ТЕОРЕТИЧНІ І МЕТОДИЧНІ ЗАСАДИ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ ДО ЗДОРОВ’ЯЗБЕРЕЖУВАЛЬНОЇ ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Краткое описание

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ДЕРЖАВНИЙ ЗАКЛАД
«ПІВДЕННОУКРАЇНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ К. Д. УШИНСЬКОГО»

На правах рукопису
Джуринський Петро Борисович

УДК: 378.013+613.7+370.113

ТЕОРЕТИЧНІ І МЕТОДИЧНІ ЗАСАДИ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ ДО ЗДОРОВ’ЯЗБЕРЕЖУВАЛЬНОЇ ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

13.00.04 – теорія і методика професійної освіти

Дисертація
на здобуття наукового ступеня
доктора педагогічних наук

Одеса – 2013

ЗМІСТ
Вступ ……………………………………………………………………………...... 5
Розділ I. Феноменологія здоров’язбереження в освітньому просторі ……... 21
1.1. Здоров’я і здоровий спосіб життя у педагогічно-науковому вимірі ….. 21
1.1.1. Здоров’я – ціннісний орієнтир сучасної освіти ……………........ 21
1.1.2. Здоровий спосіб життя як педагогічна категорія ..……………... 40
1.2. Здоров’язбережувальна діяльність у координатах конструктивної педагогічної думки ……………………………………………………….
65
1.3. Рухова активність і фізичні вправи – домінанти здоров’язбережувальної професійної діяльності вчителя фізичної культури …………………………………………………………………...

80
Висновки з першого розділу ……………………………….………………........... 96
Розділ II. Методологічні орієнтири підготовки майбутніх учителів до здоров’язбережувальної професійної діяльності ……………………………..
100
2.1 Методологія і принципи організації дослідження підготовленості як результату підготовки майбутніх учителів фізичної культури до здоров’язбережувальної професійної діяльності………………………..

100
2.2. Педагогічна потужність особистісно зорієнтовано-діяльнісного підходу в підготовленості майбутніх учителів фізичної культури до здоров’язбережувальної професійної діяльності ……………………….

112
2.3. Культурологічна парадигма підготовки майбутніх учителів фізичної культури до здоров’язбережувальної професійної діяльності ………...
129
2.4. Конструктивні ідеї аксіологічного підходу в підготовленості майбутніх учителів фізичної культури до здоров’язбережувальної професійної діяльності ...............................................................................

141
2.5. Системний підхід – домінанта теоретичного концепту дослідження ... 162
Висновки з другого розділу …………………….……………………….….......... 182
Розділ ІІІ. Підготовка майбутніх учителів фізичної культури до здоров’язбережувальної професійної діяльності в теорії і практиці вищої школи ………………………………………………………………………………

185
3.1 Професійно-педагогічна діяльність як предмет сучасних наукових досліджень ……………………………………………………………......
185
3.2 Сутність, структура та рівнева характеристика підготовленості майбутніх учителів фізичної культури до здоров’язбережувальної професійної діяльності ..…………………………………………………

205
3.3 Діагностика стану підготовленості майбутніх учителів фізичної культури до здоров’язбережувальної професійної діяльності ………...
236
3.4 Аналіз програмно-методичного забезпечення процесу підготовки майбутніх учителів фізичної культури до здоров’язбережувальної діяльності на етапі професійного становлення ……………………..….

266
Висновки з третього розділу ………………………..….…………..….………..... 283
Розділ IV. Технологічний концепт дослідження процесу підготовки майбутніх учителів фізичної культури до здоров’язбережувальної професійної діяльності ………………………………………………………..….

287
4.1. Обґрунтування педагогічних умов як змістового ядра моделі підготовки майбутніх учителів фізичної культури до здоров’язбережувальної професійної діяльності…………………..…...

287
4.1.1. Усвідомленість майбутніми вчителями фізичної культури на рівні переконань вагомості здорового способу життя і здоров’язбережувальної професійної діяльності …………...….

289
4.1.2. Актуалізація міждисциплінарної інтеграції та її програмно-методичного супроводу у процесі підготовки майбутніх учителів фізичної культури до здоров’язбережувальної професійної діяльності ………………………………….……….

296

4.1.3. Забезпечення інтерактивної здоров’язбережувальної навчально-професійної діяльності студентів та засобів її ініціювання ………………………………………………………..

301
4.1.4. Оптимізація пізнавальної самостійності студентів в опануванні здоров’язбережувальної навчально-професійної діяльності .....
308
4.2. Підготовка майбутніх учителів фізичної культури до здоров’язбережувальної професійної діяльності: формувальний етап дослідження ……………………………………………………………….

315
4.3. Порівняльний аналіз рівнів підготовленості майбутніх учителів фізичної культури до здоров’язбережувальної професійної діяльності на констатувальному і прикінцевому етапах педагогічного експерименту ……………………………………………………………..

370
Висновки з четвертого розділу …………………………………....….…………... 386
Висновки ………………………………………………………………………....... 390
Список використаних джерел ………………………………………………...... 396
Додатки ……………………………………………………………………….......... 452

