ОСОБЛИВОСТІ ПАТОГЕНЕЗУ НЕВРОЛОГІЧНИХ ПРОЯВІВ КЛІМАКСУ

Краткое описание

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНА МЕДИЧНА АКАДЕМІЯ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ імені П.Л. ШУПИКА

УДК 616.831 005:618.173

ФЕДОРЕЦЬ ВАЛЕНТИНА ГРИГОРІВНА

ОСОБЛИВОСТІ ПАТОГЕНЕЗУ НЕВРОЛОГІЧНИХ ПРОЯВІВ КЛІМАКСУ

14.01.15 нервові хвороби

дисертація
на здобуття наукового ступеня
кандидата медичних наук

Науковий керівник:
доктор медичних наук, професор
Головченко Юрій Іванович

КИЇВ-2008

ЗМІСТ

ЗМІСТ....................................................................................................................... 2

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ........................................................................ 4

ВСТУП...................................................................................................................... 5

РОЗДІЛ 1. ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ
1.1.Особливості процесу старіння нервової та судинної систем у жінок в клімактеричному періоді............................................................................................................... 11
1.2.Патофізіологічне значення та механізми розвитку гормональних порушень клімактеричного періоду.................................................................................. 23

РОЗДІЛ 2. МАТЕРІАЛ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ
2.1.Загальна клінічна характеристика обстежених хворих.............................. 30
2.2.Методи дослідження.................................................................................. 36

РОЗДІЛ 3. .. КЛІНІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ХВОРИХ З ЦЕРЕБРОВАСКУЛЯРНИМИ
ПОРУШЕННЯМИ В КЛІМАКТЕРИЧНОМУ ПЕРІОДІ
3.1.Клініко-неврологічна характеристика хворих з цереброваскулярними порушеннями в клімактеричному періоді................................................................................... 56
3.2.Особливості вегетативних порушень у хворих з цереброваскулярними порушеннями в клімактеричному періоді................................................................................... 68
3.3. Нейропсихологічні показники у хворих з цереброваскулярними порушеннями в клімактеричному періоді................................................................................... 71
3.4. Клініко-лабораторні особливості неврологічних проявів клімаксу......... 78

РОЗДІЛ 4. КЛІНІКО-ІНСТРУМЕНТАЛЬНІ ПОКАЗНИКИ ТА ПРИНЦИПИ ТЕРАПІЇ ХВОРИХ З ЦЕРЕБРОВАСКУЛЯРНИМИ ПОРУШЕННЯМИ В КЛІМАКТЕРИЧНОМУ ПЕРІОДІ
4.1.Оцінка стану церебральної гемодинаміки за даними ультразвукової доплерографії та нейровізуалізації у хворих з цереброваскулярними порушеннями в клімактеричному періоді.......................................................................................................................... 82
4.2.Принципи терапії хворих з хронічними цереброваскулярними порушеннями в клімактеричному періоді................................................................................... 92

АНАЛІЗ ТА УЗАГАЛЬНЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ДОСЛІДЖЕННЯ........................ 96

ВИСНОВКИ.......................................................................................................... 110

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ............................................................................ 112

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ............................................................... 113

УМОВНІ СКОРОЧЕННЯ

АГ - артеріальна гіпертензія
АТ-артеріальний тиск
АС - атеросклероз
ВББ - вертебрально-базилярний басейн
ВСД - вегето-судинна дистонія
ДЕ - дисциркуляторна енцефалопатія
КБ каротидний басейн
МРТ - магніто-резонансна томографія
ППНКМ - початкові прояви недостатності кровопостачання мозку
УЗДГ - ультразвукова доплерографія
ФСГ - фолікулостимулюючий гормон
ЦАС - церебральний атеросклероз
ЦВЗ - цереброваскулярні захворювання
ЦНС - центральна нервова система

