УДОСКОНАЛЕННЯ ДЕРЖАВНОГО МЕХАНІЗМУ УПРАВЛІННЯ РЕГІОНАЛЬНИМИ ІНВЕСТИЦІЙНИМИ ПОТОКАМИ

Краткое описание

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ДОНЕЦЬКА ДЕРЖАВНА АКАДЕМІЯ УПРАВЛІННЯ

На правах рукопису

ШКРАБАК ІРИНА ВОЛОДИМИРІВНА

УДК 354:338.021.4(447)

УДОСКОНАЛЕННЯ ДЕРЖАВНОГО МЕХАНІЗМУ УПРАВЛІННЯ РЕГІОНАЛЬНИМИ ІНВЕСТИЦІЙНИМИ ПОТОКАМИ

Спеціальність 25.00.04 Регіональне управління

Дисертація
на здобуття наукового ступеня кандидата наук
з державного управління

Науковий керівник
Дорофієнко В’ячеслав Володимирович
доктор економічних наук, професор

Донецьк 2002

ЗМІСТ

ВСТУП 4
РОЗДІЛ 1. СУТНІСТЬ І ОСОБЛИВОСТІ ДЕРЖАВНОГО
РЕГІОНАЛЬНОГО УПРАВЛІННЯ
ІНВЕСТИЦІЙНОЮ СФЕРОЮ 11
1 .1. Теоретичні засади формування державної
інвестиційної політики 11
1.2. Принципові підходи до формування регіональної
інвестиційної політики 24
1.3. Функціональний підхід до вивчення потенціалу
підприємства 43
Висновки за розділом 1 55

РОЗДІЛ 2. ОБГРУНТУВАННЯ І ФОРМУВАННЯ МЕТОДИКИ
ВИЗНАЧЕННЯ ІНВЕСТИЦІЙНОГО ПОТЕНЦІАЛУ
ПІДПРИЄМСТВА 58
2.1. Визначення поняття інвестиційний потенціал
підприємства” та побудова його структурної
схеми 58
2.2. Методика визначення інвестиційного потенціалу
підприємства 78
2.3. Формування концепції логістичної системи
державного управління регіональними
інвестиційними потоками 108
Висновки за розділом 2 118

РОЗДІЛ 3. ШЛЯХИ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ
РЕГІОНАЛЬНОГО УПРАВЛІННЯ
ІНВЕСТИЦІЙНОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ 120
3.1. Шляхи вдосконалення інформаційної складової
механізму державного управління територіальним
розвитком 120
3.2. Методичні засади державного управління
логістичною системою інвестиційних потоків
в галузі 142
3.3. Методичні засади державного управління
територіальними інвестиційними потоками 158
Висновки за розділом 3 171

ВИСНОВКИ 173
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 177
ДОДАТКИ 189

