Каталог / ПЕДАГОГИЧЕСКИЕ НАУКИ / Теория и методика обучения и воспитания (по областям и уровням образования)
скачать файл:
- Название:
- Сосницька Наталя Леонідівна. Формування і розвиток змісту шкільної фізичної освіти в Україні (історико-методологічний контекст)
- Альтернативное название:
- Сосницкая Наталья Леонидовна. Формирование и развитие содержания школьного физического образования в Украине (историко-методологический контекст)
- ВУЗ:
- Національний педагогічний університет імені М.П. Драгоманова
- Краткое описание:
- Сосницька Наталя Леонідівна. Формування і розвиток змісту шкільної фізичної освіти в Україні (історико-методологічний контекст). : Дис... д-ра наук: 13.00.02 2008
Сосницька Н.Л. Формування і розвиток змісту шкільної фізичної освіти в Україні (історико-методологічний контекст). Рукопис.
Дисертація на здобуття вченого ступеня доктора педагогічних наук за спеціальністю 13.00.02 теорія та методика навчання (фізика). Національний педагогічний університет імені М.П. Драгоманова, Київ, 2008.
У дисертації в історичному ракурсі комплексно досліджено проблему формування та розвитку змісту шкільної фізичної освіти в Україні як цілісного соціально ймовірнісно-детерміновоного процесу. Науково обґрунтовано й розроблено на основі синергетичного підходу об’єктивні критерії періодизації історії розвитку змісту шкільної фізичної освіти в Україні впродовж XVIII ст. початку XXI ст. і виділено вісім періодів.
Одночасно проводився науково-методичний аналіз підручників з фізики. Розроблена і обґрунтована періодизація його розвитку.
Розроблений та обґрунтований метод системного багаторівневого прогнозування розвитку змісту шкільної фізичної освіти, який дозволив сформувати модель цього процесу та сформулювати загальні принципи її побудови.
Послідовне втілення принципу історизму в теорію і методику навчання фізики дозволяє зрозуміти єдність процесу еволюції вітчизняної шкільної фізичної освіти в усій його різноманітності і специфічних формах прояву закономірностей розвитку теорії і практики навчання фізики. Історичне пізнання, яке підпорядковується загальним закономірностям наукового мислення, має свою специфіку, пов’язану з діалектичною взаємодією історичного і логічного методів дослідження у пізнанні об’єктів шкільної практики, які розвиваються.
Узагальнюючи результати проведеного дисертаційного дослідження, маємо підстави сформулювати загальні висновки.
1. Визначено, що зміст шкільної фізичної освіти як один із головних елементів у структурі процесу навчання фізики має історичний характер і відзначається цілями, завданнями освіти на тому чи іншому етапі розвитку суспільства. Аналіз сучасного стану проблеми показав, що учені, методисти-фізики не ставили завдання щодо системного дослідження формування і розвитку змісту шкільної фізичної освіти в історико-методологічному контексті, а досліджувалися лише його окремі фрагменти. Це дало змогу визначити, що відсутність історико-методологічного підходу до аналізу формування і розвитку змісту шкільної фізичної освіти ускладнює розв’язання проблеми модернізації процесу навчання фізики в цілому на основі наукового прогнозування.
2. Уперше розроблено методологічні засади дослідження формування і розвитку змісту шкільної фізичної освіти в Україні в історико-методологічному контексті, основою яких є аксіоматично-дедуктивна методологія (принципи об’єктивності та історизму, методи теоретичного рівня пізнання (історичний та логічний), наукові підходи, історико-методичні факти), що дозволило об’єктивно оцінити, відтворити, відобразити, реконструювати та пояснити причинові й функціональні зв’язки, які діють у системі шкільної фізичної освіти; обґрунтувати та розробити концептуальні схеми та моделі наукового прогнозу розвитку її змісту.
