МЕХАНІЗМИ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ РОЗВИТКУ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА

Краткое описание

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ
ПРИ ПРЕЗИДЕНТОВІ УКРАЇНИ
ХАРКІВСЬКИЙ РЕГІОНАЛЬНИЙ ІНСТИТУТ
ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ

На правах рукопису

Копелець Олександр Олександрович

УДК 351.823.1

МЕХАНІЗМИ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ РОЗВИТКУ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА

25.00.02 механізми державного управління

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата наук з державного управління

Науковий керівник:
Мостовий Григорій Іванович,
кандидат економічних наук,
професор

Харків 2006

ЗМІСТ

Вступ

3

Розділ 1. Теоретичні основи державного регулювання розвитку сільського господарства

9

1.1. Об’єктивна необхідність державного регулювання розвитку сільськогосподарського виробництва

9

1.2. Організація механізму регулювання розвитку сільського господарства

26

1.3. Інструменти державного регулювання розвитку сільського господарства

47

Висновки до розділу 1

63

Розділ 2. Оцінка ефективності механізмів регулювання розвитку сільського господарства

67

2.1. Аналіз впливу макроекономічних чинників на розвиток сільського господарства

67

2.2. Застосування державних науково-технічних програм у сільськогосподарському виробництві

81

2.3. Фінансова підтримка сільського господарства

94

Висновки до розділу 2

107

Розділ 3. Розробка ефективних механізмів розвитку сільського господарства

110

3.1. Формування механізмів державних дотацій і компенсацій

110

3.2. Розвиток систем пільгового кредитування та лізингу

122

3.3. Державна підтримка розвитку інноваційного підприємництва в сільському господарстві

