ТЕРИТОРІАЛЬНЕ ПЛАНУВАННЯ ЗЕМЛЕКОРИСТУВАННЯ В УМОВАХ НОВИХ ЗЕМЕЛЬНИХ ВІДНОСИН: ТЕОРІЯ, МЕТОДОЛОГІЯ І ПРАКТИКА

Краткое описание

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

ДЕРЖАВНА УСТАНОВА «ІНСТИТУТ ЕКОНОМІКИ ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ ТА СТАЛОГО РОЗВИТКУ
НАЦІОНАЛЬНОЇ АКАДЕМІЇ НАУК УКРАЇНИ»

На правах рукопису

ДОРОШ ОЛЬГА СТЕПАНІВНА

УДК 332.5 : 332.36

ТЕРИТОРІАЛЬНЕ ПЛАНУВАННЯ ЗЕМЛЕКОРИСТУВАННЯ
В УМОВАХ НОВИХ ЗЕМЕЛЬНИХ ВІДНОСИН:
ТЕОРІЯ, МЕТОДОЛОГІЯ І ПРАКТИКА

08.00.06 – економіка природокористування та
охорони навколишнього середовища

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора
економічних наук

Науковий консультант
Третяк Антон Миколайович,
доктор економічних наук, професор,
член-кореспондент Національної академії
аграрних наук України

Київ – 2012

ЗМІСТ

ВСТУП ……………….……...………………...………………..……………… 5

РОЗДІЛ 1
ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ТЕРИТОРІАЛЬНОГО ПЛАНУВАННЯ ЗЕМЛЕКОРИСТУВАННЯ В УМОВАХ НОВИХ ЗЕМЕЛЬНИХ ВІДНОСИН ……………………………………………………. 17
1.1 Сутність, поняття та принципи територіального планування землекористування …………………………………………………………..... 17
1.2 Теоретичні основи територіального планування землекористування .... 37
1.3 Особливості методологічних підходів до територіального планування землекористування сільських і міських територій ………………………….. 60
Висновки до розділу 1 …………………………………………………………. 108

РОЗДІЛ 2
НОВА ПАРАДИГМА ТЕРИТОРІАЛЬНОГО ПЛАНУВАННЯ ЗЕМЛЕКОРИСТУВАННЯ В УКРАЇНІ ……………………………………… 112
2.1 Об’єктивні передумови розвитку планування землекористування територій ……………………………………………………………………….. 112
2.2 Концептуальні засади земельної політики щодо територіального планування землекористування ………………………………………………. 134
2.3 Простір у територіальному плануванні як базис управління сталим землекористуванням …………………………………………………………... 148
2.4 Інституціонально-системний підхід до територіального планування землекористування …………………………………………………………..... 159
Висновки до розділу 2 …………………………………………………………. 171

РОЗДІЛ 3
ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ ПЛАНУВАННЯ ЗЕМЛЕКОРИСТУВАННЯ В УКРАЇНІ ТА ЗА РУБЕЖЕМ ………………………………………………….

174
3.1 Оцінка стану територіального розвитку сільськогосподарського землекористування в Україні ………………………………………………..... 174
3.2 Тенденції територіального планування землекористування в економічно розвинених зарубіжних країнах ………………………………… 191
3.3 Тенденції розвитку землекористування в Україні за економічними, екологічними та соціальними інтересами суспільства ……………………… 202
Висновки до розділу 3 …………………………………………………………. 210

РОЗДІЛ 4
ІНСТИТУЦІОНАЛЬНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ФОРМУВАННЯ СУЧАСНОЇ СИСТЕМИ ТЕРИТОРІАЛЬНОГО ПЛАНУВАННЯ ЗЕМЛЕКОРИСТУВАННЯ ……………………………………………………. 212
4.1 Інституціоналізація земельних відносин як передумова формування інституту територіального планування землекористування ……………….. 212
4.2 Методологічні засади формування сучасного інституціонального середовища територіального планування землекористування ……………... 226
4.3 Державні стандарти, норми і правила як механізми формування інституціонального середовища територіального планування землекористування …………………………………………………………..... 238
Висновки до розділу 4 …………………………………………………………. 261

РОЗДІЛ 5
ПРІОРИТЕТНІ НАПРЯМИ РОЗВИТКУ ТЕРИТОРІАЛЬНОГО ПЛАНУВАННЯ ЗЕМЛЕКОРИСТУВАННЯ В УКРАЇНІ …………………. 264

5.1 Першочергові завдання розвитку планування землекористування сільських територій …………………………………………………………..

264
5.2 Формування ринкової структури земельного устрою України методом територіального планування сільськогосподарського землекористування .. 311
5.3 Оцінка ефективності заходів територіального планування землекористування в системі землеустрою ………………………………….. 343
Висновки до розділу 5 …………………………………………………………. 363

