Раєвська Ірина Миколаївна. Розвиток дослідницьких умінь учителів початкової школи у системі післядипломної педагогічної освіти

Краткое описание

Раєвська Ірина Миколаївна. Розвиток дослідницьких умінь учителів початкової школи у системі післядипломної педагогічної освіти.- Дис. канд. пед. наук: 13.00.04, Херсон. держ. ун-т. - Херсон, 2014.- 260 с.

Міністерство освіти і науки України
Херсонський державний університет

На правах рукопису

Раєвська Ірина Миколаївна

УДК 37.02+37.018.46

РОЗВИТОК ДОСЛІДНИЦЬКИХ УМІНЬ УЧИТЕЛІВ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ У СИСТЕМІ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ПЕДАГОГІЧНОЇ ОСВІТИ

13.00.04 – теорія і методика професійної освіти

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата педагогічних наук

Науковий керівник:
доктор педагогічних наук,
професор Барбіна Є. С.

Херсон - 2014
Зміст
Вступ 3
Розділ 1. Розвиток дослідницьких умінь учителів початкової школи у системі післядипломної педагогічної освіти як психолого-педагогічна проблема 12
1.1. Теоретичні засади розвитку дослідницьких умінь учителів початкової школи 12
1.2. Специфіка дослідницьких умінь учителів початкової школи 39
1.3. Особливості розвитку дослідницьких умінь у системі післядипломної педагогічної освіти 52
Висновки з першого розділу 70
Розділ 2. Експериментальне дослідження розвитку дослідницьких умінь учителів початкової школи 74
2.1. Критерії, показники та рівні розвитку дослідницьких умінь учителів початкової школи 74
Характеристика рівнів розвитку дослідницьких умінь 95
2.2. Аналіз сучасного стану розвитку дослідницьких умінь учителів початкової школи 97
Висновки до другого розділу 118
Розділ 3. Педагогічні умови розвитку дослідницьких умінь учителів початкової школи у системі післядипломної педагогічної освіти 121
3.1. Теоретичне обґрунтування педагогічних умов розвитку дослідницьких умінь учителів початкової школи 121
3.2. Реалізація педагогічних умов розвитку дослідницьких умінь учителів початкової школи у системі післядипломної педагогічної освіти 135
3.3. Аналіз результатів експериментальної роботи 162
Висновки до третього розділу 170
Висновки 173
Список використаних джерел: 177
Додатки 206

