ТЕОРЕТИКО-МЕТОДИЧНІ ЗАСАДИ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ІНОЗЕМНИХ МОВ ЗАСОБАМИ ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ

Краткое описание

Харківський національний педагогічний університет
імені Г. С. Сковороди

На правах рукопису

Костікова Ілона Іванівна

УДК [378.147:81’243]:004

ТЕОРЕТИКО-МЕТОДИЧНІ ЗАСАДИ
ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ
ІНОЗЕМНИХ МОВ ЗАСОБАМИ
ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ

13.00.04 – теорія і методика професійної освіти

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора
педагогічних наук

Науковий консультант –
Євдокимов Віктор Іванович,
доктор педагогічних наук, професор,
член-кореспондент АПН України

Харків – 2008

ЗМІСТ
Вступ 4
Розділ 1. Теоретичні засади дослідження проблеми використання засобів інформаційно-комунікаційних технологій 33
1.1. Становлення й розвиток інформаційно-комунікаційних технологій 33
1.2. Сучасні засоби інформаційно-комунікаційних технологій 46
1.3. Стан дослідження проблеми підготовки майбутніх учителів засобами інформаційно-комунікаційних технологій 55
Висновки до розділу 1 74
Розділ 2. Теоретико-методологічні основи професійної підготовки майбутніх учителів іноземних мов засобами інформаційно-комунікаційних технологій 79
2.1. Методологічні підходи до підготовки майбутніх учителів 79
2.2. Концепція підготовки майбутніх учителів іноземних мов засобами інформаційно-комунікаційних технологій 90
2.3. Модель підготовки майбутніх учителів іноземних мов засобами інформаційно-комунікаційних технологій 111
2.4. Інформаційно-навчальне середовище як визначальна умова успішного функціонування пропонованої моделі 145
Висновки до розділу 2 151
Розділ 3. Методичні засади професійної підготовки майбутніх учителів іноземних мов засобами інформаційно-комунікаційних технологій 160
3.1. Дидактичні принципи використання засобів інформаційно-комунікаційних технологій у навчанні іноземної мови 160
3.2. Дидактичні функції використання засобів інформаційно-комунікаційних технологій у навчанні іноземної мови 190
3.3. Порівняльний аналіз параметрів педагогічних програмних засобів і традиційних навчально-методичних комплексів у навчанні іноземної мови 243
Висновки до розділу 3 264
Розділ 4. Дистанційна форма організації навчання іноземних мов засобами інформаційно-комунікаційних технологій 271
4.1. Формування і розвиток дистанційної форми навчання 271
4.2 Дистанційна форма професійної підготовки майбутніх учителів іноземних мов 295
Висновки до розділу 4 321
Розділ 5. Експериментальна перевірка ефективності професійної підготовки майбутніх учителів іноземних мов засобами інформаційно-комунікаційних технологій 328
5.1. Організація й методика проведення педагогічного експерименту 328
5.2. Реалізація пропонованої моделі підготовки майбутніх учителів іноземних мов 335
5.3. Аналіз результатів експериментальної роботи 380
Висновки до розділу 5 398
Висновки 404
Список використаних джерел 410
ДОДАТКИ 470
Додаток А. Матеріали анкетних опитувань, карток, шкал, експертних оцінок 470
Додаток Б. Матеріали авторських мультимедійних навчальних посібників 506
Додаток В. Результати дослідної роботи з упровадження матеріалів дисертаційного дослідження 528
Додаток Д. Акти та довідки впровадження результатів дисертаційного дослідження 533

