ТЕОРЕТИЧНІ ТА МЕТОДИЧНІ ЗАСАДИ КУЛЬТУРОЛОГІЧНОЇ ПІДГОТОВКИ КУРСАНТІВ ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ МВС УКРАЇНИ

Краткое описание

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ЧЕРНІГІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ Т.Г. ШЕВЧЕНКА

На правах рукопису

ЗЕЛЕНСЬКА ОЛЕНА ПІМЕНІВНА

УДК 351.74:378.015.31:008

ТЕОРЕТИЧНІ ТА МЕТОДИЧНІ ЗАСАДИ
КУЛЬТУРОЛОГІЧНОЇ ПІДГОТОВКИ КУРСАНТІВ ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ МВС УКРАЇНИ

13.00.04 – теорія і методика професійної освіти

Дисертація
на здобуття наукового ступеня
доктора педагогічних наук

Науковий консультант
СИДОРЕНКО ВІКТОР КОСТЯНТИНОВИЧ
член-кореспондент НАПН України,
доктор педагогічних наук, професор

ЧЕРНІГІВ – 2013

ЗМІСТ
ВСТУП ………………………………………………………………….. 4
РОЗДІЛ 1
СТАН І ПРОБЛЕМИ КУЛЬТУРОЛОГІЧНОЇ ПІДГОТОВКИ
КУРСАНТІВ ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ МВС УКРАЇНИ …...
14
1.1. Психолого-педагогічні та філософські передумови
культурологічної підготовки фахівців у системі вищої освіти …………...
14
1.2. Сучасний стан вирішення проблеми культурологічної
підготовки в системі навчальних закладів України ……………………….
53
Висновки до першого розділу ………………………………………… 83
РОЗДІЛ 2
МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕННЯ КУЛЬТУРОЛОГІЧНОЇ ПІДГОТОВКИ КУРСАНТІВ ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ МВС УКРАЇНИ ……………………………………………………………...

85
2.1. Загальна методика проведення дисертаційного дослідження …. 85
2.2. Емпіричні та теоретичні методи дослідження …………………... 91
Висновки до другого розділу ………………………………………… 104
РОЗДІЛ 3
ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ КУЛЬТУРОЛОГІЧНОЇ ПІДГОТОВКИ КУРСАНТІВ ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ МВС УКРАЇНИ …
108
3.1. Принципи та педагогічні умови організації культурологічної підготовки курсантів вищих навчальних закладів МВС України ………...
108
3.2. Визначення особливостей розвитку культурологічної
компетентності майбутнього фахівця МВС України ……………………..
143
3.3. Полікультурна підготовка курсантів вищих навчальних
закладів МВС України ………………………………………………………
156
3.4. Обґрунтування концепції культурологічної підготовки курсантів вищих навчальних закладів МВС України ……………………..
172
Висновки до третього розділу ……………………………………….. 188
РОЗДІЛ 4
МОДЕЛЮВАННЯ КУЛЬТУРОЛОГІЧНОЇ ПІДГОТОВКИ КУРСАНТІВ ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ МВС УКРАЇНИ ….
191
4.1. Визначення особливостей моделювання культурологічної підготовки майбутніх фахівців МВС України ……………………………..
191
4.2. Обґрунтування основних структурних компонентів культурологічної підготовки майбутніх фахівців МВС України …………
210
4.3. Обґрунтування критеріїв, показників та рівнів культурологічної підготовки курсантів вищих навчальних закладів МВС України ………...
227
Висновки до четвертого розділу ……………………………………… 247
РОЗДІЛ 5
МЕТОДИЧНІ АСПЕКТИ КУЛЬТУРОЛОГІЧНОЇ ПІДГОТОВКИ В СИСТЕМІ ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ МВС УКРАЇНИ ……...
250
5.1. Визначення змісту, форм та методів культурологічної підготовки курсантів ………………………………………………………...
250
5.2. Засоби сприяння розвитку культурологічної компетенції курсантів у процесі вивчення іноземної мови ……………………………..
269
5.3. Методика культурологічної підготовки курсантів вищих навчальних закладів МВС України …………………………………………
287
Висновки до п’ятого розділу ………….………………………………. 330
РОЗДІЛ 6
ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА ПЕРЕВІРКА ЕФЕКТИВНОСТІ КУЛЬТУРОЛОГІЧНОЇ ПІДГОТОВКИ КУРСАНТІВ ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ МВС УКРАЇНИ ……………………………...

333
6.1. Організація та проведення констатувального етапу
дослідження ………………………………………………………………….
333
6.2. Результати формувального експерименту та рекомендації з культурологічної підготовки курсантів вищих навчальних закладів
МВС України ………………………………………………………………...

358
Висновки до шостого розділу ………………………...……………….. 378
ВИСНОВКИ ……………………………………………………………. 381
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ……………………………… 390
ДОДАТКИ ………………………………………………………………. 462

