МЕХАНІЗМИ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ РОЗВИТКОМ ВИЩОЇ АГРАРНОЇ ОСВІТИ УКРАЇНИ В УМОВАХ ЇЇ ІНТЕГРАЦІЇ В СВІТОВИЙ ОСВІТНІЙ ПРОСТІР

Краткое описание

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

На правах рукопису

ПРИХОДЬКО Ігор Павлович

УДК 351:65.014.1.477

МЕХАНІЗМИ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ РОЗВИТКОМ ВИЩОЇ АГРАРНОЇ ОСВІТИ УКРАЇНИ В УМОВАХ ЇЇ ІНТЕГРАЦІЇ В СВІТОВИЙ ОСВІТНІЙ ПРОСТІР

25.00.02 – механізми державного управління

Дисертація на здобуття наукового ступеня
доктора наук з державного управління

Науковий консультант:
Дацій Олександр Іванович,
доктор економічних наук,
професор

Дніпропетровськ – 2011

ЗМІСТ

ВСТУП 4
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ РОЗВИТКУ МЕХАНІЗМІВ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ ВИЩОЮ АГРАРНОЮ ОСВІТОЮ 14
1.1. Розвиток аграрної системи освіти в теорії державного управління 14
1.2. Нова парадигма розвитку аграрної освіти в умовах формування знаннєвої економіки 35
1.3. Методичні засади використання світового досвіду щодо реалізації ефективних державного управління розвитком аграрної освіти України 55
Висновки до розділу 1 74
РОЗДІЛ 2. МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ РЕАЛІЗАЦІЇ МЕХАНІЗМІВ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ РОЗВИТКОМ ВИЩОЇ АГРАРНОЇ ОСВІТИ УКРАЇНИ В УМОВАХ ЇЇ ІНТЕГРАЦІЇ В СВІТОВИЙ ОСВІТНІЙ ПРОСТІР 78
2.1. Сучасні наукові підходи до реалізації механізмів державного управління розвитком аграрної освіти України 78
2.2. Принципи державного управління інноваційним розвитком національної системи аграрної освіти 101
2.3. Пріоритетні технології реалізації механізмів управління розвитком аграрної освіти України в умовах її інтеграції в світовий освітній простір 121
Висновки до розділу 2 139
РОЗДІЛ 3. УМОВИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ РОЗВИТКОМ ВИЩОЇ АГРАРНОЇ ОСВІТИ УКРАЇНИ 142
3.1. Інформатизація системи управління якістю аграрної освіти 142
3.2. Діяльність органів державного управління по запровадженню інноваційного характеру змісту і функцій аграрної освіти 162
3.3. Діяльність освітянського керівництва по запровадженню європейської парадигми кредитно-трансферної системи в аграрні вищі навчальні заклади 187
Висновки до розділу 3 203
РОЗДІЛ 4. НАПРЯМИ АДАПТАЦІЇ МЕХАНІЗМІВ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ РОЗВИТКОМ ВИЩОЇ АГРАРНОЇ ОСВІТИ УКРАЇНИ ДО ЄВРОПЕЙСЬКИХ СТАНДАРТІВ 207
4.1. Обґрунтування засобів адаптації аграрної освіти України до Європейського освітнього простору 207
4.2. Розробка стратегічних напрямків адаптації механізмів розвитку вищої аграрної освіти України до європейських стандартів в галузі освіти і навчання 224
4.3. Провідні напрями інноваційної інтеграції і демократизації аграрної освіти України 239
Висновки до розділу 4 263
РОЗДІЛ 5. ПЕРСПЕКТИВНІ НАПРЯМИ УДОСКОНАЛЕННЯ МЕХАНІЗМІВ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ РОЗВИТКОМ ВИЩОЇ АГРАРНОЇ ОСВІТИ УКРАЇНИ В СВІТОВОМУ ОСВІТНЬОМУ ПРОСТОРІ 266
5.1. Формування організаційно-управлінської основи цільового управління сучасної моделі розвитку вищої аграрної освіти в Україні 266
5.2. Напрями структурної перебудови вищої аграрної освіти України у формуванні гармонійного розвитку особистості 283
5.3. Державно-управлінські заходи по забезпеченню якості, відтворення і передачі знань у системі вищої аграрної освіти 300
Висновки до розділу 5 320
ВИСНОВКИ 323
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 330
ДОДАТКИ 368

