НОМІНАТИВНИЙ ПРОСТІР “ІГРОВИЙ ВИД СПОРТУ” В СУЧАСНІЙ АНГЛІЙСЬКІЙ МОВІ: ЛІНГВОКОГНІТИВНИЙ ТА ЛІНГВОКУЛЬТУРНИЙ АСПЕКТИ

Краткое описание

Луганський національний педагогічний університет
імені Тараса Шевченка

На правах рукопису

УДК 811. 111 + 81’373. 612

Недайнова Ірина Василівна

НОМІНАТИВНИЙ ПРОСТІР ІГРОВИЙ ВИД СПОРТУ”
В СУЧАСНІЙ АНГЛІЙСЬКІЙ МОВІ:
ЛІНГВОКОГНІТИВНИЙ ТА ЛІНГВОКУЛЬТУРНИЙ АСПЕКТИ

Спеціальність 10.02.04 германські мови

Дисертація
на здобуття наукового ступеня
кандидата філологічних наук

Науковий керівник:
Левицький Андрій Едуардович,
доктор філологічних наук,
професор

Луганськ 2004

ЗМІСТ
ВСТУП........................................................................................................................5
РОЗДІЛ 1. ЛІНГВОКОГНІТИВНИЙ ТА ЛІНГВОКУЛЬТУРНИЙ АСПЕКТИ ГРИ ЯК ФОРМИ СОЦІАЛЬНОЇ
ВЗАЄМОДІЇ......................................................................................15
1.1. Когнітивне підґрунтя мовної поведінки особистості............................16
1.2. Гра як одна із форм соціального спілкування................................................25
1.2.1. Використання теоретико-ігрового підходу до аналізу мовних
і мовленнєвих даних................................................................................29
1.2.2. Форми існування гри як комунікативної інтеракції............................34
1.3. Лінгвокультурні особливості розвитку ігрового виду спорту..................38
1.3.1. Лінгвокультурний образ гри у футбол..................................................39
1.3.2. Лінгвокультурний образ гри у крикет...................................................41
1.3.3. Лінгвокультурний образ гри у бридж...................................................43
Висновки до першого розділу.................................................................................44
РОЗДІЛ 2. ОРГАНІЗАЦІЯ НОМІНАТИВНОГО ПРОСТОРУ
ІГРОВИЙ ВИД СПОРТУ” В СУЧАСНІЙ
АНГЛІЙСЬКІЙ МОВІ...............................................................47
2.1. Функціонально-семантичні основи польової організації одиниць
номінації ігрових видів спорту в сучасній англійській мові.................49
2.2. Структура функціонально-семантичного поля Ігровий вид спорту”
в сучасній англійській мові.............................................................................52
2.2.1. Компоненти ядерної зони одиниць номінації ігрових видів
спорту в сучасній англійській мові.............................................66
2.2.2. Компоненти периферійної зони одиниць номінації ігрових
видів спорту в сучасній англійській мові.....................................68
2.3. Гіперо-гіпонімічні відношення між одиницями номінації ігрових
видів спорту.......................................................................................................70
2.3.1 Футбол.......................................................................................................72
2.3.2. Крикет .....................................................................................................75
2.3.3. Бридж.......................................................................................................77
2.4. Особливості номінації компонентів номінативного простору Ігровий
вид спорту” в сучасній англійській мові......................................................79
2.4.1. Мотиваційні основи процесу номінації ігрових
видів спорту...........................................................................................80
2.4.2. Семантичний аспект номінації ігрових видів спорту
в сучасній англійській мові.................................................................87
2.4.3. Частиномовна приналежність компонентів номінативного
простору Ігровий вид спорту” в сучасній
англійській мові.......................................................................................98
Висновки до другого розділу................................................................................101
РОЗДІЛ 3. ЗАСОБИ ВИРАЖЕННЯ ТИПОВОЇ МОДЕЛІ
ІГРОВОГО ВИДУ СПОРТУ В СУЧАСНІЙ
АНГЛІЙСЬКІЙ МОВІ.............................................................106
3.1. Мовні особливості відтворення типової моделі
Гра у футбол”........................................................................................113
3.2. Мовна реалізація типової моделі Гра в крикет”................................121
3.3. Мовне втілення типової моделі Гра в бридж”.....................................128
3.4. Нетипові моделі як підґрунтя розвитку нових
видів спорту....................................................................................................139
3.4.1. Регбі........................................................................................................142
3.4.2. Бейсбол..................................................................................................147
3.4.3. Контракт-бридж....................................................................................152
Висновки до третього розділу...............................................................................157
ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ.....................................................................................162
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ..........................................................171
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДОВІДКОВИХ МАТЕРІАЛІВ.....................186
СПИСОК ВИКОРИСТАНОГО ІЛЮСТРАТИВНОГО МАТЕРІАЛУ.......189
ДОДАТОК А. ТЕКСТОВЕ ВТІЛЕННЯ ТИПОВОЇ ІГРОВОЇ
СИТУАЦІЇ У ФУТБОЛЬНОМУ МАТЧІ..........................191
ДОДАТОК Б. ТЕКСТОВЕ ВТІЛЕННЯ ТИПОВОЇ ІГРОВОЇ
СИТУАЦІЇ У КРИКЕТНОМУ МАТЧІ..........................193
ДОДАТОК В. ТЕКСТОВЕ ВТІЛЕННЯ ТИПОВОЇ ІГРОВОЇ
СИТУАЦІЇ У ПАРТІЇ В БРИДЖ...............................195
ДОДАТОК Д. СЛОВНИК ЛЕКСИЧНИХ ОДИНИЦЬ НА ПОЗНАЧЕННЯ СКЛАДНИКІВ ТИПОВИХ СИТУАЦІЙ У ФУТБОЛІ, КРИКЕТІ Й БРИДЖІ.....................................................................................196

