ПСИХОФІЗІОЛОГІЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ВІЙСЬКОВО-ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ СПІВРОБІТНИКІВ ОСОБИСТОЇ ОХОРОНИ

Краткое описание

ІНСТИТУТ ПСИХОЛОГІЇ імені Г.С.КОСТЮКА
АПН України
На правах рукопису

Нічик Олена Володимирівна
УДК 159.938

ПСИХОФІЗІОЛОГІЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ВІЙСЬКОВО-ПРОФЕСІЙНОЇ
ДІЯЛЬНОСТІ СПІВРОБІТНИКІВ ОСОБИСТОЇ ОХОРОНИ

19.00.02 - психофізіологія

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата
психологічних наук

Науковий керівник:
доктор психологічних наук,
професор Кокун О. М.

Київ 2008

ЗМІСТ

Вступ ...........................................................................................................................5
Розділ 1. Теоретико-методологічні засади психофізіологічного забезпечення військово-професійної діяльності співробітників особистої охорони...........12
1.1.Сучасні наукові уявлення про професійний психофізіологічний відбір
військових спеціалістів............................................................................................13
1.2. Психофізіологічний супровід військово-професійної діяльності..................27
1.3. Психологічні особливості військово-професійної діяльності співробітників особистої охорони.....................................................................................................44
Висновки до першого розділу ..............................................................................53

Розділ 2. Методи дослідження психофізіологічних властивостей співробітників особистої охорони.........................................................................................55
2.1. Обґрунтування вибору методик........................................................................55
2.2. Методи психологічного аналізу діяльності.....................................................57
2.3. Методики дослідження нейродинамічних властивостей...............................59
2.4. Методики дослідження когнітивної сфери......................................................64
2.5. Методики вивчення особистісних характеристик...........................................69
2.6. Методики дослідження психофізіологічного стану та професійної
мотивації.....................................................................................................................86
Висновки до другого розділу ................................................................................92

Розділ 3. Психофізіологічне дослідження професійно-важливих та адаптаційно-значущих якостей співробітників особистої охорони ........................ 94
3.1. Особливості нейродинамічних властивостей співробітників особистої охорони.............................................................................................................................96
3.2. Особливості когнітивної сфери співробітників особистої охорони...........103
3.3. Особистісні особливості співробітників особистої охорони.......................107
3.4. Моніторинг психофізіологічного стану та соціально-психологічні якості співробітників особистої охорони ........................................................................127
3.5. Факторна структура психофізіологічних властивостей співробітників особистої охорони ........................................................................................................141
3.6. Прогнозування професійної ефективності співробітників особистої
охорони ...................................................................................................................147
Висновки до третього розділу ...........................................................................150

Розділ 4. Заходи оптимізації військово-професійної діяльності співробітників особистої охорони ..........................................................................................156
4.1. Рекомендації щодо організації професійного психофізіологічного відбору співробітників особистої охорони ........................................................................158
4.2. Рекомендації стосовно оптимізації психофізіологічного супроводу військово-професійної діяльності співробітників особистої охорони ..........................168
Висновки до четвертого розділу ........................................................................187

Висновки ...............................................................................................................189
Список використаних джерел ............................................................................193 Додатки ..................................................................................................................224