ВСТУП

Актуальність теми. Сьогодні в Україні триває процес швидкого наповнення сучасної освіти і науки інформаційно-комунікаційними технологіями, що викликає необхідність якісної оцінки існуючих підходів до освітнього процесу з погляду їхньої адекватності новим життєвим реаліям ХХI століття. „Інформаційно-комунікаційні технології є тим технологічним базисом, на якому потрібно забезпечувати всім громадянам нашої країни рівний доступ до знань, можливість самостійно створювати інформацію і обмінюватися нею”, – підкреслює В. Г. Кремень [10, с. 3]. Процес інформатизації суспільства дає можливість отримувати, змінювати та зберігати інформацію, ефективно вирішувати професійні й економіко-соціальні проблеми в найоптимальніший для кожної людини спосіб. Для цього необхідно володіти сучасними знаннями, уміннями й навичками про орієнтування в інформаційно-комунікаційному просторі, з опорою на величезний попередній досвід. Інформаційно-комунікаційні технології, які є сукупністю апаратних і програмних засобів комп'ютера та телекомунікацій, що з кожним днем стрімко розвиваються, мають обов’язково впроваджуватися в процес професійної підготовки майбутніх учителів. Серед чинників, які зумовили необхідність перегляду пріоритетів у системі професійної підготовки вчителя, можна виокремити дві групи.
Першу групу чинників становлять процеси реформування і трансформації в системі міжнародної освіти, що відбуваються зараз у США та країнах Західної Європи. Такі процеси визначають необхідність переосмислення ролі майбутнього вчителя в новому столітті. Другу групу чинників у галузі національної освіти становлять соціально-педагогічні зміни, пов’язані з уведенням нових державних освітніх стандартів, переходом на новий зміст і структуру освіти. Постає питання про зумовленість і доцільність професійної підготовки вчителя засобами інформаційно-комунікаційних технологій, необхідність концептуального обґрунтування визначеної педагогічної проблеми. Вища освіта України має відповідати не тільки соціальному замовленню суспільства, а й індивідуальним потребам кожного майбутнього вчителя. Це визначає характер змін у системі освіти.
Сучасні вищі навчальні заклади оснащуються Інтернетом, засобами супутникового зв’язку; у них створюються комп’ютерні навчальні класи, які забезпечуються електронними навчально-виховними комплексами, електронними словниками, довідниками й т. ін. Майбутній учитель має отримати достатній теоретичний і практичний базовий рівень знань іноземної мови з практичними вміннями і навичками використання комп’ютерних навчальних програм з іноземної мови, словників, програм-перекладачів, а також практичні вміння та навички реального спілкування в чатах, на комп’ютерних конференціях, за допомогою електронної пошти. На сьогодні „увесь світ і школа відповідно вступили в епоху швидких змін, цифрову еру, коли з'являються школи без традиційних підручників, навчання відбувається весь день поза школою, протягом усього життя. Сучасні освітні, комунікаційні технології запалюють іскру творчості” [343, с. 4]. “Інтерактивний характер комп'ютерних програм, електронних гіпертекстових підручників на базі CD-ROM, а також телекомунікаційні засоби мережі Інтернет (чат, Web-форуми, телеконференції) підвищують продуктивність навчання” [498, c. 55]. Так, проблеми підготовки вчителя, зумовлені новими цивілізаційними викликами до людини, модернізацією загальної середньої школи, входженням України до Європейського освітнього простору, органічно взаємопов'язані. Адже тут ідеться „про досягнення єдиної мети – підвищення якості національної освіти та забезпечення підготовки людини до життя у XXI столітті” [275, с. 105].
Постає питання про зумовленість і доцільність підготовки сучасного вчителя, виникає необхідність концептуального вирішення визначеної педагогічної проблеми. Особливе значення має наукова обґрунтованість теоретико-методичних засад підготовки майбутнього вчителя засобами інформаційно-комунікаційних технологій.
Сьогодні стає важливим проведення цілого комплексу педагогічних досліджень. У межах таких розвідок можливий більш широкий підхід не тільки до визначення рівня й обсягу отриманих фахових знань, але й здобуття глобальних умінь і навичок – здатності вільно орієнтуватися в інформаційному просторі, ефективно взаємодіяти в колективі, швидко переучуватися чи підвищувати кваліфікацію, розвивати особистісні якості: ініціативність, активність, самостійність тощо.
В. Г. Кремень слушно наголошує: „Перетинаючи рубіж ХХІ століття, ми перейшли на новий виток розвитку суспільства, підґрунтям якого є знання. Нині для України надзвичайно важливий власний розвиток інноваційних технологій. Саме це дозволить нам у найближчому майбутньому перейти до сучасної моделі суспільного розвитку – інформаційного суспільства. ... Багато понять, а отже й мовних одиниць, якими раніше оперували тільки спеціалісти, тепер належать до категорії загальновживаних. Інформаційно-комунікаційні технології стають невід'ємною частиною повсякденного життя все більшої кількості людей, отже і терміни цієї сфери входять до їхнього лексикону. ... Майбутні фахівці тримають потужний інструмент для поповнення і вдосконалення своїх знань із високих технологій, що дедалі більше зумовлюють рівень та якість життя” [10, с. 3].
Застосування інформаційно-комунікаційних технологій має на меті підвищити ефективність підготовки вчителя, „розширити обсяг знань, що вивчаються в школі, за рахунок нових засобів їх структурування, організації та подання, синхронного спрощення їх сприйняття, розуміння й засвоєння шляхом удосконалення способів викладання, використання динамічних і наочно-образних моделей, інтерактивних видів діяльності. Провідна роль у цьому належить новим комп'ютерним засобам” [386, c. 146].
Розвиток нових технологій відображено в „Інноваційній освітній діяльності” [339], Національній доктрині розвитку освіти [338], Законі України „Про Освіту” [137]. Закон України „Про національну програму інформатизації”, Указ Президента України “Про заходи щодо розвитку складових глобальної інформаційної мережі Internet та забезпечення широкого доступу до цієї мережі в Україні”, звернення Президента України до Верховної Ради “Україна: поступ у ХХІ сторіччя. Стратегія економічної та соціальної політики на 2000–2004 роки”, „Концепція загальної середньої освіти” [203], Державна програма „Вчитель” [106] наголошують на введенні інформаційно-комунікаційних технологій.
Державою прийнято документи, які стосуються насамперед впровадження інформаційно-комунікаційних технологій до освітнього шкільного процесу. Особливо слід відзначити такі: програма “Концепція комп’ютеризації загальної середньої освіти”, “Програма комп’ютеризації сільських шкіл”. У „Національній доктрині розвитку освіти в Україні у ХХI столітті” й у „Програмі діяльності уряду відносно реалізації Національної доктрини” розглядаються окремі питання впровадження інформаційно-комунікаційних технологій до процесу професійної освіти.
Завдяки „Національній програмі інформатизації України” передбачається значно краще, у порівнянні з попередніми роками, обладнання закладів освіти комп'ютерами і комп'ютерною технікою. Досвід використання комп'ютерної техніки в навчальному процесі, оснащення вищих навчальних закладів (ВНЗ) технічними засобами, комп'ютерами та мультимедійними засобами, сучасною оргтехнікою, володіння більшістю студентів комп'ютером на рівні користувача створюють усі умови для ефективної підготовки майбутніх викладачів іноземної мови засобами інформаційно-комунікаційних технологій. Оскільки прочитана інформація запам’ятовується лише на 10 %, почута – на 20 %, побачена та почута – на 30 %, прочитана, почута і побачена – на 50 %, а прочитана, почута, побачена й обговорена – на 70 %, тому використання лише аудіовізуальних засобів навчання скорочує час навчання на 40 % і водночас збільшує обсяг засвоєної інформації на 20 % [304, c. 48].
Підготовка вчителя іноземної мови з окремими елементами інформаційно-комунікаційних технологій відбувається, на наш погляд, дещо формально, так що й дотепер не виправдується й частина оптимістичних прогнозів [464] щодо широкої, повсякденної, масової підготовки вчителя іноземної мови засобами інформаційно-комунікаційних технологій: „...ідеї використання комп’ютерів у навчанні незаслужено компрометуються. Комп’ютер пересувається в навчанні з його законного центрального місця як засіб управління навчанням на задвірки процесу, і йому довіряють замість творчих суто механічні функції презентації інформації” [28, с. 46]. Часом від педагогічної системи з упровадженням інформаційно-комунікаційних технологій, на жаль, очікують дублювання, заміну вчителя комп’ютером, стверджує В. П. Беcпалько [28, с. 22].
Підготовка майбутнього вчителя засобами інформаційно-комунікаційних технологій передбачає концептуально новий підхід підготовки, який „має прийти на зміну інертності й необґрунтованому консерватизму. ... Такий підхід вимагає перегляду традиційного змісту підготовки вчителя. Ідеться про розроблення нових теоретико-методологічних засад формування педагога нової ґенерації, здатного до реалізації освітньої політики як головної функції держави”, – наголошує В. Г. Кремень [275, с. 93]. Науковець підкреслює, що „відповідно й наукові дослідження мають бути скеровані саме на вирішення проблем, пов'язаних з інноваційними процесами в освіті. Причому це повинно бути пріоритетним напрямом наукової діяльності не лише педагогічних навчальних закладів, а й Академії педагогічних наук України” [275, с. 105].
Підготовка майбутніх учителів засобами інформаційно-комунікаційних технологій здатна надавати студентам можливість здобувати якіснішу освіту. Розвиток інформаційно-комунікаційних технологій розглядається не як самоціль, а як могутній і продуктивний засіб вирішення актуальних проблем підготовки вчителя. Це історичний шанс реалізувати національний інтелектуальний потенціал. Ігнорування цього шансу є великою помилкою з далекосяжними негативними наслідками. Підготовка вчителя засобами інформаційно-комунікаційних технологій передбачає здобуття ним повноцінної вищої освіти, підвищення кваліфікації, можливість перепідготовки, тобто охоплює всю освітню систему в цілому. Мова йде про позитивні зміни в усіх сферах освіти, причому не в далекій перспективі, а в найближчий час. Подальше використання й розвиток інформаційно-комунікаційних технологій є необхідною умовою динамічного розвитку освіти в цілому.
