Психомоторна дія як фактор розумової активності в навчанні дітей п’яти – восьми років

Краткое описание

Академія педагогічних наук України
Інститут психології імені Г.С.Костюка

На правах рукопису

Роговик Людмила Степанівна

Психомоторна дія як фактор
розумової активності в навчанні дітей
п’яти восьми років

Спеціальність 19.00.07 педагогічна та вікова психологія

Дисертація на здобуття наукового
ступеня кандидата психологічних наук

Науковий керівник

Клименко Віктор Васильович,
доктор психологічних наук, професор

Київ 2003

ЗМІСТ
Стор.
ВСТУП .................................................................................................... 4-9
РОЗДІЛ І. Психомоторна дія як складова пізнавальної діяльності.... 10-51
1.1. Дослідження психомоторної організації людини в теоріях
пізнання.............................................................................. 10-20
1.2. Модель психомоторної дії в розумовій діяльності........... 20-30
1.3. Психомоторний розвиток в онтогенезі.............................. 30-50
Висновки............................................................................. 50-51
РОЗДІЛ II. Експериментальне дослідження психомоторної активності 52-105
2.1. Психологічні умови та механізми розумової активізації в навчальній діяльності............................................................................ 52-60
2.2. Характеристика методів дослідження психомоторної
активності .......................................................................... 61-76
2.3. Процедура, методи та вибірка дослідження.................... 76-103
2.3.1. Взаємозв’язок рухової та розумової активності в діяльності дітей старшого дошкільного віку...................................... 81-96
2.3.2. Характеристика психомоторної активності в навчальній діяльності дітей молодшого шкільного віку....................................... 96-103
Висновки........................................................................... 103-105
РОЗДІЛ ІІІ. Організація навчання з використанням психомоторних
компонентів.................................................................... 106-162
3.1. .. Принципи побудови змісту навчання.............................. 106-115
3.2. Експериментальне дослідження психомоторної активності в навчанні молодших школярів......................................................... 115-160
3.2.1. Актуалізація психомоторного типу в навчанні..... 119-133
3.2.2. Дослідження формування навчальних навичок.... 133-139
3.2.3. Вплив макрорухів на формування навички письма 139-144
3.2.4. Формування навичок читання через психомоторні
вправи...................................................................... 144-149
3.3. .. Аналіз результатів формуючого експерименту.............. 150-159
......... Висновки........................................................................... 159-160
ВИСНОВКИ......................................................................................... 161-162
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ............................................ 163-179
ДОДАТКИ............................................................................................ 180- 256

