МОДЕРНІЗАЦІЯ МЕХАНІЗМІВ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ ІННОВАЦІЙНИХ ПРОЦЕСІВ В УКРАЇНІ

Краткое описание

Міністерство освіти і науки України
АКАДЕМІЯ МУНІЦИПАЛЬНОГО УПРАВЛІННЯ

На правах рукопису

Вилгін Євген Аркадійович

УДК 353.2:330

МОДЕРНІЗАЦІЯ МЕХАНІЗМІВ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ ІННОВАЦІЙНИХ ПРОЦЕСІВ В УКРАЇНІ

25.00.02 – механізми державного управління

Дисертація
на здобуття наукового ступеня
кандидата наук з державного управління

Науковий керівник:
Жовнірчик Ярослав Федорович,
доктор наук з державного управління

Київ – 2013

ЗМІСТ
ВСТУП 3
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ МОДЕРНІЗАЦІЇ МЕХАНІЗМІВ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ ІННОВАЦІЙНИХ ПРОЦЕСІВ В УКРАЇНІ 11
1.1. Зміст і основні принципи державного регулювання інноваційних процесів в Україні 11
1.2. Імперативи державного регулювання інноваційних процесів на сучасному етапі 31
1.3. Сутність та елементний склад компонент модернізації механізмів державного регулювання інноваційних процесів в Україні 52
Висновки до розділу 1 69
РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ МЕХАНІЗМІВ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ ІННОВАЦІЙНИХ ПРОЦЕСІВ В УКРАЇНІ 73
2.1. Аналіз діючих механізмів державного регулювання інноваційних процесів 73
2.2. Оцінка ефективності державної інноваційної політики 97
2.3 Формування компонентного складу модернізації механізмів державного регулювання інноваційних процесів 109
Висновки до розділу 2 122
РОЗДІЛ 3. НАПРЯМИ УДОСКОНАЛЕННЯ МЕХАНІЗМІВ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ ІННОВАЦІЙНИХ ПРОЦЕСІВ В УКРАЇНІ 126
3.1. Приватно-державне партнерство як інструмент інноваційної політики держави 126
3.2. Розвиток ринку науково-технічної продукції як механізм ефективного використання наукового потенціалу 140
3.3. Інституціональна основа активізації інноваційних процесів 164
Висновки до розділу 3 182
ВИСНОВКИ 186
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 192

