Хоменко Павло Віталійович. Теоретичні і методичні основи природничонаукової підготовки майбутніх фахівців фізичної культури у вищому педагогічному навчальному закладі

Краткое описание

Хоменко Павло Віталійович. Теоретичні і методичні основи природничонаукової підготовки майбутніх фахівців фізичної культури у вищому педагогічному навчальному закладі.- Дисертація д-ра пед. наук: 13.00.04, Нац. акад. пед. наук України, Ін-т пед. освіти і освіти дорослих. - Київ, 2014.- 587 с.

ПОЛТАВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ В.Г. КОРОЛЕНКА

На правах рукопису

Хоменко Павло Віталійович

УДК: 378. 22: 796:[57](043.5)

ТЕОРЕТИЧНІ І МЕТОДИЧНІ ОСНОВИ ПРИРОДНИЧОНАУКОВОЇ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ У ВИЩОМУ ПЕДАГОГІЧНОМУ НАВЧАЛЬНОМУ ЗАКЛАДІ

13.00.04 – теорія і методика професійної освіти

Дисертація на здобуття наукового ступеня
доктора педагогічних наук

Науковий консультант 
доктор педагогічних наук, професор
Кравченко Любов Миколаївна

Полтава – 2014

ЗМІСТ

ВСТУП ………………………………………………………………………..
5
РОЗДІЛ 1. ПРИРОДНИЧОНАУКОВА ПІДГОТОВКА ФАХІВЦЯ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ ЯК ПРОБЛЕМА ПЕДАГОГІЧНОЇ НАУКИ І ПРАКТИКИ……………………………………………

25
1.1. Ґенеза природничонаукової освіти фахівця фізичної культури у світовій і вітчизняній педагогіці…………………………………..
25
1.2. Концептуальні ідеї і наукові підходи до дослідження проблеми природничонаукової підготовки майбутніх фахівців фізичної культури……………………………………………………………..

45
1.3. Досвід природничонаукової підготовки майбутніх фахівців фізичної культури у вітчизняних педагогічних ВНЗ……………
77
Висновки до першого розділу …………………………………………………
98
РОЗДІЛ 2. ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНІ ОСНОВИ ПРИРОДНИЧОНАУКОВОЇ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ ……...................................

101
2.1. Педагогічна характеристика природничонаукової компетентності майбутнього фахівця фізичної культури та етапів її формування……………………………………………….

101
2.2. Структурний аналіз змісту природничонаукової підготовки фахівця фізичної культури………………………............................
121
2.3. Сутність і структура інтеграційно-функціональної моделі природничонаукової підготовки майбутніх фахівців фізичної культури
157
Висновки до другого розділу……………………………………………......... 174

РОЗДІЛ

3. МЕТОДИКА ФОРМУВАННЯ ПРИРОДНИЧОНАУКОВОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ФАХІВЦІВ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ …………………………..

177
3.1. Методика професійно-орієнтувальної природничонаукової підготовки майбутніх фахівців фізичної культури …....................
177
3.2. Методика фундаментальної професійної природничонаукової підготовки фахівця фізичної культури…………………………….
198
3.3. Методика спеціалізувальної природничонаукової підготовки майбутніх фахівців фізичної культури ………………………........
227
Висновки до третього розділу……………………….……………………........ 248

РОЗДІЛ 4. ПЕДАГОГІЧНА ДІАГНОСТИКА СТАНУ ФОРМУВАННЯ ПРИРОДНИЧОНАУКОВОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ.....…………………………………..............................

252
4.1. Організація констатувального експерименту в процесі природничонаукової підготовки майбутніх фахівців фізичної культури……………………………………………………………….

252
4.2. Результати констатувального зрізу стану природничонаукової компетентності майбутніх фахівців фізичної культури……………………………………………………………..

272
4.3. Результати констатувального дослідження якості навчально-виховного процесу природничонаукової підготовки на факультетах фізичного виховання педагогічних ВНЗ……..…..

301

Висновки до четвертого розділу………………………………………………
322

РОЗДІЛ

5. ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА РОБОТА З РОЗВИТКУ ПРИРОДНИЧОНАУКОВОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ………....

325
5.1. Загальна характеристика формувального експериментального дослідження природничонаукової підготовки майбутніх фахівців фізичної культури………………………………………...

325
5.2. Динаміка якісних показників сформованості природничонаукової компетентності фахівця фізичної культури……………………………………………………………..

346
5.3. Кількісний аналіз результатів природничонаукової підготовки майбутнього фахівця фізичної культури………………………….
373

