РОЗВИТОК ТА СТАНОВЛЕННЯ ТОПОГРАФІЇ ХРЕБТОВОГО СТОВПА В РАННЬОМУ ПЕРІОДІ ОНТОГЕНЕЗУ ЛЮДИНИ

Краткое описание

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ
БУКОВИНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

На правах рукопису

КривецькИй Віктор Васильович

УДК 611.711.013

Розвиток та становлення топографії
хребтового стовпа в ранньому періоді
онтогенезу людини

14.03.01 нормальна анатомія

Д и с е р т а ц і я
на здобуття наукового ступеня
доктора медичних наук

Науковий консультант:
БОБРИК Іван Іванович
член-кореспондент АПН України, Заслужений діяч науки і техніки України,
лауреат державної премії України,
доктор медичних наук, професор

Чернівці 2008

ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ ТА СКОРОЧЕНЬ4

ВСТУП........................................................................................5

РОЗДІЛ 1. СУЧАСНІ Погляди ЩОДО РОЗВИТКУ І СТАНОВЛЕННЯ ТоПОГРАФІЇ Хребтового стовпа ЛЮДИНИ В РАННЬОМУ ПЕРІОДІ ОНТОГЕНЕЗУ (ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРи)...........14
1.1. Розвиток та топографо-анатомічні взаємовідношення хребтового стовпа у внутрішньоутробному періоді розвитку людини.....................14
1.2. Морфогенез та синтопічні особливості паравертебральних структур у ранньому періоді онтогенезу людини21
1.3. Особливості кровопостачання і венозного відтоку хребтового стовпа людини.24
1.4. Вади розвитку структур ділянки хребтового стовпа ...30
РОЗДІЛ 2 . МАТЕРІАЛ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ47
2.1. Об’єкти дослідження...................................................47
2.2. Методи дослідження........................................................50
2.2.1. Метод мікроскопічного дослідження..................51
2.2.2. Метод макроскопічного дослідження.....................52
2.2.3. Методи виготовлення топографо-анатомічних
зрізів .. 52
2.2.4. Методи виготовлення пластичних і графічних рекон-струкцій........52
2.2.5. Метод стереофотографування..........................................54
2.2.6. Методи цифрової реєстрації даних, та проведення морфометричних вимірювань54
2.2.7. Методи ін’єкції судин з наступним просвітленням або рентгенографією..56
2.2.8. Магнітно-резонансна томографія (МРТ)56
2.2.9. Метод статистичної обробки ..57

РОЗДІЛ 3. РОЗВИТОК І СТАНОВЛЕННЯ топографії структур хребтового стовпа У ЗАРОДКОВОМУ ПЕРІОДІ ОНТО-ГЕНЕЗУ..........................59

РОЗДІЛ 4. МОРФОГЕНЕЗ І СТАНОВЛЕННЯ ТОПОГРАФІЇ структур хребтового стовпа У ПЕРЕДПЛОДОВОМУ ПЕРІОДІ ОНТОГЕНЕЗУ.........................................102

РОЗДІЛ 5. РОЗВИТОК І СТАНОВЛЕННЯ ТОПОГРАФІЇ структур хребтового стовпа У ПЛОДІВ ТА НОВОНАРОДЖЕНИХ............................................................................................147

РОЗДІЛ 6. Морфологічні передумови виникнення природжених вад хребтового стовпа людини.327
РОЗДІЛ 7. АНАЛІЗ ТА УЗАГАЛЬНЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ДОСЛІД­ЖЕНЬ346

ВИСНОВКИ....................................................................................378

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ..........................381

Перелік умовних позначень і скорочень

ТКД тім’яно-куприкова довжина
ТПД тім’яно-п’яткова довжина
ПВР природжені вади розвитку
ШЧХ шийна частина хребта
ГЧХ грудна частина хребта
ПЧХ поперекова частина хребта
КЧХ крижова частина хребта
ВНС вегетативна нервова система
МРТ магнітно-резонансна томографія
КТ комп’ютерна томографія
УЗД ультразвукове дослідження
ПД пренатальна діагностика
ХРС хребтово-руховий сегмент
ХС хребтовий стовп
мкм мікрометр
мм міліметр
см сантиметр
табл. таблиця
рис. рисунок

ВСТУП
Від уточнення джерел і шляхів розвитку опорно рухового апарату в ембріогенезі, від правильного розуміння його морфогенетичних взаємовідносин з нервовою системою в значній мірі залежить розв’язання численних загальних питань його морфології і еволюції, а також виникнення різного роду аномалій і патологічних станів органів.
А.Г.Кнорре

