МОРФОЛОГІЧНІ ЗМІНИ СТІНКИ АРТЕРІЙ РІЗНОГО ТИПУ ТА КАЛІБРУ ПРИ ДІЇ ЗАГАЛЬНОЇ ГЛИБОКОЇ ГІПОТЕРМІЇ

Краткое описание

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ
ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

На правах рукопису

Фарадж Мусбах ЕЛЬМЕЗУГІ

612.8 + 611.13 + 611.7 + 612.592

МОРФОЛОГІЧНІ ЗМІНИ СТІНКИ
АРТЕРІЙ РІЗНОГО ТИПУ ТА КАЛІБРУ
при дії загальної глибокої гіпотермії

14.03.01 нормальна анатомія

Дисертація
на здобуття наукового ступеня
кандидата медичних наук

Науковий керівник Левицький Володимир Андрійович,
доктор медичних наук, професор

Івано-Франківськ 2009

ЗМІСТ

Стор.

Вступ .......................................................................................

4

розділ 1.

СТРУКТУРНА ОРГАНІЗАЦІЯ СТІНКИ АРТЕРІЙ РІЗНОГО ТИПУ І КАЛІБРУ В НОРМІ ТА ПІД ВПЛИВОМ ДІЇ РІЗНОМАНІТНИХ ФАКТОРІВ (ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ)

9

1.1.

Будова артеріальної стінки в нормі

9

1.2.

Морфофункціональний стан стінки екстраорганних артерій під впливом дії різноманітних факторів

20

розділ 2.

Матеріал і методи дослідження....

33

2.1.

Охолодження тварин до досягнення стану загальної глибокої гіпотермії ..

35

2.2.

Гістологічні дослідження стінки артерій еластичного, змішаного і м’язового типів у нормі та в різні терміни після дії загальної глибокої гіпотермії

35

2.3.

Електронномікроскопічне дослідження стінки артерій різного типу і калібру в нормі та на етапах постгіпотер­мічного періоду

36

2.4.

Кількісний аналіз результатів гістометричного дослідження із статистичною обробкою даних ..

37

розділ 3.

Артерії еластичного, змішаного та м’язо­вого типу в нормі ..

39

3.1.

Світлооптична і електронномікроскопічна будова артерій еластичного типу в нормі

40

3.2.

Будова артерій змішаного типу на гістологічному і ультраструктурному рівнях у нормі ..

44

3.3.

Морфологічна будова артерій м’язового типу в нормі

47

Розділ 4.

МОРФОФУНКЦІОНАЛЬНИЙ СТАН АРТЕРІЙ ЕЛАС­ТИЧ­НОГО, ЗМІШАНОГО ТА М’ЯЗОВОГО ТИПУ ПІД ВПЛИВОМ ДІЇ ЗАГАЛЬНОЇ ГЛИБОКОЇ ГІПОТЕРМІЇ..

56

4.1.

Мікро- та ультраструктурні зміни артерій різного типу та калібру відразу після дії загальної глибокої гіпотермії ..

56

4.2.

Реакція-відповідь артерій еластичного, змішаного та м’язо­вого типу через одну добу після дії загальної глибокої гіпотермії ..

64

4.3.

Світлооптичні та електронномікроскопічні зміни артерій різного типу і калібру на третю добу постгіпотермічного періоду ..

78

4.4.

Зміни в артеріях еластичного, змішаного та м’язового типу на сьому добу після дії загальної глибокої гіпотермії .

90

4.5.

Гісто- та ультраструктурні зміни у артеріях різного типу і калібру на чотирнадцяту добу постгіпотермічного періоду

101

4.6.

Морфофункціональний стан артерій еластичного, змішаного і м’язового типу на тридцяту добу після дії загальної глибокої гіпотермії ..

123

АНАЛІЗ ТА УЗАГАЛЬНЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ..

138

висновки .............................................................................

162

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ..

165

список використаних джерел ............................

