РЕЛІГІЙНА ОСВІТА В СЕРЕДНІХ ЗАГАЛЬНООСВІТНІХ ЗАКЛАДАХ НОВИХ ФЕДЕРАЛЬНИХ ЗЕМЕЛЬ НІМЕЧЧИНИ

Краткое описание

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ «ОСТРОЗЬКА АКАДЕМІЯ»

На правах рукопису

РЕВІНКЕЛЬ ОКСАНА ОЛЕКСАНДРІВНА

УДК 371 (430):2

РЕЛІГІЙНА ОСВІТА В СЕРЕДНІХ ЗАГАЛЬНООСВІТНІХ ЗАКЛАДАХ НОВИХ ФЕДЕРАЛЬНИХ ЗЕМЕЛЬ НІМЕЧЧИНИ

13.00.01 – загальна педагогіка та історія педагогіки

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата педагогічних наук

Науковий керівник
Жуковський Василь Миколайович
доктор педагогічних наук, професор

Острог – 2013

ЗМІСТ
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ.....................................................................4
ВСТУП…………………………………………………………………………...…5
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ РЕЛІГІЙНОЇ ОСВІТИ В СЕРЕДНІХ ЗАГАЛЬНООСВІТНІХ ЗАКЛАДАХ НОВИХ ФЕДЕРАЛЬНИХ ЗЕМЕЛЬ НІМЕЧЧИНИ .......................................................................................................18
1.1. Стан розробки проблеми релігійної освіти в нових федеральних землях ФРН…………………………………………………........………………18
1.2. Аналіз понятійно-категоріального апарату дослідження………….38
1.3. Нормативно-правові підстави здійснення релігійного навчання…53
Висновки до першого розділу………………………………………........62
РОЗДІЛ 2. СТАНОВЛЕННЯ ТА РОЗВИТОК РЕЛІГІЙНОЇ ОСВІТИ В СЕРЕДНІХ ЗАГАЛЬНООСВІТНІХ ЗАКЛАДАХ НОВИХ ЗЕМЕЛЬ ФРН В 1989-2012 РОКАХ…………………....................………………………….…64
2.1. Суспільно-політичні передумови запровадження уроку релігії в середніх загальноосвітніх навчальних закладах посткомуністичної НДР………………………………………………………………………….…....64
2.2. Етапи розвитку релігійної освіти в середніх загальноосвітніх навчальних закладах Східної Німеччини…………………………....................76
2.3. Релігійно-етичний аспект загальної середньої освіти як джерело формування моральності підростаючого покоління у світлі вимог Євросоюзу…………………………………………………………………..........97
Висновки до другого розділу…..……………………………….............107
РОЗДІЛ 3. РЕАЛІЗАЦІЯ РЕЛІГІЙНОЇ ОСВІТИ В УРОЧНІЙ СИСТЕМІ СЕРЕДНІХ ЗАГАЛЬНООСВІТНІХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ НОВИХ ЗЕМЕЛЬ НІМЕЧЧИНИ…………………………………………………......111
3.1. Релігійна освіта у державних та приватних загальноосвітніх закладах................................................................................................................111
3.2. Принципи, зміст, форми та методи реалізації релігійної освіти …………………………………………………………………………………...130
3.3. Можливості використання Україною досвіду здійснення релігійної освіти у середніх загальноосвітніх закладах Східної Німеччини…………...170
Висновки до третього розділу……………………………………..........180
ВИСНОВКИ……………………………………………………………………..184
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…………………………………...189
ДОДАТКИ……………………………………………………………………...224

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ

НДР – Німецька демократична республіка
ФРН – Федеративна республіка Німеччина
ЄЦ – Євангельська церква
КЦ – Католицька церква
Н.р. – навчальний рік

