Химичук Катерина Володимирівна. Правове регулювання надання адміністративних послуг органами юстиції України

Краткое описание

Химичук Катерина Володимирівна. Правове регулювання надання адміністративних послуг органами юстиції України.- Дисертація канд. юрид. наук: 12.00.07, Нац. авіац. ун-т. - Київ, 2014.- 200 с.

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ДЕРЖАВНОЇ
ПОДАТКОВОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ

На правах рукопису

ХИМИЧУК КАТЕРИНА ВОЛОДИМИРІВНА

УДК 342.92

ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ
НАДАННЯ АДМІНІСТРАТИВНИХ ПОСЛУГ
ОРГАНАМИ ЮСТИЦІЇ УКРАЇНИ

12.00.07 – адміністративне право і процес;
фінансове право; інформаційне право

ДИСЕРТАЦІЯ
на здобуття наукового ступеня
кандидата юридичних наук

Науковий керівник:
Забарний Григорій Григорович,
кандидат юридичних наук, доцент

Ірпінь − 2014
ЗМІСТ

ВСТУП …………………………………………………………...………… 4
РОЗДІЛ 1. Теоретико-правові основи надання адміністративних
послуг органами юстиції України
1.1. Поняття надання адміністративних послуг органами юстиції
України ……………………………………………………………………..…... 15
1.2. Види адміністративних послуг, які надаються органами юстиції
України ……..…………………………………………………………………... 35
1.3. Принципи надання адміністративних послуг органами юстиції
України ………………………………………………………………………..... 45
ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 1 ……………………………………........... 59

РОЗДІЛ 2. Правовий статус органів юстиції України, які надають
адміністративні послуги
2.1. Система органів юстиції, які надають адміністративні послуги ….. 64

2.2. Повноваження органів юстиції України з надання адміністративних
послуг………………..…………………………………………………………... 92
ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 2 ………………………………………… 125

РОЗДІЛ 3. Реалізація органами юстиції України норм права
про адміністративні послуги
3.1. Порядок надання адміністративних послуг органами юстиції України: загальна характеристика та особливості ..………………………... 126
3.2. Проблеми надання адміністративних послуг органами юстиції
України ……………………………………………………………………...… 152
3.3. Шляхи покращення сучасного стану надання адміністративних
послуг органами юстиції України …………………………………………… 162
ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 3 …………………………………………. 187
ВИСНОВКИ ………………………………………………………..…… 188
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ……………………………. 194
ДОДАТКИ:
ДОДАТОК А. Пропозиції щодо внесення змін до Закону України
«Про адміністративні послуги» ……………………………………………… 228
ДОДАТОК Б. Порівняльна таблиця положень чинного Закону
України «Про адміністративні послуги» (далі − Закон) та запропонованих
до Закону змін …………...……………………………………………………. 234
ДОДАТОК В. Порівняльна таблиця положень деяких чинних
законодавчих актів України (далі – Закони) та запропонованих до Законів
змін у зв’язку з прийняттям Закону України «Про адміністративні
послуги» ………………………………………………………………………. 243
ДОДАТОК Г. Система органів юстиції України як суб’єктів надання
адміністративних послуг ……………………………………………………... 259
ДОДАТОК Д. Акт про впровадження у навчальний процес результатів
дисертаційного дослідження ………………………………………………… 269
ДОДАТОК Е. Концепція надання адміністративних послуг органами
юстиції України ………………………………………………………………. 273

