МОРФОЛОГІЧНА ПОРІВНЯЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ХІРУРГІЧНИХ СПОСОБІВ КОРЕКЦІЇ ПОРТАЛЬНОЇ ГІПЕРТЕНЗІЇ (експериментальне дослідження)

Краткое описание

ВІННИЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ім. М.І.ПИРОГОВА

На правах рукопису

ДУСИК Андрій Володимирович

УДК: 611-018.5 : 616.351-089

МорфОЛОГІЧНА ПОРІВНЯЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ХІРУРГІЧНИХ СПОСОБІВ КОРЕКЦІЇ ПОРТАЛЬНОЇ ГІПЕРТЕНЗІЇ
(експериментальне дослідження)

14.03.01 - нормальна анатомія

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата медичних наук

Науковий керівник:
Костюк Григорій Якович
доктор медичних наук, професор

Вінниця - 2008

ЗМІСТ

стор

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

4

ВСТУП

5

РОЗДІЛ 1 ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ

11

1.1 Сучасні погляди на морфологічні зміни в органах черевної
порожнини при портальній гіпертензії

11

1.2 Сучасні способи хірургічної корекції портальної гіпертензії

24

РОЗДІЛ 2 МАТЕРІАЛ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ

32

2.1 Загальна методика та об’єкти дослідження

32

2.2 Методи дослідження

39

РОЗДІЛ 3 МОРФОФУНКЦІОНАЛЬНІ ЗМІНИ В ОРГАНАХ
ЧЕРЕВНОЇ ПОРОЖНИНИ ПРИ ПОРТАЛЬНІЙ ГІПЕРТЕНЗІЇ

41

РОЗДІЛ 4 МОРФОФУНКЦІОНАЛЬНІ ЗМІНИ В ОРГАНАХ
ЧЕРЕВНОЇ ПОРОЖНИНИ ПРИ КОРЕКЦІЇ ПОРТАЛЬНОЇ
ГІПЕРТЕНЗІЇ ФОРМУВАННЯМ СПЛЕНОРЕНАЛЬНОГО
АНАСТОМОЗУ

77

РОЗДІЛ 5 МОРФОФУНКЦІОНАЛЬНІ ЗМІНИ В ОРГАНАХ
ЧЕРЕВНОЇ ПОРОЖНИНИ ПРИ КОРЕКЦІЇ ПОРТАЛЬНОЇ
ГІПЕРТЕНЗІЇ РЕЗЕКЦІЄЮ ½ ТОНКОЇ КИШКИ

110

РОЗДІЛ 6 МОРФОФУНКЦІОНАЛЬНІ ЗМІНИ В
ОРГАНАХ ЧЕРЕВНОЇ ПОРОЖНИНИ ПРИ
КОРЕКЦІЇ ПОРТАЛЬНОЇ ГІПЕРТЕНЗІЇ
ФОРМУВАННЯМ СПЛЕНОРЕНАЛЬНОГО
АНАСТОМОЗУ З АУТОВЕНОЗНОЮ ВСТАВКОЮ

138

РОЗДІЛ 7 АНАЛІЗ ТА УЗАГАЛЬНЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ
ДОСЛІДЖЕННЯ

