КУКЛО ОЛЬГА ЄВГЕНІЇВНА. ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНІ УМОВИ РОЗВИТКУ КОМУНІКАТИВНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ ПРАВООХОРОНЦІВ

Краткое описание

КУКЛО ОЛЬГА ЄВГЕНІЇВНА. Назва дисертаційної роботи: "ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНІ УМОВИ РОЗВИТКУ КОМУНІКАТИВНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ ПРАВООХОРОНЦІВ"

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ДВНЗ «ПРИКАРПАТСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ ВАСИЛЯ СТЕФАНИКА»
На правах рукопису
КУКЛО ОЛЬГА ЄВГЕНІЇВНА
УДК 159.923.33:31
ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНІ УМОВИ
РОЗВИТКУ КОМУНІКАТИВНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ
МАЙБУТНІХ ПРАВООХОРОНЦІВ
19.00.07 – педагогічна та вікова психологія
Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата психологічних наук
Науковий керівник
доктор психологічних наук, професор
Москалець Віктор Петрович

Івано-Франківськ – 2015
2
ЗМІСТ
Вступ ............................................................................................................................ 4
Розділ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ СТВОРЕННЯ ПСИХОЛОГОПЕДАГОГІЧНИХ УМОВ РОЗВИТКУ КОМУНІКАТИВНОЇ
КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ ПРАВООХОРОНЦІВ.......................... 10
1.1. Основний психологічний зміст комунікативної компетентності
суб’єктів професійної діяльності типу «людина-людина» ................................... 10
1.2. Комунікативна компетентність як необхідна умова та чинник
ефективності професійної діяльності правоохоронців ......................................... 23
1.2.1. Особливості професійного спілкування правоохоронців ........................... 23
1.2.2. Основний психологічний зміст професійної комунікативної
компетентності фахівців правоохоронної діяльності............................................ 30
Висновки до першого розділу.................................................................................. 63
Розділ 2. ЕМПІРИЧНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ ЕФЕКТИВНИХ
ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНИХ УМОВ РОЗВИТКУ
КОМУНІКАТИВНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ
ПРАВООХОРОНЦІВ ТА ПРОГРАМИ ФОРМУВАЛЬНОГО
ЕКСПЕРИМЕНТУ.................................................................................................. 67
2.1. Методики та процедура емпіричного фрагмента дослідження..................... 67
2.2. Мотиваційні показники обрання професійної діяльності
майбутніми офіцерами ОВС ................................................................................... 73
2.3. Морально-психологічний клімат у навчальних групах
досліджуваних курсантів як чинник розвитку їхнього комунікативного
потенціалу .................................................................................................................. 79
3
2.4. Результати емпіричного вивчення власне комунікативних та
пов’язаних з ними особистісних властивостей майбутніх
правоохоронців.......................................................................................................... 84
2.5. Результати факторного аналізу отриманих емпіричних даних................... 116
Висновки до другого розділу ................................................................................. 120
Розділ 3. ФОРМУВАЛЬНО-ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА ПРОГРАМА
РОЗВИТКУ КОМУНІКАТИВНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ
МАЙБУТНІХ ПРАВООХОРОНЦІВ................................................................. 123
3.1. Психолого-педагогічний потенціал інтерактивних тренінгових
методів у розвитку комунікативної компетентності майбутніх фахівців
правоохоронної діяльності..................................................................................... 123
3.2. Програма та процедура тренінгу «Розвиток комунікативної
компетентності майбутніх правоохоронців»........................................................ 136
3.3. Результати формувально-експериментального застосування
тренінгу «Розвиток комунікативної компетентності майбутніх
правоохоронців»...................................................................................................... 155
3.4. Зміни в навчально-виховному процесі правоохоронних ВНЗ, яких
вимагає створення ефективних психолого-педагогічних умов розвитку
комунікативної компетентності майбутніх фахівців правоохоронної
діяльності ................................................................................................................. 172
Висновки до третього розділу................................................................................ 181
ВИСНОВКИ ........................................................................................................... 185
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ .......................................................... 189
ДОДАТКИ............................................................................................................... 229
4
ВСТУП
Актуальність теми. Основною метою правоохоронної діяльності є
правовий вплив, який переважно здійснюється у процесі безпосереднього
спілкування. Цим зумовлюються особливо високі вимоги до комунікативної
компетентності правоохоронців, що спричиняє перманентну актуальність
проблематики її формування й розвитку.