ВСТУП

Актуальність теми. Вища аграрна освіта України є стратегічним ресурсом соціально-економічного і культурного розвитку суспільства, поліпшення добробуту людей, забезпечення національних інтересів, зміцнення авторитету і конкурентоспроможності нашої держави на міжнародній арені. Після приєднання України до Болонського процесу цілком закономірною є необхідність перебудови і вдосконалення системи державного управління вищою освітою, спрямування української освіти на досягнення нею сучасного світового рівня, оновлення її змісту, форм і методів навчання, організаційних засад побудови та діяльності, примноження інтелектуального потенціалу України, збільшення внеску в розвиток економіки, науки, освіти, культури країни й добробуту народу. Таким чином, актуальність теми дослідження визначається, насамперед, соціальним замовленням: до чого і як необхідно готувати майбутніх спеціалістів-аграрників у сучасних соціально-економічних умовах та що слід змінити в системі державного управління вищою аграрною освітою України.
Доцільність дослідження проблеми державного управління вищою аграрною освітою в Україні зумовлена також необхідністю пошуків, розробки й впровадження ефективної системи державного управління, яка має забезпечити аграрну освіту оптимальними умовами функціонування, створити системний механізм її саморегуляції на загальнонаціональному, регіональному, місцевому рівнях, у ВНЗ і наукових установах. При розробці та впровадженні стратегії подальшої розбудови системи державного управління аграрною освітою надзвичайно важливим є врахування історичного досвіду державного управління освітою, адже перенесення закордонних моделей державного управління освітою не дасть позитивних наслідків, якщо не враховуватимуться тенденції, закономірності, принципи управління освітою.
Певну увагу проблемам державного регулювання освітньої сфери в загальному контексті розвитку економіки знань приділяли відомі вчені: Г. Беккер, Е. Боуен, Е. Денісон, Дж. Кендрік, Я. Мінсер, Т. Шульц. У роботах вітчизняних вчених Л.І. Антошкіної, Т.М. Боголіб, А.І. Бутенко, В.А. Вісящева, В.М. Гейця, Д.А. Грішнової, Б.М. Данилишина, О.І. Дація, Г.А. Дмитренка, Я.Ф. Жовнірчика, Т.А. Заєць, С.М. Злупка, Л.М. Івашової, І.С. Каленюк, О.А. Кратта, В.Г. Кременя, В.І. Куценко, М.А. Латиніна, Л.К. Семів, В.В. Сиченка, О.П. Сологуб, Д.М. Стеченка, Л.А. Янковської та інших висвітлені окремі організаційно-економічні проблеми функціонування системи вищої аграрної освіти. Проте ринкові умови функціонування вищої освіти вимагають напрацювання нових механізмів регуляторної діяльності держави в сфері її управління.
Аналіз наукових досліджень свідчить про наявність значної кількості праць вітчизняних і зарубіжних авторів, що стосуються державної освітньої політики й управління освітою. Однак ще відсутні наукові праці та узагальнені історико-теоретичні дослідження, які були б присвячені питанням державного управління вищою аграрною освітою України в контексті її інтеграції в світовий освітній простір. Наявність комплексного дослідження з цієї проблеми не тільки дасть можливість відтворити цілісну картину становлення сучасної системи державного управління аграрною освітою, осмислити й узагальнити коло малодосліджених питань, які фактично випадали з поля зору фахівців інших галузей науки, але й змоделювати основні організаційно-правові засади діяльності органів державного управління щодо модернізації вищої аграрної освіти. Всі ці обставини й зумовили вибір теми дослідження.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Наукові дослідження проводилися в рамках науково-дослідних робіт: на мікроекономічному рівні – Дніпропетровського державного аграрного університету за темою «Організація, розвиток та державне регулювання аграрного підприємництва в умовах ринкових перетворень» (номер державної реєстрації 0102U05022); на макрорівні – Ради по вивченню продуктивних сил України НАН України за темою «Дослідження проблем модернізації національного господарства в контексті світових тенденцій сталого розвитку» (номер державної реєстрації 0106U05193(39), 0106U05261(48)). Особисто автором розроблено нові наукові принципи науки державного управління щодо розвитку вищої аграрної освіти України.
Мета й завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є наукове обґрунтування теоретичних та методологічних засад, розробка практичних рекомендацій щодо вдосконалення механізмів державного управління розвитком вищої аграрної освіти України в умовах її інтеграції в світовий освітній простір.
Для досягнення мети дослідження було вирішено такі завдання:
– охарактеризувати стан досліджень теоретичних засад механізмів державного управління розвитком вищої аграрної освіти;
– визначити сучасні науково-практичні підходи до реалізації інноваційних механізмів державного управління розвитком вищої аграрної освіти України;
– здійснити аналіз пріоритетних технологій реалізації механізмів державного управління розвитком вищої аграрної освіти України в умовах її інтеграції в світовий освітній простір;
– запропонувати механізми інформатизації системи управління якістю аграрної освіти;
– запропонувати заходи державного управління із запровадження інноваційного характеру змісту і функцій вищої аграрної освіти;
– обґрунтувати засоби адаптації аграрної освіти України до Європейського освітнього простору;
– розробити стратегічні напрями адаптації механізмів розвитку вищої аграрної освіти України до європейських стандартів у галузі освіти і навчання;
– удосконалити систему функцій державних структур у напрямі інноваційної інтеграції і демократизації аграрної освіти України;
– запропонувати напрями формування організаційно-управлінської основи цільового управління сучасної моделі розвитку вищої аграрної освіти в Україні;
– визначити напрями структурної перебудови вищої аграрної освіти України у формуванні гармонійного розвитку особистості;
– обґрунтувати державно-управлінські заходи із забезпечення якості, відтворення і передачі знань у системі вищої аграрної освіти.
Об’єкт дослідження – державне управління гуманітарною сферою України.
Предмет дослідження – механізми державного управління розвитком вищої аграрної освіти України в умовах її інтеграції в світовий освітній простір.
Методи дослідження. Методологічну основу роботи становлять загальнонаукові прийоми досліджень і спеціальні методи, що ґрунтуються на сучасних наукових засадах управлінської, економічної і споріднених з ними наук. У роботі використано: історичний та логічний методи – для дослідження еволюції постановки проблеми й наступності її вирішення; абстрактно-логічний – для теоретичного узагальнення й формування висновків; економіко-статистичний – для аналізу сучасного стану державного управління розвитком вищої аграрної освіти України в умовах її інтеграції в світовий освітній простір; методи аналізу і синтезу – для розробки системи державного управління розвитком вищої аграрної освіти України в умовах її інтеграції в світовий освітній простір; експериментальний – для розробки напрямів адаптації системи державного управління розвитком вищої аграрної освіти України до європейських стандартів; порівняльного аналізу – для зіставлення ефективних форм і механізмів державного управління розвитком вищої аграрної освіти України в умовах її інтеграції в світовий освітній простір.
Наукова новизна одержаних результатів. Дисертаційне дослідження є самостійною науковою працею. Конкретний особистий внесок автора полягає в розробці теоретичних та методологічних засад комплексної реалізації механізмів державного управління розвитком вищої аграрної освіти України в умовах її інтеграції в світовий освітній простір крізь призму сучасної державної інноваційної політики.
Наукову новизну дисертаційного дослідження визначають такі основні результати:
вперше:
– розроблено концептуальні положення державного управління розвитком вищої аграрної освіти в умовах формування знаннєвої економіки, що формується і розвивається в процесі інтелектуального розвитку і збагачення мислення в умовах насиченого активного інформаційного середовища та набуття компетентності, ерудиції, формування творчості, культури особистості;
– запропоновано пріоритетні технології реалізації механізмів державного управління розвитком вищої аграрної освіти України в умовах її інтеграції в світовий освітній простір, які передбачають формування стратегії інформаційно-інноваційного освітнього середовища; застосування ІТ-технологій в аграрній освіті з урахуванням світових тенденцій розвитку високих технологій; формування умов правового регулювання аграрного освітнього простору; розвиток інноваційного потенціалу кадрів системи аграрної освіти;
– розроблено стратегічні напрями адаптації механізмів розвитку вищої аграрної освіти України до європейських стандартів у галузі освіти: навчання за допомогою створення цілісної вертикально інтегрованої системи підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації фахівців і системи державного замовлення на підготовки висококваліфікованих фахівців-аграрників з урахуванням пропозицій організацій роботодавців, їх об’єднань, місцевих органів влади, необхідності задоволення потреб регіонального ринку праці;