ВСТУП

Актуальність дослідження. Формування інформаційно-технологічного суспільства, докорінні зміни соціально-економічного, духовного розвитку держави потребують підготовки педагога нової генерації. Реалізація цього стратегічного завдання зумовлена глибокими змінами в системі та структурі вищої освіти, а також необхідністю інтеграції національної освіти в європейський освітній простір.
Здоров’я українців, виховання цінностей здорового способу життя належать до рангу пріоритетних національних інтересів. Саме тому з позицій сьогодення набуває особливої уваги проблема якісної підготовки майбутніх учителів фізичної культури до здоров’язбережувальної професійної діяльності з урахуванням інноваційних технологій. Оновлення змісту освіти, орієнтація на новий тип педагогічного мислення, формування в молодого покоління онтозбережувального світогляду, утвердження етичних цінностей у системі відносин «природа–суспільство–людина» – ці виклики початку XXI століття, безумовно, мають позначитися на професійних і особистісних якостях майбутнього вчителя.
Державні вимоги щодо сучасної підготовки майбутніх учителів фізичної культури та проблем збереження і зміцнення здоров’я визначено в Законах України «Про вищу освіту», «Про охорону здоров’я», «Про фізичну культуру і спорт», «Національній стратегії розвитку освіти на 2012-2021 рр. в Україні», Концепції «Здоров’я нації через освіту», Національній доктрині розвитку фізичної культури і спорту, Болонській декларації Євросоюзу, резолюціях ВООЗ, рекомендаціях ЮНЕСКО, ЮНІСЕФ які наголошують на необхідності фундаменталізації, безперервності, диверсифікації та гнучкості, прогностичності, доступності, відкритості, гуманістичній спрямованості фізкультурної освіти. Посилення оздоровчої функції фізичної культури в загальноосвітніх навчальних закладах має за мету створення для учнів розвивального навчального середовища, що, у свою чергу, потребує модернізації процесу підготовки майбутніх учителів фізичної культури у вищих навчальних закладах і спрямування його на формування творчої особистості, здатної виконувати роль керівника та координатора здоров’язбережувальної освіти в загальноосвітній школі. Аналіз наукової літератури з проблеми професійної підготовки майбутніх учителів фізичної культури засвідчив багатоаспектність її теоретичного висвітлення. Теоретико-методичні засади професійної підготовки педагогічних кадрів досліджувались у різних напрямах вітчизняними вченими (Є. Барбіна, Н. Башавець, О. Біда, І. Богданова, А. Богуш, Р. Гуревич, В. Кузь, Е. Карпова, З. Курлянд, О. Кучерявий, А. Линенко, В. Луговий, Р. Хмелюк, Л. Хомич, М. Чобітько, Г. Яворська та ін.), зокрема: підготовка майбутніх фахівців фізичного виховання та спорту (Г. Бабушкін, В. Байдак, А. Барабанов, Е. Вільчковський, В. Завацький, В. Каргаполов, А. Кузьмін, О. Куц, О. Петунін, В. Платонов, Л. Сущенко, А. Цьось, Б. Шиян, Ю. Шкребтій); розробка моделі фахівців фізичного виховання (А. Нурлібекова, О. Солтіс); формування особистості студентів факультетів фізичного виховання (Н. Зубанова, М. Кричфалуший, Н. Кузьміна); зміст і структура професійної діяльності вчителя фізичної культури (Ю. Железняк, Л. Ільїна, Н. Лупандіна та ін.); формування готовності до професійної діяльності майбутніх учителів фізичної культури (Л. Арефьєва, В. Байдак, Л. Безкоровайна, Л. Демінська, Л. Іванова, Р. Карпюк, Ю. Коваленко, В. Наумчук, О. Тимошенко). У низці робіт відображено питання якості викладання дисциплін – теорії і методики фізичного виховання, теорії і методики оздоровчої фізичної культури (Б. Ашмарін, А. Бобкін, Ю. Железняк, Г. Калашніков, Т. Круцевич, Н. Лупандіна, Л. Матвєєв, А. Меркуріс, Б. Шиян та ін.).
У сучасній педагогічній науці склалися певні напрями дослідження окресленої проблеми: філософські та методологічні засади оптимізації виховання школярів, зокрема організації здоров’язбережувального довкілля, формування здорового способу життя, культури здоров’я (М. Алексєєв, Г. Апанасенко, В. Афанасьєв, В. Бальсевич, І. Бех, В. Бобрицька, А. Богуш, В. Горащук, Б. Долинський, О. Дубогай, І. Зязюн, О. Калюжна, С. Максименко, А. Матвєєв, Г. Наталов, М. Носко, П. Плахтій, О. Савченко, О. Сухомлинська, Л. Сущенко, Б. Шеремет); науково-теоретичні аспекти забезпечення здоров’язбереження дітей і молоді (О. Волошин, Н. Коцур, Г. Кривошеєва, С. Омельченко); виховання гігієнічних навичок, навчання безпеки життєдіяльності школярів (С. Волкова, Н. Міллєр), збереження та зміцнення здоров’я учнів у сім’ї (Т. Жаровцева, С. Корнієнко); здоров’язбережувальні технології в підготовці фахівців (Н. Башавець, В. Бобрицька, М. Гончаренко, С. Гримблат, Б. Долинський, Ю. Кобяков, М. Коржова, К. Оглоблін); дослідження проблеми підготовки майбутніх педагогів до здоров’язбережувальної діяльності (О. Адеєва, Л. Бєлова, В. Бобрицька, Г. Грішина, Б. Долинський, Л. Зацепіна, Л. Іванова, М. Козуб, В. Лелека, Л. Малорошвіло, С. Нікитенко, М. Сентизова, Г. Сєріков, Д. Сомов, Н. Трет’якова) тощо.
Як засвідчили результати масових обстежень стану здоров’я школярів (А. Баранов, Ю. Вавілов, В. Горащук, О. Дубогай, В. Оржеховська, С. Страшко, Л. Сущенко та ін.), традиційні способи фізичного виховання є малоефективними. Наслідки цього загрозливі – фізіологічна неготовність більшості школярів до навчання і виконання громадянських обов’язків, величезні витрати на лікування і реабілітацію як дорослих, так і дітей, повсюдне поширення шкідливих звичок, зростання дитячої і підліткової агресивності, що зумовило необхідність пошуку й обґрунтування інноваційних здоров’язбережувальних технологій, які змогли б зберегти й зміцнити стан здоров’я школярів.
Підготовка майбутніх учителів фізичної культури, що здійснюється за усталеними навчальними планами й педагогічними технологіями, лише поглиблює суперечності між змінами в системі загальної освіти, спрямованими на формування у школярів високого рівня здоров’язбережувальної освіти, та відсутністю відповідної професійної підготовки вчителів фізичного виховання в цьому напрямі. Теоретичний аналіз наукових досліджень засвідчив, що проблема підготовки майбутніх учителів фізичної культури до здоров’язбережувальної професійної діяльності ще не достатньо досліджена в педагогічній теорії, що віддзеркалює практична діяльність навчальних закладів, де, зокрема, наявна низка суперечностей, які відображають необхідність докорінних змін структури і змісту професійної підготовки майбутніх учителів фізичної культури до здоров’язбережувальної професійної діяльності, а саме між:
 науково-обгрунтованим запитом соціуму щодо необхідності збереження здоров’я підростаючого покоління на всіх освітніх ланках і недостатньою розробленістю теорії і методики підготовки майбутніх учителів до здоров’язбережувальної діяльності з учнями;
 нагальною потребою підготовки майбутніх учителів фізичної культури до здоров’язбережувальної діяльності з учнями і відсутністю належного програмно-методичного забезпечення такої підготовки у вишах;
 зростаючою вагомістю усвідомлення студентами факультетів фізичного виховання необхідності підтримки і збереження власного здоров’я і здоров’я учнів та нерозробленістю концептуально-методичних засад і відповідного методичного супроводу процесу формування в них навичок здоров’язбережувальної діяльності;
 актуалізацією діагностувально-оцінної функції щодо якості здоров’я учнів і низькою здатністю вчителів здійснювати моніторинг результативності здоров’язбережувальної діяльності в процесі фізичного виховання.
Необхідність розв’язання означених суперечностей потребує переосмислення мети, змісту і завдань підготовки у вишах майбутніх учителів фізичної культури до здоров’язбережувальної професійної діяльності з учнями загальноосвітніх навчальних закладів відповідно до вимог сьогодення.
Отже, актуальність досліджуваної проблеми, її недостатня теоретико-методична й практична розробленість зумовили вибір теми дисертаційного дослідження «Теоретичні і методичні засади підготовки майбутніх учителів фізичної культури до здоров’язбережувальної професійної діяльності».
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано відповідно до тематичного плану науково-дослідної роботи кафедри спорту та допризовної підготовки «Формування професійної підготовки майбутніх фахівців до оздоровлення і фізичного вдосконалення різних груп населення» (№ 0109U000211) Державного закладу «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського». Автором досліджено теоретико-методичний аспект, педагогічні умови та навчально-методичний супровід процесу підготовки майбутніх учителів фізичної культури до здоров’язбережувальної професійної діяльності. Тему дисертації затверджено вченою радою Державного закладу «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського» (протокол № 8 від 28 жовтня 2010 р.) та закоординовано Міжвідомчою радою з координації наукових досліджень з педагогічних i психологічних наук НАПН України (протокол № 3 від 29 березня 2011 р.).
Мета дослідження полягає в теоретичному обґрунтуванні методологічних концептів, змісту, форм, методів та моделі підготовки майбутніх учителів фізичної культури до здоров’язбережувальної професійної діяльності, їх реалізації та апробації.
Завдання дослідження:
1. Науково обґрунтувати теоретико-методологічні концепти підготовки майбутніх учителів фізичної культури до здоров’язбережувальної професійної діяльності.
2. Здійснити структурно-компонентний аналіз феномена «підготовленість майбутніх учителів фізичної культури до здоров’язбережувальної професійної діяльності»; уточнити поняття «здоров’язбереження», «здоров’язбережувальна професійна діяльність учителя фізичної культури», «здоров’язбережувальний освітній простір», «здоров’язбережувальне освітнє середовище».
3. Визначити компоненти, критерії, показники та схарактеризувати рівні підготовленості майбутніх учителів фізичної культури до здоров’язбережувальної професійної діяльності.
4. Вивчити стан підготовки майбутніх учителів фізичної культури до здоров’язбережувальної професійної діяльності.
5. Теоретично обґрунтувати педагогічні умови ефективної підготовки майбутніх учителів фізичної культури до здоров’язбережувальної професійної діяльності.