В С Т У П

Актуальність дослідження. Зміни в структурі та змісті загальної середньої освіти в Україні потребують психологічного обгрунтування педагогічних технологій початкового навчання. Зважаючи на психологічні особливості дітей 5-8-річного віку, виникає потреба в таких способах організації навчання, які б дозволили використати природну розумову активність дитини, що базується на гармонійній єдності рухів, мовлення та мислення.
Відомо, що в період адаптації до навчальної діяльності шестирічні учні особливо болісно переживають перехід до статичної пози сидіння, яка домінує в традиційній школі. В системі викладання навчальних завдань, спрямованих на формування навичок письма, читання та рахування, переважна роль надається мікрорухам. Макрорухи ж автоматично виключаються з пізнавального процесу, стаючи прерогативою фізичного виховання, а відтак втрачається наступність із дошкільним періодом дитинства. Однією з причин такого розриву є недостатнє використання знань про психомоторику дитини в практиці початкової школи.
З часів І.М.Сеченова поняття психомоторики розширювалось і збагачувалось. В науковому доробку з цієї проблеми міститься коло розв’язаних питань щодо вікових та індивідуальних особливостей засвоєння культурно-історичного досвіду (Б.Г.Ананьєв, Л.С.Виготський, В.А.Роменець та ін.); механізмів психомоторики в діяльності (С.Л.Рубінштейн, О.М.Леонтьєв, В.В.Клименко та ін.); цілісності тілесного простору в пізнанні (Л.І.Анциферова, В.С.Мерлін, В.О Моляко та ін.); взаємозв’язку макро- та мікрорухів у схемі тіла (П.К.Анохін, В.Н.Куніцина та ін.); екологічного розвитку (Н.Ю.Максимова, К.Л.Мілютіна та ін.), функціональної структури психомоторної дії (М.О.Бернштейн, Н.Д.Гордєєва та ін.).
В наукових розробках Е.Краніха, А.Лоуена, М.Фельденкрайза, Р.Штайнера та ін. розкриваються механізми активізації тілесної свідомості в пізнанні, які знайшли застосування в педагогічній практиці зарубіжжя. В розробці вітчизняних педагогічних технологій також використовувались дослідження розумової активності на основі взаємозв’язку моторних та розумових компонентів пізнавальної дії (П.Я.Гальперін, О.В.Запорожець та ін.), але вони орієнтувались на систему мікрорухів.
Отже, в дослідженнях проблеми активізації розумової діяльності поки що відсутнє теоретико-експериментальне обгрунтування наявності функціональної взаємодії макро- та мікрорухів в тілесному просторі дитини. Експериментально не досліджено можливостей повноцінного розвитку дитини в навчанні з використанням макрорухів при формуванні розумових дій та навчальних навичок. Відсутність наукового обґрунтування взаємозв’язку макро- та мікрорухів у ході пізнавальної діяльності дітей гальмує практичне використання можливостей психомоторної дії в навчальному процесі початкової школи.
Недостатня розробленість теоретичних та практичних аспектів проблеми, об’єктивна необхідність у пошуку нових, більш ефективних методів розвитку розумової активності учнів молодшого шкільного віку, обумовили вибір теми даного дослідження Психомоторна дія як фактор розумової активності в навчанні дітей п’яти - восьми років”.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Роботу виконано згідно з тематичним планом науково-дослідної роботи лабораторії вікової фізіології та шкільної гігієни Інституту психології імені Г.С.Костюка АПН України Визначення норм психічного і фізіологічного розвитку учнів” (0101 U 000534). Дана робота виконана у відповідності до плану наукової та навчальної діяльності Київського міського педагогічного університету ім. Б.Д.Грінченка, затверджена на вченій Раді (протокол № 1 від 25.03.1996 р.) та узгоджена з координаційною Радою АПН України (протокол № 4 від 23.05.2000 р.).
Об’єкт дослідження: психомоторні компоненти розумової діяльності дітей п’яти - восьми років.
Предмет дослідження: вплив психомоторної дії на розумову активність.
Мета роботи: виявити закономірності впливу макрорухів психомоторної дії на розумову активність дітей старшого дошкільного віку та обґрунтувати доцільність використання психомоторних компонентів у навчанні молодших школярів.
В роботі висловлюється припущення про те, що взаємозв’язок макро- та мікрорухів у тілесному просторі має таке ж важливе значення для активізації розумової діяльності молодших школярів, як і в дошкільному віці, тому збереження цілісності психомоторної дії в початковій школі забезпечить наступність у формуванні навчальних навичок дітей.
Завдання дослідження:
1. Теоретично обгрунтувати поняття психомоторної дії, визначити її місце та роль в пізнавальній діяльності дитини.
2. Визначити вплив психомоторної дії на активізацію розумової діяльності дітей віком 56, 67 та 78 років у відповідності до типу психомоторної активності.
3. Дослідити роль та місце макрорухів в тілесному просторі схеми тіла у дітей 67 та 78 років при формуванні навчальних навичок.
4. Розробити принципи технології навчання з використанням психомоторних компонентів для вчителів початкової школи.
Методологічну основу дослідження склали фундаментальні положення вітчизняної психології:
- культурно-історична теорія розвитку вищих психічних функцій Л.С. Виготського, яка дозволяє вивчати психомоторну дію в гармонійній системі пізнавального процесу;
- загальнопсихологічні (О.В.Запорожець, О.М.Леонтьєв, С.Д. Рубінштейн) та психофізіологічні (П.К.Анохін, М.О.Бернштейн) положення теорії, діяльності, згідно з якими психомоторна дія розглядається як складова пізнавального процесу;
- концепція Г.С.Костюка про взаємодію внутрішніх та зовнішніх чинників у психічному розвитку, на основі якої досліджується взаємозв’язок моторних та розумових компонентів психомоторної дії;
- теоретичні засади експериментально-генетичного методу дослідження діяльнісно-практичного розвитку особистості (В.В.Давидов, С.Д.Максименко), згідно з якими визначаються особливості функціонування механізмів психомоторної дії;
- положення теорії розвитку психомоторики людини (В.Ф. Іл’їн, В.В. Клименко, В.П.Озеров, І.М.Сеченов); теоретичні основи психомоторного (М.Ю. Кистяковська, М.М. Кольцова) та розумового розвитку в онтогенезі (Ж.Піаже, М.М. Подд’яков) ;
- теорії розвиваючого навчання (Д.Б. Ельконін, Ю.І. Машбиць, М.Й. Боришевський) та поетапного формування розумових дій (П.Я.Гальперін), згідно з якими розглядаються структурні компоненти психомоторної дії в навчанні; теоретичні положення про психологічні механізми регуляції навчальної діяльності (Л.О. Венгер, В.К. Котирло, О.Р. Лурія, В.О. Моляко, О.Я.Чебикін).
Методи дослідження: 1) Теоретичний аналіз, в основу якого покладено експериментально-генетичний метод (С.Д. Максименко); 2) Комплекс емпіричних методів: аналіз продуктів діяльності; спостереження в спеціально організованій діяльності (за методикою М.Я. Басова) для визначення типу психомоторної активності; 3) Експериментальні методи: тест Д.Векслера для вивчення рівня розумового розвитку; шкала М. Озерецького для вивчення рівня моторного розвитку; теппінг-тест для визначення індивідуального темпоритму діяльності; тест А.Керна-Йєрасика для діагностики просторового сприймання; вимірювання енергопотенціалу за методикою В.В.Клименка. В ході психолого-педагогічного експерименту визначався рівень навчальних навичок з письма, читання та рахування на основі зорово-слухового диктанту Л.О.Венгера, симультанного читання О.С.Гобової, та розвиваючих завдань О.З. Зака. Отримані дані піддавались математичній обробці.
Наукова новизна роботи:
- розроблено функціональну модель психомоторної дії, що дозволило описати та дослідити феномен психомоторної активності у дітей 5 8 років;
- вперше обґрунтовано типологію психомоторної активності дітей на основі виділення структурних складових психомоторної дії: мислення, почуття, уяви;
- виявлено закономірності впливу психомоторної дії на розумову активність дітей 5 8 років, які проявляються в індивідуалізації способів розв’язання пізнавальних задач при збереженні цілісності тілесного простору;
- визначено зміст процедури дослідження психомоторної активності у дітей старшого дошкільного та молодшого шкільного віку;
- отримало подальший розвиток уявлення про можливості розумової активізації дітей завдяки використанню психомоторних компонентів на початкових етапах навчання.
Теоретичне значення дослідження полягає у з’ясуванні ролі психомоторної активності дітей в системі їх пізнавальної діяльності, розкритті взаємозв’язку макро- та мікрорухів у тілесному просторі дітей 5-8 років; в розробці процедури дослідження психомоторної активності дітей старшого дошкільного і молодшого шкільного віку, а також педагогічного керівництва розвитком цієї активності.
Практичне значення:
- розроблено практичні рекомендації по використанню психомоторних вправ та завдань у навчальному процесі, які застосовувались у дошкільних закладах №№ 395, 585, школі І ступеню Стежина” та в середній школі № 175 м. Києва;
- на основі матеріалів дослідження було розроблено зміст процедури дослідження психомоторної активності дітей 6-річного віку, які вступають до школи;
- розроблено та впроваджено в навчальний план соціально-гуманітарного факультету КМПУ ім. Б.Д.Грінченка спецкурс Психомоторика”.
Апробація результатів дослідження здійснювалась під час виступів автора на II з’їзді Товариства психологів України (Київ, 1996), на Міжнародних семінарах з соціальної допомоги дітям-інвалідам (Франція-Бельгія, 1997; Львів, 1998); під час проведення семінарів-практикумів у середніх школах №№ 58, 175, 292 м. Києва та психомоторних тренінгів для працівників шкіл м. Києва. Розроблено й уведено в програму курсової перепідготовки КМПУ ім. Б.Д.Грінченка курс лекцій з психомоторики для вихователів, логопедів, музичних керівників, методистів дошкільних закладів та вчителів фізкультури.
Публікації. Результати дисертаційного дослідження опубліковано в 17 працях, у тому числі у 9 статтях в наукових фахових виданнях, затверджених ВАК України.
Особистий внесок автора в підготовці матеріалу Костюківських читань: розробка методики дослідження психомоторики дітей дошкільного віку.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, додатків та списку літератури (243 найменування). Основний зміст роботи містить 162 стор., загальний обсяг 256 стор.