139

Висновки до розділу 3

154

Висновки

158

Список використаних джерел

161

Додатки

180

ВСТУП

Актуальність теми. В основі аграрної політики лежить розуміння особливої ролі аграрного сектора економіки в життєдіяльності суспільства. Сільськогосподарська продукція у всьому світі є стратегічним товаром, однією з основ нормального існування і прогресу суспільства. Тому підтримка сільськогосподарського виробництва є найважливішим завданням економічної політики держави.
При побудові ефективного механізму державного регулювання розвитку сільського господарства необхідно враховувати оптимальне поєднання ринкового і державного важелів. Безперечною є провідна роль державного регулювання в таких сферах, як розвиток сільської інфраструктури, науково-дослідні і проектні роботи, освіта і підвищення кваліфікації, регулювання ринку сільськогосподарської продукції, зовнішньої торгівлі тощо. Державна система підтримки цін і прибутків виробників повинна стимулювати ефективне виробництво, бути мотивом для продуктивної праці з використанням досягнень науково-технічного прогресу.
Недоліки економічної політики держави останнього десятиліття з особливо гостротою проявилися в сільському господарстві. Причиною цього стали як галузеві особливості, так і складні стартові умови, що склалися до початку економічних реформ, які виявились у відставанні агропромислового комплексу від інших галузей народного господарства за основними технічними, економічними організаційними параметрами. В результаті при переорієнтації всієї економіки з використання натуральних ресурсів, що мали пріоритетне значення в умовах дефіциту, на фінансові ресурси аграрний сектор опинився в найгіршому положенні. Його доступ до всіх джерел фінансування виявився різко обмеженим.
Реформування аграрного сектора економіки України вимагає осмислення накопиченого досвіду по освоєнню ринкових форм, методів і принципів державного регулювання. Сліпе копіювання зарубіжного досвіду без урахування української специфіки не наближає, а віддаляє економіку від стабілізації і економічного прогресу в сільському господарстві.
Питанням державного регулювання розвитку сільського господарства в умовах ринкових відносин приділяли увагу вітчизняні та зарубіжні учені. Серед українських авторів слід виділити: Г.Андрусенка [134], Л.Анічина [97], В.Бакуменка [164; 174], В.Воротіна [22], А.Дєгтяря [51], В.Князєва [174], М.Корецького [96; 97], Д.Крисанова [186], М.Кропивка [75], П.Макаренка [78], М.Маліка [112], В.Мартиненка [113], В.Месель-Веселяка [117], О.Мордвінова [119], Г.Мостового [120; 121], Н.Нижник [123], Г.Одінцову [165], П.Саблука [146; 147], В.Трегобчука [186], О.Шпичака [189]. Серед зарубіжних Л.Абалкіна [1], А.Голованова [36], Е.Сєрову [151] та інших.
Проте, окремі питання вимагають детальнішого опрацювання. Так, на сьогоднішній день потребує глибокого дослідження питання економічних закономірностей дії інструментів державного регулювання розвитку сільського господарства і проблем їхнього застосування в умовах розвитку ринкової економіки. Не достатньо уваги приділено визначенню впливу макроекономічних чинників на розвиток сільського господарства. Не розроблено ефективних механізмів державної підтримки сільськогосподарських підприємств та розвитку інноваційного підприємництва в сільськогосподарському виробництві.
Незавершеність наукових розробок державного регулювання розвитку сільського господарства та істотна практична значущість цієї проблеми для держави підтверджують об’єктивний характер актуальності теми дослідження.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Наукові результати, теоретичні положення й висновки дослідження були отримані в межах наукової теми «Удосконалення механізмів державного впливу на розвиток економіки аграрної сфери і формування продовольчого ринку регіону» (номер державної реєстрації 0105U002741) Харківського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України, в розробці якої здобувач брав безпосередню участь.
Мета і завдання дослідження. Мета дослідження полягає в теоретичному обґрунтуванні й розробці пропозицій щодо вдосконалення механізмів державного регулювання розвитку сільського господарства в ринкових умовах. Відповідно до цього передбачається вирішення таких завдань:
- обґрунтувати необхідність державної підтримки розвитку сільського господарства в умовах ринку;
- визначити особливості організаційного механізму державного регулювання розвитку галузі;
- дослідити економічні закономірності державного регулювання розвитку сільського господарства і застосування відповідних в умовах ринкової економіки засобів;
- визначити основні макроекономічні та внутрігалузеві чинники розвитку сільського господарства;
