Мишак Олена Олексіївна Формування гуманістичної спрямованості у професійній підготовці майбутніх біотехнологів у вищих аграрних навчальних закладах

Краткое описание

ЗМІСТrnrnrnПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ .17rnrnВСТУП ..18rnrnРОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ФОРМУВАННЯ ГУМАНІСТИЧНОЇ СПРЯМОВАНОСТІ МАЙБУТНІХ БІОТЕХНОЛОГІВ У ПРОФЕСІЙНІЙ ПІДГОТОВЦІ В АГРАРНИХ ЗАКЛАДАХ ВИЩОЇ ОСВІТИ ...26rnrn1.1. Аналіз проблеми формування гуманістичної спрямованості у науково-педагогічній літературі.....26rnrn1.2. Особливості професійної підготовки майбутніх біотехнологів в аграрних закладах вищої освіти ..40rnrn1.3. Сутність, особливості змісту і структури гуманістичної спрямованості майбутніх біотехнологів ..61rnrnВисновки до розділу 1...76rnrnrnРОЗДІЛ 2. МЕТОДИЧНІ ОСНОВИ ФОРМУВАННЯ ГУМАНІСТИЧНОЇ СПРЯМОВАНОСТІ МАЙБУТНІХ БІОТЕХНОЛОГІВ У ПРОФЕСІЙНІЙ ПІДГОТОВЦІ В АГРАРНИХ ЗАКЛАДАХ ВИЩОЇ ОСВІТИ....79rnrn2.1. Критеріальна характеристика рівнів сформованості гуманістичної спрямованості майбутніх біотехнологів ...79rnrn2.2. Педагогічні умови формування гуманістичної спрямованості майбутніх біотехнологів у професійній підготовці в аграрних закладах вищої освіти.......................86rnrn2.3. Модель формування гуманістичної спрямованості майбутніх біотехнологів у професійній підготовці в аграрних закладах вищої освіти ...107rnrnВисновки до розділу 2.....................121rnrnrnРОЗДІЛ 3. ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА ПЕРЕВІРКА ЕФЕКТИВНОСТІ ПЕДАГОГІЧНИХ УМОВ ФОРМУВАННЯ ГУМАНІСТИЧНОЇ СПРЯМОВАНОСТІ МАЙБУТНІХ БІОТЕХНОЛОГІВ У ПРОФЕСІЙНІЙ ПІДГОТОВЦІ В АГРАРНИХ ЗАКЛАДАХ ВИЩОЇ ОСВІТИ.................................................................................................123rnrnrn3.1. Діагностика рівнів сформованості гуманістичної спрямованості майбутніх біотехнологів на констатувальному етапі експерименту................123rnrnrn3.2. Організація і методика проведення формувального експерименту...............149rnrn3.3. Аналіз результатів формувальної дослідно-експериментальної роботи...........................................................................177rnrnВисновки до розділу3..........................................................................................194 rnrnВИСНОВКИ............................................................................................................197rnСПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ........................................................................200rn rnДОДАТКИ...............................................................................................................224rnrnВСТУПrnrnrnrnОбґрунтування вибору теми дослідження. rnrnrnНа сьогодні одним із провідних напрямів науково-технічного прогресу є розвиток біотехнологій, що стали органічною частиною всіх сфер життя людини: аграрного виробництва, харчової промисловості, біомедицини тощо. Водночас у контексті окреслення перспектив розвитку біотехнологій варто усвідомлювати, до яких негативних наслідків вони можуть призводити. З огляду на специфічні особливості впливу сучасних технологій і на природу, і на людину, зазнають актуалізації питання гуманістичної тенденції у сфері біотехнології й сучасних вимог до особистості біотехнолога, а також гуманістичного спрямування його професійної діяльності.rnЗростає потреба в ерудованих біоінженерах-дослідниках, які вміють орієнтуватися в новітніх досягненнях біотехнологічної галузі, здатні ефективно виконувати весь комплекс завдань, що постають перед ними, мають розвинене творче мислення й почуття професійної та моральної відповідальності, у своїй діяльності керуються гуманістичними пріоритетами й людськими цінностями. rnrnrnСаме тому підготовка кваліфікованих біотехнологів, спроможних не тільки ефективно впроваджувати в сільськогосподарське виробництво новітні технології, а й бути готовими брати до уваги нові зв’язки інженерної діяльності з навколишнім середовищем, суспільством, людиною, це складна, багатогранна проблема, розв’язання якої залежить від зусиль скоординованої фахової підготовки.rnУ цьому контексті постає необхідність пошуку шляхів формування гуманістичної спрямованості майбутніх біотехнологів у професійній підготовці. Розв’язанню зазначеної проблеми сприяє процес гуманізації системи освіти, теоретичні основи якого викладено в Законах України «Про освіту» (2017), «Про вищу освіту» (2014), «Про професійний розвиток працівників» (2012), в Указі Президента України «Про Національну стратегію розвитку освіти в Україні на період до 2021 р.» (2013), у «Концепції реформування і розвитку аграрної освіти та науки» (2011), у «Національній доповіді про стан і перспективи розвитку освіти в Україні» (2016), в «Ініціативі з довкілля та безпеки» («ENVSEC», 2003), у «Стратегії освіти для сталого розвитку» (ЄЕК ООН, 2005) тощо.rnМетодологічні й теоретичні основи та шляхи розвитку професійної освіти обґрунтовано в працях А. Алексюка, С. Амеліної, П. Атутова, В. Галузинського, С. Гончаренка, І. Зязюна, Л. Кайдалової, З. Курлянд, Г. Мухаметзянової, Н. Ничкало, П. Олійника, В. Сидоренка. Різноманітні аспекти гуманізації освіти, гуманістичні принципи й методи навчання схарактеризовано в студіях І. Аносова, Г. Балла, О. Вершиніної, О. Вишневського, М. Добрускіна, І. Кірєєвої, В. Козакова, Л. Онищук, М. Романенка, Т. Солодової, А. Сущенкa, Л. Хоружої, Є. Шиянова, В. Шубіна та ін. Спрямованість освітнього процесу у вищій школі на гуманізацію й гуманітаризацію акцентовано в розвідках таких науковців, як