Висновки до п’ятого розділу……………..………………………………........
390

ВИСНОВКИ……………………………………………………………………. 393

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…………………………………… 399

ДОДАТКИ…………………………………………………………………....... 455

ВСТУП
Актуальність теми дослідження зумовлена сучасним станом розвитку педагогічної науки в Україні, який на тлі стрімкої інтеграції міжнародних зв’язків, соціокультурних та економічних відносин, прагнення країни стати повноцінним членом європейської і світової спільноти визначає зміну цільових орієнтирів професійної освіти, вимагає її переосмислення крізь призму оновлення змісту, форм прояву та механізмів функціонування в суспільстві з урахуванням сучасних моделей семантичних й аксіологічних трансформацій свідомості та культури значних професійних спільнот. Професійна педагогічна освіта сьогодні набуває значення чинника соціально-економічного, інтелектуального, духовного й фізичного оновлення суспільства, її сутнісними характеристиками є неперервність набуття знань, фахова компетентність та ціннісне ставлення особистості до власного фізичного здоров’я й здоров’я нації загалом. Це стосується передовсім фахівця фізичної культури, від якого залежить посилення оздоровчого потенціалу фізичного виховання, забезпечення диференційованого підходу до фізичного розвитку різновікових груп дітей і дорослих, своєчасного та якісного прогнозування їхніх потреб і моделей життєтворчості. Роль ефективної підготовки майбутнього фахівця визначено в чинних державних документах – Національній доктрині розвитку освіти України (2002 р.), Законах України “Про освіту” (2014 р), “Про загальну середню освіту” (1999 р.), “Про вищу освіту” (2002 р.), “Про фізичну культуру і спорт” (1994 р.), Концепції професійно-технічної (професійної) освіти (2006 р.), Цільовій комплексній програмі “Фізичне виховання – здоров’я нації” (1998 р.), Державних тестах і нормативних оцінках фізичної підготовленості населення України (1996 р.) та ін.
Аналіз комплексу джерел з проблеми дослідження дав змогу виявити, що фундаментальні питання професійно-педагогічної підготовки і формування компетентності педагогічних кадрів розглядають учені О. Абдуліна [1], А. Алексюк [5; 6], А. Бойко [45], С. Гончаренко [90; 91], І. Зязюн [145; 156], Л. Кравченко [189; 190], В. Моргун [247; 248] О. Савченко [322], Л. Сущенко [356; 357], Е. Щеглова [498] та ін. Результати теоретичного аналізу досліджуваної проблеми свідчать про зростання інтересу вітчизняних дослідників до підготовки фахівців фізичної культури, при цьому розглядаються аспекти проблеми: створення ступеневої системи підготовки фахівців із фізичної культури (Я. Болюбаш, 1996 [53]; 1994; Л. Сущенко, 2003 [361], О. Тимошенко, 2009 [368]); розробка психолого-педагогічних основ професійної майстерності вчителя фізичної культури (М. Кричфалуший, 1997 [194]); професійно-педагогічна підготовка спортивних педагогів (С. Балбенко, 1999 [23]; М. Карченкова, 2006 [160], Р. Клопов, 2010 [167]; Е. Короткова, 2000 [185]); підготовка майбутнього вчителя фізичного виховання до пошукової роботи (Т. Круцевич, 2005 [196]); профорієнтаційна робота вчителя фізичного виховання (В. Кузін, 1998 [200]); використання національних традицій у системі підготовки спеціалістів із фізичного виховання (Є. Приступа, 1996 [309]; А. Цьось, 2000 [476]). Проблематика підготовки майбутніх учителів фізичної культури знайшла відображення в наукових працях Є. Вільчковського [71], Г. Генсерук [83; 84], О. Дубогай [125], О. Корносенко [183; 184], О. Петуніна [294], О. Свєртнєва [326; 327], Л. Сущенко [357; 358;359], О. Тимошенко [368], Б. Шияна [490; 491; 492] та ін.
Результати сучасних наукових досліджень, аналіз практики роботи загальноосвітніх і вищих навчальних закладів уможливили виявлення того факту, що значна частина фахівців фізичної культури недостатньо підготовлена до реалізації системи професійних функцій і потребує суттєвого вдосконалення професійно-педагогічної компетентності. Водночас за даними розробників Цільової комплексної програми “Фізичне виховання – здоров’я нації” майже 90 % дітей, учнів і студентів мають відхилення у здоров’ї, понад 50 % – незадовільну фізичну підготовку (у віці 16-19 років – 61 %, 20-25 років – 67,2 % також). З огляду на це, 78,2 % учителів фізичного виховання, опитаних у рамках дослідження, зазначають, що сучасна підготовка фахівця фізичної культури має бути спрямованою на формування дієвих і довготривалих медико-біологічних знань; 74,3 % респондентів виявляють потребу створення цілісної наукової картини світу й розуміння особистості кожного вихованця в ньому. Це засвідчує нагальну соціальну потребу в оновлених підходах саме до природничонаукового компонента професійної підготовки фахівця фізичної культури, здатного забезпечити цілісність медичного, біологічного, здоров’язберігального знання для науково обґрунтованого навчально-тренувального процесу.
У вітчизняній педагогічній науці, проте, практично не дослідженими залишаються питання модернізації змісту й технологій природничонаукової підготовки майбутніх фахівців фізичної культури, не розроблена інтегрована система медико-біологічної освіти, не окреслені шляхи реалізації соціальної вимоги щодо забезпечення єдності теоретичних знань з практикою навчально-тренувальної, методичної й самоосвітньої діяльності фахівців. Дидактичні та методичні проблеми дисциплін природничонаукового циклу не знаходять нині належного висвітлення в завершених системних дослідженнях стосовно фахівців фізичної культури. Оскільки в останній період спостережено зростання уваги розробників навчальних планів підготовки до предметів гуманітарної, соціально-економічної і професійно-практичної підготовки, то виникла тенденція до зменшення загального обсягу природничонаукових дисциплін у структурі підготовки фахівців цієї спеціальності. Це негативно позначилося на якості й конкурентноздатності фахівця на ринку послуг, тому що він виявився позбавленим або обмеженим у медико-біологічних знаннях і технологіях, які забезпечують цілісність сприйняття учня як об’єкта педагогічного пізнання й професійної діяльності.
Отже, провідні тенденції оновлення змісту і форм підготовки фахівців фізичної культури в умовах розбудови національної системи освіти та ринкових економічних відносин виявили потребу в дослідженні, присвяченому модернізації природничонаукової підготовки майбутніх учителів фізичної культури у вищому педагогічному навчальному закладі на засадах посилення світоглядної медико-біологічної спрямованості та розвитку природничонаукової компетентності шляхом структурування змісту медико-біологічних дисциплін і збільшення значення природничонаукового компонента навчальних і виробничих практик. Це сприятиме розв’язанню низки гострих суперечностей особистісно-соціального, загальнопедагогічного, теоретико-змістового, організаційно-технологічного характеру:
 між рівнем розробленості підходів до культивування здорового способу життя на основі комплексу природничонаукових знань про людину в світовій соціальній науці і практиці підготовки фахівця фізичної культури та недостатньою теоретичною й методичною обґрунтованістю основних напрямів упровадження їх у навчально-виховному процесі сучасних вітчизняних вищих педагогічних навчальних закладів;
 між об’єктивною потребою країни у висококваліфікованих фахівцях фізичної культури, конкурентноздатних у європейському і світовому просторі, та незадовільним станом природничонаукової підготовки цих фахівців, яка потребує інтеграції навчальних дисциплін і практик, підвищення готовності педагогічних кадрів до оперативного реагування на нові запити ринку освітніх послуг і замовлення на здоров’язбереження кожної людини;
 між законодавчою й науковою здатністю вітчизняної системи освіти ефективно розв’язувати проблему збереження і зміцнення здоров’я нації та недостатнім рівнем практичної готовності випускників факультетів фізичного виховання вищих педагогічних навчальних закладів до використання багатофакторних медико-біологічних знань, розроблення диференційованих методик і власних технологій здоров’язбереження та спортивного розвитку дітей;
 між цільовими настановами традиційної системи підготовки майбутнього фахівця фізичної культури з природничонаукових дисциплін і суб’єктивною потребою кожного студента бути рівноправним учасником процесу навчання, у якому на основі реалізації індивідуальних можливостей та інтересів формуються його знання, досвід і цінності педагогічної професійної діяльності.
Ураховуючи соціальну значущість якісної професійної підготовки майбутніх фахівців фізичного виховання, підвищення ролі їхньої природничонаукової освіти у вихованні здорового способу життя й спортивному розвиткові молодого покоління країни, важливість етапу навчання у вищій школі для набуття особистістю професійно значущих медико-біологічних знань, досвіду й професійних цінностей фізичного виховання різновікових груп людей, а також недостатню наукову розробленість проблеми формування природничонаукової компетентності майбутнього фахівця фізичної культури обрано тему дисертаційного дослідження – “Теоретичні і методичні основи природничонаукової підготовки майбутніх фахівців фізичної культури у вищому педагогічному навчальному закладі”.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконане відповідно до плану науково-дослідної роботи кафедри культурології та методики викладання культурологічних дисциплін Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка з проблеми “Методолого-теоретичні основи та організаційно-методичні механізми модернізації системи освіти Полтавщини” (державний реєстраційний № 0111U000702).
Тему дисертації затвердила вчена рада Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка (протокол № 1 від 31. 08. 2011 р.). Вона узгоджена в Міжвідомчій раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки і психології НАПН України (протокол № 8 від 25. 10. 2011 р.).
Об’єкт дослідження – професійна підготовка майбутніх фахівців фізичної культури.
Предмет дослідження – теоретико-методологічні й методичні основи природничонаукової підготовки майбутніх фахівців фізичної культури у вищому педагогічному навчальному закладі.
Мета дослідження полягає в обґрунтуванні теоретичних і методичних основ професійної природничонаукової підготовки майбутніх фахівців фізичної культури та експериментальній перевірці інтеграційно-функціональної моделі її здійснення в освітньому процесі вищого педагогічного навчального закладу.
