ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ЗАСВОЄННЯ ТЕКСТОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ СТУДЕНТАМИ ВИЩИХ ПЕДАГОГІЧНИХ ЗАКЛАДІВ ОСВІТИ

Краткое описание

Національний педагогічний університет імені М.П.Драгоманова

На правах рукопису

Виходцева Ольга Анатоліївна

УДК 159.953

ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ЗАСВОЄННЯ ТЕКСТОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ СТУДЕНТАМИ ВИЩИХ

ПЕДАГОГІЧНИХ ЗАКЛАДІВ ОСВІТИ

19.00.07 - педагогічна та вікова психологія

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата психологічних наук

Науковий керівник
ЧЕПЕЛЄВА НАТАЛІЯ ВАСИЛІВНА,
член-кореспондент АПН України,
доктор психологічних наук, професор

Київ 2004

ЗМІСТ
ВСТУП 3
РОЗДІЛ 1
ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ЗАСВОЄННЯ ТЕКСТОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ 10
1.1. Загальне поняття про процес засвоєння інформації 10
1.2. Особливості сприймання текстової інформації 14
1.3. Розуміння текстового матеріалу як умова його засвоєння 19
1.4. Пам"ять як фактор засвоєння текстової інформації 28
1.4.1. Запам”ятовування навчального матеріалу 28
1.4.2. Зберігання інформації 35
1.4.3. Актуалізація навчального матеріалу 36
1.5. Вплив особливостей навчального тексту на його засвоєння читачем 43
Висновки до розділу 1 55
РОЗДІЛ 2
ОСОБЛИВОСТІ ПЕРЕРОБКИ ТЕКСТОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ СТУДЕНТА-
МИ 56
2.1. Мета, завдання та методика констатуючого експерименту 56
2.2. Аналіз результатів констатуючого експерименту 71
Висновки до розділу 2 99
РОЗДІЛ 3
ФОРМУВАННЯ У СТУДЕНТІВ ПРИЙОМІВ ЗАСВОЄННЯ ТЕКСТОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ 100
3.1 Мета, завдання та методика формуючого експерименту 100
3.2. Аналіз результатів формуючого експерименту 122
Висновки до розділу 3 158
ВИСНОВКИ 159
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 162
ДОДАТКИ 186