Список литературы

ВИСНОВКИ

Узагальнення результатів проведеного дослідження дало підстави зробити такі висновки:
1. Встановлено, що перебіг і результати навчальної діяльності дитини істотно залежать від її психомоторної активності та присутності психомоторних компонентів на всіх етапах пізнавального процесу. Перевантаження зорових та слухових каналів сприймання в позі сидіння приводить до зниження розумової активності молодших школярів, отже в шкільному віці зміна пози тіла в макрорухах є так само необхідною, як в дошкільному віці. Це дозволяє характеризувати розвиток психомоторної дії в онтогенезі як процес динамічних змін поз тіла дитини, що сприяє розширенню меж тілесного простору завдяки взаємозв’язку розумової та моторної активності.
2. Розкрито змістовну та функціональну сутність психомоторної дії як чинника розумової активності дітей 5 8 років. Вона визначається ступенем психомоторної активності дітей в процесі пізнавальної та предметно-практичної діяльності та має такі властивості: 1) збереження цілісності тілесного простору завдяки підвищенню м’язової чутливості під час сприймання предметів та явищ, що виражається в сукупності макро- та мікрорухів; 2) виявляє індивідуальний спосіб засвоєння, постановки та реалізації мети діяльності; 3) сприяє актуалізації та усвідомленню власного досвіду розумових дій.
3. Виявлено індивідуальні відмінності у проявах психомоторної активності у дітей різних вікових груп, які проявляються у визначенні форми, змісту та способів розв’язання пізнавальної задачі. Знайдено, що чинниками, які детермінують певний тип цієї активності, виступають такі складові психомоторної дії: мислення, почуття, уява.
4. Розроблена нова типологія психомоторної активності, яка складається з трьох теоретично можливих типів, в залежності від ступеня переважання мовленнєвого (І тип), емоційно-чуттєвого (ІІ тип) або образного (ІІІ тип) чинників в структурі психомоторної дії.
5. Включення процедури дослідження психомоторної активності в зміст діагностики психологічної готовності дітей до шкільного навчання дозволяє враховувати індивідуальні здібності дітей до засвоєння навчальних навичок з письма, читання, рахування.
6. Внаслідок застосування розробленої моделі психомоторної дії знайдено спосіб конструювання програми ефективного навчання, яка забезпечує пізнавальну самостійність та формування відповідних здібностей дітей старшого дошкільного та молодшого шкільного віку.