Актуальність теми. Від хвороб хребта люди страждали у всі часи. Ці хвороби поширені в такому ступені, що майже кожна людина страждає від них коли-небудь В.В. Маврич, М.О. Корж [135]. Хвороби хребта становлять 10-15 % випадків непрацездатності. З 1000 хворих, що вперше звернулися до лікаря у зв’язку із захворюванням хребта, 400 направляються в лікарню, 30 з них залишаються там для обстеження і лікування, причому 5 оперуються Е.Г.Педаченко, Г.В. Гайко [165-167]. Ознайомлення з положенням справ показує, що такі захворювання приблизно рівномірно поширені у всіх вікових групах, а зростання їх числа, зумовлене здебільшого природженими вадами розвитку, які проявляють себе в постнатальному періоді розвитку Н.Н. Сак [185]; Э.В.Ульріх [201] , А.Ю. Мушкін, [149].
У дитячих хірургічних відділеннях новонароджені з природженими вадами розвитку складають найбільш важку групу хворих. Питома вага летальних наслідків при ПВР досягає 90% і більше в структурі летальності при хірургічних захворюваннях хребта в дітей.
Природжені вади розвитку є однією з головних причин дитячої смертності і інвалідності Ю.Т. Ахтемійчук [15], І.С. Давиденко [41]. В Україні у 2001 році народилося майже 400000 дітей, з них 48000 мали вади. Значне місце в цій патології займають дефекти розвитку нервової трубки, які формують різні порушення нервової системи: від вад розвитку хребта і спинного мозку до аненцефалії. При грубих дефектах розвитку нервової трубки (аненцефалія, повне незарощення хребта та ін.) плід гине внутрішньоутробно, або народжується нежиттєздатним, і гине в найближчі години або дні після народження.
Вивчення закономірностей органогенезу людини, і зокрема, хребтового стовпа набуває наразі суттєвого клінічного значення, адже досягнення медичної ембріології повинні відігравати вирішальну роль у профілактиці перинатальної патології, зниженні антенатальної загибелі плода та успіху хірургічних втручань.
Актуальність і пріоритетність дослідження зумовлена важливістю даних про внутрішньоутробний розвиток людини для медичної науки загалом і відсутністю цілісних уявлень про закономірності хронологічної послідовності розвитку хребтового стовпа, динаміку становлення його форми і особливості топографо-анатомічних взаємовідношень між собою та суміжними органами і структурами впродовж пренатального періоду онтогенезу людини.
Про необхiднiсть подальшого розширення i поглиблення досліджень з вияснення закономірностей пре- i постнатального розвитку людини йшлося на IV Національному конгресі анатомів, гістологів, ембріологів і топографоанатомів України (Алушта, 2006); VIII конгресі Міжнародної асоціації морфологів (Орел, 2006), міжнародному симпозіумі по ембріології (Ханти-Мансійск, 2006).
Незважаючи на велику кількість робіт О.В. Волкова, S.L. Blumenthal [310], В.Г. Ковешніков, В.І. Лузін, В.В. Маврич [67], G. Cinotti, T. David, [270], B.C. Пикалюк [171], Н.М. Сак, [183], А.А.Молдавская, [147], присвячених морфології хребтового стовпа, ряд питань потребують вивчення. Зокрема це відноситься до формування хребтового стовпа, його з’єднань, формування хребців різних відділів, каналу хребтового стовпа, співвідношення із суміжними паравертебральними структурами, особливості кровопостачання, венозного відтоку та іннервації. Ці дані, безсумнівно, повинні враховуватися при експериментальних дослідженнях на хребтовому стовпі та оперативних втручаннях у ділянці хребта.
Актуальність даної дисертаційної роботи пояснюється необхідністю комплексного дослідження особливостей розвитку, становлення топографії структур хребтового стовпа та динаміки їх синтопічної кореляції у пренатальному періоді онтогенезу та в новонароджених людини, що має важливе значення для з’ясування морфологічних передумов та часу можливого виникнення природжених вад хребта з метою розробки нових, більш раціональних методів хірургічних втручань у даній ділянці, розробки нових технологій стабілізації та корекції хребта при інвалідизуючих деформаціях хребта в дітей та підлітків.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами.
Дисертаційне дослідження є фрагментом завершеної планової наукової роботи кафедр анатомії людини та кафедри анатомії, топографічної анатомії та оперативної хірургії Буковинського державного медичного університету, Розвиток і становлення топографії стінок тулуба в пренатальному періоді онтогенезу людини” (№ держреєстрації 01.00U005003, шифр І.Н.07.00.0001. 00), а також планової наукової роботи «Статево-вікові закономірності будови і топографо-анатомічних взаємовідношень органів та структур в онтогенезі людини. Особливості вікової та статевої ембріотопографії» (№держреєстрації 01.05U002927, шифр І.Н.07.00.0001.05). Автор даного дослідження є одним з відповідальних виконавців планової роботи, вивчав особливості морфогенезу і становлення будови хребтового стовпа в пренатальному періоді онтогенезу людини. Тема дисертаційної роботи затверджена Проблемною комісією МОЗ і АМН України "Морфологія людини"23.10.2002 р. (протокол № 51).
Мета дослідження. Дослідити морфогенез і особливості хронологічної послідовності становлення топографії хребтового стовпа протягом пренатального періоду онтогенезу людини.
Задачі дослідження:
1. Уточнити термін, джерела та місце закладки хребців усіх відділів хребтового стовпа.
2. Встановити закономірності та особливості становлення їх форми і топографії в процесі розвитку.
3. З’ясувати характер синтопічної кореляції хребців у період їх розвитку.
4. Дослідити строки інтенсивного та уповільненого розвитку хребців впродовж внутрішньоутробного періоду онтогенезу та в новонароджених.
5. Визначити критичні періоди розвитку, передумови та час можливого виникнення природжених вад і варіантів будови хребців.
6. Дослідити кровопостачання, венозний відтік та іннервацію усіх частин хребтового стовпа.
