Мочан Тетяна Михайлівна Естетичне виховання учнівської молоді в полікультурному середовищі на Закарпатті (1919-1939 рр.)

Краткое описание

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України
Мукачівський державний університет

На правах рукопису

МОЧАН ТЕТЯНА МИХАЙЛІВНА

УДК 371.035.6 (09) (477.8)+371.0535.6

ЕСТЕТИЧНЕ ВИХОВАННЯ УЧНІВСЬКОЇ МОЛОДІ
В ПОЛІКУЛЬТУРНОМУ СЕРЕДОВИЩІ
НА ЗАКАРПАТТІ (19191939 рр.)
13.00.01 загальна педагогіка та історія педагогіки

Дисертація
на здобуття наукового ступеня
кандидата педагогічних наук

Науковий керівник:
доктор педагогічних наук, професор
Чепіль Марія Миронівна

Мукачево 2010

ЗМІСТ

ВСТУП .........4
РОЗДІЛ 1. ЕСТЕТИЧНЕ ВИХОВАННЯ УЧНІВСЬКОЇ МОЛОДІ В
ПОЛІКУЛЬТУРНОМУ СЕРЕДОВИЩІ ЯК
ІСТОРИКО-ПЕДАГОГІЧНА ПРОБЛЕМА
1.1. Стан досліджуваної проблеми у науковій літературі......14
1.2. Суспільно-політичні та культурно-освітні умови естетичного
виховання учнівської молоді в полікультурному середовищі на
Закарпатті (19191939 рр.)........................................................................45
Висновки до першого розділу ..........68

РОЗДІЛ 2. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ЕСТЕТИЧНОГО ВИХОВАННЯ
УЧНІВСЬКОЇ МОЛОДІ В ПОЛІКУЛЬТУРНОМУ
СЕРЕДОВИЩІ НА ЗАКАРПАТТІ (19191939 рр.)
2.1. Проблема естетичного виховання учнівської молоді у творчому доробку освітніх діячів Закарпаття початку ХХ ст.....................71
2.2. Естетичне виховання у змісті шкільної освіти на Закарпатті
у 19191939 роки.............................87
Висновки до другого розділу....107

РОЗДІЛ 3. ОРГАНІЗАЦІЙНО-МЕТОДИЧНІ АСПЕКТИ
ЕСТЕТИЧНОГО ВИХОВАННЯ УЧНІВСЬКОЇ МОЛОДІ
НА ЗАКАРПАТТІ В 2030-ті рр. ХХ ст.
3.1. Чинники естетичного виховання учнівської молоді
в полікультурному середовищі на Закарпатті у міжвоєнний
період ХХ ст..................110
3.2. Форми, методи і засоби естетичного виховання учнівської
молоді на Закарпатті впродовж 19191939 рр...................125
3.3. Досвід естетичного виховання учнівської молоді
у контексті реформування національної освіти.............................139
Висновки до третього розділу .........162
ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ..........165
ДОДАТКИ...170
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ...........................202

