Розуміння старшими дошкільниками нової інформації у вербальній і візуальній формах

Краткое описание

Інститут психології ім. Г.С. Костюка
АПН України

На правах рукопису

Ваганова Наталія Аркадіївна

УДК 37.015.3+159.922.73

Розуміння старшими дошкільниками нової інформації у вербальній і візуальній формах

19.00.07 педагогічна та вікова психологія

Дисертація
на здобуття наукового ступеня
кандидата психологічних наук

Науковий керівник
дійсний член АПН України,
доктор психол. наук, професор
Моляко Валентин Олексійович

Київ 2006

ЗМІСТ

ВСТУП . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ВИВЧЕННЯ ПРОБЛЕМИ РОЗУМІННЯ
1.1. Дослідження проблеми розуміння в психології . . . . . . . . .
1.2. Дослідження мисленнєвої діяльності дітей. Аспект розуміння
1.3. Методологічні принципи та методика дослідження . . . . . . . . . .
Висновки до розділу 1 . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
РОЗДІЛ 2. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПРОЦЕСУ РОЗУМІННЯ
СТАРШИМИ ДОШКІЛЬНИКАМИ НОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ
2.1. Особливості загального первинного ознайомлення старших
дошкільників з новою інформацією у візуальних та аудіо формах . . . . . . .
2.2. Роль суб’єктивних орієнтирів у первинній інтерпретації
старшими дошкільниками нових завдань . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
2.3. Загальна характеристика процесу розуміння старшими
дошкільниками нової інформації . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
Висновки до розділу 2 . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
РОЗДІЛ 3. РОЗУМІННЯ ЯК ТВОРЧА ДІЯЛЬНІСТЬ
3.1. Загальні особливості творчої діяльності старших дошкільників в процесі розуміння нової інформації . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
3.2. Розуміння старшими дошкільниками віршів . . . . . . . . . . . . . . . . .
3.3. Розуміння складних понять та гумору . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
3.4.Загальний аналіз помилок, неправильного розуміння та нерозуміння старшими дошкільниками нової інформації . . . . . . . . . . . . . .
3.5. Розуміння старшими дошкільниками картин різного жанру . .
Висновки до розділу 3 . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
ДОДАТКИ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

В С Т У П

Актуальність дослідження. Невпинне зростання обсягів інформації, що її людина повинна сприймати та засвоювати у своїй навчальній, професійній діяльності, а також у повсякденному житті, значною мірою загострює проблему формування вмінь та навичок цілеспрямованої роботи з різноманітними інформаційними структурами, і, зокрема, розуміння нової інформації. Значна частина досліджень у вказаних напрямках, як відомо, припадає на психологічну науку (Б.Г. Ананьєв [5], В.В. Давидов [55], Г.С. Костюк [89], Б.Ф. Ломов [103], А. Моль [114] та ін.). Сучасна психологія досліджує процес розуміння, його структуру, особливості перебігу, умови досягнення ефекту розуміння, особливості розуміння творчих завдань (В.В. Знаков [74], А.Б. Коваленко [83], Ю.К. Корнілов [85], Л.А. Мойсеєнко [113], Н.В. Чепелєва [182] та ін.). Окремий напрям складають дослідження розуміння в генетичному плані, дослідження вікових особливостей інтелектуального розвитку дітей та дорослих (Г.С. Костюк [90], С.Д. Максименко [109], А.О. Чазова [180], Н.В. Чепелєва [181], Г.Д. Чистякова [183]). Постійна реформація освітніх процесів, значне зростання інформаційних навантажень на учнів та студентів потребують спеціального дослідження інтелектуального та творчого потенціалу дітей дошкільного віку, оскільки, як зазначають фахівці, саме в цьому віці формуються перші, але принципово значущі психологічні структури готовності до навчання, закладаються мотиваційні основи пізнавальної активності, стратегічні розумові тенденції творчої діяльності (В.К. Котирло [91], Г. Крайг [93], В.Т. Кудрявцев [94], С.Є. Кулачківська [95], С.О. Ладивір [95], В.С. Мухіна [119], Т.О. Піроженко [135], Ю.О. Приходько [144] та ін.).
