Гасюк Петро Анатолійович. Антропологічні варіанти ікол, їх мікротвердість та особливості біомінералізації

Краткое описание

Гасюк Петро Анатолійович. Антропологічні варіанти ікол, їх мікротвердість та особливості біомінералізації : Дис... канд. мед. наук: 14.03.01 / Українська медична стоматологічна академія. — Полтава, 2006. — 139арк. — Бібліогр.: арк. 125-139

Гасюк П.А.Антропологічна варіанти ікол, їх мікротвердість та особливості біомінералізації . Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.03.01 нормальна анатомія. Харківський державний медичний університет МОЗ України, Харків, 2006.
Проведеним вивченням одонтогліфічного малюнку морфологічних параметрів ікол верхньої та нижньої щелепи виділено згідно О.О. Зубова чотири антропологічні варіанти. Кожен із них характеризується різним ступенем розвитку лінгвального горбика та розташуванням в ньому пучків емалевих призм та ліній біомінералізації Ретціуса. При цьому мікротвердість дентину в 2 рази нижча ніж кутикули емалі та в три рази менша за призмову емаль основного та лінгвального горбиків. Електронно-мікроскопічно в емалі розрізняється призмова та безпризмові частини, а дентині регулярна частина та предентин з різними лініями біомінералізації. В лініях біомінералізації Ретціуса переважно зустрічається десятиатомний, а в безпризмовій емалі восьмиатомний фосфат кальцію. В той час як в регулярному дентині десятиатомний, а в предентині дванадцятиатомний фосфат кальцію.

У дисертаційній роботі проведено теоретичне узагальнення і нове вирішення завдання, яке полягає у виявлені особливостей структурної організації емалі та дентину ікол їх мікротвердості та біомінералізації. З практичної точки зору в аналітичній будові ікол виділено чотири антропологічних варіанти ікол, які відрізняються, як гістологічною так і субмікроскопічною будовою, а також особливостями хімічної структури, що суттєво при доцільному проведенні методів лікування різними ортопедичними конструкціями.

Перший антропологічний варіант ікол характеризується прямокутною вестибулярною та гладкою лінгвальною поверхнею з слабо вираженою трикутною ямкою тарілочкоподібним” розташуванням пучків емалевих з параболічною формою ліній Ретціуса, призм на основному горбику та S-подібним їх розміщенням на лінгвальній і вестибулярній поверхні та косим ходом на них ліній Ретціуса.
Другий антропологічний варіант ікол проявляється переважно прямокутною вестибулярною формою та потовщенням емалі вздовж центральною гребеню (епікрісти) з добре вираженною трикутною” ямкою, спіралеподібним ходом емалевих призм в ділянці еоконусу та добре вираженими подовжніми та поперечними лініями Гунтера-Шрегера на лінгвальній поверхні.
Третій антропологічний варіант ікол супроводжується переважно з трикутною формою вестибулярної та появою додаткового лінгвального стилю на лінгвальній поверхні, що досягає третини ріжучої поверхні і відділеного від центрального гребеня напівмісяцевою ямкою. Стиль на відміну від головного горбика поряд з косим ходом емалевих призм містить добре виражену безпризмову емаль та напівпараболічну форму ліній Ретціуса.
Четвертий антропологічний варіант ікол характеризується овальною вестибулярною формою та наявністю лінгвального горбика (епіконуса), який досягає поверхні еоконусу та сполучається з дистоконусом дистальним гребенем тригону і розділяється коронарнорадикулярною борозною. Гістологічна будова епіконусу супроводжується спіралеподібним ходом пучків емалевих призм.
Мікротвердість емалі та дентину основного горбика при окремих антропологічних варіантів ікол, в більшій ступені залежить від ділянок емалі та дентину. При цьому твердість дентину в 2 рази нижча, ніж кутикула емалі, та в 3 рази менше за призмову емаль основного горбика.
Електронно-мікроскопічно емалеві призми в лініях Ретціуса мають звивистий хід за рахунок накопичення міжпризмової речовини, а безпризмова емаль складається з фібрилярних структур. В регулярному дентині зустрічаються темні зони”, перпендикулярно до відростків інтертубулярного дентину, та світлі зони” за наявністю перитубулярного дентину лінії біомінералізації, а в предентині виявляються гомогенні відкладання вапна у вигляді кальциферитів.
Аналіз хімічних елементів свідчить, що в лініях біомінералізації Ретціуса призмової емалі, переважно зустрічається десятиатомний, а в безпризмовій емалі восьмиатомний фосфат кальцію, в той час, як в ділянках світлого” та темного” дентину виявляється, відповідно, десятиатомний та дванадцятиатомний фосфат кальцію.