ВСТУП

Актуальність теми. В усіх сферах життєдіяльності людини відбуваються докорінні зміни, які стосуються широкого спектру відносин суспільства та особистості. З одного боку, ці відносини стають більш жорсткими і вимагають конкурентоспроможності всіх суб'єктів цих відносин, з іншого, уможливлюють вільне самовизначення, самореалізацію людини на основі адекватного вибору способів вирішення власних проблем. Найближче соціокультурне оточення людини є потужним чинником як загального, так і професійного розвитку особистості.
Сьогодні країні потрібні не просто фахівці, а люди, здатні формувати громадянське суспільство на основі толерантного ставлення до особистості, врахування особливостей її соціокультурного розвитку. Тому так гостро стоїть завдання становлення нової освітньої системи, в якій вузькопрофесійний підхід у підготовці майбутнього фахівця не буде пріоритетним напрямом, що поступово втрачає "людське обличчя" та перетворюється на структурний елемент системи, який діє відповідно заданого алгоритму.
Культурологічна парадигма з її орієнтацією на особистість, на розуміння найважливіших факторів соціального буття та існування людства в цілому, її чуттєві витоки в людині повинна забезпечити новий напрям розвитку професійної освіти. Культурологічна парадигма в освіті передбачає зміну пріоритетів, перенесення центру уваги на особистість майбутнього фахівця, його культуру, професіоналізм, знання та вміння, якими він володіє, перетворення навчання із самоцілі на засіб його професійного розвитку і самовдосконалення.
Актуальність культурологічної підготовки майбутнього фахівця МВС України зумовлена процесами модернізації, що відбуваються в сучасному світі та освіті. Виникли умови, в яких особистість уперше усвідомила себе частиною світової культури, де на основі діалогу культур вона пізнає себе у своїй культурі, примножуючи культуротворчий досвід людства. Отже у процесі культурологічної підготовки стане можливим діалог особистостей, націй, народів, особи і суспільства.
Розробкою наукових основ вищої професійно-педагогічної освіти в Україні займаються І. Волощук, А. Грітченко, Н. Дем’яненко, М. Євтух, В. Кремень, В. Кузьменко, В. Луговий, Е. Лузік, В. Майборода, В. Манько, М. Пригодій, В. Сидоренко, О. Сухомлинська та ін. Науковий інтерес викликають дослідження, пов’язані зі становленням і розвитком професійної освіти, підготовкою кадрів різного профілю. Це дослідження В. Андросюка, А. Бєляєвої, Я. Бондаренка, Г. Боярка, І. Ващенка, А. Галімова, Н. Горбача, Л. Казміренка, О. Лопутько В. Тюріної, Г. Юхновець та ін.
Проблема вдосконалення культурологічної підготовки майбутніх фахівців розглянута в роботах В. Антофійчука [16], В. Багацького [32], B. Библера [60], В. Виткалова та О. Граба [121], О. Вознюка [123], В. Гурої [168], Б. Єрасова [194], В. Залеського [213], Л. Зеліско [264], Т. Зюзіної [272], М. Каранди [294], Н. Колеснікової [315], В. Компанієць [319], Л. Кондрацької [320], Л. Маслака [400], В. Маслова [403], Г. Філіпчука [612], С. Чабаненка [640].
Здійснено аналіз стану культурологічної підготовки курсантів вищих навчальних закладів МВС України, який дозволив виявити низку суперечностей між:
– потребою суспільства у кваліфікованих спеціалістах, які мають високий рівень професійної майстерності, та традиційним змістом професійної підготовки фахівців МВС України;
– традиційною системою підготовки майбутніх фахівців МВС України і потребою запровадження новітніх технологій та підходів навчання з урахуванням процесів євроінтеграції та формування полікультурного світу;
– необхідністю підготовки курсантів з достатнім рівнем культурологічної підготовки та відсутністю належної науково обґрунтованої та експериментально перевіреної методики підготовки майбутніх фахівців МВС України за цим напрямом.
Актуальність проблеми і необхідність її розв’язання на теоретичному та методичному рівнях зумовили вибір теми дисертаційного дослідження "Теоретичні та методичні засади культурологічної підготовки курсантів вищих навчальних закладів МВС України".
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами.
Дисертаційне дослідження виконувалось відповідно до тематичного плану науково-дослідної роботи кафедри професійної освіти та безпеки життєдіяльності Чернігівського національного педагогічного університету імені Т.Г. Шевченка і спрямоване на вдосконалення професійної підготовки майбутніх фахівців, а також є складовою частиною комплексної теми факультету психології Львівського державного університету внутрішніх справ «Психолого-педагогічні умови розвитку освітнього простору держави” (№ 0112U007494).
Тему дисертації затверджено на засіданні вченої ради ДВНЗ "Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди" (протокол № 7 від 7 грудня 2009 року) та узгоджено в Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології АПН України (протокол № 1 від 23 лютого 2010 року).
Мета і завдання дослідження. Мета дослідження – розробити, обґрунтувати та експериментально перевірити теоретико-методичні основи культурологічної підготовки курсантів вищих навчальних закладів МВС України.
Реалізація поставленої мети передбачає вирішення таких завдань:
– здійснити аналіз наукової літератури з проблеми культурологічної підготовки курсантів вищих навчальних закладів і визначити напрями, що потребують подальших досліджень;
– конкретизувати зміст поняття "культурологічна підготовка курсантів вищих навчальних закладів МВС України";
– розкрити принципи та педагогічні умови культурологічної підготовки курсантів вищих навчальних закладів МВС України;
– розробити концепцію та модель культурологічної підготовки курсантів вищих навчальних закладів МВС України;
– охарактеризувати особливості методики культурологічної підготовки курсантів вищих навчальних закладів;
– визначити компоненти, критерії, показники та рівні культурологічної підготовки курсантів вищих навчальних закладів МВС України;
– експериментально перевірити ефективність культурологічної підготовки курсантів вищих навчальних закладів МВС України.
Об’єкт дослідження – професійна підготовка майбутніх фахівців МВС України.
Предмет дослідження – теоретико-методичні засади культурологічної підготовки курсантів вищих навчальних закладів МВС України.
Методи дослідження. Для реалізації основних завдань дослідження на різних його етапах використано теоретичні та емпіричні методи:
– аналіз, синтез, порівняння та зіставлення – для визначення стану розкриття проблеми дослідження у філософській та психолого-педагогічній науковій літературі, вивчення нормативно-правових документів у сфері освіти, словників, енциклопедій, авторефератів, дисертацій, Інтернет-ресурсів, досвіду роботи науково-педагогічних працівників вищих навчальних закладів МВС України;
– моделювання та проектування – для виокремлення змісту, педагогічних умов, розробки моделі та відповідної процедури культурологічної підготовки курсантів вищих навчальних закладів МВС України;
– порівняння, класифікація, узагальнення – для визначення спільних характеристик об’єктів на основі опрацювання та інтерпретації теоретичних джерел з проблеми культурологічної підготовки у вищих навчальних закладах, державних стандартів вищої освіти, освітньо-кваліфікаційних характеристик бакалавра, спеціаліста та магістра, університетської документації (навчальні плани, робочі програми, навчально-методичні комплекси з курсів), результатів діяльності курсантів, визначення закономірностей фахової підготовки, формулювання висновків та рекомендацій;
– діагностування (опитування – анкетування, інтерв’ювання, бесіда, тестування; педагогічне спостереження, самоспостереження; експертне оцінювання) – для визначення рівня культурологічної підготовки курсантів вищих навчальних закладів МВС України, динаміки зміни окремих структурних компонентів у загальній структурі підготовки;
– педагогічний експеримент – для перевірки ефективності розробленої моделі та методики культурологічної підготовки курсантів вищих навчальних закладів МВС України, визначення кількісних і якісних показників культурологічної підготовки та динаміки її зміни на кожному етапі дослідження;
– математичної статистики – для опрацювання отриманих експериментальних даних і обчислення статистичних показників з метою перевірки ефективності впровадження у навчально-виховний процес вищого навчального закладу МВС України педагогічних умов, моделі та методики культурологічної підготовки курсантів (використання коефіцієнта рангової кореляції Спірмена);
– графічні (схеми, діаграми, таблиці) – для ілюстрації та порівняння результатів експерименту в графічних формах і таблицях.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що вперше:
– розроблено концепцію культурологічної підготовки курсантів вищих навчальних закладів МВС України;