Водночас слід визнати, що до цього часу ще не сформувалась загальноприйнята цілісна психологічна теорія розуміння, немає єдності у трактуванні загальнометодологічних основ дослідження розуміння, особливо що стосується саме дошкільного віку. У вітчизняній психологічній науці проблема розуміння дошкільниками нової інформації у різних формах ще навіть не поставлена, якщо не враховувати фрагменти деяких розробок Г.С. Костюка та його учнів, а суто експериментальних досліджень вкрай обмаль (О.В. Проскура [146]). Особливо відчутним це видається у дослідженнях розуміння творчих завдань, нових інформаційних структур, на що звертають увагу відомі дослідники цієї проблеми (А.Б. Коваленко [82], Л.А. Мойсеєнко [113], В.О.Моляко [116], Н.В. Чепелєва [182] та ін.).
Стан розробки проблеми та зростаючі вимоги практики зумовили вибір теми нашого дослідження Розуміння старшими дошкільниками нової інформації у вербальній і візуальній формах”.
Зв’язок з науковими програмами, планами, темами.
Тема дисертації пов’язана з комплексною темою лабораторії психології творчості Інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України Психологічні особливості творчої діяльності в складних та екстремальних умовах” (державний реєстраційний № 0100U000072, поз.У18), затверджена Вченою радою Інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України 1 липня 2002 р. (протокол № 7) та узгоджена координаційною Радою АПН України від 17 вересня 2002 р. (протокол № 7).
Об’єкт дослідження процес ознайомлення старших дошкільників з новою інформацією в аудіо- та візуальних формах (малюнки, геометричні фігури, усні розповіді вірші, оповідання, окремі поняття та ін.).
Предмет дослідження - психологічні особливості розуміння старшими дошкільниками сутності, окремих складових та загальної композиції нових для них інформаційних структур.
Мета дослідження виявити основні психологічні особливості розуміння старшими дошкільниками нових інформаційних структур у аудіо- та візуальних формах.
Гіпотеза дослідження містить наступні припущення:
- розуміння нової інформації старшими дошкільниками характеризується в цілому тими ж психологічними особливостями, що й розуміння, здійснюване старшими дітьми і дорослими, і відзначається загальною спрямованістю на структурні та функціональні ознаки нового об’єкту;
- в процесах розуміння старшими дошкільниками нової інформації переважає впізнавання тих чи інших її складових (структурних, функціональних), яке базується на виділенні еталонів для порівняння та конкретних суб’єктивних орієнтирів;
- у тих процесах розуміння дошкільниками нової інформації, які мають більш чи менш виражений творчий характер, домінують дії, спрямовані на встановлення подібності, аналогій у нових структурах та в еталонах, з якими вони порівнюються;
- досягнення адекватного розуміння нових завдань, як надійний показник наявності у дітей вмінь та навичок роботи з новою інформацією може стимулюватись в ході спеціальних цілеспрямованих занять.
У відповідності з метою дослідження та робочою гіпотезою було поставлено такі завдання дослідження:
1. Здійснити теоретичний аналіз проблеми розуміння нової для суб’єкта інформації.
2. Дослідити загальні особливості процесу розуміння старшими дошкільниками нової інформації в умовах перебування в дитячому садку і здійснення звичної для них діяльності.
3. Проаналізувати роль аналогізування та комбінування, як основних механізмів конструювання нових образів-понять в розумовій діяльності старших дошкільників при ознайомленні з новими малюнками, при прослуховуванні віршів, байок, оповідань.
Методологічну основу дослідження складають: теорія психічного та, зокрема, розумового розвитку дітей та дорослих (Л.С.Виготський, В.В. Давидов, Г.С. Костюк, С.Д. Максименко, В.С. Мухіна), основні концепції розумової діяльності дошкільників (А.М. Богуш, Г.С.Костюк, В.Т. Кудрявцев, С.Є. Кулачківська, В.С. Мухіна, Т.О. Піроженко, Ю.О. Приходько), основні висновки досліджень особливостей процесу розуміння (В.В. Знаков, А.Б. Коваленко, Ю.К. Корнілов, Г.С.Костюк, Л.А. Мойсеєнко, Н.В.Чепелєва), основні положення теорії творчої діяльності (А.В. Брушлинський, В.О. Моляко, Я.О. Пономарьов).