6. Розробити й апробувати модель та експериментальну методику підготовки майбутніх учителів фізичної культури до здоров’язбережувальної професійної діяльності.
7. Розробити й реалізувати навчально-методичний супровід процесу підготовки майбутніх учителів фізичної культури до здоров’язбережувальної професійної діяльності.
Об'єкт дослідження – професійно-педагогічна підготовка майбутніх учителів фізичної культури в навчально-виховному процесі вищого навчального закладу.
Предмет дослідження – педагогічні умови ефективної професійної підготовки майбутніх учителів фізичної культури до здоров’язбережувальної професійної діяльності.
Загальна гіпотеза дослідження ґрунтується на припущенні залежності підготовленості майбутніх учителів фізичної культури до здоров’язбережувальної професійної діяльності від побудови навчально-виховного процесу як педагогічної системи, що охоплює мету, завдання, зміст, засоби, форми, методи, які адекватні структурно-компонентному складу особистісно-професійної якості майбутнього фахівця, реалізуючи при цьому принцип студентоцентризму.
Загальна гіпотеза конкретизована в низці часткових гіпотез, які віддзеркалюють модельне уявлення про процес і методику підготовки майбутніх учителів фізичної культури до здоров’язбережувальної професійної діяльності, ефективність якої залежить від реалізації таких педагогічних умов:
 усвідомленість майбутніми вчителями фізичної культури на рівні переконань вагомості здорового способу життя і здоров’язбережувальної професійної діяльності;
 актуалізація міждисциплінарної інтеграції та її програмно-методичного супроводу у процесі підготовки майбутніх учителів фізичної культури до здоров’язбережувальної професійної діяльності;
 забезпечення інтерактивної здоров’язбережувальної навчально-професійної діяльності студентів і засобів її ініціювання;
 оптимізація пізнавальної самостійності студентів в опануванні здоров’язбережувальної навчально-професійної діяльності.
Теоретичне і практичне вивчення проблеми дало змогу визначити провідну ідею дослідження: ефективність педагогічної стратегії у вищій школі зумовлюється тим, наскільки методологія та зміст підготовки майбутніх учителів відповідають профільній спрямованості навчання та фаховій самореалізації студентів у процесі їхньої майбутньої професійно-практичної діяльності. Доцільність організації підготовки майбутніх учителів фізичної культури до здоров’язбережувальної професійної діяльності як педагогічної системи зумовлюється необхідністю виховання в учнів здорового способу життя, усвідомлення ними самоцінності здоров’я в навчально-виховному процесі загальноосвітньої школи та в позашкільній фізкультурно-оздоровчій і спортивно-масовій діяльності. Вибір педагогічної стратегії підготовки майбутніх учителів фізичної культури до здоров’язбережувальної професійної діяльності ґрунтується на врахуванні особливостей професійного становлення майбутніх учителів фізичної культури на професійно-педагогічному, фахово-методичному та здоров’язбережувальному рівнях, що зумовлює визначення педагогічно доцільного змісту, форм і методів організації здоров’язбережувальної професійної діяльності майбутніх учителів фізичної культури.
Концепція дослідження. Стратегія розгортання процесу підготовки майбутніх учителів фізичної культури, що є цілеспрямованим, керованим і вимірюваним, ґрунтується на різних рівнях методологічних і технологічних концептів.
Методологічні концепти дослідження передбачають категоріально-аспектний аналіз здоров’язбережувальної професійної діяльності з позицій:
 філософії, що розглядає взаємозв’язок і взаємозумовленість педагогічних явищ (з-поміж яких базовими є «особистість», «здоров’я», «здоровий спосіб життя», «професійна та здоров’язбережувальна діяльність» та ін.) соціокультурного, освітнього та навчального середовищ; осмислення здоров’язбережувальної професійної діяльності майбутніх учителів фізичної культури в контексті філософських категорій якості, кількості, сутності, існування в суб’єктивному вимірі;
 особистісно зорієнтовано-діяльнісного підходу, який презентує активну роль особистості в перетворенні дійсності у процесі будь-якої діяльності, зокрема в здоров’язбережувальній професійній діяльності вчителя фізичної культури; передбачає таку організацію процесу підготовки майбутнього фахівця до професійної діяльності, за якої він усвідомлює себе особистістю, суб’єктом фахової діяльності, активним творцем траєкторії професійного становлення й самореалізації професійних здібностей; уможливлює двоєдиний процес інтеграції (на основі сутнісних зв’язків особистісно зорієнтованого та діяльнісного) і реалізації змістової компоненти підготовки майбутніх учителів фізичної культури до здоров’язбережувальної професійної діяльності в контексті сучасної компетентнісної освітньої парадигми;
 культурологічного підходу, що розкриває здоров’язбережувальну діяльність як компонент фізичної культури в контексті загальнопедагогічної професійної культури вчителя, актуалізує мотиваційно-ціннісну сферу його професійної діяльності й визнає культуру вчителя одним із провідних якісних новоутворень особистості майбутнього педагога; дозволяє сформувати особистість майбутнього вчителя фізичної культури як суб’єкта професійної діяльності, здатного до збереження власного здоров’я, дотримання здорового способу життя та загальної культури здоров’я, а також спроможного у своїй професійній діяльності вводити учнів у світ культури здоров’я, прищеплювати їм здоров’язбережувальні вміння і навички, надавати учням допомогу в орієнтації і самовизначенні в розвивальному здоров’язбережувальному середовищі як у межах школи, так і поза нею;
 аксіологічного підходу, що визначає орієнтацію майбутнього вчителя фізичної культури на здоров’я як загальнолюдську цінність, яка здобувається у процесі здоров’язбережувальної професійної діяльності; формування в студентів усвідомлення сутності здоров’язбереження як світоглядної особистісної позиції щодо цінності здоров’я учнів; сукупності педагогічних цінностей і забезпечує трансформацію їх в особистісно-значущі;
 системного підходу, що дає можливість забезпечити формування цілісного знання про здоров’язбережувальну професійну діяльність як відкриту, струнку, динамічну педагогічну систему з відповідними підсистемами, зміст, форми, методи і засоби якої спрямовані на формування в майбутніх учителів відповідних здоров’язбережувальних знань, умінь і навичок щодо збереження як власного здоров’я, так і здоров’я учнів і досягнення заздалегідь запланованого результату.
В основу концепції дослідження покладено ідею про те, що професійно-педагогічна та здоров’язбережувальна діяльність майбутніх учителів фізичної культури є основою перетворення педагогічних впливів на суб’єктів діяльності та самого себе в ній. Досліджуваний феномен виступає як системне багатовимірне явище, що вимагає інтегрованого підходу до його осмислення. Підготовленість майбутнього вчителя фізичної культури до здоров’язбережувальної діяльності є особистісно-професійною якістю, що виявляється як у власній життєдіяльності, так і в професійній сфері, детермінуючи педагогічну активність, суб’єктність, особистісний розвиток і саморозвиток, які сприяють ефективному розв’язанню фахових проблем, зокрема результативному здійсненню здоров’язбережувальної професійної діяльності з учнями ЗОШ.
Технологічний концепт. В основу концепції дослідження покладено ідею про те, що професійно-педагогічна та здоров’язбережувальна діяльність майбутніх учителів фізичної культури репрезентує критеріально зорієнтовані засади здобуття експериментальних даних, визначення діагностувальних процедур і методичного інструментарію дослідження процесу підготовки майбутніх учителів фізичної культури до продуктивної здоров’язбережувальної професійної діяльності в умовах вищої педагогічної школи.
Теоретичні засади дослідження становлять наукові праці, в яких розкрито інтегральні характеристики особистості, положення теорії особистості, діяльності й спілкування як її специфічного різновиду (Б. Ананьєв, О. Асмолов, Л. Божович, Н. Добринін, С. Рубінштейн та ін.); проблеми підготовки майбутніх учителів у вищій школі (Ю. Бабанський, І. Богданова, А. Богуш, М. Дьяченко, Е. Карпова, Н. Кічук, Л. Коваль, Л. Кондрашова, Н. Кузьміна, З. Курлянд, О. Кучерявий, А. Линенко, В. Сластьонін, Г. Яворська та ін.); формування особистості студентів факультетів фізичного виховання (Н. Зубанова, Н. Кузьміна, М. Кричфалуший); підготовка майбутніх фахівців фізичного виховання та спорту (Е. Вільчковський, В. Завацький, В. Каргаполов, Т. Круцевич, А. Кузьмін, О. Петунін, Л. Сущенко, А. Цьось, Б. Шиян, Ю. Шкребтій); теорії фізичної культури особистості (В. Бальсевич, М. Віленський, Л. Лубишева, Л. Матвєєв та ін.); теорії фізичного виховання (Т. Круцевич, Л. Матвєєв, С. Неверковіч, В. Філін); фундаментальні ідеї здоров’язбережувальної освіти (Г. Апанасенко, О. Волошин, В. Горащук); організацію здоров’язбережувального довкілля (І. Бех, Б. Долинський, О. Дубогай, І. Зязюн, В. Кремень, С. Максименко, О. Сухомлинська); модель фахівців фізичного виховання (А. Нурлібекова, О. Солтіс, Л. Сущенко); теоретико-методологічні засади формування культури здоров’я особистості (І. Брехман, Е. Вайнер, М. Віленський, І. Глінянова, В. Горащук, О. Дубогай, В. Ірхін, Е. Казін, М. Колеснікова, Н. Кураєв, В. Магін, М. Носко, І. Пічугіна, В. Скумін та ін.); наукові дослідження в галузі педагогіки здоров’я (Н. Абаскалова, Р. Айзман, Т. Акбашев, Ш. Амонашвілі, А. Амосов, П. Анохіна, Р. Баєвський, Л. Барков, І. Брехман, Е. Вайнер, Д. Давиденко, В. Дубровський, Г. Кураєв, Л. Татарнікова, А. Хрипкова та ін.); наукові доробки, присвячені застосуванню здоров’язбережувальних технологій у системі освіти (О. Ахвердова, Н. Башавець, В. Бобрицька, Б. Долинський, Ю. Кобяков, І. Малашихіна, Н. Медведєва, В. Муравйова, Г. Соловйов та ін.). Істотне значення в концептуальному аспекті мали положення щодо сутності педагогічного процесу (Ю. Азаров, Ю. Бабанський, В. Беспалько, В. Сластьонін та ін.); системний підхід до виховання (А. Арсеньєв, В. Загвязінський та ін.).