Об’єкт дослідження: закономірності будови і топографо-анатомічних взаємовідношень хребтового стовпа із суміжними органами протягом пренатального періоду онтогенезу людини.
Предмет дослідження: розвиток та становлення топографії хребтового стовпа в ранньому періоді онтогенезу людини.
Методи дослідження. Макроскопія, мікроскопія серій послідовних гістологічних і топографо-анатомічних зрізів, звичайне і тонке препарування, графічне і пластичне реконструювання, ін’єкції судин з наступною рентгенографією, комп’ютерна томографія, магнітнорезонансна томографія, морфометрія (цифрова комп’ютерна гістометрія), статистична обробка цифрових даних. Використання названих методів дало змогу простежити та об’єктивно оцінити топографо-анатомічні особливості хребтового стовпа упродовж пренатального періоду онтогенезу людини.
Наукова новизна одержаних результатів. Вперше за допомогою адекватних морфологічних методів виконане дослідження морфогенезу і динаміки просторово-часових взаємовідношень хребців усіх відділів хребтового стовпа людини, їх з’єднань протягом внутрішньоутробного періоду розвитку та в новонароджених із точки зору топографо-анатомічного підходу до проблем ембріогенезу.
Вперше з’ясовані та описані топографо-анатомічні взаємовідношення хребтового стовпа з урахуванням морфогенезу прилеглих його структур, з’ясовані особливості кровопостачання та венозного відтоку хребта.
Простежено динаміку змін форми та розмірів хребців усіх відділів хребтового стовпа, визначені етапи їх росту в період пренатального онтогенезу людини. З’ясовано критичні періоди, морфологічні передумови та час можливого виникнення деяких природжених вад хребтового стовпа.
Пріоритет дослідження полягає в новому топографо-анатомічному підході до проблем ембріонального розвитку, одержанні нових об’єктивних даних про ембріотопографію структур ділянки хребтового стовпа за допомогою реконструювання, яке дає змогу вивчати мікроструктури в об’ємному зображенні.
Практичне значення одержаних результатів. Виконане дослідження поглиблює і доповнює існуючі уявлення про ембріогенез і становлення топографії хребтового стовпа, з нових позицій висвітлює їх структурну організацію в період внутрішньоутробного розвитку, що має велике значення для з’ясування морфологічних передумов виникнення деяких природжених вад та патогенезу набутої патології. Розкриває хронологічну послідовність топографо-анатомічних взаємовідношень структур хребтового стовпа між собою та з суміжними органами і структурами на різних стадіях пренатального періоду онтогенезу людини.
Результати дослідження можуть використовуватись у дитячій травматології та нейрохірургії. Отримані дані стосовно ділянок розташування паравертебральних структур таких, як вузли симпатичного стовбура, спинномозкові нерви і їх гілки, непарна та напівнепарна вена, аорта у плодів і новонароджених дають можливість зменшити ризик їх пошкодження при оперативних втручаннях на хребтовому стовпі, а також мало інвазивних оперативних втручаннях, як комп’ютерно-томографічний керований пункційний симпатиколізис і відеоскопічна грудна симпатектомія.
Результати дисертаційної роботи можуть стати базою для подальшого вивчення морфогенезу та ембріотопографії ділянки хребтового стовпа на спеціально відібраному матеріалі від матерів із певною клінічною патологією, а також еталоном для вивчення розвитку хребтового стовпа в екологічно несприятливих регіонах. Відомості про особливості топографії хребців у плодів і новонароджених є морфологічною основою для удосконалення існуючих та розробки нових способів хірургічної корекції їх природжених вад.
Одержані дані є теоретичною основою для наступних експериментальних, порівняльно-анатомічних та порівняльно-ембріологічних досліджень у клінічній анатомії та ембріології.
У рамках Державної програми переходу України з 01.01.2007р. на міжнародну систему обліку і статистики (Наказ МОЗ України №179 від 29.03.2006р. „Про затвердження інструкції з визначення критеріїв перинатального періоду, живонародженості та мертвонародженості, порядку реєстрації живонароджених і мертвонароджених”), результати дослідження можуть бути застосовані в лабораторіях скринінгу морфологічного матеріалу для оцінки ступеня дозрівання та прогнозування життєздатності організму і діагностики відхилень від нормального розвитку та корекції.
Результати дослідження можуть бути враховані при написанні посібників, атласів і монографій з ембріології, нормальної і клінічної анатомії, дитячої неврології.
Основні положення дисертаційного дослідження впроваджені в навчальний процес і науково-дослідну роботу на кафедрах анатомії людини, кафедрі анатомії, топографічної анатомії та оперативної хірургії, нервових хвороб, психіатрії та медичної психології Буковинського державного медичного університету, кафедрі анатомії людини Івано-Франківського державного медичного університету, кафедрі анатомії людини Тернопільського державного медичного університету ім. І.Я.Горбачевського, на кафедрах нормальної анатомії, топографічної анатомії та оперативної хірургії НМУ ім. О.О.Богомольця, а також використовуються в науково-дослідній роботі лабораторії морфологічних досліджень НДІ медико-екологічних проблем МОЗ України (м. Чернівці).
Фрагменти дисертації використані при написанні навчальних посібників Анатомія черепних нервів, Структурно-функціональна організація головного і спинного мозку” та Лікувально-діагностичні пункції та блокади в неврології”, які рекомендовані Центральним методичним кабінетом з вищої медичної освіти МОЗ України як навчальні посібники для студентів вищих медичних закладів освіти ІІІ-ІV рівнів акредитації.