ВСТУП

Актуальність дослідження. Вдосконалення психофізіологічного забезпечення таких соціально - значущих видів діяльності, як військово-професійна діяльність співробітників особистої охорони, особливої гостроти набуває на сучасному етапі розвитку України. Соціально-економічна нестабільність, неузгоджена робота силових відомств, недосконалість системи судочинства призводить до того, що безпека особи не має належного захисту. Особливо це стосується вищих посадових осіб, керівників різних відомств, свідків резонансних кримінальних справ, фізична безпека яких має велике суспільне значення.
Здійснення військово-професійної охоронної діяльності сьогодні відбувається в складних умовах. Притаманні їй різнобічні навантаження, високі ризики і стресова напруга нині значно посилюються у зв’язку із поширенням загрози тероризму, залученням кримінальними структурами значних матеріально-технічних ресурсів та активним використанням новітніх технологій. Ускладнення змісту, істотні зміни характеру та умов охоронної діяльності, стрімке зростання професійних навантажень і стресової напруги збільшують вимоги до професійної та психологічної підготовки охоронців, рівня розвитку їх професійно важливих якостей, особливо стресостійкості, витривалості, компетентності, а також їх адаптаційних можливостей.
Незважаючи на те, що різним аспектам професіографічного дослідження військово-професійної діяльності в своїх працях приділяли увагу такі відомі науковці - фахівці в галузі психології праці, інженерної та військової психології, як В.О.Бодров, Л.Г.Дика, М.С.Корольчук, Б.В.Кулагін, Г.В.Ложкін, Б.Ф.Ломов, М.В.Макаренко, А.Г.Маклаков, В.Д.Шадріков та ін., проблема психофізіологічного забезпечення професійної діяльності військовослужбовців все ж є недостатньо вивченою в теоретичному і практичному плані. Проведені дослідження часто мають надто загальний характер, водночас їм бракує системності у розв’язанні теоретичних і практичних проблем, пов’язаних з психофізіологічним забезпеченням діяльності.
У зв’язку з цим особливої актуальності набуває розробка системи психофізіологічного забезпечення військово-професійної діяльності співробітників особистої охорони. Складовими частинами цієї системи є професійний психофізіологічний відбір і психофізіологічний супровід охоронної діяльності. Розробка такої системи передбачає дослідження психологічних особливостей професійної діяльності охоронців, визначення вимог військово-професійної діяльності охоронців до розвитку їх психофізіологічних властивостей, визначення критеріїв відбору, розробку психограми і професіограми охоронця, підготовку необхідних для продуктивної діяльності та успішної адаптації ефективних відновлювальних, реабілітаційних та коригувальних програм і заходів профілактики розвитку професійно зумовлених захворювань, емоційного вигоряння, особистісних деформацій.
Отже, недостатня розробка і актуальність даної проблеми зумовили вибір теми нашого дослідження Психофізіологічне забезпечення військово-професійної діяльності співробітників особистої охорони”.
Зв’язок дослідження з науковими програмами, темами, планами.
Дослідження пов’язане з такими плановими НДР лабораторії вікової психофізіології Інституту психології ім. Г.С.Костюка АПН України: 1) Психофізіологічне забезпечення педагогічної діяльності: системні принципи оцінки, діагностики та корекції” (реєстр. № 0100U000108); 2) Психофізіологічне забезпечення готовності студентів до педагогічної діяльності” (реєстр. № 0105U000133).
Об’єкт дослідження - військово-професійна діяльність співробітників особистої охорони.
Предмет - психофізіологічні чинники оптимізації військово-професійної діяльності співробітників особистої охорони.
Мета дослідження: на основі вивчення психологічної специфіки охоронної діяльності та психофізіологічних властивостей охоронців розробити систему психофізіологічного забезпечення військово-професійної діяльності співробітників особистої охорони, виходячи з того, що вказана система має підвищити ефективність діяльності охоронців та покращити їх професійну адаптацію.
Відповідно до мети дослідження були поставлені такі завдання:
1. Проаналізувати та узагальнити теоретико-методологічні підходи до вирішення проблеми психофізіологічного забезпечення діяльності військовослужбовців та визначити зміст основних його етапів; дослідити психологічні особливості охоронної діяльності.
2. Емпірично дослідити взаємозв’язки психофізіологічних характеристик співробітників особистої охорони та показників успішності їх професійної діяльності; виділити комплекс змінних, які зумовлюють стабільну результативність та високу надійність їх професійної діяльності.
3. Розробити та верифікувати систему методичних прийомів діагностування психофізіологічних характеристик, які детермінують ефективність охоронної діяльності та сприяють успішній адаптації до особливих умов професійної діяльності; розробити психограму співробітника особистої охорони, нормативні критерії оцінювання індивідуальної придатності до виконання охоронної діяльності.
4. Розробити програму психофізіологічного супроводу військово-професійної діяльності співробітників особистої охорони, визначити форму та зміст заходів, спрямованих на оптимізацію військово-професійної діяльності охоронців.
5. На основі визначених заходів психофізіологічного забезпечення розробити практичні рекомендації щодо організації професійного відбору і психофізіологічного супроводу, спрямованих на оптимізацію адаптаційних можливостей охоронців, підвищення ефективності їх професійної діяльності.
Методологічну основу дослідження складають: положення про системний характер і єдність вищих форм діяльності і поведінки особистості (К.О.Абульханова-Славська, П.К.Анохін, Л.І.Анциферова, Б.Ф.Ломов, С.Д.Максименко, К.К.Платонов); теоретичні положення психологічної теорії діяльності (Б.Г.Ананьєв, Є.О.Климов, О.М.Леонтьєв, С.Л.Рубінштейн, В.А.Семиченко, В.Д.Шадріков); теоретичні положення психології праці, інженерної та військової психології і психофізіології (В.О.Бодров, Ю.М.Забродін, А.М.Карпухіна, О.М.Кокун, М.С.Корольчук, Б.В.Кулагін, Г.В.Ложкін, О.Р.Малхазов, В.С.Новіков, М.В.Макаренко, Ю.І.Погодін, В.А.Семиченко); концепції адаптації особистості до особливих умов професійної діяльності (Ф.Б.Березін, Л.Г.Дика, Ц.П.Короленко, В.І.Лебедєв, А.Б.Леонова, А.Г.Маклаков, В.І.Медведєв, С.О.Шапкін); концепція професійного здоров’я (Г.С.Нікіфоров, В.О.Пономаренко, В.І.Шостак).
Методи і обсяг дослідження. У процесі теоретичного вивчення проблеми психофізіологічного забезпечення військово-професійної діяльності і проведення емпіричного дослідження застосовувались такі методи:
1. Теоретичні: аналіз, зіставлення, узагальнення, систематизація даних літературних джерел з питань психофізіологічного забезпечення діяльності.