ВСТУП

Судинні захворювання головного мозку складають одну з найважливіших проблем сучасної неврології. Поширеність цих захворювань та подальша інвалідизація хворих, висока смертність завдають істотного економічного збитку [40,86]. Вивчення цього найбільш досліджуваного питання відображує науковий інтерес неврологів, а лікування і профілактика залишається важливим і актуальним розділом ангіоневрології [6,22,31,59, 109,125].
Медичні, демографічні та соціально-економічні реалії у сучасній України свідчать про стрімке зростання у популяції захворювань судинного генезу, зокрема тих, які пов’язані з розвитком естрогенної недостатності [108].
Відомо, що цереброваскулярні захворювання переважають серед жінок [99,103]. Зростання цереброваскулярної захворюваності в клімактеричному періоді створило певний резонанс у суспільстві й поставило перед медичною наукою і клінічною практикою низку досі незнайомих питань стратегії і тактики щодо надання медичної допомоги жінкам, які страждають від наслідків естрогенної недостатності [1,14,43,99].
Клінічний досвід багатьох років спостереження за жінками засвідчив, що в клімактеричному періоді збільшується частота їх звернень до лікарів різних спеціальностей зі скаргами, пов’язаними з порушенням функції центральної нервової системи (ЦНС). Вивчення клінічної картини у цих хворих з'ясувало, що практично в усіх випадках провідними були цереброваскулярні та вегетативні порушення різного ступеню вираженності [50,118].
Слід зазначити, що масштаби цереброваскулярної патології в клімактеричному періоді залишаються досі не вивченими у повній мірі, оскільки це пов’язано з недостатніми знаннями патогенезу судинних змін в організмі жінки в різні вікові періоди.
У спеціальній літературі ведеться наукова дискусія з питань патогенетичного зв’язку естрогенної недостатності та порушення діяльності головного мозку: деякі вчені обмежуються описанням тільки вегетативних та невротичних проявів при клімаксі [104,214]. Разом з тим, опубліковані в останні роки результати динамічних клініко-лабораторних спостережень розвитку цереброваскулярних захворювань (ЦВЗ) у осіб з естрогендефіцитом, свідчать про ураження ендотелію судин головного мозку та прискорення прогресування атеросклерозу [78,200,234].
Дискутабельним залишається також питання патогенетичного зв’язку дисрегуляції центральних гонадотропних та периферійних стероїдних гормонів на виникненням гемодинамічно обумовлених порушень головного мозку.
Таким чином, вивчення клініко-лабораторних та клініко-інструментальних особливостей цереброваскулярних захворювань, що розвиваються в клімактеричному періоді, з подальшою розробкою комплексних критеріїв діагностики і лікування цих хворих є актуальним питанням сучасної неврології.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами.
Тема дисертації є самостійним дослідженням. Державний реєстраційний номер 0105U001564 Особливості патогенезу неврологічних проявів клімаксу”.
Мета дослідження. Підвищення ефективності діагностичної та лікувальної тактики у хворих з неврологічними проявами клімаксу на основі визначення патогенетичних та клініко-діагностичних особливостей цереброваскулярних порушень у жінок в клімактеричному періоді.
Завдання дослідження.
1. Вивчити клініко-неврологічну характеристику жінок з неврологічними проявами в клімактеричному періоді.
2. Охарактеризувати особливості вегетативних порушень у жінок клімактеричному періоді.
3. Дослідити нейропсихологічні порушення у жінок в клімактеричному періоді.
4.Оцінити стан церебральної гемодинаміки за даними ультразвукової доплерографії та нейровізуалізації у хворих з цереброваскулярними порушеннями в клімактеричному періоді.
5.На підставі даних комплексного обстеження обґрунтувати підходи до підвищення ефективності лікувально-профілактичних заходів у хворих з неврологічними проявами в клімактеричному періоді.
Об’єкт дослідження: неврологічні прояви клімаксу.
Предмет дослідження: клініко-патогенетичні особливості, варіанти перебігу неврологічних проявів клімаксу, патофізіологічні механізми церебральної гемодинаміки у співставленні з кнінічними проявами та лабораторними показниками естрогенного дефіциту, клінічний аналіз ефективності лікувальних підходів до цереброваскулярних порушень в клімактеричному періоді.
Методи дослідження: клініко-неврологічне обстеження, нейропсихологічне дослідження (опитувальники шкали тривожності та шкали депресії, методики дослідження уваги та пам’яті), опитувальник виявлення ознак вегетативних порушень, клініко-лабораторне обстеження (оцінка сироваткових рівнів гонадотропних та статевих гормонів для підтвердження естрогенного дефіциту), клініко-інструментальне обстеження (ультразвукова доплерографія судин голови та шиї, магніто-резонансна томографія), консультація гінеколога-ендокринолога та інших фахівців; статистична обробка результатів дослідження та їх порівняльний аналіз.
Наукова новизна одержаних результатів. Базуючись на результатах проведеного комплексного клініко-параклінічного дослідження, вперше було виявлено зв’язок клініко-неврологічних порушень та васкуляризаційних особливостей у хворих в клімактеричному періоді.
Встановлено, що клінічні прояви цереброваскулярних порушень при гормональній статевій дисфункції клімактеричного періоду знаходяться у залежності від переважання ураженості певного судинного басейну.
Уточнені синдромологічні особливості неврологічних порушень у жінок в клімактеричному періоді в залежності від ураження відповідного судинного басейну на основі проведення клініко-неврологічних та параклінічних співвідношень.
Вперше обґрунтовано нові підходи до діагностичної тактики у хворих з неврологічними проявами в клімактеричному періоді в умовах амбулаторного нагляду з метою профілактики розвитку цереброваскулярної недостатності.
Визначені підходи до проведення лікувально-профілактичних заходів, спрямованих на підвищення якості життя хворих з неврологічними проявами в клімактеричному періоді.
Встановлено, що позитивна клінічна динаміка при лікуванні хворих з гемодинамічними змінами у відповідних басейнах в клімактеричному періоді супроводжується тенденцією до нормалізації показників когнітивної, вестибулярної функцій, що підтверджує роль судинного фактору у виникненні неврологічних розладів в клімактеричному періоді.
Практичне значення одержаних результатів.
Практична значимість результатів дисертаційного дослідження полягає у:
- визначенні клінічних та параклінічних діагностичних особливостей у хворих з цереброваскулярними порушеннями в клімактеричному періоді, в залежності від переважання ураження каротидного чи вертебрально-базиляного басейну;
- розробці терапевтичних заходів, які в умовах амбулаторного нагляду сприяють підвищенню ефективності лікування хворих з цереброваскулярними порушеннями в клімактеричному періоді.
Результати дослідження впроваджено у роботу неврологічного та гінекологічного кабінетів поліклініки сімейного лікаря „Русанівка”, у роботу неврологічного відділення КМКЛ №9 м.Києва, у навчальний процес кафедри неврології №1 НМАПО ім. П.Л. Шупика МОЗ України, що підтверджено відповідними актами.
Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійною працею автора. На підставі проведеного патентного інформаційного пошуку та вивчення матеріалів літератури автором самостійно визначено актуальність теми роботи, мету і завдання; розроблено методологію та етапи проведення клініко-параклінічних досліджень, проведено клініко-неврологічне обстеження пацієнтів та оцінка результатів клініко-лабораторного та клініко-інструментального обстеження. Самостійно проведена статистична обробка та інтерпретація отриманих результатів, підготовка статей, формулювання основних положень і висновків, оформлення дисертаційної роботи і автореферата.