ВИСНОВКИ ……………………………………………………………………. 365

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ……………………………………... 372

ДОДАТКИ ……………………………………………………………………… 404

ВСТУП

Актуальність теми. Територіальне планування землекористування є невід’ємною складовою ринкової трансформації аграрного сектору економіки. У свою чергу, забезпечення раціонального використання земель сільськогосподарського призначення як головного засобу виробництва значною мірою пов’язано з реформуванням земельних відносин. Гармонізація територіального планування землекористування з упорядкуванням земельних відносин, по суті, стає запорукою ефективного використання земельних ресурсів на засадах урахування їх багатофункціональності та ролі в забезпеченні життєдіяльності суспільства, зокрема як простору, аграрного ресурсу та головного базису навколишнього природного середовища.
За період від започаткування земельної реформи пройдено складний шлях розвитку земельних відносин. Перш за все це стосується процесу роздержавлення і приватизації земель, становлення нового земельного устрою. Утім численні законодавчі та нормативні акти щодо регулювання земельних відносин, зокрема три редакції Земельного кодексу України, укази Президента, спрямовані на прискорення земельної реформи, не забезпечили досягнення фундаментальної кінцевої мети – раціонального, з екологічного погляду, використання земельних ресурсів. Через нестачу коштів на планово-прогнозні документи із землеустрою та охорони земель від негативних природних та антропогенних впливів, відтворення родючості ґрунтів їх якісний стан погіршується, рівень продуктивності сільськогосподарських угідь у більшості господарств залишається низьким. Поширюється виснажливе монокультурне землеробство на орендованих землях.
Проблемні питання впорядкування територіального планування землекористування значною мірою пов’язані з визначенням напрямів розвитку сільських територій. Ключовими аспектами цього завдання є пропозиції щодо визначення ролі територіального планування у стимулюванні виробничої діяльності, зокрема створенні нових агропромислових об'єктів змішаного корпоративного типу, покращення соціальної інфраструктури, удосконалення інституціонального середовища, які в остаточному підсумку сприяють підвищенню рівня конкурентоспроможності економічної діяльності сільськогосподарської сфери. Таким чином, мета досягнення високоякісного рівня використання земельних ресурсів орієнтує на формування модернізованої моделі розвитку сільських територій в економічному просторі країни, що значною мірою впливає на розроблення документів стратегічного планування землекористування як на національному, так і регіональному та локальному рівнях. У рамках визначених підходів актуалізується пріоритетність територіально-просторових форм організації економічної діяльності. Першочерговим завданням реалізації цього напряму є розроблення регіональних документів територіального планування у сфері землекористування.
Стратегічні особливості документів територіального планування, передусім проектів планування землекористування територій сільських і селищних рад, носять стратегічний характер та забезпечують планування просторового розвитку на довгострокову перспективу. В той же час існуюча нормативна база, зокрема земельне і містобудівне законодавство, не приділяють належної уваги досягненню необхідного рівня цілеспрямованості територіального планування та комплексності довгострокового розвитку землекористування.
Над вирішенням проблем до територіальної організації економічної діяльності та розвитку землекористування працюють вітчизняні науковці-економісти, землевпорядники та екологи, серед яких слід відзначити праці: Бистрякова І.К., Будзяка В.М., Голяна В.А., Горлачука В.В., Гуторова О.І., Гуцуляка Г.Д., Добряка Д.С., Ібатулліна Ш.І., Коваля Я.В., Кропивка М.Ф., Куценко В.І., Левковської Л.В., Міщенка В.С., Новаковського Л.Я., Олійника Я.Б., Сохнича А.Я., Степаненка А.В., Ступеня М.Г., Трегобчука В.М., Третяка А.М., Федорова М.М., Харазішвілі Ю.М., Хвесика М.А., Хлобистова Є.В., Щурика М.В. та інших дослідників.
У більшості наукових досліджень розглядаються окремі аспекти впливу територіального планування землекористування на просторову організацію економічної діяльності. Разом з тим формування ефективного землекористування вимагає системного підходу. Подальша трансформація національної системи в контексті сталого розвитку відповідно до нових земельних відносин має забезпечувати збалансування темпів і пропорцій формування ефективної економіки та планомірного вдосконалення структури землекористування, що й обумовило вибір теми, мети та основних завдань дисертаційного дослідження.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота пов’язана з науковими дослідженнями Національного університету біоресурсів та природокористування України, зокрема науково-технічною програмою «Розробка наукових основ економіки землекористування та землевпорядкування» (номер державної реєстрації 0104U003801), де здобувачем запропоновано принципи, напрями та підходи до територіального планування розвитку сільськогосподарського землекористування, науково-технічної роботи та Державної установи «Інститут економіки природокористування та сталого розвитку Національної академії наук України», а саме темами: «Формування стратегічного потенціалу сталого розвитку України» (номер державної реєстрації 0111U000324), де автором визначено методологічні підходи до еколого-економічної оцінки ефективності заходів територіального планування землекористування в системі землеустрою, що визначили послідовність оцінки проектних заходів у вигляді обґрунтованих логічних підрозділів та показників та «Управління природними ресурсами: просторові аспекти, функції та механізми» (номер державної реєстрації 0111U000325), відповідно до якої удосконалено структуру організаційно-економічного механізму планування сталого розвитку територій.
Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є розробка та обґрунтування теоретичних і методологічних основ та практичних рекомендацій щодо формування й функціонування інституту територіального планування землекористування в умовах нових земельних відносин.
Виходячи з мети, у дисертаційній роботі поставлені та вирішувалися такі основні завдання:
 розкрити теоретичну сутність поняття територіальне планування землекористування із системних позицій забезпечення ефективного еколого-орієнтованого та соціально-економічного розвитку сільського простору;
 сформулювати теоретико-методологічні засади територіального планування землекористування та формування нових земельних відносин з використанням підходів інкременталізму та визначенням екстернальних витрат на освоєння територіального простору;
 визначити роль та функціональні орієнтири процесу територіального планування розвитку сталого землекористування;
 обґрунтувати систему пріоритетів земельної політики щодо територіального планування землекористування в умовах нових земельних відносин;
 розробити пропозиції щодо визначення місця простору як економічної категорії в територіальному плануванні землекористування;
 запропонувати методологічні підходи формування інституціонального середовища територіального планування землекористування в Україні;
 виявити особливості та пріоритетні завдання щодо теоретико-методологічного забезпечення територіального планування землекористування в межах сільських і міських територій;
 розробити методи імплементації процесу територіального планування в систему організаційно-економічного механізму управління землекористуванням;
 здійснити оцінку тенденцій розвитку землекористування в Україні відповідно до пріоритетів суспільного розвитку за економічними, екологічними та соціальними індикаторами;
 обґрунтувати напрями вдосконалення земельного устрою України з використанням методу територіального планування землекористування;
 визначити місце територіального планування землекористування в системі землеустрою і структуру стратегії його розвитку;
 сформувати алгоритм процесу планування розвитку сільськогосподарського землекористування на перспективу;
 запропонувати рекомендації щодо визначення структури довгострокового прогнозу землекористування на засадах природно-економічного зонування придатності земельних ресурсів;
 обґрунтувати наукове забезпечення щодо формування експертної системи територіального планування із застосуванням методів моделювання;
 розвинути методи ландшафтно-кластерного територіального планування землекористування;
 обґрунтувати методологічні підходи до еколого-економічної оцінки ефективності заходів щодо територіального планування землекористування в системі землеустрою.
Об’єктом дослідження є процес формування системи територіального планування землекористування в умовах трансформації соціально-економічних відносин ринкового типу.
Предметом дослідження є теоретико-методологічні засади визначення ролі та соціально-економічної значущості територіального планування землекористування у забезпеченні сталого розвитку сільськогосподарського простору на сучасному етапі трансформації земельних відносин.
Методи дослідження. Теоретико-методологічною основою дослідження є загальнофілософське вчення про принципи та закономірності суспільного розвитку, концептуальні положення інституціональної економічної теорії, теоретичні та прикладні дослідження вчених з питань економіки природокористування і територіального планування землекористування.
Для досягнення поставленої мети та вирішення завдань дисертаційної роботи використано загальні та спеціальні наукові методи: системного аналізу – для дослідження теоретико-методологічних засад формування системи територіального планування землекористування на різних рівнях земельного устрою країни; абстрактно-логічний – для уточнення сутності основних понять і складових системи територіального планування землекористування; аналогій та порівнянь – для зіставлення різноманітних процесів і тенденцій щодо їх впливу на територіальне планування землекористування; комплексного аналізу – для виявлення загальних закономірностей трансформації територіального планування землекористування; факторного аналізу – для оцінки ефективності системи територіального планування землекористування; економіко-статистичні – для оцінювання ефективності розвитку землекористування.
З метою формування ефективної експертної оцінки територіального планування використані методи нейромережевого моделювання факторів просторового розвитку; імплементації основних позицій інкременталізму в систему територіального планування – методи еволюційних алгоритмів та клітинної автоматизації. Прогноз землекористування виконано за допомогою методів імітаційного моделювання, зокрема системної динаміки, багатоагенного моделювання та динамічного програмування. Використано й поглиблено методи просторового аналізу, включаючи геоінформаційні технології та дистанційне зондування землі.
