ТЕЗАУРУС ДІЄСЛІВ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ: ЛІНГВІСТИЧНІ ПРОБЛЕМИ ТА МЕТОДИКА КОНСТРУЮВАННЯ

Краткое описание

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
імені ТАРАСА ШЕВЧЕНКА
ІНСТИТУТ ФІЛОЛОГІЇ

На правах рукопису

СІРУК Олена Борисівна

УДК 811.161.2´374.73:004.656

ТЕЗАУРУС ДІЄСЛІВ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ:
ЛІНГВІСТИЧНІ ПРОБЛЕМИ ТА МЕТОДИКА КОНСТРУЮВАННЯ

10.02.01 українська мова

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата філологічних наук

Науковий керівник
кандидат філологічних наук, доцент
Алексієнко Людмила Антонівна

Київ 2006

ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ.................................................................

5

ВСТУП...................................................................................................................

6

РОЗДІЛ І. ТЕОРІЯ І ПРАКТИКА УКЛАДАННЯ ТЕЗАУРУСІВ У ВІТЧИЗНЯНІЙ І ЗАРУБІЖНІЙ ЛІНГВІСТИЦІ: АНАЛІЗ І ПЕРСПЕКТИВИ...................................................................................................
1.1. Загальні зауваження щодо поняття і терміна тезаурус”..........................
1.2. Комп’ютерна версія тезауруса та комп’ютерний тезаурус (КТ). Комп’ютерна ідеографія......................................................................................
1.3. Виникнення словників тезаурусного типу та їхня еволюція....................
1.3.1. Паперові ідеографічні словники...............................................................
1.3.2. Тезауруси в мережі Інтернет.....................................................................
1.3.2.1. Загальномовні тезауруси........................................................................
1.3.2.2. Спеціалізовані ідеографічні словники..................................................
1.3.2.3. Українські проекти..................................................................................
1.4. Висновки........................................................................................................

13
13

16
18
19
26
29
39
45
46

РОЗДІЛ 2. БЛОК-СХЕМА ПОБУДОВИ КОМП’ЮТЕРНОГО ТЕЗАУРУСА. СПЕЦИФІКА ІДЕОГРАФІЧНОГО ПРЕДСТАВЛЕННЯ ДІЄСЛІВНОЇ ЛЕКСИКИ.....................................................................................
2.1. Укладання комп’ютерного тезауруса дієслів української мови як формалізована процедура....................................................................................
2.2. Тезаурус дієслів: реєстрові одиниці та методи їх відбору........................
2.3. Відношення між одиницями КТ..................................................................
2.4. Теоретичні засади укладання комп’ютерного тезауруса дієслів української мови...................................................................................................
2.5. Способи встановлення концептів і укладання синоптичної схеми ЛСП мовлення................................................................................................................
2.6. Відбір назв для концептів дієслівного поля мовлення..............................
2.7. Особливості лексикографування дієслівної лексики.................................
2.8. Висновки........................................................................................................

48

48
53
55

57

58
64
66
68

РОЗДІЛ 3. УКЛАДАННЯ БАЗИ ДАНИХ КОМП’ЮТЕРНОГО ТЕЗАУРУСА ДІЄСЛІВ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ...............................................
3.1. Аналітичний блок укладання КТ дієслів. Створення бази даних.............
3.1.1. Тлумачний словник як основа для побудови тезауруса.........................
3.1.2. Впорядкування мовленнєвого матеріалу у комп’ютерному тезаурусі дієслів за допомогою морфемно-словотвірного аналізу дієслів.....................
3.1.3. Синтаксичний аналіз ілюстративного речення та тлумачення дієслів.
3.1.4. Проблеми формалізованого представлення дієслівних тлумачень......
3.1.5. Компонентний аналіз дієслівних значень та їх впорядкування. Визначення ядра та периферії ЛСП мовлення. Ступенева ідентифікація значення.................................................................................................................
3.1.6. Занесення інформації до комп’ютерної бази даних тезауруса дієслів..
3.2. Відношення між складовими ЛСП мовлення.............................................
3.2.1. Родо-видові відношення (гіпонімія).........................................................
3.2.2. Дериваційна гіпонімія і словотвірний потенціал дієслова. Дієслова на позначення роду дії (ДРД)..............................................................................
3.2.3. Синонімія у тезаурусі дієслів....................................................................
3.2.4. Антонімія в ідеографічному словнику.....................................................
3.2.5. Видове протиставлення та інші типи відношень між ЛСВ однієї частини мови........................................................................................................
3.2.6. Асоціативні та дериваційні міжчастиномовні відношення...................
3.3. Висновки........................................................................................................

71
71
72

73
75
78

81
95
98
99

101
105
108

110
112
115

РОЗДІЛ 4. ПОБУДОВА ДІЄСЛІВНОЇ СТАТТІ ТА СИНОПТИЧНОЇ СХЕМИ КОМП’ЮТЕРНОГО ІДЕОГРАФІЧНОГО СЛОВНИКА..................
4.1. Мікроструктура тезауруса. Побудова словникової статті та її особливості в комп’ютерному тезаурусі............................................................
4.2. Зонна структура мікростатті КТ дієслів......................................................
4.3. Відмінності у мікростаттях непохідних і похідних дієслів.......................
4.4. Макроструктура КТ. Формування синоптичної схеми дієслів ЛСП мовлення................................................................................................................
4.5. Особливості пошуку інформації в комп’ютерному тезаурусі..................
4.6. Інтеграція КТ дієслів у КТ української мови.............................................
4.7. Висновки........................................................................................................

118

118
123
126

129
134
136
138

РОЗДІЛ 5. АНАЛІЗ ХУДОЖНЬОГО ТЕКСТУ ЗА ДОПОМОГОЮ КОМП’ЮТЕРНОГО ТЕЗАУРУСА ДІЄСЛІВ...................................................
5.1. Напрямки застосування комп’ютерного тезауруса дієслів.......................
5.2. Статистичні характеристики поля як один із важливих параметрів порівняння ідіостилів...........................................................................................
5.3. Структура баз даних і програм для роботи з ними. Розмежування омонімічних та полісемантичних значень.........................................................
5.4. Підрахунок частотних характеристик ЛСВ і представлення результатів. Структура XML-файла...................................................................
5.5. Інтерпретація результатів. Кількісні характеристики тезаурусного поля мовлення Л.Костенко і В.Стуса: vice versa...............................................
5.6. Висновки........................................................................................................