– обґрунтовано педагогічні умови культурологічної підготовки курсантів вищих навчальних закладів МВС України, що виражено в трьохкомпонентній структурі (процесуальний компонент: створення можливостей кожному курсанту для виявлення і розвитку особистісних творчих культурологічних якостей шляхом використання методів активізації навчання, комбінування теоретичного навчання, практичних видів роботи та практики; наявність спеціально розробленого для курсантів вищих навчальних закладів МВС України методичного забезпечення (тематичний план, навчальні програми, навчальні посібники і методичні рекомендації з організації та проведення культурологічної підготовки); забезпечення реалізації принципів культурологічної підготовки курсантів вищих навчальних закладів МВС України; наявність творчої групи курсантів, об’єднаної спільними цілями, інтересами, цінностями; мотиваційний компонент: актуалізація потреби культурологічної підготовки курсантів вищих навчальних закладів МВС України; стимулювання і мотивація курсантів до отримання особистісно значущого освітнього продукту в галузі культурології; змістовий компонент: визначення обсягу знань, необхідних для засвоєння в межах культурологічної підготовки курсантів вищих навчальних закладів МВС України; відбір і структурування змісту психолого-педагогічних та професійних дисциплін на основі інтегративності та міждисциплінарності з акцентом на діяльність майбутнього фахівця МВС України);
– визначено компоненти (аксіологічний, процесуальний, когнітивний та управлінсько-регулятивний), критерії (потреба в культурологічному саморозвитку як провідної життєвої цінності, цілісне сприйняття концепції культурологічного розвитку та актуальних можливостей її доцільного професійного застосування, інтерес та потреба до творчого перетворення культуротворчого досвіду; прагнення до пізнання культурозначущого ідеалу, на основі цього здатність до рефлексії та пізнання самого себе, співвіднесення ідеалу культурного "Я" з реальним, психологічно грамотна самокорекція і самовдосконалення, прагнення постійного наближення та самоствердження себе в культурі; готовність до оволодіння культуровідповідними, особистісно-розвивальними психолого-педагогічними технологіями на культуротворчому рівні як найважливішими умовами формування професійної культури особистості; ступінь орієнтування в культурологічній, психолого-педагогічній, філософській, соціологічній інформації з питань розвитку особистості, її культури та інтелігентності; суб’єктність, авторство у визначенні цілей культурологічного саморозвитку, вироблення змісту та розробка засобів і форм професійної взаємодії в процесі культурологічної діяльності; співпраця фахівців системи МВС України та курсантів у процесі їх спільного культурологічного розвитку та пізнання культури; цілісність аксіологічно-змістовного та когнітивного аспектів особистісного розвитку, уміння на основі цього діагностувати та стимулювати власне культурологічне самовдосконалення) та показники культурологічної підготовки курсантів вищих навчальних закладів МВС України, на основі аналізу їх якісних і кількісних проявів встановлено три рівні підготовки (низький, середній та високий);
удосконалено:
– систему принципів культурологічної підготовки курсантів вищих навчальних закладів МВС України: вільного вибору індивідуального напряму культурологічної підготовки; забезпечення наступності культурологічної підготовки; відповідності культурологічної підготовки вимогам до особистості сучасного фахівця; відкритості культурологічної підготовки; розвивального потенціалу культурологічної підготовки; системності культурологічної підготовки; взаємозв’язку методів та форм культурологічної підготовки;
– методику культурологічної підготовки курсантів вищих навчальних закладів МВС України, яка передбачає включення курсантів в іншомовну комунікацію (проведення диспутів, ділових ігор, вправ та тренінгів); побудову практичних занять за принципами "діалогу культур" та з використанням автентичного матеріалу культурологічного характеру;
– методику діагностики культурологічної підготовки курсантів вищих навчальних закладів МВС України, яка полягає у визначенні рівнів сформованості її структурних складових, їх оцінюванні, на основі аналізу яких випливає висновок про загальний рівень підготовки;
дістали подальшого розвитку:
– основні положення (безпосереднє керівництво професійною підготовкою, організаційне і методичне забезпечення професійної підготовки, надання практичної допомоги та контроль за станом її організації) професійної підготовки курсантів вищих навчальних закладів МВС України як відкритої, динамічної системи, однією зі складових якої є культурологічна підготовка.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що:
– підготовлено методичні рекомендації для науково-педагогічних працівників вищих навчальних закладів МВС України щодо культурологічної підготовки майбутніх фахівців МВС;
– розроблено навчально-методичні матеріали для поточного і підсумкового контролю сформованості рівня культурологічної підготовки курсантів вищих навчальних закладів МВС України в єдності чотирьох структурних компонентів (аксіологічного, когнітивного, процесуального, управлінсько-регулятивного);
– авторську концепцію покладено в основу культурологічної підготовки курсантів вищих навчальних закладів МВС України та студентів вищих навчальних закладів України, що брали участь в експериментальному дослідженні.
Результати дослідження впроваджено у навчальний процес Національної академії внутрішніх справ України, Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова (довідка від 27 лютого 2013 р., № 12-178/4-02), Глухівського національного педагогічного університету імені Олександра Довженка (довідка від 22 лютого 2013 р., № 4212/84-06), Переяслав-Хмельницького державного педагогічного університету імені Григорія Сковороди (довідка від 2 березня 2013 р., № 994), Комунального вищого навчального закладу "Херсонська академія неперервної освіти" Херсонської обласної ради (довідка від 5 березня 2013 р., № 01-23/179).
Апробація результатів дослідження. Основні теоретичні та практичні аспекти дослідження висвітлювались на науково-практичних конференціях:
міжнародних: "Стратегії та методики навчання мовам для спеціальних цілей" (Київ, 2001, 2005, 2011), "Право і лінгвістика" (Сімферополь, 2004), "Освіта та науки в умовах глобальних викликів" (Судак, 2011, 2012), "Соціальні інновації в сучасному суспільстві" (Сімферополь, 2012), "Проблеми інтеграції національних закладів вищої освіти до Європейського освітнього середовища" (Харків, 2012), "Людина. Мова. Культура" (Горлівка, 2012), "Стратегія розвитку України в глобальному середовищі" (Сімферополь, 2012), "International Conference on European Science and Technology" (Munich, 2012), "Українська культура та ментальність: самобутність в умовах глобалізації" (Сімферополь, 2013), "Актуальні проблеми іноземної мови професійного спрямування" (Київ, 2013);
всеукраїнських: "Українська культура та ментальність: самобутність в умовах глобалізації" (Сімферополь, 2010, 2012), "Теорія та практика юридичної освіти" (Київ, 2012), "Особистість ХХІ століття" (Сімферополь, 2012), "Розум в ХХІ столітті" (Сімферополь, 2012), "Сучасні технології вищої освіти" (Одеса, 2012), "Освітньо-наукове забезпечення діяльності правоохоронних органів і військових формувань України" (Хмельницький, 2012), "Вища юридична освіта: історичний досвід та перспективи розвитку" (Донецьк, 2013);
регіональних: "Проблеми та перспективи формування гуманітарної політики в Україні" (Сімферополь, 2012), "Актуальні проблеми безпекознавства та правової науки в контексті сучасної соціально-економічної та адміністративно-правової реформи" (Київ, 2012), "Україна: культурно-ціннісні виклики" (Сімферополь, 2012).
звітних: інституту гуманітарно-технічної освіти Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова, педагогічного факультету національного університету біоресурсів і природокористування України, кафедри професійної освіти та безпеки життєдіяльності Чернігівського педагогічного університету імені Т.Г. Шевченка (2006-2012 рр.).
Публікації. Основні положення дисертаційної роботи відображено у 45 публікаціях, у тому числі: 1 монографія; 23 статті у фахових наукових виданнях, з них 4 – у зарубіжних виданнях; 21 стаття і тези в матеріалах науково-практичних конференцій.
Структура і обсяг роботи Дисертація складається зі вступу, шести розділів, висновків до розділів, загальних висновків, списку використаних джерел (712 найменувань, з них – 32 іноземними мовами), 4 додатків на 78 сторінках. Повний обсяг роботи становить 539 сторінок, основного тексту – 384. Роботу проілюстровано 11 таблицями та 10 рисунками.