- оцінити ефективність фінансової підтримки сільського господарства;
- удосконалити технологію розподілу державних дотацій та компенсацій;
- розробити ефективні механізми державної підтримки сільськогосподарських підприємств шляхом пільгового кредитування та лізингу техніки;
- обґрунтувати напрями державної підтримки розвитку інноваційного підприємництва в сільському господарстві.
Предмет і об’єкт дослідження. Об'єктом дослідження є процес державного регулювання розвитку сільського господарства.
Предметом дослідження є організація механізму регулювання розвитку сільського господарства України.
Гіпотеза дослідження базується на припущенні опосередкованого регулювання державою розвитку сільського господарства.
Методи дослідження. У процесі дослідження використано наступні методи досліджень: абстрактно-логічний (теоретичні узагальнення й формування висновків), статистико-економічний (аналіз регулювання розвитку сільського господарства), розрахунково-конструктивний (удосконалення механізму державного регулювання розвитку сільського господарства) та ін.
Наукова новизна отриманих результатів полягає в такому:
уперше:
- обґрунтовано модель регулювання сільськогосподарського виробництва шляхом оптимального розподілу дотацій і компенсацій між суб’єктами господарювання з метою підвищення ефективного використання засобів державної підтримки;
удосконалено:
- форми державної підтримки сільськогосподарських товаровиробників (протекціоністська, ринкова, програмна), виходячи зі специфіки сільського господарства;
- структуру організації механізму регулювання сільського господарства регіону, яка складається з таких елементів, як правова система; функціональна система; організаційна система; інформаційна система; організаційне нормування й регулювання; система роботи з кадрами;
дістало подальший розвиток:
- визначення механізму державного регулювання розвитку сільського господарства як системної організації, приведення в дію засобів державного регулювання шляхом створення державних і комерційних структур різного рівня, а також реалізації державних програм;
- дослідження засобів впливу держави на сільське господарство: фінансових (квотування, субсидіювання, дотування) та інноваційних (науково-дослідні і проектні розробки);
- визначення чинників впливу на структурні зміни в аграрному секторі та ефективність його функціонування: макроекономічних (ступінь державної підтримки щодо вирішення соціальних питань, сприяння поліпшенню інвестиційного клімату в галузі) та внутрішньогалузевих (усунення деформації співвідношення підгалузей; розвиток внутрішньогалузевих відносин).
Практичне значення дослідження полягає в обґрунтуванні форм агропромислової інтеграції для умов Полтавської області (довідка № 1696 від 30.11.2005 р.) та розробці рекомендацій Головному управлінню агропромислового розвитку Полтавської обласної державної адміністрації з удосконалення структури органів державного управління, що забезпечує високий рівень впливу на відтворювальну сферу АПК без позбавлення самостійності усіх суб’єктів господарювання (довідка № 01-21/255 від 30.11.2005 р.).
Пропозиції щодо удосконалення механізму регулювання розвитку сільськогосподарського виробництва, організаційних форм агропромислової інтеграції використані в процесі реалізації інвестиційних проектів товариством «Джерело» та агрофірмою «Довіра» Кобеляцького району Полтавської області (акти від 15.05.2005 р.).
Теоретичні розробки дисертаційної роботи використовуються в навчальному процесі Харківського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України при викладанні дисциплін: «Теорія та історія державного управління», «Економіка підприємств», «Управління ресурсами та витратами» (довідка № 01-326/01 від 28.02.2006 р.).
Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійною науковою працею, у якій викладено отримані особисто автором результати дослідження, що в сукупності вирішують наукове завдання удосконалення механізмів державного регулювання розвитку сільського господарства.
Апробація результатів дисертаційної роботи. Зміст основних результатів дослідження та їх практичне застосування обговорювалися на науково-практичних конференціях «Фінансово-економічні проблеми розвитку регіонів України» (м.Дніпропетровськ, 2003р.), «Дні науки» (м.Запоріжжя, 2005р.), «Наука та інновації 2005» (м.Дніпропетровськ, 2005р.), «Сучасний стан та проблеми розвитку підприємництва в регіоні» (м.Дніпропетровськ, 2005р.) та на VI міжнародному науковому конгресі Державне управління і місцеве самоврядування” (м. Харків, 2006р.).
Публікації. За темою дисертаційного дослідження опубліковано 13 наукових праць (6 у наукових фахових виданнях), загальним обсягом 4,1 авт. арк., з яких особисто автору належать 3,5 обл. вид. арк.