2. Емпіричні: спостереження, експертна оцінка, бесіда, анкетування; дослідження нейродинамічних властивостей за допомогою модифікованої методики дослідження функціональної рухливості і сили нервових процесів М.В.Макаренка, методики визначення врівноваженості нервових процесів, дослідження психомоторики і вегетативних реакцій; вивчення когнітивних функцій за допомогою методики дослідження оперативної пам’яті, коректурної проби Б.Бурдона, тесту структури інтелекту Р.Амтхауера; визначення особистісних особливостей та особливостей психофізіологічного стану за допомогою методики оцінки рівня соціальної фрустрованості Вассермана - Бойка, шкалованої самооцінки параметрів психофізіологічного стану, модифікованого тесту вибору кольорів М.Люшера, скринінгу оцінки емоційних станів, опитувальників Г.Шмішека, SACS С.Хобфолла, 16 PF Р.Кеттелла, Індивідуально-типологічного опитувальника.
3. Методи оптимізації професійної ефективності охоронців: психологічне консультування, індивідуальні та загальні рекомендації, оптимізаційні заходи коригувального, рекреаційного, розвивального, профілактичного характеру.
4. Математично-статистичні методи обробки емпіричних даних: порівняння середніх значень, частотний, кореляційний, факторний, регресійний аналіз.
У дослідженні, яке проводилось упродовж 2003-2005 років, взяли участь 244 військовослужбовці.
Наукова новизна одержаних результатів.
1. Вперше на теоретичному та експериментальному рівні досліджено психофізіологічні особливості військово-професійної діяльності співробітників особистої охорони та розроблено систему психофізіологічного забезпечення охоронної діяльності.
2. Вперше виявлені психофізіологічні чинники, які зумовлюють професійну успішність співробітників особистої охорони та сприяють їх адаптації до особливих умов професійної діяльності, що дозволило уточнити критерії індивідуальної придатності охоронця.
3. Отримані нові дані стосовно притаманних охоронцям психофізіологічних властивостей, найбільш вразливих щодо стресових і загальних навантажень їх професійної діяльності; розкрито зміст поняття ”психофізіологічної ціни” ефективного виконання охоронної діяльності.
4. На основі виявлених особливостей вперше розроблено діагностичну і прогностичну моделі оцінки придатності співробітників особистої охорони до виконання військово-професійної діяльності.
5. Дістало подальшого розвитку поняття психофізіологічного забезпечення діяльності у контексті вивчення військово-професійної діяльності охоронців.
6. Вдосконалено методичні підходи до організації професійного психофізіологічного відбору, до організації заходів психофізіологічного супроводу військово-професійної діяльності співробітників особистої охорони, які розроблені на основі визначених в дослідженні психофізіологічних детермінант професійної успішності та адаптації охоронців.
Практичне значення одержаних результатів полягає у розробці:
1. психограми співробітників особистої охорони з переліком професійно важливих психофізіологічних властивостей та протипоказань до цього виду діяльності, нормативних критеріїв професійного психофізіологічного відбору, що сприятиме більш точному визначенню індивідуальної придатності фахівців до охоронної діяльності;
2. методичних прийомів оцінки і прогнозування ефективності охоронної діяльності на різних етапах її виконання охоронної діяльності та комплексу діагностично-інформативних методик;
3. заходів психофізіологічного супроводу військово-професійної діяльності співробітників особистої охорони, які передбачають: а) моніторинг їхнього поточного психофізіологічного стану, рівня працездатності та адаптації за допомогою запропонованої батареї тестів; б) проведення загальних та індивідуальних оптимізаційних заходів коригувального, рекреаційного, розвивального, профілактичного характеру;
4. методики експрес-оцінки афективних зрушень внаслідок дезадаптивних впливів професійної діяльності ”скринінг емоційних станів”, який може застосовуватись для моніторингу емоційного стану фахівців у ході психофізіологічного супроводу професійної діяльності, що здійснюється в особливих умовах, та для вирішення психодіагностичних питань клінічної практики.
Результати дослідження впроваджено у практичну роботу Експертно-психологічної служби Військово-медичного управління Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України та Управління державної охорони України, про що отримано відповідні довідки.
Надійність і вірогідність отриманих у дослідженні наукових результатів забезпечується теоретико-методологічною обґрунтованістю його вихідних положень, цілісною організацією дослідження, відповідністю методів дослідження його меті і завданням, поєднанням математичних методів обробки експериментальних даних з якісним психологічним аналізом отриманих результатів.
Особистий внесок здобувача. Наведені в роботі наукові дані є самостійним вкладом автора в проблему, яка розробляється. У статті Изучение динамики показателей психологической адаптации личности к эмоционально-напряженным условиям профессиональной деятельности” здобувачеві належить постановка мети, визначення завдань і основних напрямків досліджень особливостей динаміки адаптаційно важливих особистісних характеристик військовослужбовців під впливом особливих умов професійної діяльності, аналіз отриманих результатів. У статті Нейродинамічні передумови військово-професійної адаптації” внесок здобувача полягає у формулюванні ідеї та в аналізі матеріалів дослідження психофізіологічних показників військовослужбовців. У статті Експрес-оцінка афективних порушень: скринінг емоційного стану” внесок здобувача полягає у проведенні стандартизації методики, узагальненні результатів апробаційного дослідження. У статті Психофізіологічна оптимізація діяльності фахівців в особливих та екстремальних умовах” здобувачем здійснено добір та обґрунтування оптимізаційних заходів психофізіологічного супроводу професійної охоронної діяльності. У методичних рекомендаціях Психограма співробітника особистої охорони” здобувачеві належить ідея, проведення емпіричного дослідження, обробка даних та узагальнення отриманих результатів.
Апробація результатів дослідження. Основні положення та результати дослідження було апробовано на наступних наукових зібраннях: ІІІ Науковій конференції Індивідуальні психофізіологічні особливості людини та професійна діяльність”, Київ-Черкаси, 2001; Всеукраїнському науковому симпозіумі Особливості формування та становлення психофізіологічних функцій в онтогенезі”, Черкаси, 2003; Всеукраїнській науково-практичній конференції Проблеми вікової фізіології”, Луцьк, 2005; Міжнародній науково-практичній конференції Генеза буття особистості”, Київ, 2006; Всеукраїнському науковому симпозіумі Особливості формування та становлення психофізіологічних функцій в онтогенезі”, Черкаси, 2006; Всеукраїнській науковій конференції Психофізіологічні та вісцеральні функції в нормі та патології”, Київ, 2006; Міжнародній науково-практичній конференції Соціалізація особистості в умовах системних змін: теоретичні та прикладні проблеми”, Київ, 2007; Всеукраїнській науково-практичній конференції Сучасні проблеми психологічного та психофізіологічного забезпечення діяльності”, Київ, 2007.
Публікації. Результати дослідження викладено у 17 наукових працях. Серед них 1 методичні рекомендації, 11 статей у фахових виданнях, 7 з яких опубліковано без співавторів, та 5 тез конференцій.