Список литературы

ВИСНОВКИ

У дисертації здійснено теоретичне узагальнення і запропоновано нове вирішення наукової проблеми, що виявляється в обґрунтуванні теоретичних основ культурологічної підготовки курсантів вищих навчальних закладів МВС України, розробці та експериментальній перевірці методики і педагогічних умов її реалізації у професійній підготовці курсантів. Здобуті результати підтвердили правомірність вихідних положень, покладених в основу дослідження, а реалізація мети і завдань дали підстави зробити такі загальні висновки та рекомендації.
1. На основі аналізу психолого-педагогічних досліджень з проблеми культурологічної підготовки молоді встановлено, що підготовка курсантів вищих навчальних закладів МВС України повинна бути системою поєднання цільових, змістових, процесуальних параметрів професійної освіти та спеціальної організації освітнього середовища вищого навчального закладу, спрямованих на формування в майбутніх фахівців готовності до роботи в полікультурному середовищі.
Сьогодні існує тенденція до „культурологізації освіти”: комунікативне навчання іншомовної культури, де мова не постає лише засобом спілкування, ідентифікації, соціалізації, але є засібом залучення курсантів до культурних цінностей інших народів; культуровиховне значення диференційованого навчання за інтересами, де цільові орієнтації спрямовані на розвиток емоційної сфери особистості; творчих здібностей, креативних якостей, на виховання у людини високої гуманітарної культури, на перетворення університету з навчального закладу на центр духовної, моральної та естетичної культури.
Основна концепція сучасної освітньої парадигми полягає в тому, що тільки в атмосфері високої гуманітарної культури, на основі широкої гуманізації освіти і засвоєння багатства світових культур можливо виховати особистість, яка прагне до самоактуалізації, вміє використовувати і цінувати духовні та матеріальні багатства суспільства, які сприяють збагаченню її духовності.
2. Для проведення модернізації культурологічної підготовки курсантів вищих навчальних закладів МВС України необхідно використовувати нові положення, принципи та ідеї, керуючись якими можна будувати теорію та вдосконалювати практику підготовки фахівців МВС України. Обґрунтовано принципи культурологічної підготовки курсантів вищих навчальних закладів МВС України: вільного вибору індивідуального напряму культурологічної підготовки; забезпечення наступності культурологічної підготовки; відповідності культурологічної підготовки вимогам до особистості сучасного фахівця; відкритість культурологічної підготовки; розвивального потенціалу культурологічної підготовки; системності культурологічної підготовки; взаємозв’язку методів та форм культурологічної підготовки.
Здійснення культурологічної підготовки курсантів вищих навчальних закладів МВС України є результативним завдяки створенню адекватних поставленій меті педагогічних умов, розподілених на три групи.
Процесуальний компонент: створення можливостей кожному курсанту для виявлення і розвитку особистісних творчих культурологічних якостей шляхом використання методів активізації навчання, комбінування теоретичного навчання, практичних видів роботи та практики; наявність спеціально розробленого для курсантів вищих навчальних закладів МВС України методичного забезпечення (тематичний план, навчальні програми, навчальні посібники та методичні рекомендації з організації та проведення культурологічної підготовки); забезпечення реалізації принципів культурологічної підготовки курсантів вищих навчальних закладів МВС України; наявність творчої групи курсантів, об’єднаної спільними цілями, інтересами, цінностями.
Мотиваційний компонент: актуалізація потреби культурологічної підготовки курсантів вищих навчальних закладів МВС України; стимулювання та мотивація курсантів до отримання особистісно значущого освітнього продукту в галузі культурології.
Змістовий компонент: визначення обсягу знань, необхідних для засвоєння в межах культурологічної підготовки курсантів вищих навчальних закладів МВС України; відбір і структурування змісту психолого-педагогічних та професійних дисциплін на основі інтегративності та міждисциплінарності з акцентом на діяльність майбутнього фахівця МВС України.
3. Концепція культурологічної підготовки курсантів вищих навчальних закладів МВС України визначає цілі, завдання, систему та організаційно-педагогічні умови формування професіоналізму майбутніх фахівців МВС України у контексті полікультурного громадянського суспільства, вдосконалення функціонування системи підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації фахівців МВС для здійснення професійної діяльності.
Передумовами розробки концепції культурологічної підготовки курсантів вищих навчальних закладів МВС є процеси становлення України як демократичної, правової, соціальної держави. Також бралися до уваги розвиток засад громадянського суспільства та інтеграція України до Європейського співтовариства, проведення реформи вищої освіти, зокрема, реформування в контексті особистісно орієнтованого підходу, спрямованого на вдосконалення підготовки сучасного фахівця МВС України.
Згідно з розробленою концепцією, культурологічна підготовка курсантів вищих навчальних закладів МВС України – спеціальна теоретична, практична та методична професійна підготовка фахівців шляхом формування, поглиблення, розширення та оновлення їх професійних знань, умінь і навичок у галузі міжособового та міжнаціонального спілкування.
Культурологічна підготовка курсантів вищих навчальних закладів МВС України здійснюється в контексті розвитку особистості. Розроблена модель передбачає розвиток особистості курсанта з урахуванням її підструктур.
Перша підструктура особистості об’єднує спрямованість і відносини особистості, які проявляються як її моральні риси. Елементи (риси) особистості, що входять до цієї підструктури, не мають безпосередніх вроджених задатків, а відображають індивідуально-групову суспільну свідомість. У дослідженні ця підструктура відповідає аксіологічному компоненту культурологічної підготовки майбутнього фахівця МВС України.
Друга підструктура особистості об’єднує знання, навички та звички, отримані в особистому досвіді шляхом набування навіть генетично зумовлених властивостей особистості. Активність розвитку професійних навичок фахівця виявляється через його вольові навички, а його вивчення вимагає психолого-педагогічного рівня. Знання, вміння та навички їх застосування в процесі практичної діяльності склали процесуальний компонент культурологічної підготовки майбутнього фахівця МВС України.
Третя підструктура особистості об’єднує індивідуальні особливості окремих психічних процесів чи психічних функцій, що розуміються як форми психічного відображення: пам’яті, емоцій, відчуттів, мислення, сприйняття, почуттів та волі. Вплив біологічно зумовлених особливостей у цій підструктурі спостерігається чітко, оскільки форми відображення є функціями мозку і залежать від його стану. Ця підструктура відповідає когнітивному компоненту культурологічної підготовки.
Четверта підструктура особистості об’єднує властивості темпераменту чи типологічні властивості особистості, а також вікові особливості. Властивості особистості, що входять до цієї підструктури, незрівнянно більше залежать від фізіологічних особливостей мозку, а соціальні явища їх тільки субординують та компенсують. Тому коротко цю підструктуру можна назвати біопсихічною або управлінсько-регулятивним компонентом культурологічної підготовки майбутнього фахівця МВС України.