Різні аспекти комунікативної компетентності висвітлено у працях
багатьох учених (Г. Андреєва, Г. Балл, О. Бодальов, А. Добрович, Л. Долинська,
Л. Журавльова, В. Казміренко, Л. Карамушка, Є. Клімов, А. Коваленко,
В. Куніцин, Д. Леонтьєв, С. Максименко, С. Мусатов, Л. Петровська,
В. Семиченко, Т. Титаренко, Ю. Швалб, Т. Яценко та ін.). Професійне
спілкування, комунікативну компетентність правоохоронців, її розвиток плідно
вивчали вітчизняні й зарубіжні дослідники (А. Авдєєва, В. Андросюк,
В. Антипенко, О. Бандурка, В. Барко, Б. Водолазський, В. Васильєва, Н. Гез,
О. Дідоренко, Ю рхін, Л. Казміренко, Я. Кондратьєв, В. Коновалова,
М. Костицький, В. Лефтеров, В. Лукашевич, В. Медведєв, Л. Мороз,
В. Ортинський, П. Підюков, М. Порубова, І. Приходько, В. Ряшко, П. Сопек,
О. Столяренко, С. Тарарухіна, Г. Туманов та ін.).
Розвивальний ефект навчання забезпечує системний вплив відповідних
психолого-педагогічних умов. Але проблема створення комплексу психологопедагогічних умов розвитку комунікативної компетентності майбутніх
правоохоронців, у якому системно взаємодіють усі необхідні для забезпечення
ефективності цього процесу чинники й засоби, залишається не розробленою.
Створення таких умов вимагають європейські стандарти професійної
підготовки охоронців правопорядку.
Нагальна потреба у створенні таких умов у правоохоронних навчальних
закладах України та відсутність наукових розробок цієї проблеми зумовили
вибір теми дисертаційного дослідження – «Психолого-педагогічні умови
розвитку комунікативної компетентності майбутніх правоохоронців».
5
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами.
Дисертаційне дослідження виконано згідно з планом науково-дослідної роботи
кафедри загальної та клінічної психології Прикарпатського національного
університету імені Василя Стефаника «Інноваційні психотехнології сприяння
особистісному благополуччю» (номер державної реєстрації 0112U001020).
Тему дослідження затверджено Вченою радою ДВНЗ «Прикарпатський
національний університет імені Василя Стефаника» (протокол № 3 від 18
жовтня 2011 р.) та узгоджено у Міжвідомчій раді з координації наукових
досліджень з педагогічних і психологічних наук в Україні (протокол № 4 від 24
квітня 2012 р.).
Мета дослідження полягає в науковому обґрунтуванні ефективних
психолого-педагогічних умов розвитку комунікативної компетентності
майбутніх правоохоронців.
Відповідно до мети було поставлено такі завдання:
1. Дослідити концепти компетентного професійного спілкування,
особливості професійного спілкування та комунікативної компетентності
суб’єктів правоохоронної діяльності, підходи до її розвитку і на цій основі
розробити теоретичні засади наукового обґрунтування психолого-педагогічних
умов розвитку цієї компетентності в майбутніх правоохоронців.
2. З’ясувати комунікативні властивості майбутніх правоохоронців та
вплив соціально-психологічної інтеракції в їх навчальних групах як чинника,
що впливає на такі властивості, з метою створення емпіричної бази програми
формувального експерименту.
3. Розробити програму розвитку комунікативної компетентності
майбутніх правоохоронців і апробувати її у формувальному експерименті.
4. Шляхом узагальнення результатів теоретичної, емпіричної та
формувально-експериментальної складових дослідження обґрунтувати
психолого-педагогічні умови розвитку комунікативної компетентності
майбутніх правоохоронців.
6
Об’єкт дослідження – професійна комунікативна компетентність
суб’єктів правоохоронної діяльності.
