Нестор Яна Володимирівна. КОНСТИТУЦІЙНІ ПРИНЦИПИ ЗДІЙСНЕННЯ СУДОЧИНСТВА В УКРАЇНІ

Краткое описание

Нестор Яна Володимирівна. Назва дисертаційної роботи: "КОНСТИТУЦІЙНІ ПРИНЦИПИ ЗДІЙСНЕННЯ СУДОЧИНСТВА В УКРАЇНІ"

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
імені ТАРАСА ШЕВЧЕНКА
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
імені ТАРАСА ШЕВЧЕНКА
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
Кваліфікована наукова праця
на правах рукопису
НЕСТОР ЯНА ВОЛОДИМИРІВНА
Прим. № ______
УДК 342.565 : 347.97
КОНСТИТУЦІЙНІ ПРИНЦИПИ
ЗДІЙСНЕННЯ СУДОЧИНСТВА В УКРАЇНІ
12.00.02 – конституційне право; муніципальне право
Подається на здобуття наукового ступеня кандидата наук
Дисертація містить результати власних досліджень.
Використання ідей, результатів і текстів інших авторів мають посилання
на відповідне джерело Я. В. Нестор
Науковий керівник –
доктор юридичних наук, професор
МЯЛОВИЦЬКА Ніна Анатоліївна
Київ – 2018

ЗМІСТ
ВСТУП....................................................................................................................... 11
РОЗДІЛ 1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА КОНСТИТУЦІЙНИХ
ПРИНЦИПІВ ЗДІЙСНЕННЯ СУДОЧИНСТВА В УКРАЇНІ...................... 211
1.1. Методологічний інструментарій і джерельна база наукового
дослідження конституційних принципів здійснення судочинства.......... 211
1.2. Генезис становлення і розвитку юридичної думки щодо
конституційних принципів судочинства ...................................................... 38
1.3. Поняття, правова природа та класифікація
конституційних принципів судочинства .................................................... 566
Висновки до розділу 1 .................................................................................. 855
РОЗДІЛ 2. РЕАЛІЗАЦІЯ КОНСТИТУЦІЙНИХ ПРИНЦИПІВ
СУДОЧИНСТВА В УКРАЇНІ............................................................................... 89
2.1. Конституційні принципи судочинства в механізмі
забезпечення прав і свобод людини і громадянина..................................... 89
2.2. Реалізація конституційних принципів здійснення судочинства
в актах Конституційного Суду України ................................................... 1033
2.3. Конституційні принципи здійснення судочинства
у судовій практиці судів загальної юрисдикції........................................ 1255
Висновки до розділу 2 ................................................................................ 1355
РОЗДІЛ 3. ОПТИМІЗАЦІЯ ЗАКОНОДАВЧОГО ЗАКРІПЛЕННЯ
КОНСТИТУЦІЙНИХ ПРИНЦИПІВ
ЗДІЙСНЕННЯ СУДОЧИНСТВА В УКРАЇНІ ............................................ 13838
3.1. Особливості конституційно-правового регулювання
принципів здійснення судочинства у зарубіжних країнах ................... 13838
3.2. Міжнародно-правові стандарти здійснення судочинства................ 1533
3.3. Шляхи вдосконалення правового регулювання
конституційних принципів здійснення судочинства в Україні.............. 1733
Висновки до розділу 3 ................................................................................ 1822
ВИСНОВКИ ......................................................................................................... 1855
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ........................................................ 1933
ДОДАТКИ............................................................................................................... 220

Список литературы

ВИСНОВКИ
У дисертації виконано наукове завдання з розкриття поняття, правової
природи та класифікації конституційних принципів здійснення судочинства, їх
місця та ролі у механізмі забезпечення прав і свобод людини і громадянина,
реалізації у судовій практиці, особливостей правового регулювання принципів
судочинства у зарубіжних країнах і на міжнародно-правовому рівні, а також
визначення шляхів удосконалення законодавчого закріплення конституційних
принципів здійснення судочинства в Україні.
Дослідження конституційних принципів здійснення судочинства в Україні
дало нам змогу дійти таких висновків теоретичного та праксеологічного характеру.