Апробація результатів дисертації.
Основні положення дисертації були представлені на Всеукраїнській науково-практичній конференції „Сучасні методи профілактики, діагностики та лікування церебральних ішемій, зумовлених патологією магістральних судин” (Запоріжжя, 2004 р.); ХІІ міжнародному медичному конгресі студентів та молодих вчених (Тернопіль, 2008).
Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 8 статей у наукових фахових журналах та збірниках наукових праць, з них 5 у виданнях, які рекомендовані ВАК України, з них 1 одноосібно, 1 тези.
Обсяг та структура роботи. Дисертація викладена на 138 сторінках машинописного тексту та містить вступ, огляд літератури, матеріал і методи дослідження, 3 розділи власних спостережень, а також аналіз та узагальнення результатів, висновки, практичні рекомендації. Перелік використаної літератури містить 243 джерела, з них 126 - кирилицею, 117 латиницею. Робота ілюстрована 10 малюнками та 12 таблицями.

Список литературы

ВИСНОВКИ.

1. У дисертаційній роботі представлено теоретичне узагальнення та нове вирішення наукової задачі, яка полягає у визначенні патогенезу неврологічних проявів клімаксу на основі клініко-діагностичних особливостей перебігу цереброваскулярних порушень у жінок в клімактеричному періоді.

2. Клінічні особливості ураження центральної нервової системи у хворих в клімактеричному періоді визначаються переважанням ураження каротидного чи вертебрально-базилярного басейну.

3. Дослідження об’єктивних вегетативних показників виявило дисфункцію вегетативної нервової системи у всіх обстежених хворих. Але для пацієнтів з переважним ураженням вертебрально-базилярного басейну характерними були ознаки переважання симпатичного тонусу вегетативної нервової системи, у порівнянні з групою, де переважало ураження каротидного басейну та контрольною групою.

4. Для жінок в клімактеричному періоді характерна наявність ознак депресії та тривожності, в першу чергу особистої. Причому тривожні стани частіше супроводжують патологію вертебрально-базилярної системи, провідним симптомом якої є запаморочення. Останнє, навіть якщо не супроводжується значимими для щоденної діяльності порушеннями рівноваги та координації, приводить не тільки до емоційних порушень, але й до суттєвого зниження якості життя.

5. За проведеними методиками нейропсихологічного дослідження можна дійти висновків, що у хворих Іа та Іб груп відбуваються більш суттєві порушення когнітивних функцій порівняно з пацієнтами контрольної групи, що перебіг клімактеричного періоду у жінок основних груп супроводжується вірогідно більш помітним зниженням швидкості сенсомоторних реакцій, недостатньою концентрацією уваги, її нестійкістю, схильністю до виснаження, та також в зазначених групах відмічається зниження показників короткочасної та довготривалої пам’яті.

