Леу Сніжана Олексіївна Особливості стандартизації в системі професійної освіти і навчання Великої Британії

Краткое описание

Леу Сніжана Олексіївна, науковий співробітник лабо­раторії зарубіжних систем професійної освіти і навчан­ня Інституту професійно-технічної освіти НАПН Украї­ни: «Особливості стандартизації в системі професійної освіти і навчання Великої Британії» (13.00.04 - теорія і методика професійної освіти). Спецрада Д 26.458.01 в Інституті професійно-технічної освіти

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ПЕДАГОГІЧНИХ НАУК УКРАЇНИ
ІНСТИТУТ ПРОФЕСІЙНО-ТЕХНІЧНОЇ ОСВІТИ
Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису
ЛЕУ СНІЖАНА ОЛЕКСІЇВНА
УДК 377:006(410)(477)](043.5)
ДИСЕРТАЦІЯ
ОСОБЛИВОСТІ СТАНДАРТИЗАЦІЇ
В СИСТЕМІ ПРОФЕСІЙНОЇ ОСВІТИ І НАВЧАННЯ
ВЕЛИКОЇ БРИТАНІЇ
13.00.04 - теорія і методика професійної освіти
01 «Освіта / Педагогіка»
Подається на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук
Дисертація містить результати власних досліджень. Використання ідей,
результатів і текстів інших авторів мають посилання на відповідне джерело
Сніжана Олексіївна Леу
Науковий керівник: Людмила Прокопівна Пуховська, доктор педагогічних наук, професор, провідний науковий співробітник
Київ - 2019

ЗМІСТ
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ 14
ВСТУП 16
РОЗДІЛ І. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ СТАНДАРТИЗАЦІЇ 26 ПРОФЕСІЙНОЇ ОСВІТИ І НАВЧАННЯ
1.1 Проблеми стандартизації професійної освіти і навчання у 26 європейському освітньо-науковому просторі
1.2. Політики розвитку системи професійної освіти і навчання у Великій 43 Британії
Висновки до першого розділу 63
РОЗДІЛ ІІ. ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЗМІСТОВІ ОСНОВИ 66 СТАНДАРТИЗАЦІЇ ПРОФЕСІЙНОЇ ОСВІТИ І НАВЧАННЯ ВЕЛИКОЇ БРИТАНІЇ
2.1. Постановка завдань та методика дослідження 66
2.2. Характерні особливості стандартизації професійної освіти і навчання 78 у Великій Британії
2.3. Національна структура стандартів та кваліфікацій у системі 92 забезпечення якості професійної освіти і навчання
2.4. Інституційні механізми розроблення стан дартів професійної освіти і 117 навчання
2.5. Інноваційні підходи до оцінювання професійної компетентності 135 майбутніх робітників
Висновки до другого розділу 150
РОЗДІЛ ІІІ. ОБҐРУНТУВАННЯ МЕТОДИЧНИХ ПІДХОДІВ ДО 154 СТАНДАРТИЗАЦІЇ ПРОФЕСІЙНОЇ (ПРОФЕСІЙНО-ТЕХНІЧНОЇ) ОСВІТИ І НАВЧАННЯ В УКРАЇНІ З УРАХУВАННЯМ ПРОГРЕСИВНИХ ІДЕЙ УЧНІВСТВА ВЕЛИКОЇ БРИТАНІЇ
3.1. Сучасний стан стандартизації професійної (професійно-технічної) 154 освіти в Україні
3.2. Рекомендації щодо використання прогресивних ідей учнівства 165
Великої Британії в розробленні стандартів професійної (професійно- технічної) освіти в Україні
Висновки до третього розділу 174
ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ 177
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 182
ДОДАТКИ 229
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ
BREXIT - похідне від англійського BRitain-Британія та EXIT-вихід - вихід Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії зі складу Європейського Союзу
CEDEFOP - Європейський центр розвитку професійного навчання
Ofqual - Управління з питань кваліфікацій та іспитів Англії
ВНД - Вищий національний диплом
ВНС - Вищий національний сертифікат
ДПП - державно-приватне партнерство
ЄС - Європейський Союз
ЄФО - Європейський фонд освіти
ЗВЯ - забезпечення внутрішньої якості
ЗЗЯ - забезпечення зовнішньої якості
ЗПК - Загальна професійна кваліфікація
ЗП(ПТ)О - заклад професійної (професійно-технічної) освіти
ЗССО - Загальне свідоцтво про середню освіту
ЗУП - знання, уміння, поведінка(и)
ІПТО НАПН України - Інститут професійно-технічної освіти Національної
академії педагогічних наук України
КБО - коледж безперервної освіти
КШК - коледж шостого класу
МОН - Міністерство освіти і навчання
МОП - Міжнародна організація праці
МОС - Міжнародна організація зі стандартизації
МП - мапа професій
НЕО - незалежний експерт-оцінювач