ВСТУП
Необхідність розвитку естетичного виховання на сучасному етапі зумовлена умовами розвитку суспільства, коли загострюються суспільні суперечності, втрачаються загальнолюдські цінності, життєві ідеали, мають місце рецидиви аморальної поведінки молоді. Естетичне виховання повинно сприяти формуванню творчо активної особистості, здатної повноцінно сприймати прекрасне, гармонійне, досконале у житті, природі, мистецтві, жити і творити за законами краси. Такі процеси унеможливлюються без осмислення та практичного використання надбань минулого, їх трансформації у сучасне суспільство.
Суттєві здобутки в естетичному вихованні учнівської молоді накопичені у полікультурному середовищі Закарпаття міжвоєнного періоду, оскільки зміна суспільно-політичної ситуації краю у цей час сприяла позитивним культурно-освітнім процесам, що виражалися у створенні низки інституцій (публічної школи рисунка, мистецьких шкіл і гуртків різних жанрів та ін.), діяльність яких була спрямована на естетичний розвиток школярів, збагачення їх естетичних поглядів шляхом запозичення надбань різних культур, виховання в дітей міжкультурної толерантності, злагоди. Із урахуванням історичних досягнень обґрунтовуються сучасні підходи до формування умінь розуміти і творити прекрасне.
Вихідні засади естетичного виховання відображені в Національній доктрині розвитку освіти, Національній програмі виховання дітей та учнівської молоді в Україні, Концепції естетичного виховання учнівської молоді в умовах відродження української національної культури. Серед виховних завдань визначеної мети особливу роль відведено підвищенню базової культури, розвитку естетичних потреб і почуттів підростаючого покоління [242, с. 12]. Естетичне виховання спрямовується на розвиток в особистості ерудиції у галузі мистецтва (володіння системою елементарних мистецьких знань, понять, термінів, адекватне сприйняття художніх творів, творча діяльність у мистецькій сфері), здатності збагнути та виразити власне ставлення до мистецтва, уміння радіти як ознаки духовної зрілості [242].
Українська педагогічна наука і освітньо-виховна практика, увібравши найновіші досягнення сучасної педагогічної теорії, прагнуть забезпечити підготовку молодого покоління українців до життя в нових суспільних умовах, сформувати в них готовність, прагнення активно впливати на утвердження нових суспільних ідеалів і духовних цінностей, формування художньо-естетичної культури.
Результати аналізу наукових досліджень питань естетичного виховання дали змогу з’ясувати, що ця проблема була і є предметом вітчизняної та зарубіжної історичної, філософської, психологічної й педагогічної науки. Теоретичні основи національного виховання, зокрема естетичного виховання як соціокультурного феномену представлено у працях І. Беха [23], А. Бойко [26], В. Бутенка [41], С. Гончаренка [85], М. Євтуха [115], О. Ростовського [301], О. Савченко [313], О. Сухомлинської [337; 338] та ін. Проблеми естетичного виховання школярів були предметом вивчення багатьох науковців (В. Верховинець, А. Макаренко, С. Миропольський, В.Сухомлинський та ін.). Педагоги вказували на необхідність створення системи безперервної естетичної освіти і виховання учнівської молоді. Історико-педагогічну ґенезу формування естетичних смаків учнівської молоді у процесі навчально-виховної роботи розкриває Н. Калашник [141], педагогічні умови організації діяльності дитячих центрів естетичного виховання В. Іванова [139].
Філософські проблеми естетичного виховання особистості дослідили В.Кудін, Л. Левчук, В. Мазепа, Ж. Маценко [216], О. Семашко та ін.; загальнопедагогічні та психологічні Т. Аболіна [2], З. Белоусова [20], О.Дем’янчук [96], І. Зязюн [138], Л. Коваль [155], Л. Масол [213], Н.Миропольська [226] та ін.
У контексті нашого дослідження важливе значення має твердження про те, що формування естетичних цінностей найкраще відбувається в умовах полікультурного середовища. Проблеми полікультурності обґрунтували зарубіжні науковці (Д. Бенкс, Г. Дмитрієв, Д. Дьюї, В. Матіс, Д. Міттер, М.Хінт та ін.). Їхні дослідження стосуються запровадження полікультурної освіти, розробки її концепції.
