КОГНІТИВНІ СТИЛІ ЯК ЧИННИК ПРОФЕСІЙНОГО СТАНОВЛЕННЯ МАЙБУТНІХ ПСИХОЛОГІВ

Краткое описание

ПРИКАРПАТСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ ВАСИЛЯ СТЕФАНИКА

На правах рукопису

ЖЕРДЕЦЬКА ЛЮБОВ ЛЕОНІДІВНА

УДК 159. 923. 2 +
165. 194

КОГНІТИВНІ СТИЛІ ЯК ЧИННИК ПРОФЕСІЙНОГО СТАНОВЛЕННЯ МАЙБУТНІХ ПСИХОЛОГІВ

19.00.07 педагогічна та вікова психологія

ДИСЕРТАЦІЯ
на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук

Науковий керівник: кандидат психологічних наук, доцент Белей М.Д.

Івано-Франківськ - 2006

Зміст роботи

ВСТУП

3-9

РОЗДІЛ 1. Теоретичні підходи в дослідженні когнітивно-стильових феноменів

10-78

1.1 Аналіз основних концептуальних положень зарубіжної та вітчизняної когнітивної психології

10-34

1.2. Когнітивний стиль у контексті базових структурних утворень особистості

34-55

1.3. Стильові особливості професійного становлення і професійної діяльності

55-73

Висновки до першого розділу

73-78

РОЗДІЛ 2. Концептуально-експериментальна основа дослідження когнітивно-стильових утворень майбутніх психологів

79-107

2.1. Методологічні засади підбору методів дослідження когнітивно-стильових та змістовних характеристик особистості

79-99

2.2. Опис процедури та методичного забезпечення для вивчення когнітивно-стильових особливостей суб’єкта

99-104

Висновки до другого розділу

104-107

РОЗДІЛ 3. Психологічні умови ефективного взаємозв’язку когнітивно-стильових утворень як важливий чинник професійного становлення майбутніх психологів

108-155

3.1. Індивідуально-професійні особливості мотиваційних утворень студентів-психологів

108-125

3.2. Методичні підходи у формуванні професійних стильових особливостей майбутніх психологів