166

ВСТУП

Актуальність теми. Актуальність теми. Посилена увага вчених усього світу до ангіології зумовлена відсутністю тенденції до зниження частоти судинних захворювань, які зустрічаються, в основному, у людей найбільш працездатного віку, що становить медико-соціальну проблему [8, 89, 104, 241, 264, 290, 340]. Функціональна морфологія артеріальної стінки є вихідним пунктом у розшифруванні механізмів розвитку її патологічних станів та пошуку шляхів їх профілактики і корекції. Тому й спостерігається тісний альянс суміжних медичних спеціальностей з метою кооперування морфологічних і клінічних знань [212].
У різних ланках кровоносної системи структура артерій є адекватною гемодинаміці, тому порушення кровотоку супроводжуються перебудовою судин, стосовно якої на даний час ще не всі питання є вирішеними. Це вказує на необхідність дослідження архітектоніки стінки артерій різного типу й калібру.
Важливу роль у розвитку захворювань магістральних артерій відіграє холодовий фактор [3, 182, 300]. Він є одним із найчастіших стресорів, впливу якого зазнає людина [62, 126]. Так, з холодом пов’язано ряд професій; швидко розвивається гірськолижний туризм та альпінізм; виникають ексидентальні ситуації (катастрофи на морі, землетруси) [14, 189]. Відомо, що гіпотермія, окрім позитивних ефектів, пов’язаних із зменшенням некротичних явищ при інфаркті міокарда [240, 288], нейропротекторним впливом [328, 349], викликає виражені морфофункціональні зміни у різних органах та тканинах, а наслідки її впливу можуть проявлятися через великий період часу [58, 208].
Однак, не зважаючи на розмаїття літературних джерел, присвячених дослідженню впливу холодового фактора на організм [119, 169, 215, 243, 302, 333], питання вивчення морфофункціональних особливостей екстраорганних артерій різного типу і калібру при дії загальної глибокої гіпотермії залишається без належної уваги.
Усі ці обставини стали основою вибору даного дослідження.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана відповідно до плану Івано-Франківського державного медичного університету і є фрагментом науково-дослідної роботи кафедри анатомії людини Морфофункціональний стан мікроциркуляторного русла (МЦР) і клітинних елементів органів і тканин після дії загальної глибокої гіпотермії” (номер держреєстрації 0103U00941). У рамках даної тематики автором проведено дослідження стосовно артерій різного типу і калібру при дії загальної глибокої гіпотермії. Тема дисертації затверджена Проблемною комісією МОЗ і АМН України Морфологія людини” (протокол № 73 від 18 травня 2006 р.).
Мета дослідження: встановити закономірності структурної організації стінки артерій різного типу і калібру у щурів в нормі та особливості її морфологічних змін після дії загальної глибокої гіпотермії .
Задачі дослідження:
1. Вивчити на гістологічному і ультраструктурному рівнях будову стінки артерій еластичного, м’язового і змішаного типів у нормі.
2. Визначити морфометричні показники просвіту і середньої оболонки стінки досліджуваних артерій та індекс Керногана в нормі.
3. Дослідити зміни в стінці артерій різного типу і калібру на висоті дії загальної глибокої гіпотермії.
4. Вивчити в динаміці особливості морфофункціональних змін досліджуваних артерій у постгіпотермічному періоді.
5. Прослідкувати зміни морфометричних показників досліджуваних артерій та індексу Керногана у постгіпотермічному періоді.
Об’єкт дослідження: морфологічні зміни артерій еластичного, змішаного та м’язового типів у щурів під впливом загальної глибокої гіпотермії
Предмет дослідження: морфологічні особливості будови структурних компонентів стінки артерій еластичного (аорта, легеневий стовбур), змішаного (загальна сонна, підключична) і м’язового (плечова, стегнова, верхня брижова, ниркова, черевний стовбур) типів білих безпородних статевозрілих щурів в нормі та під.впливом загальної глибокої гіпотермії.
Методи дослідження: для адекватної оцінки структурної організації артерій еластичного, змішаного і м’язового типів у нормі, на висоті дії загальної глибокої гіпотермії і в різні терміни постгіпотермічного періоду застосовано комплекс загальних і спеціальних гістологічних методів дослідження з подальшим морфометричним аналізом та електронно-мікроскопічний метод.
Наукова новизна одержаних результатів. Проведено комплексне дослідження морфо-функціональних особливостей будови стінки артерій еластичного, змішаного та м‘язового типів у нормі та після впливу загальної глибокої гіпотермії. Значно розширено існуючі відомості про колагенові та еластичні волокна, глікозаміноглікани в стінці таких артерій, встановлена варіабельність їх розміщення в залежності від типу цих судин. Новими є дані про гістологічні та ультраструктурні зміни стінки артерій різного типу під впливом загальної глибокої гіпотермії. Вперше відмічено хронологічні та хронометричні особливості таких морфологічних змін, які згруповуються у . дві основних стадії: реактивно-набряково-деструктивних та компенсаторно-відновних явищ.