ХХІ століття посилило в Україні інтерес до цого питання. У вітчизняній педагогіці означену проблему досліджують Р. Агадуллін [3], О.Безкоровайна [18], В. Бойченко [28; 29], І. Лощенова [196; 197], О.Сухомлинська [338], С. Фурсенко [366] та ін. Їхні праці розкривають історію становлення, важливість запровадження, методологію та теорію полікультурної освіти і виховання. Проблема полікультурності присвячені дисертаційні дослідження. Так, підготовка майбутніх учителів початкової школи до полікультурного виховання учнів стала предметом наукової роботи Л.Волик, зміст шкільних підручників як чинник полікультурного виховання молодших школярів Закарпаття Г. Розлуцької [296].
Розробка теоретико-методологічних засад естетичного виховання в умовах полікультурного середовища Закарпаття передбачає детальне об’єктивне вивчення надбань минулого, яке знайшло відображення у наукових публікаціях. Історію краю досліджуваного періоду висвітлює М.Вегеш [47], формування національної самосвідомості упродовж 1848 1949 рр. П.Маґочій [199], етнічну культуру і міжнаціональне спілкування М.Макара і І.Миговича [223], [224], ідею слов’янської єдності та суспільної дімки в ХІХХХ ст. П.Ходанич [371], стан і діяльність загальноосвітньої школи на Закарпатті в ХІХ початку ХХ ст. А.Ігнат [140], роль літератури і педагогічної преси Закарпаття у формуванні виховного ідеалу М.Кухта [186], [187], зміст букварів О.Фізеші [363].
Проблеми полікультурної та глобальної освіти розкривають В. Бойченко [27], В. Болгаріна [31], І. Прокопенко [282]. Вони доводять необхідність формування естетичних цінностей в умовах полікультурного середовища, обгрунтовують шляхи реалізації у навчально-виховному процесі ідеї через національну культуру до полікультурності.
В останні роки актуальні проблеми історії української педагогіки і виховання відображено у працях Т. Завгородньої [123; 124], С. Золотухіної [137], Б. Ступарика [335], Ю. Руденка [306], І. Руснака [310].
В історико-педагогічних дослідженнях Т. Беднаржової [16], В. Бедь [17], В.Гомонная [81], [82], С. Жупанина [122], М. Зимомрі [136], В. Кеміня [149], М.Кляп [153], В. Росула [302], В. Сагарди [315] частково розкрито окремі аспекти проблеми естетичного виховання учнів у полі культурному середовищі Закарпаття. В джерельній базі знайшло відображення положення про те, що всі види мистецтва органічно пов’язані та взаємодіють між собою, і лише сукупність усіх видів мистецтв робить особистість дійсно багатогранною, формує естетичні почуття і смаки.
Розробка теоретико-методологічних засад естетичного виховання на сучасному етапі передбачає детальне об’єктивне вивчення надбань минулого. Однак системно і комплексно питання естетичного виховання на Закарпатті у 19191939 рр. не вивчалося. Актуальність окресленої проблеми, її недостатня теоретична розробленість зумовили вибір теми Естетичне виховання учнівської молоді в полікультурному середовищі на Закарпатті (19191939рр.)”.
Зв’язок роботи з науковими програмами і темами. Дисертаційне дослідження виконано відповідно до тематичного плану наукових досліджень кафедри педагогіки і методики початкової освіти Мукачівського державного університету Педагогічні проблеми навчання і виховання у системі неперервної освіти” (протокол № 1 від 28.08.2005р.). Тему роботи затверджено на засіданні Вченої ради Мукачівського державного університету (протокол № 8 від 26. 08. 2010 р.) та узгоджено у Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології АПН України (протокол № 14 від 16.06.2010р.)
Мета дослідження на основі ретроспективного аналізу розвитку естетичного виховання учнівської молоді у полікультурному середовищі Закарпаття визначити особливості його змісту та організації, окреслити перспективи творчої реалізації позитивних ідей у сучасних умовах.
Відповідно до мети визначено такі завдання:
1. З'ясувати особливості розвитку естетичного виховання учнівської молоді в полікультурному середовищі та конкретизувати зміст основних понять.
2. Обґрунтувати етапи розвитку естетичного виховання учнівської молоді Закарпаття міжвоєнного періоду (19191939 рр.) із визначенням суспільно-політичних чинників та провідних тенденцій.
3. Охарактеризувати зміст, структуру та організацію естетичного виховання учнівської молоді у полікультурному середовищі Закарпаття у міжвоєнний період.
4. Виявити напрями творчої реалізації ідей досвіду естетичного виховання учнівської молоді Закарпаття у сучасних умовах.
Об’єкт дослідження теорія і практика естетичного виховання учнівської молоді у полікультурному середовищі.
