Кошель Тетяна Валеріївна. Комплексне лікування гіпотонічних станів у осіб молодого та середнього віку

Краткое описание

Кошель Тетяна Валеріївна. Комплексне лікування гіпотонічних станів у осіб молодого та середнього віку: дис... канд. мед. наук: 14.01.15 / Київська медична академія післядипломної освіти ім. П.Л.Шупика. - К., 2004

Кошель Т.В. Комплексне лікування гіпотонічних станів у осіб молодого та середнього віку. — Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.15 — нервові хвороби. — Київська медична академія післядипломної освіти
ім. П.Л. Шупика МОЗ України, Київ, 2004.
Дисертаційна робота присвячена діагностиці гіпотонічних станів, які є фактором ризику розвитку цереброваскулярної патології, та розробці патогенетично обґрунтованої комплексної терапії з включенням до схеми голкорефлексотерапії і лазеропунктури.
Відзначено, що застосування математичного аналізу варіабельності серцевого ритму — інформативний і доступний метод оцінки функції вегетативної нервової системи у пацієнтів з гіпотонічними станами.
Встановлено, що для пацієнтів з гіпотонічними станами характерні певні особливості особистості та риси характеру.
Застосування електропунктурної діагностики за Накатані забезпечує індивідуальний підхід у разі проведення рефлексотерапії.
Встановлено, що запропонована комплексна терапія — більш ефективна у разі розвитку гіпотонічних станів, оскільки голкорефлексотерапія і лазеропунктура дозволяють суттєво знизити дозу лікарських препаратів та покращити перспективи одужання.

1. Гіпотонічні стани — фактор ризику розвитку судинних захворювань головного мозку, що зумовлює необхідність раннього виявлення, своєчасного лікування та профілактики захворювання, переважно в осіб молодого віку.
2. Використання кардіоритмографії (методу математичного аналізу ВСР) дозволяє в короткий термін (5 хв) визначити характер симпатико-парасимпатичних взаємовідносин у хворих з ГС, і тим самим дає змогу застосовувати індивідуальний підхід до лікування.
3. За результатами дослідження вегетативного статусу осіб з ГС, переважали неадекватна реактивність, недостатнє вегетативне забезпечення діяльності.
4. За показниками ЕЕГ встановлено зменшення альфа-ритму, зростання індексу повільного дельта-ритму, зниження коефіцієнта співвідношення швидких та повільних ритмів, послаблення засвоєння ритму у разі фотостимуляції в осіб з ГС, переважно середнього віку, що свідчить про зниження активності ЦНС, посилення інертності нервових процесів.
5. За даними РЕГ, у хворих середнього віку з ГС знижений ступінь пульсового кровонаповнення, визначаються явища гіпоксії мозку, периферичний опір судин головного мозку підвищений.
6. Параметри ЕхоЕГ свідчать про статистично достовірну тенденцію до наростання лікворної гіпертензії у хворих середнього віку з ГС порівняно з такими у здорових осіб, що може вказувати на більш прогресивний перебіг атрофічних процесів головного мозку.
7. Для пацієнтів з ГС характерні невротичні відхилення в структурі особистості (домінування іпохондричного синдрому в поєднанні з емоційною лабільністю, елементами аутизації).
8. Проведено порівняльний аналіз ефективності лікування хворих з ГС на підставі результатів клініко-нейрофізіологічних, психологічних досліджень. Виявлено більшу результативність комплексного лікування з використанням медикаментозної терапії, голкорефлексотерапії та лазеротерапії ІЧЛВ в порівнянні з загальноприйнятою терапією.