НК - Національний коледж
НОО - незалежна організація оцінювання
НПД - навчання на засадах продуктивної діяльності
НПК - Національна професійна кваліфікація
НПС - Національний професійний стандарт
НРК - Національна рамка кваліфікацій
НСК - Національна система кваліфікацій
ОЕСР - Організація економічного співробітництва та розвитку
ОС - освітній стандарт
ПОН - професійна освіта і навчання
ПП - Профіль професії
ППО - План підсумкового оцінювання
П(ПТ)О - професійна (професійно-технічна) освіта
ПС - Професійний стандарт
ПСУ - професійний стандарт учнівства
РК - Регульовані кваліфікації
РКВО - Рамка кваліфікацій вищої освіти
РКК - Рамка кваліфікацій і кредитів
РККУ - Рамка кваліфікацій і кредитів Уельсу
РККШ - Рамка кредитів та кваліфікацій Шотландії
РРК - Рамка регульованих кваліфікацій
СО - Стандарт оцінювання
СП(ПТ)О - стандарт професійної (професійно-технічної) освіти
СУ - Стандарт учнівства
ШАК - Шотландська агенція кваліфікацій
ШЗПК - Шотландська загальна професійна кваліфікація
ШПК - Шотландська професійна кваліфікація
ВСТУП
Обґрунтування вибору теми дослідження. За сучасних умов розвитку євроінтеграційних процесів, гармонізації національного освітнього законодавства, відповідно до загальноєвропейської і національних політик країн Європейського Союзу (ЄС) у сфері професійної освіти і навчання (ПОН), особливої значущості набуває проблема модернізації професійної (професійно - технічної) освіти (П(ПТ)О) в Україні. З огляду на це, актуалізується пошук новітніх підходів до забезпечення її якості з використанням конструктивних ідей європейського досвіду стандартизації ПОН і Великої Британії зокрема.
Концептуальні ідеї та стратегії розвитку ПОН на європейському рівні визначено в програмних документах Європейської Комісії [354]: Лісабонській стратегії (2000) [265], Копенгагенській декларації (2002) та відповідних комюніке (2004-2015) [334; 336; 343; 345; 389; 390], Європейській рамці кваліфікацій для навчання впродовж життя (2008) [342], Стратегії «Європа 2020» (2010) [160; 159] та ін. Пріоритети державної політики щодо розвитку П(ПТ)О в Україні окреслено в Законах України «Про професійно-технічну освіту» (1998) [111], «Про вищу освіту» (2014) [103], «Про освіту» (2017) [110], «Про професійний розвиток працівників» (2012) [113], а також у Середньостроковому плані пріоритетних дій Уряду на період до 2020 року (2017) [108], Концепції реформування професійної освіти України «Сучасна професійна освіта» на період до 2027 року (2018) [39] та ін.
Питання забезпечення якості ПОН досліджують міжнародні інституції, зокрема: Європейська Комісія (Європейський центр розвитку професійного навчання (CEDEFOP) [178; 232; 274; 337], Європейський фонд освіти (ETF) [180; 387], Міжнародна організація праці (ILO) [386], Організація економічного співробітництва і розвитку (ОЕСD) [346] та ін.), а також провідні науковці (Б. Адамсон (B. Adamson) [190], С. Алле (S. Allais) [165], Дж. Бередей (G. Z. F. Bereday) [179], Дж. Бош (G. Bosh) [181], Є. Бражник [19], М. Брей (M. Bray) [182], Р. Весселінк (R. Wesselink) [372], Дж. Вінтертон (J. Winterton) [382], Е. Вольф (A. Wolf) [383], Н. Воскресенська [21], Б. Вульфсон [22], Ч. Вульфсон (Ch. Woolfson) [385], Т. Дайзінгер (T. Deissinger) [208],
К. Еберхардт (Ch. Eberhardt) [289], Е. Епштейн (E. H. Epstein) [227], С. Лестер (S. Lester) [293], М. Малдер (М. Mulder) [271], Г. Ноа (Harold J. Noah) [277],
О. Прянишникова [122], В. Раста (Val D. Rust) [314], Д. Річард (D. Richard) [312], Т. Сандерс (T. R. B. Sanders) [332], В. Тутліс (V. Tutlys) [258; 355; 356], П. Хагер (P. Hager) [247], М. Янг (Young, M. F.D.) [388] та ін.). У їхніх напрацюваннях розкрито тенденції стандартизації ПОН, сучасні підходи до створення професійних стандартів і кваліфікацій з урахуванням національних особливостей. Водночас в Україні ще недостатньо ефективно використовується зарубіжний досвід стандартизації ПОН через фрагментарне осмислення існуючих методик та практик.