Відповідно до предмета та мети дослідження визначено його завдання:
1. Проаналізувати ґенезу, нормативно-правові засади й досвід природничонаукової підготовки фахівців фізичної культури у вітчизняних вищих навчальних закладах.
2. Виявити педагогічну сутність і структуру природничонаукової компетентності майбутніх фахівців фізичної культури.
3. Обґрунтувати концепцію природничонаукової підготовки майбутніх фахівців фізичної культури у вищих педагогічних навчальних закладах.
4. З’ясувати механізм міжпредметної інтеграції медико-біологічного знання в процесі природничонаукової підготовки майбутніх фахівців фізичної культури.
5. Визначити критерії, показники та рівні сформованості природничонаукової компетентності майбутніх фахівців фізичної культури.
6. Розробити методику формування природничонаукової компетентності майбутніх фахівців фізичної культури у вищих педагогічних навчальних закладах.
7. Обґрунтувати й експериментально перевірити в освітньому просторі факультету фізичного виховання інтеграційно-функціональну модель природничонаукової підготовки майбутніх фахівців фізичної культури.
В основу дисертаційного дослідження покладено концепцію, що визначає зміст й основні напрями розроблення проблеми природничонаукової підготовки майбутніх фахівців фізичної культури у вищому педагогічному навчальному закладі. Провідною концептуальною ідеєю дослідження є твердження про те, що в сучасному світі набула поширення філософська інтерпретація соціальної цінності фахівця фізичної культури як особистості, здатної до самопізнання, самовдосконалення й саморозвитку, яка, опановуючи основи наук, постійно вивчає себе й інших людей, професійно зростає, набуває компетентності вдосконалення власної життєдіяльності й забезпечення здорового способу життя своїх вихованців. У цьому контексті природничонаукова підготовка майбутніх фахівців фізичної культури має вагоме значення для соціальної перспективи виховання здорових поколінь нації, що актуалізує гуманітарну сутність медико-біологічного знання. Це зумовлює необхідність узагальнення провідних загальнотеоретичних і педагогічних підходів до професійної підготовки фахівців фізичної культури високої якості й компетентності, розроблення психолого-педагогічних основ і моделі природничонаукової підготовки, які забезпечують співпадіння індивідуальних програм самореалізації студентів факультетів фізичного виховання вищих педагогічних навчальних закладів з об’єктивно заданими соціумом вимогами до компетентності фахівців фізичної культури.
1. Методологічний концепт концепції дослідження ґрунтується на сукупності положень сучасних наукових підходів (культурологічного, особистісного, діяльнісного, компетентнісного, системного, синергетичного, технологічного) до розв’язання проблеми й розумінні природничонаукової підготовки майбутніх фахівців фізичної культури як невід’ємного складника процесу формування професійної спільноти зі специфічною, особистісно й соціально відповідною професійною компетентністю, конкурентними перевагами й можливостями на ринку освітніх послуг, на які суттєво впливають модернізаційні зміни в системі національної освіти (як загальної середньої, так і професійної педагогічної), соціальне замовлення на фахівця зі здоров’язбереження та фізичної культури. Це зумовлює вибір сукупності наукових ідей (інтеграції, модернізації, оптимізації, соціальної детермінованості, цілісності та етапності професійної підготовки) як провідного засобу концептуалізації проблеми дослідження, відповідно до якої визначається інтеграційна сутність природничонаукової підготовки фахівців, засади її вдосконалення й використання результатів з метою побудови здоров’язберігального освітнього простору.
2. Теоретичний концепт є положенням концепції, яке зумовлює систему педагогічних понять (“природничонаукова підготовка фахівця фізичної культури”, “майбутній фахівець фізичної культури”, “природничонаукова компетентність фахівця фізичної культури”), що уможливлюють адекватне визначення тенденцій, педагогічних умов, компонентів природничонаукових знань та обґрунтування інтеграційно-функціональної моделі природничонаукової підготовки майбутніх фахівців фізичної культури у єдності основних складників: концептуально-цільового, змістово-структурного, операційно-діяльнісного та контрольно-результативного. Теоретичний концепт обґрунтовує цілісність медико-біологічних і здоровя’зберігальних аспектів природничонаукового знання на результатах структурного аналізу змісту комплексу відповідних навчальних дисциплін. Це відображено в запропонованій методиці формування природничонаукової компетентності майбутніх фахівців фізичної культури.
3. Практичний концепт концепції дослідження є положенням, що вмотивовує потреби: а) в констатувальному виявленні рівня сформованості основних компонентів природничонаукової компетентності майбутніх фахівців фізичної культури й реального стану навчально-виховного процесу природничонаукової підготовки на факультетах фізичного виховання вітчизняних вищих педагогічних навчальних закладів; б) експериментальній перевірці ефективності запропонованої інтеграційно-функціональної моделі підготовки майбутніх фахівців фізичної культури з урахуванням критеріїв, показників і рівнів сформованості їхньої природничонаукової компетентності та сукупності форм і методів цілеспрямованого впливу на компоненти компетентності (гностичний, аксіологічний, операційний). Це забезпечує досягнення заздалегідь запланованого результату підготовки та можливості його широкого впровадження в національній системі освіти.
Провідні ідеї концепції знайшли відображення в загальній гіпотезі дослідження, згідно з якою ефективність природничонаукової підготовки майбутніх фахівців фізичної культури у вищому педагогічному навчальному закладі підвищиться завдяки обґрунтуванню її теоретичної концепції і психолого-педагогічних основ, конструюванню інтеграційно-функціональної моделі, розробленню методики формування природничонаукової компетентності майбутніх фахівців та її поетапному впровадженню в освітньому процесі факультету фізичного виховання.
Загальну гіпотезу дослідження конкретизовано в низці часткових гіпотез теоретичного й методичного характеру.
Теоретичні гіпотези:
 якість природничонаукової підготовки майбутніх фахівців фізичної культури підвищиться за умови надання їй системного характеру на основі застосування сукупності сучасних наукових підходів й організації процесу підготовки з урахуванням принципів інтеграції, оптимізації, модернізації та здоров’язбереження;
 розвиток природничонаукової компетентності майбутніх фахівців фізичної культури стане більш ефективним, якщо відбуватиметься в процесі поетапної реалізації інтегрованого комплексу медико-біологічних дисциплін, оптимізації й модернізації природничонаукової підготовки шляхом упровадження сучасних інформаційних технологій, формування здатності фахівця фізичної культури до організації здоров’язберігального освітнього середовища.
Методичні гіпотези. Ефективність природничонаукової підготовки майбутніх фахівців фізичної культури забезпечують:
– розроблення механізму інтеграції природничонаукових знань у підготовці фахівця фізичної культури на основі структурного аналізу комплексу навчальних дисциплін;
– упровадження інтеграційно-функціональної моделі підготовки та її узгодження з вимогами до природничонаукової компетентності фахівців фізичної культури;
– визначення системи критеріїв (професійно-мотиваційного, когнітивно-методичного, інтеграційно-змістового, функціонально-рефлексивного, інформаційно-комунікативного, здоров’язберігального, діагностико-прогностичного), сукупності аксіологічних (цінностей професійної культури, творчих якостей особистості, прагнення до професійного самовдосконалення), гносеологічних (медичних, біологічних, здоров’язберігальних знань) та операційних (професійних умінь, навичок, досвіду використання знань і методик) показників і характеристик рівнів сформованості (низького, середнього, достатнього, високого) природничонаукової компетентності майбутніх фахівців фізичної культури;
– реалізація методики формування професійної компетентності фахівців відповідно до етапів підготовки: професійно-орієнтувального (1-2 курси навчання); фундаментального професійного (3-4 курси навчання); спеціалізувального професійного (5 курс навчання).
Методологічними основами дослідження є: теорія наукового пізнання; гуманістична філософія освіти; принципи історизму у процесі аналізу педагогічних явищ та неперервності професійної освіти особистості; компетентнісне й системно-синергетичне розуміння соціальної природи особистості, специфіки людської діяльності, її детермінованості об’єктивними та суб’єктивними чинниками; загальнофілософські підходи до розуміння людини як найвищої цінності й самоцілі суспільного розвитку, творчої сутності особистості як суб’єкта й об’єкта власної життєдіяльності, пізнання і вдосконалення; положення педагогічної науки щодо розвитку особистості, її професійного становлення й самопізнання з урахуванням специфіки майбутньої професійної діяльності.
На різних етапах наукового пошуку використано положення Концепції неперервної валеологічної освіти в Україні (1994 р.), Концепції національного виховання (1996 р.), Концепції освіти «рівний-рівному» щодо здорового способу життя молоді України (1999 р.), Концепції неперервного валеологічного виховання та освіти в Україні (1999 р.), Концепції валеологічної освіти педагогічних кадрів (2001 р.), Концепції розвитку охорони здоров’я населення України (2001 р.), Концепції формування позитивної мотивації на здоровий спосіб життя у дітей та молоді (2004 р.), галузевої концепції неперервної педагогічної освіти (2013 р.).
Теоретичні основи дослідження становлять фундаментальні положення: теорії неперервної професійної освіти (П. Воловик, О. Дубасенюк, І. Зязюн, Л. Кравченко, Н. Ничкало та ін.); теорії діяльності й розвитку особистості (Б. Ананьєв, І. Бех, Л. Виготський, О. Леонтьєв, В. Рибалка, В. Семиченко та ін.); педагогіки вищої школи (А. Алексюк, С. Архангельський, А. Бойко, Г. Васянович, В. Козаков, О. Отич, Л. Хомич, В. Ягупов, І. Якиманська та ін.); психологічної та педагогічної наук про людину як суб’єкта власної життєдіяльності (К. Альбуханова-Славська, І. Бех, В. Бондар, В. Мадзігон, Г. Щукіна та ін.); психологічні ідеї щодо особистісно орієнтованого виховання (Б. Ананьєв, Г. Балл, Л. Виготський, О. Леонтьєв, С. Подмазін, Н. Тализіна та ін.); порівняльної педагогіки (Н. Абашкіна, М. Лещенко, Л. Пуховська та ін.); природничої освіти вчителів (О. Біда, Н. Буринська, В. Ільченко, Л. Лук’янова, В. Оніпко, О. Ярошенко та ін.); педагогічних технологій (О. Падалка, А. Нісімчук, І. Зязюн, О. Пєхота та ін.); наукових праць, пов’язаних із формуванням культури здоров’я і спортивного розвитку учнівської та студентської молоді (Г. Апанасенко, Е. Вайнер, М. Гончаренко, В. Горащук, О. Дубогай, В. Оржеховська, В. Носков, Ю. Лисицин, О. Петрик, Л. Сущенко, Б. Шиян та ін.).