Обсяг і структура дисертаційної роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел і додатків. Повний обсяг роботи 184 сторінки, у т.ч. 9 рисунків на 9 сторінках, 11 таблиць на 12 сторінках, список використаних джерел (202 найменування) на 20 сторінках, 5 додатків на 5 сторінках.

Список литературы

ВИСНОВКИ

Виконане дисертаційне дослідження дає підстави для наступних висновків і рекомендацій:
1. Необхідність державної підтримки розвитку сільського господарства в Україні зумовлена специфікою виробництва, цілеспрямованим захистом інтересів сільгосптоваровиробника і споживача від зовнішнього впливу, значною капіталомісткістю і низьким конкурентним потенціалом, характером субсидування соціальної інфраструктури у сільській місцевості. Формами такої підтримки можуть бути протекціоністська, ринкова, програмна.
2. У дисертації виділено організацію механізму регулювання як змістовний елемент господарського механізму. Під організацією механізму регулювання розуміється сукупність організаційних структур, конкретних форм і методів регулювання, адміністративних (правових) норм, за допомогою яких здійснюється опосередкований управлінський вплив на елементи господарської системи (учасників процесу відтворення) для підтримки режиму діяльності, реалізації програми і досягнення визначених цілей.
Структура організації механізму регулювання представлена такими елементами, як правова та функціональна система, організаційна структура управління, інформаційна система, технологія регулювання, організаційне нормування і регулювання, система роботи з кадрами.
3. Перспективним напрямом удосконалення механізмів державного регулювання розвитку сільського господарства є запровадження фінансових (квотування, надання субсидій і дотацій) та інноваційних (науково-дослідні і проектеі розробки) заходів та їх органічне поєднання з діяльністю органів державного управління щодо підвищення прибутковості підприємств і зміцнення соціальної сфери на селі.
4. Класифікація чинників впливу на розвиток сільського господарства з їх віднесенням до групи (взаємодія підприємств і держави; платоспроможність населення; збалансованість міжгалузевих відносин; вирішення соціальних питань у сільській місцевості; інвестиційна привабливість; вихід на міжнародний аграрний ринок) та до внутрішньогалузевих (усунення деформації у співвідношенні підгалузей); розвиток внутрішньогалузевих відносин; використання ресурсного потенціалу тощо) розширює можливості урізноманітнення ефективних методів управління розвитком галузі.
5. Визначена у роботі тенденція витрат в останні роки бюджетних коштів переважно на створення інженерних комунікацій і ігнорування питань зміцнення матеріальної бази освіти, охорони здоров’я та соціального забезпечення свідчить про необхідність запровадження практики сільськогосподарських об’єктів за відповідними національними і державними програмами на засадах чинних законодавчих нормативних актів.
6. З точки зору управлінського менеджменту фінансова підтримка товаровиробників державою повинна бути зорієнтована на стимулювання виробництва і надаватися, в першу чергу, тим, хто забезпечує ефективне використання наявних ресурсів. При цьому дотації та компенсації доцільно визначати з розрахунку на одиницю виробленої продукції. Підтримка сільськогосподарського виробництва й облаштування ринкової соціальної інфраструктури села має на меті граничне обмеження тіньового обороту, забезпечення розвитку аграрного ринку й сільських територій, фінансування інновацій, аграрної науки і освіти, підвищення ефективності секторів, що забезпечують виробництво ресурсами.
7. Запровадження в діяльність органів державного управління запропонованої моделі регулювання розвитку сектора на засадах оптимального розподілу дотацій і компенсацій відкриває нові шляхи підвищення ефективності використання засобів державної підтримки, переходу від їх зрівняльного розподілу до адресного, надання переваги товаровиробникам, які забезпечують стійку роботу і покращують фінансовий стан підприємств.