Сучасна освіта розвивається в умовах жорсткої конкуренції на ринку інформаційно-комунікаційних технологій, за ситуації формування локальних об’єднань і глобального суспільства знань. Розв’язання проблеми професійної підготовки майбутніх учителів є можливим завдяки засобам інформаційно-комунікаційних технологій. Метою Болонського процесу, до якого приєдналась Україна, є створення до 2010 року спільного освітнього простору зі спільними стандартами знань усіх країн Європейського співтовариства. Реформування європейської освіти у створенні суспільства знань – єдиний комплексний процес, у якому вищі навчальні заклади традиційно відіграють головну роль. У зв’язку з цим професійна підготовка майбутніх учителів має бути інтегрованою, забезпечувати цілісність одержання, засвоєння та передачі знань, умінь, навичок.
Кадровий освітній потенціал, матеріально-технічну базу вищих навчальних закладів України на сьогодні не можна вважати такими, що відповідають завданням державної політики щодо суспільства знань, інтеграції до європейського та світового освітнього простору. Таким чином, проблема полягає в невідповідності професійної підготовки майбутніх учителів сучасним вимогам до випускників ВНЗ, потреб забезпечення освіти країни конкурентноздатними вчителями, спроможними застосовувати інформаційно-комунікаційні технології, виконуючи завдання впровадження й адаптації системи вищої освіти України до європейського науково-освітнього простору.
Збільшення матеріально-технічної бази закладів освіти недостатнє для ефективного подолання означеної проблеми. Сьогодні є важливим поєднання можливостей, що існують у професійній підготовці вчителів іноземної мови з окремих дисциплін у традиційній системі, з перспективним, поступовим оновленням системи підготовки у цілому. Таке поєднання не заперечує необхідні дії в оснащенні вищих навчальних педагогічних закладів педагогічними програмними засобами, ліцензійними програмами, комп’ютерними засобами навчання, локальними та іншими мережами, а також значне підвищення рівня підготовки майбутніх учителів або перепідготовки більшості вчителів з інформаційно-комунікаційних технологій. Шлях поступового впровадження інформаційно-комунікаційних технологій протягом періоду підготовки за всіма дисциплінами й різними формами навчально-виховного процесу має бути відображений у нормативних документах, що, на наш погляд, є найефективнішим у вирішенні означеної проблеми.
Професійна підготовка майбутніх учителів засобами інформаційно-комунікаційних технологій, підкреслює В. Г. Кремень, „має бути наскрізною протягом усього періоду навчання. Вона не повинна зводитися до набуття студентами операторських навичок, а має передбачати засвоєння інформаційних технологій навчання. Очевидно, що в кожному педагогічному вищому навчальному закладі потрібно розробити програму інформатизації та комп'ютеризації навчального процесу. Зміст такої програми мав би включати кадрове, матеріально-технічне і програмно-методичне забезпечення. Без запровадження сучасних технологій навчання досягти високої якості освіти та забезпечити успішну реалізацію новітнього змісту середньої освіти буде неможливо” [275, с. 101].
Аналіз дослідження проблеми професійної підготовки майбутніх учителів свідчить, що робота здійснюється в різноманітних аспектах: загальнопедагогічна підготовка сучасних учителів – праці О. А. Абдулліної [1], І. В. Бужиної [54], М. В. Кларіна [183, 184] та інші; теоретичні та методологічні основи підготовки вчителів – праці А. М. Бойко [44, 45], В. М. Гриньової [100, 101], В. І. Лозової [291, 292], Г. В. Троцко [475], В. О. Яковлєва [526] та інші; формування професійно-педагогічної спрямованості майбутніх учителів – праці В. В. Баркасі [24], О. Б. Бігич [35], О. І. Буркової [56], В. О. Калініна [165], Н. Б. Козлової [193], Г. В. Мельниченко [319], Л. Т. Тишакової [470], О. Н. Трегубової [473], Я. О. Черньонкова [506] та інші. Використання нових педагогічних технологій проаналізовано в контексті проблеми професійної підготовки вчителів: використання інноваційних педагогічних технологій у вищих навчальних закладах – праці Г. Г. Асєєва [17], І. М. Богданової [41], А. Ф. Горбатюка [92], В. І. Євдокимова [129], В. Г. Пасинок [369], В. Ф. Паламарчук [362], О. М. Пєхоти [377], І. Ф. Прокопенка [400] та інші; упровадження комп’ютерних технологій в освіту – праці В. П. Беспалька [28, 29, 30], Ю. І. Машбиць [316, 318], О. Е. Мещерякової [324], Є. С. Полат [389, 390], І. В. Роберт [409], Н. Ф. Тализіної [457, 459], О. В. Хуторського [496] та інші; комп’ютерного тестування – праці І. Є. Булах [55], Т. В. Солодкої [447] та інші; використання комп’ютерів і комп’ютерної техніки – дисертації С. Р. Доманової [114], В. Е. Краснопольського [274], Ю. Ф. Реви [404], Є. М. Рябчинської [417], І. В. Синельник [434], Н. Т. Тверезовської [460], С. І. Шевченко [513] та інші; проблеми використання комп’ютерних підручників – праці Л. Є. Гризун [98], О. А. Палія [364] та інші. Проблемі використання дистанційних засобів підготовки присвячено праці В. М. Кухаренка [283], Н. І. Муліної [334], О. В. Собаєвої [443], П. В. Стефаненко [451], В. В. Уголькова [478] та інші; питання підготовки вчителів засобами інформаційних і комп’ютерних технологій розглядається в працях Л. І. Морської [331], В. А. Садикової [423], О. Ю. Трутнєва [476], Т. В. Чепрасової [503].
У працях цих науковців розкрито проблеми професійної та неперервної освіти, підготовки вчителів в умовах розвитку нових педагогічних та інформаційних технологій, вивчення окремих аспектів підготовки вчителів засобами нових технологій. Проте обґрунтування ефективності підготовки майбутніх учителів іноземних мов засобами інформаційно-комунікаційних технологій не стало предметом спеціального педагогічного дослідження. Сучасні роботи вчених з окремих напрямів використання інформаційно-комунікаційних технологій не об’єднані в систему, не розроблено концепції підготовки майбутніх учителів засобами інформаційно-комунікаційних технологій, з цієї теми не здійснено всебічного теоретичного та методичного аналізу професійної підготовки майбутнього вчителя іноземної мови засобами інформаційно-комунікаційних технологій. Відсутність відповідної до сучасних вимог наукової бази призводить до того, що успішні окремі способи використання інформаційно-комунікаційних технологій найчастіше не впроваджуються через те, що не до кінця зрозуміло, як їх реалізація позначиться на інших сторонах і компонентах процесу підготовки.
Аналіз тенденцій розвитку вищої освіти, теоретико-методичних робіт сучасних дослідників і власного досвіду викладацької діяльності дозволив виявити суперечності, що існують сьогодні у сфері досліджуваної проблеми:
1. На рівні концептуалізації освітньої діяльності:
 між досить високим рівнем світового комунікаційного суспільства, розробленістю теорії інформатизації вищої освіти, засадами особистісного підходу в педагогіці та недостатньою визначеністю ролі й місця інформаційно-комунікаційних технологій у національному освітньому процесі, у процесі підготовки вчителів іноземних мов;
 між створенням єдиного освітнього простору засобами інформаційно-комунікаційних технологій як чинника інтеграції й розвитку української освіти для ліквідації відставання України від міжнародних досягнень у підготовці учителів, необхідністю здійснення індивідуалізації, диференціації підготовки вчителів, що відображається в об'єктивній потребі студентів у різноманітних засобах навчання, самостійному виборі предметів для вивчення, спираючись на свої особистісні життєві інтереси, професійні плани й перспективи і неспроможністю традиційної підготовки забезпечити такі потреби;
 між сучасними уявленнями європейської спільноти, Болонської конвенції про педагогічну діяльність, професію вчителя, розвиток інформаційно-комунікаційної культури майбутніх учителів і традиційним розумінням функції вищого навчального педагогічного закладу, професіоналізму вчителя іноземних мов;
 між необхідністю ліквідації сформованих стереотипів, зміни поглядів на підготовку вчителя як постійну й незмінну систему, упровадженням сучасних засобів перепідготовки вчителів, підготовки вчителів для одержання другої освіти, розвитку дистанційної підготовки студентів без житлових і вікових обмежень і неспроможністю традиційної підготовки забезпечити такі заходи.
2. На рівні визначення мети підготовки майбутніх учителів:
 між державним замовленням, об’єктивною потребою суспільства у висококваліфікованих учителях іноземних мов із вільним володінням інформаційно-комунікаційними технологіями і неспроможністю традиційної підготовки забезпечити таку потребу;
 між сучасними вимогами до рівня педагогічних, психологічних, соціальних знань, інтегративних умінь, навичок, реалізації різних методик, методів, прийомів, способів мовної діяльності згідно з рекомендаціями Ради Європи в галузі вивчення й викладання мов і традиційною методикою викладання іноземних мов без застосування інформаційно-комунікаційних технологій.
3. На рівні визначення змісту та технологій підготовки:
 між необхідністю створення науково обґрунтованої системи інформаційно-комунікаційного навчання іноземних мов, уявленням про сутність інформаційно-комунікаційних технологій і недостатнім відбиттям технологій у змісті підготовки, уривчастою інформацією про використання технологій у предметному навчанні, нерозробленістю адекватних технологічних прийомів, методик упровадження технологій у підготовку майбутніх учителів іноземних мов;
 між накопиченим міжнародним потенціалом інформаційно-комунікаційних ресурсів з іноземної мови та практично їх повній незатребуваності в традиційній методиці викладання іноземних мов і професійній підготовці вчителів іноземних мов в Україні в цілому.
Інформаційно-комунікаційні технології здатні надавати майбутнім учителям можливість здобувати високоякісну освіту для професійної діяльності. Утім на сьогодні відсутній системний науковий аналіз підготовки майбутнього вчителя іноземної мови засобами інформаційно-комунікаційних технологій, не вирішено проблему методики викладання іноземної мови засобами таких технологій тощо. Ідеться про науковий пошук найкращих способів і форм підготовки майбутнього вчителя іноземної мови в сучасних умовах засобами інформаційно-комунікаційних технологій.
Актуальність, виявлені суперечності, недостатній рівень теоретичної дослідженості й практичної розробленості зазначеної проблеми, відсутність системного наукового аналізу підготовки майбутнього вчителя іноземної мови засобами інформаційно-комунікаційних технологій зумовили вибір теми дослідження – „Теоретико-методичні засади професійної підготовки майбутніх учителів іноземних мов засобами інформаційно-комунікаційних технологій”.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертаційної роботи є складовою частиною комплексної програми „Розвиток новітніх педагогічних технологій навчання та виховання цілісної творчої особистості” Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди, що виконується за тематикою „Підвищення ефективності навчально-виховного процесу в середніх загальноосвітніх і вищих закладах (РК № 1-200199U 004104) у межах загальноукраїнської тематики науково-дослідної роботи з педагогічних наук АПН України № 3.9 „Особистісно-орієнтовані технології підготовки вчителів”. Тему дисертаційного дослідження затверджено вченою радою Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди (протокол № 5 від 23.12.2004) та узгоджено в Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології в Україні АПН України (протокол № 7 від 25.09.2007).