141
141

143

144

147

148
152

ВИСНОВКИ..........................................................................................................

153

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ............................................................

160

ДОДАТОК А. Список термінів та тематично-алфавітний покажчик «Спеціалізованого тезауруса з комп’ютерної ідеографії»...............

180

ДОДАТОК Б. Блок-схеми аналізу значення ЛСВ дієслів................................

189

ДОДАТОК В. Синоптична схема ЛСП мовленнєвої діяльності у комп’ютерному тезаурусі дієслів української мови.........................................

192

ДОДАТОК Г. Тематично-алфавітний покажчик ЛСГ поля мовленнєвої діяльності у КТ дієслів.........................................................................................

196

ВСТУП
Найголовнішою метою лексикографа, на думку дослідників, є опис лексичного складу мови як чітко організованої системи [10, 42]. Системний принцип лежить в основі побудови тезауруса як загальномовного ідеографічного словника здебільшого неалфавітного типу, в якому експліцитно відображені системні семантичні відношення між одиницями. Родо-видові, синонімічні, антонімічні та інші зв’язки поєднують між собою лексеми і лексико-семантичні групи слів у межах семантичних полів у багатоярусну структуру подібно до того, як організована екстралінгвістична дійсність. І зв’язки, і поєднані ними об’єкти, і вибудувана ними система дають багатий матеріал для різного типу лінгвістичних досліджень.
Історія укладання ідеографічних словників має довгу традицію. Серед наукових праць, актуальних і на сьогодні, найбільш відомі такі тезауруси: словник П.Роже для англійської мови, П.Буассьєра для французької, Ф.Дорнзайфа для німецької, Х.Касареса для іспанської. Низка лексикографічних праць ідеографічного типу розроблена російськими лінгвістами Ю.Д.Апресяном, Ю.М.Карауловим, В.В.Морковкіним, О.С.Барановим, Л.Г.Бабенко та Н.Ю.Шведовою. Серед українських дослідників можна відзначити роботи таких авторів, як Н.П.Дарчук, І.М.Гетьман, В.В.Дубічинський, А.Я.Середницька, О.Синиченко, Н.В.Сніжко, М.Д.Сніжко.
На сьогодні у комп’ютерній мережі Інтернет успішно функціонують і розвиваються тезаурус WordNet (дослівно «словесна сітка») Прінстонського університету, багатомовна (для восьми європейських мов англійської, голландської, італійської, іспанської, німецької, французької, чеської та естонської) електронна лінгвістична база EuroWordNet, створені за аналогією до них бази GermaNet, BalkaNet, RusNet та багато інших. На жаль, проектів подібного рівня для української мови поки немає.
Таким чином, актуальність нашого дослідження зумовлена необхідністю створення ідеографічного словника української мови, як паперового, так і електронного. На сьогодні одним з найважливіших завдань лінгвіста є розроблення моделей і технологій, які б розв’язували водночас такі проблеми, як інформатизація усіх можливих етапів лексикографічної діяльності і створення автентичних багатофункціональних комп’ютерних лексикографічних систем. Робота над створенням тезауруса української мови проводиться групою співробітників лабораторії комп’ютерної лінгвістики Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка в рамках загальної програми кафедри сучасної української мови «Актуальні проблеми розвитку української філології» (01БФ044-01) [56, 3 10; 57, 107 118; 170, 84 87; 171, 246 251]. Подібна робота ведеться й у відділі структурно-математичної лінгвістики Інституту мовознавства НАН України.
Оскільки кінцевим продуктом роботи є саме комп’ютерний тезаурус як найоптимальніша за швидкодією й упорядкуванням лінгвістичного матеріалу система, потрібно мати формалізовану методику його побудови. Така процедура необхідна і для коректної подальшої інтеграції словника в систему лінгвістичного програмного забезпечення. З огляду на це головною метою цього дослідження є розроблення формалізованої методики укладання комп’ютерного тезауруса дієслів української мови та її апробація на матеріалі дієслів семантичного поля мовлення.
Відповідно до головної мети це дослідження складалося з певних етапів, які вимагали вирішення низки самостійних теоретичних і практичних питань, що можуть бути визначені в таких завданнях, як:
1) аналіз і систематизація наявних паперових та комп’ютерних тезаурусів, а також розширення й уточнення терміносистеми комп’ютерної ідеографії як підрозділу комп’ютерної лексикографії;
2) формалізоване представлення лексичного значення дієслова і розроблення відповідної для цього методики;
3) алгоритмічне встановлення зв’язків між дієсловами лексико-семантичної групи та визначення їхніх типів;
4) побудова семантичного поля дієслів мовлення та узагальнення досвіду систематизації дієслів з метою подальшого укладання класифікаційної схеми лексики української мови;
5) апробація розробленої методики на дієсловах-репрезентантах інших ЛСГ, а самого комп’ютерного тезауруса (семантичного поля дієслів мовлення) як дослідної системи авторських художніх текстів (Л.Костенко і В.Стуса).
Такий комплексний аналіз електронних словників тезаурусного типу у межах комп’ютерної лексикографії як нового мовознавчого розділу, а також розроблення формалізованого методу систематизації українських дієслів в рамках лексичної системи з апробацією результатів на авторських текстових масивах досі не проводилися й становлять наукову новизну роботи. За такого підходу ідеографічний словник постає у вигляді моделі лексико-семантичної системи мови, де кожний структурний компонент описується як системно зумовлена одиниця і характеризується з погляду особливостей його функціонування. Такий підхід одночасно дає можливість використовувати тезаурус як в паралельних, так і в подальших лінгвістичних експериментах і дослідженнях. Суттєвою перевагою саме машинної версії є можливість швидкого поповнення наявного у тезаурусі масиву лексики новими словами та коригування лінгвістичної інформації відповідно до тих змін, які відбуваються у мові в процесі ії функціонування.
Джерелом дослідження стала комп’ютерна база, укладена групою лінгвістів під керівництвом кандидата філологічних наук Н.П.Дарчук на основі «Словника української мови» (за редакцією І.К.Білодіда) [174]. Оскільки поняття синонімії й антонімії є одними з ключових для побудови тезауруса, у роботі широко застосовувалися «Словник синонімів» (за загальною редакцією А.А.Бурячка) [173] та «Словник антонімів» (за редакцією Л.М.Полюги) [172]. Матеріалом роботи став лексичний масив дієслів мовленнєвої діяльності обсягом близько 2000 одиниць. До складу тезауруса увійшли всі лексико-семантичні варіанти дієслів мовлення, як похідні, так і непохідні, незалежно від їхнього стилістичного забарвлення, частоти вживання, а також архаїзми, історизми і діалектні лексеми.
Для оптимізації процесу укладання і представлення комп’ютерного тезауруса дієслів української мови було використано пакет програм Microsoft Office та спеціалізоване лінгвістичне програмне забезпечення, розроблене програмістом лабораторії комп’ютерної лінгвістики Інституту філології В.М.Сорокіним для операційної системи Windows із використанням мов програмування С++ та С#.
