Примак Юлія Володимирівна. Соціально-психологічні механізми формування особистісної ідентичності підлітків у нуклеарній сім'ї

Краткое описание

Чернігівський національний педагогічний університет імені Т.Г. Шевченка

На правах рукопису

Примак Юлія Володимирівна

УДК 316.614.5+159.924.7-053.6

СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНІ МЕХАНІЗМИ ФОРМУВАННЯ ОСОБИСТІСНОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ
У НУКЛЕАРНІЙ СІМ’Ї
19.00.05 соціальна психологія; психологія соціальної роботи

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук

Науковий керівник: Васютинський Вадим Олександрович, доктор психологічних наук, професор

Чернігів 2012
ЗМІСТ
Вступ.................................................................................................................... 5
Розділ 1. Психолого-педагогічні та соціально-психологічні аспекти формування особистісної ідентичності підлітків у нуклеарній сім’ї 11
1.1. Психологічний зміст, динаміка та механізми формування особистісної ідентичності 11
1.2. Сімейні детермінанти особистісної ідентичності в умовах суспільних трансформацій 22
1.3. Соціально-психологічні чинники формування особистісної ідентичності в підлітковому віці 33
Висновки до першого розділу.................................................................................................................. 46
Розділ 2. Організація та методичні засади емпіричного дослідження соціально-психологічних механізмів формування особистісної ідентичності підлітків у нуклеарній сім’ї............................................................................................................. 49

2.1. Методика та процедура емпіричного дослідження 49
2.2. Психологічний зміст і структура особистісної ідентичності підлітків у сім’ї 59
2.2.1. Особливості особистісної ідентичності підлітків чоловічої та жіночої статі з батьківських нуклеарних сімей різної форми 59
2.2.2. Основні складові та структурний опис особистісної ідентичності різного типу 78
2.3. Роль стосунків із батьками та сиблінгами у формуванні особистісної ідентичності підлітків 95
2.4. Зміст соціально-психологічних механізмів формування особистісної ідентичності підлітків у нуклеарній батьківській сім’ї 108
2.4.1. Соціально-психологічні механізми формування різних типів особистісної ідентичності підлітків 108
2.4.2. Соціально-психологічні механізми формування особистісної ідентичності підлітків із різних форм нуклеарної сім’ї 126
2.4.3. Соціально-психологічні механізми формування особистісної ідентичності підлітків із різними сиблінговими позиціями 131
2.4.4. Узагальнений зміст соціально-психологічних механізмів формування особистісної ідентичності підлітків 135
Висновки до другого розділу................................................................................................................ 140
Розділ 3. Психокорекційний контекст дії соціально-психологічних механізмів формування особистісної ідентичності підлітків............................................................................................................ 143
3.1. Процедура і методичні засоби корекції особистісної ідентичності підлітків 143
3.2. Результати соціально-психологічної корекції особистісної ідентичності підлітків 155
Висновки до третього розділу................................................................................................................ 185
Висновки................................................................................................................ 189
Список використаних джерел................................................................................................................ 192
Додатки................................................................................................................ 224

2

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

ADOR опитувальник «Поведінка батьків і ставлення підлітків до них» ВОД вербальний особистісний диференціал
МВОІ методика вивчення особистісної ідентичності ШСО шкала сімейного оточення
FACES-3 шкали сімейної адаптації та згуртованості