ВСТУП
Актуальність теми. На сучасному етапі становлення демократичного суспільства в Україні відбувається трансформація існуючих світоглядних пріоритетів та необхідність формування нової виховної парадигми ціннісних орієнтирів особистості. Це завдання мотивує потребу розробки методологічних основ виховання як вагомого засобу соціалізації особистості, інтегрування її в систему суспільних відносин, побудованих на засадах рівності, відповідальності, чесності, людяності, відчуття власної гідності та толерантності.
Соціальний запит на високі духовно-моральні цінності актуалізував пріоритетну потребу відповідного виховання молодого покоління, яке передбачає збереження та збагачення духовного чинника в свідомості поколінь, що проходять соціалізацію в суспільстві. З іншого боку, стан духовної культури й суспільної моралі й у цілому світі, й в Україні викликає занепокоєння: прагматизація життя та нехтування правовими, моральними та соціальними нормами стала глобальною проблемою сьогодення. Тільки за умови збереження високої духовності і моралі громадян вітчизняне суспільство зможе зберегти себе як історично сформована цілість із властивими йому етнічними та релігійними традиціями, ментальністю та системою культурних цінностей.
Україна одразу ж після здобуття незалежності розпочала реалізувати освітню програму залучення учнів до духовних і моральних цінностей, у тому числі до релігійних традицій і культури держави. Пунктом 4 статті 14 Закону України «Про освіту» передбачено, що зміст освіти має сприяти взаєморозумінню та співпраці між людьми, враховуючи різноманітність світоглядних підходів незалежно від расової, національної, етнічної, релігійної та соціальної приналежності та сприяти реалізації права учнів на вільний вибір думок і переконань.
Нормативно-правову основу викладання предметів духовно-морального спрямування в загальноосвітніх закладах України складають: статті 11 та 35 Конституції України, Закон України «Про свободу совісті та релігійні організації» (№ 987-XII від 23 квітня 1991 р.), Указ Президента України «Про невідкладні заходи щодо остаточного подолання негативних наслідків тоталітарної політики колишнього Союзу РСР стосовно релігії та відновлення порушених прав церков і релігійних організацій» (№ 279 від 21 березня 2002 р.), Наказ Міністерства освіти і науки України № 437 від 26 липня 2005 р. «Про вивчення у навчальних закладах факультативних курсів з етики віри та релігієзнавства», Рішення колегїї Міністерства Освіти і науки України від 29 червня 2006 р. (протокол № 8/1-2 «Про Концептуальні засади вивчення в загальноосвітніх навчальних закладах предметів духовно-морального спрямування»).
Майже два десятиліття система релігійної освіти в Україні перебуває в процесі становлення. Дискусії про інкорпорування релігійного компоненту в державні навчальні заклади та теоретичні напрацювання науковців неналежно застосовуються в суспільстві. Починаючи з 1992 року в загальноосвітніх навчальних було введено експериментальний предмет за вибором «Християнська етика», «Християнська культура», «Основи православної культури». Проте ще й досі триває суперечка навколо питань: яким чином, у який спосіб, на якому саме уроці, що входитиме до складу шкільного компонету, будуть формуватися духовні цінності підростаючого покоління.
У всіх посткомуністичних країнах із 90-х років ХХ століття йдуть процеси відновлення релігійного компонента у змісті загальної освіти, здійснюється залучення школярів до духовних і культурних цінностей релігії: релігія як навчальний предмет вивчається в державних школах, а право громадян на релігійну освіту закріплюється в Основному Законі – Конституції, яка є гарантом прав учнів та батьків на отримання освіти відповідно до цінностей та переконань сім'ї. У деяких державах, як, наприклад, у Румунії, Польщі, НДР, вивчення традиційних релігій у державних школах було впроваджено практично відразу. В інших, які зазнавали адміністративної секуляризації впродовж десятиліть, у тому числі й у нашій країні, цей процес триває роками.
Досвід багатьох країн посткомуністичного простору свідчить про доцільність ознайомлення учнів у загальноосвітній школі з релігійними цінностями, моральними та культурними традиціями світових релігій. У цьому аспекті заслуговує уваги досвід Східної Німеччини – посткомуністичної НДР, де релігійне навчання й виховання успішно здійснюється в державних загальноосвітніх закладах. Вивчення проблеми та досвіду останніх років із цього питання є цінним для української педагогіки, оскільки ситуація з упровадження та становлення релігійної освіти у східних федеральних землях Німеччини має багато спільного з ситуацією в пострадянській Україні, де, з одного боку, неможливо уникнути процесу глобалізації, розширення інформаційного простору, посилення міграційних процесів, міжкультурних упливів, а з іншого боку – громадськість і освітні заклади намагаються зберегти етнічну, культурну, релігійну різноманітність, а також взаємоповагу відповідно до суспільних норм і стандартів.
У цьому ракурсі вважається доцільним розглянути процес становлення, розвитку та здійснення релігійної освіти в школах нових федеральних земель Німеччини у світлі освітніх програм регіональних Міністерств культури та освіти й останніх рекомендацій Євросоюзу, проаналізувати досвід та освітню практику нових земель ФРН, різні варіанти стратегії релігійної освіти: конфесійно, екуменічно та секулярно зорієнтованої, адже майже протягом чверті сторіччя тут розроблявся теоретико-методологічний базис уроку релігії, який щоденно перевірявся шкільною практикою.
Філософсько-педагогічна концепція релігійної освіти в середніх загальноосвітніх закладах не тільки дозволяє розглянути її сучасний стан у нових землях Німеччини, а й надасть можливість визначити статус і значення релігійнї освіти в нашому суспільстві та дати деякий прогноз її розвиткових тенденцій на найближче майбутнє.
Теоретичний релігійно-педагогічний аналіз дає підстави для зміни погляду на роль релігії в суспільній свідомості та для формування моделі державно-конфесійних відносин у даній сфері.
Проблема освіти й виховання ФРН та колишньої НДР не є новою, адже достатньо висвітлена у вітчизняних психолого-педагогічних дослідженнях. Розумінню історичних традицій та осмисленню основних тенденцій розвитку теорії та практики німецької школи посприяло вивчення праць учених у галузі історії педагогіки та порівняльної педагогіки: Б.Бім-Бада [8], Н.Воробйова [13, 14], О.Ворожейкіної [15], Б.Вульфсона [18, 19, 20], Р.Герцог [21], А.Джуринського [25, 26, 27], М. Желуденко [32], Н. Лавриченко [64, 65] та ін.
Деякі питання, пов’язані зі здійсненням освіти в колишній НДР та з вихованням підростаючого покоління в дусі соціалізму та комунізму, були досліджені у працях Є.Єсіна [30], О. Іванова [43], З.Малькової [75], С. Метліної [85], Г.Нойнер [89, 90], Л. Писарева [102, 103], О.Стріпана [126], М.Сушкова [127], І.Трилінського [131], А.Халілова [136], Т.Яркіної [136] та ін. Переваги соціалістичного способу життя та освіти НДР, який базувався на положеннях марксизму-ленінізму, аналізували Б.Вульфсон [18, 19], З.Малькова [75], С.Мєтліна [85], А.Халілов [136] та ін.
Питання модернізації та вдосконалення загальної освіти ФРН з’ясовували Н.Ахтамзян [6], А.Джуринський [27], Н.Жмурко [33], Т. Зданюк [38], Н. Кравець [55], М. Култаєва [62], Н.Лавриченко [65], О.Матвієнко [79], Н.Махиня [6], О.Новакова [88], М. Окса [96], Г.Погромська [107], І.Рудковська [118] та ін.
Окремим проблемам навчально-виховного процесу у ФРН присвячено праці українських науковців Л.Кулікової [61], Б.Мельниченко [82], С.Рудковської [118], С.Синенко [125], Т.Хоменко [139], Г.Чирікової [141], І.Шимків [142] та російських педагогів Б.Ланіна [68], Н.Сергєєвої [123], М.Тихонової [130].
Суспільно-політичні передумови реформування освіти ФРН на початку ХХІ століття вивчали В.Єленський [31], М.Овсянникова [93].
Для науковців України проблема релігійної освіти в Німеччині є відносно новим об’єктом дослідження. Проте її розробку останнім часом здійснювали Т.Артерчук [5] та І. Ковровський [49]. Окремі аспекти релігійного навчання й виховання в закладах загальної середньої освіти Німеччини були предметом розгляду російських вчених – О. Зайцевої [35], Ф. Козирєва [50], О. Орлової [97].
У дослідженнях останніх років розглядаються окремі історичні аспекти, правові та організаційні засади системи релігійного виховання в державних школах ФРН, гуманістичні ідеали у виховній системі німецької реформаторської педагогіки, зміст релігійної освіти та деякі тенденції її розвитку в сучасній Німеччині (Т. Артерчук, В.Єленський, М.Желуденко, О.Зайцева, І.Ковровський, Ф.Козирєв, Н.Лавриченко). Спроби висвітлення принципів та методів християнського виховання здійснив С.Івах [44], окремі проблеми взаємодії світської та релігійної освіти висвітлював К.Фотиєв [134].
Німецькі науковці давно й активно вивчають проблеми релігійної педагогіки, досліджують розвиток релігійного навчання та виховання в закладах загальної середньої освіти ФРН, про що свідчить арсенал наукової, методичної, педагогічної, філософської та теологічної літератури.
Проблемам інтеграції східнонімецької гілки освіти в освітню систему ФРН присвячені праці німецьких педагогів Д. Гоффманна (D. Hoffmann), К. Нойманна (K. Neunmann) [225], Г. Лібольда (H. Liebold) [246], Б.Шредера (B. Schröder) [291] та ін.
Значний інтерес для дослідження нами ґенези системи релігійної освіти колишньої НДР являють дослідження учених Г. Альдеберта (H.Aldebert) [148], П. Герстера (P. Gerster) [194], М. Домсгена (M.Domsgen) [175], В. Зімона (W.Simon) [307], Ґ. Келер (G. Köhler) [239], Ф. Лютце ( F.Lütze) [251], К Ніпкова (К.Nipkow) [260], К. Петцольда (К.Petzold) [268], Д. Поллака (D.Pollack) [271], Ф. Швейцер (F.Schweitzer) [305], у яких висвітлено проблеми її становлення та розвитку.
Праці східнонімецьких дослідників характеризуються тим, що проблеми становлення та розвитку релігійної освіти в них розглядаються за окремими федеральними землями: урок релігії у середній школі землі Саксонія-Ангальт досліджували Міхаель Домсген (MichaelDomsgen) [175, 176], Франк Лютце (FrankLütze) [251]; Саксонії – Маттіас Ган (MatthiasHahn) [215, 216], Гельмут Ганіш (HelmutHanisch) [217], Раймунд Хоенен (RaimundHoenen) [224]; Тюрінгії – Міхаель Вермке (MichaelWermke) [327,328], Людвік Гросе (LudwigGroße) [208], Клаус Циллер (KlausZiller) [333], Мекленбург – Передній Померанії – Петра Шульц (PetraSchulz) [300], федеральній землі Бранденбург – Сабіна Груен (SabineGruehn), Фрауке Тебіс (FraukeThebis) [210].
Проблема дослідження полягає в існуючому протиріччі між необхідністю вивчення проблеми релігійної освіти в країнах постсоціалістичного табору з метою запозичення позитивної частини їхнього досвіду в систему освіти України та відсутністю системних досліджень із цього питання. На підставі вищесказаного актуалізується проблема становлення та тенденцій розвитку релігійної освіти на теренах постсоціалістичної НДР. Цим зумовлений вибір теми дисертаційного дослідження «Релігійна освіта в середніх загальноосвітніх закладах нових федеральних земель Німеччини».
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження є складовою колективної теми кафедри психолого-педагогічних дисциплін «Духовний розвиток особистості: методологія, теорія та практика» (протокол № 12 від 6.10.2011 р.) Національного університету «Острозька академія».
Тему дисертації затверджено вченою радою Національного університету «Острозька академія» (протокол № 11 від 27.09.2011 р.) та узгоджено в Міжвідомчій раді з координації наукових досліджень з педагогічних і психологічних наук України (протокол № 6 від 19.06.2012 р.).
Мета дослідження полягає у здійсненні історико-педагогічного аналізу змісту та концептуальних основ релігійної освіти в навчально-виховному процесі закладів загальної середньої освіти нових федеральних земель Німеччини в 1989 – 2012 роках.
Задачі дослідження:
1. З’ясувати стан дослідження проблеми релігійної освіти у закладах загальної середньої освіти нових федеральних земель Німеччини.
