ПІДГОТОВКА ВЧИТЕЛЯ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ ДО ФОРМУВАННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ СВІДОМОСТІ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ В УГОРСЬКОМОВНИХ ЗАГАЛЬНООСВІТНІХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ ЗАКАРПАТТЯ

Краткое описание

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
імені М. П. ДРАГОМАНОВА

На правах рукопису

МАРГІТИЧ КАТЕРИНА ЄВГЕНІВНА

УДК 371.134:373.3:7(043)

ПІДГОТОВКА ВЧИТЕЛЯ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ ДО ФОРМУВАННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ СВІДОМОСТІ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ В УГОРСЬКОМОВНИХ ЗАГАЛЬНООСВІТНІХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ ЗАКАРПАТТЯ

13.00.04 – теорія та методика професійної освіти

ДИСЕРТАЦІЯ
на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук

Науковий керівник:
кандидат педагогічних наук,
доцент О. П. Хижна

Київ – 2009

ЗМІСТ
ВСТУП 4
РОЗДІЛ І ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ПІДГОТОВКИ ВЧИТЕЛЯ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ ДО ФОРМУВАННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ СВІДОМОСТІ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ
В УГОРСЬКОМОВНИХ ЗАГАЛЬНООСВІТНІХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ ЗАКАРПАТТЯ 16
1.1. Професійна підготовка майбутнього вчителя початкової школи
як соціально-педагогічна проблема 16
1.2. Теоретичні засади підготовки вчителя початкової школи
до формування національної свідомості молодших школярів 22
1.3. Історико-педагогічний аналіз проблеми формування національної свідомості угорськомовної молоді Закарпаття 35
Висновки до першого розділу 86
РОЗДІЛ ІІ ЕФЕКТИВНІСТЬ ВПРОВАДЖЕННЯ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОЇ МОДЕЛІ ПІДГОТОВКИ
ВЧИТЕЛЯ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ ДО ФОРМУВАННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ СВІДОМОСТІ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ
В УГОРСЬКОМОВНИХ ЗНЗ ЗАКАРПАТТЯ 91
2.1. Діагностика рівнів готовності студентів до формування
національної свідомості учнів початкової школи в угорськомовних загальноосвітніх школах П-Ш ступеня 91
2.2. Експериментальна модель підготовки вчителя початкової школи
до формування національної свідомості учнів початкової школи в угорськомовних загальноосвітніх школах П-Ш ступеня 115
2.3. Розвиток готовності студентів до формування національної свідомості молодших школярів засобами педагогічних технологій. 141
2.4. Аналіз результатів дослідно-експериментальної роботи 162
Висновки до другого розділу 189
ВИСНОВКИ 192
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 196
ДОДАТКИ 211

ВСТУП
Актуальність теми. Своєрідність історичного етапу, який переживає Україна, процеси розбудови й утвердження суверенної, правової, демократичної, соціально орієнтованої держави передбачають істотну трансформацію світоглядних орієнтацій, прагнення інтеграції у світовий економічний, політичний, інформаційний і культурний простір. Становлення національної освітньої системи в Україні відбувається в умовах прискореного входження у світове співтовариство, зростання впливу етнічного фактора на процеси збереження цілісності національної державності та відновлення духовних пріоритетів суспільства. Про це наголошується в Законах України "Про освіту", "Про загальну середню освіту", Державній національній програмі "Освіта" ("Україна XXI століття"), національній доктрині розвитку освіти, що утверджують національну ідею, сприяють національній самоідентифікації, розвитку культури українського народу, оволодінню цінностями світової культури, загальнолюдськими надбаннями.
У цьому контексті особливого значення набуває Концепція національного виховання, в якій підкреслюється важливість передачі молодому поколінню соціального досвіду і багатства духовної культури народу та формування особистісних рис громадянина України, найважливішими з яких варто вважати національну свідомість та патріотизм. Згідно з концепцією високий рівень сформованості національної свідомості, знання національної психології і характеру народу, його культурно-історичних традицій, морально-етичної спадщини, історії та сучасності є одним з найважливіших аспектів психолого-педагогічної готовності вчителя початкової школи до своєї професійної діяльності. Адже майбутнє країни, її подальший розвиток значною мірою залежить від особистості вчителя початкової школи, що має виключний вплив на формування національної свідомості, ціннісних орієнтацій, моральних якостей, естетичних поглядів учнів та їхніх переконань. Учитель водночас виступає для молодших школярів духовним наставником, провідником соціального та історичного досвіду, вихователем, організатором тощо. Такий багатофункціональний характер діяльності вчителя початкової школи зумовлює важливість його підготовки до формування національної свідомості молодших школярів, що представляє собою фокус людського бачення світу, міру розуміння природи і суспільства, соціальних відносин, поглядів на світ і своє місце у ньому. Формування національної свідомості молодших школярів охоплює всебічне пізнання рідного народу, його історії, культури, духовності і на цій основі – пізнання кожним учнем, вихованцем самого себе і як індивідуальності, і як частки своєї нації, а через неї всього людства, організацію самонавчання і самовиховання, найефективніших шляхів розвитку і самовдосконалення особистості.
Національна ідея має об’єднувати націю, надихати людей на життєтворення, слугувати мирилом оцінки соціально-економічного та політичного розвитку. Така ідея об’єднує різні за характером та ментальністю регіони, оскілки не суперечить їхнім внутрішнім потребам. Україна, як поліетнічна світська держава, у процесі досягнення своїх геополітичних інтересів має накопичувати екологічні, культурні, політичні успіхи, забезпечуючи зростання добробуту та культури своїх громадян, сприяти розвою регіонів та етносів, що її формують.
Національні концепції вітчизняної освіти і виховання, враховуючи культурно-історичний досвід свого та інших народів, головними завданнями ставлять не лише вивести справу навчання і виховання з тієї глибокої кризи, в якій вона нині перебуває, а й докорінно реформувати її, піднести до вищих світових стандартів. Концептуальне осмислення провідних проблем національної освіти і виховання переконує в тому, що демократизація, гуманізація і гуманітаризація їх неможливі без відродження вітчизняних культурно-історичних, народне педагогічних, народознавчих виховних традицій.
Національна система виховання постійно відтворює і поглиблює емоційно-естетичний, художньо-творчий, моральний та інтелектуальний компоненти свідомості рідного народу, створює умови для розвитку і розквіту природних задатків і талантів кожного громадянина України, формування духовного потенціалу – найвищої цінності нації, держави. Національне виховання реалізує глибоке і всебічне пізнання рідного народу, його історії, культури, духовності і на цій основі – пізнання кожним учнем, вихованцем самого себе як індивідуальності і як частки своєї нації, а через неї всього людства, організацію самонавчання і самовиховання, найефективніших шляхів розвитку і самовдосконалення особистості.
Нині, спираючись на глибинні національно-виховні традиції свого народу, поступово відроджується національна система виховання, яка тривалий час нехтувалась та заборонялась. [24, с. 49-52.] Такому відродженню свого часу значно сприяла науково-педагогічна діяльність Софії Русової, яка вважала, що національне виховання є певним підгрунтям у справі відродження душі народу, а творчі сили українських дітей мають бути якнайкраще збуджені національним матеріалом, тобто таким, який найбільш поширений у тій чи іншій місцевості [42, с. 8].
Високий рівень духовності української культури відіграє вирішальну роль у формуванні педагогічно-виховних традицій. Для кожної держави, яка дбає про своє майбутнє, є актуальним питання національного виховання.
Суспільна свідомість уже виробила істину: національне виховання – то не те, що може бути, а може й не бути, а першооснова демократичних засад освіти й виховання, першооснова поваги держави до самої себе [25].
Національна система виховання має відображати історичні, географічні, економічні і психологічні особливості українського народу, бути адекватною його світоспийманню.
К.Д.Ушинський зазначав, що виховання, побудоване на народних традиціях, має такий позитивний виховний потенціал, якого не мають навіть найкращі педагогічні системи. На його думку, тільки народне виховання, що відбиває психологічні, соціально-екологічні і культурні особливості народу, його життя і прагнення, може мати “ справжню розвиваючу силу ” [50, с. 3-40].