3. Уперше обґрунтовані та розроблені на основі синергетичного підходу об’єктивні критерії періодизації розвитку змісту шкільної фізичної освіти, які дозволили виокремити вісім періодів:перший період(XVIII ст. 60-і рр. ХІХ ст.) зародження фізики як навчального предмета, поява перших вітчизняних підручників з фізики, у яких відбивався зміст навчання;другий період(60-і кінець 90-х рр. ХІХ ст.) становлення фізики як навчального предмета, поява першої програми з фізики;третій період(кінець ХІХ ст. 1917 р. ХХ ст.) радикальні зміни в фізиці та тенденції розвитку змісту шкільної фізичної освіти в контексті національного відродження;четвертий період(1917 1920 рр. ХХ ст.) формування змісту фізичної освіти в період становлення української державності й школи;п’ятий період(1920 р. початок 30-х рр. ХХ ст.) пошуки нових підходів до проектування змісту шкільної фізичної освіти в контексті відродження української школи та дидактики фізики;шостий період(30-і 45-й роки ХХ ст.) формування змісту фізичної освіти на основі використання прогресивної вітчизняної методичної думки;сьомий період(45-й 80-і рр.ХХ ст.) розвиток змісту шкільної фізичної освіти в умовах науково-технічного прогресу на засадах діалектичної теорії пізнання;восьмий період(90-і роки XX ст. теперішній час) розвиток змісту шкільної фізичної освіти на основі нових методологічних засад та інноваційних процесів у дидактиці фізики.
4. Історико-методологічний аналіз періодів розвитку змісту шкільної фізичної освіти ХVІІІ-ХХІ століть дозволив узгодити структуру сучасної моделі фізичної освіти (доктрина розвитку середньої освіти концепція шкільної фізичної освіти глобальна мета шкільної фізичної освіти стандарт шкільної фізичної освіти керування навчанням), яка оптимально поєднує принципи природничо-наукової спрямованості, гуманітаризації і диференціації навчання з орієнтацією на принцип генералізації знань, а також допоміг осмислити структури наукових знань та їх методів дослідження, теорію та методику навчання фізики.
5. Доповнено й модернізовано систему історико-методологічних принципів формування, добору, структурування та трансформування змісту фізичної освіти: відповідності об’єкта і предмета науки; історизму; гуманізації та гуманітаризації; науковість і доступність; логічність і послідовність; спрямованість на реалізацію завдань шкільного курсу фізики; структурованість і цілісність навчальних складових; урахування обсягу навчального матеріалу й домінуючої системи організації навчально-виховного процесу; інтеграції змісту природничо-математичних дисциплін.
6. Удосконалено систему критеріїв, якаспрямована на оптимізацію структури і змісту сучасних програм та підручників з фізики: відповідності методологічним принципам; науковості; акцентування на головному завдані навчання; експериментальної обґрунтованості знань; ясності й точності фізичних уявлень і понять; диференціації та компактності інформації; доступності й наочності викладу; закріплення інформації; розвитку вмінь; активізації мислення і проблемного викладу.
7. Доведено, що підручник з фізики є історичним об’єктом, і його еволюцію потрібно розглядати за етапами розвитку фізики, теорії і методики навчання фізики, накопичення і формування системи знань, еволюції шкільної фізичної освіти. На цій підставі вперше розроблено періодизацію ґенези і розвитку підручника з фізики:перший період(від стародавності приблизно до кінця XVIII ст.) передісторія підручника з фізики;другий період(кінець XVIII ст. кінець 80-х років XIX ст.) період формування класичної фізики;третій період(останнє десятиліття XIX ст. початок ХХ ст.) перехідний період перехід фізики від системи класичних уявлень до уявлень сучасної фізики;четвертий період(1917 рік кінець 40-х років ХХ ст.) становлення сучасної фізики (відбувається насичення підручників сучасними фізичними уявленнями);п’ятий період(кінець 40-х років кінець 80-х років ХХ ст.)період науково-технічної революції;шостий період(90-і роки ХХ ст. початок ХХІ ст.) інформаційно-комунікаційний період.