Предмет дослідження – психолого-педагогічні умови розвитку
комунікативної компетентності правоохоронців у процесі їх професійної
підготовки.
Теоретико-методологічну основу дослідження становлять: принципи
системності, єдності внутрішнього і зовнішнього, представлені в концепціях
розвитку й саморозвитку особистості (Г. Балл, М. Боришевський, Г. Костюк,
С. Максименко, В. Роменець та ін.); положення суб’єктно-діяльнісного підходу
до спілкування (А. Добрович, М. Каган, Л. Карамушка, А. Коваленко та ін.);
компетентнісна парадигма професійної діяльності (Н. Бібік, С. Добротвор,
Е. Зеєр, І. Зімняя, О. Лебедєв, А. Шелтен та ін.).
Методи дослідження. Для досягнення визначеної мети та виконання
поставлених завдань було використано такі методи: теоретичні – аналіз і
синтез, порівняння, узагальнення результатів досліджень проблематики
комунікативної компетентності та особливостей професійного спілкування
правоохоронців; емпіричні – методики: «Мотивація навчання у ВНЗ» (Т. Ільїн),
«Виявлення схильності до професій, які вимагають інтенсивного спілкування»
(Є. Клімов), «Дослідження сприйняття індивідом групи» (Є. Залюбовська),
«Q-сортування: діагностика основних тенденцій поведінки у реальній групі»
(В. Стефансон), «Оцінка комунікативного контролю у спілкуванні»
(М. Снайдер), «Оцінка комунікативних і організаторських здібностей та вмінь»
– КОЗ-1 (В. Синявський, Б. Федоришин), «16-факторний особистісний
опитувальник». Варіант А (Р. Кеттел), «Фрейбургский особистісний
опитувальник» – FPI (І. Фаренберг, Х. Зарг, Р. Гампел), «Особистісний
опитувальник» – ЕРI (Г. Айзенк), авторські анкета-самозвіт «Самооцінка своїх
комунікативних здібностей, спроможностей, знань, умінь» та опитувальний
лист «5 основних професійних властивостей правоохоронця», спостереження;
бесіди; моделювання професійних комунікативних ситуацій; математичностатистичної обробки даних – коефіцієнт кореляції r-Пірсона; пакет
7
статистичних програм для ПК SPSS 14.0 for Windows; формувальноекспериментальний – авторська тренінгова програма «Розвиток комунікативної
компетентності майбутніх правоохоронців».
Наукова новизна й теоретичне значення дослідження полягає в тому,
що:
вперше:
– комплексно обґрунтовано психолого-педагогічні умови розвитку
комунікативної компетентності майбутніх правоохоронців;
– цілісно визначено освітньо-педагогічні й тренінгові засоби, котрі
сукупно розвивають систему складових професійної компетентності
правоохоронців – ціннісно-орієнтаційну, мотиваційну, інтелектуальнокогнітивну, емоційну, комунікативно-конативну (знання, уміння);
удосконалено:
– змістові характеристики складових комунікативної компетентності
фахівця правоохоронної діяльності, зокрема, здатності викликати до себе
прихильність, довіру та швидко встановлювати контакти з людьми, грамотного
володіння мовленнєвими та іншими засобами спілкування;
– комплекс методик для емпіричного дослідження комунікативного
потенціалу правоохоронців;
дістали подальший розвиток інтерактивні методи розвитку здатності
фахівців правоохоронної діяльності ефективно спілкуватись – розроблено та
експериментально апробовано програму тренінгу «Розвиток комунікативної
компетентності майбутніх правоохоронців».
Практичне значення отриманих результатів полягає в тому, що
зазначені комплекс методик і програма можуть бути використані для розвитку
комунікативної компетентності майбутніх правоохоронців у процесі їх
професійної підготовки та діючих фахівців правоохоронної діяльності у ході їх
перепідготовки, підвищення кваліфікації. Теоретично й експериментально
обґрунтовані положення дисертації можуть знайти відображення у викладанні
навчальних дисциплін: «Юридична психологія», «Кримінальна психологія»,
8
«Психологічна підготовка та основи етики працівників правоохоронної
діяльності» та ін.