Р. Бєланова, Л. Божович, І. Кузнєцова, Ю. Мальований, Г. Мухаметзянова, В. Пикельна, С. Романова, О. Сидоренко. Основним положенням організації гуманного навчально-виховного процесу присвячено праці Ш. Амонашвілі, С. Бондар, О. Вершиніної, О. Вишневського, К. Гавриловця, Л. Онищук, В. Пикельної, В. Сухомлинського. Гуманізацію особистості, формування особистісних якостей майбутнього фахівця в процесі професійної підготовки досліджували Г. Балл, Л. Барановська, Л. Божович, І. Вільш, О. Сухомлинська, А. Сущенко, О. Тепла, Д. Фельдштейн, Є. Шиянов, особистісно орієнтовану освіту Ю. Бабанський, Н. Бібік, І. Бім, І. Бех, Є. Бондаревська, С. Подмазін, В. Рибалко, В. Cєріков, М. Скаткін, І. Якиманська та інші.rnНа питанні підготовки фахівців із біотехнології зосереджують увагу зарубіжні дослідники Б. Альберс і Дж. Лабов, Дж. Грейнджер, Р. Доберт, В. Доусон, М. Казановес і М. Ново, П. Нарасімхарао, Дж. Россоу, З. Сальвадо, К. Соамес, Р. Томсон і С. Кеннеді. rnrnrnУ теорії та практиці вітчизняної професійної освіти порушене питання проаналізовано лише в поодиноких працях М. Мельничука й Н. Рідей. Це зумовлене тим, що біотехнологія є порівняно новою, але надзвичайно актуальною в сучасному суспільстві спеціальністю.rnУ науковій літературі широко описано проблему формування в студентів гуманістичної спрямованості. У контексті дослідження наукову значущість становлять праці, присвячені формуванню зазначеної якості в майбутніх соціальних педагогів (Н. Бочаріна), молодших спеціалістів-юристів (В. Василик), менеджерів виробничої сфери (І. Герасимова), агрономів (Н. Нерух), менеджерів-економістів (М. Опольська), екологів (І. Тимчук), педагогів-музикантів (І. Кочурська), учителів початкових класів (А. Кудусова).rnПопри численну кількість наукових праць із задекларованої проблеми, у педагогічній науці практично відсутні спроби поглибленого аналізу формування гуманістичної спрямованості особистості біотехнолога. Потребує розроблення положення про цілі, зміст, форми й методи, окреслення організаційно-педагогічних умов і дослідження впливу дисциплін соціогуманітарної та фахової підготовки на формування гуманістичної спрямованості особистості майбутнього біотехнолога.rnУ підготовці фахівців-біотехнологів, зокрема аграрної галузі, існує низка нерозв’язаних проблем, детермінованих суперечностями між: підвищенням суспільних вимог до висококваліфікованих біотехнологів, здатних провадити професійну діяльність на гуманістичних засадах, та недостатнім рівнем сформованості в них гуманістичної спрямованості; об’єктивною необхідністю формування гуманістичної спрямованості майбутніх біотехнологів і нез’ясованістю педагогічних умов, які сприятимуть її ефективному формуванню; потребою вдосконалення процесу формування гуманістичної спрямованості майбутніх біотехнологів і недостатнім розробленням у сучасній педагогічній науці його науково-методичного забезпечення.rnrnrnАктуальність проблеми й необхідність її розв’язання на теоретичному та методичному рівнях зумовили вибір теми дисертації «Формування гуманістичної спрямованості у професійній підготовці майбутніх біотехнологів у вищих аграрних навчальних закладах;.rnrnrnМета дослідження полягає в з’ясуванні, теоретичному обґрунтуванні й експериментальній перевірці ефективності педагогічних умов формування гуманістичної спрямованості майбутніх біотехнологів упрофесійній підготовці в аграрних закладах вищої освіти.rnrnrnВідповідно до мети дослідження, сформульовано основні завдання:rn1) з’ясувати стан порушеної проблеми в педагогічній теорії та практиці;rn2) схарактеризувати сутність, структуру, критерії, показники, рівні сформованості гуманістичної спрямованості майбутніх біотехнологів;rn3) визначити, теоретично обґрунтувати й експериментально перевірити ефективність педагогічних умов формування гуманістичної спрямованості майбутніх біотехнологів у професійній підготовці в аграрних закладах вищої освіти; змоделювати цей процес;r4) розробити навчально-методичне забезпечення для формування гуманістичної спрямованості майбутніх біотехнологів в аграрних закладах вищої освіти.rnОб’єкт дослідження професійна підготовка майбутніх біотехнологів в аграрних закладах вищої освіти.Предмет дослідження педагогічні умови формування гуманістичної спрямованості майбутніх біотехнологів у професійній підготовці в аграрних закладах вищої освіти.rnrnrnГіпотеза дослідження полягає в тому, що формування гуманістичної спрямованості майбутніх біотехнологів відбуватиметься більш ефективно за таких умов: проектування цілеспрямованого гуманіcтичного освітнього середовища в професійній підготовці майбутніх біотехнологів; забезпечення гуманістичного складника в змісті навчання майбутніх біотехнологів; застосування в освітньому процесі інтерактивних форм і методів для активізації гуманістичної навчально-пізнавальної діяльності майбутніх біотехнологів.rnДля розв’язання поставлених завдань і перевірки гіпотези використано комплекс методів дослідження: теоретичних аналіз наукової літератури й нормативних документів, синтез, порівняння, систематизація, узагальнення для вивчення стану зазначеного питання, уточнення поняття «гуманіcтична спрямованість майбутнього біотехнолога», визначення структурних компонентів гуманістичної спрямованості майбутнього біотехнолога, обґрунтування педагогічних умов формування гуманістичної спрямованості майбутніх біотехнологів у професійній підготовці в аграрних закладах вищої освіти; моделювання для побудови моделі формування гуманістичної спрямованості майбутніх біотехнологів у професійній підготовці в аграрних закладах вищої освіти; емпіричних педагогічне спостереження, метод