ВСТУП

Актуальність дослідження. Усвідомлення зростаючої ролі освіти як одного з основних інститутів соціалізації людини, який сприяє формуванню творчої гармонійно розвиненої особистості і виступає важливим фактором розв’язання завдань соціально-економічного та культурного розвитку суспільства, є однією з ключових тенденцій розвитку сучасного суспільства. Провідним фактором розвитку освіти виступає її зміст, в якому відображені ціннісні, гуманістичні та творчі компоненти життя суспільства. Він є основним засобом формування професійної компетентності майбутнього спеціаліста, а тому постійно повинен доповнюватись, оновлюватись.
Інформаційне суспільство вимагає нових ідей, нових знань, нових способів прискореного отримання та постійного оновлення знань, потребує формування нового мислення та засвоєння певних моральних та поведінкових норм. Відповідно до нових вимог суспільства змінюється і мета освіти: формування соціально значущих рис, пов’язаних із соціально-кому-нікативними, інформаційними та іноваційно-технологічними можливостями студентів, здатності адаптуватись до різноманітних ситуацій, самостійно набувати нові знання та використовувати їх на практиці, критично мислити, грамотно працювати з інформацією, брати на себе відповідальність за свої вчинки, мати необхідний рівень соціально-психологічної компетенції, ефективно взаємодіяти та спілкуватися з іншими людьми. Цьому сприяють наступні умови:
- включення кожного студента в активний пізнавальний процес;
- скорочення репродуктивних форм роботи з матеріалом;
- запровадження нових, особистісно-орієнтованих технологій навчання;
- забезпечення вільного доступу до необхідної інформації;
- посилення практичної спрямованості змісту навчальних дисциплін разом з його фундаменталізацією та гуманізацією (Б.П.Бархаєв).
Реалізація зазначених вище умов передбачає використання найновітніших наукових та технологічних досягнень у змісті та організації навчального процесу. Останнім часом дослідники приділяють багато уваги розробці проблем навчальної та учбової діяльності. Питання навчання та засвоєння знань розглядали в своїх роботах А.М.Богуш, Т.Н.Брусенцова, В.В.Давидов, Д.Б.Ельконін, Г.П.Єрмоленко, Б.Н.Зальцман, М.Н.Іванова, В.Я.Ляудіс, С.Д.Максименко, І.Д.Пасічник, Р.С.Петровічев, С.Л.Рубінштейн, В.О.Соловієнко, Н.Ф.Тализіна, Т.Б.Хомуленко. Такий аспект проблеми засвоєння знань, як розуміння інформації, досліджували В.Г.Андросюк, М.С.Антонюк, С.П.Бочарова, А.А.Брудний, Л.П.Доблаєв, В.В.Знаков, Т.М.Капунова, Ю.К.Корнілов, О.М.Корніяка, Г.С.Костюк, О.О.Леонтьєв, С.Д.Максименко, В.О.Моляко, І.Ф.Нєволін, А.О.Смірнов. В процесі засвоєння навчального матеріалу студенти вивчають друковані джерела, тому значна кількість досліджень присвячена вивченню проблеми опрацювання тексту (І.Р.Гальперін, Т.М.Дрідзе, О.М.Копиленко, А.І.Луньков, А.Я.Мікк, А.Ф.Пантелєєв). Широко розробляється проблема навчання читанню як основи ефективного опрацювання текстової інформації (Т.П.Будякова, Г.В.Марковець, І.В.Усачова, Б.І.Ходос, Н.В.Чепелєва,).
При висвітленні проблеми засвоєння знань більшість дослідників спрямовують свою увагу на вивчення процесу пізнавальної діяльності школяра (Я.Ф.Андрєєва, О.Д.Главінська, Г.О.Горбань, Е.З.Івашкевич, М.Л.Смульсон). Однак, є дослідження, результати яких свідчать, що загальноосвітня школа недостатньо уваги приділяє формуванню в учнів прийомів опрацювання текстової інформації (Г.В.Марковець, І.В.Скрипник, Е.Т.Соломка, Н.В.Чепелєва). Тому актуальність нашої роботи зумовлена необхідністю поглибленого вивчення закономірностей засвоєння навчальних та наукових текстів майбутніми фахівцями та вироблення умінь опрацювання текстової інформації. Особливо значущим це є для майбутнього вчителя, який повинен уміти ормувати прийоми роботи з текстовою інформацією у своїх учнів, а значить досконало володіти ними сам.
Враховуючи соціальну значущість зазначеної вище проблеми та недостатню її розробленість у сучасній педагогічній психології, було обрано тему дисертаційного дослідження Психологічні особливості засвоєння текстової інформації студентами вищих педагогічних закладів освіти”.
Зв’язок з науковими планами, темами, програмами. Дисертаційне дослідження пов’язане з комплексною темою кафедри психології та педагогіки Національного педагогічного університету імені М.П.Драгоманова Структура і зміст діяльності практикуючого психолога в системі ступеневої підготовки” і затверджена Радою університету (протокол № 7 від 24.02.2000 р.) та Радою з координації наукових досліджень в галузі педагогіки та психології в Україні (протокол № 3 від 13.04.2000 р.).
Об’єктом дослідження є процес переробки текстової інформації.
Предметом дослідження виступають психологічні особливості засвоєння текстової інформації студентами вищих педагогічних закладів освіти.
Мета дослідження - з’ясувати психологічні особливості засвоєння текстової інформації у студентів педагогічних вузів з метою оптимізації їх навчально-професійної діяльності.
Основними гіпотезами дослідження є наступні:
1. Засвоєння текстової інформації складний процес, що включає в себе сприймання, розуміння та запам’ятовування інформації, її зберігання та актуалізацію (відтворення та використання в діяльності); центральною ланкою даного процесу є розуміння тексту.
2. Провідною психолого-педагогічною умовою формування прийомів засвоєння тексту є вироблення у студентів умінь когнітивного та смислового опрацювання текстової інформації.
Досягнення мети дослідження передбачало розв’язання наступних завдань:
1. Визначити теоретичні підходи до проблеми засвоєння текстового матеріалу.
2. Дослідити особливості процесу засвоєння текстової інформації студентами.
3. Визначити умови формування прийомів засвоєння текстової інформації у студентів вищих педагогічних закладів освіти.