2. Уточнити зміст понять «релігія», «релігійна освіта в загальноосвітніх закладах» та «релігійна компетенція» у вітчизняній педагогіці та німецькій релігійній педагогіці.
3. Визначити та обґрунтувати основні етапи розвитку релігійної освіти у Східній Німеччині в 1991 – 2012 роках у світлі суспільно-політичних чинників та процесу стандартизації середньої загальної освіти.
4. Проаналізувати зміст, дидактичні принципи, завдання, цілі, форми та методи релігійної освіти в державних та приватних закладах загальної середньої освіти нових федеральних земель Німеччини.
5. Виявити можливості використання позитивних елементів східнонімецького досвіду релігійної освіти в Україні.
Об’єкт дослідження – релігійна освіта в середніх загальноосвітніх закладах нових федеральних земель ФРН.
Предмет дослідження – принципи, зміст, форми, методи та етапи здійснення релігійної освіти в середніх загальноосвітніх закладах нових федеральних земель Німеччини в 1989 – 2012 роках.
Методи дослідження:
– теоретичні: аналіз філософської, релігійно-педагогічної, теологічної та наукової літератури, дисертаційних робіт з проблеми дослідження, державних документів про освіту, архівних документів, матеріалів і публікацій педагогічної та періодичної преси та навчальних програм та планів із дисциплін «Євангельська релігія» та «Католицька релігія», що дало можливість систематизувати фактологічний матеріал у цілісну систему поглядів на процес становлення та здійснення релігійної освіти на теренах посткомуністичної НДР; причинно-наслідковий аналіз історичних та педагогічних явищ, у ході якого використовувався індуктивний метод, завдяки якому були виявлені передумови впровадження уроку релігії в державних закладах загальної середньої освіти нових земель ФРН у 1993 – 1994 роках та розкрито зміст навчальних програм із євангельської та католицької релігій, а також дедуктивний метод, який дав можливість простежити особливості перебігу процесу становлення релігійної освіти, виявити специфіку форм та методів релігійної освіти, що використовуються в шкільній практиці п’яти нових земель ФРН. Єдність і взаємодоповнення цих двох методів вибудували системний підхід до об’єкта дослідження; компаративний метод, який дав можливість порівняти саму проблему та практичний досвід у вітчизняній педагогіці та німецькій релігійній педагогіці; прогностичний підхід, який розглядає можливості впровадження досвіду посткомуністичної НДР у закладах загальної освіти України.
– емпіричні: педагогічне спостереження, інтерв’ювання, бесіди з учителями й учнями та експертна оцінка компетентних осіб (консультацій і бесід із професором теологічного факультету Бернського університету Г.Сальманном, професорами практичної теології університету м. Галле М.Домсгеном, Ф.Лютцем та професором університету м. Ерфурта М. Вермке, працівниками Міністерств освіти й культури земель Саксонія-Ангальт і Тюрінгія – доктором юридичних наук С.Стеллі, директорами приватних гімназій м. Магдебурга доктором філософських наук П. Люрсом та доктором педагогічних наук С.Бернардом) застосовувалися для вивчення та обґрунтування структури моделі релігійної освіти та її особливостей в нових федеральних землях ФРН.
– методи математичної статистики застосовувалися з метою узагальнення результатів опитувань та референдумів, які проводилися державними та громадськими організаціями для встановлення кількісних залежностей між явищами та процесами, що розглядалися у межах проведеного дослідження.
Джерельна база дослідження. Тема дисертаційного дослідження вимагала ознайомлення з джерельною базою з історії НДР та ФРН, філософії освіти, історії педагогіки, релігійної педагогіки, практичної теології, релігієзнавства, соціології, етики, історії церкви, що у синтезі сприяло вивченню проблеми становлення й реалізації релігійної освіти в середніх загальноосвітніх закладах нових федеральних земель Німеччини. При написанні дисертації були використані офіційні законодавчі документи й матеріали з навчально-виховного процесу в нових федеральних землях Німеччини, зокрема, Основний Закон ФРН, Основний Закон НДР, конституції та закони про освіту нових федеральних земель із поправками, закон «Закон про єдину соціалістичну систему освіти НДР» від 1965 року, документи й матеріали Конгресу освітян НДР 1989 року, «Тези про шкільну реформу» Академії педагогічних наук НДР за грудень та березень 1989 року, рішення Федерального конституційного суду ФРН; Угода обох частин Німеччини про возз’єднання (Einigungsvertrag), Програма з десяти пунктів Г. Коля, звіти Конференції Міністерств культури та освіти федеральних земель Тюрінгія, Бранденбург, Саксонія-Ангальт, Саксонія та Мекленбург – Передня Померанія, рішення церковних синодів нових земель, папські енцикліки щодо релігійної освіти, державно-церковні договори нових земель; науково-літературні джерела концепції релігійної освіти (монографії та дисертації німецьких педагогів та практичних теологів) про проблеми релігійної освіти у Східній Німеччині; періодичні педагогічні, теологічні, релігійно-педагогічні, соціологічні видання «Шлях освіти», «Педагогіка та психологія», «Рідна школа», «Освіта», «Шлях освіти», «Педагогика», «Die Denkschriften der Evangelischen Kirche in Deutschland», «Informationen zum Religionsunterrich», «Zeitschrift für Pädagogik und Theologie (ZPT)», «Religionspädagogische Beiträge», «Religionsunterricht»; вітчизняні й німецькі статистичні та реферативні збірники, словники й довідники; матеріали письмових випускних іспитів із «Євангельської релігії» в Саксонії-Ангальт та Тюрінгії; інформаційні ресурси мережі Інтернет.
Фактичний матеріал отримано в результаті аналізу науково-педагогічних матеріалів ЦНБ НАН України імені В. Вернадського, наукової бібліотеки Національного університету «Острозька академія», Рівненської обласної державної бібліотеки; Німецької національної бібліотеки м. Берліна, галузевої наукової бібліотеки теологічного факультету університету імені М. Лютера м. Галле, університету імені Отто фон Геріке м. Магдебурга та державних земельних архівів земель Саксонія-Ангальт і Саксонія.
Хронологічні межі дослідження охоплюють період із 1989 по 2012 роки. Нижня межа досліджуваного періоду зумовлена падінням Берлінського муру, ліквідацією НДР та початком дискусій у східнонімецькому суспільстві про доцільність відновлення релігійної освіти в середніх загальноосвітніх закладах новоутворених федеральних земель Німеччини в 1989 році. Верхня межа дослідження пов’язана з новими кардинальними перетвореннями в східнонімецькій освіті (стандартизацією освіти, в тому числі й релігійної освіти в середніх загальноосвітніх закладах: упровадженням у 2011 – 2012 навчальному році типового навчального плану з євангельської й католицької релігії на основі компетентнісного підходу); екуменічним зближенням євангельської та католицької релігійної педагогіки та співпрацею обох названих дисциплін зі світською етикою.
Територіальні межі дослідження охоплюють нові федеральні землі Німеччини – територію колишньої НДР, яка офіційно увійшла до складу ФРН в 1990 році. До складу так званих східних, або нових земель входить Саксонія, Тюрінгія, Мекленбург – Передня Померанія, Саксонія-Ангальт та Бранденбург.
Наукова новизна одержаних результатів полягає у тому, що:
– вперше здійснено комплексне дослідження проблеми релігійної освіти за конфесійним та екуменічним принципами в навчально-виховному процесі державних та приватних закладів загальної середньої освіти нових посткомуністичних земель Німеччини; на основі вивчення суспільно-політичних передумов та педагогічних явищ, що започатковували нові якісні перетворення в системі релігійної освіти, методологічних засад (підходів, принципів, змісту, форм та методів здійснення релігійної освіти), навчально-методичного забезпечення (навчальних програм та планів, підручників, навчально-методичних комплексів), кількісних та якісних змін (кількості представників різних конфесій, державно-церковних відносин, участі церкви в житті суспільства, відомостей про духовно-моральний рівень молодого покоління) визначено та обґрунтовано основні етапи релігійної освіти в середніх загальноосвітніх закладах нових федеральних земель Німеччини в означений період; розкрито особливості здійснення релігійної освіти в нових землях ФРН; надано рекомендації щодо перспективних напрямів здійснення релігійної освіти в Україні з урахуванням східнонімецького досвіду;
– уточнено зміст понять «релігія», «релігійна освіта в загальноосвітніх закладах» і «релігійна компетенція» у німецькій релігійній педагогіці та у вітчизняній педагогічній науці;
– подальшого розвитку набули теоретичні знання щодо доцільності світоглядного компоненту (шкільні дисципліни «Етика» й «Релігія») в закладах загальної середньої освіти України; систематизація й аналіз змісту, принципів, форм та методів здійснення релігійної освіти.
До наукового обігу введено маловідомі й раніше невідомі джерела, факти, теоретичні ідеї, напрацьовані німецькими релігійними педагогами та практичними теологами нових федеральних земель ФРН.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що сформульовані положення й висновки відтворюють цілісну картину становлення й розвитку релігійної освіти в закладах загальної середньої освіти нових федеральних земель Німеччини, її етапів, принципів, змісту, форм та методів, що дозволяє забезпечити наукову інтерпретацію уроку євангельської й католицької релігії та історії освіти нових федеральних земель у 1989-2012 роках, дає нові матеріали для осягнення її закономірностей як системи, що розвивається, що буде корисним для розвитку системи духовно-морального виховання в українській школі. Матеріали дослідження можуть бути використані для розробки курсів та лекцій з історії педагогіки, спецкурсів та методичних рекомендацій із порівняльної педагогіки, створення навчальних посібників, підготовки типових навчальних програм для вітчизняної середньої школи; проведення подальших порівняльно-педагогічних та історико-теоретичних досліджень розвитку релігійної освіти Німеччини.
Результати дослідження впроваджено в навчальний процес Луцького педагогічного коледжу (довідка № 344 від 26.11.2012 р.), Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки (довідка № 3/5166 від 13.12.2012 р.), Рівненського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти (довідка № 1734 від 17.12.2012 р.), Рівненського державного гуманітарного університету (довідка № 168 від 19.12.2012 р.), Національного університету «Острозька академія» (довідка № 02-32 від 13.03.2013 р.).
Особистий внесок здобувача. Усі наукові положення, висновки і пропозиції у дисертаційній роботі сформульовані автором та є її науковим доробком. У статті, написаній із В. Жуковським, визначено особливості здійснення релігійної освіти у світлі вимог Євросоюзу; досліджено шляхи введення міжкультурного діалогу в середніх загальноосвітніх закладах ФРН. У дисертації не використовувались ідеї і розробки, що належать співавтору.
Апробація результатів дисертації. Основні положення та результати дослідження доповідалися та обговорювалися на наукових конференціях і семінарах різного рівня: міжнародних – «Worin zeigt sich kompetenzorientierter Religionsunterricht?» (Галле, 2011), «Bildungsstandards für den Religionsunterricht» (Галле, 2012), «Духовно-моральне виховання молодого покоління: вітчизняний і зарубіжний досвід» (Острог, 2012); всеукраїнських – ‏«Українська культура в контексті глобалізаційних трансформацій» (Рівне, 2009), «Сучасні проблеми гуманітаристики: світоглядні пошуки, комунікативні та педагогічні стратегії» (Рівне, 2012), «Актуальні проблеми підготовки фахівців на сучасному етапі» (Луцьк, 2013).
Публікації. Основні положення дисертаційного дослідження висвітлено в 11 наукових працях, із них 7 статей у наукових фахових виданнях (1 – у співавторстві), 2 – у зарубіжних наукових виданнях, 2 тези у збірниках матеріалів наукових конференцій.
Структура дисертації. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків до кожного розділу, загальних висновків, списку використаних джерел (338 найменувань, з них 192 – іноземною мовою) та 8 додатків. Загальний обсяг роботи – 240 сторінок, з них 188 сторінки основного тексту.