Інформаційною базою дослідження є наукові праці вітчизняних та зарубіжних учених у галузі економіки природокористування та охорони навколишнього середовища й аграрної сфери; законодавчі та нормативні акти Верховної Ради і Кабінету Міністрів України та окремих міністерств; економіко-правові і статистичні документи Державного комітету України із земельних ресурсів.
Наукова новизна одержаних результатів полягає у вирішенні важливої науково-прикладної проблеми – обґрунтування теоретико-методологічних засад та розробка прикладних рекомендацій щодо системи територіального планування землекористування з метою забезпечення ефективного еколого-економічного використання земельних ресурсів за умов інституціоналізації нових земельних відносин. Найсуттєвішими теоретичними, методичними і прикладними результатами, які характеризують наукову новизну дослідження та особистий внесок дисертанта, є наступні:
уперше:
– сформовано теоретико-методологічні засади територіально-планувального забезпечення земельної політики комплексного соціо-еколого-економічного спрямування в умовах нових ринково орієнтованих земельних відносин з урахуванням сукупності формальних і неформальних інституціональних факторів, інтелектуальної складової капіталу сфери землекористування, тенденцій розвитку приватно-державного партнерства та упорядкування екстернальних ефектів землекористування;
– розроблено об’єктно-предметну модель територіально-просторового впорядкування землекористування, критеріальними ознаками якої є структурні елементи механізму збалансованого соціо-еколого-економічного узгодження суспільних та індивідуальних інтересів;
– запропоновано логічно-смислову модель сутності планування розвитку сталого землекористування, що включає такі цільові орієнтири, як формування нормативно-правової системи, реформування інституціонального середовища та структур забезпечення економічного зростання територій;
– обґрунтовано методологічний підхід двостадійної оцінки соціо-еколого-економічної ефективності заходів територіального планування землекористування в системі землеустрою з послідовною кількісною та якісною характеристикою земельних ресурсів і соціально-економічних складових розвитку землекористування;
удосконалено:
– сутнісні ознаки поняття територіальне планування землекористування, під яким, на відміну від існуючих, необхідно розуміти комплекс заходів щодо визначення перспективних напрямів і режимів раціонального землекористування на певній території шляхом оцінювання його стану й альтернативних моделей, соціальних і економічних умов з метою вибору та освоєння найкращих видів і типів, а також механізмів реалізації планових і проектних рішень;
– методичні підходи до забезпечення територіального планування землекористування в частині впорядкування і гармонізації чинної нормативно-правової бази на стадіях формування планувального процесу (прогнозу, концепції, стратегії, програми-плану, бюджету);
– теоретико-методологічні засади формування земельного устрою України, що базуються на розширенні елементів його функціональних блоків щодо розподілу та зонування земель за категоріями і типами землекористування в межах сільських (селищних) рад, а також суспільної власності на земельні ресурси;
– структуру організаційно-економічного механізму планування сталого розвитку територій, що включає такі функціональні блоки, як інфраструктурне забезпечення, еколого-економічні умови, інституціональне впорядкування земельних відносин і системи землекористування, що впливають на рівень капіталізації земель;
– методологічні підходи до еколого-економічної оцінки ефективності заходів територіального планування землекористування в системі землеустрою на засадах визначення послідовності оцінки проектних заходів у вигляді логічно обґрунтованої системи складових показників;
– організаційно-інституціональну структуру територіального планування землекористування, яка обумовлює інституціональне середовище планування землекористування на різних ієрархічних рівнях;
набули подальшого розвитку:
– просторовий підхід до територіального планування землекористування як відповідний базис управління сталим землекористуванням, що орієнтує на забезпечення високого рівня комплексності оцінок, а також методів управління процесами перерозподілу земельних ресурсів;
– методологічні засади формування інституціонального простору гармонізації територіального планування землекористування з урахуванням особливостей загальнонаціонального, регіонального та локального рівнів з метою подолання суперечностей, зумовлених відмінностями інтересів суб’єктів землекористування;
– метод організаційного забезпечення територіального планування землекористування в частині аналізу конфліктних ситуацій, визначення основних напрямів і тенденцій розвитку сільської території, шляхів досягнення стратегічних цілей, а також механізмів реалізації програмних заходів;
– структура формування довгострокового прогнозу землекористування на засадах розроблення диференційованої концепції розвитку земельних відносин, природно-економічного зонування придатності земельних ресурсів та системи проектів територіальних планів землеустрою;
– системні ознаки ландшафтно-кластерного підходу до територіального планування землекористування стосовно визначення умов гармонізації природних особливостей простору із сучасними земельними відносинами, що орієнтовані на корпоративні форми організації землегосподарської економічної діяльності;
– система економічних та правових механізмів територіального планування сталого землекористування з визначенням етапів упорядковування чинної нормативно-правової бази і створення нових регулюючих інституцій;
– програмні положення розробки стратегії землекористування, зокрема щодо врахування комплексних характеристик соціально-економічних та екологічних факторів розвитку територій, а також показників ризиків реалізації проектів;
– процес планування розвитку сталого сільськогосподарського землекористування на основі визначення його логічно-смислової моделі, спрямованого на забезпечення конкурентоспроможних переваг територіального простору економічної діяльності;
– методологічні підходи до формування експертної системи територіального планування із застосуванням нейромережевих моделей та еволюційних алгоритмів у сфері землекористування, що забезпечують виявлення складних нелінійних залежностей між великою кількістю соціально-економічних і технологічних факторів землекористування та результативними ознаками їх взаємодії;
– комбіновані форми сільськогосподарського землекористування, що базуються на організаційній оптимізації співвідношення державних і приватних форм власності на землю, включаючи колективні підприємства, фермерські та селянські господарства тощо.
Практичне значення одержаних результатів полягає в можливості застосування сформульованих висновків і рекомендацій для розвитку теорії та методології економіки природокористування, визначенні пріоритетів інституціонального забезпечення сфери сільськогосподарського землекористування в контексті сталого розвитку. Результати проведеного аналізу та визначення тенденцій щодо територіального планування землекористування забезпечують можливість розроблення національні стратегії та комплексних програм соціально-економічного розвитку сільських територій. Розроблені концептуальні засади формування збалансованого інституціонального середовища територіального планування землекористування в умовах нових земельних відносин є базовим проектом трансформації, що враховує національні, регіональні та локальні інтереси, орієнтовані на вирішення проблеми раціонального використання сільськогосподарських земельних ресурсів.
Основні результати дисертаційного дослідження використані в методичному забезпеченні навчального процесу Національного університету біоресурсів та природокористування України Кабінету Міністрів України при викладанні дисциплін «Планування територій населених пунктів», «Прогнозування використання земельних ресурсів» і «Землевпорядне проектування» (акт впровадження № 140 від 29.12.2012 р.); Головним управлінням агропромислового розвитку Київської облдержадміністрації у ході розроблення комплексної програми розвитку сільського господарства області у 2008–2010 роках та на період до 2015 року (довідка № 01-07/1091 від 15.10.2012 р.); Державним агентством земельних ресурсів України в процесі розроблення керівних документів у сфері охорони земель та землеустрою (довідка № 20909/17/13-12 від 18.12.12 р.); ДП «Київський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» при розробці проектів, правил і рекомендацій щодо землеустрою сільських територій і сільськогосподарських землекористувань (довідка № 01/01-06/1090 від 16.10.2012 р.) ДУ «Інститут економіки природокористування та сталого розвитку НАН України» при виконанні науково-дослідних робіт (довідка № 01-11/327 від 28.12.2012 р.).
Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійною науковою працею, в якій викладено авторський підхід до розв'язання теоретичних, методологічних і практичних проблем щодо територіального планування землекористування в умовах ринкових земельних відносин. Усі відображені в дисертації висновки та положення, що виносяться на захист, одержані автором особисто, а з наукових праць, опублікованих у співавторстві, використані лише ті ідеї і розробки, які є результатом особистих досліджень. Робота не містить матеріалів кандидатської дисертації.
Апробація результатів дисертації. Основні положення та результати дисертації доповідалися на семи міжнародних наукових конференціях, а саме: «Земельні відносини і просторовий розвиток в Україні» (м. Київ, 2007 р.); «Стратегія забезпечення сталого розвитку України» (м. Київ, 2008 р.); «Розвиток продуктивних сил України: від В.І.Вернадського до сьогодення» (м. Київ, 2009 р.); «Проблеми формування та оцінки ефективності функціонування сучасних землегосподарських систем» (м. Київ, 2010 р); «Сучасні тенденції розвитку національного законодавства України» (м. Київ, 2011 р.); «Екологічні проблеми сільськогосподарського виробництва» (м. Яремче, 2011 р.); «Земельні ресурси України в контексті реформування земельних відносин – сьогодення та майбутнє» (м. Київ, 2011 р); «Земельні ресурси і земельні відносини: стан, проблеми реформування, перспективи оптимізації» (м. Київ, 2011 р.).
Публікації. За темою дисертаційного дослідження опубліковано 38 наукових праць загальним обсягом 37,5 друк. арк., з яких 35,3 друк. арк. належить особисто автору, з них 4 монографії (1 одноосібна), 23 статті у наукових фахових виданнях, 3 статті в інших виданнях, 8 – у матеріалах наукових конференцій.
Структура та обсяг роботи. Дисертаційна робота складається зі вступу, п’яти розділів, висновків, списку використаних джерел і додатків. Загальний обсяг дисертації становить 438 стор. комп’ютерного тексту, який містить 32 таблиці і 38 рисунків. Список використаних джерел із 319 найменувань викладено на 32 стор., 16 додатків – на 34 сторінках.