Для виконання окреслених завдань і перевірки гіпотези використано комплекс методів:
 теоретичні: методи аналізу (історико-логічний, системний, проблемно-цільовий, нормативно-порівняльний, структурний, герменевтичний аналіз джерел) – для порівняння поглядів у філософії, педагогіці, психології на різні аспекти досліджуваної проблеми, обґрунтування поняттєво-категорійного апарату, сутності, суперечностей, закономірностей і принципів природничонаукової підготовки майбутніх фахівців фізичної культури; хронологічний, ретроспективний аналіз – для системного вивчення педагогічного досвіду з проблеми, виявлення генези природничонаукової підготовки; теоретичного й функціонально-структурного моделювання – для розроблення інтеграційно-функціональної моделі природничонаукової підготовки фахівців фізичної культури;
 емпіричні: рефлексивного проектування, узагальнення незалежних характеристик – для індивідуалізації процесу підготовки; прогностичні (експертне оцінювання, самооцінювання, узагальнення характеристик природничонаукової компетентності в кожній досліджуваній групі, шкалювання, ранжування), обсерваційні (пряме, побічне, включене, безпосереднє та опосередковане спостереження, самоспостереження) – для діагностики рівнів сформованості природничонаукової компетентності майбутніх фахівців фізичної культури; педагогічний експеримент (констатувальний, формувальний, підсумковий) – для з’ясування ефективності пропонованої моделі, реалізації розробленої методики підготовки майбутніх фахівців фізичної культури; методи інтерпретації, узагальнення й репрезентування результатів, діагностувальні методики (фронтальне опитування, комп’ютерне тестування), метод екстраполяції й прогнозування – для розроблення засобів інтеграції навчальних курсів природничонаукових дисциплін і програм практик, формулювання висновків, рекомендацій, виокремлення перспектив подальшого розвитку природничонаукової підготовки майбутніх фахівців фізичної культури;
методи математичної статистики: статистичне опрацювання даних і їхнє графічне відображення – для кількісного та якісного аналізу емпіричних матеріалів.
Організація дослідження. Дослідження проводилося в три етапи. Перший етап (2007-2008 рр.) – теоретичний аналіз проблеми дослідження: вивчення філософської, наукової та методичної літератури; аналіз теорії і практики природничонаукової підготовки фахівців фізичної культури; формулювання робочої гіпотези, визначення завдань, обґрунтування концепції, моделі та методики дослідження. Другий етап (2009-2010 рр.) – аналіз стану практичної розробленості проблеми; розроблення методики та проведення констатувального експерименту з метою аналізу стану природничонаукової підготовки майбутніх фахівців фізичної культури, визначення показників і рівнів сформованості їхньої природничонаукової компетентності. Третій етап (2011-2013 рр.) – здійснення формувальної дослідно-експериментальної роботи, систематизація й узагальнення результатів експериментальної перевірки ефективності розробленої моделі та навчально-методичного забезпечення розвитку природничонаукової компетентності майбутніх фахівців фізичної культури; формулювання загальних висновків і рекомендацій.
Експериментальна база дослідження. Дослідно-експериментальна робота проводилася на базі Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка, Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди, Державного вищого навчального закладу “Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди”, Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича, Донецького державного інституту здоров’я, фізичного виховання і спорту при Національному університеті фізичного виховання і спорту України.
В експерименті брали участь 868 студентів і 27 викладачів природничонаукових дисциплін факультетів фізичного виховання вищих педагогічних навчальних закладів.
Наукова новизна і теоретичне значення результатів дослідження полягають у тому, що в ньому:
вперше обґрунтовано теоретико-методичні засади природничонаукової підготовки майбутнього вчителя, виявлено її інноваційну інтегративно-компетентнісну сутність, розроблено теоретичну концепцію такої підготовки на основі ідей-концептів здоров’язбереження, життєтворчості в реалізації спортивних здібностей, культивування раціонального способу життєдіяльності поколінь у контексті сучасних вимог ринкового суспільства до фахівця; проаналізовано ґенезу природничонаукової підготовки фахівця фізичної культури та на основі критеріїв (стану розвитку теорії і практики фізичного виховання як суспільного явища; ступеня залежності ефективності процесу фізичного виховання від якості природничонаукових знань того, хто реалізує його завдання; рівня професіоналізації підготовки фахівців фізичної культури) визначено періоди її розвитку  загальнонауковий, допрофесійний і професійний; теоретично обґрунтовано (з урахуванням наукових досягнень, досвіду викладання природничонаукових предметів у вітчизняній та зарубіжній системах фізичного виховання і професійної підготовки фахівців фізичної культури, специфіки й зразків побудови інноваційних систем професійного навчання на регіональному рівні) науково-методичні основи природничонаукової підготовки майбутніх фахівців фізичної культури в педагогічних ВНЗ; розроблено інтеграційно-функціональну модель природничонаукової підготовки майбутніх фахівців фізичної культури, що передбачає системно-синергетичне поєднання концептуально-цільового, операційно-діяльнісного, змістово-структурного та контрольно-результативного складників підготовки; науково обґрунтовано систему критеріїв (професійно-мотиваційного, когнітивно-методичного, інтеграційно-змістового, функціонально-рефлексивного, інформаційно-комунікативного, здоров’язберігального, діагностико-прогностичного), компетентнісних показників (аксіологічних, гносеологічних, операційних) і рівнів сформованості (низького, середнього, достатнього, високого) природничонаукової компетентності майбутніх фахівців;
уточнено зміст понять “природничонаукова підготовка фахівця фізичної культури” “майбутній фахівець фізичної культури”, “природничонаукова компетентність фахівця фізичної культури”;
подальшого розвитку набули положення щодо забезпечення методологічних, теоретичних і технологічних основ набуття природничонаукової компетентності фахівців фізичної культури з урахуванням сучасних наукових підходів (особистісного, діяльнісного, системного, синергетичного, компетентнісного, культурологічного та ін.) до здоров’язбереження, розвитку спортивних здібностей та культивування здорового способу життя в соціальній практиці й системі професійної підготовки майбутніх фахівців фізичної культури.
Практичне значення дисертаційного дослідження полягає в розробленні методики формування природничонаукової компетентності майбутніх фахівців фізичної культури стосовно професійно-орієнтувального, фундаментального професійного та спеціалізувального професійного етапів підготовки. Для забезпечення ефективного впровадження цієї методики створено комплекс із 10 навчальних посібників (з грифом Міністерства освіти і науки України) для студентів факультетів фізичного виховання педагогічних ВНЗ, зокрема таких: “Загальна біомеханіка з основами фізіології м’язової активності” та “Теорія і методика викладання рухливих ігор і забав” (для студентів 1-2 курсів), чотирьох навчальних програм з предметів медико-біологічного спрямування: біомеханіки, біохімії, анатомії, спортивної медицини, біологічних аспектів фізичного виховання і спорту; розроблено й упроваджено програмований педагогічний засіб “Біологічні аспекти спортивного відбору та орієнтації” (для студентів 3-4 курсів), який містить підсистему вхідного комплексного контролю знань, навчальну та експериментально-дослідницьку підсистеми, об’єднані на засадах інтеграції гуманітарної, природничонаукової та професійно-практичної підготовки; навчальний посібник “Біологічні методи дослідження у фізичній культурі та спорті” (для студентів 5 курсу).
Матеріали дослідження, система авторського науково-методичного супроводу можуть використовувати на регіональному і всеукраїнському рівнях вищі педагогічні навчальні заклади ІІІ-ІV рівнів акредитації, інститути післядипломної педагогічної освіти, районні (міські) методичні кабінети для вдосконалення професійної підготовки й методичної роботи фахівців фізичної культури.
Результати дослідження впроваджено в навчально-виховний процес Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка (довідка № 19007/01-55/56.03 від 15. 05. 2013 р.), Полтавського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти імені М. В. Остроградського (довідка № 27 від 19. 02. 2013 р.), Державного вищого навчального закладу “Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди” (довідка № 229 від 21. 02. 2013 р.), Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича (довідка № 17 - 15/3107 від 25. 09. 2013 р.), Донецького державного інституту здоров’я, фізичного виховання і спорту при Національному університеті фізичного виховання і спорту України (довідка № 185 від 15. 05. 2013 р.).
Особистий внесок здобувача. У навчальному посібнику з грифом Міністерства освіти і науки України [423] розроблено розділи “Біомеханіка як навчальна дисципліна”, “Біомеханічні характеристики рухів тіла людини”, “Біомеханіка опорно-рухового апарату людини”, “Біомеханічні характеристики постави”, “Поняття про систему рухів та організацію управління ними”, систематизовано завдання практичної частини. У навчальному посібнику з грифом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України [461] розроблено теми “Контроль як фактор ефективності навчання рухливих ігор” та “Наукові основи диференційованого навчання рухливих ігор дітей у загальноосвітньому навчальному закладі”. У статті [466] обґрунтовано основні виробничі функції, професійні вміння майбутнього фахівця фізичної культури, визначено перспективи застосування компетентнісного підходу та розроблено структуру професій