Перша стадія охоплює ранній постгіпотермічний період (7 доба включно) і характеризується потовщенням внутрішньої та середньої оболонок стінки артерій всіх типів, частковим або повним руйнуванням їх клітинних та позаклітинних структур, набряком та деструкцією внутрішньоклітинних органел, збільшенням компонентів сполучної тканини (7 доба). При цьому, у артеріях змішаного та м’язового типів вище описані зміни виявляються уже на висоті дії холоду, тоді як артерії еластичного типу у цей термін залишаються інтактними, а реагують на вплив холоду, починаючи з 1-ї доби. Крім того, у артеріях змішаного та м’язового типів на висоті впливу холоду та на 1-3 доби після того спостерігається спазм, який частковою послаблюється на 7 добу.
Для другої стадії характерними є морфологічні ознаки активації внутрішньоклітинних регенераторних процесів, що проявляється частковим або повним відновленням структури стінки досліджуваних артерій.
Вперше визначені морфометричні параметри просвіту та товщини стінки артерій різного типу і калібру у щурів, визначено індекс Керногана, встановлено кореляційну залежність просвіту досліджуваних артерій в різні терміни після дії загальної глибокої гіпотермії.
Практичне значення одержаних результатів. Проведене дослідження характеризується комплексним методичним підходом до проблеми вивчення мікро-, ультраструктурних особливостей будови стінки артерій різного типу і калібру в нормі та при дії загальної глибокої гіпотермії. Отримані результати можуть використовуватись при моделюванні судинної патології, розширюють і поглиблюють знання про морфофункціональні особливості реакції-відповіді артерій еластичного, змішаного та м’язового типів на холодовий фактор. Виявлені нами закономірності розвитку змін сприятимуть пошуку шляхів їх адекватної корекції і профілактики патологічних процесів, які відбуваються в умовах гіпотермії в органах-мішенях, що кровопостачаються цими артеріями.
Впровадження результатів дослідження. Основні положення дисертації використовуються в навчальному процесі на кафедрах анатомії, гістології, цитології та ембріології, патологічної анатомії, загальної хірургії Івано-Франківського державного медичного університету; на кафедрі анатомії Львівського національного медичного університету ім. Д.Галицького, Дніпропетровської державної медичної академії, Буковинського та Луганського державних медичних університетів, Кримського державного медичного університету ім. С.І.Георгієвського.
Особистий внесок здобувача. Представлені в роботі матеріали є особистим внеском здобувача. Автором самостійно проведено аналіз літературних джерел із даної проблеми, здійснено патентно-інформаційний пошук, визначено мету і завдання. Самостійно виконано експериментальне дослідження; проведено статистичну обробку отриманих цифрових даних, оформлено розділи дисертації. Їх редагування, формулювання висновків та практичних рекомендацій виконувались разом із науковим керівником.
Підготовка до друку наукових праць проведена здобувачем самостійно. У роботах, опублікованих у співавторстві, використано фактичний матеріал автора, узагальнення та висновки проведені сумісно.
Апробація результатів дисертації. Основні положення та результати дисертаційної роботи доповідалися на засіданні Івано-Франківського обласного товариства анатомів, гістологів, ембріологів і топографоанатомів (протокол № 3 від 16 жовтня 2007); 61-й Міжнародній науково-практичній конференції студентів і молодих вчених Актуальні проблеми сучасної медицини” (Київ, 2007); науково-медичній конференції молодих вчених Медична наука: сучасні досягнення та інновації” (Харків, 2007); Всеукраїнській науково-практичній конференції Медична наука-2007” (Полтава, 2007); Всеукраїнській науково-практичній конференції студентів і молодих вчених Досягнення фундаментальної та прикладної медицини” (англійською мовою) (Луганськ, 2007); ІІ Всеукраїнській науково-практичній конференції Сучасні методичні підходи до аналізу стану здоров’я” (Луганськ, 2008); міжнародній науковій конференції Молодь медицині майбутнього (Одеса, 2008).
Апробація дисертаційної роботи відбулася 1 липня 2008 р. на розширеному засіданні наукової комісії Івано-Франківського державного медичного університету та Івано-Франківського обласного товариства анатомів, гістологів, ембріологів і топографоанатомів (протокол № 2 від 1.07.2008 р.).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 9 наукових праць: 4 статті - у фахових виданнях рекомендованих ВАК України (з них 2 самостійні) і 5 - у матеріалах конференцій (з них 3 самостійні).