ВСТУП

Актуальність теми. Інститут адміністративних послуг відіграє важливу роль у системі суспільних відносин, що виникають при реалізації суб’єктивних прав фізичних та / або юридичних осіб у процесі публічно-сервісної діяльності органів юстиції України, та їх посадових осіб. Правове регулювання надання адміністративних послуг органами юстиції України − особливість загальної проблематики адміністративних послуг, яка має велике значення в умовах здійснення адміністративної реформи в Україні. Здійснення комплексного наукового дослідження правового регулювання надання адміністративних послуг органами юстиції України сприятиме з’ясуванню сутності та особливостей адміністративних послуг, які надаються вищезазначеними уповноваженими суб’єктами, а також розмежуванню функції надання адміністративних послуг фізичним та юридичним особам органами юстиції України з управлінськими функціями цих адміністративних органів з метою покращення сучасного стану надання адміністративних послуг в Україні.
Науково-теоретичним підґрунтям дисертації стали наукові та навчально-методичні праці вітчизняних (В. Б. Авер’янов, О. Ф. Андрійко, О. М. Бандурка, В. М. Бевзенко, А. І. Берлач, Ю. П. Битяк, І. Л. Бородін, І. П. Голосніченко, І. С. Гриценко, В. А. Дерець, Г. Г. Забарний, Ж. В. Завальна, Р. В. Ігонін, Р. А. Калюжний, Л. Є. Кисіль, І. Б. Коліушко, В. К. Колпаков, А. Т. Комзюк, Л. М. Кравченко, О. Д. Крупчан, О. В. Кузьменко, Д. М. Лук’янець, Р. С. Мельник, В. Г. Перепелюк, А. А. Пухтецька, О. П. Рябченко, В. П. Тимощук, М. М. Тищенко, Г. Й. Ткач, В. В. Цвєтков, Р. Б. Шишка та інші) та зарубіжних (О. П. Альохін, Д. М. Бахрах, В. М. Карташов, Ю. М. Козлов, В. В. Лазарєв, С. В. Липень, Н. Г. Саліщева, Ю. О. Тихомиров та інші) вчених.
Під час роботи над дослідженням автором були вивчені та проаналізовані праці провідних вітчизняних фахівців у сфері надання адміністративних послуг (В. Б. Авер’янов, К. К. Афанасьєв, В. М. Гаращук, І. П. Голосніченко, Е. Ф. Демський, Ж. В. Завальна, А. В. Кірмач, І. Б. Коліушко, О. І. Миколенко, К. В. Ніколаєнко, В. Г. Перепелюк, В. П. Тимощук та інші). Слід зазначити, що для розвитку цього напрямку в сучасній науці адміністративного права заслуговують на увагу кандидатська дисертація Г. М. Писаренко «Адміністративні послуги в Україні: організаційно-правові аспекти» (2006 р.), в якій вперше здійснено комплексний науковий аналіз теоретичних засад, нормативно-правового регулювання та практики надання адміністративних послуг органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування у контексті Концепції адміністративної реформи, та низка проведених останнім часом досліджень прикладного характеру, що присвячені вивченню теоретичних і практичних питань функціонування інституту адміністративних послуг у Великій Британії та в Україні (О. Ю. Іващенко), адміністративним послугам, які надаються органами внутрішніх справ (С. М. Гусаров, І. В. Дроздова, Є. О. Легеза, Д. І. Сирота, О. О. Сосновик, В. М. Циндря), органами державної реєстрації актів цивільного стану (Л. М. Черненко), органами місцевого самоврядування (С. Л. Дембіцька, Ж. В. Завальна, Ю. М. Ільницька), державною податковою службою (О. О. Кузьменко), в галузі митної справи (І. О. Бондаренко, Л. М. Давиденко), у дозвільній системі (В. І. Сіверін), у сільському господарстві України (В. І. Курило), у сфері підприємницької діяльності (О. В. Клим), у сфері земельних відносин (Д. В. Бусуйок). Водночас, враховуючи аналіз наукових праць названих учених, доцільно визнати, що й дотепер питання визначення поняття «адміністративні послуги», класифікації адміністративних послуг, співвідношення державних і адміністративних послуг, розмежування адміністративних послуг від інших видів публічних послуг залишаються дискусійними, а перелік та загальна характеристика видів адміністративних послуг – не достатньо висвітленими. У вітчизняній науці відсутні комплексні дослідження адміністративних послуг, які надаються органами юстиції України. Як наслідок, не висвітленими залишаються питання місця проваджень з надання адміністративних послуг у діяльності органів юстиції України, змісту цих проваджень та характеристики їх особливостей.
Результати соціологічних досліджень, моніторингу застосування органами виконавчої влади Закону України «Про адміністративні послуги», а також порівняльний аналіз сучасної вітчизняної практики надання адміністративних послуг з відповідною зарубіжною практикою таких країн, як Велика Британія, Грузія, Канада, США, Фінляндія тощо, зокрема щодо дотримання стандартів надання послуг громадянам органами публічної адміністрації, свідчать про незадовільний стан надання адміністративних послуг в Україні в цілому та органами юстиції зокрема, та необхідність його удосконалення шляхом внесення конкретних пропозицій та рекомендацій до правового регулювання суспільних відносин у зазначеній сфері.
Таким чином, недостатня розробленість на теоретичному рівні цієї проблеми, наявність правових прогалин, а також необхідність здійснення комплексного наукового дослідження правового регулювання надання адміністративних послуг органами юстиції України зумовили вибір теми дисертаційної роботи.
Мета та задачі дослідження. Мета дисертаційного дослідження полягає в тому, щоб на основі аналізу теоретичних здобутків учених, зарубіжного досвіду, чинного законодавства України та узагальнення практики його реалізації сформулювати пропозиції та рекомендації щодо удосконалення правового регулювання надання адміністративних послуг органами юстиції України.
Зазначена мета обумовила постановку та розв’язання таких задач:
− розкрити поняття та зміст надання адміністративних послуг органами юстиції України;
− здійснити класифікацію адміністративних послуг, які надаються органами юстиції України;
− визначити принципи надання адміністративних послуг у діяльності органів юстиції України;
− виокремити систему органів юстиції України як суб’єктів надання адміністративних послуг;
– з’ясувати сутність поняття повноважень органів юстиції України з надання адміністративних послуг;
− висвітлити правове забезпечення надання адміністративних послуг органами юстиції України;
Об’єктом дослідження є суспільні відносини у сфері надання адміністративних послуг.
Предметом дослідження є законодавство України про надання адміністративних послуг, джерела адміністративної доктрини та матеріали практики щодо правового регулювання надання адміністративних послуг органами юстиції України.
Методи дослідження. Методологічною основою дослідження послугувала сукупність загальнонаукових (зокрема, діалектичний, історичний, формально-логічний, структурно-функціональний) та спеціальних (зокрема, аналізу, синтезу, узагальнення, класифікації та групування, порівняльно-правовий, опитування, статистичний метод тощо) методів наукового пізнання. Так, діалектичний та історичний методи використовувалися для дослідження поняття «адміністративні послуги» в єдності його змісту і форми та у його історичному розвитку (підрозділ 1.1.); формально-логічний метод застосовувався при дослідженні понять послуг, видів публічних послуг, поняття адміністративних послуг, які надаються органами юстиції України (підрозділи 1.1.); структурно-функціональний метод використовувався для аналізу складових елементів правовідносин, при дослідженні системи органів юстиції України та їх повноважень як суб’єктів надання адміністративних послуг, структури адміністративного провадження з надання адміністративних послуг органами юстиції України (підрозділи 1.1., 2.1., 2.2.); метод класифікації та групування − для систематизації нормативно-правових актів, які регулюють відносини, пов’язані з наданням адміністративних послуг органами юстиції України, виокремлення видів адміністративних послуг, які надаються органами юстиції України, принципів надання адміністративних послуг органами юстиції України (підрозділи 1.2., 1.3., 2.1.); порівняльно-правовий метод − для порівняння законодавства України про адміністративні послуги із відповідним законодавством інших країн (підрозділ 1.3.); методи аналізу та узагальнення використовувалися для визначення недоліків правового та організаційного забезпечення надання адміністративних послуг в Україні та формулювання напрямків удосконалення проваджень з надання адміністративних послуг (підрозділ 3.1., 3.2., 3.3.); логіко-юридичний метод − при розробці науково-обґрунтованих пропозицій щодо удосконалення чинних нормативно-правових актів, якими регулюються провадження з надання адміністративних послуг органами юстиції України (підрозділ 3.3.); метод опитування та статистичний метод використовувалися для оцінки сучасного стану надання адміністративних послуг в Україні, зокрема, органами юстиції (підрозділ 3.2.). Застосування зазначених методів дозволило дослідити особливості правового регулювання надання адміністративних послуг органами юстиції України та розв’язати теоретичні та практичні задачі, що були поставлені у дослідженні.
Нормативно-правовою основою дисертаційної роботи стали положення Конституції України, актів чинного законодавства України, що регулюють суспільні відносини, пов’язані з наданням адміністративних послуг, а також законодавство зарубіжних країн, зокрема Естонії, Нідерландів, Польщі, ФРН, про адміністративну процедуру.
Емпіричною базою дослідження послугували сучасна вітчизняна практика надання адміністративних послуг (зокрема: звіт, підготовлений за результатами соціологічного опитування, проведеного Фондом «Демократичні ініціативи» (2009 р.); моніторинг виконання органами виконавчої влади Закону України «Про адміністративні послуги» (станом на січень 2014 р.) та зарубіжна практика надання адміністративних послуг, узагальнена авторським колективом Центру політико-правових реформ (зокрема, дотримання стандартів надання послуг громадянам органами публічної адміністрації Канади, Великої Британії, США, Фінляндії).