Особистий внесок здобувача. Автором самостійно проаналізована наукова література і обґрунтована ідея, визначена тема і складені план та робоча програма дослідження, зібраний біологічний матеріал, виконано морфологічні дослідження на 345 зародках, передплодах, плодах і новонароджених людини. Проведено статистичну обробку, аналіз і узагальнення отриманих результатів. Сформульовано висновки і практичні рекомендації, відредаговано і оформлено роботу. Розробку завдань дослідження здійснено за участі наукового консультанта чл.-кор. АПН України, доктора медичних наук, професора І.І.Бобрика. Персональний внесок у наукових працях, опублікованих із співавторами становить від 50% до 75%. У статтях, патентах України та актах впровадження наводяться дані, що особисто отримані автором у процесі виконання роботи. Автором не були використані результати виконаної ним кандидатської дисертації та ідеї співавторів публікацій.
Апробація результатів дисертації. Основні наукові положення, висновки дисертації оприлюднені на: Міжнародному симпозіумі Актуальні питання медичної допомоги населенню” (Чернівці, 2000); Міжнародній конференції Структурные преобразования органов и тканей на этапах онтогенеза человека в норме и при воздействии антропогенных факторов” (Астрахань, 2000); Всеукраїнській науковій конференції Актуальні питання морфогенезу” (Чернівці, 2001); VI з’їзді Всеукраїнського лікарського товариства (Чернівці, 2001); Міжнародній науково-практичній конференції Здорова дитина: ріст, розвиток та проблеми норми в сучасних умовах” (Чернівці, 2002); науковій конференції «Вікові аспекти чутливості організму до ксенобіотиків” (Чернівці, 2002); Загальноросійській конференції з міжнародною участю Проблемы морфологии” (Сочи, 2002); Міжнародній науково-практичній конференції Динаміка наукових досліджень” (Дніпропетровськ-Дніпродзержинськ-Черкаси, 2002); ІІІ Національному конгресі анатомів, гістологів, ембріологів і топографоанатомів (Київ, 2002); VІ Міжнародній науково-практичній конференції Наука і освіта 2003” (Дніпропетровськ Одеса Харків, 2003); ІІ Загальноросійській науковій конференції Проблемы морфологии (теоретические и клинические аспекты)” (Сочи Дагомыс, 2003); Міжнародній науково-практичній конференції Україна наукова” (Дніпропетровськ Сімферополь, 2003); Міжнародній конференції Мікроциркуляція в морфологічному і клінічному аспектах” (Івано-Франківськ, 2003); міжнародній конференції „Самміт нормальних анатомів України і Росії” присвяченій року Росії в Україні (Тернопіль, 2003); ІІ Міжнародній науково-практичній конференції Динаміка наукових досліджень 2003” (Дніпропетровськ Луганськ Чернівці, 2003); Міжнародній науковій конференції Молодь у вирішенні регіональних та транскордонних проблем екологічної безпеки” (Чернівці, 2003); VII Міжнародній науково-практичній конференції „Наука і освіта 2004” (Дніпропетровськ, 2004); науково-практичній конференції «Актуальні питання клінічної анатомії та оперативної хірургії» (Чернівці, 2004); Міжнародній науково-практичній конференції „Динаміка наукових досліджень 2004” (Дніпропетровськ, 2004); II Міжнародній науково-практичній конференції «Здорова дитина: здоровій дитині здорове середовище», (Чернівці, 2004); науково-практичній конференції „Перспективные разработки науки и техники” (Белгород, 2004); Міжнародній науково-практичний конференції „Науковий потенціал світу 2004” (Дніпропетровськ, 2004); Міжнародній науково-практичній конференції „Науковий потенціал світу 2004”(Дніпропетровськ, 2004); Міжнародній науково-практичній конференції, присвяченій 200 річчю з дня заснування Харківського державного медичного університету, (Харків, 2005); VIII з’їзді Всеукраїнського лікарського товариства (ВУЛТ) (Івано-Франківськ, 2005); Всеукраїнській науковій конференції „Актуальні питання вікової анатомії та ембріотопографії”, присвяченій пам’яті та 70-річчю від дня народження проф. Круцяка В.М. (Чернівці, 2006); IV Національному конгресі анатомів, гістологів, ембріологів топографоанатомів України (Сімферополь, 2006); міжнародній науково-практичній конференції Наука и технологии шаг в будущее 2006”(Белгород, 2006); Міжнародній науково-практичній конференції Современные научные достижения 2006” (Белгород, 2006); Міжнародній науково-практичній конференції „Актуальные проблемы современных наук: теория и практика 2006" (Белгород, 2006); Міжнародній науково-практичній конференції „Научный потенциал мира 2006” (Белгород, 2006); науково-практичній конференції „Впровадження досягнень морфологічної науки в навчальний процес та його значення для європейської інтеграції медичної освіти (Тернопіль, 2006); Міжнар. конф. „Современные аспекты гистогенеза и вопросы преподавания в вузе», присвячену 100-річчю з дня народження проф. Л.И. Фалина ( Санкт-Петербург, 2007); наук. симпозіумі «Анатомо-хірургічні аспекти дитячої гастроентерології» (Чернівці, 2007); Міжнародній науково-практичній конференції «Dynamika naukowych badan 2007» (Przemysl, 2007); VМіжнар. науково-практич. конф. «Здорова дитина» (Чернівці, 2007); науково-практичній конференції «Прикладні аспекти морфології експериментальних і клінічних досліджень»(Тернопіль, 2008); IV mezinárodni vĕdecko praktická konference «Evropská věda XXI století - 2008» (Praha, 2008); науково-практичній конференції «Актуальные вопросы морфологии» (Гродно, 2008); IVmezinárodnǐ vĕdecko praktická konference «Efectivni nástroje moderních věd 2008» (Praha, 2008); щорічних підсумкових наукових конференціях професорсько-викладацького складу Буковинської державної медичної академії (Чернівці, 1999-2003 рр.), а нині Буковинського державного медичного університету (Чернівці, 2004-2008 рр.); засіданнях Чернівецького обласного наукового товариства анатомів, гістологів, ембріологів і топографоанатомів (Чернівці, 1999-2008 рр.); засіданнях Чернівецького наукового товариства травматології, в ортопедів та нейрохірургів (Чернівці, 1999-2008).
Публікації. За темою дисертації опубліковано 55 наукових праць, з них 22 у фахових наукових виданнях, рекомендованих ВАКом України, 3 патенти України на корисну модель, 1 деклараційний патент, 3 навчальних посібники. Опубліковано 38 одноосібних наукових робіт (з них 16 у фахових виданнях, рекомендованих ВАКом України).

