Щербак Людмила Валеріївна Формування готовності майбутніх мене­джерів туризму до реалізації інвестиційних проектів у профе­сійній діяльності

Краткое описание

Щербак Людмила Валеріївна, завідувач лабораторії кафе­дри туризму Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова: «Формування готовності майбутніх мене­джерів туризму до реалізації інвестиційних проектів у профе­сійній діяльності» (13.00.04 - теорія і методика професійної освіти). Спецрада Д 26.053.01 у Національному педагогічно­му університеті імені М. П. Драгоманова

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙУНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ
М.П.ДРАГОМАНОВА
Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису
ЩЕРБАК ЛЮДМИЛА ВАЛЕРІЇВНА
УДК 377.016: 338.48- 057.212 (043.5) ДИСЕРТАЦІЯ
ФОРМУВАННЯ ГОТОВНОСТІ МАЙБУТНІХ МЕНЕДЖЕРІВ
ТУРИЗМУ ДО РЕАЛІЗАЦІЇ ІНВЕСТИЦІЙНИХ ПРОЕКТІВ У
ПРОФЕСІЙНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ
13.00.04 - теорія і методика професійної освіти
Подається на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук

Дисертація містить результати власних досліджень. Використання ідей, результатів і текстів інших авторів мають посилання на відповідне джерело
Науковий керівник: Обозний Василь Васильович,
доктор педагогічних наук, професор
Київ - 2017

ЗМІСТ
ВСТУП 11
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ФОРМУВАННЯ ГОТОВНОСТІ МАЙБУТНІХ МЕНЕДЖЕРІВ ТУРИЗМУ ДО РЕАЛІЗАЦІЇ ІНВЕСТИЦІЙНИХ ПРОЕКТІВ 18
1.1. Аналіз вітчизняного та зарубіжного досвіду професійної підготовки
менеджерів туризму 18
1.2. Зміст і структура готовності майбутніх менеджерів туризму до
реалізації інвестиційних проектів 29
1.3. Загальна характеристика процесу алгоритмізації інвестиційного
проектування в туризмі 47
Висновки до першого розділу 55
Список використаних джерел до першого розділу 57
РОЗДІЛ 2. ОРГАНІЗАЦІЙНО-МЕТОДИЧНІ АСПЕКТИ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ МЕНЕДЖЕРІВ ТУРИЗМУ ДО РЕАЛІЗАЦІЇ ІНВЕСТИЦІЙНИХ ПРОЕКТІВ 65
2.1. Організаційно-педагогічні умови формування готовності майбутніх
менеджерів туризму до реалізації інвестиційних проектів ^ ^
2.2. Критерії та показники готовності майбутніх менеджерів туризму до
реалізації інвестиційних проектів ^
2.3. Структурно-функціональна модель підготовки майбутніх менеджерів
туризму 102
Висновки до другого розділу 112
Список використаних джерел до другого розділу 115
РОЗДІЛ 3. ДОСЛІДНО-ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА РОБОТА З ФОРМУВАННЯ ГОТОВНОСТІ МАЙБУТНІХ МЕНЕДЖЕРІВ ТУРИЗМУ ДО РЕАЛІЗАЦІЇ ІНВЕСТИЦІЙНИХ ПРОЕКТІВ 123
3.1. Експериментальна технологія підготовки майбутніх менеджерів
туризму до реалізації інвестиційних проектів 123
3.2. Аналіз та оцінка впливу експериментальної технології на рівень
готовності майбутніх менеджерів туризму до реалізації
147
інвестиційних проектів
Висновки до третього розділу 160
Список використаних джерел до третього розділу 162
ВИСНОВКИ 168
ДОДАТКИ 172
ВСТУП
Актуальність теми. Інтернаціоналізація освіти як закономірне явище сучасного розвитку суспільства та орієнтир освітньої політики в країнах Європейського Співтовариства зумовили новий комплекс вимог до формування професійної компетентності майбутніх менеджерів туризму з боку суспільства, що зазнає трансформації, туристичних фірм, діяльність яких модернізується, а також туристичного контингенту, котрий якісно змінюється. У зв’язку з впровадженням Європейської кредитно-трансферної системи освіти в Україні (ECTS) та освітніх послуг програм МВА (Management of Business Administration) виникла необхідність удосконалення процесу підготовки фахівців туристичного профілю.