“Головна мета національного виховання – набуття молодим поколінням соціального досвіду, успадкування духовних надбань українського народу, досягнення високої культури міжнаціональних взаємин, формування у молоді, незалежно від національної приналежності, особистісних рис громадян Української держави, розвиненої духовності, фізичної досконалості, моральної, художньо-естетичної, правової, трудової, екологічної культури” [27, с.18].
Сучасні концепції національного виховання наголошують на важливості національної спрямованості освіти, її органічної єдності з національною історією і традиціями, на збереженні і збагаченні культури українського народу. Отже, метою виховного процесу є осмислення проблеми формування національної свідомості особистості в межах розбудови українського суспільства, виховання у підростаючого покоління активності, ініціативності, автономності, як необхідних цінностей сучасної людини в перехідний період розбудови українського громадянського суспільства. Тому найважливішою проблемою українського громадянського суспільства є визнання людини найвищою соціальною цінністю та реальне забезпечення її основних прав і свобод, створення умов для забезпечення самоцінності кожної окремої особистості.
Кожен громадянин суверенної України повинен мати свою національну свідомість і самосвідомість. Без духовного багатства, сконденсованого в цих поняттях, неможливий повноцінний внутрішній світ людини-громадянина. Національна свідомість формується всіма засобами рідної мови, історії, культури, мистецтва, народними традиціями і звичаями тощо.
Особливого значення ці ідеї набувають в умовах Закарпаття, адже поліетнічну структуру населення Закарпаття часто називають мікромоделлю євроазійського поліетнічного простору. В ній, як у краплині води, відображаються всі етнополітичні й етнокультурні процеси Євразії. Проте Закарпаття суттєво відрізняється від інших багатонаціональних регіонів України тим, що знаходиться на державному кордоні чотирьох країн (Угорщини, Словакії, Румунії, Польщі) і є етнічним стиком багатьох народів.
Тож пріоритетом у підготовці вчителів початкової школи до формування національної свідомості молодших школярів в угорськомовних ЗНЗ Закарпаття стає усвідомлення нерозривної єдності всього українського народу, незалежно від національності та віросповідання, мови, традицій, звичаїв і культури формування національної свідомості при збереженні національної ідентичності малих спільнот. Концептуальне осмислення та вирішення проблеми підготовки вчителів початкової школи до формування національної свідомості молодших школярів в межах розбудови українського суспільства сприятиме вихованню у підростаючого покоління активності, ініціативності, автономності, як необхідних цінностей сучасної людини в перехідний період розбудови українського суспільства.
Сучасна педагогічна наука і практика має великий доробок в галузі дослідження процесу формування національної свідомості. Наукові передумови формування національної свідомості молоді та теоретико-методологічні аспекти цієї проблеми досліджувалися В.Іванишиним, Я.Радевич-Винницьким. Провідне значення державотворення в житті нації розкрив у своїх працях Я.Дашкевич. У наукових працях В.Жмира досліджено національну свідомість як вияв національної інтеграції, у дослідженнях С.Гессена, Р.Берези – спрямування національної творчості на розв'язання загальнолюдських культурних завдань. Науковець Я. Грицак здійснив одну з перших спроб розглянути українську історію ХІХ- ХХ століття у контексті західних теорій нації та націоналізму, І.Кресіна розробила системологічну концепцію національної свідомості у контексті політичних процесів, що відбуваються в Україні та світі. Осмислення всієї гами теоретичних, зокрема філософських, етнополітологічних та етнодержавознавчих проблем, пов’язаних з піднесенням національної свідомості, подоланням упередженості до націоналізму, розвитком окремих складових української національної свідомості стали предметом дослідження в працях І.Вакарчука, В.Кременя, І.Кураса, М.Мокляка, Ю.Римаренка, В.Смолія.
Методологічний аспект формування національної самосвідомості студентства грунтовно досліджено у працях В.Мандрагела, психологічну сутність національної свідомості й самосвідомості дослідив М.Боришевський. Заслуговують на увагу історико-педагогічні дослідження П.Лізанця, О.Лавера, Л.Ярошенко, Н.Каменської, С.Павлюка, Р.Осипець, Г.Вереса, теоретико-методологічні основи формування національної свідомості етнічних спільнот як однієї з головних ланок формування молодої особистості стали предметом дослідження П.Кононенка, Н.Косаревої, О.Вишневського, Г.Філіпчука, педагогічні засади національного виховання як одного з дієвих чинників розвитку та формування особистості молодої людини розкрито в працях Г.Вереш, П.Гусака, В.Кузя, Ю.Руденка, З.Сергійчук, О.Опаленик, та інших.
Важливого значення в межах дослідження проблеми формування національної свідомості молодших школярів угорської меншини набуває виявлення можливостей та ефективності впливу на цей процес учителя, здатного активізувати інтерес і потребу учнів у власному творчому розвитку. Саме тому проблема підготовки вчителя до роботи в угорській школі набула актуальності в працях П.Лізанця, Н.Гуйванюк, П.Чучки, Е.Горват, С.Панько, М.Кухти.
Значущість та недостатня теоретична і практична розробленість проблеми підготовки вчителя початкової школи до формування національної свідомості угорськомовних молодших школярів Закарпаття, необхідність розв’язання її в умовах сьогодення зумовили вибір теми дослідження: "Підготовка вчителя початкової школи до формування національної свідомості молодших школярів в угорськомовних загальноосвітніх навчальних закладах Закарпаття”.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано згідно з тематичним планом науково-дослідної роботи кафедри педагогіки, психології та теорії управління освітою Закарпатського інституту післядипломної педагогічної освіти та Інститутом суспільствознавства “LIMES”, що діє при Закарпатському угорському інституті імені Ф.Ракоці II (протягом 2002–2008 років замовлення МОН України, наказ № 141 від 10.09.2003 р.). Воно є складовою дослідницького проекту “Мозаїка – 2001”, (реєстраційний номер 0193U044995).
Тема дисертації затверджена Вченою радою Національного педагогічного університету імені М.П.Драгоманова (протокол № 7 від 31.01.2008 р.) та узгоджена Радою з координації наукових досліджень в галузі педагогіки та психології в Україні (протокол № 6 від 17.06.2008 р.).
Мета дослідження полягає у теоретичному обґрунтуванні структурно-функціональної моделі підготовки вчителя початкової школи до формування національної свідомості молодших школярів в угорськомовних загальноосвітніх школах Закарпатської області та перевірці її ефективності в умовах реального навчально-виховного процесу.
Відповідно до мети дослідження були поставлені такі завдання:
1. На основі історико-філософського та психолого-педагогічного аналізу наукових ідей і теоретико-методологічних підходів до формування національної свідомості виявити чинники і педагогічні умови процесу підготовки студентів за спеціальністю “початкова освіта” до формування національної свідомості молодших школярів в угорськомовних ЗНЗ Закарпаття.
2. Обґрунтувати і створити структурно-функціональну модель підготовки вчителя початкової школи до формування національної свідомості молодших школярів в угорськомовних ЗНЗ Закарпаття.
3. Визначити фактичні рівні готовності вчителя початкової школи до формування національної свідомості молодших школярів в угорськомовних ЗНЗ Закарпаття.
4. Експериментально перевірити ефективність створеної моделі підготовки майбутнього вчителя початкової школи до формування національної свідомості молодших школярів і розробити практичні рекомендації щодо її впровадження.
Гіпотеза дослідження: підготовка вчителів початкової школи до формування національної свідомості молодших школярів в угорськомовних ЗНЗ Закарпаття буде ефективною за умови забезпечення переростання етнічної самосвідомості в національну свідомість через чітко організовану систему навчання та національного виховання, основними чинниками якої є: вивчення української мови як важливого чинника духовності і консолідації нації; ознайомлення з культурними набутками, які сприяли прогресивному розвитку нації в усіх сферах її функціонування; створення студентам сприятливих умов для трансформації теоретичних знань і практичних умінь з формування національної свідомості молодших школярів у реальний навчально-виховний процес угорськомовних ЗНЗ.
Об’єкт дослідження ─ професійна підготовка майбутнього вчителя початкової школи.
