РОЗРОБКА БАКТЕРИЦИДНИХ ЗАСОБІВ ПРОЛОНГОВАНОЇ ДІЇ ДЛЯ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ БОРОТЬБИ З ІНФЕКЦІЙНИМИ ХВОРОБАМИ ТВАРИН

Краткое описание

УКРАЇНСЬКА АКАДЕМІЯ АГРАРНИХ НАУК
ІНСТИТУТ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОЇ І КЛІНІЧНОЇ
ВЕТЕРИНАРНОЇ МЕДИЦИНИ

На правах рукопису

КОВАЛЕНКО В’ЯЧЕСЛАВ ЛЕОНІДОВИЧ

УДК 619:614.48

РОЗРОБКА БАКТЕРИЦИДНИХ ЗАСОБІВ
ПРОЛОНГОВАНОЇ ДІЇ ДЛЯ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ БОРОТЬБИ З ІНФЕКЦІЙНИМИ ХВОРОБАМИ ТВАРИН

16.00.03 ветеринарна мікробіологія та вірусологія

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата ветеринарних наук

Науковий керівник:
доктор ветеринарних наук,
професор Ященко М.Ф.

Харків 2004

ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ 5
ВСТУП 6
РОЗДІЛ 1 ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ
1.1. Санітарний стан тваринницьких, м’ясопереробних, молочних приміщень та тенденції поширення
інфекційних хвороб сільськогосподарських тварин 11
1.2. Дезінфекція тваринницьких приміщень, засоби та
методи дезінфекції 12
1.3. Дезінфекція м’ясопереробних та молочних приміщень 30
1.4. Дезінфекція приміщень поверхнево-активними речовинами 33
1.5. Ефективність очищення пінами різних об’єктів 40
1.6. Контроль якості дезінфекції тваринницьких приміщень 42
1.7. Заключення по літературному огляду 45
РОЗДІЛ 2 ВЛАСНІ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Напрямки досліджень, матеріали й методи 46
2.2. Ветеринарно-санітарний стан тваринництва в Україні
по інфекційним захворюванням 50
2.3. Будівельні конструкції приміщень тваринницьких,
м’ясопереробних підприємств та підприємств
по виготовленню молочних продуктів 53
2.4. Підбір хімічних дезінфікуючих речовин для
розробки нових дезінфекційних засобів 54
2.5. Розробка рецептури нових дезінфікуючих засобів з
різними аніонактивними речовинами 56
2.6. Вивчення фізико-хімічних властивостей нових дезінфікуючих засобів з пролонгованою дією 60
2.7. Вивчення корозійної дії дезінфікуючих засобів з
пролонгованою дією 73
2.8. Вивчення бактерицидного розведення та бактерицидної
дії дезінфікуючих засобів з пролонгованою дією 76
2.9. Дезінфікуюча активність дезінфікуючих засобів з
пролонгованою дією різної концентрації 79
2.10. Підбір живильних середовищ для визначення
активності дезінфікуючих засобів з пролонгованою дією 84
2.11. Визначення пролонгованої дії дезінфікуючих засобів 86
2.12. Вивчення токсичної дії дезінфікуючих засобів на
лабораторних тваринах (визначення гострої та
інгаляційної дії дезінфектантів на організм тварин) 90
2.12.1. Дія пінних дезінфектантів на слизові оболонки
очей та шкіру тварин 92
2.12.2. Визначення шкіряно-резорбтивної дії
пінних засобів 94
2.12.3. Визначення гострої токсичності (ЛД50)
піноутворюючих дезінфектантів 94
2.13. Розробка режимів та визначення ефективності та
нешкідливості деззасобів пролонгованої дії на тваринах 98
2.14. Розробка технологічних режимів проведення
дезінфекції дезінфекційними засобами з
пролонгованою дією 102
2.15. Вивчення токсичного впливу композицій
пролонгованих дезінфектантів на тварин 104
2.16. Вивчення гематологічних показників у поросят
до і після дезінфекції 107
2.17. Виробничі випробування нових деззасобів
з пролонгованою дією 110
2.17.1. Розробка технологічних регламентів та визначення
ефективності знезараження піноутворюючих дезінфектантів в приміщеннях для
дорощування поросят 110
2.17.2. Розробка технологічних регламентів та
визначення ефективності знезараження
піноутворюючими дезінфектантами пролонгованої
дії на м’ясоперербних підприємствах 116
2.17.3. Розробка технологічних регламентів та
визначення ефективності знезараження
піноутворюючими дезінфектантами пролонгованої
дії на підприємстві по виробництву
молочних продуктів 122
2.18. Економічна ефективність застосування дезінфікуючих
засобів з пролонгованою дією для поросят на дорощуванні
та для профілактики шлунково-кишкових захворювань 127
2.19. Оформлення технічної документації на нові дезінфекційні
засоби (ТУ У, настанов по приміненю, інструкції) 134
РОЗДІЛ 3 АНАЛІЗ ТА УЗАГАЛЬНЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ
ДОСЛІДЖЕНЬ 136
ВИСНОВКИ 146
ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ 148
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 150
ДОДАТКИ 179

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ

АДР активно діюча речовина;
ВРХ велика рогата худоба;
ДЗ дезінфікуючий засіб;
ККМ критична концентрація міцелоутворення;
КМИ квазімолекулярний іон речовини;
КОДА селективно-діагностичне середовище для індикації бактерій E. coli назване за першими літерами прізвищ авторів (Карташова, Оксамитний, Даниленко, Алієв);
МПА м’ясопептонний агар;
ПАР поверхнево-активна речовина;
ЧАС четвертинні амонієві сполуки;
ЦАГ центробіжний аерозольний генератор;
РУЖ розпилювач рідин.