Структура та обсяг роботи. Дисертація складається із вступу, чотирьох розділів, висновків, списку використаних джерел, що нараховує 328 джерел, та 6 додатків. Обсяг основного змісту дисертації складає 192 сторінки. Робота містить 42 таблиці.

Список литературы

ВИСНОВКИ

1. У дисертації на основі системного підходу здійснено комплексне розв’язання завдання психофізіологічного забезпечення військово-професійної діяльності співробітників особистої охорони. На основі аналізу теоретичних підходів та отриманих в емпіричному дослідженні результатів запропоновано систему психофізіологічного забезпечення військово-професійної діяльності співробітників особистої охорони, яка базується на теоретичних уявленнях про генетичну детермінованість професійно важливих психофізіологічних якостей для виконання робіт з підвищеним рівнем небезпеки, про залежність успішності професійної діяльності від наявності певного рівня розвитку професійних здібностей, а ефективної адаптації до особливих умов професійної діяльності - від сформованості широкого діапазону адаптаційних можливостей.
2. Складовими системи психофізіологічного забезпечення військово-професійної діяльності співробітників особистої охорони є: професіографічний аналіз охоронної діяльності (вивчення психологічної специфіки охоронної діяльності, її вимог до розвитку психофізіологічних якостей фахівців, визначення адаптаційно сприятливих та дезадаптуючих чинників охоронної діяльності, переліків професійно важливих якостей і протипоказань); професійний психофізіологічний відбір (вивчення психофізіологічних властивостей кандидатів, визначення наявності професійно важливих якостей і відсутність протипоказань, оцінка рівня придатності кандидата) і психофізіологічний супровід (моніторингова оцінка поточного психофізіологічного стану, визначення і реалізація необхідних оптимізаційних заходів), які виступають її взаємопов’язаними компонентами, спрямованими на досягнення загальної мети - забезпечення стабільної ефективності та надійності діяльності охоронців на всіх етапах їх професійної діяльності.
3. Вивчення специфічних умов і характеру охоронної діяльності виявило високу складність і різнобічність професійних завдань охоронців, наявність у їхній роботі високого рівня емоційної напруги, пов’язаної зі значним ризиком і відповідальністю, значною кількістю стресових факторів, що зумовлює підвищені вимоги до розвитку індивідуальних психофізіологічних якостей. Як показав аналіз, професійна діяльність охоронців поєднує ознаки таких класів військових спеціальностей (за психологічною класифікацією), як моторно-вольовий, сенсомоторний та організаційний, а також характеризується перевагою суб’єкт-суб’єктних відносин. Виходячи з аналізу специфічних умов та характеру охоронної діяльності, обґрунтовано необхідність впровадження системи заходів психофізіологічного забезпечення військово-професійної діяльності охоронців, поряд із матеріально-технічним, медичним, соціально-психологічним.
4. Вивчення індивідуальних психофізіологічних властивостей охоронців у зіставленні з оцінками професійної успішності і аналогічними ознаками інших професійних груп дозволило визначити нейродинамічні, когнітивні та особистісні передумови, які сприяють ефективному виконанню охоронної діяльності, фактори ризику розвитку дезадаптаційних проявів у фахівців під впливом шкідливих чинників професійної діяльності. Отриманий у дослідженні емпіричний матеріал надав можливість розробити методичні підходи до професійного психофізіологічного відбору охоронців, а саме визначити перелік діагностично-інформативних методик для психофізіологічного відбору охоронців, статистичні критерії відбору і нормативні оцінки професійно важливих психофізіологічних властивостей, скласти переліки професійно важливих якостей і протипоказань до виконання охоронної діяльності, які є складовими психограми.
5. В результаті проведеного дослідження розроблено діагностичну і прогностичну моделі оцінки індивідуальної придатності до виконання військово-професійної охоронної діяльності. Визначено, що психофізіологічними детермінантами професійної успішності співробітників особистої охорони та адаптаційно вагомими властивостями є: стабільність і швидкість центральної переробки інформації в складній сенсомоторній реакції вибору, функціональна рухливість і врівноваженість нервових процесів (за М.В.Макаренком); вербальне запам’ятовування (пам’ять на слова); швидкість і точність когнітивних рішень (Лічба за Крепеліним”, тест Амтхауера); комбінаторні здібності, продуктивність інтелектуальної діяльності (тест Амтхауера); стенічність, помірна афективна ригідність і ергічна напруга, емоційна стабільність, спонтанність, просоціальність, гнучкі поведінкові стратегії, незалежність (опитувальники Р.Кеттелла, С.Хобфолла).