125-153

Висновки до третього розділу

153-155

ВИСНОВКИ

156-159

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

160-177

ДОДАТКИ

178-193

Вступ
Актуальність дослідження. У Національній доктрині розвитку освіти в Україні визначено: "Головне завдання вищої школи професійна підготовка студентів, формування фахівців із вищою освітою, здатних до творчості, прийняття оптимальних рішень, таких, що володіють навичками самоосвіти й самовиховання, вміють узгоджувати свої дії з діями інших учасників спільної діяльності".
Провідною діяльністю у вищій школі є навчально-професійна, яка вимагає від студента значної навчальної (і наукової) активності, засвоєння нових психологічних норм і критеріїв соціокультурного розвитку. Саме вона найбільш інтенсивно впливає на особистісне зростання та професійне становлення студентів, набуття ними важливих фахових знань, умінь і навичок. У процесі навчально-професійної діяльності завершується професійне самовизначення суб’єкта, трансформується структура його самосвідомості, формується соціально-професійний аспект "Я-концепції", виникають такі новоутворення як професійна ідентичність, професійна рефлексія, професійне мислення, готовність до професійної діяльності (Л. Г.Подоляк, В.І. Юрченко).
Початковий період професіоналізації трактується багатьма дослідниками як ключовий, який надалі визначатиме все подальше життя людини. На жаль, як показує аналіз літератури, дослідження процесу професійного та особистісного становлення університетських психологів практично відсутні (Буякас, 1997; Михєєв, 1997; Дмитерко-Карабин, 2004). Недостатньо вивчено і більш загальну проблему - вплив характеру предметної діяльності на професійний вибір та самовизначення (Климов, 1995). Останнім часом появились роботи, в яких зроблено спробу висвітлити процес засвоєння діяльності з позицій когнітивно-стильових відмінностей особистості.
Когнітивний підхід нагадує другу "революцію у психології" (Е.Борінг), яка не просто змінила парадигму багатьох сучасних досліджень, а й зробила когнітивну проблематику однією з найбільш популярних тем дослідження, розширивши географію її застосування. Виступивши проти засилля біхевіоризму і психоаналізу, когнітивна психологія спробувала дати свої визначення детермінації поведінки людей. На думку У.Найсера, - це питання є "надто важливим, а тому його не варто віддавати на відкуп лише біхевіористам і психоаналітикам".
Когнітивні стилі - це тонкі інструменти з допомогою яких вибудовується індивідуальна "картина світу" особистості. Вони виступають в якості своєрідних посередників між ментальним світом суб'єкта і світом реальності, забезпечуючи, в решті-решт, унікальність інтелектуальних можливостей людей з різним складом розуму. Когнітивні параметри впливають на різні аспекти поведінки та життєдіяльності людини. На цьому акцентують увагу такі автори як В.М. Аллахвердов, О.Г. Асмолов, М.Вікат, В.Колга, Р.Гарднер, О.В. Лібін, Е.Т. Маствіліскер, І.М. Палєй, С.М. Симоненко, М.В. Смірнов, Ю.Л. Трофімов, М.О. Холодна, Н.В. Чепелєва, J. Biery, Е.Вегgег, М.Вегtіnі, J. Кagan, Р.МсКеnnа, G. Кеllу, C.Nosal, W.Роwегs, R.Riding, H.Witkin та ін.
Питання активності людини як суб'єкта регуляції своєї діяльності і поведінки знайшли різнобічне висвітлення в роботах К.О. Абульханової-Славської, Л.Ф. Бурлачука, З.С. Карпенко, О.В. Киричука, Г.С. Костюка, О.Н. Леонтьєва, С.Д. Максименка, В.А. Роменця, В.О. Татенка, Т.М. Титаренко, Ю.Л. Трофімова та ін.
Незважаючи на той великий інтерес, який виявляє багато дослідників до проблем когнітивно-стильових особливостей в сучасній психології, розробка цілої низки питань (і навіть напрямків) знаходиться ще на стадії зародження. До певної міри можна стверджувати, що когнітивна психологія розкриває необмежені можливості у дослідженні багатьох проблем сучасної психології. Особливі сподівання на це у тих науковців, які займаються питаннями дослідження особистості і пізнавальними процесами. В зв'язку з тим, що наші наукові зацікавлення пов'язані одночасно з двома напрямками, то ми для себе визначили наступний аспект дослідження, який і став темою для написання дисертаційної роботи: "Когнітивні стилі як чинник професійного становлення майбутніх психологів".
Об'єкт дослідження - професійне становлення психолога в умовах підготовки у ВНЗ.
Предметом дослідження є вплив когнітивно-стильових характеристик на процес професійного становлення майбутніх психологів.
В основу дослідження було покладено наступні гіпотези:
1. Когнітивно-стильові характеристики майбутніх психологів мають ряд особливостей, а тому специфіка взаємозв'язку між ними обумовлює індивідуальні відмінності в процесі їх професійного становлення.
2. Наявні когнітивно-стильові відмінності суттєвим чином позначаються на утвердженні навчально-професійних та поведінкових стратегій майбутніх фахівців.
Мета дослідження полягає у теоретичному обґрунтуванні та експериментальному підтвердженні впливу когнітивно-стильових відмінностей особистості майбутніх психологів на їх професійне становлення.
Основна мета роботи та висунуті нами гіпотези визначили необхідність розв'язання наступних завдань:
1. Конкретизувати зміст поняття когнітивний стиль і розкрити його основні сутнісно-динамічні характеристики у відповідності до об'єкту і предмету дослідження.
2. Виявити місце і роль когнітивного стилю в контексті базових структурних утворень особистості.
3. Описати стильові особливості професійного становлення студентів-психологів.
4. Виявити та описати умови при яких розвиток когнітивної складності та диференційованості свідомості майбутніх психологів, а також їх взаємозв'язок з фахово-особистісними характеристиками, мають суттєвий вплив на професійне становлення.
5. Запропонувати оптимальне методичне забезпечення для виявлення і формування професійно-важливих стильових та особистісних характеристик.