Методи дослідження. Для вирішення поставлених завдань і перевірки гіпотези було використано комплекс методів, які взаємозбагачували і доповнювали один одного. На теоретичному рівні: системний аналіз філософської, психологічної, соціологічної і педагогічної наукової літератури з проблем професійно-педагогічної підготовки майбутніх учителів фізичної культури; логічний – під час дослідження теоретичних засад досліджуваної проблеми, еволюції розвитку в різні часи; теоретичне моделювання – з метою розробки моделі підготовки майбутніх учителів фізичної культури до здоров’язбережувальної професійної діяльності; емпіричні: діагностувальні (бесіда, опитування, анкетування, тестування) для дослідження стану підготовки майбутніх учителів фізичної культури до здоров’язбережувальної професійної діяльності; спостереження за навчально-виховним процесом; праксиметрії: вивчення навчальних планів, нормативів, державних стандартів, програм, аналіз продуктів діяльності студентів; педагогічний експеримент (констатувальний і формувальний етапи); вивчення і узагальнення передового педагогічного досвіду; методи математичної статистики.
Базою дослідження були Державний заклад «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського», Херсонський державний університет, Миколаївський національний університет імені В. О. Сухомлинського, Сумський державний педагогічний університет імені А. С. Макаренка, Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького. В експерименті взяли участь студенти (950 осіб), які навчаються за напрямом підготовки «Фізичне виховання».
Наукова новизна дослідження полягає в тому, що вперше розкрито і науково обґрунтовано теоретико-методологічні засади та концепцію підготовки майбутніх учителів фізичної культури до здоров’язбережувальної професійної діяльності як педагогічну систему (методологічні підходи, принципи, категорії); визначено сутність феномена «підготовленість майбутніх учителів фізичної культури до здоров’язбережувальної професійної діяльності», його структурно-компонентний склад (мотиваційний, когнітивний, діяльнісний, оздоровчий, рефлексивний компоненти); критерії (орієнтовно-ціннісний, гносеологічний, організаційний, оздоровчо-поведінковий, оцінно-результативний); схарактеризовано рівні підготовленості майбутніх учителів фізичної культури до здоров’язбережувальної професійної діяльності (високий, достатній, базовий, елементарний); визначено й теоретично обґрунтовано педагогічні умови підготовки майбутніх учителів фізичної культури до здоров’язбережувальної професійної діяльності (усвідомленість майбутніми вчителями фізичної культури на рівні переконань вагомості здорового способу життя і здоров’язбережувальної професійної діяльності; актуалізація міждисциплінарної інтеграції та її програмно-методичний супровід у процесі підготовки майбутніх учителів фізичної культури до здоров’язбережувальної професійної діяльності; забезпечення інтерактивної здоров’язбережувальної навчально-професійної діяльності студентів і засобів її ініціювання; оптимізація пізнавальної самостійності студентів в опануванні здоров’язбережувальної навчально-професійної діяльності); розроблено модель процесу підготовки майбутніх учителів фізичної культури до здоров’язбережувальної професійної діяльності; уточнено поняття «здоров’язбереження», «здоров’язбережувальна професійна діяльність учителя фізичної культури», «здоров’язбережувальний освітній простір», «здоров’язбережувальне освітнє середовище»; виявлено чинники ефективної підготовки майбутніх учителів фізичної культури до здоров’язбережувальної професійної діяльності (здоровий спосіб життя, здоров’язбережувальний освітній простір, інноваційні здоров’язбережувальні технології, психічне, духовне і професійне здоров’я особистості, екологічний соціум); розроблено експериментальну методику підготовки майбутніх учителів фізичної культури до здоров’язбережувальної професійної діяльності та її програмно-методичний супровід; набули подальшого розвитку теорія і методика організації здоров’язбережувальної діяльності студентів та учнів загальноосвітньої школи.
Практична значущість дослідження полягає в розробці та впровадженні в практику підготовки майбутніх учителів фізичної культури діагностувального інструментарію підготовленості майбутніх учителів фізичної культури до здоров’язбережувальної професійної діяльності; комплексу навчально-методичного забезпечення: навчальних елективних курсів «Інноваційні технології зі здоров’язбережувальної професійної діяльності», «Сучасні технології рухової активності, фітнесу та здоров’я», «Вертебро-оздоровчі методи в реабілітації опорно-рухового апарату»; навчальних програм із дисциплін «Організація та методика оздоровчої фізичної культури», «Теорія та методика викладання плавання», «Організація краєзнавчо-туристичної діяльності», «Основи безпеки життєдіяльності і валеології», «Основи медичних знань»; системи вправ, тренінгів, ділових ігор здоров’язбережувальної спрямованості.
Теоретичні положення, що містяться в дослідженні, і висновки поглиблюють концептуальні уявлення про стратегію вдосконалення професійно-педагогічної підготовки у сфері здоров’язбережувальної освіти, створюють реальні передумови для наукового забезпечення професійної підготовленості майбутнього вчителя фізичної культури до реалізації цілісного педагогічного процесу фізичної культури та виховання особистості учнів, педагогічного управління ним, перегляду змісту перепідготовки вчительських кадрів із фізичної культури. Результати досліджень можуть використовуватися в практиці професійної підготовки майбутніх учителів фізичної культури до здоров’язбережувальної діяльності з учнями загальноосвітніх шкіл у вищих навчальних закладах, системі післядипломної підготовки та в процесі розробки програм і навчально-методичних посібників із проблем фізичного виховання.
Результати дослідження впроваджувались у процес фахової підготовки майбутніх учителів фізичної культури до здоров’язбережувальної професійної діяльності в Державному закладі «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського» (акт про впровадження № 2758 від 04.10.2012 р.), Сумському державному педагогічному університеті імені А. С. Макаренка (акт про впровадження № 52 від 01.11.2012 р.), Херсонському державному університеті (акт про впровадження № 07-12/2180 від 08.10.2012 р.), Уманському державному педагогічному університеті імені Павла Тичини (акт про впровадження № 2487/01 від 02.09.2012 р.), Черкаському національному університеті імені Богдана Хмельницького (акт про впровадження № 433/03 від 17.09.2012 р.), Донецькому обласному інституті післядипломної педагогічної освіти (акт про впровадження № 558/02 від 10.10.2012 р.), Чернігівському національному педагогічному університеті імені Т. Г. Шевченка (акт про впровадження № 26 від 05.10.2012 р.), Миколаївському національному університеті імені В. О. Сухомлинського (акт про впровадження № 01/1546 від 02.10.2012 р.), Житомирському державному університеті імені Івана Франка (акт про впровадження № 805 від 17.10.2012 р.), Східноукраїнському національному університеті імені Володимира Даля (акт про впровадження № 17 від 23.10.2012 р.).
Достовірність одержаних результатів дослідження забезпечена ґрунтовністю вихідних методологічних позицій; застосуванням комплексу методів дослідження, адекватних його об’єкту, меті, завданням і логіці; тривалим характером і можливістю повторення дослідно-експериментальної роботи; репрезентативністю обсягу вибірок і статистичною значущістю експериментальних даних; контрольним зіставленням одержаних результатів із масовим педагогічним досвідом.
Апробація результатів дослідження. Основні положення й результати дослідження доповідалися на Міжнародному форумі «Modern Tendencies in the Pedagogical Science of Ukraine and Israel: The Way to Integration» (Ariel-Odessa, 2010); міжнародних («Адаптаційні можливості дітей та молоді» (Одеса 2008, 2010, 2012); «Здоровье для всех» (Пинск, Беларусь, 2010); «Сучасні проблеми та перспективи розвитку фізичного виховання, здоров’я і професійної підготовки майбутніх фахівців із фізичного виховання та спорту» (Одеса, 2011); «Педагогічні, психологічні і медико-біологічні проблеми диференціації навантажень у фізичному вихованні та спорті» (Одеса, 2010); «Теоретичні засади індивідуалізації фізичної підготовки при заняттях фізичною культурою та спортом» (Одеса, 2010); «Фізична культура і здоров’я людини: історія, сьогодення, майбутнє (до 100 - річчя першого київського диплому вчителя фізичної культури)» (Київ, 2012); «Актуальні проблеми розвитку спорту для всіх: досвід, досягнення, тенденції» (Тернопіль, 2012); «Науково-педагогічні проблеми фізичної культури. Фізична культура і спорт» (Київ, 2011); «Физическое воспитание и спорт в высших учебных заведениях: интеграция в европейское образовательное пространство» (Харьков, 2005); «Проблеми реабілітації» (Одеса, 2008, 2009, 2010, 2011, 2012); всеукраїнських («Виховання студентської молоді в процесі професійної підготовки: сучасний стан, проблеми і перспективи» (Хмельницький, 2012); «Якість підготовки фахівців в умовах Болонського процесу» (Одеса, 2007); «Сучасна вища освіта в умовах реформування: проблеми, теорія, практика» (Одеса, 2010)); міжвузівських («Формування здорового способу життя дітей та молоді як інтегрована науково-практична проблема» (Бердянськ, 2010); «Здоров’я та його сучасні детермінанти: культура здоров’я, фізичне виховання, фізична реабілітація, спорт» (Луганськ, 2010); «Безпека людини у сучасних умовах» (Харків, 2010) науково-практичних конференціях.
Публікації. Результати дослідження представлено у 56 наукових працях, з них: монографій – 2, навчальних посібників – 1, методичних посібників – 2, методичних рекомендацій – 1, наукових фахових статей – 26; статей у виданнях, затверджених ВАК Росії – 3; тез доповідей і статей в інших виданнях – 21.
Особистий внесок автора у працях у співавторстві полягає в розробці методів організації занять з оздоровчого фізичного виховання для студентів вишів, розробці вертебро-оздоровчих методів для школярів загальноосвітньої школи, аналізі стану підготовки майбутніх учителів фізичної культури до проведення оздоровчої гімнастики, дослідженні проблем організації харчування і здорового способу життя студентів, аналізі стану готовності майбутніх учителів фізичної культури до професійної діяльності, визнач