Предмет дослідження зміст, форми і методи естетичного виховання учнів народних і горожанських шкіл полікультурного середовища Закарпаття (19191939).
Методологічною основою дослідження стали наукові положення філософії та естетики про наукове пізнання, сутність культури як специфічної форми відображення суспільної свідомості, діалектичний взаємозв’язок між особистістю та суспільством, системний підхід до вивчення творчості українських педагогів Закарпаття з використанням загальнонаукових методів аналізу і синтезу на основі принципів об’єктивності, системності, історизму; концепції полікультурного розвитку індивіда з урахуванням пріоритетів сучасної освіти та фундаментальних позицій у напрямку естетичного виховання.
Теоретичною основою дослідження є положення, що ґрунтуються на філософських (В.Андрущенко, А.Бойко, С.Гончаренко, В.Кремень, В.Лутай, М.Ярошевський), теоретико-методологічних та історико-педагогічних (В.Бондар, В.Вихрущ, М.Євтух, М.Левківський, О.Любар, Ю.Руденко, О.Сухомлинська, Т.Усатенко, М.Чепіль та ін.) дослідженнях розвитку української системи освіти і виховання, а також педагогічної думки Закарпаття (Т.Беднаржова, М.Зимомрі, В.Кремінь, М.Кухта, О.Фізеші та ін.).
У процесі дослідження використано комплекс взаємодоповнюючих методів:
історико-педагогічний аналіз для визначення об’єкта, предмета, мети й завдань роботи; пошуково-бібліографічний з метою систематизації та узагальнення архівних, літературних джерел, рукописних видань; інтерпретаційно-аналітичний що передбачав аналіз відповідної філософської, історичної, педагогічної літератури; порівняльно-зіставний, хронологічний завдяки якому здійснено дослідження змісту естетичного виховання учнівської молоді, з’ясування основних тенденцій цього процесу; теоретико-узагальнюючий для оцінки, інтерпретації, узагальнення теоретичного доробку і практичного досвіду українських педагогів Закарпаття.
Джерельна база дослідження: нормативно-правові документи, праці сучасних вітчизняних і зарубіжних авторів з питань естетичного виховання, дослідження у галузі історії педагогіки; навчальні плани, звіти, праці українських педагогів Закарпаття міжвоєнного періоду, що зберігаються у фондах Державного архіву Закарпатської області в Ужгороді та Берегові, Закарпатського краєзнавчого музею, а також наукова література Національної бібліотеки України імені В. Вернадського, Наукової бібліотеки ім. В.Стефаника НАН України і наукової бібліотеки Ужгородського національного університету.
Хронологічні межі дослідження охоплюють міжвоєнний період 19191939 рр., для якого характерними є кардинальні зміни у реалізації естетичного виховання на тлі суспільно-політичних, культурно-освітніх перемін краю. Нижня межа вересень 1919 р. обґрунтування мети і завдань естетичного виховання у нових суспільно-культурних умовах, створення можливостей для формування полікультурного середовища у зв’язку із приєднанням Закарпаття до Чехословаччини, верхня згортання змісту і форм естетичного виховання із початком Другої світової війни.
Наукова новизна і теоретичне значення дослідження полягає у тому, що в історико-педагогічній науці вперше
здійснено ретроспективний аналіз генезису естетичного виховання учнівської молоді в полікультурному просторі Закарпаття (19191939) та визначено його особливості (сприятливість суспільно-політичних та культурно-освітніх чинників для реалізації естетичного виховання; домінування духовного й морального компонентів у виховному процесі з формування естетичних цінностей; збагачення естетичних поглядів школярів знаннями про надбання різних культур; орієнтація на міжкультурну та міжетнічну толерантність і злагоду через різнобічну діяльність естетичного характеру);
обґрунтовано етапи розвитку теорії і практики естетичного виховання в краї міжвоєнного періоду (початковий (19191926 рр.) визначення мети, завдань і змісту естетичного виховання; основний (19271939 рр.) удосконалення методичних засад виховної роботи з естетичного виховання, кожен з яких відображає ґенезис поняття естетичне виховання” і позначений відповідними тенденціями;
охарактеризовано структуру естетичного виховання (цільові, змістові, процесуальні компоненти та види естетичної діяльності); зміст (культурологічні знання міжетнічної та міжкультурної взаємодії, теоретичні аспекти формування естетичного ідеалу та цінностей), форми (виставки, гуртки, концерти, екскурсії, імпрези), методи (інсценізація, ілюстрування, декламування, імітація), засоби (музика, спів, природа, праця), провідні чинники естетичного виховання (соціально-економічний, суспільно-політичний, культурно-освітній), які виявляють їх національну приналежність;