1. Методологія дослідження конституційних принципів здійснення
судочинства – це система теоретичних, філософсько-світоглядних методів і
підходів, які нададуть можливість всебічно та об’єктивно розкрити загальні
закономірності становлення, функціонування й розвитку конституційних
принципів здійснення судочинства.
2. Дослідження історії виникнення принципів здійснення судочинства дає
можливість зробити висновок, що починаючи зі свого зародження (виникнення)
вони лягли в основу відповідних конституційно-правових положень і пройшли
тривалий час свого становлення. Взагалі становлення в Україні судових
органів, як і принципів здійснення судочинства в цілому, розпочинається з
періоду Русі княжої доби.
Враховуючи вищевикладене, можна виділити такі основні етапи
становлення принципів здійснення судочинства в Україні:
 I етап – виникнення і правове закріплення окремих принципів
здійснення судочинства на Русі;
 II етап – юридичне закріплення окремих принципів здійснення
судочинства в Литовсько-Польську добу;
186
 III етап – правове закріплення принципів здійснення судочинства в
історичні періоди Запорозької Січі та Гетьманщини;
 IV етап – реформування і встановлення нових принципів здійснення
судочинства під час перебування українських земель у складі Російської та
Австро-Угорської імперій;
 V етап – закріплення конституційних принципів здійснення
судочинства в Українській Народній Республіці (періоду Української
Центральної Ради), Українській Державі, Українській Народній Республіці
(періоду Директорії), Західноукраїнській Народній Республіці;
 VI етап – юридичне закріплення принципів здійснення судочинства в
часи перебування Радянської України у складі СРСР;
 VII етап – розвиток і диференціація принципів здійснення судочинства
у сучасному юридичному процесі шляхом правового регулювання у
Конституції України, Законі України «Про судоустрій і статус суддів», а також
процесуальних кодексах України.
Історико-правові документи свідчать про те, що принципи здійснення
судочинства закріплювались протягом усього періоду становлення й розвитку
української державності та права. Отже, конституційні принципи здійснення
судочинства мають тривалу історію виникнення і розвитку, яка обчислюється
століттями.
3. Конституційний принцип здійснення судочинства – це основоположна,
фундаментальна та визначальна засада судового розгляду, відповідно до якої
здійснюється процесуально-правова форма розгляду справи судом.
Особливе значення конституційних принципів здійснення судочинства
також полягає в тому, що вони є основними гарантіями справедливого та
неупередженого розгляду й вирішення судових спорів з метою захисту прав,
свобод і законних інтересів суб’єктів правовідносин.
Конституційні принципи здійснення судочинства у юридичній науці
часто ототожнюються із процедурними принципи судової влади,
187
процесуальними елементами принципів правосуддя, судочинними принципами
правосуддя, функціональними принципами судової влади, динамічними
принципами правосуддя.
4. Перелік конституційних принципів здійснення судочинства в якості
його основних засад міститься у частині 2 статті 129 Конституції України,
серед яких: рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом;
забезпечення доведеності вини; змагальність сторін та свобода в наданні ними
суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості; підтримання
публічного обвинувачення в суді прокурором; забезпечення обвинуваченому
права на захист; гласність судового процесу та його повне фіксування
технічними засобами; розумні строки розгляду справи судом; забезпечення
права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках – на
касаційне оскарження судового рішення; обов’язковість судового рішення.
Наведений перелік конституційних принципів здійснення судочинства є
відкритим, що відображено у частині 3 статті 129 Конституції – законом
можуть бути визначені також інші засади судочинства.
5. Можливі критерії класифікації конституційних принципів здійснення
судочинства є такими: за джерелом закріплення (походження) ─ закріплені в
Конституції України та процесуальному законодавстві; за галуззю судочинства
(юридичного процесу): конституційно-процесуальні, цивільно-процесуальні,
кримінально-процесуальні, господарсько-процесуальні, адміністративнопроцесуальні; за сферою дії (поширенням) – загальні та спеціальні; за
характером – інституційні та динамічні; за суб’єктами, процесуально-правове
становище яких регулюється за допомогою даних принципів – ті, що
регулюють діяльність суду з розгляду та вирішення справ; ті, що визначають
правовий статус сторін і третіх осіб у судовому розгляді; ті, що стосуються
інших суб’єктів права.
