Малиновська Тетяна Миколаївна. Динаміка клініко-імунологічних показників у дітей та підлітків з вперше виявленим цукровим діабетом 1 типу в процесі лікування

Краткое описание

Малиновська Тетяна Миколаївна. Динаміка клініко-імунологічних показників у дітей та підлітків з вперше виявленим цукровим діабетом 1 типу в процесі лікування: дисертація канд. мед. наук: 14.01.14 / Інститут ендокринології та обміну речовин ім. В.П.Комісаренка АМН України. - К., 2003.

Малиновська Т.М.Динаміка клініко-імунологічних показників у дітей та підлітків з вперше виявленим цукровим діабетом 1 типу в процесі лікування. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.14 ендокринологія. Інститут ендокринології та обміну речовин ім. В.П. Комісаренка АМН України, Київ, 2003.
Дисертацію присвячено вивченню стану клітинного та гуморального імунітету у дітей та підлітків з вперше виявленим ЦД-1 в динаміці лікування інсуліном. Обстежено 114 дітей у віці від 7 до 15 років; з них 61 хворий з вперше виявленим ЦД-1; 23 пацієнти з тривалістю захворювання 5-10 років та 30 практично здорових дітей того ж віку, що склали контрольну групу.
За допомогою імунологічних та цитологічних методів дослідження, включаючи FACS аналіз та електронну мікроскопію, вивчені показники Т- клітинного (CD3+-, CD4+-, CD8+-клітини) та ПК-клітинного (CD56+-клітини та ВГЛ), а також гуморального імунітету (CD20+-клітини та IgG, IgA і IgM) в динаміці тривалої інсулінотерапії (через 3, 6, 12, 18 і 24 міс) у 35 пацієнтів з вперше виявленим ЦД-1 та хворих на ЦД-1 з тривалістю захворювання від 5 до 10 років.
Проведеними дослідженнями встановлено, що для хворих дітей з вперше виявленим ЦД-1 до початку лікування характерно зниження вмісту в крові CD3+-клітин (загальної кількості Т-клітин), CD4+-клітин (Т-індукторів/хелперів). Традиційна інсулінотерапія на протязі двох років не призводить до нормалізації імунологічних показників крові, особливо кількості CD3+- , CD4+- та CD56+-клітин, виразність змін яких залежить від швидкості клінічної маніфестації. Однак у даних хворих вміст IgG, IgA і IgM у периферичній крові суттєво підвищений за нормальним рівнем CD20+-клітин.
Серед дітей та підлітків з вперше виявленим ЦД-1 відокремлена група дітей з низьким вмістом ПК-клітин та ВГЛ, які відносяться до особливого підвиду ЦД-1 зі спадковим дефектом ПК-клітин. Знайдено суттєве зниження кількості ВГЛ у крові хворих з вперше виявленим ЦД-1, що супроводжувалося порушеннями ультраструктури цих клітин.
Встановлено, що зміни показників Т- та ПК-клітинного імунітету у хворих на ЦД-1 з тривалістю захворювання 5-10 років стають ще виразнішими.

При дослідженні імунологічного стану дітей та підлітків з вперше виявленим ЦД-1 встановлені виразні зміни показників клітинного і гуморального імунітету, що утримуються, незважаючи на традиційну інсулінотерапію. У дітей та підлітків, що хворіють тривалий час на ЦД-1, ці зміни стають ще виразнішими.

У дітей та підлітків з вперше виявленим ЦД-1 до початку лікування інсуліном виявлено: зниження вмісту в крові CD3+-клітин (загальної кількості Т-клітин), CD4+-клітин (Т-індукторів/хелперів) і CD56+-клітин (природних клітин-кілерів), виразність змін яких у значній мірі залежить від швидкості клінічної маніфестації.
Традиційна інсулінотерапія у дітей та підлітків з вперше виявленим ЦД-1 в динаміці спостереження протягом двох років не призводить до нормалізації показників Т- і ПК-клітинного імунітету крові.
Серед дітей та підлітків з вперше виявленим ЦД-1 виділена група (40%), де спостерігається стабільно низька кількість CD56+-клітин та ВГЛ. У таких дітей один з родичів першого ступеня споріднення був також хворий на ЦД-1, і в нього спостерігався низький вміст ПК-клітин. Це дозволяє припустити, що дана група дітей відноситься до особливого підвиду ЦД-1 з генетично зумовленим дефектом ПК-клітин.
У дітей та підлітків з вперше виявленим ЦД-1 виявлені зміни ультраструктури ВГЛ, характерні для ослабленої цитолітичної й секреторної функції ПК-клітин. Інсулінотерапія на протязі 24 міс не призводила до нормалізації ультраструктури ВГЛ.
У дітей та підлітків з вперше виявленим ЦД-1 відзначається підвищення вмісту IgG, IgA і IgM у сироватці крові при нормальному рівні CD20+-клітин. У динаміці лікування інсуліном відзначається тенденція до нормалізації IgA і Ig M. Рівень IgG наприкінці другого року спостереження знижений.
У дітей та підлітків, що хворіють на ЦД-1 на протязі 5-10 років поряд зі зниженням показників Т- і ПК-клітинного імунітету спостерігається паралельне зниження рівня С-пептиду.