список використаних джерел

1. Абрамова Г.С. Основные методы исследования в возрастной психологии // Практикум по возрастной психологии: Уч.пособие для студ.вузов. М.: «Академия». 1998. С. 21-85.
2. Абульханова-Славская К.А. Деятельность и психология личности. М., 1980. 336 с.
3. Айзенк Г.Дж. Интеллект: новый взгляд // Вопр.психологии. 1995. № 1. С.111-131.
4. Александров Ю.И. Макроструктура деятельности и иерархия функциональных систем // Психол.журнал. 1995. № 1. С. 26-30.
5. Ананьев Б.Г. Психология чувственного познания. М.: Изд-во АПН РСФСР, 1960. 486 с.
6. Ананьев Б.Г. Человек как предмет познания. Л.: Изд-во ЛГУ. 1968. 339 с.
7. Андрієвська В.В. Про зв’язок між когнітивним та афективним в теорії Жана Піаже // Психологія на перетині тисячоліть. Зб.наук. праць учасників П’ятих Костюківських читань. Том І. Київ: Гнозис, 1998. С. 43-49.
8. Анохин П.К. Очерки по физиологии функциональных систем. М.: Медицина. 1975. 448 с.
9. Аристотель. Трактат о душе // Собр.соч. в 4-х т. М.: Наука 1984. 830 с.
10. Баєв Б.Ф. Психологія внутрішнього мовлення. К.: Рад.школа, 1966. 190 с.
11. Басов М.Я. Общие основы педологии. М., 1931. 791 с.
12. Бауэр Т. Психическое развитие младенца: Пер.с англ.: 2-е изд. М.: Прогресс, 1985. 320 с.
13. Безруких М.М. Особенности выполнения графических движений детьми з разным уровнем школьной зрелости // Актуальные вопросы гигиены обучения и воспитания школьников: Физ.док.Всесоюзн.конфер. Харьков. 1987. С.20-22.
14. Бернгард Г. Психічні процеси як рухи. Пер.з нім. К., 1913 142 c.
15. Бернштейн Н.А. Очерки по физиологии движений и физиологии активности. М.: Медицина 1966. 349 с.
16. Блонский П.П. Память и мышление. М.-Л.: Наука. 1935. 214 с.
17. Божович Л.И. Личность и ее формирование в детском возрасте. Психологическое исследование. М: Просвещение, 1968. 464 с.
18. Богоявленский Д.Н., Менчинская Н.А. Психология учения // Психологическая наука в СССР. Т.ІІ. М., 1960. С. 304.
19. Богуславская З.М. Особенности ориентировочной деятельности в процессе формирования первоначальных представлений у детей дошкольного возраста // Вопр.психол. 1961. № 3. С. 93-101.
20. Богуславська Б.А. Деякі індивідуальні особливості першокласників в оволодінні навичкою читання // Питання психології навчання / За ред. І.О.Синиці. К.: Рад.школа, 1964. 224 с.
21. Бочарова С.П. О путях определения типологических особенностей высшей нервной деятельности учащихся в процессе учебной работы // Доклады АПН РСФСР. 1959. № 5. С. 101-104.
22. Бокатов А.И., Сергеев С.А. Детская йога. К.: Ника-Центр, 1999. 352с.
23. Брагина Н.Н., Доброхотова Т.А. Функциональные асимметрии человека. 2-е изд., перераб. и доп. М.: Медицина, 1988. 248 с.
24. Брунер Дж. Психология познания. М., 1977. 325 c.
25. Брунер Д. Процесс учения. М.: 1962.
26. Валлон А. Психическое развитие ребенка. М., 1967. 196 с.
27. Валлон А. От действия к мысли. М.: ИЛ. 195. 240 с.
28. Веккер Л.М. Восприятие и основы его моделирования. Л.: 1964. С.104.
29. Венгер Л.А. Восприятие и обучение (дошкольный возраст). М.: Просвещение. 1969. 365 с.
30. Венгер А.Л., Гинзбург М.Р. Методические рекомендации по наблюдению за психическим развитием учащихся подготовительных классов школ и подготовительных групп детских садов. М.: АПН СССР. 1983. 39 с.
31. Венгер А.Л., Цукерман Г.А. Психологическое обследование младших школьников. М.: Владос, 2001. 160 с.
32. Возрастные и индивидуальные особенности образного мышления учащихся / Под ред.И.С.Якиманской. М.: Педагогика, 1989. 224 с.
33. Вопросы обучения в детском саду / Под.ред.А.П.Усовой. М.: АПН РСФСР. 1952. 248 с.