Методи та організація дослідження: теоретичний аналіз та узагальнення наукових розробок проблеми розуміння, включене спостереження, бесіда, різні модифікації опитування, навчально-ігрові ситуації, адекватні методи математичної обробки результатів.
Дослідження проводилося протягом 1999 2005 рр. у дитячих садках м. Києва і складалося з трьох етапів: перший етап розробка теоретичних положень і загальна апробація методичних засобів дослідження (1999 2000); другий етап здійснення основного експерименту (2001 2002); третій етап апробація методичних прийомів стимулювання творчої діяльності старших дошкільників в процесі психологічного супроводу дітей в умовах їх перебування у дитячому садку (2003 2005).
База дослідження: дошкільний навчальний заклад № 579 (м. Київ), школа-дитячий садок I ступеня Радість”(м. Київ), школа-дитячий садок I ступеня Журавлик” (м. Київ). В основних циклах дослідження взяли участь усього 118 дітей старшого дошкільного віку.
Наукова новизна і теоретичне значення дослідження полягає в тому, що в ньому вперше здатність старших дошкільників до аналізу нової інформації розглядається як реалізація творчих вмінь розуміти нові інформаційні структури та їх функції, яка має місце в процесі визначення суб’єктивних орієнтирів і конструювання нових образів-понять та у подальшій розробці положень теорії розуміння як творчого мисленнєвого процесу, що спирається у старших дошкільників на вибір суб’єктивних орієнтирів для співставлення наявних знань (образів, понять) з новими інформаційними структурами.
Практичне значення дослідження полягає у розробці та апробації спеціальних методичних засобів активізації творчої мисленнєвої діяльності старших дошкільників через процеси розуміння та опрацювання відповідних методичних прийомів для вихователів і батьків.
Надійність та вірогідність результатів дослідження зумовлена розробкою теоретичної бази, що враховує класичні та новітні розробки з даної проблеми, реалізацією відповідних їй методик, конкретною реалізацією методичного інструментарію в реальних умовах дошкільного дитячого закладу, якісним та кількісним аналізом з врахуванням специфіки віку й можливостей сучасного психологічного експерименту в його застосуванні до дітей старшого дошкільного віку.
Основні положення нашої концепції можна представити у наступних тезах:
Ситуативне розуміння старшими дошкільниками нової інформації детерміноване наявними знаннями різного походження, загальним інтелектуальним розвитком дитини, конкретними вміннями оцінювати нові предмети, ілюстрації, повідомлення, що, зрештою, обумовлює переважно стихійний характер реагування на вказані форми подання інформації.
Стикаючись з новою інформацією, старші дошкільники фактично мислять у межах візуального (аудіо) впізнавання, більш чи менш свідомо орієнтуючись на ті робочі еталони (образи та поняття), які дозволяють впізнавати окремі елементи й конструювати синтезовану структурнофункціональну систему, яка стає основою суб’єктивного розуміння.
У старших дошкільників переважають при вивченні нової інформації спрощені варіації аналогізування та комбінування як тенденції, які можна розглядати як попередні форми майбутніх стратегій та тактик творчого пошуку.
Розуміння нової інформації старшими дошкільниками в залежності від її обсягу у повідомленні є творчим процесом.
Систематична багаторазова демонстрація прийомів аналізу та оцінювання нової інформації протягом 510 і більше спеціально організованих ігрових занять дозволяє сформувати у дітей практичні вміння аналізувати нові структури, досягаючи ефекту розуміння. В результатах цього розуміння переважають суб’єктивні моменти, але з більш вираженим наближенням до об’єктивних параметрів, ніж в умовах звичайного навчання дошкільників.
Апробація та впровадження результатів роботи. Основні положення та результати дослідження були представлені, обговорювались та отримали позитивну оцінку на засіданнях лабораторії психології творчості та звітних наукових сесіях Інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України; на VI Костюківських читаннях (Київ, 2003); на міжнародних науково-практичних конференціях з проблем діалогу Заходу та Сходу (Київ, 2001, 2002, 2004); на II Міжнародній науково-практичній конференції Обдарована особистість: пошук, розвиток, допомога” (Київ, 2002); на VI Міжнародній конференції молодих науковців (Київ, 2003); на республіканських наукових семінарах з проблем творчості та обдарованості (Київ, 2002, 2004); на науково-практичній конференції Творчість як засіб особистісного росту та гармонізації людських стосунків” (Житомир,2005); на міжінститутському науково-практичному семінарі з проблем творчості та обдарованості (Київ, 2002-2005).
Впровадження результатів дослідження здійснювалося його автором у навчально-виховному процесі дошкільного навчального закладу № 579, школи-дитячого садка I ступеня Радість”, школи-дитячого садка I ступеня Журавлик” м. Києва.
Основний зміст дослідження відображено у 8 наукових публікаціях, з яких 5 надруковано у фахових виданнях.