Результати дослідження впроваджено у навчально-виховний процес:
Національної академії Державної прикордонної служби України імені Богдана
Хмельницького (акт від 27.03.2014 р.), Навчально-наукового інституту права та
психології (акт № 67-13-70 від 17. 06. 2015 р.), Академії сухопутних військ
імені Петра Сагайдачного (акт від 09.06.2015 р.), Київської національної
академії внутрішніх справ (акт від 02.10.2015 р.), Інституту кримінальновиконавчої служби (акт від 10.11.2015 р.) та в систему УМВС України в ІваноФранківській області (акт № 4/77 від 12. 03. 2015 р.).
Особистий внесок здобувача. У статті «Комунікативна компетентність
правоохоронців як умова їх ефективної професійної діяльності», що написана у
співавторстві з О. Самохваловим, особистий внесок здобувача полягає в
обґрунтуванні каузальної залежності успішності правоохоронної діяльності від
комунікативної компетентності її суб’єктів.
Апробація результатів дослідження здійснювалась на: V Міжнародній
науково-практичній конференції «Психологічні аспекти національної безпеки»
(Львів, 2011 р.); VШ Міжнародній науково-практичній конференції
«Духовність у становленні та розвитку особистості» (Івано-Франківськ,
2014 р.); Всеукраїнській науково-практичній конференції «Актуальні питання
теорії та практики психолого-педагогічної підготовки майбутніх фахівців»
(Хмельницький, 2015 р.).
Публікації. Основні результати дисертаційного дослідження викладено в
11 наукових публікаціях, із них – 6 статей у виданнях України, що включені
МОН до переліку фахових у галузі психології, 1 стаття в іноземному науковому
виданні та 3 – тези доповідей на конференціях.
Структура та обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох
розділів, висновків, списку використаних джерел, який налічує 382
найменування, з них 14 – іноземними мовами. Загальний обсяг дисертації – 283
9
сторінки, з них основної частини – 185 сторінок. Робота містить 12 таблиць (на
8 сторінках), 19 рисунків (на 9 сторінках) та 10 додатків.

Список литературы

ВИСНОВКИ
Узагальнення результатів комплексного дослідження психологопедагогічних умов розвитку комунікативної компетентності майбутніх
правоохоронців дозволяє зробити такі висновки:
1. Комунікативна компетентність правоохоронця є комплексом тих
особистісних властивостей, знань, умінь і навичок, які забезпечують
ефективність його професійного спілкування. Основна функція
професійного спілкування правоохоронців – правовий вплив на громадян,
який здебільшого відбувається в ситуаціях психологічного тиску. Тому
ефективність цього впливу забезпечується належним володінням
правоохоронцями соціально-психологічними механізмами взаємовпливу
(асертивним переконуванням, навіюванням, емоційним зараженням) та
взаєморозуміння (ідентифікації, емпатії, рефлексії). Необхідною умовою
ефективності використання правоохоронцем цих механізмів, як і всіх
інших засобів впливу на комунікантів, є його авторитет та референтність.
Основа авторитету особистості – орієнтація на гуманістичні духовноморальні цінності, що у взаєминах виявляється як доброзичливість,
справедливість і т. ін. і забезпечує довіру до неї. Основа референтності –
професійність. Головний суб’єктний чинник розвитку професійності –
мотивація досягнення у професійній діяльності (стати успішним
фахівцем).
2. Основні психолого-педагогічні умови розвитку вказаних
властивостей і спроможностей у майбутніх правоохоронців: а) належний
рівень професійної підготовки, спрямованої на формування основ
професійності, що базується на мотивації досягнення; б) якісна етична і
культурологічна освіта, спрямована на формування когнітивної бази їх
гуманістичної спрямованості; в) здоровий морально-психологічний клімат
у навчальному мікросоціумі, який розвиває і моральні якості, і
продуктивні комунікативні вміння й навички студентів, курсантів через
механізми групової інтеракції, ідентифікації та ін.