Основним об’єктом дослідження стали дієслова семантичного поля, об’єднаного семою «говорити», а предметом їхні лексико-семантичні варіанти та відношення, які встановлюються між ними. Лексико-семантичні варіанти дієслів семантичного поля мовлення належать до ядра дієслівної підсистеми лексики української мови та мають високий словотвірний потенціал і досить складну семантичну структуру. Як представники однієї з найбільш антропоцентричних груп лексики вони тісно пов’язані з інтелектуальною діяльністю людини та її емоційними проявами. Ці дієслова вповні відображають антропоцентризм наївної картини світу, а також є типовими носіями всього спектру дієслівних характеристик і відношень. Антропоцентрична лексика створює ідеальну основу для постановки і вирішення будь-яких загальних лексикографічних проблем. Апарат теоретичних понять і технічних засобів, вироблений на цьому матеріалі, має найкращі шанси бути екстрапольованим на інші лексико-семантичні поля дієслів.
У роботі були застосовані зіставний метод для аналізу лінгвістичної інформації, представленої у вітчизняних та зарубіжних словниках тезаурусного типу, метод компонентного аналізу та метод ступеневої ідентифікації значень дієслів, а також елементи морфемно-словотвірного аналізу лексем та синтаксичного аналізу словникових дієслівних тлумачень як найбільш доцільні з огляду на поставлену мету й завдання дослідження. Для коригування, узагальнення і демонстрації результатів було використано експеримент.
Проблеми. Через відсутність українських ідеографічних словників (не тільки комп’ютерних, а й паперових), а також у зв’язку зі станом лексикографічних досліджень з тезаурусотворення терміносистема такої відносно «молодої» мовознавчої галузі, як комп’ютерна ідеографія, досі практично не розроблялася. Тому під час роботи над укладанням комп’ютерного тезауруса української мови як словника, який хоча б частково задовольнив би потребу української лексикографії у загальномовних комп’ютерних тезаурусах, виникла проблема чітко визначити і систематизувати терміни цієї лінгвістичної ділянки.
Під час аналізу тезаурусного масиву мережі Інтернет не завжди можна було отримати повний доступ до тезаурусних проектів. У процесі нашої роботи над дієсловами словникової бази траплялися ситуації, коли досить важко було встановити чітко типи відношень між лексико-семантичними варіантами: синоніми виявлялися дуже далекими за значеннями і семантичними відтінками, тобто належали до різних груп семантичної спорідненості (рід-вид, дія-початок дії тощо), асоціативні відношення часто дублювали гіпонімію та синонімію тощо. Виникала потреба звертатися до основних засад теорії поля та її відображення у словниках, розглядати лексикографічні питання та супутні теоретичні проблеми перш за все таких розділів лінгвістики, як лексикологія і семантика, застосовувати різні види аналізу, що суттєво ускладнило роботу та її формалізацію зокрема. У процесі укладання бази даних постали також такі проблеми: спосіб відбору й упорядкування у синоптичній схемі дієслівної лексики, визначення та «називання» концептів ЛСП мовлення, відбір методів для аналізу наявної у тлумачному словнику лінгвістичної інформації про дієслівні лексеми, вибір методів побудови синоптичної схеми тезауруса, визначення особливостей лексикографування дієслів, зокрема похідних і непохідних, визначення мікро- і макроструктури комп’ютерного тезауруса, наповнення словникової статті.
Як у процесі створення лінгвістичної бази даних для тезауруса дієслів, так і на етапі експерименту над художніми текстами Л.Костенко і В.Стуса, де тезаурус застосовувався як дослідна система, актуальною була проблема розмежування омонімії й полісемії вживаних у текстах дієслів ЛСП мовлення, що на сучасному рівні знань практично не піддається формалізації. Загальними і для розроблення дієслівного тезауруса, і для експериментальної частини роботи були пошуки шляхів оптимального представлення результатів, прийнятного як для звичайного користувача, так і для дослідника-лінгвіста.
Теоретичне значення роботи полягає у тому, що розроблення основних теоретико-методологічних засад створення тезауруса дає можливість зробити внесок у дослідження таких аспектів мовознавства, як парадигматика й синтагматика, теорія поля, синонімія, антонімія і полісемія у лексичній семантиці, показує взаємозв’язок синтаксичних і семантичних характеристик дієслова. Аналіз і систематизація наявних електронних словників тезаурусного типу також допомагають розробити поняттєвий апарат, методологію та структуру такого якісно нового підрозділу української лексикографії, як комп’ютерна.
Практична цінність дисертації полягає у розробленні методики формалізованого представлення значення дієслова й алгоритмізованого укладання однієї з частин комп’ютерного тезауруса дієслів української мови. Тезаурус надає користувачам систематизовану інформацію про українські дієслова ЛСП мовлення, є корисним для дидактики української мови в різнотипних середовищах, може бути використаний як частина інших автоматизованих інтелектуальних систем, а також як засіб лінгвостилістичних досліджень. У нашому випадку тезаурус було застосовано у дослідженні ідіолектів таких видатних українських письменників, як Л.Костенко і В.Стус.
Отримані результати, відповідно, можуть знайти відображення в лекціях, спецкурсах і спецсемінарах з проблем комп’ютерної ідеографії, лексикології та лексичної семантики. Вони важливі для розвитку прикладної лінгвістики в цілому як логічне продовження її теоретико-методологічних засад, заснованих на глибокому симбіозі класичних лінгвістичних теорій і новітніх комп’ютерних технологій.
Апробація роботи. Основні положення та результати дослідження доповідалися на 9 конференціях: ІІ Міжнародній конференції «Актуальні проблеми металінгвістики» (Черкаський державний університет імені Богдана Хмельницького, 13 14 листопада 2001 року), Міжнародній лінгвістичній конференції на честь 80-річного ювілею професора І.К.Кучеренка і професора Н.І.Тоцької (Інститут філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка, 2021 листопада 2003 року), Міжнародній науковій конференції «Семіотика культури/тексту в етнонаціональних картинах світу» (Інститут філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка, 14 квітня 2004 року), Міжнародній науковій конференції «Tekstai ir kontekstai: kalbos judesys» («Тексти і контексти: рух мови»), яка проводилася на базі Каунаського гуманітарного факультету Вільнюського університету (Литва) 67 травня 2004 року, Міжнародній науковій конференції «Мови та літератури народів світу в контексті глобалізації» (Інститут філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка, 12 квітня 2005 року), Міжнародній науковій конференції «Современные проблемы лексикографии» («Сучасні проблеми лексикографії»), яка відбулася в Гродненському державному університеті імені Янки Купали (Республіка Білорусь) 1819 квітня 2005 року, Міжнародній науковій конференції «Київські філологічні школи: історико-теоретичний спадок і сучасність» (Інститут філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка, 11 жовтня 2005 року), ІІ Міжнародній науково-практичній конференції «Проблеми прикладної лінгвістики» (Одеський національний університет імені І.І.Мечникова, 2222 жовтня 2005 року), Міжнародній науковій конференції «Мова як світ світів. Граматика і поетика української мови» (Інститут філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка, 21-22 лютого 2006 року).
Публікації. Теоретичні положення та практичні здобутки дисертації викладено в 9 статтях, 7 з яких опубліковані у виданнях, які належать до переліку ВАК України, та в зарубіжних лінгвістичних виданнях.
Структура та обсяг дисертації. Робота складається зі вступу, 5 розділів, де викладено основний зміст дослідження, висновків, списку використаної літератури (кількість найменувань складає 237 позицій) загальним обсягом 179 сторінок та 5 додатків обсягом 22 сторінки.