ВСТУП

Актуальність теми дослідження. Інвестиційний комплекс виступає своєрідним барометром стану справ в економіці країни та регіону. Далеко не останню роль в інтенсифікації процесів економічного розвитку держави і її територій відіграє наявність чіткої інвестиційної політики як на державному рівні, так і на рівні окремих регіонів. Дослідження такого роду слід вважати актуальними і з огляду на те, що подальша стабілізація економіки можлива тільки за умови ефективного функціонування виробничого комплексу, розширене відтворення якого забезпечується безпосередньо за рахунок оптимізації інвестиційного процесу.
Формування концепції оптимального розташування інвестиційних ресурсів передбачає розробку методологічних основ для поглибленого аналізу напрямків використання інвестицій та врахування індивідуальних особливостей реципієнтів капіталу.
Якісна зміна соціально-економічної природи підприємства в ринковій економіці, перетворення його з такого, що керується централізовано, у вільний, самостійно господарюючий суб’єкт вимагають адекватної системи управління інвестиціями. За умов, коли процес прийняття господарських рішень набув децентралізованого характеру, суттєво зросла роль підприємств у процесах залучення і подальшого управління використанням інвестицій на всіх інституціональних рівнях. Однак характеристика одержувача інвестиційних вкладень значною мірою визначається параметрами макро-, мезо- і мікрорівня, при цьому кожен рівень створює свої особливі умови функціонування суб’єктів господарчої діяльності. Без аналізу цих особливостей неможливо раціоналізувати інвестиційний процес. Диференціація інструментів і методів інвестиційної політики як важеля управління соціально-економічним розвитком країни і її регіонів може бути здійснена на підставі класифікації регіонів, галузей і підприємств за критеріями їх інвестиційної привабливості. Одним з основних оціночних показників привабливості є рівень інвестиційного потенціалу реципієнта, тобто його спроможності до ефективного сприйняття і освоєння інвестиційних вкладень.
Відомі вчені-економісти, такі як О. Амоша, І. Бланк, М. Іванов, І. Лукінов, В. Пила, В. Письмак, В. Поповкін, В. Симоненко, Д. Стеченко, М. Чумаченко, В. Шапіро, В. Шеремет і багато інших внесли вагомий внесок у дослідження актуальних проблем державної регіональної політики і регіональної інвестиційної політики.
Разом з тим, в економічній теорії і практиці залишаються недостатньо розробленими питання створення дійових механізмів управління соціально-економічним розвитком країни і регіонів залежно від характеру і інтенсивності протікання інвестиційних процесів, методології регулювання інвестиційної сфери, формування і реалізації регіональних інвестиційних програм.
Регулюючі функції держави не можуть бути ефективними в умовах відсутності надійної комплексної системи стратегічного прогнозування і планування соціально-економічного розвитку країни і окремих її регіонів, необхідних для цього методологічних засад, відповідного інструментарію. Розробка концептуальних засад і методологічного забезпечення управління інвестиційною діяльністю на рівні регіона та галузі з врахуванням їх особливостей є важливою державною задачею і визначає актуальність теми дисертаційної роботи.
Зв’язок роботи з науковими планами, програмами, темами. Дисертаційне дослідження виконане відповідно до тематики НДР Донецької державної академії управління, затвердженої на засіданні вченої ради ДонДАУ 28.01.99 р., в межах наукових тем: Регіональні аспекти інноваційної та інвестиційної діяльності та їх роль у вирішенні соціально-економічних проблем регіону” ( номер держреєстрації 0199U003653) та Теоретико-методичні основи розвитку маркетингу в управлінні економікою України” (номер держреєстрації 0100U003067). В рамках цих тем автором розроблено методику кількісної оцінки інвестиційного потенціалу підприємств; запропоновано рекомендації щодо оптимальної організації регіональних та галузевих інвестиційних потоків.
Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційного дослідження є обгрунтування і розробка теоретико-методологічних підходів, методичного інструментарію і практичних засад вдосконалення державного механізму управління інвестиційними потоками в регіоні.
Реалізація поставленої мети досягається через послідовне вирішення задач теоретичного і практичного характеру:
аналіз принципів та методів прогнозування та державного управління соціально-економічним розвитком регіону та галузі шляхом регулювання їх інвестиційної діяльності;
критичний аналіз існуючих теоретичних підходів і практичних засад функціонування державного механізму управління територіальними та галузевими інвестиційними потоками;
визначення аспектів впливу потенціалу суб’єкта господарювання на організацію інвестиційних потоків на рівні регіону та галузі;
визначення сутності поняття інвестиційного потенціалу і побудова системи часткових та визначення узагальнюючого показників інвестиційного потенціалу підприємства;
розробка методики кількісної оцінки часткових та узагальнюючого показників інвестиційного потенціалу підприємства;
обгрунтування теоретичних і методологічних засад застосування оцінки готовності підприємства до інвестицій для вдосконалення державного механізму управління галузевим і територіальним розвитком за рахунок раціоналізації інвестиційних потоків;
поглиблення теоретико-методологічних засад вдосконалення державного механізму управління інвестиційною діяльністю на рівні регіону та галузі на основі оптимальної організації інвестиційних потоків;
розробка рекомендацій щодо підвищення результативності і ефективності діяльності центральних та місцевих органів влади в сфері управління територіальними та галузевими інвестиційними процесами.
