МЕТОДОЛОГІЯ ТА ОРГАНІЗАЦІЯ ПРОФЕСІЙНОГО АУДИТУ В УКРАЇНІ. СТАН ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ

Краткое описание

ЗМІСТВСТУП 3РОЗДІЛ 1. ТРАНСФОРМАЦІЯ КОНТРОЛЬНОГО СЕРЕДОВИЩА УКРАЇНИ 131.1. Аналіз змін складових контрольного середовища на макро рівні 131.2. Зміни середовища контролю на мікро рівні 421.3. Сучасний стан та вектори змін контрольного середовища в Україні 57Висновки по розділу 1 65РОЗДІЛ 2. МЕТОДОЛОГІЯ ТА ОРГАНІЗАЦІЯ АУДИТОРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ У ПОСТТОТАЛІТАРНІЙ СИСТЕМІ КОНТРОЛЮ 692.1. Методологічні засади професійного аудиту 692.2. Аналіз розвитку організації аудиту в Україні 942.3. Аналіз впровадження професійної етики у вітчизняну практику аудиту 1132.4. Аудит та генезис вітчизняної наукової думки 136Висновки по розділу 2 160РОЗДІЛ 3. АНАЛІЗ СТАНУ ПРОФЕСІЙНОГО АУДИТУ В УКРАЇНІ 1643.1. Розвиток правового поля професійного аудиту в Україні 1643.2. Аналіз стану ринку професійних аудиторських послуг в Україні 194Висновки по розділу 3 207РОЗДІЛ 4. ВНУТРІШНІЙ АУДИТ ТА ЙОГО ПЕРСПЕКТИВИ В УКРАЇНІ 2104.1. Внутрішній аудит в системі контролю підприємства 2104.2. Проблеми імплементації внутрішнього аудиту в практику управління 237Висновки по розділу 4 277РОЗДІЛ 5. КОНЦЕПТУАЛЬНІ ОСНОВИ РОЗВИТКУ ПРОФЕСІЙНОГО АУДИТУ В УКРАЇНІ 2795.1. Концепція структурування національної системи аудиту в Україні 2795.2. Якість як головний вектор розвитку сучасного професійного аудиту 301Висновки по розділу 5 333ВИСНОВКИ 335ДОДАТКИ 344СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 429

Список литературы

ВИСНОВКИУ дисертаційному дослідженні проведено теоретичне дослідження фундаментальних основ професійного аудиту та запропоновані напрямки вирішення актуальної науково-практичної проблеми побудови національної системи професійного аудиту в умовах перехідного періоду від тоталітарної системи управління господарською діяльністю до вільної ринкової економіки. За результатами сформульовано певну низку висновків, концептуального, теоретичного, наукового та прикладного характеру, які відображають вирішення завдань дисертаційної роботи у відповідності до поставленої її мети.1. Історично склалося так, що зміні суспільно політичного ладу в Україні здійснилися практично протягом одного року, за який держава набула самостійності та незалежності. Така надшвидка трансформація призвела до суттєвих змін у суспільному житті країни: з’явився значний за кількістю прошарок власників; втратила домінування державна форма власності; виник приватний та державний сектор економічної діяльності. Вказані зміни, які практично носили революційний за суттю характер, супроводжувалися еволюційною трансформацію правового регуляторного поля бізнес середовища країни, зі значною кількістю рудиментарних елементів законодавства часів Української РСР. Відповідно до змін економічних трансформувалася і свідомість в суспільстві, яка міфізувала та абсолютизувала права приватної власності і ввійшла у конфлікт інтересів з Державою.2. Конфлікт між приватним власником (власниками) та Державою (в особі регуляторних та фіскальних її органів) особливо загострився в сфері оподаткування результатів господарської діяльності. Наявність такого конфлікту у бізнес середовищі країни супроводжувався імплементацією у господарську практику основ ринкової економіки: започаткування бірж, фондового ринку, зростання кількості господарських товариств, а в останні роки приватної підприємницької діяльності фізичних осіб; випуском в обіг цінних паперів. Не оминула країну і поява нових, притаманних ринковій економіці але невідомих в Україні до того, форм кримінального бізнесу шахрайство з фінансовими ресурсами, фінансовими «пірамідами», інвестиційними шахрайськими оборудками з нерухомістю, валютними спекуляціями, тощо. В цій ситуації актуалізувалась необхідність дієвості контролю в країні.3. Контрольне середовище країни трансформувалося разом з суспільством, як загальна функція управління. В тоталітарному суспільстві контроль завжди асоціювався зі владою, носив більш каральний нахил, за його результатами певним чином поновлювалася соціальна справедливість в контексті моральних цінностей, які існували на той час в системі. Базовими складовими контрольного середовища були: жорстко детермінована та певним чином уніфікована система бухгалтерського обліку, побудована на інструкціях, обов’язкових до виконання; структурована вертикаль системи управління діяльністю суб’єктів господарювання; практично єдина (або домінуюча) форма власності державна; єдина ідеологічна парадигма. В процесі змін у контрольному середовищі країни з’явилася нова форма фінансового контролю незалежний аудит, яка була штучно імплементована у практику національного контролю в 19993 році, і яка принципово відрізнялася від інших форм контрольної діяльності, що існували до того в країні професійною незалежністю від замовника послуг , оплатою таких послуг самим замовником, професійною бізнесовою діяльністю. На тлі державної ревізії, «народного контролю», «робітничого контролю», відомчого та міжвідомчого контролю, професійний незалежний аудит став абсолютною новелою в контрольному середовищі, що і визначило наступний вектор розвитку останнього. Окрім цього не можна не вказати на зміни фундаментальної основи контрольного середовища системи бухгалтерського обліку, яка за часів тоталітарних методів управління економікою, носила подвійну загальну функцію управління «облік та контроль» та базувалася на чітких правилах. Трансформація обліку, його перебудова на базі принципів, легалізація права бухгалтера на креативне мислення щодо фактів господарювання, принцип превалювання суті над формою, ці та інші новели в бухгалтерському забезпеченню системи управління звели нанівець контрольну функцію обліку, що особливо негативно в умовах корумпованості та кримінальності бізнес середовища. До цього додається і перманентне законотворче регулювання господарської діяльності, оподаткування, яке також має суттєві протиріччя і дозволяє безліч індивідуальних інтерпретацій як управлінськім персоналом, так і зовнішніми контролерами.