Теоретичне підґрунтя вирішення означеної проблеми становлять праці вітчизняних науковців, предметом наукового пошуку яких є: забезпечення якості П(ПТ)О (С. Гончаренко [116], А. Гуржій [90], Ю. Зіньковський [34], І. Зязюн [35], В. Кремень [42], В. Луговий [74], Н. Ничкало [91], В. Орлов [98], В. Радкевич [131; 131; 300], Г. Романова [138], О. Щербак [153], В. Ягупов [154; 155] та ін.), стандартизація шкільної та вищої освіти зарубіжжя (О. Локшина [71; 73], О. Матвієнко [79], Ж. Таланова [74] та ін.), стандартизація педагогічної освіти в країнах ЄС (Н. Авшенюк [4; 5; 6], Н. Базелюк [14], І. Задорожна [30], О. Мархева [78], О. Мельник [80] та ін.), зарубіжний досвід стандартизації ПОН (Н. Абашкіна [1], Н. Бідюк [16], Т. Десятов [26], А. Каленський [144], Л. Лук’янова [121], Н. Пазюра [99], Л. Пуховська [126] та ін.), компетентнісний підхід у професійній освіті (Л. Короткова [40], С. Кравець [41], П. Лузан [75; 87; 90], С. Мельник [81; 82], Т. П’ятничук [127], В. Ягупов [87; 156] та ін.), модульна методологія (В. Аніщенко [7; 9; 11], М. Михнюк [84]) та ін. Однак нами не виявлено праць, у яких би досліджувалася та дістала розв’язання проблема стандартизації ПОН у Великій Британії.
Про актуальність та доцільність досліджень у цьому напрямі свідчить низка суперечностей, що потребують розв’язання, зокрема, між:
- підвищеними вимогами суспільства до якості П(ПТ)О в Україні та недостатністю дослідженості загальноєвропейської і національних політик у сфері стандартизації ПОН у країнах ЄС;
- необхідністю розроблення стандартів П(ПТ)О на компетентнісній основі та недостатньою обґрунтованістю теоретичних засад і методичних підходів до стандартизації, що застосовуються у Великій Британії;
- потребою безпосереднього залучення роботодавців до розроблення і запровадження стандартів П(ПТ)О та нерозробленістю методичних рекомендацій, які б забезпечували цей процес в Україні.
Визначені суперечності, соціальна значущість стандартизації П(ПТ)О, недостатнє наукове обґрунтування окресленої проблеми в педагогічній теорії і практиці, запит на залучення позитивного зарубіжного досвіду стандартизації в ринкових умовах зумовили вибір теми дисертаційного дослідження «Особливості стандартизації в системі професійної освіти і навчання Великої Британії».
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами.
Дисертаційне дослідження виконано відповідно до тематичних планів науково- дослідної роботи Інституту професійно-технічної освіти Національної академії педагогічних наук України (ІПТО НАПН України) з тем: «Особливості професійного навчання робітників в умовах високотехнологічного
виробництва» (РК №0113U000160), «Розвиток систем професійної освіти і навчання в країнах Європейського Союзу» (РК №0116U004714).
Тема дисертації затверджена вченою радою ІПТО НАПН України (протокол № 10 від 24.11.2014) та узгоджена Міжвідомчою радою з координації наукових досліджень з педагогічних та психологічних наук в Україні (протокол № 9 від 23.12.2014).
Мета дослідження: на основі аналізу соціально-політичного контексту, теоретичних й методичних засад розвитку професійної освіти і навчання у Великій Британії виявити та теоретично обґрунтувати організаційно-змістові особливості стандартизації та розробити відповідні методичні рекомендації для забезпечення якості професійної (професійно-технічної) освіти в Україні.
Об’єкт дослідження - система професійної освіти і навчання Великої Британії.
Предмет дослідження - особливості стандартизації професійної освіти і навчання Великої Британії.
Відповідно до предмета і мети дослідження було поставлено такі завдання:
1. Розкрити теоретичні засади стандартизації у сфері професійної освіти і навчання в європейському освітньо-науковому вимірі та охарактеризувати сучасне термінологічно-понятійне поле наукового дослідження.
2. Проаналізувати національну політику та нормативно-правове забезпечення сучасних процесів розвитку системи професійної освіти і навчання у Великій Британії.
3. Виявити й теоретично обґрунтувати організаційно-змістові особливості стандартизації професійної освіти і навчання у Великій Британії та розробити структурно-функціональну модель стандартизації професійної освіти і навчання в ринкових умовах.
4. Дослідити сучасний стан стандартизації професійної (професійно- технічної) освіти в Україні.
5. На основі порівняльного аналізу розкрити особливості стандартизації професійної освіти і навчання у Великій Британії та професійної (професійно- технічної) освіти в Україні, підготувати і впровадити відповідні методичні рекомендації.