Структура і обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел (197 найменувань) та 11 додатків. Основний зміст дисертації викладено на 172 сторінках. Дисертація містить 8 таблиць та 8 рисунків.

Список литературы

Загальні висновки

Зростаючий інтерес до дослідження проблеми розуміння людиною нової інформації у різних видах та формах, у розумінні однією людиною іншої, розумінні самої себе та світу, починаючи з найближчого оточення, пов’язаний, як відзначають фахівці, що працювали і працюють в цьому напрямку, з принциповою важливістю цього психологічного процесу, феномену у загальному психічному розвитку, в учбовій діяльності, в інтелектуальних та творчих проявах професійної діяльності та ін.
Положення про розуміння старшими дошкільниками нової інформації, як творчий процес в мисленнєвій діяльності старших дошкільників, ми ставимо за основу нашої робочої концепції . Це в принципі визначає, як конкретну спрямованість аналізу мисленнєвих процесів, так і загальний напрямок нашого теоретичного підходу, що базується на дослідженнях відомих фахівців, зокрема, такий підхід до інших вікових рівнів останнім часом успішно реалізовано в роботах А.Б. Коваленко, Л.А. Мойсеєнко. Саме в руслі такої наукової психологічної парадигми ми визначаємо старшого дошкільника як активно розуміючу творчу дитину, яка постійно стикаючись з новою інформацією збагачує свій знаннєвий запас, виробляючи водночас стратегії та тактики (прийоми, вміння) обробки інформації, її інтерпретації, класифікації, кодування та еталонування, як це здійснюють схожим чином професійні працівники на значно більш високому рівні (В.О. Моляко).
Як нам видається, ці положення дозволяють в конкретних аспектах з’ясовувати основні особливості процесу розуміння, роль в цих процесах суб’єктивних та об’єктивних орієнтирів (образів, понять, наочних об’єктів та різноманітних їх поєднань), особливості поточної інтерпретації та імпровізації, які супроводжують пошуки відповідного результату, особливості впізнавання, а також і характерні помилки, неадекватні розумові дії, що є типовими для цього віку і цього рівня психічного розвитку дитини.
Розробляючи варіант такого підходу до вивчення розуміючої діяльності” старших дошкільників, ми врахували необхідність визначення деяких важливих параметрів, що визначають їх інтелектуальний та творчий потенціал, окресливши це як суб’єктивний знаннєвий простір”, який визначається в свою чергу наявними у дошкільника стихійними та цілеспрямовано виробленими вміннями, тенденціями в розумовій поведінці, в спрямуванні свого творчого пошуку (прояви стратегіальних спрямувань, орієнтацій).
Дотримуючись вказаного напрямку розгляду діяльності старших дошкільників, ми намагались, в першу чергу, висвітлити питання, які пов’язані з встановленням причинно-наслідкових зв’язків, поєднання структур з їх функціональними ознаками, значення відповідних знань та їх вибіркового використання, проявів мисленнєвих дій логічного та інтуїтивного характеру, аналітично-синтетичною спрямованістю дій дошкільників, ролі наочно-предметних маніпуляцій, орієнтації на вербальні інструкції та коментарі, а також на інформацію, що представлена в умові нового завдання й доводиться до дитини шляхом усного мовлення.
Оскільки в цьому віці ще не можна говорити про, так би мовити, домінуючу роль об’єктивної логіки”, ми вважали за потрібне ввести робоче поняття, умовно кажучи, суб’єктивної логіки, тим більш, що воно фактично вже представлене в деяких дослідженнях (В.О. Моляко). І в зв’язку з цим ми експлуатуємо поняття суб’єктивних орієнтирів, які водночас з об’єктивними конкретно детермінують протікання процесів розуміння. Цим самим ми підкреслюємо реальні прояви мислення дошкільників, які, в першу чергу, при ознайомленні з новою інформацією орієнтуються на свої знання та певні конкретні дані, які представлені в нових завданнях. Безумовно важливим є питання про суб’єктивне почуття розуміння, неповного розуміння, або нерозуміння, які супроводжують діяльність дитини. Ці почуття, зрозуміло, мають так само завжди певну суб’єктивну зафарбованість і їх так само дуже важко визначити експериментаторові, бо діти не думають про це, не завжди можуть адекватно описати, що вони уявляють, а до того ж не завжди можна орієнтуватись на наявність чи відсутність у них розуміння по тому, чи продовжують вони свою діяльність, чи припиняють. Це може зумовлюватись саме наявністю суб’єктивного розуміння, впевненістю дошкільника, що він рухається в правильному напрямку, або просто його фантазуванням, захопленням якимись образами, які виникають в процесі сприймання нової інформації, при спробах розпізнати її, дати їй визначення та ін.
Саме з врахуванням вищесказаного слід вважати принципово важливими для обґрунтування сутності ідеології нашого дослідження наступні положення:
- старші дошкільники, як правило, ще не мають усталених інтелектуальних засобів для повноцінної обробки нової інформації, ці процеси у них відбуваються в основному стихійно, або ж напівстихійно;
