Шимків Світлана Анатоліївна. Страхування від нещасних випадків в системі соціального захисту громадян України

Краткое описание

Шимків Світлана Анатоліївна. Назва дисертаційної роботи: "Страхування від нещасних випадків в системі соціального захисту громадян України"

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА
На правах рукопису
ШИМКІВ СВІТЛАНА АНАТОЛІЇВНА
УДК 364.32:346.6
СТРАХУВАННЯ ВІД НЕЩАСНИХ ВИПАДКІВ
В СИСТЕМІ СОЦІАЛЬНОГО ЗАХИСТУ ГРОМАДЯН УКРАЇНИ
Спеціальність 08.00.08 - гроші, фінанси і кредит
Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата економічних наук
Науковий керівник:
д.е.н., проф.
ГАМАНКОВА ОЛЬГА ОЛЕКСІЇВНА
Київ - 2016
2
ЗМІСТ
ВСТУП.................................................................................................................................. 3
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ АНАЛІЗУ ПРОЦЕСІВ СТРАХУВАННЯ ВІД
НЕЩАСНИХ ВИПАДКІВ................................................................................................ 11
1.1 Економічні передумови виникнення страхування від нещасних випадків та його
сутність ............................................................................................................................... 11
1.2 Роль страхування від нещасних випадків у формуванні сучасних систем
соціального захисту громадян.......................................................................................... 26
1.3 Особливості функціонування системи страхування від нещасних випадків в
умовах економічної нестабільності................................................................................. 47
ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ І............................................................................................ 69
РОЗДІЛ 2. ФОРМУВАННЯ СИСТЕМИ СТРАХУВАННЯ ВІД НЕЩАСНИХ
ВИПАДКІВ В УКРАЇНІ ................................................................................................... 71
2.1 Фінансові аспекти оцінки втрат наслідків виробничого травматизму громадян в
економіці України ............................................................................................................. 71
2.2 Державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві.......... 94
2.3 Послуги недержавного страхування від нещасних випадків в сучасних
економічних умовах ........................................................................................................ 113
ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ ІІ......................................................................................... 137
РОЗДІЛ 3. РОЗВИТОК СИСТЕМИ СТРАХУВАННЯ ВІД НЕЩАСНИХ
ВИПАДКІВ В УКРАЇНІ ................................................................................................. 139
3.1 Фінансове забезпечення системи страхування від нещасних випадків .............. 139
3.2 Сучасні моделі організації страхування від нещасних випадків в провідних
країнах світу..................................................................................................................... 157
3.3 Впровадження проектів державно-приватного партнерства при страхуванні від
нещасних випадків громадян України .......................................................................... 170
ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ ІІІ ....................................................................................... 194
ВИСНОВКИ..................................................................................................................... 196
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ ................................................................ 200
ДОДАТКИ........................................................................................................................ 225
3
ВСТУП
Інтеграція України в світовий соціально-економічний простір обумовлює
необхідність трансформації національної системи соціального захисту громадян, в
складі якої важливе місце належить страхуванню від нещасних випадків.
Страхування від нещасних випадків призначене для відшкодування втрат від
соціальних ризиків, серед яких основне місце належить виробничому травматизму.
Враховуючи те, що обсяги щорічних економічних втрат у зв’язку з нещасними
випадками на виробництві та небезпечними умовами праці наближаються в
Україні до 10 млрд грн., створення надійної фінансово спроможної системи
захисту від таких ризиків набуває особливої соціально-економічної значущості і
має гарантуватися державою. Проте сучасний період розвитку нашої країни
характеризується стрімким падінням ВВП, кризою в реальному і фінансовому
секторах економіки, бюджетним дефіцитом, інфляцією, безробіттям. За таких умов
страхування від нещасних випадків потребує суттєвого реформування з метою
перетворення його на комплексну систему соціального захисту громадян, яка б
ґрунтувалася на інтеграції потенціалу державного і приватного секторів.
Тематика розвитку страхування від нещасних випадків рідко посідала
центральне місце у відповідних наукових дослідженнях. У переважній більшості
праць українських учених вона фрагментарно висвітлювалась паралельно з
питаннями соціального страхування в цілому і його найбільш вагомої підгалузі -
пенсійного страхування. Така її постановка наочно відображена в роботах
Н.А. Болотіної, Н.М. Зеленко, О.П. Коваля, Ю.С. Конопліної, С.О. Кропельницької,
та інших науковців.