Об’єктом дослідження є процеси державного територіального управління шляхом регулювання інвестиційної діяльності в регіоні та галузі. Предметом дослідження обрано теоретико-методологічні підходи та практичні засади функціонування державного механізму управління регіональними та галузевими інвестиційними потоками.
Методи дослідження. Теоретичною і методологічною основою дослідження виступають концептуальні положення в області державного управління соціально-економічним розвитком регіону, методичні підходи до управління інвестиційною сферою, застосування інформаційних технологій в управлінні економікою регіону.
В роботі використовувалися методи порівняння, узагальнення, аналізу та синтезу, комплексний підхід при дослідженні принципів, методів, теоретичних та практичних засад прогнозування і управління соціально-економічним розвитком регіонів шляхом регулювання регіональних інвестиційних процесів.
Для аналізу тенденцій протікання економічних процесів в регіоні застосовано методи статистичного і логічного аналізу, графічний метод. Методи прогнозування, логічного аналізу і синтезу використовувалися при визначенні прогнозних варіантів і сценаріїв розвитку економічних процесів в регіоні та галузі, а також при створенні методики обчислення показників інвестиційного потенціалу підприємств.
Розробку методичних засад управління інвестиційними потоками в галузі і районі виконано на базі системного та комплексного підходів за допомогою логістичних методів.
Наукова новизна одержаних результатів. Основний науковий результат дисертаційної роботи полягає в теоретичному обгрунтуванні необхідності вдосконалення державного механізму управління регіональними інвестиційними потоками. Вона розкривається в наступних нових наукових результатах.
Вперше:
обгрунтовано необхідність оцінки інвестиційної привабливості підприємств, територій та галузей на основі визначення їх інвестиційного потенціалу;
доповнено поняття інвестиційного потенціалу характеристикою спроможності підприємства досягти встановлених показників економічного стану при здійсненні інвестиційних вкладень певного розміру і виду;
доведено доцільність застосування логістичного підходу до організації інвестиційних потоків на рівні регіону та галузі;
Удосконалено:
методичну базу аналізу економічного стану підприємства шляхом використання ресурсно-функціонального підходу, який полягає в диференційованому описуванні структури резервів за окремими функціональними блоками підприємства;
систему показників рівня інвестиційного потенціалу підприємства;
методику кількісної оцінки окремих складових та інвестиційного потенціалу підприємства в цілому.
Отримали подальший розвиток:
теоретико-методологічні засади державних механізмів управління інвестиційними процесами в регіоні та галузі на основі оцінки інвестиційного потенціалу суб’єктів господарювання та застосування логістичного методичного інструментарію;
практичні рекомендації відносно концептуальних підходів до управління соціально-економічним розвитком регіону та галузі шляхом оптимізації організації інвестиційних потоків на основі використання інвестиційного потенціалу підприємств.
Практичне значення одержаних результатів полягає у можливості їх використання у практиці роботи органів державної влади всіх рівнів, галузей і окремих підприємств при здійсненні: планування оптимального розподілу інвестицій; розробки заходів щодо регулювання величини й спрямованості інвестиційних потоків; формування раціональної структури джерел і видів інвестиційних коштів; оцінки рівня інвестиційної привабливості галузей і територій.
Практичну цінність має розроблена методика оцінки інвестиційного потенціалу підприємства, що дозволяє сформувати стратегію активізації інвестиційної діяльності суб’єкта господарювання та залучення інвестиційних джерел шляхом зміцнення його інвестиційного потенціалу. Методичні підходи та рекомендації, сформульовані в дисертації, були впроваджені в процесі підготовки Програми розвитку гірничо-металургійного комплексу України на період до 2010 року” (довідка № ВХ-21 від 27.08.2002 р.). та Програми соціально-економічного розвитку Добропільського району на 2003 рік” (довідка № 05/17-656 від 23.09.2002 р.). Окремі положення дисертації використовуються у навчальному процесі Донецької державної академії управління при викладанні дисципліни Регіональний маркетинг”.
Особистий внесок здобувача полягає в розробці методологічних засад управління логістичними системами територіальних та галузевих інвестиційних потоків на основі використання показників інвестиційного потенціалу підприємств, які обчислюються за запропонованою і розробленою автором методикою.
Апробація результатів дисертації. Теоретичні положення, висновки і пропозиції, викладені в дисертаційної роботі, обговорювалися і отримали схвалення на щорічних науково-практичних конференціях професорсько-викладацького складу Донецької державної академії управління в 1999-2002 роках, науково-методичній конференції Інформаційні технології в освіті і управлінні”(м. Нова Каховка, 1999 р.), Першій Всеукраїнській науково-практичній конференції Маркетингові дослідження в Україні” (м. Ялта, 2001 р.), другій Всеукраїнській науково-практичній конференції Менеджмент-освіта у вищих навчальних закладах України: підготовка, використання, роль і значення в соціально-економічному розвитку регіонів” (м. Слов’яногорськ, 2002 р.).
Публікації. Основні положення і результати дослідження опубліковані у 10 роботах, з яких 5 статей у наукових журналах, 4 в збірниках наукових праць, 1 публікація в матеріалах конференцій. Загальний обсяг публікацій 4,3 друк. арк., з них автору належить 3,3 друк. арк.

