліни «Банківська справа» та спецкурсу «Міжнародна інвестиційна діяльність» (довідка № 123 від 25.03.2014 р.).
Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійною науковою працею. Основні положення дисертації, висновки і пропозиції отримані автором самостійно і відображені в опублікованих працях. Робота містить теоретичні та практичні положення і висновки, сформульовані дисертантом особисто. Використані в дисертації ідеї, положення чи гіпотези інших авторів мають відповідні посилання і використані лише для підкріплення ідей здобувача.
Апробація результатів дисертації. Основні результати дослідження доповідались автором і отримали схвалення на міжнародних та всеукраїнських конференціях і семінарах: «Теорія і практика сучасної економіки» (м. Черкаси, 2012 р.); «Интеграционные приоритеты Украины в современном геоэкономическом пространстве» (м. Сімферополь, 2012 р.); «Организационно-экономические проблемы регионального развития в современных условиях» (м. Сімферополь, 2013 р.); «Актуальні проблеми фінансової системи України» (м. Черкаси, 2013 р.); «Шевченківська весна» (м. Київ, 2013 р.); «Проблемы развития внешнеэкономических связей и привлечения иностранных инвестиций: региональный аспект» (м. Донецьк – м. Святогорськ, 2013 р.).
Публікації. За результатами дослідження опубліковано 12 наукових праць загальним обсягом 4,4 д.а., з яких особисто автору належить 4,4 д.а., у тому числі у наукових фахових виданнях – 5 статей загальним обсягом 2,2 д.а., з яких особисто автору належить 2,2 д.а., у наукових періодичних виданнях інших держав та виданнях України, включених до міжнародних наукометричних баз, – 3 роботи загальним обсягом 1,3 д.а., з яких особисто автору належить 1,3 д.а.
Обсяг і структура дисертаційної роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел з 347 найменувань, додатків. Зміст роботи викладено на 198 сторінках друкованого тексту, включаючи 33 таблиці на 15 сторінках, 27 рисунків на 16 сторінках.

Список литературы

ВИСНОВКИ

1. Ісламська фінансова система, що є важливою складовою глобальної фінансової системи, складається із відповідних інститутів, моделей, інструментів, інфраструктури, розвиток яких визначається законами Шаріату, провідна роль у якій належить ісламським банкам, які стрімко розвивають свою діяльність не лише в мусульманських країнах, а й серед країн із традиційними банківськими системами. Ісламська фінансова індустрія сьогодні концентрує активи на суму 1,8 трлн. дол., ісламські фінансові послуги надають більше 600 фінансових установ у більш ніж 70 країнах. Основними принципами ісламського банкінгу виділено: ріба (заборона відсоткових операцій), гарар (заборона на операції в умовах невизначеності), заборона фінансування окремих секторів економіки, умови розподілу ризику отримання прибутку та збитків між клієнтом та банком, умови проведення банківських операцій на основі реальних активів.
2. На основі визначення основних складових розвитку моделей ісламського банкінгу (мудараба та «двох віконна») визначено сутність ісламського банкінгу як сукупності прийомів фінансового менеджменту, побудованих на засадах парадигми розподілу прибутків та витрат відповідно законам Шаріату, що передбачає забезпечення стабільної прибутковості депозитів за умов високого рівня фідуціарних ризиків та максимізацію повернення вкладів у ісламську банківську систему через низькоризикованість інвестування. Встановлено, що відмінність між фінансовими послугами та продуктами традиційного та ісламського банкінгу полягає у розподілі доданої вартості кожного продукту, що впливає на методи управління, концентрацію фінансування, вибір конкретних продуктів: що ґрунтуються на відносинах партнерства, що засновані на участі в операціях, що пов’язані із оплатою комісій банку.