8. Зміцнення матеріально-технічної бази сільського господарства пов’язується з розширенням доступу суб’єктів господарювання до кредитних ресурсів, що вимагає удосконалення кредитної політики держави у т.ч. запровадження пільгового кредитування, збільшення довгострокових кредитів, зниження процентних ставок, кредитування через механізм заставних операцій; іпотечного кредиту в комерційних банках; формування мережі селянських кооперативних кредитних установ, машино-технологічних станцій з функціями операційного лізингу і виконання сільськогосподарських робіт на замовлення.
9. Розвиток інноваційного підприємництва в агропромисловому комплексі здійснюється через систему інноваційних механізмів: пошуку інноваційних рішень, організації, розробки і впровадження, фінансування і стимулювання, технологічного трансферту, інтелектуальної власності.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. АбалкинЛ. Роль государства в становлении и регулировании рыночной экономики // Вопросы экономики. 1997. №6. С.4.
2. Аграрний сектор економіки України у 2003 році / Є.В.Пугачов, І.В.Кобута, Н.В.Сеперович та ін.; Координаційна рада з питань аграрної політики, Міжнар. банк реконстр. та розв. // Актуальні питання аграрної політики: Зб. праць 2003-2004. К., 2004. С.4-74.
3. Аграрные отношения: Теория, историческая практика, перспективы развития. М.: Наука, 1993. 228с.
4. Агропромисловий комплекс України: стан, тенденції та перспективи розвитку: Інформаційно-аналітичний збірник / За ред. П.Т. Саблука та ін. Вип.3 К.: ІАЕ, 1999. 452с.
5. Агропромисловий комплекс України: стан, тенденції та перспективи розвитку: Інформаційно-аналітичний збірник / За ред. П.Т. Саблука та ін. Вип.6 К.: ІАЕ УААН, 2003. 764 с.
6. Алексєєв І. Функції та об’єкти державного управління // Актуальні проблеми державного управління: Наук. зб. ОФ УАДУ. Одеса: ОФ УАДУ, Оптимум, 2001. Вип. 6. С. 40-46.
7. Алексєєв І.В. Розвиток підприємств і державне управління // Вісник УАДУ при Президентові України. 2000. № 2. С. 137-142.
8. Амбросов В.Я. Трансформаційні процеси в аграрній сфері регіону // Економіка України. 2003. № 8. С. 66.
9. Андрушків Б.М., Кузьмін О.Є. Основи менеджменту: Підручник для ВНЗ. Львів: Світ, 1995. 240 с.
10. Баланюк І.Ф., Пулім В.А. Українське селянство як людський капітал і стратегічний ресурс розвитку села // Економіка АПК. 2004. № 5. С.159-160.
11. Банник Т.Ю. Экологическая экспертиза в развитых странах (правовое обеспечение и экономические аспекты). К.: УкрИНТЭИ, 1995. 32с.
12. Бем І., Федорищева А. Техногенний прогрес і природокористування // Економіка України. 1993. № 10. С. 3-13.
13. БернштейнБ.Л., КомарніцькаО.П. Формування аграрного ринку // Економіка АПК. 2006. № 2. С.98-108.
14. Білозор Л.В. Методологічні підходи щодо формування інноваційної продукції в аграрній сфері // Економіка АПК. 2004. № 9. С. 88-92.
15. БілоуськоЯ.К., Денисенко П.А., Питулько В.О. Принципи техніко-технологічного забезпечення аграрного виробництва // Економіка АПК. 2001. С.22-27.
16. БілявськийГ.О. Роль і перспективи розвитку екологічного менеджменту в АПК України // Натураліст. 1998. № 2. С.12.
17. БогиняД., Волинський Г. Державне регулювання перехідних процесів // Економіка України. 1999. № 5. С. 12-21.
18. БойкоВ.І. Стратегія розвитку аграрного сектору в контексті глобалізації продовольчої проблеми // Вісник Академії економічних наук. Науковий щорічник. 2003. № 2(4). С.21-23.
19. БрагинскийС.В., ПевзнерЯ.А. Политическая экономия: дискуссионные проблемы, пути обновления. М.: Мысль, 1991. С.249.
20. БрагінецьС.М. Резерви вдосконалення енергоспоживання в молочному скотарстві // Економіка АПК. 2004. № 8. С. 52-57.
21. Вітковський М.П. Посилення ролі держави при переході до ринку // Економіка АПК. 1999. № 1. С. 134
22. ВоротінВ.Є. Макроекономічне регулювання в умовах глобальних трансформацій: Монографія. К.: Вид-во УАДУ, 2002. 392с.
23. ГаврилюкМ.М. Агропромисловому виробництву інноваційний шлях розвитку // Економіка АПК. 2005. №8. С.19-22.
24. Гайдуцький П.І. Формування та розвиток аграрного ринку // Економіка АПК. 2004. № 3. С. 9.