Список литературы

ВИСНОВКИ

В дисертації досліджено комплекс проблем, пов’язаних з вдосконаленням механізму, інструментарію та методології управління соціально-економічним розвитком регіонів України. Зміст основних висновків та пропозицій полягає в наступному.
1. Аналіз вітчизняного та зарубіжного досвіду територіального управління та сутності поняття інвестиції” доводить, що управління інвестиційною діяльністю є ключовим інструментом державного механізму реалізації регіональної політики в країні. При цьому об’єктивні процеси розвитку світової економічної системи наполягають на поглиблення тенденції розширення непрямої участі держави в інвестиційних процесах і подальшої її комерціалізації.
2. Кризові явища в регіональній економіці викликані значною мірою порушенням принципу системності в підходах до управління соціально-економічним розвитком регіонів та держави в цілому. Відновлення дії системних законів викликає необхідність забезпечення цілісного управління інвестиційним комплексом регіону. Формування певної структури, організації регіональних інвестиційних потоків дозволяє розглядати їх як новий об’єкт управління логістичну систему матеріальних та інформаційних потоків із спроектованими, контрольованими показниками.
3. Вирішення задач раціональної організації регіональних інвестиційних потоків з метою максимізації економічного та соціального ефекту в жорстких умовах дефіциту інвестиційних коштів не забезпечується існуючою державною системою прогнозування територіального розвитку України. Прогнозні варіанти соціально-економічного стану регіону будуються на підставі очікуваної інтенсивності інвестиційних процесів в регіонах на основі оцінки рівня їх інвестиційної привабливості. Однак вивчення і порівняльний аналіз існуючих методик визначення інвестиційної привабливості регіонів висвітлює їх критеріальну невизначеність і неузгодженість системи показників такої оцінки. При цьому жлдна з них не включає характеристики можливості підприємства, галузі, регіону сприйняти та ефективно освоїти інвестиційні вкладення.
4. В роботі обгрунтовано і сформульовано поняття інвестиційний потенціал” як спроможність спроможність об’єкта господарювання досягти встановлених показників економічного стану при здійсненні інвестиційних вкладень певного розміру і виду.
5. Вивчення структури і складових потенціалу підприємства дозволило виділити основні структурні елементи, що формують його спроможність до ефективного сприйняття та освоєння інвестицій:
- структура і стан основних виробничих фондів;
- товарно-матеріальні ресурси;
- рівень науково-технічного прогресу;
- кадровий потенціал;
- система управління.
На цій підставі зроблено висновок, що інвестиційний потенціал підприємства не є одним із структуроутворюючих елементів його потенціалу, а виступає окремою функціональною характеристикою. Запропоновано структурну схему формування синтетичного показника інвестиційного потенціалу підприємства у вигляді ієрархічної сукупності окремих його характеристик.
6. Забезпечення можливості раціонального вибору спрямованості і розміру інвестиційних вкладень в розвиток окремих функціональних елементів підприємства з метою отримання максимального позитивного ефекту для макроекономічної системи в цілому вимагає більш суворого врахування фактору структури підприємства при оцінці його інвестиційного потенціалу. Існуюча практика обліково-статистичного підходу до характеристики стану мікроекономічної системи не дозволяє виконати аналіз ресурсного забезпечення окремих функціональних елементів структури підприємства. На цій підставі запропоновано застосування ресурсно-функціонального підходу до аналізу економічного стану підприємства, який полягає в диференційованому описування структури резервів за окремими функціональними блоками суб’єкта господарювання. На базі ресурсно-функціонального підходу розроблено оригінальну методику кількісної оцінки синтетичного показника інвестиційного потенціалу підприємства.