Список литературы

ВИСНОВКИ

Проведене дослідження містить теоретичні, методологічні і практичні узагальнення та рекомендації щодо вирішення важливої наукової проблеми з розвитку системи територіального планування землекористування на основі інституціонального забезпечення ефективного використання земельних ресурсів в умовах нових земельних відносин.
У теоретичному аспекті сформовано нову парадигму територіального планування землекористування, яка базується на просторовому визначенні комплексу факторів раціонального використання наявних земельних ресурсів з упорядкуванням інтересів суб’єктів-землекористувачів та відповідних земельних відносин у площині забезпечення збалансованого соціо-еколого-економічного середовища.
У методологічному плані запропоновано сукупність методів, принципів та методичних підходів до визначення механізмів упорядкування процесу територіального планування землекористування з інституціональними засадами гармонізації земельних відносин на різних просторових рівнях управління.
У прикладному відношенні розроблено комплекс логічно-смислових моделей розвитку територіального планування землекористування, а також сукупність математичних моделей кількісної оцінки соціально-економічної ефективності використання земельних ресурсів територіальних утворень різного масштабу.
Зокрема, у дисертаційному дослідженні отримано наступні результати:
1. З’ясовано, що поглиблення ринкових земельних відносин у системі землекористування обумовлює необхідність дотримання концепції екологічно спрямованої земельної політики в ринковій просторовій парадигмі розвитку його територіального планування на всіх рівнях управління земельними ресурсами, в основу якої покладено сукупність формальних і неформальних інституціональних факторів, організаційні та економічні відносини суб’єктів формування сталого землекористування, інтелектуальну складову земельного капіталу та впорядкування екстернальних ефектів землекористування.
2. Обґрунтовано сутнісні ознаки поняття територіального планування землекористування як процесу визначення видів раціонального використання земель та його режиму на певній території, оцінювання стану використання земельних ресурсів, альтернативних моделей землекористування та інших природних, соціальних й економічних умов з метою вибору та освоєння видів і типів користування землею, напрямів діяльності, які є найкращими для досягнення поставлених цілей. Доведено, що сутнісні ознаки територіального планування в умовах нових земельних відносин, на відміну від існуючих, повинні базуватися на плануванні не лише економічного розвитку землекористування відповідної території, а й інституціональних змін ринкового середовища його формування та функціонування.
3. Запропоновано об’єктно-предметну модель еколого-економічного просторового територіального впорядкування землекористування, що включає такі структурні елементи, як вивчення, дослідження та узгодження інтересів. З’ясовано, що умовами впорядкування є: визначення територіального планування як складової частини національної економічної політики; підвищення міжгалузевої координації планування в Україні; труднощі, пов’язані з реалізацією національної та регіональних державних програм з використання та охорони земель як зовнішніх проектів для сільських територій; збереження в країні високого ступеня централізації управління земельними та іншими ресурсами.
4. Визначено напрями еколого-економічного розвитку землекористування сільських територій на засадах розробленої логічно-смислової моделі територіального планування, яка дає змогу: виявляти можливості для ефективного використання місцевих ресурсів з метою економічного розвитку регіону; обґрунтовувати нову структуру розвитку землекористування сільських територій на основі диверсифікованості видів діяльності, у тому числі таких, які раніше використовувалися недостатньо, але в перспективі можуть стати провідними (наприклад, рекреація, полювання, народні промисли); розробити шляхи активізації діяльності місцевих органів щодо розвитку землекористування сільських територій та мобілізації внутрішніх резервів для докорінних перетворень його структури.
5. Обґрунтовано напрями посилення ролі земельно-ресурсного потенціалу у вирішенні економічних, екологічних та соціальних проблем країни на засадах подальшого вдосконалення функцій та посилення ролі держави в розробленні стратегії землекористування і його планування. Ураховуючи різноманітність функцій землі для суспільства, з’ясовано, що землекористування повинно плануватися детально на основі ієрархічної системи, яка враховує баланс між економікою, суспільними потребами та екологією, з використанням досвіду передових країн Європи. Запропоновано методи зонування за європейським типом, що передбачають розробку детальних планів використання певних категорій земель. Тип запропонованої ієрархічної системи в Україні обумовлено розмірами її території, різноманітністю якості земельних ресурсів і кліматичних зон, специфікою концентрації придатних для обробітку земель – в одних регіонах, а населення в інших, масштабами гарантування екологічної безпеки.
6. Розроблено методологічні основи формування документів територіального планування в Україні за двоїстим типом. З одного боку, землекористування території орієнтовано на земельний ресурс, що визначає характер соціально-економічного та екологічного розвитку, а з іншого – соціальний і економічний розвиток суспільства, у свою чергу, ставить вимоги до умов використання земельних ресурсів певної території. Відповідно, територіальне землекористування відіграє роль об'єкта і предмета управління на регіональному рівні, а розвиток регіональної економіки і територіальної системи землекористування тісно взаємозв'язані. Отже, їх планування повинно узгоджуватися як за об'єктом, так і предметом, яким є просторова територіальна організація суспільства.
7 Розроблено логічно-смислову модель методології територіального планування еколого-економічного розвитку землекористування сільських територій, що по-перше, орієнтує на виявлення напрямів використання місцевих ресурсів з метою економічного розвитку регіону; по-друге, формування нової структури розвитку землекористування сільських територій на основі диверсифікованих видів діяльності; по-третє, розробку варіантів активізації діяльності місцевих органів у розвитку землекористування сільських територій; по-четверте, виявлення мобілізаційних внутрішніх ресурсів щодо корінних перетворень структури землекористування сільських територій.
8. Запропоновано розглядати планування землекористування як обов'язковий, логічно неминучий етап, стадію процесу управління територіальним простором, що визначається як первинна ланка, оскільки конкретизує цілі управління. Доведено, що ефективне територіальне управління земельними ресурсами і землекористуванням обумовлюється його територіальним плануванням, у процесі якого визначаються цілі розвитку об'єкта та діяльності суб'єкта управління (територіальних органів). Визначено, що своєрідною функцією планування є його результати, включаючи передплановий аналіз, прогнозування, моделювання, програмування, які вказують на наслідки неадекватного управління, а також необхідність його зміни. Її можна назвати функцією попередження.
9. Визначено напрями відновлення і проведення активної державної територіальної політики, орієнтованої на компенсацію окремих негативних наслідків розвитку ринку земель в частині підвищення ефективності використання земельних ресурсів і територіальної організації суспільства; підвищення ролі територіального планування землекористування в забезпеченні просторової місто- і сільськоформуючої організації території, вирішення екологічних проблем, формування територіальних бюджетів та комплексного економічного і соціального розвитку територій загалом. Рекомендовано основними функціями територіального планування землекористування на сучасному етапі розвитку економіки вважати попередження, політичну, представницьку і територіальних розробок.
