ПЕДАГОГІЧНІ УМОВИ ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ СУБ’ЄКТНОСТІ У МАЙБУТНІХ ВЧИТЕЛІВ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ

Краткое описание

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
«КИЄВО-МОГИЛЯНСЬКА АКАДЕМІЯ»

На правах рукопису

ЖУРАТ Юлія Василівна

УДК. 37.032:37.025:371.132:371.134

ПЕДАГОГІЧНІ УМОВИ ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ СУБ’ЄКТНОСТІ У МАЙБУТНІХ ВЧИТЕЛІВ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ

13.00.04 – теорія і методика професійної освіти

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата педагогічних наук

Науковий керівник:
БОДНАР Алла Яківна,
кандидат психологічних наук, доцент

Київ – 2012

ЗМІСТ
ВСТУП ……………………………………………………………………….4
Розділ 1. ПРОБЛЕМА СУБ’ЄКТА І СУБ’ЄКТНОСТІ ФАХІВЦЯ ЯК ПРОВІДНИЙ НАПРЯМ ДОСЛІДЖЕННЯ У ПРОФЕСІЙНІЙ ПЕДАГОГІЦІ ………….………………. ………………………..19
1.1. Проблема суб’єкта і суб’єктності у психологічній і педагогічній науках ...........................................................................................19
1.2. Майбутній педагог як суб’єкт навчальної діяльності у вищому педагогічному навчальному закладі …………………………….37
Висновки до першого розділу ..............................................57
Розділ 2. ТЕОРЕТИЧНІ ТА МЕТОДИЧНІ УМОВИ ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ СУБ’ЄКТНОСТІ МАЙБУТНІХ ВЧИТЕЛІВ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ У ПРОЦЕСІ ВИВЧЕННЯ ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНИХ ДИСЦИПЛІН .................60
2.1. Вчитель початкових класів як суб’єкт специфічної педагогічної діяльності …………………………………………………………..60
2.2. Педагогічні умови формування суб’єктності майбутніх педагогів початкової школи в процесі набуття професійної освіти у вищому педагогічному навчальному закладі ...........................................89
2.3. Методика формування професійної суб’єктності майбутнього вчителя початкових класів у процесі вивчення психолого-педагогічних дисциплін ………………………………………….136
Висновки до другого розділу .....................................................157
Розділ 3. ОРГАНІЗАЦІЯ, ХІД І РЕЗУЛЬТАТИ ПЕДАГОГІЧНОГО ЕКСПЕРИМЕНТУ………………………………………………162
3.1. Організація й методика проведення експериментального дослідження ................................................................................161
3.2. Аналіз результатів експериментального дослідження ….........177
Висновки до третього розділу .................................................202
ВИСНОВКИ……...........................................................................205
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ ………..............209
ДОДАТКИ ………..........................................................................244

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

ВНЗ – вищий навчальний заклад
ВПНЗ – вищий педагогічний навчальний заклад
ЗУН – знання, уміння та навички
ЕГ – експериментальна група
КГ – контрольна група
НаУКМА – Національний університет «Києво-Могилянська академія»
ОКР
ЧНУ – освітньо-кваліфікаційний рівень
– Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича

ВСТУП

Актуальність теми. Стратегічна розбудова національної системи освіти в Україні, визначена Державною національною програмою «Освіта» (Україна ХХІ століття), передбачає, як одне з головних завдань, – розвиток особистості в процесі набуття освіти як суб’єкта діяльності – спочатку навчальної, а згодом і професійної. Набуття суб’єктності майбутніми вчителями та утвердження суб’єкта діяльності стає провідним методологічним принципом низки педагогічних і психологічних досліджень. Як свідчить аналіз праць із психології та педагогіки вищої школи, а також результати дисертаційних досліджень, сприймання педагога та студента ВПНЗ як суб’єкта та об’єкта навчально-виховного процесу залишається традиційним. Така ситуація породжує негативні наслідки при підготовці майбутніх педагогів, які, повинні бути справжніми суб’єктами процесу навчання, тобто суб’єктами навчальної діяльності, а не об’єктами педагогічного впливу з боку викладачів. Суб’єктні властивості студента ВПНЗ як майбутнього педагога та суб’єкта навчальної діяльності слід розуміти з опорою на провідну методологічну думку С. Рубінштейна щодо категорії «суб’єкт»: «...категорія суб’єкта багатомодальна: вона виявляє не тільки різні… характеристики самого суб’єкта, а і його різні ставлення до світу. Такими... є принаймні ставлення: пізнавальне, діяльнісне (діяльність), етичне (ставлення до іншої людини) і споглядальне» [174, с.40].
Такий підхід до підготовки майбутніх педагогів насамперед зумовлений гуманізацією, демократизацією та гуманітаризацією сучасної національної системи освіти, її спрямуванням на європейський освітній простір згідно з принципами Болонського процесу, а також поступовою переорієнтацією цілей освіти з позиції соціальної ролі особи в суспільстві в напрямі суб’єктного, професійного її розвитку в процесі набуття професійної освіти. Зазначаючи, що: «1. Насамперед потрібна радикальна гуманітаризація освіти, посилення особистісного виміру в педагогічній науці… 2. Гуманітарний вимір освіти відкриває перспективу справжнього демократизму освітянського процесу. Як педагоги, так і учні є повноправними суб’єктами системи освіти. Основою навчання повинен бути рівноправний діалог між тими, хто навчає, і тими, хто навчається» [154, с. 11], – наголошує В. Кремень на необхідності особистісно- орієнтованого та суб’єктно-діяльнісного підходів до організації навчального процесу в системі освіти України.
Стає очевидною нагальність формування гуманістичної освітньо-педагогічної концепції вищої педагогічної освіти, в основі якої має бути забезпечення суб’єктності педагогів і студентів у навчальному процесі ВНЗ. Для цього слід методологічно переосмислити теорію та практику вищої педагогічної школи, уточнити цілі, зміст, методики, технології й очікувані результати педагогічної освіти, наповнити їх справжнім суб’єктним смислом на основі цінностей майбутньої педагогічної діяльності, збагатити методичну систему професійної підготовки майбутніх педагогів суб’єктно-діяльнісними методиками та технологіями професійного навчання, обґрунтувати психологічні й педагогічні засади формування й розвитку провідних суб’єктних якостей майбутніх фахівців. Отже, актуальна потреба в теоретичному та експериментальному дослідженні феномену професійної суб’єктності вчителів початкових класів та її формування у процесі набуття ними професійної освіти у ВПНЗ.
Як засвідчує аналіз психолого-педагогічної літератури, результатів дисертаційних та інших наукових досліджень із проблем особливостей навчального процесу у початковій школі, формування суб’єктності майбутнього вчителя початкової школи, як інтегральної професійно важливої його якості, відбувається в студентському віці. Цей процес безпосередньо пов’язаний з навчальною діяльністю, усвідомленням і сприйняттям її цілей і результатів, осмисленням цінностей і засобів майбутньої професійної діяльності, постійним перебуванням у творчому освітньо-професійному середовищі, активною участю у квазіпрофесійній діяльності під час здобуття професійної освіти. Така необхідність зумовлена суперечностями теорії та практики вищої педагогічної освіти, що виявляються, зокрема, в декларуванні в нормативно-правових документах, відповідних доктринах і концепціях, потребах та необхідності формування творчої особистості майбутнього вчителя та його професійно важливих якостей. Передусім у «Концепції загальної середньої освіти (12-річна школа)» підкреслюється, що підготовка спеціаліста повинна бути гнучкішою й адекватною запитам практики. Очевидно, у зв’язку із запровадженням Закону України «Про загальну середню освіту» уже виникла потреба оновити навчальні плани ВНЗ уведенням додаткових дисциплін, спецкурсів, які мали б забезпечувати функціональну готовність педагога до роботи в різних типах загальноосвітніх навчальних закладів, профільних класах, з учнями шестирічного віку, з тими, хто має особливі здібності тощо. Водночас наголошується на доцільності підготовки вчителів для сільської школи за кількома спеціальностями, зокрема, для роботи в малокомплектній школі [148].
У Національній доктрині розвитку освіти визначається, що мета державної політики щодо розвитку освіти «…полягає у створенні умов для розвитку особистості і творчої самореалізації кожного громадянина України, вихованні покоління людей, здатних ефективно працювати і навчатися протягом життя, оберігати й примножувати цінності національної культури та громадянського суспільства, розвивати та зміцнювати суверенну, незалежну, демократичну, соціальну та правову державу як невід’ємну складову європейської та світової спільноти” [204, с. 233]. Проте, має місце недостатня обґрунтованість педагогічних умов формування професійної суб’єктності у процесі фахової підготовки: «Водночас стан справ у галузі освіти, темпи та глибина перетворень не повною мірою задовольняють потреби особистості, суспільства і держави» [204, с. 232].
Існують також суперечності щодо вивчення студентів ВПНЗ ІІІ і ІV рівнів акредитації як суб’єктів педагогічної діяльності, оскільки, з одного боку, більшість дослідників однозначно наголошують на необхідності формування у педагогів таких якостей, які характеризують їх як суб’єктів педагогічної діяльності, а з іншого – не обґрунтовані педагогічні умови формування суб’єктних якостей у майбутнього педагога у процесі набуття ним професійної освіти. Водночас, коли навіть є такі намагання з боку педагогів, то вони реалізовуються без достатнього врахування педагогічних умов формування його суб’єктності, актуалізації внутрішнього суб’єктного потенціалу кожного студента. У зв’язку з цим виникає потреба в розумінні психологічної природи формування майбутнього вчителя початкових класів як суб’єкта педагогічної діяльності та обґрунтування педагогічних умов формування професійної суб’єктності в процесі вивчення ним психолого-педагогічних дисциплін і творчої навчальної діяльності. Ця проблема для педагогіки не нова, оскільки на важливість забезпечення суб’єктності учнів у навчальній діяльності вказували ще класики педагогіки – К. Ушинський [275; 276; 277], А. Макаренко [176], В. Сухомлинський [268] та ін. Окремі аспекти історії становлення суб’єктного підходу висвітлені у наукових працях К. Абульханової-Славської [3; 4; 5], А. Брушлінського [55]. Заслуговують уваги відповідні концепції Д. Узнадзе, С. Рубінштейна, О. Леонтьєва.
Проблему активізації пізнавальної діяльності учня як основного прояву його суб’єктності досліджували Л. Аристова [16], А. Вербицький [76], І. Зязюн [125], О. Киричук [134], Г. Костюк [150], О. Матюшкін [189], І. Харламов [286], Т. Шамова [294], Г. Щукіна [297] та ін., проблему активізації навчальної діяльності майбутніх фахівців у контексті їх професійної підготовки – Г. Абросімова [1], М. Адамец [311], Ю. Бабанський [24; 25], В. Бондар [51], Г. Балл [39; 40; 222], В. Давидов [95; 96; 97; 98; 99], І. Зязюн [121; 122; 123; 124; 125; 229], П. Лузан [173], Н. Ничкало [229], О. Околєлов [208] та ін., а психологічні аспекти формування особистості як суб’єкта діяльності – К. Абульханова-Славська [3; 4; 5], В. Асєєв [21], І. Бех [38; 39], Н. Богданович [44], О. Бодальов [46], А. Брушлинський [55], А. Журавльов [103], В. Знаков [118], В. Рибалка [235; 236; 237; 238], Є. Рогов [239], В. Селіванов [250], В. Татенко [269; 270; 271], Д. Фельдштейн [279; 280] та ін.
Деякі питання формування суб’єктності майбутніх фахівців у процесі їх професійної підготовки розглядалися в контексті розв’язання таких проблем:
– суб’єкта і суб’єктності як соціально-філософського явища (О. Артем’єва [19], Н. Большунова [48], М. Білокінь [34], Ю. Гнідіна [87], Ю. Прохоренко [230], О. Сергієнко [281], О. Скачков [253], Л. Сокурянська [263] та ін.);
– розвитку особистості як суб’єкта психічної активності, саморозвитку і творчості (К. Абульханова-Cлавська [3], А. Адлер [7], В. Андреєв [15], А. Брушлинський [62], C. Максименко [177; 178], А. Маслоу [184; 185], Н. Олександрова [10; 11], В. Петровський [219] та ін.);
– суб’єкта та суб’єктності в професійній освіті (Ю. Поваренков [224; 225], В. Іванов [126], В. Кущов [163; 164], С. Пелипчук [215], В. Свистун [304], В. Шадріков [282], В. Ягупов [304] та ін.), а також врахування суб’єктності в підготовці фахівців різного профілю (Г. Ісаєв [127-129], Г. Косарецький [149], В. Масленнікова [183], В. Слободчіков [259], О. Яркіна [308] та ін.);
– розвитку суб’єкта в діяльності, навчанні та пізнанні (Б. Ананьєв [14], О. Асмолов [23], А. Брушлінський [55-67], В. Карандашов [132], Н. Обозов [206], О. Осницький [211], В. Селіванов [250] та ін.);
– змісту і компонентів суб’єктності студента ВНЗ (Т. Бондаренко [53], В. Варданян [73], С. Жорнікс [101], Ф. Мухаметязнова [200; 201], М. Енеєва [298], С. Пелипчук [215] та ін.).
Нині в теорії та практиці вищої педагогічної освіти накопичено значний досвід, який може стати основою для створення системи формування професійної суб’єктності вчителя початкових класів. Однак, для цього слід опиратися на:
– історію вищої педагогічної освіти та її теоретико-методологічні основи (В. Майборода, В. Луговий, Ф. Паначин, З. Равкін, Я. Бурлака, Т. Руденко та ін.), а також на історію і теорію зарубіжної педагогічної освіти (В. Вульфсон, З. Малькова, М. Нікандров, О. Глузман, Л. Пуховська, Р. Роман та ін.);
– фундаментальні проблеми теорії педагогічної освіти (С. Архангельський, А. Алексюк, М. Гриценко, С. Гончаренко, І. Зязюн, Н. Ничкало, О. Савченко, М. Ярмаченко та ін.) в т. ч. на технології підготовки та навчання майбутнього педагога (А. Алексюк [13], О. Артамонова [18], І. Архіпова [20], Н. Бакшаєва [27], В. Бездухов [32], О. Бессонова [38], Т. Буякас [70], Д. Вількеєв [77], Н. Вишнякова [78], О. Воротнікова [82], Г. Городнічева [92], В. Горшкова [93], Н. Жукова [102], М. Кларін [135], Л. Кондрашова [140; 141; 142; 143; 144], В. Кузовлєв [158], Г. Косарецький [149], О. Кузьміна [159], З. Курлянд [160; 161], Д. Медведєв [190], М. Мєшков [191], О. Мороз [199], Д. Чемоданова [289], Р. Шаймарданов [293] та ін.).
– теоретичні і методичні основи підготовки вчителів школи першого ступеня (Н. Бібік, В. Бондар, П. Гусак, О. Кучерявий, С. Литвиненко, Д. Пащенко, О. Савченко, Л. Хомич, Л. Хоружа, І. Шапошнікова та ін.).
На основі узагальнення наукових праць О. Бобрової [43], І. Вачкова [74], Г. Ісаєва та В. Слободчікова [257, 259], О. Міщенка [198], Є. Ткаченко [273], О. Тумшайс [274] щодо суб’єктного «заглиблення» студентів ВПНЗ у контекст «живої педагогічної діяльності» можна зробити висновки про те, що формування суб’єктності педагога, у тому числі й вчителя початкових класів, відбувається під час набуття ним професійної освіти, усвідомлення та сприйняття цілей, змісту, методик і результатів своєї майбутньої діяльності.
Ряд науковців, серед яких – Г. Аксьонова [9], О. Аксьонов [9], В. Ведіняпіна[75], О. Волкова [80; 81], C. Годнік [88], Л. Закірова [108], Г. Звєздіна [112], Т. Зобніна [119], Д. Зубов [120], Т. Маркєлова [179], В. Сластьонін [254; 255; 256], наголошують на необхідності цілеспрямованого суб’єктного підходу до становлення майбутнього вчителя. Основні їх ідеї та положення стосуються насамперед студента, який має стати суб’єктом навчальної діяльності, оскільки без цього, на їх думку, неможливе формування його професійної суб’єктності як педагога.
Науковці також підкреслюють, що однією з основних ознак студента як суб’єкта навчальної діяльності є його прагнення до самоусвідомлення, усвідомлених самозмін, збагачення пізнавальних мотивів, що відбувається у процесі усвідомлення цілей і змісту навчальної діяльності, а також набуття знань і цілеспрямованої актуалізації своїх інтелектуальних можливостей у процесі цієї діяльності. Це, у свою чергу, вимагає від нього здатності до рефлексії та саморефлексії щодо навчальної діяльності й розвиненої «культури навчальної діяльності» (В. Ягупов, В. Свистун) [304], які необхідні для розв’язування суперечностей між наявними можливостями студентів, і необхідними умовамим для успішного здійснення ними навчальної діяльності. Така усвідомлена навчальна діяльність важлива для будь-якого студента, а для вчителя початкових класів вона надзвичайно актуальна, оскільки розуміння та усвідомлення ним цілей, смислу, змісту, методик і результатів своєї навчальної діяльності допомагає йому організовувати навчальну діяльність першокласників, формувати у них основи культури навчальної діяльності, і найголовніше, – навчити їх учитися та формувати мотиваційну складову навчальної діяльності на перспективу: «Поряд із засвоєнням базових знань перед сучасною освітою все більше постає завдання навчити учня самостійно оволодівати новими знаннями та інформацією, навчити навчатися, виробити потребу в навчанні впродовж життя», – наголошується в «Білій книзі національної освіти України» [42, с. 16].
Будь-яка навчальна діяльність, із погляду фахівців, здійснюється шляхом розв’язання певних навчальних задач і виконання завдань, виконуючи визначені навчальні дії та операції. Результативність студента у цій діяльності переважно залежить від рівня сформованості в нього культури навчальної діяльності, а також від наявності когнітивних і процесуальних якостей та опанування основними видами навчальної діяльності (Г. Аксьонова [9], О. Асмаковець [22], І. Белякова [35], Ю. Варданян [73], Б. Вяткін [84; 85], І. Зимня [116], Є. Клімов [136], Л. Мітіна [193-195], Ф. Мухаметзянова [200; 201], О. Орлов [209]; В. Петровський [220]; Є. Пупишева [234], В. Сластьонін [254-256], Н. Шурова [296], А. Яруліна [309], З. Яхіна [310]).
На думку В. Давидова, В. Слободчікова та Г. Цуркерман, серед якостей, властивих учневі як суб’єкту навчальної діяльності, чільне місце посідають пошукова ініціативність, активність і самостійність [97]. Незважаючи на те, що вивченню проблем педагогічної психології присвячено багато праць, питання культури навчальної діяльності, формування провідних суб’єктних якостей студентів, які сприяють в оволодінні їх навчальної та майбутньої професійної діяльності, досліджені недостатньо. Так само не повною мірою дослідженю проблему формування професійної суб’єктності студентів – майбутніх учителів початкових класів. Як свідчить практика і досвід професійної діяльності випускників ВПНЗ, вони не завжди активно включаються в педагогічний процес як суб’єкти педагогічної діяльності. Це зумовлює необхідність проектування моделей формування та самоформування суб’єктної включеності студентів у природний процес формування їхніх суб’єктних якостей, серед яких провідною є їх професійна суб’єктність. У сучасних наукових працях педагогічного напряму висвітлюються окремі складові професійного розвитку майбутніх вчителів початкових класів. Ці аспекти розглядають І. Бех (особистісно зорієнтований підхід у вихованні) [40], М. Боришевським (самоактивність учнів у виховному процесі) [54], О. Киричуком (формування змістовних мотивів і мотивацій навчально-пізнавальної діяльності та професійного самовизначення) [134], І. Яворська-Вєтрова (особливості суб’єктного розвитку молодших школярів) [299], В. Ягупов (суб’єктність – детермінанта неперервної професійної освіти особи) [305] тощо.
Водночас зауважимо, що проблема формування суб’єктності майбутнього педагога у творчій навчальній діяльності ще не має достатнього теоретичного та методичного обґрунтування у педагогічній науці.
Отже, актуальність і перспективність дослідження проблеми формування професійної суб’єктності у майбутнього вчителя початкових класів зумовлена такими чинниками: зміною цілей середньої освіти, що спричиняє її зосередженість на потребах особистості учня та його становлення суб’єктом навчальної діяльності; запровадженням особистісно орієнтованої системи початкової освіти, результатом якої має бути особистість дитини з розвинутим почуттям гідності, самоповаги, розумінням основних цінностей людського буття, бажанням і здатністю вчитися; дослідженням практичного втілення ідей особистісно орієнтованої та суб’єктно-діяльнісної освіти, що передбачає її варіативність; модернізацією педагогічної освіти, що має на меті посилення суб’єктної спрямованості, надання їй системного гуманістичного та фахового характеру, гармонізації суб’єктної, професійної та фахової складових підготовки майбутніх учителів.
Водночас аналіз досліджуваної педагогічної проблеми показує, що в професійній підготовці майбутніх вчителів початкових класів у ВПНЗ існують певні суперечності між:
– потребою розвинених професійно важливих якостей у майбутніх вчителів початкових класів (самостійності, творчості, толерантності, адекватної самооцінки, об’єктивної професійної «Я»-концепції, саморефлексії, самодетермінації і саморегуляції власної педагогічної діяльності у початкових класах) для успішної педагогічної діяльності та недостатньою увагою до їх формування у процесі вивчення психологічних і педагогічних дисциплін;
– фрагментарністю суб’єктних знань у змісті психологічних і педагогічних дисциплін щодо педагогічної діяльності майбутніх вчителів початкових класів і необхідністю комплексного та системного їх використання у майбутній педагогічній діяльності;
– вирішальним впливом професійної суб’єктності вчителя початкових класів на учнів і недостатньою увагою до її формування у процесі розв’язання психолого-педагогічних завдань.;
Таким чином, актуальність проблеми формування професійної суб’єктності майбутніх вчителів початкових класів у процесі професійної підготовки та її важливість для педагогічної теорії та практики, а також наявність суттєвих суперечностей в їх підготовці зумовили вибір теми дисертаційного дослідження – «Педагогічні умови формування професійної суб’єктності майбутніх вчителів початкових класів».
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами.
Дисертаційна робота виконана відповідно до тематичного плану науково-дослідної роботи кафедри зв’язків з громадськістю, психології та педагогіки Національного університету «Києво-Могилянська академія», а також у межах НДР «Теоретичні та методичні засади професійної підготовки майбутніх фахівців у системі вищої освіти України» (реєстраційний номер 0111U005848).
Тему дисертації затверджено Вченою радою Національного університету «Києво-Могилянська академія» (протокол № 5 від 28 травня 2009 року) та узгоджено Міжвідомчою радою з координації наукових досліджень з педагогічних і психологічних наук НАПН України (протокол № 6 від 29 вересня 2009 року).
Мета і завдання дослідження: Метою дисертаційного дослідження є науково-теоретичне обґрунтування та експериментальна перевірка педагогічних умов та методики формування професійної суб’єктності у майбутніх вчителів початкових класів.
Відповідно до мети визначено такі завдання:
– здійснити аналіз суб’єкта і суб’єктності фахівця в контексті проблем професійної педагогіки майбутніх вчителів початкових класів та удосконалити поняттєво-категоріальний апарат дисертаційного дослідження;