Ключові слова: комп’ютерна ідеографія, ідеографічний словник, тезаурус, синоптична схема, формалізація семантики дієслова, алгоритм, дієслово, лексико-семантичний варіант, семантичне поле, сема, гіпонімія, синонімія.

Список литературы

ВИСНОВКИ
Комп’ютеризація, зокрема в галузі лексикографії, зараз є загальносвітовою тенденцією. Історія укладання ідеографічних словників має довгу традицію: однією з найдавніших писемних пам’яток тезаурусного типу є створений ще в ІІ-ІІІ століттях до н. е. санскритський словник Амара-коша”. Серед наукових праць, актуальних і на сьогодні, найбільш відомі такі тезауруси: словник П.Роже для англійської мови, П.Буассьєра для французької, Ф.Дорнзайфа для німецької, Х.Касареса для іспанської. Вагомий внесок у розбудову тезаурусної і дотичної до тезаурусної проблематики зробили Ш.Баллі, Л.В.Щерба, Н.Ю.Шведова, В.В.Морковкін, Ю.М.Караулов, Ю.Д.Апресян, І.А.Мельчук, М.А.Кронгауз, М.Я.Гловінська, Л.Г.Бабенко. На сьогодні у комп’ютерній мережі Інтернет успішно функціонують і розвиваються тезаурус WordNet, багатомовна електронна лінгвістична база EuroWordNet, створені за аналогією до них бази GermaNet, BalkaNet, RusNet та багато інших. Проектів подібного рівня для української мови поки що немає, хоча тезаурусній проблематиці приділив увагу ряд дослідників, зокрема Н.П.Дарчук, В.В.Дубічинський, І.М.Гетьман, О.Синиченко, А.Я.Середницька, Н.В.Сніжко, М.Д.Сніжко. На сьогодні у галузі комп’ютерної ідеографії відчувається брак методологічних робіт, які були б спроможні скласти підґрунтя для розроблення адекватних моделей лексикографічних систем, відповідних баз даних і цілісних інформаційних технологій у цій галузі. Результатом такого стану є невелика кількість україномовних лінгвістичних програмних засобів та необхідність створення комп’ютерних тезаурусів різної тематичної спрямованості. Цими проблемами займаються співробітники лабораторії комп’ютерної лінгвістики Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка в рамках загальної програми кафедри сучасної української мови «Актуальні проблеми розвитку української філології» (01БФ044-01) [56, 3-10; 57, 107-118; 171, 246-251].
Комп’ютерний тезаурус це складний комплексний логіко-семантичний словник, сформований на базі сукупності значень ЛСВ, в яких цей комплес зумовлюється категорійною семантикою частини мови. Для успішного укладання такого багатоаспектного проекту як комп’ютерний тезаурус української мови (з можливістю його подальшої інтеграції у систему лінгвістичного програмного забезпечення) потрібно мати формалізовану методику побудови такого словника. Нашою головною метою було розроблення послідовності алгоритмів (тобто лінгвістичного процесора) для побудови КТ на основі аналізу структури концепту мовлення і використати створений лінгвістичний процесор для впорядкування дієслів у КТ. Базовими постулатами методики укладання комп’ютерного тезауруса є твердження про те, що лексема є підпорядкованим елементом по відношенню до одиниць синтаксичного рівня і разом з тим сукупністю елементів рівня морфологічного” [159, 15], а реальні семантичні відношення між словами відображаються тлумачними словниками [68, 5456]. Саме структура словника і склад словникової статті є реальним втіленням теорії, яка лежить в основі проекту, адже вони дозволяють продемонструвати її найбільш предметним чином [138, 2]. КТ дієслів побудований з урахуванням принципів системності, варіативності, перетинання дієслівних груп та інтерактивності й орієнтований на відображення мовної, або наївної” картини світу, тобто є загальномовним.
1. Теоретичні постулати дослідження були трансформовані у низку завдань, послідовне виконання яких привело до поставленої мети. У підсумку вималювалася чітка послідовність укладання КТ дієслів, описана у вигляді чотирьох блоків. У підготовчому блоці здійснюється підготовка теоретичної бази, відбір матеріалу (у нашому випадку суцільна вибірка зі «Словника української мови» дієслів з семою мовлення кількістю близько двох тисяч одиниць) та вибір концептів (наприклад, ЛСП дієслів мовлення). Основне опрацювання підготованого мовного матеріалу відбулося у блоці аналізу. Укладання бази даних (БД) комп’ютерного тезауруса дієслів здійснено за допомогою комплексної процедури, яка включає елементи морфемно-словотвірного аналізу лексем ЛСП, синтаксичного аналізу ілюстративного речення, синтаксичного аналізу тлумачення, компонентного аналізу тлумачення, ступеневої ідентифікації лексики. Результатом такого комплексного аналізу було встановлення відношень між одиницями (гіпонімія, синонімія, антонімія, деривативні та інші типи відношень). Послідовність розподілу ЛСВ дієслів за лексико-семантичними групами і лексико-семантичними полями було здійснено алгоритмічно представлено в комп’ютерному тезаурусі у вигляді блок-схем (Додаток Б). Детальна інвентаризація диференційних лексико-семантичних ознак, які у значеннях дієслів мовлення уточнюють категоріально-лексичну ознаку "говорити", дозволила виділити низку диференційних ознак, з яких 42 стосуються способу вимови, 21 висловлення певної думки чи почуття, 24 — способу повідомлення інформації, 4 — обміну інформацією. Завершальним етапом укладання КТ дієслів був блок синтезу, у межах якого спроектовано мікро- і макрорівні комп’ютерного ідеографічного словника. У цьому блоці було виконані такі завдання, як формування макроструктури КТ дієслів (побудована синоптична схема тезауруса, спроектовані входи у словник); визначення мікроструктури тезауруса (розроблено словникові статті, висвітлено структуру міждієслівних відношень) та розроблені принципи інтеграції дієслівної частини КТ у комп’ютерний тезаурус української мови (на базі міжчастиномовних зв’язків дієслова).