- у старших дошкільників переважають спрощені варіації проявів аналогізування (в основному) та комбінування, як тенденції, які з часом можуть трансформуватись у більш-менш чітко функціонуючі стратегії та тактики мислення, творчого пошуку;
- стикаючись з новою інформацією, старші дошкільники фактично мислять у межах візуального впізнавання, більш чи менш свідомо орієнтуючись на ті робочі еталони” ( а точніше, це будуть ще не еталони, а окремі, часто випадкові, образи для порівняння), які дозволяють впізнавати конкретні елементи й добудовувати структурно-функціональні складові для віднайдення об’єкту розуміння, його інтерпретації, яка може бути основою суб’єктивного розуміння (тобто не обов’язково - адекватного);
- як це засвідчують майже всі, хто досліджував проблему розуміння, старші дошкільники так само виявляють оригінальні індивідуальні особливості розуміння, або ж базують його на якихось, умовно кажучи, стандартних орієнтирах;
- у старших дошкільників яскраво виражені у словах, діях, міміці ефекти розуміння й нерозуміння, тобто у них мало проявляються зовні перехідні інтелектуальні стани часткового розуміння та ін.
Резюмувати основні висновки можна у наступних положеннях:
1. Аналіз основних підходів до вивчення проблеми розуміння свідчить про принципову важливість всебічного психологічного її вивчення, про представлення розуміння як інтерпретації, як результату пояснення, як оцінки, як декодування, розуміння як перекладу на внутрішню мову”, як побудову розумових моделей, а також як впізнавання, пригадування, інтуїтивну здогадку. Виділяються такі основні характеристики розуміння як глибина, чіткість, повнота, обґрунтованість (Г.С. Костюк, А.О. Смирнов, В.В. Знаков, А.Б. Коваленко, Ю.К. Корнілов, Ж. Рішар та ін.).
2. Інтегруючи розробки дослідниками різних аспектів проблеми розуміння та розумової діяльності старших дошкільників, ми поклали в основу нашої концепції положення про суб’єктивні орієнтири в мисленнєвій діяльності дітей і відповідно відібрали та скомпонували методичні засоби, які склали основу нашого методичного комплексу, орієнтованого на цей вік.
3. Суб’єктивні орієнтири у дітей при ознайомленні з новою інформацією виникають чи безпосередньо з самої нової інформації, чи з попереднього досвіду, наявних знань. В першому випадку діти фіксують свою увагу на якихось загальних чи окремих частинах, а коли суб’єктивні орієнтири вибираються з попереднього досвіду, то ними мають бути не обов’язково об’єкти в конкретному контексті; тут має місце і творчий підхід, а також своєрідний алогізм у виборі, обумовлений фантазією. Можна вважати, що суб’єктивні орієнтири є по суті ключовими, на них базується як впізнавання так і розуміння: діти тільки тоді досягають рівня впізнавання, а тим більш розуміння, коли в них з’являється конкретна уявна система (структура), що дозволяє їм вважати, що вони розуміють нове завдання.
4. Загальна схема процесу розв’язання нового завдання включала такі основні етапи: перше ознайомлення з умовою, вибір орієнтирів у завданні, з’явлення суб’єктивних орієнтирів в межах наявних знань, перші уточнення, ефект загального розуміння, виділення головного в умові, нові уточнення, більш конкретне і повне розуміння. Ця схема в основних своїх рисах співпадає зі схемами, що їх одержали інші дослідники на різних вікових рівнях.
5. Цикл спеціальних відносно автономних досліджень, спрямованих на пред’явлення дітям порівняно складної для них інформації у формі віршів, складних понять ( небезпека”, краса”), гумору, дозволив виявити такі основні прояви творчого мислення дітей: інтуїтивне розуміння, яке досягається у вигляді швидкої здогадки; аналітичне розуміння, яке досягається виділенням окремих деталей; синтетичне розуміння, пов’язане з акцентом на загальній суті інформаційної структури; імпровізаторське розуміння, що реалізується у формі суб’єктивного коментування; деструктивне розуміння, пов’язане з перекрученням сенсу.
6. Заключний етап спеціально організованого тренінгу включав ознайомлення старших дошкільників з репродукціями картин відомих художників, фотографій, спеціально підібраних малюнків. Тренінг включав три етапи і здійснювався з експериментальною групою протягом тривалого часу, органічно вплітаючись в звичайну систему поточних занять з дітьми. Наприкінці дітям з експериментальної та контрольної груп надавались перевірочні завдання, де засвідчили велику перевагу дітей першої групи над другою: вже навіть у загальному співставлянні проявів того чи іншого аналітичного підходу до картини, діти першої групи значно переважають дітей другої групи: приблизно 85% з’явлення перших самостійних коментарів у дітей першої групи проти приблизно 15% - у дітей другої, контрольної групи.
Подальші перспективи дослідження розуміння дітьми старшого дошкільного віку, як видається, повинні бути в першу чергу пов’язані з вивченням інших форм пред’явлення нової інформації, зокрема, пов’язаних з телевізійними передачами (мультфільми, дорослі” передачі та їх фрагменти), з текстами, приступними для дітей цього віку, а також з аспектами розуміння дітьми один одного, розуміння дорослих, розуміння різноманітних, в першу чергу, життєвоважливих ситуацій та правил поведінки в різноманітних, особливо в небезпечних ситуаціях.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Автономова Н.С. Еще раз о понимании // Загадка человеческого понимания. М.: Политиздат, 1991. С. 265276.