ВСТУП

Актуальність теми. Однією з важливих ланок санітарно-гігієнічнічного благополуччя є дезінфекція. Сучасні вимоги для нових дезінфекційних засобів вимагають принципово нових підходів до їх розробки, здатних забезпечити профілактичний пролонгований захист приміщень тваринницьких, м’ясопереробних підприємств та підприємств по виготовленню молочних продуктів від поширення інфекційних захворювань. В багатьох країнах в останні роки здійснюється пошук і вивчення нових хімічних засобів та їх сполучень, які б мали високу дезінфікуючу активність відносно збудників інфекційних хвороб. При цьому особлива увага приділяється таким речовинам і їх сполученням, які були б універсальними за дезінфікуючою дією проти багатьох бактерій і вірусів, оскільки їх можна було б терміново застосувати при змішаних захворюваннях у господарствах навіть без діагностики хвороби й ідентифікації збудників у вогнищах інфекції [17, 43, 120, 230, 231, 252].
Головне завдання ветеринарної санітарії - профілактика хвороб та ліквідація джерел інфекції в тваринницьких, м’ясопереробних та молочнопереробних підприємствах. Особливе місце в цьому належить дезінфекції [15].
Підвищення продуктивності, зниження собівартості продукції тваринництва можна досягти шляхом покращення годівлі, утримання тварин та профілактики інфекційних хвороб за рахунок своєчасної та якісної дезінфекції тваринницьких приміщень, що буде сприяти зниженню концентрації патогенної мікрофлори, розриву епізоотичного ланцюга розповсюдження захворювання, зменшенню ризику зараження тварин тією чи іншою інфекцією [56, 65, 138, 166, 175, 231, 232].
Кабардієв С.Ш., К.Г Амаєв [83] вважають, що для дезінфекції тваринницьких приміщень та знезараження поверхонь необхідно використовувати екологічно безпечні препарати з високою бактерицидною властивістю.
У теперішній час для санації тваринницьких, м’ясомолочних приміщень використовується велика кількість дезінфектантів. Але, в деяких випадках, вони не відповідають вимогам практики. Тому є необхідність розробляти нові підходи для удосконалення дезінфекційних засобів та способів їх застосування, а також рецепти нових дезінфікуючих засобів привентивної дезінфекції у сполученні з поверхнево-активними речовинами (ПАР), що дасть можливість більш активно впливати на збудників інфекційних хвороб тварин [161, 185].
Традиційні засоби дезінфекції включають в себе миючий метод знезараження, який заснований на зрошенні контамінованої поверхні приміщень різними розчинами дезінфікуючих засобів. При таких засобах дезінфекції витрачається велика кількість дезінфектантів і води, крім того, необхідна 2-3-х разова обробка поверхні для її повного знезараження, особливо вертикальних та рифлених, тому що розчини на них не фіксуються, а швидко стікають. Застосування аерозолей для знезараження повітря в тваринницьких приміщеннях ефективне, але недостатнє для дезінфекції поверхні. У зв’язку з цим, є актуальною розробка дезінфікуючих засобів, активних відносно мікроорганізмів, яким властива пролонгована дія з високим рівнем змочуючого контакту з обробленними поверхнями.
Останні десять років поверхнево-активні речовини широко використовуються в якості антисептиків та дезінфектантів, яким властива бактерицидна та антивірусна дія.
Зв’язок роботи з науковими програмами. Тема дисертаційної роботи є складовою частиною плану науково-дослідних робіт Інституту ветеринарної медицини УААН Розробити і впровадити комплексні терапевтичні та нові дезінфікуючі препарати пролонгованої дії (2001-2005 рр.)”, номер державної реєстрації 0101U 000818.
Мета і задачі дослідження. Метою роботи було розробити дезінфектанти з пролонгованою дією, експериментально обґрунтувати та запропонувати схему їх застосування, розробити нормативно-технічну документацію та впровадити в виробництво.