Список литературы

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі вирішено актуальну наукову задачу з’ясовано закономірності структурної організації стінки артерій різного типу й калібру у нормі у щурів та встановлено особливості їх морфологічних змін на висоті дії холодового фактора і на різних етапах постгіпотермічного періоду, що можна взяти за основу при патогенетичному обґрунтуванні заходів, спрямованих на обмеження ушкоджуючого впливу загальної глибокої гіпотермії на екстраорганні артерії.
1. У структурі стінки артерій еластичного типу ендотелій розташовується на добре розвиненому підендотеліальному шарі, середня оболонка представлена еластичними і колагеновими волокнами, глікозаміноглікани виявляються в найбільшій кількості в адвентиції, у меншій в середній оболонці, у незначній в інтимі, поодинокі гладенькі міоцити зустрічаються в усіх оболонках, внутрішня та зовнішня еластичні мембрани не контуруються. Індекс Керногана становить - в аорті 0,081, в легеневому стовбурі 0,064.
2. В артеріях змішаного типу ендотелій розташовується на помірно вираженому підендотеліальному шарі, в якому у помірній кількості знаходяться глікозаміноглікани, добре контурується внутрішня еластична мембрана, середня оболонка у рівних пропорціях представлена гладенькими міоцитами та еластично-колагеновими комплексами, пучки гладеньких міоцитів виявляються також в адвентиції. Індекс Керногана складає у загальній сонній артерії 0,087, у підключичній 0,085.
3. Для структури стінки артерій м’язового типу характерні дуже тонкий підендотеліальний шар із незначною кількістю глікозаміногліканів, чітко виражена внутрішня та менш розвинена зовнішня еластичні мембрани, спіралеподібно розташовані гладенькі міоцити середньої оболонки, серед яких розрізняють два різновиди: перший багатий на міофіламенти, які переповнюють саркоплазму, у другому переважають добре розвинені мембранні органели, в першу чергу гранулярна ендоплазматична сітка, у адвентиції гладенькі міоцити не виявляються. Індекс Керногана складає 0,087-0,118.
4. Під впливом холодового фактора у структурних компонентах стінки артерій відбуваються зміни, які носять послідовний, стадійний характер: у перші 7 діб переважають реактивно-набряково-деструктивні явища, у наступні терміни (14-30 діб) компенсаторно-відновні процеси.
5. Реактивно-набряково-деструктивні явища в артеріях змішаного та м’язового типів виявляються зразу ж по досягненні глибокої гіпотермії, тоді як артерії еластичного типу у цей термін залишаються інтактними, а такі зміни у них з’являються на першу добу після його впливу. Зазначені явища характеризуються спазмом артерій змішаного та м’язового типів (1-3 доба), їх частковою дилатацією (7 доба), частковим або повним руйнуванням їх окремих клітинних та позаклітинних структур, набряком та деструкцією внутрішньоклітинних органел, збільшенням компонентів сполучної тканини (7 доба). Індекс Керногана спочатку зростає на 6,9-21,2 % у залежності від типу артерій (1-3 доба), а потім зменшується в 1,1-1,4 рази (7 доба).
6. Компенсаторно-відновні явища характеризуються морфологічними ознаками активації внутрішньоклітинних регенераторних процесів структурних компонентів стінки досліджуваних артерій (рівномірним розподілом хроматину у ядрах, неглибокими інвагінаціями нуклеолеми, появою молодих, чітко структурованих мітохондрій, збільшенням кількості та розмірів цистерн гранулярної ендоплазматичної сітки, збільшенням на їх поверхні кількості фіксованих рибосом, нормалізацією структури апарату Гольджі, збільшенням кількості й відновленням структурного оформлення міофіламентів у міоцитах). Велика кількість колагенових волокон вздовж внутрішньої еластичної мембрани компенсується гіпереластозом середньої оболонки, що забезпечує збереження еластичних властивостей артеріальної стінки. Індекс Керногана, особливо на 30 добу, є близьким до норми, або не відрізняється від неї.
7. У нормі коефіцієнт рангової кореляції (r) між величиною просвіту артерій різного типу є прямим і складає: між діаметром просвіту артерій еластичного і змішаного типів 0,50 (P<0,05), еластичного і м’язового типів 0,55 (P<0,005), змішаного і м’язового типів 0,54 (P<0,05). У продовж постгіпотермічного періоду він також залишається прямим (r = 0,42-0,70, P<0,05), що свідчить про однотипність реакції структурних компонентів стінки цих артерій на вплив холоду.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. Результати дослідження особливостей архітектоніки артерій еластичного, змішаного і м’язового типу можуть використовуватись при моделюванні судинної патології.