Список литературы

ВИСНОВКИ

Проведене дослідження підтвердило основні положення загальної та часткових гіпотез і дало підстави сформулювати висновки відповідно до поставлених завдань.
1. Аналіз ґенези природничонаукової підготовки фахівців фізичної культури на основі критеріїв її значущості (в теорії фізичного виховання, становленні професійної підготовки та розвитку сучасних систем здоров’язбереження) виявив, що в історичному контексті проблема еволюціонувала від стихійного нагромадження педагогічних знань про вплив природних чинників на здоров’я і фізичний стан людини (з найдавніших часів до кінця ХІХ ст., загальнонауковий етап) до усвідомлення потреби ґрунтовного поєднання в процесі тіловиховання фізичного, розумового й духовного розвитку особистості (кінець ХІХ ст. – 1946 р., допрофесійний етап) і до становлення освітньо-оздоровчих систем нашого часу (1946 р. – поч. ХХІ ст., професійний етап), для яких властивою є природничонаукова підготовка фахівця. Вивчення нормативно-правових засад природничонаукової підготовки майбутніх фахівців фізичної культури у вітчизняних педагогічних ВНЗ дало змогу визначити вимоги державних стандартів до природничонаукової компетентності майбутнього вчителя фізичної культури. Регламентувальні документи з питань організації підготовки фахівців фізичного виховання і спорту розподілено на групи: загальні (закони й підзаконні акти), спеціальні (документи, які стосуються фізичного виховання учнів) та спеціалізувальні (освітньо-професійні програми підготовки бакалаврів, спеціалістів, магістрів фізичної культури, які визначають природничонаукову підготовку як невід’ємний компонент формування фахівця фізичної культури). У процесі дослідження матеріалів з досвіду роботи встановлено, що навчальні дисципліни продничонаукового циклу у вітчизняних вищих педагогічних навчальних закладах поділено на біологічні (анатомія з основами спортивної морфології, фізіологія людини, фізіологічні основи фізичного виховання і спорту, біохімія, біомеханіка, екологія, безпека життєдіяльності) та медичні (гігієна, лікувальна фізична культура, масаж, основи медичних знань, валеологія), більшість цих предметів мають інтегрований характер, здоров’язберігальну спрямованість і містять знання не лише біології та медицини, а й дисциплін соцільно-економічного, гуманітарного та професійно-практичного циклів.
2. Для обґрунтування педагогічної сутності інтегрованої природничонаукової компетентності фахівця фізичної культури уточнено зміст базових понять дослідження, зокрема зміст поняття “природничонаукова підготовка фахівця фізичної культури” уточнено як процес, що існує в системно-синергетичному взаємозв’язку з гуманітарною, соціально-економічною, професійно-практичною підготовкою та практикою навчально-тренувальної діяльності фахівця; поняття “майбутній фахівець фізичної культури” витлумачено відповідно до синергетичного наукового підходу як особистість, що займає активну життєву позицію й реалізує індивідуальну траєкторію професійного саморозвитку знань, умінь, досвіду діяльності, цінностей професійної культури в процесі природничонаукової підготовки; поняття “природничонаукова компетентність фахівця фізичної культури” визначено як інтегративну ознаку фахівця, для якого характерною є складна системна організація знань, умінь, досвіду діяльності, особистісних якостей і професійних цінностей, виявлена в єдності аксіологічного (цінностей професійної культури, творчих якостей особистості, прагнення до професійного самовдосконалення), гносеологічного (медичних, біологічних, здоров’язберігальних знань) й операційного (професійних умінь, навичок і досвіду використання знань і технологій фізичного виховання) компонентів, спрямованості на збереження власного здоров’я, забезпечення фізичного та психічного здоров’я вихованців.
3. Обґрунтовано концепцію природничонаукової підготовки майбутніх фахівців фізичної культури у педагогічних вищих навчальних закладах у єдності методологічного, теоретичного і практичного концептів. Методологічний концепт концепції дослідження з урахуванням сукупності положень сучасних наукових підходів до розв’язання проблеми забезпечує розуміння природничонаукової підготовки майбутніх фахівців фізичної культури як невід’ємного складника процесу формування професійної компетентності фахівців зі здоров’язбереження та фізичної культури. Відповідно до нього визначено особистісно-соціальну педагогічну сутність підготовки фахівців, засади її оптимізації, модернізації й використання результатів з метою побудови здоров’язберігального освітнього простору. Теоретичний концепт розкриває систему педагогічних понять (“природничонаукова підготовка фахівця фізичної культури”, “майбутній фахівець фізичної культури”, “природничонаукова компетентність фахівця фізичної культури”), що дають змогу адекватно визначити тенденції, педагогічні умови, компоненти природничонаукових знань та обґрунтувати інтеграційно-функціональну модель природничонаукової підготовки майбутніх фахівців фізичної культури. Практичний концепт вмотивовує потребу в констатувальному виявленні стану сформованості основних компонентів природничонаукової компетентності майбутніх фахівців фізичної культури та навчально-виховного процесу природничонаукової підготовки на факультетах фізичного виховання вітчизняних вищих педагогічних навчальних закладів; зумовлює необхідність експериментальної перевірки ефективності запропонованої інтеграційно-функціональної моделі природничонаукової підготовки та наскрізної методики як сукупності форм і методів цілеспрямованого впливу на компоненти компетентності (гносеологічний, аксіологічний, операційний) майбутніх фахівців фізичної культури.
4. На основі структурного аналізу комплексу природничонаукових дисциплін підготовки фахівців фізичної культури з’ясовано механізм міжпредметної інтеграції медико-біологічного знання, який полягає в тому, що для ефективного засвоєння знань із різних дисциплін важливим є встановлення доцільних зв’язків між ними. Для забезпечення поетапної реалізації таких зв’язків запропоновано орієнтовну координаційно-інтеграційну сітку, складником якої є базовий інтеграційний центр (БІЦ) – провідна тема (розділ), змістові аспекти якого вивчаються впродовж усього етапу підготовки; для кожного інтеграційного центру як попередні умови вивчення (ПУВ) виявлено мінімум знань, умінь та навичок, що є обов’язковими. Загальну структуру базового інтеграційного центру умовно розділено на чотири інтеграційно-змістові модулі (ІЗМ): біологічний, медичний, узагальнювальний та реалізаційний. У структурі інтеграційно-змістового модуля вичленувано інтеграційні блоки (ІБ) – об’єднання тематично споріднених дисциплін, що розкривають певну частину загальної інтегрованої природничонаукової теми, визначено точки інтеграції першого (внутрішньопредметна інтеграція) і другого (міжпредметна інтеграція) порядку.
5. Обґрунтовано відповідно аксіологічного, гносеологічного та операційного компонентів природничонаукової компетентності майбутніх фахівців фізичної культури критерії (професійно-мотиваційний, когнітивно-методичний, інтеграційно-змістовий, функціонально-рефлексивний, інформаційно-комунікативний, здоров’язберігальний, діагностико-прогностичний) та компетентнісні показники її сформованості. З урахуванням розроблених критеріїв і показників компетентності майбутнього фахівця на професійно-орієнтувальному, фундаментальному професійному і спеціалізувальному професійному етапах підготовки проведено характеристику рівнів сформованості природничонаукової компетентності фахівців фізичної культури – високого, достатнього, середнього та низького.
6. У процесі розроблення методики формування природничонаукової компетентності майбутніх фахівців фізичної культури у вищих педагогічних навчальних закладах як способу організації теоретичної та практичної діяльності учасників підготовки, зумовленого виявленими закономірностями, визначено, що її специфіку на професійно-орієнтувальному етапі (1-2-й курси навчання) становить реалізація інтегрованого змісту природничонаукових дисциплін підготовки фахівця фізичної культури на основі дисципліни “Біомеханіка” з використанням її точок інтеграції та переважанням гносеологічного компонента компетентності; на фундаментальному професійному етапі (3-4-й курси навчання) ця специфіка міститься в застосуванні інформаційно-комунікаційних технологій, зокрема, комп’ютерної програми “Біологічні аспекти спортивного відбору та орієнтації” з переважанням формування операційного компонента професійної компетентності; на спеціалізувальному професійному етапі (5-й курс навчання) – у використанні методів організації дослідницької діяльності майбутніх фахівців фізичної культури, зорієнтованих передовсім на розвиток аксіологічного компонента компетентності. Формами організації процесу підготовки визначено: вступні лекції, бінарні лекції, інтегровані практичні (лабораторні) заняття, підсумкові лекції з однієї дисципліни, які одночасно є вступними з іншої тощо.
7. Інтеграційно-функціональна модель як умовний аналог процесу природничонаукової підготовки майбутніх фахівців фізичної культури відповідає її особистісно-соціальній педагогічній сутності, яку виявлено в системно-синергетичних взаємозв’язах концептуально-цільового, змістово-структурного, операційно-діяльнісного та контрольно-результативного складників підготовки, що знаходяться в динамічній інтеграційній цілісності. Концептуально-цільовий складник репрезентує соціально зумовлені й особистісно інтерпретовані мету й кінцевий результат підготовки майбутнього фахівця фізичної культури. Змістово-структурний складник є сукупністю структурно-функціональних компонентів природничонаукових знань, систематизованих за провідними навчальними дисциплінами та етапами підготовки й концентрованих у вигляді спорідненої інформації в базових інтеграційних центрах. Ці знання розподілено на біологічний, медичний, узагальнювальний, реалізаційний інтеграційно-змістові модулі відповідно кожного з етапів підготовки. Операційно-діяльнісний складник моделі прогнозує інноваційне оновлення системи природничонаукової підготовки через визначення її етапів, удосконалення методів, організаційних форм, засобів навчання, їх адаптацію до умов природного освітнього середовища факультету фізичного виховання педагогічного ВНЗ. Контрольно-результативний складник уможливлює виокремлення критеріїв, показників та виявлення рівнів сформованості природничонаукової компетентності майбутніх фахівців фізичної культури на основі моніторингу якості засвоєння змісту фахової підготовки.
Інтеграційно-функціональну модель природничонаукової підготовки майбутніх фахівців фізичної культури перевірено в освітньому процесі факультетів фізичного виховання педагогічних ВНЗ. Загалом в експериментальній групі виявлено стабільне поетапне зростання компетентнісних показників: здоров’язберігальних (+49,3 %), професійно-мотиваційних та когнітивно-методичних (+42 % і +43,5 % відповідно), функціонально-рефлексивних та діагностико-прогностичних (+23,8 % і +28,5 % відповідно). Середній позитивний приріст в експериментальній групі становить 32,5 %, у контрольній – 6,2%. Це зумовило висновок щодо педагогічної доречності розробленої моделі й методики формування природничонаукової компетентності майбутніх фахівців фізичної культури.
Проведене дисертаційне дослідження не претендує на вичерпне висвітлення проблеми природничонаукової підготовки фахівців фізичної культури. Подальшого вивчення потребують питання обґрунтування теоретичних і методичних засад створення здоров’язберігального освітнього середовища університету, школи, позашкільної установи; розроблення наукових основ інтеграції соціально-гуманітарного та природничонаукового знання; теоретичного узагальнення природничонаукових аспектів пропедевтичної й виробничої практик майбутніх фахівців. Дослідження означених проблем стане предметом подальших наукових розвідок.

CПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Абдуллина О. А. Общепедагогическая подготовка учителя в системе высшего педагогического образования / О. А. Абдуллина. – М. : Просвещение, 1990. – 141 с.
2. Абольянина С. Г. Дифференцированная технология физического воспитания детей с различным уровнем физической подготовленности : автореф. дис. … канд. пед. наук : спец. 13.00.04 «Теория и методика проф. образования» / С. Г. Абольянинова. – Хабаровск, 2009. – 24 с.
3. Акопова М. А. Теория и методология реализации личностно-ориентированного подхода в условиях выбора дополнительных образовательных программ : дис. ... д-ра пед. наук : спец. 13.00.08 / Мария Алексеевна Акопова. – СПб., 2004. – 368 c.
4. Аксенова А. Н. Дифференцированный подход в совершенствовании двигательних качеств у школьниц с различным соматотипом : автореф. дис. … канд. пед. наук : спец. 13.00.04 «Теория и метод. проф. образования» / А. Н. Аксенова. – Омск, 2006. – 24 с.
5. Алексюк А. М. Експериментальне впровадження технології модульної організації навчання у вищій школі на прикладі гуманітарних предметів / А. М. Алексюк // Проблеми вищої школи. – К. : Інститут системних досліджень освіти, 2000. – № 79. – С. 3–6.
6. Алексюк А. М. Педагогіка вищої освіти України. Історія. Теорія : [підруч. для студ., аспірантів та молодих викладачів вищих навч. закладів] / А. М. Алексюк. – К. : Либідь, 1998. – 558 с.
7. Алексюк А. М. Педагогіка вищої школи. Курс лекцій : Модульне навчання [навч. посіб.] / А. М. Алексюк. – К. : ІСДО, 1993. – 220 с.
8. Анохина И. А. Приобщение дошкольников к здоровому образу жизни : [метод. рекомендации] / И. А. Анохина. – Ульяновск : УИПК-ПРО, 2007. – 80 с. – (Серия «Здоровый ребенок»; вып. 2).
9. Антонова О. Є. Базові знання з педагогіки : становлення, розвиток, технологія формування : [монографія] / О. Є. Антонова. – Житомир : ЖДПУ, 2003. – 208 с.
10. Ассонов Г. Ф. Информация в современном мире / Г. Ф. Ассонов, Т. А. Желтан. – К., 1991. – 214с.
11. Атанов Г. О. Теорія діяльнісного навчання / Г. О. Атанов. – К. : Кондор, 2007. – 370 с.
12. Ахвердова О. А. К исследованию феномена «культура здоровья» в области профессионального физкультурного образования / О. А. Ахвердова, В. А. Магин // Теория и практика физической культуры. – 2002. – № 9. – С. 5–7.
13. Ахметов Р. Ф. Проблеми й перспективи формування майстерності фахівців фізичної культури засобами інноваційних технологій / Р. Ф. Ахметов, В. К. Шаверський // Вісн. Житомир. держ. ун-ту ім. І. Франка. – 2007. – № 34. – С. 50-52.
14. Ашмарин Б. А. Теория и методика физического воспитания : [учебн. для пед. ин-тов] / [Б. А. Ашмарин, Ю. А. Виноградов, З. Н. Вяткина и др.; под ред. Б. А. Ашмарина]. – М. : Просвещение, 1990. – 287 с.
15. Бабанский Ю. К. Оптимизация педагогического процесса (в вопросах и ответах) / Ю. К. Бабанский, М. М. Поташник. – 2-е изд., перераб. и доп. – К. : Рад. шк., 1984. – 287 с.
16. Бабанский Ю. К. Оптимизация учебно-воспитательного процесса : Методические основы / Ю. К. Бабанский. – М. : Просвещение, 1982. – 192 с.
17. Бабанский Ю. К. Повышение эффективности педагогических исследований / Бабанский Ю. К. – М. : Педагогика, 1982. – 208 с.
18. Бабенко А. Л. Проблема інтеграції в теорії та практиці підготовки майбутніх учителів фізичної культури / А. Л. Бабенко // Імідж сучасного педагога. – 2007. – № 1–2. – С. 104-106.
19. Бабич В. І. Підготовка майбутніх учителів фізичного виховання до формування культури здоров’я школярів : дис. … канд. пед. наук : спец. 13.00.04 / В’ячеслав Іванович Бабич. – Луганськ, 2006. – 321 с.
20. Бабушкин Г. Д. Актуальные проблемы профессионального становления и воспитания по физической культуре и спорту / Г. Д. Бабушкин // Теория и практика физической культуры. – 1991. – № 7. – С. 11–15.
21. Бавтрюков И. А. О психологической готовности будущих специалистов по физической культуре и принятию себя в образовательном поле / И. А. Бавтрюков // Совершенствование подготовки кадров в области физической культуры и спорта в условиях модернизации профессионального образования. – М. : РГУФК, Флинта, 2004. – С. 36–38.
22. Бака М. М. Проблеми управління, підготовки і використання фізкультурно-спортивних кадрів на Україні на етапі переходу до ринкових відносин / М. М. Бака // Оптимізація процесу фізичного виховання в системі освіти : мат. Всеукр. наук. конф., присвяч. 40-річчю факультету фізичного виховання ТДПІ. – Київ-Тернопіль, 1997. – С. 199-201.
23. Балбенко С. Ю. Личность учителя физической культуры и условия ее формирования в высшей школе : автореф. дис. … канд. пед. наук : спец. 13.00.01 «Теория и история педагогики» / С. Ю. Балбенко. – Одесса, 1973. – 19 с.
24. Батіщева М. Р. Підготовка майбутніх учителів фізичної культури до проведення оздоровчої гімнастики та фітнесу з дівчатами-старшокласницями : автореф. дис. … канд. пед. наук : спец. 13.00.04 «Теорія і методика професійної освіти» / М. Р. Батіщева; Луган. нац. ун-т ім. Т. Шевченка. – Луганськ, 2009. – 20 с.
25. Батыров Х. А. Роль Абу Али Ибн-Сины в развитии основ теории физического воспитания / Х. А. Батыров, О. Р. Мавлянов // Теория и практика физической культуры. – 1980. – № 9. – С. 59-61.
26. Башмаков А. И. Разработка компьютерных учебников и обучающих сисистем / А. И. Башмаков, И. А. Башмаков. – М. : Информационно-издательский дом «Филинъ», 2003. – 616 с.
27. Безрукова В. С. Словарь нового педагогического мышления / В. С. Безрукова; Свердл. обл. ин-т усовершенствования учителей. – Екатеринбург, 1992. – 93 с.
28. Белогуров А. Ю. Культурологический подход к преподаванию естественнонаучных дисциплин и анализ его результативности / Ю. А. Белогуров // Школа. – 2000. – № 4. – С. 39-42.
29. Белозерцев Е. П. Подготовка учителя в условиях перестройки / Е. П. Белозерцев. – М. : Педагогика, 1989. – 208 с.
30. Беспалов П. В. Компьютерная компетентность в контексте личностно-ориентированного обучения / П. В. Беспалов // Педагогика. – 2003. – № 4.– С. 45–50.
31. Беспалько В. П. Основы теории педагогических систем / В. П. Беспалько. – Воронеж : Изд-во ВГУ, 1977. – 204 с.
32. Беспалько В. П. Стандартизация образования : основные идеи и понятия / В. П. Беспалько // Педагогика. – 1993. – № 5. – С. 16–25.
33. Беспалько В. П. Слагаемые педагогических технологий / В. П. Беспалько. – М. : Педагогика, 1989. – 192 с.
34. Бех І. Д. Особистісно зорієнтоване виховання / І. Д. Бех. – К. : ІЗМН, 1998. – 203 с.
35. Бєлікова Н. О. Концептуальні підходи до формування готовності майбутніх фахівців з фізичної реабілітації до здоров’язбережувальної діяльності / Н. О. Бєлікова // Педагогіка, психологія та та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту. – 2012. – № 1. – С. 17-21
36. Биков В. Ю. Моделювання навчального середовища сучасних педагогічних систем / В. Ю. Биков // Вісник Академії дистанційної освіти. – 2004. – № 2. – С. 6-14.
37. Бібік Н. Компетентністний підхід : рефлексивний аналіз застосування / Н. Бібік // Основна школа. – 2005. – № 4. – C. 34-38.
38. Біжан І. В. Організація навчально-виховного процесу, методичної та наукової роботи у вищій військовій школі : [підручн.] / І. В. Біжан. – Харків : ХВУ, 2001. – 410 с.
39. Білокур В. Є. Теоретико-методичне забезпечення фізичного виховання у вищих закладах освіти : автореф. дис. … канд. наук з фіз. вих. і спорту : спец. 24.00.02 «Фізична культура, фізичне виховання різних груп населення» / В. Є. Білокур. – Рівне : [б. в.], 2002. – 18 с.
40. Блауберг И. В. Становление и сущность системного подхода / И. В. Блауберг, Э. Г. Юдин. – М. : Наука, 1973. – 270 с.
41. Бобрицька В. І. Теоретичні і методичні основи формування здорового способу життя у майбутніх учителів у процесі вивчення природничих наук : дис. … докт. пед. наук : спец. 13.00.04 / Валентина Іванівна Бобрицька; Інститут педагогіки і психології професійної освіти АПН України. – К., 2006. – 462 с.
42. Бобрицька В. І. Формування здорового способу життя у майбутніх вчителів : [монографія] / В. І. Бобрицька. – Полтава : ТОВ «Поліграфіч. центр «Скайтек»», 2006. – 432 с.
43. Богданова І. М. Професійно-педагогічна підготовка майбутніх учителів на основі застосування інноваційних технологій : автореф. дис. … докт. пед. наук : спец. 13.00.04 «Теорія та методика професійної освіти» / І. М. Богданова; Ін-т педагогіки АПН України. – К., 2003. – 39 с.
44. Богданова І. Модель оновлення професійно-педагогічної підготовки майбутніх учителів / І. Богданова // Наука і освіта. – 2001. – № 2/3. – С. 3–5.
45. Бойко А. М. Розвиток освіти України в контексті Болонського процесу / А. М. Бойко // Зб. наук. пр. Полтавського держ. пед. ун-ту ім. В. Г. Короленка. – Серія «Педагогічні науки». – Полтава, 2004.– Вип. 5 (38). – С. 4–5.