ВСТУП

Актуальність дослідження. Традиційно вважають, що для формування особистісної ідентичності підлітків найважливішими є стосунки з однолітками, позаяк батьки втрачають свій авторитет (Л. Баландіна, В. Заслуженюк, О. Силіна). Проте стосунки з батьками відіграють виняткову роль у формуванні змісту такої ідентичності (І. Булах, В. Васютинський, З. Карпенко, В. Москаленко, Л. Орбан-Лембрик, М. Пірен). Особливо значущими вони стають у нуклеарній сім’ї, яка є базовою соціально визнаною моделлю, що складається з батьків і дітей, коли другі перебувають на утриманні в перших і не перебувають у шлюбі. Так постає особлива психологічна ситуація для підлітка, суть якої полягає в необхідності побудови таких стосунків із батьками та сиблінгами, які б конструктивно визначали формування його особистісної ідентичності. Це загострює проблему наукового пошуку механізмів структурно
-змістової організації особистісної ідентичності підлітків у нуклеарній сім’ї.
Різноманітні аспекти особистісної ідентичності розглядали вітчизняні і зарубіжні автори. Г. Андреєва, Г. Теджфел, Дж. Тернер вивчали ідентичність у контексті психології соціального пізнання, Я. Коломінський і А. Реан соціальної психології сім’ї та дитинства, М. Алексєєва, А. Варга, Е. Ейдеміллер
психології дитячо-батьківських стосунків.
Досліджувались психологічні механізми формування особистісної ідентичності в структурі сімейних стосунків (М. Боришевський, А. Єлізаров, Л. Клочек, О. Макушина, Т. Яблонська), закономірності розвитку особистості в підлітковому віці (І. Бех, О. Дусавицький, В. Рибалко), ефективні засоби і стратегії оптимізації стану сім’ї загалом та окремих її членів (О. Бондаренко, Т. Буленко, Л. Долинська, З. Карпенко, Т. Яценко).
У працях багатьох дослідників наголошено на багатоструктурності та різнорівневості психологічних механізмів соціальної життєдіяльності особистості (Н. Антонова, Л. Виготський, Н. Манухіна, М. Обозов, Г. Стерлін, В. Ядов).
Важливим орієнтиром у роботі стали положення про самосвідомість як регулятор життєвого становлення особистості (С. Максименко, М. Найдьонов, Т. Титаренко, Н. Чепелєва), про чинники й механізми формування ідентичності (О. Бодальов, П. Горностай, Е. Еріксон, А. Петровський, О. Петрунько).
Незважаючи на широке коло праць, присвячених дослідженню різних сторін формування ідентичності підлітків у сім’ї, маловивченими залишаються механізми її формування. Соціально-психологічні механізми формування особистісної ідентичності підлітків у нуклеарній сім’ї не були раніше предметом спеціального дослідження. Соціальна значущість проблеми та її недостатня наукова розробленість зумовили вибір теми дослідження.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами.
Дисертаційне дослідження виконано в межах науково-дослідницької програми кафедри соціальної та практичної психології Чернігівського національного педагогічного університету імені Т.Г. Шевченка „Вивчення соціально- психологічних особливостей сучасної молоді” та узгоджено Радою з

4

координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології НАПН України (протокол № 9 від 29.11.2011 р.).
Мета роботи полягає у визначенні змісту провідних соціально- психологічних механізмів формування особистісної ідентичності підлітків під впливом стосунків у нуклеарній сім’ї.
Завдання дослідження:
1. На основі узагальнення й систематизації теоретичних та емпіричних досліджень із проблем особистісної ідентичності і дитячо-батьківських стосунків визначити структуру, зміст, соціально-психологічні особливості та механізми формування особистісної ідентичності підлітків у сім’ї.
2. Побудувати теоретичну модель соціально-психологічних механізмів формування особистісної ідентичності підлітків у нуклеарній сім’ї.
3. Емпірично дослідити психологічну структуру та особливості особистісної ідентичності підлітків залежно від їхніх стосунків із батьками та сиблінгами в нуклеарних сім’ях.
4. Виявити соціально-психологічні механізми формування особистісної ідентичності підлітків у нуклеарній сім’ї, визначити їхній зміст.
5. Розробити програму соціально-психологічної корекції структурно- змістової організації особистісної ідентичності підлітків у зв’язку з дією виявлених механізмів.
Об’єктом дослідження є особистісна ідентичність підлітків.
Предмет дослідження: соціально-психологічні механізми формування особистісної ідентичності підлітків у нуклеарній сім’ї.
Методи дослідження. Для розв’язання поставлених завдань використано комплекс взаємодоповняльних методів дослідження:
1. Методи теоретичного аналізу проблеми (аналіз і систематизація) застосовано для узагальнення теоретико-методологічних засад дослідження феномена особистісної ідентичності дитини підліткового віку та його опосередкування впливами батьківської сім’ї і дією відповідних психологічних механізмів;
2. Емпіричні методи: анкетування для збору соціально-психологічного анамнезу сім’ї; психосемантичний метод для вивчення структурних складових особистісної ідентичності; психодіагностичне тестування для визначення статусу особистісної ідентичності, актуальних его-позицій, рівня самоповаги та самоприниження, особистісної спрямованості, самоставлення, самооцінювання, особистісної ідентифікації, особливостей ставлення батьків до дітей-підлітків, характеристики стосунків між членами сім’ї; прожективні методи для вивчення особливостей і типу батьківсько-дитячих стосунків; соціально-психологічний тренінг для здійснення психокорекції формування особистісної ідентичності дитини підліткового віку в нуклеарній сім’ї;
3. Кількісний аналіз результатів проводився за допомогою контент- аналізу, математико-статистичних методів обробки емпіричних даних: первинного статистичного аналізу, кореляційного аналізу, t-критерію Ст’юдента для незалежних вибірок, U-критерію Манна-Уїтні, однофакторного дисперсійного аналізу (ANOVA), критерію Н-Краскала-Уолеса, подвійних