6. Конституційні принципи здійснення судочинства взаємопов’язані один
з одним. Маючи свій особливий зміст, вони взаємно обумовлюють дію один
одного і становлять систему, яка визначає зміст і процесуальну форму
188
здійснення судочинства в Україні. Система конституційних принципів
здійснення судочинства являє собою фундамент, на основі якого формується
процесуальне законодавство. Система даних принципів має забезпечувати
єдиний режим законності, верховенства права та застосування всіх інших
правових приписів в діяльності судових органів, слугувати методологічною
основою розвитку та вдосконалення вітчизняного конституційного,
судоустрійного та процесуального законодавства.
Оскільки в конституційних принципах здійснення судочинства можна
виділити характерні особливості, що притаманні судочинству як у цілому, так і
окремим його видам (конституційному, цивільному, кримінальному,
господарському, адміністративному), вони характеризуються єдністю.
7. Механізм забезпечення прав і свобод людини та громадянина є
широким поняттям і включає в себе «реалізацію прав і свобод людини та
громадянина», «охорону прав і свобод людини та громадянина», «захист прав і
свобод людини та громадянина». Провідне місце в механізмі забезпечення прав
і свобод людини і громадянина в Україні належить органам судової влади
України (Конституційному Суду України та судам загальної юрисдикції), які
гарантують верховенство Основного Закону та верховенство права на всій
території нашої держави.
8. Важливим у механізмі забезпечення прав і свобод людини та
громадянина є діяльність саме незалежної й ефективної судової влади. Судові
процедури забезпечення основних прав і свобод, які часто збігаються з
конституційними принципами здійснення судочинства, є найбільш
ефективними. Вони загалом дають змогу забезпечити пряму дію
конституційних норм, а також безпосередньо захистити основні права і свободи
людини і громадянина.
9. Чинні конституційні принципи здійснення судочинства в Україні слід
віднести до загальних (універсальних) гарантій забезпечення прав і свобод
людини і громадянина. Дотримання конституційних принципів здійснення
судочинства однозначно сприяє зміцненню конституційної законності та
189
спрямований на вироблення правових засобів, що забезпечують розвиток і
захист конституційних цінностей, гарантують забезпечення та захист права і
свободи людини і громадянина. Оптимальність механізму забезпечення прав і
свобод людини і громадянина, гарантії реалізації прав і свобод знаходяться у
прямій залежності насамперед від дотримання конституційного принципу
верховенства права, який є одночасно і принципом здійснення судочинства в
Україні, та структурно включає, зокрема, свободу, рівність, справедливість і
правову визначеність.
10. На підставі аналізу актів Конституційного Суду України, прийнятих в
результаті його діяльності, є усі підстави стверджувати, що він відіграє
провідну роль у побудові правової держави на основі принципу верховенства
права. Конституційний Суд України посідає провідне і водночас особливе місце
в механізмі забезпечення прав і свобод людини і громадянина в Україні. Він
сприяє розкриттю змісту конституційних прав і свобод, що дає можливість
більш повної й успішної їх реалізації. На сьогодні практика, рішення і правові
позиції Конституційного Суду України стали орієнтиром у діяльності органів
судової, виконавчої та законодавчої влади в питаннях, що стосуються прав і
свобод. Конституційний Суд України в процесі захисту прав і свобод людини, а
також вироблення стандартів таких гарантій, діє на основі визначених
конституційних принципів здійснення судочинства. У правових позиціях
Конституційного Суду України відображені та розвинуті фактично усі
конституційні принципи здійснення судочинства, передбачені частиною
другою статті 129 Конституції України. Найбільшою мірою в актах
конкретизовано та розвинуто принцип верховенства права. У діяльності
Конституційного Суду України значний інтерес, важливу роль і значення
становить вивчення окремих думок суддів, які в переважній більшості свідчать
про дискусійність справ, що розглядаються. Окремі думки суддів
підтверджують виняткову складність у процесі розгляду спорів, а також
винесення висновків. Аналіз рішень та висновків, винесених Конституційним
Судом України, а також ознайомлення зі змістом окремих думок, висловлених
190
суддями, дає можливість виявити прогалини, що існують в нормативноправових актах.