186
3. Професійне оволодіння механізмами взаємовпливу і
взаєморозуміння вимагає: а) соціально-психологічної підготовки за
допомогою навчальних курсів, які закладуть основи необхідних для цього
знань. Необхідною умовою ефективності викладання таких навчальних
курсів є суб’єкт-суб’єктна освітня парадигма, якій відповідають
кооперативне та інші інтерактивні методи навчання, котрі засновуються на
активній співпраці педагогів і студентів, курсантів, що істотно підвищує
якість їх учіння, розвиває уміння й навички досягнення взаєморозуміння
задля взаємодії; б) широкого застосування інтерактивно-тренінгових
методів.
4. Результати емпіричного дослідження показали, що комунікативні
та пов’язані з ними особистісні властивості досліджуваних майбутніх
правоохоронців загалом є сприятливими щодо розвитку їх комунікативної
компетентності. Зокрема, відсутні меркантильно-корисливі мотиви вибору
професії, домінує шляхетно-громадянська й зацікавлена змістом
правоохоронної діяльності мотивація цього вибору. Серед найбільш
значущих властивостей правоохоронця на першому місці за кількістю
виборів – «відповідальність» та «вміння легко спілкуватись». Отже,
переважна більшість досліджуваних усвідомлюють, що успішність в
обраній ними професії визначається насамперед відповідальним
ставленням до службових обов’язків (що є істотною складовою авторитету
та референтності) і володінням мистецтвом спілкування. Факторний аналіз
отриманих емпіричних даних показав, що найбільш сприятливим щодо
розвитку комунікативної компетентності правоохоронця є комплекс таких
властивостей: комунікативні та організаторські здібності,
комунікабельність, сміливість, самоконтроль, щирість та відвертість у
ставленні до людей і поводженні з ними. У досліджуваних ці властивості
загалом переважають. Найбільш несприятливим – тривожність,
напруженість, дратівливість, емоційна лабільність, неповага до соціальних
імперативів, принципів, норм, надмірна м’якість характеру. Ці властивості
187
піддавалися психокорекції, яку проведено у процесі формувального
експерименту.
5. Формувальну програму розроблено з урахуванням отриманих
значущих емпіричних даних і спрямовано на розвиток: а) мотивації
досягнення щодо компетентного професійного спілкування; б) знань,
необхідних для успішної участі в тренінгу; в) умінь і навичок
оптимального правоохоронного спілкування. Порівняння результатів зрізів
експериментальної групи, проведених до і після тренінгу, показало, що в
ній суттєво покращилися показники: комунікативних здібностей,
комунікабельності, активності, сміливості, впевненості в собі, здатності
гідно приймати виклики, конкурувати, діяти винахідливо, долати свої
комунікативні бар’єри, труднощі в налагоджуванні контактів, емоційної
стійкості у конфліктних ситуаціях, розуміння й конструктивного
регулювання своїх негативних емоційних реакцій, відповідальності й
вимогливості до себе та до інших, відкритості й лояльності щодо нових
ідей тощо. У контрольній вибірці жодних змін такого характеру не
виявлено.
Таким чином, основними психолого-педагогічними умовами
розвитку комунікативної компетентності майбутніх правоохоронців є:
системне використання всіх обґрунтованих нами освітніх засобів
формування когнітивної бази професійної референтності загалом і
комунікативної компетентності зокрема та гуманістичної ціннісноорієнтаційної спрямованості – основи авторитету правоохоронця; широке
й активне застосування інтерактивно-тренінгових методик, які розвивають
складові усіх функціональних структур комунікативної компетентності:
мотиваційної, ціннісно-орієнтаційної, інтелектуально-когнітивної,
емоційної, конативної; здоровий морально-психологічний клімат у їх
навчальному мікросоціумі, в умовах якого групова інтеракція відчутно
сприяє розвитку комунікативної компетентності його членів.
188
Перспективи подальших досліджень у межах цієї теми вбачаємо у
вивченні інтелектуальних аспектів спілкування, задатків
темпераментальної природи, сприятливих щодо розвитку комунікативних
здібностей, їх психодіагностики, комунікативних стилів фахівців
правоохоронної діяльності.