– обґрунтовано інституціональні засади розвитку вищої аграрної освіти, що передбачають формування інституту аудиту для здійснення незалежної інспекції навчальних закладів, який визначав би їхній якісний рейтинг, залучаючи до цього процесу громадські організації, замовників та споживачів вищої аграрної освіти;
удосконалено:
– методичні підходи до реалізації механізмів державного управління розвитком вищої аграрної освіти, що, на відміну від існуючих, передбачають: орієнтацію на державно-громадські принципи управління; піднесення ролі альтернативних систем та інноваційних процесів, а саме – розвитку нових організаційних структур в управлінні освітою, в тому числі громадських професійних організацій;
– механізми інформатизації системи управління якістю аграрної освіти, що, на відміну від діючих, враховують: підключення аграрних навчальних закладів до єдиної цифрової мережі з подальшим виходом в Інтернет; формування єдиного інформаційного середовища вищої аграрної освіти зі створенням баз даних за напрямами та спеціалізаціями підготовки, які включали б в себе методичну документацію;
– систему участі державних структур у запровадженні європейської парадигми кредитно-трансфертної системи в аграрні вищі навчальні заклади, яка, на відміну від існуючої, передбачає реалізацію наступних напрямів: контроль якості вищої аграрної освіти, за допомогою акредитаційних агентств, що не залежать від національних урядів і міжнародних організацій, де оцінка буде ґрунтуватись на знаннях, уміннях, навичках, що отримали випускники;
– комплекс функції державних структур в напрямі інноваційної інтеграції і демократизації аграрної освіти України, а саме: запровадження асинхронної системи навчання, активної самостійної роботи студентів, багаторівневих індивідуалізованих навчальних планів; впровадження накопичувальної кредитно-модульної системи, розширеної шкали оцінювання знань;
– систему державного управління у сфері вищої аграрної освіти шляхом заміни державного управління на громадсько-державне управління, в якому головну роль відіграватиме громадськість, а органи державного управління повинні залишатися лише виконавцями рішень, прийнятих демократичним шляхом;
набули подальшого розвитку:
– напрями сприяння державою розвитку аграрної освіти України, що передбачають: утвердження системи управління вищими аграрними навчальними закладами, гнучко пов’язаної з регіональними та галузевими державними програмами з метою формування обсягів державного замовлення; поліпшення науково-методичного забезпечення вищих навчальних закладів з метою максимального забезпечення самостійного навчання студентів в умовах розвитку дистанційної освіти; створення гнучкої системи післядипломної освіти шляхом перепідготовки і підвищення кваліфікації фахівців з нових напрямів аграрної науки;
– науково-практичні підходи до реалізації механізмів державного управління інноваційним розвитком національної системи аграрної освіти, зокрема: створення бази даних науково-дослідних і науково-методичних робіт у галузі вищої аграрної освіти; автоматизація системи інформаційних технологій, які використовуються у вищій аграрній освіті;
– понятійно-категоріальний апарат теорії державного управління, що на відміну від існуючого, передбачає тлумачення поняття «ефективність державного управління вищою аграрною освітою» як глибоке аналітичне обґрунтування державно-управлінських рішень, всебічний аналіз надбань і втрат від їх впровадження, дієвість всіх системних елементів Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України, чітке і відповідальне виконання професійних та інших функціональних обов’язків освітянського керівництва;
– напрями структурної перебудови вищої аграрної освіти у формуванні гармонійного розвитку особистості, а саме: здійснення регіонально орієнтованої політики в галузі вищої аграрної освіти, яка дозволяє знайти нові підходи до управління процесом професійного становлення майбутнього спеціаліста-аграрника в сучасних умовах господарювання та орієнтація педагогічного процесу на формування особистості, розвиток природних, професійно важливих якостей, самостійності та активності.
Практичне значення одержаних результатів. Результати теоретико-методологічних досліджень знайшли впровадження у вирішенні питань державного управління розвитком вищої аграрної освіти України в умовах її інтеграції в світовий освітній простір.
Результати досліджень щодо удосконалення механізмів державного управління розвитком вищої аграрної освіти України в умовах її інтеграції в світовий освітній простір використані Міністерством аграрної політики та продовольства України (довідка про впровадження від 18.10.2011 р. № 37–14–4–16/15804). Зокрема, автором запропоновано тематичні напрями плану науково-дослідних і дослідно-конструкторських розробок на 2012 рік.
Пропозиції автора щодо удосконалення нормативно-правої бази в аграрній сфері використані Комітетом Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин (довідка про впровадження від 31.08.2010 р. № 04–11/15–271).
Результати досліджень використані Дніпропетровською обласною радою при реалізації державної освітньої політики в Дніпропетровській області (довідка про впровадження від 03.04.2011 р. № 1789/02). Зокрема, автором внесено конкретні пропозиції щодо удосконалення механізмів регулювання розвитку освіти шляхом надання на пільгових умовах кредитів на фінансування освітніх інноваційних програм і проектів.
Запропоновані в дисертаційній роботі теоретичні положення використані в навчальному процесі Дніпропетровського державного аграрного університету при викладанні таких дисциплін: «Аграрна політика», «Економіка аграрного підприємства», «Економіка сільського господарства», «Економіка АПК» (довідка про впровадження від 29.03.2011 р. № 154).
Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійною науковою працею, в якій викладено авторський підхід до методологічного забезпечення державного управління розвитком вищої аграрної освіти України. Наукові результати, одержані автором особисто, в сукупності розв’язують важливу наукову проблему комплексної реалізації механізмів державного управління розвитком вищої аграрної освіти України в умовах її інтеграції в світовий освітній простір через призму сучасної державної інноваційної політики. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, у дисертаційній роботі використані ті ідеї й положення, що отримані особисто автором.
Апробація результатів дослідження. Основні положення й результати дисертації доповідались і обговорювались на конференціях, конгресах і семінарах, зокрема: «Трансформаційні процеси в економіці держави та регіонів» (Запоріжжя, 2010),«Сучасні тенденції розвитку менеджменту» (м. Запоріжжя, 2010), «Методологія та практика менеджменту на порозі ХХІ століття: загальнодержавні, галузеві та регіональні аспекти» (м. Полтава, 2010), «Актуальні проблеми теорії і практики менеджменту в умовах трансформації економіки» (м. Рівне, 2010), «Антикризові механізми регіонального та муніципального розвитку» (м. Київ, 2010), «Малий та середній агробізнес в системі фінансів підприємств» (Київ, 2010), «Інвестиційні пріоритети епохи глобалізації: влив на національну економіку та окремий бізнес» (Дніпропетровськ, 2010), «Пріоритети нової економіки знань в ХХІ сторіччі» (Дніпропетровськ, 2010), «Спецпроект: аналіз наукових досліджень» (Дніпропетровськ, 2010), «Аспекти стабільного розвитку економіки в умовах ринкових відносин» (Умань, 2010), «Проблеми формування та оцінки ефективності функціонування сучасних земле господарських систем» (Київ, 2010), «Сучасна регіональна політика: формування реалізація та розвиток публічної служби» (Одеса, 2010), «Розвиток легкої промисловості в умовах активізації євроінтеграційних процесів» (Київ, 2010), «Фінанси України» (Дніпропетровськ, 2010), «Сталий розвиток територій: проблеми та шляхи вирішення» (Дніпропетровськ, 2010), «Сучасні проблеми інноваційного розвитку держави» (Дніпропетровськ, 2010), «Перспективи впровадження екологічного оподаткування в Україні» (Ірпінь, 2010), «Сталий розвиток та екологічна безпека суспільства в економічних трансформаціях» (Сімферополь, 2010), «Стратегія розвитку фінансово-економічних та соціальних відносин: регіональний аспект» (Харків, 2010), «Інституційні засади функціонування економіки в умовах трансформації» (Одеса, 2010), «Ринкова трансформація економіки: стан, проблеми, перспективи» (Харків, 2010), «Проблеми формування нової економіки ХХІ століття» (Дніпропетровськ, 2010), «Новината за напреднали наука» (Софія, Болгарія, 2011), «Государственное регулирование экономики и повышение эффективности деятельности субъектов хозяйствования» (Мінськ, Білорусь, 2011).
Публікації. Основні положення дисертаційної роботи опубліковано в 48 наукових працях загальним обсягом 37,3 обл.-вид. арк., з яких особисто автору належить 36,2 обл.-вид. арк , у тому числі одноосібна авторська монографія, 21 стаття у наукових фахових виданнях з державного управління.
Обсяг та структура роботи. Дисертація складається зі вступу, п’яти розділів, висновків, списку використаних джерел, додатків. Повний обсяг роботи – 369 сторінок в комп’ютерному наборі. Дисертація містить 6 таблиць, 7 рисунків, 2 додатки. Список використаних джерел включає 355 найменування.