Для досягнення мети і виконання означених завдань застосовано такі методи дослідження: теоретичні: аналіз наукової літератури, контент-аналіз, аналогія та порівняльний аналіз, структурний, системно-структурний аналіз, теоретичного моделювання для вивчення, аналізу й узагальнення цих особливостей; емпіричні: опис фактичної інформації, кореляційний та факторний аналіз, кількісного опрацювання результатів дослідження, узагальнення (таблиці, рисунки), порівняння (одна і декілька ознак), експертного оцінювання та консультації - для забезпечення коректного впровадження ідей у практичну площину; компаративні: переклад аутентичної літератури, порівняльний (компаративний) аналіз, порівняльно- історичний метод (ретроспективний та хронологічний), прогностичний (SWOT- аналіз) для виявлення загальних та особливих, спільних і відмінних характеристик; методи синергії, пошуку проблем та їх вирішення (цикл Демінга) - для забезпечення якості процесів дослідження й опрацювання даних.
Вибір методів дослідження зумовлений об’єктом, предметом, метою та ґрунтується на попередньому досвіді їх застосування для ефективного вирішення окреслених завдань.
Наукова новизна отриманих результатів дослідження полягає в тому,
що уперше:
- у порівняльно-педагогічному аспекті виявлено й теоретично обґрунтовано організаційно-змістові особливості стандартизації професійної освіти і навчання у Великій Британії (політичний пріоритет стандартизації для досягнення високої якості та глобальної конкурентоздатності британських кваліфікацій; нормативно-правове забезпечення керівної ролі роботодавців та участі широкого кола стейкхолдерів; посилення механізмів державного регулювання (Інститут учнівства та технічної освіти); оптимізація національної системи кваліфікацій - сегмент технічних кваліфікацій і стандартів (T-level); запровадження комплексного стандарту учнівства в контексті національної політики вмінь; інтеграція в стандартах учнівства вимог сфер праці й професійної освіти і навчання для формулювання результатів навчання у термінах компетентностей («трикутник» стандартів); розроблено модель стандартизації професійної освіти і навчання в ринкових умовах, що унаочнює функції заінтересованих сторін (держави, роботодавців, професійної освіти і навчання, людини) та складові процесу стандартизації; концептуальною основою її реалізації є компетентнісна парадигма професійної освіти; виявлено принципи (орієнтація на потреби промисловості і ринку праці, врахування потреб особистісного та професійного розвитку, перехід на засади продуктивної діяльності в різних формах та ін.) та визначено інституційні механізми розроблення стандартів (від заяви на розроблення стандарту до набуття його чинності); з ’ясовано механізми вимірювання й оцінювання результатів навчання і компетентностей (методи оцінювання, їх призначення, етапи та способи комбінування, показники вимірювання та ін.);
- удосконалено інструментарій дослідження проблем зарубіжного педагогічного досвіду із застосуванням методу безперервного підвищення рівня якості - цикл Демінга та SWOT-аналізу - для виявлення особливостей стандартизації професійної освіти і навчання в умовах учнівства;
- набув подальшого розвитку зміст поняття «стандартизація професійної освіти і навчання»; розвиток полягає у введені до дефініції додаткових видових ознак, зокрема: «визначення результатів професійної освіти і навчання» та «визнання кваліфікацій незалежними інституціями».
Джерельну базу дослідження становлять: закони Сполученого
Королівства Великої Британії та Північної Ірландії, постанови Уряду й документи Департаменту освіти (Department for Education), Департаменту бізнесу, інновацій та вмінь (Department for Business, Innovation and Skills), Департаменту з питань бізнесу, енергії та стратегії промисловості (Department for Business, Energy and Industrial Strategy) та ін.; офіційні звіти міжнародних і британських інституцій: Європейського парламенту (European Parliament), Рада Європи (Council of Europe), Європейського центру розвитку професійного навчання (CEDEFOP), Європейського фонду освіти (European Training Foundation - ETF), Організації економічного співробітництва та розвитку (Organization for Economic Co-operation and Development - OECD), Інституту учнівства та технічної освіти (Institute for Apprenticeship and Technical Education), Міжнародної організації зі стандартизації (International standard organization - ISO), Міжнародної організації праці (International Labour Organisation - ILO), Ради галузевих кваліфікацій (Sector Skills Council), Ради з питань змісту, іспитів та оцінювання (Council for the Curriculum, Examinations and Assessment), Управління з питань кваліфікацій та іспитів (Office of Qualifications and Examinations Regulation - Ofqual),
Шотландської агенції кваліфікацій (Scottish Qualifications Authority - SQA) та ін.; дані ресурсів Європейської мережі забезпечення якості професійної освіти і навчання, асоціації коледжів шостого класу (Sixth Form Colleges’ Association), Комісії Сполученого Королівства з питань працевлаштування та вмінь (UK Commission for Employment and Skills), Федерації галузевих кваліфікацій та стандартів (Federation for Industry Sector Skills and Standards) та ін.; праці вітчизняних, європейських, і зокрема британських дослідників; матеріали вітчизняної та зарубіжної наукової періодики: «Професійна освіта» («Професійно- технічна освіта»), «Науковий вісник. Професійна педагогіка», «Педагогіка і психологія. Вісник НАПН України», «Педагогіка», «Порівняльна професійна педагогіка», «Порівняльно-педагогічні студії», «Comparative Education», «European Education Research Journal», «European Journal of Education» та ін.; статистичні дані служб ЄС і Великої Британії; електронні ресурси та довідкові джерела і словники; листування з фахівцями Департаменту освіти й ІУТО Великої Британії, консультації з національними та міжнародними експертами Світового Банку (2013-2014), Представництва ЄС в Україні (2017), інституцій ЄС; концептуальні та програмні документи реформування ПОН Великої Британії, наприклад: «Звіт Незалежної групи з питань технічної освіти» (2016), «Реформа технічної освіти: аргументи на користь змін» (2016), «Програма реформування учнівства: переваги реалізації» (2017), «План дій реформування технічної освіти для населення віком від 16 років: рівень-Т» (2017) та ін., праці британських дослідників С. Лестера й Д. Річарда та ін.