Предмет дослідження ─ процес підготовки майбутнього вчителя початкової школи до формування національної свідомості молодших школярів в угорськомовних ЗНЗ Закарпаття.
Для розв’язання поставлених завдань використано такі методи дослідження:
– теоретичні: історико-логічний, теоретичний аналіз наукових підходів до розв’язання проблеми формування національної свідомості – для комплексного аналізу досвіду підготовки учителів до формування національної свідомості учнів; метод моделювання – з метою побудови структурно-функціональної моделі підготовки студентів до досліджуваної складової професійної діяльності вчителя початкової школи;
– емпіричні: анкетування, опитування, бесіда, спостереження, вивчення та аналіз продуктів діяльності студентів, учнів та вчителів початкової школи – для вивчення практичного стану та результатів формування національної свідомості молодших школярів в практиці роботи сучасних угорськомовних шкіл Закарпаття, а також в процесі педагогічного експерименту;
– педагогічний експеримент – для перевірки ефективності розробленої структурно-функціональної моделі підготовки вчителя початкової школи до формування національної свідомості молодших школярів у ЗНЗ Закарпаття;
– математичні методи обробки експериментальних даних, які дозволили виявити достовірність одержаних результатів.
Експериментальна база дослідження.
Дослідно-експериментальною базою було обрано Закарпатський угорський інститут імені Ф. Ракоці II, Мукачівський гуманітарно-педагогічний інститут та Закарпатський інститут післядипломної педагогічної освіти.
Всього в експерименті брали участь 400 студентів, 345 учнів та 64 вчителі початкової школи. Дослідження здійснювалося впродовж 1998–2008 рр. та охоплювало три етапи науково-педагогічного пошуку.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що вперше:
– теоретично обґрунтовано та створено структурно-функціональну модель підготовки вчителя початкової школи до формування національної свідомості угорськомовних молодших школярів, яка реалізується через діагностику та розвиток складових національної свідомості особистості, цілеспрямоване формування позитивних стереотипів діяльності з метою налагодження толерантних міжетнічних та міжнаціональних відносин і є цілісною системою удосконалення процесу формування свідомих громадян України, що належать до угорськомовної меншини Закарпаття;
– розроблено сутнісну характеристику рівнів готовності вчителя початкової школи до формування національної свідомості молодших школярів;
– удосконалено критерії та показники готовності студентів спеціальності “початкова освіта” до педагогічної діяльності, що стосується формування національної свідомості молодших школярів в угорськомовних ЗНЗ Закарпаття.
Дістав подальшого розвитку особистісний підхід до визначення змісту і форм навчально-виховної діяльності на основі комплексного застосування проблемних завдань та ігрового моделювання міжетнічних і міжнаціональних стосунків з метою підготовки вчителя початкової школи до формування національної свідомості молодших школярів.
Практичне значення одержаних результатів. Застосування обґрунтованої та створеної у дослідженні структурно-функціональної моделі підготовки вчителя початкової школи до формування національної свідомості молодших школярів забезпечило зростання рівня готовності студентів експериментальних груп до досліджуваного виду їх майбутньої професійної діяльності.
Підготовлено методичні рекомендації для класних керівників молодших класів загальноосвітніх навчальних закладів та кураторів академічних груп вищих навчальних закладів. Їх впровадження сприятиме розробці курсів з педагогіки, історії педагогіки, педагогічних технологій, методики викладання конкретних дисциплін, методичних рекомендацій з теорії та історії педагогіки для студентів, широкого кола вчителів, вихователів, керівників системи освіти; розробці спецкурсів, спецсемінарів з педагогічних дисциплін; роботі студентських наукових гуртків, виконанню курсових та дипломних робіт; діяльності теоретико-методологічних та методичних семінарів кафедр педагогічних вищих навчальних закладів, шкіл, самоосвіті вчителів з проблеми формування національної свідомості школярів.
Основні результати дослідження впроваджено у процес підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня “бакалавр” у Закарпатському угорському інституті імені Ф. Ракоці II (довідка № 200 від 21.08.2008 р.), Мукачівському гуманітарно-педагогічному інституті (довідка № 283 від 09.07.08 р.); Закарпатському інституті післядипломної педагогічної освіти (довідка № 148/09 від 04.09.08 р.).
Особистий внесок здобувача. У наукових статтях, написаних у співавторстві з О. П. Хижною та О. В. Химинець, автору належить здійснення цілісного системно-структурного аналізу концепції формування національної свідомості угорськомовної молоді Закарпаття; вивчення уподобань і ціннісних орієнтацій майбутніх учителів початкової школи з числа угорської меншини; розробка методичних рекомендацій з викладання української мови в угорських гімназіях і вищих навчальних закладах.
Із опублікованих у співавторстві наукових працях у дисертації автором використані тільки його власні ідеї та розробки.
Вірогідність й аргументованість одержаних наукових результатів і висновків забезпечується всебічним аналізом предмета дослідження, теоретико-методологічним обґрунтуванням вихідних позицій, використанням взаємодоповнюючих методів, адекватних об’єкту, предмету, меті та завданням дослідження, поєднанням кількісного та якісного аналізів експериментальних даних, обробкою отриманих даних за допомогою методів математичної статистики.
Апробація основних результатів дослідження. Основні положення і висновки дослідження знайшли відображення у доповідях і виступах на: Міжнародних науково-практичних конференціях: “Освіта для майбутнього розвитку” (Київ, 2002), “Мова й освіта на початку ХХІ століття” (Берегово, 2004), “Українська мова вчора, сьогодні, завтра в Україні і світі” (Київ, 2005), Всеукраїнській науково-практична конференція “Молодь, освіта, наука, культура і національна свідомість” (Київ, 2005), та науково-практичні семінари “Проблеми післядипломної освіти” (Ужгород, 2001, 2003, 2006, 2007).
Публікації. Основні результати дослідження опубліковано у 14 наукових працях (12 одноосібних), серед яких 1 підручник (надано гриф МОН України), 5 статей у фахових виданнях з педагогіки, 8 в інших наукових виданнях.
Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається із вступу, двох розділів з висновками до кожного з них, загальних висновків, списку використаних джерел (257 найменувань) та 8 додатків; містить 4 таблиці, 5 рисунків. Загальний обсяг дисертації становить 255 сторінок, з яких 200 сторінок основного тексту.

Список литературы

ВИСНОВКИ
У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення проблеми підготовки вчителя початкової школи до формування національної свідомості молодших школярів в угорськомовних загальноосвітніх навчальних закладах Закарпаття, яке полягає у розкритті педагогічних чинників та педагогічних умов цього процесу, визначенні критеріїв та рівнів сформованості готовності вчителя початкової школи до формування національної свідомості молодших школярів, виявленні та розкритті шляхів підвищення його ефективності через вдосконалення процесу навчання та виховання за розробленою у досліджені структурно-функціональною моделлю.
Встановлено, що процес цілеспрямованого формування національної свідомості молодших школярів в угорськомовних ЗНЗ є системним педагогічним впливом на свідомість і підсвідомість суб’єктів виховання, оскільки поява зародків національної свідомості пов’язана з утвердженням спочатку на психологічному рівні, а згодом і з усвідомленням індивідом свого “Я” як невід’ємної складової української спільноти (“ми”).
Процес підготовки майбутніх учителів початкової школи до формування національної свідомості молодших школярів вимагає урахування певних функцій, які ми визначили як: соціокультурна, ціннісно-орієнтаційна, проективно-конструктивна, пізнавальна, комунікативно-організаційна, рефлексивна та оцінно-корекційна.
Обґрунтовані специфічні принципи підготовки вчителя до формування національної свідомості учнів початкової школи, які розвивають загальнопедагогічні принципи, а саме: гуманізації, природовідповідності та культуровідповідності, органічного поєднання загальнолюдського, національного та етнолокального, гармонізації суспільного і родинного впливів, мультикультурності, наскрізності та поетапності, комплексності, варіабельності змісту та педтехнологій. Розроблена в дослідженні структурно-функціональна модель підготовки вчителя до формування національної свідомості молодших школярів в угорськомовних ЗНЗ розкрила взаємозв’язки мотиваційного, цільового, змістового, діяльнісно-процесуального, результативно-рефлексивного компонентів у цілісній структурі підготовки вчителя до формування національної свідомості молодших школярів угорськомовних ЗНЗ, дозволила обґрунтувати критерії та показники сформованості готовності до формування національної свідомості молодших школярів.