151

ВИСНОВКИ

173

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

175

ДОДАТКИ

207

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

ПГ

- портальна гіпертензія

ТК

- тонка кишка

СРА

- спленоренальний анастомоз

АВА

- артеріоло-венулярний анастомоз

НТ

- ниркове тільце

МЦР

-мікроциркуляторне русло

ТВВ

- тиск у ворітній вені

ШОК

-швидкість об’ємного кровотоку

ВСТУП

Актуальність теми. На сучасному етапі розвитку морфологічної та хірургічної наук портальна гіпертензія є одним із найбільш тяжких ускладнень в абдомінальній хірургії і досі є невирішеною проблемою сучасної медицини [171, 246, 254, 294].
Актуальність проблеми обумовлена постійним зростанням числа хворих на вірусний гепатит, цироз, зловживанням сильнодіючими лікарськими засобами, погіршенням екологічної обстановки, а також такими соціальними недугами, як алкоголізм та наркоманія [59, 123, 128].
Хронічний гепатит та цироз печінки [31, 128, 137, 160] посідають 2 - 4 місце серед причин госпіталізації та втрати працездатності у віці 20-60 років. Так у розвитку хронічних вірусних гепатитів, згідно з сучасними даним ВООЗ [332], провідна роль належить вірусам гепатиту В та С, що визначає цю патологію однією з найрозповсюдженіших у світі. З цією думкою також згодні багато вітчизняних та іноземних авторів [7, 28, 35, 134, 139, 229, 276]. За даними з’їзду гепатологів в Барселоні (1993 р) у світі нараховується до 300 млн. носіїв вірусного гепатиту В та С [99], 70-80 % із них є причиною розвитку ПГ [171].
Портальна гіпертензія - це поліорганне захворювання, що характеризується стійким порушенням як органного, так і системного кровообігу [81, 83, 172, 189].
Як при жодному хірургічному захворюванні не запропоновано такої великої кількості операцій, як при ПГ [21, 38, 193, 203, 227]. Чим і підкреслюється надзвичайна складність цієї проблеми та важкий шлях розвитку хірургічного лікування цього захворювання від простої пункції до таких складних операцій, як портокавальні анастомози [162, 172, 254, 300] та пересадка печінки [194, 195, 302, 304]. Розробка нових ефективних методик у лікуванні ПГ є суттєвою задачею для хірургічної гепатології [93, 94, 190]. Актуальними залишаються питання щодо термінів, послідовності та об'єму хірургічних втручань [31, 191, 242, 264]. Загальним недоліком хірургічних втручань є спрямованість не на лікування основної причини, а на боротьбу з ускладненнями ПГ; у зв'язку із цим жоден з існуючих способів, за винятком ортотопічної трансплантації печінки, не сприяє збільшенню тривалості життя хворих [31, 333].
Таким чином основними напрямками лікування хворих з ПГ є вдосконалення наявних та створення нових методів хірургічного лікування, комплексного застосовування методів патогенетичної корекції та профілактика як ускладнень, так і основного захворювання.
Відомо також і те, що перебіг ПГ частіше має тотальний характер зі залученням у коло патологічних порушень усього судинного русла, що належить до басейну ворітної вени. До того ж основні порушення гемодинаміки і морфофункціональні зміни в МЦР відбуваються в органах черевної порожнини [48, 77, 78, 216].
Аналіз даних сучасної літератури свідчить про те, що незважаючи на багаточисельні дослідження, які стосуються хірургічного лікування ПГ, залишається невисвітленим питання морфологічних змін органів черевної порожнини при хірургічній корекції ПГ [108]. В умовах недостатньої інформації про структурні зміни печінки та інших органів черевної порожнини в умовах ПГ, хірургічне лікування не може носити патогенетичного характеру. При оцінці багатьох існуючих методів хірургічного лікування ПГ, як з клінічних, так і з експериментальних позицій, морфологічні дослідження щодо вивчення змін та розвитку ускладнень проводилося не системно. У розвитку та перебігу ПГ велика роль відводилась стану нирок [122, 257, 261, 296, 321]. Проте слід зауважити, що дані автори, в основному, вивчали функціональні зміни у нирках при ПГ, не звертаючи уваги на морфологічні прояви після її хірургічній корекції, особливо на їх динаміку.
Перспективним напрямком, на думку багатьох авторів, слід вважати подальший пошук та експериментальне обґрунтування оптимального методу лікування, визначення відповідного оперативного втручання та прогнозування результатів хірургічного лікування, які тісно пов'язані з більш чіткою і правильною інформацією про поняття глибини ураження паренхіми печінки та інших органів черевної порожнини, оцінки можливостей організму в цілому.
Відсутність робіт, присвячених морфологічним змінам в нирках при хірургічній корекції портальної гіпертензії, потребує подальших експериментальних досліджень.
Враховуючи те, що питання про морфологічні зміни в органах черевної порожнини при ПГ вивчені недостатньо, а наявні дослідження суперечливі й не дають відповіді на поставлені питання, ці зміни стали предметом нашого дисертаційного дослідження.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертації затверджена вченою радою медичного факультету Вінницького національного медичного університету ім. М.І. Пирогова МОЗ України (протокол № 4 від 17.03.2005).
Дисертаційна робота виконана відповідно до плану наукових досліджень кафедри оперативної хірургії та топографічної анатомії Вінницького національного медичного університету ім. М.І. Пирогова і є фрагментом планової наукової роботи "Особливості компенсаторно-пристосувальних процесів в організмі при захворюваннях органів черевної порожнини, малого тазу та клініко-експериментальне обґрунтування нових способів хірургічного лікування" (№ державної реєстрації 0104U002842). У процесі виконання автор провів дослідження органів черевної порожнини при ПГ та при її хірургічній корекції.
Мета дослідження. Встановити особливості морфологічних змін в органах черевної порожнини при порівнянні різних методів корекції портальної гіпертензії.
Задачі дослідження:
1. Встановити особливості морфофункціональних змін в органах черевної порожнини при портальній гіпертензії.