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що дисертація є першим у вітчизняній юридичній науці комплексним монографічним дослідженням теоретичних і практичних проблем надання адміністративних послуг органами юстиції України. Здійснення даного дослідження дало змогу одержати такі результати, що мають наукову новизну:
вперше:
– застосовано комплексний підхід щодо вивчення поняття адміністративних послуг, які надаються спеціальними уповноваженими суб’єктами в особі органів юстиції України, що дозволило виробити доктринальні визначення даного поняття, зокрема: 1) як виду публічно-сервісної діяльності (надання адміністративних послуг органами юстиції України); 2) як встановленої законом процедурної форми публічно-сервісної діяльності (адміністративні послуги, які надаються органами юстиції України); 3) як виду адміністративного провадження (провадження з надання адміністративних послуг органами юстиції України), з метою поглиблення понятійно-категоріального апарату;
− виокремлено види адміністративних послуг, які надаються органами юстиції України, за такими критеріями: 1) за видами конституційних прав особи (фізичної та юридичної); 2) за метою публічно-сервісної діяльності; 3) за суб’єктами надання адміністративних послуг; 4) за суб’єктами одержання адміністративних послуг; 5) за волевиявленням суб’єктів одержання адміністративних послуг; 6) за об’єктами публічно-сервісної діяльності; 7) за формою публічно-сервісної діяльності; 8) за рівнем правового регулювання; 9) за платністю; 10) за видами адміністративних проваджень;
− систематизовано органи юстиції, які є суб’єктами надання адміністративних послуг, залежно від покладених на них завдань таким чином: 1) органи державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб − підприємців; 2) органи державної реєстрації громадських об’єднань, друкованих засобів масової інформації та інформаційних агентств; 3) органи нотаріату; 4) органи з питань банкрутства; 5) органи державної реєстрації речових прав на нерухоме майно; 6) органи державної реєстрації актів цивільного стану (Додаток Г);
− згруповано повноваження органів юстиції України як суб’єктів надання адміністративних послуг, за змістом на наступні шість груп: 1) організаційні; 2) процедурні; 3) сервісні; 4) контрольні; 5) правозахисні; 6) правотворчі повноваження;
− виявлено та проаналізовано проблеми надання адміністративних послуг органами юстиції України: 1) проблеми правового регулювання надання адміністративних послуг; 2) моральні проблеми; 3) компетенційні проблеми; 4) організаційні проблеми; 5) процедурні проблеми;
− обґрунтовано необхідність розроблення та прийняття Закону України «Про надання адміністративних послуг органами юстиції», у зв’язку з чим внесено пропозиції та рекомендації щодо його змісту та структурної побудови, а також розроблено концепцію надання адміністративних послуг органами юстиції України (Додаток Е).
удосконалено:
− поняття адміністративних послуг шляхом: вироблення визначення поняття адміністративних послуг як виду діяльності органів публічної адміністрації у такому формулюванні: «Діяльність з надання адміністративних послуг або надання адміністративних послуг − це передбачений законом у встановленій формі вид діяльності спеціально уповноважених органів публічної адміністрації (суб’єктів надання адміністративних послуг), який здійснюється за ініціативою фізичних та / або юридичних осіб з метою, з одного боку, створення сприятливих економічних, організаційних, юридичних умов для забезпечення належної реалізації прав, свобод і законних інтересів фізичних та / або юридичних осіб (одержувачів адміністративних послуг) та виконання покладених на них обов’язків, а з іншого – реалізації та захисту інтересів держави»;
− класифікацію адміністративних послуг шляхом внесення пропозицій щодо уточнення окремих її критеріїв, а саме: «зміст конкретних адміністративних справ» (І. О. Бондаренко, І. В. Дроздова), «зміст звернення», «форма адміністративного акта (рішення)», «вид конституційних прав людини і громадянина» (К. В. Ніколаєнко), «суб’єкт публічної адміністрації» (В. І. Сіверін); з метою влучності та стислості формулювань на теоретичному рівні обґрунтовано доцільність класифікувати адміністративні послуги за такими критеріями: «за видами адміністративних проваджень», «за формою публічно-сервісної діяльності»; «за видами конституційних прав особи (фізичної та юридичної)»; «за суб’єктами надання адміністративних послуг» тощо;
− правове регулювання надання адміністративних послуг органами юстиції України шляхом обґрунтування необхідності внесення певних змін до чинного законодавства, зокрема до Законів України: «Про адміністративні послуги», «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців», «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні», «Про інформаційні агентства», «Про нотаріат», «Про політичні партії в Україні», з метою вирішення конкретних організаційних та процедурних проблем;
дістали подальшого розвитку:
− систематизація принципів надання адміністративних послуг;
− визначення недоліків правового та організаційного забезпечення надання адміністративних послуг в Україні шляхом здійснення порівняльного аналізу законодавства України про адміністративні послуги із відповідним законодавством Канади, Великої Британії, США, Фінляндії та практики його застосування органами публічної адміністрації вищезазначених країн.
Практичне значення одержаних результатів полягає у можливості їх використання: у правотворчій діяльності – для удосконалення відповідних законодавчих та підзаконних нормативно-правових актів, що регулюють суспільні відносини, які виникають між органами виконавчої влади, у тому числі органами юстиції України, та фізичними й юридичними особами з приводу надання адміністративних послуг, при гармонізації галузевого адміністративного законодавства щодо надання адміністративних послуг уповноваженими суб’єктами в умовах розвитку демократичного суспільства; у правозастосовчій діяльності − при комплексній реалізації норм правових актів, що регулюють відносини, пов’язані з наданням адміністративних послуг органами юстиції України; для підвищення кваліфікації працівників органів юстиції України, а також підвищення рівня правової освіти і культури посадових осіб і громадян; у науково-дослідній діяльності – для подальшого проведення наукових досліджень правового регулювання суспільних відносин, пов’язаних з наданням адміністративних послуг органами юстиції України, розширення методологічної бази теорії адміністративного права; у навчальному процесі – при підготовці підручників, навчальних посібників, а також при викладанні у вищих навчальних закладах таких дисциплін, як: «Адміністративне право», «Державне управління», «Основи державного будівництва та місцевого самоврядування», «Муніципальне право», «Судові та правоохоронні органи України», «Нотаріат України» тощо. Результати дисертаційного дослідження були впроваджені у навчальний процес у Національному університеті ДПС України (акт від 10.11.2013 р. − Додаток Д).
Апробація результатів дисертації. Результати дослідження, викладені у дисертації, оприлюднені на 16 науково-практичних конференціях, у тому числі на міжнародних (8) і національних (8): V Міжнародному науковому конгресі «Державне управління та місцеве самоврядування» (м. Харків, 23 лютого 2005 р.); Міжнародній науково-практичній конференції «Дні науки – 2005» (м. Дніпропетровськ, 15−27 квітня 2005 р.); Міжнародній науково-практичній конференції «Запорізькі правові читання» (м. Запоріжжя, 30 червня – 02 липня 2005 р.); Міжнародній науково-практичній Інтернет-конференції «Наукові дослідження і їх практичне застосування. Сучасний стан і шляхи розвитку» (м. Одеса, 01−15 жовтня 2005 р.); Міжнародній науково-практичній конференції «Современные направления теоретических и прикладных исследований» (м. Одеса, 15−25 квітня 2006 р.); ІІІ Міжнародній науково-практичній конференції «Актуальні питання реформування правової системи України» (м. Луцьк, 02−03 червня 2006 р.); Міжнародній науково-практичній конференції «Роль права та закону в громадянському суспільстві» (м. Київ, 08−09 лютого 2013 р.); Міжнародній науково-практичній конференції «Держава і право в умовах глобалізації: реалії та перспективи» (м. Дніпропетровськ, 31 березня 2013 р.); Круглому столі «Розвиток місцевого самоврядування в Україні: правовий моніторинг і правова політика» (м. Дніпропетровськ, 19 квітня 2005 р.); Всеукраїнській науковій конференції «Верховенство права у процесі державотворення та захисту прав людини в Україні» (м. Острог, 28−29 квітня 2005 р.); IV Національній науково-теоретичній конференції «Українське адміністративне право: сучасний стан і перспективи реформування» (м. Сімферополь, Ялта, 20−22 травня 2005 р.); Науково-практичній конференції «Конституційні засади державотворення і правотворення в Україні: проблеми теорії і практики» (до 10-річчя Конституції України) (м. Київ, 26 червня 2006 р.); V Національно-теоретичній конференції «Українське адміністративне право: сучасний стан і перспективи реформування» (м. Одеса, 15−17 червня 2007 р.); Всеукраїнській науково-практичній конференції молодих вчених «Правова система України в світлі європейського вибору» (м. Київ, 13 червня 2008 р.); Круглому столі «Державний контроль: нові погляди на його сутність та призначення» (м. Київ, 17 травня 2011 р.), ІІІ Всеукраїнській науково-теоретичній конференції «Правові реформи в Україні» (м. Київ, 06 жовтня 2011 р.).
Публікації. Основні положення та результати дисертації викладено у двадцяти трьох наукових публікаціях, у тому числі в тринадцяти наукових статтях (вісім з яких опубліковані у фахових наукових виданнях, чотири − у вітчизняних наукових виданнях, одна − у зарубіжному виданні) та десяти тезах доповідей.
Структура дисертації побудована відповідно до мети та завдань дослідження і складається із вступу, трьох розділів, які об’єднують вісім підрозділів, висновків, списку використаних джерел (283 найменування на 34 сторінках), додатків (6 додатків на 49 сторінках). Загальний обсяг дисертації становить 276 сторінок, з яких 193 сторінки – основний текст роботи.