Формування регіональних туристичних комплексів в Україні насамперед залежить від інвестиційного забезпечення, яке повинно спрямовуватися на раціональне поєднання туристсько-рекреаційних ресурсів, становлення малого туристичного підприємництва, розбудову туристичної інфраструктури, розвиток краєзнавства, шкільного і молодіжного туризму.
Успішна реалізація окреслених завдань значною мірою залежить від обґрунтованих інвестиційних рішень на рівні окремих підприємств, галузей, регіонів. Особливої актуальності набуває питання розвитку та оцінки інвестиційної привабливості окремих туристичних об’єктів і видів туристичної діяльності, яке повинні виконувати кваліфіковані фахівці. Одним із шляхів його вирішення, на нашу думку, є вдосконалення процесу формування готовності майбутніх фахівців сфери туризму до реалізації інвестиційних проектів, що сприятиме популяризації та розвитку туризму в Україні.
Як свідчить практика, професійним менеджерам туризму бракує знань і навичок щодо підготовки, прийняття та реалізації рішень стосовно ефективного використання регіональних туристичних ресурсів у проектній інвестиційній діяльності. При цьому, враховуючи наявність різних джерел фінансування, різноцільових проектів та програм, виникає необхідність в отриманні майбутніми менеджерами туризму інвестиційних знань з туристичного менеджменту. Відповідно стає актуальною підготовка фахівців сфери туризму, здатних на професійному рівні розробляти інвестиційні проекти на основі залучення ресурсів (фінансових, інвестиційних, туристичних, трудових). Зокрема, майбутнім менеджерам туризму доцільно враховувати потенціал шкільної (позашкільної) туристсько-краєзнавчої роботи як ресурсу для створення внутрішнього туристичного продукту і розвитку самодіяльного туризму, який поєднує різні форми екскурсійної діяльності та стає основною для становлення професійного туризму як галузі економіки.
На основі аналізу наукового доробку вітчизняних і зарубіжних учених з’ясовано, що проблема формування готовності до професійної діяльності науковцями розглядалася в різних аспектах: філософському (В. Андрущенко, І. Бех, І. Зязюн, В. Кремень та ін.); психологічному (Г. Балл, В. Моляко, В. Рибалка та ін.); професійно-педагогічному (В. Бондар, Л. Вовк, О. Падалка, Ю. Шапран та ін.); технологічному (Ю. Бабанський, В. Загвязінський, В. Краєвський та ін.).
Методологічні та загальнотеоретичні аспекти інвестиційного менеджменту досліджували такі українські й іноземні фахівці, як І. Бланк, В. Гриньова, В. Коюда, Т. Лепейко, С. Погасій, М. Ушакова та інші. Разом з тим, аналіз досліджень із проблем професійної підготовки менеджерів туризму показав, що коло інтересів науковців обмежується переважно стандартом вузькопрофільного становлення особистості. Таким чином, проблема формування готовності фахівця сфери туризму до створення інноваційно- інвестиційних проектів не була предметом окремого дослідження й на сьогодні залишається не розв’язаною в педагогічній теорії і практиці.
Практичний досвід формування готовності майбутніх менеджерів туризму до інвестиційного проектування виокремлює низку суперечностей між: потребами туристичної галузі у фахівцях, які здатні ефективно здійснювати інвестиційне проектування, і професійним рівнем їхньої готовності до цього виду діяльності; накопиченими теоретичними знаннями й галузевим досвідом інвестування та реальним їхнім використанням у практиці підготовки майбутніх менеджерів туризму до цієї діяльності; вимогами туристичного
ринку щодо професійної готовності фахівців до інвестиційного проектування і нерозробленістю технології підготовки майбутніх менеджерів туризму до реалізації інвестиційних проектів.
Актуальність означеної проблеми, недостатній рівень її теоретичної і практичної розробленості та виявлені суперечності зумовили вибір теми дисертаційної роботи: «Формування готовності майбутніх менеджерів туризму до реалізації інвестиційних проектів у професійній діяльності».