Список литературы

ВИСНОВКИ

Узагальнені результати проведеного дослідження дають підстави для таких висновків:
1. Аналіз стану дослідження проблеми дав змогу констатувати недостатній рівень наукової розробки проблеми релігійної освіти в середніх загальноосвітніх закладах Німеччини в сучасній українській педагогіці в цілому та відсутність комплексного дослідження питання релігійної освіти в середніх загальноосвітніх закладах нових федеральних земель ФРН (колишньої території НДР) зокрема. Проведений аналіз науково-педагогічної літератури довів актуальність вивчення цієї проблеми. Виявлено, що з кінця минулого сторіччя зріс інтерес вітчизняних науковців до питання релігійного компоненту в середній загальній освіті, у той же час у працях німецьких дослідників намітилася тенденція до системного вивчення становлення, впровадження та шляхів реалізації релігійної освіти в Східній Німеччині, що знайшло відображення в численних публікаціях авторів.
2. Проведене дослідження дозволило розглядати релігію як невід'ємну частину культури, інтегровану в усі сфери суспільства, а релігійну освіту в середніх загальноосвітніх закладах як цілеспрямований процес навчання й виховання, який, базуючись на концепції загальної середньої освіти, служить загальному розвитку особистості та є режимом доступу учнів до світосприйняття, світоосягнення та світорозуміння. З’ясовано, що в німецькій релігійній педагогіці початку ХХІ століття відбулося розмежування понять «особиста віра» та «релігійна компетенція». Релігійна компетенція була визначена як обізнаність учня з основами віровчення (за конфесійним принципом), історією церкви, його здатність вільно висловлюватися з питань віри, аргументовано підходити до вибору релігійної позиції, вести змістовний діалог із представниками інших релігій, розуміти символічну мову релігійної комунікації. Рівень набуття релігійної компетенції визначається окремо для кожного року та циклу навчання та розглядається як критерій засвоєння учнями навчальної програми з дисципліни загалом.
3. Визначено та обґрунтовано основні етапи релігійної освіти в нових федеральних землях Німеччини в 1991-2012 роках:
– перший етап – 1991-1993 роки – пов’язаний із відновленням важливої ролі Церкви в східнонімецькому суспільстві, закріпленням права на релігійну освіту в Конституціях земель, що територіально належали до НДР, вивченням проблеми релігійної освіти на рівні земель та обговоренням її освітянами, політиками, законодавцями та представниками обох Великих Церков доцільності її впровадження на посткомуністичному просторі та можливостей забезпечення навчально-технічною та дидактичною базою, першими спробами розробки концептуальних засад, що визначили принципи, зміст, мету, завдання та питання кадрового забезпечення.
– другий етап – 1994-2002 роки – характеризувався моделюванням системи євангельської й католицької релігійної освіти за конфесійним принципом та альтернативної світської дисципліни «Етика» в закладах середньої загальної освіти; відслідковувалися шляхи результативності та ефективні форми здійснення релігійної освіти, велося переосмислення її завдань євангельськими та католицькими практичними теологами.
– третій етап – 2003-2012 роки – позначився впровадженням Стандартизованих вимог (EPA) до проведення випускного іспиту з євангельської й католицької релігії, прийнятих Постійною Конференцією міністерства освіти ФРН (BeschlussderKultusministerkonferenz), що поклало початок критеріальнійоцінці навчальних досягнень учнів із католицької та євангельської релігій, а також уможливило складання випускного іспиту з релігії. Цей етап характеризується глобалізацією, стандартизацією освіти, діалогом культур та співпрацею зі світською етикою, а також екуменічним зближення церков при розробці навчальних програм і планів із релігії. Дослідження засвідчило, що важливим суспільно-політичними передумовами запровадження релігійної освіти в нових федеральних землях Німеччини стало перейняття Конституціями всіх нових федеральних земель параграфа 3 статті 7 Основного Закону ФРН без змін, що зобов’язало уряди земель до впровадження уроку релігії в середніх закладах загальної освіти, а новостворені Міністерства культури й освіти визнати євангельську й католицьку релігію інваріантною складовою навчальних програм для головної, реальної школи й гімназії, а в Саксонії – ще й професійно-технічної освіти.
Виявлено, що безперешкодному розвитку релігійної освіти в нових землях Німеччини сприяла церковно-державна співпраця; що для ґрунтовної законодавчої підтримки конфесійного уроку релігії в державних закладах освіти між Церквою й урядами нових земель було укладено державно-церковні договори та конкордати. На основі аналізу типових навчальних програм із євангельської й католицької релігії визначено такі головні тенденції сучасності, що впливають на стан викладання шкільної дисципліни «Релігія»: демократизація, гуманізація та гуманітаризація, збагачення й осучаснення інваріантного компонента змісту освіти, стандартизація, орієнтація на компетентнісний підхід.
4. На основі аналізу концептуальних засад релігійної освіти у Східній Німеччині визначено дидактичні принципи, зміст, цілі, форми та методи її здійснення в державних та приватних закладах середньої загальної освіти. Окрім загальнодидактичних принципів, які проектується на релігійну освіту, виокремлено специфічні: принцип інтуїції, принцип міжконфесійності, принцип еклезіології та принцип христоцентризму. Виявлено, що відбір змісту релігійної освіти та спосіб вивчення дисципліни формується на засадах свободи совісті та світогляду, що передбачає право вибору на підставі світоглядних переконань учнів та їхніх батьків між навчальними дисциплінами «Релігія» за конфесійним принципом та світською «Етикою»; доступності, яка передбачає врахування вікових та психологічних особливостей кожного учня та доступність матеріалу, його адаптованість до вікових особливостей; практичної цілеспрямованості, що передбачає орієнтування учнів на свідоме використання набутих знань, цінностей та моральних принципів у реальному житті; випереджального духовно-морального розвитку особистості, культуровідповідності та полікультурності; системності та інтегративності.
Встановлено, що до змісту релігійної освіти в нових федеральних землях входить п’ять навчальних блоків: І – "Антропологія"; ІІ – "Теологія"; ІІІ – "Христологія"; ІV – "Етика"; V – "Еклезіологія". Формою здійснення релігійної освіти визначено конфесійний урок релігії (євангельської та католицької) та факультативне викладання світоглядного предмета місцевими релігійними громадами в Берліні та Брандербурзі.
З’ясовано, що методами релігійної освіти є словесні та наочні методи: пояснення, розповідь, бесіда, дискусія, робота з підручником, дидактична гра, демонстрування та ілюстрування, а також самостійне спостереження. Основними формами навчальної діяльності на уроках євангельської й католицької релігії є фронтальна, індивідуальна, парна, колективна (групова) та станційна.
Належний методичний рівень викладання релігії в середніх закладах освіти нових федеральних земель Німеччини та організація підготовки та підвищення кваліфікації фахових педагогічних кадрів на факультетах практичної теології університетів міст Берліна, Потсдама, Галле, Лейпцига, Дрездена, Ростока, Ерфурта та Єни забезпечується державою. Вчитель релігії повинен пройти системну професійну підготовку для того, щоб викладати релігію як одну з двох дисциплін за здобутим фахом, причому до викладання ні в державних, ні в приватних школах не допускаються працівники церкви, якщо вони не здобули педагогічної освіти в університеті й не мають посвідчення про здачу першого та другого державного екзамену в управлінні освіти земель. Приступаючи до роботи в школі, вчитель релігії, як правило, повинен отримати благословення церкви.
5. Детальний аналіз теорії та практики релігійної освіти в середніх загальноосвітніх закладах нових федеральних земель Німеччини дав змогу окреслити перспективи використання позитивних елементів східнонімецького досвіду релігійної освіти в українській школі. Визначено організаційні та соціально-педагогічні умови, які уможливлять запровадження релігійної освіти в середніх навчальних закладах України: розробка нормативно-законодавчої бази для викладання уроку релігії в державних загальноосвітніх закладах; прийняття Базової концепції релігійної освіти в українській школі, яка стане теоретичною основою та керівництвом для процесу здійснення релігійної освіти в закладах середньої загальної освіти в Україні; внесення змін у Типові навчальні плани загальноосвітніх навчальних закладів ІІ та ІІІ ступенів та в інваріантну частину Базового навчального плану з метою інтеграції в зміст середньої загальної освіти світоглядного компоненту «Релігія" – "Етика», внесення до переліку напрямів, за якими здійснюється підготовка педагогічних кадрів спеціальності «вчитель релігії» та «вчитель етики» у вищих навчальних закладах України та забезпечення належної методично-матеріальної бази для здійснення цього процесу.
Проведена наукова розвідка не вичерпує всіх аспектів досліджуваної проблеми. Перспектива її подальшого розвитку полягає в більш детальному вивченні й аналізі досвіду релігійної освіти в Німеччині, й у нових федеральних землях зокрема, на всіх етапах та ланках середньої освіти – у початковій, основній, реальній школі, гімназії та в професійно-технічних навчальних закладах; розгляд наступності впровадження компетентнісного підходу до формування навчальних програм із євангельської та католицької релігій, формування релігійної компетенції та критерії оцінювання навчальних досягнень учнів зі шкільної дисципліни «Релігія».