6. Отримані матеріали показують, що рівні статевих гормонів у представниць Iа та Іб груп мають статистично достовірну відмінність порівняно з аналогічною за віком контрольною групою, що підтверджує наше припущення про виникнення ознак раннього старіння у вигляді цереброваскулярної патології у разі появи естрогенного дефіциту в більш ранньому віці.

7. За результатами нашого дослідження у жінок в клімактеричному періоді особливості неврологічних порушень можуть пояснюватись залученням судинної системи мозку в патологічний процес естрогенного дефіциту з превалюванням неврологічних проявів у хворих з припустимою преморбідною неадекватністю кровотоку в певному судинному басейні головного мозку.

8. Своєчасна корекція неврологічних проявів клімаксу дозволяє попередити розвиток незворотніх змін з боку центральної нервової системи, обумовлених прогресуванням цереброваскулярної патології та покращити якість життя жінки в клімактеричному періоді.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. Запропоновано методику комплексного динамічного обстеження жінок в клімактеричному періоді, що включає оцінку неврологічного статусу, церебральної гемодинаміки, що підвищує рівень діагностики ускладнень з боку ЦНС, у вигляді цереброваскулярної патології у жінок і контроль за ефективністю лікування.
2. Усім хворим в клімактеричному періоді рекомендовано включати в комплекс досліджень нейропсихологічні методи та УЗДГ для ранньої доклінічної діагностики уражень головного мозку й з метою контролю за ефективністю лікування.
3. З метою корекції нейропсихологічних та інших неврологічних проявів у жінок в клімактеричному періоді рекомендовано використати курсове патогенетичне лікування, що включає терапію клімадіноном.