Для реалізації мети були поставлені такі задачі:
- підібрати хімічні вітчизняні дезінфікуючі речовини для розробки нових дезінфікуючих засобів пролонгованої дії;
- розробити рецептуру нових дезінфікуючих засобів з різними аніон-активними речовинами;
- вивчити фізико-хімічні властивості нових дезінфікуючих засобів з пролонгованою дією, зокрема розчинність хімічних речовин і сумісність їх з аніонактивими речовинами, кратність та стабільність піноутворення;
- визначити бактерицидну активність, фенольний коефіцієнт, білковий індекс, утримання дезінфікуючих композицій на горизонтальних і вертикальних конструкціях приміщень, товщину піни на поверхнях;
- провести лабораторні дослідження та виробничі випробування нових дезінфікуючих засобів з пролонгованою дією;
- вдосконалити методи контролю ефективності дезінфікуючих засобів з пролонгованою дією;
Об’єкт дослідження тваринницькі приміщення, м’ясопереробні та молочнопереробні підприємства.
Предмет дослідження дезінфектанти: Глутарпін-1, Дезавет, Віват.
Методи досліджень При виконанні роботи використовували такі методи: клініко-фізіологічні, морфологічні, зоогігієнічні, бактеріологічні, токсикологічні, фізико-хімічні та статистичні.
Наукова новизна одержаних результатів. Вперше в Україні розроблені дезінфектанти пролонгованої дії Глутарпін-1, Дезавет, Віват, які мають високу бактерицидну дію. Визначено їх ефективність, вплив на деякі морфологічні показники крові тварин, токсичність та антикорозійні параметри.
На основі результатів проведених досліджень розроблено і затвердженно Державним департаментом ветеринарної медицини Міністерства аграрної політики України нормативно-технічну документацію на дезінфектанти Глутарпін-1- ТУ У 24.4.05510830.004-02, Дезавет - ТУ У 24.2.05510830.004-04.
Отримано патент на винахід: Глутарпін-1 - пінний дезінфектант пролонгованої дії”- № 62568А від 15.12.2003 р., Бюл. №12.
Отримано патент на винахід: „Пінний дезінфектант пролонгованої дії - Дезавет” - № 62375А від 15.12.2003 р., Бюл. №12.
Розроблені Методичні рекомендації по визначенню ефективності знезараження приміщень піноутворюючими деззасобами, що схвалені методичною комісією та Вченою радою ІВМ УААН від 25 лютого 2003 року, витяг з протоколу №1 та науково-методичною радою Державного департаменту ветеринарної медицини Мінагрополітики України (протокол № 1 від 12 грудня 2003).
Практичне значення одержаних результатів. Розроблені високоефективні дезінфектанти з пролонгованою дією Глутарпін-1, Дезавет, Віват для профілактики та вимушеної дезінфекції тваринницьких, м’ясопереробних приміщень, та підприємств по виробництву молочних продуктів.
Розроблено схему та параметри застосування дезінфектантів.
Застосування препаратів Глутарпін-1, Дезавет, Віват для дезінфекції приміщень тваринницьких, м’ясопереробних підприємств та підприємств по виробництву молочних продуктів забезпечує їх надійне знезараження від патогенної мікрофлори.
На основі результатів проведених досліджень розроблені технічні умови на дезінфектанти Глутарпін-1- ТУ У 24.4.05510830.004-02 та Дезавет- ТУ У 24.2.05510830.004-04. Розроблено та затверджени Настанова щодо застосування Глутарпіну-1” та Настанова щодо застосування Дезавет”, інструкції. Отримано 2 патенти на винахіди. Розроблено методичні рекомендації Визначення ефективності знезараження приміщень піноутворюючими деззасобами”
Матеріали дисертації, викладені в наукових статтях та інших публікаціях, використовуються викладачами вузів у навчальному процесі; на лекціях і лабораторних заняттях у Національному аграрному університеті, Білоцерківському державному аграрному університеті.
Особистий внесок здобувача. Здобувач самостійно опрацював літературний огляд, провів патентний пошук, освоєння методик, склав схему дослідів, організовував, проводив лабораторні та виробничі експерименти. Проводив аналіз експериментальних даних та статистичну обробку результатів досліджень, розробив технологічний режим використання дезінфектантів. Самостійно оформляв заявки на винаходи. Дисертант разом з співавторами розробив технічні умови, настанови та інструкції щодо застосування та виготовлення пінних дезінфектантів, методичних рекомендацій по Визначенню ефективності знезараження приміщень піноутворюючими деззасобами”.
Апробація результатів дисертації. Матеріали дисертації доповідались, обговорювалися та отримали схвалення на засіданнях Вченої ради Інституту ветеринарної медицини УААН (2001-2003р.), на міжнародній науково-практичній конференції Досягнення та перспективи розвитку ветеринарної медицини” (Полтава, 2002 р.); міжнародній науково-практичній конференції Молоді вчені у вирішенні проблем аграрної науки і практики” (Львів, 2002 р.); міжнародній науково-практичній конференції (Харків, 2003 р.); в Короткому звіті” про діяльність Української академії аграрних наук за 2002 рік (Київ, 2003 р.); на 1-му міжнародному конгресі спеціалістів ветеринарної медицини України, липень, 2003, м. Київ; міжнародній науково-практичній конференції Актуальні проблеми сучасної гігієни тварин та ветеринарної санітарії” (Київ, 2003 р.).
Публікації результатів досліджень. За матеріалами дисертації опубліковано 9 наукових праць із них 6 у фахових виданнях, що входять до переліку, затвердженого ВАК України, 2 патенти України на винаходи, методичні вказівки та 2 ТУ У на дезінфектанти.
Обсяг і структура роботи. Дисертація складається з таких розділів: вступу, огляду літератури, власних досліджень, аналізу та узагальнення результатів досліджень, висновків, пропозицій виробництву, списку використаних літературних джерел, додатків. Робота викладена на 201 сторінках комп’ютерного тексту, ілюстрована 45 таблицями, 17 рисунками, 22 додатками. Список літератури включає 301 джерело, в тому числі 66 іноземних.