Лише останніми роками ця проблематика стає об'єктом окремих наукових
публікацій, монографій та дисертаційних досліджень, зокрема О.М. Залєтова,
Г.М. Третьякової, К.С. Слюсаренко та ін. Однак, як правило, досліджуються
переважно окремі питання соціального страхування від нещасних випадків на
виробництві та професійних захворювань.
4
Разом з тим, роботи вітчизняних економістів зі страхування і теорії
страхування включають в себе питання соціального страхування і, зокрема,
питання державного та недержавного страхування від нещасних випадків. Такі
напрацювання переважно представлені у вигляді підручників та навчальнх
посібників за ред. В.Д. Базилевича, В.О. Безуглої, Н.М. Внукової, О.А. Грішнової,
С.С. Осадця, Р.В. Пікус, Т.В. Яворської та інших відомих вітчизняних учених.
Різні аспекти тематики страхування від нещасних випадків, порушуються в
наукових публікаціях зарубіжних фахівців у цій галузі, таких як: Р. Рея, Т. Окубо,
Д. Шноубаля та ін. Однак висвітлення розвитку страхування від нещасних випадків
тут пропонується лише як міжнародний досвід, в якому українська практика
страхування не представлена.
Віддаючи належне доробку учених у цій сфері, варто зауважити, що роль
страхування від нещасних випадків у забезпеченні соціального захисту громадян
України вимагає подальшого дослідження. Насамперед це стосується
удосконалення джерел його фінансового забезпечення та обґрунтування шляхів
розбудови вітчизняної системи страхування від нещасних випадків на засадах
державно-приватного партнерства з урахуванням зарубіжного досвіду у цій сфері.
Актуальність, науково-практична значимість та недостатня опрацьованість
зазначеної тематики обумовили вибір теми дисертаційної роботи, визначили мету,
завдання, логіку та зміст дослідження.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна
робота є складовою частиною: комплексної науково-дослідної держбюджетної
теми економічного факультету Київського національного університету імені
Тараса Шевченка «Напрямки модернізації економіки України: секторальні
особливості, протиріччя, ризики» (номер державної реєстрації 0111U006456),
підрозділ «Модернізація економіки України на засадах сталого соціальноекономічного розвитку: закономірності, протиріччя, ризики» (шифр №11БФ040-
01); комплексної науково-дослідної роботи Київського національного університету
імені Тараса Шевченка в межах держбюджетної теми кафедри страхування та
ризик-менеджменту «Теоретико-методологічні засади страхування в сучасних
5
соціально-економічних умовах». Особистий внесок автора полягає у дослідженні
вітчизняного досвіду функціонування системи страхування від нещасних випадків
та обґрунтування шляхів подальшої розбудови вітчизняної системи страхування
від нещасних випадків на засадах державно-приватного партнерства.
Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є поглиблення
теоретичних засад, розробка методичних підходів та практичних рекомендацій
щодо удосконалення фінансового забезпечення системи страхування від нещасних
випадків для формування конкурентоздатного трудового потенціалу в Україні.
Досягнення поставленої мети обумовило необхідність розв’язання таких
завдань наукового та прикладного характеру:
- поглибити теоретичні підходи до визначення сутності страхування від
нещасних випадків та його ролі в розвитку сучасних систем соціального захисту
громадян;
- розвинути теоретичні засади страхування від нещасних випадків як цілісної
системи;
- виявити макрофінансові параметри розвитку системи страхування від
нещасних випадків в Україні та її спроможність гарантувати соціальний захист;
- оцінити фінансові наслідки виробничого травматизму громадян України як
основного ризику в системі страхування від нещасних випадків;
- визначити тенденції розвитку державного соціального страхування від
нещасних випадків в Україні;
- виявити потенціал вітчизняного ринку послуг недержавного страхування від
нещасних випадків;
- розробити рекомендації щодо вдосконалення фінансового забезпечення
вітчизняної системи страхування від нещасних випадків;
- обґрунтувати пропозиції щодо впровадження проектів державно-приватного
партнерства при страхуванні від нещасних випадків громадян в Україні.
Об’єктом дослідження є фінансово-економічні відносини, що виникають в
процесі здійснення страхування від нещасних випадків в Україні.
6
Предметом дослідження є теоретичні і практичні засади фінансового
забезпечення системи страхування від нещасних випадків.