Список використаних джерел

1. Адаменко Р.Я. Лікування неврологічних симптомів клімаксу //Український вісник психоневрології. - 1997.-С.81-82.
2. Адаменко Р.Я., Головченко Ю.И., Рябиченко Т.М. Применение нафтидрофурила в комплесном лечении больных хронической недостаточностью мозгового кровообращения // Сборник Актуальные вопросы диагностики и лечения сосудистой мозговой недостаточности и распространененного атеросклероза”. К., 2003. С. 27-30
3. Акмаев И.Г., Гриневич В.В. Нейро-иммуноэндокринология гипоталамуса. М.: Медицина, 2003. 168 с.
4. Анисимова А.В., Кузин В.М., Колесникова Т.И. Клинико-диагностические критерии и некоторые вопросы патогенеза ранних стадий хронической ишемии головного мозга // Инсульт (спец. прилож. к журн. неврол. и психиатр.). 2003. - № 8. С. 64-75.
5. Артымук Н.В., Ушаков А.В. Гипоталамический синдром и постменопауза// Российский вестник акушера-гинеколога.-2003.-№2.-С.52-54.
6. Бабичев В.Н., Макарова Е.И., Кузнецова Т.А. и др. Рецепторные механизмы гормонального сигнала в нейроэндокринологии // Проб. эндокринологии.- 2000. -46.-№5.- С33-35.
7. Белова А.Н., Шепетов О.Н. Шкалы, тесты, опросники в медицинской реабилитации. М.: Антидор, 2002. 440 с.
8. Берштейн Л.М., Цырлина Е.В., Порошина Т.Е. Функциональная бивалентность эстрогенов и феномен переключения эстрогенного эфекта: роль в развитии возрастной патологии // Пробл. эндокринол.- 2002.- Т.48, №4.- С49-52.
9. Блейхер В.М., Крук И.В., Боков С.Н. Методики для исследования внимания и психомоторных реакций // Клиническая патапсихология. М.: Изд-во НПО МОДЭК, 2002. С. 57-69.
10. Боброва В. И. Клинические особенности дисциркуляторной энцефалопатии и нормотензивной гидроцефалии у пациентов пожилого возраста // Укр. мед. альманах. 2005. Т 8, № 4 (додаток). С. 73-74.
11. Боброва В.І. , Грицай Г.В., Беленічев І.Ф. Особливості порушень у системі триптофан-серотонін-мелатонін у жінок з дисфункцією нервової системи на тлі гіпоестрогенемії// Збірник наукових праць співробітників КМАПО ім.П.Л.Шупика-2002.-Вип.11, кн.3.-С.166-170.
12. Боровиков В.П., Боровиков И.П. Статистический анализ и обработка данных в среде Windows.- М.: Информационно-издательский дом «Филин», 1997. 608 с.
13. Бурцев Е.М. Дисциркуляторная (сосудидистая) энцефалопатия. Журнал неврологии и психиатрии им. С.С.Корсакова. 1998.-Т.98, №1.-с.45-48.
14. Бурчинский С.Г. Вазотропная фармакотерапия: новые аспекты // Журн. практ. лікаря. 2001. - № 6. С. 57-60.
15. Бурчинський С.Г. Нові аспекти фармакотерапії психосоматичної патології // Ліки. 2004. - № 5-6. С. 28-32.
16. Бутенко Г.М. Возрастные изменения как предпосылка к возникновению патологии // Доктор.- 2002.-№5.- С. 10-13.
17. Ванцян М.П. // Климактерий и постменопауза. 1999, № 4. С. 22-24.
18. Вегетативные расстройства: Клиника, диагностика, лечение, / Под ред. А.М. Вейна. М.: ООО «Медицинское информационное агентство», 2003.- 752 с.
19. Вейн А.М., Данилов А.В. Гендерная проблема в неврологии // Журнал неврологии и психиатрии им С.С. Корсакова.- 2003.- Т103.-№10.-С.4-11.
20. Вейн А.М., Дюкова Г.М. Неврозы в практике невролога // Междунар. мед. журн. 2000. - № 4. С. 31-35.
21. Вейн А.М., Колосова О.А., Яковлев Н.А. Головная боль (классификация, клиника, диагностика, лечение). М., 1994. 234 с.
22. Верещагин Н.В. Клиническая ангионеврология на рубеже веков //Журн. невропатолог. и психиатр.-1996.- №"1.-С.11-13.
23. Виберс Д.О., Фейгин В.Л., Браун Р.Д. Руководство по цереброваскулярным заболеваниям.-М.: «Бином», 1999.- 671 с.
24. Виничук С.М. Неинвазивные методы исследования в клинике нервных болезней. Киев. 1995. 220 с.
25. Виноградов В.В. Гормоны, адаптация и системные реакции организма. - Минск: Наука и техника, 1989. - 223 с.
26. Віничук С.М. Метаболічні енцефалопатії: патофізіологія, клініка, лікування // Мистецтво лікування. 2004. - № 9. С. 92-95.
27. Віничук С.М. Судинні захворювання нервової системи. К.: Наукова думка, 1999. 250 с.
28. Віничук С.М., Ілляш Т.І. Дисциркуляторна енцефалопатія: клініка, діагностика, лікування // Діагностика та лікування. 2003. - № 3. С. 15-20.
29. Воловникова В.А., Шишкин А.Н. терапия артериальной гипертензии у женщин в перименопаузальном периоде // Репродуктивное здоровье женщины.- 2002.-№3.- С.53-55
30. Волошин П.В., Мищенко Т.С. К вопросу о классификации сосудистых заболеваний головного мозга // Укр. Вісник психоневрології. 2002. Т.10, вип. 2 (31). С. 12-17.