ВСТУП

Актуальність дослідження. Інтенсивні соціокультурні зміни, процеси євроінтеграції в Україні зумовили якісне перетворення системи професійної підготовки вчителя на різних етапах неперервної педагогічної освіти, яка має забезпечувати оптимальні передумови для самореалізації особистості вчителя, розкриття її потенційних можливостей і вмінь інноваційного оновлення педагогічного процесу.
За таких умов актуалізується проблема формування й розвитку дослідницьких умінь учителів, здатних творчо вирішувати професійні проблеми дослідницьким шляхом.
Аналіз психолого-педагогічної літератури свідчить про наявність теоретико-практичних досліджень з цієї проблеми. Методологія педагогічних досліджень, її специфіка розкрита в працях науковців Ю. Бабанського, М. Болдирєва, С. Гончаренка, В. Загвязинського, І. Зимньої, Н. Кузьміної, В. Раєвського, М. Скаткіна та ін.
На виявлення особливостей формування дослідницьких умінь майбутніх учителів у вишівський та післявишівський періоди спрямовували свої дослідження В. Андреєв, М. Князян, A. Матюшкін, Н. Недодатко, П. Підкасистий, Г. Сухобська, М. Фалько, О. Чугайнова, Т. Шамова. Специфіку дослідницької діяльності студентів, вплив пошуково-дослідної роботи викладачів на розвиток інтересу майбутніх учителів до науки висвітлювали у своїх дослідженнях С. Балашова, Л. Голуб, М. Гловин, Л. Коржова, В. Кулешова, В. Савченко, К. Степанюк, О. Миргородська, В. Литовченко, О. Рогозіна, Т. Шипілова. Технологію формування дослідницьких умінь учителя обгрунтували у своїх роботах М. Гладишева, С. Раков, Т. Шамова. Окремі аспекти розвитку дослідницьких умінь у системі післядипломної педагогічної освіти розкрили В. Базелюк, Л. Горбунова, В. Маркова, Є. Нікітін, А. Старєва, Т. Талманова, Г. Чикунова, З. Шершньова та ін.
Однак, проблеми розвитку дослідницьких умінь учителів початкової школи у системі післядипломної педагогічної освіти залишилися недостатньо вивченими незважаючи на значну кількість досліджень щодо професійної підготовки учителів початкової школи (Б. Андрієвський, О. Біда, А. Богуш, Л. Коваль, І. Пальшкова, О. Острянська, Л. Пєтухова, О. Савченко, С. Скворцова, Л. Сущенко, Л. Хомич, Л. Хоружа та інші).
Перед системою неперервної педагогічної освіти постає проблема не лише підвищення якості фахових знань учителів, але й умінь використання їх для розв’язання професійних завдань дослідницьким шляхом. Таким чином, необхідність дослідження зумовлена суперечностями між:
• постійним зростанням вимог суспільства до оволодіння вчителями науковою та дослідно-експериментальною діяльністю і реальним станом їхньої професійної підготовки до цього;
• актуальністю питань розвитку дослідницьких умінь учителів й недостатнім рівнем науково-методичного забезпечення цього процесу;
• системно-цілісним характером дослідницьких умінь учителів початкової школи і відсутністю відповідної моделі їх розвитку в умовах післядипломної педагогічної освіти.
Актуальність проблеми, наявні суперечності, необхідність та можливість їх подолання зумовили вибір теми дисертаційного дослідження «Розвиток дослідницьких умінь учителів початкової школи у системі післядипломної педагогічної освіти».
Зв‘язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано відповідно до тематичного плану науково-дослідних робіт Херсонського державного університету «Моніторинг освітньо-наукового простору як фактор інноваційного розвитку вищого навчального закладу» (номер державної реєстрації 0128U001436), є складовою комплексної теми та входить до плану роботи комунального вищого навчального закладу «Херсонська академія неперервної освіти» Херсонської обласної ради із проблеми «Теоретико-методичні основи вдосконалення системи освіти та її кадрового забезпечення»(0104U010624). Тему дисертації затверджено вченою радою Херсонського державного університету (протокол № 7 від 02.02.2009 р.) та узгоджено в Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології АПН України (протокол № 3 від 31.03.2009 р.).