Мета дослідження – виявити вплив реалізації засобів інформаційно-комунікаційних технологій на ефективність професійної підготовки майбутніх учителів іноземних мов.
Завдання дослідження визначено відповідно до мети дослідження.
1. Проаналізувати сутність засобів інформаційно-комунікаційних технологій у професійній підготовці майбутніх учителів іноземних мов.
2. Схарактеризувати методологічні засади професійної підготовки майбутніх учителів іноземних мов засобами інформаційно-комунікаційних технологій.
3. Теоретично обґрунтувати концепцію професійної підготовки майбутніх учителів іноземних мов засобами інформаційно-комунікаційних технологій.
4. Розробити й експериментально перевірити модель професійної підготовки майбутніх учителів іноземних мов засобами інформаційно-комунікаційних технологій.
5. Обґрунтувати сутність інформаційно-навчального середовища як необхідної умови успішного функціонування запропонованої моделі професійної підготовки майбутніх учителів іноземних мов.
6. Визначити особливості дидактичних принципів і функцій методичної підготовки майбутніх учителів іноземних мов засобами інформаційно-комунікаційних технологій.
7. Виявити особливості використання дистанційної форми організації навчання майбутніх учителів іноземних мов у процесі професійної підготовки.
8. Розробити науково-методичне й організаційно-методичне забезпечення процесу професійної підготовки майбутніх учителів іноземних мов засобами інформаційно-комунікаційних технологій.
9. Визначити критерії та показники рівнів сформованості професійної підготовки майбутніх учителів іноземних мов засобами інформаційно-комунікаційних технологій.
Об’єкт дослідження – процес професійної підготовки майбутніх учителів іноземних мов у вищих педагогічних навчальних закладах.
Предмет дослідження – теоретико-методичні засади професійної підготовки майбутніх учителів іноземних мов засобами інформаційно-комунікаційних технологій.
Методи дослідження:
теоретичні: аналіз, порівняння, систематизація поглядів учених на різні аспекти досліджуваної проблеми, аналіз наукової психолого-педагогічної літератури, історико-логічний аналіз, аналіз нормативної документації – для визначення мети, предмета, гіпотези, завдань дослідження; класифікація засобів технологій, аналіз власної діяльності, метод наукового моделювання – для створення моделі підготовки майбутніх учителів іноземних мов засобами інформаційно-комунікаційних технологій;
емпіричні: для експериментальної перевірки ефективності підготовки майбутніх учителів іноземних мов засобами інформаційно-комунікаційних технологій – діагностичні: анкетування, тестування, інтерв'ю, опитування, бесіди, дискусія; обсерваційні: самоспостереження, спостереження; прогностичні: шкалування, ранжирування, експертні оцінки, дослідна робота; педагогічний експеримент і статистичний аналіз його результатів з метою виявлення ефективності пропонованої моделі підготовки майбутніх учителів;
методи математичної статистики – критерій Пірсона, дисперсійний аналіз – для статистичної обробки і порівняльної характеристики результатів традиційної і дослідної підготовки, з’ясування кількісних залежностей між явищами і процесами, які досліджувалися.
Концепція дослідження. Концепція професійної підготовки майбутніх учителів іноземних мов засобами інформаційно-комунікаційних технологій ґрунтується на урахуванні специфіки професійної підготовки майбутнього вчителя іноземної мови, яка полягає в тому, що головним компонентом змісту навчання мови є не основи науки, а способи діяльності, а саме мовленнєвої діяльності. Система практичних дій забезпечує формування й розвиток способів мовленнєвої діяльності, а контроль передбачає осмислення студентами своєї готовності до впровадження їх на практиці. Саме тому провідне значення в оволодінні іноземною мовою належить умінням і навичкам мовленнєвої діяльності.
Пропонована концепція професійної підготовки майбутнього вчителя засобами інформаційно-комунікаційних технологій ураховує особливості вивчення іноземної мови й ґрунтується на трьох засадах: меті підготовки вчителя і меті навчання іноземної мови, дидактичних завданнях, особливостях мовленнєвої діяльності при вивченні іноземної мови. Мету підготовки майбутніх вчителів іноземної мови визначено стандартами вищої освіти, специфіка дидактичних завдань зумовлена цілями навчання іноземної мови: комунікативна, загальноосвітня, виховна, розвивальна та інші. Принципова відмінність головної мети вивчення іноземної мови – формування іншомовної комунікативної компетенції, інші цілі реалізуються в процесі здійснення головної мети.
З урахуванням особливості професійної підготовки майбутніх учителів іноземних мов, пропонується новий концептуальний підхід до вирішення проблеми ефективності підготовки вчителів. Це – реформування традиційної системи професійної підготовки засобами інформаційно-комунікаційних технологій, поступовий перехід до інноваційної системи підготовки, функціонування нової моделі професійної підготовки з визначальною педагогічною умовою її ефективності. Пропонований підхід вирішення проблеми дозволяє досягти поставленої мети, урахувати не тільки сучасні національні дослідження й надбання, але й закордонний досвід, уникнути формального перенесення іноземних зразків на національне підґрунтя. Отже, саме такий підхід вирішення проблеми можна вважати оптимальним.
Концепція ґрунтується на різних аспектах професійної підготовки. Методологічний аспект зумовлений необхідністю концептуального обґрунтування нових технологій у підготовці вчителя. Методологічна обґрунтованість використовуваних засобів є важливою, адже йдеться про системну організацію педагогічних, психологічних, соціальних знань, умінь, навичок, реалізації різних методик, методів, прийомів підготовки засобами інформаційно-комунікаційних технологій. Дидактичний аспект відображає педагогічні основи підготовки вчителів засобами інформаційно-комунікаційних технологій. Сучасні дидактичні форми підготовки вчителів іноземної мови засобами інформаційно-комунікаційних технологій досить різноманітні, а їх освоєння постає як важлива науково-педагогічна проблема. Нормативно-правовий аспект відображає необхідність адекватного правового супроводу підготовки вчителя засобами інформаційно-комунікаційних технологій у національній освіті. Підготовка вчителя засобами інформаційно-комунікаційних технологій має розглядатися не тільки як доповнення до існуючої традиційної підготовки, необхідно визначити її роль і статус у педагогічній практиці. Фінансово-економічний аспект свідчить про істотну економію коштів із використанням нових технологій при дистанційній підготовці. Соціальний аспект орієнтує на ліквідацію відставання України від міжнародних досягнень у підготовці майбутніх учителів. Підготовка вчителя та створення єдиного освітнього простору засобами інформаційно-комунікаційних технологій мають винятково важливе значення як чинник інтеграції й розвитку української освіти в цілому. Світоглядний аспект пов'язаний із необхідністю ліквідації сформованих стереотипів, зміни поглядів на підготовку вчителя як усталену й незмінну систему.
Проблема професійної підготовки майбутніх учителів засобами інформаційно-комунікаційних технологій визначає мету нашої концепції. Це – забезпечення ефективної, усебічної, масової, системної професійної підготовки вчителів іноземної мови засобами інформаційно-комунікаційних технологій упродовж періоду підготовки, конкурентноздатності вчителів на сучасному ринку, започаткування реформування самої системи професійної підготовки майбутніх учителів іноземної мови засобами інформаційно-комунікаційних технологій у вищих педагогічних закладах освіти країни.
Сьогодні неможливо роз'єднати нові педагогічні технології та інформаційно-комунікаційні технології, оскільки тільки всебічне впровадження нових педагогічних технологій дозволяє змінювати парадигму вищої освіти, а засоби інформаційно-комунікаційних технологій дозволять ефективніше реалізувати професійну підготовку вчителя. Оптимальним є гармонійне поєднання технічного й педагогічного підходів до створення та використання засобів інформаційно-комунікаційних технологій. Інформаційно-комунікаційні технології в професійній підготовці майбутніх учителів можуть упроваджуватися як: засіб навчально-виховної, науково-дослідної роботи, педагогічної практики, який удосконалює й підвищує ефективність і якість підготовки майбутніх учителів; засіб автоматизації процесів обробки результатів навчання, контролю, корекції результатів навчання, тестування, діагностики; засіб інформаційно-методичного забезпечення й управління навчальним процесом, навчальною групою, факультетом, закладом, системою навчальних закладів; засіб комунікації для розповсюдження передового педагогічного досвіду, нових технологій; засіб розвитку, саморозвитку, пізнання, самопізнання студента.
Концепція професійної підготовки вчителя вимагає наукового підходу до проектування моделі підготовки вчителя. Моделювання є засобом для репрезентації об'єкта, який ще не має реального втілення. У моделі враховуються всі компоненти професійної підготовки майбутнього вчителя. Під час проектування моделі підготовки вчителя іноземної мови ми дотримувалися низки вимог до процесу проектування: урахування мети і впливу на неї мотивації, суспільних і особистих потреб, урахування педагогічної умови ефективності моделі, особливості контролю й оцінювання. У моделі визначено мету, принципи професійної підготовки, знання, уміння й навички майбутнього вчителя, контрольні вимоги, які обґрунтовано в нормативних документах підготовки вчителя іноземних мов. Під час проектування моделі ми дотримувалися положення, що мета запропонованої моделі – забезпечення прогнозованого результату професійної підготовки вчителя. Сама модель є послідовністю елементів, взаємно залежних для створення цілісності.
Також ми дотримувалися постулату: результативність моделі в цілому залежить від результативності функціонування її компонентів. Пропонується модель професійної підготовки вчителя іноземних мов засобами інформаційно-комунікаційних технологій, яка включає три основні компоненти – мотиваційно-цільовий (мета і мотивація), змістово-організаційний (зміст і організація), контрольно-оцінювальний (контроль і оцінювання), що взаємопов'язані.
Загальна гіпотеза дослідження ґрунтується на припущенні, що ефективність професійної підготовки майбутніх учителів іноземних мов можна суттєво підвищити, якщо в процесі підготовки студентів реалізувати ідеї упровадження за