7. Вдосконалення інформаційної складової механізму державного управління територіальним розвитком як один з основних напрямків розбудови державної системи прогнозування вимагає забезпечення можливості раціонального вибору об’єкта-реціпієнта інвестиційних надходжень, основною характеристикою якого виступає рівень інвестиційного потенціалу. Запропонований в роботі склад системи інформаційного забезпечення державних регіональних програм містить чотири блоки:
- загальноекономічні компоненти;
- функціональні компоненти;
- галузеві компоненти (регіональний аспект);
- територіальні компоненти.
Перші три блоки компонент передбачають включення до свого складу показників інвестиційного потенціалу відповідного рівня агрегованості. Виходячи з умови забезпечення відповідності державної та регіональної систем прогнозування запропоновано принципову схему проведення робіт з обгрунтування перспектив розвитку регіону на основі визначення інвестиційного потенціалу підприємств та галузей господарювання.
8. Запропонована в роботі економічна модель регіональної інвестиційної програми розроблена на основі логістичного підходу до управління регіональними інвестиційними потоками з використанням показників інвестиційного потенціалу підприємств-реціпієнтів. Підвищення результативності та ефективності механізму реалізації наведеної економічної моделі потребує розширення інформаційного забезпечення органів регіонального управління, на підставі чого запропоновано ввести до структури предметних областей показники інвестиційного потенціалу регіону, галузей та підприємств, що їх утворюють.
9. Застосування логістичного підходу до регіональних інвестиційних потоків дозволяє розширити інструментарій реалізації державної регіональної політики за рахунок використання логістичних методів аналізу в управлінні інвестиційною діяльністю в регіоні. З метою перевірки адекватності результатів використання логістичних методів в практиці державного регіонального управління інвестиційною сферою в роботі виконано АВС-аналіз підприємств металургійного комплексу і Добропільського району Донецької області за рівнем їх інвестиційного потенціалу. Відповідно до результатів АВС-аналізу розроблено комплекс практичних рекомендацій щодо оптимальної організації інвестиційних потоків в галузі та на території адміністративної одиниці.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Абыкаев Н. Инвестиционный потенциал и экономический рост (методологический аспект) // Экономист. 2000. - №6. С.58-66.
2. Амоша А.И. Совершенствование экономического механизма сопровождения программы научно-технического развития // Экономист. 2001. - №12. С.28-30.
3. Анализ хозяйственной деятельности в промышленности / Под ред. В.И. Стражева. Минск: Высшая школа, 1998.
4. Антипов О.М., Козаченко Г.В., Дібніс Г.І. Інвестиційний процес на промислових підприємствах: стан і перспективи. Монографія. Луганськ: СУДУ, 1999. 220с.
5. Баканов М.И., Шеремет А.Д. Теория анализа хозяйственной деятельности.: Учеб. - М. : Финансы и статистика, 1994.
6. Благун І.,Сисак Л., Гнатюк Т. модель оптимізації короткотермінових інвестиційних проектів // Економіст. 2000. - №7-8. С.51-53.
7. Бланк И.А. Инвестиционный менеджмент. Киев: МП «ИТЕМ» ЛТД, «Юнайтед Лондон Трейд Лимитед», 1995. 448с.
8. Бланк И.А. Инвестиционный менеджмент: Учебный курс. К.: Эльга Н, Ника-Центр, 2001. 448с.
9. Беренс В., Хавранек П.М. Руководство по оценке эффективности инвестиций: Пер.с англ. перераб. и доп. изд. М.: АОЗТ «Интерэксперт», «ИНФРА-М», 1995. 528 с.
10. Бляхман Л.С. Экономика научно-технического прогресса. М.: Высш. шк., 1979. 272с.
11. Богачев В.Н. «Срок окупаемости» (теория сравнения плановых вариантов). М.: Экономика, 1966.
12. Борщ Л.М. Проблемы анализа использования методов определения эффективности инвестиционных проектов // Економіка: проблеми теорії та практики: Зб.наук. праць. Вип.75. Дніпропетровськ: ДНУ, 2001. С.63-69.