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано відповідно до тематичного плану науково- дослідної роботи у рамках комплексної програми НПУ імені М.П. Драгоманова «Розробка наукових основ туристсько-географічного краєзнавства та підготовки фахівців для сфери туризму у вищих педагогічних навчальних закладах (державний реєстраційний номер 0106U000905) та відповідно до тематичного плану наукових досліджень кафедри туризму НПУ імені М.П. Драгоманова «Підготовка фахівця для сфери туризму в умовах педагогічного університету» (протокол № 4 від 23 грудня 2015 року).
Тему дисертаційної роботи затверджено Вченою радою Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова (протокол № 4 від 29 листопада 2012 року) та узгоджено в бюро Міжвідомчої ради з координації наукових досліджень з педагогічних і психологічних наук в Україні (протокол № 4 від 26 травня 2015 року).
Мета дослідження полягає у розробці, теоретичному обґрунтуванні та експериментальній перевірці моделі і технології підготовки майбутніх фахівців сфери туризму до реалізації інвестиційних проектів.
Відповідно до мети визначено такі завдання дослідження:
1. Проаналізувати стан розробки досліджуваної проблеми в теорії і практиці професійної підготовки майбутніх менеджерів туризму.
2. Теоретично обґрунтувати структурні компоненти готовності та визначити критерії, показники та рівні сформованості готовності фахівців сфери туризму до реалізації інвестиційних проектів.
3. Розробити алгоритм інвестиційного проектування у професійній діяльності майбутніх менеджерів туризму.
4. Науково обґрунтувати та експериментально перевірити модель і технологію підготовки майбутніх менеджерів туризму до реалізації інвестиційних проектів.
Об’ єкт дослідження — професійна підготовка майбутніх менеджерів туризму в умовах педагогічного університету.
Предмет дослідження — технологія підготовки майбутніх фахівців сфери туризму до реалізації інвестиційних проектів.
Для вирішення поставлених завдань на різних етапах наукового пошуку використовувався комплекс взаємопов’язаних методів дослідження: теоретичні (аналіз, систематизація й порівняння положень науково- педагогічної літератури) — для розкриття стану розробленості досліджуваної проблеми, визначення поняттєво-категоріального апарату дисертаційної роботи і з’ясування сутності та структури діяльності менеджерів туризму з інвестиційного проектування; узагальнення й систематизація теоретичних аспектів дослідження — для обґрунтування технології підготовки майбутніх менеджерів туризму до реалізації інвестиційних проектів; емпіричні: (анкетування, тестування, експертне оцінювання) — для діагностування рівня сформованості студентів як майбутніх фахівців з інвестиційного менеджменту; педагогічного експерименту — з метою перевірки ефективності розробленої технології підготовки майбутніх менеджерів туризму до реалізації інвестиційних проектів; графічні — оформлення результатів дослідження у вигляді таблиць, рисунків, діаграм; математичної статистики — для визначення статистичної значущості отриманих у процесі експерименту результатів.
Методологічну і теоретичну основу дослідження становлять фундаментальні положення у сфері професійної освіти, основні підходи до підготовки фахівців у вищій школі, педагогічні концепції впливу освітнього середовища на становлення та розвиток особистості, концептуальні положення
туристичної освіти та професійної підготовки фахівців для сфери туризму, прикладні аспекти інвестиційного менеджменту.
Експериментальна база дослідження. Дослідно-експериментальна робота проводилася на базі Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова впродовж 2011-2016 рр. На різних етапах експерименту взяли участь 386 студентів, 15 викладачів ВНЗ, 64 представники фірм туроператорів і туристичних агенцій.