– проаналізувати цілі, функції та зміст педагогічної діяльності вчителя початкових класів як суб’єкта специфічної професійної діяльності;
– обґрунтувати педагогічні умови формування професійної суб’єктності майбутніх вчителів початкових класів у процесі вивчення психолого-педагогічних дисциплін;
– удосконалити методику формування професійної суб’єктності в майбутніх вчителів початкових класів;
– експериментально перевірити педагогічні умови та методику формування професійної суб’єктності в майбутніх вчителів початкових класів.
Об’єкт дослідження: професійна підготовка майбутніх вчителів початкових класів у ВПНЗ.
Предмет дослідження: педагогічні умови та методика формування суб’єктності майбутніх вчителів початкових класів у процесі вивчення психолого-педагогічних дисциплін у ВПНЗ.
Гіпотеза дослідження полягає в тому, що ефективність процесу формування професійної суб’єктності студентів як майбутніх суб’єктів педагогічної діяльності в початкових класах у системі педагогічної освіти можливий за наявності таких педагогічних умов:
– формування у майбутніх вчителів початкових класів мотиваційної сфери професійного самовизначення у процесі набуття педагогічної освіти;
– вдосконалення системи професійного відбору абітурієнтів на педагогічні спеціальності; формування у майбутніх вчителів початкових класів професійної спрямованості щодо педагогічної діяльності у системі початкової освіти;
– оновлення змісту та вдосконалення методик їх професійної підготовки відповідно до вимог гуманістичної філософії освіти, суб’єктно-діяльнісного та компетентнісного підходів, покликання вчителя початкової школи;
– моделювання їх психолого-педагогічної підготовки з метою цілеспрямованого формування професійної суб’єктності та інших професійно важливих якостей;
– професійна підготовка майбутніх учителів початкових класів до суб’єкт-суб’єктної педагогічної взаємодії у навчально-виховному середовищі.
Методи дослідження. Для досягнення мети дослідження і вирішення поставлених задач використовувався комплекс таких методів:
– теоретичні: вивчення й аналіз наукових джерел і сучасних педагогічних концепцій, які стосуються професійної підготовки майбутніх фахівців у ВНЗ; абстрагування, класифікація і систематизація теоретичних та експериментальних даних, які стосуються сутності, основних проявів і характеристик професійної суб’єктності вчителів початкових класів; конкретизація теоретичних основ, індукція і дедукція, порівняльний аналіз теоретичних, емпіричних й експериментальних даних, отриманих в результаті застосування методів дослідження; моделювання навчальної діяльності студентів;
– емпіричні та експериментальні: вивчення й аналіз сучасного стану підготовленості вчителів початкових класів; аналіз освітньо-кваліфікаційних характеристик, освітньо-професійних програм і навчальних планів підготовки майбутніх вчителів початкових класів; спостереження, бесіди, інтерв’ювання та анкетування студентів щодо проблем і результатів їх професійної підготовки, з’ясування їх ставлень і думок до майбутньої педагогічної діяльності; вивчення документів і результатів навчальної та педагогічної діяльності вчителів початкових класів; констатувальний і формувальний експерименти для верифікації гіпотези дослідження;
– методи математичної статистики (статистичний аналіз результатів експериментального та емпіричного дослідження).
Експериментальна база дослідження. Констатувальний експеримент проводився в Чернівецькому національному університеті імені Юрія Федьковича, Чернівецькому педагогічному коледжі, Кам’янець-Подільському національному університеті імені Івана Огієнка, Прикарпатському національному університеті імені В. Стефаника, Приватному ВНЗ «Соціально-педагогічний інститут «Педагогічна академія», а формувальний експеримент – у Чернівецькому національному університеті імені Юрія Федьковича).
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що вперше:
– обґрунтовано педагогічні умови формування професійної суб’єктності в майбутніх вчителів початкових класів у системі педагогічної освіти (формування у них мотиваційної сфери професійного самовизначення у процесі набуття педагогічної освіти; вдосконалення системи професійного відбору абітурієнтів на педагогічні спеціальності; формування у них професійної спрямованості щодо педагогічної діяльності у системі початкової освіти; оновлення змісту та вдосконалення методик їх професійної підготовки відповідно до вимог гуманістичної філософії освіти, суб’єктно-діяльнісного та компетентнісного підходів, покликання вчителя початкової школи; моделювання їх психолого-педагогічної підготовки з метою цілеспрямованого формування професійної суб’єктності та інших професійно важливих якостей; професійна підготовка майбутніх учителів до суб’єкт-суб’єктної педагогічної взаємодії у навчально-виховному середовищі початкової школи);
– удосконалено зміст поняття «професійна суб’єктність майбутнього вчителя початкових класів», що полягає в його обґрунтуванні як інтегральної професійно важливої якості та конкретизації основних проявів професійної суб’єктності (усвідомлення сутності, вимог і специфіки педагогічної діяльності в початкових класах та їх сприйняття; професійна «Я»-концепція в педагогічній діяльності; суб’єктна позиція на всіх етапах набуття педагогічної освіти та професіоналізації; визнання професії вчителя початкових класів як основного способу самоактуалізації) та уточненні сутнісних її характеристик (активність, продуктивність, цілісність, інтегральність і системність суб’єктних властивостей, якостей і проявів вчителя початкових класів у педагогічній діяльності, усвідомлення та сприйняття не тільки своєї соціальної та професійної суб’єктності, а насамперед суб’єктності молодшого школяра);
– удосконалено цілі, функції та зміст педагогічної діяльності вчителя початкових класів з урахуванням її основної особливості, що полягає в спрямуванні активності учня на формування його навчальної суб’єктності шляхом набуття ним навчальної автономності в процесі навчальної діяльності, згодом навчивши його свідомо і цілеспрямовано керувати та урегульовувати свою навчальну діяльність;
– дістало подальший розвиток методика формування професійної суб’єктності майбутніх вчителів початкових класів у процесі вивчення психолого-педагогічних дисциплін, сутність якої полягає у тому, що вона дозволяє цілеспрямовано формувати як суб’єкта власної психічної активності, суб’єкта навчальної діяльності, суб’єкта квазіпедагогічної діяльності та суб’єкта педагогічної діяльності в початкових класах. Вона забезпечує суб’єкт-суб’єктну взаємодію між викладачами та студентами, стимулювання суб’єктного прояву студентів у навчальній діяльності за допомогою суб’єктно-діяльнісних і проблемних методів, методик і технологій професійної підготовки, надання суб’єктного спрямування змісту психолого-педагогічних дисциплін, актуалізацію та формування їх професійної суб’єктності як майбутніх вчителів початкових класів.
Практичне значення одержаних результатів полягає у впровадженні основних положень дисертаційного дослідження в професійну підготовку майбутніх вчителів початкових класів. Це здійснено шляхом написання методичних посібників «Основи психології та педагогіки» та «Семінарські заняття з курсу «Основи психології та педагогіки».
Матеріали дослідження можуть бути використані викладачами при розробці навчальних і навчально-методичних посібників, дидактичних матеріалів щодо вивчення психолого-педагогічних дисциплін.
Результати дисертаційної роботи впроваджено в навчально-виховний процес Національного університету «Києво-Могилянська академія» (довідка № 17/1896 від 19.12.11 р.); Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича (ЧНУ) (довідка № 17-13/3699 від 24.12.11 р.); Приватного ВНЗ «Соцiально-педагогiчний інститут «Педагогічна академія» (довідка № 210/01 від 12.12.11 р.).
Особистий внесок здобувача. У написаному спільно з О.В. Бершадською, А.Я. Боднар, Є.В. Борисовим, О.Я. Власюк, Ю.В. Глигалом, М.О. Голубєвою, Н.М. Давидюк, К.В. Єгорушкіною, І.М. Куліда, Т.В. Лемак, Л.В. Музиченко, Е.Г. Ракшою, Л.Ф. Терещенко, О.В. Яковенко, І.В. Жарук, С.С. Павленко, С.С. Філь, С.О. Чукановою методичному посібнику «Основи психології та педагогіки» дисертанту належить обґрунтування теми «Особливості підготовки майбутніх вчителів у ВНЗ України».
У написаному спільно з А.Я. Боднар і Н.М. Давидюк у методичному посібнику «Семінарські заняття курсу «Основи психології та педагогіки» – обґрунтування теми семінарського заняття «Особливості формування професійної суб’єктності студентів ВНЗ».
Апробація результатів дисертації. Матеріали і результати дослідження обговорювалися на засіданнях кафедри зв’язків з громадськістю, психології та педагогіки і міжкафедральних семінарах Національного університету «Києво-Могилянська академія », а також пройшли апробацію на таких конференціях:
– міжнародних: науково-практичній конференції «Соціалізація особистості і суспільні трансформації: механізми взаємовпливу та вияви» (Чернівці, 2009); VI науково-практичній конференції «Військова освіта та наука: сьогодення та майбутнє» (Київ, 2010);
– міжвузівських: науково-практичній конференції «Духовна культура сучасної студентської молоді: стан, проблеми та шляхи розвитку» (Київ, 2009); науково-практичній конференції «Актуальні задачі фінансового, психологічного, правового, топогеодезичного, радіотехнічного та лінгвістичного забезпечення підрозділів і частин Збройних сил України» (Київ, 2011); науково-практичній конференції «Актуальні проблеми педагогіки та психології професійної освіти» (Київ, 2011).
Публікації. Основні результати дослідження відображено в 11 публікаціях автора, з них: 2 методичні посібники; 4 статті у провідних наукових фахових журналах і збірниках наукових праць України; 5 – тези та статті у збірниках матеріалів конференцій.