25. ГайдуцькийА.П. До питання оцінки інвестиційної привабливості аграрного сектора економіки // Економіка АПК. 2002. № 4. С.87-89.
26. ГайдуцькийА.П. Прямі іноземні інвестиції в аграрному секторі економіки // Економіка АПК. 2002. № 9. С.91-95.
27. ГайдуцькийП.І. Про основні засади реформування системи державної підтримки сільського господарства та сільської території // Економіка АПК. 2005. №11. С.43-48.
28. ГалицяІ. Державне регулювання в умовах ринкових відносин // Економіка України. 2002. № 6. С. 52-58.
29. ГалицяІ. Прикладна наука: індустріалізація та комерціалізація // Вісник Національної академії наук України. 2003. №6. C. 26.
30. ГеєцьВ. Інновативноінноваційний шлях розвитку модернізаційний проект розвитку української економіки і суспільства початку ХХ століття // Банківська справа. 2003. №4 (52). С.4-32.
31. ГеєцьВ.М. Нестабільність та економічне зростання. К.: Ін-т економ. прогнозув., 2000. 344 с.
32. ГелбрейтДж.К. Экономические терии и цели общества. М.: Прогресс, 1979, С.352-353
33. Гіл ЧарлзВ.Л. Міжнародний бізнес: Конкуренція на глобальному ринку. К.: Вид. Соломії Павличко Основи”, 2001. 856 с.
34. ГладійМ.В., Лесечко М.Д., Чемерис А.О. Трансформація суспільних відносин в умовах ринку. Львів: ЛФ УАДУ, 1998. 47 с.
35. ГоликовВ.И., НиколянА.В., ГоликоваН.В. Предприятие в системе государственного управления. К.: ИЭ НАН Украины, 1998. 383 с.
36. Голованов А. Финансово-аналитический аспект регулирования внутреннего рынка АПК // АПК: экономика, управление. 2000. № 1. С. 4652.
37. ГоловатюкВ.М., ЧислюО.А. Вплив економічних і політичних факторів на привабливість інвестиційного середовища // Фінанси України. 2000. №5. С. 111-128.
38. Гончарова Н.В. Напрями розвитку інтеграційних процесів у сфері фінансової підтримки малого підприємництва // Фінанси України. 2003. №7. С.75-83.
39. ГорбВ. Засади державного регулювання технічного забезпечення агропромислового виробництва // Вісник НАДУ. 2005. №2. С.157-163.
40. Государственное регулирование среды деятельности предприятий. Луганск: ВУГУ, 2000. 244 с.
41. ГрищенкоА.П. Методичні положення та напрями удосконалення регіональної розміщення й управління агропромисловим виробництвом // Економіка АПК. 2006. №2. С.3-8.
42. ГумеровР. Создание рынка сельхозземель // Российский экономический журнал. 1999. №1. С.61.
43. Дадашев Б.А. Удосконалення фінансово-кредитного обслуговування сільського господарства // Економіка АПК. 2003. № 11. С. 7073.
44. ДаниленкоА.С., МанькоІ.П. Актуальні проблеми та перспективи розвитку земельних відносин // Економіка та держава. 2006. №1. С.12-16.
45. ДанилівБ.В., КучеренкоЛ.С. Необхідність державної підтримки сільськогосподарського виробництва та відродження тваринництва в Україні // Економіка АПК. 2004. № 11. С. 5962.
46. ДаційО.І. Удосконалення механізмів державного регулювання розвитку нових технологій і високотехнологічних агропромислових виробництв // Вісник НАДУ. 2005. № 1. С.180-187
47. Дем’яненко М.Я., Кісіль М.І., Алексійчук В.М. Інвестиційна стратегія сільськогосподарського підприємства в умовах його фінансового оздоровлення // Організація фінансового оздоровлення сільськогосподарських підприємств Запорізькоі області: Практичний посібник. Запоріжжя: Дике поле, 2001. С.137-170.
48. ДемчакІ.М. Ситуація в аграрному секторі економіки та заходи уряду щодо державної підтримки розвитку АПК // Економіка АПК. 2005. №11. С.12-19.
49. Дем’яненко М.Я., Тулуш Л.Д. Організація та інформаційне забезпечення оподаткування сільськогосподарських товаровиробників // Організація інформаційноконсультаційного забезпечення АПК України / За ред. П.Т.Саблука. К.: ІАЕ УААН, 2003. С.294-324.
50. Денисенко П., Питулько В. Ринок відновленої техніки та оцінка її вартості // Техніка АПК. 2000. №2. С.4-8.
51. ДєгтярА.О. Державно-управлінські рішення: інформаційно-аналітичне та організаційне забезпечення: Монографія. Х.: Вид-во ХРІДУ НАДУ «Магістр», 2004. 224с.
52. ДибаМ., ЯгодкаА., ДзюбенкоІ. Теоретико-методологічні основи господарського регулювання в сучасній економічній системі // Економіка України. 2005. №10. С.42-48.