Список литературы

ВИСНОВКИ
Дослідження було спрямоване на теоретичне обґрунтування методологічних концептів, змісту, форм, методів і моделі підготовки майбутніх учителів фізичної культури до здоров’язбережувальної професійної діяльності, їх реалізації та апробації в навчально-виховному процесі; виявлено педагогічні умови ефективної підготовки майбутніх учителів фізичної культури до здоров’язбережувальної професійної діяльності.
Проведене дослідження підтвердило основні положення висунутої гіпотези й дало змогу сформулювати висновки відповідно до визначених завдань:
1. З’ясовано, що здоров’я людини – це комплексний, цілісний, багатовимірний динамічний стан, що розвивається у процесі реалізації генетичного потенціалу в умовах соціального й екологічного середовища, і дозволяє людині здійснювати її біологічні та соціальні функції. Здоровий спосіб життя майбутнього вчителя фізичної культури передбачає сформованість навичок і вмінь повсякденної поведінки, що спрямовані на збереження і зміцнення власного здоров’я, дотримання ціннісних настанов здоров’я і здійснення здоров’язбережувального навчально-виховного процесу з учнями загальноосвітньої школи.
Виявлено, що здоров’язбереження – це результат впливу педагогічних чинників освітнього процесу на збереження здоров’я його суб’єктів. Під здоров’язбереженням в освітньому процесі розуміють діяльність, спрямовану на збереження і зміцнення фізичного і психічного здоров’я тих, хто навчається. Здоров’язбереження – педагогічний процес, спрямований на збереження і зміцнення здоров’я, формування мотивацій на дотримання здорового способу життя, свідоме, відповідальне ставлення до власного здоров’я та здоров’я довколишніх.
Здоров’язбережувальний освітній простір передбачає інтеграцію здоров’язбережувальної діяльності в навчально-виховний процес, розробку інтегрованих курсів, збільшення рухової активності учнів, системний підхід до організації позакласної діяльності, роботу психологічної служби, вдосконалення фізичного виховання на основі реалізації індивідуального та диференційованого підходів.
Здоров’язбережувальне освітнє середовище – сукупність психолого-педагогічних, екологічних, фізкультурно-оздоровчих, медичних, гігієнічних, виховних чинників, які спрямовані на зміцнення, збереження здоров’я учасників освітнього процесу.
2. Науково обґрунтовано теоретико-методологічні підходи в підготовці майбутніх учителів фізичної культури до здоров’язбережувальної професійної діяльності: особистісно зорієнтовано-діяльнісний, культурологічний, аксіологічний і системний. Розроблено концепцію підготовки майбутніх учителів фізичної культури до здоров’язбережувальної професійної діяльності, що стало науковим підґрунтям розробки моделі та експериментальної методики.
Визначено, що підготовленість майбутнього вчителя фізичної культури до здоров’язбережувальної професійної діяльності є результатом підготовки до професійного виконання ролі вчителя, організатора, керівника здоров’язбережувального, фізкультурно-оздоровчого, спортивно-масового процесу в освітньому навчальному закладі, здатність формувати здоров’язбережувальну культуру та здоровий спосіб життя учнів у здоров’язбережувальному освітньому просторі школи.
Здоров’язбережувальна професійна діяльність учителя фізичної культури – складне, поліфункціональне соціальне явище, що передбачає впровадження фізкультурно-оздоровчих, еколого-гігієнічних, психо-валеологічних, медико-валеологічних та інших здоров’язбережувальних методик у навчально-виховний процес, які не зашкоджують, а сприяють зміцненню та збереженню здоров’я учнів, спрямовані на формування здоров’язбережувального освітнього середовища.
3. Визначено й обґрунтовано компоненти, критерії, показники, схарактеризовано рівні підготовленості майбутніх учителів фізичної культури до здоров’язбережувальної професійної діяльності. Серед них: мотиваційний (орієнтовно-ціннісний критерій із показниками: настанова на ціннісне ставлення до власного здоров’язбережувального середовища; наявність позитивної мотивації на здійснення майбутньої педагогічної діяльності; прагнення до успіху в здоров’язбережувальній діяльності); когнітивний (гносеологічний критерій із показниками: обізнаність майбутніх учителів фізичної культури з нормативно-правовою базою щодо формування здорового способу життя; наявність валеологічних знань; наявність фізкультурно-оздоровчих, педагогічних, управлінських знань і вмінь); діяльнісний (організаційний критерій із показниками: вміння планувати і проектувати здоров’язбережувальну діяльність; уміння надавати профілактичну і корекційно-оздоровчу допомогу; вміння розробляти сценарії фізкультурно-оздоровчих і спортивно-масових заходів, організовувати і проводити такі заходи); оздоровчий (оздоровчо-поведінковий критерій із показниками: усвідомлення цінності власного здоров’я і здоров’язбереження; обізнаність із інноваційними методиками здоров’язбереження; наявність оздоровчого екологічного та емоційно-поведінкового середовища); рефлексивний (оцінно-результативний критерій із показниками: вміння здійснювати моніторинг власного здоров’я та здоров’я вихованців; уміння виявляти рівень психологічної стабільності; вміння організовувати та проводити здоров’язбережувальну діяльність) компоненти. Схарактеризовано рівні підготовленості майбутніх учителів фізичної культури до здоров’язбережувальної професійної діяльності – високий, достатній, базовий, елементарний.
4. За результатами констатувального етапу дослідження здійснено кількісний і якісний аналіз рівнів підготовленості майбутніх учителів фізичної культури до здоров’язбережувальної професійної діяльності. За кожним показником критерію детермінувалися ступені підготовленості, за критерієм – рівні. Загальні рівні підготовленості майбутніх учителів фізичної культури до здоров’язбережувальної професійної діяльності визначалися за середньоарифметичними даними сукупності рівнів за кожним критерієм. Було з’ясовано, що більшість студентів як експериментальної, так і контрольної груп перебували на відносно однакових рівнях підготовленості – елементарному (24 % студентів ЕГ і 25 % – КГ) та базовому рівнях (40 % студентів ЕГ і 41 % – КГ).
5. Розроблено і теоретично обґрунтовано педагогічні умови ефективної підготовки майбутнього вчителя фізичної культури до здоров’язбережувальної професійної діяльності, а саме: усвідомленість майбутніми вчителями фізичної культури на рівні переконань вагомості здорового способу життя і здоров’язбережувальної професійної діяльності; актуалізація міждисциплінарної інтеграції та її програмно-методичного супроводу у процесі підготовки майбутніх учителів фізичної культури до здоров’язбережувальної професійної діяльності; забезпечення інтерактивної здоров’язбережувальної навчально-професійної діяльності студентів та засобів її ініціювання; оптимізація пізнавальної самостійності студентів в опануванні здоров’язбережувальної навчально-професійної діяльності, які реалізовувалися на різних етапах експериментальної роботи. Було визначено чинники ефективної підготовленості майбутніх учителів фізичної культури до здоров’язбережувальної професійної діяльності, з-поміж них: здоровий спосіб життя, здоров’язбережувальний освітній простір, інноваційні здоров’язбережувальні технології, психічне, духовне і професійне здоров’я особистості, екологічний соціум.
6. У дослідженні розроблено експериментальну модель підготовки майбутніх учителів фізичної культури до здоров’язбережувальної професійної діяльності, яка ґрунтується на особистісно зорієнтовано-діяльнісному, культурологічному, аксіологічному, системному підходах, охоплює мотиваційний, когнітивний, діяльнісний, оздоровчий і рефлексивний компоненти, що оцінюються за допомогою орієнтовно-ціннісного, гносеологічного, організаційного, оздоровчо-поведінкового та оцінно-результативного критеріїв; передбачає поетапну реалізацію визначених педагогічних умов i обіймає чотири взаємопов’язані етапи: когнітивно-збагачувальний, репродуктивно-діяльнісний, креативно-професійний, рефлексивно-оцінний.
7. На першому – когнітивно-збагачувальному – етапі відбувалося озброєння майбутніх учителів фізичної культури системою знань здоров’язбережувальної спрямованості (знайомили студентів із філософськими, психолого-педагогічними, фізкультурно-оздоровчими засадами формування ціннісного ставлення до здоров’я та здоров’язбережувальної діяльності; системою соціально-економічних, організаційно-технологічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів і засобів, спрямованих на збереження життя, здоров’я та працездатності людини; методиками організації екологічного та емоційно-поведінкового середовища начального закладу; індивідуальної і колективної безпеки; прийомами загартовування, самонавіювання; вправами з психофізичного відновлення організму); забезпечувалося формування у студентів позитивної мотивації до здорового способу життя і здоров’язбережувальної професійної діяльності. Методи навчальної діяльності: лекції-презентації, лекції-дискусії, лекції з використанням «мозкової атаки»; розв’язання проблемних завдань, квазіпрофесійних ситуацій, виконання систем вправ.
