Подоприхіна Тетяна Олександрівна. Управління проектами на підприємстві з використанням розподілених команд

Краткое описание

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ "ХАРКІВСЬКИЙ ПОЛІТЕХНІЧНИЙ ІНСТИТУТ"
Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису
ПОДОПРИХІНА ТЕТЯНА ОЛЕКСАНДРІВНА
УДК 65.015
ДИСЕРТАЦІЯ
УПРАВЛІННЯ ПРОЄКТАМИ НА ПІДПРИЄМСТВІ З ВИКОРИСТАННЯМ РОЗПОДІЛЕНИХ КОМАНД 07 - Управління та адміністрування 073 - Менеджмент
Подається на здобуття наукового ступеня доктора філософії
Дисертація містить результати власних досліджень. Використання ідей, результатів і текстів інших авторів мають посилення на відповідне джерело Т. Подоприхіна
Науковий керівник - Краснокутська Наталія Станіславівна, доктор економічних наук, професор
Харків - 2020

ЗМІСТ
ВСТУП 4
РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ УПРАВЛІННЯ ПРОЄКТАМИ З ВИКОРИСТАННЯМ РОЗПОДІЛЕНИХ КОМАНД
1.1 Система управління проєктами на підприємстві 11
1.2 Роль розподілених команд в організації системи управління
проєктами на підприємстві 24
1.3 Основні підходи до формування розподілених команд 48
Висновки до розділу 1 64
РОЗДІЛ 2 АНАЛІЗ ПРАКТИКИ ПРОЄКТНОГО УПРАВЛІННЯ З ВИКОРИСТАННЯМ РОЗПОДІЛЕНИХ КОМАНД
2.1 Досвід використання методологій управління проєктами в 66
Україні та світі
2.2 Система критеріїв оцінки стану проєктів на підприємствах з 87
використанням розподілених команд
2.3 Аналіз результатів опитування менеджерів проєктів на 103
підприємствах з використанням розподілених команд
Висновки до розділу 2 113
РОЗДІЛ 3 УДОСКОНАЛЕННЯ ПРАКТИК ПРОЄКТНОГО УПРАВЛІННЯ З ВИКОРИСТАННЯМ РОЗПОДІЛЕНИХ КОМАНД
3.1 Розгляд труднощів управління проєктами на підприємствах з 116 використанням розподілених команд
3.2 Розробка заходів щодо ефективного управління проєктами на
підприємстві з використанням розподілених команд 131
3.3 Аналіз результатів впровадження заходів щодо ефективного
управління проєктами на підприємстві з використанням 149
розподілених команд
Висновки до розділу 3 165
ВИСНОВКИ