Практичне значення результатів дослідження полягає у розробленні та впровадженні методичних рекомендацій «Особливості стандартизації в системі професійної освіти і навчання Великої Британії»; здійсненні експертної діяльності у проектах Представництва ЄС в Україні «Формулювання допомоги ЄС у реформуванні системи професійної (професійно-технічної) освіти в Україні» (2017); участі в робочих групах ІПТО НАПН України з розроблення професійного стандарту з професії 3340 «Педагог професійного навчання» (2019) і МОН України «Туринський процес 2018-2020» (2019); створенні електронної сторінки Standard- info (Facebook) - поширення праць зі стандартизації вітчизняної професійної освіти.
Основні положення та результати дисертаційного дослідження впроваджено в освітню діяльність Навчально-методичного центру професійно- технічної освіти у Чернівецькій області (довідка № 240 від 08.11.2018), Бурштинського торговельно-економічного коледжу Київського національного торговельно-економічного університету (довідка № 1185 від 16.11.2018), Державного навчального закладу «Дніпрорудненський професійний ліцей» (довідка № 248/01 від 21.09.2018), Науково-методичного центру професійно- технічної освіти та підвищення кваліфікації інженерно-педагогічних працівників у Хмельницькій області (довідка № 24-а від 16.11.2018), Вищого професійного училища № 25 м. Хмельницького (довідка № 01-015/529-1 від 16.11.2018), Хмельницького центру професійно-технічної освіти сфери послуг (довідка № 1513 від 16.11.2018).
Особистий внесок здобувача. У публікаціях, підготовлених у співавторстві, авторові належить: у монографії [146] - розкриття особливостей систем ПОН Великої Британії, Німеччини, Франції та ін.; у практичному посібнику [118] - розроблення розділів 1.3. «Навчання на засадах продуктивної діяльності (учнівство) в країнах Європейського Союзу», 2.5. «Національні коледжі (Велика Британія)» та 2.6. «Центри (професійної) досконалості/майстерності: міжнародний досвід»; у посібнику [119] - розроблення розділів 4.1. «Сучасні фінансові механізми регулювання професійного навчання на виробництві в країнах ЄС» та 4.2. «Механізми розподіленого несення витрат на професійну освіту і навчання в країнах Центральної й Північної Європи»; у тезаурусі [147] - аналіз та інтерпретація термінів: «кваліфікація», «наставництво», «національна рамка кваліфікацій», «система кваліфікацій», «стандарт», «учнівство» та ін.; у монографії [141] - характеристика підходів до реалізації ініціатив ЄС та системи оцінювання якості ПОН у Великій Британії; у статті [28] - виявлення та узагальнення прикладів кращих практик розвитку ПОН у країнах ЄС; у статті [85] - аналіз реалізації проектного компонента мережевої взаємодії з наведенням прикладів досвіду Великої Британії. Ідеї співавторів у дисертації не використано.