Комплексність запропонованої експериментальної моделі підготовки вчителя початкової школи до формування національної свідомості молодших школярів забезпечує формування у студентів вміння мислити українською мовою, сприяє переосмисленню ментальності, вивченню культури українського народу, розвиває соціальну, мовну, економічну, полікультурну, інформаційну, освітню компетенції.
У процесі формувального експерименту доведено, що для одержання позитивних результатів підготовки студентів до формування національної свідомості молодших школярів за розробленою моделлю необхідно:
– в організації навчально-виховного процесу враховувати регіональні особливості життя угорськомовної общини, її ментальність, соціальну спрямованість, характерологічні риси;
– використовувати розвивальні методики навчання мови;
– поетапно запроваджувати інноваційні технології вивчення мови із реалізацією діалогізації змісту навчання та формуванням навичок рефлексії, самооцінки, самоусвідомлення своїх навчальних можливостей і побудови плану самовдосконалення;
– ознайомлювати студентів з організацією позакласної та позашкільної роботи, яка передбачає формування національної свідомості угорськомовних молодших школярів.
На формувальному етапі експерименту значно вищі результати підготовки майбутніх учителів початкової школи до формування національної свідомості молодших школярів були досягнуті в експериментальних групах. Ми це пояснюємо комплексним впливом таких чинників: спрямованості підготовки на вирішення конкретних завдань навчання досліджуваної вікової групи школярів, вивчення державної мови, читання та обговорення української літератури, вивчення історії України, Закарпаття в тому числі, ознайомлення з українською культурою, народними звичаями, традиціями, врахування регіональних, етнічних особливостей соціуму; краєзнавчої роботи та організації історико-краєзнавчої роботи.
Позитивними виявились результати залучення студентів до конкретних видів діяльності, що передбачають:
– самостійний вибір змісту діяльності та стимулюють врахування специфічних історичних, морально-етичних норм етносу, соціально-культурний досвід регіону, особливості культури інших етнічних спільнот і, зокрема, українського етносу, а також до розв’язання ситуацій–дилем, які впливають на формування особистості учня, сприяють розвитку його почуттів і створення моделей поведінки;
– застосування методів психолого-педагогічної діагностики з метою формування адекватної самооцінки і адекватного рівня домагань учнів, мотивації досягнень, рефлексивної активності;
– системного комплексного впливу на свідомість, волю і почуття вихованців через позакласну та позашкільну роботу.
Узагальнення результатів експериментальної роботи дозволяє визначити систему умов ефективності і підготовки майбутнього вчителя початкової школи до формування національної свідомості молодших школярів в угорсько мовних ЗНЗ Закарпаття, яка включає загальнокультурні, психолого-педагогічні, організаційно-методичні, та матеріально-технічні умови.
Результати формувального експерименту довели, що обґрунтована у досліджені структурно-функціональна модель підготовки вчителя початкової школи забезпечує у статистично значущих межах підвищення рівня готовності студентів до формування національної свідомості молодших школярів в угорськомовних загальноосвітніх навчальних закладах Закарпаття.
Проведене дослідження не вичерпує всіх проблем підготовки вчителя до формування національної свідомості молодших школярів в угорськомовних загальноосвітніх навчальних закладах Закарпаття. Перспективними вбачаємо подальші дослідження взаємодії загальноосвітніх навчальних закладів, вищих навчальних закладів та органів управління освіти у справі формування національної свідомості представників національно-етнічних груп.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Андрущенко В. Модернізація педагогічної освіти України в контексті Болонського процесу // Вища освіта України. – № 1(11). – 2004 – С. 45-47.
2. Бабинець І. Релігійне життя угорської національної меншини на Закарпатті за роки незалежності України (1991-2001р.) // Carpatica–Карпатика: Релігія і церква в країнах центральної і Південно-Східної Європи. – Ужгород, 2002. – Вип. 20. – C. 168-176.
3. Береза Р.П. Формування національної самосвідомості студентів як педагогічна проблема // Педагогіка і психологія професійної освіти. – 1999. – № 1. – С. 210-215.
4. Береза Р.П. Формування національної самосвідомості студентів мистецько-педагогічних спеціальностей засобами театралізації народних свят. Автореферат канд.дис. – К., 2001. – 20 с.
5. Береза Р.П. Філософія народного обряду і формування національної самосвідомості студентів (на прикладі творчих вузів Львівщини) // Діалог культур: Україна у світовому контексті. Філософія освіти: Зб. наук. праць. – Львів: Світ, 1999. – Вип. 4. – С.307-313.
6. Берені А. Нормативно-правова основа розвитку і функціонування національних меншин: міжнародні стандарти і українські реалії // Науковий вісник УжНУ. Сер.Історія. – Ужгород, 2004. – Вип 10. – с.97-102.
7. Берені А. Демографічна динаміка Закарпаття (1989-2001 р.р.) // Carpatica–Карпатика: Карпатський регіон: історія і культура. – Ужгород, 2003. Вип.27. – с.156-188.
8. Бедзір В. Угорці Етнічний довідник: Етнічні меншини в Україні. – К., 1996. – с.135-141.
9. Бех В. П. Соціальний організм: філософсько-методологічний аналіз: Дис. … д-ра філос. наук /Бех Володимир Павлович.– Запорізький держ. ун-т. – Запоріжжя, 1999. – 375 c.
10. Бондар В. І. Дидактика. – К.: Либідь, 2005. – 262 с.
11. Борисов В. В. Теоретико-методологічні засади формування національної самосвідомості молоді: дис. … доктора пед. наук.: 13.00.01. / Борисов В’ячеслав Вікторович. – К, 2003 – 507 с.
12. Буксар І.О., Сагарда В. Позакласна виховна робота в школах Закарпаття з угорською мовою навчання // Науковий вісник УжДУ. Сер. Педагогіка, соціальна робота. 1998, В.1. – с.71-75.
13. Вегеш М.М., Задорожний В.О. Велич і трагедія Карпатської України. –Ужгород, 1993. – 81 с.
14. Вишневський О. Етнопсихологічні аспекти українського виховання: педагогічні нариси. – Львів, 1996. – с.57-66.
15. Гевко О.І. Національно-патріотичне виховання студентів вищих педагогічних закладів засобами декоративно-ужиткового мистецтва. – Автореферат канд.дис. – К., 2003. – 20 с.
16. Гевко О.І. Формування національно-патріотичних рис у студентів // Рідна школа. – № 11. – 2001. – С.47-48.
17. Гевко О.І. Суть та особливості національно-патріотичного виховання засобами декоративно-ужиткового мистецтва // Рідна школа. – № 5. – 2002. – С.25-26.
18. Гомоннай В.В. Народна освіта Радянського Закарпаття. – Київ-Ужгород, 1988. – 168 с.
19. Гомоннай В.В. Розвиток народної освіти і школи в Угорській народній республіці. – К., 1962. – 180 с.
20. Гринченко Б. На беспросвътном пути. Объ украинской школъ.–Киевъ, 1906. – 83 с.
21. Горбунцова Т.Ю. Цікаві вправи та ігри на уроках української мови в початкових класах. – К., 1996. – 167 с.
22. Горват Е. Й., Лизанец П. Н. Венгерский язык для начинающих: Учебное пособие. – Ужгород , 1991. – 268 с.
23. Гунчак Т. Україна: перша половина ХХ століття. Нариси політичної історії. – К., 1993. – С. 263 –271.
24. Гушевата М. Формування національної самосвідомості молодших школярів // Молодь, освіта, наука, культура і національна свідомість. – К., 2005. – С.49-52.
25. Державна національна програма “Освіта– Українна –ХХ1 століття. – К., 1994.
26. Державна доповідь про становище дітей в Україні за підсумками 2002 року. – К.: Державний ін-т проблем сім’ї та молоді, 2003. – 232 с.