Вступ

Сучасна тенденція представлення знань у вигляді просторів, що мають спільні лінгвістичні, прагматичні та культурні риси, зумовлює звернення лінгвістики до вивчення позамовних чинників, які впливають на вибір лексичних засобів у акті комунікації. Дослідження лінгвокогнітивних та лінгвокультурних аспектів мотивації цього вибору набуває вагомого значення для аналізу семантики мовних одиниць у межах номінативного простору, що позначає той чи інший вид людської діяльності.
Реалії світу існують в свідомості людини у вигляді певних концептів, які кодифікуються в мові [100, с. 49]. Систематизація та взаємодія концептів у широкому мовному просторі спонукають учених, які займаються цією галуззю лінгвістичних досліджень, усе частіше звертатися до встановлення процесів ментальної репрезентації існуючих реалій та їх вербалізації [18; 19; 64; 66; 101]. Дію механізмів вибору лексичних засобів індивідом для опису цих реалій глибоко й успішно аналізували вчені західних [120; 132; 138; 143; 144; 160; 172; 174] і вітчизняних [2; 5; 27; 42; 51; 87; 92; 94; 105; 109; 111] лінгвістичних шкіл. Неможливість людського мозку утримати всі значення мовних одиниць приводить нас до того, що в повсякденному житті ми звертаємось до певних модельних конструктів, як, наприклад, фреймових структур [74; 175], ідеалізованих когнітивних моделей [65], ментальних просторів [151; 152; 153; 172; 195].
Такі конструкти відіграють важливу роль у дослідженні свідомості та поведінки людини, тому що саме вони впливають на відбудову адекватної ментальної репрезентації про оточуючий світ і допомагають у виборі відповідної комунікативної схеми. Так, наприклад, ментальні простори, які по суті є сукупністю ментальних репрезентацій [152], край важливі для отримання інформації, що знаходиться за межами конкретного або логічного, а лінгвістичні, прагматичні та культурні стратегії, що поєднують ці простори, працюють на створення своєрідного суспільного об’єкту [15; 63; 64; 152], який являє собою середовище концептуалізації та мислення [64].
Специфічний аспект інформації, яка набувається й переробляється індивідом, її мінливість у межах тієї чи іншої ситуації переконують нас у тому, що когнітивні процеси, які відбуваються у свідомості людини, є процесами творчими [37; 45; 86; 88; 120; 165]. У такому випадку природною виступає інтеграція різних наук (філософії, психології, медицини й т. ін.) і кооперація вчених різних галузей (М.Мінський [175], А.Ньювел [180] і Г.Саймон [188] проблеми штучного інтелекту; Дж.Маккарті [171] обчислювальні алгоритми та комп’ютерні технології; А.Голдмен [157] філософія; Ж.Пиаже [183], О.О.Потебня [95], Е.Толман [192], психологія в мовознавстві; Н.Хомський [138, 139] ментальна граматика; Р.Джекендофф [160], Е.Рош [184,185] психолінгвістика та ін.) для виявлення принципу відбору мовних одиниць під час надходження зовнішнього сигналу з оточуючої дійсності та їх зв’язку з ментальними механізмами у свідомості людини.
Сучасну наукову парадигму, яка сформувалася завдяки взаємодії принципів інтеграції й диференціації наук, системному підходу й загальній математизації наук, можна охарактеризувати як функціонально-системну [52]. Наше звернення в цьому дослідженні до проблеми теорії ігор, яка отримала свій розвиток у роботах Дж. фон Ньюмана й О.Моргенштерна [179], Р.Бартона [135], Г.Саймона [188], викликане прагненням подати аналізовані нами мовні засоби не тільки у вигляді лінгвістичних структур, а в межах моделей, які описують комунікативну ситуацію як результат підкорення кожного з учасників певним типовим нормам та дають змогу розглядати її з погляду наслідків порушення цих норм.
Оскільки теоретико-ігрові моделі базуються на черговості застосування до них певних ігрових правил і відрізняються значним ступенем варіативності норм поведінки учасників, то найбільш цікавим у лінгвокогнітивному плані вбачається аналіз гри як загальнофілософського поняття, яке представляє вид життєдіяльності індивіда [10; 21; 119; 128]. Універсальність цього виду діяльності людини існує у зв’язку з тим, що у грі ми маємо справу з функцією живої істоти” [119, с. 17] і ми бачимо складну мережу подібностей” [21, с. 111]. Однак у розгляді цього поняття як елемента культури нам видається цікавим і важливим з’ясувати, наскільки прийнятним є передбачення Й.Хейзинги про те, що гра може варіюватися, але не може модифікуватися” [119, с. 220], до сучасних британських ігор.
У цьому зв’язку особливий інтерес викликають спортивні ігри як один з найбільш популярних видів людської активності, що склався здавна. Процес глобалізації й інтеграції спорту в повсякденне життя [159; 181; 223] дає благодатний ґрунт для аналізу таких видів спорту, як крикет, футбол і бридж, зокрема, у межах їх інтерпретацій і сучасної філософії спорту взагалі. Прийнятий нами принцип (теорія ігор типова модель ігрової ситуації фреймова презентація ігрової події концепт, який представляє ігрову реалію) дослідження властивостей ігрової ситуації приводить нас до аналізу функціонально-семантичних основ польової організації лексики, яка позначає події суто британських ігор у футбол, крикет й бридж в сучасній англійській мові. Компоненти функціонально-семантичних полів співвідносяться з концептуальною картиною світу та формують номінативний простір як відображення ознак реалій та їх лексичної інтерпретації [61; 50; 106; 126] в мовній культурі британців. Лексична інтерпретація будь-якого фрагмента номінативного простору дозволяє виділити мотивуючі ознаки номінації та сприяє розумінню лінгвокогнітивних процесів, що впливають на формування сприйняття людиною світу.
Актуальність дисертації визначається загальною спрямованістю низки сучасних мовознавчих досліджень на встановлення системних взаємозв’язків лексичних одиниць у межах певних номінативних просторів. Своєчасність вивчення номінації складників таких угруповань зумовлюється необхідністю розкриття їх особливостей у лінгвокогнітивному та лінгвокультурному ракурсах.
Зв’язок роботи з науковими темами. Дисертація виконана в межах позабюджетної комплексної науково-дослідної теми кафедри англійської філології Луганського національного педагогічного університету імені Тараса Шевченка Прикладні аспекти лінгвістики романо-германських і східнослов’янських мов” (тема затверджена вченою радою Луганського національного педагогічного університету імені Тараса Шевченка, протокол № 6 від 28 січня 2000 року).
Мета дослідження встановлення особливостей організації лексики, що позначає ігрові види спорту в сучасній англійській мові.