Апробація матеріалів дисертації. Основні положення та результати дослідження доповідалися на таких науково-практичних конференціях:
- міжнародних: «Професійна освіта в умовах сталого розвитку суспільства» (Україна, м. Київ, 2016), «Професійний розвиток персоналу - європейський вибір» (Україна, м. Ізмаїл, 2017), «Педагогічна компаративістика і міжнародна освіта - 2017: освітні трансформації у контексті європейської інтеграції і глобалізації» (Україна, м. Київ, 2017), «Школа майбутнього - шанси та перспективи» (Україна, м. Київ, 2018), «Психологія і педагогіка: історія розвитку, сучасний стан та перспективи досліджень» (Україна, м. Одеса, 2018), «Пріоритетні наукові напрями педагогіки і психології: від теорії до практики» (Україна, м. Харків, 2018);
- всеукраїнських: «Науково-методичне забезпечення розвитку професійної освіти і навчання в умовах сталого розвитку» (м. Київ, 2016), «Розвиток професійної культури майбутніх фахівців: виклики, досвід, стратегії і перспективи» (м. Ірпінь, 2017), «Науково-методичне забезпечення професійної освіти і навчання» (м. Київ, 2017, 2018, 2019), «Стандартизація професійної освіти в умовах ринку праці» (м. Київ, 2019).
Результати дослідження обговорювались на:
- науково-практичних семінарах: «Педагогічна компаративістика - 2015: трансформації в освіті зарубіжжя та український контекст» (м. Київ, 2015);
- вебінарах Інституту ПТО НАПН України: «Імплементація інноваційного зарубіжного досвіду в професійну освіту України» (2017), «Сучасний заклад професійної освіти: зарубіжний та вітчизняний досвід» (2017), «Інноваційний зарубіжний досвід у розвитку професійної освіти і навчання» (2018), «Інновації в розвитку систем професійної освіти і навчання: зарубіжний та вітчизняний досвід» (2018), «Стандартизація підготовки молодших спеціалістів» (2018), «Забезпечення якості в системі професійної освіти: інноваційний зарубіжний досвід» (2018), «Стандартизація фахової передвищої освіти: проблеми та перспективи» (2019), «Шляхи модернізації професійної (професійно-технічної) освіти з урахуванням прогресивного європейського досвіду» (2019), «Упровадження елементів дуальної форми навчання в професійну підготовку кваліфікованих фахівців» (2019);
- засіданнях лабораторій професійного навчання на виробництві (2014) й зарубіжних систем професійної освіти і навчання Інституту ПТО НАПН України (2015-2019).
Додатково напрацювання доповідалися під час: міжнародних стажувань проектів ЄС програм ТЕМПУС VI «Екологічна освіта в Білорусі, Росії й Україні» (2014-2018) (Німеччина, м. Падерборн, 2016), Еразмус+ «Удосконалення практико-орієнтованої підготовки викладачів професійної освіти і навчання» (2016-2018) (Іспанія, м. Валенсія, 2017); заходів ЄФО: семінари «Стандарти, що базуються на компетентнісному підході, та освітні програми в Україні» (Україна, м. Київ, 2018); технічній нараді щодо створення центрів професійної досконалості (Україна, м. Київ, 2018); заходів Туринського процесу 2018-2020 (Україна, м. Київ, 2019).
Публікації. Основний зміст і результати дослідження висвітлено в 32 наукових працях (24 одноосібних), зокрема: 7 статтях (у т.ч. 2 - у співавторстві) в провідних наукових фахових виданнях України в галузі педагогіки (у т.ч. 4 - у виданнях, що включені до міжнародних наукометричних баз, 1 - в електронному фаховому виданні), 1 статті в наукометричному науковому виданні, 3 статтях - у зарубіжному українсько-польському науковому щорічнику (у т.ч. 1 -
англійською мовою), 14 статтях і тезах, опублікованих у журналах, збірниках наукових праць і матеріалів конференцій (у т.ч. 1 стаття - англійською мовою в електронному міжнародному періодичному виданні), 1 стаття на електронному порталі, 2 колективних монографіях, 1 колективному посібнику, 1 колективному практичному посібнику, 1 колективному тезаурусі, 1 методичних рекомендаціях.
Структура та обсяг дисертації. Робота складається з анотацій українською та англійською мовами, переліку умовних скорочень, вступу, трьох розділів, висновків до них, загальних висновків, списку використаних джерел (390 найменування, з яких 234 - англійською мовою) і 57 додатків на 5,1 авторських аркушах, оформлених окремим томом. Дисертацію ілюстровано 2 таблицями і 4 рисунками на авторських аркушах. Загальний обсяг роботи складає 9,5 авторських аркушів, із них 7,2 - основного тексту.