анкетування, тестування, бесіди зі студентами й викладачами; педагогічний експеримент (констатувальний і формувальний етапи) для оцінювання реального стану та сформованості гуманістичної спрямованості майбутніх біотехнологів; математичної статистики для кількісно-якісного аналізу одержаних результатів дослідження й доведення їхньої статистичної достовірності з використанням критерію Пірсона χ2.rnrnrnНаукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що: уперше виокремлено й обґрунтовано педагогічні умови формування гуманістичної спрямованості майбутніх біотехнологів у професійній підготовці в аграрних закладах вищої освіти (проектування цілеспрямованого гуманіcтичного освітнього середовища в професійній підготовці майбутніх біотехнологів; забезпечення гуманістичного складника в змісті навчання майбутніх біотехнологів; застосування в освітньому процесі інтерактивних форм і методів для активізації гуманістичної навчально-пізнавальної діяльності майбутніх біотехнологів); розроблено й аргументовано модель формування гуманістичної спрямованості майбутніх біотехнологів у професійній підготовці в аграрних закладах вищої освіти, що містить методологічно-цільовий, змістово-процесуальний, діагностико-результативний блоки; схарактеризовано структуру гуманістичної спрямованості майбутнього біотехнолога з визначенням її компонентів (когнітивний, емоційно-мотиваційний, діяльнісний), критеріїв (когнітивний, емоційно-мотиваційний, діяльнісний), показників та рівнів сформованості (низький, достатній, середній, високий); уточнено сутність поняття «гуманістична спрямованість майбутнього біотехнолога» як інтегративної якості особистості, що маркує її поведінку згідно з ідеями гуманізму визнанням самоцінності людини, її прав на особистісний розвиток і щасливе життя, гуманним ставленням до людей, прагненням до створення таких гуманних технологій, які сприятимуть не тільки добробуту інших осіб, а й збереженню людства та біологічної автентичності живої природи як такої, створюючи нове середовище життєдіяльності; удосконалено змістовий компонент професійної підготовки майбутніх біотехнологів (розширено й поглиблено зміст навчання гуманістичною тематикою); подальшого розвитку набули теоретичні положення щодо формування гуманістичної спрямованості майбутніх біотехнологів як складника професійної діяльності біотехнологів.rnПрактичне значення отриманих результатів умотивоване розробленням і впровадженням в освітній процес аграрних закладів вищої освіти навчально-методичного забезпечення з формування гуманістичної спрямованості майбутніх біотехнологів, зокрема: спецкурсу для студентів «Гуманістична спрямованість особистості майбутнього біотехнолога», до якого ввійшли проблемні лекції, практичні заняття (тренінги, дискусії), і методичних рекомендацій для викладачів іноземної мови «Формування гуманістичної спрямованості майбутніх біотехнологів у процесі вивчення іноземної мови», що охоплюють розробки імітаційно-ігрових занять, створені банки навчальних проектів (інформаційні, дослідницькі, практико-орієнтовані, рольово-ігрові), кейси, сюжети рольових ігор з актуалізацією гуманістичного складника в змісті навчання.

Список литературы

ВИСНОВКИrnrnrnrnОтримані результати дослідження порушеної проблеми послугували підставою для формулювання низки висновків, поданих нижче.rn1. Аналіз наукових джерел із проблеми формування гуманістичної спрямованості засвідчив високий ступінь її опрацювання. У педагогічній теорії і практиці репрезентовано різні погляди вчених на питання гуманістичної спрямованості (змістові та структурні характеристики) майбутніх фахівців (педагогів, економістів, менеджерів, екологів, агрономів, юристів) та особливостей її формування в процесі професійної підготовки. Проте бракує студій, зорієнтованих на формування гуманістичної спрямованості саме майбутніх біотехнологів, зокрема аграрного профілю. rnrnrnПроблема формування гуманістичної спрямованості майбутніх біотехнологів у процесі професійної підготовки потребує системного й обґрунтованого розв’язання, з огляду на соціальну значущість професії біотехнолога. На основі осмислення наукових джерел із галузі педагогіки, психології, філософії, соціології обґрунтовано потребу у формуванні гуманістичної спрямованості як органічного складника професійної діяльності майбутніх біотехнологів, доведено актуальність формування досліджуваного феномену під час навчання в аграрному закладі вищої освіти.rn2. Уточнено сутність поняття «гуманістична спрямованість майбутнього біотехнолога» як складної інтегративної якості особистості, що зумовлює її поведінку згідно з ідеями гуманізму визнанням самоцінності людини, її прав на особистісний розвиток і щасливе життя, гуманним ставленням до людей, до природи, прагненням до створення таких гуманних технологій, які сприяють не тільки добробуту інших осіб, а й збереженню людства та біологічної автентичності живої природи як такої, створюючи нове середовище життєдіяльності.rnrnrnСтруктура гуманістичної спрямованості особистості біотехнолога охоплює кілька основних компонентів: когнітивний (знання про сутність гуманізму й гуманістичні принципи; розуміння власної самоцінності; розуміння гуманістичних засад професійної діяльності; знання норм гуманної поведінки у взаємодії з природою), емоційно-мотиваційний (прагнення до саморозвитку та самореалізації; свідоме бажання бути корисним для оточення; мотивація й усвідомленість вибору професії, прагнення приносити користь у професійній діяльності; почуття особистої відповідальності за збереження природи), діяльнісний (гуманне ставлення до