Список литературы

ВИСНОВКИ

У дисертації наведені теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової проблеми вдосконалення механізмів державного управління розвитком вищої аграрної освіти України в умовах її інтеграції в світовий освітній простір. Отримані в процесі дослідження результати підтвердили покладену в його основу гіпотезу, а їх узагальнення дає змогу сформулювати наступні висновки і внести пропозиції, що мають теоретичне й практичне значення.
1. Встановлено, що в системі вищої аграрної освіти в умовах формування нової економіки в аграрному секторі країни та реалізації стратегічної мети сучасної кадрової політики відводиться особливе місце щодо підготовки якісно нового кадрового потенціалу. Тому в ході дослідження були визначені наступні пріоритетні напрями використання позитивного досвіду та розвитку вищої аграрної освіти України в теорії державного управління: збереження самостійності системи аграрної освіти як органічної ланки єдиної державної освітньої системи України, що гарантує якісне кадрове забезпечення конкретної галузі – агропромислового комплексу; посилення співпраці та удосконалення системних зв’язків аграрних вищих навчальних закладів з кадровими службами управлінь агропромислового розвитку; реалізація ідеї безперервної освіти в галузі, яка була розпочата із запровадження ступеневої системи вищої аграрної освіти, що надала можливість поліпшити якість підготовки фахівців різних кваліфікаційних рівнів, створити умови для безперервного навчання молоді, налагодити тісніші зв’язки між професійною і вищою аграрною освітою, інтеграційними процесами у підготовці робітничих кадрів; зміцнення навчально-матеріальної бази з одночасним збереженням якісної визначеності практичної спрямованості підготовки аграрних фахівців.
2. Розроблено концептуальні положення реалізації механізмів державного управління розвитком аграрної освіти в умовах формування знаннєвої економіки, що формується і розвивається в процесі інтелектуального розвитку і збагачення мислення в умовах насиченого активного інформаційного середовища та набуття компетентності, ерудиції, формування творчості, культури особистості.
Встановлено, що нова парадигма розвитку аграрної освіти передбачає набуття компетентності, ерудиції, формування творчості, культури особистості. У цьому її головна відмінність від старої парадигми, що загалом була спрямована на навчання (її гаслами були: знання, вміння, навички і виховання). Доведено, що аграрна освіта має бути спрямована на інтереси особистості, щоб через неї можна розв’язувати такі завдання: гармонізувати стосунки людини з природою через засвоєння сучасної наукової картини світу; стимулювати інтелектуальний розвиток і збагачення мислення, творчість через засвоєння сучасних методів і засобів наукового пізнання; керуючись тим, що людина живе в суспільстві, домогтися її успішної соціалізації через занурення в наявну культуру, зокрема й техногенну, у комп’ютеризоване середовище.
3. Удосконалено методичні підходи до реалізації механізмів державного управління розвитком аграрної освіти, що, на відміну від існуючих, передбачають: орієнтацію на державно-громадські принципи управління; піднесення ролі альтернативних систем та інноваційних процесів, зокрема розвиток нових організаційних структур в управлінні освітою, в тому числі громадських професійних організацій.
Набули подальшого розвитку науково-практичні підходи до реалізації механізмів державного управління інноваційним розвитком національної системи аграрної освіти, зокрема: створення бази даних науково-дослідних і науково-методичних робіт у галузі вищої аграрної освіти; автоматизація системи інформаційних технологій, які використовуються у вищій аграрній освіті.
4. Обґрунтовано, що сучасна аграрна освіта має постійно вдосконалюватися відповідно до світових тенденцій розвитку ІТ- та ІК-технологій через: створення розвитку єдиного національного аграрного освітньо-наукового простору; вдосконалення навчальних планів, відкриття нових спеціальностей, втілення принципу «аграрна освіта через усе життя»; забезпечення на відповідному рівні аграрних навчальних закладів та наукових установ сучасними засобами ІКТ та необхідними інформаційними ресурсами; надання вільного доступу до засобів ІКТ та інформаційних ресурсів, особливо в сільській місцевості і важкодоступних населених пунктах.
Тому в роботі запропоновано пріоритетні технології реалізації механізмів державного управління розвитком аграрної освіти України в умовах її інтеграції в світовий освітній простір, які передбачають формування стратегії інформаційно-інноваційного освітнього середовища; застосування IT-технологій в аграрній освіті з урахуванням світових тенденцій розвитку високих технологій; формування умов правового регулювання аграрного освітнього простору; розвиток інноваційного потенціалу кадрів системи аграрної освіти.
5. Здійснено аналіз сучасного стану інформатизації аграрної освіти та визначено ряд пріоритетних напрямів державної політики, що тією чи іншою мірою реалізуються на сьогоднішній день, а саме: сертифікація та створення сертифікаційних центрів для ефективного використання зазначених засобів; підключення навчальних закладів до єдиної цифрової мережі з подальшим виходом в Інтернет; формування єдиного інформаційного середовища безперервної аграрної освіти зі створенням баз даних за напрямами та спеціалізаціями підготовки; висвітлення наших досягнень і можливостей на міжнародних освітніх порталах та організація обміну інформаційними ресурсами української системи аграрної освіти з іншими.
Удосконалено механізми інформатизації системи управління якістю аграрної освіти, що, на відміну від діючих, враховують: підключення аграрних навчальних закладів до єдиної цифрової мережі з подальшим виходом в Інтернет; формування єдиного інформаційного середовища вищої аграрної освіти зі створенням баз даних за напрямами та спеціалізаціями підготовки, які включали б в себе методичну документацію.
6. До першочергових завдань перебудови вищої аграрної освіти в контексті Болонського процесу віднесено: контроль якості аграрної освіти, що передбачає організацію акредитаційних агентств, що не залежать від національних урядів і міжнародних організацій; сприяння мобільності шляхом подолання перешкод для ефективного здійснення вільного пересування; впровадження системи ступенів, що легко сприймаються і зіставляються, у тому числі через впровадження додатка до диплому (для забезпечення можливості працевлаштування європейських громадян і підвищення міжнародної конкурентоспроможності європейської системи вищої аграрної освіти); забезпечення привабливості європейської системи освіти, що передбачає залучення в Європу більшої кількості студентів з інших регіонів світу.
Удосконалено систему участі державних структур у запровадженні європейської парадигми кредитно-трансфертної системи в аграрні вищі навчальні заклади, яка, на відміну від існуючої, передбачає реалізацію наступних напрямів: контроль якості вищої аграрної освіти, за допомогою акредитаційних агентств, незалежних від національних урядів і міжнародних організацій, де оцінка буде ґрунтуватись на знаннях, уміннях, навичках, що отримали випускники.
7. Визначено, що завдання забезпечення якості вищої аграрної освіти в напрямі адаптації аграрної освіти України до Європейського освітнього простору є багатоплановим і включає: наявність необхідних ресурсів (кадрових, фінансових, матеріальних, інформаційних, наукових, навчально-методичних тощо); організацію навчального процесу, яка найбільш адекватно відповідає сучасним тенденціям розвитку національної, світової економіки та аграрної освіти; контроль освітньої діяльності аграрних ВНЗ та якості підготовки фахівців на всіх етапах навчання та на всіх рівнях: рівні аграрного ВНЗ, державному та міжнародному (європейському) рівнях.