Список литературы

ВИСНОВКИ

1. На основі аналізу стану обґрунтованості проблеми суб’єктності фахівця у філософській, психологічній і педагогічній літературі з’ясовано, що вона багатоаспектна, та в педагогічному аспекті, практично, не дослідженою. Аналіз проблеми формування професійної суб’єктності майбутніх педагогів засвідчив, що в сучасній педагогіці та психології відбувся розрив між теорією та практикою дослідження феномену суб’єктності як в цілому, так і вивченням окремих її рівнів, суб’єктних властивостей, якостей особистості, їх взаємозв’язку і взаємозалежності щодо педагогів.
З’ясовано, що суб’єктність вчителя початкових класів – це те, що належить йому як суб’єктові педагогічної діяльності, що проявляється в його індивідуальності, а професійна суб’єктність – в наявності професійного «Я», в унікальності як педагога, неповторному індивідуальному творчому стилі педагогічної діяльності та автономності в ній.
Професійна суб’єктність вчителя початкових класів – це його інтегральна професійно важлива якість, основними проявами якої є професійне самовизначення як суб’єкта педагогічної діяльності в початковій школі, здатність і готовність до педагогічній діяльності та автономність у ній, а також суб’єктна поведінка та діяльність у процесі реалізації професійних функцій. Вона реалізується через активне свідоме ставлення до себе, до різних об’єктів, до інших людей, до педагогічної діяльності та, найголовніше, – до молодших школярів. Сутнісними характеристиками його професійної суб’єктності є активність, продуктивність, цілісність, інтегральність і системність суб’єктних властивостей, якостей і проявів у педагогічній діяльності, усвідомлення та сприйняття не тільки своєї соціальної та професійної суб’єктності, а насамперед суб’єктності іншої особи – молодшого школяра.
2. Доведено, що вчитель початкових класів у ХХІ ст. водночас має бути вихователем, учителем, організатором навчально-виховного процесу в класі та діяльності своїх учнів, активним суб’єктом міжособистісної взаємодії та спілкування з учнями, їх батьками та колегами, дослідником навчально-виховного процесу, просвітником і суспільним діячем. Основною його особливістю є результат педагогічної діяльності – суб’єктність учня у навчальній діяльності та сформованість соціальної суб’єктності. Основна специфіка його педагогічної діяльності пов’язана з дітьми та їх віковими особливостями, що визначає ієрархію завдань – спрямувати активність учнів на формування навчальної суб’єктності шляхом набуття ними навчальної автономності в процесі навчальної діяльності, згодом навчивши їх свідомо і цілеспрямовано керувати та урегульовувати своєю навчальною діяльністю. Для цього він повинен мати специфічні якості (наявність спрямованості на педагогічну роботу з молодшими школярами; схильність викладати навчальний матеріал у доступній для молодших школярів формі; яскраве образне та водночас практичне мислення; емпатійність та педагогічна інтуїція; педагогічна спостережливість і педагогічно доцільна безпосередність і емоційність; особлива теплота і доброта, батьківська ласка в ставленні до учнів та ін.) та професійну суб’єктність (саморефлексія, самодетермінація і саморегуляція власної поведінки, спілкування та педагогічної діяльності; автономність у педагогічній діяльності; адекватна самооцінка; висока активність у педагогічній діяльності; позитивна професійна «Я»-концепція; здатність і спроможність цілеспрямовано доводити та відстоювати свою суб’єктність, усвідомлювати та сприймати суб’єктність іншої людини – молодшого школяра та ін.).
3. Доведено, що педагогічні умови формування професійної суб’єктності майбутніх педагогів початкової школи в процесі вивчення психолого-педагогічних дисциплін – це такі умови, які свідомо створюються в навчально-виховному процесі ВПНЗ і забезпечують формування професійної суб’єктності в процесі їх вивчення. Обґрунтовано головну педагогічну умову – професійна підготовка має відбуватися як процес опанування психологічною структурою педагогічної діяльності в початковій школі і формування творчої особистості як суб’єкта цієї діяльності. Для цього необхідно дотримуватися низки педагогічних умов: формування у майбутніх вчителів початкових класів мотиваційної сфери професійного самовизначення у процесі набуття педагогічної освіти; вдосконалення системи професійного відбору абітурієнтів на педагогічні спеціальності; формування у майбутніх вчителів початкових класів професійної спрямованості щодо педагогічної діяльності у системі початкової освіти; оновлення змісту та вдосконалення методик їх професійної підготовки відповідно до вимог гуманістичної філософії освіти, суб’єктно-діяльнісного та компетентнісного підходів, покликання вчителя початкової школи; моделювання їх психолого-педагогічної підготовки з метою цілеспрямованого формування професійної суб’єктності та інших професійно важливих якостей; професійна підготовка майбутніх учителів початкових класів до суб’єкт-суб’єктної педагогічної взаємодії у навчально-виховному середовищі.
4. Розроблено методику формування професійної суб’єктності в майбутніх вчителів початкових класів у процесі вивчення психолого-педагогічних дисциплін, як сукупності основних цілей, завдань і етапів формування професійної суб’єктності на засадах суб’єктно-діяльнісного та компетентнісного підходів. Вона спрямована на формування професійної ідентичності, професіоналізму, праксеологічного та суб’єктного складових професійної суб’єктності майбутніх вчителів початкових класів як основних етапів формування у них «Образу «Я» в професії педагога», який із ідеальної сфери свідомості та підсвідомості поступово переходить в практичну площину: «Образ професіонала як вчителя початкових класів» → «Образ професії» → «Образ дії» → «Образ мислення» → «Образ «Я» як суб’єкта педагогічної діяльності в початковій школі».
5. Експериментально перевірено педагогічні умови та методику формування професійної суб’єктності в майбутніх вчителів початкових класів у процесі вивчення психолого-педагогічних дисциплін. У процесі формувального експерименту перевірено вплив цих педагогічних умов і методики на мотиваційний, когнітивний, операційно-діяльнісний, емоційно-вольовий і діяльнісно-поведінковий критерії оцінювання сформованості професійної суб’єктності.
Зокрема, експериментально доведено, що їх освітня суб’єктність є виявом здатності до суб’єктного самоперетворення в навчальній діяльності, а педагогічна суб’єктність представляє завершальний етап професійної підготовки та набуття педагогічної освіти, що представляє собою синтез і трансформацію великої кількості інваріантних і варіантних суб’єктних властивостей особистості студента в професійно важливій якості педагога, серед яких інтегральною є професійна суб’єктність. Зокрема, в ЕГ виявились більш високі результати рівня сформованості суб’єктних якостей студентів, ніж у КГ.
Перспективними у подальших дослідженнях є такі теми: теоретико-методичні засади формування навчальної суб’єктності вчителів початкових класів у процесі набуття професійної освіти; сучасні педагогічні технології формування суб’єкта педагогічної діяльності в початковій освіті; з’ясування взаємозв’язку окремих особистісних, професійних і суб’єктних властивостей вчителя початкових класів тощо.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Абросимова Г. В. Теория и практика дидактико-методической подготовки будущих учителей к педагогическому творчеству : дис. на соиск.учёной степени д-ра пед. наук : 13.00.01 / Абросимова Галина Васильевна. – Челябинск, 1999. – 358 с.
2. Абульханова К.О. Методологічне значення категорії суб’єкта для сучасної психології / К.О. Абульханова // Людина. Суб’єкт. Вчинок: філософсько-психологічні студії / О. А. Донченко [та ін.] ; заг. ред. В. О. Татенко. – К. : Либідь, 2006. – С. 37–51.
3. Абульханова-Славская К. А. Психология и сознание личности (Проблемы методологии, теории и исследования реальной личности): Избранные психологические труды) : [текст] / К. А. Абульханова-Славская. – М.: Московский психолого-социальный институт; Воронеж : Издательство НПО «МОДЭК», 1999 – 224 с.
4. Абульханова-Славская К. А. Стратегия жизни / Ксения Александровна Абульханова-Славская. – М. : Мысль, 1991. – 299 с.
5. Абульханова-Славская К. А. Принцип субъекта в философско-психологической концепции С.Л. Рубинштейна / К. А. Абульханова-Славская // Сергей Леонидович Рубинштейн: Очерки, воспоминания, материалы к 100-летию со дня рождения. – М. : Наука, 1989. – С. 175–200.
6. Авшенюк Н. М. Стандартизація професійної підготовки вчителів у Англії й Уельсі (кінець XX – початок XXI ст.) : автореф. дис... канд. пед. наук : спец. 13.00.04 «Теорія та методика професійної освіти» /Н. М. Авшенюк. – К. : Інститут педагогіки і психології професійної освіти АПН України, 2005. – 21 с.
7. Адлер А. Практика и теория индивидуальной психологии / Альфред Адлер ; [пер. с нем.]. – М. : Дайджест, 1995. – 290 с.
8. Аксенова Г. И. Формирование субъектной позиции учителя в процессе профессиональной підготовки : автореф. дис. на соиск.учёной степени д-ра пед. наук : спец. 13.00.01 «Общая педагогика и история педагогики»; 19.00.07 «Педагогическая психология» / Г. И. Аксенова. – М., 1998. – 43 с.
9. Аксенова Г. И. Субъект и образование (методология и история проблемы) / Г. И. Аксенова, И. И. Купцов, А. Н. Аксенов. – Рязань : РИНФО, 2000. – 97 с.
10. Александрова Н. Х. Особенности субъектности человека на поздних этапах онтогенеза: дис. на соиск.учёной степени д-ра психол. наук : 19.00.01. / Александрова. Н. Х. – Москва; София, 2000. – 212 с.