Список литературы

ВИСНОВКИ

У дисертації на основі теоретичного осмислення наукових праць щодо надання адміністративних послуг взагалі та окремими органами юстиції, аналізу чинного законодавства України, практики його застосування були сформульовані висновки, пропозиції та рекомендації, які вирішують наукове завдання, спрямоване на удосконалення надання адміністративних послуг органами юстиції в умовах здійснення адміністративної реформи в Україні. Серед них найбільш суттєвими є такі:
1. Адміністративні послуги – це передбачені законом з метою захисту державних і суспільних інтересів юридично оформлені дії або рішення спеціально уповноважених органів публічної адміністрації (суб’єктів надання адміністративних послуг (адміністративних органів), що є необхідною умовою для реалізації прав і обов’язків одержувачів адміністративних послуг (фізичних і юридичних осіб).
Діяльність з надання адміністративних послуг або надання адміністративних послуг − це передбачений законом у встановленій формі вид діяльності спеціально уповноважених органів публічної адміністрації (суб’єктів надання адміністративних послуг), який здійснюється за ініціативою фізичних та / або юридичних осіб з метою, з одного боку, створення сприятливих економічних, організаційних, юридичних умов для забезпечення належної реалізації прав, свобод і законних інтересів фізичних та / або юридичних осіб (одержувачів адміністративних послуг) та виконання покладених на них обов’язків, а з іншого – реалізації та захисту інтересів держави.
Надання адміністративних послуг органами юстиції України − це вид публічно-сервісної діяльності у змісті компетенції органів юстиції України, спрямований на забезпечення реалізації прав та законних інтересів фізичних та юридичних осіб (суб’єктів), офіційне визнання документів (об’єктів), засвідчення дій особи та підтвердження настання певних подій (юридичних фактів).
Адміністративні послуги, які надаються органами юстиції України − це встановлена законом процедурна форма публічно-сервісної діяльності, що здійснюється за ініціативою фізичних та / або юридичних осіб з метою: 1) засвідчення факту як дії особи; 2) забезпечення реалізації прав та законних інтересів фізичних та юридичних осіб; 3) офіційного визнання осіб або документів); 4) підтвердження державою настання подій»
Провадження з надання адміністративних послуг органами юстиції України − це неюрисдикційні адміністративні провадження, які за своїм змістом передбачають розгляд індивідуально-конкретних справ щодо реєстрації (об’єктів, предметів, фактів), надання й офіційного закріплення певного статусу суб’єктів та прийняття і виконання рішень відповідними органами юстиції шляхом видачі відповідних документів або вчинення певних дій, встановлених законом, з метою забезпечення реалізації особами суб’єктивних прав і законних інтересів.
2. Види адміністративних послуг, які надаються органами юстиції України:
1) за видами конституційних прав особи (фізичної та юридичної): а) адміністративні послуги, пов’язані з реалізацією особистих (громадянських) прав (наприклад: видача свідоцтва про державну реєстрацію шлюбу); б) адміністративні послуги, пов’язані з реалізацією політичних прав (наприклад: видача свідоцтва про реєстрацію спілок громадських об’єднань; політичної партії; громадських організацій); в) адміністративні послуги, пов’язані з реалізацією економічних прав (наприклад: видача свідоцтва про державну реєстрацію друкованого засобу масової інформації);
2) за метою публічно-сервісної діяльності: а) адміністративні послуги, які надаються з метою засвідчення факту як дії особи (наприклад: створення особи, набуття статусу особою, усиновлення, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені);
б) адміністративні послуги, які надаються з метою забезпечення реалізації прав особи (на здійснення певного виду діяльності); в) адміністративні послуги, які надаються з метою офіційного визнання (зокрема: осіб, документів); г) адміністративні послуги, які надаються з метою підтвердження державою настання подій (зокрема: народження фізичної особи, смерті);
3) за суб’єктами надання адміністративних послуг: а) адміністративні послуги, які надаються Міністерством юстиції України (Мін’юстом України);
б) адміністративні послуги, які надаються Державною реєстраційною службою України (Укрдержреєстром); в) адміністративні послуги, які надаються структурними підрозділами територіальних органів Міністерства юстиції, що забезпечують реалізацію повноважень Державної реєстраційної служби;
4) за суб’єктами одержання адміністративних послуг: а) адміністративні послуги, які надаються особам (фізичним та юридичним); б) адміністративні послуги, які надаються фізичним особам; в) адміністративні послуги, які надаються юридичним особам;
5) за волевиявленням суб’єктів одержання адміністративних послуг: а) адміністративні послуги, пов’язані з виконанням обов’язків; б) адміністративні послуги, пов’язані з реалізацією прав;
6) за об’єктами публічно-сервісної діяльності: а) адміністративні послуги щодо юридичних осіб, фізичних осіб − підприємців; б) адміністративні послуги щодо документів, прав, предметів; в) адміністративні послуги щодо актів цивільного стану;
7) за формою публічно-сервісної діяльності: а) видача свідоцтв; б) проставлення апостиля на офіційних документах;
8) за платністю: а) платні адміністративні послуги (наприклад: видача свідоцтва про реєстрацію шлюбу); б) безоплатні адміністративні послуги (наприклад: видача свідоцтва про народження);
9) за видами адміністративних проваджень: а) реєстраційні адміністративні послуги; б) легалізаційні адміністративні послуги.
Безоплатні адміністративні послуги, які надаються органами юстиції України − це адміністративні послуги, що надаються уповноваженими суб’єктами (адміністративними органами), які входять до системи органів юстиції України, у зв’язку з настанням певних життєвих обставин, тобто подій (наприклад: народження, смерті), наслідком яких відповідно до закону є обов’язкове звернення фізичної особи до органу юстиції України як адміністративного органу (суб’єкта надання адміністративних послуг) з метою офіційного визнання (легалізації) певного статусу суб’єкта.
Платні адміністративні послуги, які надаються органами юстиції України − це адміністративні послуги факультативного характеру, що відповідно до закону надаються уповноваженими суб’єктами (адміністративними органами), які входять до системи органів юстиції України, за бажанням фізичної та юридичної особи реалізувати надані їм права.
3. Принципи надання адміністративних послуг органами юстиції України − це правові вимоги, обов’язкові для виконання і дотримання відповідними органами юстиції у правовідносинах з надання адміністративних послуг з метою забезпечення умов для реалізації прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, і виконання ними покладених державою обов’язків.
Систему принципів надання адміністративних послуг органами юстиції України складають такі групи принципів: 1) загальні (загальноправові, конституційні) принципи; 2) моральні принципи; 3) організаційні принципи; 4) процедурні принципи; 5) спеціальні принципи. Наведений перелік принципів не є вичерпним.