себе; гуманістична спрямованість учинків; відповідальне ставлення до професійної підготовки; гуманна поведінка у взаємодії з іншими та природою).rnrnrnВиокремлено й обґрунтовано критерії сформованості гуманістичної спрямованості особистості майбутнього біотехнолога: когнітивний; емоційно-мотиваційний; діяльнісний. На основі критеріальних характеристик та їхніх показників обґрунтовано чотири рівні сформованості гуманістичної спрямованості особистості майбутнього фахівця з біотехнології: низький, достатній, середній, високий.rnrnТеоретично обґрунтовано й експериментально перевірено педагогічні умови: проектування цілеспрямованого гуманіcтичного освітнього середовища в професійній підготовці майбутніх біотехнологів, забезпечення гуманістичного складника в змісті навчання майбутніх біотехнологів, застосування в освітньому процесі інтерактивних форм і методів для активізації гуманістичної навчально-пізнавальної діяльності майбутніх біотехнологів.rnrnrnРезультати формувального етапу експерименту засвідчили доцільність та ефективність упровадження педагогічних умов і позитивну динаміку формування гуманістичної спрямованості майбутніх біотехнологів. В експериментальній групі кількість студентів із високим рівнем сформованості гуманістичної спрямованості зросла на 13,13 %; із середнім рівнем на 23,13 %; водночас зменшилася чисельність студентів із достатнім рівнем сформованості гуманістичної спрямованості на 8,75 % і з низьким рівнем на 27,51 %.rnРозроблено й обґрунтовано модель формування гуманістичної спрямованості майбутніх біотехнологів у професійній підготовці в аграрних закладах вищої освіти, що бере до уваги положення системного, аксіологічного, особистісно орієнтованого, діяльнісного, контекстного, культурологічного, гуманістичного підходів і принципів гуманізації, наочності, науковості, систематичності та послідовності, діалогізації, колективної взаємодії, інтеграції, ноосферності, містить методологічно-цільовий, змістово-процесуальний та діагностико-результативний блоки.rnrnrnrn Розроблено навчально-методичне забезпечення для процесу формування гуманістичної спрямованості майбутніх біотехнологів у професійній підготовці в аграрних закладах вищої освіти: спецкурс для студентів «Гуманістична спрямованість майбутнього біотехнолога» та методичні рекомендації для викладачів іноземної мови «Формування гуманістичної спрямованості майбутніх біотехнологів у процесі вивчення іноземної мови», де описано як теоретичні, так і практичні аспекти навчання; удосконалено методичне забезпечення для формування гуманістичної спрямованості майбутніх біотехнологів через уведення дидактичних матеріалів з актуалізацією гуманістичного складника в змісті навчання.rnВиконане дослідження не вичерпує всіх аспектів формування гуманістичної спрямованості майбутніх біотехнологів у професійній підготовці. Подальші наукові пошуки доцільно спрямувати на вивчення можливостей формування гуманістичної спрямованості майбутніх біотехнологів через реалізацію ноосферно-гуманістичної концепції в їхній свідомості, впливу на цей процес змісту природничо-гуманітарних та професійно орієнтованих навчальних курсів.rnrnrnrnСПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛrnrnrn1. Абашкіна, Н. В. (2002). Професійна освіта в зарубіжних країнах. Київ: Вибір.rn2. Амеліна, С. М. (2010). Компетентнісний підхід до професійної підготовки майбутніх інженерів. Педагогічний альманах: Збірник наукових праць, 5, 78-83.rn3. Амеліна, С. М. (2013). Особливості методів професійної підготовки майбутніх економістів у процесі вивчення гуманітарних дисциплін. Педагогіка формування творчої особистості у вищій і загальноосвітній школах, 30, 509-512. Взято звідси: http://nbuv.gov.ua/j-pdf/Pfto_2013_30_81.pdf.rn4. Амеліна, С. М. (2006). Концептуальні основи формування культури діалогу у студентів вищих навчальних закладів освіти. Наукові записки Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова: збірник наукових статей, 63, 3-10.rn5. Амеліна, С. М. (2011). Гуманістичні орієнтири в управлінні професійною освітою. Науковий вісник Національного університету біоресурсів і природокористування України. Серія «Педагогіка. Психологія. Філософія, 159, 2, 221-227.rn6. Амеліна, С. М. (2007). Формування культури професійного спілкування студентів вищих аграрних навчальних закладів: теорія і практика: Монографія. Дніпропетровськ: ДДАУ.rn7. Амонашвили, Ш. А. (1995). Размышления о гуманной педагогике. Москва: Издательский Дом Шалвы Амонашвили.rn8. Амонашвили, Ш. А. (2002). Бесконечные пути совершенства. О гуманистически личностной педагогике. Педагогические вести, 3, 1-4.rn9. Ананьев, Б. Г. (2001). О проблемах современного человекознания. Санкт- Петербург: Наука.rn10. Аникеева, Н. П. (1983). Учителю о психологическом климате в коллективе. Москва: Просвещение.rn11. Аносов, І. П. (2004). Антропологізм як чинник гуманізації освіти (теоретико-концептуальні основи). (Автореф. дис. док. пед. наук). Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова, Київ.rn12. Антипова, В. М., Колесина, К. Ю., & Пахомова, Г. Р. (2006). Компетентностный подход к организации дополнительного педагогического образования в университете. Педагогика, 8, 57-62.rn13. Апресян, Р. Г. (Ред.). (2000). Словарь по этике. Москва: Гардарики.rn14. Асмолов, А. Г. (1992). Образование как расширение возможностей развития личности. Вопросы психологии, 1-2, 13-16.rn15. Астахова, В. І. (1998). Гуманістичний підхід головний принцип освітньої реформи в Україні. Проблеми освіти: науково-методичний збірник, 12, 3-14.rn16. Астахова, В. И. & Товажнянский, Л. Л. (2004). Стратегия гуманизма: (из опыта работы научно-учебного комплекса НТУ „ХПИ” ХГУ „НУА”). Харьков: НУА.rn17. Атутов, П. Р. (Ред.), Скаткин, М. Н., & Турбовский, Я. С. (1985). Методологические проблемы развития педагогической науки. Москва: Педагогика.rn18. Балл, Г. О. (2003). Сучасний гуманізм і освіта: соціально-філософські та психолого-педагогічні аспекти. Рівне: Ліста-М.rn19. Балл, Г. О. (2007). Орієнтири сучасного гуманізму (в суспільній, освітній, психологічній сферах). Рівне: Видавець Олег Зень.rn20. Барановська, Л. В. (2008). Особистість гуманістично спрямованого фахівця-еколога: аналіз компонентів структури. Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія: «Педагогіка»,3, 7075.rn21. Батышева, С. Я. (1999). Энциклопедия профессионального образования. (Т. 2). Москва: АПО.rn22. Бездухов, В.П. (1995). Формирование гуманистической направленности студентов будущих преподавателей. (Дисс. доктора пед. наук). Санкт-Петербург.rn23. Бех, І. Д. (1998). Особистісно зорієнтоване виховання: науково-методичний посібник. Київ: ІЗМН.rn24. Бех, І. Д. (2003). Виховання особистості: у 3 кн. Кн. 2. Київ: Либідь.rn25. Берулава, М. Н. (2001). Принципы гуманизации образования. Лучшие страницы педагогической прессы, 6,17-27.rn26. Бєланова, Р. А. (2001). Гуманізація та гуманітаризація освіти в класичних університетах (Україна − США): Монографія. Київ: Центр практичної філософії.rn27. Бібік, Н. М. (2000). Теоретичні засади моделі особистісно орієнтованого навчання за програмою «Крок за кроком». Педагогічні інновації: ідеї, реалії, перспективи, 134138.rn28. Бим, И. Л. (2002). Личностно-ориентированный подход основная стратегия обновления школы. Иностранные языки в школе, 2,11-21.rn29. Божович, Л. И. (2001). Проблемы формирования личности: Избранные психологические труды. В Д. И. Фельдштейн (Ред.). Москва: Московский психолого-социальный институт.rn30. Бойко, В. В. (1999). Методика диагностики уровня эмпатических спосібностей. Практическая психодиагностика. (с.486-492). Самара: Издательский Дом «БАХРАХ».rn31. Бойчук, Ю. Д. (2009). Культурологічний і аксіологічний підходи до формування еколого-валеологічної культури студентів вищих педагогічних навчальних закладів. Вісник Національного технічного університету «Київський політехнічний інститут». Серія: Філософія. Психологія. Педагогіка, 3(27), 1, 123-126.rn32. Болотов, В. А., & Сериков, В.В. (2004). Компетентностная модель: от идеи к образовательной программе. Лучшие страницы педагогической прессы: журнал-дайджест, 2, 35.rn33. Бондаревская, Е. В. (1999a). Теория и практика личностно-ориентированного образования. Ростов-на-Дону: Булат.rn34. Бондаревская, Е. В., & Кульневич, С. В. (1999b). Педагогика: личность в гуманистических теориях и системах воспитания: учебное пособие. Ростов-на-Дону: Учитель.rn35. Бондар, Г. О. (2011). Формування гуманістичного світогляду майбутніх вчителів у процесі вивчення філологічних дисциплін. (Дис. канд. пед. наук). Уманський державний педагогічний університет ім. Павла Тичини, Умань.rn36. Бондар, В. С. (1999). Гуманізація як шлях професійної підготовки фахівців. Матеріали Міжнародної конференції: «Університетська педагогічна освіта як шлях гуманізації суспільства», 1, 18-20. Київ: Національний економічний університет.rn37. Борисова, Н. В. (2000). Образовательные технологии как объект педагогического выбора: учебное пособие. Москва: Исследовательский центр проблем качества подготовки специалистов.rn38. Бочаріна, Н. О. (2012). Психологічні особливості формування гуманістичної спрямованості майбутнього соціального педагога. (Дис. канд. псих. наук). Держ. вищ. навч. закл. "Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет ім. Григорія Сковороди". Переяслав-Хмельницький.rn39. Буган, Ю. В. (Упоряд.), & Урупський, В. І. (2001). Словник психолого-педагогічних термінів і понять. Тернопіль: Астон.rn40. Бухарова, Г.Д., Мазаева, Л.Н., & Полякова, М.В. (Укл.). (2003). Общая и профессиональная педагогика: учебное пособие. Екатеринбург: Издательство Российского государственного педагогического университета.rn41. Василик, В. В. (2014). Гуманістичне спрямування професійної підготовки майбутніх молодших спеціалістів юристів у процесі вивчення правових дисциплін. (Автореферат дис. канд. пед. наук). Вінницький державний педагогічний університет ім. М. Коцюбинського, Вінниця.rn42. Васянович, Г. П. (2005). Педагогічна етика: навчально-методичний посібник для викладачів і студентів вищих навчальних закладів. Львів: Норма.rn43. Вахрушева, Т. Ю. (2006). Теоретичні основи інтерактивної технології навчання. Нові технології навчання, 44, 19-23.rn44. Вербицкий, А. А. (2000). Новая образовательная парадигма и контекстное обучение. Москва: ИЦ проблем качества подготовки специалистов.rn45. Вершинина, Е. М. (2004). Непрерывное воспитание и гуманизация в системе образования суть социально-экономического и духовного возрождения общества: концепція. Харьков: Регион-информ.rn46. Вишневський, О. І. (1990). Гуманізація шкільного життя. Радянська школа, 1, 41-46.rn47. Виговська, О. І. (2000). Особистісно орієнтоване навчання. Як його технологізувати? Педагогіка толерантності, 4, 2733.rn48. Вільш, І. (2001). Концепція сталих індивідуальних рис особистості як засіб удосконалення освіти. Неперервна професійна освіта: теорія і практика, 1, 32-43.rn49. Вікторова, Л. В. (2009). Формування професійно-термінологічної компетентності студентів вищих аграрних навчальних закладів у фаховій підготовці. (Дис. канд. пед. наук). Національний університет біоресурсів і природокористування України, Київ.rn50. Волосюк, М. А. (2005). Інтерактивні форми