31. Волошин П.В., Міщенко Т.С., Дмитрієва О.В. Судинна деменція // Мистецтво лікування. 2004. №5 (11). С. 36-39.
32. Волошин П.В., Тайцлин В.И. Лечение сосудистых заболеваний головного и спинного мозга. Запорожье: Знание, 1999. 555 с.
33. Волошина Н.П. Дементирующие процессы головного мозга. Харьков: Основа. 1997.- 181 с.
34. Гамезо М.В., Домашенко И.А. Атлас по психологии. М.: Педагогическое общество России, 1999. 276 с.
35. Ганнушкина И.В. Патофизиологические механизмы нарушений мозгового кровообращения и новые направлення в профилактике и лечении // Общие вопросы неврологии и психиатрии.-1996.-№1.-С.14-18.
36. Ганнушкина И.В., Лебедева Н.В. Гипертоническая энцефалопатия. М.: Наука, 1998. 56 с.
37. Гафуров Б.Г., Маджидован Я.Н. Синдром вегетативной дистонии на фонеп патологического климакса у женщин с цереброваскулярной недостаточностью // Журналневропатологии и психиатрии ым.С.С.Корсакова.- 1993.- Т.93.- №3.- С.12-15.
38. Гіпертензивна дисциркуляторна енцефалопатія і судинна деменція: досвід використання фезаму / Т. Міщенко, Л. Шестопалова, В. Кожевникова та ін. // Ліки України. 2005. - № 9. С. 57-60.
39. Головченко Ю.И., Клименко Е.И., Усатенко А.Г. Томографические феномены гипертонической энцефалопатии, наблюдаемые при магнито-резонансном сканировании мозга, и патогенетическая направленость их развития // Український вісник психоневрології -2001.- Т.9.-№1(26).-С.15-17.
40. Головченко Ю.І., Адаменко Р.Я. Лечение инсомнии у больных хронической недостаточности мозгового кровообращения // Журнал практичного лікаря. 2001. №5. С. 49-51.
41. Гонгальский В.В., Цюрко Б.О. Клинико-допплерографическая характеристика начальных проявлений недостаточности мозгового кровообращения у больных с гипоплазией позвоночной артерии в сочетании с остеохондрозом шейного отдела позвоночника // Лікарська справа. 2000. - №1. С. 47-50.
42. Гормоны и сосудистые заболевания / Под ред. Р. М. Гринхалга. М.: Медицина. 1984. С. 414 415.
43. Григорова І.А., Михайлов О.Б. Особливості клінічного перебігу та патоморфологічних змін рідких форм мозкових інсультів // Укр..вісник психоневрології.-2001.-Т.9, вип..1 (26). С.17-21.
44. Григорова И.А., Морозова О.Г. Принципы нейропротекторной терапии хронической церебральной ишемии // Международ. мед. журн. Харьков, 2002. Т. 8, № 3. С. 29-32.
45. Грицай Г.В. Дисфункція нервової системи у жінок з естрогендефіцитними станами та методи їх корекції: Автореф. дис.канд. мед. наук. 14.01.15/ Київ.мед.академія післядипломної освіти. Київ, 2005.- С.21.
46. Гулкевич О.В. Діаметр сонних артерій та церебральна гемодинаміка у хворих з артеріальною гіпертензією // Збірник наукових праць співробітників КМАПО Ім. П.Л. Шупика.- 2003.- Вип.12.-Кн.2.- С.426-433.
47. Дамулин И.В. Легкие когнитивные нарушения // Consilium medicum. 2004. Т. 6, № 2. С. 149-153.
48. Депрессия в неврологической практике (клиника, диагностика, лечение) / А.М. Вейн, Т.Г. Вознесенская, В.Л. Голубев и др. М.: Медицинское информационное агентство, 2002. 160 с.
49. Деякі особливості патогенезу енцефалопатій по даним компютерної та магніторезонансної томографії головного мозку /Усатенко О.Г., Клименко О.І., Головченко Ю.І. та інші // Український медичний альманах-2000.-Т 3.-№2(Додаток).-С. 162-164.
50. Дзяк Л.А., Голик В.А. Проблеми лікування хворих із дисциркуляторною енцефалопатією внаслідок атеросклеротичного ураження церебральних артерій // Ліки України. 2004. - № 7-8. С. 61-64.
51. Дзяк Л.А., Рожкова И.В., Голик В.А. Гипертензивные дисциркуляторные энцефалопатии у женщин с постовариэктомическим синдромом // международный медицинский журнал.- 2003.- №2.- С.36-41.
52. Диагностика, лечение и профилактика ранних стадий недостаточности мозгового кровообращения / Мартынов Ю.С., Гирич Т.И., Кунцевич Г.И. и др. // Журн. неврологии и психиатрии.- 1998.- Т.98, № 8.- С.14-18.
53. Дюкова Г.М. Качество жизни женщины в период климактерия // Новости медицинф и фармации.- 2003.- №4 (132).- С.31.
54. Ефективність застосування препаратів гінкго білоби порівняно з пірацетамом у комплексному лікуванні хворих на дисциркуляторну енцефалопатію // Л. Соколова, В. Мельник, Н. Ласкаржевська та ін. // Ліки України. 2005. - № 3. С. 113-115.
55. Задионченко В., Хруленко С., Петухов О. Психологические особенности и качество жизни больных артериальной гипертонией с метаболическими факторами риска // Кардиология. 2002. Т.42, №8. С. 15-19.