виявлено напрями творчого використання досвіду естетичного виховання учнівської молоді у сучасних умовах (реалізація принципу культурологічного особистісно-орієнтованого навчання школярів, збагачення естетичних поглядів учнів через засвоєння культурних надбань різних народів, виховання у підростаючого покоління міжкультурної толерантності, взаєморозуміння, злагоди).
Подальшого розвитку набули положення і висновки щодо еволюції естетичного виховання та ефективності діяльності виховних інститутів.
До наукового обігу введено маловідомі та раніше невідомі архівні матеріали Державного архіву Закарпатської області в Ужгороді та Берегові, які розширюють уявлення про сутність змісту естетичного виховання учнів у полікультурному середовищі Закарпаття (Ф. 28, оп.1, спр. 3213, 3268, 4318; оп. 3, 29, 73, 142, 159, 212, 278, 411, 435, 436, 463).
Практичне значення дослідження полягає у написанні навчально-методичного посібника Естетичне виховання підлітків у полікультурному просторі: історія, теорія, практика”, у якому розкрито шляхи реалізації естетичного виховання.
Теоретичні висновки й науково-методичні матеріали, розроблені у дисертації, можуть бути використані під час читання лекцій, у підготовці науково-методичних посібників, довідників з історії педагогіки та теорії виховання, а також у змісті курсів Історія педагогіки”, Теоретичні основи педагогіки”, Порівняльна педагогіка”.
Основні результати дисертації впроваджено у практику навчального процесу Дрогобицького державного педагогічного університету ім. Івана Франка (довідка №1167 від 20 вересня 2010 р.), Мукачівського державного університету (довідка №2891 від 25 жовтня 2010 р.), Мукачівської гімназії (довідка № 437 від 27 вересня 2010 р.), Мукачівської загальноосвітньої школи ІІІІ ст. №11 (довідка №17 від 11 листопада 2010 р.), Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка (довідка № 1257-33/02 від 24 листопада 2010 р.).
Вірогідність наукових положень і висновків дослідження забезпечується теоретико-методологічною обґрунтованістю його вихідних положень, застосуванням комплексу методів, що доповнюють один одного, адекватних предмету, меті й завданням дослідження; використанням широкої джерельної бази; апробацією результатів дослідження та їх впровадженням у виховний процес сучасної ЗОШ ІІІІ ступенів.
Апробація і впровадження результатів дослідження. Результати дисертаційного дослідження доповідалися й обговорювалися на конференціях: міжнародних Соціально-правовий захист дітей, позбавлених батьківської опіки” (Ужгород, 2005), Соціально-правовий захист національних меншин в Україні і за рубежем” (Ужгород, 2006), Зміст громадянської освіти і виховання: історія, реалії, перспективи” (Херсон, 2006), Сучасні тенденції розвитку освіти в Україні та за кордоном” (Горлівка, 2006), Формування цінностей сучасної особистості” (Дрогобич, 2007), „Актуальні проблеми і перспективи трудової та професійної підготовки молоді” (Дрогобич, 2008), всеукраїнських Розвиток змісту освіти як історико-педагогічна проблема” (Чернівці, 2003), Етнос. Культура. Нація” (Дрогобич, 2006), Мовна освіта і мовленнєвий розвиток школярів в умовах поліетнічного середовища” (Мукачево, 2006), Сучасні проблеми художньо-трудової підготовки вчителів: теорія, досвід, зміст і технології” (Дрогобич, 2006), Удосконалення підготовки майбутнього педагога в контексті Болонської конвенції” (Мукачево, 2010), а також доповідалися на науково-методологічних семінарах, засіданнях кафедри педагогіки, звітних наукових конференціях професорсько-викладацького складу Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника (20032007 рр.), Мукачівського державного університету (20072010 рр.).
Публікації. Результати дослідження відображено в 13 одноосібних публікаціях, з них: 1 навчально-методичний посібник, 11 статей у фахових науково-педагогічних виданнях, 1 у збірнику наукових праць.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, додатків, списку використаних джерел (441 позиція, з них 34 архівні). Загальний обсяг дисертації 243 сторінки, основний текст 169сторінок.