Поставлена мета передбачає необхідність розв’язання таких завдань:
1) уточнити зміст поняття номінативного простору;
2) розкрити організацію лексичних засобів на позначення компонентів номінативного простору Ігровий вид спорту” в сучасній англійській мові;
3) визначити структурні, семантичні й ономасіологічні особливості лексики, що позначає ігрові події засобами сучасної англійської мови;
4) розкрити концептуальну структуру позначень ігрових видів спорту (футбол, крикет й бридж) в сучасній англійській мові;
5) виявити лексичні одиниці сучасної англійської мови на позначення компонентів номінативного простору Ігровий вид спорту”;
6) описати ієрархію відношень між лексичними одиницями, що позначають ситуації гри у футбол, крикет й бридж засобами сучасної англійської мови;
7) розкрити гіпонімічну реалізацію гіпероніма Ігровий вид спорту” в лексиці футболу, крикету й бриджу;
8) окреслити компоненти ядерної й периферійної зон структурної організації лексики сучасної англійської мови на позначення складників ігрових видів спорту (футболу, крикету й бриджу);
8) представити мовленнєві особливості реалізації типової ігрової ситуації засобами сучасної англійської мови;
9) встановити етнокультурні особливості мовленнєвої реалізації лексичних одиниць сучасної англійської мови на позначення компонентів гри у футбол, крикет й бридж;
10) окреслити тенденції об’єднання лексичних одиниць у понятійні гнізда для формування словників сучасних британських ігор футболу, крикету й бриджу.
Об’єктом дослідження є лексичні одиниці сучасної англійської мови на позначення складників ситуації гри у футбол, крикет і бридж.
Предметом вивчення є лінгвокогнітивні й лінгвокультурні властивості мовної та мовленнєвої реалізації лексичних одиниць, що формують номінативний простір Ігровий вид спорту” в сучасній англійській мові.
Матеріалом дисертаційного дослідження слугували 479 лексичних одиниць, що позначають ігрові події (з них футболу 233 одиниці, крикету 150 одиниць, бриджу 96 одиниць), відібраних шляхом суцільної вибірки зі словників, тезаурусів і спортивних глосаріїв, а також зафіксованих у сучасній англомовній періодичній пресі (1999-2003 рр.).
У дослідженні використовуються такі методи: описовий для встановлення семантичних і ономасіологічних особливостей лексики на позначення ігрових видів спорту на сучасному етапі розвитку англійської мови; аналіз словникових дефініцій з метою виявлення номінативних особливостей лексичних засобів позначення ситуації гри у футбол, крикет й бридж (АГЕНТ ігрової дії, типова/нетипова дія, засіб реалізації ігрової дії, РІЗНЕ, що позначає подію, яка не належить до попередніх груп); компонентний аналіз для визначення й опису семантичної структури досліджуваних лексичних одиниць і виявлення компонентів, які відображають семантичні відношення в номінативному просторі Ігровий вид спорту”; метод фреймового моделювання, за допомогою якого встановлено особливості семантики номінації й функціонування окреслених лексичних одиниць; для виявлення особливостей структурної організації номінативного простору Ігровий вид спорту” був застосований польовий підхід.
Наукова новизна дослідження визначається тим, що вперше встановлено обсяг номінативного простору Ігровий вид спорту” та його складників як лексико-семантичної підсистеми сучасної англійської мови; вперше виявлено лінгвокультурні особливості трансформації типових ознак ігрової ситуації, що приводять до появи непрототипових моделей ігор. Новим в роботі також є опис ієрархії лексичних засобів, що репрезентують ігрові події, та представлення гіпонімічної реалізації гіпероніма Ігровий вид спорту” в лексиці футболу, крикету й бриджу.
Теоретичне значення дослідження полягає у встановленні закономірностей розвитку лексичних засобів на позначення складників ігрових видів спорту, у з’ясуванні способів, що вмотивовують їх номінацію. Висновки щодо особливостей найменування ігрових подій та системності організації лексичних засобів, що їх позначають, можуть бути внеском у теорію номінації. Застосування методу концептуального аналізу для опису ієрархії лексичних засобів на позначення ігрових видів спорту сприяє подальшому розвитку теорії поля у лінгвістиці.
Практична цінність дослідження визначається можливістю використання його результатів у курсах лексикології (розділи Семантична структура англійського слова”, Семантична мотивація”, Проблеми лексикографії сучасної англійської мови”) і стилістики англійської мови (розділ Стилістична диференціація англійської мови”), у спецкурсах з когнітивної семантики й лінгвокультурології, у наукових дослідженнях з англійської філології, а також при укладанні словників спортивної лексики сучасної англійської мови.
Положення, що виносяться на захист:
1. Ігрові види спорту футбол, крикет й бридж як первісно задані у британській культурі концепти з глибоким культурно-національним контекстом моделюються в систему з певними правилами й певним типом поведінки, яка постає у вигляді семантичних сценаріїв, спрямованих на розгортання типових ситуацій в межах ігрового простору. Вибір лексичних засобів для опису цих ситуацій є наслідком інтеграції концептуальних та мовних моделей.
2. Системний характер типової ігрової події виявляється в реалізації конвенційного фрейму, який складається з взаємодіючих компонентів: ПРАВИЛА, ГРАВЦІ, СУДДІ та ГЛЯДАЧІ, а лексичні одиниці, які позначають ці компоненти, формують номінативний простір поняття Ігровий вид спорту” в сучасній англійській мові. Складовими елементами цього простору є функціонально-семантичні поля (ФСП), що представляють угрупування лексичних засобів англійської мови, які взаємодіють на підставі спільності їх семантичних функцій і виражають варіанти певної семантичної категорії.
3. Функціональна взаємодія елементів номінативного простору здійснюється на основі тієї ролі, яку позначені лексичними засобами концепти відіграють у розгортанні типової ігрової ситуації. Лексичні засоби, що позначають ігрові види спорта, об’єднані образною основою та спільним лінгвокультурним компонентом та орієнтовані на мовну категорізацію ігрових подій, де вони розуміються як: AGENT (агент ігрової дії або формування агентів, які беруть активну або пасивну типову для цього виду спорту участь у грі (гравці, судді, глядачі), ACTION (типова (нетипова) дія учасника ігрової ситуації, INSTRUMENT (засоби, за допомогою яких відбувається типова спортивна дія, або обладнання, необхідне для реалізації спортивної ситуації), MISCELLANY (будь-яка інша ігрова подія, яка не належить до попередніх груп і не відповідає їм за своїми семантичними ознаками).