роботи на уроці. Управління школою, 16-18 (100-102), 70-78.rn51. Воронцов, А. Б. (1989). Практика развивающего обучения. Москва: Русская энциклопедия.rn52. Воронцова, З. И. (2011a). Биотехнология как форма научного труда. (Дис. канд. филос. наук). Майкопский государственный технический университет, Краснодар.rn53. Воронцова, З. И. (2011b). Биоэтика как нравственно-правовой регулятор биотехнологических исследований. Общество: философия, история, культура, 12, 54-64.rn54. Вощевська, О. В. (2008). Професійна підготовка інженерів-аграрників в системі вищої освіти США. (Дис. канд. пед. наук). Національний університет біоресурсів і природокористування України, Київ.rn55. Вощевська, О. В., & Лузан, П. Г. (2006). Пегагогічна діяльність викладачів-аграрників в системі вищої освіти США та України. Наукові записки: збірник наукових статей Національного педагогічого університету імені П. Драгоманова, 13(63), 49-59.rn56. Высоцкий, С. В. (1999). Структура психолого-педагогических условий формирования поисково-творческой направленности личности в процессе обучения. Науковий Вісник Південноукраїнського державного університету імені К. Д. Ушинського: збірник наукових праць, 8-9, 90-94.rn57. Галузевий стандарт вищої освіти України. Освітньо-кваліфікаційна характеристика бакалавра галузі напряму підготовки 6.051401 «Біотехнологія» (2012). Київ: Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України.rn58. Гавриловец, К. В. (1995). Гуманизация учебно-воспитательного процесса. Проблемы воспитания, 1, 21-27.rn59. Галімов, А. В. (2004). Теоретико-методичні засади підготовки майбутніх офіцерів-прикордонників до виховної роботи з особовим складом. Хмельницький: Вид-во НАДСПУ.rn60. Галузинський, В. М., & Євтух М. Б. (1995). Педагогіка: теорія та історія. Київ: Вища школа.rn61. Герасимова, І. Г. (2002). Гуманізація професійної підготовки майбутніх менеджерів виробничої сфери. (Дис. канд. пед. наук). Вінницький державний технічний університет, Вінниця.rn62. Глушок, Л. М. (2010). Застосування інтерактивних методів при викладанні англійської мови у Хмельницькій гуманітарно-педагогічній академії. Педагогічний дискурс: збірник наукових праць, 8, 56-59.rn63. Гомонюк, О. М. (2009). Гуманістичне освітнє середовище провідна умова формування професійно-педагогічної культури майбутнього соціального педагога. Вісник Львівського університету. Серія: «Педагогічна», 25, 1, 160-168.rn64. Гончаренко, С. У. (1997). Український педагогічний словник. Київ: Либідь.rn65. Гончаренко, С. У. (2000). Зміст загальної освіти і її гуманітаризація: монографія. Київ: Видавництво «Віпол».rn66. Гончаренко, С. У., & Володько В. М. (1995). Проблеми індивідуалізації процесу навчання. Педагогіка і психологія,1, 63-70.rn67. Гончаренко, С. У., & Мальований, Ю. І. (2001). Гуманізація і гуманітаризація освіти. Шлях освіти, 2, 2-7.rn68. Горохов, В. Г., Розин, В. М. (Ред.), Алексеева, И. Ю., & Аронсон, О. В. (1997). Философия техники: История и современность: монография. Москва: Ин-т философии РАН.rn69. Гребеньков, Г. В. (2002). Концепция ноосферы как мировоззренческая основа современного философского хозяйства. Ноосфера: збірник наукових праць, 83-90.rn70. Григорьев, Д. В., Куляшова, И. В., & Степанов, П. В. (2003). Личностный рост ребенка: Методика диагностирования. Классный руководитель, 6, 65-86.rn71. Гудинг, Д., Ленокс, Дж., & Барчунова, Т. В. (перевод с англ.). (2004). Мировоззрение: Для чего мы живем и каково наше место в мире. Минск: типография «Принткорн».rn72. Бабошина, Е.Б. (2002).Культорологическая модель гуманистической образовательной среды. Школа, 36, 22-27.rn73. Бондар, С. П. (2001). Гуманізація процесу навчання в школі: навчальний посібник. Київ: Стилос.rn74. Бусел, В. Т. (Ред.). (2001). Великий тлумачний словник української мови. Київ, Ірпінь: ВТФ «Перун».rn75. Даймонд, Дж. (2010). Ружья, микробы и сталь. Судьбы человеческих обществ. Москва: Издательская группа «АСТ».rn76. Дерябо, С. Д., & Ясвин, В. А. (1996). Экологическая педагогика и психология. Ростов-на-Дону: Феникс.rn77. Державна національна програма Освіта”: Україна XXI століття (1994). Київ: Райдуга.rn78. Добрынин, Н. Ф., Пирогов, Е. Б., & Петровський, А. В. (Ред.). (1986). Внимание. Общая психология. Москва: Просвещение.rn79. Добрускин, М. Е. (2000). Концептуальные основы гуманизации и гуманитаризации высшего технического образования. Гуманізація і гуманітаризація вищої технічної освіти: збірник праць. Всеукраїнська науково-методична конференція. Харків, 5-6.rn80. Егорычева, И. Д. (1994). Психологические особенности личностной направленности подростка и возможности ее коррекции. (Дис. канд. психол. наук). Российская академия образования, Москва.rn81. Євтух, М. Б. (2000). Методологічні засади розбудови особистісно орієнтованої навчальної діяльності у вищій школі. Філософія освіти XXІ століття: проблеми і перспективи: методологічний семінар, 22, 42-49.rn82. Єфіменко Н. П., & Тулупов С. Д. (2003). Шляхи гармонізації взаємовідносин людини і природи. Проблеми та перспективи формування національної гуманітарно-технічної еліти: збiрник наукових праць, 2 (6), 62-65.rn83. Жерносек, І. П. (2003). Моделювання передового педагогічного досвіду: реалізація прогностичної та моделюючої функції. Директор школи, ліцею, гімназії, 1, 88-91.rn84. Жигірь, В. І. (2003). Моделювання змісту професійної підготовки вчителя праці. Педагогіка і психологія, 3,7884.rn85. Зимняя, И. А. (2003). Педагогическая психология: учебник для вузов. Москва: Логос.rn86. Зинкевичус, В. О. (1997). Гуманизация педагогического общения в условиях модульного обучения студентов