27. До історії національних меншин Австро-Угорщини (ХІХ–поч. ХХ ст.). / Упоряд. Й.Кобаль. – Ужгород, 2001. – 89 с.
28. Жигмонд Н.Н. Социал-демократическая партия Венгрии и интеллигенция в 20-30 годах ХХ ст. // Матеріали наукової конференції викладачів історичного факультету. – Ужгород, 1993. – с.80.
29. Закон “Про національні меншини в Україні”. – К., 1993. – С.3.
30. Єлісовенко Ю.П., Береза Р.П. До проблеми формування національної самосвідомості студентської молоді // Проблеми державного будівництва в Україні. –К.: МІЛП. – 1999. – Вип. 4. – С.309-312).
31. Єрмоленко С.Я., Мацько Л.І. Навчально-виховна концепція вивчення державної мови // Початкова школа. – 1995. – № 1. – С.33-34.
32. Єфремов С. Історія українського письменства. З-є вид. доп. – К., 1917.
33. Каменська Н. Оберігаймо учнів від національної обмеженості і вузькоглядності // Рідна школа. – 2000. – № 10. – С.20-34.
34. Ковер Д. Угорці, діти України. (Проблеми угорців на Україні) // Віче: – 1994. В. 11 – с.100.
35. Керестень І.С. Стан і перспективи підготовки кадрів для шкіл з угорською, румунською та словацькими мовами навчання // Науковий вісник УжДУ Сер. Педагогіка, соціальна робота. 1999, В.2. – с.18-20.
36. Кларин М. В. Инновационные модели обучения в зарубежных педагогических поисках. – М.: Просвещение, 1994. – 275 с.
37. Ковер (Коуег) Д. В ім'я гуманності і справедливості // Новини Закарпаття. – 1994. 4 жовтня.
38. Коломейченко К. Задачі сучасної школи щодо формування повноцінного громадянина незалежної держави // Молодь, освіта, наука, культура і національна свідомість. – К., 2005. – С.81-84.
39. Киреев Р. “Вони” и “мы” // Литературная газета. – 1989. – 4 июня.
40. Коваленко В. Роль сучасної освіти у формуванні національної свідомості молоді // Молодь, освіта, наука, культура і національна свідомість. – К., 2005. – С.254-256.
41. Колибаба А. Індивід та його рід: Соціальне та етнічне самопочуття етнонаціональних спільнот Закарпаття // Карпатський край. – 1997. – № 1-5. – с. 8-10.
42. Кононенко П. Від української ментальності до внутрішньої міграції // Освіта. –1998. 30 вересня. С.8.
43. Коричак Я. Проблеми Закарпаття і Угорщини: Проблеми забезпечення прав національних меншин // Визвольний шлях. – 1999. – № 4. – с.396-397.
44. Косарева Н.І. Виховання громадянскості учнів на ідеях української державності // Педагогіка і психологія. –1996. – № 3. – с.130-136.
45. Кремень В. Г. Педагогічна освіта України – важливий чинник підвищення ефективності навчання / В зб. Історія української школи і педагогіки: Хрестоматія / Уклад.: О. О. Любар; За ред. В. Г. Кременя. – К.: Знання, 2005. – С. 699-708.
46. Кушнір В. А. Теоретико-методологічні основи системного аналізу педагогічного процесу вищої школи: Дис. … д-ра пед. наук: 13.00.04 / Кушнір Василь Андрійович.–Кіровоградський держ. педагогічний ун-т імені Володимира Винниченка. – Кіровоград, 2003. – 491 с.
47. Лавер О. Угорці на Закарпатті та за його межами // Карпатський край. – 1992. 28 січня.
48. Лавер О. І. Макара М.П. Зміни демографічної та етнічної структури населення сучасного Закарпаття. Carpatica–Карпатика: Актуальні питання історії історіографії і культури країн центральної і Південно-Східної Європи. –Ужгород. 1993. Вип.2. – с.237-246.
49. Лавер О. І. Угорці на Закарпатті та за його межами // Карпатський край. –1992. – № 5. – с.4-5,8.
50. Леонтьев Д. А. Психологические вопросы сознательности учения. – М.-Л.: Известия АПН РСФСР, 1947. – Вып. 7. – С. 3-40.
51. Леонтьев А.Н. Язык, речь, речевая деятельность. – М., 1969. – 216 с.
52. Леонтьев А.Н. Проблемы развития психики. – М., 1981. – 306 с.
53. Лизанець П. М. Мадярські племена та їх історичні і мовні зв'язки з східними слов'янами (пізніше українцями) //Східнослов'янсько-угорські міжмовні та літературні зв'язки. –Ужгород– С. 51-82.
54. Лизанец П. Н. Венгерские заимствования в украинских говорах Закарпатья //Венгерско-украинские межязыковые связи. – Буда¬пешт, 1976. – С. 169.
55. Майборода О. Угорці Закарпаття за самостійну Україну, але і за добробут також // Срібна Земля. – 1995. – № 10. – 11 березня.
56. Макара М.П. Зберегти толерантні і міжетнічні відносини на Закарпатті // “Міжетнічні відносини в Закарпатті: історія, су¬часні проблеми”. – Ужгород, 1994. – С.55.
57. Макара М., Мигович 1. Карпатами поріднені. Нарис етнополітичної історії і сучасного стану українсько-словацьких взаємин. – Ужгород, 1997. – 64 с.
58. Макара М.П. Проблеми національних меншин у міжнародних правових документах // Права і свободи людини та сучасний суспільний прогрес. – Ужгород, 1999. – С.295-299.
59. Малець О. Етнічні процеси угорців Закарпаття в 40-80 р.р. ХХ ст // Carpatica–Карпатика: Актуальні проблеми історії та етнології. – Ужгород. 2003. – Вип.23. – С. 293-301.
60. Маргітич К. Дидактичні ігри у навчально-виховному процесі. Проблеми післядипломної освіти – Ужгород, 2001. – С. 46-48.
61. Маргітич К. Українсько-угорський словничок. – Берегово, 2001. – 80 c.
62. Маргітич К. Особливості організації та навчально-виховний процес у Закарпатському Угорському педагогічному інституті // Освіта для майбутнього розвитку. Т. 1. – К., 2002. – С. 131-134.
63. Мід Д.Г. Дух, самість і суспільство. Навч. посіб.-УЦДК, 2000- 424с.Мид М. Культура и мир детства.- М.: Наука, 1988.
64. Минович І.І., Колібаба А.В. Соціальне самопочуття і ціннісні орієнтації закарпатців (за матеріалами соціологічного дослідження).- Київ, Ужгород, 1994.- С.119.
65. Мисюров Н. Н. Национальная идея- социально- философский итог самоопределения немецкого духа.- Омск: Омск гос. Ун-т, 2001.- 127 с.
66. Михайлов Ф.Т. Общественное сознание и самосознание индивида.- М.: Наука, 1990.-224с.
67. Михайлов Ф.Т. Философско-методологические проблемы психологического исследования // Вопросы психологии.-1981.- №1.-С.44-56.
68. Михайлов Ф.Т. Философия образования: ее реальность и преспективы // Вопросы философии.1999, №8.- С.92-118.
69. Михальченко М., Самчук З. Україна доби межичасся.- К., 1998.- С.25-70.
70. Михальченко М. Украинское общество: трансформация, модернизация или лимитроф Европы?-К., 2001.-С.201-205.
71. Мкртумян Ю.И. Основне компоненты культуры этноса // Методологические проблемы исследования этнических культур.- Єреван: Изд-во АН Арм ССР, 1978.- С.42-46.
72. Моляко В.О. Методологічні проблеми вивчення обдарованої молоді// вивчення молоді на сучасному етапі: Питання методології і методики:Матеріали між нар. наук.- практ. конф., Київ, 11-13 жовт. 1995 р.- К.:А.Л.Д.,
73. Моляко А.В. Стратегии решения новых задач в процессе регуляции творческой деятельности // Психологический журнал- 1995.-Т.16.- №1.- С.84-90.
74. Моногарова Л.Ф. Эволюция национального самосознания припамирских народностей // Этнические процессы у национальных групп Средней Азии и Казахстана.- М., 1980.- С.125-134.Мончев Н. Разработки и нововведения: Пер. с бол.- М.: Прогресс, 1978.- 160 с.