4. Розробити програму формування у студентів прийомів роботи з текстом.
Теоретико-методологічною основою дослідження виступили теоретичні положення психології читання (Л.С.Виготський, Л.П.Доблаєв, О.О.Леонтьєв, І.Ф.Нєволін, Н.В.Чепелєва), психології розуміння (А.А.Брудний, М.І.Жинкін, В.В.Знаков, Г.С.Костюк, С.Д.Максименко, В.О.Моляко, А.О.Смірнов), психології навчання та засвоєння знань (В.В.Давидов, Д.Б.Ельконін, О.В.Скрипченко, Т.Б.Хомуленко).
Для розв’язання завдань дисертаційної роботи було використано наступні методи дослідження: теоретичний аналіз проблеми, констатуючий та формуючий експерименти, аналіз продуктів діяльності студентів, опитування, співбесіда з використанням модифікованої методики вичерпування” інформації (за І.Ф.Нєволіним), статистичні методи обробки даних.
База дослідження. Дослідження проводилося на базі Кіровоградського державного педагогічного університету імені В.Винниченка та Національного педагогічного університету імені М.П.Драгоманова. Всього дослідженням було охоплено 225 студентів другого та третього року навчання. У констатуючому експерименті брали участь студенти другого курсу факультету української філології, природничо-географічного та історичного факультетів та третього курсу факультету української філології Національного педагогічного університету імені М.П.Драгоманова та факультету української філології Кіровоградського державного педагогічного університету імені В.Винниченка, всього 151 особа. У формуючому експерименті брали участь студенти третього курсу природничо-географічного факультету Національного педагогічного університету імені М.П.Драгоманова та студенти другого і третього курсу філологічного факультету Кіровоградського державного педагогічного університету. Загалом формуючим експериментом було охоплено 74 студенти.
Наукова новизна та теоретичне значення одержаних результатів дослідження:
- вперше застосовано комплексний підхід до вивчення проблеми переробки та засвоєння текстової інформації з урахуванням усіх складових цього процесу сприймання, розуміння, запам’ятовування, зберігання та актуалізації матеріалу;
- дістало подальшого розвитку вивчення закономірностей опрацювання та засвоєння текстового матеріалу у зв’язку з використанням його структурно-смислового аналізу;
- уточнено і поглиблено ідеї про особливості засвоєння навчальних текстів. Основна увага приділялася володінню прийомами опрацювання текстового матеріалу: провідній ролі розуміння в засвоєнні текстової інформації із одночасним залученням перцептивних та мнемічних процесів; смисловому аналізу тексту; володінню основними когнітивними операціями та прийомами розуміння тексту, а також залежності процесу засвоєння матеріалу від його структурно-семантичних особливостей.
Практична цінність дослідження полягає в тому, що результати роботи можна розглядати як складову частину рекомендацій щодо підвищення ефективності засвоєння текстової інформації в процесі спеціального навчання студентів прийомам опрацювання та засвоєння навчальних та наукових текстів. Розроблений спецкурс та методичні рекомендації щодо розвитку умінь ефективного опрацювання текстової інформації були впроваджені в навчальний процес Національного педагогічного університету імені М.П.Драгоманова. Розроблена навчальна програма Психологічні основи опрацювання навчального тексту” спрямована на оволодіння студентами прийомами переробки текстової інформації, сприяє підвищенню ефективності засвоєння навчального матеріалу і може бути використана викладачами вищих навчальних закладів при викладанні ними навчальних дисциплін.
Надійність і вірогідність результатів дослідження забезпечена методологічним обґрунтуванням вихідних положень, відповідністю методів дослідження його меті і завданням, поєднанням якісного і кількісного аналізу експериментальних даних.
Апробація роботи. Основні положення дисертації і результати дослідження викладено в доповідях на міжнародній науково-теоретичній конференції Психолого-теоретичні проблеми підготовки вчительських кадрів в умовах трансформації суспільства” (Київ, 2000 р.), Всеукраїнській науково-практичній конференції Проблема вищої педагогічної освіти у світлі рішень ІІ всеукраїнського з’їзду працівників освіти і виступу президента України Л.Д.Кучми” (Київ, 2001 р.), Міжнародній науковій конференції, присвяченій 35-річчю наукової та педагогічної діяльності академіка С.Д.Максименка Теоретико-методологічні проблеми генетичної психології” (Київ, 2001 р.), Всеукраїнській науково-практичній конференції Професіоналізм вчителя початкових класів” (Ялта, 2002 р.), ІV науко- во-практичній конференції Психологічна наука в медичній та соціальній практиці” (Київ, 2002 р.), VІ Костюківських читаннях (Київ, 2003 р.), щорічних науково-звітних конференціях викладачів Національного педагогічного університету ім.М.П.Драгоманова (2000-2002 рр.) та на засіданнях кафедри психології та педагогіки Національного педагогічного університету ім.М.П.Драгоманова (1999-2002). Результати роботи було впроваджено в навчальний процес кафедри російської мови Кіровоградського державного педагогічного університету імені В.Винниченка (довідка № 57 від 9.09.2003 р.) та кафедри загальної психології Національного педагогічного університету ім.М.П.Драгоманова (довідка № 07-10/1184 від 04.12.2001 р.), а також в роботу Кіровоградського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти (довідка № 358 від 02.10.2003 р.).
Зміст та результати дослідження відображено у 10 наукових публікаціях, серед яких 4 статті у фахових виданнях, затверджених ВАК України; матеріали конференцій.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаної літератури, який налічує 243 назви, та додатків. Основний текст дисертації викладено на 161 сторінці, текст містить 9 таблиць, 8 рисунків та 1 схему на 7 сторінках.