Список литературы

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ
Проведене дослідження дає підстави для висновків та виокремлення можливостей творчого використання досвіду в сучасних умовах:
1. На підставі аналізу філософської та психолого-педагогічної літератури з’ясовано багатоаспектність та різноманітність трактувань поняття естетичне виховання”, що є свідченням урахування етнічної та психологічної самобутності різних національних та релігійних груп під час визначення змісту даної дефініції. На сучасному етапі естетичне виховання розглядається як процес, спрямований на сприйняття та опанування особистістю всіх реалій оточуючого світу за законами краси”, на формування естетичних і духовних потреб людини.
У міжвоєнний період естетичне виховання учнівської молоді на Закарпатті визначалося етнонаціональним відродженням, національним самоутвердженням українців, етнокультурною самостійністю народу, існуванням парламентаризму, діяльністю громадських організацій, усвідомленням високої національної місії, почуттям громадянського обов’язку та ін. Естетичне виховання учнів педагоги розглядали як фактор формування всебічно розвиненої особи майбутньої Української держави.
Освітні діячі брали активну участь у культурному процесі, який був пов’язаний з розбудовою змісту освіти відповідно до потреб української спільноти і соціокультурного середовища краю. Саме мова, словесна творчість і мистецтво як головні етнодиференціювальні ознаки відіграли системно-організуючу функцію в естетичному вихованні школярів.
З’ясовано, що педагогічна, публіцистична, видавнича і виконавська діяльність культурно-освітніх діячів Закарпаття пронизана самовідданим служінням українському народові з урахуванням полікультурності краю, глибоким розумінням ролі виховного процесу у формуванні національно свідомого підростаючого покоління.
2. Естетичне виховання учнівської молоді в полікультурному середовищі Закарпаття і міжвоєнний період характеризується низкою особливостей, якимиє:
сприятливість суспільно-політичних та культурно-освітніх чинників для реалізації естетичного виховання;
домінування духовного й морального компонентів у виховному процесі з формування естетичних цінностей, що є свідченням рівня національної свідомості, культури народу, міжетнічного спілкування;
збагачення естетичних поглядів школярів знаннями про надбання різних культур та їх особливості;
орієнтація на міжкультурну та міжетнічну толерантність, взаєморозуміння і злагоду в процесі міжнаціональної співпраці.
3. Вивчення та узагальнення літератури дало можливість обґрунтувати етапи розвитку естетичного виховання в краї досліджуваного періоду: початковий визначення мети, завдань і змісту естетичного виховання (19191926 рр.) активізація наукових пошуків українських культурно-освітніх діячів краю, результатом яких стало обґрунтування дефініції естетичне виховання” як педагогічного процесу; твердження про єдність успадкованого і набутого у вихованні. Провідною тенденцією є впровадження ідеї правди, доброї волі, красивого і потворного, корисного і некорисного, естетичного і морального; основний удосконалення методичних засад виховної роботи з естетичного виховання (19271939 рр.). Українська педагогічна думка була спрямована на розкриття змісту естетичного виховання як складної багаторівневої структури, основою якої є формування естетичної свідомості, розвиток емоційно-почуттєвої сфери й організація художньо-творчої діяльності учнівської молоді. Для даного етапу характерним є широке використання різних форм, методів і засобів естетичного виховання учнівської молоді, пошук шляхів самостійного розв’язання його актуальних проблем.
4. В історико-педагогічному доробку освітніх діячів Закарпаття міжвоєнного періоду розкрито зміст і завдання естетичного виховання школярів. У ієрархії цінностей виховання пріоритетними визнано поняття добра і краси. Естетичне виховання спрямовувалось на розвиток духовних та естетичних почуттів, які ґрунтуються на багатих культурних традиціях усіх національностей регіону. Завданнями естетичного виховання визначено формування естетичних цінностей, художніх смаків, порядності, творчості й фантазії, вміння передати своє враження, навчання учнів бачити прекрасне в житті, природі, вміти віднайти красу в літературному чи мистецькому творі, формування в учнівської молоді поняття краса праці” у виробничій діяльності, у процесі освоєння природи, естетизації поведінки і побуту людини.
5. Освітні діячі Закарпаття, вихідці з Галичини і Наддніпрянської України, а також емігранти з Росії та інших держав зміцнювали міжкультурні зв’язки, вважали, що тільки врахування полікультурних особливостей краю, етнічних і психологічних особливостей учнів сприятиме естетичному вихованню. Полікультурне середовище Закарпаття сукупність предметних та особистісних умов, а також відповідних уявлень та оцінювань, які складають межі засвоєного та прийнятого людиною соціокультурного досвіду. Його динаміка пов’язана як із соціальною орієнтацією, що зумовлює рухливість і варіативність естетичного оцінювання такого середовища в результаті різних видів діяльності, так і з особливостями переваг, потреб суб’єкта.
Естетичне виховання передбачає певний рівень художньо-естетичної культури особистості, її здатності до естетичного освоєння дійсності. Цей рівень виявляється як у розвитку всіх компонентів естетичної свідомості (почуттів, поглядів, переживань, оцінок, смаків, потреб і ідеалів), так і в розвиткові умінь і навичок активної перетворювальної діяльності у мистецтві, праці, побуті, людських взаєминах. Через емоційне сприйняття образів мистецтва відбувається формування переконань, поглядів, які згодом стають основою поведінки учнів, їхньої громадської та суспільно корисної діяльності у полікультурному середовищі.
6. З’ясовано структуру естетичного виховання українських школярів у полікультурному середовищі Закарпаття, основними складовими якої є: цільовий, змістовий, процесуальний компоненти, а також види естетичної діяльності, у яких формуються естетичні ідеали та цінності учнів. Процесуальний компонент представлений формами, методами та засобами естетичного виховання. Найбільш поширеними формами були шкільні виставки, академії, концерти, лекції-концерти, театральні гуртки, огляди хорових колективів і оркестрів, конкурси тощо, які проводились різноманітними товариствами з нагоди важливих подій історичного та національного значення і сприяли естетичному вихованню школярів. Зазначені форми реалізовували естетичні смаки, почуття і емоції, сприяли прояву власної творчості, активної практичної дії. У дослідженні проаналізовано методи (інсценізації, ілюстрування, імітації, виховання прикладом і на прикладі, дискусії, участь у доброчинній діяльності), засоби (національні звичаї, спів, музичне, декоративно-ужиткове і сакральне мистецтво, рідне слово та ін).
7. Актуальним сьогодні є реалізація позитивних ідей естетичного виховання учнівської молоді. Доцільно звернути увагу на опанування учнями історії власного народу, формування уявлень про різноманітність культур і виховання шанобливого ставлення національних й етнічних меншин, їхніх звичаїв і традицій; співпраця і взаєморозуміння з представниками різних етнокультурних систем; виховання у підростаючого покоління міжкультурної толерантності, злагоди; наповнення відповідним змістом шкільних підручників.
Вивчення та врахування особливостей естетичного виховання учнівської молоді в полікультурному середовищі в сучасних умовах необхідне для наукового передбачення та прогнозування динаміки національних освітніх процесів, що забезпечить можливість результативно коригувати форми і методи освітньої політики, основним завданням якої повинно бути виховання свідомих громадян і патріотів України з високою культурою міжнаціональних взаємовідносин, формування у молоді духовності, моральної, художньо-естетичної та трудової культури.