75. Мороз О., Наєнко Ю. Час інтелекту: сукупний український розум.- Л.: Видавничий дім „Панорама”, 2002.-96с.
76. Московичи С. Наука о массах // Психология масс. Хрестоматія.- Самара: Изд. Дом „БАХРАХ”, 1998.- С.490-491.
77. Мусина Р.Н. Республика Татарстан: межэтнические отношения, этничность и государственность //Суверенитет и этническое самосознание: идеология и практика. Москва. 1995.- С. 143—167.
78. Мухина В.С. Психология межнациоанльных отношений и воздействие на нее средствами массовой информации // Роль средств массовой информации в совершенствовании межнациональных отношений.- М., 1989.- Ч.1.- С. 170-189.
79. Мухина В.С. Современное самосознание народностей севера // Психол. журн.- 1998.- Т.9.- №4.- С. 44-53.
80. Мясищев В.Н. Структура личности и отношение человека к действительности // Психология личности: Тексты.- М., 1982.-246 с.
81. Наливайко И.М. Топос и атопия (к проблеме специфики типов субъективации в контексте диалога культур) // Топос. - №1. - 2000. - С.92-96
82. Нариси історії Закарпаття. Т.1(з найдавніших часів до 1918 р.). –Ужгород, 2003. – 436 с.
83. Нариси історії Закарпаття. Т.Ш(1946-191). – Ужгород, 2003. – 647 с.
84. Народне господарство Закарпатської області в 1992 році. Статистичний збірник. – Ужгород, 1994. – С.55.
85. Научитель О.Д. Аналіз соціально-психологічного клімату, соціометричних структур академічних груп (на матеріалах ХГІ) // Проблеми освіти.- К., 1995.- Вип..3.- С.114-121.
86. Націоналізм: Антологія/ упоряд. О.Проценко, В.Лісовий.- К.: Смолоскип, 2000.-872 с.
87. Национальное самосознание и национализм в Российской федерации начала 1990-х годов/ Ин-т этнологии и антропологии РАН /Под ред. Л.М. Дробижевой.- М., 1994.- 273 с.
88. Нельма О.В. Теорія етносу. Курс лекцій: Навчальний посібник.- Київ: Тандем, 1997.- 368с.
89. Новічков Г.В. Формування політичної культури студентів при вивченні курсу політології // Проблеми освіти.- К., 1995.- Вип..2.- С.130-136.
90. Обухова Л.Ф. Детская психология: теории, факты, проблемы.- М., 1995.
91. Общественное сознание и его формы / Предисл. и общ. ред. В.И.Толстых.- М.: Политиздат, 1986.-367с.
92. Овдієнко Л.Н. Гуманізація освіти як передумова формування політичної культури // Наукові студії з політичної психології: Матеріали 38 наук. сесії Наук. –практ. центру політичної психології. –К., 1996.- Вип..2-С.12-19.
93. Опаленик О.В., Вегеш Г.Й. Педагогічні основи формування національної свідомості студентів. – Львів, 1992. – 91 с.
94. Основи етнодержавознавства. Підручник/ За ред. Ю.І.Римаренка.- Либідь, 1997.-656 с.
95. Павлюк С. Особливості та динаміка сучасного процесу етнічної самоідентифікації українців: До питання теорії етносу // Слово і час. – 2002. – № 3. – С.3-7.
96. Пап С. Історія Закарпаття // Нове життя. – Пряшів, 1990. – С.45.
97. Парахонський Б.О. Національні інтереси України (духовно-інтелектуальний аспект).- Київ, 1993.- С.10.
98. Перен М.Національна ідея- стрижнева основа етнонаціональної політики на сучасному етапі в Україні.// Етнонаціональний розвиток в Україні та стан української етнічності в діаспорі: сутність, реалії конфліктності, проблеми та прогнози на 21 століття. Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції.- Ч.1./ За ред. проф.. М.І.Перен.- Київ-Чернівці: Київський військовий гуманітарний інститут, 1997р.-С.1-7.
99. Перотті Антоніо. Виступ на захист полікультурності.- Львів: Кальварія, 2001.-128 с.
100. Петрунько О.В. Мотиви відчуження сучасної молоді України від активної політичної діяльності// Педагогіка і психологія.- 1996.-№1.-С.98-101.
101. Підготовка майбутнього вчителя до морального виховання учнів: Навч. Посібник / За ред. В.К.Демиденка.- К., 1996.- 199с
102. Платонов К.К. Личностный поход как принцип психологи // Методологические и теоретические проблемы психологи / Под ред. Е.Шороховой.- М.: Наука, 1969.- С.190-217.
103. Повалій Л. Кого почитають, того й величають (приклад батьків у народній педагогіці українців) // Журнал для батьків.- 1999.- №4.- С.3-4.
104. Постанова Української Народної Ради Закарпаття “Про поліпшення українсько-угорських відносин на Закарпатті від 17 жовтня 1995 року // Карпатська Україна. 1995, 18 листопада.
105. Потебня А.А. Рецензия на сборник “Народные песни Галицкой и Угорской Руси, собранные Я.Ф. Головацким”//Эстетика и поэтика.- М., 1976.
106. Проблема национальной идентичности в литературе и гуманитарных науках ХХ века: Сб. лекций и мат. - Т.1; Т.2. - Воронеж, 2000.
107. Про затвердження заходів Міністерства освіти і науки України щодо реалізації положень і завдань Державної програми розвитку і функціонування української мови на 2004-2010 роки // Інформ.Зб. МОН України. 2004. – № 1-2. – С.5-60.
108. Про концепцію виховання дітей та молоді у національній системі освіти: Рішення колегії від 28 лют. 1996р. № 2/4-8; Концепція виховання дітей та молоді у національній системі освіти // ІЗ МО України.-1996.- № 13.-С. 2-15.
109. Протасова Н. Г. Теоретично-методичні основи функціонування системи післядипломної освіти педагогів в Україні: дис. … д-ра пед. наук: 13.00.01 / Протасова Наталія Георгієвна. – К., 1999. – 472 c.
110. Радьяр Д. Планетаризация сознания. От индивидуального к целому: Пер. с англ.- М.: REFL- book, К.: Ваклер, 1995.-304 с.
111. Рейковски Я. Движение от коллективизма // Психологический журнал. 1993. Т.14. №5. С.24-33.
112. Розвиток народної освіти і педагогічної думки на Україні. Нариси/ Редколегія: М.Д.Ярмаченко (відп. ред.), Н.П.Каліниченко, С.У.Гончаренко та ін.- К.: Рад шк., 1991.- 384 с.
113. Розумний М. Українська ідея на тлі цивілізації.- К.: Либідь, 2001-288с.
114. Роджерс К. Р. Взгляд на психотерапию. Становление человека. – М.: Прогресс, 1994. – С. 480.
115. Рубинштейн С.Л. Бытие и сознание.- М.: Изд. АН СССР, 1957.- 328 с.
116. Рубинштейн С.Л. Основы общей психологи: В 2-х т.- М.: Педагогика, 1989.
117. Руденко Ю.Д. Концепція формування світогляду громадянина України // Освіта.- 1996.- 20 листопада.
118. Руденко Ю., Руденко В. Виховання в учнів лицарської духовності // Рідна шк.. -1996.- №7.- С.51-64.
119. Руденко Ю. Основи сучасного українського виховання.- К. Видавництво імені Олени Теліги, 2003.- 328с.
120. Рудницький С.Л. Чому ми хочемо самостійної України? / Упор., передмова О.І.Шаблія.- Львів: Світ, 1994.- 416с.
121. Сагарда В.В. Навчання і виховання учнів національних меншин у контексті регіональних особливостей: історія, реаліїї, проблеми, перспективи // Науковий вісник Ужгородського державного університету. Сер. Педагогіка, соціальна робота. – 1998, В.1. – С.59-66.
122. Сагарда В.В., Фернега В.С. Проблеми розвитку освіти в Закарпатті //Науковий вісник Товариства “Просвіта” в Ужгороді, Річник 1 /ХУ/, Ужгород, 1996. – С. 88.