ВСТУП

Актуальність тими дослідження. Реалізацію потенційної можливості виходу країни на траєкторію сталого економічного зростання традиційно пов'язують з переходом економічної системи на інноваційну модель розвитку. Як будь-який системний процес, інноваційний процес може успішно розвиватися тільки у разі створення відповідних сприятливих умов, і важлива роль при цьому відводиться механізмам регулювання інноваційних процесів як на державному рівні, так і у рамках окремого суб'єкта господарювання.
Ключова роль в забезпеченні сприятливих умов для розвитку інноваційних процесів належить державі, яка встановлює стратегічні цілі інноваційного розвитку економіки країни, визначає загальнонаціональні інноваційні пріоритети, забезпечує відповідну ресурсну підтримку (бюджетне цільове фінансування, податкове стимулювання, пільгове кредитування і ін.), створює умови для формування і розвитку інноваційної інфраструктури, розробляє організаційні механізми забезпечення стимулювання. Практична реалізація стратегічного курсу на інноваційний розвиток України повинна ґрунтуватися на усвідомленні необхідності органічного поєднання цілеспрямованого впливу держави на розвиток економіки з ринковими механізмами її функціонування. Держава має бути організатором та учасником активних інноваційних перетворень в економіці України.
Проблемам державного регулювання інноваційних процесів та особливостям реалізації державної інноваційної політики присвячені праці як зарубіжних, так і вітчизняних вчених. Серед них Н. В. Апатова, І. В Алєксєєв, Ю.М. Бажал, І. В. Балабанов, Р. Блейк, Н.В. Гаман, Г.І. Груба, В.О. Гусєв, О.І. Дацій, В.В. Демиденко, С.С. Добрунов, В.А. Євтушевський, П. Н. Завлін, Ю.В. Каракай, О.Б. Кравченко, Ю.В. Кіндзерський, Є.А. Лапко, А.В. Морщагін, Ю.П. Морозов, А.А. Пересада, С.Ф. Покропивний, В. П. Семіноженко, Р.А. Фатхудінов, П.С. Харів, Д.М. Черваньов, Н.Н. Якубовський.
Проте багато питань за¬лишається ще недостатньо дослідженими. Це, перш за все, питання формування ефективних механізмів державного регулювання інноваційних процесів, удосконалення нормативно-правової бази, фінансового забезпечення інноваційної діяльності, по¬силення ролі держави в інноваційному розвитку суспільства, формування державно-приватного партнерства як інструменту інноваційної політики держави, розвитку ринку науково-технічної продукції, формування інвестиційно-інноваційної інфраструктури.
Необхідність формування і впровадження ефективних механізмів державного регулювання інноваційних процесів обумовлюється тим, що нині в національній економіці механізм ринкового стимулювання інновацій не спрацьовує, що супроводжується розривом виробничого та фінансового капіталів, гострим дефіцитом інвестиційних ресурсів, домінуванням нижчих технологічних укладів у структурі промислового виробництва. Відтак, основним завданням модернізації механізмів державного регулювання інноваційних процесів в Україні має стати забезпечення збалансованої взаємодії наукового, технічного й виробничого потенціалів, активізація інноваційної діяльності суб'єктів підприємництва, формування та розвиток інноваційної інфраструктури. Має відбутися органічне поєднання механізмів державного регулювання інноваційних процесів з відповідними ринковими механізмами.
Не дивлячись на наявність робіт у галузі управління інноваційним розвитком, підвищення інноваційної активності підприємств і регіонів, розробки різних інноваційних програм, а також складних інтегрованих систем інтенсифікації суспільного виробництва, в науковій літературі недостатньо вивчені питання формування ефективних механізмів державного регулювання інноваційних процесів, відсутній системний підхід до розробки механізмів реалізації інноваційних пріоритетів розвитку, формування системи державного управління створенням інноваційних систем в національній економіці та в регіонах. Отже, недостатня розробленість теоретичних і прикладних підходів до модернізації механізмів державного регулювання інноваційних процесів в Україні, а також їх практична значущість зумовили актуальність даного дослідження.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконане відповідно до наукової теми Академії муніципального управління “Удосконалення механізмів державного управління та місцевого самоврядування” (номер державної реєстрації 0108U008164). Автором обґрунтовано теоретико-методологічні засади модернізації механізмів державного регулювання інноваційних процесів, виділено відповідні складові елементи цих механізмів, розроблені практичні рекомендації щодо удосконалення інноваційної політики держави
Мета й завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є теоретико-методологічне обґрунтування та розроблення науково-практичних рекомендацій щодо модернізації механізмів державного регулювання інноваційних процесів в Україні.
Для досягнення мети дослідження було поставлено та вирішено такі завдання:
– узагальнити основні теоретичні підходи до дослідження модернізації механізмів державного регулювання інноваційних процесів;
– уточнити понятійний апарат проблеми дослідження, зокрема визначення механізмів державного регулювання інноваційних процесів та державної інноваційної політики;
– виявити компонентний склад модернізації механізмів державного регулювання інноваційних процесів та її функціональне наповнення;
– оцінити стан функціонування організаційної, економічної та нормативно-правової компонент механізмів державного регулювання інноваційних процесів в Україні;
– визначити тенденції інноваційного розвитку та інструменти модернізації діючих механізмів державного регулювання інноваційних процесів в Україні;
– обґрунтувати евристичні підходи до впровадження механізму державно-приватного партнерства як інструменту інноваційної політики держави;
– розробити методологічні підходи до державного регулювання ринку науково-технічної продукції та обґрунтувати концептуальні положення формування інвестиційно-інноваційної інфраструктури;
– внести науково-практичні рекомендації щодо модернізації механізмів державного регулювання інноваційних процесів в Україні.
Об’єктом дослідження є державне управління інноваційною діяльністю в Україні.
Предметом дослідження є модернізація механізмів державного регулювання інноваційних процесів в Україні.
Методи дослідження. Теоретико-методологічну основу роботи становлять загальнонаукові прийоми досліджень і спеціальні методи, що ґрунтуються на сучасних наукових засадах науки державного управління. У роботі використано: абстрактно-логічний метод, зокрема прийоми аналогії, зіставлення, індукції, дедукції – для узагальнення теоретичних засад щодо сутності механізмів державного регулювання інноваційних процесів, уточнено категоріальний зміст понять державного регулювання інноваційних процесів, державної інноваційної політики – як об’єкта державного управління, сформульовано загальні висновки та висновки до розділів; соціально-економічний підхід для виділення компонент механізмів державного регулювання інноваційних процесів; економіко-статистичний – для аналізу діючих механізмів державного регулювання інноваційних процесів та оцінки ефективності інноваційної політики; методи аналізу і синтезу – для визначення елементного складу модернізації механізмів державного регулювання інноваційних процесів; розрахунково-конструктивний – для розробки методологічних основ розвитку ринку науково-технічної продукції; експериментальний та порівняльного аналізу – для розробки механізму державного партнерства та формування інвестиційно-інноваційної інфраструктури.
Інформаційну базу дослідження склали нормативно-правові акти, фундаментальні положення теорії державного управління, законодавчі акти Верховної Ради України, Укази Президента України, Постанови Кабінету Міністрів України, статистичні дані Державного комітету статистики України, міністерств і відомств України, результати власних досліджень автора.
Наукова новизна дисертаційного дослідження полягає в обґрунтуванні теоретико-методологічних основ і концептуальних підходів щодо системної модернізації механізмів державного регулювання інноваційних процесів для формування передумов подальшої реалізації інноваційної моделі розвитку України. Найбільш важливими науковими результатами, що відображають ступінь та характер новизни дослідження та виносяться на захист, є такі:
вперше:
– розроблено концептуальні положення модернізації механізмів державного регулювання інноваційних процесів в Україні, теоретичним базисом яких, на відміну від раніше запропонованих вітчизняною державно-управлінською наукою і практикою, є державно-приватне партнерство, що реалізується через прямі та зворотні зв’язки з обміну ресурсами, виконання соціальної функції держави; функціонування збалансованої інвестиційно-інноваційної інфраструктури за умови формування технологічних платформ, забезпечення цілісності взаємозв’язку інвестиційних та інноваційних інституцій;
удосконалено:
– функціональне наповнення та компонентний склад модернізації механізмів державного регулювання інноваційних процесів, що об’єднані у організаційний, економічний, нормативно-правовий блоки та спрямовані на системну реалізацію інтеграційної, інституційної, консолідуючої та закріплюючої функцій;
– теоретичне обґрунтування системних складових державної інноваційної політики, які імперативно формуються під впливом універсальних системних характеристик як інноваційного процесу, так і державної політики і відображаються в її структурі, що включає такі базові взаємодіючі компоненти: аксіологічну, гносеологічну, інституціональну, онтологічну, праксеологічну;
– методологічні підходи до державного регулювання ринку науково-технічної продукції шляхом уточнення його сегментів та визначення об’єктів обміну в межах кожного сегмента, доповнення принципів формування цього ринку та виділення відповідних інструментів;
набули подальшого розвитку:
– понятійно-категорійний апарат теорії державного управління шляхом уточнення змісту понять: “механізми державного регулювання інноваційних процесів” як системи організаційних, економічних, адміністративних, ринкових, інформаційних, психологічних способів, інструментів і важелів, які взаємопов’язані елементами інноваційної системи та забезпечують підвищення рівня інноваційного розвитку держави; “державна інноваційна політика” як цілеспрямованої та скоординованої діяльності органів державного управління на всіх рівнях щодо впровадження комплексу заходів створення у межах їх повноважень аксіологічно-культурних, гносеологічних, інституціональних, онтологічних і праксеологічних засад, а також запровадження відповідних механізмів їх реалізації для стимулювання розвитку інноваційних процесів;
– підходи до формування умов модернізації механізмів державного регулювання інноваційних процесів, серед яких: об’єднання зусиль держави й бізнесу в напрямі фінансового забезпечення розвитку власної бази наукових досліджень; залучення сучасних технологій; розбудова інституційного середовища; формування системи фіскальних і фінансово-економічних преференцій з метою створення найбільш привабливої платформи для ведення інноваційного бізнесу в регіонах.
Практичне значення одержаних результатів полягає у розробці пропозицій щодо модернізації механізмів державного регулювання інноваційних процесів та практичних рекомендацій з удосконалення інноваційної політики держави.
Рекомендації автора щодо удосконалення елементного складу механізмів державного регулювання інноваційних процесів використано в діяльності Міністерства регіонального розвитку будівництва та житлово-комунального господарства України (довідка № 86-34/02 від 30.01.2013 р.); пропозиції щодо формування програмних документів інноваційного розвитку Київської області використані в роботі Київської обласної державної адміністрації (довідка № 9-18 від 22.01.2013 р.).
Запропоновані в дисертаційній роботі теоретичні положення використані у навчальному процесі Академії муніципального управління при розробці програм навчальних курсів з державного управління (довідка № 33 від 29.01.2013 р.).
Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є завершеною науковою працею. Основні положення та висновки дисертації розроблені автором особисто. Автором досліджено та висвітлено проблеми модернізації механізмів державного регулювання інноваційних процесів в Україні, розроблено практичні рекомендації з удосконалення інноваційної політики держави.
Апробація результатів дослідження. Основні наукові результати дисертаційного дослідження апробовано на науково-практичних конференціях: “Проблеми і механізми відтворення ресурсного потенціалу України в контексті євроінтеграції” (Рівне, 2012 р.); „ Актуальні проблеми та перспективи розвитку публічного управління в Україні” (Запоріжжя, 2012 р.); “Сталий розвиток підприємств, регіонів, країн” (Дніпропетровськ, 2012 р.); “Економіка, організація, та управління підприємствами в сучасних економіко-правових умовах” (Дніпропетровськ, 2012 р.).
Публікації. Основні результати дослідження опубліковано у 10 наукових працях загальним обсягом 3,7 обл. вид. арк., з них 5 – у наукових фахових виданнях з державного управління, 1 – в закордонних виданнях за напрямком дослідження, 4 – тези конференцій.
Структура дисертації. Дисертаційна робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел і додатків. Загальний обсяг дисертації – 215 сторінок, обсяг основної частини – 209 сторінок. У дисертації міститься 18 таблиць, 15 рисунків, 4 додатка займають 6 сторінок. Список використаних джерел включає 176 найменувань, що міститься на 18 сторінках.