В основі розробки форм і методів культурологічної підготовки майбутнього фахівця МВС України лежить проектування високоефективної навчальної діяльності курсантів та управлінської діяльності викладачів. Логіку такого проектування в узагальненому вигляді можна представити таким чином: опис у спостережуваних характеристиках і вимірних параметрах очікуваного результату навчання (ступінь володіння поняттями, способами діяльності, характеристики інтелектуального розвитку тощо); визначення природи, складу, проявів тих психологічних процесів (орієнтовних, логічних, креативних, емоційних, творчих тощо), які повинні бути актуалізовані в свідомості курсантів, щоб наслідком їх став прояв новоутворень, спроектованих з метою навчального процесу; обґрунтування змісту тієї предметної діяльності, на основі якої можуть бути актуалізовані проектовані психічні процеси, розробка ситуацій спілкування, що можуть привести курсантів до отримання потрібного пізнавального та професійного досвіду; розробка змістовної та процесуальної сторін сучасних педагогічних технологій: набування досвіду, що підлягає засвоєнню у вигляді системи пізнавальних або практичних завдань, пошук спеціальних дидактичних процедур його набуття (організація індивідуальної та колективної навчальної діяльності, імітаційних моделей процесів, що досліджуються, навчально-ділових ігор); розробка процедур контролю, діагностики, вимірювання якості засвоєння, способів індивідуальної корекції навчальної діяльності.
Важливою умовою культурологічної підготовки є використання у навчальному процесі методики діалогу культур, яка концептуально передбачає, що культура за своєю природою несе в собі енергію завдяки діалогу, чим актуалізуються зміст культури та формує себе особистість. Практичним аспектом реалізації культурологічної підготовки є вивчення курсантами вищого навчального закладу спецкурсу „Культурологічна підготовка майбутнього фахівця МВС України”.
4. Охарактеризовано особливості методики діагностики культурологічної підготовки курсантів вищих навчальних закладів МВС України, яка ґрунтується на таких загальних положеннях: дослідження культурологічної підготовки курсантів здійснюється покомпонентно, воно спрямоване на діагностику рівня розвитку аксіологічної, процесуальної, когнітивної та управлінсько-регулятивної складових; для дослідження слід використовувати такі методи дослідження як анкетування і тестування; користуватись комплексом, що складається з тестів, завдань практичного характеру та експертної оцінки результатів діяльності; передбачено окреме визначення рівня прояву кожного з критеріїв культурологічної підготовки курсантів вищих навчальних закладів МВС України, такий підхід дозволяє виокремити компоненти з найменшим проявом у структурі підготовки та оперативно здійснити їх кореляцію.
5. На підставі аналізу психолого-педагогічної літератури та емпіричних матеріалів щодо культурологічної підготовки курсантів вищих навчальних закладів МВС України, визначено три рівні (низький, середній та високий) у межах структурних компонентів за такими показниками:
Аксіологічний компонент: потреба в удосконаленні духовно-моральної сфери; інтелігентність; здатність вибудовувати власні ціннісні орієнтації відповідно до цінностей культури та суспільства; високий рівень соціальної та моральної свідомості; здатність до відповідального морального вчинку; вміння будувати стосунки з оточуючими на основі етики, толерантності та емпатії; здатність до сприйняття прекрасного, естетизація всіх форм діяльності.
Процесуальний компонент: методологічні знання загальних принципів вивчення закономірностей соціалізації навчання та виховання; теоретичні знання (знання цілей, принципів, змісту, методів і форм педагогічної діяльності та закономірностей формування і розвитку особистості курсанта); методичні знання (знання основ методики навчання та виховання); технологічні знання (знання методів і прийомів навчання і виховання, конструювання цілей); уміння викладати матеріал логічно та виразно; уміння викликати інтерес до наукової інформації; вміння виділити основне в інформації; вміння подавати матеріал проблемно та залучати оточуючих до дискусії; вміння враховувати в ході викладу матеріалу індивідуальні особливості слухачів, рівень сприйняття ними інформації, корегувати процес викладу матеріалу; вміння поєднувати виклад інформації з організацією самостійної пізнавальної діяльності.
Когнітивний компонент: потреба в постійному підвищенні знань про культуру, історію та мистецтво; загальна ерудиція та світогляд; пізнавальна активність; дивергентність, критичність, аналітичність та асоціативність мислення; врахування принципу історизму та соціальної детермінованості явищ і процесів, що відбуваються в суспільстві; науково-світоглядна оцінка феноменів культури та професійної діяльності; методологічна культура курсанта вищого навчального закладу МВС України; здатність мислення курсанта вищого навчального закладу МВС України сприймати та адаптувати на культуротворчому рівні соціальні ідеї та проекти; наявність творчого мислення, творчої фантазії; професійна інтерпретація культурних знань як активізація професійної творчості.
Управлінсько-регулятивний компонент: психологічна компетентність курсанта вищого навчального закладу МВС України, його психологічна культура; прогнозування розвитку особистості; забезпечення умов для запиту особистісних функцій; актуалізація внутрішніх сил саморозвитку людини, її самовизначення та становлення; обґрунтування конкретних напрямів самовдосконалення особистості; професійно-практична підготовка курсантів на основі професійно-етичних стандартів; здатність до самопізнання, рефлексії; здатність до корекції та самокорекції психологічних станів та поведінкових актів особистості; етичність, вибірковість фахових, професійних, психодіагностичних та психокорекційних методик.
Критерії оцінювання культурологічної підготовки курсантів у вищих навчальних закладах МВС України розкрито через специфічні ознаки кожного структурного компонента, які вимірювались якісними показниками та виражались у кількісних.
6. Експериментальна перевірка ефективності культурологічної підготовки курсантів вищих навчальних закладів МВС України підтвердила всі основні теоретико-методичні положення дисертаційного дослідження. У результаті формувального впливу відбулися статистично значущі зміни в рівнях сформованості компонентів готовності курсантів експериментальної групи. Статистичний аналіз даних експериментального дослідження підтвердив об’єктивність змін, що сталися у рівні культурологічної підготовки курсантів під впливом обґрунтованої методики.
Удосконаленню професійної культурологічної підготовки курсантів вищих навчальних закладів МВС України сприятиме використання потенційних можливостей розробленої моделі, виявлених у результаті проведення науково-дослідної роботи та відображених у методичних рекомендаціях щодо культурологічної підготовки майбутніх фахівців МВС України.
Результати педагогічного експерименту, впровадження їх у навчально-виховний процес вищих навчальних закладів МВС України дають підстави стверджувати, що поставлені в роботі завдання виконано. Це дає змогу сформулювати пропозиції щодо їх практичного використання:
– урахувати вимоги національної рамки кваліфікацій при підготовці майбутніх фахівців МВС України з актуалізацією культурологічної складової;