6. Визначено психофізіологічні характеристики, які дозволяють на етапі професійного психофізіологічного відбору прогнозувати ефективність військово-професійної діяльності охоронців. Це: 1) гнучкість поведінкових стратегій (за опитувальником С.Хобфолла); 2) низький час центральної переробки інформації в складній сенсомоторній реакції вибору одного сигналу з трьох; 3) розвинені комбінаторні здібності (показник інтелектуального розвитку за тестом Амтхауера); 4) ергічна напруга, зумовлена високою професійною мотивацією (показник Q4 за Кеттеллом); 5) просоціальна спрямованість поведінки (за опитувальником С.Хобфолла); 6) спонтанність (за опитувальником С.Хобфолла); 7) розвинене вербальне запам’ятовування (методика пам’ять на слова”); 8) низький рівень тривожності (Індивідуально-типологічний опитувальник); 9) точність рішень (низька кількість помилкових рішень в методиці Лічба за Крепеліним”); 10) функціональна рухливість нервових процесів (показник час” в режимі Зворотний зв’язок” за М.В.Макаренком).
7. Негативні особистісні та афективні прояви, які спостерігаються в групі співробітників особистої охорони з вищою професійною успішністю (достовірно більший, порівняно з охоронцями з нижчою ефективністю професійної діяльності, рівень афективної ригідності, ергічної напруги, тривожності, експлозивності, схильність до імпульсивних та агресивних дій), свідчать про поступове виснаження внутрішніх резервів, тенденцію до накопичення хронічної втоми. Виявлені особливості спричинені перенапругою адаптаційних механізмів і вказують на значну психофізіологічну ціну високої ефективності військово-професійної діяльності співробітників особистої охорони. Зростання ризику впливу негативних особистісних проявів на продуктивність діяльності і здоров’я охоронців зумовлює необхідність розробки і впровадження диференційованої системи заходів психофізіологічного супроводу професійної охоронної діяльності, як складової психофізіологічного забезпечення їх військово-професійної діяльності.
8. Аналіз психофізіологічних чинників, які сприяють ефективній і надійній професійній діяльності охоронців, успішній адаптації до особливих умов професійної діяльності, протистоянню дезадаптивним чинникам охоронної діяльності, дозволив розробити заходи супроводу військово-професійної діяльності співробітників особистої охорони. Заходи психофізіологічного супроводу охоронної діяльності, який передбачає поєднання моніторингової і оптимізаційної частин, спрямовані на оптимізацію професійної працездатності, адаптації та мотивації; на контроль, корекцію і профілактику розвитку негативних функціональних станів, запобігання появі емоційного вигорання, професійних стресів і особистісних деформацій, збагачення функціональних резервів організму, зміцнення і подальший розвиток професійно важливих якостей і адаптаційних можливостей. Оптимізація охоронної діяльності досягається шляхом комплексного застосування широкого спектру коригувальних, рекреаційних, тренувальних, профілактичних психофізіологічних методів.
9. Для проведення моніторингу емоційного стану фахівців в межах психофізіологічного супроводу професійної діяльності в особливих умовах був розроблений скринінг емоційного стану, який виявив високу ефективність в діагностуванні емоційних зрушень, зумовлених дезадаптивними чинниками професійної діяльності, що дало змогу використовувати скринінг для диференціації осіб з порушеннями психічної адаптації в процесі здійснення ними військово-професійної діяльності.
10. В роботі надані практичні рекомендації з оптимізації професійного відбору і супроводу охоронної діяльності. Запропоновані заходи спрямовані на підвищення ефективності діяльності охоронців та полегшення їх адаптації до складних умов професійної діяльності. Наведені рекомендації можуть бути корисні для організації процесу психофізіологічного забезпечення професійної діяльності фахівців в особливих та екстремальних умовах.
Подальші перспективи досліджень передбачають вдосконалення розробленої системи та загального алгоритму психофізіологічного забезпечення охоронної діяльності шляхом поглибленого вивчення психофізіологічних механізмів, які забезпечують її високу ефективність в екстремальних умовах, адаптацію співробітників до дезадаптивних чинників професійної охоронної діяльності, пошуку нових ефективних шляхів відновлення їх працездатності і функціональних резервів, збереження професійного здоров’я.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Аболин Л.М. Эмоциональная устойчивость и пути ее повышения // Вопросы психологии. 1989. - № 4. С. 141-149.
2. Абрамова В.Н. О психологической службе в атомной электроэнергетике. Отбор и расстановка кадров // Психол.журнал. 1987. Т. 8, № 1. С. 71-80.
3. Абрамова В.Н., Белехов В.В. Формирование профессионально-важных личностных оператора АЭС // Психол.журнал. 1988. Т. 9, № 4. С. 60- 69.
4. Абульханова-Славская К.А. Стратегия жизни. М.: Мысль, 1991. 299 с.
5. Агаджанян Н.А. Адаптация и резервы организма. М.: ФиС, 1982. 176 с.
