Серняк Оксана Михайлівна. Формування готовності майбутнього вчителя до педагогічного управління колективною нав-чально-пізнавальною діяльністю учнів

Краткое описание

Серняк Оксана Михайлівна. Формування готовності майбутнього вчителя до педагогічного управління колективною нав-чально-пізнавальною діяльністю учнів : Дис... канд. наук: 13.00.04 2008

Серняк О.М. Формування готовності майбутнього вчителя до педагогічного управління колективною навчально-пізнавальною діяльністю учнів. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.04 теорія і методика професійної освіти. Тернопільський національний педагогічний університет ім. Володимира Гнатюка, Тернопіль, 2008.
У дисертації досліджено проблему формування готовності майбутнього вчителя гуманітарних дисциплін до педагогічного управління колективною навчально-пізнавальною діяльністю учнів. Інтерпретовано поняття готовність майбутнього вчителя гуманітарних дисциплін до педагогічного управління колективною навчально-пізнавальною діяльністю учнів” та поняття організаційно-методичної системи формування означеної якості, визначено критерії та рівні сформованості готовності майбутнього вчителя до педагогічного управління колективною навчально-пізнавальною діяльністю учнів; виокремлено педагогічні умови, які сприяють формуванню цієї професійної якості. Pозроблено й експериментально перевірено організаційно-методичну систему та педагогічні умови підготовки майбутніх учителів гуманітарних дисциплін до педагогічного управління колективною навчально-пізнавальною діяльністю учнів, яка передбачає формування теоретичної і технологічної готовності до досліджуваного виду діяльності.

На основі узагальнення теоретичних підходів конкретизовано поняття готовність майбутнього вчителя гуманітарних дисциплін до педагогічного управління колективною навчально-пізнавальною діяльністю учнів” як цілісне особистісне професійне новоутворення, що уособлює оволодіння вчителем організаційним досвідом управління означеним видом навчально-пізнавальної діяльності на досконалому рівні. Означена професійна якість передбачає наявність у педагога чіткого розуміння суті та структури КНПД, професійного здійснення управлінських педагогічних функцій з метою створення сукупності умов для збагачення інтелектуальної та особистісно-духовної сфери учня, інтеріоризації цінностей, які транслюються в освітній процес гуманітарними дисциплінами.
Поетапність педагогічного управління процесом вивчення гуманітарних дисциплін визначено у єдності етапів: підготовчого, який передбачає створення умов для оволодіння учнями основами навчального матеріалу з означених предметів; оперативного, який полягає у забезпеченні педагогічно-управлінської діяльності вчителя з впровадження колективних навчальних завдань з метою створення психологічного простору, у якому повинні відбуватися певні зміни інтелектуальної та духовної сфери суб’єкта пізнання; підсумкового, який передбачає цілеспрямоване коректування системи педагогічного впливу та здійснення контролю у процесі КНПД учнів з метою виявлення змін інтелектуального та духовного характеру у свідомості та поведінці учнів, а також якостей, сформованих та закріплених внаслідок впливу гуманітарних дисциплін на розвиток особистості.
На основі узагальнення теоретичних підходів та структури педагогічної діяльності визначено специфіку управлінських функцій учителя у процесі педагогічного управління КНПД учнів під час викладання гуманітарних дисциплін: прогностичної, конструктивно-проективної, функції планування, організаційної, регулювальної, розвивальної, контрольно-оцінювальної.
Готовність майбутнього вчителя гуманітарних дисциплін до педагогічного управління КНПД учнів розглянуто у єдності і взаємодії складових: мотиваційно-ціннісного компонента (аксіологічного), який характеризує особистісне ставлення майбутнього фахівця до процесу формування власної готовності до забезпечення колективної навчально-пізнавальної діяльності під час вивчення гуманітарних дисциплін; змістово-пізнавального компонента (гносеологічного), який передбачає високий рівень психолого-педагогічих і фахових знань як засобу ефективного здійснення професійної діяльності; організаційно-управлінського компонента (діяльнісного), який відображає рівень практичного володіння методиками педагогічного управління КНПД учнів.
Визначено три рівні сформованості готовності майбутнього вчителя гуманітарних дисциплін до педагогічного управління КНПД: низький (критичний), який передбачає спрощене та ситуативне усвідомлення значущості оволодіння готовністю до педагогічного управління КНПД, фрагментарне володіння знаннями про специфіку КНПД у викладанні гуманітарних дисциплін, спрощене і ситуативне відтворення технологій управління КНПД учнів та відсутність організаційно-управлінських умінь; середній (достатній), який передбачає ситуативне усвідомлення значущості оволодіння готовністю до педагогічного управління КНПД; недостатньо повні знання стосовно суті та особливостей КНПД, репродуктивно-творчий характер практичної діяльності; високий (творчий, професійної компетентності), який передбачає усвідомлення значущості оволодіння технологією педагогічного управління КНПД учнів на рівні переконань, системні знання про специфіку педагогічного управління КНПД, творчий характер власної практичної діяльності.
Розроблено, обґрунтовано та експериментально перевірено організаційно-методичну систему формування готовності майбутніх учителів гуманітарних дисциплін до педагогічного управління КНПД учнів, яка передбачає цілеспрямоване забезпечення єдності організаційних форм, методів і засобів професійної підготовки та їх послідовності з метою формування сукупності знань, умінь, навичок, потреб, мотиваційних установок, які забезпечують високий рівень означеної якості у майбутніх фахівців.