Об’єкт дослідження – процес післядипломної педагогічної освіти вчителів початкової школи.
Предмет дослідження – розвиток дослідницьких умінь учителів початкової школи у системі післядипломної педагогічної освіти.
Мета дослідження – визначити, теоретично обґрунтувати та експериментально перевірити педагогічні умови розвитку дослідницьких умінь учителів початкової школи у системі післядипломної педагогічної освіти та модель цього процесу.
У дослідженні було висунуто припущення про те, що розвиток дослідницьких умінь учителів початкової школи у системі післядипломної педагогічної освіти буде продуктивним, якщо в навчальному процесі реалізувати такі педагогічні умови:
- усвідомлену мотивацію вчителів початкової школи до розвитку дослідницьких умінь як передумову творчої професійно-дослідницької діяльності з відповідною рефлексивною позицією стосовно їх удосконалення;
- зорієнтованість навчального процесу на розвиток дослідницьких умінь учителів шляхом створення індивідуальних програм із подальшою корекцією їх у процесі саморозвитку;
- створення науково-дослідницького середовища на засадах особистісно-індивідуального підходу з метою компенсації недостатнього розвитку дослідницьких умінь;
- оперативну діагностику та корекцію розвитку дослідницьких умінь учителів початкової школи в системі післядипломної педагогічної освіти.
Відповідно до об’єкта, предмета та поставленої мети визначено такі завдання дослідження:
1. Здійснити аналіз філософської та психолого-педагогічної літератури з метою уточнення й наукового обґрунтування сутності поняття «дослідницькі вміння вчителів початкової школи» та їх структури.
2. Виявити специфіку дослідницьких умінь учителів початкової школи та особливості їх розвитку у системі післядипломної педагогічної освіти.
3. Визначити критерії, показники та схарактеризувати рівні розвитку дослідницьких умінь учителів початкової школи.
4. Теоретично обґрунтувати, практично реалізувати педагогічні умови, що є необхідними для позитивної динаміки рівнів розвитку дослідницьких умінь учителів початкової школи у системі післядипломної педагогічної освіти та модель цього процесу.
5. Підготувати та розробити науково обґрунтований навчально-методичний комплекс, спрямований на розвиток дослідницьких умінь учителів початкової школи у післядипломній освіті.
Для вирішення поставлених у дослідженні завдань, досягнення мети і перевірки гіпотези використовувався комплекс взаємопов’язаних методів дослідження:
теоретичні: вивчення й аналіз філософської, психолого-педагогічної, науково-методичної літератури з досліджуваної проблеми з метою теоретичного узагальнення основних підходів до її розв‘язання; аналіз, синтез, порівняння, моделювання, узагальнення – з метою визначення сутності і структурних компонентів дослідницьких умінь, особливостей їх розвитку в післядипломній освіті та побудови моделі цього процесу (1.1, 1.2, 2.1, 3.2);
емпіричні: діагностичні (бесіди, опитування, тестування, анкетування вчителів, педагогічне спостереження), педагогічний експеримент (констатувальний, формувальний) з метою перевірки гіпотези дослідження, прогностичні методи (експертні оцінки, узагальнення характеристик), аналіз навчальних програм з метою з’ясування стану досліджувальної проблеми, статистична обробка отриманих даних для аналізу стану проблеми у закладах післядипломної освіти, експериментальна перевірка результатів, рефлексія власної професійної діяльності, самоспостереження, самооцінка (1.3, 2.2, 3.1, 3.2);