Список литературы

ВИСНОВКИ
У дисертації наведено теоретичне узагальненя та нове вирішення проблеми засвоєння текстової інформації студентами вищих педагогічних закладів освіти, яке полягає у підвищенні рівня опрацювання ними тексту за рахунок оволодіння основними операціями читання та прийомами діалогічного опрацювання друкованого матеріалу.
1. Процес засвоєння інформації охоплює наступні, тісно взаємопов’язані між собою етапи: сприймання матеріалу, його розуміння, запам’ятовування, зберігання та актуалізацію відтворення та використання в діяльності (навчальній та професійній). При сприйманні матеріалу необхідним є його розуміння, що сприяє кращому закріпленню інформації в пам’яті. Осмислене запам’ятовування сприяє кращому зберіганню та більш точному і повному відтворенню опрацьованої інформації. Постійне використання вивченого матеріалу в навчально-професійній діяльності допомагає переосмислити та краще зберегти необхідну інформацію, пов’язати її з раніше набутими знаннями та з новим матеріалом, який підлягає опрацюванню.
2. Провідним фактором ефективності засвоєння навчального матеріалу та центральною ланкою процесу засвоєння знань виступає розуміння інформації, яка опрацьовується. Розуміння навчального матеріалу допомагає структурувати інформацію, що сприяє кращому запам’ятовуванню матеріалу. Це дозволяє зробити висновок, що розуміння навчального тексту, яке здійснюється за допомогою когнітивних операцій читання, виступає передумовою ефективного засвоєння текстової інформації.
3. Основою умінь опрацьовувати текстову інформацію є сформованість когнітивних операцій читання, прийомів діалогічної взаємодії з текстом, наявність базових знань з психології читання та теорії тексту. Сформованість когнітивних операцій читання передбачає володіння операціями структурування та переструктурування тексту, семантичного зважування та розмежування інформації, її стиснення та розгортання. Володіння перерахованими вище операціями допомагає студентам формулювати основну думку повідомлення, виділяти ключові слова, складати план, схему, блок-схему тексту, його конспект, анотацію та резюме, знаходити в друкованому матеріалі відповіді на запитання за змістом тексту, розв’язувати задачі з певної галузі знань.
Діалогічна взаємодія з текстом передбачає здатність читача знаходити в тексті проблемні ситуації та відшукувати відповіді на них, уміння ставити автору запитання та полемізувати з ним, уміння складати коментар до тексту, який відбиває основний зміст вихідного повідомлення та результати його осмислення читачем. Самостійне формулювання запитань до вихідного повідомлення допомагає краще осягнути смисл тексту, що дозволяє більш повно та глибоко засвоїти опрацьовану інформацію.
4. Невисокий рівень засвоєння студентами текстової інформації, який пов’язаний з несформованістю умінь опрацьовувати друковане джерело, недостатнім володінням провідними когнітивними операціями читання та прийомами діалогічної взаємодії з текстом, зумовлює потребу в спеціальному формуванні у студентів прийомів опрацювання тексту. Як показали результати констатуючого експерименту, несформованість основних когнітивних операцій читання та прийомів діалогічної взаємодії з текстом є перешкодою повного та глибокого розуміння навчальних текстів, що негативно впливає на процес засвоєння знань.
5. Провідними навчальними завданнями, які забезпечують формування основних прийомів опрацювання текстової інформації, слід вважати виділення концепту тексту, побудову смислової структури текстового повідомлення, резюмування та конспектування тексту, відповіді на запитання, розв’язання задач та встановлення діалогічної взаємодії з текстом.
В процесі розв’язання перерахованих вище завдань студенти оволодівають основними прийомами інформаційно-пізнавального та смислового читання, які передбачають сформовані уміння когнітивно опрацьовувати інформацію, проводити діалогічну взаємодію з текстом, фіксувати результати читання та породжувати власні тексти, що виступають відображенням результату взаємодії з вихідним повідомленням.
6. Програма формування умінь опрацьовувати текстову інформацію повинна включати наступні етапи:
1. Постановка перед студентами основних навчальних завдань та забезпечення процесу прийняття ними цих завдань.
2. Відпрацювання у студентів умінь інформаційно-пізнавального та смислового опрацювання тексту.
3. Забезпечення використання студентами в процесі навчальної діяльності набутих умінь інформаційно-пізнавального та смислового опрацювання тексту.
4. Визначення рівня сформованості умінь опрацьовувати друковане джерело та впливу даних умінь на ефективність засвоєння навчального матеріалу.