– уточнити зміст стандартів вищої освіти, освітньо-кваліфікаційних характеристик бакалавра та магістра з урахуванням важливої ролі культурологічної підготовки фахівців МВС України;
– модернізувати навчальні плани підготовки майбутніх фахівців МВС України освітньо-кваліфікаційних рівнів „бакалавр” і „магістр” шляхом оптимізації переліку дисциплін та удосконалення їх змісту, що забезпечить найбільші потенційні можливості для культурологічної підготовки курсантів з урахуванням європейського та світового досвіду;
– запровадити моніторинг культурологічної підготовки курсантів на всіх курсах з метою контролю та корегування знань і вмінь, поведінкових якостей, особистісних характеристик, мотиваційних чинників та здібностей, які визначають її ефективність;
– розробити програму підвищення кваліфікації науково-педагогічного складу вищого навчального закладу МВС України відповідно до теоретико-методичних положень дисертаційного дослідження;
– матеріали дослідження, монографія, методичні рекомендації можуть бути використані в професійній підготовці курсантів вищих навчальних закладів, а також під час викладання курсів фахових дисциплін, у науково-дослідній роботі курсантів, магістрів, аспірантів та в системі підвищення кваліфікації педагогічних працівників.
Здійснене дослідження не вичерпує всіх аспектів розглянутої проблеми. Перспективними є дослідження, присвячені здійсненню пошуку ефективних форм підвищення рівня культурологічної підготовки тих фахівців МВС України, які працюють, обґрунтуванню культурологічної підготовки курсантів вищих навчальних закладів МВС України на рівні стандартів, дослідження проблеми наступності культурологічної підготовки в умовах ступеневої освіти та запровадження національної рамки кваліфікацій.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Абасов З.А. Жизненный цикл педагогических инноваций / З.А. Абасов // Инновации в образовании. – 2007. – № 8. – С. 13-20.
2. Абульханова-Славская К.А. Время личности и время жизни: [науч. изд.] / К.А. Абульханова-Славская, Т.Н. Березина. – СПб.: Алетейя, 2001. – 299 с.
3. Адміністративна (поліцейська) діяльність органів внутрішніх справ. Загальна частина: [підруч.] / [Ю.І. Римаренко та ін.]. – К.: КНТ, 2008. – 815 с.
4. Актуальные проблемы педагогики на пороге XXI века. – СПб.: ПИИ ООВРАО, 1998. – 218 с.
5. Алексєєва М.І. Мотиви навчання учнів: [навч. посіб.] / М.І. Алексєєва. – К.: Радянська школа, 1974. – 270 с.
6. Амонашвили Ш.А. Паритеты, приоритеты и акценты в теории и практике образования / Ш.А. Амонашвили, В.И. Загвязинский // Педагогика. – 2000. – № 2. – С.11-16.
7. Ананьев Б.Г. О проблемах современного человекознания / Б.Г. Ананьев. – М.: Наука, 1997. – 380 с.
8. Ананьев Б.Г. Структура личности и трудоспособность / Б.Г. Ананьев. – Л.: ЛГПУ, 1966. – 424 с.
9. Андреев А.С. Фасилитация личностного роста / А.С. Андреев // Практична психологія та соціальна робота. – 2013. – № 2. – С. 1-12.
10. Андреев В.И. Диалектика воспитания и самовоспитания творческой личности: Основы педагогики творчества / В.И. Андреев. – Казань: Изд-во Казан. ун-та, 1988. – 236 с.
11. Андреев В.И. Педагогика творческого саморазвития. Инновационный курс / В.И. Андреев. – Казань: Изд-во КГУ, 1996. – Кн. 1. – 567 с.
12. Андреев Д.Л. Роза Мира / Д.Л. Андреев. – М.: Иной мир, 1992. – 576 с.
13. Андросюк В.Г. Які якості вимагаються від працівника міліції. Методологічні засади розробки професіограм та кваліфікаційних характеристик / В.Г. Андросюк, Л.І. Казміренко, Г.О. Юхновець // Науковий вісник Української академії внутрішніх справ: Наук.-теорет. журн. – 1996. – № 1. – С. 105-115.
14. Анисимов С.Ф. Единство теоретико-познавательного, социологического и ценностного способов рассмотрения морали / С.Ф. Анисимов // Моральные ценности и личность; под ред.: А.И. Титаренко, Б.О. Николаичева. – М.: МГУ, 1994. – С. 4-13.
15. Антонов М. Время устраивать дом / М. Антонов. – Москва. – 1989. – № 3. – С. 21-29.
16. Антофійчук В.І. Культурологія: короткий термінологічний словник / В.І. Антофійчук. – Чернівці: Рута, 2002. – 152 с.
17. Ануфрієв М.І. Вищий заклад освіти МВС України: [Наук.-практ. посіб.] / М.І. Ануфрієв, О.М. Бандурка, О.Н. Ярмиш. – Харків: Ун-т внутр. справ, 1999. – 369 с.
18. Анцыферова Л.И. О динамическом подходе к психологическому изучению личности / Л.И. Анцыферова // Психологический журнал. – 1991. – Т. 2. – № 2. – C. 67-72.
19. Аплетаев М.Н. Формирование нравственной культуры студентов: [уч.-метод. пособие] / М.Н. Аплетаев. – Омск: ОГПУ, 2001. – 76 с.
20. Ариян М.А. Использование воспитательного потенциала речевого этикета на иностранном языке / М.А. Ариян // Иностранные языки в школе. – 1991. – №2. – С. 9-12.
21. Арнольдов А.И. Наука постижения культуры / А.И. Арнольдов // Народное образование. – 1998. – № 5. – С. 184-190.
22. Артюнов Ю.С. О классификации методов активного обучения / Ю.С. Артюнов, Н.В. Борисова // Тезисы докладов V межведомственной школы-семинара по активным методам обучения. – Рига: Изд-во Латв. ун-та, 1983. – С. 21-23.
23. Архангельский С.И. Учебный процесс в высшей школе, его закономерные основы и методы: [уч.-метод. пособие] / С.И. Архангельский. – M.: Высшая школа, 1980. – 368 с.
24. Аршинов В.И. Синергетическое знание: между сетью и принципами / В.И. Аршинов, В.Э. Войцехович // Синергетическая парадигма: Многообразие поисков и подходов: [сб. статей]; отв. ред. В.И. Аршинов и др. – М.: Прогресс-Традиция, 2000. – С. 107-120.
25. Асмолов А.Г. Личность как предмет психологического исследования / А.Г. Асмолов. – М.: Изд-во МГУ, 1984. – 266 с.
26. Асмолов А.Г. Психология индивидуальности: Методологические основы развития личности в историко-эволюционном процессе: [учеб.-метод. пособие для студ. фак. психологии гос. ун-тов] / А.Г. Асмолов. – М.: Изд-во МГУ, 1986. – 95 с.
27. Асмолов А.Г. Психология личности / А.Г. Асмолов. – М.: Изд-во МГУ, 1990. – 367 с.
28. Асмус В.Ф. Иммануил Кант / В.Ф. Асмус. – М: Мысль, 1973. – 543 с.
29. Атутов П.Р. Политехническое образование школьников / П.Р. Атутов. – М.: Педагогика, 1986. – 192 с.
30. Бабанский Ю.К. Методы обучения в современной общеобразовательной школе / Ю.К. Бабанский. – М.: Просвещение, 1985. – 217 с.
31. Багатоукладність і освіта. Перспективи запровадження засад полікультурності в системі середньої освіти України: [аналітичний огляд та рекомендації / за ред. О. Грищенка]. – К.: УЦКД, 2001. – 55 с.
32. Багацький В.В. Культурологія: історія і теорія світової культури ХХ століття: [навч. посіб. для студ. ВНЗ] / В.В. Багацький, Л.І. Кормич. – [вид. 2-е, перероб. і доп.]/ – К.: Кондор, 2007. – 304 с.
33. Баженова И.С. Культура невербального общения на уроке иностранного языка / И.С. Баженова // Иностранные языки в школе. – 1996. –№ 2. – С. 17-19.
34. Балаев А.А. Активные методы обучения / А.А. Балаев. – М.: Профиздат, 1986. – 96 с.
35. Балл Г.О. Про психологічний зміст особистісної свободи / Г.О. Балл // Педагогіка і психологія. – 1996. – № 3. – С. 18-26.
36. Баллер Э.Я. Культура, творчество, человек: сб. ст. / Э.Я. Баллер, Н.С. Злобин. – М.: Молодая гвардия, 1970. – 272 с.
37. Барсук С.Л. Комунікативно-когнітивний підхід до навчання іноземної мови / С.Л. Барсук // Освіта та наука в умовах глобальних викликів: Матеріали V міжнар. наук.-практ. конф., (Судак, 7-9 червня 2012 р.). – Сімферополь: Кримський ін-т бізнесу, 2012. – С. 189-191.
38. Бастун М.В. Культурологічний підхід в освіті та його психолого-педагогічне забезпечення / М.В. Бастун // Актуальні проблеми гуманістичної психології та педагогіки. – 2012. – № 3. – Т. 2 (36). – С. 170-175.