Список литературы

ВИСНОВКИ

1. Розробленно нові, ефективні, дезінфікуючі засоби з пролонгованою дією Глутарпін-1, Дезавет, Віват, вивчено їх фізико-хімічні властивості, бактерицидність, антикорозійність, токсичність і вдосконалено методи контролю їх ефективності для дезінфекції тваринницьких приміщень, м’ясопереробних підприємств та підприємств по виготовленню молочних продуктів.
2. Для оцінки якості піноутворювання дезінфектантів визначенно критерії кратності та стабільності пін. Для Глутарпіну-1 кратність піноутворення є найбільшою в 2 %-ній концентрації де вона складає 102,6 разів, а час виділення 50 % рідини з піни та розпаду 100 % піни є найбільшим в 1 %-ній концентрації. Кратність піноутворення Дезавету є найбільшою при 4 %-ній концентрації, де вона складає 94,13 разів, а час виділення 50 % рідини з піни та розпаду 100 % піни є найбільшим в 2 %-ній концентрації. Кратність піноутворення Вівату є найбільшою в 1 %-ній концентрації де вона складає 107,51 разів, час виділення 50 % рідини з піни та розпаду 100 % піни є найбільшим в 1 %-ній концентрації.
3. Найбільша товщина шару отриманої піни залежить від дезінфектанту та матеріалу на який вона наноситься при оптимальній концентрації. Товщина отриманої піни для Глутарпіну-1, Дезавету та Вівату складає в середньому на стелі з дерева 7,7 см., з бетону - 6,1 см., заліза - 4,7 см. На вертикальних поверхнях з дерева 6,4 см., з цегли 6,3 см, заліза - 4,5 см.
4. Глутарпін-1, Дезавет, Віват чинять незначну корозійну дію на металеві конструкції будівель. На алюмінії втрата ваги зразків складає для Глутарпіну-1 0,0043%, для Дезавету - 0,0024%, для Вівату - 0,0021%, що відповідно в 4270,81, 4638,00 та 5001,19 рази нижче в порівнянні з 2% розчином натрію їдкого. На оцинковану сталь досліджені препарати також чинять незначну корозійну дію. Так, для Глутарпіну-1 вона складає 0,024%, для Дезавету - 0,071%, для Вівату 0,021%, що відповідно в 12,39, 10,19, 13,51 разів нижче порівняно з 2%-ним розчином натрію їдкого. По відношенню до сталі втрата ваги зразків складає для препарату Глутарпіну-1 0,12%, для Дезавету 0,18% і для Вівату 0,10% що відповідно в 2,6, 2,3, 3,2 рази менше в порівнянні з 2% розчином натрію їдкого.
5. Ефективність дезінфекції Глутарпіном-1, Дезаветом та Віватом залежить від концентрації розчинів дезінфікуючих засобів, їх температури, норми витрат на одиницю площі, характеристики об’єкта дезінфекції та експозиції. Нові дезінфікуючі засоби рекомендується використовувати для дезінфекції об’єктів тваринництва від 0,5 до 4,0% концентрації.
6. Дезінфекційні засоби Глутарпін-1, Дезавет, Віват при застосуванні для дезінфекції за розробленою схемою не чинять токсичної дії для лабораторних та сільськогосподарських тварин. Після трьохкратної дезінфекції, підвищені дози пінних деззасобів не викликають загибелі лабораторних тварин, але спричиняють короткочасну подразнюючу дію на слизові оболонки носа та очей. Клінічні дослідження та гематологічні показники крові тварин не відрізняються від показників до обробки тварин контрольних груп. Ці дезінфектанти по ступені токсичності відносяться до 3 та 4 класу токсичності, що дає можливість використання їх для дезінфекції тваринницьких приміщень у присутності тварин.
7. Глутарпін-1 в 0,25-2,0% концентрації є ефективним дезінфікуючим засобом і може використовуватись для дезінфекції на м’ясопереробних підприємствах та на підприємствах по виготовленню молочних продуктів. Дезавет може використовуватись для дезінфекції на м’ясопереробних підприємствах та на молокозаводах в 0,1-1% концентрації.
8. Піноутворюючі деззасоби Глутарпін-1, Дезавет, Віват можуть бути використані для дезінфекції при захворюваннях тварин, збудники яких прирівнюються по стійкості до E. сoli в 0,2-0,4% концентраціях. При дії на збудники, стійкість яких прирівнюються до стійкості St. aureus доцільно використовувати концентрації 0,4-2,0%.
9. При проведенні дезінфекції піноутворюючими дезінфектантами пролонгованої дії на тваринницьких, м’ясопереробних підприємствах та підприємствах по виготовленню молочних продуктів були розробленні технологічні регламенти та визначенно ефективність знезараження. Оптимальна витрата дезінфектантів 200-300 мл/м2 при товщині нанесеного шару піни 2-3 см і експозиції 1 година.
10. Річний економічний ефект від використання розроблених деззасобів в господарствах для профілактики інфекційних захворювань 300 поросят складає для Глутарпіну-1 - 1430 грн., (на 1 голову 4,77 грн.), для Дезавету - 2700 грн. (на 1 голову 9,00 грн.) і для Вівату складає 236 грн. (на 1 голову 0,79 грн.) за рахунок підвищення продуктивності праці, зниження витрат дезінфектантів, води.

ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

1. Для проведення профілактичної та вимушеної дезінфекції при інфекційних шлунково-кишкових хворобах в тваринницьких господарствах, м’ясопереробих підприємствах та підприємствах по виготовленню молочних продуктів спеціалістам ветеринарної медицини рекомендується застосовувати Глутарпін-1 згідно з Настановою та інструкцією щодо застосування піноутворюючого деззасобу Глутарпін-1” яка затверджена Державним департаментом ветеринарної медицини Міністерства аграрної політики України. „Глутарпін-1 пінний дезінфектант пролонгованої дії- деклараційний патент на винахід UA №62568А від 15.12.2003 р., Бюл. №12
2. Для проведення профілактичної та вимушеної дезінфекції при інфекційних шлунково-кишкових хворобах в тваринницьких господарствах, м’ясопереробих підприємствах та підприємствах по виготовленню молочних продуктів спеціалістам ветеринарної медицини рекомендується застосовувати Дезавет згідно з Настановою та інструкцією щодо застосування піноутворюючого деззасобу Дезавет” яка затверджена Державним департаментом ветеринарної медицини Міністерства аграрної політики України. „Пінний дезінфектант пролонгованої дії Дезавет”- деклараційний патент на винахід UA № 62568А від 15.12.2003 р., Бюл. №12.
3. При виготовленні та проведенні контролю якості піноутворюючого дезінфектанту Глутарпін-1 користуватися технічними умовами ТУ У 24.4.05510830.004-02 України та Дезавет - ТУ У 24.2.05510830.004-04, які затверджені Державним департаментом ветеринарної медицини Міністерства аграрної політики.
4. Для контролю якості проведеної дезінфекції піноутворюючим дезінфектантом рекомендовані методичні рекомендації Визначення ефективності знезараження приміщень піноутворюючими деззасобами”. Методичні рекомендації схвалені Методичною комісією Інституту ветеринарної медицини УААН (протокол № 1 від 25 лютого 2003 р.) та затверджені Вченою Радою Інституту ветеринарної медицини УААН (протокол № 1 від 04 березня 2003 р., та Науково-методичною радою Державного департаменту ветеринарної медицини Мінагрополітики України (протокол № 1 від 12 грудня 2003р.).