Список литературы

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ
У дисертації розкрито, теоретично обґрунтовано та запропоновано нові підходи до розв’язання наукового завдання, що стосується використання конструктивних ідей стандартизації професійної освіти і навчання Великої Британії для забезпечення якості стандартизації професійної (професійно- технічної) освіти в Україні. Це дало змогу зробити такі висновки:
1. Теоретичними засадами стандартизації у сфері професійної освіти і навчання в європейському освітньо-науковому вимірі є: концептуальні положення щодо навчання на засадах продуктивної діяльності, зокрема учнівство, забезпечення якості професійної освіти і навчання, професійного розвитку педагогічних працівників та ін., обґрунтовані європейськими вченими й експертами методологічні підходи взаємозалежності стандартизації та якості, корелювання моделей професійної освіти і навчання та стандартизації; загальноєвропейські принципи стандартизації професійної освіти і навчання (орієнтація на потреби промисловості і ринку праці, особистісного й професійного розвитку осіб; перехід на засади продуктивної діяльності; співробітництво держави й соціальних партнерів; стандартизація змісту кваліфікацій відповідно до результатів навчання (знання, уміння, широкі компетентності та ін.); національні підходи та форми розроблення стандартів, що залежать від систем регулювання професійної освіти. До провідних моделей стандартизації професійної освіти і навчання в країнах ЄС віднесено: модель оцінювання результатів навчання, професійно-кваліфікаційну та модульну. З’ясовано, що в моделях із ринковою економікою відбувається посилення механізмів державного регулювання для підтримання цілісності систем професійної освіти і навчання. Обґрунтовано загальноєвропейські принципи стандартизації професійної освіти і навчання, а саме: орієнтація на потреби промисловості й ринку праці; врахування потреб особистісного та професійного розвитку; перехід до навчання на засадах продуктивної діяльності; співробітництво держави й соціальних партнерів у плануванні, розробленні та впровадженні стандартів; стандартизація змісту кваліфікацій відповідно до результатів навчання (знання, уміння, широкі компетентності та ін.). Запропоновано авторське тлумачення поняття «стандартизація професійної освіти і навчання», а саме: діяльність із визначення і встановлення норм, правил та вимог до реалізації освітнього процесу, результатів професійної освіти і навчання та визнання кваліфікацій незалежними інституціями.
2. Національна політика у сфері професійної освіти і навчання Великої Британії узгоджена із загальноєвропейською з питань: управління (Інститут учнівства та технічної освіти, реформи), забезпечення (інноваційні навчальні заклади, програми рівного доступу, широка цільова група, доступ до вищої освіти чи ринку праці, стажування, регульовані кваліфікації й кваліфікації Т-рівня, ключові компетентності, результати попереднього навчання, цифровий та STEM- сектори, забезпечення якості, зворотний зв’язок, професійний розвиток, прогнозування потреб ринку праці), фінансування (механізм «оплата відповідно заробітку», ініціативи, програми). Метою Великої Британії щодо світового економічного лідерства і конкурентоздатності трудових ресурсів визначено високу пріоритетність розвитку професійної освіти і навчання у контексті підвищення продуктивності економіки, що зумовило відповідні глибинні реформи і трансформації (технічна освіта, технічний напрям, Т-рівень, Т-кваліфікації та ін.). Політика Великої Британії у сфері професійної освіти і навчання є системною діяльністю уряду з метою вчасного й ефективного реагування на виклики часу. Цілепокладання нового політичного курсу держави (BREXIT) і засоби його реалізації враховують потреби та амбіції Великої Британії, суспільні цінності країн ЄС та загальноєвропейські тенденції розвитку професійної освіти. Сучасне нормативно-правове забезпечення стандартизації професійної освіти і навчання у Великій Британії становлять закони, підзаконні акти, концептуальні й стратегічні документи, програми впровадження реформ, в основу розроблення яких закладено результати незалежних і цільових наукових досліджень.
3. До організаційно-змістових особливостей стандартизації професійної освіти і навчання у Великій Британії віднесено: соціально-економічні умови, зокрема модель економіки (неоліберальна, англосаксонського типу), фактор старіючого населення, притоку мігрантів, зростання кількості низькокваліфікованих робітників, а також програми залучення населення до професійної освіти; організаційна структура управління, тобто модель стандартизації (англосаксонська, випускна), державне регулювання (Інститут учнівства та технічної освіти); різноманіття: заінтересованих сторін (урядові департаменти, соціальні партнери), провайдерів освітніх послуг (навчальні заклади різного типу), роботодавців (Федерація галузевих кваліфікацій та стандартів, Ради галузевих кваліфікацій), викладацького складу (вчителі (асоційовані), тренери, лектори, коучі, ментори), організацій з оцінювання і присвоєння кваліфікацій (Управління кваліфікацій та іспитів, Рада з питань навчальних програм, іспитів й оцінювання та ін.); механізми державно¬приватного партнерства для малого бізнесу та підприємців, механізм фінансування учнівства «оплата відповідно до заробітку» (PAYE - pay as you earn); оновлення змісту внаслідок зміни вектора освіти (з ознаки «час» на «результат навчання», «компетентність»), розвиток інноваційних підходів (компетентнісний, модульний); упровадження навчання на засадах продуктивної діяльності (стажування, наставництво, кооперативне навчання та ін.), зокрема учнівства; оновлення критеріїв якості стандарту (відповідність, зрозумілість, збалансованість, якість та доказовість); особливості британської структури стандартів, зокрема подвійної стандартизації (класична й інноваційна), кваліфікацій; інституційні процедури розроблення і введення в дію стандартів («трикутник» стандартів учнівства) та критерії якості (стислість і лаконічність; знання, вміння і принципи професійної поведінки), організаційно-методичне забезпечення (менеджер по роботі з клієнтами, матеріали й інструменти (онлайн-шаблони) розроблення; система комунікацій; реєстри та ін.); умови й особливості навчання (строк навчання - не менше 12 місяців, розподіл між теорією та практикою - 20% й 80%), ключові компетентності (англійська мова, математика, ІКТ).