Методологічну і теоретичну основу дослідження склали принципи єдності свідомості та діяльності, діяльнісного опосередкування та системного підходу при аналізі психічних явищ (Б.Г. Ананьєв, Л.С, Виготський, Г.С. Костюк, О.М. Леонтьєв, С.Д. Максименко, С.Л. Рубінштейн), які передбачають врахування багаторівневої особистісної організації індивіда та когнітивної складності його індивідуальної конструктної системи (Дж. Келлі), як основи суб'єктної багатовимірної моделі реальності, що реалізується у внутрішній (через систему поєднання індивідуально-психологічних параметрів) і зовнішній (у формі різноманітних видах взаємодії індивіда з середовищем) формах; положення про когнітивний стиль людини, як паттерн стильових ознак, що визначається типом (якістю) зв'язків між характеристиками різноманітної детермінованості; положення про стратегії надання переваги як центральну ланку стильового симптомокомплексу, оскільки саме стилі реагування пов'язані з когнітивними, афективними та поведінковими рівнями ієрархічної структури психіки; про формування професійної складової Я-концепції як результат деталізації внутрішнього образу змістовних характеристик професійної діяльності.
Методи дослідження. Для перевірки гіпотез і розв'язання поставлених завдань використовувався комплекс взаємодоповнюваних методів, адекватних об'єкту, предмету і меті дослідження: теоретичні - аналіз, синтез, порівняння, узагальнення та систематизація теоретичних даних; експериментальні методи (анкетування, опитування, контент-аналіз, методи вивчення продуктів діяльності, психометричні тести, репертуарні решітки); .методи математичної статистики (кореляційний, факторний аналіз, використання параметричних та непараметричних критеріїв) з поєднанням якісних результатів дослідження. Обробка даних здійснювалася на базі комп'ютерних програм SPSS 10.05 та ExceL.
Експериментальна база дослідження. Дослідно-експериментальна робота здійснювалась протягом 2003-2006 рр. на базі Прикарпатського національного університету ім. В. Стефаника. Емпіричну вибірку склали студенти-психологи 1, 3 і 5-го курсів денної форми навчання спеціальності "Психологія" (ПС) філософського факультету і "Початкове навчання. Практична психологія" (ПНП) Прикарпатського університету загальною кількістю 168 осіб віком 17-24 р.
Наукова новизна і теоретичне значення роботи полягає у розширенні і поглибленні знань про природу когнітивних стилів, їх змістовно-динамічні особливості та якісні відмінності, які у поєднанні з особистісними властивостями, визначають специфіку впливу цих утворень на процес професійного становлення майбутніх психологів. Науково обґрунтовано і експериментально підтверджено існуючі відмінності у життєвих та професійних стратегіях досліджуваних, що зумовлені специфікою поєднання їх основних когнітивно-стильових та індивідуально-особистісних характеристик. Виявлено і підтверджено наявність емпіричних корелятів, які можна розглядати як індикатори відмінностей у професійному становленні когнітивно складних (КСС) та когнітивно простих (КПС) студентів.
Практична цінність отриманих результатів визначається тим, що запропоновані і використані в ході дослідження методичні прийоми і засоби можуть успішно використовуватись в процесі професійної підготовки майбутніх психологів. Їх також можна застосовувати як ефективний діагностичний інструментарій при професійному відборі, плануванні професійної кар'єри та працевлаштуванні.
Дисертація є особистим внеском автора у вирішення проблеми професійного становлення в цілому і майбутніх психологів зокрема.
Впровадження у практику. Матеріали дослідження були використані у практиці професійної підготовки студентів-психологів Прикарпатського національного університету ім. В. Стефаника, а саме спеціальностей "Психологія" (ПС) філософського факультету і "Початкове навчання. Практична психологія" (ПНП) Педагогічного інституту. Вибраний напрям дослідження має зв'язок з науковими програмами фахових кафедр Прикарпатського національного університету.
Надійність та вірогідність результатів забезпечувалися всебічним теоретичним аналізом проблеми та обґрунтованістю основних концептуальних положень, які використовувались у вирішенні завдань дослідження; застосуванням діагностичних методів, адекватних об'єкту і предмету дослідження, а також перевіркою їх достовірності з допомогою статистичних процедур; узгодженням, поєднанням та взаємодоповненням експериментальних даних, одержаних в результаті застосування психометричних і якісних способів дослідження об'єкту, інтерпретацією їх основних показників.
Апробація результатів дослідження. Основні положення дисертації доповідались та обговорювались на засіданнях кафедри психології і соціальної психології, звітно-наукових конференціях професорсько-викладацького складу Прикарпатського національного університету (Івано-Франківськ 2004-2006 рр.), а також І Міжрегіональному семінарі "Психологія конструювання процесу професійної підготовки спеціаліста в контексті реальних проблем сучасного суспільства" (27.05.2004р.), II Міжрегіональному семінарі "Професійне самовизначення особистості як соціально-психологічна проблема" (26.05.2005р), III Міжрегіональному семінарі "Перетин культури, освіти і виховання: соціально-психологічна інтерпретація"(2 .05.2006р.), науково-практичній конференції "Професійна кар'єра педагога: динаміка, основні проблеми, шляхи їх вирішення" (м. I.-Франківськ, 16.11.2006р.).
Основний зміст роботи висвітлено у 7 працях, які видруковано у фахових виданнях, затверджених переліком ВАК України.
Структура і обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, додатків. Робота викладена на 159 сторінках з використанням 209 джерел літератури. Текст дисертації містить 20 таблиць, 11 графіків.