Розроблено стратегічні напрями адаптації механізмів розвитку вищої аграрної освіти України до європейських стандартів у галузі освіти: навчання за допомогою створення цілісної вертикально інтегрованої системи підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації фахівців і системи державного замовлення на підготовки висококваліфікованих фахівців-аграрників з урахуванням пропозицій організацій роботодавців, їх об’єднань, місцевих органів влади, необхідності задоволення потреб регіонального ринку праці.
8. Доведено, що впровадження наукових основ менеджменту якості в управлінні вищою аграрною освітою сприятиме вирішенню стратегічних завдань розвитку національної освіти, а це, в свою чергу, сприятиме: побудові європейської зони вищої освіти як ключового напряму розвитку мобільності громадян з можливістю їх працевлаштування; підвищенню престижності у світі європейської та вітчизняної вищої аграрної школи; досягненню більшої сумісності і порівнянності національних систем вищої аграрної освіти; підвищенню якості аграрної освіти; підвищенню центральної ролі університетів у розвитку європейських культурних цінностей.
Удосконалено систему функцій державних структур у напрямі інноваційної інтеграції і демократизації аграрної освіти України, а саме: запровадження асинхронної системи навчання; активної самостійної роботи студентів; багаторівневих індивідуалізованих навчальних планів; впровадження накопичувальної кредитно-модульної системи; розширеної шкали оцінювання знань.
9. Встановлено, що суттєвого поліпшення вимагає діяльність наглядових рад університетів. У відповідності зі змінами до Закону України «Про вищу освіту», такі ради створюються у всіх вузах. При формуванні наглядових рад слід відійти від традицій включення до складу лише високих посадовців. У першу чергу, її повинні складати зацікавлені особи, авторитетні роботодавці, тобто ті, для кого готуються фахівці, хто може вносити конкретні пропозиції щодо змісту підготовки та надавати професійно-практичну допомогу. У зв’язку з цим пропонується систему державного управління у сфері аграрної освіти в майбутньому замінити на громадсько-державне управління, в якому головну роль відіграватиме громадськість, а органи державного управлінні повинні залишатися лише виконавцями рішень, прийнятих демократичним шляхом.
Уточнено понятійно-категоріальний апарат теорії державного управління, що, на відміну від існуючого, передбачає тлумачення поняття: «ефективність державного управління вищою аграрною освітою» – як глибоке аналітичне обґрунтування державно-управлінських рішень, всебічний аналіз надбань і втрат від їх впровадження, дієвість всіх системних елементів Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України, чітке і відповідальне виконання професійних та інших функціональних обов’язків освітянського керівництва.
10. Визначено стратегічні завдання інноваційного розвитку аграрного сектора України, що передбачають вдосконалення системи наукового забезпечення АПК і коригування освітнього процесу, адекватному новим умовам розвитку галузі та всього агропромислового комплексу, визначення напрямів структурної перебудови вищої аграрної освіти України у формуванні гармонійного розвитку особистості.
Набули подальшого розвитку напрями структурної перебудови вищої аграрної освіти у формуванні гармонійного розвитку особистості, а саме: здійснення регіонально орієнтованої політики в галузі вищої аграрної освіти, яка дозволяє знайти нові підходи до управління процесом професійного становлення майбутнього спеціаліста-аграрника в сучасних умовах господарювання, орієнтація педагогічного процесу на формування особистості, розвиток природних, професійно важливих якостей, самостійності та активності.
11. Визначено, що нинішня структура вищої аграрної освіти дозволяє певним чином здійснювати відповідний контроль або моніторинг якості вищої аграрної освіти, проте механізм цього контролю є недосконалим. Він не дає можливості реально порівнювати вищі аграрні навчальні заклади. Не існує державної системи проведення їх рейтингу. Його проводять лише окремі громадські організації, що не гарантує належної об’єктивності. Отже, потрібно вибрати ту оптимальну кількість критеріїв, яка забезпечить відповідну оцінку вищих аграрних навчальних закладів.
Обґрунтовано доцільність запровадження інституту аудиту у вищій аграрній освіті для здійснення незалежної інспекції навчальних закладів. Ці структури визначали б їхній якісний рейтинг, залучаючи до цього процесу громадські організації, замовників та споживачів вищої аграрної освіти. Результатами таких перевірок мають бути плани вдосконалення діяльності навчальних закладів, їхнє реформування, спрямоване на відповідність суспільним потребам. Усі ці заходи, звичайно, мають оформлятися в адекватні, професійно підготовлені різнорівневі управлінські рішення.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Абанкина И.В. Анализ зарубежного и отечественного опыта образовательного кредитирования / И.В. Абанкина, Н.Я. Осовецкая // Экономика образования. – 2006. – №5. – С. 25–33.
2. Авер’янов В. Система органів виконавчої влади: проблеми реформування у світлі конституційних вимог / В. Авер’янов // Право України. – 2003. – № 9. – С. 24 – 30.
3. Аграрна освіта в Україні: історичний аспект (90-ті роки ХХ - початок ХХІ ст.): Автореф. дис... канд. іст. наук: 07.00.01 / С.О. Білан; Нац. пед. ун-т ім. М.П. Драгоманова. - К., 2005. – 20 с.
4. Аграрні вищі навчальні заклади України / За ред. Іщенко Т.Д. – К.: «Аграрна освіта», 2008. – 426 с.
5. Академія наук вищої школи країни: зауваження і пропозиції до проекту нової редакції Закону України «Про вищу освіту» від 03.03.11 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http: //www.osvita.org.ua.
6. Александров В. Освітня послуга: суть та моделі якості /
В. Александров // Освіта і управління. – 2006. – Т.9. №1. – С. 156–164.
7. Амеліна С.М. Підготовка майбутніх аграріїв до професійного спілкування / С.М. Амеліна // Науковий вісник Національного університету біоресурсів і природокористування України. – 2009. – Вип. 143. – С. 45-52.
8. Андрейчук С.К. Державне управління вищою школою в контексті Болонської декларації / С.К. Андрейчук // Актуальні проблеми реформування державного управління в Україні: Матеріали щорічної науково-практичної конференції (20 січня 2006 р.) / За наук. ред. Я.Й. Малика: У 2 ч. - Львів: ЛРІДУ НАДУ, 2006. - Ч.2. – С. 4-5.
9. Андрейчук С.К. Використання інноваційних управлінських технологій у суспільстві загалом і в освіті зокрема / С.К. Андрейчук // Ефективність державного управління. - 2006. - Вип. 10: Вид-во ЛРІДУ НАДУ. - С.11-17.
10. Андрущенко В. Модернізація педагогічної освіти України в контексті Болонського процесу / В. Андрущенко // Вища освіта України. - 2004. - № 1. - С. 5-9.
11. Антошкіна Л.І. Економіка вищої освіти: тенденції та перспективи реформування / Антошкіна Л.І. – К.: Видавничий дім «Корпорація», 2005. – 368 с.
12. Антошкіна Л.І. Науково-методичні основи державного регулювання вищої освіти: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня док. екон. наук: спец. 08.02.03. «Організація управління, планування і регулювання економікою» / Л.І. Антошкіна. – Київ, 2006. – 28 с.
13. Астахова В. Система образования Украины в поисках ответов на глобальные вызовы эпохи / В. Астахова // Новий колегіум. – 2004. - № 5-6. – С. 12-15.