2. Визначити морфофункціональні зміни в органах черевної порожнини після корекції портальної гіпертензії резекцією тонкої кишки.
3. Дослідити морфофунуціональні зміни в органах черевної порожнини після корекції портальної гіпертензії накладанням спленоренального анастомозу.
4. Визначити морфофункціональні зміни в органах черевної порожнини при виконанні спленоренального анастомозу за допомогою власної методики.
5. Провести порівняльну характеристику морфофункціональних змін при хірургічних способах корекції портальної гіпертензії.
Об’єкт дослідження: портальна гіпертензія.
Предмет дослідження: морфофункціональні зміни органів при портальній гіпертензії та її хірургічній корекції.
Методи дослідження: морфологічні (макроскопічний, мікроскопічний, морфометричний), які дозволили встановити структурні зміни в органах черевної порожнини. Функціональним методом визначали швидкість об’ємного кровотоку у ворітній вені, тиск у ворітній та ниркових венах; статистичний - для об’єктивізації одержаних кількісних даних.
Наукова новизна одержаних результатів. Вперше в динаміці проведено дослідження гістологічного стану нирок при різних способах хірургічної корекції ПГ. Встановлено, що у перші місяці після корекції ПГ формуванням СРА у лівій нирці переважають процеси склерозу, у правій нирці - гіпертрофічні. Виявлено при даній формі корекції ПГ через 6 місяців від початку експерименту значно більший розвиток елементів сполучної тканини у тканинах лівої нирки.
Вперше розроблено та морфофункціонально обґрунтовано для корекції венозного тиску у ворітній вені при ПГ новий спосіб СРА, який запобігає значному зниженню тиску в лівій нирці, регулює порційність надходження крові у ліву ниркову вену, що, у свою чергу, веде до збереження функціонального стану паренхіми нирки.
Вперше на основі морфологічних характеристик встановлено оптимальну довжину ТК для корекції ПГ. Визначено динаміку гістологічних змін в органах черевної порожнини при даному способі корекції ПГ, яка дає можливість зберегти близькі до норми параметри гемодинаміки у портальній системі та запобігти морфологічним змінам в органах черевної порожнини.
Практичне значення одержаних результатів. Результати роботи дозволили доповнити відомості про патогенез морфологічних змін в органах черевної порожнини при ПГ.
Отримані дані можуть бути використані для розробки нових методів лікування ПГ, а також складуть основу для більш раціонального та патогенетично обґрунтованого вибору показів до оперативного лікування та вибору способу хірургічної корекції ПГ.
Матеріали про структурні зміни в органах черевної порожнини при різних способах хірургічної корекції ПГ можуть сприяти оцінці клінічних, гемодинамічних, біохімічних досліджень, формуванню морфологічних класифікацій, патогенетичної направленості лікувальних та реабілітаційних заходів.
Наукові результати дисертації впроваджені в програму навчального процесу та для використання в науковій роботі на кафедрах анатомії людини, госпітальної хірургії Вінницького національного медичного університету ім. М.І. Пирогова, на кафедрах оперативної хірургії та топографічної анатомії Буковинського державного медичного університету, Вінницького національного медичного університету ім. М.І. Пирогова, Дніпропетровської державної медичної академії, Донецького державного медичного університету, Одеського державного медичного університету, Тернопільського державного медичного університету ім. І.Я. Горбачевського.
Особистий внесок здобувача. Автором самостійно здійснено інформаційний пошук, аналіз джерел наукової літератури, визначена актуальність проблеми, сформульовані мета та задачі дослідження, обґрунтовано вибір методів дослідження. Здобувачем особисто виконано експериментальне моделювання портальної гіпертензії та її хірургічна корекція, зроблено статистичний аналіз результатів, сформульовано основні теоретичні та практичні положення роботи.
Спільно зі співробітниками науково-дослідного центру Вінницького національного медичного університету ім. М.І. Пирогова здійснено морфологічні та морфометричні дослідження. Здобувачем особисто написані всі розділи дисертації. Аналіз та узагальнення одержаних результатів, обґрунтування висновків проведено спільно з науковим керівником. У наукових працях, опублікованих у співавторстві, використано фактичний матеріал, отриманий дисертантом у процесі виконання досліджень.
Апробація результатів дисертації. Основні положення роботи викладено в доповідях та обговорено на: 11-й науково-практичній конференції молодих вчених та фахівців (Вінниця, 2005); Всеукраїнській науково-практичній конференції «Сучасні проблеми морфології» (Полтава, 2006); 4-у Національному конгресі АГЕТ (Сімферополь, 2006); 3-х Пироговських читаннях (Вінниця, 2006); 3-й Міжнародній науковій конференції студентів та молодих вчених «Молодь та медична наука на початку 21 століття» (Вінниця, 2006); науково-практичній конференції «Актуальні питання медицини залізничного транспорту» (Вінниця, 2006); 1-у Всеукраїнському конгресі дитячих хірургів (Вінниця, 2007); 3-х Скліфосовських читаннях (Полтава, 2007); на 13-й науково-практичній конференції молодих вчених та фахівців (Вінниця, 2007).
Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 9 наукових праць, які повністю відображають зміст проведеного дослідження. Отримано 1 патент на корисну модель. 5 статей опубліковано в наукових журналах, рекомендованих ВАК України.
Структура і об’єм дисертації. Матеріал дисертації викладено на 222 сторінках, з них 173 - основного тексту. Дисертація складається зі вступу, 6 розділів: огляду літератури, матеріалів та методів дослідження, чотирьох розділів власних досліджень, аналізу та узагальнення результатів, висновків, списку використаних джерел, який містить 336 бібліографічних описів, з них 253 викладені кирилицею, 83 латиницею, 13 додатків. Дисертація ілюстрована 120 малюнками.