Принципи надання адміністративних послуг у діяльності органів юстиції України: - об’єктивності, неупередженості, повноти (всебічності), які стосуються встановлення фактичної підстави для вирішення справи; - безоплатності розгляду звернення; - своєчасності, тобто надання адміністративної послуги в установлений законом строк; - законності, який означає, що виключно законом визначаються повноваження, організація та порядок діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування, а також права, свободи та основні обов’язки людини; - обґрунтованості прийнятих рішень, спрямовано на захист прав особи у відносинах з адміністративними органами через обов’язок останніх вказувати на підстави та обставини прийнятого рішення; - результативності, тобто задоволення потреби фізичної або юридичної особи в адміністративній послузі. Критерій результативності передбачає спрямованість діяльності адміністративного органу на позитивне вирішення справи, тобто на надання особі адміністративної послуги з кінцевим очікуваним результатом; - професійності, тобто належного рівня кваліфікації працівників адміністративного органу.
4. Система органів юстиції, які є суб’єктами надання адміністративних послуг: 1) органи державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб − підприємців; 2) органи державної реєстрації громадських об’єднань, друкованих засобів масової інформації та інформаційних агентств; 3) органи нотаріату; 4) органи з питань банкрутства; 5) органи державної реєстрації речових прав на нерухоме майно; 6) органи державної реєстрації актів цивільного стану (Додаток Г).
5. Органи юстиції України здійснюють такі повноваження з надання адміністративних послуг: організаційні, процедурні, сервісні, контрольні, правозахисні, правотворчі.
Процедурні повноваження − це сукупність дій та рішень, які приймаються суб’єктами владних повноважень у процесі здійснення публічно-сервісної діяльності.
Сервісні повноваження − це результат здійснення публічно-сервісної діяльності, виражений у формі вчинення певних дій (проставлення апостиля на документах; офіційне визнання, засвідчення) або видачі певного документа встановленого зразка (виписки, витягу, довідки з Єдиного державного реєстру, свідоцтва про державну реєстрацію, дубліката свідоцтва, повторного свідоцтва).
6. На практиці найбільш поширеними проблемами у наданні адміністративних послуг органами юстиції України є організаційні проблеми (зокрема, проблеми платності) та процедурні проблеми (зокрема, проблеми строків, проблеми оскарження дій та рішень суб’єктів надання адміністративних послуг тощо).
7. Відповідно до частини другої статті 3, статті 5, частини п’ятої статті 9, абзацу 1 пункту «д» частини шостої статті 20 Закону України «Про адміністративні послуги», а також з урахуванням досвіду країн романо-германської сім’ї права, зокрема Естонії, Нідерландів, Польщі, ФРН, щодо адміністративно-процедурного регулювання вважаємо за доцільне розробити і прийняти Закон України «Про надання адміністративних послуг органами юстиції» (далі − Закон). Прийняття та виконання цього Закону дозволить на державному рівні вирішити проблеми правового регулювання, а також моральні, компетенційні, організаційні та процедурні проблеми, що мають місце у правовому регулюванні надання адміністративних послуг органами юстиції України.
За структурою проект Закону України «Про надання адміністративних послуг органами юстиції» (далі − Проект) складається з таких розділів: «1. Загальні положення», «2. Учасники відносин з надання адміністративних послуг органами юстиції», «3. Порядок надання адміністративних послуг органами юстиції», «4. Особливості надання адміністративних послуг органами юстиції». Авторську концепцію надання адміністративних послуг органами юстиції України, яка може слугувати основою для розроблення вищезгаданого Проекту, викладено у Додатку (Е).
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Авер’янов В. Б. Демократизація як провідний напрям реформування українського адміністративного права // Бюлетень Міністерства юстиції України. − 2003. − № 1. − С. 80 − 88.
2. Адміністративна процедура та адміністративні послуги. Зарубіжний досвід і пропозиції для України / За ред. І. Б. Коліушка. − К.: Факт, 2003. − 495 с.
3. Адміністративна реформа − скільки повинні коштувати населенню та підприємцям послуги від держави: Матеріали круглого столу (Київ, 12 лют. 2003 р.). Серія: «Адміністративна реформа» / Ін-т Конкурентного Суспільства. – К.: ВАІТЕ, 2003. – 86 с.
4. Адміністративна реформа для людини: Наук.-практ. нарис / Коліушко І. Б., Авер’янов В. Б., Тимощук В. П. та ін. / За ред. І. Б. Коліушка. – К.: Факт, 2001. – 72 с.
5. Адміністративне право України. Академічний курс: Підруч.: У 2 т. / Редкол.: В. Б. Авер’янов (голова ред.) та ін. − Т. 2: Особлива частина. – К.: Юридична думка, 2005. – 624 с.
6. Адміністративне право України. Академічний курс: Підруч.: У 2 т. / Редкол.: В. Б. Авер’янов (голова ред.) та ін. − Т. 1: Загальна частина. – К.: Юридична думка, 2007. – 592 с.
7. Адміністративне право України: основні поняття. Навчальний посібник / За заг. ред. І. П. Голосніченка. − К.: ГАН, 2005. − 232 с.
8. Адміністративне право України: Підруч. / Битяк Ю. П., Богуцький В. В., Гаращук В. М. та ін. / За ред. Ю. П. Битяка. – Х.: Право, 2000. – 520 с.
9. Адміністративне право України: словник термінів [Ігонін Р. В., Приймаченко Д. В., Собакарь А. О. та інші] / за заг. ред. Т. О. Коломоєць, В. К. Колпакова ; Держ. вищ. навч. закл. «Запоріз.нац.ун-т» . – К. : Ін Юре, 2014. – 520 с.
10. Адміністративно-процедурний кодекс України: Проект, 18 лип. 2008 р., реєстр. № 2789. − http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/JF25H00I.html.
11. Алехин А. П., Козлов Ю. М. Административное право Российской Федерации: Учебник для студ. вузов, обучающихся по спец. «Правоведение» / МГУ им. М. В. Ломоносова. − М.: ТЕИС, 1994. Ч. 1: Сущность и основные институты административного права. − 280 с.
12. Афанасьєв К. К. Адміністративні послуги: Навч. посіб. − Луганськ: Луган. держ. ун-т внутр. справ ім. Е. О. Дідоренка, 2010. − 175 с.
13. Бандурка О. М., Тищенко М. М. Адміністративний процес: Підруч. для вищих навч. закл. – К.: Літера ЛТД, 2002. – 288 с.
14. Бахрах Д. Н., Россинский Б. В., Старилов Ю. Н. / Административное право: Учеб. для вузов. – 2-е изд., изм. и доп. – М.: Норма, 2006. – 800 с.
15. Бевзенко В. М. Провадження адміністративного процесу: поняття та види / Бевзенко В. М. // Науковий Вісник Київського національного університету внутрішніх справ. − 2010. − № 2 (69). − С. 91− 97.
16. Берлач А. І. Адміністративне право України: Навч. посіб. для дист. навч. – К.: Університет «Україна», 2005. – 472 с.
17. Бондаренко І. О. Організаційно-правові основи надання послуг в галузі митної справи [Електронний ресурс] : Автореф. дис... канд. юрид. наук / Нац. акад. держ. податк. служби України. − Електрон. дан. (1 файл). − Ірпінь, 2006. − 19 с. − Режим доступу : http: // www.nbuv.gov.ua/ard/2006/06biogms.zip. − Назва з екрана.
18. Бородін І. Л. Адміністративний процес і адміністративна юстиція // Вісник Університету внутрішніх справ. – Харків, 2000. − № 11. – С. 139 – 142.
19. Бородін І. Л. Ще раз про поняття адміністративного процесу // Правовий часопис Донецького університету. – Донецьк, 2000. − № 2 (5). – С. 58 – 60, 65.
20. Бусуйок Д. В. До питання про поняття та ознаки земельних адміністративних послуг / Д. В. Бусуйок // Науковий вісник Національного університету біоресурсів і природокористування України. − Вип. 157. − Серія «Право» [Текст] : збірник наукових праць / ред. кол. Д. О. Мельничук. − К. : НУБПУ, 2011. − С . 120 − 127.