Наукова новизна дослідження полягає в тому, що:
- вперше проаналізовано стан розробленості проблеми формування готовності майбутніх менеджерів туризму до реалізації інвестиційних проектів; розроблено алгоритм інвестиційного проектування в професійній діяльності менеджерів туризму, модель поетапної підготовки фахівців сфери туризму до інвестиційного проектування та відповідну технологію, яка включає розробку спецкурсу «Інвестиційний менеджмент в туризмі», контрольно-діагностичного комплексу (карта самооцінки, анкети, тестові, перевірні, творчі проектні завдання), плану індивідуально-групової роботи;
- уточнено сутність і зміст основних понять дослідження: «професійна підготовка менеджерів туризму», «інвестиційна підготовка», «алгоритм інвестиційного проектування», «готовність майбутніх менеджерів туризму до реалізації інвестиційних проектів»;
- визначені компоненти, критерії, показники та рівні сформованості готовності у майбутніх менеджерів туризму до реалізації інвестиційних проектів;
- удосконалено форми та методи професійної підготовки фахівців сфери туризму до інвестиційного проектування на основі аналізу та узагальнення вимог до їх професійної підготовки;
- подальшого розвитку набули наукові уявлення про зміст і структуру підготовки майбутніх менеджерів туризму до інвестиційного проектування у процесі фахової підготовки.
Результати дослідження впроваджено в навчальний процес Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова (довідки №
102 від 25.09.2013 р. та № 213 від 24.03.2017р.), Переяслав-Хмельницького державного педагогічного університету імені Г.Сковороди (довідка № 352 від 11.04.2017р.) та використано в природоохоронній діяльності Національного природного парку «Синевир» (довідка № 6 від 17.05.2013 р.).
Практичне значення результатів дослідження полягає у тому, що розроблено та впроваджено у процес фахової підготовки майбутніх менеджерів туризму: модель підготовки фахівців сфери туризму до реалізації інвестиційних проектів та відповідну технологію; оновлений зміст освітньо-кваліфікаційної характеристики бакалавра зі спеціальності «Туризм»; навчальну програму авторського спецкурсу «Інвестиційний менеджмент в туризмі»; алгоритм інвестиційного проектування; методичні рекомендації з виробничої практики.
Результати дослідження можуть бути використані для оновлення змісту й підвищення ефективності професійної підготовки майбутніх менеджерів туризму у вищих навчальних закладах, самоосвітній діяльності студентів, у процесі перепідготовки та підвищення кваліфікації фахівців туристичної сфери.
Особистий внесок здобувача. Наукові результати дисертаційного дослідження, ідеї та положення, які є результатом досліджень здобувача вказані в авторефераті у переліку основних публікацій. У спільних публікаціях автором: розроблено практичні рекомендації щодо інвестиційної привабливості Свалявського району [5]; проаналізовано систему управління інвестиційної політики в Україні [6]; визначено переваги формування інвестиційного туристичного ринку гірського регіону [13]; систематизовано основні шляхи поліпшення розвитку туристичних підприємств [17] та вцілому туристичної індустрії в Україні [16].
Апробація результатів дослідження. Основні результати та теоретичні положення дисертаційного дослідження висвітлено та обговорено на науково- практичних конференціях різних рівнів: міжнародних науково-практичних конференціях: «Економічний і соціальний аналіз південного Кавказу» (Грузія, 2014 р.); «Туризм і краєзнавство» (Переяслав-Хмельницький, 2012-2017 рр.); «Розвиток етнотуризму: проблеми та перспективи» (Львів, 2012 р.); «Актуальні наукові дослідження в сучасному світі» (Переяслав-Хмельницький, 2017);
всеукраїнських: «Культурний простір Житомирщини-Волині ХІХ-ХХ ст.» (Житомир 2012 р.); «Природниче краєзнавство Житомирщини-Волині: історія та сучасність» (Житомир, 2013 р.); науково-практичні конференції НПУ імені М. П. Драгоманова: «Єдність навчання та наукових принципів — головний принцип університету» (Київ, 2013 р.); «Проблеми та перспективи розвитку Науково-навчального центру „Синевир”» (Київ, 2014 р.); «Екологічні проблеми сучасності» (Київ, 2016); засіданнях кафедри туризму факультету природничо- географічної освіти та екології НПУ імені М. П. Драгоманова.
Публікації. Основні положення та результати дослідження висвітлено в 17 публікаціях, зокрема 7 статей опубліковано в наукових фахових виданнях України, 1 стаття - у зарубіжному науковому фаховому виданні, 9 статей - у збірниках матеріалів науково-практичних конференцій.