7. Введення в навчальний план спецкурсу Психологічні основи опрацювання навчального тексту” сприяє зростанню рівня засвоєння текстової інформації при опрацюванні студентами друкованих джерел. Спеціальне навчання студентів прийомам опрацювання тексту спрямоване на ефективне досягнення цілей навчання у вищому навчальному закладі та підвищення професійного рівня майбутніх спеціалістів.
Обсяг нашого дослідження не дозволив розглянути низку питань, які допомогли б поглибити знання з проблеми засвоєння знань. Перспективним слід вважати розгляд таких питань, як вплив індивідуальних особливостей студентів на засвоєння навчального матеріалу, залежність процесу засвоєння інформації від структурно-семантичних особливостей тексту, залежність процесу засвоєння інформації від рівня сформованості когнітивних структур особистості та розробку відповідних методик та програм.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Автономова Н.С. Еще раз о понимании // Загадка человеческого понимания.- М.: Изд-во политической литературы, 1991.- С. 265-276.
2. Автономова Н.С. Метафорика и понимание // Загадка человеческого понимания.- М.: Изд-во политической литературы, 1991.- С. 95-113.
3. Адамів Г.С. Формування у студентів педагогічного училища пізнавальної самостійності (на матеріалі вивчення психолого-педагогічних дисциплін): Автореф. дис канд. пед. наук: 13.00.04 / НПУ імені М.П.Драгоманова. - К., 2002.- 21 с.
4. Александров И.А. Психосемиотические проблемы структуры и содержания вузовского учебника // Психосемиотика познавательной деятельности и общения (Межвузовский сборник научных трудов) / Отв. ред. М.В.Гамезо.- М.: МГЗПИ, 1988.- 174 с.
5. Андрєєва Я.Ф. Формування в учнів старших класів прийомів діалогічного читання художнього тексту: Автореф. дис канд. психол. наук: 19.00.07 / Інститут психології імені Г.С.Костюка АПН України. - К., 2002.- 20 с.
6. Андросюк В.Г. Психологические особенности понимания научного текста учащимися: Автореф. дисс канд. психол. наук: 19.00.07 / КГПИ имени А.М.Горького. - К., 1981.- 24 с.
7. Анисимов О.С. Рефлексивная организация мышления в работе с научными текстами // Материалы всесоюзной научно-практической конференции Психолого-педагогические проблемы обучения технике чтения, смысловому восприятию и пониманию текста”.- М.: Знание, 1989.- 185 с.
8. Антонов О.В. Проблема розуміння.- К.-1975.- 48 с.
9. Антонюк Н.С. Сравнительная характеристика понимания учащимися речевой информации в зависимости от способа ее восприятия: Диссканд. психол. наук: 19.00.07. - К., 1977.- 160 с.
10. Артемов В.А. Восприятие и понимание речи // Ученые записки МГПИИЯ.- т.8.- М. , 1954.- С.18.
11. Архангельский С.И. Кибернетические аналогии в обучении: Материалы лекции, прочитанной на факультете прогаммирования в политехническом музее. - М.: Знание, 1968. 42 с.
12. Бабушкин В.У. О двух моделях понимания // Загадка человеческого понимания.- М.: Изд-во политической литературы, 1991.- С.160-175.
13. Бабушкин В.У. Глубина понимания зависит от зрелости человеческой личности // Загадка человеческого понимания.- М. Изд-во политической литературы, 1991.- С. 313-329.
14. Барабанщиков В.А. Основные направления и тенденции развития психологии восприятия // Психология восприятия. Материалы советско-норвежского симпозиума / Под ред. Ломова Б.Ф. и др.- М.: Наука, 1989.- 194с.
15. Бархаев Б.П. Педагогические факторы оптимизации содержания вузовского образования // Инновации в образовании.- 2001.- №2.- С.12-26.
16. Блюменау Д.И. Проблемы свертывания научной информации.- Л.: Наука, 1982.- 166 с.
17. Бобырева А.П., Анно Л.С., Комиссаров А.В. Предметно-смысловая завершенность научного описательного текста // Материалы всесоюзной научно-практической конференции Психолого-педагогические проблемы обучения технике чтения, смысловому восприятию и пониманию текста”.- М.: Знание,1989.- С. 21-23.
18. Боговарова Е.И. Как самостоятельно овладеть приемами активного рационального чтения. Методические рекомендации для студентов пед. институтов, учащихся пед. училищ и классов.- К.: КГПИ, 1990.- 53 с.
19. Богоявленская Д.Б. Психологические основы интеллектуальной активности: Автореф. диссдокт. психол. наук.- 19.00.01 / НИИ общей и педагогической психологи АПН СССР. - М., 1987.- 49 с.
20. Богуш А.М. Явления интерференции при параллельном усвоении детьми двух языков: Автореф. диссканд. психол. наук: 21.960 / КГПИ им. А.М. Горького. - К., 1969.- 19 с.
21. Божович Е.Д. Развитие языковой компетенции школьников: проблемы и подходы // Вопросы психологии .- 1997.- №1.- С.33-44.
22. Бочарова С.П. Некоторые особенности переработки информации в кратковременной памяти // Вопросы психологии.- 1976.- №2.- С.56-61.
23. Бочарова С.П. Память как процесс переработки информации: Автореф. диссдокт. психол. наук: 19.00.01 / Ленинградский государственный университет им. А.А.Жданова. - Л., 1976.- 32 с.
24. Брудный А.А. Понимание как компонент психологии чтения // Проблемы социологии и психологии чтения.- М.,1975.- С.162-172.