з

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ДОДАТКИ

Список литературы

ВИСНОВКИ
У дисертаційній роботі наведено теоретичне узагальнення та нове вирішення наукового завдання, що виявляється в обґрунтуванні теоретичних засад і розробці науково-методичних підходів до вдосконалення системи управління проєктами з використанням розподілених команд на підприємстві. Результати проведеного дослідження дозволяють зробити такі висновки:
Розгляд періодизації розвитку проєктного управління, проєктних методологій, систематизація поняттєвого апарату управління проєктами дозволило виявити сукупність близьких понять («віртуальна», «розосереджена», «розподілена» команда), встановити їх сутнісні ознаки та відмінності. Аналіз передумов виникнення некласичних форм праці команд в організаціях, а також роль та переваги розподілених проєктних команд в організації системи управління проєктами на підприємстві. Під розподіленою командою варто розуміти крос-функціональну команду, яка складається з географічно розподілених співробітників в офісах та поза ними по всьому світу, які взаємодіють, використовуючи комбінацію телекомунікаційних та інформаційних технологій для виконання проєктних завдань. Усі визначені терміни та розуміння відмінностей мають використовуватися менеджерами організацій під час формування проєктних команд так само як необхідно мати розуміння етапів процесу формування команди, котрі були представлені у роботі.;
Систематизовано підходи до управління проєктами з використанням розподілених команд залежно від місця розташування та способу організації (компонентний, крос-функціональний, функціональний, внутрішній з відкритим кодом, матричний, контрактний, холакратичний), а також залежно від мети їх створення та строковості використання (паралельні, продуктові/проєктні, виробничі, сервісні, швидкого реагування). Згідно з виділеними підходами визначено переваги, обмеження та сфери використання відповідних розподілених команд.;
У зв’язку з тим, що методи проєктного управління, як правило, базуються на певних стандартах, то була розроблена категоризація практик управління проєктами за стандартами, організаціями та методологіями у світі, а також власне опитування менеджерів проєктів показало, що найбільш популярною методологією є група Agile-практик, що становила 61.5% відповідей.;
Протягом наступного десятиріччя очікується найбільший приріст робочих місць у галузях виробництва та будівництва (до понад 9,7 мільйона нових робочих місць) та розробки програмного забезпечення та інформаційних технологій (5,5 мільйона нових робочих місць), де управління проєктами має вагоме значення та перспективу зростання попиту у наступні роки. Проте, відповідно до досліджень та прогнозів Gartner, за підсумками 2020 року обсяги загальносвітових витрат на продукти та послуги у сфері інформаційних технологій складуть $3.4 трлн та продемонструють падіння на 8% у порівнянні з минулим роком у зв’язку з Covid-19. Встановлено також, що, узагальнюючи, галузь ІТ представлена двома принципово різними напрямами бізнесу, а саме сервісними послугами в цій галузі (ІТ-аудит, ІТ- аутсорсинг, ІТ-консалтинг) та розробкою самих продуктів з використання інформаційних технологій.;
Результати детального аналізу розвитку IT-галузі в Україні показують, що у 2012 р. внесок ІТ в економіку країни становив 0,8% ВВП України, то у 2019 р. - вже 4% та галузь ІТ займає другу позицію за обсягом експорту послуг в країні, яка дає більше як 5 млрд доларів на рік. Приведені результати у дисертаційній роботі свідчать про те, що для індустрії характерене високий темп органічного зростання, у середньому на 20-30 відсотків за рік завдяки експорту сервісних послуг замовникам в Сполучених Штатах та країнах ЄС. Крім того, проведене опитування дозволило визначити, що менеджери в Україні впроваджують найбільш популярні методології у світі у сфері управління ІТ-проєктами, а саме Scrum, та інші методології, котрі належать до групи Agile-методологій.;
Для здійснення оцінки результативності роботи розподіленої команди на проєкті, що є показником стану проєкта, окрім сформування переліку проєктних метрик враховуючи специфіку дослідження, пов’язану з управлінням розподіленими командами у сфері інформаційних технологій, було також виділено три етапи створення, формування та визначення процесу роботи з метриками. Окрім того, KPI оцінки стану проєкту з використанням розподілених команд були поділені на 3 категорії: проєктні, процесні та професійні.;
З метою виявлення особливостей використання розподілених команд нами організовано та проведено дослідження, яке включало розробку анкети та опитування проєктних менеджерів щодо ефективності роботи розподілених команд та впливу карантину через розповсюдження Covid-19 на віддалену роботу команди та самих менеджерів. В опитуванні взяли участь 116 осіб з 14 країн, у той час, як загалом було проконтактовано близько 1000 менеджерів розподілених проєктних команд. Проведене опитування дозволило визначити, що розмір команди проєктного менеджера, який брав участь в опитуванні, становив 4-10 осіб. Завдяки обробці даних опитування нами зроблено цікаве спостереження, що за умов віддаленої роботи усієї команди на початку карантину менеджери проєктів констатують підвищення ефективності роботи 30 % команд. Тим не менш, перешкоди роботи в розподіленому форматі існують та до головних причин відносять такі згідно з опитуванням: проблеми з комунікацією між членами команди (середньозважена величина 2.61 балів із 5-ти); неспроможність членів команди сфокусуватися на роботі та результатах проєкту, тобто слабкі нетехнічні навички (2.57 балів із 5-ти); відсутність інформації щодо цілей проєкту, відсутність процесів обміну знаннями серед членів команди (2.49 балів із 5-ти можливих).;
Виходячи з результатів дослідження нами була розроблена «модель зрілості розподіленої команди» (МЗРК), який має на меті підвищити ефективність розподілених команд шляхом оцінки та поліпшення продуктивності команди за 7 різними процесами включаючи рівень нетехнічних навичок, інструмент оцінки котрих був створен нами в рамках цього підрозділу.;
На прикладі проєкту в організації були протестовані та використані інструменти оцінки МЗРК та рівня нетехнічних навичок на момент початку реалізації проєкту, щоб виявити слабкі сторони на початку та розробити заходи направлені на покращення рівня зрілості проєктної розподіленої команди, розвити нетехнічні навички серед членів команди та вже задля оцінки стану проєкту та команди після впровадження заходів, котрі були націлені на те, щоб успішно виконати проєкт.;
Зроблено висновок, що розроблені та подані у цій дисертаційній роботі інструменти оцінки ефективності команди та стану проєкту, а також рекомендації щодо покращення результативності роботи розподіленої команди відмінно зарекомендували себе на прикладі, оскільки за результатом проєкт був реалізован в термін та у рамках обумовленого бюджету.
Основні науково-практичні результати дисертаційного дослідження знайшли своє застосування у діяльності ТоВ «Сігма Софтвеа» (довідка №2 5 від 18 вересня 2020 р., додаток Г).