21. Бюджетний кодекс України: Закон України, 08 лип. 2010 р. № 2456-VI (із змінами) // Відомості Верхов. Ради України. − 2010.− 24 груд. − № 50−51, Ст. 572.
22. Виконавча влада і адміністративне право / В. Б. Авер’янов, О. Ф. Андрійко, Ю. П. Битяк та ін. / За ред. В. Б. Авер’янова. – К.: Вид. дім «Ін-Юре», 2002. – 668 с.
23. Гаращук В. М. Управлінські послуги − новий інститут чи нова помилка? // Вісн. Академії правових наук України. − 2001. − № 3 (26). − С. 109 − 114.
24. Головач К. В. Діяльність відділів державної реєстрації актів цивільного стану міста Києва у 2013 році. − http://www.justicekyiv.gov.ua/show/3663.
25. Голосніченко І. П. Правове регулювання надання державних управлінських послуг та вирішення адміністративних спорів // Право України. − 2003. − № 10. − С. 86 − 89.
26. Голосніченко І. П., Стахурський М. Ф. Адміністративний процес: Навч. посіб. – К.: ГАН, 2003. – 256 с.
27. Господарський кодекс України: Закон України, 16 січ. 2003 р. № 436-IV (із змінами) // Відомості Верхов. Ради України. − 2003 р. − 02 трав. − № № 18 – 22. − Ст. 144.
28. Гриценко І. С. Становлення і розвиток наукових поглядів на основні інститути вітчизняного адміністративного права: автореф. дис... д-ра юрид. наук: 12.00.07 / І. С. Гриценко ; Харк. нац. ун-т внутр. справ. − Х., 2008. − 35 с.
29. Грузія запропонувала Міністерству юстиції допомогу у реформуванні системи адмінпослуг. − 04 берез. 2014 р. − http://www.minjust.gov.ua/news/44990.
30. Гусаров С. М. Адміністративно-юрисдикційна діяльність органів внутрішніх справ: автореф. дис... д-ра юрид. наук: 12.00.07 / С. М. Гусаров ; Ін-т законодавства ВР України. – К., 2009. – 40 с.
31. Давиденко Л. М. Забезпечення прав і свобод громадян при здійсненні митних процедур (організаційно-правові аспекти): Автореф. дис... канд. юрид. наук: 12.00.07 / Л. М. Давиденко ; Нац. ун-т держ. податк. служби України. – Ірпінь, 2007. – 20 с.
32. Дембіцька С. Л. Правові засади діяльності з надання адміністративних послуг населенню України органами місцевого самоврядування : Автореф. дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.07 / С. Л. Дембіцька ; Львів. держ. ун-т внутр. справ. − Львів, 2010. − 16 с.
33. Демський Е. Ф. Адміністративні послуги та їх юридична природа // Юридична наука. − № 1(1). − 2011. − С. 79 − 86.
34. Департамент нотаріату та банкрутства. − http://www.minjust.gov.ua/44453.
35. Дерець В. А. Органи виконавчої влади України та управлінські відносини: Моногр. – К.: Юридична думка, 2007. – 180 с.
36. Державне управління і політика: Монографія / Цвєтков В. В., Селіванов В. М., Скрипник О. В. – К.: Видавництво «Абрис», 2006. – 312 с.
37. Державне управління: проблеми адміністративно-правової теорії та практики / За заг. ред. В. Б. Авер’янова. – К.: Факт, 2003. – 384 с.
38. Деякі питання державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень: Постанова Кабінету Міністрів України, 05 верес. 2012 р. № 824 // Офіційний вісник України. – 2012 р. – 14 верес. – № 67. – С. 41. – Ст. 2738. – Код акту 63307 / 2012.
39. Деякі питання Державної реєстраційної служби: Постанова Кабінету Міністрів України, 13 лип. 2011 р. № 816 // Офіційний вісник України. − 2011 р. − 12 серп. − № 59. − С. 160. − Ст. 2356. − Код акту 57867 / 2011.
40. Деякі питання діяльності Державної реєстраційної служби: Постанова Кабінету Міністрів України, 15 черв. 2011 р. № 633 // Урядовий кур’єр. − 2011 р. − 08 лип. − № 122.
41. Деякі питання надання адміністративних послуг органів виконавчої влади через центри надання адміністративних послуг: Розпорядження Кабінету Міністрів України, 16 трав. 2014 р. № 523-р // Офіційний вісник України. − 2014 р. − 13 черв. − № 45. − С. 208. − Ст. 1193. − Код акту 72712/2014.
42. Деякі питання надання адміністративних послуг, видачі документів дозвільного характеру: Постанова Кабінету Міністрів України, 01 лип. 2009 р. № 724 // Офіційний вісник України. − 2009 р. − 24 лип. − № 53. − С. 59. − Ст. 1839.
43. Деякі питання надання адміністративних послуг: Постанова Кабінету Міністрів України, 11 жовт. 2010 р. № 915 // Офіційний вісник України. − 2010 р. − 22 жовт. − № 78. − С. 14. − Ст. 2749. − Код акту 53039 / 2010.
44. Дроздова І. В. Міністерство внутрішніх справ України як суб’єкт надання адміністративних послуг [Електронний ресурс] : автореф. дис... канд. юрид. наук: 12.00.07 / Київ. нац. ун-т внутр. справ. − Електрон. дан. (1 файл). − К., 2009. − 20 с. − Режим доступу : http: // www.nbuv.gov.ua/ard/2009/09divnap.zip. − Назва з екрана.
45. Дроздова І. В. Надання адміністративних послуг у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб // Юридична Україна. − 2006. − № 10 – С. 28 − 30.
46. Ефективна публічна адміністрація (довідник для міністрів) / І. Б. Коліушко, В. П. Тимощук. – К., 2006. − 32 с.
47. Забарний Г. Г., Калюжний Р. А., Шкарупа В. К. Основи держави і права: Навч. посібник. – К.: Вид. ПАЛИВОДА. А. В., 2002. – 3-є вид., доп. та перероб. – 384 с.
48. Завальна Ж. В., Ільницька Ю. М. Адміністративні послуги як функції органів місцевого самоврядування: монографія / Ж. В. Завальна, Ю. М. Ільницька. – Суми: Поліграф, 2012. – 186 с.
49. Завальна Ж. В. Щодо питання про правову природу відносин, що виникають у процесі реалізації функції адміністративних послуг // Наукові записки Львівського університету бізнесу та права. Випуск 9. – Львів: видавництво Львівської політехніки, 2012. – С. 110 − 114.
50. Завальна Ж. В. Щодо питання про інформаційні адміністративні послуги органів державної влади // Вісник Національного університету ім. Каразіна. Серія «Право» – 2012. – № 1028. – С. 211 − 214.
51. Загальна декларація прав людини: Декларація, міжнародний документ ООН, 10 груд. 1948 р. // Голос України. − 2008 р. − 10 груд. − № 236.
52. Іващенко О. Ю. Оскарження адміністративних послуг у Великій Британії та Україні (порівняльно-правовий аналіз): автореф. дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.07 / О. Ю. Іващенко ; Нац. авіаційний ун-т. – К., 2012. – 20 с.
53. Ігонін Р. В. Управлінські відносини як складова предмета адміністративного права / Р. В. Ігонін // Держава і право: збірник наукових праць. Юридичні і політичні науки. — Випуск 48. – К: Ін-т держави і права ім. Корецького НАН України, 2010. – С. 258 – 263.
54. Ігонін Р. В. До питання предмета адміністративного права / Р. В. Ігонін // Вісник Академії митної служби України. Серія: «Право». – 2010. – № 1(4). – С. 46 – 51.
55. Ільницька Ю. М. Адміністративні послуги в системі функцій органів місцевого самоврядування : Автореф. дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.07 / Ю. М. Ільницька; Міжрегіон. акад. упр. персоналом. − К., 2011. − 18 с.
56. Інформаційні послуги. − http: // uk.wikipedia.org/wiki.
57. Інформація про анкетування щодо якості надання адміністративних послуг в центрах надання адміністративних послуг: Моніторинг надання адміністративних послуг Державної служби України з питань регуляторної політики та розвитку підприємництва. – 15 січ. 2014 р. – http://www.dkrp.gov.ua/info/2935.
58. Інформування центральними органами виконавчої влади суб’єктів звернень про адміністративні послуги: Моніторинг надання адміністративних послуг. − 15 січ. 2014 р. − http://www.dkrp.gov.ua/info/2776.
59. Карташов В. Н. Юридическая деятельность: понятие, структура, ценность. – Саратов: Изд-во Саратов. ун-та, 1989. – 218 с.