13. Будавей В.Ю. Долгосрочные народнохозяйственные программы. М.: Мысль, 1980. 207с.
14. Бутов В.И., Игнатов В.Г., Кетова Н.П. Основы региональной экономики. Учеб.пособие. Москва. Ростов н/Д: 2001. 448 с.
15. Гаджинский А.М. Логистика: Учебник. М.: Информационно-внедренческий центр «Маркетинг», 2000. 375 с.
16. Газеев М.Х. и др. Показатели эффективности инвестиций в условиях рынка. М.: ВНИИОЭНГ, 1993.
17. Гамаюнов В.Г., Дорофиенко В.В., Поважный С.Ф. Менеджмент в непроизводственной сфере. Харьков: Основа. 1997. 444с.
18. Горленко І.О., Тарангул Л.Л. Економічні райони України: Посібник. К.: 1999. - 205с.
19. Гохберг Ю.А., Кучеба П.К., Поважный С.Ф. Инновационный менеджмент. Донецк: ДонГАУ, ДонГУ, Донецкий институт экономики и хозяйственного права, 1998
20. Добров Г.М., Тонкаль В.Е., Савельев А.А. и др. Научно-технический потенциал: структура, динамика, эффективность. К.: Наукова думка, - 1988. 347с.
21. Добрынин И.А. Региональные пропорции воспроизводства. Л., 1977.
22. Долгалева Е.В. Совершенствование государственного управления социально-економическим и научно-техническим развитием региона: Дис канд.наук по гос.управл.:25.00.04. Донецк, 2001. 257 с.
23. Донцова А.В. Никифорова Н.А. Анализ бухгалтерской отчетности. М.:»ДИС», 1998.
24. Дорофиенко В.В. Проблемы регионального управления социально-экономическим развитием и процессы регионализации. Харьков: Основа, 1997. 187с.
25. Дорофиенко В.В., Колосюк В.П. Инновационный менеджмент и научно-техническая деятельность. Учебное пособие. Донецк, 2001. 409с.
26. Дорофиенко В.В. Организационно-методические основы создания информационно-управленческих систем в регионе. ДРИЦ УкрАИН ИР-1-92. Донецк, 1993. 49 с.
27. Егоршин А.П. Управление персоналом. 2-е изд. Н.Новгород: НИМБ, 1999. 624с.
28. Економічна і соціальна географія / За ред. М.Д. Пістуна. К., 1995. 144с.
29. Економічна енциклопедія: У трьох томах. Т.1 / Редкол.:С.В. Мочерний (відп. ред.) та інш. К.: Видавничій центр Академія”, 2000.-864с.
30. Економічна енциклопедія: У трьох томах. Т.2 / Редкол.:С.В. Мочерний (відп. ред.) та інш. К.: Видавничій центр Академія”, 2000.-864с.
31. Ермолович Л.Л. Анализ финансово-хозяйственной деятельности предприятия. Минск: БГЭУ, 1997.
32. Загородній А.Г., Стадницький Ю.І. Менеджмент реальних інвестицій: Навч. посібник. К.: Т-во Знання”, КОО, 2000. - 209с. (Вища освіта ХХІ століття).
33. Закон України Про інвестиційну діяльність” // ВВР Укоаїни. 1991. - №47. Ст.646; 1992. - №10. Ст.138.
34. Закон України «Про зовнішньоекономічну діяльність» // ВВР УРСР. 1991. - №29. Ст.377.
35. Закон України «Про режим іноземного інвестування» // Урядовий кур’єр. 1996. - №129-130. Липень.
36. Закон України Про оподаткування прибутку підприємств” // ВВР України. 1997. - №2. Ст.181.
37. Закон України Про нНаціональну Програму Україна 2010”, Internet, http://www.liga.kiev.ua
38. Закон України «Про Національну Програму інформатизації»
39. Заставний Ф.Д. Географія України. Львів: Світ, 1994. 472с.
40. Захарін С.В. Державне регулювання інземного інвестування; автореф.дис.
41. Игошин Н.В. Инвестиции. Организация управления и финансирование: Учебник для Вузов. М.: Финансы, ЮНИТИ, 1999. 413с.
42. Иванов Н.И. Экономические аспекты производственного потенциала. Теория и практика. Донецк: ИЭП НАН Украины, 2000. 420с.
43. Идрисов А.Б. Планирование и анализ эффективности инвестиций. М., 1995.
44. Инвестиционные отношения Донецкой области со странами мира в 2001 г. Статистический сборник №2/36. Донецк, 2002. 32 с.
45. Кабанец О.В. Управление формированием инвестиционных ресурсов на предприятии // Менеджер. 2002. - №1(17). Стр.86-90.
46. Калина А.В. Организация и оплата труда в условиях рынка (аспект эффективности): Учеб. - метод. пособие. К.: МАУН, 1995. 288с.
47. Каныгин Ю.М. Научно-технический потенциал (проблемы накопления и использования). Новосибирск: Наука, 1974. 254с.