8. Другий – репродуктивно-діяльнісний – етап передбачав міждисциплінарну інтеграцію, програмно-методичний супровід, забезпечення інтерактивної здоров’язбережувальної навчально-професійної діяльності студентів та засобів її ініціювання. Майбутніх учителів фізичної культури знайомили з еволюцією здорового способу життя в різні періоди розвитку суспільства; режимами відпочинку та активності; безпечним і раціональним харчуванням; чинниками здоров’язбережувальної професійної діяльності. Студенти вивчали законодавчо-нормативну базу щодо збереження здоров’я та формування здорового способу життя; терапію постраждалого до прибуття лікарів. На цьому етапі переважали інтерактивні форми навчання: мультимедійні лекції, тренінги, «прес-конференції», професійно-спрямовані ситуації, самостійна здоров’язбережувальна діяльність студентів, рольові і ділові ігри.
9. На третьому – креативно-професійному – етапі студенти залучалися до активної, творчої, пізнавальної, самостійної здоров’язбережувальної професійної діяльності, яка передбачала розробку проектів, творчих завдань, сценаріїв, положень до здоров’язбережувальних, фізкультурно-оздоровчих і спортивно-масових заходів. Було оновлено зміст нормативних навчальних дисциплін, уведено в навчальний процес спеціально розроблені елективні курси: «Інноваційні технології зі здоров’язбережувальної професійної діяльності» та «Сучасні технології з рухової активності, фітнесу та здоров’я». Проводилися «круглі столи», «технологічні практикуми». Студенти розробляли діагностувальні картки з оцінки та самооцінки індивідуального стану здоров’я; вправи з розвитку кардіореспіраторної системи організму; проводили профілактику захворювань і надавали долікарську допомогу; залучалися до науково-дослідної діяльності.
10. На завершальному – рефлексивно-оцінному – етапі студенти занурювалися в активну здоров’язбережувальну професійну діяльність: брали участь в організації позашкільної здоров’язбережувальної діяльності; проводили моніторинг стану здоров’я та здоров’язбережувальної діяльності; діагностували стан фізичного розвитку і фізичної підготовленості та здоров’язбереження учнів; здійснювали психологічне розвантаження учасників навчального процесу. Під час педагогічної практики проводили ділові i рольові ігри, соціально-психологічні тренінги, заняття-тренінги, бесіди з елементами гри тощо.
11. Як засвідчили результати прикінцевого етапу експерименту, реалізація розробленої моделі та експериментальної методики позитивно вплинула на рівні підготовленості майбутніх учителів фізичної культури до здоров’язбережувальної професійної діяльності. Так, в експериментальній групі високого рівня досягли 32 % студентів (було 13 %), достатнього – 42 % (було – 23 %). У контрольній групі високого рівня досягли 15 % студентів (було – 12 %), достатнього – 26 % (було – 22 %). Розбіжності між результатами експериментальної і контрольної груп за критеріями Пірсона і Колмогорова-Смірнова по завершенні формувального етапу експерименту мали достовірний характер.
Перспективу подальших наукових пошуків убачаємо в дослідженні підготовки майбутніх магістрів із фізичного виховання та менеджерів освіти до організації здоров’язбережувальної діяльності зі студентами вишів та в позашкільній освіті.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Абаскалова Н. П. Теория и практика формирования здорового образа жизни учащихся и студентов в системе «школа – вуз»: автореф. дисс. … д-ра пед. наук: 13.00.01 / Н. П. Абаскалова. – Барнаул, 2000. – 40 с.
2. Аверьянов А. Н. Системное познание мира: Методологические проблемы / А. Н. Аверьянов. – М. : Политиздат, 1987. – 263 с.
3. Адєєва О. В. Підготовка майбутніх учителів до валеологічного виховання учнів загальноосвітніх навчальних закладів: автореф. дис. … канд. пед. наук: 13.00.04 / О. В. Адєєва. – Одеса, 2009. – 20 с.
4. Аксьонова О. П. Формування фізичної культури учнів початкової школи в умовах диференційованого навчання: автореф. дис. … канд. пед. наук : 13.00.07 / О. П. Аксьонова. – Тернопіль, 2005. – 20 с.
5. Александер Ф. Человек и его душа: познание и врачевание от древности до наших дней / Ф. Александер, Ш. Селесник. – М. : Прогресс-культура, 1995. – 608 с.
6. Амонашвили Ш. А. Размышления о гуманной педагогике / Ш. А. Амонашвили. – М.: Изд-во фонда Шалвы Амонашвили, 1995. – 496 с.
7. Амосов Н. М. Энциклопедия Амосова / Н. М. Амосов. – Донецк : Сталкер, 2002. – 464 с. – (Алгоритм здоровья. Человек и общество).
8. Ананьев Б. Г. Избранные психологические труды / Б. Г. Ананьев. – М. : Педагогика, 1980. – 288 с.
9. Анатомия пилатеса / Р. Исаковиц, К. Клиппингер; пер. с англ. С. Э. Борич. – Минск : Попурри, 2012. – 240 с.
10. Анатомия йоги / Л. Каминофф; пер. с англ. С. Э. Борич. – Минск : Попурри, 2010. – 240 с.
11. Андрущенко В. П. Педагогічна освіта України в стратегії Болонського процесу / В. П. Андрущенко // Освіта України. – 2004. – № 13. – С. 4.
12. Аникеева Н. П. Психологический климат в коллективе / Н. П. Аникеева. – М. : Просвещение, 1989. – 224 с.
13. Анохин П. К. Философские аспекты теории функциональных систем / П. К. Анохин. – М. : Наука, 1978. – 217 с.
14. Апанасенко Г. Л. Медицинская валеология. (Избранные лекции) / Г. Л. Апанасенко, Л. А. Попова. – К. : Здоров'я, 1998. – 248 с.
15. Апанасенко Г. Л. Чому вимирають східні слов’яни / Г. Л. Апанасенко // Дзеркало тижня. – 2007. – 14-19 січ. (№ 1). – С. 15.
16. Асмолов А. Г. Личность как предмет психологического исследования / А. Г. Асмолов. – М. : Педагогика, 1984. – 158 с.
17. Ахвердова О. А. К исследованию феномена «Культура здоровья» в области профессионального образования / О. А. Ахвердова, В. А. Магин // Теория и практика физической культуры. – 2002. – № 9. – С. 5–7.
18. Ахмерова С. Г. Здоровый образ жизни и его формирование в процессе обучения / С. Г. Ахмерова //Профилактика заболеваний и укрепление здоровья. – 2001. – № 2 – С. 37–40.
19. Ашмарин Б. А. Теория и методика педагогических исследований в физическом воспитании : Пособие для студентов, аспирантов и преподавателей институтов физической культуры / Б. А. Ашмарин. – М. : ФиС, 1978. – 223 с.
20. Бабенкова Е. А. Глоссарий здоровья образовательных учреждений. Новые стандарты / Е. А. Бабенкова, Т. М. Параничева. – М. : ИЦ «Перспектива», 2012. – 96 с.
21. Бабич В. І. Підготовка майбутніх учителів фізичного виховання до формування культури здоров’я школярів: автореф. дис. … канд. пед. наук: 13.00.04 / В. І. Бабич. – Луганськ, 2006. – 20 с.
22. Бабушкин Г. Д. Управление формированием профессиональных умений у студентов физкультурного вуза в условиях спортивно-педагогической деятельности / Г. Д. Бабушкин, А. Н. Двоеглазов // Теория и практика физической культуры. – 2000. – № 5. – С. 11–12.
23. Байдак В. И. Формирование готовности студентов факультетов физической культуры к невербальному общению с учащимися на уроке : автореф. дисс. … канд. пед. наук: 13.00.04 / В. И. Байдак. – СПб, 1991. – 24 с.
24. Байкалова Л. В. Подготовка учителя физической культуры к формированию здорового образа жизни школьников средствами подвижных и спортивных игр : дисс. … канд. пед. наук: 13.00.08 / Л. В. Байкалова. – Барнаул, 2004. – 190 с.
25. Балл Г. О. Про психологічні засади формування готовності до професійної праці / Г. О. Балл // Психолого-педагогічні проблеми професійної освіти. – К., 1994. – С. 98–100.
26. Бальсевич В. К. Интеллектуальный вектор физической культуры человека (к проблеме развития физкультурного знания) / В. К. Бальсевич // Теория и практика физической культуры. – 1991. – № 7. – С. 37–41.
27. Барабанов А. Г. Высшее физкультурное образование : автореф. дисс. … д-ра пед. наук: 13.00.04 / А. Г. Барабанов. – М., 1996. – 48 с.
28. Барашков С. А. Формирование готовности студентов ВУЗов к здоровьесберегающей деятельности при профессиональной подготовке : автореф. дисс. … канд. пед. наук: 13.00.08 / С. А. Барашков. – Самара, 2008. – 20 с.
29. Барсукова Н. К. Состояние здоровья и образ жизни современных подростков : м-лы междунар. конгр. [«Здоровье, обучение, воспитание детей и молодёжи в XXI веке»] / Н. К. Барсукова, П. И. Храмцов. – М., 2004. – С. 116–117.
30. Бахтин М. М. Из жизни идей / М. М. Бахтин. – М. : Лабиринт, 1995. – 151 с.
31. Бахтин М. М. Философская культура ХХ века / М. М. Бахтин. – СПб., 1991. – Вып. 1. – 128 с.
32. Башавець Н. А. Культура здоров’язбереження у питаннях та відповідях [навчальний посібник] / Н. А. Башавець. – Одеса : видавець Букаєв Вадим Вікторович, 2010 . – 272 с.
33. Башавець Н. А. Проблема застосування здоров’язбережувальних технологій у вищих навчальних закладах : м-ли ІІ міжнар. електор. наук.-практ. конф. [«Психолого-педагогічні та медико-біологічні питання організації занять у фізичному вихованні та спорті»], (29 квітня 2011 р.). – Одеса : видавець Букаєв Вадим Вікторович, 2011. – С. 244–246.
34. Бэкон Ф. О поддержании здоровья [Соч. в 2-х т.] / Ф. Бэкон; Пер., общ. ред. и вступ. статья А. Л. Субботина. – М. : Мысль, 1971. – Т. 2. – 424 с.
35. Белкина Н. В. Физическая культура как составляющая здоровьесберегающего образования в вузе : м-лы Всерос. науч. конф. [«Физическая культура и спорт в современном обществе»] – Хабаровск : Изд-во ДВГАФК, 2003. – С. 17–20.
36. Белова Л. В. Подготовка будущих специалистов по физической культуре к осуществлению здоровьесберегающей педагогической деятельности : дисс. … канд. пед. наук: 13.00.08 / Л. В. Белова. – Ставрополь, 2011. – 200 с.
37. Беспалько В. П. Педагогика и прогрессивные технологии обучения / В. П. Беспалько. – М. : Ин-т проф. обр. РАО, 1995. – 336 с.
38. Бех І. Д. Виховання особистості : у 2 кн. / І. Д. Бех. – К. : Либідь, 2003. – Кн. 1 : Особистісно орієнтований підхід: теоретико-технологічні засади. –280 с.