56. Захаров В.В. Сосудистая мозговая недостаточность: клиника, диагностика и терапия // Лечащий врач. 2004. - № 5. С. 33-36.
57. Захаров В.В., Яхно Н.Н. Нарушение памяти. М.: Гэотар-мед, 2003. 157 с.
58. Зенков Л.Р., Ронкин М.А. Функциональная диагностика нервных болезней (Руководство для врачей) 3-е изд., перераб.и доп. М.: МЕДпресс-информ, 2004. 488 с.
59. Зозуля И.С., Боброва В.И., Грицай А.В. Гормоны и мозг.- Винница: ЧП Балюк И.Б..- 2008.-163 с.
60. Иванив А.П., Курако Ю.Л. Современные алгоритми диагностики у больных с сосудистыми энцефалопатиями в зависимости от вариантов течения гемодисциркуляции // Український медичний журнал. 2001. №910. С. 19-25.
61. Исмагилов М.Ф., Сайхунов М.В. Патология магистральных сосудов головы и частота некоторых факторов риска при различных формах нарушений мозгового кровообращения // Неврологический вестник. 2004. Т.ХХХVІ, №1 2. С. 5-7.
62. Калашников В.И. Допплерографическая диагностика церебро-васкулярной реактивности у больных с хроническими ишемическими нарушениями мозгового кровообращения различной стадии // Украинский медицинский часрпис. 2000. - №6. С. 98-102.
63. Калашникова Л.А. Когнитивные нарушения и деменция при цереброваскулярных заболеваниях // Атмосфера. Нервные болезни. 2005. №2. С. 36-40.
64. Калинин А.П., Котов С.В. Неврологические расстройства при эндокринных заболеваниях. М.: Медицина, 2001. 271 с.
65. Капустин Р.В. Фармакодинамические подходы к лечению цефалгического синдрома у больных с хронической цереброваскулярной недостаточностью // Врачебная практика. 2003. №5. С. 86-91.
66. Караченцев А.Н., Сергеев П.В. Вазоактивные эффекты половых гормонов. Пробл. Эндокринологии.-1997.-т.43,№2.-с.45-53.
67. Карлов В.А. Терапия нервных болезней. М.: Шаг, 1996. 653 с.
68. Клиническая эндокринология: Руководство / Под ред. Н.Т. Старковой. М., 1991.
69. Клініко-структурні зміни головного мозку при цереброваскулярній недостатності / І.С. Зозуля, М.Є. Поліщук, С.І.Синицький та ін. / Лік. справа. 1997. - №4. С. 131-133.
70. Когнитивная неврология / О.Маслова, В.Студенкин, С.Балканская, С. Мантурова / Российский педиатрический журнал . 2000. №5. С. 40-41.
71. Комплексная терапия начальных клинических форм церебрального атеросклероза у больных старших возрастов: Метод. рекомендации / Министерство здравоохранения УССР; Н.Б. Маньковский и др. Киев: Б.и., 1986. 13 с.
72. Комфорт А. Биология старения. Пер. с англ. -М. -1967. -397 С.
73. Конопля Е.Ф., Гацко Г.Г., Милютин А.А. Гормоны и старение: мембранные механизмы гормональной регуляции.- Минск: Навука і тэхніка, 1991.- 208 с .
74. Краснощекова Л.И. Неврологические нарушения при патологическом климаксе у женщин: Автореф.дис д-ра мед наук: 14.01.13.-Иваново, 1991.-35 с.
75. Красиленко Е., Айяд М.Салар Возрастные особенности внутрисистемной корреляции церебральной гемодинамики у лиц с высоким генетическим или екологическим риском развития цереброваскулярной патологии // Проблемы старения и долголетия. 2002. Т.11, №4. С. 405-416.
76. Крымская М.Л. Климактерический период. М.: Медицина, 1989. 267 с.
77. Кузнецова С.М. Факторы риска и профилактика инсульта // Доктор.- 2002.-№5.- С. 35-39.
78. Кулаков В.И. Гинекологическая эндокринология: новые аспекты старых проблем // Акушерство и гинекология. 2003. №2. С. 6-9.
79. Кунцевич Г., Бурцева Е., Тер-Хачатурова И. Сопоставление данных дуплексного сканирования и трехмерного изображения в диагностики окклюзирующих сонных артерий // Ультразвуковая и функциональная диагностика. 2001. - №4. С. 77-81.
80. Кушнир Г.М., Савчук Е.Н. Дисциркуляторная энцефалопатия. Симферополь, 2004. 14 с.
81. Липелис Г. Депрессия болезнь, а не свойство характера // Здоров’я України. 2002. - № 10. С. 5-6.
82. Лущик У., Алексеева Т. Особенности функционального состояния мозговой гемодинамики при разных вариантах церебральной артериальной ангиоархитиктоники: оптимизация патогенетических подходов к лечению вазоактивными средствами // Ліки України. 2004. - №4. С. 72-74.
83. Малахов В.А. Классификация начальных форм сосудистых заболеваний головного мозга // Врачеб. дело. 1997. - № 2. С. 141-142.
84. Маньковский Н.Б., Лизогуб В.Г. Возрастные изменения регионарного мозкового кровотока // Врачеб. дело. 1976. - № 10. С. 89-
85. Марута Н.А. Клинико-психопатологические особенности современных невротических расстройств // Международ. мед. журн. - Харьков, 2004. Т. 10, № 1. С. 38-41.