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Академічне релігієзнавство / за ред. А.Колодного. – К., 2000. – С. 374.
2. Андреев А.Л. Компетентностная парадигма в образовании: опыт философско-методологического анализа / А.Л. Андреев // Педагогика. – 2005. – №4. – С.19-27.
3. Антропология. Словарь античности / пер. с нем. – М., 1994. – С. 538.
4. Апиш Ф.Н. Система дошкольного и среднего образования современной Германии. / Ф.Н. Апиш, Х.М. Даурова. – Майкоп: Изд-во АГУ, 2004. – 66 с.
5. Артерчук Т. О. Релігійне виховання в закладах загальної середньої освіти ФРН: 1945 – 2005 рр.: автореф. дис. ... канд. пед. наук за спец. 13.00.01 – "Загальна педагогіка, історія педагогіки й освіти" / Артерчук Тетяна Олександрівна; РДГУ. – Рівне, 2011. – 20 с.
6. Ахтамзян Н.А. Дискуссия в немецком обществе об образовательной политике Германии / Н.А. Ахтамзян // Педагогика. – 2003. – № 2. – С. 67 – 74.
7. Бакирова Г. Объединение Германии: предпосылки, процесс и международно-правовые последствия. / Г. Бакирова. – Казань: Изд-во Казан. ун-та, 2003. – 193 с.
8. Бим-Бад Б.М. Педагогические течения в начале XX в. / Б.М. Бим-Бад. – М., 1998. – 116 с.
9. Бодак В. А. Релігія як феномен універсуму культури: християнський контекст: дис... д-ра філос. наук за спец. 09.00.11 – "Соціальна філософія" / Валентина Анатоліївна Бодак; Інститут філософії ім. Г.С.Сковороди НАН України. – К, 2006. – 421 с.
10. Бультман Р. Избранное: вера и разум / Рудольф Бультман. – Тт. I – II. / Пер. с нем. – М.: «Российская политическая энциклопедия» (РОССПЭН), 2004. – 752 с. – (Серия «Книга Света»).
11. Василенко Л.И. Краткий религиозно-философский словарь. / Л.И. Василенко. – М.: Истина и жизнь, 2000. – 140 с.
12. Великий тлумачний словник сучасної української мови: З додатками й доповненнями / Уклад. і голов. ред. В. Т. Бусел. – К.; Ірпінь: ВТФ «Перун», 2005. – 1728 с.
13. Воробьев Н.Е. Модернизация учебного процесса в средней школе Германии / Н.Е. Воробьев, Н.В. Иванова. // Педагогика. – 2002. – № 7. – С. 96– 106.
14. Воробьев Н.Е. Педагогика экзистенционализма как одно из направлений развития педагогической мысли в Германии: Монография. / Н.Е. Воробьев, Новакова Н.В. –Волгоград, 2002. – С.141.
15. Ворожейкина О.Л. Образование в Федеративной Республике Германия / О.Л.Ворожейкина //Соціально-політичний журнал. – 1998. – №4. – С.172–180.
16. Всесвітня історія: навч. посіб. / Б.М. Гончар, М. Ю. Козицький, В. М. Мордвінцев, А. Г. Слюсаренко. – К.: Знання, 2002. – 565 с.
17. Второй Ватиканский Собор. Конституции. Декреты. Декларации. – Брюссель, 1992. – С. 174.
18. Вульфсон Б.Л. Проблемы «европейского воспитания» / Б.Л. Вульфсон // Педагогика. – 2000. – №2. – С. 71 – 81.
19. Вульфсон Б.Л. Сравнительная педагогика в системе современного научного знания / Б.Л. Вульфсон // Педагогика. – 1998. – №2. – С. 79 – 89.
20. Вульфсон Б.Л. Стратегия развития образования на Западе на пороге XXI века. / Б.Л. Вульфсон. – М.: Изд-во УРАО, 1999. – 208 с.
21. Герцог Р. Реформа системы образования в Германии / Р. Герцог // Kultur-chronik. – 1998. – №1. – С. 46 – 49.
22. Декларація принципів толерантності, прийнята в Парижі на двадцять восьмій сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО 25 жовтня – 16 листопада 1995 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http:// zakon2. rada. gov. ua/ laws/ show/ 995_503.
23. Декларація про ліквідацію всіх форм нетерпимості та дискримінації на підставі релігії чи переконань – ООН, 1981 р. [Електронний ресурс].– Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/995_284.
24. Держава, релігія, світське суспільство та права людини: Рекомендації ПАРЕ 1804 (2007) від 29 червня 2007 року. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.coe.kiev.ua/docs/pace/res1549(2007).htm
25. Джуринский А.Н. История зарубежной педагогики / А.Н. Джуринский. – М.: Форум – ИНФРА М, 1998 – 272 с.
26. Джуринский А.Н. Педагогика: история педагогических идей / А.Н. Джуринский. – М.: Педагогическое общество России, 2000. – 352 с.
27. Джуринский А.Н. Реформы зарубежной школы: Надежды и действительность / А.Н. Джуринский. – М.: Знание, 1989. – 80 с.
28. Духовнева А.В. История зарубежной педагогики и философия образования / А.В.Духовнева, Л.Д.Столяренко. – Ростов-на-Дону: Феникс, 2000. – 480 с.
29. Ельцова О.В. Система негосударственных школ ФРГ. / О.В. Ельцова // Педагогика. – 2002. – № 9. – С. 91 –98.
30. Есин Е.Н. Политика США в отношении объединения Германии (1989-1991 гг.): автореф.дисс. … к.и.н./ Евгений Николаевич Есин. – М., 1993. – 20 с.
31. Єленський В. Релігійне навчання й виховання в законодавствах та освітніх системах західноєвропейських країн / Віктор Єленський // Людина і світ – 2001. – №11 – 12. – С. 32 – 36.
32. Желуденко М.О. Цінності освіти і виховання у педагогічних системах Німеччини та України: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук за спец. 13.00.01 – «Загальна педагогіка та історія педагогіки» / М.О. Желуденко. – К., 2006. – 19 с.
33. Жмурко Н. В. Професійна підготовка вчителя у Німеччині: тенденції становлення та розвитку / Н. В. Жмурко // Творча особистість учителя: проблеми теорії і практики: зб. наук. праць. –К.: НПУ, 2003. – Вип. 9. – С. 65–73.
34. Жуковський В., Здійснення релігійної освіти в школах колишньої НДР у світлі програм та рекомендацій Євросоюзу. / В. Жуковський, О.Ревінкель // Наукові записки. – Острог: Видавництво НаУОА, 2010. – Вип. 16. – С. 61 – 72. – (Серія «Психологія і педагогіка»).
35. Зайцева О.Р. Религиозное воспитание учащихся в современной школе Германии: дисс. кандидата пед. наук по специальности 13.00.01 – "Общая педагогика, история педагогики и образования" / Ольга Рафаиловна Зайцева. – Волгоград, 2005. – 143 с.
36. Запесоцкий А.С. Образование: философия, культурология, политика. / А.С. Запесоцкий. – М.: Наука, 2002. – 263 с.
37. Зашкільняк Л. Сучасна світова історіографія: Посібник для студентів історичних спеціальностей університетів. / Л. Зашкільняк. – Львів: ПАІС, 2007. – 312 с.
38. Зданюк Т.В. Двофазова підготовка вчителів у ФРН / Т.В. Зданюк // Вісник Житомирського державного університету. – 2008. – № 41. – С. 94 – 98.
39. Зеньковский В.В. Основы христианской философии. – Том 1: Христианское учение о познании. / В.В. Зеньковский. – М., 1996. – 450 с.
40. Зеньковский В.В. Проблемы воспитания в свете христианской антропологии. / В.В. Зеньковский. – Клин: фонд «Христианская жизнь», 2002. – 272 с.
41. Зимняя И.А. Ключевые компетенции – новая парадигма результатов образования / И.А. Зимняя // Высшее образование сегодня. – 2003. – № 5. – С. 34 –42.
42. Зязюн І.А. Педагогічна майстерність. – 2-ге вид. допов. і переробл. / І.А. Зязюн, Л.В. Крамущенко, І.Ф. Кривонос. – К.: Вища школа, 2004. – 422 с.
43. Іванов О. Ф. Суспільна ситуація в НДР за декілька років до падіння Берлінського муру / О.Ф. Іванов // Сучасна українська політика.– 2009. –Січень. – Спецвипуск. – С. 31 – 36.
44. Івах С. М. Принципи та методи християнського виховання / С.М. Івах // Збірник наукових праць УДПУ ім. П. Тичини / – Умань, 2008. – Ч. 5. – С. 70 – 76.
45. Інформаційна служба релігійно-наукових засобів Німеччини [Електронний ресурс]. – EMID – Religionswissenschaftlicher Medien–und Informationsdienst (Informationsseite zu Religionen in Deutschland. – Режим доступу: http://www.remid.de/.
46. Катехізис. – К., 1991. – С. 253.
47. Католическая энциклопедия. – Т.1. – М., 2002. – С. 303.
48. Ковальчук Л.О. Гендерне виховання учнівської молоді в Німеччині: автореф. дис... канд. пед. наук за спец. 13.00.07 – «Теорія і методика виховання» / Л.О. Ковальчук. – Тернопіль, 2008. – 20 с.