14. Атаманчук Г.В. Методологічні проблеми сучасного державного управління / Г.В. Атаманчук // Вісн.. УАДУ. - 2000. - № 3. - С. 44-49.
15. Афанасьев О. Краткосрочное обучение: тенденции и новации /
О. Афанасьев // Управление персоналом. – 2006. – №02 (149). – С.49–53.
16. Бабкіна О. Проблеми підвищення якості освіти в Україні у контексті Болонських реформ / О. Бабкіна // Освіта і управління. - 2006. - Т. 9. - № 1. - С. 91-94.
17. Бакуменко В.Д. Формування державно-управлінських рішень: проблеми теорії, методології, практики: Монографія / В.Д. Бакуменко.- К.: Вид-во УАДУ, 2000. - 328 с.
18. Балабаєва З.В. Суб’єкти демократичного врядування /
З.В. Балабаєва // Стратегія регіонального розвитку: формування та механізми реалізації: Матеріали щорічної міжнародної науково-практичної конференції. 31 жовтня 2007 року. У 2-х томах. – Т.1. – Одеса : ОРІДУ НАДУ, 2007. – С. 264 – 266.
19. Балакірєва О.М. Проблеми працевлаштування та міграційні орієнтації молоді / О.М. Балакірєва, О.В. Валькована // Економіка і прогнозування (науково-аналітичний журнал). – 2006. – №4. – С. 76–91.
20. Балацкий Е.В. Проблемы оценки масштабов и эффективности государственного участия в экономике / Е.В. Балацкий // Вестник МГУ. – 2002. - № 6. – С.34-36.
21. Беляева Т.Б. Экономическое обоснование взаимодействия вузовской подготовки и рынка труда / Т.Б. Беляев, С.И. Голоухова // Экономика образования. – 2006. – №4. – С. 63–73.
22. Береснєв А. Особистісно орієнтовані технології у контексті сучасної парадигми освіти / А. Береснєв // Гуманітарні науки. - 2006. - № 1. - С. 11-16.
23. Білан Л.Л. Удосконалення гуманітарної підготовки студентів аграрних вищих навчальних закладів / Л.Л. Білан // Науковий вісник Національного університету біоресурсів і природокористування України. – 2009. - Вип. 143. – С. 192-196.
24. Білан С.О. Нова концепція розвитку освіти в сучасній Україні /
С.О. Білан // Проблеми історії України: факти, судження, проблеми. – К.: Інститут історії України НАНУ. – 2001. – Вип. 1. – С. 21-31.
25. Близнюк В. Людський капітал України як фактор економічного зростання / Україна: аспекти праці / В. Близнюк, Т. Власенко // Україна: аспекти праці. – 2003. – №6. – С. 20–24.
26. Бобров В. Основні тенденції розвитку економіки вищої освіти в Україні / В. Бобров // Вища освіта в Україні. - 2005. - № 4. - С. 35-39.
27. Боголіб Т.М. Оперативне фінансове управління вищим закладом освіти / Т.М. Боголіб // Фінанси України. – 2004 .– №6. – С.46–52.
28. Боголіб Т.М. Удосконалення фінансового забезпечення розвитку вищої освіти / Т.М. Боголіб // Фінанси України. – 2005. – №2. – С. 106–113.
29. Болонський процес: нормативно-правові документи / Уклад.: З.І. Тимошенко, І.Г. Оніщенко, А.М. Греков, Ю.І. Палеха. - К: Вид-во Європ. Ун-ту, 2004. - 102 с.
30. Бондаренко Д.В. Концептуальні основи забезпечення економічного розвитку вищих навчальних закладів України : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. екон. наук : спец. 08.06.01. «Економіка, організація і управління підприємствами» / Д.В.Бондаренко. – Київ, 2006. – 2006 с.
31. Бородіна О.М. Сільськогосподарське дорадництво та проблеми його кадрового забезпечення / О.М. Бородіна. – К.: ІАЕ УААН, 2001. – 72 с.
32. Буковинський В. Проблеми становлення системи приватного інвестування в українську освіту / В. Буковинський // Інститут світової економіки і міжнародних відносин НАН України. Збірник наукових праць. – Вип. 45. Київ. – 2005. – с. 24–32.
33. Бутко М. Державне регулювання як інструмент підвищення конкурентоспроможності регіонів / М. Бутко, Л. Подоляк // Економіка України. – 2007. – №6. – С. 36 – 44.
34. Вакарчук І. Вища освіта України – європейський вимір: стан, проблеми, перспективи / І. Вакарчук // Вища школа. – 2008. – №3. – С. 3–18.
35. Великий тлумачний словник сучасної української мови / Уклад. і голов. ред. В.Т.Бусел. – К., Ірпинь: ВТФ «Перун», 2005. - 1728 с.
36. Вікторов В. Кадровий потенціал освіти в системі управління її якістю / В. Вікторов // Вища освіта України. - 2004. - № 4. - С. 89-93.
37. Вікторов В. Нові моделі управління освітою / В. Вікторов // Вища освіта України. - 2005. - № 2. - С. 66-71.
38. Вікторов В. Проблеми євроінтеграції освітньої галузі України /
В. Вікторов // Актуальні проблеми державного управління. Зб. наук. пр. ДРІДУ НАДУ. - 2005. - С. 43-51.
39. Вісящев В.А. Проблеми входження України в європейську зону вищої освіти в контексті Болонського процесу: завдання державного управління / В.А. Вісящев // Менеджер. - 2005. - № 2. - С. 186-190.
40. Вітер М. Організація навчання у вищій школі на основі сучасних інформаційних технологій / М. Вітер, О. Вітер // Інформаційно-телекомунікаційні технології в сучасній освіті: досвід, проблеми, перспективи. Зб. наук. пр. - Львів: ЛДУ БЖД, 2006. - C. 240-242.
41. Вища аграрна освіта України / За ред. Талюти Л.М. – К.: ДП «Зовнішторгвидав України», 2003. – 251 с.
42. Вища освіта в Україні: навч. посіб. / В.Г. Кремень, С.М. Ніколаєнко, М.Ф. Степко та ін.; за ред. В.Г. Кременя, С.М. Ніколаєнка. – К.: Знання, 2005. – С. 196-200.
43. Вища освіта і наука – найважливіші сфери відповідальності громадянського суспільства та основа інноваційного розвитку. Рішення колегії МОН України від 24. 04. 2005 // Інформ. зб. МОН України. - 2005. - № 13-14. - С. 3-16.
44. Вища освіта України і Болонський процес: навчальний посібник / [М.Ф.Степко, Я.Я.Болюбаш, В.Д. Шинкарук, В.В.Грубінко, І.І. Бабин]; за ред. В.Г.Кременя. – К.: Освіта, 2004. – 384 с.
45. Вища освіта України – європейський вимір: стан, проблеми, перспективи. Матеріали до підсумкової колегії МОН України (21 березня 2008 р.) // Освіта України (спецвипуск). – 2008. – №21-22 (905). – с. 1–23.
46. Вища освіта як механізм формування кар’єрного ресурсу спеціаліста: Автореф. дис... канд. соціол. наук: 22.00.04 / Н.В. Шевченко; Харк. нац. ун-т внутр. справ. - Х., 2007. – 20 с.
47. Владимиров В. Модернизация управления университетом: экономический аспект / В. Владимиров, З. Карпасова, Г. Мокрецова // Высшее образовние в России. – 2006. – №3. – С. 52–56.
48. Волович В. Болонський процес і нова парадигма освіти в Україні / В. Волович // Соціологія: теорія, методи, маркетинг. - 2004. - № 4. - С. 189-199.
49. Воронкова А.Э. Развитие приоритетных направлений международной экономической интеграции Украины в условиях глобализации / А.Э. Воронкова, С.А. Часовский // Конференция, Турция, 2007. – С. 267-270.
50. Воронько О. Маркетинг на ринку освітніх послуг: поняття та сутність освітньої послуги / О. Воронько // Вища школа. – 2006. – №5–6. – С. 84–88.
51. Воротін В.Є. Модифікація та вдосконалення механізму державного управління соціально-економічним розвитком України: регіональний вимір / В.Є. Воротін, Р.Є. Демчак // Економіка та держава. - 2010. - № 4. – с. 35-38.
52. Вощевська О.В. Методичні рекомендації використання досвіду системи вищої освіти США у підготовці інженерів-аграрників /
О.В. Вощевська. – К.: Національний аграрний університет, 2007. – 72 с.
53. Впровадження ECTS в українських університетах. Методичні матеріали. - Львів: Вид-во «Львівська політехніка», 2006. - 56 с.
54. Гіндес О.Г. Розвиток спеціалізації сільськогосподарського виробництва в ринкових умовах / О.Г. Гіндес // Держава та регіони. Серія: Державне управління. – Запоріжжя, 2008. - № 3. – С. 58-60.
55. Глікін М. Підготовка спеціалістів вищої кваліфікації – фундамент розвитку України / М. Глікін // Вища школа. – 2006. – №3. – С.26–32.
56. Голубченко О. До проблеми оновлення стандартів вищої освіти в контексті Болонських реформ / О. Голубченко, Т. Морозова // Вища школа. – 2006. – №5-6. – С.10–18.