10. Обґрунтовано завдання щодо відновлення і розвитку комплексного соціально-економічного територіального планування землекористування в напрямі вдосконалення його організації, змісту і методів. На підставі переліку чинних документів та виходячи з логіки класичного уявлення про планування, сформовано логічну послідовність основних процедур і правових актів системи державного соціально-економічного територіального планування розвитку землекористування: перший етап – упорядковування існуючої нормативно-правової бази із скасуванням недієвих законодавчих актів і створення нових; другий – розроблення прогнозу, концепції із визначенням цілей, стратегії, програми, яка завершується розробкою проекту територіального планування розвитку землекористування.
11. За результатами структурного аналізу розвитку землекористування в Україні потягом 2001–2010 років з’ясовано, що за цей період суттєвих змін в розподілі земель не відбулося. Проте загальна площа землекористування громадян зменшилася на 553 тис. га, або 2%. В той же час відбулися значні трансформації в розподілі земель за економічними інтересами. Так, загальна площа землекористування громадян, які займаються підприємністю, збільшилася на 7228,8 тис. га, або 14,8%; а юридичних осіб – зменшилася на 1729,7 тис. га, або 14,8%. Отже, без системного запровадження територіального довго- і короткострокового планування розвитку землекористування в країні суттєві зміни формування сталого землекористування неможливі.
12. Запропоновано напрями інституціоналізації земельних відносин на засадах еколого-економічних імперативів, які охоплюють усі сфери природно-господарської системи та є складовою виробничих відносин суспільства в цілому, а також унормування відносин землекористування у трьох вимірах природно-господарського простору – екологічному, соціальному та економічному. Виявлено власні складні закономірності і тенденції розвитку визначених вимірів, а також притаманні їм особливі ціннісні орієнтири та критерії розвитку. Таким чином, акцентовано увагу на тезисі, що досягнення сталості землекористування можливе лише шляхом системного підходу до територіального планування.
13. Визначено напрями системної трансформації українського земельного укладу на інноваційних засадах. Важливою складовою такої перебудови є розвиток організаційно-інституціональних форм, тобто об'єднання людей для спільної діяльності в межах певної структури та певного інституціонального середовища. Запропоновано логічно-смислову схему формування відповідальності організаційно-інституціональної структури.
14. Доведено, що теоретико-методологічні засади вдосконалення земельного устрою України повинні базуватися, крім визначених у науковій літературі функціональних блоках, на розширенні його елементів, зокрема щодо розподілу і зонування земель за категоріями і типами землекористування, в межах сільських (селищних) рад та суспільної власності на земельні ресурси.
15. Розкрито складові елементи стратегії соціально-економічного розвитку відповідної території та землекористування, до яких належать: аналіз та виявлення найбільш суттєвих проблем; система цілей; опис можливих сценаріїв розвитку; загальна характеристика місця і спеціалізації суб'єкта територіального планування; комплекс показників оцінки ситуації; пріоритетні напрями діяльності; мета і завдання органів державної влади щодо управління землекористуванням; оцінка соціально-економічної ефективності і ризиків реалізації стратегії.
16. Рекомендовано застосування нейромережевих моделей у територіальному плануванні землекористування як перспективний напрям удосконалення методології проектування, які дають можливість установити будь-які форми нелінійних залежностей між великою кількістю факторів і результативними ознаками, аналізувати вплив природно-географічних, соціально-економічних та інших чинників у конкретних умовах господарювання на землі. Наведено приклади використання нейромережевих моделей на пілотних проектах.
17. Запропоновано двостадійний підхід до оцінки еколого-економічної ефективності заходів територіального планування землекористування в системі землеустрою, що базується на наявному, юридично дозволеному і фінансово доцільному використанні земельних ресурсів. Визначено послідовність оцінки проектних заходів щодо територіального планування землекористування, яку доцільно здійснювати за наступними позиціями: характеристика перерозподілу земельно-ресурсного потенціалу з урахуванням вимог збалансованого (сталого) розвитку території; економічна, екологічна та соціальна оцінка перерозподілу земельних та інших природних ресурсів і оптимізації їх використання; оцінка змін екологічної стабільності землекористування та антропогенного навантаження на нього; оцінка змін сумарної вартості землекористування за проектом порівняно з існуючою; оцінка територіального розвитку сталого землекористування в цілому та по галузях економіки.
18. Розроблено напрями сучасного графічного (просторового) представлення даних, щодо детальної характеристики взаємозв’язків між досліджуваними факторами у прийнятті обґрунтованих рішень стосовно об’єкта оцінювання, а також ландшафтно-кластерну модель методологічного забезпечення територіального планування землекористування.
19. Обґрунтовано, що формування сучасної земельної політики України тісно пов’язане з удосконаленням земельного устрою держави, що теоретико-методологічні засади якого мають базуватися на сукупності функціональних блоків, зокрема розподілу земель за категоріями і типами землекористування; аналогічного зонування земель у межах сільських (селищних) рад; суспільної власності на земельні ресурси як основи територіального планування землекористування тощо. Запропоновано напрями подальших досліджень щодо теоретико-методологічного забезпечення політики територіального планування землекористування.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Акофф Р.Л. Планирование в больших экономических системах / Р.Л. Акофф; [пер. с англ. под ред. И.А. Ушакова]. – М. : Сов. радио, 1972. – 224 с.
2. Альбощий Ю.М. Концептуальні підходи до сталого розвитку землекористування України / Ю.М. Альбощий, В.М. Кривов, С.О. Осипчук // Землевпорядний вісник. – 2002. – № 4. – С. 16–22.
3. Англо-русский словарь по экологии [Электронный ресурс]. – Режим доступа :
http://dic.academic.ru/searchall.php.
4. Андріїшин І.М. Методологічні основи оптимізації охорони природи і землекористування / І.М. Андріїшин, А.Я. Сохнич. – Л. : Укр. технології, 1998. – 136 с.
5. Андрійчук В.Г. Надконцентрація агропромислового виробництва і земельних ресурсів та її наслідки / В.Г. Андрійчук // Економіка АПК. – 2009. – № 2. – С. 3–9.
6. Бабміндра Д.І. Територіальний природно-сільськогосподарський поділ Запорізької області та оптимізація землекористування / Д.І. Бабміндра // Землевпорядний вісник. – 2003. – № 1. – С. 35–39.
7. Багриновский К.А. Модели и методы экономической кибернетики / К.А. Багриновський. – М. : Экономика, 1973. – 206 с.
8. Барбанадзе М.Ш. Модели и методы территориального планирования : учеб. пособ. / М.Ш. Барбанадзе. – М. : МИНХ, 1976. – 457 с.
9. Бир С. Мозг фирмы / С. Бир; [пер. с англ. М. М. Лопухина]. – М. : Радио и связь, 1993. – 416 с.
10. Бистряков І.К. Природні ресурси як фактор активізації еколого-еконо-мічної діяльності / І.К. Бистряков // Економіст. – 2011. – № 4. – С. 18–22.