6. Аладжалова Н.А., Арнольд О.Р. Сверхмедленные потенциалы мозга и регуляция бдительности у интро- и экстравертов: эффекты депривации сна // Психологический журнал. 1991. Т. 12, № 2. С. 51-59.
7. Александровский Ю.А. Состояния психической дезадаптации и их компенсация. М: Наука, 1976. 272 с.
8. Алексеев Г.И., Гусаров Д.В., Иванов И.А., Мороз М.П. Ранняя диагностика преморбидного состояния при формировании профессиональной патологии // Военно-медицинский журнал. 1995. № 4. С. 66-69.
9. Алиев Х.М., Михайловская С.М. К проблеме психофизиологической регуляции // Психологический журнал. 1986. Т. 7, № 3. С. 119-129.
10. Ананьев Б.Г. Человек как предмет познания. СПб.: Питер, 2001. 288 с.
11. Ананьев Б.Г. О проблемах современного человекознания. СПБ.: Питер, 2001. 272 с.
12. Анохин П.К. Очерки физиологии функциональных систем. М.: Медицина, 1975. 402 с.
13. Анохин П.К. Идеи и факты в разработке теории функциональных систем // Психологический журнал. 1984. Т. 5, № 2. С. 107-118.
14. Аппаратно-програмный психодиагностический комплекс Мультипсихометр 03 / Методическое руководство. Часть 1. М.: Российская инженерная академия, региональный медико-психологический центр, 2004. 258 с.
15. Аракелов Г.Г., Лысенко Н.Е., Шотт Е.К. Психофизиологический метод оценки тревожности // Психол. журнал. 1997. Т.18, № 2. С. 102-113.
16. Аракелов Г.Г., Стеклянникова Т.В. Использование полиграфа при отборе кадров // Вестник московского университета. Серия 14. Психология. 2003. № 3. С. 33-43.
17. Аракелов Г.Г., Шотт Е.К. КГР как проявление эмоциональных, ориентировочных и двигательных составляющих стресса // Психол. журнал. 1998. Т.19, № 4. С. 70-79.
18. Асланян Е.В., Кирой В.Н. Об индивидуальных особенностях реагирования на действие факторов монотонии // Психол. журнал. 2002. Т.23, № 4. С.82-89.
19. Баевский Р.М. Прогнозирование состояний на грани нормы и патологии. М.: Медицина, 1979. 298 с.
20. Балабанова Л.М. К вопросу исследования психических состояний человека // Наукові записки Харківського військового ун-ту. Соціальна філософія. Педагогіка. Психологія. Харків: ХВУ. 1999. Вип. 5. С. 185-190.
21. Балабанова Л.М. Нерівновісні функціональні стани у навчальній діяльності студентів і методи їх виявлення // Наукові записки Харківського військового ун-ту. Соціальна філософія. Педагогіка. Психологія. Харків: ХВУ. 2000. Вип. 6. С.151-157.
22. Береговой Г.Т., Жданов О.И. О стилях поведения операторов в экстремальных условиях деятельности // Психол. журнал. 1992. Т. 13, № 2. С. 49-53.
23. Березин Ф.Б. Психическая и психофизиологическая адаптация человека. Л.: Наука, 1988. 270 с.
24. Блейхер В.М., Крук И.В. Патопсихологическая диагностика. К.: Здоров’я, 1986. 280 с.
25. Бодалев А.А. О предмете акмеологии // Психологический журнал. 1993. Т.14, № 5. С. 73-79.
26. Бодров В.А. Проблема профессиональной и функциональной надежности оператора // Психологический журнал. 1989. Т. 10, № 4. С. 142-149.
27. Бодров В.А. Проблемы профессионального психологического отбора // Психологический журнал. 1985. Т. 6, № 2. С. 85-94.
28. Бодров В.А. Психология профессиональной пригодности. М.: ПЕР СЭ, 2001. 511 с.
29. Бодров В.А. Психофизиологические проблемы профессиональной надежности человека-оператора // Психологические проблемы профессиональной деятельности. М.: Наука, 1991. С. 111-121.
30. Бодров В.А. Работоспособность человека-оператора и пути ее повышения // Психологический журнал. 1987. Т. 8, № 3. С. 107-117.
31. Бодров В.А., Ложкин Г.В., Плющ А.Н. Нелинейная модель мотивационной сферы личности // Психол. журнал. 2001. Т. 22, № 2. С. 90-100.
32. Бодров В.А., Лукъянова Н.Ф. Личностные особенности пилотов и профессиональная эффективность // Психол. журнал. 1981. Т. 2, № 2. С. 51-65.
33. Бодров В.А., Лукьянова Н.Ф. Психологическая диагностика уровней сплоченности летных экипажей // Психол. журнал. 1982. Т. 3, № 5. С. 123-134.
34. Бодров В.А., Обознов А.А., Турзин П.С. Информационный стресс в операторской деятельности // Психол. журнал. 1998. Т. 19, № 5. С. 38-53.
35. Бодров В.А., Сыркин Л.Д. Диагностика и прогнозирование профессиональной мотивации в процессе психологического отбора // Психологический журнал. 2003. Т. 24, № 1. С. 73-81.
36. Болотнікова І.В. Профілактика розумово-емоційного перенапруження як один з методів оптимізації професійної діяльності педагогів // Актуальні проблеми психофізіології. Том 5: Психофізіологія. Медична психологія. Генетична психологія. 2004. Вип. 3. С. 25-31.
37. Большакова А.М. Динаміка змін функціонального психоемоційного стану під час бойового чергування та рівень розвитку фрустраційної толерантності пожежних // Наук. зап. Харківського військового ун-ту. Соціальна філософія. Педагогіка. Психологія. Харків: ХВУ. 1999. Вип. 5. С. 199-204.
38. Борисова И.Ю., Ганелина И.Е., Притыкина Н.Я. Психологические и поведенческие особенности личности с утренним биоритмологическим типом работоспособности // Психол. журнал. 1996. Т. 17, № 5. С. 96-101.