статистичні: аналіз матеріалів дослідно-експериментальної роботи з використанням методів математичної статистики та їх інтерпретація для встановлення достовірності й репрезентативності одержаних результатів (3.1, 3.2, 3.3).
Експериментальною базою дослідження було обрано Житомирський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти (м. Житомир), Миколаївський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти (м. Миколаїв), Одеський обласний інститут удосконалення вчителів (м. Одеса), Комунальний вищий навчальний заклад «Херсонська академія неперервної освіти» Херсонської обласної ради (м. Херсон). До участі в експерименті було залучено 609 осіб. У формувальному експерименті брали участь 259 осіб.
Результати дисертаційного дослідження впроваджено в систему роботи КВНЗ «Херсонська академія неперервної освіти» Херсонської обласної ради (довідка № 01-23/780 від 18.12.13 р.), Миколаївського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти (довідка № 2455/17-10 від 24.12.2013 р.), Житомирського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти (протокол від 26.12.2013р. №12), Одеського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти (довідка № 11 від 28.02.2014 р.).
Наукова новизна одержаних результатів дослідження полягає в тому, що автором було:
- вперше теоретично обґрунтовано та експериментально перевірено педагогічні умови розвитку дослідницьких умінь учителів початкової школи у системі післядипломної педагогічної освіти та модель цього процесу (усвідомлена мотивація вчителів початкової школи до розвитку дослідницьких умінь як передумова творчої професійно-дослідницької діяльності з відповідною рефлексивною позицією стосовно їх удосконалення; зорієнтованість навчального процесу на розвиток дослідницьких умінь учителів шляхом створення індивідуальних програм із подальшою корекцією їх у процесі саморозвитку; створення науково-дослідницького середовища на засадах особистісно-індивідуального підходу з метою компенсації недостатнього розвитку дослідницьких умінь; оперативна діагностика та корекція розвитку дослідницьких умінь учителів початкової школи в системі післядипломної педагогічної освіти);
- виявлено специфіку дослідницьких умінь учителів початкової школи та особливості їх розвитку в системі післядипломної педагогічної освіти;
- визначено критерії (мотиваційно-цільовий, змістово-процесуальний, рефлексивно-діяльнісний), показники в межах кожного критерію розвитку дослідницьких умінь учителів початкової школи в післядипломній освіті;
- розроблено й обґрунтовано модель розвитку дослідницьких умінь учителів початкової школи в системі післядипломної педагогічної освіти;
- уточнено сутність поняття «дослідницькі вміння вчителів початкової школи» та структуру дослідницьких умінь;
- подальшого розвитку набули: положення щодо впровадження у навчальний процес закладів післядипломної освіти інноваційних форм, методів і засобів навчання з метою розвитку дослідницьких умінь; методика розвитку дослідницьких умінь учителів початкової школи в системі післядипломної педагогічної освіти.
Практична значущість одержаних результатів полягає у розробці та впровадженні навчальної програми спецкурсу «Розвиток дослідницьких умінь педагога» для вчителів початкової школи, спрямованого на розширення, модернізацію та удосконалення змісту роботи зі слухачами системи післядипломної педагогічної освіти; створенні науково-методичного посібника «Розвиток дослідницьких умінь учителів початкової школи у післядипломній освіті» для працівників закладів післядипломної педагогічної освіти, управлінь (відділів) освіти щодо змісту, форм, етапів та алгоритму формування й розвитку, визначення рівнів й оцінки дослідницьких умінь учителів початкової школи та «Термінологічного словника педагога-дослідника»; розробленні комплексу навчальних завдань та методик, спрямованих на розвиток дослідницьких умінь учителів початкової школи і тестів для перевірки рівнів їх розвитку.