57. Гончаренко І.В. Ретроперспектива формування сільських територій регіонів України / І.В. Гончаренко // Регіональна економіка. – Львів, 2008. - № 3. – С. 204-209.
58. Гончаренко М.Л. Економічні відносини в сфері освітніх послуг у період ринкової трансформації : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. екон. наук : спец. 08.01.01. «Економічна теорія» / М.Л. Гончаренко. – Харків, 2004. – 13 с.
59. Гребенюк В. Болонський процес і традиції української освіти /
В. Гребенюк, Є. Євсєєв // Ноовий колегіум. - 2004. - №3. - С. 43-48.
60. Гребнев Л.С. Россия в Болонском процессе: середина большого пути?. / Л.С.Гребнев. / http://www.tsure.ru/oleg/vao/part1/Grebnev.doc.
61. Грішнова О. Освіта - головний чинник економічного і соціального розвитку України / О. Грішнова, О. Заклекта // Вісник Тернопільської академії народного господарства. – 2003. – №5–2. – С. 17.
62. Грицяк І.А. Європейське управління: теоретико-методологічні засади / І.А. Грицяк. - К.: К.І.С., 2005. - 398 с.
63. Гуманітарна освіта: сутність та особливості прояву (соціально-філософський аналіз): автореф. дис... канд. філос. наук : 09.00.03 / П.М. Грицаєнко; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. - К., 2009. – 20 с.
64. Гуржій А. Методологічні засади оцінювання та прогнозування розвитку вищої освіти в Україні / А. Гуржій, В. Гапон // Вища освіта України. - 2006. - № 1. - С. 23-31.
65. Гурч Л. Деякі аспекти впровадження європейської системи ЕСТS у Вищу освіту України / Л. Гурч // Освіта і управління. - 2005. - Т. 8. - № 3-4. - С. 185-189.
66. Данилишин Б. Відтворення інтелектуального потенціалу у контексті розвитку знаннєвої економіки / Б. Данилишин // Вісник НАН України. – 2004. – №7. – С.23.
67. Данилишин Б. Ринок освітніх послуг: основні тенденції та шляхи модернізації / Б. Данилишин, В. Куценко // Україна: аспекти праці. – 2005. – №8. – С.28–34.
68. Делор Ж. Освіта – справжній скарб. / Ж. Делор. // Шлях освіти. – 1997. – № 3. – С. 2 – 5.
69. Денисюк В. Комерціалізація результатів науково-дослідних робіт: проблеми і перспективи / В. Денисюк // Вісник НАН України. – 2006. – №5. – С.39–53.
70. Державне регулювання економіки / За ред. I.Р. Михасюка. - Львівський нац. університет ім. І. Франка, Львів: «Українські технології», 2003. - 640 с.
71. Державне управління формування ціннісних орієнтацій сучасного українського суспільства: автореф. дис... канд. наук з держ. упр.: 25.00.01 /
Н.Г. Сорокіна; Дніпропетр. регіон. ін-т держ. упр. Нац. Акад. держ. упр. при Президентові України. - Д., 2008. – 20 с.
72. Дзвінчук Д. Державне управління освітою в Україні: тенденції і законодавство / Д. Дзвінчук. - К.: ЗАТ «НІЧЛАВА». - 2003. - 165 с.
73. Дідківська Л.І. Державне регулювання економіки: навч. посіб. /
Л.І. Дідківська, Л.С. Головко. - К.: Знання-Прес, 2002. - 214с.
74. Дикань В.В. Управління розвитком економічних систем ( на прикладі стимулювання розвитку регіону) / В.В. Дикань // Вісник економіки транспорту і промисловості: Зб. наук. праць. – Харків: УкрДАЗТ. – 2007. - № 19. – С.18-21.
75. Дробноход М. Наша вища школа. Чи зробимо рішучий крок назустріч прийдешньому. Доповідь на Міжнародному конгресі. Українська освіта у світовому просторі. м. Київ, 19-21 жовтня 2008 р. / М. Дробноход // Освіта і управління. – 2008. – Т. 9. - № 3-4. – С. 7-18.
76. Економічний вимір конкурентоспроможності вищої освіти: монографія / [Верхоглядова Н.І., Чередніченко О.М., Венгєрова В.Ю., Іванникова Н.А.]. – Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2005.—172с.
77. Економічний розвиток і державна політика / за заг. ред.
І. Розпутенка. – К.: К.І.С., 2002. – Вип. 12: Практикум. – 148 с.
78. Енциклопедія освіти / АПН України / За ред. Кременя В.Г. – К.: Юрінком Інтер, 2008. – 1040 с.
79. Євтух М. Болонський процес: стратегічні цілі й тактика реалізації / М. Євтух // Освіта і управління. - 2005. - № 3-4. - С. 181-184.
80. Євтушевський В. Маркетинг освітніх послуг у системі вищої освіти України / В. Євтушевський, Н. Бутенко // Вища освіта України. – 2004. – №3. – С.49–55.
81. Євтушевський В. Становлення і розвиток інновацій у вищій школі / В. Євтушевський, Л. Шаповалова // Вища освіта України. - 2006. - № 2. - С. 62-66.
82. Єрмола А. Державна система моніторінгу якості освіти – необхідна умова трансформаційних процесів освітянської сфери / А. Єрмола // Освіта і управління. - 2005. - Т. 8. - № 1. - С. 100-103.
83. Єрмошенко М.М. Проблеми державного регулювання інноваційного розвитку підприємств і шляхи їх розв'язання / М.М. Єрмошенко // Актуальні проблеми економіки. - 2010. - № 3. - С. 45-54.
84. Єрошкіна О.О. Концепція соціально-економічної стабілізації та розвитку регіонів / О.О. Єрошкіна // Економіка та держава. - 2010. - № 8. - С. 143-145.
85. Іщенко Т.Д. Фахове навчання в системі безперервної аграрної освіти / Т.Д. Іщенко. – К.: Аграрна освіта, 2000. – 242 с.
86. Игнатова В.А. Педагогические аспекты синергетики / В.А. Игнатова // Педагогика. – 2003. - № 6. – С. 26-31.
87. Жабенко О. Висвітлення проблем державного управління освітою у вітчизняній літературі / О. Жабенко // Актуальні проблеми державного управління: Зб. наук. пр. / Редкол.: М. Серьогін (голов. ред.) та ін. - Д.: Диіпропетр. регіон, ін-т держ. упр. УАДУ при Президентові України, 2002. - Вип. 4. - С. 110-116.
88. Жабенко О. Державне управління освітою у працях сучасних авторів / О. Жабенко // Вісн. УАДУ. - 2002. - № 4. - С. 155-160.
89. Жабенко О. Сучасна державна політика в галузі освіти України /
О. Жабенко // Зб. наук. пр. УАДУ. - 2000. - Вип. 2. - С. 327-332.
90. Жарая С.Б. Зарубіжний досвід підготовки кадрів з питань європейської інтеграції (на прикладі Німеччини) / С.Б. Жарая // Державне управління в умовах інтеграції в Європейський Союз. Матеріали наук.-практ. конф. за міжнародною участю (2002, 29 травня, Київ). Гол. ред. В.І. Луговий. - К.: УАДУ, 2002. -Т. 2. - С. 128-130.
91. Животовская И.Г. Европейская система образования в условиях глобализации / И.Г. Животовская // Экономика образования. – 2003. – № 4. – С.24–33.
92. Жовнірчик Я.Ф. До питання розвитку територіальної організації місцевого самоврядування в Україні / Я.Ф. Жовнірчик // Науковий вісник Академії муніципального управління Серія «Управління». Вип. 1(7). – Державне управління та місцеве самоврядування. – Заг. ред. В.П. Присяжнюка, В.Д. Бакуменка. К.:–ВПЦ АМУ,2009. – С. 284 – 290.
93. Жовнірчик Я.Ф. Модернізація механізму оцінювання результатів діяльності місцевих органів влади / Я.Ф. Жовнірчик // Інвестиції: практика та досвід. – 2010. – №16. – С.84-87.
94. Жуковський И.В. Всемирная торговая организация и развитие образование / И.В. Жуковський // Высшее образование сегодня. – 2005. – №6. – С.26–28.
95. Журавський В.С. Болонський процес: головні принципи входження в Європейський простір вищої освіти/ В.С. Журавський, М.З. Згуровський. - К.: ІВЦ Вид-во «Політехніка», 2003. - 200 с.
96. Журавський В. Два сектори освіти - одна мета / В. Журавський // Вища освіта України. – 2003. – №1. – С.5–7.
97. Журавський В.С. Державна освітня політика: поняття, системність, політичні аспекти / В.С. Журавський // Прав. держава: щорічник наук. пр. - К., 2003. - Вип. 14. - С. 20- 28.
98. Жураковський В. Модернизация высшего образования: проблемы и пути их решения / В. Жураковский, И. Федоров // Высшее образование в России. – 2006. – №1. – С.8–14.
99. Забезпечення якості вищої освіти – важлива умова інноваційного розвитку держави і суспільства. Матеріали до доповіді міністра освіти і науки С.Ніколаєнка на підсумковій колегії МОН України 1-2 березня 2007 р.,