46. Бойко А. М. Суб’єкт-суб’єктні відносини вчителів і учнів : від співпорядкування до співробітництва і співтворчості / А. М. Бойко, Н. І. Шиян // Зб. наук. пр. Полтавського держ. пед. ун-ту ім. В. Г. Короленка. – Серія «Педагогічні науки». – Полтава, 2004. – Вип. 5 (38). – С. 5-22.
47. Бойко А. М. Сутність, закономірності та принципи виховання і самовиховання як особистісно-соціального явища / А. М. Бойко // Педагогіка : інтегрований курс теорії та історії : [навч.-метод. посіб. для закл. вищої пед. освіти ІІІ-ІV рівнів акредит. : у 2 ч.]. – К.; Полтава, 2004. – Ч. 2. – С. 63-86.
48. Бойко А. М. Шляхи забезпечення єдності теорії і практики у підготовці вчителя / А. М. Бойко // Зб. наук. пр. Полтавського держ. пед. ун-ту ім. В. Г. Короленка. – Серія «Педагогічні науки». – Полтава, 2002. – Вип. 5–6. – С. 4-11.
49. Бойченко Т. Валеологія – мистецтво бути здоровим / Т. Бойченко // Здоров’я та фізична культура. – 2005. – № 2. – С. 1-4.
50. Бойчук Ю. Д. Культорологічний і аксіологічний підходи до формування еколого-валеологічної культури студентів вищих педагогічних навчальних закладів / Ю. Д. Бойчук // Вісник НТУУ «КПІ». Філософія. Психологія. Педагогіка. – Випуск 3. – 2009. – С. 121-124.
51. Болонський процес у фактах і документах: (Сорбонна – Болонья – Саламанка – Прага – Берлін) / [упоряд. М. Ф. Степко, Я. Я. Болюбаш, В. Д. Шинкарук та ін.]. – К.; Тернопіль : Вид-во ТДПУ ім. В. Гнатюка, 2003. – 52 с.
52. Болотіна О. В. Особливості підготовки майбутніх учителів фізичної культури до оздоровчої роботи із школярами спеціальної медичної групи у сучасних умовах вищої освіти / О. В. Болотіна // Вісник Луганського нац. ун-ту ім. Тараса Шевченка. – Серія «Педагогічні науки». – 2010. – № 17 (204). – Ч. ІІ. – С. 6-11.
53. Болюбаш Я. Я. Організація навчального процесу у вищих закладах освіти : [навч. посіб. для слухачів закл. підвищ. кваліфікації системи вищ. освіти] / Я. Я. Болюбаш. – К. : Компас, 1997. – 64 с.
54. Бондал Е. В. Методика викладання адаптивної фізичної культури : [навч. прогр.] / Е. В. Бондал. – Полтава : ПНПУ ім. В. Г. Короленка, 2011. – 16 с.
55. Бондар О. А. Інформаційна культура як складова професіоналізму методичного працівника [електронний ресурс] / О. А. Бондар, О. Є. Кравчина, Л. М. Олефіра // Інформаційні технології і засоби навчання : електронне наук. фах. вид. / [гол. ред. В. Ю. Биков; Ін-т інформ. технологій і засобів навчання АПН України, Ун-т менеджменту освіти АПН України]. – 2008. – Випуск 4 (8). – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/ITZN/em8/content/ 08boapwm.htm.
56. Бугеря Т. М. Подготовка педагога к реализации межпредметных связей в высших учебных заведениях / Т. М. Бугеря // Вісник Луганського нац. ун-ту ім. Тараса Шевченка. – Серія «Медико-біологічні науки». – 2010. – № 15 (202). – С. 152-159.
57. Бурдынская С. П. Формирование профессионально-педагогической компетентности студентов колледжа в процессе изучения художественной литературы (на англоязычном материале) : автореф. дис. … канд. пед. наук : спец. 13.00.08 «Теория и методика профессионального образования» / С. П. Бурдынская. – СПб., 2006. – 19 с.
58. Бурма Г. В. Особистісно-діяльнісний підхід як умова розвитку та саморозвитку студентів у процесі професійної підготовки у ВНЗ / Г. В. Бурма // Зб. наук. пр. Бердянського держ. пед. ун-ту. – Серія «Педагогічні науки». – № 2. – Бердянськ : БДПУ, 2004. – С. 81-90.
59. Вакуленко В. М. Акмеологічний підхід у теорії й практиці вищої педагогічної освіти України, Білорусії, Росії : автореф. дис. … докт. пед. наук : спец. 13.00.01 «Загальна педагогіка та історія педагогіки» / В. М. Вакуленко; Луганський нац. ун-т ім. Тараса Шевченка. – Луганськ, 2008. – 35 с.
60. Василів В. І. Система дидактичних пізнавальних завдань для організації самостійної роботи учнів на уроках загальнотехнічних дисциплін : дис. ... канд. пед. наук : / В. І. Василів. – К., 1994. – 128 с.
61. Васютенкова И. В. Развитие поликультурной компетентности учителя в условиях последипломного образования : автореф. дис. … канд. пед. наук : спец. 13.00.08 «Теория и методика профессионального образования» / И. В. Васютенкова. – СПб., 2006. – 27 с.
62. Введение в культурологию : [учеб. пособ. для вузов] / [руковод. авт. кол. и отв. ред. Е. В. Попов]. – М. : ВЛАДОС, 2005. – 336 с.
63. Великий тлумачний словник української мови / [упоряд. Т. В. Ковальова]. – Х. : Фоліо, 2005. – 767 с.
64. Верзилин Н. М. Общая методика преподавания биологии / Н. М. Верзилин. – М. : Просвещение, 2001. – 382 с.
65. Верхола А. П. Дидактические основы оптимизации процесса обучения дисциплинам вуза : автореф. дис. … д-ра пед. наук : спец. 13.00.01 «Общая педагогика» / А. П. Верхола; Киевский гос. пед. ин-т им. А. М. Горького, Киевский технолог. ин-т пищевой пром. – К., 1988. – 49 с.
66. Взятишев В. В. От сознания парадигмы к образовательной практике / В. В. Взятишев, Л. А. Романова, В. Г. Сергиевский // Высшее образование в России. – 1995. – № 3. – С. 35-44.
67. Виненко В. Г. Системно-синергетическое моделирование в непрерывном образовании педагога : дис. … д-ра пед. наук : спец./ В. Г. Виненко. – Саратов, 2001. – 322 с.
68. Вища освiта i Болонський процес : [навч. посiб. для студ. вищ. навч. закл.] / [M. Ф. Дмитриченко, Б. І. Хорошун, О. М. Язвiнська та ін.]. – К. : Знання України, 2007. – 440 с.
69. Вища освіта України і Болонський процес : [метод. посіб. для студ. освіт.-квал. рівня «магістр»] / [уклад. Т. В. Нікітіна]. – Черкаси, 2007. – 84 с.
70. Вища освіта України і Болонський процес : [навч. посіб.] / [М. Ф. Степко, Я. Я. Болюбаш, В. Д. Шинкарук та ін.; за ред. В. Г. Кременя]. – Тернопіль : Навч. кн. – Богдан, 2004. – 384 с.
71. Вільчковський Е. С. Професійна спрямованість підготовки фахівців з фізичного виховання // Розвиток педагогічної і психологічної наук в Україні у 1992-2002 рр. : Зб. наук. пр. – Х. : ОВС, 2002. – Ч. 1. – С. 301-310.
72. Воздинский Д. Межпредметные связи как условие эффективности профессиональной подготовки будущих учителей / Д. Воздинский. – Минск, 1988. – 246 с.
73. Вознюк О. В. Розвиток вітчизняної педагогічної думки : синергетичний підхід : [монографія] / [О. В. Вознюк; за ред. проф. П. Ю. Сауха]. – Житомир : Вид-во ЖДУ ім. І. Франка, 2009. – 184 с.
74. Волошко Л. Б. Формування професійної компетентності майбутніх фахівців з фізичної реабілітації у процесі вивчення медико-біологічних дисциплін : автореф. дис. … канд. пед. наук : спец. 13.00.04 «Теорія та методика професійної освіти» / Л. Б. Волошко; Нац. пед. ун-т ім. М. П. Драгоманова. – К., 2006. – 20 с.
75. Воронін Д. Є. Здоров’язберігаюча компетентність студента в соціально-педагогічному аспекті / Д. Є. Воронін // Педагогіка, психологія та мед.-біол. пробл. фіз. виховання і спорту. – 2006. – № 2. – С. 25-28.
76. Воронін Д. Є. Формування здоров’язберігаючої компетентності студентів вищих навчальних закладів засобами фізичного виховання : дис. … канд. пед. наук : спец. 13.00.07 / Дмитро Євгенович Воронін. – Херсон, 2006. – 222 с.
77. Гавриш І. В. Теоретико-методологічні основи формування готовності майбутніх учителів до інноваційної професійної діяльності : Дис... д-ра пед. наук: 13.00.04 / Харківський національний педагогічний ун-т ім. Г. С. Сковороди. – Х., 2006. – 579арк. : рис. – Бібліогр.: арк. 430–475.
78. Гайденко П. П. Эволюция понятия науки (XVII–XVIII вв.). Формирование научных программ нового времени / П. П. Гайденко. – М. : Наука, 2007. – 447 с.
79. Гайдучок С. Фізичне виховання українського народу / С. Гайдучок // Сокільські вісті. – 1935. – Ч. 3-6. – С. 7-8.
80. Галузевий стандарт вищої освіти. Освітньо-професійна програма «Бакалавр» за спеціальністю 010100 «Педагогіка та методика середньої освіти. Фізична культура». Напрям підготовки 0101 «Педагогічна освіта» / [О. С. Куц, О. М. Вацеба, І. Є. Латичак та ін.; голова групи розробн. Ф. В. Музика]. – Вид. офіційне. – Введ. 01.09.2004. – К. : Мін. осв. Укр, 2004. – 582 с.
81. Галузинський В. М. Основи педагогіки та психології вищої школи в Україні : [навч. посіб. для викладачів та аспірантів вузів] / [В. М. Галузинський, М. Б. Євтух; ІСДО, Київ. лінгвіст. ун-т.]. – К. : ІНТЕЛ, 1995. – 168 с.
82. Гац Г. Формування професійної компетентності майбутніх учителів фізичної культури / Г. Гац // Молода спортивна наука України : зб. наук. ст. – Львів : ЛДІФК, 2001. – Вип. 5. – Т. 1. – С. 40–43.
83. Генсерук Г. Р. Підготовка майбутніх учителів фізичної культури до застосування інформаційних технологій у професійної діяльності : автореф. дис. … канд. пед. наук : спец. 13.00.04 «Теорія та методика професійної освіти» / Г. Р. Генсерук. – Тернопіль, 2005. – 20 с.