Методи дослідження. Теоретичну та методологічну основу дисертаційного
дослідження складають загальнонаукові та специфічні методи пізнання, зокрема:
метод аналізу та синтезу - при дослідженні сутності страхування від нещасних
випадків та особливостей сучасних систем соціального захисту громадян
(підрозділ 1.1, 1,2); метод сходження від абстрактного до конкретного – при
дослідженні сутності, форм прояву та конкретних організаційно-економічних
методів формування системи страхування від нещасних випадків (розділ 1), метод
економіко-статистичного аналізу – при дослідженні системи страхування від
нещасних випадків в Україні (підрозділ 2.2). Оцінка недержавного страхування від
нещасних випадків на основі ретроспективного аналізу інформації, статистичних
методів (підрозділ 2.3). Сучасний стан розвитку системи страхування від нещасних
випадків України охарактеризовано за допомогою методів порівняння,
систематизації та узагальнення фактичних даних (розділ 2). Метод моделювання
застосовано для побудови моделі впровадження проектів державно-приватного
партнерства при страхуванні від нещасних випадків громадян України (розділ 3).
Інформаційною базою дослідження є законодавчі та нормативні акти України
з питань страхування від нещасних випадків, статистичні матеріали Міністерства
соціальної політики, Фонду соціального страхування від нещасних випадків та
професійних захворювань України, Національної комісії, що здійснює державне
регулювання у сфері ринків фінансових послуг, Державної служби статистики,
Міжнародного валютного фонду, Міжнародної організації праці, Світового банку,
дані страхових організацій; фахова література, вітчизняна та іноземна
монографічна і спеціалізована періодична література.
Наукова новизна одержаних результатів. У дисертаційній роботі одержано
нові науково обґрунтовані результати, які в сукупності вирішують важливе науковоприкладне завдання, пов’язане з узагальненням теоретичних підходів до системи
страхування від нещасних випадків та розробкою практичних рекомендацій щодо
вдосконалення його фінансового забезпечення. До найбільш вагомих результатів, які
7
характеризують наукову новизну дисертаційного дослідження, розкривають
особистий внесок автора та виносяться на захист, належать:
удосконалено:
- теоретичні підходи до трактування страхування від нещасних випадків як
цілісної системи з її внутрішньою структурою, взаємозв'язками між окремими
елементами, що дає можливість створення страховиками, страхувальниками та
застрахованими особами надійних програм страхового захисту громадян від
нещасних випадків;
- науково-практичні підходи до обґрунтування ставки єдиного соціального внеску з
урахуванням фактичного рівня виробничого травматизму за попередні періоди в
частині фінансування страхових виплат по лінії державного соціального страхування
від нещасних випадків на виробництві, що дозволяє оптимізувати фінансове
забезпечення системи страхування від нещасних випадків в Україні;
- понятійний апарат теорії страхування: запропоновано авторське визначення
понять: «система страхування від нещасних випадків», яка розглядається в
широкому розумінні як законодавчо впорядкована система фінансово-економічних
відносин між страховими організаціями, страхувальниками та застрахованими
особами з приводу формування та використання на засадах державно-приватного
партнерства цільових страхових фондів, призначених для забезпечення страхового
захисту громадян від нещасних випадків, що, на відміну від існуючих положень,
враховує узгодження економічних інтересів суб’єктів системи страхування від
нещасних випадків та розширює можливості її інституційного вдосконалення на
основі перерозподілу фінансових потоків всередині системи; «нещасний випадок»,
яке розглядається як раптова, короткочасна, непередбачувана подія, яка призвела
до тимчасового або постійного розладу здоров’я застрахованої особи та/або її
смерті, і, на відміну від існуючих його трактувань не обмежує дане поняття
впливом небезпечного або шкідливого чинника виробничого характеру та не
пов'язує його виключно з процесом трудової діяльності;
- критерії оцінки ступеню ризику при здійсненні державного соціального
страхування від нещасних випадків, що дозволяє обчислювати науково обґрунтовані
8
ставки страхових внесків з урахуванням ймовірних страхових виплат застрахованим
особам;
- теоретичні підходи до обґрунтування страхування від нещасних випадків як
домінанти формування та розвитку сучасних систем соціального захисту населення
виходячи із суспільного характеру соціальних ризиків, захист від впливу яких
передбачив поступальний розвиток участі недержавного сектору при наданні послуг зі
страхування від нещасних випадків шляхом комплексного використання інструментів
державного та недержавного страхування, що дозволило обґрунтувати шляхи
вдосконалення такого страхування в Україні через більш ефективний перерозподіл
фінансових ресурсів учасників ринку послуг страхування від нещасних випадків;
набули подальшого розвитку:
- узагальнення та систематизація зарубіжного досвіду функціонування систем
страхування від нещасних випадків в частині фінансового та організаційного
забезпечення, що дозволило оцінити можливості імплементації в Україні системи
страхування від нещасних випадків з урахуванням національних особливостей та
сучасного стану вітчизняної економіки та фінансів;
- методичні рекомендації щодо вибору моделі державно-приватного
партнерства при страхуванні від нещасних випадків та розширенні участі
недержавного сектору у наданні послуг зі страхування від нещасних випадків, що
дозволяє підвищити ефективність функціонування системи в цілому, посилити її
транспарентність;
- обґрунтування пропозицій щодо запровадження в Україні обов’язкового
страхування відповідальності роботодавця як альтернативи державному
соціальному страхуванню від нещасних випадків, що дозволяє залучити
додатковий потенціал приватного страхового сектору щодо компенсації втрат
застрахованим особам трудового доходу внаслідок нещасних випадків на
виробництві і сприятиме підвищенню соціального захисту громадян України.