университета. (Дис. канд. пед. наук). Одесский государственный университет имени. И. И. Мечникова, Одесса.rn87. Зязюн, І. А. (1996). Гуманістична освіта порятує Україну, 34, 22-24.rn88. Зязюн, І. А. (Ред.). (2000a). Інтелектуально-творчий розвиток особистості в умовах неперервної освіти. Неперервна професійна освіта: проблеми, пошуки, перспективи: монографія. Київ: Видавництво «Віпол».rn89. Зязюн, І. А. (1999). Сучасна освіта в контексті гуманістичної філософії. Діалог культур: Україна у новому контексті: філософія освіти: збірник наукових праць,4, 5-12.rn90. Зязюн, І. А. (2000b). Філософські проблеми гуманізації і гуманітаризації освіти. Педагогіка толерантності, (3), 58-61.rn91. Зязюн, І. А. (2000c). Неперервна професійна освіта: проблема, пошуки, перспективи: Монографія. Київ: «Віпол».rn92. Зязюн, Л. І. (2002). Гуманістична парадигма освіти і виховання. Вища освіта України, (3), 111-116.rn93. Зязюн, І.А. (1997). Гуманістична парадигма в освіті,4-9.rn94. Ильенков, Э. В. (2000). Личность и творчество. Москва: Языки русской культуры.rn95. Івченко, А. О. (2002). Тлумачний словник української мови. Харків: Фоліо.rn96. Истратова, О. Н., & Эксакусто, Т. В. (2010). Справочник психолога средней школы. Ростов-нa-Дoну: Феникс.rn97. Каиров, И. А. (Ред.), & Петров, Ф. Н. (1965). Педагогическая энциклопедия. Москва: Советская энциклопедия.rn98. Кайдалова, Л. Г. (2010). Професiйна пiдготовка майбутнiх фахiвцiв фармацевтичного профiлю у вищих навчальних закладах: монографія. Харків: Національний фармацевтичний університет.rn99. Качалов, Н. А., & Собинова, Л. А. (2012). Формирование профессиональных мотивов студентов неязыковых вузов в процессе изучения иностранного языка. Вестник Томского государственного педагогического университета, 4 (119), 110-114.rn100. Киреева, И. В. (1999). Дидактические условия гуманизации учебного процесса при изучении курса педагогики. (Дис. канд. пед. наук.). Луганський державний педагогічний університет ім. Т. Шевченка, Луганськ.rn101. Козаков, В. А., & Бутенко, Н. Ю. (1999). Гуманізація суспільства і концепція змішаної психолого-педагогічної підготовки в університетах. Матеріали Міжнародної конференції «Університетська педагогічна освіта як шлях гуманізації суспільства»,1, 29-34. Київ.rn102. Компьютерная программа «Статистика в педагогике». URL: http://www.mtas.ru/uploads/stat.zip.rn103. Краевский, В. В., & Хуторской, А. В. (2003). Предметное и общепредметное в общеобразовательных стандартах. Педагогика, 3, 3-10.rn104. Кремень, В. Г. (2008). Енциклопедія освіти. Київ: Юрінком Інтер.rn105. Кривошеєва, О. І. (2005). Експериментальна перевірка критеріальних показників сформованості професійної етики майстрів виробничого навчання. Педагогіка і психологія професійної освіти, 6, 8689.rn106. Кочурська, І. В. (2018). Педагогічні умови гуманізації професійної підготовки майбутніх педагогів-музикантів у мистецьких навчальних закладах. (Автореф. дис. канд. пед. наук). Національна академія педагогічних наук України, Інститут педагогічної освіти і освіти дорослих, Київ.rn107. Крючков, Г. Г. (2004). Болонський процес як гармонізація Європейської системи вищої освіти. Іноземні мови в навчальних закладах, 3, 15-17.rn108. Кудусова, А. Ш. (2005). Формування гуманістичної спрямованості майбутніх вчителів початкових класів в процесі професійної підготовки. (Дис. канд. пед. наук). Центральний інститут післядипломної АПН України, Київ.rn109. Кузнєцова, І. В. (1993). Гуманізація та гуманітаризація вищої технічної освіти. (Дис. д-ра пед. наук). АПН України, НДІ педагогіки. Київ.rn110. Кузьминський, А. І. (2002). Післядипломна педагогічна освіта: теорія і практика. Черкаси: Відділ ЧДУ.rn111. Курило, В. С. (1999). Моделювання системи критеріїв оцінки розвитку освіти в регіоні. Педагогіка і психологія, 2, 3539.rn112. Курлянд, З. Н., Осипова,Т. Ю., Гурін, Р. С., Бартєнєва, І. О., & Богданова І. М. (2012). Теорія і методика професійної освіти: Навчальний посібник. В З. Н. Курлянд (Ред.), Київ: Знання.rn113. Леонтьев, А. А. (1997). Психология общения. Москва: Смысл.rn114. Листопад, О. А. (2008). Дидактичні умови гуманізації навчання майбутніх учителів в університеті. (Автореф дис. канд. пед. наук). Інститут педагогіки і психології професійної освіти АПН України, Київ.rn115. Литовченко, Н. А. (2013). Інтерактивні методи навчання англійської мови. Англістика та американістика, 10, 91-95. Взято звідси: http://nbuv.gov.ua/UJRN/antame_2013_10_25.rn116. Ліщинська, О. І. (2005). Основні принципи сучасної біоетики. Вісник інституту соціогуманітарних проблем людини, 1, 152-158.rn117. Лодатко, Є. О. (2010). Моделювання в педагогіці: точки відліку. Вісник Черкаського університету, 181, 2, 38.rn118. Ломов, Б. Ф. (1984). Методологические и теоретические проблеми психологии. Москва: Наука.rn119. Лузан, П. Г., & Зайцева, І. В. (2000). Психолого-педагогічна підготовка студентів як шлях гуманізації. Науковий вісник Національного аграрного університету, 24, 316-321.rn120. Лузан, П. Г. (2004). Теоретичні і методичні основи формування навчально-пізнавальної активності студентів у вищих аграрних закладах освіти. (Дис. д-ра пед. наук). Національний аграрний університет, Київ.rn121. Лукьянова, М. И. (2004). Ценностные ориентации школьников как показатель результативности образовательного процесса. Педагогическая диагностика, 3, 96-113.rn122. Губерський, Л. В. (Ред.), Кремень, В.Г., & Приятельчук, А.