Проведене дослідження не претендує на всебічне розкриття всіх аспектів проблеми. Перспективними напрямками дослідження є питання естетичного виховання української молоді в гімназіях й учительських семінаріях Закарпаття в міжвоєнний період; естетичного виховання учнівської молоді у позаурочний час в умовах полікультурного середовища сучасної України; естетичного виховання учнів на уроках природничо-гуманітарного циклу у школах IIIII ступенів.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. А.- В. Научованя співу / А.-В.// Учитель. 1925. Ч. 7. С. 152157.
2. Аболина Т.Г. Эстетическое воспитание в школе / Т.Г.Аболина, Н.Е.Миропольская . Вища школа, 1987. 94 с.
3. Агадуллін Р.Р. Полікультурна освіта: методолого-теоретичний аспект / Р.Р.Агадуллін // Педагогіка і психологія. 2004. № 3. С. 1829.
4. Агій Ф. Хлоп’ячі ручні роботи, як самостійний навчальний предмет в народних школах (закінчення) / Франц Агій // Учитель. 1931. Ч. 10. С. 245247.
5. Акт проголошення незалежності України // Права людини: Міжнародні договори України, декларації, документи / [упоряд. Ю.К.Качуренко]. 2-е вид. К., 1992. С. 1213.
6. Алиськевич А. Дещо про условія правильного розвитка нашого школьництва / Александр Алиськевич // Учитель. 1921. Ч. 4. С. 4953.
7. Алиськевич А. О потребах руського народа на поли середного школьництва (Реферат выголошеный на загальных зборах Педагогичного Товариства дня 3. мая 1931) / Александр Алиськевич // Подкарптська Русь. 1931. Ч. 5 6. С. 9095.
8. Алиськевич А. Типы середных школ на Подкарпатськой Руси / Александр Алиськевич // Учитель. 1932. № 3. С. 94104.
9. Ананьян Е.Л. Генезис становлення і розвитку ідей полікультурної освіти / Е.Л.Ананьян // Рідна школа. 2006. № 2. С. 1214.
10.Антонович Є. А. Естетичне виховання підлітків засобами народного образотворчого мистецтва: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук: спец. 13.00.01 Загальна педагогіка та історія педагогіки”/ Є.А.Антонович. Івано-Франківськ, 1997. 24 с.
11.Аристонова Л.С. Формування у старшокласників естетичного ставлення до мистецтва в процесі вивчення художньої культури: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук: спец. 13.00.07 Теорія і методика виховання”/ Л.С.Аристонова. Київ, 2008. 21 с.
12.Баїк Л. Стан народної освіти, школи і педагогічної думки на західноукраїнських землях в період панування Австро-Угорської монархії: лекції / Л.Баїк, Б.Мітюров. Дрогобич: Б.в., 1965. 59 с.
13.Банні-Ісса Х.М.Дж. Естетичне виховання у вищих навчальних закладах України у сучасний період: автореф. дис. на здобуття наук.ступеня канд. пед. наук: спец. 13.00.01 Загальна педагогіка та історія педагогіки”/ Х.М.Дж. Банні-Ісса. Луганськ, 2002. 20 с.
14.Банов А. Мысли къ учебному плану и розкладу годинъ / Александр Банов // Учитель. 1921. Ч. 10. С. 157162.
15.Бачинський Л. Література и посудки / Леонід Бачинський //Учитель. 1925. Ч. 3-4. С. 8790.
16.Беднаржова Т.Є. Августин Волошин державний діяч, педагог-мислитель / Беднаржова Т.Є. Львів: Основа, 1995. 232 с.
17.Бедь В.М. Політико-правове становище Закарпаття у складі Чехословацької республіки (1919 березень 1939 рр.) / В.М.Бедь // Науковий збірник Ужгородського державного університету Науково-дослідного Інституту карпатознавства: Саrpatica Карпатика. Ужгород: ТОВ Колір прінт”, 2000. Вип. 7. Історія і культура Закарпаття ХХ століття (До 55-річчя возз’єднання Закарпаття з Україною). С. 128143.
18.Безкоровайна О.В. З педагогікою толерантності в третє тисячоліття / О.В. Безкоровайна // Педагогіка толерантності. 2003. № 3. С. 411.
19.Беловарій М.І. Орішок теорії музики / Беловарій М.І. Севлюш, 1937. 31 с.
20.Белоусова З.И. Актуальные проблемы эстетического воспитания старшеклассников: автореф. дис. на здобуття наук.ступеня канд. пед. наук: спец. 13.00.01 Загальна педагогіка та історія педагогіки”/ З.И.Белоусова. К., 1972. 26 с.
21.Бенца О.І. Громадянське виховання учнівської молоді в спадщині діячів освіти Закарпаття (1919 1939 рр.): монографія / Бенца О.І. Дрогобич: Коло, 2004. 232 с.
22.Берегівська українська гімназія. Ужгород: Гражда, 1997. 116 с.
23.Бех І.Д. Особистісно зорієнтоване виховання: наук.-метод. посібник / Бех І.Д. К.: ІЗМН, 1999. 208 с.
24.Бец О.Д. Педагогічні особливості формування естетичної культури учнів загальноосвітньої школи / О.Д.Бец //Педагогічна освіта: теорія і практика”. Зб.наук. пр. Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка. Випуск 2. Кам’янець-Подільський: ПП Медобори 2006”, 2009. № 3 4. С. 183187.