34. Вундт В. Основы физиологической психологии / Пер. под ред.А.А.Крогиуса, А.Ф.Лазурского и Н.П.Нечаева. М. 1912. 320 с.
35. Выготский Л.С. Развитие высших психических функций. М.: 1960. 498 с.
36. Власова Т.М., Пфафенродт. Фонетическая ритмика: Пособие для учителя. М.: «Владос», 1996. 240 с.
37. Гальперин П.Я. Развитие исследований по формированию умственных действий // Психологическая наука в СССР. М.: АПН РСФСР, 1959. С.441-469.
38. Гальперин П.Я., Пантина Н.С. Зависимость двигательного навыка от типа ориентировки в задании. // Сб. «Ориентировочный рефлекс и ориентировочно-исследовательская деятельность». М.: Изд-во АПН РСФСР. 1958.
39. Гельфанд И.М. Исследование позы // Биофизика. 1963. № 8.
40. Гизатуллина Д.Х. Формирование познавательных функций в раннем онтогенезе. Автореф. Канд.психол. наук. Л., 1984. С.17.
41. Годфруа Ж. Что такое психология? В 2-х т. Пер.с фр. М.: Мир, 1996. 496 с.
42. Гобова Е.С. Понимать детей дело интересное. М.: Аграф, 1997. 240с.
43. Головей Л.А. Опыт изучения психомоторной организации человека: Автореферат дис. канд.психол.наук. Л., 1973. 24 с.
44. Гордеева Н.Д. Экспериментальная психология исполнительного действия. М.: Тривола. 1995. 321 с.
45. Грединарова Е.М. Учебно-игровая деятельность как средство формирования готовности к овладению учебной деятельностью К, 1998.
46. Гримак Л.П. Тело и психика // Л.П.Гримак. Резервы чел.психики. М.: Политиздат, 1987. С. 75-89.
47. Гурьянов Е.В. Навык и действие // Сб. Ученые записки МГУ, вып.90-й. М., 1945. С. 133-149.
48. Гуткина Н.И. Психологическая готовность к школе. М.: Образование, 1996. 160 с.
49. Давыдов В.В. Содержание и структура учебной деятельности школьников // Формирование учебной деятельности школьников. М.: Педагогика. 1982. С.10-21.
50. Давыдов В.В., Зинченко В.П. Принцип развития в психологии // Вопросы философии, 1980, № 12. С.47-60.
51. Джеймс У. Психология / Под ред.А.В.Петровского. М.: Педагогика. 1991. 368 с.
52. Диагностика учебной деятельности и интеллектуального развития детей. / Под ред. Д.Ошанина, А.Венгера. М.: НИИ ОПП 1981. 211 с.
53. Дистервег А. Принцип природосообразности в воспитании и обучении детей. СПб, 1993. 98 с.
54. Додонов Б.И. Эмоциональные типы, типичность и гармоническое развитие личности // Вопр. психол. 1978. № 3. С. 21-31.
55. Доналдсон М. Мыслительная деятельность детей. М.: Педагогика. 1985. 191 с.
56. Дорожевец А.Н., Соколова Е.Т. Исследование образа тела в зарубежной психологии // Вестник МГУ., сер.14., Психология, 1985. № 4. С.34-39.
57. Дружинин В.Н. Психология общих способностей. СПб: изд. «Питер», 1999. 368 с.
58. Дьюи Д. Психология и педагогика мышления. М., 1997.
59. Егоров Т.Г. Психология овладения навыком чтения. М.: Изд-во АПН РСФСР 1953. 263 с.
60. Жаров Л.С. Человеческая телесность: философский анализ. Р-н. Д.: РУ, 1988. 128 с.
61. Жинкин Н.И. О произвольном и непроизвольном упражнении звуков механизмами пения и речи. // Вопр.психол., 1978, № 4. С. 64-73.
62. Житникова Л.М. Формирование способов логического запоминания у дошкольников. Автореф. дис. канд.психол.наук. М., 1966. 24 с.
63. Забродин Ю.Н. Особенности решения сенсорных задач человеком. М., 1981. 74 с.
64. Завалишина Д.Н. Способ и структура действия. // Вопр.психол. 1971. № 6. С. 66-67.
65. Заззо Т., Стадии психического развития ребенка. В кн. «Развитие ребенка». М., 1968.
66. Заика Е.В. Игры для развития внутреннего плана действий школьников // Вопр.психол. № 5. 1994.
67. Зак А.З. Диагностика видов мышления у младших школьников М.: Изд-во Междунар.образоват. психол.коледжа, 1995.86 с.