м. Харків / Освіта України (Спецвипуск). – 2007. – № 16-17. – С.2-20.
100. Заболотний В. Забезпечення якості програм МВА та бізнес-освіти в Україні / В. Заболотний // Синергія. – 2004. – №3 (10). – С.28.
101. Заболотний В. Якість роботи вузу можна оцінити / В. Заболотний, Н. Ушакова // Синергія. – 2003. – №1. – С.2–7.
102. Загородній А.Г. Фінансово-економічний словник / А.Г. Загородній, Г.Л. Вознюк. – К.: Знання, 2007. – 1072 с.
103. Зайцева О.П. Проблемы развития аналитической функции финансовой службы вуза / О.П. Зайцева // Экономика образования. – 2006. – №1.– С. 34–41.
104. Закон України «Про вищу освіту» від 17 січня 2002 року № 2984 – ІІІ. Збірник систематизованого законодавства. Навчання: законодавство, оподаткування, облік. Бухгалтерія. Вип. 9. Вересень 2006. – С. 35-63.
105. Закон України «Про державне регулювання діяльності у сфері трансферу технологій» вiд 14.09.2006 № 143-V - [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi.
106. Закон України «Про Загальнодержавну програму адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу» від 18.03.2004 р. № 1629-IV [Електронний ресурс]. – Режим доступу: – http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi.
107. Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» вiд 21.05.1997 р. № 280/97-ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1997. -№ 24 - ст.170.
108. Закон України «Про наукову і науково-технічну діяльність» від 13.12.1991 р. № 1977-ХІІ [Електронний ресурс]. – Режим доступу: - http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi.
109. Закон України «Про освіту» від 23 травня 1991року № 1060-ХІІ. Збірник систематизованого законодавства. Навчання: законодавство, оподаткування, облік. Бухгалтерія. Вип. 9. Вересень 2006. – С. 8-23.
110. Закон України «Про пріоритетні напрями інноваційної діяльності в Україні» від 16 січня 2003 р. № 433 [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=433-15.
111. Заскалєта С.Г. Організація самостійної пізнавальної діяльності студентів сільськогосподарського інституту (за матеріалами вивчення іноземних мов): Автореф. дис.. канд. пед. наук: 13.00.04 / С.Г. Заскалєта // АПН України. Ін-т педагогіки і психології проф. освіти. – К., 2000.
112. Заскалєта С.Г. Особливості розвитку системи професійної підготовки фахівців для аграрної галузі в країнах Західної Європи /
С.Г. Заскалєта // Педагогічні науки: Зб. наук. праць. – Т. 86. – Вип. 73. – С. 32-37.
113. Захариа С. Предпринимательский университет в условиях общества знаний / С. Захариа, Э. Шибер // Экономика образования. – 2006. – №1. – с.106–112.
114. Захистимо недержавні вищі навчальні заклади. Звернення Представницьких зборів недержавних вищих закладів освіти України // Персонал плюс. - № 44. - 2-8 листопада 2005.
115. Захожай В. Болонський процес і напрями його впровадження в Україні для вищих навчальних закладів недержавної форми власності /
В. Захожай, Р. Щокін, Я. Литвивенко // Освіта і управління. - 2005. - Т. 8.- № 3-4.- С. 189-194.
116. Згуровський М.З. Стан та завдання вищої освіти України в контексті Болонського процесу / М.З. Згуровський. - К.: ІВЦ Вид-во «Політехніка», 2004. –76 с.
117. Зимняя И.А. Компетентностный подход. Каково его место в системе современных подходов к проблемам образования? (теоретико-методологический аспект) / И.А. Зимняя // Высшее образование сегодня. – 2006. – №8. – С. 20–27.
118. Іжевська Н. Підготовка фахівців у системі неперервної професійної освіти Канади / Н. Іжевська // Професійно – технічна освіта. – 2005 – № 1. – С. 35 – 38.
119. Інституціональні зміни системи державного управління України в умовах суспільних трансформацій та посилення вимог антикорупційного законодавства:збірник матеріалів семінару 11 грудня 2009 р. / гол. упр. держ. служби України [та ін.; редкол.: Огаренко В.М. та ін.]. - Запоріжжя:[КПУ]. - 2009 . - 360 с.
120. Ильинский И. Негосударственные вузы: кризис идентичности и пути его преодоления / И. Ильинский // Альма Матер (Вестник высшей школы). – 2004. – №7. – С. 3–12.
121. Ишина И.В. Модели финансирования образования / И.В. Ишина // Экономика образования. – 2003. – №4. – С. 7–23.
122. Калашникова С.А. Управління державним сектором вищої освіти США: Автореф. дис.. канд.. наук з державного управління: 25.00.05 /
С.А. Калашникова // Українська академія державного управління при Президентові України. К.: 1999. – 19 с.
123. Калашников В.Л. Образование в США / В.Л. Калашников // Образование в регионах России и СНД. - № 1(18). – 2002. – С. 55-59.
124. Каленюк І.С. Економіка освіти: навчальний посібник / І.С. Каленюк – Київ: Знання України. – 2003. – 316 с.
125. Каленюк І.С. Приватний сектор на ринку освітніх послуг в Україні / І.С. Каленюк, Д.І. Кучеренко // Теорія мікро- та макроекономіки.– К.: АМУ. – 2003. – Вип.14. – С.18–25.
126. Канінський П.К. Особливості розвитку спеціалізації аграрного виробництва в умовах ринкових відносин / П.К. Канінський // Економіка АПК. – 2006. – №10. – С. 43-47.
127. Кіндзерський С. Державне управління гуманітарною сферою на сучасному етапі розвитку українського суспільства / С. Кіндзерський // Актуальні теоретико-методологічні та організаційно-практичні проблеми державного управління. Матеріали наук. практ. конф. за міжнар. участю. Київ, 28 травня 2004 р. - К.: Вид-во НАДУ, 2004. - Т. 1. - С. 106-107.
128. Кіндзерський С. Зарубіжний досвід державного управління в гуманітарній сфері / С. Кіндзерський // Вісн. НАДУ. - 2005. - № 2. - С. 372-378.
129. Кінах А. Стан та перспективи професійного розвитку трудового потенціалу України / А. Кінах // Вища школа. – 2005. – №2. – С.5–15.
130. Кириченко О. Економіка освіти України: проблеми та перспективи реформування / О. Кириченко, Л. Паращенко // Вища школа. – 2008. – №2. – С. 46–51.
131. Кисельова О.М. Основи державного управління інвестиційною діяльністю [монографія / за ред. Бондар І. К.] / О.М. Кисельова - К.: Видав. дім «Корпорація», 2008.- 311 с.
132. Киселев А. Управление развитием высшего образования: некоторые тенденции / А. Киселев // Alma mater. - 2004. - № 4. - С. 4-11.
133. Кичко І.І. Фінансування освіти в умовах формування соціально орієнтованої економіки / І.І. Кичко // Фінанси України. – 2003. – №1. – С.52–59.
134. Кобченко В. Іноземні студенти на світовому освітньому ринку/
В. Кобченко // Вища освіта України. – 2005. – №1. – С.117–121.
135. Ковалевич Д.А. Формування і виконання місцевих бюджетів в регіонах з обмеженими фінансовими ресурсами : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. екон. наук: спец. 08.04.01 «Фінанси, грошовий обіг і кредит» / Д.А. Ковалевич. – Тернопіль, 2004. – 20 с.
136. Коваленко В.П. Специфіка державного управління інноваційним розвитком / В.П. Коваленко // Менеджер. - 2005. - №2. - С. 165-175.
137. Коваленко В.П. Удосконалення механізму державного управління післядипломною освітою в Україні / В.П. Коваленко. - Автореф. дис. канд. наук з держ. упавління. – Донецьк. - 2006. - 18 с.
138. Коваль С.П. Державне регулювання зайнятості населення на ринку праці України: інвестиційно-регіональні аспекти / С.П. Коваль // Проблеми науки. - 2010. - № 10. - С. 15-22.
139. Коджаспирова Г.М. Педагогический словарь: для студентов высших и специальных педагогических учебных заведений / Г.М. Коджаспирова,
А.Ю. Коджаспиров. – М.: Издательский центр «Академия», 2000. – 176 с.
140. Колєшня Л. Методологічні аспекти визначення потреби у фахівцях з вищою освітою / Л. Колєшня // Україна: аспекти праці. – 2002. – №4. – С. 30–35.
141. Колодій А. Методологічне забезпечення науки «Державне управління» / А. Ко