Список литературы

ВИСНОВКИ

У дисертації наведено теоретичне узагальнення та нове вирішення наукового завдання, яке полягає у встановленні особливостей перебігу й морфологічних змін в органах черевної порожнини при хірургічній корекції портальної гіпертензії. Це завдання вирішене комплексом морфологічних, морфометричних, функціональних та статистичних досліджень.
1. Портальна гіпертензія у ранні терміни (1 - 3 міс) призводить до підвищення тиску у ворітній вені від середнього нормативного (0,792±0,076) кПа у 2,2 рази та до зменшення у 1,6 разів швидкості об’ємного кровотоку, у порівнянні з даними контролю (195,1±2,801 мл/хв). У пізні терміни (6 міс) тиск у ворітній вені збільшується у 2,6 рази, швидкість об’ємного кровотоку зменшується у 2 рази. Порушення гемодинаміки супроводжуються повнокрів’ям, набряком та стазом в органах черевної порожнини з переважанням процесів склерозу в пізні терміни.
2. Корекція ПГ формуванням СРА дала можливість покращити морфологічний стан органів черевної порожнини в ранні терміни (1-3 місяці), з прогресуванням розвитку сполучної тканини у них через 6 місяців. Тиск у лівій нирковій вені при даній корекції зростає у 2 рази від середнього нормативного (0,791±0,010 кПа). Погіршення кровопостачання у лівій нирці веде до посилення дистрофічних та некротичних процесів в її паренхімі, які характеризуються руйнуванням до 70 % ниркових тілець у пізні терміни спостереження. Збільшення розмірів нефронів правої нирки, вказує на її гіпертрофію.
3. Найбільш оптимальною для позитивної корекції ПГ з наступним відновленням гістологічної структури органів черевної порожнини та незначним впливом на морфологічний стан нирок є резекція половини довжини тонкої кишки, про що свідчить достовірне збільшення розмірів проксимальних канальців (площі канальців на 72 %) відносно до тварин з ПГ.
4. Резекція половини тонкої кишки при корекції ПГ зменшує гіпердинамічну циркуляцію в судинах черевної порожнини, покращує гемодинаміку у нирках та знижує тиск у ворітній вені у 1,3-2 рази.
5. Запропонована власна методика корекції ПГ понижує тиск у лівій нирковій вені на 15 %, забезпечує порційне поступлення крові з системи ворітної у ниркову вену, що дає можливість зменшити на 10 % кількість зруйнованих ниркових тілець, зменшити повнокрів'я та набряк. Морфологічні зміни епітелію канальців нефрону, гістіолімфоцитарна інфільтрація, фібробластична реакція, склероз інтерстицію у лівій нирці були меншими, ніж у лівій нирці після корекції ПГ загальноприйнятим способом. При корекції ПГ СРА власною методикою виявлено достовірні зменшення площі клубочків на 19 % ( до 5883±1260 мкм²) та збільшення площі проксимальних канальців на 43 % (до 1688±716,8 мкм²), відносно до показників при корекції СРА загальноприйнятим способом.
6. Проведена морфометрична порівняльна характеристика динаміки змін у тканинах печінки при хірургічній корекції ПГ різними способами найбільш позитивною була встановлена - при резекції половини тонкої кишки, при якій через 180 діб у печінці тварин виявлено зменшення діаметру її синусоїдів на 31 % та відносної частки сполучної тканини до 35 % згідно з тваринами при ПГ.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Автандилов Г.Г. Проблемы патогенеза и патологоанатомической диагностики болезней в аспектах морфометрии. - М.: Медицина, 1984. - 288 с.
2. Адылова А.С., Салимов Ш.Т. Эмболизация сезеночной артерии при портальной гипертензии // Хирургия. - 2000. - №6. - С. 15-17.
3. Акопян В.Г. Хирургическая гепатология детского возраста. М.: Медицина, 1982. - 384 с.
4. Александрович Г.Л. Последствия обширной резекции кишечника (патофизиологические аспекты, клиника, лечение) / Г.Л. Александрович, А.Г. Росляков. - М.: Медицина, 1974. - 176 с.
5. Алиджанов Г.П. Клинико-морфологическая характеристика поражения почек при портальных циррозах печени // Материалы второго съезда терапевтов Таджикмстана. - Душанбе. - 1980. - С. 161-163.
6. Андрєєва І.В. Моделювання цирозу печінки шляхом формування внутрішньо- та допечінкового блоку портальної системи // Український медичний альманах. - 2003. - №1. - С. 7-9.
7. Андрейчин М.А., Господарський І.Я. Проблема гепатиту G // Інфекційні хвороби. - 1998. - №3. - С. 5-9.
8. Андрющенко В.П., Федоренко С.Т., Дворчин О.М. Синдром ентеральної недостатності: погляд на проблему у світі досвіду клініки // Харківська хірургічна школа. - 2004. - №3. - С. 28-33.
9. Апросина З.Г. Хронический активный гепатит как системное заболевание. - М.: Медицина, 1981. - 248 с.
10. Аруин Л.И. Морфологическая диагностика болезней желудка и кишечника / Л.И. Аруин, Л.Л. Капуллер, В.А. Салов. - М.: Триад-Х, 1988. - 483 с.
