Головкова Тетяна Аркадіївна. Важкі метали в умовах промислових міст як фактор ризику для здоров'я населення

Краткое описание

Головкова Тетяна Аркадіївна. Важкі метали в умовах промислових міст як фактор ризику для здоров'я населення: дис... канд. мед. наук: 14.02.01 / Інститут гігієни та медичної екології ім. О.М.Марзеєва АМН України. - К., 2004

Головкова Т.А.Важкі метали в умовах промислових міст як фактор ризику для здоров’я населення. Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.02.01 гігієна. Інститут гігієни та медичної екології ім.О.М.Марзеєва АМН України. Київ, 2004.
Дисертація присвячена вивченню особливостей надходження і розповсюдження важких металів у життєзабезпечуючих середовищах промислових населених територій у динаміці часу та встановленню комплексного їх впливу на показники здоров’я населення. Середні концентрації ВМ в атмосферному повітрі, воді, харчових продуктах промислового міста здебільшого не перевищують відповідних ГДК, але вміст металів-токсикантів свинцю і кадмію в організмі вагітних жінок індустріального міста підвищений у порівнянні з непромисловим містом, що впливає на порфіриновий обмін і погіршує показники периферичної крові та її киснево-транспортної функції. Постійне навантаження абіотичними металами населення м.Дніпропетровська поєднується з дефіцитом надходження з харчовим раціоном цинку, що зумовлює підвищений ризик розвитку репродуктивних ускладнень у жінок техногенно забруднених територій.
Обґрунтована необхідність проведення індивідуальної біопрофілактики у вагітних жінок, підлеглих впливу ВМ. Отримані дані фізіолого - гігієнічної ефективності вживання пектинових харчових добавок як засобу підвищення адаптаційно-компенсаторних можливостей організму та зміцненню репродуктивного здоров’я жінки.

Гігієнічний аналіз закономірностей вмісту ВМ в об’єктах навколишнього середовища дозволив встановити комплексний їх вплив на показники здоров’я чутливих верств населення промислового і непромислового міст та обґрунтувати необхідність проведення індивідуальної біопрофілактики несприятливих наслідків дії металів-токсикантів техногенного походження.
ВМ постійно визначаються в атмосферному повітрі, воді, харчових продуктах порівняльних міст у концентраціях, середні значення яких здебільшого не перевищують ГДК, але у 2-27 разів вищі за фонові величини. В окремі періоди в м.Дніпропетровську спостерігалися порушення ГДК за середньомісячними значеннями: у повітрі Cu (у 1,6-13,2 раза) та Fe (у 3-4,5 раза), у воді Fe і Pb (на рівні ГДК). У продуктах харчування вміст Pb на 19% вище за ГДК, а Cu і особливо Zn нижчий за біологічні значення.
У динаміці часу (1996-2001р.р.) встановлено поступове підвищення вмісту ВМ у питній воді в 1,5 - 32 рази, особливо Cd, Cr і Co та Pb і Cd у продуктах харчування в 1,2-1,3 раза. В атмосферному повітрі промислових районів спостерігалося динамічне зменшення вмісту ВМ у 1,5-24 рази, особливо Cu та Fe. Не виявлено зв’язку річних обсягів атмосферних викидів та водних скидів ВМ з їх середньорічними концентраціями в атмосферному повітрі та питній воді (p>0,05).
СДН Pb для населення м. Дніпропетровська за середніми величинами становить 0,14-0,26мг, що не перевищує норматив ВООЗ, але на 30% вище, ніж у контрольному місті, а Cd 28-280мкг, що за максимальними величинами у 3 рази вище допустимих значень. Кількість Cu та Zn не досягає рівня біологічної потреби, а для населення промислового міста на 18-37% менше, ніж у місті порівняння.
Середній вміст Pb у крові жінок промислового міста становить 0,27-0,35мкг/мл, що нижче нормативу, але у 16-43% обстежених його перевищує, у 68% жінок встановлено металоносійство Pb, а у 55% Cd. У порівнянні з 1994 роком вміст металів як у крові, так і у сечі вагітних жінок у 1,3 2,2 раза зменшився адекватно зниженню зовнішньої експозиції ВМ.
Доведено, що концентрація Pb у крові жінок на рівні 0,24мкг/мл впливає на порфіриновий обмін із перевищенням нормативних значень АЛК у сечі та погіршенням периферичних показників крові. Норма АЛК у сечі практично здорових вагітних жінок становить 1,3-2,5 мг/г креатиніну.
Дані епідеміологічних спостережень свідчать про підвищений ризик виникнення репродуктивних ускладнень у жінок промислових районів у 2,8-3,15 раза у порівнянні з мешканками контрольного міста. Встановлено позитивний кореляційний зв’язок частоти виникнення ускладнень вагітності і пологів з СДН свинцю і кадмію, а також вмісту цих металів у повітрі, воді та продуктах харчування (r=0,61-0,99,р<0,05) та від’ємний зв’язок частоти репродуктивних порушень у мешканок м.Дніпропетровська з СДН цинку та його вмістом у продуктах харчування (r= -0,78- 0,99,р<0,05).
Застосування індивідуальної біопрофілактики з використанням пектинвмісних харчових добавок сприяло зниженню вмісту у крові свинцю у 80%, а кадмію у 65% жінок, при посиленні їх ренальної елімінації, нормалізації порфіринового обміну та відновленні метаболізму мікроелементів в організмі вагітних жінок, що дозволяє рекомендувати впровадження в системі заходів первинної та вторинної профілактики пектинових добавок, як профілактичного засобу вибору для запобігання репродуктивним порушенням у вагітних жінок, підлеглих впливу ВМ.