Список литературы

ВИСНОВКИ

Обираючи тему дослідження і визначаючи дослідницькі завдання, ми чітко уявляли свої основні стратегічні пріоритети. Зрозуміло, що у процесі написання роботи, ми змушені були від чогось відмовитись, зокрема від тих завдань, які виявились для нас не зовсім перспективними (з точки зору дослідження нашого предмету) або ж їх розв’язання не могло забезпечити бажаного результату. Отже, зважаючи на специфіку об’єкту і предмету дослідження, його мету і дослідницькі гіпотези, ми провели серйозний теоретичний аналіз багатьох літературних джерел як зарубіжних, так і вітчизняних авторів. Ми змушені констатувати, що не зважаючи на відносно тривалий період вивчення цієї проблематики, питання наших наукових уподобань, на жаль, не знайшли свого ґрунтовного висвітлення у психологічній літературі. Більш того, нами з’ясовано, що не зважаючи на підвищений інтерес до проблем когнітивної психології, найбільш ґрунтовні дослідження проводяться представниками зарубіжної психології. Однак і в Україні за останні роки появилось ряд робіт, які засвідчують про підвищений інтерес молодих науковців до цих питань [29,97,98,122,140,165 ].
Попри всі зусилля науковців, все-таки питання зв’язку когнітивних характеристик з особливостями професійного становлення потребує ґрунтовних наукових досліджень. Сподіваємось, що наші скромні досягнення також зроблять свій внесок у цей складний процес наукового пошуку.
У відповідності до специфіки об’єкту і предмету дослідження, його мети і дослідницьких гіпотез, було проведено ґрунтовний теоретичний аналіз багатьох літературних джерел як зарубіжних, так і вітчизняних авторів. В роботі констатовано, що не зважаючи на відносно тривалий період вивчення цієї проблематики, питання наших наукових уподобань, на жаль, не знайшли свого ґрунтовного висвітлення у психологічній літературі. Більш того, нами з’ясовано, що не зважаючи на підвищений інтерес до проблем когнітивної психології, найбільш ґрунтовні дослідження проводяться представниками зарубіжної психології. Однак і в Україні за останні роки появилось ряд робіт, які засвідчують про підвищений інтерес молодих науковців до цих питань. Попри всі зусилля науковців, все-таки питання зв’язку когнітивних характеристик з особливостями професійного становлення потребує ґрунтовних наукових досліджень.
Проведений в ході написання роботи теоретичний аналіз та результати емпіричного дослідження дозволив зробити наступні висновки:
1. Питання когнітивних особливостей слід розглядати не як окремі характеристики, а лише у їх поєднанні та взаємозв'язку. Тільки враховуючи принцип системності можна розраховувати на об'єктивність і правильність одержаних результатів. В зв'язку з основним змістом робочих гіпотез було встановлено, що своєрідність процесу професіоналізації майбутніх психологів в умовах ВНЗ, в значній мірі, визначається взаємозв'язком між такими параметрами як когнітивна складність і диференційованість суб’єкта та специфікою розвитку його індивідуально-особистісних характеристик. Саме особливості їх поєднання визначають індивідуально-психологічні відмінності у професійному становленні майбутніх психологів.
2. В ході теоретичного аналізу та емпіричного дослідження підтверджено положення про те, що у людей з низькою психологічною диференціацією переважають неспеціалізовані захисти у формі негативізму, витіснення і переключення. Такі досліджувані не приймають травмуючу ситуацію або повністю блокують небажаний досвід. В той же час ті досліджувані, які мають високий рівень психологічної диференціації, демонструють спеціалізовані захисти у формі інтелектуалізації і проекції, які передбачають подальшу переробку досвіду, поділ його на ефективні та раціональні сторони. Результати дослідження тривожності незаперечно підтвердили існуючі тенденції у середовищі КПС і КСС. Це пов’язано з тим, що категорія цих досліджуваних надзвичайно сильно переживає будь-які проблеми, пов’язані з втратою значущості тих об’єктів, що є для них важливими.
3. У відповідності з основною гіпотезою дослідження можемо констатувати, що між когнітивно складними і когнітивно простими досліджуваними існує суттєва відмінність. Доведено, що більш складні за своєю особистісною структурою студенти зовсім по-іншому сприймають свою професію. Йдеться про те, що мотиваційні тенденції мають статистично значущу відмінність у двох порівнюваних групах досліджуваних, зокрема КСС віддають перевагу внутрішній навчально-пізнавальній мотивації. У зовнішньо-позитивній мотивації статистично значущих відмінностей між двома групами полярних досліджуваних не виявлено.