2. Автономова Н.С., Филатов В.П. Понимание как логико-гносеологическая проблема // Вопросы философии. 1981. - №5. С. 164169.
3. Агафонов А.Ю. Феномен понимания // Человек как смысловая модель мира. Самара: Издательский Дом Бахрах М”, 2000. С. 250-294.
4. Алексеенкова Е.Г. Феномен надситуативности в процессе решения творческих задач детьми старшего дошкольного возраста: Автореф. дис. канд. психол. наук: 19.00.07 / Ин-т дошкольного образования и семейного воспитания Российской академии образования. М., 2000. 21 с.
5. Ананьев Б.Г. Избранные психологические труды: В 2 т. / Т. 1. - М.: Педагогика, 1980. 230 с., Т. 2. - М.: Педагогика, 1980. 288 с.
6. Андрєєва Я.Ф. Формування в учнів старших класів прийомів діалогічного читання художнього тексту: Дис. ... канд. психол. наук: 19.00.07. К., 2002.- 205 с.
7. Андрієвська А.А. Психологічний аналіз процесу розуміння іноземного тексту // Тези доповідей на науковій сесії НДІ психології УРСР. К., 1948. С. 2122.
8. Антонів А.В. Розуміння: суть, види та механізми. Болгарія: Інтернаціональна асоціація Перспектива, 1999. 31 с.
9. Антонов А.В. Информация: восприятие и понимание. К.: Наукова думка, 1988. 148 с.
10.АрановскаяДубовис Д.М. Понимание сказки дошкольником // Дошкольное воспитание. 1955. - №10. С. 3339.
11.Арнаудов М. Психология литературного творчества: Пер. с болг. М.: Прогресс, 1970. 654 с.
12.Артемов В.А. Психологические особенности понимания // Курс лекций по психологии. Харьков: Изд-во Харьк. Ун-та, 1958. С. 194-202.
13.Балацька Л.К. Розуміння дітьми молодшого шкільного віку метафор // Наукові записки НДІ психології УРСР. - К.: Радянська школа, 1956. - Т.5: Питання дитячої та педагогічної психології. - С. 198-212.
14.Балацька Л.К. Розуміння прислів’їв учнями молодших класів // Наукові записки НДІ психології УРСР. - К.: Радянська школа, 1949. - Т.1. - С. 66-82.
15.Басе М. Лирика .: Пер. В.В. Соколова. Мн.: Харвест, 2001 . 624 с.
16.Бахтин М.М. Эстетика словесного творчества. М.: Искусство, 1979. 424 с.
17.Блонский П.П. Избранные педагогические и психологические сочинения: В 2-х т. М.: Просвещение, 1979. Т.2. С. 5117.
18.Богданова Т.Г., Корнилова Т.В. Диагностика познавательной сферы ребенка. К.: Знание, 1997. 68 c.
19.Богоявленский Д.Н. Учение И.П. Павлова естественно-научная основа психологии понимания // Советская педагогика. 1951. - № 12. С. 2840.
20.Богуш А.М. Речевая подготовка детей к школе. К.: Радянська школа, 1984.- 176 с.
21.Боделан О.Р. Психологічне забезпечення адаптації дітей шестирічного віку до навчальної діяльності: Автореф. дис. ... канд. психол. наук: 19.00.07 / Південноукраїнський державний педагогічний ун-т ім. К.Д.Ушинського. Одеса, 2000. 19 с.
22.Божович Л.И. Личность и ее формирование в детском возрасте. М.: Просвещение, 1968. 464 с.
23.Бонгард М.М. Проблема узнавания. М.: Наука, 1967. 320 с.
24.Бреславец Т.И. Поэзия Мацуо Басе. М.: Наука, 1981.- 152 с.
25.Брудный А.А. Понимание и текст // Загадки человеческого понимания. М.: Политиздат, 1991. С. 114128.
26.Брудный А.А. Понимание как философско-психологическая проблема // Вопросы философии. 1975. - № 10. С. 109117.
27.Брунер Дж. Психология познания: За пределами непосредственной информации: Пер. с англ. М.: Прогресс, 1977. 412 с.
28.Брушлинский А.В. Субъект: мышление, учение, воображение: Избранные. психологические труды. М.: Изд-во Ин-та практической психологии, 1996. 392 с.
29.Быстрицкий Е.К. Научное познание и проблема понимания. К.: Наукова думка, 1986. 134 с.
30.Ваганова Н.А. Особливості загального ознайомлення старших дошкільників з новими завданнями // Проблеми загальної та педагогічної психології: Збірник наукових праць Інституту психології ім. Г.С.Костюка АПН України. К., 2002. - Т.ІV., ч. 4. - С. 66-73.
31.Ваганова Н.А. Психологічні дослідження проблеми розуміння // Проблеми загальної та педагогічної психології: Збірник наукових праць Інституту психології ім. Г.С.Костюка АПН України. К., 2000. - Т.ІІ., ч.6. С.105109.
32.Ваганова Н.А. Розуміння дошкільниками поезії // Україна країни Сходу: від діалогу педагогічних систем до діалогу культур та цивілізацій: Матеріали ІІІ Всеукраїнської науково-практичної конференції. - Київ, 18 19 травня 2001р. Випуск 4. - К.: Фенікс, 2002. С. 127 132.
33.Ваганова Н.А. Розуміння старшими дошкільниками картин різного жанру // Збірник наукових праць Інституту психології ім. Г.С.Костюка АПН України / За ред. С.Д. Максименка. К., 2004. - Т. VІ., вип.8. - С. 4351.
34.Ваганова Н.А. Розуміння старшими дошкільниками нової інформації у вербальній та візуальній формах // Психологія. Збірник наукових праць НПУ імені М.П. Драгоманова. Випуск 20. К., 2003. С. 127133.
35.Ваганова Н.А. Розуміння старшими дошкільниками творчих завдань // Обдарована особистість: пошук, розвиток, допомога: Матеріали доповідей та повідомлень на Міжнародній науково-практичній конференції 1719 жовтня 2002 р. - Випуск 3, ч. ІІ. Київ ”Bona Mente”, 2002. С. 3538.