11. Блудова С.Н. Региональные кластеры как способ управления внешнеэкономическим комплексом региона / С.Н. Блудова // Вестник СевКавГТУ. – 2004. – № 2(13). – С. 142–148. – (Серия «Экономика»).
12. Брусак Р.Л. Стратегічне планування в управлінні розвитком території : опорний конспект лекцій. – Львів : ЛРІДУ НАДУ, 2010. – електронний посібник.
13. Будзяк В.М. Економіко-екологічні основи ефективного сільськогосподарського землекористування : теорія, методологія, практика : дис… доктора екон. наук: 08.00.06 / В.М. Будзяк. – К., 2008. – 432 с.
14. Бурков В.Н. Механизмы функционирования организационных систем / В.Н. Бурков, В.В. Кондратьев. – М. : Наука, 1981. – 384 с.
15. Бурков В.Н. Модели и методы управления организационными системами / В.Н. Бурков, В.А. Ириков. – М. : Наука, 1994. – 270 с.
16. Бусленко Н.Б. Моделирование сложных систем / Н.Б. Бусленко. – М. : Наука, 1978. – 400 с.
17. Быстряков И.К. Пространственный ресурс как основа развития национальной хозяйственной системы Украины / И.К. Быстряков // Стратегія розвитку України: економіка, соціологія, право. – 2008. – № 1–2. – С. 112–124.
18. Василенко И. Связь с общественностью в государственных организациях и местных органах власти: западный опыт / И. Василенко // Проблемы теории и практики управления. – 2003. – № 4. – С. 39–43.
19. Власов В.І. Використання земельних ресурсів у країнах – основних виробниках сільськогосподарської продукції / В.І. Власов // Економіка АПК. – 2007. – № 4. – С. 152–154.
20. Водний кодекс України : № 214/95 від 6 червня 1995 року [Електронний ресурс] // Відомості Верховної Ради України (ВВР). – 1995. – № 24. – Режим доступу :
http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/213/95-%D0%B2%D1%80
21. Волков С. Землеустройство за рубежом / Том 7. – М.: Колос, 2005. – 408 с.: ил. – (Учебники и учебные пособия для студ. высш. учеб. заведений).
22. Волков С.Н. История землеустройства в России : опыт тысячелетия / С.Н. Волков, И.И. Широкорад. – М. : ГУЗ, 2011. – 656 с.
23. В’юн В.Г. Закономірності та наукові принципи розвитку раціонального землекористування / В.Г. В’юн, О.М. Семикін // Землевпорядний вісник. – 2003. – № 4. – С. 4–10.
24. Вьюн В.Г. Организационно-экономический механизм рационального природопользования в сельскохозяйственном производстве / В.Г. Вьюн. – Д. : Пороги, 1994. – 215 с.
25. Вялья М. До. Системи управління. Розвиток і проблеми їх центрування / М. До Вялья. – Таллінн : Валгус, 1984. – 241 с.
26. Габрель М.М. Містобудівна діяльність в умовах реформ землекористування та власності в Україні / М.М. Габрель // Вісник ЛДАУ. – 2001. – № 4. – С. 42–54. – (Землевпорядкування і земельний кадастр).
27. Габрель М.М. Просторова організація містобудівних систем / М.М. Га-брель; Ін-т регіон. дослід. НАН України. – К. : А.С.С. – 400 с.
28. Гайдуцький П.І. Роль і значення аграрної реформи для розвитку сільського господарства України / П.І. Гайдуцький // Організаційно-економічні трансформації в аграрному виробництві: зб. матер. Дванадцятих річних зборів Всеукр. конгресу вчених екон.-аграр., Київ 25–26 лют. 2010 р. – К. : ННЦ ІАЕ, 2010. – С. 51–54.
29. Гальчинський А. Конституційна реформа: у пошуку нового консенсусу [Електронний ресурс] / А. Гальчинський // День. – 2004. – № 67 – Режим доступу :
http://www.day.kiev.ua/uk/article/podrobici/konstituciyna-reforma-u-poshuku-novogo-konsensusu.
30. Гальчинський А. Складові частини української трансформаційної системи [Електронний ресурс] / А. Гальчинський // Електронні ресурси ПУСКУ. Світовідчуття. – 2004. – № 1. – Режим доступу: Електрон. чит. зал ПУСКУ.
31. Гендельман М.А. Планировка целинных сельскохозяйственных районов / М.А. Гендельман, Е.Д. Тихомирова, М.Д. Спектор. – М. : Целиноград, Колос, 1964. – 248 с.
32. Гиг Дж. Ван. Прикладная общая теория систем / Ван Гиг Дж.; [пер. с англ. под ред. канд. физ.-мат. наук Б.Г. Сушкова, д-ра філософ. наук В.С. Тюхнина]. – М. : Мир, 1981. – 336 с.
33. Гладкий Ю.Н. Основы региональной политики : учебник / Ю.Н. Гладкий, А.И. Чистобаев. – СПб. : Изд-во В.А. Михайлова, 1998. – 659 с.
34. Глівенко С.В. Економічне прогнозування : навч. посіб. для економ. спец. / С.В. Глівенко, М.О. Соколов, О.М. Теліженко. – [3-є вид., доп.]. – Суми : Університетська книга, 2004. – 207 с.
35. Голян В.А. Механізми регулювання використання природно-ресурсних складових соціально-економічного розвитку регіону в умовах інституційних перетворень / В.А. Голян // Стратегія економічного розвитку України : наук. зб. – К. : КНЕУ, 2002. – Вип. 2(9). – С. 308–317.
36. Господарський кодекс України № 436-ІV від 16 січня 2003 року [Електронний ресурс] // Відомості Верховної Ради України (ВВР). – 2003. – № 18. – Режим доступу :
http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/436-15.
37. Градостроительный кодекс Российской Федерации (ГрК РФ) № 190-ФЗ от 29 декабря 2004 г. [Электронный ресурс]. – Режим доступа :
http://base.garant.ru/12138258/
38. Гуторов О.І. Оцінка інвестиційної привабливості сільськогосподарських підприємств [Текст] / О.І. Гуторов, К.М. Крамаренко // Економіка АПК. – 2009. –№ 10. – С. 69–73.
39. Гуторов О.І. Стратегія формування сталого землекористування в сільському господарстві : теорія, методологія, практика : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня д-ра екон. наук : 08.00.06 «економіка природокористування та охорони навколишнього середовища» / О.І. Гуторов. – К., 2010. – 40 с.
40. Гуцуляк Г. Д. Окремі питання теорії управління земельними ресурсами / Г.Д. Гуцуляк, О.Я. Микула // Вісник ЛДАУ. – 1997. – № 1. – С. 111 – 114.
41. Гуцуляк Ю. Оптимізація природного середовища : її критерії, проблеми та напрями їх вирішення / Ю. Гуцуляк // Землевпорядний вісник. – 2009. – № 7. – С. 34–39.
42. Гхосал А. Прикладная кибернетика и ее связь с исследованием операций / А. Гхосал; [пер. с англ. под ред. И.А. Ушакова]. – М. : Радио и связь, 1982. – 128 с.
43. Даниленко А.С. Актуальні проблеми та перспективи розвитку земельних відносин / А.С. Даниленко, І.П. Манько // Агросвіт. – 2006. – № 4. – С. 18–23.
44. Данилишин Б.М. Рентна політика в Україні / Б.М. Данилишин, В.С. Мі-щенко. – К. : РВПС України НАН України, 2004. – 68 с.
45. Данкевич А.Є. Розвиток інтегрованих структур у сільському господарстві : [монографія] / Данкевич А.Є. – К. : ННЦ ІАЕ, 2011. – 348 с.
46. Дедю И.И. Экологический энциклопедический словарь / И.И. Дедю. – Кишинев : гл. ред. Молдавской советской энциклопедии, 1989. – 406 с.
47. Дегодюк Э.Г. Влияние различных систем удобрения на плодородие почвы и производительность культур севооборота в условиях Полесья Украины / [Э.Г. Дегодюк, Н.В. Штупун, Ю.И. Бурлачук и др.] // Земледелие. – 1996. – Вып. 71. – С. 21–25.
48. Дем’яненко С І. Агрохолдинги в Україні: добре чи погано? [Електронний ресурс] / С.І. Дем’яненко. – К. : Ін-т економ. дослід. та політич. консультацій, 2008. – Режим доступу :
http://ierpc.org/ierpc/papers.
49. Денисов А.А. Теория больших систем управления: учеб. пособ. для вузов / А.А. Денисов, Д.Н. Колесников. – Л. : Энергоиздат, ЛО, 1982. – 288 с.
50. Державна програма розвитку земельних відносин в Україні на 2006–2015 роки : проект / [Д.С. Добряк, А.Г. Мартин, О.П. Канаш та ін. ] // Землеустрій і кадастр. – 2006. – № 1. – С. 100–128.
51. Деякі інституціональні аспекти земельних відносин в Україні: стан та напрямки вдосконалення. / [К. Бистряков, О.С. Новоторов, Т.С. Ніколаєнко та ін.]. – К. : РВПС України НАН України, 2002.–134 с.
52. Добряк Д.С. Еколого-економічні засади реформування землекористування в ринкових умовах / Д.С. Добряк, Д.І. Бабміндра. – К. : Урожай, 2006. – 336 с.
53. Дорогунцов С.І. Природні ресурси: еколого-економічна оцінка : навч. посіб. // Оптимізація природокористування : у 5 т. / С.І. Дорогунцов, А.М. Муховиков, М.А. Хвесик. – К. : Кондор, 2004.