зразків Т-тесту і непараметричного тесту за критерієм Вілкоксона, факторного аналізу, критерію χ².
Надійність і вірогідність результатів дослідження забезпечено методологічним обґрунтуванням вихідних положень, відповідністю методичного інструментарію дослідження його меті та завданням, поєднанням якісного і кількісного аналізу емпіричних даних, застосуванням сучасного апарату математико-статистичної обробки.
Теоретичне й емпіричне дослідження проводилося протягом 20062011 рр. та складалося з чотирьох основних етапів. Ним було охоплено
515 осіб: 412 підлітків віком від 10 до 15 рр. (206 чоловічої та 206 жіночої статі) ЗНЗ № 1 та ЗНЗ № 27 м. Чернігова, їхніх батьків (103 особи). Випробувані г рупи дітей підліткового віку поділялися на кілька окремих вибірок, кожна з яких відповідала основним параметрам за віком, статтю, типом особистісної ідентичності, типом дитячо-батьківських стосунків і структурних особливостей нуклеарної сім’ї, сиблінгової позиції.
Наукова новизна і теоретичне значення дослідження:
− визначено соціально-психологічні механізми формування особистісної ідентичності підлітка в нуклеарній сім’ї: ідентифікація (у таких її варіантах, як асиміляція, кліше-комунікація, інтерпретація), сепарація (усамітнення та паритетність), диференціація, емансипація;
− установлено, що в повній нуклеарній сім’ї виразніше спрацьовують: ідентифікація-асиміляція у стосунках із матір’ю, спорадична емансипація та ідентифікація-інтерпретація з обома батьками; у неповній ідентифікація- асиміляція в стосунках із матір’ю, інфантилізація та ідеалізація;
− виявлено, що формування особистісної ідентичності підлітка-одинака в нуклеарній сім’ї більше зумовлюється впливом ідентифікації-асиміляції, спорадичної ідентифікації-інтерпретації (насамперед із батьком); старшої дитини ідентифікації-асиміляції (передусім із матір’ю), спорадичних ідентифікації-інтерпретації та сепарації-усамітнення; молодшої ідентифікації- асиміляції (передусім із матір’ю), спорадичної паритетної сепарації;
− установлено, що на формування псевдопозитивної особистісної ідентичності найбільше впливає ідентифікація-асиміляція, мораторію ідентифікація-асиміляція та сепарація-усамітнення, дифузної ідентичності сепарація-усамітнення, позитивної ідентифікація-інтерпретація;
− доведено, що ефективність соціально-психологічної корекції структурно-змістової організації особистісної ідентичності підлітків у контексті стосунків із батьками залежить від актуалізації дії ідентифікації-інтерпретації, диференціації, паритетної сепарації.
Практичне значення дослідження полягає в тому, що врахування соціально-психологічних механізмів дасть змогу глибше й повніше розуміти труднощі і точніше оцінювати особливості формування особистісної ідентичності підлітків. Розроблена та впроваджена психокорекційна програма сприяє усуненню дефектів у структурно-змістовій організації особистісної ідентичності дітей підліткового віку (довідка про впровадження ЗНЗ № 27 м.

6

Чернігова № 28 від 7.03.2012 р.) і може знайти застосування в консультативно- корекційній практиці сімейних психологів, практичних психологів у закладах освіти, соціальних працівників.
Результати дослідження висвітлено в лекційних і практичних заняттях під
час викладання спецкурсу „Психологія дитячо-батьківських стосунків” для студентів спеціальності „Психологія” ЧНПУ імені Т.Г. Шевченка (довідка про впровадження № 12 від 7.05.2012 р.), а також можуть бути використані у викладанні соціальної психології, спецкурсів із проблем сім’ї та особистості, психологічному консультуванні.
Апробація результатів дослідження в практиці загальноосвітньої середньої школи здійснювалася в процесі психокорекційних занять ЗНЗ I-III ступеня № 27 м. Чернігова впродовж 20102011 рр.
Основні результати дослідження оприлюднено на таких наукових конференціях: Міжнародна науково-практична конференція „Проблеми духовності в психології розвитку особистості” (Ніжин, 2008 р.), Міжнародна наукова конференція „Соціально-психологічні трансформації особистості та суспільства на сучасному етапі” (Чернігів, 2008 р.), III Міжнародна науково- практична конференція „Проблеми переживання життєвої кризи” (Ніжин, 2011 р.), Міжнародна науково-практична конференція „Наукові дослідження сучасності” (Київ, 2012 р.), Всеукраїнська науково-практична інтернет- конференція „Психологія особистості: теорія, досвід, практика” (Одеса, 2007 р
.), Всеукраїнська науково-практична конференція „Актуальні проблеми
соціальної педагогіки: теорія і практика” (Чернігів, 2007 р.), Всеукраїнська наукова конференція „Другі сіверянські соціально-психологічні читання” ( Чернігів, 2011 р.).
Публікації. Зміст і результати дослідження відображено у 8 публікаціях, з яких 5 статей у наукових фахових виданнях, включених до переліку ДАК МОНмолодьспорту України.