49. Ковровський І.Г. Правові та організаційні засади системи релігійного виховання у державних школах федеративної республіки Німеччина [Електронний ресурс] // Народна освіта. – 2007. – № 3. – Режим доступу до журн.: http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/NarOsv/index.html
50. Козырев Ф.Н. Неконфессиональное религиозное образование в зарубежной школе: дисс. ... д-ра пед. наук по спец. 13.00.01 – "Общая педагогика, история педагогики и образования" / Козырев Федор Николаевич. – Санкт-Петербург, 2006. – 412 с.
51. Коменский Я.-А. Великая дидактика. – Т. 1./ Я.-А. Коменский. – М., 1982.– 476 с.
52. Кондратюк С. В. Європейська політика об’єднаної Німеччини: монографія / С.В. Кондратюк. – К., 2008. – 264 с.
53. Кондратюк С. В. Повалення Берлінського муру: наслідки для Німеччини та Європи / С.В. Кондратюк. // Сучасна українська політика. – 2009. – Січень. – Спецвипуск. – С. 104 – 110.
54. Коджаспирова Г.М. Словарь по педагогике (междисциплинарный) // Г.М. Коджаспирова, А.Ю. Коджаспиров. – Таганрог: МарТ, 2005. – 448 с.
55. Кравець Н.Л. Організація профільного навчання старшокласників у гімназіях сучасної Німеччини: автореф. дис. на здобуття наук, ступеня. канд. пед. наук за спец. 13.00.01 – «Загальна педагогіка та історія педагогіки» / Н.Л. Кравець. – Житомир, 2007. – 18 с.
56. Краевский В.В. Предметное и общепредметное в образовательных стандартах /В.В. Краевский, А.В. Хуторской // Педагогика. – 2003. – № 3. – С. 3 – 10.
57. Крушинський В. Остаточне врегулювання німецької проблеми і кінець ялтинсько-потсдамської системи / В.Крушинський, В. Якубов // Міжнародні відносини та зовнішня політика (1980-2000 роки) / Під ред. Гайдукова Л., Кременя В., Губернського Л. – К., 2001. – С. 77 – 98.
58. Кудряченко А.І. Європейська політика ФРН (1970-1991 рр.) / А.І. Кудряченко. – К.: Наукова думка, 1996. – 239 с.
59. Кудряченко А. Мистецтво можливого, або успіх боннської дипломатії / А. Кудряченко // Нова політика. – 1997. – № 1. –С. 44 – 53.
60. Кудряченко А. Німеччина після виборів. Анфас і профіль. Червоно-зелений кольори балансу / А. Кудряченко // Віче. – 2002. – № 12. –С. 56-58.
61. Кулікова Л. Невідомі сторінки з історії народної освіти в Німеччині // / Л. Кулікова. – Педагогіка і психологія. – 2002. – №1 – 2. – С. 237 – 245.
62. Култаєва М. Нова німецька еволюційна педагогіка: тенденції і можливості / М. Култаєва // Філософія освіти. – 2006. – № 1. – С. 109 – 121.
63. Кюнг Г. Куда идет христианство? / Г. Кюнг // Путь. – 1992. – №2. – С. 157.
64. Лавриченко Н. Школа і релігія в третьому тисячолітті: європейський контекст: [Про релігію у школі в європейських країнах] / Н. Лавриченко // Шлях освіти. – 2002. – №4. – С. 19 – 23.
65. Лавриченко Н.М. Педагогічні основи соціалізації учнівської молоді в країнах Західної Європи : Автореф. дис... д-ра пед. наук за спец. 13.00.01 – «Загальна педагогіка та історія педагогіки» / Н.М. Лавриченко. – К., 2006. – 39 с.
66. Лагодич М. Релігійна освіта в Україні: сучасний стан та її перспективи [Електронний ресурс] // Труди Київської духовної академії. – №2. – 2006. – Режим доступу до журн.: http:// www.hram.kiev.ua/index.php?mode=books&cat =7&parent =3672&id=3689
67. Лакішик Д. Німеччина в європейській політиці США кінця 80-х – 90-і роки ХХ ст.: Автореф. дис. ... канд. іст. наук за спец. 07.00.02 – "Вітчизняна історія" / Київський ун-т ім. Тараса Шевченка. – К., 2002. – 16 с.
68. Ланин Б. Образование в Германии: школьная система / Б. Ланин // Педагогический вестник. – 1998. – № 5. – С. 3.
69. Лебедев О.Е. Комптентностный подход в образовании / О. Е. Лебедев // Школьные технологии. – 2004. – № 5. – С. 3-12.
70. Локшина О.І. Зміст шкільної освіти в країнах Європейського Союзу: теорія і практика (друга половина ХХ – початок ХХІ ст.): Монографія / О.І. Локшина; Ін-т педагогіки АПН України. – К.: Богданова А.М., 2009. – 403 с.
71. Ломакович В.Я. Екологічна освіта учнів навчальних закладів середнього ступеня в Німеччині: Автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук за спец. 13.00.01 – „Загальна педагогіка та історія педагогіки” / В.Я. Ломакович. – К., 2004. – 23 с.
72. Лубський В.І. Релігієзнавство. / В.І.Лубський, С.М. Бурлак та ін. – К.: Академія, 2000. – 408 с.
73. Ляшенко О. І. Формування змісту загальної середньої освіти: історичний екскурс / О.І. Ляшенко // Проблеми сучасного підручника. – Випуск 7. – Київ − Луцьк, 2007. – С. 8 – 13.
74. Манжалій Х. Соціальна діяльність нових релігійних інституцій в сучасній Україні. / Х Манжалій // Релігія та соціум. – Чернівці, 2008. – №1. – С. 58 – 60.
75. Малькова З.А. Современная школа и педагогика в капиталистических странах / З.А.Малькова, Б.Л.Вульфсон. – М.: Просвещение, 1975. – 263 с.
76. Маркс К. К критике гегелевской философии права / К. Маркс // Маркс К., Энгельс Ф. Сочинения. –Т. 1. – М.: Издательство политической литературы, 1955. – 663 с.
77. Мартинов А. Ю.Берлінський мур – логіка розвитку Європи / А.Ю, Мартинов // Сучасна українська політика.– 2009. –Січень. – Спецвипуск. –С. 23 – 31.
78. Мартинов А. Об’єднана Німеччина: від “Боннської” до “Берлінської” республіки (1990–2005 рр.). / А. Мартинов. – К., 2006. – 447 с.
79. Матвієнко О.В. Стратегії розвитку середньої освіти у країнах Європейського союзу: Монографія / О.В. Матвієнко. – К.: Ленвіт, 2005. – 381 с.
80. Махиня Н. В. Педагогічна освіта у Німеччині: історія та сучасність: Методичні рекомендації для студентів, магістрантів, викладачів вищих навчальних закладів / Н. В. Махиня. – Черкаси: Видавництво ЧНУ ім. Б. Хмельницького, 2008. – 64 с.
81. Махиня Н.В. Реформування системи педагогічної освіти Німеччини (друга половина XX – початок XXI ст.): Автореф. дис. на здобуття наук. ступеня. канд. пед. наук за спец. 13.00.01 – „Загальна педагогіка та історія педагогіки” / Н.В. Махиня. – Кіровоград, 2009. – 24 с.
82. Мельниченко Б. Система шкільної освіти у ФРН / Б. Мельниченко // Історія в школі. – 2001. – № 5. – С. 17 – 21.
83. Мень А. Библиологический словарь: В 3 тт. – Т. 3 / А.Мень, свящ. – М.: Фонд им. А. Меня, 2002. – 528 с.
84. Метлик И.В. Интеграция знаний о религии в учебно-воспитательной деятельности светской школы / Метлик Игорь Витальевич: Дис. ... д-ра пед. наук по специальности 13.00.01 – "Общая педагогика, история педагогики и образования". – М., 2005. – 409 c.
85. Метлина С.И. Воспитание школьной молодежи ГДР на революционных традициях немецкого рабочего класса: Автореф. дис. на соискание науч. степени канд. п. наук по спец. 13.00.01 –„Общая педагогика, история педагогики и образования” / С.И. Метлина. – М., 1975. – 29 с.
86. Міжнародний пакт про економічні, соціальні і культурні права (МПЕСКП). [Електронний ресурс]. – Ст.13. – Режим доступу: http:// www. igfm. org.ua/ dokumenti/ m-zhnarodnii-pakt
87. Михайлова Н. Религия – школьный предмет / Н.Михайлова, Д.Кипнис, А.Кипнис [Электронный ресурс]. – 23 Okt. – 2003. – Режим доступу: http:// lib. meta. ua/ book/ 19353/
88. Новакова О.В. Гуманистические идеи экзистенциализма в развитии современной педагогической мысли Германии: Автореф. дисс. на соискание науч. степени канд. п. наук по спец. 13.00.01 –„Общая педагогика, история педагогики и образования” / О.В. Новакова. – Волгоград, – 2002 – 19 с.
89. Нойнер Г. Проблемы развития общего образования в ГДР / Г. Нойнер // Советская педагогика. –1987. – №7. – С. 115 – 119.
90. Нойнер Г. Развитие марксистско-ленинской педагогики в Германской Демократической Республике / Г. Нойнер // Советская педагогика. –1979. – № 11. – С. 130 – 135.
91. Новейший философский словарь / Сост. А.А. Грицанов. – Минск: Изд. В.М. Скакун, 1998. – 896 с.