Список литературы

ВИСНОВКИ

Дисертаційна робота спрямована на розв'язання важливого наукового завдання формування ефективних механізмів державного регулювання інноваційних процесів в Україні. У дисертації наведене теоретичне узагальнення та нове вирішення наукового завдання, що полягає в розробці та обґрунтуванні теоретичних, методологічних та організаційних засад модернізації механізмів державного регулювання інноваційних процесів в Україні. За результатами дисертаційного дослідження сформульовані такі висновки:
1. З метою теоретичного узагальнення та практичного розв'язання проблем формування ефективних механізмів державного регулювання інноваційних процесів в Україні здійснено аналіз ґенези управлінської думки й основних інструментів її забезпечення. Встановлено, що одностайним висновком наукових досліджень в сфері управління інноваційним розвитком є необхідність модернізації механізмів державного регулювання інноваційних процесів та реалізації державної інноваційної політики для забезпечення інноваційного розвитку економіки. Разом з тим, майже не існує єдиного погляду серед науковців стосовно елементного наповнення відповідних механізмів чи детермінант їх зміни.
2. Визначено інноваційну політику як специфічний елемент системи державного регулювання. Виділено системні компоненти державної інноваційної політики, які імперативно формуються під впливом універсальних системних характеристик як інноваційного процесу, так і державної політики і відображаються в її структурі, що вклю¬чає такі базові взаємодіючи компоненти: аксіологічну, гносеологічну, інституціональну, онтологічну, праксеологічну.
Запропоновано розглядати державну іннова¬ційну політику як цілеспрямова¬ну та скоординовану діяльність органів державної влади загально¬державного, галузевого, регіонального рівнів щодо впровадження комплексу заходів спрямованих на створення у межах їх повно¬важень аксіологічно-культурних, гносеологічних, інституціональних, онтологічних і праксеологічних засад, а також запровадження відповідних механізмів їх реалізації через залучення інвестицій¬них, інтелектуальних, інформаційних, людських, організаційних, матеріально-технічних та інших ресурсів (державних та недержав¬них), для стимулювання розвитку інноваційних процесів.
3. Виділено функціональне спрямування механізмів державного регулювання інноваційних процесів. Доведено, що вони мають реалізувати наступні функції: інтеграційну (полягає у координації, об´єднанні всього ресурсного потенціалу економіки на досягнення структурної перебудови виробництва і переорієнтації останнього за інноваційними технологіями); інституційну (її зміст полягає у формуванні модернізаційної інфраструктури на базі як імпорту нових інститутів, так і закріплення неформальних інститутів, що є адекватними інноваційному розвитку); консолідуючу (пов´язана з визначенням, підтриманням і мотивуванням всіх суспільних і ринкових інститутів на реалізацію єдиної мети і інноваційних пріоритетів); закріплююча (пов´язана з забезпеченням дії відповідних ринкових і соціальних інститутів, контролем стратегічних ресурсів, захистом прав соціальних і економічних суб´єктів).
4. Механізми державного регулювання інноваційних процесів визначено як систему організаційних, економічних, адміністративних, ринкових, інформаційних, психологічних способів, інструментів і важелів, які забезпечують підвищення рівня інноваційного розвитку економіки.
Модернізацію механізмів регулювання інноваційних процесів визначено як сукупність елементів, задіяних у процесі постійного оновлення чинників, напрямів, спрямування регулюючого інструментарію та вдосконалення інноваційних процесів у результаті прийняття управлінських рішень, спрямованих на інтеграцію ресурсного потенціалу, формування модернізаційної інфраструктури, консолідацію усіх інститутів на реалізацію інноваційного розвитку та закріплення їх дії.
Виявлено компонентний склад модернізації механізмів державного регулювання інноваційних процесів. Встановлено відповідні складові, а саме: організаційна, економічна та нормативна-правова компоненти.
5. Оцінено стан функціонування організаційної, економічної та правової компонент механізмів державного регулювання інноваційних процесів в Україні. Встановлено низьку інноваційну активність суб'єктів господарювання України, яка детермінує незначну частку інноваційної продукції в загальному її обсязі. Протягом 2011 року інноваційною діяльністю займалися 16,2 % загальної кількості промислових підприємств (ще в 2000 р. - 18 %), а впроваджували інновації - 12,8 % (в 2000 р. - 14,8 %). В той же час, лише 3,8 % промислової продукції у 2011 році були інноваційними (у 2007 р. - 6,7 %, у 2008 р. - 5,9 %, у 2009 р. - 4,8 %). Протиріччя, що склалося між постійно зростаючим обсягом виконаних науково-технічних ро¬біт та спадною наукоємністю ВВП об'єктивно відображають негативні тенденції в науково-техніч¬ній сфері України.
6. Аналіз організаційної компоненти механізмів регулювання інноваційних процесів, засвідчив, що інноваційна інфраструктура в Україні є функціонально неповною, недостатньо розвинутою, вона не охоплює усі ланки інноваційного процесу. В інноваційному середовищі практично відсутні венчурні фонди та центри трансферу технологій; не в повному обсязі використовуються освітній та науковий потенціал; не визначено механізм стимулювання створення інноваційної інфраструктури.
Оцінка нормативно-правової компоненти механізмів регулювання інноваційних процесів засвідчила, що нині чинна законодавча база інноваційного розвитку не відповідає сучасним вимогам і практично не впливає на темпи такого розвитку. У ній лишаються не вирішеними питання: стимулювання інноваційної діяльності та витрат на наукові дослідження і розробки, формування інноваційних венчурних фондів, реалізації політики інноваційних пріоритетів держави, відсутні механізми забезпечення зростання ролі науки та її інноваційного потенціалу в соціально-економічному розвитку країни.