Список литературы

ВИСНОВКИ

На основі узагальнення результатів дослідження зроблено такі висновки:
1. У дисертації обґрунтовано теоретико-методичні положення щодо вирішення наукової проблеми професійної підготовки майбутніх вчителів іноземних мов в умовах широкомасштабних інновацій в освіті, пов’язаних з впровадженням в навчальний процес інформаційно-комунікаційних технологій. Складність визначення сутності поняття інформаційно-комунікаційні технології пов'язана з появою, зміною і розвитком термінології обчислювальної техніки, етапами комп'ютерного навчання, уживанням різних термінів у вітчизняній і закордонній науці, паралельним існуванням термінів. Засоби інформаційно-комунікаційних технологій визначаємо як сукупність апаратних і програмних засобів комп'ютера й телекомунікацій і способів їх функціонування, що реалізуються для ефективної професійної підготовки майбутнього вчителя іноземних мов у всьому різноманітті евристичних, культурологічних, творчих функцій.
2. У дослідженні схарактеризовано методологічні засади професійної підготовки майбутніх учителів іноземних мов засобами інформаційно-комунікаційних технологій. На основі системного, особистісного, діяльнісного, компетентнісного, комунікативного, синергетичного підходів проаналізовано професійно-педагогічну компетентність вчителя, визначено провідні способи мовленнєвої діяльності, виявлено елементи розробленої моделі, визначено головну умову її успішного функціонування, проаналізовано класифікацію й виконано каталогізацію педагогічних програмних засобів з іноземних мов, проаналізовано напрями взаємодії й інтеграції інформаційно-комунікаційних технологій у навчальній і науковій діяльності студентів тощо.
3. У роботі знайшла реалізацію й підтвердження розроблена і обґрунтована концепція професійної підготовки майбутніх учителів іноземних мов засобами інформаційно-комунікаційних технологій. В концепції пропонуються шляхи інтеграції української освіти в європейський освітній простір, де інформаційно-комунікаційні технології є домінуючими, стимулюючи можливість того, що оновлена освіта буде слугувати особистості та сприяти її особистісно-професійному розвитку.
4. Розроблено й обґрунтовано педагогічну модель професійної підготовки майбутніх учителів іноземних мов засобами інформаційно-комунікаційних технологій. Запропонована модель забезпечує єдність змісту, структури, цілей навчання та виховання, способів досягнення очікуваних знань, умінь, навичок і базових компетенцій. Структурні компоненти моделі (мотиваційно-цільовий, змістово-організаційний, контрольно-оцінювальний) та підходи, на яких вона базується (взаємозв'язок компонентів, мотивація до вчительської роботи, особистісно-професійний розвиток, єдність теоретичної та практичної підготовки, суб’єктність навчання, урахування особливостей і багатогранності способів професійної підготовки при використанні інформаційно-комунікаційних технологій, технологічна підготовка, педагогічне діагностування й контроль), зумовлюють ефективність розробленої моделі.
5. Визначено й теоретично обґрунтовано визначальну умову успішного функціонування моделі підготовки майбутніх учителів іноземних мов – інформаційно-навчальне середовище. Складовими інформаційно-навчального середовища є: користувачі (викладачі й студенти), інформаційно-змістова частина і програмно-технічна частина. Таке середовище забезпечує підготовку майбутніх вчителів, перепідготовку та підвищення кваліфікації викладачів, пріоритетність розробки й упровадження локальних і глобальних інформаційних ресурсів навчального призначення, формування інформаційно-комунікаційної грамотності й інформаційної культури майбутніх учителів іноземних мов, відкритість навчального закладу до міжнародного інформаційного простору, інтеграцію України в європейський освітній простір (упровадження кредитно-трансферної системи навчання), урахування особистісних якостей студентів, накопичення та постійне оновлення інформаційних ресурсів, орієнтацію на розвиток мобільності викладачів і студентів, що сприяє поступовому переходу до європейських стандартів якості освіти. Специфічне інформаційно-навчальне середовище як визначальна умова забезпечує систематичне використання засобів інформаційно-комунікаційних технологій, створюючи сприятливу сферу для професійної підготовки майбутніх учителів іноземних мов.
6. Обґрунтовано особливості дидактичних принципів і функцій професійної підготовки майбутніх учителів іноземної мови засобами інформаційно-комунікаційних технологій. Підготовка майбутнього вчителя засобами інформаційно-комунікаційних технологій створює нові можливості навчально-виховної роботи. Такі технології дозволяють виконання навчальних завдань, які неможливо виконати за будь-яких інших умов (Інтернет-проекти, Інтернет-семінари, спілкування в чаті, форумі, комунікація електронною поштою, робота з джерелами автентичної англомовної інформації, електронними журналами тощо). Складнощі, що виникають у професійній підготовці майбутніх учителів традиційними засобами, доводять неможливість подальшого уникнення засобів інформаційно-комунікаційних технологій. Інформаційно-комунікаційні технології сприяють розвиткові особистісної та фахової готовності майбутнього вчителя із застосуванням комп’ютера в навчальній роботі як тренажера, репетитора, модулятора. Різні функції комп’ютера сприяють результативності й успішності практичної підготовки, розвивають творче мислення в режимі імітаційного навчального моделювання. Науково обґрунтовано функції майбутнього вчителя, які здатний виконувати комп’ютер: інформативну, тренувальну, контролюючу, управлінську, організаційну. Зазначено фахову, інформаційну, технічну підтримку майбутнього вчителя. Показано переваги і обмеження двох типів інформаційної комунікації – синхронної й асинхронної.
При організації наукової роботи та виконанні студентами обов’язкових індивідуальних науково-дослідних завдань (ІНДЗ) забезпечується підготовка міждисциплінарних, комплексних наукових досліджень, неможливих сьогодні без роботи з джерелами автентичної інформації.
Результатом професійної підготовки майбутніх учителів іноземної мови було визначено досягнення очікуваного рівня знань, умінь, навичок, компетенцій. Досягалися такі результати за рахунок повноцінної самостійної роботи студентів. Дослідженням доведено підвищення ефективності роботи студентів при систематичному використанні інформаційно-комунікаційних технологій. Майбутній учитель має можливість широкого доступу до англомовних текстів, політичних, культурних, наукових, спортивних дайджестів, публікацій у відомих англомовних джерелах, сприяє участі в англомовних студентських проектах, конкурсах, змаганнях, іграх онлайн, розвиткові усної комунікації завдяки дискусіям та обговоренню певних тем на студентських форумах через приєднання телефону або вебкамери. У нас є достатньо підстав стверджувати, що в умовах використання інформаційно-комунікаційних технологій самостійна робота студентів переходить на якісно новий рівень. Особливо помітними були позитивні зміни в самоаналізі й самоконтролі власної діяльності.
7. Обґрунтовано основні вимоги до методики створення курсів дистанційного навчання іноземної мови за модульним принципом: (наявність варіантів використання модуля в різних контекстах, можливість зміни структури, присутність компонентів поточного й підсумкового контролю, орієнтація оцінювання на базові стандарти, комбінація всіх видів мовленнєвої діяльності з посиланням на аспекти мови, оволодіння спеціальними прийомами роботи в умовах дистанційного навчання). Визначено методичні аспекти підручника для дистанційного навчання (чіткість презентації матеріалу, наочність та оптимальна стислість, часткове виконання методичних функцій викладача). Обґрунтовано вимоги до навчально-методичного комплексу для дистанційного вивчення іноземної мови (реєстрація й установлення програми, управління й навігація програми, особливості навчання з ґрунтовними методичними вказівками за змістом, дистанційні послуги, навчальний матеріал, де містяться тексти, завдання, вправи, питання, лексичний словник, граматичний довідник, поточні тести з ключами, підсумкові тести, уривки з автентичної літератури, аудіо-, відеоматеріали, посилання на різні джерела інформації тощо).
8. Розроблено науково-методичне й організаційно-методичне забезпечення професійної підготовки вчителя іноземної мови засобами інформаційно-комунікаційних технологій та розкрито особливості такої підготовки. Підготовлені монографії, навчальні посібники, методичні рекомендації, програми курсів та електронні навчально-методичні матеріали різних форм і рівнів складності, які допоможуть реалізувати навчальний і дослідницький потенціал студентам і вчителям.
9. Визначено критерії (особистісний, фаховий, коригувальний), показники та рівні, які відображають очікувані результати ефективності професійної підготовки майбутніх учителів іноземних мов засобами інформаційно-комунікаційних технологій. Експериментальна перевірка розробленої моделі професійної підготовки майбутніх учителів іноземних мов засобами інформаційно-комунікаційних технологій довела її ефективність за якісними та кількісними показниками. Порівняльний аналіз статистичних даних за обраними показниками виявив стійку позитивну динаміку в підготовці студентів експериментальних груп, показав суттєві позитивні зміни в цих групах, збільшення кількості майбутніх учителів високого й середнього рівнів, зменшення розбіжності одержаних і очікуваних результатів у порівнянні з контрольною групою. За допомогою критерію Пірсона та дисперсійного аналізу доведено, що нова модель професійної підготовки майбутніх учителів засобами інформаційно-комунікаційних технологій має статистично значущу перевагу над підготовкою традиційними засобами.