92. Новий Завіт Господа нашого Ісуса Христа: З четвертого повного перекладу Біблії українською мовою / [пер. з давньогрецької о. Рафаїла Турконяка]. – К.: Українське Біблійне Товариство, 2006. – 315 с.
93. Овсянникова М.А. Интеграция общеобразовательной школы восточных земель Германии в общую образовательную систему ФРГ: диссертация канд. пед. наук по спец. 13.00.01 –„Общая педагогика, история педагогики и образования” / М.А.Овсянникова. – Тула, 2001. – 150 c.
94. Ожегов С. И. Толковый словарь русского языка / Ин-т рус. языка им. В. В. Виноградова РАН. – 4-е изд., доп. / С. И.Ожегов, Н. Ю. Шведова. – М.: Азбуковник, 1997. – 1440 с.
95. Оден Т.К. После модернизма. Что впереди? / Т.К. Оден. – Минск, 2003. – С. 29.
96. Окса М.М. Ретроспективні генези і сучасні тенденції розвитку експериментальних навчально-виховних закладів Німеччини: Монографія / М.М. Окса. – Мелітополь: Мелітоп. держ. пед. ун-т., 2005. – 96 с.
97. Орлова О.Н. Становление и развитие системы повышения квалификации учителей религии в Германии (на примере федеральной земли Северный Рейн – Вестфалия) : автореф. дис. на соискание науч, степени канд. пед. наук : спец. 13.00.01 „Общая педагогика, история педагогики и образования” / О.Н. Орлова. – Курск, 2007 – 22 с.
98. Основний закон ФРН / Grundgesetz für die Bundesrepublik Deutschland – Bonn: Bundeszentrale für politische Bildung, 1993. – 96 s.
99. Основы религиоведения / Под ред. И.Яблокова. – М., 1994. – С. 69.
100. Певзнер М.Н. Реформаторское движение в педагогике Западной Европы конца XIX – начала ХХ века: Монография / М.Н. Певзнер. – Новгород: НовГУ, 1996. – 186 с.
101. Педагогический энциклопедический словарь /Абдуллин Э.Б., Абдуллина О.А., Аблаев Э.А.; под. ред. Б.М. Бим-Бад. – М.: Дрофа, 2002. – 528 с.
102. Писарева Л. Образовательная політика ФРГ на рубеже ХХ-ХХI веков / Л. Писарева // Народное образование. – 2005. – № 2. – С. 65 – 71.
103. Писарева Л.И. Вектор развития немецкой системы образования / Л.И. Писарева // Педагогика. – 2007. – №4. – С. 95 – 101.
104. Пискунов А.И. История педагогики. – Часть 2. – Учебное пособие для педагогических университетов / А.И. Пискунов – М.: ТЦ «Сфера», 1998. – 304 с.
105. Плато А. Объединение Германии – борьба за Европу. – М.: РОССПЭН, 2007. –512 с.
106. Плеснер X. Ступени органического и человек: Введение в философскую антропологию / Пер. с нем. / Х. Плеснер. – М.: РОССПЭН, 2004. – 368 с.
107. Погромська Г. Реалізіція релігійної освіти в системі середніх загальноосвітніх шкіл: світовий досвід / Г.І. Погромська // Вісник Запорізького національного університету. – № 1. – 2008. – С. 211 – 215.
108. Полуянова Т.А. Становление и развитие системы школьного образования объединенной Германии : Дисс. ... канд. пед. наук по спец. 13.00.01 – "Общая педагогика, история педагогики и образования" / Полуянова Татьяна Александровна. – Ульяновск, 2002. – 221 c.
109. Понкин И.В. Правовые основы светскости государства и образования / И.В.Понкин. – М.: Про-Пресс, 2003. – 416 с.
110. Порівняльна педагогіка: навч. посіб. / О.М. Галус, Л.М. Шапошнікова. – К.: Вища шк., 2006. – 216 с.
111. Ревінкель О. О. Особливості освітньої діяльності євангельських шкіл на теренах колишньої Німецької Демократичної Республіки. // О.О. Ревінкель. – Вісник Житомирського державного університету імені Івана Франка. – С. 143-148.
112. Ревінкель О. О. Поняття релігійної компетенції в німецькій педагогіці на початку XXI ст. / О.О. Ревінкель // Сучасні проблеми гуманітаристики: світоглядні пошуки, комунікативні та педагогічні стратегії : Збірник матеріалів Всеукраїнської наукової конференції 6 грудня 2012 р. // О.О. Ревінкель. – Рівне: РІ КУП НАН України, 2012. – С. 214-216.
113. Ревінкель О. О. Суспільно-політичні передумови введення релігійного компоненту в середніх закладах загальної освіти Східної Німеччини в 1989-1991. // О.О. Ревінкель. – Порівняльна професійна педагогіка. – Випуск 2. – Київ – Хмельницький, 2012. – С. 104-111.
114. Ревінкель О. О. Компетентнісний підхід при тематичному плануванні та відборі змісту релігійного навчання в загальноосвітніх закладах Східної Німеччини// О.О. Ревінкель. – Вісник Глухівського національного педагогічного університету імені Олександра Довженка. – Вип. 20 / Глухівський НПУ ім. О.Довженка, 2012. – С. 304 – 310.
115. Ревінкель О. О. Дотримання дидактичних принципів навчання як основа здійснення релігійної освіти // О.О.Ревінкель. – Наукові записки. – Вип. 17. – Острог: Видавництво Національного університету «Острозька академія», 2011. – С. 313-323. – Серія «Психологія і педагогіка».
116. Релігійно-інформаційна служба України/ Довідник релігій [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://risu.org.ua/ua/index/reference
117. Романова О. Релігійний компонент в системі освіти: підходи до державного регулювання. / О. Романова // Політичний менеджмент – 2006. – № 6. – С. 98 – 107.
118. Рудковська І.В. Еколого-естетичне виховання у школах Німеччини: Автореф. дис... канд. пед. наук за спец. 13.00.07 – „Теорія і методика виховання” / І.В. Рудковська. – Луганськ, 2005. – 20 с.
119. Руссо Ж.-Ж. Педагогические сочинения. Том 1. / Ж.-Ж. Руссо. – М.: Педагогика, 1981. – 357 с.
120. Саннікова Т.В. Духовне виховання молодших підлітків засобами християнської етики: Дис. ... канд. пед. наук за спец. 13.00.07 – „Теорія і методика виховання” / Т.В. Саннікова. – К., 2007. – 238 с.
121. Сбруєва А.А. Порівняльна педагогіка: навч. посіб. – 2-ге вид., стер. / А.А. Сбруєва. – Суми: ВТД „Університетська книга”, 2004. – 320 с.
122. Семенов О. Эволюция деятельности ФРГ в области европейской безопасности (1990-2005): военно-политические аспекты: Автореф. дисс. … на соиск.степ. канд.ист. наук по спец. 07.00.15 – "История междунар. отношений и внеш. Политики" / Олег Юрьевич Семенов; [Нижегор. гос. ун-т им. Н. И. Лобачевского]. – Нижний Новгород: 2006. – 22 с.
123. Сергеева Н. Г. Впечатления о современной немецкой школе / Н.Г.Сергеева // Педагогика. – 1993. – №2. – С. 120–124.
124. Сергеева О.Ю. Духовно-нравственное воспитание старшеклассников в учреждениях дополнительного образования: Дисс. кандидата пед. наук по спец. 13.00.01 – "Общая педагогика, история педагогики и образования" / Ольга Юрьевна Сергеева. – Чебоксары, 2007. – 236 с.
125. Синенко С.І. Розвиток післядипломної педагогічної освіти в країнах Західної Європи (Англія, Франція, Німеччина): Автореф. дис. ... канд. пед. наук за спец. 13.00.04 – „Теорія і методика професійної освіти” / С.І. Синенко. – К., 2002. – 21 с.
126. Стряпан О.А. Социалистические преобразования средней и высшей школы в ГДР (1945-1959): Автореф. дис. на соискание науч. степени канд. п. наук по спец. 13.00.01 – „Общая педагогика, история педагогики и образования” / О.А. Стряпан. – К., 1989. – 25 с.
127. Сушков М.Е. Патриотическое и инернациональное воспитание учащихся в школах ГДР: (На материале VII-VIII кл.): Автореф. дисс. на соискание науч. степени канд. п. наук по спец. 13.00.01 – „Общая педагогика, история педагогики и образования” / М.Е.Сушков. – М., 1980. – 16 с.
128. Творения иже во святых отца нашего Василия Великаго, архиепископа Кесарии Каппадокийския. – Новый исправленный перевод Московской Духовной Академии. Том II. – СПб.: Книгоиздательство П. П. Сойкина, 1911. – 303 с.
129. Тиллих П. Избранное. Теология культуры. / П. Тиллих. –М.: Юрист, 1995. – 380 с.
130. Тихонова М.Г. Объединенная Германия: образовательная политика/ М.Г.Тихонова // Педагогика. –1994. – №5. – С. 109 – 115.
131. Трилинский И.И. Становление и развитие социалистической школы в ГДР / Иван Иванович Трилинский. – Львов: Вища школа, 1981. – 151 с.