7. Визначено тенденції інноваційного розвитку та інструменти модернізації діючих механізмів державного регулювання інноваційних процесів в Україні. Оцінка стану інноваційного розвитку держави при врахуванні можливих соціально-економічних наслідків збереження негативних явищ в інноваційній сфері довела необхідність модернізації діючих механізмів державного регулювання інноваційних процесів за такими напрямами: створення попиту на інновації з боку держави; розширене відтворення кадрового складу наукової сфери; формування економічних умов інноваційного розвитку. Інструментами реалізації зазначених напрямів визначено: формування державного замовлення на наукові розробки та виробництво високотехнологічних товарів і послуг, створення єдиного реєстру наукових розробок інноваційної продукції і нових технологій; підвищення соціального статусу наукового працівника, створення системи преференцій, запровадження спрощеної та безоплатної процедури реєстрації в патентних відомствах права інтелектуальної власності, створення єдиної інформаційної бази пошукових і прикладних наукових досліджень; запровадження комплексної системи стимулювання інноваційної діяльності, стимулювання органами державного управління створення технологічних платформ, розширення сфер міжнародного співробітництва.
8. Обґрунтовано евристичні підходи до впровадження механізму державно-приватного партнерства як інструменту інноваційної політики держави. Таке партнерство запропоновано використовувати в межах інноваційної політики, що передбачає активізацію інвестицій у розвиток стратегічних галузей, соціальну сферу, транспортну інфраструктуру, науковий сектор. Серед інфраструктурних умов розвитку приватно-державного партнерства доведено необхідність: формування інвестиційного фонду та підвищення ефективності функціонування державного банку розвитку та інших державних структур; створення та забезпечення реального функціонування технопарків, виробничих кластерів; розвиток інноваційних фондів (у тому числі венчурних), бізнес-ангелів, «старт-апів» тощо.
9. Розроблено методологічні підходи до державного регулювання ринку науково-технічної продукції, зокрема: проведено чітке сегментування ринку науково-технічної продукції та визначено об’єкти обміну в межах кожного сегмента; визначено принципи формування ринку науково-технічної продукції; наведено конкретні інструменти, використання яких дасть можливість запровадити обіг усіх видів науково-технічної продукції.
Доведено, що процес створення, комерціалізації та використання інновацій, їх трансформація у показники економічного розвитку значною мірою залежить від формування в країні інвестиційно-інноваційної інфраструктури. Запропоновано розглядати інвестиційно-інноваційну інфраструктуру економіки не як арифметичну суму інституцій, які є складовими інвестиційного та інноваційного сектора, а саме як процес їх взаємодії, на основі якого і буде відбуватися формування спочатку інвестиційно-інноваційної, а потім – інноваційної системи.
Однією з форм забезпечення активізації участі підприємств малого та середнього бізнесу в інноваційній діяльності визначено формування та участь в технологічних платформах. Реалізація концепції технологічних платформ дає можливість забезпечити: формулювання стратегічних наукових напрямів, аналіз ринкового потенціалу технологій, консолідацію зусиль та врахування інтересів всіх зацікавлених суб’єктів (держави, наукового товариства, промисловості, споживачів), активне залучення потенціалу декількох країн.
10. Внесено науково-практичні рекомендації щодо модернізації механізмів державного регулювання інноваційних процесів в Україні. Зокрема, запропоновано:
- в частині організаційної компоненти – об’єднання зусиль держави й бізнесу в напрямі фінансового забезпечення розвитку власної бази наукових досліджень;
- в частині економічної компоненти – формування системи фіскальних і фінансово-економічних преференцій з метою створення найбільш привабливої платформи для ведення інноваційного бізнесу в регіонах;
- в частині нормативно-правової компоненти – законодавчо визначити інструменти реалізації пріоритетів; розробити, законодавчо закріпити і ввести в дію мотиваційні механізми стимулювання інвестицій у наукові дослідження і розробки, в сферу освіти; забезпечити можливості управління науково-технічними та інноваційними програмами та більш повного використання переваг програмно-цільового підходу.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Алексєєв І. В. Стратегії розвитку підприємств і державне регулювання економіки: [монографія] / І. В. Алексєєв. – К. : Вид-во УАДУ, 1998. – 204 с.
2. Амунц Д. М. Государственно-частное партнерство / Д. М. Амунц // Справочник руководителя учреждения культуры. – 2005. – №12. – С. 16–24.
3. Аналіз сталого розвитку - глобальний і регіональний контексти: У 2 ч. / Міжнар. рада з науки (ІС8И) [та ін.]; наук. кер. М. З. Згуровський. - К.: НТУУ «КПІ», 2010. - Ч. 2. Україна в індикаторах сталого розвитку. - 216 с.
4. Активізація інноваційної діяльності: організаційно-правове та соціально-еконо¬мічне забезпечення: моногр. / О.І. Амоша, В.П. Антонюк, А.І. Землянкін та ін. - Донецьк: НАН України, Ін-т економіки пром-сті, 2007. - 328 с.
5. Апатова Н. В. Инновационная политика государства / Н. В. Апатова, В. Н. Узунов // Экономика Крыма. – 2008. – № 25. – С. 6 – 9.
6. Бажал Ю.М. Економічна теорія технологічних змін: Навч. посібник. – К.: Заповіт, 1996. – 240 с.
7. Бажал Ю. М. Знаннєва економіка: теорія і державна політика / Ю. М. Бажал // Економіка і прогнозування. – 2003.– № 3. – С. 71 – 86.
8. Баканов М.И., Шеремет А.Д. Теория экономического анализа: Учебник. – 4-е изд.,доп. и перераб. – М.: Финансы и статистика, 1997. – 416 с.
9. Бакуменко В. Д. Формування державно управлінських рішень: проблеми методології, практики: [монографія] / В. Д. Бакуменко. - К. : Вид-во ЖДУ, 2000. - 328 с.
10. Балак І.О. Механізм державного регулювання розвитку економічної системи проблемного регіону: Автореф. дис. ... канд. екон. наук: 08.00.05 «Розвиток продуктив¬них сил та регіональна економіка» / І. О. Балак. - К., 2009. - 22 с.
11. Белорус О.Г. Экономическая система глобализма. – КНЕУ. - 2003. - 266 с.
12. Баранов О. Г. Інноваційний процес як об’єкт державного регулювання / О. Г. Баранов // Актуальні проблеми економіки. – 2004. – №6(36). – С. 172–178.
13. Блейк Р. Научные методы управления / Р. Блейк, Д. Моутон; пер. с англ. - М.: Юнити, 1997. – с. 512.
14. Бауэр Р., Коллар Э., Тан В. Управление инвестиционным проектом: Опыт IBM. – М.: ИНФРА-М, 1995. – 208 с.
15. Балабанов И. Инновационный менеджмент / И.Балабанов - СПб.: Питер, 2001. – с.304.
16. Бланк І.О. Стратегія і тактика управління фінансами. – К.: МП „ИТЕМ лтд”, СП „АДЕФ-Украина”, 1996. – 534с.