2. При застосуванні холодового фактора необхідно враховувати термо­лабільність артерій різного типу і калібру.
3. Взяти до уваги відомості про динаміку розвитку морфофункціональних змін у магістральних артеріях у різні терміни після дії загальної глибокої гіпотермії з метою пошуку своєчасних і адекватних шляхів корекції виникаючих порушень.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Автандилов Г. Г. Основы количественной патологи­ческой анатомии / Г. Г. Автандилов. М.: Медицина, 2002. 240 с.
2. Адаптирующее влияние криоконсервированного экстракта плаценты на морфофункциональные показатели организма при остром общем охлажде­нии (экспериментальное исследование) / А. К. Черемской, О. С. Прокопюк, Г. И. Губина-Вакулик [и др.] // Світ медицини та біології. 2005. - № 3. С. 82-85.
3. Алуханян О. А. Особенности хирургической тактики при критической ишемии нижних конечностей у больных пожилого и старческого возраста / О. А. Алуханян, Х. Г. Мартиросян, А. М. Мохамед Каллоб // Ангиология и сосудистая хирургия. 2003. Т. 9, № 4. С. 106-112.
4. Ананин В. Ф. Механизмы регуляции вазоконстрикции и вазодилатации микрососудов / В. Ф.Ананин // Архив анатомии, гистологии, эмбриологии. 1987. Т. 89, № 12. С. 34-39.
5. Ангіографічні варіантні особи­вості гілок черевної аорти / І. Г. Бірюк, Р. Е. Булик, В. І. Проняєв [та ін.] // Ак­туальні питання хірургії: науково-практ. конф., 3-5 квітня 1997 р.: тез доп. Київ-Хмельницький-Вінниця, 1997. С. 107-110.
6. Ангиопластика почечной артерии: современное состояние проблемы / И. Фурно, К.Дэненс, Г.Малекс [и др.] // Ангиология и сосудистая хирургия. 2003. Т. 9, № 4. С. 75-79.
7. Антоненко Л. О. Будова стінок артерій передпліччя у людей розумової та фізичної праці / Л. О. Антоненко, О. І. Білявський // Актуальні проблеми функціональної анатомії судинної системи: наук. конф. АГЕТ України, присвяч. 100-річчю від дня народ­ження проф. А. П. Любомудрова, 16-18 лист. 1995 р.: тез. доп. - К., 1995. С. 16.
8. Антонюк-Щеглова І. А. Розвиток серцево-судинної патології у людей літнього віку з надмірною реакцією на психоемоційне стресове навантаження (довготривале спостереження) / І. А. Антонюк-Щеглова, В. Б. Шатило // Проблемы старения и долголетия: IV Національ­ний конгрес геронтологів і геріатрів України, 11-13 жовтня 2005 р.: тез. доп. К., 2005. С. 71.
9. Асфандияров Ф. Р. Вариантная анатомия почечных артерий у плодов человека / Ф. Р. Асфандияров, Э. С. Кафаров, А. В. Стабредов // Клінічна ана­то­мія та оперативна хірургія. 2006. Т. 5, № 2. С. 71-72.
10. Асфандияров Ф. Р. Структурные преобразования почечной артерии чело­века в раннем постнатальном онтогенезе / Ф. Р. Асфандияров // Таври­ческий медико-биологический вестник. 2006. Т. 9, № 3, ч. ІІ. С. 14-15.
11. Атаман Ю. О. Вплив токоферолу ацетату, ніфедипіну та бісфосфонатів на інтенсивність перекисного окиснення ліпідів у стінках кровоносних судин за умов інтоксикації монойодацетатом / Ю. О. Атаман // Здобутки клінічної і експери­ментальної медицини. 2007. - № 2. С. 7-9.
12. Атлас по гистологии, цитологи и эмбриологии / С. Л. Кузнецов, Н. Н. Мушкамбаров, В. Л. Горячкина. М.: Медицинское информационное агентство, 2002. 374 с.
13. Ахалая М. Я. Кратковременное охлаждение повышает антиоксидантный статус и общую устойчивость животных / М. Я. Ахалая, А. Г. Платонов, А. А. Байжуманов // Бюллетень экспериментальной биологии и медицины. 2006. Т. 141, № 1. С. 31-34.
14. Бабийчук В. Г. Структурно-функциональное состояние гематоэнцефали­чес­кого барьера гипоталамуса старых крыс при действии экстремального охлаждения / В. Г. Бабийчук, В. С. Марченко // Світ медицини та біології. 2005. - № 3. С. 91-94.
15. Багрій М. М. Облітеруючий тромбангіїт (хвороба Бюргера): патоморфо­логічні зміни у судинах ампутованих нижніх кінцівок / М. М. Багрій, В. І. Сливка // Патологія. 2007. Т. 4, № 2. С. 76-80.
16. Балковая Л. Б. Эндотелиальные вазоактивные медиаторы и сердечно-сосудистая патология / Л. Б. Балковая, А. Н. Корж // Вестник проблем биологии и медицины. 1996. - № 5. С. 42-50.
17. Бачериков А. Н. Посттравматическое стрессовое рас­стройство у воинов-афганцев, клинические, нейропсихологические осо­бенности и их динамика при лечении методом краниоцеребральной гипотермии // Проблеми екстремальної психіатрії: наук. праці / А. Н. Бачериков, О. Ф. Маркова. Харків, 2000. С. 21-23.