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Абрамзон А.А. Бочаров В.В. Гаевой Г.М. Поверхостно-активные вещества // Справочник. Л.: Химия, 1979. 376 с.
2. Абрамзон А.А. Поверхостно-активные вещества: Свойства и применение. Л.: Химия, 1981. 304 с.
3. Аэрозольная дезинфекция препаратом «Пемос-1» / Ю.И. Боченин, Г.Д. Волковский, В.В. Иванцов и др. // Ветеринария. 1999. №7. С. 1315.
4. Алагезян Р.Г. Моющие и дезинфицирующие средства в молочной промышленности. М.: Легкая и пищевая промышленность, 1981. 168 с.
5. Ананьева Е.П., Афиногенов Г.Е., Елинов Н.П. Повышение активности тетрациклинов с помощью некоторых поверхностно-активных веществ // Антибиотики. 1978. №7. С. 605609.
6. Андрус В.Н., Варыханова Т.Г., Бочарова Л.М. Эффективность композиций на основе ЧАС против возбудителей особо опасных инфекций // Актуальные проблемы дезинфектологии в профилактике инфекционных и паразитарных заболеваний. М.: 2002. С. 100101.
7. Андрюнин Ю.И. Ветеринарно-санитарная защита ферм и методы дезинфекции // Ветеринария. 1989. №1. С.812.
8. Антоненко П.П., Дембицька Л.В., Рибалко О.С. Профілактика шлунково-кишкових хвороб у телят із використанням фітоекстрактів // Наукові праці Полтавської Державої аграрної академії. Т2 (21). Полтава, 2002. С.262264.
9. Апатенко В.М. Смешанные инфекции сельскохозяйственных животных. К.: Урожай, 1990. 172 с.
10. Апатенко В.М. Ассоциированные инфекции и иммуностимуляция в условиях откормочных хозяйств // Новое в учении о заразных болезнях (вирусных, бактериальных, зоопаразитарных). Материалы 3-го съезда паразитоценологов. Киев, 1994. С. 151160.
11. Арзуманян С.П.. Туберкулоцидность новых дезинфектантов дезонола и парафона // Вклад молодых ученых и специалистов в научно-технический прогресс в с.-х. производстве. Тезисы докладов Межвузовской конференции. Фрунзе, 1990. Ч. 2. С. 143144.
12. Афиногенов Г.Е., Панарин Е.Ф. Антимикробны полимеры. Л.: Медицина, 1990. 220 с.
13. Афиногенова Г.Е. Чашечный метод оценки эффективности дезинфектантов и антисептиков. Методическое пособие. СПб.: 2000. 160 с.
14. Афиногенов Г.У., Домород А.А., Краснова М.В. Оценка методов изучения эффективности дезинфектантов и антисептиков // Актуальные проблемы дезинфектологии в профилакике инфекционных и паразитарных заболеваний. М.: 2002. С. 104105.
15. Бабайкін В., Васіленко П. Дезінфекція з використанням аерозолей важлива ланка у профілактиці та ліквідації захворювання тварин // Вет. мед. України 2000. №2. С. 4.
16. Байдевлятов А.Б., Фотина Т.И. Дезинфекция птичников при ассоциированых бактериозах // Материалы межгос. конф. по научным проблемам паразитоценологии. Киев-Харьков-Луганск, 1992. С. 34.
17. Байдевлятов А.Б. Современные проблемы санации и дезинфекции в птицеводстве // Прогресивні технології ветеринарної медицини в промисловому птахівництві ХХІ сторічча. // Збірник матеріалів Міжнародної науково-практичної конференції. Київ, 2000. С. 1214.
18. Бактерицидні властивості нового дезінфікуючого засобу Кристал-700” / Косенко М., Ковальчик Л., Цинік М., Хом’як Р., Копійчук Г., Паздерський Ю., Старчевський М. Beт. медицина Украіни. 1998. № 1112. С. 1011.
19. Батиашвили А.Г. Физико-химические свойства подмыльного щелока и соабстока (Моющие средсва для животноводческих помещений) // С6 науч. тр. Всерос. НИИ вет. санитарии, гигиены и экологии. 1997. Т. 103. С. 4552.
20. Беляков В.Д., Дегтярев А.А., Иванников Ю.Г. Качество и эффективность противоэпидемических мероприятий. Л.: Медицина, 1981. 304 с.
21. Божко Г.К. Організація протиепізоотичних заходів. К.: Урожай, 1974. С. 189195.
22. Бордунова О.Г., Байдевлятов Ю.А., Чіванов В.Д. Деякі аспекти молекулярного механізму біоцидної дії дезінфектанта ВВ-1” // Вісник аграрної науки 1999. №12. С. 4345.
23. Бордунова О.Г., Бородай В.П. Визначення механізмів біоцидної дії дезінфектантів Віркон” та Віркон-S” // Вісник Сумского держ. агр. універ. ”Ветеринарна медицина” Випуск 4. 1999. С. 2124.
24. Бордунова О.Г., Байдевлятов А.Б., Чіванов В.Д. Молекулярні аспекти біоцидної дії дезінфектантів на основі четвертинних амонієвих сполук (ЧАС) . І морфологія плівок ЧАС на поверхні інкубаційних яєць // Міжвідомчий тематичний наук. зб. Ветеринарна медицина. Харків, 2000. № 78. Т. 2. С. 2334.
25. Бочаров Д.А. Ветеринарная санитария и гигиена производства в мясной промышленности. М.: Агропромиздат 1990. 144 с.