4. Ядерні елементи, встановлені у функціонально-семантичній організації лексичних засобів досліджуваних видів спорту, є базовими одиницями для побудови комунікації в контексті ігрової ситуації. Саме вони передають суть описуваної мовою ігрової події. Лексична ж периферія має пряму залежність від ядра та є спрямованою на доповнення й розширення типового образу того чи іншого складового елементу ігрової ситуації у футболі, крикеті і бриджі.
5. За характером відображення об’єкта позамовної дійсності у кожному з полів виділено спільний семантичний компонент, що дозволяє конкретизувати концепт, позначений лексичною одиницею. Група слів, що формує ФСП, об’єднується відношенням частина ціле” та вибудовує зв’язок гіперонім гіпонім”. В окреслених полях наявні родо-видові зв’язки (гіперо-гіпонімічні відношення), які підкреслюють подібність всередині одного класу денотатів та слугують основою для їх різноманітної лексичної реалізації.
6. Одиниці номінації, що позначають ігрові події, є екстралінгвально вмотивованими, а найчастішими прийомами, які мотивують цю лексику, виявляються спеціалізація та генералізація значення слова, включення в значення одного слова елементів значення іншого та складання двох слів та їх значень. Одним з найбільш продуктивних способів номінації, що мотивують позначання ігрових подій, є метафоричне перенесення, суттю якого виступають образні порівняння з вже існуючими предметами за зовнішньою подібністю із суміжною спортивною подією або збіги частини деяких ознак, відображених у попередньому значенні.
7. Наявність системних відношень між лексичними одиницями номінативного простору розглядуваних ігор характеризує вокабуляр ігрових видів спорту як спеціальну лексику, що відкрита для внутрішнього розвитку і для зовнішнього впливу. У відношеннях між лексичними одиницями виявлено, що в основі процесу номінації складників ігрових видів спорту знаходяться механізми, типові для загальновживаної лексики, наприклад: зміна або уточнення плану вираження чи плану змісту, полісемія, омонімія, наявність міжгалузевих омонімів, встановлення синонімічних і антонімічних відношень між лексичними засобами.
8. Порушення загальноприйнятих дій учасниками ігрової ситуації та наявність трансформації типової ознаки привели до ускладнення або спрощення категоріальних ознак футболу, крикету й бриджу. Це слугувало поштовхом до розриву зв’язків з грою-основою і до появи нетипових властивостей, які привели до утворення нових ігор, що трансформувалися в подальшому в самостійні ігри та розвиваються за власними правилами (регбі, бейсбол, контракт-бридж).
9. Переймаючи певні правила ігрової поведінки, словники регбі, бейсболу й контракт-бриджу запозичили з лексики ігор-попередників футболу, крикету й бриджу номінативні одиниці на позначення своїх ігрових подій. При цьому спостерігаються певні доповнення у словниках цих ігор. Вони позначають нововведення, що відокремлють регбі, бейсбол й контракт-бридж у самостійні ігри. Акт номінації нової ігрової події спрямовується на опис суті концепту, який знаходить своє місце в культурі британського народу.
Апробація результатів дослідження здійснювалася на міжнародній науковій конференції, присвяченій 70-річчю факультету іноземних мов Харківського національного університету імені В.Н.Каразіна (Харків, 2000), на міжнародному науково-практичному семінарі Методологія педагогічного дослідження: сучасні мови (гносеологія і практика)” (Тамбов, 2001), на міжнародній науковій конференції ЮНЕСКО Мова, освіта i культура у сучасному світі” (Київ, 2001), на шостій національній конференції TESOL Ukraine The Way Forward to English Language and ESP Teaching in the Third Millennium” (Київ, 2001), на конференції Відділу з питань науки й культури США (ACCELS) з соціолінгвістики (Львів, 2003), на міжнародній конференції Семантичні поля гри” (проблемна група Логічний аналіз мови”) в Інституті мовознавства Російської Академії наук (Москва, 2004).
Публікації. Результати дисертаційного дослідження висвітлено в шести статтях, опублікованих у наукових фахових виданнях України, і чотирьох тезах національних та міжнародних конференцій. Загальний обсяг публікацій 2,9 др. арк.
Структура роботи. Дисертація загальним обсягом 233 сторінки (текст дисертації становить 170 сторінок) складається із вступу, трьох розділів з висновками до кожного з них, загальних висновків, списків наукової та довідкової літератури, джерел ілюстративного матеріалу й чотирьох додатків. У тексті дисертації наведено 13 рисунків.
У вступі обґрунтовано актуальність дослідження, визначено мету й завдання роботи, її теоретичне й практичне значення, зазначено методи дослідження, зформульовано положення, що виносяться на захист.
У першому розділі представлено аналіз підходів до проблем мови та мислення, мови та культури в сучасній лінгвістиці; висвітлено принципи моделювання соціальної та мовної поведінки індивіда в межах ігрової ситуації; розкрито історичні причини розвитку й становлення таких спортивних ігор, як футбол, крикет й бридж в британській культурі з метою простеження шляхів закріплення певних найменувань за ігровими реаліями.
У другому розділі встановлено семантичні, структурні й лексико-граматичні особливості засобів сучасної англійської мови, що позначають ігрові види спорту в межах відповідного номінативного простору; розглянуто об’єднання лексичних одиниць на позначення складників футболу, крикету й бриджу у функціонально-семантичні поля і розкрито мовні тенденції, що впливають на їх становлення як системи у сучасній англійській мові.
У третьому розділі здійснено аналіз стану та розвитку словникового складу сучасної англійської мови, що позначає зміни у досліджуваних видах спорту. Виявлено також закономірності номінації спортивних подій у новостворених іграх. Досліджено мовленнєві особливості опису типової ігрової ситуації засобами сучасної англійської мови.
У висновках підбито підсумки проведеного дослідження, окреслені перспективи подальшої роботи.
Список використаних джерел включає 276 наукових праць, з них 126 іноземними мовами.
Додатки містять статті періодичних видань, що ілюструють фрагменти тексту дисертації, а також словники термінів футболу, крикету й бриджу, структурно оформлені згідно з виявленим у процесі роботи типовим номінативним компонентом всередині кожної з досліджених семантичних груп.