86. Мачерет Є.Л., Паламарчук І.С. Атеросклеротична дисциркуляторна енцефалопатія (диференційний підхід до лікування): Практ.посібн. Київ.- 2005.- 92с.
87. Международная статистическая классификация болезней и проблем, связанных со здоровьем. Десятый пересмотр. (МКБ10). Т.1 (часть1). Женева: ВОЗ, 1995. С. 315, 510511.
88. Мечетный Ю.Н. Изменения цереброваскулярной реактивности больных дисциркуляторной энцефалопатией по данным допплерографии // Український медичний альманах. 2001. Т.4, №6. С. 206-109.
89. Михайленко А.А., Одинак М.М., Вознюк И.А. Церебральная гемодинамика у лиц с начальными проявлениями недостаточности кровоснабжения мозга // Врачеб. дело. 1997. - № 2. С. 64-67.
90. Мищенко Т.С., Дмитриева Е.В. Сосудистая деменция: диагностика, лечение, профилактика // Международный неврологический журнал. 2006. - №2 (6). С. 16-20.
91. Міхаль Г.В., Чеботарьова Л.Л. Ультразвукова допплерографічна діагностика розладів мозкового кровообігу у хворих зі стенотичним ураженням хребтових артерій // Український медичний часопис. 2003. №3. С. 100-104.
92. Москаленко В.Ф., Волошин П.В., Петрашенко П.Р. Стратегія боротьби з судинними захворюваннями головного мозку // Укр. вісник психоневрології. 2001. Т. 9, вип. 1. С. 5-7.
93. Нарушения некоторых психических функций у больных дисциркуляторной энцефалопатией, обусловленной гипертонической болезнью и атеросклерозом / П.В. Волошин, Т.В. Крыженко, Т.С. Мищенко и др. // Врачеб. дело. 1989. - № 7. С. 77-80.
94. Никитин Ю.М. Ультразвуковая допплерография в диагностике поражений магистральных артерий головы и основания мозга: Метод. рекомендации. М.: Спектромед, 1995. 45 с.
95. Олексюк А., Шевага В., Паєнок А. Деякі особливості патогенезу і діагностики початкових проявів недостатності мозкового кровообігу // Галицький лікарський вісник. 2001. Т.8, №1. С. 84-87.
96. Панченко Е.Н., Казаков С.Е., Ромашова Т.И. Метод прогнозирования развития дисциркуляторной энцефалопатии у больных с вегетососудистой дистонией // Врачебн. дело. 1999. - № 6. С. 76 - 79.
97. Пепенина И.Б. Вегетативные расстройства у больных с начальными проявлениями недостаточности кровоснабжения головного мозга // Український медичний альманах. 2004. Т.7, №5. С. 114-177.
98. Применение ноотропов в лечении гипертонической энцефалопатии / Ю. Головченко, Р. Адаменко, Т. Рябиченко, В. Федорец / Журнал практичного лікаря. 2005. №4. С. 70-72.
99. Руководство по эндокринологической гинекологии / Под ред. Е. М. Вихляевой. М.: МИА, 2006. 601 с.
100. Русіна С.М. Вплив метеофакторів на госпіталізовану цереброваскулярну психічну патологію атеросклеротичного генезу // Буковинський медичний вісник. 2002. Т.6, №3 4. С. 90-91.
101. Ситель А.Б., Тетерина Е.Б. Недостаточность кровообращения вертебрально-базальной системы // Журнал неврологии и психиатрии им. С.С. Корсакова.-2003.- Т.103.-№8.-С.11-18.
102. Скворцова В.И., Платонова И.А., Творогова Т.В. Влияние гормонов гипоталамо-гипофизарно-надпочечниковой, ренин-ангиотензиновой и тереоидной гормональных на формирование дисциркуляторной енцефалопатии // Журнал неврологии и психиатрии им. С.С. Корсакова.-2003.- Т.103.-№12.-С.26-33.
103. Сметник В.П., Кулаков В.Н., Руководство по климактерию.- М. МИА”, 2001, стр. 663-678.
104. Сметник В.П.Перименопауза от контрацепции до заместительной гормональной терапии// Журнал акушерства и женских болезней. 1999. - №1. С. 89-93.
105. Соколова Л.И., Гомза Я.Ю., Ласкаржевская Н.М., Радзиховская Н.С. Комплексное лечение больных с дисциркуляторной энцефалопатией с применением антигомотоксических препаратов // Биологическая терапия. 2003. - № 3. С. 7-13.
106. Старение мозга / Под ред. В.В. Фролькиса. - Д.: Наука, Ленинградское отделение, 1991. - 277 с.
107. Старчина Ю.А., Парфенов В.А. Память и другие когнитивные функции у больных с артериальной гипертензией // Клиническая геронтология. 2004. Т.10, №8. С. 33-39.
108. Татарчук Т.Ф., Сольский Я. П. Заместительная гормонотерапия в лечении климактерических расстройств // Мат.конфер. «Актуальные вопросы заместительной гормонотерапии». К.-2007. С. 15-17.
109. Ткаченко Е.В. К вопросу об адаптационно-компенсаторных возможностях организма при цереброваскулярной патологии // Врачеб. дело. К., 2001. - № 1. С. 85-86.
110. Ткаченко Н.М. Реакция ЦНС на терапию клименом у женщин в постменопаузе // Мат. конф. «Гормональ­на