Структура та обсяг дисертації. Дисертаційне дослідження складається зі вступу, трьох розділів і висновків до кожного з них, загальних висновків, списку використаних джерел (208 найменувань, з них 19 — іноземною мовою), 16 додатків на 57 сторінках. Робота містить 16 таблиць, 6 рисунків. Загальний обсяг дисертації — 228 сторінок.

Список литературы

ВИСНОВКИ
У дисертації здійснено теоретичне узагальнення і авторське вирішення проблеми формування готовності майбутніх менеджерів туризму до реалізації інвестиційних проектів, що полягає в теоретичному обґрунтуванні та експериментальній перевірці ефективності запропонованої моделі і технології. Проведене дослідження й отримані результати щодо розв’язання визначеної проблеми визначили підстави для формування таких висновків:
1. На основі вивчення теоретико-методологічних засад досліджуваної проблеми акцентовано увагу на тому, що реалізація реформи вищої педагогічної освіти спрямована на формування нової генерації фахівців у зростаючих потребах сучасного ринку праці. Відповідно система підготовки майбутніх менеджерів туризму повинна забезпечувати готовність до різноцільового інвестиційного проектування, спрямованого на розвиток перспективних видів туристичної діяльності. Встановлено, що реалізація інвестиційної складової у сучасній туристичній освіті потребує від майбутніх менеджерів туризму знань і вмінь щодо розроблення інвестиційних проектів, важливим чинником ефективності якого є сприятливе для професійної самореалізації майбутніх фахівців сфери туризму освітнє середовище. Виявлено комплекс невирішених проблем туристичної освіти, пов’язаних із готовністю фахівців до створення і реалізації інвестиційних проектів, зокрема, щодо цілей, змісту, технологій навчання. Обґрунтовано авторську позицію, що основою змісту підготовки майбутнього менеджера туризму має бути проектувальна діяльність як така, що дає змогу розкритися їхньому творчому потенціалу і втілитися в конкретному туристичному продукті. Підтверджено гіпотезу щодо актуалізації спільної основи підготовки педагогічних і туристських кадрів, коли менеджер туризму зацікавлений у формуванні внутрішнього туристичного продукту, а педагогічний фахівець — у профорієнтаційному спрямуванні позакласної і позашкільної роботи в туристичний напрям.
Уточнено зміст понять «професійна підготовка менеджерів туризму», «інвестиційна підготовка», «алгоритм інвестиційного проектування», «готовність
майбутніх менеджерів туризму до реалізації інвестиційних проектів». Зокрема, останнє нами розглядається як цілеспрямований вияв особистості, що забезпечує перехід від системи університетської підготовки в систему професійної діяльності на основі отримання відповідних знань та особистісно значущих якостей.
2. Теоретично обґрунтовано структурні компоненти готовності майбутніх менеджерів туризму до реалізації інвестиційних проектів у професійній діяльності: мотиваційно-особистісний, який стимулює до здійснення
проектувальної діяльності; змістово-когнітивний, що передбачає оволодіння знаннями про основи інвестиційного менеджменту; діяльнісно-практичний, пов'язаний з використанням набутих умінь і навичок у професійній діяльності.
Визначено критерії (мотиваційний, когнітивний, процесуальний), показники та рівні (низький, середній та високий) сформованості готовності майбутніх менеджерів туризму до реалізації інвестиційних проектів. Установлено, що до показників мотиваційного критерію належать особистісне переконання щодо необхідності оволодіння знаннями й навичками з інвестиційного менеджменту; когнітивного — знання про алгоритм бізнес-проектування; процесуального — вміння обробляти та інтерпретувати з використанням базових знань дані, необхідні для здійснення проектної діяльності в туризмі.
На основі розроблених критеріїв, відповідних показників і рівнів визначено сучасний стан готовності студентів спеціальності «Туризм» до цього виду діяльності. Встановлено, що 40,13 % (ЕГ) та 44,40 % (КГ) студентів мають низький рівень готовності реалізації інвестиційних проектів. Відсоток студентів із середнім рівнем готовності в ЕГ становить 48,20 %, а в КГ — 43,21 %, і лише 12,58 % (ЕГ) та 10,81 % (КГ) студентів знаходяться на високому рівні сформованості готовності до зазначеного виду діяльності.