11. Закріплення права особи на конституційну скаргу сприятиме істотній
оптимізації механізму забезпечення прав і свобод людини. У цьому контексті
доступ суб’єктів до конституційного правосуддя має набути якості
фундаментальної гарантії дотримання державою конституційних прав і свобод
фізичних і юридичних осіб, а також належним вираженням ефективності
державної політики.
12. У судовій практиці судів загальної юрисдикції застосовуються
конституційні принципи здійснення судочинства, передбачені частиною
другою статті 129 Конституції України. Судовий захист прав і свобод людини і
громадянина в Україні потребує подальшого вдосконалення, що можливо
досягти, зокрема, і за рахунок якісного вдосконалення конституційних
принципів здійснення судочинства.
13. Проведений аналіз чинних положень сучасних конституцій
зарубіжних країн свідчить, що у переважній більшості з них на
конституційному рівні передбачено та врегульовано основні принципи
здійснення судочинства.
Незважаючи на те, що між конституційними системами судоустрою і
судочинства країн світу є чимало відмінностей, спільним є закріплення таких
принципів судочинства, як незалежність суддів, гласність, усність,
вмотивованість судових рішень. Принцип змагальності безпосередньо був
закріплений у конституціях пострадянських країн у 90-тих роках XX століття.
Натомість принцип диспозитивності судочинства на сьогодні залишається не
передбаченим у конституціях країн світу.
У результаті аналізу положень розглянутих конституційних актів країн
світу слід зробити висновок про наявність двох підходів до конституційного
закріплення принципів здійснення судочинства: інституційний (закріплення
конституційних принципів здійснення судочинства в межах різних структурних
підрозділів конституції, як у Білорусі, Грузії, Болгарії, Австрії, Бельгії,
191
Швейцарії, Іспанії, США); консолідований (закріплення конституційних
принципів здійснення судочинства на рівні окремого структурного підрозділу
(статті) конституції, як в Україні, Сербії, Бразилії, Венесуелі, Перу).
14. На сучасному рівні розвитку міждержавного співробітництва
вироблено широкий комплекс міжнародно-правових стандартів здійснення
судочинства, дотримання і виконання яких є важливим фактором розвитку та
вдосконалення правової державності на національному рівні.
На сьогодні міжнародно-правові стандарти здійснення судочинства
активно застосовуються як Конституційним Судом України, так і судами
загальної юрисдикції. Водночас, оскільки міжнародно-правові стандарти
здійснення судочинства недостатньо врегульовані та систематизовані, це дає
можливість їх розширення на рівні національної правової системи.
15. Міжнародно-правові стандарти здійснення судочинства виявляють
свій зміст у численних нормах міжнародного права, які різноманітні як за
своєю юридичною значимістю, так і політико-правовою значимістю в системі
міжнародних зобов’язань держав. Система міжнародно-правових стандартів
здійснення судочинства є розвинутою, розгалуженою і містить значну кількість
матеріально-правових та процесуальних принципів, визнаних світовим
співтовариством з метою гарантувати кожній особі належний і ефективний
судовий захист.
Принципи та норми міжнародного права істотно доповнюють норми
національного права з питань здійснення судочинства. Більше того, значна
кількість принципів здійснення судочинства набула великого значення завдяки
своєму нормативному закріпленню на міжнародно-правовому рівні.
16. Враховуючи зазначене, слід зауважити, що перспективи
вдосконалення юридичного закріплення конституційних принципів здійснення
судочинства, проблематика їх впровадження та застосування у правотворчій і
правозастосовній діяльності вимагає чіткого наукового обґрунтування.
Вважаємо, що врахування зарубіжного та міжнародного досвіду
юридичного закріплення принципів здійснення судочинства, безумовно,
192
допоможе українському законодавцю більш цілеспрямовано реформувати
відповідне національне конституційне законодавство.
На основі подальшого дослідження вже закріплених конституційних
принципів здійснення судочинства необхідно визначити перспективні напрями
вдосконалення чинного галузевого процесуального законодавства з
врахуванням їх специфіки.