11. Архітектоніка судинного русла печінки та екстраорганних шляхів колатерального венозного кровообігу в умовах експериментальної портальної гіпертензії / Р.Й.Вайда, І.Є. Герасим’юк, О.Б. Слабий та ін. // Український медичний альманах. - 1998. - №2. - С. 32-33.
12. Асеев В.П., Карташова О.Я., Соколов Л.Л. Структурно-функциональнные изменений в печени, желудке, двенадцатиперстной кишке, поджелудочной железе, селезёнке при экспериментальном сужении воротной вены у собаки // Успехи гепатологии. - 1987. - №13. - С. 224-240.
13. Ахриев Х.Р. Некоторые способы воспроизведения подпеченочной формы портальной гипертензии // Вопр. теоретич. и клинич. медицины. Труды мед. фак-та Кабардино-Балкарского университета. Нальчик, 1975. - Вып. 5. - С. 3-8.
14. Береснев А.В., Сипливый В.Л. Прогнозирование печёночной недостаточности у больных с циррозом печени при хирургическом лечении портальной гипертензии // Клиническая хирургия. - 1993. - №11. - С. 38-40.
15. Береснев А.В., Чургоенев Ш.С., Шестирко Л.И. Хирургическое лечение хронического гепатита и цирроза печени в стадии компенсации // Клиническая хирургия. - 1990. - №9. - С. 9-13.
16. Бетанели А.М., Бетанели М.А., Геденидзе Д.Л. Желудочно-сальниковый-повздошный венозный шунт // Вестник хирургии. - 1996. - Т. 155, №6. - С. 86-87.
17. Блюгер А. Ф. Практическая гепатология / А.Ф. Блюгер, А.Ф. Новицкий. - Рига, 1984. - 405 с.
18. Блюм Х.Е. Гепатит С: современное состояние проблемы // Российский журнал гастроэнтерологии, гепатологии, колопроктологии. - 2005. - № 1. - С. 20-25.
19. Богданов А.Е., Ступин В.А., Силуянов С.В. Функциональные нарушения ЖКТ у оперированных с острой кишечной непроходимостю // Хирургия: Сб. науч. работ. - М., 1998. - Вып. 2. - С. 5-7.
20. Бойко В.В., Вікман Я.Е. Результати лікування хворих з портальною гіпертензією зумовленою цирозом печінки та судинною недостатністю // Український радіологічний журнал. - 2002. - №10. - С. 29-31.
21. Бойко В.В., Григоров Ю.Б. Хирургическое лечение портальной гипертензии // Международный медицинский журнал. - 2000. - № 2. - С. 61-64.
22. Бойко В.В., Криворучко І.А., Григоров Ю.Б. Результати лікування хворих з портальною гіпертензією зумовленого цирозом печінки з явищами холестатичної печінковою недостатністю // Український радіологічний журнал. - 2001. - № 9. - С. 386-389.
23. Бойко В.В., Криворучко І.А., Авдосьєв Ю.В. Результати лікування хворих з портальною гіпертензією і явищами асциту із застосуванням ендоваскулярної методики // Практична медицина. - 2002. - № 2. - С. 17-20.
24. Борисов А.Е. Современные методы хирургической коррекции асцитического синдрома при портальной гипертензии / А.Е. Борисов, Г.Н. Андреев. - СПб.: Политехника. 2000. - 222 с.
25. Борисов А.Е., Рыжков В.К. Эндоваскулярное внутрипечёночное портокавальное шунтирование // Хирургия. - 2002. - № 6. - С. 34-37.
26. Борисов А.Е., Земляной В.П., Борисова Н.А. Коррекция осложнения цироза печени одномоментной последовательной окклюзией печеночной и селезеночной артерий // Анналы хирургической гепатологии. - 2000. - Т. 5, №2. - С. 213-216.
27. Брюханов В.М., Зверев С.В. Сосудистотканевые реакции в условиях экспериментальрой патологии // Нефрология. - 2000. - №3. - С. 82-84.
28. Бугай В.Г. Герпес-віруси у хворих на хронічний гепатит В і С; частота поєднаного виявлення в клінічному контексті // Інфекційні хвороби. - 2006 - №1. - С. 34-36.
29. Буланов К.И. Кровообращение в селезенке при циррозе печени с синдромом портальной гипертензии // Клінічна хірургия. - 1998. - №8. - С. 29-31.
30. Буланов К.И. Последовательные миниинвазивные вмешательства у больных с циррозом печени // Український журнал малоінвазивної та ендоскопічної хірургії. - 1999. - №1. - С. 21-25.
31. Буланов К.И. Декомпенсированный цирроз печени / К.И. Буланов, С.Н. Чуклин. - Львов, 1999. - 192 с.
32. Бурневич Э.З., Лопаткина Т.А. Тромбоз портальной вены // Врач. - 2001. - №8. - С. 20-22.
33. Бурневич Э.З., Лопаткина Т.А., Абдурахманов Д.Р. Внепечёночнные проявления хронических дифузных заболеваний печени // Врач. - 2001. - №6. - С. 26-29.
34. Бурневич Э.З., Лопаткин П.А. Поражение почек при первичном билиарном циррозе // Терапевтический архив. - 2000. - № 6. - С. 69-71.
35. Бусверов А.О. Стеатоз печени при хроническом гепатите С: Нужно ли вносить изменения в стандарты схем лечения // Клинические перспективы гастроэнтерологии, гепатологии. - 2005. - №2. - С. 31-36.
36. Буeверов А.О., Маевская М.В. Трудные вопросы диагностики и лечения печёночной энцефалопатии // Клинические перспективы гастроэнтерологии, гепатологии. - 2005. - №1. - С. 9-15.