39. Бороздина Л.В., Былкина-Михеева Н.Д. «Триада риска» у пациентов с дуоденальной язвой // Психол. журнал. 2002. Т. 23, № 2. С. 65-78.
40. Бороздина Л.В., Пукинска О.В., Щедрова Л.В. Верификация «триады риска» на материале первичной артериальной гипертонии // Вестник московского ун-та. Серия 14. Психология. 2002. № 2. С. 3-24.
41. Боченков А.А., Глушко А.Н., Науменко Е.Б., Булыко В.И., Чермянин С.В. Методология и принципы комплексной психологической оценки профессиональной психологической пригодности военных специалистов // Военно-медицинский журнал. 1994. № 11. С. 41-46.
42. Боченков А.А., Шостак В.И., Глушко А.Н. Актуальные проблемы военной психофизиологии // Военно-мед. журнал. 1996. № 12. С. 35-40.
43. Бугров С.А., Лапаев Э.В., Пономаренко В.А., Ступаков Г.П. Проблема профессионального здоровья в авиационной медицине // Военно-медицинский журнал. 1993. № 1. С. 61-64.
44. Вареник В.В. Інженерно-психологічне забезпечення професійного відбору до державної пожежної охорони України: Автореф.дисканд.психол.наук: 19.00.03 / КНУ ім.Т.Шевченка. К. 2001. 20 с.
45. Водопьянова Н.Е. Синдром психического выгорания и его профилактика // Психология профессионального здоровья. Учебное пособие. - СПб.: Речь, 2006. С. 323-379.
46. Волянюк Н. Особливості вибору стратегій копінг поведінки тренерів-викладачів // Соціальна психологія. 2005. Т. 12, № 4. С. 101-112.
47. Галыгин В.Ф., Филиппов А.В., Хван А.А. Профессиональная нагрузка и психическая напряженность операторов-металлургов // Психологический журнал. 1991. Т. 12, № 5. С. 37-43.
48. Глушко А.Н. Методы изучения отклоняющегося поведения личности в процессе профессионального психологического отбора военных специалистов // Военно-медицинский журнал. 1992. № 2. С. 67-69.
49. Глушко А.Н. Роль медицинской службы в обеспечении надежности военно-профессиональной деятельности // Военно-мед. журнал. 1994. № 4. С. 52-54.
50. Глушко А.Н., Овчинников Б.В., Яньшин Л.А., Чермянин С.В., Булыко В.И. О проблеме психофизиологической реабилитации // Военно-медицинский журнал. 1994. № 3. С. 46-48.
51. Гордеева О.В. Измененные состояния сознания при сенсорной депривации // Вестник моск. ун-та. Серия 14. Психология. 2004. №1. С. 70-81.
52. Григорян В.Г., Агабабян А.Р., Тароян Н.А. Характеристики вызванных потенциалов у экстра- и интровертов при длительной монотонной деятельности // Психологический журнал. 1997. Т.18, № 3. С. 121-125.
53. Гринберг Дж. Управление стрессом. Спб: Питер, 2004. 496 с.
54. Гуревич К.М. Современная психологическая диагностика: пути развития // Вопросы психологии. 1982. № 1. С. 9-18.
55. Деликатный С.К., Половникова Ж.Ю., Прыгунов П.Я. Основы профессиональной и психологической подготовки сотрудников личной охраны. Учебное пособие. К.: Правда Ярославовичів, 1998. 548 с.
56. Деркач А.А., Михайлов Г.С. Методология акмеологии // Психологический журнал. 1999. Т. 20, № 4. С. 56-65.
57. Дикая Л.Г. Некоторые методологические и теоретические проблемы комплексной диагностики работоспособности и функционального состояния операторов // Методики исследования и диагностики функционального состояния и работоспособности человека-оператора в экстремальных условиях. М.: Ин-т психологи АН СССР, 1989. С. 6-15.
58. Дикая Л.Г. Деятельность и функциональное состояние: активационный компонент деятельности // Психологические проблемы профессиональной деятельности. М.: Наука, 1991. С. 93-111.
59. Дикая Л.Г. Проблемы современной психологии труда // Психологический журнал. 1992. Т. 13, № 3. С. 24-41.
60. Дикая Л.Г. Особенности регуляции функционального состояния оператора в процессе адаптации к особым условиям // Психологические проблемы деятельности в особых условиях. М.: Наука, 1995. С.63-90.
61. Дикая Л.Г. РНД как метод моделирования и системного анализа деятельности человека в экстремальных условиях // Функциональные состояния и эффективность деятельности человека-оператора в режиме непрерывной деятельности. М.: Ин-т психологии АН СССР, 1987. С. 5-15.
62. Дикая Л.Г. Системно-деятельностная концепция саморегуляции психофизиологического состояния человека // Проблемность в профессиональной деятельности: теория и методы психологического анализа. М.: Институт психологии РАН, 1999. С. 80-105.
63. Дикая Л.Г., Махнач А.В. Отношение человека к неблагоприятным жизненным событиям и факторы его формирования // Психологический журнал. 1996. Т.17, № 3. С. 137-148.
64. Дикая Л.Г., Семикин В.В. Регулирующая роль образа функционального состояния в экстремальных условиях деятельности // Психологический журнал. 1991. Т. 12, № 1. С. 55-65.
65. Дикая Л.Г., Семикин В.В., Щедров В.И. Исследование индивидуального стиля саморегуляции психофизиологического состояния // Психологический журнал. 1994. Т.15, № 6. С. 28-37.
66. Донченко В.Г. О концепции психофизиологического обеспечения профессиональной деятельности военнослужащих // Военно-медицинский журнал. 1999. № 5. С. 60-63.