Список литературы

ЗАГАЛЬНІ Висновки

Прагнення людини пізнати навколишню дійсність передбачає створення системи матеріальних знаків, що іменують предмети цієї дійсності та здатні забезпечити спілкування людей між собою. Складність процесу найменування явищ реального життя змушує нас розглядати слово як особливу одиницю знакової системи, у природі якої виявляється її смислова й матеріальна значимість, тобто в процесі формування поняття та його позначення слово виступає як одиниця інформації, що виконує номінативну й комунікативну функції [13; 24; 25; 45; 56; 57; 60; 75; 86]. В актах комунікації мова не просто передає знання про фрагменти світу, а відіграє важливу роль у накопиченні й упорядкуванні цих фрагментів у пам’яті людини, тим самим визначаючи систему правил комунікативної поведінки індивіда в умовах певної культури й соціуму.
Аналіз гри як загальнофілософського поняття приводить до дослідження ігрових видів спорту футбол, крикет і бридж як первісно заданих у британській культурі концептів з глибоким культурно-національним контекстом і здатністю моделюватися в систему з певними правилами й певним типом поведінки. При цьому, досліджуючи зв’язок типового складника ігрової ситуації з етнокультурними чинниками, мотивуючими номінацію спортивних понять футболу, крикету й бриджу в сучасній англійській мові, ми враховували і якості зображуваних позамовних реалій, і особливості будови структури лексичних засобів, які позначають ці види спорту, та реалії, що до них належать.
В такому контексті гра розглядається нами як об’єкт дійсності, що складається з типових компонентів (ПРАВИЛА, ГРАВЦІ, ГЛЯДАЧІ, СУДДІ), а також виділених семантичних вузлів всередині кожного з них (ПРАВИЛА: вибір/випадок; ГРАВЦІ: професіонал/аматор; СУДДІ: нейтральний/упереджений; ГЛЯДАЧІ: фанат/випадковий). Таке подання фактів дійсності дає нам ґрунт для співвіднесення футболу, крикету й бриджу з типовими пропозиціями, які відповідають образам, тісно вплетеним у культуру британського народу, і є сферою його матеріального й духовного життя. Ставлення учасника ігрової події до цього виду діяльності відображається через реалізацію в мовленні лексичних одиниць, які іменують той чи інший складник ігрової ситуації.
Ця сфера активності співвідноситься з певним лексичним матеріалом. Його системний характер проявляється в розподілі лексики, що позначає ігрові події, за певними тематично об’єднаними групами, що розглядаються як угрупування різнорівневих засобів даної мови, які взаємодіють на підставі спільності їх семантичних функцій і виражають варіанти певної семантичної категорії” [92: 18], тобто функціонально-семантичними полями (ФСП). Функціонально-семантичні поля формують номінативний простір, в якому відображаються ознаки існуючих реалій. Функціональна взаємодія елементів цього простору здійснюється на основі тієї ролі, яку позначені лексичними засобами концепти відіграють у розгортанні типової ігрової ситуації: AGENT (агент або формування агентів ігрової дії, які беруть активну або пасивну типову для цього виду спорту участь у грі (гравці, судді, глядачі)), ACTION (типова (нетипова) дія учасника ігрової ситуації), INSTRUMENT (засоби, за допомогою яких відбувається типова ігрова дія, або обладнання, необхідне для реалізації ігрової ситуації), MISCELLANY (будь-яка інша ігрова подія, яка не належить до попередніх груп і не відповідає їм за своїми семантичними ознаками), об’єднаних образною основою й лінгвокультурним контекстом.
У цьому зв’язку ми розглядали всі лексичні одиниці на позначення ситуацій футболу, крикету й бриджу як лексико-семантичну парадигму, члени якої об’єднані спільним значенням відношення до номінації ігрового концепту, а в кожному з ФСП було виділено спільний семантичний компонент за характером відображення об’єкта позамовної дійсності зі значенням: 1) агента ігрової дії або формування агентів; 2) типової (нетипової) дії учасника ігрової ситуації; 3) засобів, за допомогою яких відбувається типова спортивна дія; 4) будь-яких інших ігрових подій, які не належать до попередніх ФСП за своїми семантичними ознаками.
Польовий принцип організації лексичних засобів приводить нас до дослідження лексики футболу, крикету й бриджу на наявність ядра й периферії. Вони встановлювалися нами за функціонуванням елементів, що входять до ФСП ігрового концепту.
Наш розгляд спортивної лексики в цьому напрямку показав, що до ядерної зони словника ігрових видів спорту входять базові лексичні одиниці, які передають суть описуваного мовою концепту та відіграють суттєву роль у побудові комунікації в контексті розгортання подій кожного окремо взятого виду спорту. У ядро номінативного простору Ігровий вид спорту” включені лексичні одиниці, які передають найбільш істотні ознаки кожного з розглядуваних нами видів спорту та виражають найбільш однозначно сутність концепту й систематично використовуються для передачі його значення. Ядерні одиниці лексики футболу, крикету й бриджу описують суттєві для кожного з цих ігрових видів спорту події й вирізняються високим рівнем інформативності у структурі того ФСП, до якого вони належать. Лексична периферія має пряму залежність від ядра, доповнює картину мовної культури й сприяє розширенню ігрового концепту. Отже, ядерні компоненти номінативного простору Ігровий вид спорту” представлені базовими одиницями, що формують основу концептуальної семантики кожного з аналізованих видів спорту. Окреслені периферійні компоненти є лише конкретизатором ядра.
В кожному ФСП виділена група слів, що об’єднується відношенням частина ціле” та вибудовує зв’язок гіперонім гіпонім”. Це дозволяє констатувати наявність родо-видових зв’язків (гіперо-гіпонімічних відношень) у функціонально-семантичних полях футболу, крикету й бриджу, виявити специфіку й способи виділення й опису категоріальної ознаки поняття Ігровий вид спорту” в англійській мові. Установлення таких відношень доводить, що більшість лексичних одиниць на позначення ігрових концептів легко вступає в гіперо-гіпонімічні відношення, зберігаючи семантичні ознаки слова, яке стоїть вище за рангом в ієрархії й дозволяє визначити семантично найбільш широку ігрову подію й співвідносну з нею кількість денотатів у системі спортивних словників. Гіперо-гіпонімічні відношення відіграють значну роль у номінативному просторі Ігровий вид спорту”, тому що вони підкреслюють подібність всередині одного класу денотатів та слугують основою для їх різноманітної лексичної реалізації.
Лексика ігрових видів спорту футбол, крикет й бридж виділяється серед загальновживаних слів як специфічний прошарок англійської мови, який змістовно й функціонально характеризується своєю прикріпленістю до вузької сфери спілкування спеціалістів конкретної галузі практики й пов’язаний єдністю, близькістю тих реалій, концептів, найменуваннями яких вона є [9; 23; 35; 48; 98; 108]. Ця лексика об’єднана й організована, вона відображує стан реалій ігрової діяльності, який зафіксований в лексичній реалізації. Зміни ж, які відбуваються у складі словників ігрових видів спорту, відображують зміни в змісті понять, які, у свою чергу, свідчать про ступінь вивченості того чи іншого явища, об’єкта реальної дійсності. Звідси й випливав наш інтерес до визначення місця лексичних засобів на позначення подій футболу, крикету й бриджу в системі сучасної англійської мови в цілому.