68. Залкинд А.Б. Основные вопросы педологии. М, 1930 262 с.
69. Занков Л.В. Избранные педагогические труды. М.: Педагогика. 1990. 424 с.
70. Запорожец А.В. Развитие произвольных движений. М.: Изд-во АПН РСФСР. 1960. 428 с.
71. Запорожец А.В., Зинченко В.П. Восприятие, движение, действие // Познавательные процессы. Ощущения, восприятия. М., 1982. С.50-80.
72. Зинченко В.П. Образ и деятельность. Воронеж. 997.608 с.
73. Ибрагимов Х.И. Дифференцированное восприятие и операционный уровень мышления у детей 4-8 лет. // Вопр.психол. 1988. № 1. С.158-162.
74. Изард К. Эмоции человека / Пер. С англ. М.: МГУ, 1980. 440 с.
75. Іванова О.Ф. Історія психології ХІХ-ХХ ст.. Навч.посібник. Харків, 1995. 156 с.
76. Игры и упражнения для развития умственных способностей у детей дошкольного возраста. Книга для воспитателей детского сада / Под ред.Л.А.Венгера, О.М.Дьяченко и др. Сост. Л.А.Венгер. М.: Просвещение. 1989. 127 с.
77. Ильин Е.П. Дифференциальная психофизиология. 2-е изд. С-Пб. 2001. 464 с.
78. Ительсон Л.Б. Психология обучения // Возрастная и педагогическая психология. М., 1979. 279 с.
79. Кабанова-Меллер Е.Н. Роль образа в решении задач // Вопр.психологии. 1970. № 5. С.122-130.
80. Кабанова Меллер Е.Н. О проблеме конкретного и абстрактного в умственной деятельности учащихся. // Вопр.психол. 1961, № 6. С. 15-18.
81. Калмыкова З.И. Продуктивное мышление как основа обучаемости. М.: Педагогика, 1981. 200 с.
82. Каптерев А.П. Детская и педагогическая психология. М., 1999.
83. Кащенко В.П. Педагогическая коррекция. М.: Просвещение, 1992. 223 с.
84. Крайг Г. Психология развития. СПб.: Питер, 2000. 992 с.
85. Краних Э.М. Я в развитии ребенка, подростка и молодого человека // Человек. № 6. 1999. С.29-43.
86. Красота и мозг. Биологические аспекты эстетики. Под ред. И.Ренглера, Б.Херцбергера, Д.Эпстайна. М.: Мир. 1995. 335 с.
87. Кистяковская М.Ю. Развитие движений у детей первого года жизни. М.: Педагогика, 1970. 224 с.
88. Кислюк Г.А. К вопросу о формировании навыков у детей дошкольного возраста // Вопр.психол. 1956. № 6. С. 112-124.
89. Клименко В.В. Механізми психомоторики людини: Монографія. К., 1997. 192 с.
90. Клименко В.В. Психологические тесты таланта. Харьков: Фолио, 1996. 328 с.
91. Кольцова М.М. Двигательная активность и развитие функций мозга ребенка. М., 1973. 243 с.
92. Кондратьева Н., Комкова О. Как использовать модель для развития речевого творчества // Дошк.восп. 1991. № 10. С.52-56.
93. Конопкин О.А. Психологические механизмы регуляции деятельности. М.: Наука. 1980 256 с.
94. Корсакова Н.К. Неуспевающие дети: нейропсихологическая диагностика трудностей в обучении младших школьников. М., 1997.
95. Коссов Б.Б. Психологические проблемы физического воспитания школьников. / Сб. научных трудов. / Редколлегия: Б.Б.Коссов и др. М.: 1989. 182 с.
96. Костюк Г.С. Навчально-виховний процес і психічний розвиток особистості. К.: Рад.школа. 1989. 608 с.
97. Котлярова Л.В. Індивідуальні особливості взаємодії двох сигнальних систем у процесі формування рухових навичок. // Наук.записки Інституту психології”. К.: Рад.школа. Том Х. С. 194-232.
98. Лабунская В.А. Психология экспрессивного поведения. М., 1989. 64с.
99. Лазурский А.Ф. Общая и экспериментальная психология. СПб 1912. 263 с.
100. Ланге Н.Н. Душа ребенка в первые годы жизни. Одесса 1891.
101. Лебединский М.С. Развитие высшей моторики у ребенка. М., 1931.
102. Леви-Стросс К. Первобытное мышление. М., 1994.
103. Леонтьев А.Н. Деятельность. Сознание. Личность. М.: 1972 304 с.