Список литературы

Висновки

У дисертації за допомогою сучасних методів анатомічного дослідження наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової проблеми щодо становлення і топографо-анатомічних взаємовідношень хребтового стовпа (ХС) у ранньому періоді онтогенезу людини, з’ясуванні динаміки просторово-часових перетворень частин ХС, синтопічної кореляції із суміжними структурами. Одержані дані є основою для подальших морфологічних досліджень, вдосконалення та розробки нових хірургічних втручань у ділянці ХС.
1. Хребтовий стовп у своєму розвитку проходить 3 стадії розвитку: сполучнотканинну (7,0-14,0 мм ТКД), хрящову (15,0-44,0 мм ТКД) і кісткову (45,0 -360,0 мм ТКД). У зародків 8,010,0 мм ТКД (тім’яно-куприкової довжини) тіла хребців утворюються із краніальної і каудальної частин двох сусідніх склеротомних мас, клітини яких конденсуються навколо хорди і нервової трубки.
2. У зародків 10,0-12,0 мм ТКД з мезенхіми, розташованої з обох боків від хорди, утворюються направлені дорсально до нервової трубки закладки дужок (processus neurales), закладки ребер (processus costales) та хордальні відростки (processus chordales), що оточують хорду.
3. У передплодів 14,0-16,0 мм ТКД на окремих ділянках «перитинчастого хребта» біля хорди формуються скупчення хрящових клітин майбутні хребці, а в проміжках між ними формуються міжхребцеві диски. Хрящовий період розвитку ХС закінчується в плодів 100,0120,0 мм ТКД злиттям тіл хрящових хребців і дуг між собою, у результаті чого в грудному відділі канал ХС закривається. У передплодів 50,0-62,0 мм ТКД починається редукція хорди, її залишки спостерігаються лише в ділянці міжхребцевих дисків, а іноді і у тілах хребців, перешкоджаючи формуванню первинних ядер скостеніння.
4. На місці хрящової моделі кожного хребця, розвиваються три первинні ядра скостеніння: одне в тілі і два в дузі по одному в кожній напівдузі. У зубоподібному відростку осьового хребця розвиваються два первинні ядра скостеніння, які в плодів старшого віку і новонароджених зливаються в одне ядро. Первинні ядра скостеніння з’являються спочатку в дугах хребців, а потім у тілах. У передплодів 28,0-30,0 мм ТКД майже одночасно з’являються первинні ядра скостеніння дуг шийних хребців і верхніх грудних хребців, у передплодів 77,0-79,0 мм ТКД вони виявляються до 2-го крижового хребця, у плодів 100,0130,0 до 3-го крижового, у плодів 150,0230,0 мм ТКД до 4-го крижового, а в плодів 240,0350,0 утворюються ядра напівдуг 5-го крижового хребця. У передплодів 30,040,0 мм ТКД з’являються ядра скостеніння в тілах нижніх грудних і верхніх поперекових хребців, у передплодів 77,079,0 мм ТКД від 2-3-го шийного до 3-4-го крижового, а в плодів 180,0220,0 мм ТКД з’являється первинне ядро скостеніння 5-го крижового хребця.
5. У передплодів 24,0-28,0 мм ТКД починають формуватися основні компоненти суглобів хребта: суглобові поверхні, суглобова капсула і суглобова щілина. Розвиток реберно-хребцевих суглобів відбувається у три стадії: від синартрозу (8-й тиж.) через геміартроз (10-й тиж.) до діартрозу (12-й тиж.). Дуговідросткові суглоби випереджають розвиток реберно-хребцевих суглобів, що пов’язано з більш раннім формуванням суглобових відростків. З’єднання окремих крижових хребців починається в передплодів 22,0-23,0 мм ТКД, а крижово-клубовий суглоб починає розвиватися в передплодів 26,0-30,0 мм ТКД.
6. Відносна довжина хребтового стовпа - порівнянняно із загальною довжиною тіла в зародків, передплодів, плодів і новонароджених більша ніж у дефінітивному стані і становить 58±5% довжини тіла, тоді як у дорослих людей вона становить 42±2%.У зародків 6,0-13,0 мм ТКД і передплодів 14-20,0 мм ТКД відносна довжина хребта більша, ніж у плодів 300,0-350,0 мм ТКД, у зв’язку тим, що в ембріонів слабше розвинені кінцівки, які закладаються пізніше, ніж хребтовий стовп. Починаючи з передплодів 66,0-79,0 мм ТКД наступає різке зниження відносної довжини хребтового стовпа. У зародковому періоді відносна довжина грудного відділу хребта більша довжини інших відділів, а відносна довжина крижового і куприкового відділів хребта менша довжини інших відділів, причому відносна довжина крижів більша довжини куприка. До 2-го місяця (21,0-30,0 мм ТКД) відносна довжина шийного відділу хребта більша довжини поперекового відділу, а після 3-го місяця (67,0-79,0 мм ТКД) навпаки відносна довжина поперекового відділу більша довжини шийного відділу хребта. Починаючи з 2-го місяця пренатального розвитку і до народження відносна довжина шийного і куприкового відділів хребта зменшується, грудного не змінюється або дещо зменшується, а поперекового і крижового відділів збільшується. Перебудова довжини різних відділів хребта з ембріональних у дефінітивні відносини починається в зародків 6,0-8,0 мм ТКД і продовжується в постнатальному періоді розвитку, впродовж всього періоду росту хребта.
7. У кровопостачанні ХС плодів людини беруть участь: хребтова, глибока і висхідна шийні, 7 пар міжребрових артерій, 3 пари поперекових, серединна і бічні крижові і клубово-поперекова артерія. Додатковими джерелами кровопостачання ХС є: у шийному відділі щито-шийний стовбур, нижня щитоподібна, верхня міжреброва артерії; у грудному відділі 4 пари міжребрових артерій; у поперековому відділі 2 пари поперекових; у крижовому відділі нижня сіднична артерія. Артерії зв’язок ХС розташовані симетрично на лівому і правому боці хребта, проте кількість їх справа і зліва різна, особливо серед додаткових джерел живлення в шийному і грудному відділах.
8. Для кожної частини ХС плодів 200,0-250,0 мм ТКД характерні постійні і додаткові шляхи венозного відтоку, що представлені різними прихребтовими венами як сегментарними (задні міжреброві та поперекові вени), так і спільними для цілого відділу (хребтові, передні хребтові, глибокі шийні, висхідні поперекові та бічні крижові вени). Венозну систему ХС плодів 270,0350,0 мм ТКД утворюють інтраорганні вени хребців, зв’язок, внутрішні і зовнішні хребтові венозні сплетення і прихребтові вени. Інтраорганні вени представлені сплетеннями кістково мозкових комірок, виносними, збиральними і основно-хребцевими венами. Зовнішнє переднє венозне хребтове сплетення виражено в шийному і крижовому відділах хребта. Зовнішнє заднє венозне хребтове сплетення розміщене по всій довжині ХС і складається із вен задньої поверхні тіл хребців, сполучених поздовжніми і поперечними венами.
9. У передплодів 19,020,0 мм ТКД сформовані грудні спинномозкові нерви. Дорсальні гілки товщиною 50±5 мкм проникають у закладки м’язів спини, вентральні формують міжреброві нерви, білі і сірі сполучні гілки з’єднуються з симпатичними вузлами, від яких починають формуватися прихребтові вегетативні сплетення.
10. У формуванні ХС можна виділити тератогенний термінаційний період 8,051,0 мм ТКД (5-10 тиж.) коли вплив шкідливих чинників на організм може викликати наступні відхилення: 1) порушення формування тіл хребців (аномалія розвитку зуба осьового хребця, брахисподилія, мікроспондилія, платиспондилія, клиноподібний та метеликоподібний хребець, розчеплення тіл хребців, спондилоліз, сподилолістез); 2) аномалії розвитку задніх відділів хребців (аномалії дуг хребців, аномалії відростків хребців, асиметрія розвитку парних суглобових відростків, розчеплення дуги хребця (spina bifida), конкресценція); 3) аномалії числа хребців (агенезія крижової кістки, аномалії куприкових хребців, аномалії перехідних відділів хребта, аплазія, додаткові хребці або напівхребці).
Практичні висновки
1. Одержані дані про морфогенез, анатомічні особливості, варіанти будови, кровопостачання, венозний відтік та іннервацію складових компонентів ділянки хребтового стовпа в перинатальному періоді можуть бути морфологічною основою для пренатальної діагностики природжених вад та розробки нових методів хірургічного лікування в дитячій травматології та нейрохірургії.
2. Ультразвуковий скринінг під час вагітності при виявленні відхилень у розвитку хребтового стовпа плода повинен включати проведення розширеної біометрії хребтового стовпа з використанням УЗД досліджень у режимах 3D і 4D, МРТ плода.