Т. 1 – 2004. – 291 с.
54. Добряк Д.С. Землеустрій – наукова основа раціонального використання та охорони земельних ресурсів / Д.С. Добряк, А.Г. Мартин // Землеустрій та кадастр. – 2006. – № 1. – С. 10–16.
55. Добряк Д.С. Карта грунтово-ерозійного районування території України. М-б 1:1 000 000 / [Д.С. Добряк, О.П. Канаш, І.Я. Кофман]. – К. : Ін-т землеустрою УААН, 1992.
56. Добряк Д.С. Класифікація та екологобезпечне використання сільсько-господарських земель : [монографія] / Д.С. Добряк, О.П. Канаш, І.А. Розумний. – К. : Ін-т землеустрою УААН, 2001. – 310 с.
57. Добряк Д.С. Стан і перспективи розвитку землеустрою в Україні / Д.С. Добряк // Землевпорядкування. – 2002. – № 2. – С. 22–31.
58. Добряк Д.С. Сучасний землеустрій – основоположний державний механізм управління в галузі використання та охорони земельних ресурсів / Д.С. Добряк, Д.І. Бабміндра, І.Р. Карплюк // Землеустрій і кадастр. – 2007. – № 2. – С. 3–8.
59. Добряк Д.С. Теоретичні засади сталого розвитку землекористування у сільському господарстві / Д.С. Добряк, А.Г. Тихонов, Н.В. Гребенюк. – К. : Урожай, 2004. – 136 с.
60. Дорош Й. Еколого-економічні імперативи реформування земельних відносин в умовах ринку / Й. Дорош, О. Дорош // Землевпорядний вісник. – 2012. – № 3. – C. 30–33.
61. Дорош Й.М. Стратегія використання земель України у сучасному вимірі / Й.М. Дорош, М.П. Стецюк, С.О. Осипчук // Розвиток продуктивних сил України: від В.І. Вернадського до сьогодення : матеріали ювіл. міжнар. наук. конф. Ч. 3. – К. : РВПС України НАН України, 2009. – С. 268–269.
62. Дорош Й.М. Теоретико-методологічні основи розвитку земельних відносин в Україні : [монографія] / Й.М. Дорош. – К. : ВІПОЛ, 2011. – 286 с.
63. Дорош Й.М. Уже маємо проблеми від того, що зонуванням зайнялися запізно / Й.М. Дорош // Землевпорядний вісник. – 2009. – № 7. – С. 22.
64. Дорош О. Еколого-економічне спрямування територіального планування сільськогосподарського землекористування / О. Дорош // Землевпорядний вісник. – 2012. – № 9. – С. 22–27.
65. Дорош О. Екологобезпечний економічний розвиток сільських територій і територіальний землеустрій / О. Дорош // Землевпорядний вісник. – 2011. – № 7. – С. 30–33.
66. Дорош О.С. До питання ефективності зонування земель в Україні / О.С. Дорош, Н.В. Ісаченко // Матеріали V всеукраїнської науково-практичної конференції молодих учених [«Екологічні проблеми сільськогосподарського виробництва»]. – Яремче, 2011. – С. 94–95.
67. Дорош О.С. Економіко-екологічні засади розвитку землекористування сільських територій / О.С. Дорош // Агросвіт. – 2012. – № 20. – C. 2–5.
68. Дорош О.С. Економічна теорія використання простору і територіальний землеустрій / О.С. Дорош // Матеріали Міжнародної наукової конференції [«Проблеми формування та оцінки ефективності функціонування сучасних землегосподарських систем»]. – К. : РВПС України НАН України, 2010. – С. 69–72.
69. Дорош О.С. Просторова організація сільськогосподарського землекористування / О.С. Дорош // Агросвіт. – 2012. – № 17. – C. 2–4.
70. Дорош О.С. Стимулювання раціонального землекористування як еконо-мічний механізм поліпшення екологічного стану земельних ресурсів [Текст] / О.С. Дорош // Вісник аграрної науки. – 2006. – № 11. – С. 59–61.
71. Дорош О.С. Сутність і поняття територіального планування землекористування в Україні / О.С. Дорош // Землеустрій, кадастр і моніторинг земель. – 2012. – № 1–2. – С. 14–23.
72. Дорош О.С. Теоретичні основи територіального планування в зарубіж-них країнах // Розвиток продуктивних сил України: від В.І. Вернадського до сьогодення: матеріали Міжнар. наук. конф., 20 берез. 2009 р., Київ. Ч.3. / РВПС України НАН України.– К.: РВПС України НАН України, 2009.– С. 270–271 с.
73. Дорош О.С. Територіальне планування землекористування: досвід окремих європейських країн / О.С. Дорош // Земельні ресурси і земельні відносини: стан, проблеми реформування, перспективи оптимізації: матеріали Міжнар. наук.-практ. конф., присвяченої 15-річчю створення факультету землевпорядкування Національного університету біоресурсів і природокористування України. – К. : Медінформ, 2011. – С. 304–309.
74. Дорош О.С. Територіальне планування сільськогосподарського землекористування – основа його просторового розміщення / О.С. Дорош // Економіка природокористування і охорони довкілля: зб. наук. праць. – К. : ДУ ІЕПСР НАН України, 2012. – С. 95–100.
75. Дорош О.С. Управління земельними ресурсами приміських територій
1. значніших і найзначніших міст / О.С. Дорош, Г.К. Лоїк // Вісник ЛДАУ. – 2010. – № 17(2). – С. 612–620. – (Економіка АПК).
76. Другак В. Концепція земельної політики щодо еколого-економічного розвитку землекористування в Україні / В. Другак // Земельне право України: теорія і практика. – 2010. – № 8. – С. 25–36.
77. Другак В.М. Деякі аспекти історії розвитку землевпорядної науки в Україні / В.М. Другак // Землевпорядний вісник. – 2009. – № 5. – С.48–50.
78. Другак В.М. Екологія землекористування в системі суспільних інтересів / В.М. Другак, Н.А. Третяк // Земельне право України: теорія і практика. – 2012. – № 4. – С. 10–19.
79. Другак В.М. Економіка сільськогосподарського землекористування : те-орія, методологія та практика: дис… доктора екон. наук: 08.00.06 / В.М. Другак. – К., 2011. – 560 с.
80. Другак В.М. Концептуальні засади системи земельного устрою України / В.М. Другак // Земельне право України: теорія і практика. – 2012. – № 1. – С. 14–21.
81. Другак В.М. Питання територіального устрою і власності на землю в містах / В.М. Другак // Землевпорядкування. – 2001. – № 3. – С. 8–12.
82. Другак В.М. Правовий режим земель в межах населених пунктів і за їх межами та залежність від нього меж державної та комунальної власності / В.М. Другак // Землевпорядкування. – 2003. – № 4. – С. 21–25.
83. Другак В.М. Проблеми реалізації права власності на землю в Україні / В.М. Другак // Землевпорядкування. – 2001. – № 4. – С. 21–26.
84. Другак В.М. Теоретичні та методичні основи економіки землекористування / В.М. Другак. – К. : ЦЗРУ, 2004. – 308 с.
85. Дубас Р.Г. Економіка природокористування: навч. посіб. / Р.Г. Дубас. – К. : Леся, 2007. – 448 с.
86. Дункан Джек У. Основополагающие идеи в менеджменте. Уроки основоположников менеджмента и управленческой практики / Джек У. Дункан; [пер. с англ.]. – М. : Дело, 1996. – 272 с.
87. Екологія та охорона навколишнього середовища : словник-довідник / [А.Я. Сохнич, М.В. Андріїшин, В.В. Снітинський та ін.] за ред. А.Я. Сохнича. – Л. : Укр. технології, 2006. – 253 с.
88. Економічна енциклопедія : у 3 т. / [за ред. С.В. Мочерного]. – К. : Академія, 2002. – 952 с.
89. Епифанов Ф.П. Вопросы районной планировки и землеустройства / Ф.П. Епифанов // Труды Омского сельскохозяйственного института имени С.М. Кирова. Т. XLVII. – Омск : ОмСХИ, 1962. – С. 11–26. – (Землеустройство).
90. Жученко А.А. Адаптивный потенциал культурных растений (Эколого-генетические основы) / А.А. Жученко; АН МССР. Ин-т экол. генетики. – Кишинев : Штиинца, 1988. – 767 с.
91. Жученко А.А. Адаптивное растениеводство (Эколого-генетические основы) / А.А. Жученко; АН МССР, Ин-т экол. генетики. – Кишинев : Штиинца, 1990.– 432 с.
92. Закон України «Про гідрометеорологічну діяльність» № 443-XIV від 18 лютого 1999 року [Електронний ресурс] // Відомомості Верховної Ради України (ВВР). – 1999. – № 16. – Режим доступу :
http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/443-14.
93. Закон України «Про державний земельний кадастр» № 3613-VI від 7 липня 2011 року [Електронний ресурс] // Відомомості Верховної Ради України (ВВР). – 2012. – № 8. – Режим доступу :
http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/3613-17.