17. Богатырев А.А., Филиппов Ю.Д. Стандартизация статистических методов управления качеством. – М.: Изд-во стандартов, 1989. – 120 с.
18. Бойделл Т. Как улучшить управление организацией: Пособие для руководителя. – М.: АО «ИНФРА-М»: АОЗТ «Премьер», 1995. – 204 с.
19. Вилгін Є.А. Підходи до реалізації регіональної інноваційної політики держави [Електронний ресурс] / Є.А. Вилгін // Державне управління: удосконалення та розвиток. – 2011. – №4. – Режим доступу до журналу: http: // www.dy.nayka.com.ua
20. Вилгін Є.А. Сутність та зміст державної інноваційної політики на сучасному етапі економічного розвитку / Є. А. Вилгін // Інвестиції: практика та досвід. – 2012. – № 22. – С.126-129.
21. Вилгін Є.А. Формування механізму реалізації регіональної інноваційної політики / Є.А. Вилгін // Науковий вісник Академії муніципального управління: Серія «Управління» Вип. 1/2013. Державне управління та місцеве самоврядування / За заг. ред. В.К. Присяжнюка, В.Д. Бакуменка. – К.: Видавничо-поліграфічний центр Академії муніципального управління. – 2013. – С.154-163.
22. Володін С.А. Сутність і значення інновацій в економічному розвитку України / С.А. Володін // Вісник аграрної науки. - 2005. - №9. - С. 63-67.
23. Гаман М. В. Державне регулювання інноваційного розвитку України: [монографія] / М. В. Гаман. – К. : Вид-во НАДУ, 2005. – 388 с.
24. Глазьев С.Ю. Теория долгосроч¬ного технико-экономического развития / С.Ю. Глазьев. - М.: ВлаДар, 1993. - 310 с.
25. Геєць В. Характер перехідних процесів до економіки знань // Економіка України. - 2004. - № 4. – С.4-14.
26. Гончаров В.В. Руководство для высшего управленческого персонала в 2-х томах. Том 1. – М.: МНИИПУ, 1997. – 768 с.
27. Государственно-частное партнерство в инновационных снстемах/Под общ. ред. С.Н. Сильвестрова. - М.:Издательство ЛКИ, 2008.-312 с.
28. Гражевська Н.І. Траєкторії економічних трансформацій в умовах глобалізації // Банківська справа. – 2006. – № 4. – С. 29-35.
29. Гражевська Н.І. Економічні системи епохи глобальних змін. – К.: Знання, 2008. – 431 с.
30. Гриньов Б. В. Проблеми формування інноваційної системи в Україні / Б.В. Гриньов, П.Т. Бубенко, В.А. Гусєв // Економіка і прогнозування. - 2004. - №3. - С. 127-138.
31. Груба Г. І. Оптимальні стратегії реалізації інвестиційно-інноваційної політики / Г. І. Груба // Держава та регіони. Серія : «Державне управління». – 2008. – № 2. – С. 59  65.
32. Гусєв В.О. Методологія формування державної інноваційної політики /Актуальные проблемы научно-технологической и инновационной политики в контексте формирования общеевропейского научного пространства: опыт и перспективы // Материалы ХХІІІ Киевского международного симпозиума по науковедению и научно-техническому прогнозированию. - Киев, Феникс, 2010. – 560 с.
33. Дацій О.І. Розвиток інноваційної діяльності в агропромисловому виробництві Укра¬їни. - К. : Вид-во ННЦ ІАЕ, 2004. - 428 с.
34. Демиденко В. В. Інноваційний розвиток як основа економічного зростання / В. В. Демиденко // Економіка і регіон : вісник Полтавського національного технічного університету. – Полтава : ПНТУ, 2005. – Вип. 8. – С. 36 – 42.
35. Дементьєв В.В., Вишневський В.П. Чому Україна не інноваційна держава: інституційний аналіз // Економічна теорія . – 2011. - № 3. – С.5-20.
36. Денисенко М. Проблеми удосконалення організаційно-економічного механізму інвестування / М. Денисенко // Економіст. – 2002. – № 10. – С. 46 –51.
37. Державне управління і менеджмент: [навч. посіб. у таблицях і схемах] / Г. С. Одінцова, Г. І. Мостовий, О. Ю. Амосов [та ін.] ; за заг. ред. Г. С. Одінцової. - X. : ХарРІ УАДУ, 2002. - 492 с.
38. Динаміка основних показників соціально-економічного розвитку України [Електронний ресурс] // Державний комітет статистики України. Статистична інформація. – Режим доступу: www.ukrstat.gov.ua
39. Доклад о человеческом развитии 2011. Устойчивое развитие и равенство возможностей : лучшее будущее для всех. / Пер. с англ.; ПРООН. - М. : Весь Мир, 2011. - 188 с.
40. Должанський І.З. Управління потенціалом підприємства / І.З. Должанський, Т.О. Загорна, О.О. Удалих та ін. – К.: Центр навчальної літератури, 2006. – 362 с.
41. Долішній М. І. Регіональна політика на рубежі ХХ-ХХІ століть: нові пріоритети: [монографія] / М. І. Долішній. - К. , Наукова думка, 2006. 511 с.
42. Друкер П. Як забезпечити успіх у бізнесі: новаторство і підприємництво / Пітер Друкер ; [пер. з англ. В. С. Гуля]. – К. : Україна, 1994. – 319 с.
43. Дука А. П. Фінансове забезпечення науково-технічної та інноваційної діяльності / А. П. Дука // Фінанси України. – 2004. – №11. – С. 40–46.
44. Економіка й організація інноваційної діяльності : [підручник для студентів ВНЗ ] / О.І. Волков, М. П. Денисенко, А. П. Гречан та ін. – [2-е вид.]. – К. : 2005. – 424 с.
45. Економічна енциклопедія: у трьох томах / [відп. ред. Степан Васильович Мочерний]. – К. : Видавничий центр “Академія” – Т. 1. – 2000. – 864 с. ;Т. 2. – 2001. – 848 с.; Т. 3. – 2002. – 952 с.
46. Економічний розвиток України: інституціональне та ресурсне забезпечення / [Алимов О. М., Даниленко А. І., Трегобчук В. М., Веклич О. О., Венгер В. В.]. – НАН України; Об’єднаний ін-т економіки. – К. : 2005. – 540 с.
47. Енциклопедичний словник з державного управління / уклад.: Ю.П.Сурмін, В.Д. Бакуменко, А.М.Михненко та ін..; за ред. Ю.В. Ковбасюка, В.П. Трощинського, Ю.П. Сурміна. – К.: НАДУ, 2010. -820 с.
48. Жаліло Я. А. Економічна стратегія держави у нестабільних ринкових економічних системах / Ярослав Анатолійович Жаліло. – К. : Рада національної безпеки і оборони України; Національний ін-т стратегічних досліджень, 1998. – 144 с. – (Економічні стратегії; Вип. 6).
49. Завлин П. Н. Оценка эффективности инноваций / П. Н. Завлин, А. В. Васильєв – С.Пб. : Бизнес-пресса, 1998. – 215 с. Завлин П.Н. Инновации в рыночной экономике / П.Н. Завлин - СПб.: Гуманит. науки, 2003. – 200 с.
50. Закон України «Про інноваційну діяльність» від 4 лип. 2002р. № 40-ІУ // Уряд. кур'єр. - 2002. - 7 серп.
51. Закон України «Про наукову і науково-технічну діяльність» від 1 грудня 1998 року № 285 – ХІV // Відомості Верховної Ради України. – 1999. – № 23. – С. 20
52. Законодавча та нормативна база України [Електронний ресурс] – Режим доступу : http: // www.zakon.rada.gov.ua; www.udik.com.ua/ukr; www.dtkt.com.ua