60. Клим О. В. Адміністративно-правове регулювання підприємницької діяльності в Україні: автореф. дис... канд. юрид. наук: 12.00.07 / О. В. Клим ; НАН України, Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького. – К., 2009. – 20 с.
61. Кодекс законів про працю України: Закон України, 10 груд. 1971 р. № 322-VIII (із змінами) // Відомості Верхов. Ради УРСР. − 1971 р. − 17 груд.
62. Кодекс України про адміністративні правопорушення: Закон УРСР, 07 груд. 1984 р. № 8073-X (із змінами) // Відомості Верховної Ради УРСР. − 1984 р. − 18 груд. − № 51. − С. 1122.
63. Козюбра М. І. Верховенство права i Україна // Право України. – 2012. – № 1 – С. 30 − 63.
64. Козюбра М. І. Принцип верховенства права та вітчизняна теорія і практика // Українське право: Матеріали міжнародної конференції «Верховенство права: питання теорії та практики» – 2006. – № 1. – С. 15 − 23.
65. Коліушко І. Б. Виконавча влада та проблеми адміністративної реформи в Україні: Моногр. − К.: Факт, 2002. − 260 с.
66. Коліушко І. Б., Тимощук В. П. Управлінські послуги − новий інститут адміністративного права // Право України. − 2001. − № 5. − С. 30 − 34.
67. Колпаков В. К., Кузьменко О. В. Адміністративне право України: Підруч. – К.: Юрінком Інтер, 2003. − 544 с.
68. Комзюк А. Т., Бевзенко В. М., Мельник Р. С. Адміністративний процес України: Навчальний посібник. − Київ: Прецедент, 2007. − 531 с.
69. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод: Конвенція, міжнародний документ, 04 листоп. 1950 р. (із змінами) // Урядовий кур’єр. − 2010 р. − 17 листоп. − № 215.
70. Конвенція про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах: Конвенція, Міжнародний документ, 22 січ. 1993 р. (зі змінами) // Офіційний вісник України. − 2005 р. − 16 листоп. − № 44. − С. 328. − Ст. 2824. − Код акту 34196/2005.
71. Конвенція, що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів: Конвенція, Міжнародний документ, 05 жовт. 1961 р. // Офіційний вісник України. − 2003 р. − 28 листоп. − № 46. − С. 266. − Ст. 2419. − Код акту 26831/2003.
72. Конституція України: Закон України, 28 черв. 1996 р. № 254 к / 96−ВР (із змінами) // Відомості Верхов. Ради України. − 1996. − 23 лип. − № 30. − Ст. 141.
73. Концепція реформування публічної адміністрації в Україні (Напрямок реформи публічної адміністрації – «Відносини органів публічної адміністрації з громадянами: адміністративні послуги»): Проект // Реформа публічної адміністрації в Україні: Проекти концепції та законів / Упоряд.: І. Б. Коліушко, В. П. Тимощук. – К., 2005. – С. 43 – 45.
74. Коренев А. П. Принципы современного административного права // Правоведение. − 1967. − № 3. − С. 72 − 78.
75. Корупційні ризики надання адміністративних послуг та контрольно-наглядової діяльності в Україні / [І. Б. Коліушко, В. П. Тимощук та ін.]; Центр політико-правових реформ, Фонд «Демократичні ініціативи». – К.: Москаленко О. М. ФОП, 2009. – 196 с.
76. Кравченко Л. М. Державний захист прав громадян
як споживачів фінансових послуг: Роз’яснення Міністерства юстиції України, 12 трав. 2011 р. − http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/n0033323-11/print1390146502842981.
77. Крупчан О. Д., Перепелюк В. Г. Адміністративні процедури на захисті приватних прав осіб: Моногр. − К.: НАПрН України, НДІ приват. права і підприємництва, 2010. − 206 с.
78. Кузьменко О. В. Структура адміністративного процесу: оновлення виміру / О. В. Кузьменко // Актуальні проблеми сучасної науки в дослідженнях молодих учених. − Спец. вип.: у 2 ч. − Ч. 1. − Сімферополь, 2005. − С. 117 − 121.
79. Кузьменко О. В. Теоретичні засади адміністративного процесу: Моногр.: К.: Атака, 2005. – 352 с.
80. Кузьменко О. О. Адміністративно-правове забезпечення менеджменту в державній податковій службі України [Електронний ресурс] : автореф. дис... канд. юрид. наук / Нац. ун-т держ. податк. служби України. − Електрон. дан. (1 файл). − Ірпінь, 2009. – 19 с. − Режим доступу : http: // www.nbuv.gov.ua/ard/2009/09koopsu.zip. − Назва з екрана.
81. Курило В. І. Адміністративні правовідносини у сільському господарстві України: автореф. дис... д-ра юрид. наук: 12.00.07 / В. І. Курило ; Нац. ун-т держ. податк. служби України. – К., 2008. – 39 с.
82. Лазарев В. В. Липень С. В. Правовые отношения // Теория государства и права: Учебник для вузов. − М.: Спарк, 1998. − С. 290 − 301.
83. Легеза Є. О. Адміністративні послуги, що надаються міліцією громадської безпеки [Електронний ресурс] : автореф. дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.07 / Дніпропетр. держ. ун-т внутр. справ. − Електрон. дан. (1 файл). − Дніпропетровськ, 2011. − 20 с. − Режим доступу : http: // www.nbuv.gov.ua/ard/2011/11LEOMGB.zip. − Назва з екрана.
84. Людина і світ: Підруч. / Губерський Л. В., Кремень В. Г., Приятельчук А. О. та ін. / За ред. Л. В. Губерського. – 2-ге вид., випр. і доп. – К.: Знання, 2001. – 349 с.
85. Миколенко О. І. Щодо доцільності використання в науці адміністративного права та в законодавстві України терміна «управлінські послуги» // Держава і право. Юрид. і політ. науки: зб. наук. пр. − 2005. − Вип. 30. − С. 292 − 296.
86. Міжнародний пакт про громадянські і політичні права: Пакт, Міжнародний документ, 16 груд. 1966 р. − http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/995_043/print1390146502842981.
87. Міжнародний пакт про економічні, соціальні і культурні права: Пакт, міжнародний документ ООН 16 груд. 1966 р. − http: // www.rada.gov.ua.
88. Моніторинг виконання органами виконавчої влади і органами місцевого самоврядування вимог Закону України «Про адміністративні послуги»: Моніторинг надання адміністративних послуг Державної служби України з питань регуляторної політики та розвитку підприємництва. – 04 верес. 2013 р. – http://www.dkrp.gov.ua/info/2139.
89. Моргулець О. Б. Менеджмент у сфері послуг − 2012. − http://pidruchniki.ws/13820322/menedzhment/ponyattya_sutnist_poslugi#482.
90. Науково-практичний коментар до Закону України «Про адміністративні послуги» / За заг. ред. В. П. Тимощука. – К.: ФОП Москаленко О. М. – 392 с.
91. Ніколаєнко К. Адміністративні та інші публічні послуги // Верховенство права у процесі державотворення та захисту прав людини в Україні: Матеріали VI Всеукр. наук.-практ. конф. − Острог: правничий факультет Нац. ун-ту «Острозька академія», 2005. − 2005 р. − 28−29 квіт. − С. 174 – 175.
92. Ніколаєнко К. В. Адміністративні послуги як різновид публічних послуг // Держава і право. Юрид. і політ. науки: зб. наук. пр. – К.: Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького НАН України, 2010. − Вип. 47. − С. 269 − 274.
93. Ніколаєнко К. В. Види адміністративних послуг в Україні // Держава і право. Юрид. і політ. науки: зб. наук. пр. – К.: Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького НАН України, 2007. − Вип. 38. – С. 319 – 325.
94. Ніколаєнко К. В. Діяльність з надання адміністративних послуг в Україні: загальна характеристика // Держава і право. Юрид. і політ. науки: зб. наук. пр. − К.: Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького НАН України, 2007. − Вип. 37. − С. 319 − 324.
95. Ніколаєнко К. В. Загальні положення про адміністративні послуги // Актуальні питання реформування правової системи України: Зб. наук. ст. за матеріалами ІІІ Міжнар. наук.-практ. конф., м. Луцьк, 2−3 черв. 2006 р.: У 2-х т. / Уклад. Т. Д. Климчук, І. М. Якушев. – Луцьк: РВВ «Вежа» Волин. держ. ун-ту ім. Лесі Українки, 2006. – Т. 1. – С. 161 – 165.
96. Ніколаєнко К. В. Загальні положення про адміністративні послуги // Вісн. Запорізького нац. ун-ту: Зб. наук. статей. Юрид. науки. – Запоріжжя: Запорізький нац. ун-т, 2006. – С. 89 – 94.