2. Аналіз дієслів, які після проходження через алгоритм опинилися на периферії ЛСП мовлення, був проведений за такою ж послідовністю, як і для поля мовлення, тільки зі зміною концептуальної семи. Це свідчить про стандартність розробленої процедури аналізу і доводить можливість використання її на всьому дієслівному масиві, із деякими модифікаціями для імовірних ускладнених випадків. Ця методика може бути використана для укладання як загальномовного, так і спеціалізованого тезауруса, про що свідчить розроблений за тією ж послідовністю «Спеціалізований тезаурус з комп’ютерної ідеографії» (на сьогодні словник містить 75 термінів та терміносполучень; паперовий проект представлений у Додатку А, онлайн-версія розміщена на сторінках Лінгвістичного порталу MOVA.info у розділі «Словники» http://www.mova.info/toc.asp?PP=16&tocPath=1).
3. Результати дослідження свідчать, що методика аналізу дієслівної лексики суттєво відрізняється від аналізу інших частин мови, зокрема іменників як основних представників предметної лексики. Це пов’язано з референтним характером семантики дієслів. Саме тому аналіз дієслівних значень необхідно проводити перш за все на основі індуктивного методу, через уточнення окреслених дедуктивним способом концептів «знизу догори», від окремих лексичних значень дієслів мовлення до їхніх поняттєвих узагальнень. Індуктивний підхід показав, що концепт перного рівня «діяльність мовленнєва» можна деталізувати шляхом виділення чотирьох концептів другого рівня, які уточнюють умови та способи перебігу процесу мовлення: «вимовляти певним чином», «висловлювати думку чи почуття», «повідомляти інформацію», «розмовляти між собою». Ці чотири основні концепти стали базовими для синоптичної схеми ЛСП мовлення. Встановлено, що особливості дієслівної семантики зумовлюють також кількісні та якісні параметри словникової статті КТ дієслів.
4. Розроблення методики укладання КТ дієслів сприяло вирішенню низки дотичних лінгвістичних проблем.
4.1. Для конструювання бази даних мовна інформація повинна бути формалізовано представлена. Перш за все це стосується поданих тлумачним словником визначень. У процесі роботи суттєвою проблемою стала відсутність їх чіткої стандартизованої структури (відсутність номерів значень ЛСВ, замкненого кола тощо). Стандартування визначень тлумачного словника й укладання ідеографічного словника необхідно проводити паралельно, що дає можливість оптимізувати процес роботи.
4.2. Результати аналізу дієслівних ЛСВ дають підстави стверджувати, що лексема у певному значенні може належати до декількох полів за своєю природою, займаючи при цьому різний статус, перебуваючи на різних рівнях віддаленості від центру ЛСП.
4.3. Одним з важливих етапів розроблення ідеографічного словника є вибір відповідних форм назв для його концептів. Оскільки визначальним при доборі назви концепту є намагання досягнути її максимальної однозначності і прозорості, чіткого розкриття змісту, найбільш коректною формою називання концептів комп’ютерного тезауруса дієслів мовленнєвої діяльності є словосполучення, у складі яких кожна семантична ознака передається окремою лексичною одиницею.
4.4. У процесі роботи з’ясувалося, що більшість семантичних зв'язків між дієсловами характеризуються підрядністю, сурядність, тим більше у чистому вигляді, трапляється насправді рідше, ніж прийнято вважати. Так, значна частина слів, які у синонімічних та фразеологічних словниках визначаються як синоніми, при уважнішому аналізі виявилися поєднаними іншими типами зв’язків; зокрема, родо-видовим. Стилістичні та семантико-стилістичні синоніми визначені у КТ як родо-видові пари з семами стилістичного чи емоційного забарвлення. Було конкретизовано поняття родо-видових, синонімічних й антонімічних відношень, які стали основними структуруючими чинниками семантичного поля мовлення.
5. Запропонована методика має низку переваг. Перш за все вона дозволяє порівняно точно визначити місце дієслова у лексико-семантичній системі мови завдяки застосуванню основних засад методики компонентного та ступеневого аналізів ЛСВ. Окрім цього, синоптична схема тезауруса розробляється не накладанням масиву лексики на аналізовані значення, а формується на основі аналізу лексико-семантичних значень, що дозволяє уникати суб’єктивних впливів розробника на результати дослідження. І, що особливо важливо для нашого дослідження, чітко визначена послідовність кроків дає можливість формалізувати роботу з укладання комп’ютерного тезауруса, допомагає знайти оптимальну форму представлення результатів та застосування їх у комплексі інших лінгвістичних продуктів.