37. Бычкова В.И., Смирнов Б.М., Лесничук Л.В. Биохимические показатели соединительной ткани в диагностике начальной стадии цирроза печени // Сучасні інфекції. - 2002. - №2. - С. 11-17.
38. Вайда Р.Й., Герасим’юк А.Р., Вайда А.Р. Патогенетичне обгрунтування способу корекції портальної гіпертензії // Клінічна хірургія. - 1998. - № 9-10. - С. 20-22.
39. Вахидов А.В.,Назыров Ф.Г. Осложнения и повторные операции после перитонеоатриального шунтирования у больных циррозом печени и диуретикорезистентным асцитом // Клиническая хирургия. - 1991. - №9. - С. 10-12.
40. Вeрмель А.Е. Обзор материалов 50 - й ежегодной конференции американской ассоциации по изучению болезней печени (5-9 ноября 1999 год г.Даллас) // Клиническая медицина. - 2001. - № 1. - С. 64-67.
41. Виленкевич Л.Н., Яхонтова О.И., Шубина М.Є. Нецирротический фиброз печени // Клиническая медицина. - 2001. - № 11. - С. 13-15.
42. Виленкевич Л.Н., Яхонтова О.И., Шубина М.Є. Первичный гепатопортальный склероз // Терапевтический архив. - 2000. - №2. - С. 60-61.
43. Вікман Я.Е. Сучасна радіологічна діагностика портальної гіпертензії // Український радіологічний журнал. - 2003. - №3. - С. 319-321.
44. Вікман Я.Є. Факторний аналіз результатів комплексної променевої діагностики портосистемних колатералей при портальній гіпертензії // Український радіологічний журнал. - 1998. - №6. - С. 36-38.
45. Возможность обратимости цирроза печени (клинические и патогенетические предпосылки) / Ч.С. Павлов, В.Б. Золотарёвский, Е.А. Коган и др. // Российский журнал гастроэнтерологии, гепатологии, колопроктологии. - 2006. - № 1 - С. 20-29.
46. Волосюк А.Є. Формування ДСРА в поєднані з прошиванням шлунковостравохідного переходу при лікуванні синдрому портальної гіпертензії у дітей // Клінічна хірургія. - 1999. - №4. - С. 16-18.
47. Вплив перев’язування селезінкової атрерії на вираженість портальної гастропатія у хворих на цироз печінки / В.І. Русин, Є.С. Буцько, А.В. Русин та ін. // Клінічна хірургія. - 2003. - №10. - С. 50-52.
48. Гайворонский И.В. Состояние гемоциркуляторного русла органов желудочно-кишечного тракта при декомпресии портальной системы путём формирования спленоренального анастомоза // Архив анатомии, гистологии и эмбриологии. - 1990. - № 3. - С. 34-42.
49. Галимова С.Г., Надинская М.Ю., Маевская М.В. Новые данные о диагностике и течении фиброза печени // Российский журнал гастроентерологии, гепатологии, колопроктологии. - 2001. - №4.- С. 22-28.
50. Гарбузенко Д.В., Леной К.В. Влияние резекции тонкой кишки на давление в системе воротной вены при экспериментальной портальной гипертензии // Клиническая хирургия. - 1990. - №11. - С. 24-26.
51. Гарбузенко Д.В. Гастропатия, ассоциированная с портальной гипертензией // Российский медицинский журнал. - 2004. - №4. - С. 44-45.
52. Гарбузенко Д.В. Патогенез портальной гипертензии при циррозе печени // Российский журнал гастроентерологии, гепатологии, колопроктологии. - 2002. - № 5. - С. 23-28.
53. Гепатогенна енцефалопатія - ускладнення портальної гіпертензії /В.І. Русин, А.В.Русин, П.О.Болдіжар, К.Є. Румянцев // Галицький лікарський вісник. - 2002. - №4. - С. 58-60.
54. Гістологічні зміни органів черевної порожнини при портальній гіпертензії та після формування спленоренального анастомозу / А.В. Дусик, Г.Я. Костюк, В.І. Дусик, І.Г. Пустовий // Матеріали науково-практичної конференції "Актуальні питання медицини залізничного транспорту". - Вінниця, 2006. - С. 23.
55. Гоженко А.И., Доломатов С.И., Гончарова Л.В. Нарушения функционального состояния почек крыс при введении четыреххлористого углерода // Нефрология. - 2004. - Т. 8, №1. - С. 67-70.
56. Голубкова Г.М. Морфологические изменения в печени при синдроме портальной гипертензии // Патология печени и жёлных путей. - Труды науного общества терапевтов Московской области. - Москва, 1971. - С. 31-35.
57. Голубчиков М.В. Статистичний огляд захворюваності населення на хвороби печінки та жовчновивідних шляхів // Сучасна гастроентерологія і гепатологія. - 2000. - №2. - С. 53-55.
58. Гранов А.М. Эндоваскулярная хирургия печени / А.М. Гранов, А.Е. Борисов. - Л.: Медицина, 1986. - 224 с.
59. Григоров Ю.Б. Перебіг портальної гіпертензії та її ускладнень при хірургічному лікуванні хворих, з застосуванням мініінвазивних технологій (клініко-експериментальне дослідження): Автореф. дис. ... д-ра мед.наук / Харк. держ. мед. ун-т. - Х., 2003. - 35 с.
60. Гринько Л.Г. Функционалное состояние печени и поджелудочной железы при экспериментальной портальной гипертензии у собак - аборигенов среднегорья // Материалы второго съезда терапевтов Таджикистана. Душанбе, 1980. - С. 50.
61. Гриценко С.І., Вільцанюк О.О. Спосіб вимірювання об’єму біологічних об’єктів // Вісник морфології. - 2000. - № 2. - С. 333-334.