53. Запатріна І.В. Бюджетна політика сти¬мулювання економічного зростання та механізми її реалізації / І.В. Запатріна, Т.Б. Лебеда // Фінанси України. - 2006. - № 4. - С. 38-45.
54. Затонацька Т.Г. Бюджетне інвестування: теорія та практика : монографія / Т.Г. Затонацька. - К. : НДФІ, 2011. - 320 с.
55. Звіт Міжнародної фінансової корпорації за 2011 рік [електронний ресурс]: Режим доступу: http: // www.ifc.org. / ifcext / uspp.nsf /
56. Зенкова И.А. Инвестиционный механизм комплексного развития АПК / И.А. Зенкова. – М.: Наука, 1990. –124 с.
57. Зуллас К.Г. Финансирование и кредитование капитальных вложений / К.Г. Зуллас. – К.: Вища шк., 1976. – 284 с.
58. Зянько В. В. Інноваційне підприємництво в Україні: проблеми становлення і роз¬витку. — Вінниця, 2005. — 263 с.
59. Иванов П.М. Устойчивое региональное развитие: концепция и модель управления / П.М. Иванов // Економика и математические методи. - 2006. - Т.42. - №2. - С.51- 59.
60. Инвестиции: ресурсы, механизмы стимулирования : [cб. научн. тр. / НАН Украины. Ин-т экономики промышленности / отв. ред. Иванов Н. И.]. – Донецк, 1997. – 244 с.
61. Інноваційно-технологічний розвиток України: стан, проблеми, стратегічні перспективи: Аналітичні матеріали до Парламентських слухань "Стратегія інноваційного розвитку України на 2010¬2020 роки в умовах глобалізаційних викликів" / Ю.М. Бажал, І.А. Шовкун та ін.; за ред. Л.І. Федулової, Г.О. Андрощука. - К.: Ін-т екон. та прогнозув. НАН України, 2009. - 196 с
62. Инновационный менеджмент: [учебн. для вузов] / С. Д Ильенкова, Л. М. Гохберг, С. Ю. Ягудин и др. – М. : Банки и биржи, ЮНИТИ, 1997. – 327 с.
63. Инновационньїй менеджмент: [учебное пособие]. - 2-е издание, доп. / Н. Ю. Круглова. - М. : Изд-воРДД, 2001. - 352 с.
64. Ілляшенко С. М. Управління інноваційним розвитком: проблеми, концепції, методи [навч. посібник] / Сергій Миколайович Ілляшенко. – Суми : ВТД «Університетська книга», 2003. – 278 с.
65. Інвестиційний імідж та інвестиційна привабливість України / О. В. Гаврилюк . - Фінанси України. - 2008. - №2. - С. 68-81
66. Інвестиційно-інноваційна діяльність: теорія, практика, досвід : монографія / [Денисенко М.П., Михайлова Л.І., Грищенко І.М., Гречан А.П., Бельтюков Є.А.] – Суми : Університетська книга, 2008. – 1050 с.
67. Інвестиційно-інноваційний термінологічний словник / [укладач Дєєва Н. М.; за ред. Н. І. Редіної]. – Дніпропетровськ : ДДФА, 2004. – 124 с.
68. Інвестиції XXI століття: регіональні аспекти : зб. доп. міжнар. наук,- пракг. юнф., 17 - 18 листоп. 2000 р., м. Умань/редюл. : Ю. М. Краснобокий [та ін.] ; Наук.-дослід, екон. ін-т М-ва економіки України, Уман. держ. пед. ун-т ім. П. Тичини. - К. : Наук, світ, 2000. - 144 с.
69. Інноваційний розвиток економіки та напрямки його прискорення : наукова доповідь / [Ю. М Бажал, І. В. Одотюк, М. С. Данько, О. О. Лапко, В. П. Александрова] ; за редакцією д.е.н., проф. В. П. Александрової. – К. : Інститут економічного прогнозування НАН України, 2002. – 80 с.
70. Каракай Ю. Роль государства в стимулировании инновационной деятельности / Ю. Каракай // Экономика Украины. – 2007. – № 3. – С. 14 – 21.
71. Касич А. О. Приватно-державне партнерство як інструмент інвестиційно-інноваційної політики держави / А. О. Касич // Економіка України: стратегічне планування : колективна монографія / [за ред. В. Ф. Беседіна, А. С. Музиченко]. – К. : НДЕІ. – 2008. – С. 152–162.
72. Катасонов В. Ю. Инвестиционный потенциал экономики: механизмы формирования и использования / Валентин Юрьевич Катасонов. – М. : «Анкил», 2005. – 328 с. – (Агентство СІР РГБ).
73. Козаченко А. В. Механизм стратегического управления крупными производственно-финансовыми системами промышленности [монография] / А. В. Козаченко. – Донецк: ИЭП НАН Украины, 1998. – 348 с.
74. Кравченко О. Б. Пріоритетні напрями актуалізації політики зайнятості в Україні для забезпечення інноваційного зростання економіки / О. Б. Кравченко // Формування ринкових відносин в Україні: збірник наукових праць. – 2007. – Вип. 10 (77). – С. 56 – 63.
75. Круглова Н. Ю. Стратегический менеджмент: учебник для вузов / Н. Ю. Круглова, М. И. Круглов. - М. : Изд-во РДД, 2003. - 464 с.
76. Кузнецов Е. Механизмы запуска инновационного роста в России // Вопросы экономики. – 2003. – №3. – С. 10-28.
77. Кузнєцова А. Я. Інноваційно-інвестиційна діяльність та система її фінансового забезпечення : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня докт. економ. наук : спец. 08.04.01 «Фінанси, грошовий обіг кредит» / А. Я. Кузнєцова. – К., 2005. – 37 с.
78. Кузьмінський В. О. Інноваційно-інвестиційний потенціал інтегрованих корпоративних структур / Володимир Олександрович Кузьмінський. – К. : Центр стратегічної підтримки. – 2003. – 76 с. – (Наукове видання).
79. Лапко О. О. Розвиток системи управління науково-інноваційною сферою в Україні / О. О. Лапко // Економіка і прогнозування. – 2002. – № 1. – С. 55 – 62.
80. Лапко О. Інноваційна діяльність в системі державного регулювання : [монографія]. – Київ : Інститут економічного прогнозування НАН України, 1999. – 253 с.
81. Леонтьев В.В. Межотраслевая экономика. / пер. с англ. – М.: ОАО Изд-во «Экономика», 1997. – 479 с.
82. Людський розвиток в Україні : мінімізація соціальних ризиків (колективна науково-аналітична монографія) / За ред. Е.М. Лібанової. - К. : Ін-т демографії та соціальних досліджень ім. М.В. Птухи НАН України, Держкомстат України, 2010. - 496 с.
83. Майорова Т. В. Інвестиційна діяльність [навчальний посібник] / Тетяна Володимирівна Майорова. – Київ: “Центр навчальної літератури”, 2004. – 376 с.– (видання третє, перероблене та доповнене).
84. Маліцький Б.А., Булкін І.О., Єгоров І.Ю. та ін. Актуальні питання методології та практики науково-технічної політики / Під ред. Б.А.Маліцького. – К.: УкрІНТЕІ, 2001. – 204 с.
85. Маліцький Б.А., Попович О.С., Соловйов В.П. та ін. Раціональне фінансування науки як передумова розбудови знаннєвого суспільства в Україні. – К.: Фенікс, 2004. – 31 с.
86. Матюшенко І.Ю Перспективи створення національної інноваційної системи в Україні. [Електронний ресурс] / І.Ю. Матюшенко. - Режим доступу: http://іее.огg.uа/files/а1ushta/13-matyushanko-реrspektyvy - stv.pdf.
87. Малярчук О. Б. Інвестиційно-інноваційна політика держави / О. Б. Малярчук // Вісник Інституту економічного прогнозування. – 2004. – №1. – С. 13 –16.
88. Мартиненко В. Ф. Державне управління інвестиційним процесом в Україні : [монографія] / В. Ф. Мартиненко. - К. : Вид-во НАДХ, 2005. - 296 с.