Нами враховувалась наукова думка про те, що спортивна лексика, як і будь-яка інша галузева термінологія, змістовно й функціонально належить до вузької сфери спілкування спеціалістів у цій галузі [71; 98; 108]. З цієї причини в дослідженні особливу увагу було приділено аналізу лексики футболу, крикету й бриджу на предмет вияву двох характерних рис: її прив’язаності до вузької сфери спілкування й свідомості створення й удосконалення її лексичного словника. Тобто, порівняно з загальновживаними словами лексика ігрових видів спорту не повинна мати свого природного існування (поза зв’язком з позначуваними ним подіями). Прив’язаність лексичного позначення до поняття позбавляє його можливості розвивати синонімічні ряди, пов’язані зі стилістичним розмежуванням синонімічних слів, а реалізація інших семантичних явищ (полісемії, омонімії, антонімії) також має бути визначена зв’язком його з позначуваним поняттям.
Щодо згадуваних вище особливостей галузевої лексики, встановлено, що лексичні одиниці, аналізовані у роботі, обмежені в їх вільній сполучуваності, оскільки вони виступають у складі стійких і вільних словосполучень. Однак усебічний аналіз мотиваційних основ лексики футболу, крикету й бриджу свідчить про номінативну активність ключових інструментальних понять, що підтверджує наявність у природі лексики ігрових видів спорту онтологічних, концептуальних і мовних чинників і відносить її до ряду повноправних природних лексичних одиниць (незважаючи на вторинність їх номінації) у системі англійської мови. При цьому спостережувані нами механізми створення” досліджуваної спортивної лексики, а саме: а) обмеження значення слова (спеціалізація); б) розширення значення слова (генералізація); в) включення в значення одного слова елементів значення іншого; г) складання значення двох слів не тільки не обмежують цю лексику, а навпаки, є вдалими номінаційними прийомами, які дозволяють лексичним одиницям вступати між собою в природні мовні відносини.
Слова спеціальної вживаності мають бути однозначними (один концепт одне слово), але аналіз лексики досліджуваних видів спорту свідчить про те, що вона відкрита для полісемантичних відношень (багатозначність слова, наявність омонімів, синонімів, антонімів). Така особливість лексики футболу, крикету й бриджу дозволяє вважати досліджуваний матеріал особливим шаром у лексичній системі сучасної англійської мови.
Більшість лексичних засобів, які представляють лексичні системи футболу, крикету й бриджу, представлено у вигляді описових фраз, де чітко спостерігаються ономасіологічний базис і ознака. В якості мотиваційних основ для номінації понять спортивне позначення вживає різноманітні прийоми, однак базисною тут, на нашу думку, є номінативна активність навколо ключових інструментальних понять (футбольний і крикетний м’ячі, карти на руках у гравців), а також позиційні й функціональні орієнтування. Такі номінаційні мотивування природно полегшують комунікацію, однак метафора як мотиваційний прийом є найбільш вигідним помічником, оскільки дозволяє учасникові комунікації (особливо не спеціалісту в певній спортивній галузі) вилучити зі свого когнітивного досвіду вже відомі йому ознаки й співвіднести їх з новим ігровим концептом.
Складний діалектичний зв’язок між ігровими видами спорту як відображенням реального світу й лексичними одиницями як фіксацією цього відображення виявляється в семантичній і функціональній варіативності спортивної лексики. Аналіз лексичних одиниць, які описують події футболу, крикету й бриджу, свідчить про двоїсту природу спортивного позначення, яка в цьому розумінні виявляється в двох взаємопов’язаних процесах сучасної англійської мови: її диференціації й інтеграції. Лінією диференціації йде процес термінологізації загальновживаної лексики й проникнення її в спортивну лексику, у той час як на семантичному рівні термінологізація співвідноситься зі звуженням значення.
Сучасна тенденція розглядати реалізацію лексичних засобів комунікації в їх функціональному вживанні дає нам можливість звернутися не тільки до аналізу внутрішньої структури номінативного простору Ігровий вид спорту”, але й до дослідження семантичної структури спортивної лексики як компонентів загальної понятійної картини. Динаміка цих компонентів допомогла простежити принципи організації засобів номінації ігрових подій у у номінативному просторі Ігровий вид спорту”, а також визначити місце цієї структури в системі сучасної англійської мови.
Відомості, отримані в ході комплексного аналізу, свідчать про те, що правомірно вважати номінативний простір Ігровий вид спорту” в сучасній англійській мові структурою, складовими елементами якої є функціонально-семантичні поля, що представляють угрупування лексичних засобів англійської мови. ФСП взаємодіють на підставі спільності їх семантичних функцій і виражають варіанти певної семантичної категорії. Функціонально-семантичні поля як частки номінативного простору допомагають учаснику ігрової комунікації орієнтуватись у цьому просторі та адекватно сприймати оточуючий світ. Інтерпретований у дослідженні матеріал на прикладі ігрових видів спорту футбол, крикет і бридж показує, що когнітивні знання, пов’язані з цією галуззю людської діяльності, які ми можемо умовно назвати суб’єктивними, знаходять своє місце в моделі об’єктивних відомостей про загальну картину світу.
Оскільки когнітивна лінгвістика розглядає мовне значення як закріпленість за певним звуковим образом знання про найбільш типові властивості денотата [43; 65; 110] у вигляді певної моделі, то в нашому дослідженні ми широко користуємося поняттям прототип” [18; 43; 65; 116; 132] і фрейм” [36; 37; 74; 89; 114]. Аналіз типових моделей досліджуваних нами британських спортивних ігор футболу, крикету й бриджу, обов’язковою характеристикою яких є розвиток ігрової дії всередині кожної з них за певним сценарієм, у процесі їх розвитку дозволив виявити порушення загальноприйнятих дій учасниками ігрової ситуації й встановити наявність трансформації типової ознаки в межах природної категорії.
У випадках, де порушується типова процедура, механізми людського розуму фіксують нові асоціації (футбол регбі; крикет бейсбол; бридж контракт-бридж), які при відповідному розвитку спричинюють утворення нових понятійних категорій. Таке ускладнення або спрощення категоріальних ознак є поштовхом до розриву зв’язків з грою-основою і призводить до появи нетипових моделей, які трансформуються в подальшому в самостійні ігри, що розвиваються за власними правилами. Акт номінації нової ігрової події спрямовується на опис суті нового явища, яке знаходить гідне місце в культурі британського народу. Утворені номінативні одиниці на позначення нових ігрових явищ функціонують в мовленні за правилами сучасної англійської мови.
