Лебединець Тетяна Михайлівна. Педагогічні засади організації науково-методичної діяльності викладачів медичних училищ

Краткое описание

Лебединець Тетяна Михайлівна. Педагогічні засади організації науково-методичної діяльності викладачів медичних училищ : Дис... канд. наук: 13.00.04 2008

Лебединець Т.М. Педагогічні засади організації науково-методичної діяльності викладачів медичних училищ. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук зі спеціальності 13.00.04 теорія та методика професійної освіти. Харківський національний педагогічний університет імені Г.С. Сковороди. Харків, 2008.
У дисертації теоретично обґрунтовано педагогічні засади (структуру, напрями, форми) організації науково-методичної діяльності викладачів медичних училищ. Визначено та експериментально перевірено організаційно-педагогічні умови, які сприяють підвищенню ефективності науково-методичної діяльності викладачів медичних училищ: нормативно-правове забезпечення науково-методичної діяльності викладачів в медичному училищі; розробка структури, напрямів і форм організації науково-методичної діяльності викладачів медичного училища; використання узагальненого передового досвіду науково-методичної діяльності викладачів у практиці медичного училища.
Визначено критерії й показники для перевірки ефективності виявлених організаційно-педагогічних умов здійснення науково-методичної роботи з метою підвищення рівня педагогічної майстерності й професійної результативності викладачів медичного училища: мотиваційно-цільовий (усвідомлення викладачами ролі науково-методичної діяльності в підвищенні педагогічної майстерності; динаміка активності викладачів у такому виді роботі; задоволеність станом роботи науково-методичної служби медичного училища); змістово-процесуальний (сформованість знань і вмінь викладачів з питань організації педагогічного процесу; рівень знань та умінь організації науково-методичної діяльності); професійно-компетентнісний (навчальна успішність студентів; стан вихованості майбутніх фахівців).

У дисертації наведено теоретичне узагальнення й новий підхід до розв’язання проблеми організації науково-методичної діяльності в медичних училищах, що виявляється в обґрунтуванні педагогічних засад організації науково-методичної діяльності викладачів у цих медичних закладах освіти та визначенні організаційно-педагогічних умов її успішного функціонування.

Установлено, що на сучасному етапі розвитку вища медична освіта характеризується процесами подальшої гуманізації, демократизації, а також інтеграції в європейський і загальносвітовий освітній простір. У таких умовах особливого значення набуває роль науково-методичної діяльності, яка спрямована на підвищення кваліфікації викладацьких кадрів і забезпечення формування в них теоретичної та практичної готовності до розв’язання поставлених педагогічних завдань.

З’ясовано, що у працях сучасних науковців приділяється значна увага дослідженню різних аспектів цієї проблеми. Однак ними не вивчалася проблема виявлення організаційно-педагогічних умов, які забезпечують ефективне здійснення науково-методичної діяльності в медичних училищах. Проте сьогодні, коли значно підвищується вимоги до професійної підготовки випускників медичних училищ і педагогічної майстерності викладачів, які забезпечують таку підготовку, ця проблема набуває особливої актуальності й потребує невідкладного розв’язання на теоретичному та практичному рівнях.
2. Проведене дослідження дозволило зробити висновок, що науково-методичну діяльність можна визначити як цілісну систему діагностично-проективної, змістово-організаційної й контрольно-коригувальної діяльності, спрямованої на вдосконалення професійної компетентності викладачів і підвищення результативності навчально-виховного процесу.
3. У представленій дисертації теоретично обґрунтовано педагогічні засади науково-методичної діяльності викладачів медичних училищ (структура, напрями й форми її організації), а також виявлено організаційно-педагогічні умови її успішного здійснення.
Так, доведено, що організація в медичних училищах науково-методичної діяльності забезпечує підвищення педагогічної майстерності викладачів і позитивно впливає на результати їхньої професійної діяльності у разі дотримання таких організаційно-педагогічних умов, як: 1) упровадження науково-обґрунтованого нормативно-правового забезпечення науково-методичної діяльності в медичному училищі; 2) розробка структури, напрямів і форм організації науково-методичної діяльності викладачів медичного училища; 3) використання узагальненого передового досвіду науково-методичної діяльності викладачів у практиці медичного училища.
4. У ході дослідження визначено критерії й показники для перевірки ефективності виявлених педагогічних умов організації науково-методичної роботи з метою підвищення рівня педагогічної майстерності та зростання професійної результативності діяльності викладачів медичних училищ: 1) мотиваційно-цільовий (усвідомлення викладачами ролі науково-методичної діяльності в підвищенні педагогічної майстерності; динаміка активності викладачів у такому виді роботі; задоволеність станом роботи науково-методичної служби медичного училища); 2) змістово-процесуальний (сформованість знань і вмінь викладачів з питань організації педагогічного процесу; рівень знань та умінь організації науково-методичної діяльності); 3) професійно-компетентнісний (навчальна успішність студентів; стан вихованості майбутніх фахівців).
5. Доведено, що впровадження науково-обґрунтованого нормативно-правового забезпечення науково-методичної діяльності в медичних училищах забезпечило її організацію на єдиній нормативно-теоретичній основі, а також відповідність її сучасним вимогам до підготовки медичних фахівців та внутрішній специфіці функціонування навчального закладу.
Реалізація чітко визначених структури, напрямів, форм організації науково-методичної діяльності викладачів медичних училищ дозволила організувати її як цілісну систему, що за максимального врахування потреб усіх учасників педагогічного процесу у зростанні фахової майстерності педагогів забезпечило її високу ефективність.
Використання в медичних училищах узагальненого передового досвіду дало можливість інтенсивно вносити інноваційні зміни в організацію навчально-виховного процесу й науково-методичну діяльність, підвищуючи їх результативність.
6. За даними експериментальної роботи помічено суттєве позитивне зрушення у стані науково-методичної діяльності в експериментальних групах викладачів і студентів порівняно з контрольними в бік покращення результатів за всіма визначеними критеріями й показниками. Зокрема в експериментальних групах упродовж проведення експерименту кількість викладачів, у яких стан сформованості знань і вмінь організації науково-методичної діяльності відповідає творчому рівню, збільшилася на 28 % , а кількість викладачів, у яких спостерігався репродуктивний рівень таких знань і вмінь, зменшилася на 30 %. Відповідна динаміка у стані сформованості знань і умінь організації науково-методичної діяльності у викладачів контрольних груп виражалася такими числами: 8 % та 18 %. Ефективність упроваджених у ході педагогічного експерименту організаційно-педагогічних умов здійснення науково-методичної діяльності викладачів медичних училищ підтверджена засобами математичної статистики.
Проведене дослідження дозволило успішно розв’язати поставлені завдання. Але воно, безумовно, не вичерпує всіх аспектів порушеної проблеми. Перспективи подальшого наукового пошуку ми вбачаємо у проведенні цілеспрямованого порівняльного аналізу організації науково-методичної діяльності в різних країнах, науково-методичній підготовці викладача до системного поєднання аудиторної й позааудиторної навчальної діяльності, визначенні умов успішного впровадження в науково-методичну діяльність викладачів медичних училищ принципів індивідуалізації й диференціації.