Визначено та перевірено комплекс педагогічних умов експериментального навчання, закладених в основу системи: розвиток мотивації до застосування колективних форм організації навчально-пізнавальної діяльності учнів; формування системних знань студентів про сутність КНПД та основ педагогічного управління цим видом діяльності; актуалізація комунікативно-діяльнісного підходу у професійній підготовці майбутнього вчителя; науково-методичне забезпечення зразків ефективної професійної поведінки із елементами оптимального педагогічного управління КНПД учнів у процесі викладання гуманітарних дисциплін; цілеспрямований розвиток у майбутніх педагогів організаційно-управлінських та комунікативних умінь.

Впровадження означеної системи у сукупності всіх компонентів здійснювалося відповідно до основних етапів: організаційно-інформаційного (ознайомчого); етапу пізнавально-діяльнісного занурення (частково керованого); продуктивно-творчого (етапу самостійної реалізації).
Кількісний та якісний аналіз результатів дослідження засвідчив значне зростання рівня сформованості готовності до педагогічного управління КНПД в учасників експериментальної групи. На підсумковому етапі високого рівня готовності до педагогічного управління КНПД досягли 33,4% студентів експериментальної групи (було 10,8%); на середньому рівні знаходяться 56,8% студентів (було 28,7%); низький рівень у 9,7% студентів експериментальної групи (було 60,3%). Результати, отримані у контрольній групі, не виявили суттєвих змін у рівні готовності до педагогічного управління колективною навчально-пізнавальною діяльністю учнів. Кількість студентів контрольної групи, що досягли високого рівня, не змінилась і становить 10,4%, середній рівень у 36,1% (було 34,4%), низький у 53,3% (було 55,1%).
Порівняння отриманих кількісних показників доводить, що суттєві відмінності рівнів готовності до педагогічного управління колективною навчально-пізнавальною діяльністю учнів у студентів експериментальної та контрольної груп зумовлені впливом розробленої організаційно-методичної системи, що підтверджує її ефективність.

Виконане дисертаційне дослідження не вичерпує усіх аспектів окресленої проблеми. Подальшого наукового обґрунтування заслуговують більш детальна технологізація управлінської діяльності майбутнього вчителя, внесення коректив у теоретичну та практичну підготовку студентів вищих навчальних закладів до здійснення педагогічного управління пізнавальною діяльністю учнів, адаптація розробленої організаційно-методичної системи у практику навчання інших навчальних дисциплін.