6. Зонний спосіб є найбільш прийнятним для розташування мовної інформації у КТ. На підставі лексико-семантичних відношень дієслова було виділено 4 зони для дієслівного КТ та ще 3 зони, які базуються на міжчастиномовних зв’язках дієслова, що важливо для інтеграції КТ дієслів у загальномовний КТ української мови. Зональна структура допомогла уточнити за формальними показниками межу між центром і периферією ЛСП, що безпосередньо відображається на розміщенні ЛСВ дієслів у синоптичній схемі КТ (місце у межах одного чи декількох концептів; рівень ієрархізації; кількість заповнених зон у мікростатті), а також у вигляді зони додаткової семи у мікростатті КТ дієслів, де фіксуються ЛСВ з ядра інших лексико-семантичних полів, що містять у своєму складі диференційну сему мовлення. Як результат інтеграції КТ дієслів у КТ української мови спроектовано загальну структуру комп’ютерного тезауруса, що складається з трьох базових компонентів: синоптичної схеми, власне ідеографічної частини (мікро-і макростатті) та пошукової системи з функціями алфавітного та пермутаційного покажчиків.
7. Процес роботи над проектом показав переваги комп’ютерного упорядкування і представлення лінгвістичних даних. Розроблене спеціальне програмне забезпечення, система Tesaurus, дозволило розширити обсяг лінгвістичної інформації у тезаурусі дієслів шляхом інтегрованого укладання ідеографічного, тлумачного, синонімічного, антонімічного словників. Система пошуку дала можливість спростити структуру КТ дієслів, фактично сумістити функції алфавітного та пермутаційного покажчиків та прискорити роботу з пошуку необхідних даних. Таким чином, концепт «діяльність мовленнєва» у КТ дієслів представлений у вигляді розгалуженої довідкової системи. Окрім цього, зазначена система є основою для інтеграції продукту в мережу лінгвістичного програмного забезпечення, що характерно тільки для комп’ютерних словників.
8. Комп’ютерний тезаурус дієслів української мови виступає у трьох основних іпостасях: як теоретична логіко-семантична модель лексики; як багатопланова довідкова система та як інструмент для проведення лексико-семантичних досліджень. Експериментальний блок присвячений застосуванню КТ дієслів для порівняльного аналізу авторських художніх текстів Л.Костенко і В.Стуса за допомогою тезаурусного поля дієслів мовленнєвої діяльності в комплексі з іншими лінгвістичними програмами з представленням кількісних і якісних характеристик дієслівних складових означеного ЛСП. Використання тезауруса у поєднанні зі статистичними методами дало змогу помітити деякі лексичні особливості двох вищезгаданих поетів, які не могли бути виявлені простим зіставленням частотних характеристик лексем обох вибірок. Подібні дані роблять внесок у вивчення авторського стилю письменників.
Створення ідеографічних словників і їх використання є на сьогодні надзвичайно актуальним. Розроблення основних теоретико-методологічних засад укладання комп’ютерного тезауруса дієслів сприяє дослідженню таких аспектів мовознавства, як парадигматика й синтагматика, теорія поля, синонімія, антонімія і полісемія у лексичній семантиці, взаємозв’язок синтаксичних і семантичних характеристик дієслова, формалізація мовних досліджень. Формалізація лексикографічних розробок й комп’ютеризація лексикографічних продуктів є дуже важливими завданнями сучасної комп’ютерної лексикографії, оскільки допомагають оптимізувати отримання якісних результатів.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. АвиловаН.С. Вид глагола и семантика глагольного слова. — М.: Наука, 1976. — 328 c.
2. АзароваИ.В., МитрофановаО.А., СинопальниковаА.А., УшаковаА.А., ЯворскаяМ.В. Разработка компьютерного тезауруса русского языка типа WordNet // Доклады научной конференции Корпусная лингвистика и лингвистические базы данных” / Под ред. А.С.Герда. — СПб., Издательство С.-Петерб. ун-та, 2002. — С. 6 18.
3. АндрющенкоВ.М. Автоматизированные лексикографические системы // Теоретические и прикладные аспекты вычислительной лингвистики. — М.: Издательство МГУ, 1981. — С. 71 88.
4. АнтомоновА.Ю. Исследование структурной организации лексико-семантического поля: Автореферат диссертации канд. филол. наук: 10.02.19 / Киевский государственный университет имени Тараса Шевченко. — К., 1987. — 16 c.
5. АпресянЮ.Д. Избранные труды. — Т. 1: Лексическая семантика: синонимические средства языка. — 2 изд., испр. и доп. — М.: Школа "Языки рус. культуры", 1995. — 472 с.
6. АпресянЮ.Д. Избранные труды. — Т. 2: Интегральное описание языка и системная лексикография. — 2 изд., испр. и доп. — М.: Школа "Языки рус. культуры", 1995. — 767 с.
7. АпресянЮ.Д. Интегральное описание языка и толковый словарь // Вопросы языкознания. — 1986. — № 2. — С. 57 70.
8. АпресянЮ.Д. Лексикографическая концепция НБАРСа // Новый большой англо-русский словарь: В 3 т.: Содержится ок. 250 000 лексич. единиц — 5изд., стер. — М.: Русский язык, 2000. — Т. 1: A - F. — С. 6 17.
9. АпресянЮ.Д. Лексикографические портреты (на примере глагола быть”) // АпресянЮ.Д. Избранные труды. — Т. 2. — М.: Школа "Языки рус. культуры", 1995. — С. 503 537.
10. АпресянЮ.Д. Лексическая семантика. Синонимические средства языка. — М.: Наука, 1974. — 367 с.