36.Ваганова Н.А. Розуміння як показник інтелектуальної та творчої обдарованості старших дошкільників // Збірник наукових праць Інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України / За ред. С.Д. Максименка. К., 2001. - Т. ІІІ, ч.8. - С. 5664.
37.Величковский Б.М. Современная когнитивная психология. М.: Изд-во МГУ, 1982. 336 с.
38.Венгер Л.А. Восприятие и обучение (дошкольный возраст). М.: Просвещение, 1969. 365 с.
39.Венгер Л.А. Формирование познавательных способностей в дошкольном возрасте // Хрестоматия по детской психологии. М.: Изд-во Московского ун-та, 1996. С. 133-145.
40.Вержиковская Л.Г. Творчество младших школьников как условие их подготовки к общественно полезному труду: Дис. канд. психол. наук: 19.00.07. К., 1987. 127 с.
41.Витгенштейн Л. Философские исследования // Языки как образ мира. М.: Изд во АСТ, 2003. С. 220546.
42.Волков Б.С., Волкова Н.В. Детская психология. Психическое развитие ребенка до поступления в школу. М.: Пед. общество России, 2000. 144 с.
43.Врубель М. М.: Русское энциклопедическое товарищество, 2003. 32 с.: ил. (Детский музей. Русская живопись).
44.Выготский Л.С. Собрание сочинений: В 6 т. М.: Педагогика, 1984. Т.4: Детская психология. 432 с.
45.Гадамер Х. Г. Истина и метод: основы философской герменевтики: Пер. с нем. М.: Прогресс, 1988. 704 с.
46.Гальперин П.Я. Психология мышления и учение о поэтапном формировании умственных действий // Исследования мышления в советской психологии. М.: Наука, 1966. С. 236277.
47.Гальперин П.Я. Формирование знаний и умений на основе теории поэтапного усвоения умственных действий. М.: Изд-во МГУ, 1968. 134 с.
48.Ганзен В.А. Восприятие целостных объектов. Л.: Изд-во Ленингр. ун-та, 1973. 153 с.
49.Грановская Р.М., Березная И. Я. Запоминание и узнавание фигур. Ленинград: Изд-во Ленинградского ун-та, 1974. 96 с.
50.Грединарова О.М. Психологічні умови оволодіння старшими дошкільниками початковими формами учбової діяльності: Автореф. дис. ... канд. психол. наук: 19.00.07 / Інст-т психології ім. Г.С. Костюка АПН України. К., 2000. 16 с.
51.Гурова Л.Л. Понимание и принятие решений // Московская психологическая школа: История и современность: В 3 т. / Под общ. ред. В.В. Рубцова. М.: ПИ РАО, МГППУ, 2004. - Т.1. - С. 302-307.
52.Гурова Л.Л. Процессы понимания в развитии мышления // Вопросы психологии. 1986. - № 2. С. 126137.
53.Гусев С.С., Тульчинский Г. Л. Проблема понимания в философии. Философско-гносеологический анализ. М.: Изд-во политической литературы, 1985. 192 с.
54.Давыдов В.В. Виды обобщения в обучении. М.: Педагогика, 1972. 424 с.
55.Давыдов В.В.Теория развивающего обучения. М.: Педагогика, 1996. 544 с.
56.Диагностика умственного развития дошкольника / Под ред. Л.А. Венгера, В.В. Холмовской. М.: Педагогика, 1978. - 246 с.
57.Дильтей В. Описательная психология. СПб.: Питер, 1996. 156 с.
58.Доблаев Л.П. Проблема понимания в советской психологии - Саратов: Изд-во Саратовского университета, 1967. 66 с.
59.Доналдсон М. Мыслительная деятельность детей: Пер. с англ. М.: Педагогика, 1985. 192 с.
60.Дорошенко М.І. Психологічні особливості розуміння слова першокласниками в структурі усного мовлення: Автореф. дис. ... канд. психол. наук: 19.00.07 / Інст-т психології ім. Г.С.Костюка АПН України. К., 2001. 16 с.
61.Дункер К. Психология продуктивного творческого мышления // Психология мышления / Под ред. А.М. Матюшкина.- М.: Просвещение,1965. С. 86-234.
62.Дусавицкий А.К. Воспитывая интерес. М.: Знание, 1984. 80 с.
63.Дьяченко О.М. Воображение дошкольника. М.: Знание, 1986. 144 с.
64.Дьяченко О.М., Лаврентьева Т.А. Психическое развитие дошкольников. М.: Педагогика, 1984. 128 с.
65.Елисеев В. К. Исследование когнитивно личностных компонентов в процессе понимания: Дис. канд. психол. наук: 19.00.01. К., 1987. 244 с.
66.Жинкин Н.И. Речь как проводник информации. М.: Наука, 1982. 159 с.
67.Загадка человеческого понимания. М.: Политиздат, 1991. 352 с.
68.Запорожец А.В., Эльконин Д.Б. Психология детей дошкольного возраста: Развитие познавательных процессов. М.: Просвещение, 1964. 352 с.
69.Запорожец А.В. Развитие интеллектуальных способностей у детей 6 7 лет. М.: Педагогика, 1996. 288 с.
70.Запорожец А.В. Развитие мышления // Избранные психологические труды: В 2 т. М.: Педагогика, 1986. Т.1. С. 154215.
71.Зеньковский В.В. Психология детства. - М.: Академия, 2001. - С. 244-289.
72.Зинченко В.П. Работа понимания // Психологическая наука и образование. 1997. №3. С. 4252.
73.Знаков В.В. Понимание как проблема психологии мышления // Вопр. психологии. 1991. - №1. С.1826.
74.Знаков В.В. Понимание в познании и общении. - Самара: Сам. ГПУ, 1998.- 188 с.
75.Ивин А.А. Ценности и понимание // Вопросы философии. 1987. - № 8. С. 31-43.
76.Интеллектуальное развитие и воспитание дошкольников / Л.Г. Нисканен, О.А. Шаграева, Е.В. Родина и др. М.: Академия, 2002. 208 с.
77.Исследование развития познавательной деятельности / Под ред. Дж. Брунера, Р.Олвер и П.Гринфилд: Пер. с англ. М.: Педагогика, 1971. 392 с.
78.Исследования психологии дошкольника // Московская психологическая школа: История и современность: В 3 т. / Под общ. ред. В.В. Рубцова. М.: ПИ РАО, МГППУ, 2004. - Т.2. - С. 118-141.