11. Александрова Н. Х. Субъектность на поздних этапах онтогенеза : [монография] / Наталия Христова Александрова. – Н. Новгород : Ниженовгородский гуманитарный центр, 2000. – 123 с.
12. Алексеева М. И. Педагогические условия становления личностно-ориентированной позиции будущего учителя начальных классов : дис. на соиск.учёной степени канд. пед. наук : 13.00.01 / Алексеева М. И – Владимир, 1998. – 181 c.
13. Алексюк А. М. Педагогіка вищої школи України: Історія. Теорія: [підручник для студ., аспір. та молодих викладачів навч. закладів] / Анатолій Миколайович Алексюк. – К. : Либідь, 1998. – 558 с.
14. Ананьев Б.Г. Избранные психологические труды: в 2 т. / Борис Герасимович Ананьев; [под ред. А.А. Бодалева, Б.Ф. Ломова] – М. : Педагогика, 1980. – Т. 1. – 232 с.
15. Ананьев Б.Г. Психологическая структура человека как субъекта / Борис Герасимович Ананьев // Человек и общество : сборник статей / [под ред. Б. Г. Ананьева]. – Л. : изд-во ленингр. Ун-та, 1967. – Вып. 2. – С. 235–249.
16. Аристова Л. П. Активность учения школьника : [монография] / Лидия Петровна Аристова. – М. : Просвещение, 1968. – 139 c.
17. Арнаутов В. В. Теория и практика становления учебно-научно-инновационного комплекса как региональной системы непрерывного педагогического образования : дис. на соиск.учёной степени д-ра пед. наук : 13.00.08 / В. В. Арнаутов. – Волгоград, 2002. – 326 c.
18. Артамонова Е. И. Философско-педагогические основы развития духовной культуры учителя : дис. на соиск.учёной степени д-ра пед. наук : 13.00. / Е. И. Артамонова – М. : Московский государственный педагогический университет, 2000. – 450 с.
19. Артемьева Е. Ю. Психология субъективной семантики : [монография] / Елена Юрьевна Артемьева. – М. : Изд-во МГУ, 1980. – 128 с.
20. Архипова И. В. Мотивационные механизмы формирования и развития специальных (педагогических) спосібностей : дис. на соиск.учёной степени канд. пед. наук : 19.00.01 / И. В. Архипова. – Новосибирск, 1995. – 201 с.
21. Асеев В. Г. Мотивация поведения и формирование личности : [монография] / Владимир Григорьевич Асеев. – М. : Мысль, 1976. – 158 с.
22. Асмаковец Е. С. Психологические факторы и условия развития эмоциональной гибкости учителя : дис. на соиск.учёной степени канд. психол. наук : 19.00.07 / Е. С. Асмаковец. – М., 2000. – 123 с.
23. Асмолов А.Г. Психология личности : [учебное пособие] / Александр Григорьевич Асмолов. – М. : Изд-во МГУ, 1990. – 367 с.
24. Бабанский Ю. К. Оптимизация процесса обучения: общедидактический аспект / Юрий Константинович Бабанский. – М. : Педагогика, 1997. – 254 с.
25. Бабанский Ю.К. Оптимизация учебно-воспитательного процесса / Юрий Константинович Бабанский. – М. : Просвещение, 1982. – 192 с.
26. Байрамкулова Р. Р. Субъектность личности как детерминанта устойчивости студентов к влиянию деструктивных организаций : дис. на соиск.учёной степени канд. психол. наук : 19.00.07 «Педагогическая психология» / Р. Р. Байрамкулава. – Ставрополь, 2004. – 210 с.
27. Бакшаева Н. А. Развитие познавательной и профессиональной мотивации студентов педагогического вуза в контекстном обучении : дис. на соиск.учёной степени канд. психол. наук : 19.00.07 / Н. А. Бакшаева. – М., 1997. – 209 с.
28. Балл Г. О. Парадигма діалогу і проблема прилучення до наукової культури / Георгій Олексійович Балл // Професійна освіта: педагогіка і психологія (Ksztalcenie zawodowe: pedagogica i psychologia): польсько-український і українсько-польський щорічник / [за ред. Т. Левовицького, І. Зязюна, І. Вільш, Н. Ничкало]. – Ченстохова ; Київ, 1999. – С. 335–347.
29. Балл Г.О. Про передумови запобігання конфліктам між педагогами і учнями в світлі гуманістичного підходу / Георгій Олексійович Балл // Педагогіка толерантності. – 1998. – № 3–4. – С. 61–63.
30. Бардынина В. А. Психолого-педагогические условия развития субъектности студентов-психологов в процессе обучения в вузе : дис. на соиск.учёной степени канд. псих. Наук : 19.00.07 / В. А. Бардынина. – Белгород, 2008. – 227 c.
31. Бахов І. С. Педагогічні умови формування професійно-комунікативної компетентності перекладачів в системі вищої освіти / Іван Степанович Бахов // Вісник Київ. нац. ун. ім. Т. Шевченка. Серія «Соціологія. Психологія. Педагогіка». – 2009. – № 3. – С. 313–323.
32. Бездухов В. П. Формирование гуманистической направленности студента будущего учителя как социально-педагогическая проблема : дис. на соиск.учёной степени д-ра пед. наук : 13.00. / В. П. Бездухов. – СПб., 1995. – 397 с.
33. Беловолов В. А. Подготовка учителя начальных классов школы в системе среднего педагогического образования в Западной Сибири, 1960 – 1990-е гг. : дис. на соиск. учёной степени д-ра пед. наук : 13.00.01 / В. А. Беловолов. – Новосибирск, 2000. – 461 c.
34. Белоконь М. А. Личность, самооценка, эталон в профессиональном становлении субъектов учения : дис. на соиск. учёной степени канд. психол. наук : 19.00.07 / М. А. Белоконь. – Краснодар, 1999. – 168 с.
35. Белякова И. Г. Влияние интенсивного обучения на профессионально важные качества личности педагога : дис. на соиск. учёной степени канд. психол. наук : 19.00.03 / И. Г. Белякова. – М., 2000. – 120 с.
36. Березина Ю. Ю. Подготовка будущих учителей начальных классов к развитию свободы младших школьников в художественно-творческой деятельности : дис. на соиск. учёной степени канд. пед. наук : 13.00.08 / Ю. Ю. Березина. – Волгоград, 2006. – 171 с.
37. Бернс Р. Развитие Я-концепции и воспитание : [монография] / Роберт Бернс ; [пер. с англ.]. – М. : Прогресс, 1986. – 422 с.
38. Бессонова Е. А. Рефлексия ее развитие в процессе учебно-профессионального становления будущего учителя : дис. на соиск. учёной степени канд. психол. наук : 19.00.07 / Е. А. Бессонова. – Хабаровск, 2001. – 160 с.
39. Бех І. Д. Виховання особистості: [наукове видання] : у 2 кн. / Іван Дмитрович Бех. – К. : Либідь, 2003. – Кн. 1: Особистісно орієнтований підхід: теоретико-технологічні засади. – 280 с.
40. Бех І. Д. Виховання особистості : [наукове видання] : у 2 кн. / Іван Дмитрович Бех. – К. : Либідь, 2003. – Кн. 2: Особистісно орієнтований підхід: науково-практичні засади. – 344 с.
41. Бех І. Д. Категорія «ставлення» в контексті розвитку образу «Я» особистості / Іван Дмитрович Бех // Педагогіка і психологія. – 1997. – № 3. – С. 9–21.
42. Біла книга національної освіти України / Т.Ф. Алексєєнко, В.М. Аніщенко, Г.О. Балл [та ін.] ; за заг. ред. акад. В.Г. Кременя; НАПН України. – К. : Інформаційні Системи, 2010. – 340 с.
43. Боброва Е. М. Психологические особенности профессионального самопознания студентов педвуза : дис. на соиск. учёной степени канд. психол. наук : 19.00.07 / Е. М. Боброва. – М., 1989. – 220 с.
44. Богданович Н. В. Субъект как категория отечественной психологи : дис. на соиск. учёной степени канд. психол. наук : 19.00.01. / Н. В. Богданович. – Москва, 2004. – 170 c.
45. Бодалев А. А. Личность и общение : [монография] / Алексей Александрович Бодалев. – М. : Издательство «Институт практической психологии»; Воронеж : НПО «МОДЭК», 1995. – 328 с.
46. Бодалев А.А. Психология воздействия : [монография] / Алексей Александрович Бодалев. – М. : АПН СССР, 1989. – 153 с.
47. Бойко А. М. Оновлена парадигма виховання: шляхи реалізації : [монографія] / Алла Микитівна Бойко. – К. : ІЗМН, 1996. – 232 с.
48. Большунова Н.Я. Условия и средства развития субъектности : автореф. дис. на соиск. учёной степени д-ра психол. наук : 19.00.01 / Н. Я. Большунова. – Новосибирск, 2007. – 47 с.
49. Большой психологический словарь / Сост. и общ. ред. В.Г. Мещеряков, В.П. Зинченко. – [3-е изд., допол. и перераб.]. – СПб.: прайм-ЕВРОЗНАК, 2003. – 666 с. – (Психологическая энциклопедия).
50. Бондаревская Е. В. Гуманистическая парадигма личностно-ориентированного образования / Евгения Васильевна Бондаревская // Педагогика. – 1997 – № 4. – С. 11– 17.
51. Бондар В. І. Дидактика: ефективні технології навчання студентів : [монографія] / Володимир Іванович Бондар. – К. : Вересень, 1996. – 129 с.
52. Бондаренко О. Ф. Суб’єктність як етичний вимір: у пошуках вітчизняної традиції в психотерапії / Олександр Федорович Бондаренко // Людина. Суб’єкт. Вчинок: Філософсько-психологічні студії : збірка статей / [за заг. ред. В.О. Татенка]. – К. : Либідь, 2006. – С. 52– 69.
53. Бондаренко Т. А. Педагогические условия формирования рефлексивной культуры у студентов : дис. на соиск. учёной степени канд. пед. наук : 13.00.01 / Т. А. Бондаренко. – Челябинск, 1999. – 191 с.
54. Боришевський М. Й. Психологія самоактивності учнів у виховному процесі : [навч.-метод. посібн.] / М.Й. Боришевський, С.Т. Музичук, В.В. Антоненко та ін. – К. : Інститут змісту і методів навчання; Ін-т психології ім. Г.С. Костюка АПН України, – К., 1999. – 190 с.
55. Брушлинский А. В. Деятельность субъекта и психическая деятельность / Андрей Владимирович Брушлинский // Деятельность: теория, методология, проблемы / [сост. И. Т. Касавин]. – М. : Политиздат, 1990. – 366 с. – (Серия: Над чем работают и о чем спорят философы).
56. Брушлинский А. В. Проблема субъекта в психологической науке (статьи 1-3) / Андрей Владимирович Брушлинский. // Психологический журнал : [текст] / РАН. Институт психологии; гл. ред. А.В. Брушлинский. – 1991, 1992, 1993. – № 6.
57. Брушлинский А.В. Проблема субъекта в психологической науке (статья первая) / Андрей Владимирович Брушлинский // Психологический журнал [текст] / РАН. Институт психологи ; гл.ред. А.В. Брушлинский. – 1991. – Т. 12. – № 6. – С. 3–11.