4. Те, що серед досліджуваних студентів важливе місце відводиться мотивації, яка пов’язана з „Я-концепцією” тільки підтверджує те, що психологи, в основному, зорієнтовані на себе, на свою особистість. Очевидно у цьому і проявляє себе механізм рефлексивного пізнання. Тобто, пізнати проблеми іншого можна лише при умові перенесення (екстраполяції) їх на себе, на свою особистість. В зв’язку з тим, що складова комунікативного досвіду має дуже важливе значення для професійної реалізації психолога, ментальність останнього зорієнтована перш за все на людську особистість (в т.ч. і на свою власну), а тому передбачає пізнання реально діючих мотивів, вивчення та розуміння своїх особливостей, поглиблений аналіз власної поведінки. Саме це коло питань є стержнем професії психолога, а тому здійснення його фахової підготовки слід розпочинати з пізнання самого себе, поглиблення зацікавлень своїм внутрішнім світом. До того ж їх пізнавальні мотиви можуть бути і не прив’язані безпосередньо до навчальної діяльності, що і підтверджено одержаними результатами.
5. Доведено, що в процесі здобуття фахової освіти, основний акцент нашими досліджуваними робиться на забезпеченні наповненості навчального змісту саме тими характеристиками, які найбільш повно відповідають специфіці даної професії.
Також в середовищі студентів-випускників виявлено статистично-значущі відмінності в рівнях тривожності обох професійних груп, а також в змісті їх учбово-професійних стратегій. Зокрема, у зв'язку з тим, що кластери професійної самосвідомості у КСС складніші за своїм змістом, у них спостерігаються набагато вищі особистісно-професійні вимоги до себе. Також для цієї категорії студентів характерні високі показники рефлексивного пізнання, що безпосередньо відбивається на підвищенні рівнів їх особистісної тривожності у порівнянні з КПС. Як наслідок, в обох групах досліджуваних спостерігаються відмінності в професійно-особистісних перевагах і домаганнях, що безпосередньо виявляються у відповідних стратегіях: КСС критичніше оцінюють свої професійні можливості, висловлюють сумніви з приводу подальшої кар'єри, значно частіше пов'язують своє професійне майбутнє з іншою професією, проте, при цьому, високо оцінюють період навчання в університеті і отримані тут знання. У КПП простежуються протилежні тенденції.
Подальше вивчення зазначених аспектів на прикладі дослідження багатьох професій дозволить поглибити і збагатити уявлення про фактори, механізми та вікову динаміку впливу когнітивних параметрів на процес фахового становлення індивіда.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1. Абакумова И.Б., Шкуратова И.П. Когнитивный стиль студента как фактор успешности его обучения // Когнитивные стили. Тезисы научно-практического семинара / Под ред. В. Колги. Таллинн, 1986. С. 120-122.
2. Азаров В.Н. Проблема диагностики импульсивности как фактора индивидуальных различий в зарубежной психологии // Экспериментальные исследования по проблемам общей и социальной психологии и дифференциальной психологии. М.: Изд-во МГУ, 1979. С. 34-42.
3. Азаров В.Н. Стиль действования: Импульсивность - управляемость // Вопросы психологии, 1982. № 3. С. 121-127.
4. Азаров В. Н. Структура импульсивного и рефлексивно-волевого стилей действования // Вопросы психологии, 1988. № 3. С. 132-137.
5. Алексеев А.А., Громова Л.А. Поймите меня правильно, или Книга о том, как найти свой стиль мышления. СПб.: Экономическая школа, 1983.
6. Алешина Е.С. Исследование импульсивности-рефлексивности в дифференциальной психологии учения //Когнитивные стили. Тезисы научно-практического семинара / Под ред. В. Колги. Таллинн, 1986. С. 123-126.
7. Алешина Е.С. Дейнека О.С. Соотнесение когнитивного стиля с индивидуальным стилем на основе анализа ориентировочных и исполнительных компонентов // Когнитивные стили. Тезисы научно-практического семинара / Под ред. В. Колги. Таллинн, 1986. С. 65-67.
8. Аллахвердов В.М. Исследование закономерностей ошибок при оперативных преобразованиях информации. Дис. на соиск. уч. степ. канд. психол. наук. Л.: ЛГУ, 1974.
9. Аллахвердов В.М. Когнитивные стили в контурах процесса познания // Когнитивные стили. Таллин: ЭИНЛ, 1986. С. 17-20.
10. Ананьев Б.Г. О проблемах современного человекознания. М. Наука, 1977. 256 с.
11. Анастази А. Психологическое тестирование: В 2 т. М.: Педагогика, 1982. 318 с.; 295 с.
12. Артемьева Е.Ю. Основы психологии субъективной семантики. М: Наука; Смысл, 1999.
13. Асмолов А.Г. Когнитивный стиль личности как средство развития проблемно-конфликтных ситуаций // Когнитивные стили. Таллин: ЭИНЛ, 1986. С. 21-23.