Достовірність результатів дослідження забезпечувалася методологічною і теоретичною обґрунтованістю вихідних концептуальних положень; використанням системи методів дослідження; якісним і кількісним аналізом одержаних даних; експериментально-дослідною перевіркою висунутої гіпотези; статистичною обробкою даних експерименту.
Апробація результатів дослідження здійснювалася на наукових конференціях різного рівня:
міжнародних: «Психолого-педагогічні засади діяльності фахівця: історія, теорія, практика» (м. Херсон, 2013 р.), «Управління післядипломною освітою: реалії, тенденції, перспективи» (м. Херсон, 2013 р.), «Актуальні проблеми дошкільної та початкової освіти в контексті педагогічних ідей Фрідріха Фребеля» (м.Херсон, 2014 р.);
всеукраїнських: «Актуальні проблеми педагогіки та психології вищої технічної освіти» (м. Херсон, 2008 р.), «Формування адекватної самооцінки як фактор реалізації професійного потенціалу особистості» (м. Херсон, 2009 р.), «Проектування соціально-розвивального середовища сучасного навчального закладу» (м. Херсон, 2009 р.), «Удосконалення професійної компетентності спеціалістів дошкільних навчальних закладів та початкової школи в інформаційному просторі післядипломної освіти» (м. Херсон, 2009 р.), ХVІ Всеукраїнських педагогічних читаннях «В.О. Сухомлинський у діалозі з сучасністю: ціннісні виміри в освіті» (м. Херсон, 2009 р.), «Психолого-педагогічні умови організації розвивального середовища в закладах освіти» (м.Херсон, 2010р), «Психолого-педагогічні умови реалізації компетентнісно орієнтованого підходу в системі підвищення кваліфікації вчителів початкових класів та педагогічних працівників ДНЗ» (м. Херсон, 2010 р.), «Удосконалення підготовки майбутнього педагога в контексті Болонської конвенції» (м. Мукачево, 2010 р.), «Науково-дослідна робота у вищих навчальних закладах: досвід та проблеми» (м. Одеса, 2011р., 2012 р.);
регіональних: «Психолого-педагогічні засади діяльності вчителя: історія, теорія, практика» (м. Херсон, 2010 р.);
обласних: «Проблеми компетентності в системі дошкільної та початкової ланок освіти» (м. Херсон, 2007 р.), «Психолого-педагогічні умови реалізації компетентнісно орієнтованого підходу в системі підвищення кваліфікації вчителів початкових класів та педагогічних працівників дошкільних навчальних закладів» (м. Херсон, 2010 р.), «Гуманістичний підхід як основа якості та доступності дошкільної та початкової освіти» (м. Херсон, 2011 р.), «Всебічний розвиток гармонійної особистості дошкільника та молодшого школяра в умовах сучасності» (м. Херсон, 2012 р.); «Упровадження педагогічних ідей К.Д. Ушинського в сучасних загальноосвітніх навчальних закладах (до 185-річчя від дня народження)» (м. Херсон, 2009 р.), «Ян Амос Коменський – великий педагог минулого» (м. Херсон, 2012 р.).
Публікації. Основні теоретичні положення й результати дослідження висвітлено автором у 28 одноосібних публікаціях, з яких: у фахових виданнях України – 10, у зарубіжних фахових виданнях – 1, у матеріалах і тезах конференцій – 14, програма спецкурсу – 1, навчально-методичний посібник – 1, термінологічний словник – 1.
Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків до кожного розділу, списку використаних джерел (270 найменувань), 5 додатків на 44 сторінках. Загальний обсяг дисертації 260 сторінок, з них основного тексту – 176. У роботі наведено 20 таблиць і 6 рисунків.