25. Брудный А.А. Понимание и текст // Загадка человеческого понимания.- М., Изд-во политической литературы, 1991.- С. 114-128.
26. Брудный А.А. Психологическая герменевтика.- М.: Лабиринт, 1998.-336 с.
27. Брусенцова Т.Н. Когнитивные теории усвоения в педагогической теории США: Автореф. дисс канд. психол. наук: 19.00.07 / МГУ имени М.В.Ломоносова. - М., 1986.- 17 с.
28. Будякова Т.П. Понимание графических текстов // Материалы всесоюзной научно-практической конференции Психолого-педагогические проблемы обучения технике чтения, смысловому восприятию и пониманию текста”.- М.: Знание,1989.- С. 30-32.
29. Быстрицкий Е.К. Понимание и практическое сознание // Загадка человеческого понимания.- М., Изд-во политической литературы, 1991.- С. 25-38.
30. Быстрицкий Е.К. Понимание окно в новый мир? // Загадка человеческого понимания.- М., Изд-во политической литературы, 1991.- С. 221-235.
31. Волошенко Л.И. Развитие продуктивных функций памяти у младших школьников в процессе усвоения семантической и логической структуры текстовой информации: Автореф. диссканд. психол наук: 19.00.07/ Харьковский государственный педагогический институт им. Г.С.Сковороды.- Харьков, 1992.
32. Воробьев Г.Г. Документ: информационный анализ. - М.: Наука, 1973. - 255 с.
33. Вопросы психологии познавательной деятельности. Сборник научных трудов / Отв.ред.- Баскакова И.П.- М.: МГПИ им.В.И.Ленина, 1979.- 98 с.
34. Галатенко М.А., Чернис М.М. Формирование некоторых общепознавательных приемов работы с научно-техническим текстом // Материалы всесоюзной научно-практической конференции Психолого-пе-дагогические проблемы обучения технике чтения, смысловому восприятию и пониманию текста”.- М.: Знание, 1989.- С. 42-43.
35. Гальперин И.Р. Текст как объект лингвистического исследования.- М.: Наука, 1981.- 140 с.
36. Гальперин П.Я. Краткие замечания о произвольной и непроизвольной памяти // Психологические механизмы памяти и ее закономерности в процессе обучения. Материалы первого всесоюзного симпозиума по психологии памяти.- Харьков, 1970.- С. 45-47.
37. Гальперина Л.Э., Невельский П.Б., Фланчик В.Л. Зависимость продуктивности запоминания от избыточности сообщения // Психологические механизмы памяти и ее закономерности в процессе обучения. Материалы первого всесоюзного симпозиума по психологии памяти.- Харьков, 1970.- С.47-50.
38. Гамезо Н.В., Неволин И.Ф. Психосемиотические аспекты проблемы познавательной деятельности и общения // Психосемиотика познавательной деятельности и общения .- М., 1983.- С.4-17.
39. Главінська О.Д. Вплив низької навчальної успішності на становлення самооцінки школяра: Автореф. дис канд. психол. наук: 19.00.07 / Інститут психології імені Г.С.Костюка АПН України. - К., 2002.- 20 с.
40. Головнева И.В. Особенности кратковременной памяти в процессе переработки текстовой информации: Автореф. диссканд. психол наук.- 19.00.01 / НИИ психологии УССР. - К.,1988.- 17 с.
41. Гончаренко С. Український педагогічний словник.- К.:Либідь,1997.- 374с.
42. Горбань Г.О. Соціально-психологічне дослідження особистості школяра в процесі експериментального навчання: Автореф. дис канд. психол. наук: 19.00.05/ Інститут психології імені Г.С.Костюка АПН України.- К., 2002.- 20 с.
43. Горбачева Е.И. Избирательность памяти и предметная ориентация мышления // Вопросы психологии.- 2001.- №5.- С.35-48.
44. Гохлернер М.М., Ейгер В.В. О влиянии структуры учебной информации на продуктивность непроизвольного запоминания // Психологические механизмы памяти и ее закономерности в процессе обучения. Материалы первого всесоюзного симпозиума по психологии памяти.- Харьков, 1970.- С.65-67.
45. Граник Г.Г., Концевая Л.А., Бондаренко С.М. Когда книга учит.- М.: Педагогика, 1991.- 256 с.
46. Грегори Р. Разумный глаз.- М.: Мир, 1972. 210 с.
47. Григорян С.Т. Инструментальная мотивация учебной деятельности учащихся при обучении иностранному языку // Вопросы психологии познавательной деятельности: Сборник научных трудов / Отв. ред.- Баскакова И.П.- М.: МГПИ им.В.И.Ленина, 1979.- 98 с.
48. Гусев С.С., Тульчинский Г.Л. Проблема понимания в философии.- М.: Изд-во политической литературы.- 1985.- 192 с.
49. Доблаев Л.П. Анализ и понимание текста // Материалы всесоюзной научно-практической конференции Психолого-педагогические проблемы обучения технике чтения, смысловому восприятию и пониманию текста”.- М.: Знание,1989.- С. 42-43.
50. Доблаев Л.П. Анализ и понимание текста.- Саратов, 1987.- С. 35 39.
51. Доблаев Л.П. Вопросы психологии понимания учебного текста.- Саратов, Изд-во Саратовского университета. - 1965. - 92 с.
52. Доблаев Л.П. Значение предварительных вопросов для понимания текста учебника // Вопросы психологии.- 1963.- №6. С. 117-127.
53. Доблаев Л.П. Логико-психологический анализ текста.- Саратов: Изд-во Саратовского университета, 1969.- 171 с.
54. Доблаев Л.П. Психологические основы работы над книгой.- М.: Книга, 1970.- 71 с.