39. Бех І. Д. Виховання особистості : у 2 кн. / І. Д Бех. – К. : Либідь, 2003. – Кн. 2 : Особистісно орієнтований підхід: науково-практичні засади. – 344 с.
40. Бех І. Д. Психологічні джерела виховної майстерності : навч. посібник / І. Д. Бех. – К. : Академвидав, 2009. – 248 с.
41. Бех І. Д. Технологія відповідного виховного процесу / І. Д. Бех // Теоретико-методичні проблеми виховання дітей та учнівської молоді. – Київ-Житомир, 2003. – Вип. 5. – Кн. 1. – С. 6–16.
42. Бібік Н. М. Компетентнісний підхід: рефлексивний аналіз застосування / Н. М. Бібік // Компетентнісний підхід у сучасній освіті: світовий досвід та українські перспективи: бібліотека з освітньої політики / Під заг. ред О. В. Овчарук. – К. : К.І.С., 2004. – С. 47–52.
43. Біда О. А. Підготовка вчителів до екологічного виховання молодших школярів на уроках природознавства : [для вчителів початкових класів і студ. пед. фак-тів] / О. А. Біда; Уманський держ. педагогічний ун-т ім. Павла Тичини. – К. : Науковий світ, 2000. – 44 с.
44. Блауберг И. В. Становление и сущность системного похода / И. В. Блауберг, Э. Г. Юдин. – М. : Наука, 1973. – 270 с.
45. Бобрицька В. І. Сучасний стан розроблення у психолого-педагогічних дослідженнях проблеми формування здорового способу життя майбутнього вчителя / В. І. Бобрицька // Рідна школа. – 2005. – № 6. – С. 15–18.
46. Бобрицька В. І. Теоретичні і методичні основи формування здорового способу життя у майбутніх учителів у процесі вивчення природничих наук : автореф. дис. … д-ра пед. наук: 13.00.04 / В. І. Бобрицька. – К., 2006. – 40 с.
47. Богданова І. М. Технології в освіті: теоретико-методологічний аспект : [монографія] / І. М. Богданова. – Одеса : ТЕС, 1999. – 146 с.
48. Богданова І. М. Соціальна педагогіка : навч. посіб. / І. М. Богданова. – 2-ге вид., перероб. і доп. – Харків : Бурун Книга, 2011 – 160 с.
49. Богданова І. М. Характеристика засобів підготовки майбутнього педагога до професійної діяльності : International Forum [“Modern Tendencies in the Pedagogical Science of Ukraine and Israel: The Way to Integration”]. – Israel : Ariel University Center of Samaria Ariel, 2010. – Р. 18-21.
50. Богініч О. Особливості підготовки майбутніх педагогів до фізкультурно-оздоровчої роботи з дошкільниками / О. Богініч. // Наукові записки Тернопільського державного педагогічного університету ім. В. Гнатюка: Серія: Педагогіка. – 2004. – № 4. – С.108–111.
51. Богуш А. М. Наступність дошкільної і початкової ланок освіти / А. М. Богуш // Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету ім. В. Гнатюка. Серія: Педагогіка. – 2006. – № 2. – С. 58–61.
52. Богуш А. М. Педагогічні виміри Василя Сухомлинського в сучасному освітньому просторі : монографія / А. М. Богуш. – К. : Видавничий Дім «Слово», 2008. – 272 с.
53. Бойко А. М. Оновлена парадигма виховання: шляхи реалізації / А. М. Бойко. – К. : ІЗМН, 1996. – 232 с.
54. Бойченко Т. Є. Формування в учнів середньої школи системи знань про здоров'я людини : дис. … канд. пед. наук: 13.00.04 / Т. Є. Бойченко. – К., 1994. – 257 с.
55. Болонський процес: проблеми, тенденції, перспективи / Уклад. В. П. Бех, Ю. Л. Маліновський, за ред. акад. В. П. Андрущенка. – К. : Вид-во НПУ ім. М. П. Драгоманова, 2004. – 221 с.
56. Большой толковый психологический словарь : [В 2-х т. / автор-сост. Ребер Артур; перевод с англ.]. – М. : Вече, АСТ, 2000. – Т. 1. – 592 с.
57. Бондар В. І. Теорія і технологія управління процесом навчання в школі / В. І. Бондар. – К. : АПН України; НПУ ім. М. П. Драгоманова, 2004. – 192 с.
58. Бондаревская Е. В. Смыслы и стратегии личностно ориентированного воспитания / Е В. Бондаревская // Педагогика. – 2001. – № 1. – С. 17–24.
59. Бондаренко М. П. Організація і виховання студентського колективу / М. П. Бондаренко. – К. : Вища школа, 1979. – 69 с.
60. Бондин В. И. Здоровьесберегающие технологии в системе высшего педагогического образования / В. И. Бондин // Теория и практика физической культуры. – 2004. – № 10. – С. 15–18.
61. Бородiн Ю. А. Сучаснi проблеми фiзичної культури у формуваннi здоров’я нації / Ю. А. Бородiн, В. Б. Добровольський, О. О. Мальцев, Г. І. Сухорада // Физическое воспитание студентов творческих специальностей : сб. науч. тр. – Харьков, 2002. – № 6. – С. 43–56.
62. Босак О. В. Концепція якості освіти – центральна категорія освіти політики держави / О. В. Босак // Науковий вісник національного лісотехнічного університету України. – Л., 2006. – Вип. 16.2. – С. 320–324.
63. Брехман И. И. Валеология – наука о здоровье / И. И. Брехман. – [2-е изд., доп., перераб]. – М. : ФиС, 1990. – 208 с.
64. Булич Е. Г. Современные достижения науки о здоровье / Е. Г. Булич // Теория и практика физической культуры. – 2004. – № 1. – С. 62–63.
65. Буряк В. К. Формування методологічної культури майбутнього вчителя / В. К. Буряк // Рідна школа. – 2005. – № 2. – С. 3–7.
66. Боришевський М. Й. Моральна саморегуляція поведінки особистості: понятійний апарат / М. Й. Боришевський. – К, 1993. – 23 с.
67. Вавилов Ю. П. Профессионально-личностное становление учителя начальных классов на стадии обучения в педагогическом вузе : автореф. дисс. … д-ра пед. наук: 13.00.08 / Ю. П. Вавилов. – М., 2005. – 36 с.
68. Вайнер Э. Н. Образовательная среда и здоровье учащихся / Э. Н. Вайнер // Валеология. – 2003. – № 2. – С. 35–39.
69. Вакуленко О. В. Здоровий спосіб життя як соціально-педагогічна умова становлення особистості у підлітковому віці: автореф. дис. … канд. пед. наук: 13.00.05 / О. В. Вакуленко. – К., 2001 – 24 с.
70. Валеологія: навч. посібник для студентів вищих закладів освіти: В 2-х ч. / Бобрицька В. І., Гладкий С. О., Гриньова М. В. та ін. / За ред. В. І. Бобрицької. – Полтава : ТОВ "Поліграфічний центр "Скайтек", 2000. – 306 с.
71. Васьков Ю. В. Управління фізичним вихованням в загальноосвітньому навчальному закладі / Ю. В. Васьков, І. М. Пашков. – Харків : ТОРСІНГ ПЛЮС, 2006. – 192 с.
72. Вахрушева Т. Ю. Теоретичні аспекти активних методів навчання. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/PPMB/texts/2008-03/08vtyaml.pdf
73. Ващенко О. М. Формування умінь і навичок здорового способу життя учнів 1-4 класів шкіл-інтернатів : автореф. дис. … канд. пед. наук: 13.00.07 / О. М. Ващенко. – К., 2007. – 20 с.
74. Великий тлумачний словник сучасної української мови / Укл. і гол. ред. В. Т. Бусел. – К. : ВТФ Перун, 2001. – 1440 с.
75. Выготский Л. С. Педагогическая психология / Л. С. Выготский. – М. : Педагогика-Пресс, 1996. – 534 с.
76. Виленский М. Я. Феномен ценности здоровья в развитии личности студента / М. Я. Виленский, О. Ю. Масалов // Педагогика здоровья. – 2009. – № 2. – С. 2–7.
77. Виленский М. Я. Физическая культура как базовый компонент профессионально-личностного развития учителя / М. Я. Виленский, В. С. Макеева // Педагогическое образование и наука. – 2003. – № 3. – С. 10–15.
78. Винничук Л. В заботах о здоровье: Медицина в Греции. Медицина в Риме / Л. Винничук // Люди, нравы и обычаи Древней Греции и Рима; Пер. с польск. В. К. Ронина. – М. : Высш. школа, 1988. – С. 237–251.
79. Витун Е. В. Формирование готовности к здоровому образу жизни у студентов нефизкультурных вузов на основе ценностных ориентаций: автореф. дисс. … канд. пед. наук: 13.00.08 / Е. В. Витун. – Магнитогорск, 2007. – 24 с.
80. Высоцкий С. Е. Формирование социально-психологического климата студенческой группы как средство становления профессионально-педагогических качеств будущего учителя: автореф. дисс. … канд. пед. наук: 13.00.01 / С. Е. Высоцкий. – Волгоград, 1993. – 15 с.
81. Вишневський О. Концепція демократизації українського виховання / О. Вишневський // Концептуальні засади демократизації та реформування освіти в Україні. Педагогічні концепції. – К. : Школяр, 1997. – С. 78–122.
82. Вища освіта і Болонський процес: навч. посіб. для студ. вузів / М. Ф. Дмитриченко, Б. І. Хорошун, О. М. Язвінська, В. Д. Данчук. – К. : Знання України, 2006. – 440 с.
83. Вільчковський Е. С. Професійна спрямованість підготовки фахівців з фізичного виховання / Е. С. Вільчковський // Розвиток педагогічної і психологічної наук в Україні (1992-2002): збірник наук. праць до 10-річчя АПН України. – Харків : ОВС, 2002. – С. 301–309.
84. Волкова Н. П. Професійно-педагогічна комунікація : [навч. посібник] / Н. П. Волкова. – К. : ВЦ «Академія», 2006. – 256 с.
85. Волков В. Л. Розвиток фізичних здібностей у системі фізичної підготовки : монографія / В. Л Волков. – К. : Освіта України, 2011. – 420 с.
86. Володина В. С. Формирование профессиональной готовности будущих учителей физической культуры посредством активных методов обучения: дисс. … канд. пед. наук: 13.00.04 / В. С. Володина. – Красноярск, 2007. – 162 с.
87. Волошенко О. В. Формування готовності майбутнього вчителя до педагогічної творчості в умовах коледжу: дис. … канд. пед. наук: 13.00.04./ О. В. Волошенко. – К., 2000. – 155 с.
88. Волошин О. Р. Проблема збереження здоров’я учнів в освіті в умовах її модернізації / О. Р. Волошин // Реалізація здорового способу життя – сучасні підходи / За заг. ред. М. Лук’янченка, Ю. Шкребтія, Е. Боляха, А. Матвєєва. – Дрогобич : КОЛО, 2005. – С. 119–123.
89. Воронін Д. Є. Формування здоров’язберігаючої компетентності студентів вищих навчальних закладів засобами фізичного виховання : дис. … канд. пед. наук: 13.00.07 / Д. Є. Воронін. – Херсон, 2006. – 225 с.
90. Вундт В. Очерк психологии / В. Вундт; пер. с немец. Г. А. Паперна; изд. Ф. Павленкова. – СПб., 1896. – 227 с.