26. Боченин Ю.И. Аэрозольная дезинфекция животноводческих помещений в присутствии крупного рогатого скота и свиней // Дезинфекция в промышленном животноводстве. М.: 1980. С. 18.
27. Бричко В.Ф., Мкртумян А.В., Рубченков П.Н. Новый дезавтомобиль для проведения ветсанработок при профилактике и ликвидации заболеваний животных // Состояние, проблемы и перспективы развития ветеринарной науки России. Ч. ІІ. М.: 1998. С. 126128.
28. Бричко В.Ф., Мкртумян А.В. Механизация ветеринарно-санитарных работ // Состояние, проблемы и перспективы развития ветеринарной науки России. Ч. ІІ. М.: 1998. С. 129130.
29. Бурдов Г.Н. Электризация воздуха и частиц водных аэрозолей дезсредств в поле коронного разряда // Сб. науч. тр. Всерос. НИИ вет. санитарии, гигиены и эколгии. 1998. Т. 104. С. 9197.
30. Бутко М.П. Препараты для дезинфекции транспортных средств и объектов мясоперерабатывающих предприятий // Проблемы вет. сан. гигиены и экологии (дезинф., дезинс., дерат.). М.: 1999. С. 4142.
31. Бухштаб З.И., Мельник А.П., Ковалев В.М. Технология синтетических моющих средств. - М.: Легпромбытиздат. 1988. 320 с.
32. Виевский А.Н. Механизмы биологического влияния катионных поверхностно активных веществ. М.: Наука, 1991. 250 с.
33. Выживаемость госпитальных штаммов грамотрицательных бактерий и их чувствительность к хлорамину / Н.Ф. Соколова, А.Н. Иойриш, В.В. Влодавец, Г.М. Трухина // Теория и практика дезинфекции и стерилизации. Сб. н. тр. ЦНИИ вакцин и сыв. им. Мечникова. М., 1983. С. 1214.
34. Визначення бактерицидної активності Кристал-900” при знезараженні поверхні тест-об’єктів контамінованої E.Coli (штам 1257) та St. Аureus (штам 209) /О.І. Жеребецька К.А. Манукян, Д.Д. Хміляр, Л.М. Ковальчик / Науковий Вісник Львівської держ. акад. вет. мед. ім. С.З.Гжицького. Т4(№2).Ч.4. Львів. 2002. С. 4953.
35. Випробування нових дезінфектантів для знешкодження збудників туберкульозу тварин / Г.В. Пономаренко, Ю. Я Касіч, П.М. Тихонов, А. І. Завгородній / Українська академія аграрних наук. Міжвідомчий тематичний науковий збірник Випуск 70, Київ, Урожай, 1995 С. 4446.
36. Висоцький А.М. Профілактика і терапія хвороб свиней незаразної етіології // Вет. мед. Укр. 1999. №11. С. 1011.
37. Высоцкий А.Е. Батерицидное действие растворов Витана и Глютекса на высокоустойчивых возбудителей // Міжвідомчий тематичний наук. зб. Ветеринарна медицина. №82. 2003А. С. 132135.
38. Высоцкий А.Е. Эффективность средства Витмол для ветеринарной дезинфекции // Міжвідомчий тематичний наук. зб. Ветеринарна медицина. № 82. 2003Б. С.135137.
39. Волинець Л.К. Колібактеріози тварин // Вет. мед. Укр. 1996. №7. С. 2829.
40. Волков Ю.П. Перспективы развития исследований в области разработки дезинфицирующих средств // Материалы научной конференции Актуальные проблемы дезинфекции, стерилизации, дезинсекции и дератизации”. М.: 1992. С. 1314.
41. Волкова Г.К., Ярных В.С. Ветеринарно-санитарные и зоогигиенические проблемы промышленного животноводства. М.: Колос, 1979. 383 с.
42. Волянский Ю.Л., Телепнева Л.Г., Васильев Н.В. ВИЧ-инфекция. Факты и гипотезы. Харьков: Изд-во ХГУ, 1993. 224 с.
43. Глазова Г.В., Евграфов Ю.В. Опыт применения дезинфекционной установки АИСТ-2 // Ветеринария. 2000. № 1. С. 1516.
44. Голик М.П. Зоогігієнічне та ветеринарно-санітарне обгрунтування комплексної профілактики гастроентеритів поросят в Подільському регіоні України: Автореф. дис. ... канд. вет. наук: 16.00.06 / Львівська Держ.акад. вет.мед. Л. 1998. 16 с.
45. Головко А., Ушаков В. Проблема інфекційних захворювань новонароджених телят та деякі етапи на шляху її розв’язання // Вет. мед. Укр. 1998. №10. С. 67.
46. Григанова Н.В., Бубнов В.Н. Радиационное обеззараживание пушно-мехового сырья при стригущем лишае // Труды ВНИИВС Дезинфекция в промышленном животноводстве. М.: 1980. С. 111.
47. Григанова Н.В., Саидова С.М. Испытание бактерицидных свойств композиций на основе солей низкомолекулярных кислот // Сб. н. тр. Всерос. НИИ вет. сан. гигиены и экологии. 1999. Т. 107. С. 4145.
48. Губин А.Н., Бабкова Н.Ф., Фельдман И.И. Четырехсекционное родильное отделение с изолированными блоками // Технология производства продуктов животновотсва на промышленной основе. ВАСХНИЛ Сиб.отд. Новосибирск, 1985. С.5459.
49. Гудкова Е.И., Красильников А.П. Сравнительная активность дезинфектантов для стафилококков, энтеробактерии и псевдомоноз // Актуальные вопросы гигиены и эпидемиологии в Белоруссии. Минск.: 1991. Т. 2. С. 141148.
50. Дегтерев Г.П. Применение моющих средств М.: Колос, 1981. 192 с.