55. Доблаев Л.П. Смысловая структура учебного текста и проблемы его понимания.- М.: Педагогика, 1982.- 176 с.
56. Доценко А.И. Исследования непроизвольной памяти и проблемы активизации мыслительной деятельности учащихся // Психологические механизмы памяти и ее закономерности в процессе обучения. Материалы первого всесоюзного симпозиума по психологии памяти.- Харьков, 1970.- С.77-79.
57. Дридзе Т.М. Интерпретационные характеристики и классификация текстов (с учетом специфики интерпретационных сдвигов // Смысловое восприятие речевого сообщения.- М.: Наука, 1976.- С.34-44.
58. Дридзе Т.М. Текстовая деятельность в структуре социальной коммуникации.- М.: Наука, 1984.- 272 с.
59. Дувовис-Арановская Д.М. Формирование у учащихся младших классов понимания как средства развития памяти // Психологические механизмы памяти и ее закономерности в процессе обучения. Материалы первого всесоюзного симпозиума по психологии памяти.- Харьков, 1970.- С.79-82.
60. Дударенко Т.М. Непроизвольное запоминание знаний при работе с текстом и иллюстрацией // Психологические механизмы памяти и ее закономерности в процессе обучения. Материалы первого всесоюзного симпозиума по психологии памяти.- Харьков, 1970.- С.82-84.
61. Ермоленко Г.Н. Психологические особенности состояния утомления и его влияние на усвоение учебного материала (в условиях интенсивного обучения взрослых иностранному языку): Автореф. диссканд. психол. наук: 19.00.07 / Московский Ордена Ленина и Ордена Трудового Красного Знамени государственный педагогический институт имени В.И.Ленина. - М., 1986. - 16 с.
62. Жедек П.С. Особенности запоминания орфографических правил в зависимости от способа обобщения // Психологические механизмы памяти и ее закономерности в процессе обучения. Материалы первого всесоюзного симпозиума по психологии памяти.- Харьков, 1970.- С.84-86.
63. Загадка человеческого понимания / Составитель В.П.Филатов.- М.: Политиздат,1991.- 352 с.
64. Загальна, вікова і педагогічна психологія / За ред. проф. Д.Ф.Ніколенка.- К.: Вища школа, 1980.- 206 с.
65. Загальна психологія / За ред. Верби Л.О.- К.: Академія педагогічних наук, 1999.- 463 с.
66. Зальцман Б.Н. Процессы мышления в припоминании.: Диссканд.пед. наук.- К.,1949.- 304 с.
67. Запорожец А.В., ВенгерА.А., Зинченко В.П., Рузская А.Г. Восприятие и действие.- М.: Просвещение, 1967. 323 с.
68. Збірник завдань з загальної психології / За ред. проф. В.С.Мерліна.- К.: Вища школа, 1977.- 229 с.
69. Зинченко П.И. Непроизвольное запоминание.- М.: Изд-во АПН РСФСР, 1961.- 562 с.
70. Золотарева И.Н. Грамматическое прогнозирование в структуре чтения: Автореф. дис. канд. психол. наук: 19.00.07 / НИИ психологии УССР.- К., 1991.- 18 с.
71. Знаков В.В. Основные направления исследования понимания в зарубежной психологии // Вопросы психологии.- 1986.- №3.- С. 163-171.
72. Знаков В.В. Понимание как проблема психологии человеческого бытия // Психологический журнал.- 2000.- №2.- С. 7-15.
73. Знаков В.В. Понимание как проблема психологии мышления // Вопросы психологии.- 1991.- №1.- С.18-26.
74. Иванова В.П. Воспроизведение как способ запоминания.- В кн.:Роль воспроизведения в запоминании // Известия АПН РСФСР.- Вып. 98.- М., 1958.- С. 69-99.
75. Иванова Е.Ф. Соотношение между типами мышления и способами запоминания: Автореф. дис канд. психол. наук: 19.00.01 / НИИ общей и педагогической психологии АПН СССР. - М.- 1976.- 15 с.
76. Иванова М.Н. Влияние усвоения действий запоминания на продуктивность мнемической деятельности младших школьников // Проблема развития познавательных способностей: Межвузовский сборник научных трудов.- Л.,1983.- 147 с.
77. Иванова М.Н. Динамика запоминания в процессе целенаправленного обучения школьников // Психология познания в процессе обучения. Межвузовский сборник научных трудов.- Л., 1981.- С.28-38.
78. Ивашкин В.С., Онуфриев В.В. Структура учебной деятельности школьников в условиях дидактического сотрудничества с учителем // Структуры познавательной деятельности: Межвузовский сборник научных трудов.- Владимир, 1989. 143 с.
79. Івашкевич Е.З. Розвиток у старшокласників діалогічник якостей пізнавальної діяльності (на матеріалі курсу Світова література”): Автореф. дис канд. психол. наук: 19.00.07 / Інститут психології імені Г.С.Костюка АПН України. - К., 2002.- 18 с.
80. Иващенко Ф.И. Задачи по общей, возрастной и педагогической психологии.- Минск.: Вышейшая школа, 1985.- 96 с.
81. Игнатенко А.И. Соотношение памяти и успеваемости в среднем и старшем школьном возрасте // Познавательная деятельность личности: Сборник научных трудов.- Ульяновск, 1985.- 127 с.
82. Изюмова С.А., Чмыхова Е.В. Влияние индивидуально-пси-хологических особенностей на обучаемость студентов // Инновации в образовании.- 2001.- №2.- С.54-63.
83. Каплан Л.И. Психологический анализ понимания научного текста // Ученые записки Магнитогорского пед. института. - Вып. 4. - 1957. - С.39-56.