Список використаних джерел

1. Автандилов Г.Г. Медицинская морфометрия. / Г.Г. Автандилов М.: Медицина, 1990. 426 с.
2. Автандилов Г.Г. Основы количественной патологической антомии. / Г.Г. Автандилов М.: Медицина, 2002. 240 с.
3. Айламазян Э.К. Антенатальная диагностика и коррекция нарушений развития плода / Э.К. Айламазян // Рос. мед. вестник. 1998. Т. 3, № 2. С. 75-77.
4. Акилов Х.А. Симпатектомия в хирургии критической ишемии нижних конечностей. /Х.А. Акилов, З.З. Каримов // Клин. хир. 2003. №4. С. 57-59.
5. Аль-Камкиш Ияд Исхак Хирургическая техника при екстармедулярних опухолях спинного мозга вентральной и вентролатеральной локализации / Исхак Аль-Камкиш Ияд // Тези доп. 58 наук.-практ. конф. студ. та молод. вчених Нац. мед. ун-ту ім. О.О.Богомольця з міжнар. уч. «Акт. пробл. суч. медицини» К., 2003. С. 68-69.
6. Аникин Ю.М. Математические закономерности в анатомическом строении позвоночного столба / Ю.М. Аникин, М.Ю. Аникин // Тез. докл. VII конгр. МАМ Морфология. 2004. Т.126, № 4. С. 9.
7. Анисимова Е.А. Вертебробазилярная область: тенденции эпохальных изменений / Е.А. Анисимова, А.А. Зайченко // Матер. 3-го Междунар. конгр. по интеграт. антропологии. Научные ведомости БелГУ. Белгород, 2000. №2. С. 11.
8. Арбузов І.В. Новий спосіб виконання грудної симпатектомії, оснований на аналізі особливостей анатомічної будови шийно-грудного відділу симпатичного стовбура. / І.В. Арбузов, О.О. Землянкін // Клін. хір. 2004. № 7. С. 42-44.
9. Арбузов І.В. Хірургічна анатомія грудної частини симпатичного стовбура. / І.В. Арбузов, О.О.Землянкін, Ю.С. Спірін // Клін. хірургія 2004. №1. С. 42-43.
10. Афонина Е.В. Влияние экологических факторов на рождение детей с врожденными пороками развития / Е.В. Афонина, Е.Н.Нечаева, О.Н.Стуколкин // Экол. детства: соц. и мед. пробл.: матер. всерос. науч. конф., (Санкт-Петербург, 22-24 нояб., 1994.) СПб., 1994. С.44-45.
11. Ахадов Т.А. Магнитно-резонансная томография спинного мозга и позвоночника. / Т.А. Ахадов, В.О. Панов М., Изд-во РАН, 2000, С.163-229.
12. Ахтемийчук Ю.Т. Реконструкционная модель органов эмбрионального забрюшинного пространства / Ю.Т. Ахтемийчук // Морфология. 1998. Т. 113, № 2. С. 94-97.
13. Ахтемійчук Ю.Т. Морфогенез органокомплексів заочеревинного простору людини / Ю.Т. Ахтемийчук // Бук. мед. вісник. 2000. Т. 4, № 2. С. 145-148.
14. Ахтемійчук Ю.Т. Здобутки та перспективи анатомічних досліджень буковинських науковців / Ю.Т. Ахтемийчук, Б.Г. Макар // Бук. мед. вісник. 2004. Т.8. юв. вип. С. 52-56.
15. Ахтемійчук Ю.Т. Розвиток сечостатевого комплексу в зародковому періоді онтогенезу людини / Ю.Т., Ахтемійчук, В.Ф.Марчук // Клін. анат. та операт. хірургія. 2005. Т. 5, № 2. С. 72.
16. Барсуков Н.П. Закономерности пренатального развития человека с учетом индивидуальной изменчивости гисто и органогенезов / Н.П. Барсуков, Б.В.Троценко, Г.А. Барсукова // Морфология. 1993. Т. 105, Вып. 9-10. С. 45-46.
17. Беков Д.Б. Индивидуальная анатомическая изменчивость ее настоя-щее и будущее / Д.Б. Беков // Укр. мед. альманах. 1998. №2. С. 14-16.
18. Беков Д.Б. Теоретические аспекты учения об индивидуальной анатомической изменчивости органов, систем и формы тела человека / Д.Б. Беков // Зб. наук. праць ІІ Нац. конгр. анат., гістол., ембріол. і топографоанатомів України Акт. пит. морфології”. Луганськ: ВАТ ЛОД”. 1998. С. 24-25.
19. Бенгус Л.М. Морфологія тканин хребтового сегменту з поперековим остеохондрозом / Л.М. Бенгус, О.А. Лєвшин // Укр. морф. альманах, 2005. Т. 3, № 1. С.7-12.
20. Берснев В.П. Хирургия позвоночника, спинного мозга и периферических нервов / В.П. Берснев, Е.А. Давыдов, Е.Н. Кондаков // Руководство для врачей: Специальная литература, 1998. 368с.
21. Бобин В.В. Индивидуальная анатомическая изменчивость в строении периферических нервов / В.В. Бобин // Акт. пит. морфології. Тернопіль. 1996. Т.1. С.81-82.
22. Бобин В.В. Макроскопическая анатомия нервов опорно-двигательного аппарата / В.В. Бобин, В.М. Лупырь, А.С.Кулиш // Акт. пит. морфогенезу. Чернівці. 1996. С. 40-41.
23. Бобрик И.И. Атлас анатомии новорожденных. / И.И. Бобрик, В.И. Минаков К.: Здоров’я, 1990. 168 с.
24. Бобрик І.І. Сучасні аспекти функціональної анатомії центральної нервової системи: Навчальний посібник. / І.І. Бобрик, В.Г. Черкасов К.: 2001. 152 с.
25. Борисович А.И. Особенности развития поясничного отдела позвоночного столба человека в различные периоды онтогенеза / А.И. Бори-сович, В.И. Аристархов // Арх. анат. 1989. Т.97, №12. С. 58-64.
26. Борьба с наследственными болезнями. Серия технических докладов ВОЗ, 865, Женева, М., Медицина, 1997, 133с.
27. Брусиловский А.И. Современные проблемы медицинской эмбриологии и профилактики перинатальной патологии / А.И. Брусиловский // Тез. докл. 2-го съезда анат., гистол. и эмбриол. Белоруссии. Минск. 1991. С. 31.
28. Ватаман К.В. Методика исследования ультразвуковая семиотика и данные морфометрии спинного мозга и позвоночного канала у новорождённых. / К.В. Ватаман, М.И. Биджиев // Ультразвук. и функц. диагностика. 2003. № 1. С. 51-57.
29. Венгер В. Комплексная физиотерапия дегенеративно-дистрофических заболеваний крупных суставов и позвоночника / В. Венгер, Л. Бетенко // Вісн. ортоп., травмат. та протезування. 2002. № 3. С. 29-31.
30. Верченко И.А. Остеометрические особенности позвонков различных отделов при воздействии гравитационных перегрузок в возрастном аспекте / И.А. Верченко // Світ медицини та біології. 2005. №1. С.6-9.
31. Верченко И.А. Динамика минеральной насыщенности костной ткани позвонков различных отделов в процессе систематического воздействия гравитационных перегрузок в возрастном аспекте / И.А. Верченко // Таврический медико-биологический вестник. 2006. Т. 9, №3. С.26-32.
32. Висоцький Ю.А. Закономерности морфогенеза симпатических ганглиев человека /Матер. докл. VIII Конгр. междунар. ассоц. морфологов / Ю.А. Висоцький, А.В. Кладько // Морфология. 2006. Т.129, № 4. С. 35.