14. Асмолов А.Г. Психология индивидуальности: Методологические основы развития личности в историко-эволюционном процессе. М.: Изд-во МГУ, 1986. 96 с.
15. Басырова Э.Ш. Индивидуальные различия в формировании умственных действий в зависимости от взаимодействия сигнальных систем. Автореф. дис. на соиск. уч. степ. канд. психол. наук. М: МГУ, 1966.
16. Безносов С.П. Особенности оценочного стиля личности. Автореф. дис. на соиск. уч. степ. канд. психол. наук. Л.: ЛГУ, 1982.
17. Берн Э. Игры, в которые играют люди. Психология человеческих взаимоотношений. Люди, которые играют в игры. Психология человеческой судьбы: Пер. с англ. / Под ред. М.С. Мацковского. М.: Прогресс, 1988. 400с.
18. Берулава Г.А. Стиль индивидуальности: Теория и практика. М.: Педагогическое общество России, 2001.
19. Богомаз С.А., Левицкая Т.Е., Ковалева А.Б. Психофизиологическая экспертиза проекта "Дифференциация обучения младших школьников с учетом их функциональной асимметрии мозга" // Сибирский психологический журнал, 1998. Вып. 8-9. С. 35-41.
20. Богоявленская Д.Б. Интеллектуальная активность как проблема творчества. Ростов-на-Дону: Изд-во Рост. ун-та, 1983.
21. Богоявленская Д.Б. Психология творческих способностей. М: Академия, 1998.
22. Богоявленский Д.Н. Приемы умственной деятельности и их формирование у младших школьников // Вопросы психологии. 1969. №2. С.25-38.
23. Бреусенко А.А. Психосемантика жизненной ситуации на примере студентов-маркетологов. // Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції. Проблеми та шляхи розвитку вищої технічної освіти./ Тези доповіді. К.: Політехніка, 2002. С. 194 - 196.
24. Брунер Дж. О познавательном развитии. Ч. 1,2. // Исследование развития познавательной деятельности / Под ред. Дж. Брунера, Р. Олвер, П. Гринфилд. М.: Педагогика, 1971.
25. Брунер Дж. Психология познания. М.: Прогресс, 1977.
26. Бурлачук Л.Ф., Морозов С.М. Словарь-справочник по психодиагностике. Спб.: Питер, 1999. 528 с.
27. Бурменская Г.В. О связи динамического и содержательного аспектов познавательного развития дошкольников //Когнитивные стили. Тезисы научно -практического семинара / Под ред. В. Колги. Таллинн, 1986. С. 73-77.
28. Васильев А. Б. Оценка временных интервалов и диапазон когнитивной эквивалентности // Психологические проблемы индивидуальности. М., 1984. Вып. 2. С. 132-134.
29. Васьковская С.В. Психологические условия формирования профессионального самопознания будущего учителя: Дис. канд. психол. наук. К., 1987. 191 с.
30. Веккер Л.М. Психика и реальность: Единая теория психических процессов. М.: Смысл, 1998.
31. Величковский Б.М. Современная когнитивная психология. М.: Изд-во Моск. ун-та, 1982. 336с.
32. Викат М., Колга В.А. Звучание времени и зримое пространство в когнитивных стилях // Когнитивные стили. Тезисы научно-практического семинара / Под ред. В. Колги. Таллинн, 1986. С. 82-86.
33. Вяткин Б.А. Стиль активности как фактр развития итегральной индивидуальности // Интегральное исследование индивидуальности: Стиль деятельности / Под ред. Б.А. Вяткина. Пермь: Изд-во ПГУ, 1992. с.36-55.
34. Гальперин П.Я. Введение в психологию. М., 1999.
35. Гессен С.И. Основы педагогики: Введение в прикладную
философию. М., 1995.
36. Головаха Е.И., Панина Н.В. Психология человеческого взаимопонимания. К., 1990.
37. Головина Е.В. Категория "уверенности в себе" как когнитивный конструкт личности // Исследования по когнитивным процессам / Под ред. Е. А. Сергиенко. М.: Изд-во Институт психологии РАН, 2004.
38. Грачев А.А. Влияние общения на выбор цели // В кн.: Проблема общения в психологии. М., 1981. С. 133-147.
39. Григоренко Е.Л., Стернберг Р. Стили мышления в школе // Вестник МГУ. Серия 14. Психология, 1996. № 3. С. 34-42.
40. Григоренко Е.Л., Стернберг Р. Стили мышления в школе // Вестник МГУ. Серия 14. Психология, 1997. № 2. С. 33-42.
41. Гуревич А.Я. Ментальность 50/50 // Опыт словаря нового мышления / Под ред. Ю. Афанасьева и М. Ферро. М.: Прогресс, 1989. 454-456.
42. Даль В. Толковый словарь живого великоруського язика: т. 1-4. М.: Русский язик, 1989. Т.1. 699 с.
43. Дорфман Л.Я. Индивидуальный эмоциональный стиль // Вопросы психологии, 1989. № 5. С. 88-95.
44. Дружинин А.Е. Когнитивный стиль с точки зрения дилетанта (поленезависимость и обучение). // Когнитивные стили. Тезисы научно-практического семинара / Под ред. В. Колги. Таллинн, 1986. С. 28-31.
45. Дунчев В.П., Палей И.М. Когнитивный стиль и дивергентное мышление // Когнитивные стили. Тезисы научно-практического семинара / Под ред. В. Колги. Таллинн, 1986. С. 86-91.