3. На підставі дослідження принципів та умов регулювання ісламських банків виділено три основні обґрунтовано моделі регулювання ісламського банкінгу, а саме: моністична модель, сутність якої визначається Законами шаріату, а від так повна заборона позичкового відсотку, у тому числі на конституційному рівні; дуалістична модель, відповідно до якої норми регулювання визначаються по відношенню до якого банкінгу (традиційного або ісламського) застосовуються відповідні регулятори; традиційна модель, відповідно до якої підпорядкованість діяльності ісламських банків нормам регулювання загального банківського законодавства.
4. У процесі дослідження виділено чинники, які сприяють поширенню ісламської моделі банківської діяльності, а саме: підвищення розуміння і усвідомлення переваг фінансових рішень, що базуються на законах Шаріату, що пов’язано зі збільшенням кількості мусульманського населення світу; зростання рівня добробуту і підвищення економічної активності мусульманського населення; посилення нормативно-правового забезпечення впровадження принципів ісламських фінансів як в країнах Організації ісламського співробітництва, так і в інших країнах; криза ліквідності, з якої зіткнулися великі традиційні банківські установи, особливо у Західній Європі; укріплення торговельних зв'язків між ключовими ісламськими фінансовими ринками та іншими країнами. Визначено, що чинниками, які стримують інтеграцію ісламського банкінгу до традиційних банківських систем, є проблеми безпосередньо в межах мусульманських країн (відсутність централізованих органів регулювання діяльності ісламських фінансових інститутів; відносно низький рівень капіталізації ісламських банків; недостатня ліквідність та відкритість ісламських ринків; обмежена кількість ісламськиз фінансових інструментів; залежність ісламських банків від цінової кон’юнктури ринку нафти) та проблеми поза їх межами (наявність культурного бар’єру впровадження ісламських принципів; обмежене визнання ісламських банківських інституцій центральними банками інших країн; негативне сприйняття ісламських банків з боку традиційних банків-конкурентів тощо).
5. Розроблено класифікацію країн світу за рівнем імплементації принципів ісламського банкінгу у національних банківських системах, а саме: країни, банківські системи яких є повністю ісламізованими; країни, в яких функціонують змішані банківські системи зі значною часткою ісламських активів (понад 20%); країни, в яких функціонують змішані банківські системи з відносно незначною часткою ісламських активів (до 20%); країни, в яких функціонують традиційні банківські системи, де ісламські банківські установи відсутні або частка їх активів не перевищує 1%.
6. Обґрунтовано, що серед існуючих підходів до оцінки ризиків та розробки ефективної системи управління ними, найбільш оптимальним для ісламських банків є саме внутрішньо-рейтинговий підхід, що передбачає визначення індексів ризикованості активів відповідно до їх якості, терміну придатності та імовірності дефолту з наступним агрегуванням показників з метою визначення сукупних вимог до капіталу, що зумовлено природою ісламських режимів фінансування, недостатнім розвитком системи управління ризиками. Ґрунтуючись на дослідженні фінансової стійкості банківських систем запропоновано методику її оцінки, що базується на системі раннього сповіщення кризи та сигнальному підході та включає розрахунок композитного індексу банківської кризи, застосування якого дозволяє ідентифікувати епізоди кризи, кількісно їх оцінювати. Визначені економетричні моделі виникнення та розгортання кризи дозволяють отримати тестові оцінки рівня імовірності прояву кризових явищ та будувати прогнозні сценарії розвитку банківської системи у умовах фінансової нестабільності.
