Кальонова Ірина Валентинівна. Особливості вертеброневрологічних синдромів у осіб юнацького віку та їх динаміка під впливом лікування

Краткое описание

Кальонова Ірина Валентинівна. Особливості вертеброневрологічних синдромів у осіб юнацького віку та їх динаміка під впливом лікування : Дис... канд. наук: 14.01.15 - 2006.

Кальонова І.В. Особливості вертеброневрологічних синдромів у осіб юнацького віку та їх динаміка під впливом лікування. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.15 нервові хвороби. Інститут неврології, психіатрії та наркології АМН України, Харків, 2006.
У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі, яка полягає у вивченні неврологічних особливостей дегенеративної патології хребта юнацького віку, шляхом оцінки клінічних даних, даних вертеброневрологічного огляду, інструментальних методів дослідження, і на цій підставі розроблена диференційована система лікувально-реабілітаційних заходів.
Встановлено, що вертеброневрологічні синдроми в підлітковому віці мають переважно функціональний характер, що клінічно проявляється у виді рефлекторних синдромів. В основі формування вертеброневрологічних синдромів у юнаків лежать статико-динамічні зміни в виді порушення статури та ходи, функціональних блокад хребтових рухових сегментів, порушення в м’язовій системі, які формують розвиток неоптимального
20
рухового стереотипу. Визначено високу частоту супутньої вегетативної дисфункції, яка характеризувалась психовегетативним синдромом.
Доведено, що включення до складу лікувально-реабілітаційних комплексів диференційованої міофасціальної мануальної терапії та індивідуальної кінезотерапії, спрямованих, в першу чергу, на зміцнення м’язового корсету, дає позитивний клінічний ефект, у виді нормалізації рухового стереотипу, вегетативного статусу та м’язового балансу підлітка.

1. У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі, яка полягає у вивченні неврологічних особливостей дегенеративної патології хребта юнацького віку, шляхом оцінки клінічних даних вертеброневрологічного огляду, інструментальних методів дослідження, і на цій підставі розроблена двохетапна система диференційованих лікувально-реабілітаційних заходів.
2. Вертеброневрологічні синдроми в підлітковому віці мають переважно функціональний характер, що клінічно проявляється у виді рефлекторних синдромів (91%), серед них: 67% нейром’язові, 21%
16
нейросудинні, 6% - нейродистрофічні. Корінцеві синдроми спостерігались у 9% випадків. За рівнем ураження вертеброневрологічні синдроми шийної локалізації склали 51% (106), грудної 16% (33), поперекової 33% (67 осіб) хворих.
3. В основі формування клінічних особливостей вертеброневрологічних синдромів у юнаків лежать статико-динамічні зміни в виді порушення статури та ходи (83%), функціональних блокад хребтових рухових сегментів (69%), порушення в м’язовій системі (100%), які формують розвиток неоптимального рухового стереотипу. Порушення статури та ходи представлені: деформації хребта 81%, тазові деформації 56%, синдром різновисокості ніг 28%, патологія стоп 31% хворих. На тлі м'язово-тонічних порушень у підлітків розвиваються міофасціальні больові синдроми, які потребують патогенетичної корекції.
4. У пацієнтів юнацького віку одним з основних провокуючих факторів розвитку вертеброневрологічного синдрому, окрім фізичного навантаження (24%), є психоемоційний фактор(19 %).
5. У підлітків з вертеброневрологічними синдромами було виявлено високу частоту вегетативних порушень (67%), які потребують додаткової медикаментозної корекції: на сегментарному рівні це проявлялось судинно-алгічними розладами (15%); на надсегментарному рівні психовегетативним синдромом (93%); у вегетативній сфері вегето-соматичними порушеннями в серцево-судинній (24%), гастроінтестінальній (17%), дихальній (15%), сечостатевій (12%) сферах.
6. В рентгенологічній картині хребта у підлітків з вертеброневрологічними синдромами переважають функціональні рентгенологічні ознаки: хребтові деформації, зсув тіл хребців, нестабільність ХРС, що відповідає клінічній картині захворювання. За даними нейровізуалізаційних методів дослідження ознаки дегенерації виявляються насамперед при поперековій локалізації захворювання (81%). Найчастішими КТ і МРТ проявами при рефлекторних синдромах були гіпергідратація та протрузія диска, при корінцевих синдромах кила диску та вузькість хребетного каналу.
7. Клінічна картина вертеброневрологічних синдромів шийної локалізації поєднується у підлітків з порушенням церебральної гемодинаміки функціонального характеру у вигляді венозної дисгемії в системі хребетних артерій, асиметрії кровотоку, одностороннього або двостороннього вазоспазму в хребетних артеріях. При довготривалій наявності ознак вертеброневрологічних порушень виявлені гемодинамічні розлади можуть служити підставою для розвитку стійкої гемодинамічної дисциркуляції.
17
8. Включення до складу лікувально-реабілітаційних комплексів диференційованої міофасціальної мануальної терапії та індивідуальної кінезотерапії сприяє нормалізації функціонального стану локомоторного апарату, призводе до сповільнення дегенеративних процесів, попереджує розвиток вторинних неврологічних порушень, що забезпечує практичне одужання у 73% та покращення у 23% хворих, та підвищує в 1,6 рази (р<0,05) ефективність лікування.