18. Бедяев Е. В. Функциональная морфология внутренней обо­лочки грудного отдела аорты человека / Е. В. Бедяев, Р. С. Полищук // Актуальні проблеми функціональної анатомії судинної системи: наук. конф. АГЕТ України, присвяч. 100-річчю від дня народ­ження проф. А. П. Любомудрова, 16-18 лист. 1995 р.: тез. доп. - К., 1995. С. 19-20.
19. Белоярцев Д. Ф. Ближайшие результаты реконструкций внутренней сонной артерии рассасывающимся шовным материалом / Д. Ф. Белоярцев, И. Е. Тимина // Ангиология и сосудистая хирургия. 2003. Т. 9, № 4. С. 79-84.
20. Берест В. П. Залежність агрегації тромбоцитів від температури / В. П. Берест, С. В. Гаташ // Фізіологічний журнал. 1998. Т. 44, № 5-6. С. 89.
21. Бірюк І. Г. Топографія верхньої брижової артерії / І. Г. Бірюк, О. В. Власова // Ук­раїнський медичний альманах. 2000. Т. 3, № 1 (додаток). С. 7.
22. Бобрик І.І. Загальні закономірності ангіогенезу мікроцирку­ляторного русла / І. І. Бобрик, В. Г. Черкасов // Вісник морфології. 2001. - № 1. С. 1-4.
23. Бородин Ю. И. Особенности структурного реагирования тимуса при экстре­мальных охлаждениях организма / Ю. И. Бородин, Л. А. Обухова // Морфо­логия. 2000. Т. 117, № 3. С. 25-26.
24. Бузуева И. И. Влияние криелана на структурную реакцию печени и скелетной мышцы к холодовому стрессу / И. И. Бузуева, Е. Е. Филюшина, М. Д. Шмерлинг // Морфология. 2002. Т. 121, № 2-3. С. 27.
25. Василовский В. Ю. Особенности микроцирку­ляции при краниоцеребраль­ной гипотермии / В. Ю. Василовский, А. В. Козлов, Г. А. Бабийчук // Влияние охлаждения на биологические обьекты. 1990. С. 15-18.
26. Велиев Ш. Г. Сравнительная характеристика холинерги­ческой иннервации общей сонной артерии кроликов и воротной вены морских свинок / Ш. Г. Велиев, М. И. Байрамов // Морфология. 2006. Т. 129, № 4. С. 31.
27. Вернигородський В. С. Клініко-морфологічні особливості малого кола кро­вообігу у хворих на цукровий діабет / В. С. Вернигородський // Буко­винський медичний вісник. 2002. Т. 6, № 4. С. 57-59.
28. Відновні процеси фільтраційного бар’єру нирки після дії холодового фактору в середні терміни постгіпотермічного періоду / В. М. Перцович, А. С. Дмитренко, Ю. В. Перцович [та ін.] // Галицький лікарський вісник. 2003. Т. 10, № 2. С. 162-164.
29. Визир А. Д. Дисфункция эндотелия и ремоделирование сосудов при артериальной гипертензии: прогности­ческое значение и перспективы лечения (обзор литературы) / А. Д. Визир, В. А. Визир, А. Е. Березин // Журнал Академії медичних наук України. 2001. Т. 7, № 3. С. 524-535.
30. Винокуров В. Т. Лечение повреждений магистральных сосудов / В. Т. Винокуров, Н. М. Андросов, А. В. Бабоян // Хирургия. 2004. - № 3. С. 35-37.
31. Влияние мексидола на структуру стенки магистральных сосудов в пост­репер­фузионном периоде / И. В. Мухина, Н. Н. Проданец, Е. И. Яковлева [и др.] // Морфология. 2006. Т. 129, № 4. С. 89.
32. Воробьев Е. И. Ионизирующие излучения и кровеносные сосуды / Е. И. Воробьев, Р. П. Степанов. М.: Энергоатомиздат, 1985. 296 с.
33. Воронков Л. Г. Структурні зміни магістральних артерій у хворих з хронічною серцевою недостатністю / Л. Г. Воронков, І. А. Шкурат, Є. М. Бесага // Кровообіг та гемостаз. 2005. - № 3-4. С. 15-19.
34. Войналович А. С. Морфологические особенности устья аорты и легочной артерии зрелорождающихся млекопитающих при различной двигательной активности / А. С. Войналович // Морфо­логія лімфатичних та кровоносних судин: наук. конф., присвяченої 100-річчю з дня народження видатного вченого-лімфолога проф. О. І. Свиридова, 9-11 вересня 2000 р.: тез. доп. К., 2000. С. 37-38.
35. Вплив лінолеїл-гідроксамової кислоти на стан процесів перекисного окислення ліпідів та активність ферментів антиоксидантної системи щурів при гіпоксії / Т. В. Кукоба, М. М. Середенко, І. А. Бутович та ін. // Фізіологічний журнал. 1998. - Т. 44, № 5-6. С. 43-48.
36. Вплив блокади гліколізу та міоендотеліального електричного зв’язку на розвиток скоротливих реакцій стінки легеневих артерій та аорти щурів під дією гіпоксії / І. В. Кізуб, А. І. Соловйов, О. О. Мойбенко [та ін.] // Фізіологічний журнал. 2003. Т. 49, № 4. С. 42-47.
37. Вплив лерканідипіну та бісопромолу на проліферативну функцію ендотелію та процеси судинного ремоделювання у хворих на гіпертонічну хворобу при поєднаному пере­бігу з ішемічною хворобою серця / В. К. Тащук, Д. В. Шорікова, Є. І. Шоріков [та ін.] // Клінічна та експериментальна патологія. 2007. Т. 6, № 1. С. 109-112.
38. Гаврилюк О. М. Еластичні волокна: особливості структури та патогістоло­гічні зміни / О. М. Гаврилюк // Acta medica leopa. 1997. - № 1-2. С. 9-13.