62. Губергиц Н.Б., Лукашевич Г.М., Загоренко Ю.А. Гепатогенные гастропатии и гепатогенные язвы: старая история, которая остается вечно новой // Мистецтво лікування. - 2005. - №3. - С. 12-18.
63. Гуцол А.А. Практическая морфометрия органов и тканей / А.А. Гуцол, Б.Ю. Кондратьев. Томск, 1988. - 136 с.
64. Гугушвили Л.Л. Ретроградное кровообращение печени и портальная гипертензия. - М.: Медицина, 1972. - 184 с.
65. Давыдовский И.В. Патологическая анатомия болезней человека. - М.: Медгиз, 1958. - 303 с.
66. Даиров А.Б. Обширная резекция тонких кишок. - Алма-Ата, 1974. - 168 с
67. Дахно К.В. Морфологические изменения нервных и мышечных структур ободочной кишки при подпечёночночном портальном блоке в эксперименте // Морфология. - 1990. - № 12. - С. 86-88.
68. Диденко В.М., Бугаев С.А. Асцит-перитонит // Вестник хирургии. - 1996. - Т. 155, №2. - С. 111-113.
69. Деклараційний патент на корисну модель №16498 МПК(2006) А61В 17/04. Спосіб формування спленоренального анастомозу. - Дусик А.В., Костюк Г.Я. Заявлено 06.02.2006; Опубл. 15. 08. 2006, Бюл. №8. - 2 с.
70. Дорошенко С. В. Стан ілеоцекального відділу кишки при експериментальній гіпертензії // Морфология. - 1990. - № 12. - С. 89-91.
71. Дрижак В.І. Клініко-морфологічна особливість цирозу - раку печінки // Інфекційні хвороби. - 2006. - №1. - С. 20-25.
72. Дусик А.В. Морфологічні зміни в нирках при портальної гіпертензії та після формування спленоренального анастомозу і резекції тонкої кишки // Вісник Вінницького Національного медичного університету. - 2007. - №11 (1/1). - С. 68-71.
73. Дусик А.В. Портальна гіпертензивна гастропатія // Матеріали 4 Міжнародної наукової конференції студентів та молодих вчених "Молодь та перспективи сучасної медичної науки". - Вінниця, 2007. - С. 179.
74. Дусик А.В. Резекція тонкої кишки, як один з способів корекції портальної гіпертензії // Матеріали 3 Міжнародної наукової конференції студентів та молодих вчених "Молодь та медична наука на початку 21 століття". - Вінниця, 2006. - С. 147.
75. Дусик А.В., Костюк Г.Я., Король А.П. Морфологічні зміни в нирках при портальній гіпертензії // Таврический медико-биолический вестник. - 2006. - Т. 9, №3. - С. 64-66.
76. Дусик А.В., Костюк Г.Я., Король А.П. Морфологічні зміни в нирках при портальної гіпертензії та формуванні спленоренального анастомозу // Вісник морфології. - 2006. - № 12 (2). - С. 148-151.
77. Дыскин Е.А., Гайворонский И.А. Гемомикроциркуляторное русло в стенке полых органов желудочнокишечного тракта собаки при портальной гипертензии // Архив анатомии, гистологии, эмбриологии. - 1997. - Т. 95, №8. - С. 58-68.
78. Дыскин Е.А., Гайворонский И.А., Ерёменко В.П. Морфофункциональные изменения сосудистого русла при блокаде портального кровотока // Вестник хирургии. - 1990. - №5. - С. 46-50.
79. Дяченко А.А., Дяченко А.Г. Гепатоцеллюлярная карцинома и вирус гепатита С // Онкология. - 2001. - №2. - С. 207-210.
80. Дяченко В.В. Вибір способу лімфодренуючої операції для корекції асциту при цирозі печінки // Практична медицина. - 2002. - №2. - С. 49-51.
81. Ерамишанцев А.К. Первичная внепеченочная портальная гипертензия и ее хирургическое лечение: Автореф. дисс. доктора мед.наук / - Москва, 1983. - 27 с.
82. Ерамишанцев А.К. Развитие проблемы хирургического лечения кровотечений из варикозно расширенных вен пищевода и желудка // Анн. хир. гепатологии. - 2007. - №2. - С. 8-15.
83. Ерамишанцев А.К. Хирургическое лечение портальной гипертензии // Российский журнал гастроентерологии, гепатологии, колопроктологии. - 1997. - № 3. - С. 72-74.
84. Ерамишанцев А.К., Готье С.В., Цирульникова О.М. Проблема пересадки печени в 1996 г. Отбор больных при пересадки печени. Ведение больных после операции // Российский журнал гастроэнтерологии, гепатологии, колопроктологии. - 1997. - № 1. - С. 80 83.
85. Ерамишанцев А.К., Лебезев В.М. Эволюция хирургии внепечёночной портальной гипертензии // Хирургия. - 1998. - № 6. - С. 29-31.
86. Ерамишанцев А.К., Манукян Г.В. Сегодня и завтра хирургии портальной гипертензии // Анн. хир. гепатологии. - 1998. - №2. - С. 111-115.
87. Ерамишанцев А.К., Шеррцингер А.Г., Лебезев В.М. Переоценка взглядов на сосудистые портокавальные анастомозы в хирургии портальной гипертензии // Хирургия. - 1991. - №6. - С. 78-82.
88. Ерамишанцев А.К., Лебезев В.М. Бохян Т.С. Результаты портокавального шунтирования у больных циррозом печени с портальной гипертензией // Анн. хир. гепатологии. - 1998. - Т. 3, №3. - С. -141-142.
89. Ерюхин И.А. Кишечная непроходимость / И.А. Ерюхин, В.П. Петров, М.Д. Ханевич. - СПб.: Медицина, 1999. - 443 с.