46. Егорова М.С. Особенности социализации, влияющие на формирование когнитивного стиля // Экспериментальные исследования по проблемам общей и дифференциальной психофизиологии. М.: Наука, 1979. С. 78-84.
47. Егорова М.С. Природа межиндивидуальной вариативности показателей когнитивного стиля. Дис. на соиск. уч. степ. канд. психол. наук. М.: НИИ ОПП АПН, 1983.
48. Егорова М.С, Зырянова И.М. Влияние генотипа на соотношение показателей интеллекта и когнитивного стиля //М.: Генетика, 1997. С. 110-115.
49. Емельянцева А.В. О некоторых особенностях формирования образа другого человека и понятии о его личности // Социально-психологические проблемы формирования личности: Сб. научн. трудов. Ташкент, 1986. С.24-30.
50. Захарова С.А. Расчлененность когнитивной сферы и особенности формирования образных обобщений у старших школьников // Вопросы психологии, 1986. № 4. С. 53-62.
51. Заярна І.М. Формування когнітивних структур особистості як проблема педагогічної психології. Автореф. дисерт. на здобуття наук. ступеня канд. психол. наук. К., 2001. 19 с.
52. Злобина Е.Г. Теоретико-методологические предпосылки исследования стиля жизни личности // Стиль жизни личности. К.: Наукова думка, 1982. С. 16-22.
53. Иванов П.Н. Влияние некоторых индивидуально-психологических особенностей на процесс общения. Дис. на соиск. уч. степ. канд. психол. наук. М.: МГУ, 1985.
54. Иванов П.Н. Влияние психологической дифференциации на процесс понимания и общения // Когнитивные стили. Тезисы научно-практического семинара / Под ред. В. Колги. Таллинн, 1986. С. 152-156.
55. Иванов-Смоленский Ф.Г. Очерки экспериментального исследования высшей нервной деятельности человека. М.: Медицина, 1971.
56. Ильин Е.П. Стиль деятельности: новые подходы и аспекты // Вопросы психологи, 1988. №6.
57. Исмагилова Ф.С. К проблеме психологического анализа
профессионального опыта. Вестн. Моск. ун-та. Сер. 14. Психология, 2000. №2. С.16-27.
58. Карпова А.К. О структуре стиля индивидуального развития личности в стадии ранней взрослости // Индивидуальность человека: Условия проявления и развития. Пермь: Б.и., 1988. С. 33-35.
59. Климов Е.А. Индивидуальный стиль деятельности в зависимости от типологических свойств нервной системы. Казань: Изд-во Казан. ун-та, 1969. 278 с.
60. Ким А.М. Понимание как общепсихологическая проблема. Автореф. дис. на соиск. уч. степ. д-ра психол. наук. Алматы: Изд-во Казак университеті, 2002.
61. Кларин М.В. Инновации в обучении: Метафоры и модели. Анализ зарубежного опыта. М.: Наука, 1997.
62. Кларин М.В. Педагогическая технология в учебном процессе. (Анализ зарубежного опыта). М.: Знание, 1989.
63. Клаус Г. Введение в дифференциальную психологию учения. М.: Педагогика, 1987.
64. Клаус Г. Дифференциальная психология обучения. М.: Прогресс, 1984.
65. Климов Е.А. Индивидуальный стиль деятельности в зависимости от типологических свойств нервной системы. Казань: КГУ, 1969.
66. Когнитивная психология. Учебник для вузов / Под ред. Дружинина В.Н., Ушакова Д.В. М.: ПЕРСЭ, 2002.
67. Козлова И.Н. Когнитивная сложность как личностная характеристика // Вопросы экспериментальной психологии и ее истории. Л.: Наука, 1974. Вып.1. С. 32 - 48.
68. Козлова И.Н. Личность как система конструктов. Некоторые вопросы психологической теории Дж. Келли // Системные исследования. Ежегодник. М.: Наука, 1975. С. 128-148.
69. Кокурина И.Г. Методика изучения трудовой мотивации: Учебно-методическое пособие для студентов фак. психологии гос. ун-тов. М.: Изд-во Моск. ун-та, 1990. 56 с.
70. Колга В.А. Дифференциально-психологическое исследование когнитивного стиля и обучаемости. Дис. канд. психол. наук. Л., 1976.
71. Колга В.А. Исследование когнитивных стилей в СССР // Интегральное исследование индивидуальности / Под ред. Б.А. Вяткина. Пермь, 1992. С. 17-36.
72. Колга В.А. Когнитивные стили. Таллин: ТпедИ, 1986.
73. Коллингс Е. Опыт работы американской школы по методу проектов. М., 1926.
74. Конев А.И. О некоторых особенностях мышления в связи с действием и социальной адаптацией // Мышление и субъективный мир. Ярославль: Изд-во ЯрГУ, 1991. С. 97-99.
75. Кота В.А. Дифференциально-психологическое исследование когнитивного стиля и обучаемости. Дис. па соиск. уч. степ. канд. психол. наук. Л.: ЛГУ, 1976.
76. Коул М., Скрибнер С. Культура и мышление. М.: Прогресс, 1977. 261 с.
77. Кроник А.А. Межличностное оценивание в малых группах. К.: Наукова думка, 1982. 159 с.
78. Кулюткин Ю.Н., Сухобская Г.С. Мотивация познавательной деятельности. Л.: НИИ ООВ, 1972. 117 с.
79. Куценко Г.В. Когнітивний стиль особистості в структурі саморегуляції соціальної поведінки: Дис. ... канд. психол. наук. К., 1998. 192 с.