94. Закон України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» № 963-IV від 19 червня 2003 року [Електронний ресурс] // Відомомості Верховної Ради України (ВВР). – 2003. – № 29. – Режим доступу :
http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/963-15.
95. Закон України «Про екологічну експертизу» № 45/95-ВР від 9 лютого 1995 року [Електронний ресурс] // Відомомості Верховної Ради України (ВВР). – 1995. – № 8. – Режим доступу :
http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/45/95-%D0%B2%D1%80.
96. Закон України «Про екологічну мережу України» № 1864-IV від 24 червня 2004 року [Електронний ресурс] // Відомомості Верховної Ради України (ВВР). – 2004. – № 45. – Режим доступу :
http://zakon1.rada.gov.ua/laws/anot/1864-15.
97. Закон України «Про електроенергетику» № 575-97-ВР від 16 жовтня 1997 року [Електронний ресурс] // Відомомості Верховної Ради України (ВВР). – 1997. – № 46. – Режим доступу :
http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/575/97-%D0%B2%D1%80.
98. Закон України «Про забезпечення санітарного і епідеміологічного благополуччя населення» № 4004-XII від 24 лютого 1994 року [Електронний ресурс] // Відомомості Верховної Ради України (ВВР). – 1994. – № 27. – Режим доступу :
http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/4004-12.
99. Закон України «Про залізничний транспорт» № 273/96-ВР від 4 липня 1996 року [Електронний ресурс] // Відомомості Верховної Ради України (ВВР). – 1996. – № 40. – Режим доступу :
http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/273/96-%D0%B2%D1%80.
100. Закон України «Про землеустрій» № 858-IV від 22 травня 2003 року [Електронний ресурс] // Відомомості Верховної Ради України (ВВР). – 2003. – № 36. – Режим доступу :
http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/858-15.
101. Закон України «Про кооперацію» № 1087-IV від 10 липня 2004 року [Електронний ресурс] // Відомомості Верховної Ради України (ВВР). – 2004. – № 5. – Режим доступу :
http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1087-15.
102. Закон України «Про меліорацію земель» № 1389-XIV від 14 січня 2000 року [Електронний ресурс] // Відомомості Верховної Ради України (ВВР). – 2000. – № 11. – Режим доступу :
http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1389-14.
103. Закон України «Про оренду землі» № 161-XIV від 6 жовтня 1998 року [Електронний ресурс] // Відомомості Верховної Ради України (ВВР). – 1998. – № 46–47. – Режим доступу :
http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/161-14.
104. Закон України «Про основи містобудування» № 2780-XIІ від 16 листопада 1992 року [Електронний ресурс] // Відомомості Верховної Ради України (ВВР). – 1992. – № 52. – Режим доступу :
http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2780-12.
105. Закон України «Про охорону атмостферного повітря» № 2707-XIІ від 16 жовтня 1992 року [Електронний ресурс] // Відомомості Верховної Ради України (ВВР). – 1992. – № 50. – Режим доступу :
http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2707-12.
106. Закон України «Про охорону земель» № 962-IV від 19 червня 2003 року [Електронний ресурс] // Відомомості Верховної Ради України (ВВР). – 2003. – № 29. – Режим доступу :
http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/962-15.
107. Закон України «Про охорону навколишнього природного середовища» № 1264-XII від 25 червня 1991 року [Електронний ресурс] // Відомомості Верховної Ради України (ВВР). – 1991. – № 41. – Режим доступу :
http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/1264-12.
108. Закон України «Про оцінку земель» № 1378-IV від 11 грудня 2003 року [Електронний ресурс] // Відомомості Верховної Ради України (ВВР). – 2004. – № 15. – Режим доступу :
http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1378-15.
109. Закон України «Про питну воду та питне водопостачання» № 2918-IІІ від 10 січня 2002 року [Електронний ресурс] // Відомомості Верховної Ради України (ВВР). – 2002. – № 16. – Режим доступу :
http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2918-14.
110. Закон України «Про планування і забудову територій» № 1699-III від 20 квітня 2000 року [Електронний ресурс] // Відомомості Верховної Ради України (ВВР). – 2000. – № 31. – Режим доступу :
http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1699-14.
111. Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності» № 3038-VI від 17 лютого 2011 року [Електронний ресурс] // Відомомості Верховної Ради України (ВВР). – 2011. – № 34. – Режим доступу :
http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/3038-17.
112. Закон України «Про стандартизацію» № 2408-ІІI від 17 травня 2001 року [Електронний ресурс] // Відомомості Верховної Ради України (ВВР). – 2001. – № 31. – Режим доступу :
http://zakon1.rada.gov.ua/laws/anot/2408-14.
113. Закон України «Про телекомунікації» № 1280-IV від 18 листопада 2003 року [Електронний ресурс] // Відомомості Верховної Ради України (ВВР). – 2004. – № 12. – Режим доступу :
http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1280-15.
114. Закон України «Про топографо-геодезичну і картографічну діяльність» № 353-XIV від 23 грудня 1998 року [Електронний ресурс] // Відомомості Верховної Ради України (ВВР). – 1999. – № 5–6. – Режим доступу :
http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/353-14.
115. Закон України «Про транспорт» № 232/94-ВР від 10 листопада 1994 року [Електронний ресурс] // Відомомості Верховної Ради України (ВВР). – 1994. – № 54. – Режим доступу :
http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/232/94-%D0%B2%D1%80.
116. Закон України «Про трубопровідний транспорт» № 192/96-ВР від 15 травня 1996 року [Електронний ресурс] // Відомомості Верховної Ради України (ВВР). – 1996. – № 29. – Режим доступу :
http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/192/96-%D0%B2%D1%80.
117. Запровадження стратегічного планування в Україні : зб. док. і матеріалів / Нац. Акад. держ. упр. при Президентові України. Центр дослідж. адм. реформи; Уклад. : В. Тертичка. – К. : [б. в.], 2004.(доступний з http://www. uapa-csar.org.ua).
118. Земельне право України : підручник / [за ред. О.О. Погрібного, І.І. Каракаша]. – К. : Істина, 2009.– 600 с.
119. Земельний кодекс України № 2768-ІІІ від 25 жовтня 2001 року [Електронний ресурс] // Відомомості Верховної Ради України (ВВР). – 2002. – № 3–4. – Режим доступу :
http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2768-14.
120. Земельні відносини в Україні : термінологічний словник / Центр ділового співробітництва при Фонді сприяння місцевому самоврядуванню України при Президентові України. – К. : Торнадо, 2002. – 312 с.
121. Зимин Ю.М. Методология системного подхода к разработке организационных структур управления большими системами / Ю.М. Зимин, Ю.Д. Умрихин, Ю.Н. Черкасов; под ред. Ю.Д. Умрихина. – М. : Минрадиопром, 1981. – 82 с.
122. Ібатуллін Ш.І. Капіталізація земель приміських зон великих міст: теорія, методологія, практика : [монографія] / Ш.І. Ібатуллін. – К. : НАУ, 2007. – 260 с.
123. Ібатуллін Ш.І. Удосконалення методичних засад нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення у процесі сталого землекористування / Ш.І. Ібатуллін, О.В. Степенко // Землеустрій і кадастр. – 2011. – № 4. – С.38–45.
124. Ібатуллін Ш.І., Степенко О.В.. Дорош О.С. Експертна грошова оцінка земельних ресурсів із використанням нейромережевого моделювання / Економіка АПК. – 2013 (221). – № 3. – С. 25–35.
125. Инструкция по составлению проектов планировки и застройки сельских населенных мест (СН-107-60) : утверждена Государственным комитетом Совета Министров СССР по делам строительства 16 апреля 1960 года – Л. : Гос. изд-во лит. по стр-ву, архитектуре и строит. материалам, 1960. – 40 с.
126. Инструкция по составлению схем и проектов районн