11. АпресянЮ.Д. Предисловие // Теоретическая лингвистика и лексикография: к формальному описанию лексики. — М.: Наука, 1995. — 275 с.
12. АпресянЮ.Д. Словарная фиксация синтаксических свойств лексем: взаимодействие словаря и грамматики // Wiener Slavistischer Almanach. Sonderband 2526. — Wien, 1990. — Р. 3 15.
13. АпресянЮ.Д. Толковый словарь нового типа как основа серии словарей // Современное состояние и тенденции развития отечественной лексикографии. — М., 1988. — С. 28 35.
14. АпресянЮ.Д. Трудности построения формальной модели языка // Кибернетика: перспективы развития. — М., 1981. — С. 110 117.
15. АпресянЮ.Д. Формальная модель языка и представление лексикографических знаний // Вопросы языкознания. — 1990. — № 6. — С. 48 56.
16. АпресянЮ.Д. Экспериментальная, прикладная и теоретическая лингвистика: обратные связи // Wiener Slawistischer Almanach. Sonderband 33. — Wien, 1992. — Р. 5 27.
17. АпресянЮ.Д. Экспериментальное исследование семантики русского глагола. — М.: Наука, 1967. — 252 с.
18. АпресянЮ.Д., БогуславскаяО.Ю., ЛевонтинаИ.Б., УрысонЕ.В. Новый объяснительный словарь синонимов русского языка: Проект / РАН; Институт русского языка / Ю.Д.Апресян (ред.). — М.: Русские словари, 1995. — 560 с.
19. АпресянЮ.Д., БогуславскийИ.М., ИомдинЛ.Л. и др. Лингвистический процессор для сложных информационных систем. — М: Наука, 1992. — 255 с.
20. АпресянЮ.Д., БогуславскийИ.М., ИомдинЛ.Л. и др. Типы лексикографической информации в толково-комбинаторном словаре // Актуальные вопросы практической реализации систем автоматического перевода. — М., 1982. — Ч. 2. — С. 129 187.
21. АрутюноваН.Д. Типы языковых значений: Оценка. Событие. Факт. — М.: Наука, 1988. — 341 с.
22. БабенкоЛ.Г. Принципы категоризации именной лексики в толковом идеографическом словаре существительных русского языка // Русский язык: исторические судьбы и современность: ІІ Международный конгресс исследователей русского языка. Труды и материалы / Составители М.Л.Ремнева, О.В.Дедова, А.А.Поликарпов. — М.: Издательство МГУ, 2004. — С. 180 181.
23. БабичБ. Комп’ютерний синтаксичний словник української мови (до проблеми укладання) // Мовознавство: Доп. та повідомл. ІV Міжнародного конгресу україністів / Відп. ред. В. Німчук. — К.: Пульсари, 2002. — С. 35 39.
24. БаллиШ. Французская стилистика. — М.: Издательство иностранной литературы, 1961. 394 С.
25. БарановО.С. Идеографический словарь русского языка. — М.: Издательство ЭТС, 1995. — 820 c.
26. БезпояскоО.К., ГороденськаК.Г. Морфеміка української мови. — К.: Наукова думка, 1987. — 211 C.
27. БлумфилдЛ. Язык / Пер. с англ. Е.С.Кубряковой, В.П.Мурат; Коммент. Е.С.Кубряковой; Под ред., с предисл. М.М.Гухман. — М.: Прогресс, 1968 — 607 с.
28. Будагов Р. А. Толковые словари в национальной культуре народов. — М.: Изд-во МГУ, 1989. — 151 с.
29. Булай О. О. Лексикографическая дефиниция и способы ее построения как отражение принципа системности в лексике // Слово и словарь = Vocabulum et vocabularium: Сб. науч. трудов по лексикографии / Отв. ред. В.В.Дубичинский и др. Гродно: ГрГУ, 2002. С. 4 8.
30. ВараксинЛ.А. Семантический аспект русский глагольной префиксации // Русский язык: исторические судьбы и современность: ІІ Международный конгресс исследователей русского языка. Труды и материалы / Составители М.Л.Ремнева, О.В.Дедова, А.А.Поликарпов. — М.: Изд-во Моск. ун-та, 2004. С. 180-181.
31. ВасильевЛ.М. Семантика русского глагола: Учеб. пособие. — М.: Высш. школа, 1981. — 184с.
32. ВасильевЛ.М. Теория семантических полей // Вопросы языкознания. — 1971. — № 5. — С. 105 113.
33. ВежбицкаяА. Язык. Культура. Познание: Пер. с англ. / Отв. ред. М.А.Кронгауз, вступ. ст. Е.В.Падучевой. М.: Русские словари, 1997. — 416с.
34. ВейнрейхУ. О семантической структуре языка // Новое в лингвистике. Вып.5. Языковые универсалии. — М.:Прогресс, 1970. — С.163 249.
35. ВейнрейхУ. Опыт семантической теории // Новое в зарубежной лингвистике. — Вып. Х. — М.: Прогресс, 1981. — С. 50 177.
36. ВиноградовВ.В. Избранные труды. Лексикология и лексикография. — М.: Наука, 1977. — 312с.
37. ВиноградовВ.В. Основные типы лексических значений слов // Виноградов В. В. Избранные труды. Лексикология и лексикография. — М.: Наука, 1977. — С. 162 189.
38. ВихованецьІ.Р. Частини мови в семантико-граматичному аспекті. — К.: Наукова думка, 1988. — 256 с.
39. ВихованецьІ.Р. Принципи категорійної граматики української мови // ІІІ Міжнародний конгрес україністів. Мовознавство (26-29 серпня 1996 року). — Харків, 1996. — С. 177-181.
40. ГакВ.Г. К типологии лингвистических номинаций // Языковая номинация: Общие вопросы. — М., 1977. — С. 230-293.
41. ГакВ.Г. Лингвистические словари и экстралингвистическая информация // Вопросы языкознания. — 1987. — № 2. — С. 3 16.
42. ГакВ.Г. Проблема создания универсального словаря // Национальная специфика языка и ее отражение в нормативном словаре. — М., 1986 — С. 119 125.
43. ГаспаровМ.Л. Художественный мир М.Кузьмина (тезаурус формальный и тезаурус функциональный) // Гаспаров М.Л. Избранные труды. — Т. 2, О стихах”. — М., Школа "Языки рус. культуры", 1997. — С. 3 15.