89. Махмудов А. Инновационная политика в Украине / А. Махмудов, В. Найденов // Економіст. – 2003. – № 9. – С. 59 – 63.
90. Мельник М.І. Інвестиційний клімат регіону: теоретичні та прикладні засади дослідження: [монографія] / М.І. Мельник.– Львів: ІРД НАН України, 2005. – 304 с.
91. Менеджмент та маркетинг інновацій: Монографія / [за заг. ред. д.е.н., проф. С.М. Ілляшенка]. – Суми: ВТД “ Університетська книга”, 2004. – 616 с.
92. Мижинский М.Ю. Мери государственно-правового стимулирования инноваций: правовой опит Европейского Союза / М. Ю. Мижинский // Инновации. - 2005. - №7. - С. 115-118.
93. Мірошниченко П. І. Активізація використання інвестиційного потенціалу регіону : автореф. дис. канд. екон. наук : 08.00.05 / Мірошниченко П. І. ; Ін-т екон.-прав. дослідж. НАН України. - Донецьк, 2007. -19 с.
94. Модернізація України - наш стратегічний вибір: Щорічне Послання Президента України до Верховної Ради України. - К. : НІСД, 2011. - 432 с.
95. Морозов Ю.П. Инновационный менеджмент / Морозов Ю.П. // М.: ЮНИТИ - ДАНА – 2000. – 446 с.
96. Морщагин А. В. Сущность государственной инновационной политики в условиях инновационной модели развития экономики / А. В. Морщагин // Вестник Донецкого национального университета. Серия : «Экономика и право». – 2007. – № 2. – С. 174 – 182.
97. Мусіна Л. О. Основні засади переходу до економіки знань: перспективи для України / Л. О. Мусіна // Економіка і прогнозування. – 2003. – № 3. – с. 87 – 107.
98. Наукова та інноваційна діяльність в Україні / Статистичний збірник за 2011 рік / Відповідальна за випуск І.В. Калачова. Державна служба статистики України. – К.: ДП «Інформаційно-видавничий центр Держстат України», 2012. – 305 с.
99. Наукова та інноваційна діяльність в Україні / Статистичний збірник за 2009 рік / Відповідальна за випуск І.В. Калачова. Державна служба статистики України. – К.: ДП «Інформаційно-видавничий центр Держстат України», 2010. – 347 с.
100. Національна інноваційна система України: проблеми і принципи побудови / І.П. Макаренко, П.М. Копка, О.Г. Рогожин, В.П. Кузьменко; за наук. ред. І.П. Макаренка. - К.: Ін-т пробл. нац. безпеки, Ін-т еволю¬ційної економ., 2007. - 560 с.
101. Наука та інноваційна діяльність в Україні. Статистичний збірник / Державна служба статистики України. – К.: , 2011. - 282 с.
102. Національна доповідь про людський розвиток 2011. Україна: на шляху до соціального залучення. - [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http: // www.undp.org. ua
103. Національна інноваційна система: аналітичні матеріали до парламентських слухань/ [за ред. академіка НАНУ В.М.Гейця ], 2009. – 385с.
104. Нежиборець В. Інноваційна інфраструктура: проблеми, перспективи, рішення / Володимир Нежиборець // Теорія і практика інтелектуальної власності. – 2007. –№5. – С.60-69.
105. Нельсон Р. Эволюционная теория экономических изменений / Ричард Нельсон, Сидней Уинтер /; [пер. с англ. ]. – М.: Дело, 2002. – 535 с.
106. Одотюк І.В., Фащевська О.М., Щегель С.М. Сучасна інноваційна політика України: передумови, основні підходи та напрями реформування// Вісник НАН України. – 2012. –№7. – С.32-46.
107. Олександренко І. В. Іноземний капітал в структурі джерел фінансування інвестиційних ресурсів регіону : автореф. дис. ... канд. екон. наук : 08.00.05 / Олександренко І. В. ; Луц. нац. техн. ун-т. - Луцьк, 2009. -21 с.
108. Онишко С. В. Фінансове забезпечення інноваційного розвитку / Світлана Василівна Онишко ; [монографія]. – Ірпінь : Національна академія ДПС України, 2004. – 434 с.
109. Організація та управління інноваційною діяльністю: підручник : [за ред. проф. Перерви П.Г., проф. Меховича С.А., проф. Погорєлова М.І.]. – Харків : НТУ «ХПІ», 2008. – 1025 с.
110. Основи інвестиційно-інноваційної діяльності: [за ред. В. Г. Федоренко]. – К. : Алеута, 2004. – 431 с.
111. Основы инновационного менеджмента: Теория и практика : учеб. пособие для студ. вузов, обучающихся по экон. спец. и напр. / [Л. С. Барютин, С. В. Валдайцев, А. В. Васильев и др.] ; под ред. П. Н. Завлина и др. – М. : ОАО «НПО «Изд-во «Экономикс», 2000. – 475 с.
112. Основы инновационного менеджмента: Теория и практика: Учебное пособие / Под. ред.П.Н.Завлина и др. – М.: ОАО «НПО «Издательство «Экономика», 2006. – 493 с.
113. Офіційний сайт Міністерства освіти і науки України [Електронний ресурс]. – Режим доступу: www.mon.gov.ua/ua/pr-viddil/reaction.../1364996547/
114. Павленко І. А. Економіка та організація інноваційної діяльності : навч. посібник / І. Павленко ; - 2-ге вид. без змін. - К. : КНЕУ, 2006. - 204 с.
115. Пересада А. А. Управління інвестиційним процесом. - К. : Вид-во "Лібра", 2002. - 472 с.
116. Перспективи інноваційного розвитку України (аналітична доповідь) [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http: // ald.niss.gov.ua /table/zhalilo21/003.htm
117. Пирожков С.І. Моделі і сценарії структурно-інноваційної перебудови економіки України. Інвестиційно-інноваційна стратегія розвитку національної економіки / С.І. Пирожков; [збірник наукових праць ОІЕ НАН України]. – К., 2004. - С.7.
118. Писаренко Б.А. Інноваційний досвід як фактор ефективного використання інвестицій / Б.А. Писаренко, Н.Б. Проценко // Вісник Академії економічних наук. – 2002.- №2. – С.98.
119. Покропивний С.Ф. Інноваційний менеджмент у ринковій системі господарювання // Економіка України. - 1995. - № 2. - С. 22-26.
120. Покотило Т.В. Сутність і складові механізму державного регулювання регіональних інвестиційних процесів // Теорія та практика державного управління. – 2009. – Вип.3 (26). – С. 1-10.
121. Покропивний С. Ф. Ефективність інноваційно-інвестиційної діяльності / С. Ф. Покропивний, А. П. Новак – К. : КНГУ, 1997. – 184 с. – (Збірник навчально-методичних матеріалів).
122. Потенціал національної промисло¬вості: цілі та механізми ефективного розвитку / Ю.В. Кіндзерський, М.М. Якубовський, І.О. Галиця та ін.; за ред. Ю.В. Кіндзерського; - К.: Ін-т екон. та прогнозув. НАН України, 2009. - 928 с.
123. Постанова КМУ "Про затвердження про¬грами розвитку інвестиційної та іннова¬ційної діяльності в Україні" від 02.02.2011 р. № 389 [Електронний ре¬сурс]. - Режим доступу: httр://zakon1.rada.gov.uа/
124. Про пріоритетні напрями інноваційної діяльності в Україні: Закон України від 8 вер. 2011 р. № 3715-УІ // Офіційний вісник України - 2011. - № 77. - стаття 2841