39. Батышев С.Я. Трудовая подготовка школьников в условиях научно-технической революции / С.Я. Батышев // Школа и производство. – 1975. – № 8. – С. 3-9.
40. Бахтин М.М. Проблемы поэтики Достоевского / М.М. Бахтин. – М.: Наука, 1980. – 142 с.
41. Бахтин М.М. Эстетика словесного творчества / М.М. Бахтин. – М.: Искусство, 1979. – 274 с.
42. Беликов В.А. Исследовательский подход к профессионально-педагогической деятельности / В.А. Беликов. – Магнитогорск: МаГУ, 1998. – 74 с.
43. Белкин А.С. Ситуация успеха / А.С. Белкин. – Екатеринбург: УГПУ, 1997. – 185 с.
44. Белозерцев Е.П. Образование: историко-культурный феномен: [курс лекций] / Е.П. Белозерцев. – СПб: Юридический центр Пресс, 2004. – 704 с.
45. Беляева А.П. Дидактические принципы профессиональной подготовки в профтехучилищах / А.П. Беляева. – М.: Высш. шк., 1991. – 193 с.
46. Бенедикт Р. Образы культуры / Р. Бенедикт // Человек и социокультурная среда. – М.: Культура, 1992. – Вып. 2. – 342 с.
47. Бенедиктов Б.А. Психология обучения и воспитания в высшей школе / Б.А. Бенедиктов, С.Б. Бенедиктова. – М.: Высш. шк., 1983. – 224 с.
48. Бенедиктов Б.А. Психология овладения иностранным языком / Б.А. Бенедиктов. – Минск: Высш. шк., 1974. – 336 с.
49. Бердичевский А.С Оптимизация системы обучения иностранным языкам в педагогическом вузе / А.С. Бердичевский. – М.: Высш. шк., 1989. – 107 с.
50. Бердяев Н.А. Самопознание / Н.А. Бердяев. – Л.: Лениздат, 1991. – 326 с.
51. Берн Э. Люди, которые играют в игры, игры, в которые играют люди / Э. Берн. – Санкт-Петербург: Питер, 1997. – 174 с.
52. Берне Р. Развитие "Я-концепции" и воспитание / Р. Берне. – М.: Прогресс, 1986. – 141 с.
53. Берхин Н.Б. Практические занятия по психологии / Н.Б. Берхин, С.Ф. Спичак. – М.: Просвещение, 1972. – 348 с.
54. Бестужев-Лада И.В. Педагогический потенциал культурологии / И.В. Бестужев-Лада // Вопросы философии. – 1997. – № 2. – С. 55-56.
55. Бесчастний В.М. Правове регулювання проходження служби в органах внутрішніх справ: [монографія] / В. М. Бесчастний; Донец. юрид. ін-т Луган. держ. ун-ту внутр. справ ім. Е.О. Дідоренка. – Донецьк: Донец. юрид. ін-т ЛДУВС ім. Е.О. Дідоренка, 2009. – 130 с.
56. Бех І.Д. Виховання особистості: у 2 кн. / І.Д. Бех. – К.: Либідь, 2003. – Кн. 1: Особистісно орієнтований підхід: теоретико-технологічні засади: [навч.-метод. видання]. – К.: Либідь, 2003. – 280 с.
57. Бех І.Д. Особистісно зорієнтоване виховання: [наук.-метод. посіб.] / І.Д. Бех. – К.: ІЗМН, 1998. – 204 с.
58. Бех І.Д. Почуття цінності іншої людини як моральний пріоритет особистості / І.Д. Бех // Початкова шк., – 2001. – № 12. – С. 32-35.
59. Библер B.C. Бахтин и всеобщность гуманитарного мышления (в каком "речевом жанре" мыслил М.М. Бахтин) / B.C. Библер // Механизм культуры. – М.: Культура, 1990. – 372 с.
60. Библер B.C. Культура. Диалог культур: Опыт определения / B.C. Библер // Вопросы философии. – 1989. – № 6. – С. 21-26.
61. Библер B.C. Мышление как творчество: Введение в логику мысленного диалога / B.C. Библер. – М.: Политиздат, 1977. – 398 с.
62. Библер B.C. Нравственность. Культура. Современность. Философские размышления о жизненных проблемах / B.C. Библер. – М.: Новая шк., 1990. – 230 с.
63. Библер B.C. От наукоучения к логике культуры: Два философских введения в 21 век / B.C. Библер. – М.: Новая шк., 1991. – 412 с.
64. Бикметов Е.Ю. Образование как сфера общения: [учеб. пособ.] / Е.Ю. Бикметов. – Уфа: Изд-во БГПИ, 1998. – 196 с.
65. Биков В.Ю. Класифікація засобів навчання / В.Ю. Биков, Ю.О. Жук // Інформаційні технології і засоби навчання: збірник наукових праць / Ін-т засобів навчання АПН України; за ред. В.Ю. Бикова, Ю.О. Жука. – Київ: Атіка, 2005. – С. 39-60.
66. Биков В.Ю. Ключові чинники та сучасні інструменти розвитку системи освіти [Електронний ресурс] / В.Ю. Биков // Інформаційні технології і засоби навчання (Електронне наукове фахове видання). – 2007. – Вип. 2. – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/ITZN/em2/emg.html.
67. Биков В.Ю. Теоретико-методологічні засади моделювання навчального середовища сучасних педагогічних систем / В.Ю. Биков // Інформаційні технології і засоби навчання: збірник наукових праць / Ін-т засобів навчання АПН України; за ред. В.Ю. Бикова, Ю.О. Жука. – Київ: Атіка, 2005. – С. 5-15.
68. Бим И.А. Методологические проблемы обучения предметам языкового цикла / И.А. Бим // Советская педагогика. – 1989. – № 3. – С. 36-40.
69. Бим И.А. Цели обучения иностранным языкам в рамках базового курса / И.А. Бим // Иностранные языки в школе. – 1996. – № 1. – С. 48-52.
70. Бим-Бад Б.М. Путь к спасению: педагогическая антропология Иммануила Канта сегодня / Б.М. Бим-Бад. – М.: Педагогика, 1994. – 48 с.
71. Бирюкова М.А. Глобализация: интеграция и дифференциация культур / М.А. Бирюкова // Философские науки. – 2001. – № 1. – С. 33-42.
72. Битинас Б. Введение в философию воспитания / Б. Битинас. – М.: Фонд духовного и нравственного образования, 1996. – 141 с.
73. Білоус Т.М. Виховання толерантності в студентів вищих педагогічних навчальних закладів у процесі вивчення іноземної мови: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук: спец. 13.00.07 "Теорія і методика виховання" / Т.М. Білоус. – К., 2007. – 21 с.
74. Бітаєв В.А. Естетичне виховання і гуманізація особи / А.В.Бітаєв. – К.: Наука, 2003. – 301 с.
75. Блауберг И.В. Становление и сущность системного подхода / И.В. Блауберг, Э.Г. Юдин. – М.: Наука, 1973. – 270 с.
76. Блюмкин В.А. Нравственное воспитание: (Философ.-этич. основы) / В.А. Блюмкин, Г.Н. Гумницкий, Т.В. Цырлина. – Воронеж: Изд-во Воронеж. ун-та, 1990. – 141 с.
77. Богоявленская Д.Б. Путь к творчеству / Д.Б. Богоявленская. – М.: Знание, 1981. – 96 с.
78. Божович Л.И. Этапы формирования личности в онтогезе / Л.И. Божович // Вопросы психологии. – 1979. – № 4. – С. 23-24.
79. Бойко К.А. Структуросодержательный анализ психолого-педагогической культуры курсантов высших военных учебных заведений / К.А. Бойко // Высшее образование сегодня. – 2012. – № 1. – С. 77-78.
80. Большая энциклопедия / [глав. ред. С.А. Кондратов]. – М.: ТЕРРА, 2007. – Т. 23. – 2006. – 592 с.
81. Бондар Ю.М. Аксіологічний та деонтологічний складник у професійній підготовці юристів / Ю.М. Бондар // Теорія та практика юридичної освіти: Зб. матеріалів І Всеукр. наук.-практ. конф., (Київ, 20 квітня 2012 р.). – К.: Вид-во Європейського ун-ту, 2012. – С. 5-9.
82. Бондаревская Е.В. Введение в педагогическую культуру: [учеб. пособ.] / Е.В. Бондаревская, Т.Ф. Белоусова, P.M. Ситько и др. – Ростов-на-Дону: РГПУ, 1995. – 172 с.
83. Бондаревская Е.В. Педагогика: личность в гуманистических теориях и системах воспитания / Е.В. Бондаревская, С.В. Кульневич. – М.: Ростов-на-Дону: РГПУ, 1999. – 560 с.
84. Бондаревская Е.В. Ценностные основания личностно ориентированного воспитания: С учетом принципа культуро и природосообразности / Е.В. Бондаревская // Педагогика. – 1995. – № 4. – С. 29-36.
85. Бондаревский В.В. Воспитание интереса к знаниям и потребности к самообразованию: [кн. для учителя] / В.В. Бондаревский. – М.: Просвещение, 1985. – 144 с.
86. Бондаренко Я.Г. Психологічна готовність фахівців спеціальних підрозділів МВС України до виконання професійних задач різного рівня складності: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук: спец. 19.00.06 "Юридична психологія" / Я.Г. Бондаренко. – Харків, 2011. – 24 с.