80. Куценко Г.В., Шатырко Л.А. Стилевые особенности в структуре формирования учебной деятельности // Проблеми розвиваючого навчання. К., 1997. С. 231-239.
81. Леонтьев А.Н. Деятельность. Сознание. Личность. М., 1975. 304 с.
82. Леонтьев Д.А. Методика изучения ценностных ориентаций. М.: Смысл, 1992. 17 с.
83. Леонтьев Д.А. Психология смысла: природа, строение и динамика смысловой реальности. М.: Смысл, 1999. 487 с.
84. Леонтьев Д.А. Тест смысложизненных ориентаций. М.: Смысл, 1992. 16с.
85. Линдсей П., Норман Д. Переработка информации у человека: Пер. с англ. М.: Мир, 1974. 550 с. с илл.
86. Либин А.В. Дифференциальная психология: на пересечении европейских, российских и американских традиций. М.: Смысл, 1999.
87. Ломов Б.Ф. Особенности познавательных процессов в условиях общения // Психологический журнал. 1980. № 5. С.26-42.
88. Любимова Г.Ю., Паутов Л.В., Проскурина С.К. О современных
проблемах отечественного профессиоведения. Вестн. Моск. ун-та. Сер. 14. Психология, 1996. №1. С. 3-11.
89. Максименко С.Д. Теорія і практика психолого-педагогічного дослідження. К.: НДІП, 1990. 240 с.
90. Маноха І.П. Провідні методологічні конструкти сучасної психології та перспективи їх подальшого розвитку: структуралізм // Актуальні проблеми психології: Наукові записки Інституту психології ім.. Г.С.Костюка АПН України К.: Нора-Друк, 2001. Вип. 21. С. 177 189.
91. Маркова А. К. Психология профессионализма. М., 1996.
92. Маствилискер Э.И. О месте когнитивного стиля в структуре индивидуальности // Когнитивные стили. Таллин: ЭИНЛ, 1986. С. 47-50.
93. Мерлин B.C. Очерк интегрального исследования индивидуальности. М, 1986. 254 с.
94. Моросанова В.И. Индивидуальный стиль саморегуляции. М.: Наука, 1998.
95. Моросанова В.И., Сагиев Р.Р. Диагностика индивидуально-стилевых особенностей саморегуляции в учебной деятельности студентов // Вопросы психологии, 1994. №5. С.134-140.
96. Найссер У. Познание и реальность: Пер. с англ. М.: Прогресс, 1981. 230 с.
97. Напрасна О.Б. Індивідуально-психологічні особливості когнітивно-стильових характеристик навчальної діяльності студентів. Дис. канд. психол. наук (спец. 19.00.01 загальна психол., історія психол.). К., 2004. 179 с.
98. Носенко Е.Л., Заярна І.М. Формування когнітивних структур особистості як проблема педагогічної психології. Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2002. 273 с.
99. Оборина Д.В. Об особенностях ментальности будущих педагогов и
психологов. Вестн. Моск. ун-та. Сер. 14. Психология, 1994. №2, С.41-48.
100. Обухова Л. Ф. Возрастная психология. М.,1996.
101. Орлов Ю.М. Шкала отношения к учению // Психолого-педагогические исследования организации и оптимизации обучения в медицинском вузе / Под ред. И.А. Сыченикова. М., 1990. 147 с.; С.98-101.
102. Палій А.А. Когнітивні стилі як детермінанти міжособистісних відмінностей. Збірник наукових праць: філософія, соціологія, психологія. Вид-во „Плай" Прикарпатського університету, 2004. Вип. 9. С. 45-51.
105. Палій А.А. Когнітивні стилі як засіб прогностичної діагностики інтелектуальних та особистісних характеристик індивідуальності. Особистість у розбудові відкритого демократичного суспільства в Україні. Збірник матеріалів Другої міжнародної науково-практичної конференції. Дрогобич: Коло, 2005. С. 210-219.
106. Палій А.А. Когнітивні стилі в структурі інтегральної індивідуальності. Філософські і психологічні науки. Івано-Франківськ: Вид-во „Плай" Прикарпатського університету, 2006. Випуск 11. Ч. 2. С. 53- 65.
107. Палей А.И. Модальностная структура эмоциональности и когнитивный стиль // Вопросы психологии, 1982. № 1. С. 118-126.
108. Панферов В.Н. Психология общения // Вопросы философии. 1971. - № 7. С. 126-131.
109. Петренко В.Ф. Психосемантика сознания. М.: Изд-во МГУ, 1988. 208 с.
110. Подоляк Л.Г., Юрченко В.І. Психологія вищої школи. Навчальний посібник. К., 2006. 320 с.
111. Пиаже Ж. Психология интеллекта. Избранные психологические труды. М.: Просвещение, 1969.
112. Познавательные процессы и способности в обучении / Под ред. В.Д.Щадрикова. М.: Просвещение, 1990. 142 с. с илл.
113. Похилько В.И. Психодиагностика индивидуального сознания // Общая психодиагностика. М.: Наука, 1987. С. 228-244.
114. Полони М. Личностное знание. На пути в посткритической философии. М: Наука, 1985.
115. Проблеми психологічної герменевтики. Монографія / За ред. Н.В.Чепелєвої. К.: Міленіум, 2004. 276 с.
116. Психологія суб'єктної активності / За заг. ред. О.В. Киричука. - К.: АПН України, Інститут психології. 1993. 226 с.
117. Рабочая книга школьного психолога / Под ред. И.В. Дубровиной.
М.: Просвещение, 1991.-303с.
118. Равен Дж. Педагогическое тестирование: проблемы, заблуж