58. Брушлинский А. В. Зона ближайшего развития и проблема субъекта деятельности / Андрей Владимирович Брушлинский. // Психологический журнал / РАН. Институт психологии; гл. ред. А.В. Брушлинский. – 1994. – Т. 15. – № 3. – С. 17–27.
59. Брушлинский А. В. Проблема психологии субъекта : [монографія] / Андрей Владимирович Брушлинский. – М. : Изд-во ИП РАН, 1994. – 109 с.
60. Брушлинский А. В. Психология субъекта в изменяющемся обществе / Андрей Владимирович Брушлинский // Психологический журнал. – М. : РАН. Институт психологии; гл. ред. А.В. Брушлинский. – 1996. – Т. 17. – № 6. – С. 30–37.
61. Брушлинский А. В. Культурно-историческая теория мышления : [монография]. – Изд 2-е., доп. [предисл. В. В. Селиванова] / Андрей Владимирович Брушлинский. – М., 2010. – 120 с.
62. Брушлинский А.В. Субъект: мышление, учение, воображение / Андрей Владимирович Брушлинский. – М. : Изд-во Институт практической психологии; Воронеж : НПО Модэк, 1996. – 392 с.
63. Брушлинский А. В. Программа курса лекций «Психология субъекта» для психологических факультетов : [учебн.-метод. пособ.] / Андрей Владимирович Брушлинский. – М. : Изд-во Институт психологии РАН, 1998. – 28 с.
64. Брушлинский А. В. Психология субъекта: некоторые итоги и перспективы / Андрей Владимирович Брушлинский. // Известия Российской академии образования. – М. : Рос. Акад. образов., 1999. – С. 30–41.
65. Брушлинский А. В. Деятельность субъекта как единство теории и практики / Андрей Владимирович Брушлинский // Психологический журнал. – М : РАН. Институт психологии; гл. ред. А.В. Брушлинский. – 2000. – Т. 21. – № 6 – С. 5–11.
66. Брушлинский А.В. О критериях субъекта и его деятельности / Андрей Владимирович Брушлинский // Психология субъекта профессиональной деятельности: сборник научн. трудов / [под ред. А. В. Брушлинского, А. В. Карпова]. – Москва; Ярославль : ДИА-пресс, 2001. – С. 5–23.
67. Брушлинский А.В. О критериях субъекта / Андрей Владимирович Брушлинский // Психология индивидуального и группового субъекта: сборник научн. Трудов / [под ред А. В. Брушлинского, М. И. Воловиковой]. – М. : ПЕР СЭ, 2002. – С. 9–33.
68. Брушлинский А.В. Психология субъекта : [монография] / Андрей Владимирович Брушлинский; [отв. ред. В.В. Знаков.] – М. : Институт психологии РАН ; СПб. : Алетейя, 2003. – 272 с.
69. Будаева Л. Н. Подготовка будущих учителей начальной школы к реализации развивающего обучения : дис. на соиск. учёной степени канд. пед. наук : 13.00.08 / Л. Н. Будаева. – Бийск, 2003. – 197 c.
70. Буякас Т. М. Проблема и психотехника самоопределения личности/ Татьяна Марковна Буякас // Вопросы психологии. – 2002. – № 2. – С.28–40.
71. Вавилов Ю. П. Профессионально-личностное становление учителя начальных классов на стадии обучения в педагогическом вузе : дис. на соиск. учёной степени д-ра пед. наук : 13.00.08 / Ю. П. Вавилов. – Ярославль, 2003. – 370 c.
72. Ваньков А. Б. Психолого-педагогические условия развития субъектности будущего педагога : дис. на соиск. учёной степени канд. псих. Наук : 19.00.07. / А. Б. Ваньков. – М., 2006. – 211 c.
73. Варданян Ю. В. Строение и развитие профессиональной компетентности специалиста с высшим образованием (на материале подготовки педагога психолога) : дис. на соиск. учёной степени д-ра пед. наук : 13.00.08 / Ю. В. Варданян. – М., 1998. – 353 с.
74. Вачков И. В. Психологические условия развития профессионального самосознания учителя : дис. на соиск. учёной степени канд. психол. наук : 19.00.07 / Игорь Викторович Вачков. – М., 1995. – 180 с.
75. Вединяпина В. А. Субъект «Я» как педагогическая проблема : дис. на соиск. учёной степени д-ра пед. наук : 13.00.01 / Валентина Алексеевна Вениняпина. – Санкт-Петербург, 1998. – 398 с.
76. Вербицкий А.А. Активное обучение в высшей школе. Контекстный поход : [методич. пособие] / Андрей Александрович Вербицкий. – М. : Высшая школа, 1991. – 208 с.
77. Вилькеев Д. В. Формирование педагогического мышления у студентов : [монография] / Джавдат Валеевич Вилькеев. – Казань, КГПИ, 1992. – 108 с.
78. Вишнякова Н. Ф. Креативная психопедагогика. Психология творческого обучения : [монография] / Наталия Федоровна Вишнякова. – Минск, 1995. – Ч. 1. – 240 с.
79. Вікова та педагогічна психологія : [навч. посібник для студ. вищ. навч. закл.] / Олександр Васильович Скрипченко, Любов Василівна Долинська [та ін.]. – Вид. 2-е, допов. – К. : Каравела, 2009 – 400 с. – (Серія «Вища освіта в Україні»).
80. Волкова Е. Н. Субъектность как интегративное свойство личности педагога : автореф. дис. на соиск. учёной степени канд. психол. наук : 19.00.07 / Елена Николаевна Волкова. – М., 1992. – 22 c.
81. Волкова Е. Н. Субъектность педагога: теория и практика : дис. на соиск. учёной степени д-ра психол. наук : 19.00.07 / Елена Николаевна Волкова. – М., 1998. – 308 c.
82. Воротникова А. А. Психологические условия становления профессиональной компетентности будущего учителя : дис. на соиск. учёной степени канд. психол. наук : 19.00.07 / Алена Аркадьевна Воротникова. – М., 1998. – 206 с.
83. Выготский Л.С. Детская психология / Лев Семенович Выготский // Выготский Л.С. Собр. соч. : в 6 т. – М. : Педагогика, 1984. – Т. 4. – С. 5–443.
84. Вяткин Б. А. Метаиндивидуальность и ее проявления у учителей начальных классов / Бронислав Александрович Вяткин // Вопросы психологии. – 2001. – № 3. – С.70–78.
85. Вяткин Б. А. Специальные способности в структуре индивидуальности учителя / Бронислав Александрович Вяткин, Татьяна Михайловна Хрусталева // Вопросы психологии. – 1994. – № 4. – С.73–81.
86. Габай Т. В. Учебная деятельность и её средства / Татьяна Васильевна Габай. – М. : Изд-во Моск. ун-та, 1988. – 256 с.
87. Гнидина Ю. А. Субъектность личности как условие развития государства и гражданского общества : дис. на соиск. учёной степени канд. филос. Наук : 09.00.11 / Юлия Александровна Гнидина. – Саратов, 2003.– 163 с.
88. Годник С. М. Развитие субъектного потенциала личности – реальный гуманизм педагогической деятельности / С.М. Годник // Факторы и условия становления школьника и студента в качестве субъекта образовательного процесса : сб. статей [под ред. Семена Моисеевича Годника, Василия Ивановича Хлоповских]. – Воронеж : ВГУ, ВГИ МОСУ, 1999. – С. 4–12.
89. Головаха Е. И. Психология человеческого взаимопонимания : [кол. монографія] / Евгений Петрович Головаха, Наталья Викторовна Панина. – К. : Политиздат Украины, 1989. – 189 с.
90. Головнева Е. В. Оптимизация процесса формирования личности студента в системе подготовки учителей начальных клас сов : дис. на соиск. учёной степени докт. пед. наук : 13.00.08 / Елена Вениаминовна Головнева. – Москва, 2005. – 391 c.
91. Гончаренко С. У. Український педагогічний словник / Семен Устимович Гончаренко. – Київ : Либідь, 1997. – 376 с.
92. Городничева А. С. Дидактические технологии развития профессионально-педагогической направленности студентов (в курсе педагогики) : дис. на соиск. учёной степени канд. пед. наук : 13.00.01 / Анна Сергеевна Городничева. – Шуя, 1999. – 202 с.
93. Горшкова В. В. Межсубъектные технологии диалога в процессе обучения / Валентина Владимировна Горшкова // Дидакт. – 2002. – № 1. – С. 25–32.
94. Гусак П. М. Теорія і технологія диференційованого навчання майбутніх учителів початкових класів : автореф. дис. на соиск. учёной степени д-ра пед. наук : 13.00.01 / Петро Миколайович Гусак. – К. : Нац. пед. ун-т ім. М. Драгоманова, 1999. – 37 с.
95. Давыдов В. В. Концепция учебной деятельности школьников / Василий Васильевич Давидов, Аэлита Капитоновна Маркова // Вопросы психологии. – 1981. – № 6. – С. 13–26.
96. Давыдов В. В. Проблемы развивающего обучения: Опыт теоретического и экспериментального психологического исследования : [монография] / Василий Васильевич Давыдов. – М. : Педагогика, 1986. – 240 с.
97. Давыдов В. В. Младший школьник как субъект учебной деятельности / Василий Васильевич Давыдов, Виктор Иванович Слободчиков, Галина Анатольевна Цукерман // Вопросы психологии. – 1992. – № 3–4. – С. 14–19.
98. Давыдов В. В. Психологическая теория учебной деятельности и методов начального обучения, основанных на содержательном обобщении : [монография] / Василий Васильевич Давыдов. – Томск : Пеленг, 1992. – 114 с.
99. Давыдов В. В. Теория развивающего обучения : [монография]/ Василий Васильевич Давыдов. – М. : Интор, 1996. – 544 с.
100. Дубасенюк О. А. Теоретичні та методичні основи виховної діяльності педагога : дис. на соиск. учёной степени д-ра пед. наук : 13.00.04 / Олександра Антонівна Дубасенюк. – К., 1996. – 444 с.
101. Жорник С. А. Субъектность как фактор формирования учебно-профессиональной мотивации студентов-психологов : автореф. дис. на соиск. учёной степени канд. психол. наук : 19.00.07 / Светлана Анатольевна Жорник. – Казань, 2003. – 23 с.
102. Жукова Н. В. Единство антиципации и рефлексии как психологический механизм регуляции мышления студента в контекстном обучении : дис. на соиск. учёной степени канд. психол. наук : 19.00.07 / Наталия Владимировна Жукова. – М., 2000. – 140 с.
103. Журавлев А. Л. Психологические особенности коллективного субъекта / Анатолий Лактионович Журавлев // Проблема субъекта в психологической науке : сб. научн. трудов / [отв. ред. А. В. Брушлинский, М. И. Воловикова, В. Н. Дружинин]. – М. : Академический проект, 2000. – С. 133-151.
104. Журат Ю. В. Аналіз психолого-педагогічних умов актуалізації студента в процесі навчання у ВНЗ / Юлія Василівна Журат // Науковий вісник Чернівецького університету : збірник наукових праць. – Чернівці : ЧНУ, 2010. Вип. 529: Педагогіка та психологія. – С. 42–50.
