Корост Ярослава Володимирівна. Зміни коагулянтної та антикоагулянтної систем крові у хворих з різними формами гострого коронарного синдрому під впливом антитромботичного лікування

Краткое описание

Корост Ярослава Володимирівна. Зміни коагулянтної та антикоагулянтної систем крові у хворих з різними формами гострого коронарного синдрому під впливом антитромботичного лікування: дис... канд. мед. наук: 14.01.11 / АМН України; Інститут кардіології ім. М.Д.Стражеска. - К., 2005.

Корост Я.В.Зміни коагулянтної та антикоагулянтної систем крові у хворих з різними формами гострого коронарного синдрому під впливом антитромботичного лікування. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.11 кардіологія. - Інститут кардіології ім.акад.М.Д.Стражеска АМН України, Київ, 2005.
Дисертація присвячена вивченню стану плазмового гемостазу та антикоагулянтної ланки гемостазу (антитромбіну ІІІ, гепарин плазми, протеїн С) у хворих з гострим коронарним синдромом без елевації сегменту ST залежно від ступеня ушкодження міокарду (рівня тропоніну Т).
При обстеженні 102 хворих з гострим коронарним синдромом без елевації сегменту ST встановлено залежність активності згортуючої та антикоагулянтної системи, фібринолітичного потенціалу крові від вмісту кардіального тропоніну Т, кількість якого залежить від ступеня ураження міокарда.
Встановлено, що застосування низькомолекулярного гепарину у тропонін-Т-позитивних пацієнтів призводить до стійкого антикоагулянтного ефекту з помірними коливаннями системи гемостазу, в той час як зміни процесів коагуляція-антикоагуляція більш виражені при лікуванні нефракціонованним гепарином і мають двофазовий характер із помітнішим виснаженням антикоагулянтної активності крові.
Визначено, що ступінь активації згортуючої та гальмування протизгортуючої систем крові у хворих з ГКС без елевації сегменту ST асоціюється з високим ризиком несприятливого перебігу захворювання, встановленим на основі ЕКГ-анамнестичних критеріїв. У пацієнтів з високим ризиком порівняно до хворих з помірним ризиком виявляється помірна активація згортання (за показниками фібриногену, ТЧ) на фоні значного пригнічення активності антитромботичної системи (за показниками АТ ІІІ, ВГ, ПС), частіше зустрічається тропонін Т.

Результати дисертації окреслюють нове вирішення задачі оптимізації діагностики та антитромботичного лікування хворих з ГКС без елевації сегмента ST з встановленням особливостей активності коагулянтної та антикоагулянтної ланок гемостазу залежно від наявності тропоніну Т та їх зміни на тлі різних антитромботичних режимів:
1. У хворих з ГКС без елевації сегменту ST з позитивним вмістом тропоніну Т відбувається активація коагулянтної властивості крові, що проявляється гіперфібриногенемією, зниженням активності антикоагулянтної ланки гемостазу - пригніченням активності антитромбіну ІІІ, протеїну С, фібринолітичної активності.
2. При ГКС без елевації сегменту ST за відсутності тропоніну Т прояви депресії антикоагулянтної ланки гемостазу і активності гіперкоагуляції виражені менше і проявляються різноспрямованими коливаннями рівня фібриногену, протеїну С, антитромбіну ІІІ та показників фібринолізу.
3. Після застосування гепаринотерапії відбуваються позитивні гіпокоагуляційні зміни у хворих з ГКС без елевації сегменту ST з наявністю та відсутністю тропоніну Т, однак у тропоніннегативних хворих означені зміни були значно вираженіші, насамперед з боку показників ПТЧ, антитромбіну ІІІ, фібринолітичної активності.
4. Встановлено, що протизгортуюча активність НМГ у хворих з наявністю тропоніну Т характеризується стійким стимулюючим впливом на антикоагулянтну та фібринолітичну активність за показниками АТ ІІІ, ПС, ХЗФ навіть після відміни гепарину, а у тропонін-Т-негативних хворих таких же змін можна досягти при застосуванні НФГ.
5. Предикторами ускладненого перебігу ГКС без елевації сегменту ST є тропонін Т, підвищений рівень фібриногену, знижена активність антитромбіну ІІІ (менше 50%).
6. Найбільшу ймовірність неускладненого перебігу ГКС без елевації сегменту ST протягом 6-місячного періоду спостереження мають пацієнти з нормальним рівнем протеїну С (більше 90%) та активністю антитромбіну ІІІ більше 50%, за наявності додаткового передбачувального ефекту для комбінації цих 2-х факторів.