67. Донченко В.Г., Бучнов А.Д., Лупанов А.И., Пастухов Ю.А. Научно-методические и организационные аспекты психофизиологического сопровождения военной службы на флоте // Военно-медицинский журнал. 2001. № 6. С. 14-22.
68. Дорфман Л.Я. Влияние эмоций, вызванных музыкой, на работоспособность в связи с силой нервной системы // Психол. журнал. 1986. Т. 7, № 5. С. 132-136.
69. Евдокимов В.И. Социально-психологический отбор в системе профессиональной подготовки пилотов // Психол. журнал. 1988. Т. 9, № 1. С. 71-74.
70. Егоров В.А., Белов В.В. Прогнозирование профессиональной пригодности моряков к деятельности в экстремальных условиях // Военно-медицинский журнал. 1992. № 12. С. 55-57.
71. Ермолаева Е.П. Теневые функции должностной роли в структуре профессионального маргинализма // Психол. журнал. 2003. Т. 24, № 3. С. 56-65.
72. Ермолаева М.В. Смысловые факторы эмоциональной устойчивости // Компоненты адаптационного процесса. Л.: Наука. 1984. С. 87-100.
73. Єна А.І. Актуальні проблеми, завдання і перспективи психофізіологічного забезпечення Збройних Сил України // Актуальні проблеми надійності особового складу силових структур. Медико-біологічні та інженерно-технічні аспекти профвідбору. Спеціалізований випуск по матеріалам науково-практичного семінару. К.:Вид-во Європейського ун-ту. 2001. С. 23-37.
74. Єна А.І. Система професійного психофізіологічного відбору працівників, які виконують роботи підвищеної небезпеки: Автореф.дисд-ра мед. наук: 14.02.01 / Інститут медицини праці АМН України. К. 2004. 40 с.
75. Єна А.І., Кальниш В.В., Кравчук В.В. Особливості взаємозв’язку професійно-важливих якостей льотчиків з різним ступенем придатності до професійної діяльності // Фізіологічний журнал. 2004. Т. 50, № 3. С. 71-78.
76. Єна А.І., Кальниш В.В., Лях Г.Д., Мусієнко С.Б. Успішність навчання за різними предметами як зовнішній критерій для здійснення професійного психофізіологічного відбору // Військова медицина України. 2004. Т. 4, № 1-2. С. 122-128.
77. Жильцов В.А., Лазуткин В.И., Островский Н.П. Профессиональный психологический отбор военнослужащих // Психология и педагогика. Военная психология / Под ред. А.Г.Маклакова. СПб.: Питер, 2004. С. 196-221.
78. Забродин Ю.М., Зазыкин В.Г. Основные направления исследования деятельности человека-оператора в экстремальных условиях // Психологические проблемы деятельности в особых условиях. М.: Наука, 1985. С. 5-16.
79. Забродин Ю.М., Зазыкин В.Г., Нерсесян Л.С., Саакян Э.Д. Регуляция действий в условиях монотонии при подаче экстренных сигналов // Психологический журнал. 1981. Т. 2, № 4. С. 46-54.
80. Завалова Н.Д., Пономаренко В.А. Психические состояния человека в особых состояниях деятельности // Психол. журнал. 1983. Т. 4, № 6. С. 92-105.
81. Завдання до практичних занять з дисципліни Основи психології та педагогіки” / Укладачі Л.В.Музичко, К.В.Чебанівська. К.: КНЕУ, 1999. 135 с.
82. Загородников Г.Н. Об адаптации военнослужащих к военной службе // Военно-медицинский журнал. 1992. № 12. С. 16-17.
83. Занковский А.Н. Профессиональный стресс и функциональные состояния // Психологические проблемы профессиональной деятельности. М.: Наука. 1991. С. 144-156.
84. Зараковский Г.М. Психофизиологический анализ трудовой деятельности. М.: Наука, 1966. 114 с.
85. Захаров А.В., Мороз М.П., Примаков В.И., Ржепецкая М.К., Сулимо-Самуйл­ло З.К. Оценка функциональных систем организма по показателям его неспецифических реакций // Военно-мед. журнал. 1992. № 9. С. 45-47.
86. Захаров А.В., Пастухов В.В., Мороз М.П., Сулимо-Самуйлло З.К. Прогнозирование адаптационных возможностей военнослужащих с различным конституциональным типом // Воен.-мед. журнал. 1991. № 6. С. 57-59.
87. Звоников В.М., Пономаренко В.А., Цуварев В.И. К вопросу о психологическом отборе профессионалов // Психол. журнал. 1988. Т. 9, № 3. С. 93-101.
88. Зеер Э.Ф. Психология профессий: Учебное пособие для студентов вузов. 3-е изд. М.: Академический Проект; Фонд «Мир», 2005. 336 с.
89. Зейгарник Б.В., Холмогорова А.Б., Мазур Е.С. Саморегуляция поведения в норме и патологии // Психол. журнал. 1989. Т. 10, № 2. С. 122-131.
90. Землякова Т.В. Эмоциональный фактор в структуре адаптации: Автореф. дис канд. психол. наук: 19.00.01 / Киев. ун-т им.Т.Шевченко. К., 1996. 16 с.
91. Зингерман А.М. Теоретическое и экспериментальное исследование надежности человека-оператора в условиях напряженной деятельности // Психическая напряженность в трудовой деятельности. М.: Институт психологии АН СССР. 1989. С. 51-65.
92. Злотніков А.Н. Основні підходи у визначенні поняття емоційної стійкості // Наукові записки Харківського військового ун-ту. Соціальна філософія. Педагогіка. Психологія. Харків: ХВУ. 2001. Вип. 10. С. 234-239.
93. Игнаткин В.Н., Казаков К.В. Влияние акцентуаций характера военнослужащих на адаптацию к военно-профессионально