Список литературы

ВИСНОВКИ

У дисертації здійснено теоретичний та емпіричний аналіз особистісної ідентичності підлітків із нуклеарної сім’ї; розроблено структурно-функціональну модель механізмів формування особистісної ідентичності підлітків; визначено зміст соціально-психологічних механізмів її формування; запропоновано програму її психокорекції в контексті стосунків із батьками. Результати проведеного дослідження дали підстави для формулювання таких висновків.
1. Феномен особистісної ідентичності підлітка в нуклеарній сім’ї визначено як зумовлений особливостями сучасної сім’ї динамічно-сталий структурно-змістовий конструкт
. В основі такої зумовленості в підлітковому віці лежить дія соціально-психологічних механізмів: ідентифікації (у варіантах асиміляції, кліше-комунікації, інтерпретації), сепарації (усамітнення та паритетності), диференціації та емансипації.
2. Ідентифікація­асиміляція орієнтує на емоційно теплу несвідому залежність від сім’ї, позитивне самооцінювання, некритичну самоповагу, взаєморозуміння з батьками. Ідентифікація­кліше­комунікація реалізується в стислих, клішованих повідомленнях, "холодному" емоційному зв’язку, нових копінг­стратегіях. Ідентифікація­інтерпретація орієнтує на співчутливо­ рефлексивну близькість із батьками, усвідомлення батьківського ставлення, рефлексію та аналітичність "Я", свідоме визнання та оцінювання моральних приписів сім’ї. Сепарація­усамітнення актуалізує відчуття самотності та потребу в емоційному резонансі з батьками, уразливу самоповагу, поведінку захисного характеру. Паритетна сепарація полягає в одночасній актуалізації потреби у відокремленні/свободі і взаємозалежності, побудові підлітково­ батьківських стосунків на рівні дорослих, прагненні самоствердитися через самостійне розв’язання життєвих завдань. Диференціація активізує позитивну самооцінку, критичне ставлення до дорослих, досвід розкриття особистісних потенційних можливостей. Емансипація реалізується в рішучих діях, прагненні бути самостійним від моральних приписів сім’ї.
3. Зафіксовано, що актуальна дія механізму ідентифікації-асиміляції має місце у
формуванні мораторію та псевдопозитивної особистісної ідентичності підлітків. Цей механізм діє в усіх сиблінгових позиціях підлітка, а в старших і молодших підлітків має місце передусім у стосунках із матір’ю. Провідну роль у стосунках із матір’ю він відіграє й у неповній нуклеарній сім’ї.
Ідентифікація-кліше-комунікація виразніше спрацьовує у формуванні дифузної особистісної ідентичності підлітків, меншою мірою у випадку мораторію.
Ідентифікація-інтерпретація має місце у формуванні позитивної особистісної ідентичності підлітка з повної сім’ї, передусім одинака та старшої дитини, в стосунках із батьком.
Паритетна сепарація в стосунках із батьком визначає формування псевдопозитивної та дифузної особистісної ідентичності підлітка і спорадично актуалізується в підлітка, що є молодшою дитиною.
Сепарація-усамітнення проявляється під час формування мораторію та дифузної особистісної ідентичності підлітка, її спорадичну актуалізацію зафіксовано в сиблінговій позиції одинака.
Механізми емансипації від батька в повній нуклеарній сім’ї та спорадичної диференціації найвиразніше діють під час формування позитивної особистісної ідентичності

підлітка.
4. У процесі психокорекційної роботи з підлітками в результаті застосування прийомів, спрямованих на актуалізацію дії механізмів ідентифікації-інтерпретації, диференціації та паритетної сепарації, було досягнуто значущих зрушень в ідентичності дифузного і псевдопозитивного типу та мораторію в напрямі формування рис позитивного типу ідентичності: підвищення самоприйняття, самокерування та самоповаги, рефлексії, зниження конфліктності в сім’ї.
Перспективи подальших досліджень вбачаються в більш глибокому вивченні особливостей формування передчасної особистісної ідентичності підлітків у батьківській сім’ї. Важливим є вивчення змісту соціально-психологічних механізмів формування різних типів особистісної ідентичності підлітків залежно від статі, сиблінгової позиції, місця проживання, особливостей їхньої дії не лише в нуклеарній, а й багатопоколінній сім’ї.