132. Тхоржевська Т.Д. Розвиток теорії та практики виховання дітей на засадах православної моралі в історії педагогіки України : Автореф. дис. на здобуття наук. ступеня доктора пед. наук за спец. 13.00.01 – „Загальна педагогіка та історія педагогіки” / Т.Д. Тхоржевська. – К., 2006. – 36 с.
133. Федотова О.Д. Теоретико-методологические основы педагогики Германии и ФРГ, конец XIX века – 90-е гг. ХХ века: Дис. ... д-ра пед. наук по спец. 13.00.01 – „Общая педагогика, история педагогики и образования” / О.Д. Федотова. – М., 1998. – 425 c.
134. Фотиев К. Религиозное преподавание и религиозное воспитание [Электронный ресурс] // Православный вестник. – 2002. – №9. – Режим доступу до журн.: http://prav-vest.ru/content/view/52/5/
135. Фромм Э. Душа человека. Ее способность к добру и злу. / Э. Фромм. –М.: Директ-Медиа, 2008. – 265 с.
136. Халилов А.Ш. Условия и пути социалистического воспитания рабочей молодежи в ГДР: Автореф. дисс. на соискание науч. степени канд. п. наук по спец. 13.00.01 –„Общая педагогика, история педагогики и образования” / А.Ш. Халилов. – Одесса, 1975. – 26 с.
137. Харченко І. Німецьке питання у віддзеркаленні міжнародних відносин (1989–1990 рр.) / І. Харченко // Наукові праці історичного факультету ЗДУ. – Вип. VI. – Запоріжжя, 1999. – С. 165 – 190.
138. Хисамутдинова Г.И. Развитие дидактической теории в ФРГ во второй половине XX века : Дисс. ... канд. пед. наук по спец. 13.00.01 – „Общая педагогика, история педагогики и образования” / Г.И. Хисамутдинова. – Казань, 2003. – 201 c.
139. Хоменко Т.А. Тенденції розвитку форм навчання середньої школи Німеччини в другій половині XX ст.: Автореф. дис. на здобуття наук. ступеня. канд. пед. наук за спец. 13.00.01 – „Загальна педагогіка та історія педагогіки” / Т.А. Хоменко. – Харків, 2005. – 20 с.
140. Християнська етика (Основи християнської моралі) 1–11 класів. – Острог, 2000. – 40 с.
141. Чирікова Г. І. Структура сімейного виховання у сучасній Німеччині / Г.І. Чирікова // Вісник ЖДУ ім. І. Франка. – 2009. – № 46. – С. 113-117.
142. Шимків І.В. Моніторинг якості освіти в школах Німеччини другої половини ХХ століття: Автореф. дис. на здобуття наук. ступеню канд. п. наук за спец. 13.00.01 – „Загальна педагогіка та історія педагогіки” / І.В. Шимків; Терноп. нац. пед. ун-т ім. В. Гнатюка. – Т., 2008. – 20 с.
143. Штейнер Р. Духовное обновление педагогики / Пер. с нем. Д. Виноградова / Р. Штейнер. –М.: Парсифаль, 1995. – 256 с.
144. Эриксон М. Христианское богословие / Миллард Эриксон. – СПб.: Библия для всех, 1999. – 1088 с.
145. Ягупов В.В. Педагогіка: навч. посіб. / В.В. Ягупов. – К.: Либідь, 2002. – 560 с.
146. Яркина Т.Ф. Критический анализ состояния и тенденций развития буржуазной педагогики в ФРГ / Т.Ф. Яркина – М.: Педагогика, 1979. – 215 с.
147. Adam G. Religionspädagogisches Kompendium / Gottfried Adam, Rainer Lachmann. – [5., neubearb. Aufl.]. – Göttingen : Vandenhoeck und Ruprecht, 2003. – 491 S.
148. Aldebert H. Christenlehre in der DDR : evangelische Arbeit mit Kindern in einer säkularen Gesellschaft ; eine Standortbestimmung nach 20 Jahren „Kirche im Sozialismus” und 40 Jahren DDR / Heiner Aldebert. – Hamburg : EB-Verl. Rissen, 1990. – 302 S.
149. Analyse der Schulbücher für Heimatkunde, Geschichte, Staatsbürgerkunde, Deutsch(Literatur) an den allgemeinbildenden polytechnischen Oberschulen in der DDR nach dem Stand Schuljahr 1986/87, in: SCHNEIDER, ILONA Katharina (1995), WeltanschaulicheErziehung in der DDR. Normen – Praxis – Opposition. Eine kommentierteDokumentation, Opladen, S.310-330.
150. Bald, Hans (2011), Realschule – Erweiterte Realschule – Mittelschule usw. – eine Problemanzeige, in: Theo-Web. Zeitschrift für Religionspädagogik 10 (2011), H.1, S.80–102.
151. Bekanntmachung der Neufassung des Ersten Schulreformgesetzes fur das Land Brandenburg (Vorschaltgesetz l.SRG). Vom l.Juli 1992 // GVB1.I Brandenburg 3.- 1992. -№16.- S.258-285.
152. Bekanntmachung der Neufassung des Schulgesetzes des Landes Sachsen-Anhalt. Vom 30.06.1993 //GVB1. Sachsen-Anhalt 4 . 1993. - №29. - S. 314 – 332
153. Biehl P. Symbole geben zu lernen / Peter Biehl. – Neukirchen-Vluyn : Neukirchener Verl., 1989. – 264 S.
154. Biewald R.: Diakonie. Praktische und theoretische Impulse für sozial-diakonisches Lernen im Religionsunterricht (Themenheft Religion 8), EVA Leipzig 2010, – S. 78.
155. Bildungswege in Sachsen. Hrsg. Sachsisches Staatsministerium fur Kultus. — Dresden, 2000, – 22 S.
156. Bloth P.-C. Christenlehre und Katechumenat in der DDR : Grundlagen, Versuche, Modelle / hrsg. u. eingel. von Peter Constantin Bloth Gütersloh : Gütersloher Verlagshaus Mohn, 1975. – 355 S.
157. Boers K. Wertorientierungen, Freizeitstile und Jugenddelinquenz / K. Boers, J. Reinecke, K. Motzke, J. Wittenberg // Neue Kriminalpolitik. – 2007. – № 4. – S. 141 – 146.
158. Boschki R. Junge Wissenschaftstheorie der Religionspдdagogik / Reinhold Boschki, Matthias Gronover. – Berlin ; Mьnster : Lit Verlag, 2008. – 325 S.
159. Brief (der Kommission fьr Kirchliche Arbeit mit Kindern und Konfirmanden des Bek, Berlin, 30.01.1989) an die APW, in: Schneider, Ilona Katharina (1995), Weltanschauliche Erziehung in der DDR. Normen – Praxis – Opposition. Eine kommentierte Dokumentation, Opladen, 426-430 S.
160. Briefe an unsere Redaktion (1990). Religionskunde in der Schule, in: Reiher, Dieter (1992), „Religion in der Schule“. Entwicklungen – Auseinandersetzungen – Regelungen in den ostdeutschen Lдndern von 1989 bis 1991. epd Dokumentation Nr.6/92, Frankfurt am Main, 27.
161. Bucher A. Religionsunterricht zwischen Lernfach und Lebenshilfe / Anton Bucher. – [3. Aufl.] – Stuttgart : Kohlhammer, 2001. – 160 S.
162. Cebulj C. Jede(r) ein Sonderfall? Aspekte einer kontextuellen Religionsdidaktikim Osten Deutschlands, in: Religionspädagogische Beiträge 2006, 101ff.
163. Christen in Deutschland 2011. EKD-Statistik [Elektronische Ressource] / Evangelische Kirche Deutschland. – 2011. – Link zu diesem Datensatz : http://www.ekd.de/statistik/mitglieder.html
164. Das brandenburgische Schulgesetz was steckt hinter. Hrsg. Ministerium flir Bildung, Jugend und Sport (MBJS). 2. Auflage. - Potsdam, 1996. - 98 S.
165. Das Christliche Gymnasium Jena - режим доступу: http://www.christlichesgymnasium.jena.de/
166. Degen R. Doyé G.(Hg.): Bildungsverantwortung der Evangelischen Kirchen in Ostdeutschland. Grundsatztexte, Entwicklungen, Kommmentare, Berlin 1995, 131ff.
167. Der Religionsunterricht vor neuen Herausforderungen. Die deutschen Bischofe 80. / Sekretariat der Deutschen Bischofskonferenz. Bonn : Deutsche Bischofskonferenz, 2005. – 36 S.
168. Deutliche Mehrheit für den Religionsunterricht / Evangelische Kirche Deutschland // EKD-Newsletter – 2001. – 13. November. – S. 6 – 7.
169. Deutsch – Land und Leute: Підручник з німецької мови. Кунч Л., Різванова Е., Тимченко Є. К., РВВ „Заповіт” МГП „Інформ ВТ сервіс”, 1993. с. 37
170. Die Bildung des Freistaates Sachsen. Friedliche Revolution, Föderalisierung, deutsche Einheit 1989/90. Vandenhoeck & Ruprecht, Göttingen 2004. –737 S. Die Denkschriften der Evangelischen Kirche in Deutschland. – Hannover : Lutherisches Verl.-Haus, 2004. – 126 S.
171. Die Deutsche Bischofskonferenz und die Evangelische Kirche in Deutschland, Zur Kooperation von Evangelischem und Katholischem Religionsunterricht, hg. v. Sekretariat der Deutschen Bischofskonferenz und vom Kirchenamt der EKD, Bonn – Hannover 1998.– 409 S.
172. Die deutschen Bischöfe: Die Bildende Kraft des Religionsunterrichts. Zur Konfessionalität des Katholischen Religionsunterrichts, hg. v.Sekretariat der Deutschen Bischofskonferenz, Bonn 1996, S. 50