84. Капунова Т.М. Психологический анализ смысловых связей при запоминании у детей дошкольного возраста: Автореферат дисканд. психол. наук: 19.00.07. / Московский государственный педагогический институт имени В.И.Ленина. - М., 1986. - 16с.
85. Карпенко Д.С., Карпенко О.М., Шлихунова Е.М. Автоматизированная система мониторинга эффективности усвоения знаний и качества текстовых заданий // Инновации в образовании.- 2001.- №2.- С.69-85.
86. Кисіль С.Г. Продуктивність короткочасної пам”яті у зв”язку з типологічними властивостями нервової системи людини: Автореферат дисканд. психол. наук: 19.00.01 / Інститут психології АПН України.- К., 1994.
87. Клацки Р. Память человека: структуры и процессы. - М.: Мир, 1978. -317 с.
88. Клычникова З.И. Психологические особенности восприятия и понимания письменной речи (психология чтения): Автореф. дисс докт. психол. наук: 19.00.01 / Мос. гос. пед. ин-т им. В.И.Ленина.- М., 1975.- 49 с.
89. Клычникова З.И. Психологические особенности обучения чтению на иностранном языке.- М.: Просвещение, 1983.- 208 с.
90. Коваленко А.Б. Психологія розуміння творчих задач: Автореф. дис доктора психол. наук: 19.00.01 / Інститут психології імені Г.С.Костюка АПН України. - К., 2000.- 20 с.
91. Коваленко А.Б. Психологія розуміння творчих задач: Дис докт. психол. наук: 19.00.01. - К., 2000.- 369 с.
92. Коваль І.А. Психологічні особливості конфліктів у процесі спільної учбової діяльності студентів: Автореф. дис канд. психол. наук: 19.00.07 / Інститут психології імені Г.С.Костюка АПН України. - К., 2003. - 18 с.
93. Комиссаров В.Н. Слово о переводе. Очерк лингвистического учения о переводе.- М.,1973.- С. 9.
94. Комиссарчик К.А. Последовательность запоминания словесного материала учащимися средней школы // Известия АПН РСФСР.- Вып. 98.- Роль воспроизведения в запоминании.- М.: Изд-во АПН РСФСР, 1958.- С.35-68.
95. Копыленко О.М. Роль смысловой структуры текста в его понимании: Автореферат дисс канд. наук: 10.02.19 / Каз. гос. ун-т им. С.М.Кирова. - Алма-Ата, 1975.- 34 с.
96. Корнилов Ю.К. Психологические проблемы понимания.- Ярославль: ЯрГу, 1979.- 80 с.
97. Корнияка О.Н. Психологические особенности понимания сообщения в зависимости от характера сочетания слова и наглядности: Дисс канд. психол. наук: 19.00.07.- К., 1988.- 154 с.
98. Коротаева И.В., Мальская О.Е., Можаровский И.Л. Исследоания систематизации учебного материала в процессе чтения // Материалы всесоюзной научно-практической конференции Психолого-педагогические проблемы обучения технике чтения, смысловому восприятию и пониманию текста”.- М.: Знание,1989.- С.90-92.
99. Косаревская Т.Е. Влияние стиля познавательной деятельности школьников на эффективность чтения ими учебных текстов // Материалы всесоюзной научно-практической конференции Психолого-педагогические проблемы обучения технике чтения, смысловому восприятию и пониманию текста”.- М.: Знание,1989.- С.95-97.
100. Костюк Г.С. Избр. психол. тр. М.: Педагогика, 1988.- 304 с.
101. Костюк Г.С. Навчально-виховний процес і психічний розвиток особистості.- К., 1989.- 608 с.
102. Костюк Г.С. О психологии понимания // Научные записки МП УССР, НИИ психологии.- 1950.- Т.2.- С.7-57. (на укр. яз.).
103. Крымский С.Б. Характеристики понимания // Логический анализ естественного языка. - Вильнюс, 1982.- 175 с.
104. Кузин В.С. Психология.- Изд. второе, переработ. и доп.- М.: Высшая школа, 1982. 256 с.
105. Кукушкин В.Д., Неволин И.Ф., Бушуев В.С. Организация умственного труда / Под ред. проф. В.Н.Бринзы.- М., 1980. Ч. 1. 186 с.
106. Куровский В.Л. Развитие творческих способностей обучаемых в системе школа-ВУЗ” // Педагогическое образование и наука.- 2001.- №1.- С.61-62.
107. Ларина Н.Г. Оперативная диагностика умения студентов осваивать информацию как средство оптимизации учебного процесса в вузе // Психосемиотика познавательной деятельности и общения: Межвузовский сборник научных трудов / Отв. ред. М.В.Гамезо.- М.: МГЗПИ, 1988.- 174 с.
108. Ларина Н.Г Оперативно-комплексная оценка качества смыслового чтения при формировании студенческих групп // Материалы всесоюзной научно-практической конференции Психолого-педагогические проблемы обучения технике чтения, смысловому восприятию и пониманию текста”.- М.: Знание,1989.- С.106-108.
109. Лила М.В. Психологічні фактори успішного засвоєння іноземної мови учнями 7-9 класів (на матеріалі англійської мови): Автореф. дис канд. психол. наук: 19.00.07 / Український державний педагогічний університет імені М.П.Драгоманова.- К., 1996.- 24 с.
110. Линдсей П., Норман Д. Переработка информации у человека (введение в психологию).- М., 1974.- 550 с.
111. Литвиненко І.С. Формування пізнавальної активності як засіб розвитку дошкільників: Автореф. дисканд. психол. наук: 19.00.07. - Одеса, 2002.- 19с.
112. Луньков А.И. Способы организации опред