51. Дегтерев Г.П. Методические рекомендации по применению синтетич. моюще- дезинф. средств типа МСЖ // Московская акад. Кафедра электрификац. 1989 С. 27.
52. Дегтерев Г.П., Репин А.М. Новые моюще-дезинфицирующие средства // Молочная промышленность 2000. №4. С. 4548.
53. Дезинфектанты широкого спектра действия / А.З. Гаврилов, И.Н. Зыков, Н.К. Гумеров, В.С. Угрюмова, В.П. Муханцев, М.Г. Нигматуллин, А.Е. Коломоец // Ветеринария, 1979. №4. С. 2628.
54. Дезинфицирующая активность йодеза и его композиций против микобактерий / И.Б. Павлова, Н.В. Григанова, Д.А. Банникова, Н.И. Попов, Н.Д. Архипова // Ветеринария. М., 2003. №7. С. 911.
55. Діагностика, профілактика і терапія шлунково-кишкових хвороб новонароджених телят / В.О. Бусол, В.І. Левченко, П.П. Фукс та ін. // Тварин. Укр., 1995. №3. С. 1625.
56. Демчук М.В., Павлюк Я.С. Зоогігієнічні вимоги до архітектурного планувальних рішень і обладнання секційного свинарника-маточника // Тез. доп. наук. практичної конференції. Проблеми підвищення продуктивності тварин та афективнсті їх лікування Дніпропетровськ, 1994. С. 88.
57. Досанов К.Ш., Еспембетов Б.А. Перспективность применения альдегидосодержащих композиций для санации объектов внешней среды // Науч. основы пр-ва вет. биол. препаратов. Щепково, 2000. С. 375376.
58. Др. Анна Вальтер-Маурушат, Др. Бернгард Вальц. Гигиена и защита окружающей среды // Вестник Ассоциации К., 2002. №2. С.3436.
59. Дудницкий И.А., Шуваева О.Н. Оценка дезинфицирующих средств // Сельское хозяйство за рубежом. 1977. №12. С. 4045.
60. Дудницкий И.А. Бактерицидные и спороцидные свойства новых дезинфицирующих препаратов // Тез. док. Всесоюз. науч. конф. по проблемам эпизоотологии Актуальные вопросы эпизоотологии”. Казань, 1983. С. 52.
61. Дудницкий И.А. Контроль качества дезинфекции // Ветеринария 1991. № 9. С. 2124.
62. Дудницкий И.А. Глазова Г.В. Саакян С.И. Опыт применения дезинфекционной установки «Аист» // Ветеринария, 1998. №2. С. 1617.
63. Дудницкий И.А. Новое дезинфецирующее средство // Ветеринария, 1998 №7. С. 1416.
64. Ефективність застосування хлорантаїну для вологої та аерозольної дезінфекції / М. Косенко, Л. Ковальчик, С. Гаврилець та ін. / Вет. мед. Укр. 1997. №7. С. 3637.
65. Ефективність нового дезінфікуючого засобу ”Дезокс” / М.В. Косенко, О.І. Сергієчко, І. К. Авдосьєва та ін. / Матеріали ІІ Міжнародного міжкафедрального симпозіуму з питань гігієни тварин. Львів, 1996. С. 8285.
66. Экологический дезинфектант-теотропин / Зубаиров М.М., Киселёв А.В., Миколайчук С.В., Рудобельский Э.В., Срибный Н.И., Коломыцев А.А., Шевченко А.А., Кузнецов А.И. Состояние, проблемы и перспективы развития ветеринарной науки России. М.: 1998. Ч. ІІ С. 135136.
67. Жоров Г.А. Препарат комбинированного действия для одновременной дезинфекции и дезинсекции // Современные вопросы интенсификации кормления, содержания животных и улучшения качества продуктов животноводства. М., 1999. С. 175176.
68. Жоров Г.А. Комбинированные препараты бактерицидного и инсектоакарацидного действия в ветеринарии // Селекция, кормление, содержания с/х. животных и технология пр-ва продуктов животноводства. 1999. Вып. 7. С. 9395.
69. Жоров Г.А. Пенный препарат для одновременной дезинфекции и дезинсекции // Пробл. вет. санитарии. гигиены и экологии (дезинфекция, дезинсекция, дератизация) М., 1999. С. 4950.
70. Завірюха А.І. Профілактика і лікування гострих респіраторних захворювань молодняка вакциною // Вет.мед.Укр. 1999. №8. С. 20.
71. Закамырдин А.А. Перспективы применения дезинфицирующих и инсектицидных аэрозолей в промышленном животноводстве // Тез. док. Всесоюз. науч. конф. по проблемам эпизоотологии // Актуальные вопросы эпизоотологии. Казань. 1983. С. 53.
72. Закамырдин А.А., Боченин Ю.И., Зуев В.Е. Пути снижения расхода дезпрепаратов на профилактическую аэрозольную дезинфекцию // Дезинфекция и санитария продуктов животного происхождения. Труды ВНИИВС. М.: 1985. С. 1224.
73. Закамырдин А.А., Боченин Ю.И. Влияние некоторых физико-химических факторов при дезинфекции аэрозолями глутарового альдегида // Проблемы ветеринарной дезинфекции объектов животноводства. М.: 1987. С. 114.
74. Закамырдин А. А. Профилактическая дезинфекция животноводческих помещений // Ветеринария, 1991. №5. С. 1114.
75. Закомырдин А.А. Элекрохимически активированные растворы хлоридов в ветеринарной санитарии // Современные вопросы интенсификации кормления, содержания животных и улучшения качества продуктов животноводства. М.: 1999. С. 155156.