Практичне значення одержаних результатів. Практичне значення
результатів дослідження, полягає в можливості використання теоретичних
висновків, наукових положень і методичних розробок для обґрунтування комплексу
9
заходів щодо вдосконалення організації системи страхування від нещасних
випадків, оптимізації її фінансового забезпечення, залучення приватного
страхового сектору до надання послуг зі страхування від нещасних випадків на
вітчизняному страховому ринку в цілях підвищення соціального захисту громадян
в сучасних ринкових умовах.
Пропозиції щодо врегулювання питання здійснення державного обов’язкового
страхування в частині приведення у відповідність назв видів державного
обов’язкового страхування а також затвердження критеріїв, за якими оцінюється
ступінь ризику від провадження господарської діяльності на ринку страхування від
нещасних випадків враховано в діяльності Національної комісії, що здійснює
державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг (Довідка від 09.10.15
№6623/03-10).
Наукові результати дисертаційної роботи знайшли практичне застосування у
діяльності АТ «АХА Страхування» у м. Києві у процесі розробки і реалізації
трансформації страхування від нещасних випадків відповідно до сучасних
економічних умов (Довідка від 19.11.14 №99/1).
Теоретичні результати дослідження використовуються у навчальному процесі
на економічному факультеті Київського національного університету імені Тараса
Шевченка при викладанні дисципліни «Страхування» (Довідка від 26.02.16
№013/116).
Документи, що підтверджують впровадження результатів, наведені в Додатку А.
Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є одноосібно виконаною
науковою працею. Викладені в дисертації наукові результати, висновки, практичні
рекомендації, що виносяться на захист, одержані автором особисто і знайшли свої
відображення в опублікованих працях.
Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційного
дослідження та рекомендації автора щодо удосконалення страхування від нещасних
випадків в Україні пройшли апробацію на міжнародних та всеукраїнських науковопрактичних конференціях, а саме: XII Міжнародна науково-практична конференція
«Шевченківська весна: Економіка» (м. Київ, 2015), Всеукраїнська науково-практична
10
конференція «Актуальні проблеми посткризового розвитку банківського сектору
України» (м. Київ, 2014), ІІ Міжнародна науково-практична конференція «Страховий
ринок України в умовах фінансової глобалізації» (м. Київ, 2014), Міжнародна
науково-практична конференція «Проблеми обліку, контролю та аналізу в економіці
на сучасному етапі» (м. Одеса, 2014), Х Міжнародна науково-практична конференція
«Інноваційний ресурс страхового ринку в сучасних умовах» (м. Київ, 2014), IV
Всеукраїнська науково-практична конференція «Сучасні проблеми фінансового
моніторингу» (м. Харків, 2015), ІІ Міжнародная науково-практична конференція
«Парадигмальні зрушення в економічній теорії ХХІ ст.» (м. Київ, 2015), XII
Міжнародна науково-практична конференція «Світові тенденції та перспективи
розвитку фінансової системи України (м. Київ, 2015), Міжнародна науковопрактична конференція «Фінансово-банківські та адміністративні послуги: проблеми
управління та перспективи розвитку» (м. Тернопіль, 2015), V Международна научнопрактическая конференция «Экономика сегодня: проблемы и пути решения» (м.
