Камишний Олександр Михайлович. Функціональний стан лімфоїдної популяції вилочкової залози в динаміці адаптації до гіпоксичної гіпоксії і при введенні нейропептидів

Краткое описание

Камишний Олександр Михайлович. Функціональний стан лімфоїдної популяції вилочкової залози в динаміці адаптації до гіпоксичної гіпоксії і при введенні нейропептидів: дис... канд. мед. наук: 14.03.04 / НАН України; Інститут фізіології ім. О.О.Богомольця. - К., 2004

Камишний О.М.Функціональний стан лімфоїдної популяції вилочкової залози в динаміці адаптації до гiпоксичної гіпоксії і при введенні нейропептидів.- Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.03.04. патологічна фізіологія. Київ 2004
Дисертація присвячена вивченню особливостей будови і функціонального стану лімфоїдної популяції вилочкової залози щурів в нормі, в динаміці адаптації до гіпоксії і після введення нейропептидів. Для виконання поставлених у дисертації задач використовувалися сучасні морфометричні, гістохімічні та імуноцитофлюоресцентні методи аналізу гістологічного матеріалу і методи математичного класифікаційного і статистичного аналізу отриманих результатів. Про функціональний стан лімфоїдних клітин вилочкової залози робили висновки на підставі вивчення серійних гістологічних зрізів із різних відділів залози і даних морфометричних і денситометричних характеристик при фарбуванні гематоксиліном-еозином, даних імунноцитофлюорисцентного виявлення клітинних антигенних маркерів CD4, CD8 і CD134, а також даних виявлення ядерного антигену клітинної проліферації PCNA. У результаті роботи встановлено, що гіпоксичні тренування приводять до зміни структурно-функціональної організації лімфоїдної популяції вилочкової залози щурів, що виявляється збільшенням щільності клітин лімфоїдної популяції з перевагою функціонально більш зрілих малих і середніх лімфоцитів, прискорюють диференціювання та підвищують проліферативну активність зрілих лімфоїдних клітин коркової і мозкової речовини вилочкової залози. Десятиденне введення окситоцина та нейропептида Y збільшувало питому щільність лімфоїдних клітин і зменшувало частку деструктивно змінених і апоптотичних клітин у вилочковій залозі щурів як при інтраперитонеальному, так і при інтрацеребровентрикулярному введенні гормонів.
Ключевые слова:вилочковая железа, лимфоциты, гипоксические тренировки, нейропептид Y, окситоцин.

1. Особливості впливу гіпоксичних тренувань на функціональний стан лімфоїдної популяції вилочкової залози вивчені недостатньо і відрізняються суперечністю думок відносно характеру ендокринних впливів на лімфоцити при адаптації до гіпоксії.
2. Вирішення поставленої проблеми здійснювалося шляхом комплексної оцінки функціонального стану вилочкової залози, включаючи класифікаційний аналіз будови лімфоїдної популяції на основі морфометричних та денситометричних характеристик клітин, фенотипування лімфоцитів по CD-антигенам і оцінки їх проліферативної активності у динаміці багатоденних гіпоксичних тренувань і введення нейропептидів.
3. Гіпоксичні тренування призводили до збільшення щільності популяції лімфоцитів в вилочковій залозі щурів з переважанням серед них функціонально більш зрілих малих і середніх лімфоцитів. При цьому в субкапсулярній зоні та в зоні глибокої кори відмічалося помірне збільшення частки деструктивно змінених і апоптотичних лімфоцитів, а в медулярній зоні зменшення їх кількості. Найбільш вражаючий ефект гіпоксичних тренувань на стан лімфоїдної популяції спостерігався протягом перших п’яти сеансів і в інші сроки експерименту мало змінювався.
4. Гіпоксичні тренування неоднаково впливають на диференціювання лімфоцитів в різних зонах вилочкової залози. В медулярній зоні кількість CD4 і CD8-імунопозитивних клітин зростає вже після п’яти гіпоксичних сеансів та зберігається у подальшому. У корковій речовині спостерігається зниження чисельності CD4-імунопозитивних лімфоцитів і тенденція до зростання кількості CD8-імунопозитивних клітин.
5. Гіпоксичні тренування призводять до короткочасного зростання щільності популяції CD134-імунопозитивних лімфоцитів у вилочковій залозі після п’яти сеансів з послідуючим відновленням їх чисельності у медулярній зоні та помірній депресії у корковій речовині.
6. Тривалий 20-денний період гіпоксичних тренувань призводить до двократного зростання кількості проліферуючих лімфоцитів у корковій та мозковій речовині вилочкової залози.
7. Десятиденне інтраперітонеальне та інтрацеребровентрикулярне введення окситоцину або нейропептиду Y призводить до наростання щільності популяції лімфоїдних клітин і зменшує частку деструктивно змінених і апоптотичних клітин у вилочковій залозі. При цьому ефект від інтрацеребровентрикулярного введення нейропептидів більш виразний, ніж при інтраперітонеальному їх введенні.
8. Проведені дослідження свідчать про імуностимулюючу дію дозованих гіпоксичних тренувань і багатоденного введення гіпоталамічних нейропептидів, що може бути перспективним шляхом корекції імунологічної недостатності у клініці