О. (2001). Людина і світ: підручник. Київ: "Знання", КОО.rn123. Льовочкіна, А. М. (2004). Основи екологічної психології: навчальний посібник. Київ: МАУП.rn124. Максименко, С. Д. (2004). Загальна психологія: навчальний посібник. Київ: Центр навчальної літератури.rn125. Мартынова, О. Н. (2008). Потенциал самореализации будущих инженеров: монография. Самара: Издательство СГАУ.rn126. Медведева, Г. П. (1999). Этика социальной работы: учебное пособие для студентов высших учебных заведений. Москва: ВЛАДОС.rn127. Меліхова, Ю. А. (2011). Формування гуманістичної спрямованості світогляду майбутнього юриста. Вісник Академії правових наук України, 1 (64), 68-75.rn128. Мишак, О. О. (2013a). Обґрунтування потреби у формуванні гуманістичної спрямованості майбутніх біотехнологів. Вища школа, 6, 103109.rn129. Мишак, О. О. (2014a). Гуманізація професійного навчання майбутніх біотехнологів: констатувальний зріз. Теоретичні питання культури, освіти та виховання: збірник наукових праць Київського національного лінгвістичного університету, 49, 108-111.rn130. Мишак, О. О. (2014b). Спрямованість особистості викладача вищої школи в контексті гуманізації освіти. Науковий вісник НУБіП України. Серія «Педагогіка, психологія, філософія», 1 (99), 229-236.rn131. Мишак, О. О. (2016a). Експериментальне дослідження сформованості когнітивного компонента гуманістичної спрямованості майбутніх біотехнологів. Актуальні проблеми педагогіки, психології та професійної освіти, 2, 37-44.rn132. Мишак, О. О. (2016b). Гуманізація професійної підготовки як основа формування гуманістичної спрямованості майбутніх фахівців-аграрників. Вісник Дніпропетровського університету імені Альфреда Нобеля. Серія «Педагогіка і психологія», 1 (11), 277-281.rn133. Мишак, О. О. (2016c). Формування гуманістичної спрямованості майбутніх біотехнологів засобами інтерактивних методів навчання іноземної мови. Науковий вісник НУБіП України. Серія «Педагогіка, психологія, філософія», 253, 174-181.rn134. Мышак, Е. А. (2013b). Гуманистическая направленность как неотъемлемая составляющая профессиональной деятельности будущих биотехнологов аграрной отрaсли. Известия Гомельского государственного университета имени Ф. Скорины. Cерия «Социально-экономические и общественные науки», 2 (77), 192-196.rn135. Мишак, О. О. (2016f). Метод проектів як засіб формування гуманістичної спрямованості майбутніх біотехнологів. Первый независимый научный вестник, 9-10 (2), 17-20.rn136. Мишак, О. О. (2013c). Сутність та особливості професійної підготовки майбутніх біотехнологів. Біоресурси і природокористування: науковий журнал, 1-2 (5), 149-155.rn137. Мишак, О. О., & Сопівник, Р. В. (2014c). Модель процесу формування гуманістичної спрямованості майбутнього біотехнолога аграрної галузі. Біоресурси і природокористування: науковий журнал, 3-4 (6), 180-187.rn138. Мишак, О. О. (2012a). Організація професійної підготовки майбутніх біотехнологів. Материали за VIII международна научна практическа конференція. «Бъдещите изследвания». София, 17-25 февраля (Т. 17, c. 38 44). София: «Бял ГРАД-БГ» ООД.rn139. Мишак, О. О. (2013d). Обґрунтування концептуальної моделі процесу формування гуманістичної спрямованості майбутнього біотехнолога аграрної галузі. Materialy IX Miedznarodowej naukowi-praktycznej konferencji «Wschodnie partnerstwo». Przemysl, 0715 wrzesnia. Przemysl, (Т. 7, с. 1721). Przemysl: Nauka i studia.rn140. Мишак, О. О. (2012b). Забезпечення гуманістичної орієнтованості змісту навчання майбутніх біотехнологів. Материали за VIII международна научна практическа конференция. «Научный потенциал мира». София,17-25 сентября (Т. 7, с. 66-71). София: «Бял ГРАД-БГ» ООД.rn141. Мишак, О. О. (2013e). Використання аксіологічного потенціалу дисципліни «іноземна мова» у процесі формування гуманістичної спрямованості майбутніх фахівців. Матеріали IX Міжнародної науково-практичної конференції «Розвиток сучасної освіти». Прага, 27 вересня 5 жовтня, (Т. 7, с. 36-39). Прага: Publishing House «Education and Science».rn142. Мишак, О. О. (2015a). Аналіз структури гуманістичної спрямованості особистості. Materials ХІ International Research and Practical Conference «Fundamental and applied science». Sheffield UK, 30 October 07 November. (Т.7 с. 48-52). Sheffield: Science and education LTD.rn143. Мишак, О. О. (2012c). Методологічні принципи гуманізації освіти у системі професійної підготовки біотехнологів у ВНЗ. Материали за VIII международна научна практическа конференция. «Achievemant of high school». Przemysl, 7-15 listopada (Т. 22, с. 93-102). София: «Бял ГРАД-БГ» ООД.rn144. Мишак, О. О. (2014d). Інтерактивне навчання іноземної мови як засіб гуманізації особистості. Тези V Міжнародної конференції «Теорія та методика професійної освіти: наукові читання імені професора Віктора Сидоренка». Київ, 26-27 лютого (с. 123-124). Київ: Вид-во НУБіП України.rn145. Мишак, О. О. (2015b). Формування гуманістичних орієнтацій студентів у процесі вивчення іноземної мови. Materialy ХІ Miedznarodowej naukowi-praktycznej konferencji «Nauka i inowacia». Przemysl, 715 listopada. (Т. 5 с. 9296). Przemysl: Nauka i studia.rn146. Мишак, О. О. (2017b). Критеріально-рівневі показники сформованості гуманістичної спрямованості майбутніх біотехнологів. Матеріали V Всеукраїнської науково-практичної конференції студентів, аспірантів і молодих вчених. Дніпро, 23 березня (с. 90-92). Дніпро: ТОВ «Роял Принт».rn147. Мишак, О. О. (2014e). Гуманістична спрямованість особистості майбутнього біотехнолога: спецкурс для студентів факультету біотехнології. Київ: Видавничий центр НУБіП України.rn148. Мишак, О. О. (2015c). Формування гуманістичної спрямованості майбутніх біотехнологів у процесі вивчення іноземної мови: методичні рекомендації для викладачів. Київ: Видавничо-поліграфічний дім «Формат».