25. Божук М. Національне выхованя и наша школа / Микола Божук // Учитель. 1930. Ч. 7 10. С. 120121.
26.Бойко А.М. Оновлена парадигма виховання: шляхи реалізації (Підготовка вчителя до формування виховуючих відносин з учнями): навч.-метод. Посібник / БойкоА.М. К.: ІЗМН, 1996. 232 с.
27.Бойченко В.В. До загальнолюдського крізь призму національного (проблеми полікультурного виховання) / В.В.Бойченко // Педагогіка і психологія. 2003. № 3 4. С. 2736.
28.Бойченко В. Ідея полікультурності у змісті національної освіти / Валентина Бойченко // Науковий вісник Чернівецького університету. Чернівці, 2003. Вип. 177: Педагогіка та психологія. С. 4044.
29.Бойченко В.В. Сучасний стан полікультурної вихованості молодших школярів / В.В.Бойченко // Початкова школа. 2005. № 5. С. 1214.
30.Бокшай Й. Хоровий зборник / Йосип Бокшай. Ужгород: Подкарпатское Общество Наук, 1942. 76 с.
31.Болгаріна В.С. Виховання: пошук культурної парадигми / В.С.Болгаріна // Теоретико-методичні проблеми виховання дітей та учнівської молоді: зб. наук. праць. Кн. І. К.: Ін-т проблем виховання АПН України, 2002. С. 2630.
32.Болгаріна В.С. Культурологічний підхід як імператив управління школою / В.С.Болгаріна // Освіта і управління. 2003. № 3. С. 3135.
33.Болгаріна В.С. Культура і полікультурна освіта / В.С.Болгаріна, І.Ф.Лощенова // Шлях освіти. 2002. № 1. С. 26.
34.Бондаренко І.А. Проблема місця полікультурного виховання в сучасній парадигмі освіти України / І.А.Бондаренко // Вісник Луганського національного педагогічного університету імені Тараса Шевченка. Серія: Педагогічні науки. Луганськ, 2004. Вип. ІХ. С. 123127.
35.Боршош Ю. Дещо о научованю співу / Юлій Боршош // Учитель. 1924. Ч. 9 10. С. 159160.
36.Боршош-Кумятский Ю. Як заохотити молодіж до збираня народної поезії / Юлій Боршош-Кумятский // Учитель. 1927. Ч. 8 9. С. 295 298.
37.Бочек С. Горожанські школи на Підкарпатськой Руси / Северин Бочек // Підкарпатська Русь. 1927. № 2. С. 27.
38.Бочек С. Организація педагогичноі и дидактичноі школьноі праці / Северин Бочек // Учитель. 1921 22. Ч. 1. С. 26.
39.Братерство // Пчолка. 1930. Ч. 1. С. 210.
40.Бращайко Ю. Из культурного житя Подк. Руси. Меморандум тов. просвъта в Ужгородъ о языковом споръ / Юрій Бращайко, Федір Ревай // Подкарпатська Русь. 1931. Ч.4. С. 8185.
41.Бутенко В.Г. Використання естетичного досвіду вчителя в національному вихованні молоді / В.Г.Бутенко //Українознавство у педагогічному процесі освітніх установ: [збірник статей /за ред. Р.Скульського та В.Костіва]. Івано-Франківськ, 1997. С. 298303.
42.Буркацький А. Уваги до научованя співу / Алексвандр Буркацький // Учитель. 1930. Ч. 1 2. С. 1719.
43.В. К. Як виховує дитину виховуюча ручна робота? / В. К // Наша школа. 1936. № 1. С. 1013.
44.Ванат І. Нариси новітньої історії українців Східної Словаччини. Кн. 1 (1918 1938) / Іван Ванат. Пряшів: Словацьке педагогічне вид-во, 1979. 364 с.
45.Ващенко Г. Виховний ідеал: підручник для педагогів, виховників, молоді і батьків / Григорій Ващенко. Полтава: Полтавський вісник, 1994. 192 с.
46.Вегеш М. Історія і політика: в 4 т./ Микала Вегеш. Ужгород: Вид-во УжНУ, 2005 Т. 2: Августин Волошин президент Карпатської України Історія і політика. 2005. С. 262424.
47.Вегеш М. Історія і політика: в 4 т./ Микола Вегеш. Ужгород: Вид-во УжНУ, 2005 Т. 2: Історія Карпатської України. 2005. С. 3262.
48.Вихрущ А.В. Закономірності розвитку освітніх систем у ХХ столітті / А.В.Вихрущ // Освіта в перспективі інтеграції Європи. Варшава, 2001. С.125129.
49.Вишневський О. Дитиноцентризм і системно-ціннісний підхід до змісту виховання / Омельян Вишневський // Рідна школа. 2002. № 5. С.3739.
50.Водяна В.О. Педагогічні умови розвитку творчої активності підлітків засобами культурно-мистецьких програм: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук: спец. 13.00.07 Теорія і методика виховання”/ В.О.Водяна. Тернопіль, 2009. 21 с.
51.Волошин А. Вибрані твори / Августин Волошин. Ужгород: ВАТ вид-во Закарпаття”, 2002. 528 с.
52.Волошин А. Анкета в ділі реформы середної школы / Августин Волошин // Учитель. 1932. № 3. С. 9194.
53.Волошин А. Вступ до організації народного школьництва в републиці Чехословацкой / Августин Волошин. Ужгород: Школьная помощь, 1932. 23с.
54.Волошин А. Дидактика / Августин Волошин. Ужгород: Накл. Пед. Т-ва Підкарпатської Руси, 1932. 37 с.