44. ГаськоО.Л.. Словотвірна структура та міжчастиномовний тезаурус лексико-семантичного поля 'strong-weak' в історії англійської мови: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.04 / Львівський національний ун-т ім. Івана Франка. — Л., 2005.
45. ГердА.С. Ассоциативные отношения в информационно-поисковом тезаурусе и пути их выделения // Научно-техническая информация. Серия 2. Информационные процессы и системы. — М.: ВИНИТИ, 1980. — Вып. 5. — С. 28 35.
46. ГердА.С., БогдановВ.В. и др. Автоматизация в лексикографии и словари-конкордансы // Филологические науки. — 1981. — № 1. — С. 72 77.
47. ГерманН.В. Теоретическая концепция стилистико-идеографического словаря русских глаголов // Русский язык: исторические судьбы и современность: ІІ Международный конгресс исследователей русского языка. Труды и материалы / Составители М.Л.Ремнева, О.В.Дедова, А.А.Поликарпов. — М.: Издво Моск. ун-та, 2004. — С.131.
48. ГетманИ.М. Общая идеография: Конспект лекций по спецкурсу для студентов V курса филологического факультета. — Нежин: НГПИ, 1993. — 275 с.
49. ГловинскаяМ.Я. Многозначность и синонимия в видо-временной системе русского глагола — М.: Азбуковник: Русские словари, 2001. — 320 с.
50. ГолубЮ.І. Проблема відображення системної організації лексикону в рамках алфавітної лексикографії // Вісник Запорізького державного університету. — 2001. — № 4. — С. 1 5.
51. ГолубовскаяИ.А. Структурно-семантические особенности глагольной полисемии: Автореферат диссертации канд. филол. наук: 10.02.15 / Киевский государственный университет имени Тараса Шевченко. — К., 1989.
52. ГородецкийБ.Ю. Актуальные проблемы прикладной лингвистики // Новое в зарубежной лингвистике. — Вып. XII. — М., 1983. — С. 5 22.
53. ГородецкийБ.Ю. Проблемы и методы современной лексикографии // Новое в зарубежной лингвистике. — Вып. XIV. — М., 1985. — С. 5 23.
54. ГородецкийБ.Ю. Принципы компьютеризации лексикографической деятельности // Подготовка и использование научно-технических словарей в системе информационного обеспечения. — М.: Наука, 1986. — С. 11 13.
55. Дарчук Н.П., Грязнухіна Т.О. Частотний словник сучасної української публіцистики // Мовознавство. — 1996. — № 4 5. — С. 15 18.
56. Дарчук Н., Денисенко І., Сірук О. Сорокін В. Ідеографічний тезаурус української мови // Вісник Черкаського університету, Вип. 24. Серія Філологічні науки”. — Черкаси, 2001. — С.3 10;
57. Дарчук Н., Денисенко І., Сірук О., Сорокін В. Теоретичні питання моделювання ідеографічного тезауруса української мови // Українське мовознавство. Міжвідомчий науковий збірник. Вип. 24. — К.: Видавничо-поліграфічний центр Київський університет”, 2002. — С.107 118.
58. Денисов П.Н. Единицы словаря // Национальная специфика языка и ее отражение в нормативном словаре / Отв. ред. Ю. Н. Караулов. — М.: Наука, 1988. — С. 48 52.
59. Денисов П.Н. Лексика русского языка и принципы ее описания. — М.: «Русский язык», 1993. — 245с.
60. Денисов П.Н. Принципы моделирования языка (на материале вспомогательных языков для автоматического поиска и перевода). — М.: Изд-во МГУ, 1975. — 208с.
61. Денисов П.Н. Очерки по русской лексикологии и учебной лексикографии. — М.: Изд-во МГУ, 1974. — 256с.
62. Денисов П.Н. Системность и связанность в лексике и система словарей // Проблематика определительных терминов в словарях разных типов. — Л., 1976 — С. 68 69.
63. Денисов П. Н. Учебная лексикография: Итоги и перспективы // Проблемы учебной лексикографии. — М., 1977. — С. 4 22.
64. Динева А. Очертаване на класа от лексеми и фразеологични изрази за емоции // Български език. Год. XLVIII (1999/2000). — Кн. 6. — С. 1 12.
65. Долгих Н.Г. Теория семантического поля на современном этапе развития семасиологии // Научные доклады высшей школы. — Филологические науки. — 1973. — № 1. — С. 89 98.
66. Дослідження з лексикології та лексикографії. — К.: Вид-во АН УРСР, 1965.
67. ДубичинскийВ.В. Искусство создания словарей конспекты по лексикографии / Харьковский политехнический ун-т. — Х., 1994. — 102с.
68. ДубичинскийВ.В. Лексикографические заметки: Рекомендации создателям словарей / Харьк. гос. политехн. ун-т. Харьк. лексикограф. о-во. — Харьков, 1994. — 70 с.
69. ДубичинскийВ.В. Теоретическая и практическая лексикография. — Вена — Харьков, 1998. — 156с.
70. ДубічинськийВ.В. Лінгвістичний апарат та опис лексичних та термінологічних паралелей // Збірник Харківського історико-філологічного товариства. — Т.1. — Харків, 1993. — С. 117 124.
71. ДубічинськийВ.В. Сучасні обрії української лексикографії // Wiener Slawistischer Almanach. — Wien, 1996. — № 34. — Р. 225 235.
72. ДубічинськийВ.В. Українська лексикографія: історія, сучасність та комп'ютерні технології: Навч. посібник / Національний технічний ун-т "Харківський політехнічний ін-т". — Х.: НТУ "ХПІ", 2004.
73. Жгенти М.В. Семантическое поле как принцип исследования словесных значений: Автореферат диссертации канд. филол. наук: 10.02.15. — Тбилиси, 1983.
74. Жданова О.П., Вепрева И.Т., Кусова М.Л., и др. Лексико-семантические группы русских глаголов / Под ред. Э.В.Кузнецовой. — Иркутск: Изд-во Иркутского университета, 1989. — 178с.
75. Журавлев С.В., Юдина Т.Н. Информационная система РОССИЯ // НТИ, Сер. 2. — 1995. — № 3. — С. 18 20.
76. Залевская А.А. Сл