33. Вьюн В.В. Некоторые результаты диагностики и лечения детей с пренатально выявленными врожденными пороками развития / В.В. Вьюн // Тези доп. I Конг. Укр. асоц. спец. ультразв. діагност. в перенат., генетиці та гінекології. Харьков. 1997. С. 74-75.
34. Гойда Н.Г. Державна політика України щодо збереження репродуктивного здоров’я / Н.Г. Гойда // ПАГ. 1998. № 2. С. 72-73.
35. Гойда Н.Г. Стан та перспективи розвитку перинатальної допомоги на етапі реформування охорони здоров’я в Україні / Н.Г. Гойда // Перинатологія та педіатрія. 1999. № 1. С. 3-4.
36. Горбунов А.В. Особенности строения заднего отдела артериального анастомоза основания головного мозга в плодном периоде пренатального онтогенеза человека / А.В. Горбунов, М.В. Чепурнова // Успехи современного естествознания. 2006. № 1. С. 56-57.
37. Горбунов А.В. Варианты строения базилярной и внутричерепных частей позвоночных артерий головного мозга /А.В. Горбунов, О.О. Фёдоров // Человек и лекарство: XIV Рос. нац. конгр. (Москва 16-20 апреля 2007 г.) М., 2007. С. 112-113.
38. Гречанина Е.Я. Антенатальное и постнатальное сопоставление при УЗ диагностике врожденных пороков развития / Е.Я. Гречанина, И.А. Жадан, О.В. Ромадина // УЗ диагностика в акуш., гинекол. и педиатрии. 1993. № 1. С. 47-55.
39. Гусев Е.И. Неврология и нейрохирургия. / Е.И. Гусев, А.Н. Коновалов, Г.С. Бурд М.: Медицина, 2000. 656 с.
40. Гэлли Р.Л. Неотложная ортопедия. / Р.Л. Гэлли, Д.У. Спайт, Р.Р. Симон Позвночник: Пер. с англ. М.: Медицина, 1995. С. 376-418.
41. Давиденко В.Б. Пренатальная диагностика и постнатальное наблюдение и лечение детей с врожденными пороками развития / В.Б. Давиденко, В.В. Лапшин, В.В. Вьюн // Юбил. сбор. науч. труд., посв. 10-ю каф. дет. хирургии ЗГМУ. Запорожье. 1995. С. 27-28.
42. Деклараційний патент України №43576А, МПК 7 А61В5/107, А61В10/00. Спосіб фотодокументування та виконання морфометричних досліджень серійних гістологічних зрізів / Кривецький В.В.; заявник і патентовласник Кривецький В.В. №2001031624; заявл.12.03.2001, опублік. 17.12.2001, Бюл. № 11.
43. Демьянов А.П. Применение мануальной терапии при лечении вертеброневрологических синдромов / А.П. Демьянов, А.В. Горбунов // Тр. V Всеросс. съезда физиотерапевтов и курортологов и Российского научного форума «Физические факторы и здоровье человека». М., 2002. С. 96.
44. Дзяк Л.А. Хирургическая тактика при многоуровневых смещенных поясничных межпозвонковых дисков / Л.А. Дзяк, Н.А. Зорин // Современные минимально-инвазивные технологии (нейрохирургия, вертебрология, неврология, нейрофизиология): VI Междунар. симпозиум: Материалы симпозиума. СПб., 2001. С. 138-139.
45. Долот В.Д. Хірургія новонароджених як один із шляхів зниження дитячої смертності / В.Д. Долот // Матер. наук. конф. присв. 50-річчю Чернівецького держ. мед. ін-ту. Чернівці. 1994. С. 97-98.
46. Елизаров В.Г. Передняя костнопластическая стабилизация нижнегрудных и верхнепоясничных позвонков кровоснабжаемыми трансплантантами / В.Г. Елизаров, В.К. Миначенко, О.Р. Герасимов // Вестн. хир. 1991. Т.146, №6. С. 86-87.
47. Зайдман А.М. Стереотопометрия краниовертебральной области человека / А.М. Зайдман, А.В. Корель, А.В. Сахаров Макро- и микро-морфология: Межвузовский сборник научных работ. Саратов: Изд-во СГМУ, 1999. Вып.4. С.73-76.
48. Зайдман А.М. Строение пластинки роста тела позвонка у детей различного возраста / А.М. Зайдман, А.В. Корель, А.В. Сахаров // Морфол. 2005. Т.128, № 4. С. 51-56.
49. Зайченко А.А. Краниовертебральные отношения в постнатальном онтогенезе / А.А. Зайченко, В.С. Сперанский // Матер. Всеросс. научно-практической конференции. «Медико-биологические и экологические проблемы здоровья человека на Севере» Секция 1-3.Часть 1. (Сургут, 07-21.02.2000) Сургут: Сургутский госуниверситет, 2000. С. 196-200.
50. Зайченко А.А. Возрастная изменчивость краниовертебральной области / А.А. Зайченко, В.С. Сперанский // Функциональная морфология и клиническая медицина Сб. науч. работ.- Ростов-на-Дону, 2000. С. 30-31.
51. Зозуля Ю.А Пороки развития позвоночника и спинного мозг / Ю.А. Зозуля,Ю.А. Орлов // Здоров’я України. 2007. №17. С.15-19.
52. Зозуля Ю.А. Дифференцированные миниинвазивные нейрохирур-гические вмешательства при множественных грыжах дисков пояснично-крестцового отдела позвоночника / Ю.А.Зозуля, В.Д. Куликов // Укр. нейрохірург. журн. 2001. № 2. С. 26-27.
53. Зорин Н.А. Перкутанная лазерная дискэктомия при смещениях поясничных межпозвоночных дисков / Н.А.Зорин, Ю.И. Кирпа // Укр. журн. малоінвазивної та ендоскопічної хірургії. 1999. № 3. С. 31.
54. Ишал В.А. Информативность измерений при диагностике искривлений позвоночника / В.А. Ишал, М.Е. Рождественский // Материалы 2-й Междун. науч.-практ. конф. «Информационные технологии и радиосети». (Омск, 2000.) Инфорадио-2000 г. С. 96-98.
55. Ишал В.А. Физиология асимметрии, фронтальные нарушения осанки, сколиоз и сколиотическая болезнь / В.А. Ишал, М.Е. Рождественский // Вестн. новых медицинских технологий. 2000. Т. VII, № 1. С. 88.
56. Каган И.И. Компьютерная томография как метод изучения прижизненной топографии органов брюшной полости / И.И. Каган, С.В. Чемезов // Морфология. 2000. Т. 117, № 3. С. 52.
57. Карахан В. Стеноз позвоночного канала в поясничном отделе: хирургическое лечение / В. Карахан, К. Кувтинов // Врач. 2002. № 4. С. 25-27.
58. Кариев М.Х. Особенности клинического течения грыж межпозвонковых дисков при дегенеративном поясничном стенозе / М.Х. Ка-риев, А.У. Норов // Журн. вопр. нейрохирургии им. Н.Н. Бурденко. 2001. № 3. С. 14-15.
59. Катько А.В. Закономерности нейроцитарной организации симпатических ганглиев человека в пренатальном периоде онтогенеза. / А.В. Катько / Матер. докл. VIII Конгр. Междунар. ассоц. морфологов (г. Орёл, 15 сент. 2006 г.) // Морфология. 2006. Т.129, № 4. С. 64.