90. Ивашкин В.Т. Клеточная и молекулярная биология воспаления печени // Российский журнал гастроентерологии, гепатологии, колопроктологии. - 1998. - № 5. - С. 13-17.
91. Жданова В.Б. Варикозно-расширенные вены пищевода у больных циррозом печени: взгляд через эндоскоп // Сучасна гастроентерологія. - 2005. - №2. - С. 8-10.
92. Зубарев П.Н. Комментарий к статье А.М. Бетанели и соавтт Желудочно-сальниковый-повздошный венозный шунт” // Вестник хирургии. - 1996. - Т. 155, №6. - С. 87.
93. Зурбаев Н.Т., Сенякович В.М., Батрутдинов Р.Т. Эффективность нестандартных и дозированных сосудистых портокавальных анастомозов у детей с портальной гипертензией // Грудная и сердечно-сосудистая хирургия. - 2004. - №4 - С. 29-34.
94. Зурбаев Н.Т., Сенякович В.М., Строкова В.Т. К вопросу о целесообразности спленэктомии при декомпрессии портальной системы у детей с внутрипечёночной портальной гипертензией // Анналы хирургии. - 2005. - №3. - С. 44-50.
95. Калашников С.А., Симонов В.В. Морфологический изменения в печени при портальной гипертензии вследствии подпеченочного блока // Труды Ленинградского научн. об-ва патанатомов. - Ленинград, 1973. - Вып. ХIV. - С. 118-122.
96. Калинин А.В. Симптоматические гастродуоденальные язвы. Клинические лекции по гастроентерологии и гепатологии: М. гос. Ин-т усовершенствования врачей МО РФ; Главный военный клинический госпиталь им. Н.Н. Бурденко. - 2002. - Т. 1. - С. 283-304.
97. Калита Н.Я., Котенко О.Г. Результаты парциального шунтирования при циррозе печени // Клінічна хірургія. - 2000. - №6. - С. 19-13.
98. Капустина Е.В., Аминова Г.Г. Микроциркуляторное русло печени и поджелудочной железы в условиях экспериментального венозного застоя // Лимфатические и кровеносные пути. Научн. труды Новосибирского мед. ин-та. Новосибирск, 1976. - С. 90-92.
99. Караханов К.Я., Велиханова Д.М. Селективный дистальный спленоренальный шунт в лечении портальной гипертензии // Хирургия. - 2000. №7. - С. 60-65.
100. Казымов И.Л. Эзофагогастродуоденальные кровотечения у больных с портальной гипертензией // Хирургия. - 2007. - №9. - С. 32-35.
101. Каримов Ш.И., Магамадов У.А. Диагностика и лечение портальной гипертензии // Вестник хирургии. - 1987. - №10. - С. 30-34.
102. Каримов Ш.И., Моминов А.Т., Магамадов У.А.,. Рентгеноэндоваскулярная хирургия - альтернатива спленэктомии в лечении портальной гипертензии. В кн. Анналы. Т. 1. - Ташкент, 1994. - С. 372-374.
103. Карташова А. Я. Функциональная морфология печени / А.Я. Карташова, Л.А. Максимова. - Рига, 1979. - 116 с.
104. Клініко-експериментальне обгрунтування портокавального шунтування з використанням мініінвазивних втручаннь в лікуванні ускладнень поральної гіпертензії / В.В.Бойко, І.А.Криворучко, Ю.Б.Григоров та ін. // Шпитальна хірургія. - 2001. - №2. - С. 16-19.
105. Климов П. К. Функциональные взаимосвязи в пещеварительной системе. Лениннград, 1976. - 272 с.
106. Клинико-морфологические изменения толстой кишки при хроническом гепатите и циррозе печени / Ш.З.Касымов, К.И.Расулев, Х.С.Зуфарова, К.Б.Багадыров // Терапевтический архив. - 1983. - №2. - С. 101-104.
107. Киценко Е.А. Тактика ведения и медикаментозная терапия больных с портальной гипертензией // Российский журнал гастроэнтерологии, гепатологии, колопроктологии. - 1997. - № 5. - С. 14-18.
108. Ковальский М.П. Морфологическая оценка изменений печени и поджелудочной железы в условиях портальной гипертензии и её хирургической коррекции в експерименте: Автореф. доктора мед.наук / Киев, 1992. - 32 с.
109. Ковальський М.П., Трикур М.Ю. Структурні зміни нервових апаратів підшлункової залози за умов експериментальної портальної гіпертензії // Актуальні питання морфогенезу: Мат.наук.конф. - Чернівці, 1996. - С.151
110. Комаров Ф.И., Подымова С.Д. Асцит // Клиническая медицина. - 1997. - №4. - С. 45-47.
111. Кондратюк В.А. Выполнение миниинвазивных эндоваскулярных вмешательств с осложнённой портальной гипертензией // Клінічна хірургія. - 2001. - № 10. - С. 45-46.
112. Корымасов Е.А., Левина З.И. Сверхобширная резекция кишечника при острой кишечной непроходимости // Вестник хирургии. - 1996. - Т. 155, №6. - С. 88-89.
113. Костюк Г.Я., Дусик А.В. Вплив резекціїї тонкої кишки на гемодинаміку в системі ворітної вени при портальній гіпертензії // Вісник проблем біології і медицини. - 2006. - №2. - С. 104-105.
114. Котенко О.Г. Гемодинамика печени при портальной гипертензии // Врачебное дело. - 2000. - №6. - С. 29-33
115. Котенко О.Г. Кровообращение в печени после наложения ДСРА при её циррозе // Клінічна хірургія. - 1999. - № 3. - С. 12-15.
116. Котенко О.Г. Кровообращение печени при ёё циррозе с синдромом портальной гипертензии // Клінічна хірургія. - 1996. - №11-12. - С. 17-21.
117. Коте