8. Розроблено, теоретично обґрунтовано та експериментально перевірено концепцію створення моделі сучасного підручника з фізики, яка ґрунтується на принципі єдності змістовного і процесуального аспектів навчального процесу. Така концепція дозволяє визначити зміст та дидактичну структуру підручника відповідно до розвивального, проблемного, кредитно-модульного навчання у контексті поліпаридигмального напряму розвитку системи освіти.
9. Уперше запропоновано використання історико-інформаційного підходу до проектування змісту шкільної фізичної освіти на основі врахування як самої науково-методичної інформації, так і психічних процесів та механізмів її засвоєння. Це дозволило шкільну фізичну освіту розглянути як цілісну динамічну систему в контексті інноваційних підходів до організації навчально-виховного процесу з фізики з позиції компонентного, структурного, функціонального аспектів, інтеграційних якісних утворень і перетворень в системі навчання фізики.
10. Визначено, що концептуальні засади історико-інформаційного підходу до проектування змісту фізичної освіти базуються на дидактичних принципах, філософських принципах історизму і детермінізму, комплексному використанні методу моделювання, системі чинників, яка повно і достатньо розкриває механізми детермінації еволюції фізичної освіти як багатофакторний соціальний процес зі специфічними соціальними зв’язками.
11. Уперше розроблено та обґрунтовано методологічні основи наукового прогнозування розвитку змісту шкільної фізичної освіти метод системного багаторівневого прогнозування, який дозволив на основі моделей прогнозу впливу об’єктивних чинників на формування і розвиток змісту шкільної освіти; моделей наукового прогнозування розвитку змісту шкільного курсу фізики спроектувати модель розвитку змісту та сформулювати його закономірності й тенденції розвитку:
осучаснення змісту курсу фізики й модернізація його структури на основі розвитку нанофізики, наукомістких технологій (наноінженерних, молекулярно-біологічних, наногенних, інформаційно-медійних, технологій нейрочипів, штучного інтелекту тощо);
гуманітаризація курсу фізики як підґрунтя посилення в ньому світоглядного й філософського, культорологічного аспектів навчання та виділення інтегративно-гуманітарної складової змісту фізичної освіти;
генералізація курсу, яка спричинена перманентним процесом оновлення фізичного знання;
якісне вдосконалювання навчального фізичного експерименту як на традиційній, так і на основі інформаційно-комунікаційних технологій навчання фізики;
диференціація змісту навчання відповідно до нахилів, здібностей і уподобань учнів;
поява альтернативних підручників фізики, зокрема електронних, які відрізняються методичними концепціями, глибиною викладу, варіативним компонентом змісту освіти й орієнтованих на різні групи учнів;
подальше вдосконалення структури та перегляд змісту ряду розділів курсу щодо оптимізації співвідношення двох його концентрів з орієнтацією на профілізацію навчання фізики;
інтеграція природничо-наукових курсів за цілями, змістом, структурою, формами і методами навчання;
використання елементів історизму при навчанні фізики як одного із напрямів удосконалення змістовно-інформаційної складової фізичної освіти.
12. Упровадження історико-методологічних аспектів змісту шкільної фізичної освіти у фахову підготовку вчителя фізики, зокрема, ефективність виданих навчально-методичних матеріалів, підготовлених під керівництвом та за участю автора (спецкурсів, посібників та методичних рекомендацій), експериментально підтверджують основні теоретичні положення проведеного дослідження.
Об’єктами подальших наукових розвідок можуть бути такі: проведення історико-методологічного аналізу формування і розвитку змісту шкільної фізичної освіти на теренах імперій: Річ Посполита (Правобережна Україна, Східна Галичина); Габсбургів (Закарпаття); Оттоманська до 1772 р. (Буковина); розробка методичної системи історико-методологічних досліджень для підготовки вчителів фізики; розвиток сучасних технологій навчання фізики; створення методик вивчення окремих питань курсу фізики на основі принципу історизму та інформаційно-комунікаційних технологій; створення підручника з фізики відповідно до вимог сучасної системи освіти.
- Стоимость доставки:
- 150.00 грн