53. Доценко Л.В. Особливості організації дорадчих служб в південному регіоні // Економіка АПК. 2003. № 6. С. 33.
54. ДоценкоЛ.В. Попит на консалтингові послуги сільськогосподарських дорадчих служб // Економіка АПК. 2004. № 7. С.31-33.
55. ЕвдокименкоВ.К., ЛопатинськийЮ.М., ШкабараТ.Л. Структурно-функциональные составляющие региональной аграрной политики // Регіональна економіка. 2005. №2. С.160-166.
56. Економічна енциклопедія: У 3т. / Редкол. С.В.Мочерний. К.: Академія, 2000. Т.3. 952 с.
57. Економічна оцінка державних пріоритетів технологічного розвитку / За ред. д.е.н. Ю.М. Бажана. К.: Ін-т економ. прогнозув., 2002. 320 с.
58. Європейський вибір. Концептуальні засади стратегії економічного та соціального розвитку України на 20022011 роки: Послання Президента України до Верховної Ради України // Урядовий кур'єр. 2002. № 10. С.3.
59. Закон України «Про банки і банківську діяльність» від 7 грудня 2000р. №2121-III // Офіційний вісник України. 2001. №1-2. Ч.1. С.1-52.
60. Закон України «Про власність» // Закони України. К.: Верховна Рада України, Ін-т законодавства, 1996. Т.1 С. 10.
61. Закон України «Про державну підтримку сільського господарства України» від 24 червня 2004р. №1877 // Економіка АПК. 2004. №10. С.3-28.
62. Закон України «Про захист рослин» от 14 жовтня 1998р. №180-XIV // Відомості Верховної Ради України. 1998. №50-51. С.310.
63. Закон України «Про оренду землі» від 6 жовтня 1998р. №161 // Урядовий кур’єр. 1998. №23. С.7-13.
64. Закон України «Про основні принципи державної аграрної політики на період до 2015 року» від 18 жовтня 2005 №2982 // Урядовий кур’єр. 2005. №48. С.6-11.
65. Закон України «Про приоритетні напрями інноваційної діяльності в Україні» від 16 січня 2003р. №433-IV // Голос України. 2003. №28. С.12-19.
66. Закон України «Про промислово-фінансові групи» від 21 листопада 1995 р. № 437/95-ВР // Відомості Верховної Ради України. 1996. № 23. С.88.
67. Закон України «Про систему оподаткування» від 25 червня 1991р. №1251-ХІІ ВР зі змінами // Урядовий кур’єр. 1997. №17. С.3-5.
68. Закон України «Про сільськогосподарську кооперацію» від 17 липня 1997р. №469/97-ВР // Відомості Верховної Ради України. 1997. №39. С.261.
69. Закон України «Про стимулювання розвитку вітчизняного машинобудування для агропромислового комплексу» від 7 лютого 2002р. №3023-ІІІ // Урядовий кур’єр. 2002. №34. С.11-15.
70. Закон України «Про стимулювання розвитку сільського господарства на період 2001-2004 років» від 18 січня 2001р. №2238 // Голос України. 2001. №22. С.6-9.
71. Закон України «Про фіксований сільськогосподарський податок» від 17 грудня 1998р. №320-XIV // Урядовий кур’єр. 1999. №4. С.9-12.
72. Зоря С. Субсидування сільського господарства: досвід зарубіжних країн та можливість і доцільність його використання в Україні // Економіка України. 2003 № 8 С. 64.
73. Зубець М.В., Юрчишин В.В. До проблеми розвитку та підвищення дієвості аграрної політики // Агропромисловий комплекс України: стан, тенденції та перспективи розвитку. Інформаційно-аналітичний збірник / За ред. П.Т.Саблука та ін. Вип.6 К.: ІАЕ УААН, 2003. Вип. 6. С.5-22.
74. ИвашковскийС.Н. Микроэкономика: Учебник. М.: Дело, 1998. 416 с.
75. Інформаційно-методичне забезпечення реформ / О.В.Крисальний, М.Ф.Кропивко, І.М.Криворучко та ін. // Агропромисловий комплекс України: Стан, тенденції та перспективи розвитку: Інформаційно-аналітичний зб. / За ред. П.Т.Сфблука та ін. Вип.5. К.: ІАЕ УААН, 2002. С.512-529.
76. КасяноваН.Л., РоманенкоТ.А. Інформаційно-методичне забезпечення перспективного планування розвитку та структуризації аграрного виробництва на регіональному і господарському рівні // Організація інформаційноконсультаційного забезпечення АПК України / За ред. П.Т. Саблука. К.: ІАЕ УААН, 2003. С.392-405.
77. Кваснюк Б. Реалістичність і поступальність в стратегії. До програми діяльності уряду // Урядовий кур’єр. 2003. № 65. С.3-4.
78. Кириленко И.Г., Макаренко П.Н., Мельник Л.Е. Рыночная экономика и государственное регулирование: Монография. Днепропетровск: Пороги, 1997. 457 с.