105. Журат Ю. В. Дослідження педагогічних умов формування суб’єктності майбутніх вчителів початкових класів / Юлія Василівна Журат // Науковий вісник Чернівецького університету : збірник наукових праць. – Чернівці : ЧНУ, 2011. Вип. 560: Педагогіка та психологія. – С. 34–45.
106. Журат Ю.В. Майбутній вчитель початкових класів як суб’єкт специфічної педагогічної діяльності / Юлія Василівна Журат // Педагогічні науки: Вісник Житомирського державного університету. – Житомир, 2011. – Вип. 59. – С. 126–131.
107. Журат Ю. В. Особливості підготовки майбутніх вчителів у ВНЗ України / Юлія Василівна Журат // Основи психології та педагогіки : [методичний посібник]. – К. : Видавництво ТОВ«НВП ІНТЕРСЕРВІС», 2011. – C. 140–150.
108. Закирова Л. М. Развитие творческих компонентов интеллектуальной деятельности личности в период профессиональной подготовки учителей : автореф. дис. на соиск. учёной степени канд. психол. наук : 19.00.07 / Лейсан Мударисовна Закирова. – Казань, 2001. – 18 с.
109. Закон України «Про вищу освіту» // Відомості Верховної Ради. – 2002. – № 20.
110. Закон України «Про освіту» // Голос України. – 1996. – № 77.
111. Законодавчі акти України з питань освіти [текст] : за станом на 1 квітня 2004 року / ред.-упоряд. І. Р. Юхновський [та ін.]; Верховна Рада України, Комітет з питань науки і освіти: – офіц. вид. – К. : Парламентське вид-во, 2004. – 404 с.
112. Звездина Г. П. Субъектность учителя как детерминанта устойчивости личности к деструктивному влиянию профессиональной деятельности : автореф. дис. на соиск. учёной степени канд. псих. Наук : 19.00.07 / Галина Павловна Звездина. – Ростов-н/Д. : Рост. гос. ун-т, 2006. – 23 с.
113. Зеер Э.Ф. Личностно ориентированное профессиональное образование / Эвальд Фридрихович Зеер. – Ектатеринбург : Изд-во Уральского педагогического университета, 1998.  126 с.
114. Зеер Э.Ф. Профессиональное становление личности инженера-педагога / Эвальд Фридрихович Зеер. – Свердловск : Изд-во Урал. ун-та, 1988. – 116 с.
115. Зеер Э.Ф. Психология профессий : [учебное пособие для студентов вузов] / Эвальд Фридрихович Зеер. – М. : Академический проект; Фонд «Мир», 2005. – 336 с.
116. Зимняя И. А. Педагогическая психология : [учебное пособие] / Ирина Алексеевна Зимняя. – Ростов-н/Д : Феникс, 1997. – 480 с.
117. Знаков В. В. Субъект-объектный и субъект-субъектный типы понимания высказываний в межличностном общении : [текст] / Виктор Владимирович Знаков // Психология индивидуального и группового субъекта: сб. научн. трудов / [под ред. Андрея Владимировича Брушлинского, Маргариты Иосифовны Воловиковой]; РАН, Институт психологии. – М. : Per Se, 2002. – С.144–160.
118. Знаков В. В. Психология субъекта как методология понимания человеческого бытия / Виктор Владимирович Знаков // Психологический журнал. – 2003. – Т. 24, № 2. – С. 95–106.
119. Зобнина Т. В. Влияние педагогических способностей на формирование профессионально-педагогической направленности студентов педвуза : дис. на соиск. учёной степени канд. психол. наук : 19.00.07 / Татьяна Венеровна Зобнина. – М., 1993. – 214 с.
120. Зубов Д. В. Субъектность как психолого-педагогическое условие развития интеллектуального потенциала педагога дополнительного образования : автореф. дис. на соиск. учёной степени канд. псих наук : 91.00.07 / Дмитрий Владимирович Зубов. – Тамбов : Тамб. гос. ун-т им. Г.Р. Державина, 2006. – 26 с.
121. Зязюн І. А. Краса педагогічної дії : [навч. посібник для гуманіт. ВНЗ] / Іван Андрійович Зязюн, Галіна Михайлівна Сагач; Інститут педагогіки і психології проф. освіти АПН України. – К. : Українсько-фінський інститут менеджменту і бізнесу, 1997. – 302 с.
122. Зязюн І. А. Сучасна освіта в контексті гуманістичної філософії / Іван Андрійович Зязюн // Діалог культур: Україна у новому контексті: Філософія освіти : зб. наук. праць. – Львів : Світ, 1999. – Вип. 4 – С. 5–12.
123. Зязюн І. А. Інтелектуально-творчий розвиток особистості в умовах неперервної освіти / Іван Андрійович Зязюн // Неперервна професійна освіта: проблеми, пошуки, перспективи / [за ред. І. А. Зязюна]. – К. : Віпол, 2000. – C.11–57.
124. Зязюн І. А. Концептуальні засади теорії освіти в Україні / Іван Андрійович Зязюн // Педагогіка і психології професійної освіти : наук.-метод. журнал. – 2000. – № 1. – С. 11–24.
125. Зязюн І. А. Сучасні дидактичні моделі і логіка учення / Іван Андрійович Зязюн // Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання в підготовці фахівців : методологія, теорія, досвід, проблеми: [зб. наук. праць]. – К. ; Вінниця, 2000. – С. 4–7.
126. Иванов В. Г. Проектирование содержания профессионально-педагогической подготовки преподавателя высшей технической школы / Василий Григорьевич Иванов. – Казань : Карпол, 1997. – 258 с.
127. Исаев Е. И. Проблемы проектирования психологического образования педагога / Евгений Иванович Исаев // Вопросы психологии. – 1997. – №6. – С.48-57.
128. Исаев Е. И. Основы проектирования психологического образа педагога : дис. на соиск. учёной степени д-ра психол. наук : 19.00.07 / Евгений Иванович Исаев. – М., 1998. – 306 с.
129. Исаев Е. И. Становление и развитие профессионального сознания будущего учителя / Евгений Иванович Исаев, Сергей Геннадиевич Косарецкий, Виктор Иванович Слободчиков // Вопросы психологии. – 2000. – № 3. – С. 57–66.
130. Каган М. С. Мир общения: Проблема межсубъектных отношений : [монография] / Моисей Самойлович Каган. – М.: Политиздат, 1988. – 319 с. – (Над чем работают, о чем спорят философы) – ISBN 5¬-250-00034-7.
131. Кан-Калик В. А. Учителю о педагогическом общении : [кн. для учителя] / Виктор Абрамович Кан-Калик. – М. : Просвещение, 1987. – 190 с.
132. Карандашев В. Н. Психологические основы развития студента как субъекта учения: дисс... д-ра психол. наук: 19.00.07 «Педагогическая психология» / Виктор Николаевич Карандашев. – СПб., 1994. – 420 с.
133. Киреева О. В. Субъектность личности в ситуации выбора: на примере выбора старшеклассниками высшего учебного заведения : автореф дис. на соиск. учёной степени канд. психол. наук : 19.00.01 / Оксана Викторовна Киреева. – Краснодар : Кубан. гос. ун-т, 2007. – 24 с.
134. Киричук О. В. Формирование у учащихся активной жизненной позиции / Олександр Васильович Киричук. – К. : Рад. шк., 1983. – 136 с.
135. Кларин М. В. Инновации в обучении: метафоры и модели: анализ зарубежного опыта : [монография] / Михаил Владимирович Кларин. – М. : Наука, 1997. – 223 с.
136. Климов Е. А. Образ мира в разнотипных профессиях : [учебное пособие] / Евгений Александрович Климов. – М. : Изд-во МГУ, 1995. – 224 с.
137. Климов Е. А. Введение в психологию труда : [учебн. пособ. для студ. вузов, обуч. по спец. «Психология»] / Евгений Александрович Климов. – М. : МГУ, 1988. – 199 с.
138. Коджаспирова Г. М. Формирование готовности учителя начальных классов к самообразованию: дисс.... д-ра пед. наук: 13.00.01 «Общая педагогика» / Галина Михайловна Коджаспирова. – М., 1995. – 507 с.
139. Кондратьев С. В. Итегративная субъектность учащегося в персонифицированном обучении : автореф. дис. на соиск. учёной степени д-ра психол. наук : 19.00.07 / Сергей Владимирович Кондратьев. – М., 2006. – 47 с.
140. Кондрашова Л. В. Морально-психологічна готовність студента до вчительської діяльності / Лідія Валентинівна Кондрашова. – К. : Вища школа, 1987. – 56 с.
141. Кондрашова Л. В. Теоретические основы воспитания нравственно-психологической готовности студентов педагогического института к профессиональной деятельности : автор. дис. на соиск. учёной степени док. пед. наук : 13.00. / Лидия Валентиновна Кондрашова. – М., 1989. – 36 с.
142. Кондрашова Л. В. Методика подготовки будущего учителя к педагогическому взаимодействию с учащимися : [учебное пособие] / Лидия Валентиновка Кондрашова. – М. : Прометей, 1990. – 160 с.
143. Кондрашова Л. В. Процесс обучения в высшей школе : [учебное пособие] / Лидия Валентиновна Кондрашова. – Кривой Рог : ИВИ., 2000. – 170 с.
144. Кондрашова Л. В. Имитационно-игровое обучение в высшей школе : [учебное пособие] / Л. В. Кондрашова, М. Г. Виевская, Л. А. Савченко. – Кривой Рог : КГПИ, 2001. – 194 с.
145. Коновальчук В. Н. Вариативное развивающее начальное образование : дис. на соиск. учёной степени д-ра пед. наук : 13.00.01 / Валентина Николаевна Коновальчук. – Ростов н/Д, 2005. – 419 с.
146. Конопкин О. А. Психологические механизмы регуляции деятельности : [монография] / Олег Александрович Конопкин. – Изд 2-е, испр. и доп. – М., 2011. – 320 с.
147. Концептуальні засади розвитку педагогічної освіти України та її інтеграції в європейський освітній простір: Затверджено наказом МОН № 998 від 31.12. 2004 // Освіта. – 2005. – 12–19 січня.
148. Концепція загальної середньої освіти (12-річна школа) // http://pidruchniki.com.ua/11390422/pedagogika/kontseptsiya_zagalnoyi_serednoyi_osviti_12-richna_shkola
149. Косарецкий С. Г. Психологические условия развития профессионального сознания будущих педагогов : дис. на соиск. учёной степени канд. психол. наук : 19.00.07 / Сергей Геннадьевич Косарецкий. – М., 1999. – 123 с.
150. Костюк Г. С. Навчально-виховний процес і психічний розвиток особистості; / Григорій Силович Костюк. [за ред. Л. М. Проколієнко] – К. : Рад. школа, 1989. – 608 с.
151. Котелянец Н. В. Подготовка будущего учителя начальных классов к реализации развивающего трудового обучения младших школьников : дис. на соиск. учёной степени канд. пед.