39. Гавриш А. С. Региональные особенности структуры и метаболические изменения эндотелия аорты при эксперимен­тальной гиперадреналинемии / А. С. Гавриш, И. Н. Евстратова, М. А. Лисовец // Український кардіологічний журнал. 1997. - № 1. С. 64-66.
40. Гансбургский А. Н. Состояние эндотелия аорты в условиях гиподинамии / А. Н. Гансбургский // Архив анатомии, гистологии и эмбриологии. 1986. - № 8. С. 13-17.
41. Гейченко В. П. Особенности изменения функции эндотелия сосудов при хронической сердечной недостаточности у пациентов старших возрастных групп / В. П. Гейченко, А. В. Курята, О. В. Мужчиль // Проблемы старения и долголетия: IV Національ­ний конгрес геронтологів і геріатрів України, 11-13 жовтня 2005 р.: тез. доп. К., 2005. С. 95-96.
42. Герасим’юк І. Є. Морфологічні прояви впливу легеневої артеріальної гіпертензії на стан кровоносного русла легень / І. Є. Герасим’юк // Вісник морфології. 2005. Т. 11, № 2. С. 177-180.
43. Герасим’юк І. Є. Особливості морфофункціональної перебу­дови легеневих судин при поєднаному впливі гіпоксії та легеневої артеріальної гіпертензії після резекції легенів / І. Є. Герасим’юк, Я. І. Федонюк // Вісник проблем біології і медицини. 2006. Вип 2. - С. 193-195.
44. Гомазков О. А. Эндотелин в кардиологии: молекулярне, физиологические и патологические аспекты / О. А. Гомазков // Кардіологія. 2001. - № 2. С. 50-58.
45. Григорьева Т. Г. Холодовая травма. Патогенез и лечение общего холодо­вого повреждения / Т. Г. Григорьева // Международный медицинский журнал. 2001. - № 12. С. 66-70.
46. Гуч А. А. Роль икроножной артерии в коллатеральном кровоснабжении голени / А. А Гуч, К. В. Сегдосян // Променева терапія: наукові праці Асоціації радіологів України / А. А Гуч. К., 1999. Вип. 5. С. 27-31.
47. Дан В. Н. Современные классификации врожденных пороков развития сосудов (ангиодисплазий) / В. Н. Дан, А. П. Щеголев, С. В. Сапелкин // Ангио­логия и сосудистая хирургия. 2006. Т. 12, № 4. С. 28-33.
48. Даценко Г. В. Морфофункциональные изменения в орга­низме в ответ на общую и локальную гипотермию (обзор литературы) / Г. В. Даценко, Е. Н. Шаповал // Вісник морфології. 2001. - № 2. С. 305-307.
49. Дельва М. Ю. Стан гладеньких міоцитів середньої оболонки задніх сполучних артерій артеріального кола великого мозку за умов функціо­наль­ного навантаження / М. Ю. Дельва // Буковинський медичний вісник. 2001. Т. 5. - № 3-4. С. 32-33.
50. Дмитренко А. С. Гісто-, ультраструктурні зміни гемомікроциркуляторного русла (ГМЦР) та скелетних м’язів у ранні терміни після дії загальної глибокої гіпотермії / А. С. Дмитренко // Вісник морфології. 2003. - № 2. С. 55-59.
51. Ельмезугі Фарадж Мусбах. Ультраструктурна організація стінки артерій м’язового типу в різні терміни постгіпотермічного періоду / Ельмезугі Фарадж Мусбах, О. Г. Попадинець // Медична наука: сучасні досягнення та інновації: науково-практ. конф. молодих учених, 22 листопада 2007 р.: тез доп. Харків, 2007. С. 30.
52. Ельмезугі Ф. М., Попадинець О. Г. Ультраструктурна організація стінки артерій м’язового типу при дії холодового фактора / Ф. М. Ельмезугі, О. Г. Попадинець // Український науково-медичний молодіжний журнал. 2007. - № 3. С. 124.
53. Емец И. Н. Гемодинамическая коррекция транспозиции магистральных сосудов / И.Н.Емец // Клінічна хірургія. 2000. - № 12. С. 18-20.
54. Ермолов А. С. Лечение больных с травмой сосудов в условиях мегаполиса / А. С. Ермолов, В. Л. Леменев, И. П. Михайлов // Хирургия. 2003. - № 12. С. 73-75.
55. Ефимов А. С. Клиническая диабетология / А. С. Ефимов, Н. А. Скробонская. К.: Здоровья, 1998. 320 с.
56. Жолоб О. А. Морфо-функціональний стан судин експериментальних тва­рин під впливом електромагнітного поля високої напруги промислової частоти / О. А. Жолоб // Вісник проблем біології і медицини. 2002. Вип. 11-12. С. 70-73.
57. Зависимость изменений стенки крупных артерий от функционального состояния ЦНС / Н. В. Балашов, И. Т. Демченко, А. К. Косоиров [и др.] // Морфо­логия. 1993. Т. 105, вып. 9-10. С. 43.
58. Загальна глибока гіпотермія / [ Саган О. В., Дутчак У. М., Дмитренко А. С. та ін.]; за ред. Б. В. Шутки. Івано-Франківськ, 2006. 300 с.
59. Затірко А. Ф. Анатомія маткових артерій у передплодів та плодів людини / А. Ф. Затірко // Буковинський медичний вісник. 2001. Т. 5, № 3-4. С. 40-41.
60. Затейщиков А. А. Эндотелиальная регуляция сосудистого тонуса: методы исследования и клиническое значение / А. А. Затейщиков, Д. А. Затейщиков // Кардіологія. 1998. - № 4. С. 15-19.
61. Зенін О. К. Особливості гемодинаміки при стенозі деяких великих артерій людини за даними математичного моделювання / О. К. Зенін // Лабораторна діагнос­тика. 2000. - № 4. С. 65-67.