Значення розробленої й апробованої моделі полягає передусім в тому, що на всіх етапах професійної підготовки майбутніх учителів іноземних мов – це творення себе, свого професійно-педагогічного потенціалу, своєї інформаційно-комунікаційної культури. У практичному плані це виявляється у критичному ставленні майбутніх учителів до результатів своєї роботи, виробленні конструктивних ідей щодо вдосконалення своєї фахової підготовки, самовдосконалення.
Результати дисертаційного дослідження дають підстави вважати, що мету досягнуто, завдання реалізовано, положення гіпотези отримали підтвердження. Проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів проблеми. Перспективу дослідження вбачаємо у поглибленні інтеграційних процесів, розширенні та систематизації спеціальних і методичних знань майбутніх учителів іноземних мов на основі аналізу глобальних інформаційно-педагогічних ресурсів; розробці й використанні інформаційно-аналітичних технологій, спрямованих на підвищення якості професійно-педагогічної освіти; розширенні міжнародної дослідницької діяльності й міжнаукової комунікації засобами інформаційно-комунікаційних технологій – відеоконференцій, форумів, чатів; розвиток інформаційно-навчального середовища; моніторинг іншомовних інформаційних ресурсів для подальшого впровадження дистанційного навчання іноземної мови тощо.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Абдуллина О. А. Общепедагогическая подготовка учителя в системе высшего педагогического образования / О. А. Абдуллина. – М.: Просвещение, 1990. – 141 с.
2. Агапова О. И. Реализуется системно-контекстный подход / О. И. Агапова, В. И. Швец, А. А. Вербицкий // Вестник высшей школы. – 1987. – № 12. – С. 57.
3. Акмеева С. А. Подготовка учителя сельской школы к применению информационных и коммуникационных технологий в учебно-воспитательном процессе: дис. ... канд. пед. наук / С. А. Акмеева. – М., 2004. – 142 с.
4. Акмеологія – наука ХХІ століття: матеріали Міжнародної науково-практичної конференції / Київський міський педагогічний університет ім. Б. Д. Грінченка; Міжнародна академія акмеологічних наук (Санкт-Петербург); голов. ред. З. Ф. Сіверс. – К., 2005. – 412 с.
5. Акмеологія з основами психології кар'єри: навч.-метод. посіб. / Уклад. О. М. Гавалешко. – Чернівці: Рута, 2004. – 84 с.
6. Акопова М. А. Индивидуализация обучения иностранному языку в техническом вузе с помощью ЭВМ / М. А. Акопова. – Л.: АКД, 1989. – 24 с.
7. Александров Г. Н. Компьютер в структуре педагогической деятельности преподавателя / Г. Н. Александров // Вопросы психологии. – 1986. – № 5. – С. 74–75.
8. Алексеевский В. С. Синергетика менеджмента устойчивого развития / В. С. Алексеевский. – М.: Манускрипт, 2005. – 328 с.
9. Алексеенко И. Н. Теоретико-методические основы формирования готовности будущего учителя к инновационной деятельности в условиях колледжа: дис. ... канд. пед. наук / И. Н. Алексеенко. – Ростов на Дону, 2000 – 214 с.
10. Англо-український тлумачний словник з обчислювальної техніки, Інтернету і програмування / ред. Е. М. Пройдаков, Л. А. Теплицький. – 2-ге вид. – К.: Софт Прес, 2006. – 824 с.
11. Андреев А. А. Дидактические основы дистанционного образования / А. А. Андреев. – М.: РАО, 1999. – 274 с.
12. Андреев В. И. Диалектика воспитания и самовоспитания творческой личности / В. И. Андреев. – М.: МГУ, 1988. – 238 с.
13. Андреев В. Н. Эвристическое программирование учебно-исследователь-ской деятельности: методич. пособие / В. Н. Андреев. – М.: Высш. школа, 1981. – 240 с.
14. Андрущенко Н. А. Концептуально-теоретичні засади дистанційної освіти (аналіз зарубіжних теорій) / Н. А. Андрущенко // Проблеми сучасності: культура, мистецтво, педагогіка: Педагогічні шляхи реалізації загальноєвропейських цінностей у системі освіти України. Збірник наукових праць. – Х.: Стиль Іздат, 2005. – С. 16–21.
15. Антипов И. Н. Реализация компьютерного обучения // Вопросы психоло-гии / И. Н. Антипов. – 1986. – № 5. – С. 81–83.
16. Апатова Н. В. Информационные технологии в школьном образовании / Н. В. Апатова. – М.: ИОШРАО, 1994. – 228 с.
17. Асеев Г. Г. Основы информационных технологий: учеб. пособие / Г. Г. Асеев. – Х.: ХГИК, 1996. – Т. 1. – 224 с.; Т. 2. – 438 с.
18. Ассонов Г. Ф. Информация в современном мире / Г. Ф. Ассонов, Т. А. Желтан. – К: УкрНИИНТИ, 1991.– 38 с.
19. Афанасьев В. Г. Общество: системность, познание и управление / В. Г. Афанасьев. – М.: Политиздат, 1981. – 432 с.
20. Бабанский Ю. К. Школа в условиях информационного взрыва / Ю. К. Бабанский // Вопросы образования. – 1983. – № 2. – С. 43.
21. Багаутдинова Н. Г. Инновационный потенциал высшей школы: Анализ и оценка / Н. Г. Багаутдинова. – М.: Экономика, 2002. – 172 с.
22. Бакаленко І. М. Становлення і розвиток вітчизняної лінгводидактики як самостійної дисципліни: навч. посіб. / І. М. Бакаленко. – Запоріжжя: ЗДУ, 2001. – 114 с.
23. Банник Н. В. Структура информационных технологий обучения: состояние и перспективы / Н. В. Банник // Сучасні проблеми впровадження новітніх інформаційних технологій в освіту. Зб. наук. праць. – Вінниця: ВДТУ, 1998. – С. 199–206.
24. Баркасі В. В. Формування професійної компетентності в майбутніх учителів іноземних мов: автореф. дис. ... канд. пед. наук / В. В. Баркасі. – Одеса, 2004. – 21 с.
25. Барт Р. Личностно-ориентированное образование / Р. Барт. – М.: Прогресс, 1991. – 160 с.
26. Бахтин М. М. Эстетика словесного творчества / М. М. Бахтин. – М., 1986. – 444 с.
27. Башмаков А. И. Разработка компьютерных учебников и обучающих систем / А. И. Башмаков, И. А. Башмаков. – М.: Филинъ, 2003. – 616 с.
28. Беспалько В. П. Образование и обучение с участием компьютеров. (Педагогика третьего тысячелетия): Учеб.-метод. пособие / В. П. Бес-палько. – М.: МПСИ; Воронеж: МОДЕК, 2002. – 352 с.
29. Беспалько В. П. Педагогика и прогрессивные технологии обучения / В. П. Беспалько. – М., 1995. – 336 с.
30. Беспалько В. П. Программированное обучение. (Дидактические основы) / В. П. Беспалько. – М.: Высш. школа, 1970. – 300 с.
31. Беспалько В. П. Системно-методическое обеспечение учебно-воспитатель¬ного процесса подготовки специалистов / В. П. Беспалько, Ю. Г. Татур. – М.: Высшая школа, 1989. – 144 с.
32. Беспалько В. П. Слагаемые педагогической технологии / В. П. Беспалько. – М.: Педагогика, 1989. – 193 с.
33. Беспалько В. П. Теория учебника: Дидактический аспект / В. П. Беспалько. – М.: Педагогика, 1988. – 160 с.
34. Бех І. Д. Особистісно-зорієнтоване виховання: науково-метод. посіб. / І. Д. Бех. – К.: ІЗМН, 1998. – 204 с.
35. Бігич О. Б. Теоретичні основи формування методичної компетенції май-бутнього вчителя іноземної мови початкової школи: автореф. дис. ... докт. пед. наук / О. Б. Бігич. – К., 2005. – 36 с.
36. Білецька Л. Л. Використання передових комп’ютерних технологій на уроках іноземної мови / Л. Л. Білецька, Д. В. Кучинська // Відкритий урок. – 2001. – № 23/24. – С. 14–17.
37. Білоус В. С. Синергетика і самоорганізація у трансформаційних процесах: теорія, методологія, практика / В. С. Білоус, В. Д. Дербенцев, Б. В. Ільченко. – К.: КНЕУ, 2005. – 245 с.
38. Бобровицкая С. В. Некоторые особенности мотивации поступления в педагогический вуз / С. В. Бобровицкая // Психологическая служба образования: материалы докладов конференции в г. Сочи. – СПб., 1997. – С. 38–45.
39. Бовтенко М. А. Компьютерная лингводидактика: учеб. пособие / М. А. Бовтенко. – М.: Флинта; М.: Наука, 2005. – 216 с.
40. Богданова І. М. Модульний підхід до професійно-педагогічної підготовки вчителя / І. М. Богданова. – Одеса: Маяк, 1996. – 282 с.
41. Богданова І. М. Професійно-педагогічна підготовка майбутніх учителів на основі застосування інноваційних технологій: дис. … докт. пед. наук / І. М. Богданова. – К., 2003. – 440 с.
42. Бодалев А. А. О предмете акмеологии / А. А. Бодалев // Психолог. журнал. – 1993. – Т. 14, № 5. – С. 73–79.
43. Бодров В. А. Развитие системного подхода в исследованиях профессио-нальной деятельности / В. А. Бодров // Психолог. журнал. – 2007. – Т. 28, № 3. – С. 23–28.
44. Бойко А. М. Виховання людини: нове і вічне / А. М. Бойко. – Полтава: Техсервіс, 2006. – 568 с.
45. Бойко А. М. Інтегрований курс теорії та історії педагогіки: індивідуальні тьюторські завдання для студентів ІІ-V курсів / А. М. Бойко. // Навчально-методичн. посібник. – Полтава: Техсервіс. – 2007. – 360 с.
46. Большукова А. Я. Реализация развивающей и воспитывающей функции обучения в условиях компьютеризации школы / А. Я. Большукова, А. В. Серых // Вопросы психологии. – 1986. – № 5. – С. 72–73.
47. Бондырева С. К. Психолого-педагогические проблемы интегрирования образовательного пространства / С. К. Бондырева. – М.: МПСИ; Воронеж: МОДЕК, 2005. – 352 с.
48. Бориско Н. Ф. Сам себе методист или советы изучающему иностранный язык / Н. Ф. Бориско. – К., 2001. – 160 с.
49. Борковский А. Б. Англо-русский словарь по программированию и информатике (с толкованиями) / А. Б. Борковский. – М.: Русский язык, 1990. – 335 с.
50. Бородаксий Ю. В. Информационные технологии. Методы, процессы, системы / Ю. В. Бородаксий. – М.: Радио и связь, 2004. – 456 с.
51. Бугаєць Н. А. Професійно-педагогічна підготовка майбутніх учителів до роботи з сім’єю: дис. … канд. пед. наук / Н. А. Бугаєць – Х., 2002. – 259 с.