7. Запропоновано комплексний методичний підхід до багаторівневого компаративного оцінювання рівня фінансової стійкості різних типів банківських систем, а саме – побудовано probit-модель імовірності банківської кризи, що базується на обгрунтуванні індикаторів стимулюючого та дестимулюючого впливу на фінансову стійкість банківських систем, визначенні волатильності індексу банківської кризи та системою індикаторів кризи, застосування якої уможливлює достовірну оцінку імовірності виникнення банківської кризи в ісламських, змішаних та традиційних банківських системах. Розроблена методика поєднує реалізацію трьох взаємопов’язаних етапів дослідження, а саме: по-перше, якісний аналіз (ідентифікація об’єктів та періоду дослідження, визначення критерію диференціації об’єктів аналізу, групування країн за типом банківських систем); по-друге, побудова системи раннього сповіщення криз (розрахунок індексу банківського кризи (ІВС) за окремими країнами та групами країн, ідентифікацію епізодів кризи, проведення компаративного аналізу динаміки та волатільності ІВС різних типів банківських систем на основі розрахунку показників динаміки та описової статистики); по-третє, побудова економіко-математичних моделей кризи (формування системи індикаторів банківської кризи, оцінку взаємозв’язків між ІВС та системою індикаторів кризи, побудову probit-моделей імовірності банківської кризи за групами країн; компаративний аналізу та побудова прогнозних оцінок щодо імовірності виникнення банківської кризи).
8. На основі дослідження механізму регламентації діяльності ісламських банків виділено чотири блоки міжнародних інституцій та ініціатив, які забезпечують: розробку нормативів і стандартів ісламської фінансової діяльності; фінансування ісламських економік та підтримку ліквідності ісламських фінансових установ; інформаційну підтримку та врегулювання суперечок між ісламськими фінансовими установами; наукові дослідження у сфері ісламських фінансів. Виявлено проблеми регулювання ісламського банкінгу, що знижують ступінь уніфікації їх діяльності та стримують взаємопроникнення традиційних та ісламських банківських систем: низький фактичний рівень стандартизації діяльності ісламських банків; недостатня імплементація міжнародних пруденційних, бухгалтерських та аудиторських стандартів у систему регулювання ісламського фінансового сектору; недостатня узгодженість між ісламськими та міжнародними фінансовими стандартами.
9. Запропоновано концептуальну модель регулювання ісламського банкінгу, яка включає діяльність ісламських міждержавних органів на регіональному, наднаціональному та глобальному рівнях, враховує вплив на них міжнародних фінансових інституцій, дозволяє підвищити узгодженість між регулювання ісламської банківської діяльності й загальним механізмом регулювання світового фінансового ринку та виробити якісно нові інструменти стабілізації банківських систем, засновані на практичному досвіді традиційних і ісламських банків у сфері протидії фінансовим кризам.
10. Для визначення перспектив подальшого розвитку ісламського банкінгу обґрунтовано, що взаємодія міжнародних та ісламських стандартів достатності капіталу і ліквідності банківських установ має однобічний характер (ісламські стандарти частково враховують вимоги міжнародних стандартів, однак у міжнародних нормативах різницю між ісламськими і традиційними банками не враховано), що спричиняє диференційовані наслідки впровадження вимог Базелю ІІІ у різних типах банківських установ. З підвищенням ролі ісламських банків у світовій фінансовій системі доцільним стане перегляд існуючих міжнародних стандартів, що регламентують діяльність фінансових установ, з метою врахування специфіки ісламського банкінгу.
11. У ході дослідження запропоновано напрямки імплементації принципів ісламського банкінгу у систему антикризових заходів українських банків, зокрема: аманах, вадіах та кард хассан в сфері реалізації депозитних операцій (не ставиться за мету отримання відсоткового доходу) з метою підвищення рівня капіталізації банків, поповнення валютної ліквідності; мурабаха в сфері кредитування для зменшення операційних, валютних та кредитних ризиків та підвищення якості активів банків; іджарах в сфері фінансового лізингу для підвищення рівня банківської ліквідності; мудараба в сфері інвестиційної діяльності (діє заборона дублювання контрактів, якими здійснюється фінансова операція) з метою підвищення банківських прибутків та оптимізації управління витратами банку; мушарака (обмежує передачу ризиків підконтрольним фінансовим компаніям) в сфері інвестиційної діяльності, що дозволяє фінансово-кредитним інституціям здійснювати рефінансування дефолтних активів і не призводить до повного списання кредитів із банківського балансу. Визначено, що інкорпорування фінансових принципів ісламу може розглядатися як один із механізмів підвищення стабільності та забезпечення низько ризикового функціонування українських банків.