62. Иванов К. П. Проблема восстановления физиологических функций у человека при глубокой эксидентальной гипотермии (к вопросу о пределах физиологической адаптации) / К. П. Иванов // Физиология человека. 2002. Т. 28, № 3. С. 123-130.
63. Иващенко В. В. Классификация и тактика лечения диабетической ангио­патии нижних конечностей / В. В. Иващенко, В. С. Ковальчук, В. Ф. Ежелев // Клінічна хірургія. 1995. - № 7-8. - С. 13-15.
64. Измалкова Л. Г. Морфологическая характер­ристика нервных сплетений артериальных сосудов различного калибра / Л. Г. Измалкова, А. И. Ларькин, З. В. Туркина // Морфология. 1993. Т. 105, вып. 9-10. С. 85.
65. Изменения реактивности сосудистой стенки под влиянием ионизирующего излучения: докл. АН СССР / В. М. Тараненко, С. М. Тишкин, М. И. Руднев. 1992. Т. 322, № 3. - С. 600-603.
66. Изменения структур тазового сплетения при холодовом стрессе / В. И. Лапша, В. Н. Бочарова, Л. Н. Уткина. [и др.] // Морфология. 1998. Т. 114, № 5. С. 39-43.
67. Изменения эластических свойств артериальных сосудов у больных гипер­тонической болезнью / С. Н. Поливода, А. А. Черепок, Р. А. Сычев [и др.] // Врачебное дело. 2001. № 1. С. 139-140.
68. Илизаров Г. А. Новообразование, регенерация и рост кровеносных сосудов под влиянием напряжения растяжения / Г. А. Илизаров, Н. С. Шудло, Н. С. Мигалкин // Структура и биомеханика скелетно-мышечной и сердечно-сосудистой систем позвоночных: республ. конф., 13-15 апреля 1984 г.: тез докл. К., 1984. С. 10-13.
69. Иммуномодулирующее действие препаратов жирорастворимых витаминов после интенсивных физических нагрузок, выполнявшихся при низкой температуре окружаю­щей среды / А. Р. Авакян, И. Л. Бровкина, А. И. Лазарев [и др.] // Патологическая физиология и экспериментальная терапия. 2002. - № 3. С. 26-29.
70. Иоффе Б. Лечение травматических повреждений кровеносных сосудов в периферической больнице / Б. Иоффе, Е. Хорех И. Мешулам [и др.] // Между­народный медицинский журнал. 2000. - № 5. С. 465-466.
71. Исследование биомеханических свойств общих сонных артерий человека in vitro / О. К. Зенин, Е. А. Колганов, Г. С. Кирьякулов [и др.] // Вісник морфології. 2003. Т. 2. С. 190-193.
72. Казаков Ю. И. Лечение осложненных форм аневризм брюшной аорты / Ю. И. Казаков, С. А. Михалев // Морфология. 2006. Т. 130, № 5. С. 48.
73. Казаков Ю. И. Результаты реконструктивних операций при поражении внутренней сонной артерии / Ю. И. Казаков, М. Г. Хатыпов, М. И. Фтиан // Морфология. 2006. Т. 130, № 5. С. 48-49.
74. Каландаришвили М. О. О длине селезеночной артерии в возрастном ас­пекте / М. О. Каландаришвили // Морфология. 2006. Т. 129, № 4. С. 58.
75. Калашнікова С. М. Мієлоархітектоніка нервів періартеріальних нервових сплетень на різних рівнях щитоподібних артерій / С. М. Калашнікова // Таври­ческий медико-биологический вестник. 2006. Т. 9, № 3, ч. ІІ. С. 59-61.
76. Каплунова О. А. Особенности интраорганных сосудов почек в норме и при ишемической болезни сердца / О. А. Каплунова // Морфология. 2005. Т. 127, № 1. С. 134-142.
77. К вариантной анатомии почечных сосудов / О. Мочалов, Н. Фрунташ, Б. Топор [и др.] // Клінічна анатомія та оперативна хірургія. 2004. Т. 3, № 3. С. 53-54.
78. К вопросу об этиологии аневризм абдоминального отдела аорты / И. И. Затевахин, М. Ш. Цициашвили, А. В. Матюшкин [и др.] // Ангиология и сосудистая хирургия. 2003. Т. 4. - С. 132-141.
79. Клиническая ангиология: руководство для врачей / А. В. Покровский. - Т. 1. М.: Медицина, 2004. 804 с.
80. Кнышов Г. В. Эхокардиографическая диагностика транспозиции мА­гистральных сосудов у детей раннего возраста / Г. В. Кнышов, Е. М. Трембовецкая // Международный медицинский журнал. 2004. - № 3. С. 56-59.
81. Ковалева Д. В. Артерии и вены щитовидной железы человека / Д. В. Ковалева, П. Г. Пивченко, Н. А. Трушель // Морфология. 2006. Т. 129, № 4. С. 64.
82. Козлов В. И. Патофизиологическая характеристика расстройств микроцир­ку­ляции при хронической артериальной ишемии нижних конечностей / В. И. Козлов, Г. А. Азизов // Ангиология и сосудистая хирургия. 2007. Т. 13, № 1. С. 17-21.
83. Козырева Т. В. Иммунный ответ и содержание кортико­стероидов при различных режимах охлаждения / Т. В. Козырева, Л. С. Елисеева // Бюлле­тень экспери­ментальной биологии и медицины. 2002. Т. 133, № 4. С. 384-387.
84. Колосова Н. Г. Кортикостерон и процессы ПОЛ у крыс при двухкратном холодовом воздействии / Н. Г. Колосова, Г. Н. Петракова М. А. Гилинский // Бюллетень экспериментальной биологии и медицины. 1999. - № 3. С. 261-264.
85.