52. Будак С. В. Дидактичні умови підготовки майбутніх педагогів до навчання англійської мови дітей дошкільного віку: автореф. дис. ... канд. пед. наук / С. В. Будак. – Одеса, 2003. – 21 с.
53. Буданов В. Г. Трансдисциплинарное образование, технологии и принципы синергетики. Синергетическая парадигма / В. Г. Буданов. – М.: Прогресс-традиция, 2000. – 305 с.
54. Бужина І. В. Теорія і практика підготовки майбутніх учителів до формування гуманістичних відносин молодших школярів / І. В. Бужина. – Одеса: ПНЦ АПН України, 2002. – 338 с.
55. Булах І. Є. Теорія і методика комп’ютерного тестування успішності навчання. На матеріалі медичних навчальних закладів: дис. … докт. пед. наук / І. Є. Булах. – К., 1995. – 430 с.
56. Буркова О. И. Подготовка учителя иностранного языка к межкультурной коммуникации в условиях педагогического колледжа: дис. ... канд. пед. наук / О. И. Буркова. – Киров, 2001. – 195 с.
57. Буряк В. К. Эргономические основы учебного процесса в высшей школе / В. К. Буряк. – Кривой Рог, 1993. – 84 с.
58. Бухаркина М. Ю. Мультимедийный учебник: что это? Использование мультимедийных средств на уроках иностранных языков / М. Ю. Бухаркина // Иностранные языки в школе. – 2001. – № 4. – С. 29–33.
59. Васильєва М. П. Теоретичні основи деонтологічної підготовки педагога: дис. … докт. пед. наук / М. П. Васильєва. – Х., 2003. – 432 с.
60. Ващенко Г. Загальні методи навчання: Підручник для педагогів / Г. Ващенко – К.: Українська видавнича спілка, 1997. – 416 с.
61. Великий тлумачний словник сучасної української мови / уклад. и голов. ред. В. Т. Бусел. – К.: Ірпінь, ВТФ Перун, 2001. – 1440 с.
62. Венда В. Ф. Взаимодействие человека и ЭВМ и проблемы познавательного процесса / В. Ф. Венда, Б. Ф. Ломов // Философские вопросы технического знания. – М: Наука, 1984. – С. 186–211.
63. Вербицкий А. А. Активное обучение в высшей школе: контекстный подход / А. А. Вербицкий. – М.: Высшая школа, 1991. – 207 с.
64. Вербицкий А. А. Контекстное обучение и становление образовательной парадигмы / А. А. Вербицкий. – М.: Жуковский: МИМ ЛИНК, 2000. – 376 с.
65. Вербицкий А. А. Концепция знаково-контекстного обучения в вузе / А. А. Вербицкий // Вопросы психологии. – 1987. – № 5. – С. 93.
66. Вербицкий А. А. Психолого-педагогические особенности контекстного обучения / А. А. Вербицкий. – М., 1987. – 136 c.
67. Вильямс Р. Компьютеры в школе / Р. Вильямс, К. Маклин. – М.: Прогресс, 1988. – 335 с.
68. Винарик Л. С. Информационная культура в современном обществе: учеб. пособие НАН Украины / Л. С. Винарик. – Донецк: ДИЭХП, 2003. – 321 с.
69. Вишівська В. Б. Формування у майбутніх вчителів здатності до конструювання навчально-педагогічної діяльності школярів: автореф. дис. ... канд. пед. наук / В. Б. Вишівська. – К., 2006. – 21 с.
70. Віаніс-Трофименко К. Б. Підвищення професійної компетентності педагога / К. Б. Віаніс-Трофименко, Г. В. Лісовенко. – Х.: Основа, 2007. – 176 с. – (Б-ка журн.”Управління школою”; Вип. 7 (55)).
71. Волошин В. Г. Комп’ютерна лінгвістика: навч. посібник / В. Г. Волошин. – Суми: Університетська книга, 2004. – 382 с.
72. Вопросы компьютеризации учебного процесса / сост. Н. Д. Угринович; под ред. Л. П. Шило. – М.: Просвещение, 1987. – 128 с.
73. Воробьев Т. Г. Кибернетика стучится в школу / Т. Г. Воробьев. – М.: Молодая гвардия, 1986. – 206 с.
74. Вульфсон Б. Л. Стратегия развития образования на Западе на пороге ХХI в. / Б. Л. Вульфсон. – М.: УРАО, 1999. – 205 с.
75. Выготский Л. С. Педагогическая психология / Л. С. Выготский. – М.: Педагогика-Пресс, 1999. – 533 с.
76. Вьюшкина Е. Г. Компьютерная технология повышения качества усвоения иноязычной специальной лексики: дис. … канд. пед. наук / Е. Г. Вьюшкина. – Саратов, 2002. – 138 с.
77. Гавриш І. В. Сучасні освітні моделі: світовий досвід / І. В. Гавриш // Засоби навчальної та науково-дослідної роботи: збірник наук. праць ХДПУ. – Вип. 14. – Х.: ХДПУ, 2000. – С. 74–83.
78. Гавриш І. В. Теоретико-методологічні основи формування готовності майбутніх учителів до інноваційної професійної діяльності: дис. ... докт. пед. наук / І. В. Гавриш. – Луганськ, 2006. – 572 с.
79. Гавриш І. В. Теоретичні основи розробки системи критеріїв для оцінки педагогічних процесів і явищ / І. В. Гавриш // Засоби навчальної та науково-дослідної роботи: збірник наук. праць ХДПУ. – Вип. 13. – Х.: ХДПУ, 2000. – С. 48–62.
80. Гавришина О. Н. Формирование готовности студентов классического университета к использованию информационно-компьютерных технологий в будущей профессиональной деятельности: дис. ... канд. пед. наук / О. Н. Гавришина. – Кемерово, 2003. – 276 с.
81. Галишникова Е. М. Использование интерактивной Smart-доски в процессе обучения / Е. М. Галишникова // Учитель. – 2007. – № 4. – С. 8–10.
82. Гармаш Е. Б. Формирование педагогической культуры будущего учителя (на материале педагогических дисциплин): автореф. дис. … канд. пед. наук / Е. Б. Гармаш. – К., 1990. – 20 с.
83. Гатальська В. І. Технологія групового навчання англійській мові у використанні комп’ютеризованого програмно-методичного комплексу ELanTeS в середніх закладах освіти / В. І. Гатальська // Іноземні мови. – 2003. – № 3. – С. 56–59.
84. Гершунский Б. Стратегия и тактика компьютеризации. Наша концепция / Б. Гершунский, В. Васильев // Вестник высшей школы. – 1990. – № 10. – С. 52–56.
85. Гершунский Б. С. Компьютеризация в сфере образования: проблемы и перспективы / Б. С. Гершунский. – М.: Педагогика, 1987. – 104 c.
86. Гершунский Б. С. Философия образования для ХХI века / Б. С. Гершун-ский. – М.: Совершенство, 1998. – 604 с.
87. Глазкова І. Я. Підготовка майбутнього вчителя до організації навчального діалогу в професійній діяльності: дис. ... канд. пед. наук / І. Я. Глазкова. – Х., 2005. – 270 с.
88. Гласс Дж. Статистические методы в педагогике и психологии / Дж. Гласс, Дж. Стэнли. – М.: Прогресс, 1976. – 494 с.
89. Глобализация и конвергенция образования: технологический аспект. И. Е. Герасимова, Б. А. Гершман, А. А. Егоров, А. С. Ильинский. – М.: Маркет ДС, 2004. – 535 с.
90. Голобородько Е. П. Компьютеризация обучения как средство повышения орфографической грамотности учащихся и особенности использования сети Интернет в Украине / Е. П. Голобородько // Технические средства и Интернет в обучении русскому языку как иностранному: материалы международ. науч. конференции. – Лодзь: Издательство Лодзинского университета, 2000. – С. 61–62.
91. Голобородько Є. П. Окремі сучасні складові професіоналізму викладача вищої школи / Є. П. Голобородько // Професіоналізм викладача вищої школи: Освітні технології (до 90-річчя заснування Миколаївського державного університету): матеріали міжнарод. наук.-практ. конференції. – Миколаїв, 2004. – С. 38–43.
92. Горбатюк А. Ф. Компьютерные технологии в образовании / А. Ф. Горба-тюк. – Луганск: ВНУ, 2003 – 205 с.
93. Горина М. В. Информационные технологии на уроках русского языка / М. В. Горина // Учитель. – 2007. – № 5. – С. 11–15.
94. Горшков В. А. Программированное обучение. (Некоторые проблемы обучения и воспитания) / В. А. Горшков. – М., 1971. – 124 с.
95. Горячев А. В. Практикум по информационным технологиям / А. В. Горячев. – М.: Бином. Лаборатория знаний, 2002 – 272 с.
96. Гребенюк О. С. Общие основы педагогики: учебник для студентов высш. учеб. заведений / О. С. Гребенюк, М. И. Рожко. – М.: Владос-Пресс, 2004. – 160 с.
97. Гречихин И. Е. Методические подходы к комплексному использованию средств информационных и коммуникационных технологий в процессе подготовки студентов неязыковых специальностей университета: На примере образовательно-информационной среды обучения иностранным языкам: дис. ... канд. пед. наук / И. Е. Гречихин. – М., 2004. – 192 с.
98. Гризун Л. Є. Дидактичні основи створення сучасного комп’ютерного підручника: дис. … канд. пед. наук / Л. Є. Гризун. – Х., 2002. – 180 с.
99. Гриньов В. Й. Формування дидактичної культури майбутнього вчителя: дис. ... канд. пед. наук / В. Й. Гриньов. – Х., 2002. – 174 с.
100. Гриньова В. М. Сформованість педагогічної культури викладача вищого навчального закладу / В. М. Гриньова // Модернізація освіти: пошуки, проблеми, перспективи: матеріали міжнарод. наук.-практ. конференції. – Київ; Переяслав-Хмельницький, 2006. – С. 119–121.
101. Гриньова В. М. Формування педагогічної культури майбутнього вчителя (теоретичний та методичний аспекти) / В. М. Гриньова. – Х.: Основа, 1998. – 300 с.
102. Гурін Р. С. Підготовка майбутнього вчителя гуманітарного профілю до застосування нових інформаційних технологій у навчальному процесі загальноосвітньої школи: автореф. дис. ... канд. пед. наук / Р. С. Гурін. – Одеса, 2004. – 21 с.
103. Двенадцатилетняя школа: проблемы и перспективы развития общего среднего образования / под ред. В. С. Леднева, Ю. И. Дипа, Н. В. Хутор-ского. – М., 1999. – С. 212–221.
104. Денинг В. Диалоговая система „человек-ЭВМ”. Адаптация к требованиям пользователя / В. Денинг, Г. Эссиг, С. Маас. – М.: Мир, 1984. – 112 с.
105. Денисова А. Л. Микро-ЭВМ в системе самостоятельной работы студентов: авт. дис. … канд. пед. наук / А. Л. Денисова. – М., 1987. – 18 с.
106. Державна програма „Вчитель” // Нормативно-правове забезпечення освіти: у 4 ч. – Х.: Основа, 2004. – Ч. 2. – 160 с.
107. Джуринский А. Н. Развитие образования в современном мире: учеб. пособие для вузов / А. Н. Джуринский. – М.: Владос-Пресс, 1999. – 200 с.
108. Дзюбенко А. А. Новые информационные технологии в образовании / А. А. Дзюбенко. – М.: ВНТИЦ, 2002. – 103 с.