Список литературы

ВИСНОВКИ

У дисертації здійснено теоретичне та експериментальне дослідження проблеми розвитку дослідницьких умінь учителів початкової школи у системі післядипломної педагогічної освіти. Результати, одержані в процесі виконаного дослідження, підтвердили гіпотезу, покладену в його основу, а досягнута мета і вирішені завдання дослідження дають змогу зробити такі висновки:
1. Проблема розвитку дослідницьких умінь учителів учителів початкової школи у системі післядипломної педагогічної освіти є актуальною, складною і багатоаспектною з огляду на сучасні тенденції розвитку навчання дорослих в європейському освітньому просторі.
У результаті вивчення психолого-педагогічної літератури через поняття «вміння», «дослідницькі вміння» сформульовано провідне поняття дослідження – дослідницькі уміння учителів початкової школи. Цей багатогранний феномен ми розглядаємо як інтеграційне надбання особистості вчителя, що відображає його здатність до адаптаціїї й наукового пошуку, формується у процесі дослідницької діяльності при наявності відповідних знань, умінь і навичок, розвивається у поєднанні мотиваційно-цільового, змістово-процесуального, рефлексивно-діяльнісного критеріїв, забезпечуючи самовизначення й саморозвиток його особистості.
2. Специфіка дослідницьких умінь учителів початкової школи зумовлена особливостями багатоаспектної професійної діяльності, що має багато вимірів і напрямів; професійними та особистісними характеристиками і комунікативними якостями, які сконцентровані у психологічному портреті вчителя початкової школи; змістом навчально-виховного процесу в початковій школі, що передбачає багатопрофільність спеціальності, де вчитель одночасно виступає організатором, керівником і частиною соціально-виховного середовища школи.
3. Особливості розвитку дослідницьких умінь учителів у системі післядипломної педагогічної освіти зумовлені специфікою її функцій, а саме: компенсаторною, адаптивною, прогностичною, рефлексивною, аналітичною, консультативною, мотиваційною, перетворювальною, розвивальною.
4. Спираючись на сучасні теоретичні підходи стосовно критеріїв досліджуваного утворення, у роботі розроблена найбільш оптимальна їх сукупність: мотиваційно-цільовий, змістово-процесуальний, рефлексивно-діяльнісний. Визначені критерії, їх змістові характеристики та показники покладено в основу виділених рівнів розвитку дослідницьких умінь учителів початкової школи.
5. Базуючись на методологічному підґрунті дослідження, побудовано модель розвитку дослідницьких умінь учителів початкової школи, що містить такі структурно-функціональні складники: мету, принципи, зміст, форми, методи розвитку дослідницьких умінь, а також прогнозований результат – підвищення рівнів розвитку дослідницьких умінь. Визначено, що окреслений процес відбувається в трьох площинах: у курсовій перепідготовці на базі закладів післядипломної освіти, у міжкурсовий період на базі районних, шкільних методичних служб, у самоосвітній діяльності на базі альтернативних форм післядипломної освіти за вибором самого учителя.
Базуючись на теоретико-практичному аналізі сучасного стану розвитку дослідницьких умінь учителів початкової школи, у дослідженні визначено, теоретично обґрунтовано та практично реалізовано педагогічні умови, що забезпечують ефективність їх розвитку в системі післядипломної педагогічної освіти: усвідомлену мотивацію вчителів початкової школи до розвитку дослідницьких умінь як передумову творчої професійно-дослідницької діяльності з відповідною рефлексивною позицією стосовно їх удосконалення; зорієнтованість навчального процесу на розвиток дослідницьких умінь учителів шляхом створення індивідуальних програм із подальшою корекцією їх у процесі саморозвитку; створення науково-дослідницького середовища на засадах особистісно-індивідуального підходу з метою компенсації недостатнього розвитку дослідницьких умінь; оперативну діагностику та корекцію розвитку дослідницьких умінь учителів початкової школи в системі післядипломної педагогічної освіти.
Аналіз результатів експериментальної перевірки визначених педагогічних умов підтвердив гіпотезу дисертаційного дослідження щодо ефективності їх впливу.
Статистично значуща різниця коефіцієнтів розвитку дослідницьких умінь учителів початкової школи у системі післядипломної педагогічної освіти контрольної та експериментальної груп до і після проведення формувального експерименту свідчить про доцільність та ефективність їх реалізації. Так, у ЕГ виявилось 19,7% вчителів з високим рівнем розвитку дослідницьких умінь (проти 6% – до початку проведення експериментальної роботи). Середнього рівня розвитку дослідницьких умінь досягли 70% вчителів ЕГ (порівняно з 37,2% до початку формувального експерименту). Відсоток вчителів ЕГ, у яких було виявлено низький рівень розвитку дослідницьких умінь порівняно з результатами констатувального експерименту значно зменшився (з 56,8% до 10,3%). На початку експерименту показники контрольної та експериментальної груп не мали суттєвої різниці. У результаті проведеної роботи, як показав контрольний зріз обох груп, відбулися позитивні зміни в експериментальній групі у порівнянні з контрольною (високий рівень зріс на 13,7%, середній – на 32,8%, низький знизився на 46,5%).
6. У розробленому навчально-методичному комплексі вчителям початкової школи запропоновано: науково-методичний посібник «Розвиток дослідницьких умінь учителів початкової школи у післядипломній освіті», комплект дидактичного забезпечення з орієнтовно-тематичним планом і програмою спецкурсу; сукупність методик для вимірювання рівнів розвитку дослідницьких умінь учителів початкової школи, «Термінологічний словник педагога-дослідника».
Таким чином, вирішення завдань дисертаційного дослідження зумовило досягнення його мети.
Проведене дослідження не вичерпує всієї повноти проблеми розв’язання розвитку дослідницьких умінь учителів початкової школи у системі післядипломної педагогічної освіти. Залишаються актуальними і потребують подальших досліджень такі питання:
- організаційно-методичне забезпечення розвитку дослідницьких умінь учителів початкової школи за умов самоосвіти і самовдосконалення;
- порівняльні дослідження розвитку дослідницьких умінь учителів початкової школи в Україні та європейських країнах тощо.