87. Борзенко А.П. Внедрение новых информационных технологий в процесс изучения иностранных языков / А.П. Борзенко // Проблеми інтеграції національних закладів вищої освіти до Європейського освітнього середовища: Зб. матеріалів Міжнар. наук.-практ. конф., (Харків, 29-31 жовтня 2012 р.). – Харків: Форт, 2012. – Т. 3: Проблеми гуманітарної та мовної підготовки студентів. – С. 23- 26.
88. Борисенко Т.Г. Підготовка майбутнього вчителя музики до організації спільної навчальної діяльності учнів: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук: спец. 13.00.04 "Теорія та методика професійної освіти" / Т.Г. Борисенко. – Кіровоград, 2006. – 20 с.
89. Бородич Л.В. Відомчі навчальні заклади покликані забезпечити органи внутрішніх справ висококваліфікованими кадрами / Л.В. Бородич // Інформаційний бюлетень Республіканського навчально-методичного центру МВС України. – 1995. – Вип. 1. – С. 5-10.
90. Борытко Н.М. В пространстве воспитательной деятельности: [монография] / Н.М. Борытко. – Волгоград: Перемена, 2001. – 181 с.
91. Боярко Г.В. Взаємозв’язок форм організації навчального процесу у вищих навчальних закладах МВС України: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук: спец. 13.00.04. "Теорія та методика професійної освіти" / Г.В. Боярко. – Хмельницький, 2004. – 20 с.
92. Бражноков Б.X. Коммуникативное поведение и культура / Б.Х. Бражноков // Советская этнография. – 1978. – № 5. – С. 3-6.
93. Бранский В.П. Социальная синергетика и акмеология / В.П. Бранский, С.Д. Пожарский. – СПб.: Политехника, 2001. – 159 с.
94. Братусь Б.С. Аномалия личности / Б.С. Братусь. – М.: Наука, 1988. – 278 с.
95. Братусь Б.С. К проблеме человека в психологии / Б.С. Братусь // Вопросы психологии. – 1997. – №5. – С. 43-48.
96. Бровко Н.І. Проблеми юридичної освіти: напрями та шляхи вдосконалення / Н.І. Бровко // Теорія та практика юридичної освіти: Зб. матеріалів І Всеукр. наук.-практ. конф., (Київ, 20 квітня 2012 р.). – К.: Вид-во Європейського ун-ту, 2012. – С. 12- 14.
97. Бугаєць Н.А. Теорія і практика взаємодії сім’ї та школи / Н.А. Бугаєць, І.М. Трубавіна. – Х.: ХДПУ, 2001. – 102 с.
98. Буданов В.Г. Трансдисциплинарное образование, технологии и принципы синергетики / В.Г. Буданов // Синергетическая парадигма: Многообразие поисков и подходов: [сб. статей]; отв. ред. В.И. Аршинов и др. – М.: Прогресс-Традиция, 2000. – С. 285-304.
99. Будинайте Г.Л., Корнилова Т.В. Личностные ценности и личностные предпочтения субъекта / Г.Л. Будинайте, Т.В. Корнилова // Вопросы психологии. – 1993. – № 5. – С. 99-106.
100. Буева Л.П. Философия, культура и образование (материалы круглого стола) / Л.П. Буева // Вопросы философии. – 1999. – № 3. – С. 3-55.
101. Буланова-Топоркова М.В. Педагогика и психология высшей школы: [учеб. пособ.] / М.В. Буланова-Топоркова. – Ростов-на-Дону: Феникс, 2002. – 544 с.
102. Булынин A.M. Эволюция ценностей высшего педагогического образования: историко-теоретический аспект / A.M. Булынин. – М.: Моск. гос. открытый пед. ун-т., 1998. – 266 с.
103. Булынин А.М. Эволюция ценностей высшего педагогического образования (историко-теоретический аспект): автореф. дис. на соискание научн. степени д-ра пед. наук: спец. 13.00.01 "Общая педагогика, история педагогики и образования" / А.М. Булынин. – М., 1998. – 40 с.
104. Вазина К.Я. Сотворение себя: [учеб. пособ.] / К.Я. Вазина. Н.Новгород: Витязь, 2000. – 209 с.
105. Вазина К.Я. Человек и духовное развитие [монография] / К.Я. Вазина. – Н.Новгород: НГПУ, 2003. – 246 с.
106. Вайда Т.С. Використання сучасних дидактичних засобів навчання у фаховій підготовці правоохоронців / Т.С. Вайда // Теорія та практика юридичної освіти: Зб. матеріалів І Всеукр. наук.-практ. конф., (Київ, 20 квітня 2012 р.). – К.: Вид-во Європейського ун-у, 2012. – С. 24-26.
107. Вакуленко В.М. Акмеологічний підхід у теорії й практиці вищої педагогічної освіти України, Білорусі, Росії (порівняльний аналіз): дис. ... д-ра пед. наук: 13.00.01 / Вакуленко Валентина Миколаївна. – Луганськ, 2008. – 412 с.
108. Валицкая А.П. Культуротворческая школа: концепция и модель образовательного процесса / А.П. Валицкая // Педагогика. – 1998. – № 4. – С. 12-18.
109. Валицкая А.П. Современные стратегии образования: варианты выбора / А.П. Валицкая // Педагогика. – 1997. – № 2. – С. 3-8.
110. Варковецкая Г.Н. Методика осуществления межпредметных связей в профтехучилищах / Г.Н. Варковецкая. – М.: Высш. шк., 1989. – 67 с.
111. Васильєв Г.І. Педагогічні умови адаптації курсантів до навчання у вузах МВС: автореф. дис. на здобуття ступеня канд. пед. наук: спец. 13.00.01 "Загальна педагогіка та історія педагогіки" / Г.І. Васильєв. – Одеса, 1997. – 24 с.
112. Васянович Г.П. Ноологія особистості: [навч. посіб. для студ. і виклад.] / Г.П. Васянович, В.Д. Онищенко. – Л.: Сполом, 2007. – 217 с.
113. Введение в философию: в 2 т. – М.: Изд. полит. лит-ры, 1989. – Т.1. – 367 с.
114. Великий тлумачний словник сучасної української мови / Уклад. і гол. ред. В.Т. Бусел. – К.; Ірпінь: ВТФ "Перун", 2001. – 1440 с.
115. Венедиктов B.C. Деякі напрямки методичного забезпечення навчально-виховного процесу в вузах МВС України / B.C. Венедиктов // Вісник університету внутрішніх справ. – 1996. – № 1. – С 138-141.
116. Вербицкий А.А. Активное обучение в высшей школе: контекстный подход / А.А. Вербицкий. – М.: Высш. шк., 1991. – 208 с.
117. Вербицкий А.А. Теория контекстного обучения: сущность и практическое значение / А.А. Вербицкий // Школьные технологии. – 2006. – № 4. – С. 41-45.
118. Вертлиб Е. Культура – от Загоскина до Шукшина / Е. Вертлиб. – СПб: СГУ, 1992. – 122 с.
119. Видт И.Е, Культурологические основы образования: [монография] / И.Е. Видт. – Тюмень: Изд-во ТГУБ 2002. – 164 с.
120. Виненко В.Г. Системно-синергетическое моделирование в непрерывном образовании педагога: автореф. дис. на соискание научн. степени д-ра пед. наук: спец. 13.00.08 "Теория и методика профессионального образования" / В.Г. Виненко. – Саратов, 2001. – 42 с.
121. Виткалов В. Культурологічна освіта у системі гуманітарних знань / В. Виткалов, О. Граб // Вища школа. – 2009. – № 3. – С. 88-95.
122. Вишковський І.В. Методи активізації пізнавальної діяльності учнів / І.В. Вишковський // Психологія. – 2004. – № 21-22. – С. 100-114.
123. Вознюк О. Культурологічна підготовка студентів технічних спеціальностей / О. Вознюк // Мистецтво та освіта. – 2003. – № 3. – С. 25-28.
124. Волкова Н.П. Моделювання майбутньої фахової діяльності випускників у навчальному процесі вищої школи / Н.П. Волкова // Вісник Дніпропетровського університету імені Альфреда Нобіля. – 2012. – № 1 (3). –С. 12-19. – (Серія "Педагогіка і психологія").
125. Волкова Н.П. Педагогіка: [посіб. для студ. вищ. навч. закл.] / Н.П. Волкова. – К.: Академія, 2001. – 576 с.
126. Воловик П.М. Педагогічна технологія оцінювання ефективності нових методів навчання та виховання за допомогою непараметричних критеріїв / П.М. Воловик // Неперервна професійна освіта: теорія і практика: наук.-метод. журн. – Київ: Ін-т пед. і психол. профес. освіти АПН України, 2004. – Вип. 2. – С. 21-29.
127. Волошина Л.В. Теоретические аспекты и педагогические условия подготовки педагога-исследователя в системе повышения квалификации: автореф. дис. на соискание учен. степени канд. пед. наук: спец. 13.00.01 "Общая педагогика, история педагогики и образования" / Л.В. Волошина. – Томск, 2001. – 22 c.
128. Волощук І.С. Про деякі ідеї "компромісної" педагогіки / І.С. Волощук // Педагогіка і психологія. Вісник АПН України. – 1994. – № 4. – С. 22-30.
129. Выготский Л.С.