123. Саух П.Ю. Нова парадигма посткомуністичного українського суспільства: реальність та очікувані трансформації на межі тисячоліть // Українська культура: минуле, сучасне та шляхи розвитку.- К., 1997.-С.40.
124. Симановский А.Е. Развитие способности к интелектуальному творчеству.– М.: Издательство Московского психолого-социального института; Воронеж: Издательство НПО «МОДЭК», 2003.–272с.
125. Сепир Е. Избранные труды по языкознанию и культурологии.- М.: Издательская группа „Прогресс”, Универс, 1993.
126. Слюсаревський М.М. Особливості етногенезу українського народу і проблема національної політики в Україні // Ментальність. Духовність. Саморозвиток особистості.- Київ- Луцьк, 1994.- Ч.1.- розд. 1. –С. 146.
127. Сміт Е.Національна ідентичність.- Київ, 1994.- С.23.
128. Смирнов С.Д. Психология образа: проблемы активности психического отражения.- М.: Изд-во МГУ, 1985.-331 с.
129. Снежкова И.А. К проблеме изучения этнического самосознания у детей и юношества. (По материалам г. Киева и Закарпатской области) // Советская этнография. 1982. № 1. С. 80-88.
130. Снитко Е.С Язык и нация: Традиция и современность: Взгляд на языковую ситуацию в Украине с позиций концепции А.А.Потебни // Рус. яз. и л-ра в учеб. заведениях.- 1996.- №1.-С.1-3.
131. Солдатова Г.У. Межэтническое общение: когнитивная структура этнического самосознания // Познане и общение.- М.: Наука, 1988.- С.111-125.
132. Соснин В.А. Культура и межгрупповые процессы: этноценризм, конфликты и тенденции национальной идентификации // Психол. журн.- 1997.- Т.18.- №1.- С.50-60.
133. Сорокин Ю.А. Психолингвистические аспекты изучения текста.- М.: Наука, 1985.- 166 с.
134. Старовойтова Г.В. Некоторые методологические вопросы определения предметной области этнопсихологии // Социальная психология и общественная практика.- М.: Наука, 1985.- С.127-138.
135. Старосольський В.Й. Теорія нації / передм. І.О.Кресіної.- Нью-Йорк; Київ: Наук. Т-во Т.Шевченка: Вища шк.., 1998.- 157с.
136. Степико М.Т. Буття етносу: витоки, сучасність, перспективи (філософсько-методологічний аналіз).- К.: Товариство „Знання”, КОО, 1988.- 251 с.
137. Стефаненко Т.Г. Методы подготовки к межкультурному взаимодействию // Стефаненко Т.Г., Шлягина Е.И., Ениколопов С.Н. Методы этнопсихологического исследования. М.: Издательство Моск. ун-та, 1993. С.55-78.
138. Стефаненко Т.Г. Социальные стереотипы и межэтнические отношения // Общение и оптимизация совместной деятельности / Под ред. Г.М.Андреевой, Я.Яноушека.- М.: Изд-во Моск. ун-та, 1987.- С.242-250.
139. Стельмахович М. Гуцульська родина: батьки і діти: (Орієнтов. прогор. освіти батьків учнів гуцул. шк..) // Гуцульська шк..-1996.- №1.-С.39-46.
140. Стельмахович М. Наука українського національного виховання // Обрії.- 1996.-№1.-С.19-20.
141. Стельмахович М.Г. Українська родинна педагогіка: навч. посіб.- К.: ІСДО, 1996.-288с.
142. Социокультурные условия воспитания и формирования личности//Соціологія. Наука об обществе/ Под. ред. В.П.Андрущенко, Н.И.Горлача.-Х., 1996.-С.634-648.
143. Стерчо П. Карпатсько-Українська держава. – Львів, 1994. – 233 с.
144. Столин В.В. Самосознание личности.- М.: Изд-во Моск. ун-та, 1983.
145. Ступарик Б.М. Національна школа: витоки, становлення: Навчально-метод. посібник.- К.: ІЗМН, 1998.-336 с.
146. Ступарик М.Б. Про мету національного виховання в Україні // Педагогіка і психологія.- 1996.- №2.- С.87-94.
147. Субтельний Орест. Україна. Історія. – К., 1991. – 510 с.
148. Сусоколов А.А. Русский етнос в 20 веке: этапы кризиса экстенсивной культуры (гипотезы этноэкологической модели)// Мир России.- 1994.- №2.
149. Сухомлинський В.О. Бесіди про громадянськість // Вибр. Твори: В 5 т.- К., 1976.- Т.1.- С.430-431.
150. Сухомлинський В.О. Вибр.пед. твори: В 5 т.- К., 1986.-Т.2.Сухомлинська О.В. Сучасні цінності у вихованні: проблеми, перспективи // Шлях освіти.-1996.- №1.- С.24-27.
151. Сявавко Є.І. Українська народна педагогіка в її історичному розвитку.- Львів, 1974.- 193 с.
152. Тавровский Ю. „Японское чудо” – японський характер // Азия и Африка сегодня.- 1990.-№14.
153. Титаренко Т.М. Вчинок самопізнання // Основи психології/ За заг ред. О.В.Киричука, В.А.Роменця.- К., 1995.- С.573-587.
154. Токарев Р. Життєві та професійні орієнтації студентської молоді // Філософська і соціологічна думка.-1996.-№7-8.-С.173.
155. Токарев С.А. Проблема типов этнических общностей (к методолгическим проблемам этнографии) // Вопр. философии.- 1964.- №11.- С.53.
156. Українське питання / Пер. з рос., упоряд., передм. та прим. М.С.Тимошика.- НК: Видавництво імені Олени Теліги, 1997.- 220с.
157. Україна: інтелект нації на межі століть. Кол. Монографія/ Керівник авторського колективу В.К. Врублевський.- К.: Інформаційно-видавничий центр „Інтелект”, 2000.-516с.
158. Українські карпати: матеріали міжнародної наукової конференції “Українські Карпати: етнос, історрія, культура”. – Ужгород, 1993. – 612 с.
159. Уорф Б.Л. Наука и языкознание // Новое в лингвистике.- М.:Иностр. лит., 1960.- Вып. 1.- С.169-182.
160. Усатенко Т. Новітнє українознавство: традиції народу, категорії нації, наукові виміри: (В гуманізації освіти) // Дивослово.- 1996.- №2.- С.17-20
161. УсатенкоТ.П. Родинність-ціннісний орієнтир національної школи // Освіта.- 1996.-14 серп.- С.2-3.
162. Ушинский К. Полное собрание сочинений: В 10 т.–М.,Л.: Изд-во АПН РСФСР, 1948.–Т.1.–739с.
163. Філіпчук Г.Г. Українська етнокультура в змісті національної загальної та педагогічної освіти: Дис... д-ра пед. наук: 13.00.04; 13.00.01/ АПН України, Інститут педагогіки і психології професійної освіти.- К., 1996.- 469 с.
164. Філіпчук Г. Етнонаціональні та загальнолюдські цінності у змісті освіти// Буковинський журн.-1996.-№1/2.- С.42-52.
165. Філіпчук Г.Розвиток освіти в багатонаціональних регіонах / АПН України, Ін-т педагогіки і психології проф.. освіти. –Чернівці: Прут, 1996.-128с.
166. Фіцула М.М. Педагогіка: Навчальний посібник для студентів вищих педагогічних закладів освіти.- 2-у вид. – Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2004. – 192 с.
167. Филиппов В.Р. Из истории изучения русского национального самосознания // Етнограф. обозрение.- 1991.- №1.- С.20-29.
168. Флейк- Хобсон К., Робинсон Б.Е., Скин П. Мир восходящему: Развитие ребенка и его отношений с окружающими/ Пер. с англ., общая ред. и предисл. М.С.Мацковского.- М.: Центр общечеловеческих ценностей, 1992.-511 с.
169. Франко І. Поза межами можливого. Тв. у 50-ти т. – К., Т. 45. – 1986. – С.241.
170. Франселла Ф., Баннистер Д. Новый метод исследования личности.- М., 1987.
171. Фрейд З. О психоанализе // Психология бессознательного: Сборник произведений.– М., 1990.
