Кузь Тетяна Володимирівна. Епідеміологічна характеристика та профілактика гепатитів В і С у Полтавській області

Краткое описание

Кузь Тетяна Володимирівна. Епідеміологічна характеристика та профілактика гепатитів В і С у Полтавській області : дис... канд. мед. наук: 14.02.02 / Вищий держ. навчальний заклад України "Українська медична стоматологічна академія". — Полтава, 2006. — 146арк. — Бібліогр.: арк. 117-145.

Кузь Т.В. Епідеміологічна характеристика та профілактика гепатитів В і С у Полтавській області. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за фахом 14.02.02. епідеміологія. Інститут епідеміології і інфекційних хвороб імені Л.В. Громашевського АМН України, Київ, 2007.
Дисертація присвячена вивченню епідеміологічних особливостей гепатитів В і С у Полтавській області та вдосконаленню системи профілактичних і протиепідемічних заходів.
Визначені епідеміологічні особливості розповсюдження гепатитів В і С: дійсна інтенсивність, параметри, тенденції розвитку і рушійні сили епідемічного процесу. Встановлена провідна роль прихованого компонента епідемічного процесу, активність якого визначається переважанням безжовтяничних, субклінічних недіагностованих форм гострих та хронічних гепатитів. Установлена дійсна інфікованість донорів крові ВГВ і ВГС з уточненням форми і стадії інфекційного процесу.
Проведений порівняльний аналіз чутливості різних методів виявлення слідів прихованої крові та вдосконалений контроль якості передстерилізаційного очищення медичного інструментарію багаторазового використання за рахунок тесту Гемофан”. Обґрунтована доцільність застосування альдегідовмісних дезінфікуючих засобів у знезараженні вірусів гепатитів В і С.
Розроблені основні напрямки вдосконалення профілактичних і протиепідемічних заходів у Полтавській області, спрямованих на зниження інтенсивності епідемічного процесу вірусних гепатитів із парентеральним механізмом передачі збудників.

У дисертації наведено узагальнення та нове вирішення наукової проблеми, яке полягає у встановленні епідеміологічних особливостей ГВ і ГС у Полтавській області та визначенні шляхів удосконалення системи ЕН і заходів профілактики цих інфекцій.
1. За результатами епідеміологічного аналізу динаміки багаторічної захворюваності на ВГ із парентеральним механізмом передачі збудників у Полтавській області встановлено три періоди розвитку ЕП: I із 1970 р. до 1994 р., коли визначалося постійне зростання рівня захворюваності на ГВ (із 3,4 до 28,8 на 100 тис. населення); ІІ 1995-1997 рр. захворюваність, що реєструється, стабілізувалася на досить високому рівні (середньорічний показник - 27,7 на 100 тис. населення); ІІІ 1998-2005 рр., коли намітилася тенденція до зниження захворюваності на ГВ (середньорічний показник - 17,8 на 100 тис. населення) та зростання - на ГС (із 0,99 у 2003 р. до 1,47 на 100 тис. населення у 2005 р.).
2. Епідемічний процес ГВ і ГС у Полтавській області в сучасних умовах характеризувався зміною домінуючих шляхів передачі збудників зниженням ролі штучного парентерального шляху при ін’єкційному введенні наркотичних речовин до 8,4 %, збільшенням питомої ваги статевого до 55,5 % на фоні збереження значущості штучного парентерального шляху інфікування під час медичних втручань - 24,2 %; залученням до ЕП осіб молодого віку від 21 до 30 років (50 %) і старше 50 років (30 %).
3. Частота виявлення HBsAg та анти-ВГС серед донорів крові, які є критерієм поширеності ГВ- і ГС-інфекцій серед інших груп населення, складала в 2005 р. за даними офіційної статистики 0,9 % і 1,9 % відповідно. При обстеженні донорів крові з визначенням широкого спектра серологічних (HBsAg, анти-НВс IgG і IgM, анти-ВГС) і молекулярно-біологічних (ДНК ВГВ і РНК ВГС) маркерів поширеність цих інфекцій виявилася вищою - 6,0 % і 12,0 % відповідно.
4. Серед донорів крові з уперше виявленими HВsAg і анти-ВГС при поглибленому клініко-лабораторному обстеженні виявлені різні форми інфекційного процесу. Із 71 HВsAg-позитивної особи в 15,5 % діагностували ГГВ, у 36,6 % - ХГВ, у 21,1 % - хронічний мікст-гепатит (В+С), у 26,8 % - паст-інфекцію; із 43 анти-ВГС-позитивних: у 72,1 % - ХГС, у 16,3 % - хронічний мікст-гепатит (В+С), у 11,6 % паст-інфекцію.
5. Порівняльний аналіз чутливості методів виявлення залишків прихованої крові на медичному інструментарії багаторазового використання показав, що азопірамовий метод і з реактивом Факел не гарантують вірогідного контролю якості передстерилізаційного очищення. Доведено, що тест Гемофан” чутливіший і специфічніший щодо виявлення залишків прихованої крові.
6. Експериментально досліджуючи ефективність дезінфікуючих засобів щодо ВГВ і ВГС, установлено, що за дезінтегруючою дією на нуклеїнові кислоти цих збудників альдегідовмісні дезінфікуючі засоби активніші, ніж хлоровмісні.
7. Розроблені та обґрунтовані основні напрямки вдосконалення профілактичних і протиепідемічних заходів, спрямовані на зниження інтенсивності ЕП ВГ із парентеральним механізмом передачі збудників у Полтавській області, які передбачають удосконалення системи верифікації та реєстрації ВГ, упровадження сучасної стратегії специфічної лабораторної діагностики, запобігання поширеності ГВ і ГС під час медичних парентеральних втручань шляхом удосконалення якості обробки виробів медичного й парамедичного призначення багаторазового використання, широкої санітарно-просвітницької роботи.