91. Габриелян К. Г. 500 тестов по дисциплине «Физическая культура» / К. Г. Габриелян, Б. В. Ермолаев. – М. : ФиС, 2006. – 122 с.
92. Гадецький М. В. Організація навчального процесу в сучасній школі : навч.-метод. посібник для вчителів, керівників навчальних закладів, слухачів ІПО / М. В. Гадецький, Т. М. Хлєбнікова. – Харків : Веста: ТОВ “Ранок”, 2004. – 136 с.
93. Генсерук Г. Р. Підготовка майбутніх учителів фізичної культури до застосування інформаційних технологій у професійній діяльності : автореф. дис. … канд. пед. наук: 13.00.04 / Г. Р. Генсерук. – Тернопіль, 2005. – 20 с.
94. Геращенко И. Г. Конфликты – реалии сегодняшней школы / И. Г. Геращенко // Физическая культура в шоле. – 2001. – № 2. – С. 58–59.
95. Гиппократ. Ибранные произведения / Гиппократ [Электронный ресурс]. – Режим доступу : http: // i-patriot.come / node/ 5
96. Гогулан М. Система здоровья НИШИ / М. Гогулан – К. : Здоров’я, 1996. – 178 с.
97. Голіков О. Б. Підготовка майбутніх учителів до організації позакласної дозвіллєвої діяльності страшокласників : дис. … канд. пед. наук: 13.00.04 / О. Б. Голіков.  Бердянськ, 2007.  207 с.
98. Голобородько Г. П. Формування поняття здорового способу життя в учнів основної школи : автореф. дис. … канд. пед. наук: спец. 13.00.01 / Г. П. Голобородько. – Х., 1997. – 17 с.
99. Гончаренко М. С. Духовність молодого покоління України та формування культури здоров’я / Гончаренко М. С., Васильєва Л. В., Коновалова О. О. // м-ли конф. з міжнар. участю [«Валеологія: перші досягнення та перспективи»]. – К., 2005. – С. 17.
100. Гончаренко С. Український педагогічний словник./ С. Гончаренко. – К. : Либідь, 1997. – 376 с.
101. Гончаренко С. У. Методика навчання і наукових досліджень у вищій школі / С. У. Гончаренко. – К. : Вища школа, 2003. –323 с
102. Горащук В. П. Культура здоровья – современное направление в системе образования / Горащук В. П. // м-лы ІІ Межд. научн.-практ. конф. [«Олимпийский спорт, физическая культура, здоровье нации в современных условиях»]. – Луганск : ОА ЛОО НОК Украины, 2005. – С. 271–283.
103. Горащук В. П. Формування культури здоров’я студентів педагогічного університету / Горащук В. П. // Творча особистість учителя: проблеми теорії і практики : зб. наук. праць / Редкол. Гузій Н. В. (відп. ред.) та інші. – К. : НПУ, 2001. – Вип. 5. – С. 177–182.
104. Горащук В. П. Формирование культуры здоровья школьников (теория и практика) : монография / В. П. Горащук. – Луганск : Альма-матер, 2003. – 376 с.
105. Горбунова С. М. Валеологія: філософсько-антропологічні аспекти : автореф. дис. … канд. філос. наук: 09.00.04 / С. М. Горбунова. – Сімферополь, 2000. – 20 с.
106. Гримблат С. О. Здоровьясберегающие технологии в подготовке специалистов : [учебно-методическое пособие] / С. О. Гримблат, В. П. Зайцев, С. И. Крамской. – Харьков : Коллегиум, 2005. – 184 с.
107. Данилко М. П. Формування готовності до професійної діяльності майбутніх вчителів фізичної культури : автореф. дис. … канд. пед. наук: 24.00.02 / М. П. Данилко. – Луцьк, 2000. – 19 с.
108. Демінська Л. О. Міжпредметні зв’язки у процесі професійної підготовки майбутніх учителів фізичної культури: дис. … канд. пед. наук: 13.00.04 / Л. О. Демінська. – Донецьк, 2004. – 245 с.
109. Деминский А. Ц. Основы теории и методики физического воспитания / А. Ц. Деминский. – Донецк, 1995. – 520 с.
110. Деминский А. Ц. Методические основы оздоровительной физической культуры / А. Ц. Деминский, Ж. К. Холодов, В. С. Кузнєцов. – Донецк, 2001. – 67 с.
111. Денисова Л. В. Измерения и методы математической статистики в физическом воспитании и спорте : учебное пособие для вузов / Л. В. Денисова, И. В. Хмельницкая, Л. А. Харченко. – К. : Олимп. лит-ра, 2008. –127 с.
112. Державний стандарт базової і повної середньої освіти (затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.04 № 24) // Освіта України. – 2004. – №5. – С. 1–13.
113. Державний стандарт початкової загальної освіти (затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 16 листопада 2000 р. № 1717) // Освіта України. Нормативно-правові документи. – К. : Міленіум, 2001. – С. 163–213.
114. Джуринский П. Б. Аэробные упражнения в системе оздоровительного физического воспитания студентов высших учебных заведений : [учебное пособие] / П. Б. Джуринский, А. Г. Харасанджианц. – Одесса : ЮГПУ им. К. Д. Ушинского, 2008. – 94 с.
115. Джуринский П. Б. Профессиональная подготовка будущих учителей физической культуры к здоровьесберегающей деятельности по когнитивному компоненту / П. Б. Джуринский // Образование. Наука. Инновации: Южное измерение (научн.-образов. журнал). – Ростов-на-Дону : Южный федеральный университет. – №1 (27). – 2013. – С. 58–66.
116. Джуринський П. Б. Сущность профессиональной готовности специалистов по физической культуре : матеріали міжн. наук.-практ. конф. [«Проблеми реабілітації»], (4 квітня 2008 р.). – Одеса : ПДПУ ім. К. Д. Ушинського, 2008. – С. 23–32.
117. Джуринский П. Б. Уровни сформированности подготовленности будущих учителей физической культуры к здоровьесберегающей профессиональной деятельности по оздоровительно-поведенческому критерию / П. Б. Джуринский // Вестник Челябинского государственного университета. – 2012. – № 11. – С. 48–58.
118. Джуринский П. Б. Формирование подготовленности будущих учителей физической культуры к здоровьесберегающей деятельности по оценочно-результативному критерию / П. Б. Джуринский // Образование. Наука. Инновации: Южное измерение (научн.-образов. журнал). – Ростов-на-Дону: Южный федеральный университет. – № 6 (26). – 2012. – С. 11–19.
119. Джуринський П. Б. Аналіз змісту професійної підготовки майбутніх учителів фізичної культури до здоров’язбережувальної діяльності : матеріали міжн. наук.-практ. конф. [«Актуальні проблеми розвитку спорту для всіх: досвід, досягнення, тенденції»], (25-27 жовтня 2012 р.). – Тернопіль, 2012. – С. 360–364.
120. Джуринський П. Б. Аналіз навчальних модулів підготовки майбутніх учителів фізичної культури до здоров’язбережувальної професійної діяльності / П. Б. Джуринський // Науковий вісник Південноукраїнського національного педагогічного університету імені К. Д. Ушинського (зб. наук. праць). – Одеса : ПНПУ імені К. Д. Ушинського, 2011. – № 5–6. – С. 116–125.
121. Джуринський П. Б. Вивчення закономірностей розвитку фізичної і функціональної працездатності учнів під час виконання оздоровчих аеробних вправ. / П. Б. Джуринський // Наука і освіта. – 2010. – № 6. – С. 64–68.
122. Джуринський П. Б. Вивчення змісту дисциплін професійної та практичної підготовки майбутніх учителів фізичної культури до здоров’язбереження учнів / П. Б. Джуринський // Науковий вісник Південноукраїнського національного педагогічного університету імені К. Д. Ушинського (зб. наук. праць). – Одеса : ПНПУ імені К. Д. Ушинського, 2011. – № 5–6. – С. 93–104.
123. Джуринський П. Б. Визначення стану мотивації до здоров’язбере-жувальної діяльності у майбутніх учителів фізичної культури / П. Б. Джуринський // Вісник Черкаського національного університету (зб. наук. праць). – [Серія «Педагогічні науки»]. – № 34 (247). – 2012. – С. 38–44.
124. Джуринський П. Б. Визначення технологічних критеріїв підготовленості майбутніх фахівців фізичного виховання до здоров’язбережувальної освіти школярів / П. Б. Джуринський // Наука і освіта. – 2011. – № 2. – С. 15–20.
125. Джуринський П. Б. Експериментальна модель підготовки майбутніх учителів фізичної культури до здоров’язбережувальної професійної діяльності / П. Б. Джуринський // Наука і освіта. – 2012. – № 8. – С. 56–61.
126. Джуринський П. Б. Інформаційна значущість компонентів професійної підготовленості / П. Б. Джуринський // Наука і освіта. – 2010. – № 4–5. – С. 156–160.
127. Джуринський П. Б. Компоненти підготовленості до здоров’язбережувальної професійної діяльності майбутніх учителів фізичної культури / П. Б. Джуринський // Вісник національної академії державної прикордонної служби України. – [електронне наукове фахове видання]. – 2012. – Вип. 5. – Режим доступу до журн. : http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/Vnadps/2012_5/12dpbufk.pdf‎
128. Джуринський П. Б. Критерії професійної готовності майбутніх учителів фізичної культури до здоров’язбережувальної діяльності : матеріали міжн. наук.-практ. конф. [«Фізична культура і здоров’я людини: історія, сьогодення, майбутнє (до 100–річчя першого київського диплома вчителя фізичної культури)»], (18-19 жовтня 2012 р.). – К. : Київ, у-нт ім. Б. Грінченка, 2012. – С. 115–124.
129. Джуринський П. Б. Культура здоров’я і культура руху – як підсумок взаємодії природних і соціальних якостей людської тілесності / П. Б. Джуринський // Науковий вісник Південноукраїнського національного педагогічного університету імені К. Д. Ушинського (зб. наук. праць). – Одеса : ПНПУ імені К.Д. Ушинського, 2011. – № 1–2. – С. 145–155.
130. Джуринський П. Б. Методичні поради щодо фізичного самовдосконалення учнів середніх класів / П. Б. Джуринський // Наша школа. – 2004. – № 5–6. – С. 48–53.
131. Джуринський П. Б. Науково-теоретичний та практичний компоненти професійної підготовленості майбутніх учителів фізичної культури до здоров’язберігаючої освіти школярів / П. Б. Джуринський // Науковий вісник Південноукраїнського національного педагогічного університету імені К. Д. Ушинського (зб. наук. праць). – Одеса : ПНПУ імені К. Д. Ушинського, 2011. – № 1–2. – С. 155