172. Фромм Е. Бегство от свободы.- М.: Прогресс, 1990.-269 с.
173. Фромм Е. Человеческая ситуация.- М.: Смысл, 1995.- 239 с.
174. Фурастье Ж. Европейская цивилизация и европейская идентичность: анализ проблемы // Историко-культурные основы европейской цивилизации. М., 1992. С. 3-36.
175. Хабибуллин К.Н. Самосознание и национальная ответсвенность социалистических наций: Учебн. пособ.- Пермь, 1974.-34 с.
176. Хайрулина И.Г. Грани этнической идентификации./ Социс №5 (217), 2002.- С. 121-125.
177. Хейдеметс М. Феномен персонализации среды: теоретический анализ // Средовые условия групповой деятельности.- Таллинн, 1988.
178. Хейзинга Й. Homo ludens. Человек играющий / Пер. с нидерл. В.В.Ошиса.–М.: Изд-во ЭКСМО-Пресс, 2001.–352 с.
179. Хартія регіональних мов або мов меншин. Постанова ВР України. – К., 1999. – 24 с.
180. Хома О. М., Жовтобрюх Н. В. Підготовка вчителів початкових класів до навчання державної мови у школах національних меншин // Науковий вісник Ужгородського державного університету. Сер. Педагогіка, соціальна робота. 1998, В.1. – С. 75-80.
181. Хома О.М. Державна мова у системі соціального захисту громадян національних меншин // Науковий вісник Ужгородського державного університету. Сер. Педагогіка, соціальна робота. 2000. В.3. – с.142-143.
182. Хижна О. П., Маргітич К. Є. Міжкультурна комунікація як важливий чинник професійної підготовки майбутніх учителів початкової школи (на прикладі Закарпаття // Науковий часопис Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова. Серія № 5. Педагогічні науки: реалії та перспективи. – Випуск 10: збірник наукових праць / За ред. П. В. Дмитренка, Л. Л. Макаренко. – К.: Вид-во НПУ імені М. П. Драгоманова, 2008. – 235 с.
183. Химинець В.В. Регіональний аспект суспільних трансформацій в Україні // Права і свободи людини та сучасний суспільний прогрес. – Ужгород, 1999. – С. 446-451.
184. Химинець В.В. Сіль нації: інтелект, інтелігенція, сучасність // Карпатський край. – 1997. – № 1-5. – С.З – 5.
185. Химинець О В. Приватне життя: соціально-педагогічні аспекти // Карпатський край. – 1998. – № 1-2. – С.58-64.
186. Химинець В. В. Закарпаття сьогодні. – Ужгород, 1994. – 73 с.
187. Химинець В. В. Інновації в сучасній школі. – Ужгород, 2004. – 168 с.
188. Хотинец В.Ю. Зависимость развития интегральной индивидуальности от особенностей этнического самосознания // Психол. журн.- 1999.- Т.20.- №1.- С.114-119.
189. Ценности и символы национального самосознания в условиях изменяющегося общества / Ин-т этнологии и антропологи РАН / Под ред. Л.М.Дробижевой.- М., 1994.- 236 с.
190. Цырлина Т.В. Феномен гуманистической авторской школы в педагогической культуре ХХ века.- Курск: Изд-во КГПУ, 1999.- 196 с.
191. Чебоксаров Н.Н. Проблемы происхождения древних и современных народов (Вступительное слово на симпозиуме) // Труды 7-го МКАЭН.- 1970.- Т.5.-С.748.
192. Чебоксаров Н.Н. Проблемы типологии этнических общностей в трудах советских ученых // Сов. Этнография.- 1967.- №4.- С.94-110.
193. Чеснокова И.И. Проблема самосознания в психологии.- М.: Наука, 1977.-144 с.
194. Чижевський Д. Нариси з історії філософії України.– Мюнхен, 1983.
195. Чим занепокоєні закарпатські угорці. Виступ Дьєрдя Ковера від товариства угорської культури Закарпаття на Першому всеукраїнському міжнаціональному конгресі 17.Х1.1991 р.в м.Одеса // Закарпатська правда. 1991. 3 грудня.
196. Чистов К.В. Этническая общность, этническое самосознание и некоторые проблемы духовной культуры // Сов. Этнография.- 1972.- №2.- С.70-81.
197. Чукут С.А. Генеза духовної культури (управлінський вимір).Монографія.- К.: УАДУ, 1999 -247с.
198. Шайгородський Ю.Т .Ціннісні орієнтації учнівської молоді у сфері спілкування // Молодь України: стан, проблеми. шляхи розв’язання.- К., 1996.- Вип..5.- С.201-212.
199. Шелепов Г.Н. Общность происхождения – признак этнической общности // Сов. этнография.- 1968.- №2.- С.71.
200. Шинкарук В .Культура й освіта: світоглядні аспекти // Шлях освіти.- 1996.-№1.- С.9-15.
201. Широкогоров С.М. Етнос: исследование основних принципов изменения этнических и этнографических явлений.- Шанхай, 1923.
202. Шлягина Е.И., Ениколопов С.Н. Методы исследования этнической толерантности личности // Стефаненко Т.Г., Шлягина Е.И., Ениколопов С.Н. Методы этнопсихологического исследования. М., 1993. С.28-54.
203. Шорохова Е.В. Проблема „Я” и самосознание // Проблемы сознания: матер. симпозиума / Под. ред. В.М.Банщикова.- М.: АПН РСФСР, 1966.- С.217-227.
204. Шопенгауэр А. Свобода воли и нравственность/ Общ. ред., сост., вступ. ст. А.А.Гусейнова и А.П. Скрипника.- М.:Республика, -1992.-448 с.
205. Шпенглер О. Закат Европы.- Новосибирск: ВО ”Наука”, Сиб. изд. Фирма, 1993.-584 с.
206. Шпет Г.Г. Введение в этническую психологию.- СПб.: Изд. Дом „П.Е.Т.” при участии изд-ва „АЛЕТЕЙЯ”: Кренов, 1996.- 154 с.
207. Шпорлюк Р. Імперія та нації / Пер. з англ.- К.: Дух і Літера, 2000.-354 с.
208. Шпорлюк Р. Комунізм і націоналізм / Пер. з англ. Г.Касьянов.-К.: Основи, 1988.-479 с.
209. Штика О. Про деякі методологічні підходи до розробки ідейно-політичних засад державного будівництва в Україні // Куди йдемо? Матеріали науково-практичної конференції „Ідеологія та ідейно-політичні засади державного будівництва в Україні”- К., 1993.- С.97.
210. Шульга М. О. Міжнародний досвід захисту прав національних меншин // Права людини в Україні. – К., 1998. – С. 17.
211. Эриксон Е. Дество и общество: 2-е изд., перераб. и доп. / Пер. с англ.- СПб.: Ленато АСТ, Фонд „Университетская книга”, 1996.- 592 с.
212. Эриксон Е. Идентичность: юность и кризис / Пер. с англ., общая ред. и предисл. Толстых А.В.- М.: Изд. группа „Прогресс”, 1996.- 344 с.
213. Яковлева Е.Л. Методические рекомендации учителям по развитию творческого потенциала учащихся.М.: Мол.гвардия 1997.- С.84-30.
214. Ярошенко Л. Роль уроків рідної літератури й історії в національному вихованні // Дивослово. – 2001. – № 6. – С. 46.
215. Albert R.D. The intercultural sensitizer or culture assimilator: A cognitive approach // Handbook of intercultural training. N.Y., 1983. Vol. 2. P. 186-217.
216. Bruner J.S. The Culture of Education. Cambridge, Mass.: Harvard University Press, 1996.
217. Hungarologial oktatas es kutatas az ezredfordulon –Uzshorod, MEKK, 1998. – О.12
218. Helkama K., Uutela A., Scwartz S.H. Values Sysstems and Political Cognitions // Social Psychology and Economic Cognition.- Surrey, 1992.
219. Lizanec Peter. A magyar kisebbseg Karpataljan. – Ungvar, 1998. – 19 о.
220. Wertsch, James V. Voices of the Mind. Cambridge, Mass., Harvard Univ. Pr., 1991.