3. З’ясовано, що ефективність підготовки майбутніх фахівців сфери туризму до інвестиційної діяльності забезпечується використанням у навчальному процесі ВНЗ алгоритму інвестиційного проектування, що асоціюється з орієнтовною основою дій викладача, пов’язаною з етапами конкретного процесу навчання.
Визначено, що алгоритм охоплює такі етапи: збір та вивчення матеріалів щодо інвестиційних можливостей регіону; дослідження інфраструктури
регіону; аналіз маркетингового середовища; розробка інвестиційного проекту; складання його кошторису; реклама та реалізація нового проекту.
Навчання студентів виконувати вищезазначені дії у вказаній послідовності дозволить підготувати їх на професійному рівні до процесу інвестиційного проектування будь-якої складності. Підготовка за представленим алгоритмом, однак, не означає вузької спеціалізації у галузі туризму, а навпаки — надасть можливість майбутнім фахівцям цієї сфери легко адаптуватися до роботи в будь-якому туристичному регіоні нашої країни.
4. З урахуванням сучасних тенденцій розроблено модель підготовки майбутніх менеджерів туризму до реалізації інвестиційних проектів. Визначено її основні компоненти: цілемотиваційний (усвідомлення необхідності розробки інвестиційних проекти); змістовний (теоретичні знання щодо сутності інвестиційної діяльності в туристичній сфері та алгоритму інвестиційного проектування); операційно-діяльнісний (уміння оцінювати ефективність інвестиційних проектів, навички бізнес-проектування). Запропонована модель, що включає мету, наукові підходи і принципи, зміст, технологію й результат підготовки фахівців, забезпечує комплексний підхід до розв’язання досліджуваної проблеми та сприяє зростанню особистісного потенціалу суб’єктів навчально-педагогічного процесу. У ході експериментального дослідження встановлено, що в результаті реалізації компонентів моделі формується готовність майбутніх менеджерів туризму до реалізації інвестиційних проектів у професійній діяльності.
На основі цієї моделі розроблено відповідну технологію, що передбачала впровадження кількох етапів: діагностичного (розробка карти самооцінки, анкет, тестових та перевірних завдань); змістово-підготовчого (спецкурс «Інвестиційний менеджмент в туризмі»); індивідуально-групового (підготовка наукових публікацій викладача зі студентами, курсових і дипломних проектів); навчально- практичного (формування у студентів практичних умінь і навичок у процесі виробничої практики).
Аргументовано, що впровадження технології у процес професійної підготовки майбутніх фахівців сфери туризму сприяло зменшенню розриву між зростаючими потребами туристичного ринку та недостатньо розробленим навчально-методичним забезпеченням їх підготовки до реалізації інвестиційних проектів; активізації інтересів студентів за рахунок формування у них особистісної та професійної усвідомленості необхідності здійснення проектної діяльності; інтенсифікації навчального процесу на основі розробки алгоритму інвестиційного проектування.
5. Результати дослідження підтверджують ефективність запропонованої моделі і технології підготовки фахівців сфери туризму до реалізації інвестиційних проектів і засвідчують позитивну динаміку сформованості рівнів готовності в студентів експериментальної групи порівняно з контрольною. Після проведення експерименту в ЕГ суттєво збільшилася кількість респондентів з високим рівнем готовності до реалізації інвестиційних проектів на 29,09 %, а кількість студентів з низьким рівнем зменшилася на 37,46 %, тоді як ці показники в КГ становили 6,76 % та 22,53 % відповідно.
Водночас слід зазначити, що отримані висновки та пропозиції не претендують на остаточне, вичерпне вирішення означеної проблеми. Перспективи подальших наукових пошуків полягають у теоретико - методичному забезпеченні інвестиційної підготовки у сфері туризму, а також у ґрунтовному дослідженні оптимізації змісту і засобів професійної підготовки майбутніх фахівців в умовах ступеневої освіти.