79.Карабаєва І.І. Психологічна готовність до писемного мовлення дітей старшого дошкільного віку: Автореф. дис. ... канд. психол. наук: 19.00.07 / Інст-т психології ім. Г.С. Костюка АПН України. К., 2003. 18 с.
80.Карандашев Ю.Н. О стадиях процесса понимания // Вопросы психологии. 1982. - №6. С. 121124.
81.Кириченко Р.В. Вплив смислової структури тексту на його розуміння студентами: Автореф. дис. канд. психол. наук: 19.00.07 / Інст-т психології ім. Г.С. Костюка АПН України. К., 2004. 20 с.
82.Коваленко А.Б. Психологія розуміння творчих задач.-К.: Либідь,1994.116 с.
83.Коваленко А.Б. Психологія розуміння. К.: Геопринт, 1999. 184 с.
84.Кононко О.Л. Психологічні основи особистісного становлення дошкільника: Автореф. дис. ... д-ра психол. наук: 19.00.07 / Національний пед. ун-т ім. М.П. Драгоманова. К., 2001. 37 с.
85.Корнилов Ю.К. Психологические проблемы понимания. Ярославль: Ярославский Государственный Университет, 1979. 80 с.
86.Корніяка О.М. Лабіринти розуміння. Текст як об’єкт розуміння. - К.: Знання, 1990. 48 с.
87.Косма Т.В. Розуміння молодшими школярами алегорій // Наукові записки НДІ психології УРСР. - Т.V. К., 1956. С. 130-154.
88.Косма Т.В. Розуміння молодшими школярами описово-художнього тексту // Наукові записки НДІ психології УРСР. - Т.ІІ. К., 1950. С. 103-128.
89.Костюк Г.С. Навчально-виховний процес і психічний розвиток особистості. К.: Радянська школа, 1989. - 608 с.
90.Костюк Г.С. Про психологію розуміння // Наукові записки НДІ психології УРСР. - Т.ІІ. К., 1950. С. 7-57.
91.Котирло В.К. Гра, навчання та праця в житті дошкільника. К.: Знання, 1968. - 46 с.
92.Котирло В.К.Початковий період у навчанні школярів. К.:Знання,1985.48 с.
93.Крайг Г. Психология развития: Пер. с англ. СПб.: Питер, 2000 992 с.
94.Кудрявцев В.Т. Развитое детство и развивающее образование: культурно-исторический подход. Дубна: ИЦ семьи и детства РАО, 1997. Ч. I. Современное детство и инновации в дошкольном образовании. 174 с.
95.Кулачківська С.Є., Ладивір С.О. Я дошкільник (вікові та індивідуальні аспекти психічного розвитку). К.: Нора-прінт, 1996. 108 с.
96.Левитов Н.Д. Детская и педагогическая психология. М.: Учпедгиз, 1960. 428 с.
97.Лекторский В.А. Междисциплинарный и философский подход к проблеме понимания // Вопросы философии. 1986. - №7. - С. 65-69.
98.Леонтьев А.Н. Деятельность. Сознание. Личность. М.: Политиздат, 1975. 304 с.
99.Леонтьев А.Н. Проблемы развития психики. М.: Изд-во МГУ, 1981. 584 с.
100. Линдсей П., Норман Д. Переработка информации у человека. Введение в психологию: Пер. с англ. М.: Мир, 1974. 550 с.
101. Литвиненко І.С. Формування пізнавальної активності як засіб розвитку індивідуальності дошкільників:Автореф. дис. канд. психол. наук: 19.00.07/ Одеський національний ун-т ім. І.І. Мечникова. Одеса, 2002. 19 с.
102. Литовченко Л.Н. Трансформация образа предмета при построении обобщения в дошкольном детстве: Автореф. дис. канд. психол. наук: 19.00.07 / Моск. гос. пед. ин-т. М., 2000. 21 с.
103. Ломов Б.Ф. Познание и общение. М.: Наука, 1988. 150 с.
104. Лук А.Н. Психология творчества. М.: Наука, 1978. 127 с.
105. Лурия А.Р. Проблема понимания // Лекции по общей психологии. СПб.: Питер, 2004. С. 287-301.
106. Лурия А.Р. Язык и сознание. М.: Изд-во МГУ, 1979. 320 с.
107. Люблинская А.А. Очерки психического развития ребенка. М.: АПН РСФСР, 1965. 546 с.
108. Люблінська Г.О. Дитяча психологія. К.: Вища школа, 1974. 355 с.
109. Максименко С. Д. Роль понимания в процессе решения творческих задач. - К.: Знание, 1977. 20 с.
110. Малахова А.Д. Взаимоотношение образных и вербальных компонентов в процессе понимания: Дис. канд. психол. наук: 19.00.01. - М., 1983. 210 с.
111. Менчинская Н.А. Понимание // Психология: учебник для пединститутов / Под. ред. А.А. Смирнова. М.: Учпедгиз, 1956. С. 263267.
112. Милерян Е.Д. Психология формирования общетрудовых политехнических умений. М.: Педагогика, 1973. 299 с.
113. Мойсеєнко Л.А. Психологія розуміння студентами технічного вузу винахідницьких задач: Дис. ... канд. психол. наук: 19.00.01. К., 1998. 194 с.
114. Моль А. Теория информации и эстетическое восприятие: Пер. с франц. М.: Мир, 1966. 348 с.
115. Моляко В.А. Психология конструкторской деятельности. - М.: Машиностроение, 1983. 134 с.
116. Моляко В.А. Психология решения школьниками творческих задач. - К.: Радянська школа, 1983. 94 с.
117. Моляко В.А. Стратегии решения новых задач в процессе регуляции творческой деятельности // Психол. журнал.- Том 16. - №1. 1995. - С.84-90.
118. Мухина В.С. Детская психология. М.: Просвещение, 1985. 272 с.
119. Мухина В.С. Психология дошкольника. М.: Просвещение, 1975. 239 с.
120. Наролина В.И. К проблеме уровней понимания // Вопросы психологии. 1982. - № 6. С. 125-128.
121. Натадзе Р.Г. К онтогенезу формирования понятия. Тбилиси: Мецниереба, 1976. 267 с.
122. Непомнящая Н.И. Психологический анализ обучения детей 37 лет. М.: Педагогика, 1983. 112 с.
123. Непомнящая Н.И. Становление личности ребенка 6 7 лет. М.: Педагогика, 1992. 160 с.
124. Нишанов В.К. Феномен понимания: когнитивный анал