84. Генсерук Г. Р. Підготовка майбутнього вчителя фізичної культури до використання інформаційних технологій у фізичному вихованні школярів в процесі викладання медико-біологічних дисциплін / Г. Р. Генсерук // Молода спортивна наука України : зб. наук. пр. з галузі фізичної культури та спорту. – Вип. 8 : у 4-х т. – Львів : НВФ «Українські технології», 2004. – Т. 4. – С. 80-84.
85. Гнезділова К. М. Формування особистісних якостей майбутнього фахівця / К. М. Гнезділова // Вища школа України в умовах глобалізації та інтеграції : зб. мат. Всеукр. наук.-практ. конф. (27-28 березня). – Черкаси : Вид-во ЧНУ, 2008. – С. 150-152.
86. Год Б. В. Виховання в епоху європейського Відродження (середина ХІV – початок ХVІІ століття) : [монографія] / Б. В. Год; Полт. держ. пед. ун-т ім. В.Г. Короленка. – Полтава : АСМІ, 2004. – 464 с.
87. Год Б. В. Особистість і професія вчителя у педагогічній думці епохи Відродження (XIV – XVII ст.) / Б. В. Год // Педагогіка і психологія професійної освіти. – 2003. – № 3. – С. 169-180.
88. Голік О. Б. Інтегративно-культурологічний підхід до формування ціннісної культури педагогічної діяльності [електронний ресурс] / О. Б. Голік. – Режим доступу: http: // www.bdpu.org / scientific. published / conf2008 / articles/ Section4/Golik.doc.
89. Голуб Л. О. Масаж : [навч. прогр.] / Л. О. Голуб. – Полтава : ПНПУ ім. В. Г. Короленка, 2011. – 16 с.
90. Гончаренко С. У. Педагогічні дослідження : методологічні поради моодим науковцям / С. У. Гончаренко. – Київ – Вінниця : ДОВ «Вінниця», 2008. – 278 с.
91. Гончаренко С. У. Український педагогічний словник / С. У. Гончаренко. – К. : Либідь, 1997. – 376 с.
92. Гончаров С. М. Методика оцінювання знань у кредитно-модульній системі організації навчального процесу / С. М. Гончаров, В. С. Мошинський. – Рівне : Нац. ун т водного госп-ва та природокористування, 2005. – 142 с.
93. Гончаров С. М. Основи педагогічної праці : [навч.-метод. посіб.] / С. М. Гончаров. – Рівне : РДТУ, 2001. – 256 с.
94. Горащук В. П. Формирование культуры здоровья школьников (теория и практика) / В. П. Горащук. – Луганск : Альма матер, 2003. – 388 с.
95. Горбачёва В. В. Самоопределение студента как новый ориентир высшей школы в подготовке специалиста / В. В. Горбачёва // Теория и практика физической культуры. – 1993. – № 3. – С. 24-25.
96. Горский Д. Т. Проблемы общей методологии наук и диалектической логики / Д. Т. Горский. – М. : Мысль, 1996. – 374 с.
97. Григорьянц И. А. Проблемы модернизации профессионального психологического образования студентов ИФК на современном этапе / И. А. Григорьянц // Совершенствование подготовки кадров в области физической культуры и спорта в условиях модернизации профессионального образования. – М. : РГУФК, Флинта, 2004. – С. 8-9.
98. Гризун О. М. Дидактичні основи створення сучасного комп’ютерного підручника : дис. … канд. пед. наук : спец. 13.00.09 / Оксана Миколаївна Гризун; Харків. держ. пед. ун-т ім. Г. С. Сковороди. – Х., 2001. – 210 с.
99. Грицай О. А. Професійна підготовка майбутніх учителів фізичної культури засобами інформаційних технологій / О. А. Грицай // Наукові записки Тернопільського держ. пед. ун-ту. – Серія «Педагогіка». – 2000. – № 7. – С. 136-138.
100. Гуз К. Ж. Державний стандарт природничонаукової освіти з огляду на її цілісність / К. Ж. Гуз // Педагогіка і психологія. – 2000. – № 3. – С. 29-36.
101. Гузеев В. В. Образовательная технология : от приема до философии / В. В. Гузеев. – М. : Сентябрь, 1996. – 112 с.
102. Гузеев В. В. Системные основания образовательной технологии / В. В. Гузеев. – М. : Знание, 1995. – 128 с.
103. Гулеева О. В. Становление рефлексивной компетентности студентов педагогического колледжа средствами интерактивных технологий : автореф. дис. … канд. пед. наук : спец. 13.00.01 «Общая педагогика, история педагогики и образования» / О. В. Гулеева. – Чита, 2011. – 23 с.
104. Давыдов В. В. Деятельный подход в психологии: проблемы и перспективы : сб. научн. тр. / В. В. Давыдов; НИИ общей и пед. психологии. – М. : Знание, 1990. – 180 с.
105. Давыдов В. В. Концепция учебной деятельности / В. В. Давыдов, А. К. Маркова // Вопросы психологии. – 1981. – № 6. – С. 13-27.
106. Давыдов В. В. Учебная деятельность : состояние и проблемы исследования / В. В. Давыдов // Вопросы психологии. – 1991. – № 6. – С. 3-6.
107. Данилко М. Т. Формування готовності до професійної діяльності майбутніх учителів фізичної культури : автореф. дис. … канд. наук з фіз. вих. і спорту : спец. 24.00.02 «Фізична культура, фізичне виховання різних груп населення» / М. Т. Данилко. – Луцьк, 2000. – 19 с.
108. Данилова Д. Ю. Формирование поликультурной компетентности студентов / Л. Ю. Данилова // Учитель. – 2007. – № 3. – С. 12–15.
109. Данилюк А. Я. Теория интеграции образования / А. Я. Данилюк. – Ростов н/Д : Изд-во Рост. пед. ун-та, 2000. – 440 с.
110. Данилюк А. Я. Три принципа организации образования [электронный ресурс] / А. Я. Данилюк // Ежемесячный электронный педагогический журнал. – Режим доступа: http://rspu.edu.ru/university/publish/schools/2/6.html.
111. Дегтяр Г. О. Формування рефлексивної культури студентів педагогічних університетів : автореф. дис. … канд. пед. наук : спец. 13.00.04 «Теорія і методика професійної освіти» / Г. О. Дегтяр; Харк. нац. пед. ун-т ім. Г. С. Сковороди.  Х., 2006.  19 с.
112. Деминский А. Ц. Основы теории физической культуры / А. Ц. Деминский. – Донецк : Доминанта, 1996. – 328 с.
113. Демінська Л. О. Міжпредметні зв’язки у професійній підготовці вчителя фізичної культури : [метод. посіб.] / Л. О. Демінська. – Херсон : Вид-во «Айлант», 2003. – 142 с.
114. Демінська Л. О. Оздоровча фізична культура в системі загальноосвітньої школи / Л. О. Демінська // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту : [наук. моногр. за ред. проф. Єрмакова С. С.]. – Х. : ХДАДМ (ХХПІ), 2006. – № 10. – С. 90–92.
115. Денисова Л. В. ИКТ как средство обучения в контексте личностно ориентированного подхода / Л. В. Денисова, В. О. Дженжер // Ученые записки. – М. : ИИО РАО, 2005. – Вып. 16. – С. 54–57.
116. Денисовець Т. М. Біологічні аспекти фізичного виховання : [навч. прогр.] / Т. М. Денисовець. – Полтава : ПНПУ ім. В. Г. Короленка. – 2011. – 22 с.
117. Денисовець Т. М. Вікова фізіологія і валеологія : [навч. прогр.] / Т. М. Денисовець. – Полтава : ПНПУ ім. В. Г. Короленка. – 2011. – 24 с.
118. Державна національна програма «Освіта» (Україна ХХІ століття). – К. : Райдуга, 1994. – 62 с.
119. Державний класифікатор України : Класифікатор професій ДК 003-95 : затверджений і введений в дію наказом Державного комітету України по стандартизації, метрології та сертифікації від 27 липня 1995 р. № 257 [електронний ресурс] – Режим доступу: http://yukko.kiev.ua/classificator/index.html.
120. Державний стандарт базової і повної середньої освіти, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 р. № 1392 [електронний ресурс] – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1392-2011-%D0%BF.
121. Дзугоева М. Г. Постановка і вирішення завдань – основа інформаційної компетентності студентів / М. Г. Дзугоева // Проблеми якості освіти : мат. XIII Всерос. наради – М. : Изд-во «Иследовательский центр проблем качевства образования специалистов», 2003. – Кн. 2. – С. 31–36.
122. Донской Д. Д. Биомеханика : [учеб. для инст-в физ. культуры / Д. Д. Донской, В. М. Зациорский. – М. : Физкультура и спорт, 1979. – 264 с.
123. Дубасенюк О. А. Теоретичні і методичні основи виховної діяльності педагога: дис. … доктора пед. наук: 13.00.04. / Дубасенюк Олександра Антонівна. – К., 1996. – 527 с.
124. Дубогай А. Д. Психолого-педагогические основы формирования здорового образа жизни школьников младших классов : дис. … д-ра пед. наук : спец. 13.00.01 / Александра Дмитриевна Дубогай; КГПИ им. О. М. Горького. – К., 1991. – 374 с.
125. Дубогай О. Д. Методика фізичного виховання студентів, віднесених за станом здоров’я до спеціальної медичної групи : [навч. посіб. для пед. вузів] / О. Д. Дубогай, В. Й. Завацький, Ю. О. Короп. – Луцьк : Надстир’я, 1995. – 220 с.
126. Дубогай О. Д. Роль фізичного виховання у формуванні здорового способу життя / О. Д. Дубогай // Молодь за здоров’я : мат. міжнар. конф. (Київ, 12 грудня 2001 року) / [Українсько-канадський проект «Молодь за здоров’я»; Український ін-т соц. досліджень. – К., 2001. – С. 33.
127. Дурай-Новакова К. М. Профессиональная готовность как подструктура личности будущого учителя / К. М. Дурай-Новакова // Формирование личности учителя в педагогическом институте. – М. : МГПИ, 1980. – 143 с.
128