Ставропіль, 2014), ІІІ Міжнародна науково-практична конференція «Інноваційні
напрямки розвитку страхового ринку України», (м. Київ, 2016).
Публікації. Основні положення дисертаційного дослідження знайшли своє
відображення у 26 наукових працях (з них 10 - у фахових наукових виданнях, з яких 4
входить до міжнародних наукометричних баз даних, 4 – в іноземних виданнях, 10 -
публікації у збірниках матеріалів наукових конференцій, 2 - посібники). Загальний
обсяг публікацій – 10,65 д.а., особисто автору належить – 9,15 д.а.
Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох
розділів, висновків, списку використаних джерел і додатків. Загальний обсяг
дисертації становить 224 сторінки друкованого тексту, основний зміст викладено
на 200 сторінках, що включає 25 таблиць на 24 сторінках та 34 рисунки на 32
сторінках. Список використаних джерел містить 220 найменувань і викладений на
24 сторінках.

Список литературы

ВИСНОВКИ
За результатами проведеного дисертаційного дослідження можна сформулювати
такі основні висновки та пропозиції:
1. Визначено соціально-економічні передумови виникнення страхування від
нещасних випадків, які засвідчили, що вплив соціальних ризиків на працівників
призводив до високого рівня їх виробничого травматизму та втрати трудового доходу.
Вирішення цих негативних тенденцій стало можливим завдяки виникненню
страхування від нещасних випадків - форми соціального захисту населення, яка
здійснюється через взаємодію між роботодавцями і страховиками, в особі страхових
організацій щодо передання роботодавцями відповідальності за ризики, які
складаються у процесі трудової діяльності і пов’язані із життям, здоров’ям
працівників та призводять до втрати доходу в результаті нещасного випадку, на
визначених умовах та за певну плату. У своєму підході ми наголошуємо на характер
відносин, які розкривають сутнісний зміст даного виду страхування і відображають
особливості страхування від нещасних випадків
2. Сформульовано цілісний понятійно-категоріальний апарат дослідження,
визначено авторський підхід до його розуміння. Визначено роль страхування від
нещасних випадків у формуванні сучасних систем соціального захисту, яка
заключаєтьсяя в тому, що виникнення та розвиток страхування від нещасних випадків
сприяло виникненню всієї системи соціального захисту та стало міцним підгрунттям
для її законодавчого закріплення. Підтвердженням цьому виступають викладені віхи
еволюції та реформ в сфері страхування від нещасних випадків.
3. Обґрунтовано, що в Україні страхування від нещасних випадків представлено у
вигляді системи страхування від нещасних випадків, яка представляє комплекс
економічних, організаційно - управлінських і правових відносин між фізичними та
юридичними особами з однієї сторони та фінансовими організаціями, роботодавцями
і державою з іншої, які складаються в процесі трудової діяльності при настанні
випадкових непередбачуваних обставин та спрямовані на мінімізацію та ліквідацію
економічних втрат шляхом перерозподілу фінансових потоків. На основі дослідження
197
нормативно-правових основ страхування від нещасних випадків було встановлено, що
здійснення страхування від нещасних випадків ускладнюється через наявність значної
кількості нормативно-правових актів, які мають невідповідність між собою та
піддаються постійним змінам. В існуючій нормативно-правовій базі страхування від
нещасних випадків виявлено розбіжність щодо трактування поняття «нещасний
випадок». Вивчаючи структуру даного поняття сформовано авторський підхід до
його розуміння, який пропонується застосувати у всіх нормативно-правових
документах, що регулюють відносини страхування від нещасних випадків. Визначено
ознаки нещасних випадків та здійснено їх класифікацію..
4. Аналіз організації державного соціального страхування від нещасних випадків
свідчить, що існування системи обов'язкового страхування від нещасних випадків на
виробництві та професійних захворювань безперечно позитивний процес,
спрямований на забезпечення права працівників на працю в безпечних умовах. Разом
з тим, аналіз існуючої ситуації в забезпеченні страховим захистом громадян при
страхуванні від нещасних випадків на виробництві свідчить про ряд існуючих
проблем обов’язкового соціального страхування від нещасних випадків на
виробництві, серед яких:
-надвисокий рівень травматизму та смертності внаслідок нещасних випадків, що
зумовлені організаційними, психофізичними та технічними причинами;
- високий рівень виробничого травматизму гальмує розвиток економіки країни,
що позначається на виробничому іміджі підприємств, які втрачають професійних
робітників, а в суспільстві зростає кількість осіб, що потребують соціального захисту;
- існування страхових тарифів, встановлених державою для підприємств при
нарахуванні та сплаті ЄСВ, що не залежать від реального стану травматизму на
кожному окремому підприємстві і не враховування ризику кожної окремої галузі;
- відсутність зацікавленості роботодавців в покращенні умов праці працівників та
посиленні контролю за дотриманням безпечних умов праці;
- зменшення дохідної частини бюджету Фонду та збільшення фінансового
навантаження через виплати за наслідками нещасних випадків;
198
- низький рівень страхових виплат, що не може компенсувати постраждалим
працівникам та членам їх родин.