79. Кириленко І.Г. Аграрний сектор України: уроки, завдання // Економіка України. 2004. № 1. С. 8
80. Кириленко І.Г. Агропромисловий комплекс України: сучасний стан та погляд у майбутнє // Економіка АПК. 2001. № 4. С.23-28.
81. КириленкоІ.Г. Розвиток аграрної політики у нарощуванні та споживанні м'яса і м'ясної продукції в Україні // Економіка АПК. 2004. № 10. С. 29-36.
82. КисільМ.І. Формування сприятливого інвестиційного клімату в аграрній сфері // Науковий вісник УАДУ. 2003. Вип.35. С.95-99.
83. Кісіль М.І., Коденська М.Ю. Деякі аспекти розвитку аграрнопромислового виробництва та інвестиційні програми АПК // Науковий вісник УАДУ. 2002. Вип.52. С.162-166.
84. КоваленкоЮ.С. Напрями наукової підтримки аграрних перетворень в Україні // Соціально-економічна модель постреформованого розвитку агропромислового виробництва в Україні: Матер. 2-х Всеукр. зборів (конгресу) вчених економістів-аграрників 24-25 січня 2000. К., 2000. С.116-118.
85. Коденська М.Ю. Аграрно-промислове виробництво в сучасному ринковому середовищі // Вісник Академії праці і соціальних відносин Федерації проф. спілок України. 2002. №3. С. 58-63.
86. Коденська М.Ю. Стан розвитку сільськогосподарського виробництва та концептуальні засади його інвестування // Економіка АПК. 2004. № 5. С.71-76.
87. Копелець О.О. Формування аграрної політики держави в умовах перехідної економіки // Збірник наукових праць НАДУ. 2005. Випуск 2. С. 296-304;
88. КопелецьО.О. Державне регулювання інноваційної діяльності в сільському господарстві // Актуальні проблеми державного управління: Збірник наукових праць. Х.: Вид-во ХарРІ НАДУ «Магістр», 2005. № 3 (26). С. 54-62;
89. КопелецьО.О. Державне регулювання розвитку різних форм господарювання в сільському господарстві // Економіка та держава. 2005. № 10. С. 59-62;
90. КопелецьО.О. Застосування державних науково-технічних програм в сільськогосподарському виробництві // Економіка та держава. 2005. № 11. С. 77-80;
91. КопелецьО.О. Застосування елементів механізму регулювання розвитку сільського господарства в рамках систем державного і господарського управління // Збірник наукових праць НАДУ при Президентові України / За заг. ред. В.І. Лугового, В.М. Князєва. К.: Вид-во НАДУ, 2005. Вип. 2. С. 188-199;
92. КопелецьО.О. Конкурентоспроможність сільськогосподарської продукції // Держава та регіони. Серія: Державне управління. 2005. № 1. С. 57-62;
93. КопелецьО.О. Концептуальні підходи до реформування організаційних структур державного управління // Механізми підвищення ефективності діяльності органів державного управління на регіональному рівні: Монографія / Г.І.Мостовий, О.Ю.Амосов, А.О.Дєгтяр та ін.; За заг. ред. проф. Г.І.Мостового. Х.: ХарРІ НАДУ «Магістр», 2004. С. 8-13;
94. КопелецьО.О. Розвиток державної технічної політики в сільському господарстві // Вісник НАДУ. 2005. № 3. С. 207-214;
95. КопелецьО.О., МостовийГ.І. Формування і реалізація державної політики розвитку матеріально-технічної бази АПК на регіональному рівні // Регіональна політика розвитку аграрної сфери: Монографія / Г.І.Мостовий, Л.М.Анічин, Г.О.Андрусенко та ін.; За заг. ред. проф. Г.І.Мостового. Х.: ХарРІ НАДУ «Магістр», 2004. С. 117-147;
96. Корецький М.Х. Державне регулювання аграрної сфери у ринковій економіці: Моногр. К.: Вид-во УАДУ, 2002. 260 с.
97. Корецький М.Х. Державне регулювання трансформаційних процесів // Збірник наукових праць Донецького державного університету управління «Державне регулювання галузей економіки», т. V, вип. 35, серія «Державне управління». Донецьк: ДонДУУ, 2004. С. 15-25.
98. Корчинська О.А. Роль держави у забезпеченні відтворення родючості ґрунтів // Економіка АПК. 2004. № 9. С. 33-34.
99. Крижачківський М.Л. Наукове забезпечення аграрної реформи на шляху до соціально орієнтованих ринкових умов на регіональному рівні // Економіка АПК. 2004. № 8. С. 6-10.
100. Кропивко М.Ф., КриворучкоІ.М. Нові інформаційні технології у державному управлінні агропромисловим виробництвом // Інформаційні ресурси та їх використання в агропромисловому виробництві: Зб. наук. праць. К.: ІАЕ УААН, 2000. С.219-223.