Структурно-функціональна модель стандартизації професійної освіти і навчання в ринкових умовах базується на принципах ринкової економіки
(договірні відносини господарюючих суб’єктів, обмежене втручання держави в господарську діяльність, різноманіття форм власності на засоби виробництва та ін.), а відтак відображає зв’язки сторін (держава, людина, роботодавець, професійна освіта і навчання), демонструє ступінь їх впливу на забезпечення якості професійної освіти і навчання (управління і відповідальність, розроблення й участь, доступ і використання). В основі моделі - «трикутник» стандартів професійної освіти і навчання (професійний, освітній та оцінювання) й інструменти класифікації - реєстри (кваліфікацій, навчальних закладів, незалежних організацій оцінювання та незалежних експертів-оцінювачів). Концептуальною основою моделі є компетентнісна парадигма професійної освіти і навчання, що орієнтована на результат та повноцінно керована роботодавцем.
4. Сучасний стан стандартизації професійної (професійно-технічної) освіти в Україні характеризується належним рівнем обґрунтованості (праці науковців, вітчизняних та міжнародних інституцій), випереджувальними та прогностичними дослідженнями й експериментами (результати діяльності науково-дослідних інститутів НАПН України, зокрема Інституту ПТО), здобутками (Національна рамка кваліфікацій, методики розроблення стандартів, Національне агентство кваліфікацій та ін.) і потребами змістового наповнення та організаційного забезпечення (стандарти оцінювання й відповідна методика, залучення роботодавців та ін.). В Україні є тенденція налагодження зв ’язків роботодавців із системою освіти, вироблення ефективних механізмів державно-приватного партнерства. З’ясовано, що у вітчизняному освітньому просторі потребує розроблення і використання стандартів професійної освіти (стандарт оцінювання - обов’язковий офіційний документ) на засадах комплексного підходу. Доведено, що забезпечення якості професійної (професійно-технічної) освіти в Україні потребує уточнення термінологічного апарату, а також вироблення критеріїв й індикаторів її визначення.
5. Особливості процесів стандартизації професійної освіти і навчання Великої Британії та професійної (професійно-технічної) освіти України розкрито на основі порівняльного аналізу, зокрема виділення спільного (вплив глобалізації та інтеграції) та відмінні характеристики (еволюція поняття «стандарт», методологія розроблення стандартів, роль держави, роботодавців та навчальних закладів, використання компетентнішого підходу й модуляризації). Охарактеризовано ключові елементи дуальної освіти (тривимірність, державно-приватне партнерство, багатоканальне фінансування, соціальне визнання, підготовка професійно мобільних робітничих кадрів, навчання в реальних виробничих умовах, систематичне підвищення кваліфікації педагогічних працівників, кодифікація стандартів, універсальність та оптимальний зміст стандартів, різноманітні (додаткові) програми навчання за дуальною формою, організаційний, науковий і методичний супровід, ключова роль і повний спектр відповідальності роботодавців, працевлаштування лише за наявності кваліфікації) та особливості досвіду (теорія і практика) національних контекстів стандартизації. Підготовлено та впроваджено методичні рекомендації щодо можливостей творчого використання досвіду Великої Британії для модернізації системи професійної (професійно-технічної) освіти України в цілому та стандартизації зокрема.
Запропоновані методичні рекомендації розкривають особливості сучасного стану й розвитку професійної освіти і навчання Великої Британії, різновиди стандартів у системі професійної освіти і навчання, організаційно-методичне забезпечення їх розроблення, використання конструктивних ідей європейського та британського досвіду стандартизації у розробленні стандартів професійної (професійно-технічної) освіти в Україні на загальнодержавному, інституційному рівнях й на рівні закладів професійної (професійно-технічної) освіти.
Проведене дослідження не претендує на остаточне і вичерпне розв’язання усіх аспектів порушеної проблеми. Для реалізації подальших напрямів наукових пошуків вважаємо за доцільне дослідити тенденції стандартизації професійної освіти і навчання у країнах з ринковою економікою, систему безперервної професійної освіти і навчання у Великій Британії, педагогічні основи оцінювання якості професійної освіти і навчання в країнах ЄС, організаційно-правові засади розвитку соціального партнерства у сфері професійної освіти і навчання в країнах ЄС та ін.