104. Леонтьев А.Н. Проблемы развития психики М.: Мысль 1965 573 с.
105. Локалова Н.П. Зачем нужна школьникам физкультура: точка зрения психолога // Вопр.психол., 1989, № 3. С. 106-112.
106. Ломов Б.Ф. О системном подходе в психологии // Вопр.психол. 1975 № 2. С.31-35.
107. Лосев А.Ф. Проблема символа и реалистическое искусство. М., 1976. 368 с.
108. Лоуэн А. Психология тела (телесноориентированный биоэнергетический психоанализ) / пер. с англ. М., 1997.200 с.
109. Лурия А.Р. Очерки психофизиологии письма. М.: Изд-во АПН РСФСР 1950. 83 с.
110. Майер Г. Психология эмоционального мышления // Хрестоматия по общей психологии. Психология мышления / Под ред. Ю.Б.Гиппенрейтер, В.В. Петухова. М.: Изд.МГУ. 1981. С.123-129.
111. Максименко С.Д. Основи генетичної психології. К.: НПЦ Перспектива, 1998. 220 с.
112. Максименко С.Д. Психологія в соціальній та педагогічній практиці. Навч. посібник для вищої школи. К.: Наукова дцмка, 1999. 216 с.
113. Максименко С.Д., Зайчук В.О., Клименко В.В., Соловієнко В.О. Загальна психологія. Підручник для студ.вузів. За заг.редакцією С.Д.Максименка. К.: Форум, 2000. 543 с.
114. Менегетти А. Онтопсихологическая педагогика. Пермь, 1993.
115. Менчинская Н.А. Проблемы учения и умственного развития школьников.: Избр.психол.труды. М.: Педагогика, 1989. 218 с.
116. Менчинская Н.А. Развитие ребенка от рождения до года // Вопр.психологии., 1996. - № 3. С.72-87.
117. Максимова Н.Ю., Милютина Е.Л. Курс лекций по детской пато-психологии: Учебное пособие. Ростов н/Д.: Феникс, 2000. 576 с.
118. Марютина Т.М., Ермолаев О.Ю. Психофизиология: Учебное пособие. М.: Изд-во УРАО, 1998. 240 с.
119. Матюшкин А.М. Психологическая структура, динамика и развитие познавательной активности. // Вопр.психол. 1982. № 4. С. 5-17.
120. Мерлин В.С. Очерк интегрального исследования индивидуальности. М.: Педагогика. 1986. 256 с.
121. Мерлин В.С. Проблемы экспериментальной психологии личности // Проблемы эксп.психол.личн. Уч.записки Т. 77. Вып. 6/ Под ред. В.С.Мерлина. Пермь, 1970. С. 8-12.
122. Мерлин В.С., Климов Е.А. Формирование индивидуального стиля деятельности в процессе обучения // Вопр.психологии личности и познания. Тезисы докладов на научной конф.психологов Урала. Н.Тагил. 1966. С. 3-35.
123. Методические рекомендации по определению функциональной готовности детей к поступлению в школу. М.: Ин-т гигиены детей и подростков, 1979. 16 с.
124. Мюнстенберг Г. Основы психотехники. СПб, 1996.
125. М’ясоїд П.А. Проблема психології розвитку // Педагогіка і психологія. 1999. № 1. С.5-12.
126. Мясоед П.А. Системно-деятельностный подход в психологии развития // Воп.психол. 1999, № 5. С. 90-100.
127. Наживин Ю.С. Характеристики саморегуляции сенсомоторной деятельности в адаптационный период. М., 1978. 112 с.
128. Немов Р.С. Психология. В 3-х книгах. Экспериментальная педагогическая психология и психодиагностика. М.: Владос, 1995. 512 с.
129. Нечаев А.П. Руководство к экспериментально-психологическому последованию детей. М., 1925. 78 с.
130. Непомнящая Н.И. Становление личности ребенка 6-7 лет. М.: Педагогика, 1992. 160 с.
131. Никитин В.Н. Психология телесного сознания. М.: Алетейа, 1998. 488 с.
132. Нижегородцева Н.В. Психологическая структура готовности детей к усвоению грамоты: Дис. Канд.психол.наук. Ярославль 147 с.
133. Обозов Н.Н. Практическая психология: От тела к душе”. С.-Пб, 1995. 41 с.
134. Обухова Л.Ф. Этапы развития детского мышления. М.: МГУ. 1972. 151 с.
135. Обучение, воспитание и развитие детей шестилетнего возраста: Пособие для учителя / Сост. И.А.Петрова.