76. Закомырдин А.А. Научное обоснование и перспективы применения электрохимически активированных растворов в ветеринарии // Состояние проблемы и перспективы развития вет. науки России. М.: 1999. Т. 2. С. 6870.
77. Зарицький А.М. Особливості спеціалізованої оцінки експертизи дезінфекційних засобів в Україні // Вестник Ассоциации. К.: 2001. №1. С.2224.
78. Ибрагимова Д.М. Разработка режимов аэрозольной санации воздуха для профилактики инфекционных болезней норок в промышленном звероводстве: Автореф. Дис. канд. вет. наук / Всерос.н.-и.вет.ин-т. Казань. 2000. 22 с.
79. Изучение действия препарата на основе глутаральдегида на ультраструктуру стафилококка / Поляков А.А., Павлова И.Б. и др. / Дезинфекция в промышленном животноводстве. 1980. С. 3.
80. Имангалиев А. К. Дезинфекция автотранспорта после перевозки больных туберкулезом животных: Автореф. дис. ... канд. вет. наук: 16.00.06./ ВНИИВС. М., 1987. 20 с.
81. Инструкция о мероприятиях по профилактике и ликвидации туберкулеза животних. ГЧВ МСХ СЕЕТ, 1983. 32 с.
82. Использование бактерицидных пен для дезинфекции / В.С. Ярных, М.А. Симецкий, В.Р. Малинин, Б.А. Потанин / Ветеринария, 1986. №1. С.1718.
83. Кабардиев С.Ш., Aмаев К.Г., Бектемиров М.А. Бактерицидные и дезинфекционные свойства новых экологически безопасных препаратов // Пробл. вет. санитарии, гигиены и экологии (дезинфекция, дезинсекция, дератизация). М.: 1999. С. 5152.
84. Кабардиев С.Ш., Амаев К.Г. Дезинфектанты для санации объектов ветеринарного надзора // Ж. Ветеринария, 2001. №10. С.43.
85. Кавенькин Н.А., Кулеков Г.В., Серегина Л.А. // Сравнительная характеристика препаратов для дезинфекции на мясоперерабатывающих предприятиях // Вет. Практика, 1999. №1. С. 1416.
86. Каверін В.В., Кузьменко Ю.М. Аерозолі-ефективні та економічні методи роботи у ветмедицині // Вет. Мед. України, 2002. №5. С.28.
87. Каштанов А.В., Баринов А.В. Применение фумигационных аэрозолей эфирных масел для дезодорации и санации воздушной среды животноводческих помещений // Состояние, проблемы и перспективы развития ветеринарной науки России. М.: 1999. Т. 2. С. 133134.
88. Каштанов А.В. Разработка бактерицидных и инсектоакарацидных аэрозольных прпаратов для применения на объектах ветеринарного надзора.: Автореф. Дис. ... канд. вет. наук. Всерос.НИИ. М.: 1999. 23 с.
89. Киселева Г.А. Сравнительная вирулицидная активность дезинфицирующих средств в отношении бактериофага Х 174 // Современные методы и средства дезинфекции и стерилизации. М.: 1989. С. 2023.
90. Коваленко В.Л. Новий дезінфікуючий засіб для дезінфекції тваринницьких приміщень // Наукові праці Полтавської держ. агр. акад. - Т2(21). Ветеринарні науки. Полтава, 2002. С. 167170.
91. Коваленко В.Л. Новий дезінфікуючий засіб для дезінфекції тваринницьких приміщень // Науковий Вісник Львівської держ. акад. вет. мед. ім. С.З.Гжицького. Т. 4 (№2).Ч.4. Львів, 2002. С. 4851.
92. Коваленко В.Л. Дезавет пінний засіб для дезінфекції тваринницьких приміщень // Вісник Полтавської державної аграрної академії. 2003. №1. 2. С. 9294.
93. Ковальчик Л., Хом’як Р. Нові засоби для вологої та аерозольної дезінфекціі // Вет. мед. України, 2001. № 2. С. 2122.
94. Козаков М.В. Пешков В.В. Порядок применения, транспортирования, хранения и проверки качества пенообразователей для тушения пожаров (Инструкция) М.: ВНИИПО МВД СССР., 1989. 26 с.
95. Козлов И.М., Лярский П.П. Руководство по дезинфекции, дезинсекции и дератизации. 2-е изд. Ленинград.: Медицина, 1990. 286 с.
96. Кольбушевські Т., Рокіцкі Е. Значення методів миття і дезинфекції при вирощуванні свиноматок з поросятами // Матеріали ІІ міжнародного міжкафедрального симпозіуму з питань гігієни тварин. Львів, 1996. С. 8789.
97. Комплексная оценка эффективности дезинфицирующих средств в лечебном учреждении / Иойриш А.Н., Берам М.Г., Феклисова Л.В. и др. / Актуальные вопросы дезинфекции и сверилизации: Сб. науч. тр. Московский НИИ вакцин и сыв. им. И.И.Мечникова М.: 1984. С. 911.
98. Корж Б.А., Злонкевич Я.Д. Роль условно патогеной микрофлоры в этиологии острых расстройств желудочно-кишечного тракта новорожденных телят // Инфекц. болезни телят. Кишенев, 1988. С. 1215.
99. Косенко М.В., Ковальчик Л.М., Цицик М.Д. Вивчення дії препарату Кристал-700 на мікобактерії туберкульозу // Науковий вісник Львівської Державної Академії вет. Мед. ім. С.З. Гжицького, Львів, 2000. Т.2 Частина 1. С. 85.
100.&