6. Обґрунтовано також, що недержавне страхування від нещасних випадків,
здійснюване приватними страховиками сприяє наданню страхових послуг при
страхуванні від нещасних випадків на якісно вищому рівні, порівнянно із державним
страхуванням від нещасних випадків. Результати соціологічного опитування
потенційних страхувальників на предмет відповідності програм страхування від
нещасних випадків потребам страхувальників засвідчили, що 40% страхових
компаній на високому рівні спроможні задовольнити потреби страхувальників, їх
страхові програми на 90% відповідають потенційним потребам страхувальників. На
середньому рівні, 60% страхових компаній спроможні задовольнити потреби
потенційних страхувальників, а їх програми страхування на 60-70% відповідають
вимогам потенційним страхувальників. Таким чином, результати проведеного нами
аналізу характеризують ринок недержавного страхування від нещасних випадків, як
такий, що в цілому відповідає вимогам страхувальників перед страховими
компаніями, щодо умов страхування від нещасних випадків до реальних потреб
страхувальників.
7. Запропоновано теоретичні підходи щодо оптимізації фінансового забезпечення
системи страхування від нещасних випадків шляхом удосконалення методики
формування страхових тарифів для підприємств, через включення до розрахунків
показника травматизму за попередні періоди, так як встановлено, що страхові тарифи
у державному страхуванні не враховують ризики галузей за видами економічної
діяльності за класами професійного ризику виробництва, на відміну у недержавному
страхуванні від нещасних випадків тарифи встановлюються на основі математичної
статистики та актуарних розрахунків, враховують ймовірність настання страхового
нещасного випадку та розрахуваються для кожного підприємства індивідуально.
8. Узагальнення сучасних моделей організації страхування від нещасних випадків
в провідних країнах світу вказує на те, що даний вид страхування може
здійснюватися: по лінії державного соціального страхування від нещасних випадків;
199
по лінії недержавного, за участі приватних страхових компаній (державно- приватної
система страхування); системи страхування, заснованої на відповідальності
роботодавця. Визначено, що останнім часом у світі поширюється схема участі
приватних страхових компаній у наданні послуг при страхуванні від нещасних
випадків, а держава зберігає за собою основні функції забезпечення необхідної
нормативно -правової бази та нагляду за діяльністю страхових компаній.
8. На основі дослідження світової практики розвитку державно-приватного
партнерства та врахування специфіки функціонування та фінансування соціальної
сфери сформовано основні особливості формування механізму державно-приватного
партнерства в соціальній сфері. Визначено спільні та відмінні цілі, що переслідують
приватний та державний сектори, а також їх мотиваційні фактори, що формують
зацікавленість до впровадження проектів ДПП. Враховуючи інтереси приватних
структур (можливість отримання доходу), зберігаючи при цьому провідну роль
держави при їх реалізації (контролю за виконанням соціальної мети при реалізації
проектів ДПП) розроблено три варіанти запровадження моделі ДПП для надання
послуг у сфері страхування від нещасних випадків. Кожен з цих варіантів свідчить,
що розвиток страхування від нещасних випадків може здійснюватись тільки при
участі як приватних страхових організацій так і держави.
9. У роботі розроблено концепцію запровадження моделі участі приватного
сектору в особі страхових компаній у наданні послуг зі страхування від нещасних
випадків на основі моделі державно-приватного партнерства, яка включає такі заходи:
- передачу ризиків настання нещасних випадків підприємств приватної форми
власності комерційному сектору;
- зміна сьогоднішньої державної системи страхування від нещасного випадку на
обов’язкове приватне страхування відповідальності роботодавця на засадах державноприватного партнерства;
- в законодавчій площині врегулювання питання щодо встановлення мінімальної та
максимальної страхової суми, яка служитиме базою для розрахунку страхового
відшкодування.