109. Дистанційне навчання. Дистанційний курс: навч. посібник / під ред. В. М. Кухаренка. – Х.: ХДПУ, 1996. – 216 с.
110. Дичківська І. М. Інноваційні педагогічні технології / І. М. Дичківська. – К.: Альма-матер, 2004. – 352 с.
111. Довгялло А. М. Диалоговые системы: Современное состояние и перспективы развития / А. М. Довгялло, В. И. Брановицкий. – К.: Наук. думка, 1987. – 248 с.
112. Довідник учителя англійської мови в запитаннях та відповідях / авт.-упорядн. О. С. Любченко. – Х.: Ранок, 2006. – 608 с.
113. Долгоруков Ю. М. Развитие образования в условиях информатизации общества / Ю. М. Долгоруков // Вестник Моск. гос. ун-та., Серия 18, – 1999. – № 4. – С. 33–51.
114. Доманова С. Р. Методы компьютерного обучения: автореф. дис. … канд. пед. наук / С. Р. Доманова. – Ростов на Дону, 1990. – 21 с.
115. Донченко М. В. Професійно-педагогічна підготовка майбутніх вчителів у позаудиторній роботі у вищих навчальних педагогічних закладах України (друга половина ХХ ст.): дис. ... канд. пед. наук / М. В. Донченко. – Х., 2004. – 204 с.
116. Дубасенюк О. А. Основи теорії і практики професіональної і виховної діяльності педагога / О. А. Дубасенюк. – Житомир, 1994. – 187 с.
117. Дурай-Новакова К. М. Формирование профессиональной готовности студентов к педагогической деятельности: автореф. дис. ... канд. пед. наук / К. М. Дурай-Новакова. – М., 1983. – 32 с.
118. Дусавицкий А. К. Мотивы учебной деятельности студентов / А. К. Дуса-вицкий. – Х.: ХГУ, 1987. – 54 с.
119. Дьяченко М. И. Психологические проблемы готовности студентов к педагогической деятельности / М. И. Дьяченко, Л. А. Кандыбович. – Минск: БГУ, 1976. – 175 с.
120. Евдокимов В. И. Наглядность и эффективность в обучении / В. И. Евдокимов. – Х.: ХГПИ, 1988. – 85 с.
121. Евдокимов В. И. Повышение эффективности обучения средствами наглядности: учеб. пособие / В. И. Евдокимов. – Х.: ХГПИ, 1999. – 96 с.
122. Евдокимов В. И. Практикум по развитию критического мышления: пособие для студентов высш. учеб. заведений / В. И. Евдокимов, Т. А. Олейник, С. А. Горькова, М. В. Микитюк. – Х.: Торнадо, 2002. – 144 с.
123. Ершов А. Компьютерный всеобуч: двигаться вперед, повышать качество / А. Ершов // Народное образование. – 1986. – № 11. – С. 23–27.
124. Есаулов А. О. Контроль навчальних досягнень студентів (теоретико-методичний аспект) / А. О. Есаулов. – К.: НАУ, 2005. – 148 с.
125. Ефективність навчання студентів: навчальний посібник / ред. В. І. Євдокимов. – Х.: ХНПУ, 2004. – 222 с.
126. Євдокимов В. І. Болонський процес і кредитно-модульна система організації навчального процесу (Методичні рекомендації для викладачів і студентів) / В. І. Євдокимов, О. М. Микитюк, Л. П. Харченко, В. В. Лу-ценко. – Х.: ХНУРЕ, 2004. – 40 с.
127. Євдокимов В. І. Педагогічний експеримент: навч. посібник для студентів педагогіч. ВНЗ / В. І. Євдокимов, І. В. Гавриш, Т. П. Агапова, Т. О. Олій-ник. – Х.: ОВС, 2001. – 148 с.
128. Євдокимов В. І. Самостійна робота студентів: навч. посібник / В. І. Євдокимов, Л. Д. Покроєва, Т. П. Агапова, В. В. Луценко. – Х., 2003. – 160 с.
129. Євдокимов О. В. Нові педагогічні технології організації навчання студентів: дис. … канд. пед. наук / О. В. Євдокимов. – Х., 1997. – 181 с.
130. Євтух М. Б. Проблема оцінки ефективності навчання майбутнього вчителя в зарубіжній педагогіці / М. Б. Євтух // Актуальні проблеми дидактики середньої та вищої школи. – Х.: ХДПУ, 1996. – С. 91–94.
131. Жалдак М. И. Система подготовки учителя к использованию информационной технологии в учебном процессе: автореф. дис. … докт. пед. наук / М. И. Жалдак. – М., 1989. – 48 с.
132. Жолдасбеков А. А. Формирование основ профессионально-компьютерных умений у студентов педвузов: авт. дис. ... канд. пед. наук / А. А. Жолдасбеков. – Алма-Ата, 1991. – 23 с.
133. Загальноєвропейські Рекомендації з мовної освіти: вивчення, викладання, оцінювання / ред. С. Ю. Ніколаєвої. – К.: Ленвіт, 2003. – 273 с.
134. Загвязинский В. И. Теория обучения: современная интерпретация / В. И. Загвязинский. – М.: Наука, 2001. – 261 с.
135. Зайцева Е. Н. Оценка эффективности самостоятельного обучения студентов в телекоммуникационной среде средствами непараметрической статистики / Е. Н. Зайцева // IEEE International Conference on Advanced Learning Technologies. – Kazan, 2002. – P. 107–111.
136. Зайцева О. Г. Проектирование и реализация учебной информации в образовательном пространстве современного вуза на основе принципа интеграции: дис. ... канд. пед. наук / О. Г. Зайцева. – Ставрополь, 2002. – 171 с.
137. Закон України „Про Освіту” // Нормативно-правове забезпечення освіти: у 4 ч. – Х.: Основа, 2004. – Ч. 1. – 144 с.
138. Захаров А. Н. Кибернетика и проблемы обучения / А. Н. Захаров, А. М. Матюшкин. – М.: Прогресс, 1970. – С. 3–25.
139. Захарова И. Г. Информационные технологии в образовании: учеб. пособие для педагогич. высш. учеб. заведений / И. Г. Захарова. – М.: Академия, 2003. – 192 с.
140. Згуровський М. Вступ до комп’ютерних інформаційних технологій: навч. посібник / М. Згуровський. – К: Європейський університет, 2002. – 263 с.
141. Зелюк В. В. Формування культури майбутнього вчителя засобами української етнопедагогіки: автор. дис. … канд. пед. наук / В. В. Зелюк. – К., 1994. – 24 с.
142. Зимняя И. А. Педагогическая психология / И. А. Зимняя. – М.: Логос, 1999. – 384 с.
143. Зубов А. В. ЭВМ анализирует текст / А. В. Зубов, А. А. Лихтарович. – Минск: Народная асвета, 1989. – 159 с.
144. Иванов М. В. Пути совершенствования методов преподавания в высшей школе / М. В. Иванов // Современная высшая школа. – 1982. – № 3. – С. 121.
145. Иванова Е. М. Аналитическая профессиограмма как средство обеспечения профессиональной диагностики кадров / Е. М. Иванова // Вестн. Моск. ун-та. Сер. 14: Психология. – 1989.– № 3. – С. 13–20.
146. Иванова Е. М. Основы психологического изучения профессиональной деятельности / Е. М. Иванова. – М.: Изд-во Моск. ун-та., 1987. – 208 с.
147. Иванченко И. В. Формирование дидактических умений будущего учителя в процессе педагогической подготовки: дис. ... канд. пед. наук / И. В. Иванченко. – Кривой Рог, 1994. – 165 с.
148. Извозчиков В. А. Новые информационные технологии обучения / В. А. Извозчиков. – СПб: РГПУ, 1991. – 120 с.
149. Ильин В. В. Педагогические средства проектирования информационного ресурса в современном вузе: дис. ... канд. пед. наук / В. В. Ильин. – Калининград, 2001. – 181 с.
150. Ильин Е. П. Мотивация и мотивы / Е. П. Ильин. – СПб: Питер, 2006. – 512 с.
151. Ильина О. В. Оптимизация самостоятельной работы студентов по овладению иноязычной речевой деятельностью с помощью компьютерных технологий: дис. … канд. пед. наук / О. В. Ильина. – Смоленск, 2002. – 166 с.
152. Ильина Т. А. Педагогика / Т. А. Ильина. – М.: Просвещение, 1984. – С. 307–314.
153. Илькевич Б. В. Компьютерные обучающие программы на иностранном языке как средство формирования мотивационной сферы курсанта в процессе преподавания специальных дисциплин: дис. ... канд. пед. наук / Б. В. Илькевич. – Пермь, 2000. – 198 с.
154. Ильянцева О. М. Элементы компьютерного обучения грамматике английского языка / О. М. Ильянцева. – Омск: ОмГПИ, 1987. – 33 с.
155. Инновационные технологии в гуманитарном вузе / В. И. Носков, А. В. Кальянов, О. В. Мирошниченко и др. Под ред. В. И. Носкова – Донецк: Лебедь, 2002. – 288 с.
156. Интернет в гуманитарном образовании: учеб. пособие для студентов высш. учеб. заведений / Под ред. Е. С. Полат. – М.: Владос-Пресс, 2001. – 272 с.
157. Информатизация профессиональной деятельности на базе индивидуальных интеллектуальных компьютерных средств / под ред. В. М. Египко, В. П. Зинченко, А. А. Ермоленко, А. И. Забарный – К.: Институт кибернетики, 1991. – 18 с.
158. Использование компьютера как динамического средства наглядности: методич. рекомендации / авторы-составители: В. Г. Моторина, Ю. А. Лемента, В. И. Евдокимов, В. Д. Королев, Т. В. Солодкая. – Х.: ХГПУ, 1987. – 66 с.
159. Использование современных информационных и коммуникационных технологий в учебном процессе: учебно-методич. пособие / авторы-составители: Д. П. Тевс, В. Н. Подковырова, Е. И. Апольских, М. В. Афонина. – Барнаул: БГПУ, 2006. – С. 12.
160. Іщенко Л. М. Що? Де? Для чого? Учителеві іноземної мови / Л. М. Іщенко // Постметодика. –2000. – № 3 (29). – С. 47–49.
161. Іщук Н. Ю. Застосування засобів мультимедіа у процесі підготовки економістів у вищих навчальних закладах І-ІІ рівнів акредитації: дис. ... канд. пед. наук / Н. Ю. Іщук. – Вінниця, 2004. – 207 с.
162. Каган М. С. Системный подход и гуманитарное знание / М. С. Каган. – Л.: ЛГУ, 1991. – 384 с.
163. Кадченко Л. П. Формирование готовности студентов педвуза к профессиональной деятельности средствами иностранного языка: дис. ... канд. пед. наук / Л. П. Кадченко. – Х, 1992. – 169 с.
164. Как провести социологическое исследование / под ред. М. К. Горшкова, Ф. Э. Шереги. – М.: Политиздат, 1990. – 288 с.
165. Калінін В. О. Формування професійної компетентності майбутнього вчителя іноземної мови засобами діалогу культур: автореф. дис. ... канд. пед. наук / В. О. Калінін. – Житомир, 2005. – 20 с.
166. Калмыкова Т. Д. Педагогические условия компьютеризации учебно-воспитательного процесса в адаптивной школе: дис. ... канд. пед. наук / Т. Д. Калмыкова. – Калининград, 2000. – 164 с.
167. Капица С. П. Синергетика и прогнозы будущего / С. П. Капица, С. П. Курдюмов, Г. Г. Малинецкий. – М.: Эдиториал УРСС, 2001. – 288 с.
168. Карамушка Л. М. Психоло