Такий підхід до аналізу футболу, крикету й бриджу, де відхилення від норми (тобто від дотримання типових правил) не виходить за межі процесу гри й не вносить серйозних коректив в загальний фрейм, дозволяє нам об’єднати ігри-основи з вивідними від них в одні категорії за спільними цілями в розв’язанні конфліктної ігрової ситуації, а потім і простежити шлях розвитку цих нетипових ігор у самостійні види спорту регбі, бейсбол і контракт-бридж. Під час детального аналізу компромісної моделі категоріальний концепт + нетипові атрибути”, у якій ми розглядаємо відмінність семантичних ознак від атрибутів, що характеризують концепт-прототип, створюється спільний фрейм типової ігрової ситуації й констатується утворення нової гри-непрототипу в тих випадках, де ступінь вираження нетипової ознаки переходить у якість, а, отже, формується нова концептуальна категорія.
Результати аналізу фактичного матеріалу засвідчують наявність певної організації номінативного простору Ігровий вид спорту”, а узагальнення досвіду індивіда й соціуму у вигляді прототипів забезпечує орієнтацію людини в навколишньому середовищі та впливає на адекватність її соціальної й мовленнєвої поведінки. Дослідження лексичних засобів, що формують номінативний простір Ігровий вид спорту” в сучасній англійській мові, з точки зору семантики ігрових концептів показало взаємодію семасіологічних структур значення й ономасіологічних процесів іменування у контексті ігрових подій, які мають соціолінгвістичну й прагматичну спрямованість.
Як наслідок зв’язку між аналізованими видами спорту, той самий процес спостерігаємо і при аналізі засобів номінації, що виникали на позначення нових спортивних реалій.
Окреслення особливостей організації лексичних засобів, які позначають складники ігрових видів спорту, уможливлює подальший аналіз форм та засобів їх вживання в актах комунікації. Перспективним вважається визначення відсотку номінативних одиниць, які регбі, бейсбол й контракт-бридж запозичили з лексики своїх попередників (футболу, крикету й бриджу), що надає ґрунту для більш глибокого аналізу якостей лексики, що позначає базові ігрові події в сучасній англійській мові.
Популяризація досліджуваних видів спорту у британській культурі сприяє процесу детермінологізації спортивної лексики, яка, опиняючись у межах іншого номінативного простору, все ж має нести в своїй природі певний елемент гри. Дослідження комунікативної динаміки цього процесу відкриває нові можливості подальшого аналізу спортивної лексики та шляхів її використання у текстах різних жанрів та регістрів.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Адмони В.Г. Полевая природа частей речи (на материале числительных) // Вопросы теории частей речи (на материале языков различных типов). Л.: Изд-во ЛГУ, 1968. С. 42-64.
2. Апресян Ю.Д. Избранные труды. Лексическая семантика: синонимические средства языка. М.: Языки рус. культуры, 1995. Т.1. 472 с.
3. Апресян Ю.Д. Избранные труды. Интегральное описание языка и системная лексикография. М.: Языки рус. культуры, 1995. Т.2. 766 с.
4. Арнольд И.В. Основы научных исследований в лингвистике. М.: Высшая школа, 1991. 141 с.
5. Арутюнова Н.Д. Язык и мир человека. М.: Языки рус. культуры, 1999. 896 с.
6. Баранов Н.Н. Лингвистическая теория аргументации (когнитивный подход): Автореф. дис. д-ра филол. наук: 10.02.04 / Моск. гос. ун-т. М., 1990. 25 с.
7. Баррет Н. Штрихи времени. Спорт. Игры, игроки, зрители: Пер. с англ. М.: Росмэн, 1994. 50 с.
8. Бартминский Е., Небжеговская С. Когнитивное определение, профилирование понятий и субъективная интерпретация мира // Когнитивная лингвистика конца XX века: Материалы междунар. науч. конф. 7- 9 окт. 1997 г.: В 2-х ч. Ч.I. - Минск: Минский гоc. лингв. ун-т, 1997. - С. 15-22.
9. Белая А.С. Роль терминологии в формировании культурологической компетенции носителей языка // Язык и культура: Материалы шестой международной научной конференции: в 5т. Т.2: Культурологический компонент языка. К.: КНУ, 1998. - С. 28-29.
10. Берн Э. Игры, в которые играют люди: Психология человеческих отношений. Люди, которые играют в игры: Психология человеческой судьбы: Пер. с англ. М.: Прогресс, 1988. 400 с.
11. Блинов А.Л. Семантика и теория игр. Новосибирск: Наука, 1983. 128 с.
12. Блумфилд Л. Язык: Пер. с англ. М.: Высшая школа, 1968. 607 с.
13. Бондарко А.В. Принципы функциональной грамматики и вопросы аспектологии. Л.: Наука, 1983. 206 с.
14. Бюлер К. Кризис психологии: Пер. с нем. М.: Гнозис, 1995. 256 с.
15. Вальчук Г.В. Мовне втілення концепту Європейська інтеграція”: семантико-когнітивний аспект (на матеріалі англомовних документів Євросоюзу та публікацій газети The Times”): Дис. канд. філол. наук: 10.02.04 / Київський нац. лінгвіст. ун-т. К., 2003. 273 с.
16. Васильев Л.М. Современная лингвистическая семантика. М.: Высшая школа, 1990. 176 с.
17. Верещагин Е.М., Костомаров В.Г. Лингвострановедческая теория слова. М.: Русский язык, 1980. 320 с.
18. Вежбицкая А. Семантические универсалии и описание языков: Пер. с англ. М.: Языки рус. культуры, 1999. 780 с.
19. Вежбицкая А. Язык, культура, познание: Пер. с англ. М.: Рус. словари, 1996. 411 с.
20. Вихров К.Л. Знакомство с футболом. К.: Реклама, 1983. 81 с.
21. Витгенштейн Л. Философские работы: в 2-х частях: Пер. с нем. М.: Гнозис, 1994. 612 с.
22. Володина М.Н. Информационная природа термина // Филологические науки. 1996. - №1. С. 90-94.
23. Володина М.Н. Когнитивно-информационная природа термина (на материале терминологии средств массовой информации). М.: Изд-во МГУ, 2000. 128 с.
24. Выготский Л.С. Мышление и речь. М.: Лабиринт, 1996. 415 с.
25. Гайсина Р.М. Принципы когнитивизма в обучении лингвистическим знаниям // Образование, язык, культура на рубеже XX-XXI веков: Материалы международной научной конференции. Ч.1. Уфа: Изд-во Башкирского ун-та, 1998. С. 94-96.
26. Гак В.Г. Пространство мысли (опыт систематизации слов ментального поля) // Логический анализ языка. Ментальные действия. М.: Наука, 1993. С. 22-29.
27. Гак В.Г. Языковые преобразования. М.: Языки рус. культуры, 1998. 768 с.
28. Гаркавый А. От бирича до аукцион-бриджа” // Бридж-ревю. 1994. №1(1). С. 6-9.
29. Гаркавый А. От бридж-аукциона до контракт-бриджа // Бридж-ревю. 1995. №1(3). С. 11-15.
30. Гафарова Г.В., Кильдибекова Т. А. Когнитивные аспекты лексической системы языка. Уфа: Изд-во Башкирского ун-та, 1998. 180 с.
31. Гнаповская Л.В. Лингвокогнитивные и лингвокультурологические характеристики английских антропонимов германского происхождения: Дис. канд. филол. наук: 10.02.04 / Киевский гос. лингвист. ун-т. К., 1999. 213 с.
32. Гессе Г. Собрание сочинений: в 8 томах: Пер. с нем. Харьков: Фолио, 1994. Т.5. 480 с.
33. Гулыга Е.В., Шендельс Е.И. Грамматико-лексические поля в современном немецком языке. М.: Просвещение, 1969. 182 с.
34. Гумбольдт В. фон. Избранные труды по языкознанию: Пер. с нем. М.: Прогресс, 1984. 397 с.
35. Даниленко В.П. Русская терминология: опыт лингвистического описания. М.: Наука, 1977. 246 с.
36. Дейк Т.,ван. Язык. Познание. Коммуникация. М.: Прогресс, 1989. 312 с.
37. Демьянков В.З. Когнитивная лингвистика как разновидность интерпретирующего подхода // Вопросы языкознания. 1994. №4. С. 17-33.
38. Демьянков В.З. Семантические роли и образы языка // Язык о языке / Под ред. Н.Д. Арутюновой. М.: Языки рус. культуры, 2000. С. 193-270.
39. Джонсон-Лэрд Ф. Процедурная семантика и психология значения: Пер. с англ. // Новое в зарубежной лингвистике. М.: Прогресс, 1988. Вып. XXIII. С. 234-257.
40. Дубчинский В.В. Термин/нетермин // Язык и культура: Материалы шестой международной научной конференции: в 5 т. Т.2: Культурологический компонент языка. К.: КНУ, 1997. С. 51-52.