125. Про соціально-економічне становище України за 2013 рік/ Аналітична доповідь/ За редакцією О.Г. Осауленка. Державна служба статистики України, 2013. – 79 с.
126. Про державні цільові програми: Закон України від 18 березня 2004 р. № 1621-IV // Відомості Верховної Ради України. - 2004. - N 25. - С. 352.
127. Проект Про наукову і науково-технічну експертизу: Закон України від 10.02.1995 р. № 51/ 95 - ВР // Відомості Верховної Ради України. - 1995. - N 9.- С.56.
128. Проект Закону України «Про Державний бюджет України на 2012 рік», реєстрац. № 9000 від 15.09.2011[Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb_n/webproc
129. Про наукову і науково-технічну діяльність: Закон України від 13.12. 1991р. №1977 - XII // Відомості Верховної Ради України. - 1992. - N 12. - Ст.165.
130. Про інвестиційну діяльність: Закон України від 18.09.91 р. № 1560-ХІІ // Відомості Верховної Ради України. - 1991. - N 47. - 646.
131. Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Державної цільової економічної програми "Створення в Україні інноваційної інфраструктури" на 2009-2013 роки» від 14 травня 2008 р. N 447 // Урядовий кур'єр від 11.06.2008. - № 106.
132. Сайт Держкомстату України [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua
133. Семиноженко В. П. Формування і реалізація державної науково-технічної та інноваційної політики: пріоритети та шляхи забезпечення [Електронний ресурс]/ В. П. Семиноженко - Режим доступу до ресурсу - http://www.semynozhenko.net/documents/188 – назва за екрану.
134. Семенова Е. А. Мировой рынок наукоемкой продукции и позиции России [Електронний ресурс] / Е. А. Семенова // Аналитические обзоры РИСИ. Информационный бюллетень. – №3(8) – Режим доступу : http: // www.riss.ru.
135. Соціогуманітарний аспект інноваційно-технологічного розвитку економіки України : монографія / [за ред. д-ра екон. наук Л.І.Федулової]. — К. : Ін-т екон. та прогнозув., 2007. — 472 с.
136. Стратегія економічного і соціального розвитку України (2004-2015 роки) «Шляхом Європейської інтеграції» / [Авт. кол. : А.С.Гальчинський, В.М.Геєць та ін.] ; Нац. ін-т стратег. досліджень, Ін-т екон. прогнозування НАН України, М-во економіки та з питань європейської інтеграції України. — К. : ІВЦ Держкомстату України, 2004. — 416 с.
137. Сидорова А.В. Противоречия инновационного развития Украины [Електронний ресурс] / А.В. Сидорова, А.В.Анисимова // Бюлетень Міжнародного Нобелівського економічного форуму. - 2010. - № 1(3), Т. 2. - С. 285-291. - Режим доступу: http: // www. nbuv.gov.ua /portal/Soc_Gum/bmnef/2010_1_2/38.pdf.
138. Стратегія інноваційного розвитку України на 2010-2020 роки в умовах глобалізаційних викликів / Г.О. Андрощук, І.Б. Жиляєв, Б.Г. Чижевський, М.М. Шевчен¬ко. - К.: Парламентське вид-во, 2009. - 632 с.
139. Твисс Б. Управление научно-техническими нововведениями / Брайан Твисс ; [сокр. пер. с англ.; предисл. К. Ф. Пузыни]. – М. : Экономика, 1989. – 271 с.
140. Тодаро М. П. Экономическое развитие / Микаэль П. Тодаро ; [пер. с англ.]. – М. : Экон. фак. МГУ : Изд. об-ние «ЮНИТИ», 1997. – 666 с.
141. Україна в 2010 році: щорічні оцінки суспільно-політичного та соціально- економічного розвитку: монографія / за заг. ред. А.В. Єрмолаєва. - К.: НІСД, 2010. - 528 с.
142. Україна: поступ у ХХІ століття. Стратегія економічного та соціального розвитку на 2000-2004 роки. Послання Президента України до Верховної Ради України. 2000 р.
143. Ульянченко О.В. Управління інноваціями в сучасній організації / за ред. В. А. Євтушевського. - К. : Вид-во "Нічлава", 2006. - 359 с.
144. Фабоцци Ф. Управление инвестициями: Пер. с англ. - М.: ИНФРА-М, 2000. - ХХУІІІ. – 932 с.
145. Фатхудинов Р.А. Инновационный менеджмент. / Р.А. Фатхудинов. – СП-б.:Питер, 2002. – 400с.
146. Федулова Л. І. Інноваційна економіка: Підручник. — К.: Либідь, 2006. — 480 с.
147. Федулова Л. Напрямки підвищення результативності наукової сфери в Україні / Любов Федулова // Економіст. – 2005. – №5. – травень. – С. 58–61.
148. Федулова Л. Розвиток національної інноваційної системи України / Л. Федулова, М. Пашута // Економіка України. Політично-економічний журнал Міністерства економіки України, Міністерства Фінансів України та НАН України. – 2005. - №4. – С.35-47.
149. Философия: учеб. пособие для вмсших учебнмх заведений [14-е изд.] / под ред. В.П. Кохановского. - Ростов н/Д: Феникс, 2006. - 576 с.
150. Філіпенко А.С. Економічний розвиток. Європейський контекст/ Філіпенко А.С. – К.: Знання України, 2001. – 120 с.
151. Харів П.С. Інноваційна діяльність підприємства та економічна оцінка інноваційних процесів. - Тернопіль : Вид-во "Економічна думка", 2003. - 326 с.
152. Чала Н.Д. Особливості державного стимулювання базисних інновацій як головного чинника економічного розвитку України [Електронний ресурс] / Н.Д. Чала // Актуальні проблеми державного управління: зб. наук. пр. - Х.: Вид-во ХарРІ НАДУ "Магістр", 2010. – № 2(38). – Режим доступу: http: // ice.org.ua / ua / publication / 141.
153. Чемерис А. Методи оптимізації в економіці: [навч. посіб.]/ А. Чемерис, Р. Юринець, О. Мищишин. - К.: Центр навчальної літератури, 2006. - 152 с.
154. Черваньов Д.М. Менеджмент інноваційно-інвестиційного розвитку підприємств України / Д.М. Черваньов, Л.І. Нейкова. – К.: Т-во “Знання”, КОО, 1999. – 514 с.
155. Черевко О.В. Стратегія соціально-економіческого розвития регіонов України: автореф.дис.на здобуття наук. ступеня канд .екон. наук:08.00.05 / О.В. Черевко. Київ, 2007. – 37 с.
156. Черняк Ю. И. Системний анализ в управлении экономикой / Ю. И. Черняк. - М. : Экономика, 1975. - 192 с.
157. Черторижський В. М. Іноземні інвестиції як чинник екозабезпечення конкурентоспроможності регіону / В. М. Черторижський //Соц.-екон. дослідж. в перехід, період. - 2006. - Вип. 1. - С. 44 - 51.
158. Чумаченко М.Г. Проблеми інвестування реструктуризації промисловості України / М.Г. Чумаченко, О.І. Амоша // Регіональна економіка. Науково-практичний журнал.–1999. – № 2. – С.7-14.
159. Чухно А.А. Постіндустріальна економіка: теорія, практика та їх значення для України. – К.: ЛОГОС, 2003. – 617 с.
160. Чухно А. Сучасна фінансово-економічна криза: природа, шляхи і методи її подолання // Економіка України. - 2010. - № 1 - С. 4 – 18.
161. Чухно А. Актуальні проблеми розвитку економічної теорії на сучасному етапі // Економіка України. - 2009. - № 4. - С. 14 – 28.
162. Чухно А. Актуальні про