60. Катько А.В. Закономерности морфогенеза симпатических узлов человека в онтогенезе / А.В. Катько, Ю.А.Высоцкий, Л.А. Болгова // Матер. наук.-прак. конф. з міжн. уч. « Морфол. стан тк. і органів у нормі та при моделюванні патол. процесів» Тернопіль:Укрмедкнига, 2006. С. 48-49.
61. Кириллова Е.А. Мониторинг врожденных пороков развития у новорожденных / Е.А. Кириллова, О.К. Никифорова // Российский вестник перинатологии и педиатрии. 2000. №1. С. 35-36.
62. Классификация CEAP и ее значимость для отечественной флебологии // Ангиология и сосудистая хирургия №1 2006. С.49-54.
63. Ковалев А.В. Половые различия в пропорциях грудного и поясничного отделов позвоночника. /А.В. Ковалев // Б.М. Владимирский Биомедицинские и биосоциальные проблемы интегративной антропологии. / СПб., Изд-во СПбГМУ, 2000, С.32-33.
64. Коваленко К.Н. Комплексное лечение заболеваний и повреждений позвоночника, осложненных вертеброгенной миелопатией. / К.Н. Коваленко, Е.Ю. Шапкова // Хирургическая коррекция и восстановительное лечение заболеваний и повреждений опорно-двигательного аппарата у детей. СПб-Казань. 1996. С.33-35.
65. Коваленко С.О. Особливості кровозабезпечення спинного мозку та пов’язані з ним ураження. Клініка, діагностика, лікування / С.О. Коваленко // Тези 58 наук.- прак. конф. студентів та мол. вчених Нац. мед. ун-ту ім. О.О. Богомольця з між нар. уч. «Акт. пробл. суч. медицини» (28-31 жов, 2003). К.,2003. С. 70.
66. Ковешников В.Г. Конечно-элементные модели поясничного отдела позвоночника / Ковешников В.Г., Маврич В.В. // Укр. морфол. альманах. 2005. Т. 3, №1. С. 34-39.
67. Ковешніков В.Г. Ообливості морфометрії хребців поперекового відділу людини / В.Г. Ковешніков, В.І. Лузін, В.В. Маврич // Бук. мед. вісник Чернівці, 2001. Т. 5. № 3-4. С. 55-56.
68. Козлов И.В. Возрастные преобразования надкостницы позвон-ков. / И.В. Козлов, И.В. Шакало // Морфология. 1996. Т. 109, № 2. С. 60.
69. Коновалов А.Н. Магнитно-резонансная томография в нейрохирургии. / А.Н. Коновалов, В.Н. Корниенко М.: Видар., 1997. 472 с.
70. Косоуров А.К. Магнитно-резонансная томография при оценке возрастных изменений позвоночника / А.К. Косоуров, Г.Д. Рохлин / Тез. докл. V конгр. межд. ассоц. морфологов // Морфол. 2000. Т. 117, №3. С. 61-62.
71. Кривецький В.В. Топографо-анатомические особенности тел позвонков и межпозвоночных дисков в зародышевом и предплодном периоде развития человека / В.В.Кривецький, И.И.Бобрик // Современные аспекты гистогенеза и вопросы преподавания в вузе: матер. Междунар. конф. посвящённые 100-летию со дня рожд. проф. Л.И. Фалина. Морфология, Т.131, Санкт-Петербург: Эскулап. 2007. С. 77.
72. Кривецкий В.В. Развитие и становление топографии структур позвоночного столба в зародышевом периоде онтогенеза человека / В.В.Кривецький // Проблемы морфологии (теоретические и клинические аспекты): мат. ІІ Общерос. конф. Успехи современного естествознания Москва, 2003. № 8. С. 96.
73. Кривецький В.В. Розвиток та становлення топографії структур хребтового стовпа в зародковому періоді онтогенезу людини / В.В.Кривецький // Динаміка наукових досліджень: матер. Міжнар. наук.-практ. конф. Дніпропетровськ, 2002. Т.5. С. 12-13.
74. Кривецький В.В. Топографія екстраорганних артерій грудних хребців / В.В.Кривецький // Наука и технологии шаг в будущее 2006: матер. IМеждунар. науч.-практ. конф. Т. 15. Медицина Белгород: Роснаучкнига 2006. С. 68-69.
75. Кривецький В.В. Фактори ризику у виникненні аномалій та вад розвитку структур хребтового стовпа в ранньому онтогенезі людини / В.В.Кривецький // Здорова дитина: здоровій дитині здорове середовище: матер. II Міжнар. наук.-практ. конф. Чернівці, 2004. С.16-17.
76. Кривецький В.В. Ембріотопографія вен хребта плодів і новонароджених / В.В. Кривецкий, І.І. Бобрик // Клін. анат. та операт. хірургія Т.5, № 2 2006. С.76.
77. Кривецький В.В. Морфогенез грудного відділу симпатичного стовбура в ранньому періоді онтогенезу людини / В.В. Кривецький, І.І. Кривецька // Матер. 83-ї підсумкової наук. конф. співроб. БДМА, присв. 10-й річниці незал. України Чернівці, 2002. С. 142-146.
78. Кривецький В.В. Морфологічні передумови формування аномалій хребтового стовпа у пренатальному періоді онтогенезу людини / В.В.Кри­вецький, І.І. Кривецька // Україна наукова 2003: матер. Міжнар. наук.-практ. конф.: Дніпропетровськ-Сімферополь, 2003. Т.12. С.28-29.
79. Кривецький В.В. Розвиток та становлення топографії грудного відділу симпатичного стовбура в пренатальному періоді онтогенезу людини. / В.В. Кривецький, І.І. Кривецька // Укр. мед. альманах. Луганськ 2000. Т.3, № 1, С. 32-34.
80. Кривецький В.В. Структурно-функціональна організація спинного і головного мозку: Навчальний посібник для студ. вищ. навч. закл. / В.В.Кривецький, І.І. Кривецька Чернівці: БДМУ, 2008. іл. 90, бібл.19. 224 с. 1000 екз. ISBN 966-697-063-5
81. Кривецький В.В. Розвиток та становлення топографії міжребрового судинно-нервового пучка у ранньому періоді онтогенезу людини / В.В. Кривецький, Ф.Д. Марчук // Матер. 83-ї підсумкової наук. конф. співроб. БДМА, присв. 10-й річниці незал. України Чернівці, 2002. С. 149-152.
82. Кривецький В.В. Варіантна анатомія і синтопічні особливості артерій крижової частини хребтового стовпа в плодовому періоді та новонароджених людини / В.В. Кривецкий // Бук. мед. вісник 2007. Т.11. № 1. С.106-109.
83. Кривецький В.В. Ембріотопографія паравертебральних нервових структур в ранньому онтогенезі людини / В.В.Кривецкий // Таврич. мед.-биолог. вестник 2005. Т.8. № 3 С.54-57.
84. Кривецький В.В. Источники кровоснабжения шейных позвонков в раннем онтогенезе человека / В.В.Кривецький // Науковий потенціал світу 2004: матер. I Міжнар. науково-практичної конф. Т. 34. Медицина. Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2004. С.24-26.