97. Ніколаєнко К. В. Заходи щодо вдосконалення організації надання управлінських послуг // Актуальні проблеми державного управління. Зб. наук. пр. у 2-х ч. – № 2 (24). – Ч. 1.− Х.: ХарРІ НАДУ «Магістр», 2005. – С. 246 – 251.
98. Ніколаєнко К. В. Поняття адміністративної послуги в науці та законодавстві України // Актуальні проблеми сучасної науки в дослідженнях молодих учених: Зб. наук. статей. Юрид. науки. Вип. 9. − Сімферополь: Таврія, 2006. − С. 159 − 165.
99. Ніколаєнко К. В. Поняття та ознаки адміністративних послуг // Актуальні проблеми сучасної науки в дослідженнях молодих учених: Зб. наук. пр. у 2-х ч.ч. − Ч. 2.: матеріали IV Нац. наук. теорет. конф. «Українське адміністративне право: сучасний стан і перспективи реформування» (20−22 трав. 2005 р.). − Сімферополь, 2005. − С. 119 − 121.
100. Ніколаєнко К. В. Надання адміністративних послуг як нова функція виконавчої влади // Конституційні засади державотворення і право творення в Україні: проблеми теорії і практики: До 10-річчя Конституції України і 15-ї річниці незалежності України. Зб. наук. статей / За ред. Ю. С. Шемшученка. – К.: Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького НАН України, 2006. – С. 298 – 300.
101. Ніколаєнко К. В. Поняття адміністративної послуги в науці та законодавстві України // Сборник научных трудов по материалам научно-практической конференции «Современные направления теоретических и прикладних исследований». – О.: Черноморье, 2006. − Т. 7: Юрид. и полит. науки. − С. 74 − 77.
102. Ніколаєнко К. В. Правове регулювання діяльності з надання адміністративних послуг в Україні // Правова система України у світлі європейського вибору: Матеріали Всеукр. наук.-практ. конф. молодих учених. − К.: Юридична думка, 2008. – К., 2008 р. − 13 черв. − С. 297 – 300.
103. Ніколаєнко К. В. Правове регулювання діяльності з надання адміністративних послуг в Україні // Держава і право. Юрид. і політ. науки: зб. наук. пр. – К.: Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького НАН України, 2008. − Вип. 39. − С. 320 – 326.
104. Ніколаєнко К. В. Сутність та ознаки адміністративних послуг // Держава і право: Юрид. і політ. науки: зб. наук. пр. – К.: Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького НАН України, 2009. – Вип. 43. − С. 269 – 276.
105. Ніколаєнко К. В. Теоретичні засади впровадження доктрини адміністративних послуг в Україні // Сборник научных трудов по материалам научно-практической конференции «Научные исследования и их практическое применение. Современное состояние и пути развития». – О.: Черноморье, 2005. – Т. 2: Юрид. и полит. науки, гос. управление. − С. 3 − 5.
106. Ніколаєнко К. В. Теоретично-правові проблеми визначення поняття «адміністративні послуги» // Державний контроль : нові погляди на його сутність та призначення», 17 травня 2011 р. [Текст]. − К. : Нац. акад. внутр. справ, 2011. − С. 172 − 176.
107. Ніколаєнко К. В. Шляхи покращення якості адміністративних послуг // Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції «Дні науки − 2005». − Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2005. − Т. 28: Юрид. науки. – С. 30 − 31.
108. Організація наукових досліджень та підготовки магістерських і дисертаційних робіт : навчальний посібник / Р. Б. Шишка. − Х. : Еспада, 2007. − 368 с.
109. Оцінка якості адміністративних послуг / В. П. Тимощук, А. В. Кірмач / За ред. І. Б. Коліушка. − К.: Факт, 2005. − 88 с.
110. Оцінки населенням України якості надання адміністративних послуг – http://www.dif.org.ua/ua/publications/press-relizy/nnihihihui.htm.
111. Перепелюк В. Г. Адміністративний процес. Загальна частина: Навч. посіб. − Чернівці: Рута, 2003. – 367 с.
112. Писаренко Г. М. Адміністративні послуги в Україні: організаційно-правові аспекти : Автореф. дис... канд. юрид. наук / Г. М. Писаренко ; Одес. нац. юрид. акад. − О., 2006. − 20 с.
113. Питання державної реєстрації друкованих засобів масової інформації та інформаційних агентств як суб’єктів інформаційної діяльності: Постанова Кабінету Міністрів України, 30 листоп. 2005 р. № 1128 (із змінами) // Офіційний вісник України. – 2005 р. – 14 груд. – № 48. – С. 79. – Ст. 3005. – Код акту 34458 / 2005.
114. Питання державної реєстрації творчих спілок: Постанова Кабінету Міністрів України, 06 лип. 1998 р. № 1017 (з змінами) // Урядовий кур’єр. – 1998 р. – 23 лип.
115. Податковий кодекс України: Закон України, 02 груд. 2010 р. № 2755-VI (із змінами) // Відомості Верхов. Ради України. − 2011. − 08 квіт.− № 13−14. − № 15−16. − № 17. − Ст. 112.
116. Положення про відділ державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві: Наказ Головного управління юстиції у м. Києві, 06 лют. 2013 р. № 75 / 8. − http://justicekyiv.gov.ua/show/23.
117. Положення про відділ реєстрації смерті у місті Києві: Наказ Міністерства юстиції України, 31 берез. 1999 р. № 16 / 5 // Офіційний вісник України. − 1999 р. − 16 квіт. − № 13. − С. 85. − Код акту 7202 / 1999.
118. Положення про порядок реєстрації приватної нотаріальної діяльності та заміщення приватного нотаріуса: Наказ Міністерства юстиції України, 22 берез. 2011 р. № 871 / 5. − http: // www.rada.gov.ua.
119. Положення про районні, районні у містах, міські (міст обласного значення), міськрайонні, міжрайонні управління юстиції: Наказ Міністерства юстиції України, 23 черв. 2011 р. № 1707 / 5 (із змінами) // Офіційний вісник України. − 2011 р. − 08 лип. − № 49. − С. 19. − Ст. 1984. − Код акту 57313/2011.
120. Положення про Управління нотаріату Головного управління юстиції у м. Києві: Наказ начальника Головного управління юстиції у м. Києві, 30 груд. 2011 р. № 2465 / 02. − http://justicekyiv.gov.ua/show/23.
121. Порядок ведення Єдиного реєстру нотаріусів: Наказ Міністерства юстиції України, 13 жовт. 2010 р. № 2501 / 5 (додаток 2). − http: // www.rada.gov.ua.
122. Права громадян у сфері виконавчої влади: адміністративно-правове забезпечення реалізації та захисту / За заг. ред. В. Б. Авер’янова. – К.: Наук. думка, 2007. – 586 с.
123. Про адміністративні послуги: Закон України, 06 верес. 2012 р. № 5203-VI // Відомості Верховної Ради України. − 2013 р. − 09 серп. − № 32. − С. 1705. − Ст. 409.
124. Про асоціації органів місцевого самоврядування: Закон України, 16 квіт. 2009 р. № 1275-VI (із змінами) // Відомості Верхов. Ради України. − 2009 р. − 18 верес. − № 38. − С. 1444. − Ст. 534.
125. Про благодійну діяльність та благодійні організації: Закон України, 05 лип. 2012 р. № 5073-VI // Відомості Верхов. Ради України. − 2013 р. – 21 черв. – № 25. – С. 1350. – Ст. 252.
126. Про виконання Програми економічних реформ на 2010-2014 роки «Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна Влада»: Розпорядження Кабінету Міністрів України, 23 черв. 2010 р. № 1724-р // Урядовий кур’єр. – 2010 р. – 02 верес. – № 161.
127. Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом: Закон України, 14 трав. 1992 р. № 2343-XII (із змінами) // Відомості Верхов. Ради України. − 1992 р. − 04 серп. − № 31. − Ст. 440.
128. Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв’язку з проведенням адміністративної реформи: Закон України, 04 лип. 2013 р. № 406-VII // Офіційний вісник України. − 2013 р. − 16 серп. − № 60. − С. 46. − Ст. 2136. − Код акту 68133 / 2013.
129. Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв’язку із запровадженням державної реєстрації речових прав на нерухоме ма