Луніна Ганна Євгеніївна. Ярмаркове дійство в творчості російських композиторів: Образність. Драматургія

Краткое описание

Луніна Ганна Євгеніївна. Ярмаркове дійство в творчості російських композиторів: Образність. Драматургія : Дис... канд. наук: 17.00.03 2009
Луніна Г. Є. Ярмаркове дійство в творчості російських композиторів: Образність. Драматургія. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата мистецтвознавства за спеціальністю 17.00.03. Музичне мистецтво. Національна музична академія України імені П. І. Чайковського, Міністерства культури і туризму України, Київ, 2009.
Ярмарок яскраве, самобутнє явище, що характеризується специфічною звуковою культурою й структурно-композиційною драматургією і є однією з найпопулярніших тем у мистецтві, яка мала втілення в різних його видах живопису, музиці, літературі, скульптурі, театральній драматургії. Традиція втілення ярмаркової образності в російській музиці охоплює в цілому майже два з половиною сторіччя, починаючи від популярних одноактних народно-побутових інтермедій, дивертисментів і водевілів кінця XVІІІ поч. XІX cт.
У дисертації обґрунтовуються кілька важливих тез, що дозволяють "откорегувати" стериотипний погляд на ярмарок як на суто прагматичний грошово-економічний захід і розглянути його з різних ракурсів. По-перше, постулюється думка про те, що ярмарок це синкретичне дійство, засноване на торгово-трудовому й розважальному аспектах. По-друге, аргументується теза про те, що ярмарок є обрядово-ритуалізованим "святом карнавального типу" (М. Бахтін). Подібне твердження робиться на підставі порівняльного аналізу карнавалу і ярмарку, який дає можливість визначити спільні й відмінні риси зовнішнього і типологічного параметрів цих двох явищ. Однак, при певній подібності до карнавалу, ярмарок залишається самостійним культурним артефактом із специфічними, іманентними властивостями. По-третє, розглядається звуковий світ ярмарку й докладно описується кожна сфера його трикомпонентної звукової структури шумова, музична і проспівано-лексична. Кожна звукосфера „дешифрується” з позицій ритуально-знакової карнавалізованої природи ярмаркового дійства.
Аргументація висновків здійснюється на конкретних музичних зразках. На прикладі ярмаркових сцен творів В. Пашкевича, О. Сєрова, М. Мусоргського, М. Римського-Корсакова, І. Стравинського визначаються сутнісні особливості (структурні, композиційні, драматургічні) музичного прочитання ярмарку кожним з композиторів. В роботі розкривається картина засвоєння "ярмаркового інструментарію" і простежується лінія спадкоємності в розкритті різних сторін ярмаркового дійства у процесі розвитку російського професійного музичного мистецтва.