41. Евсеев В.А. Ритуалы и церемонии в английском городе // Проблемы отечественной и зарубежной истории. Иваново: Радуга, 1998. С. 67-75.
42. Жаботинская С.А. К вопросу о принципе построения концептуальной модели языковой номинации. К.: ИСИО, 1993. С. 48-56.
43. Жаботинская С.А. Когнитивная лингвистика: принципы концептуального моделирования // Лiнгвiстичнi студii. Вип.II. Черкаси, 1997. С. 3-11.
44. Жайворонок В.В. Лексична підсистема мови і значення мовних одиниць // Мовознавство. №6. С. 32-46.
45. Ильенков Э.В. Соображения по вопросу об отношении мышления и языка (речи) // Вопросы философии. 1977. №6. С. 92-96.
46. Иссерс О.С. Речевое воздействие в аспекте когнитивных категорий // Вестник Омского университета. Вып.1. Омск, 1999. С. 74-79.
47. Камю А. Бунтующий человек. Философия. Политика. Искусство: Пер. с франц. М.: Политиздат, 1990. 415 с.
48. Канделаки Т.Л. Семантика и мотивированность терминов. М.: Наука, 1977. 167 с.
49. Карасик В.И. Язык социального статуса. М.: ИЯ РАН, 1992. 330 с.
50. Карасик В.И. Языковые концепты как измерения культуры (субкатегориальный кластер темпоральности) //
http: // www.crc.pomorsu.ru/library/articles/Sbornik2/sbornik2_4.htm
51. Кацнельсон С.Д. Речемыслительные процессы // Вопросы языкознания. 1984. №4. С. 3-12.
52. Кашкин В.Б. Подходы к сходствам и различиям языков в истории языкознания // Ч.I: Теоретическая и прикладная лингвистика. Межвузовский сборник научных трудов. Вып.I: Проблемы философии языка и сопоставительная лингвистика. Воронеж: Изд-во ВГТУ, 1999. С. 4-31.
53. Кибрик А.А. О некоторых видах знаний в модели естественного диалога // Вопросы языкознания. 1994. №1. С. 61-68.
54. Клоков В.Г. Основные направления лингвокультурологических исследований в рамках семиотического подхода // Теоретическая и прикладная лингвистика. Вып.2: Язык и социальная среда. Воронеж: Изд-во ВГТУ, 2000. С. 60-67.
55. Кобозева И.М. Лингвистическая семантика. М.: Астрель, 2000. 352 с.
56. Комлев Н.Г. Слово в речи. Денотативные аспекты. М.: Изд-во МГУ, 1992. 216 с.
57. Кравченко А.В. Язык и восприятие: когнитивные аспекты языковой категоризации. Иркутск: Из-во Иркутского лингв. ун-та, 1996. 160 с.
58. Кривоносов А.Т. Лингвистика текста и исследование взаимоотношения языка и мышления // Вопросы языкознания. 1986. №6. С. 23-37.
59. Кубрякова Е.С. Начальные этапы становления когнитивизма: лингвистика психология когнитивная наука // Вопросы языкознания. 1994. №4. С. 34-37.
60. Кубрякова Е.С. Номинативный аспект речевой деятельности. М.: Наука, 1986. 158 с.
61. Кубрякова Е.С. Теория номинации и когнитивная наука // Языковая номинация. Минск: Минский гос. лингв. ун-т, 1996. С. 10-11.
62. Кубрякова Е.С. Части речи в ономасиологическом освещении. М.: Наука, 1978. 115 с.
63. Кубрякова Е.С., Александрова О.В. Виды пространств текста и дискурса // Категоризация мира: пространство и время. М.: Изд-во МГУ, 1997. С. 15-26.
64. Лакофф Дж. Когнитивное моделирование // Язык и интеллект: Пер. с англ. М.: Издат. группа Прогресс”, 1995. С. 143-184.
65. Лакофф Дж. Лингвистические гештальты: Пер. с англ. // Новое в зарубежной лингвистике. М.: Прогресс, 1981. Вып.X. С. 350-368.
66. Лакофф Дж. Мышление в зеркале классификаторов: Пер. с англ. // Новое в зарубежной лингвистике. М.: Прогресс, 1988. Вып.XXIII. С. 12-51.
67. Левицкий А.Э. Функциональные подходы к классификации единиц современного английского языка. К.: АСА”, 1998. 362 с.
68. Лейчик В.М. Исходные понятия, основные положения, определения современного терминоведения и терминографии // Вокубулум это вокабулиум. Вестник Харьк. политехн. ун-та. 1994. №1. С. 147-180.
69. Лингвистический аспект стандартизации терминологии / Под ред. С.З.Иванова. М.: Наука, 1993. 120с.
70. Маковский М.М. Язык миф культура. Символы жизни и жизнь символов // Вопросы языкознания. - 1997. №1. С. 73-96.
71. Мельников Г.П. Основы терминоведения. М.: Наука, 1991. 115 с.
72. Мельникова Е.А. Меч и лира: англосаксонское общество в истории и эпосе. М.: Мысль, 1987. 203 с.
73. Минский М. Остроумие и логика когнитивного бессознательного: Пер. с англ. // Новое в зарубежной лингвистике. М.: Прогресс, 1988. Вып. XXIII. С. 258-309.
74. Минский М. Фреймы для представления знаний: Пер. с англ. М.: Энергия, 1979. 152 с.
75. Миронов В.В. Наука и кризис культуры” (или затянувшийся карнавал?) // Вестник Московского университета. Серия: Филология. 1996. №5. С. 3-13.
76. Мороховский А.Н. Слово и предложение в истории английского языка. К.: Вища школа, 1980. 216 с.
77. Недайнова И.В. Гипонимическая реализация гиперонима игровой вид спорта” в современном английском языке // Вісник Луганського національного університету. - Луганськ: ЛНПУ. - №2(70). 2004. С. 101-105.
78. Недайнова И.В. Игра как форма существования и проявления языкового поведения человека // Вісник Луганського педагогічного університету. Луганськ: ЛДПУ. 2002. №5(49). С. 211-214.
79. Недайнова И.В. Игровая деятельность как компонент проявления языкового сознания человека // Методология педагогического исследования: современные языки (гносеология и практика): Материалы международного научно-практического семинара. Тамбов: Тамбовский гос. ун-т. 2001. С. 79-82.
80. Недайнова І.В. Реалізація когнітивної моделі при створенні газетного матеріалу як виду дискурсу (професійна гра журналіста з читачем)” // Філологічні студії. Луцьк: Волинський держ. ун-т. №2. 2001. С. 78-84.
81. Недайнова И.В. Реализация прототипических моделей игровых видов спорта (прототипический фрейм футбольного матча) // Вісник Луганського педагогічного університету. Луганськ: ЛДПУ. Луганськ: ЛДПУ. 2002. №9 (53). С. 97-100.
82. Недайнова И.В. Теоретико-игровой подход в языковой игре // Iноземна фiлологiя на межi тисячолiть: Тези доповiдей мiжнародноi науковоi конференцii. Харкiв: Харкiвський держ. ун-т, 2000. С. 211 - 212.
83. Никитин М.В. Основы лингвистической теории значения. М.: Высшая школа, 1988. 168 с.
84. Никитин М.В. Лексическое значение слова (структура, комбинаторика). М.: Высшая школа, 1983. 127 с.
85. Ольшанский И.Г. Когнитивные аспекты лексической многозначности // Филологические науки. 1996. №5. С. 85-93.
86. Остин Дж. Л. Слово как действие: Пер. с англ. // Новое в зарубежной лингвистике. М.: Прогресс, 1986. Вып.XVII. С. 22-129.
87. Панкрац Ю.Г. Пропозициональная форма представления знаний // Язык и структуры представления знаний. М.: ИЯ РАН, 1992. С. 78-97.
88. Паршин П.Б. Теоретические перевороты и методологический мятеж в лингвистике XX века // Вопросы языкознания. 1996. №2. С. 19-42.
89. Петров В.В. Идеи современной феноменологии и герменевтики в лингвистическом представлении знаний // Вопросы языкознания. 1990.
№6. С. 102-109.
90. Платон. Диалоги: Пер. с древнегреч. М.: Мысль, 1986. 605 с.
91. Подколзина Т.А. Метафора и типология терминосистем // Филологические науки. 1992. - №3. С. 90-100.
92. Полюжин М.М. Когнітивна парадигма лінгвістичних досліджень // Проблеми романо-германської філології. Ужгород: УжДУ, 1999. С. 4-22.
93. Полюжин М.М. Когніція як спеціальний тип набування знань та переробки інформації // Проблеми романо-германської філології. Ужгород: УжДУ, 2001. С. 3-8.
94. Полюжин М.М. Напрями та одиниці прагматичного аналізу мовленнєвої комунікації // Проблеми романо-германської філології. Ужгород: УжДУ, 20