48. Караваев Е.П. Промышленные инвестиционные проекты: теория и практика инжиниринга. М.: «МИСИС», 2001. 299с.
49. Кейнс Дж. Общая теория занятости, процента и денег.
50. Кірнос І.О. Удосконалення державного регулювання інвестиційною діяльністю в регіоні: Дис канд.наук з держ.управл.:25.00.04. Донецьк, 2002. 246 с.
51. Клименюк В.Н. Управление развитием и использование научного потенциала. Киев: Наук. думка, 1974. 254с.
52. Кнорринг В.И. Искусство управления: Учебник. М.: Изд-во БЕК, 1997. 288с.
53. Ковалев В.В. Финансовый анализ: Управление капиталом.Выбор инвестиций. М.: Финансы и статистика, 1996. 432 с.
54. Комаров В. Инвестиционная составляющая экономики стран СНГ // Российский экономический журнал. 1998. - №4. С.92-99.
55. Коммерческая деятельность предприятия: стратегия, организация, управление: Учебное пособие/ В.К. Козлов, С.А. Уваров, Н.В. Яковлева и др.; Под ред. В.К. Козлова, С.А. Уварова. Спб.: Политехника, 2000. 322с.
56. Краткий экономический словарь / Под ред. Ю.А. Белика и др. М.: Политиздат, 1987. 399с.
57. Крейнина М.Н. Анализ финансового состояния и инвестиционной привлекательности акционерных обществ в промышленности, строительстве и торговле. М.: АО «ДИС», «МВ-Центр», 1994.
58. Кудина Л. Оценка эффективности инвестиционных проектов в условиях экономики переходного периода // Економіка. Фінанси. Право. 1998. - №6-7
59. Кучин Б.А., Якушева Е.В. Управление развитием экономических систем: технический прогресс, устойчивость. М.: Экономика, 1990. 157с.
60. Лившиц В.Н. Выбор оптимальных решений в технико-экономических расчетах. М.: Экономика, 1971.
61. Липсиц И.В., Коссов В.В. Инвестиционный проект: методы подготовки и анализа. М.: БЕК, 1996. 304 с.
62. Лудченко А.А., Лудченко Я.А., Примак Т.А. Основы научных исследований: Учебное пособие/ Под ред. А.А. Лудченко. К.: О-во «Знание», КОО, 2000. 114с.
63. Лукинов И. Инвестиционная политика в стабильном экономическом развитии // Экономика Украины. 1999. - №10. С.4-9.
64. Львов Д.С., Медницкий В.Г., Овсиенко В.В., Овсиенко Ю.В. Методологические проблемы оценивания эффективности инвестиционных проектов // Экономико-математические методы. 1995.т.31, вып.2. С.8-15.
65. Малов В.С. Информационное обеспечение управления исследованием и разработками // Повышение эффективности деятельности НИИ и ПКО. М.: Знание, 1980. С.107-111.
66. Маркин Ю.П. Анализ внутрихозяйственных резервов. М.: Финансы и статистика, 1991.
67. Массе П. Критерии и методы оптимального определения капиталовложений. М.: Статистика, 1971.
68. Методика (основные положения) определения экономической эффективности использования в народном хозяйстве новой техники, изобретений и рационализаторских предложений // Экономическая газета, 1977, №10 (март).
69. Методика определения эффективности капитальных вложений. М.: 1988.
70. Методические рекомендации по оценке эффективности инвестиционных проектов и по их отбору для финансирования. М., 1992. 80с.
71. Мир управления проектами. М.: Адане, 1993.
72. Митяев Д. Экономическая политика при возврате к мобилизационной модели развития // Российский экономический журнал.1998.-№3. С.11-28.
73. Момот С.В. Макроэкономическая эффективность экспортного комплекса черной металлургии // Менеджер. 2001. - №2(14). С.19-24.
74. Мохаммад Нахро Али. Оценка и прогнозирование инвестиционной привлекательности отраслей экономики в Украине // Регион, город, предприятие в условиях переходной экономики: Сб. науч. тр. ИЭП НАНУ. Донецк, 2000. С. 161 168.
75. Новожилов В.В. Проблемы измерения затрат и результатов при оптимальном планировании. М.: Экономика, 1967.
76. Об отдельных вопросах создания промышленно-финансовых групп: Указ Президента Украины // Государственный информационный бюллетень о приватизации. 1998. - №8. С.16-17.
77. Ожегов С.И. Словарь русского языка. М.: Рус. яз., 1988. 750с.
78. Олексюк О.І. Управління потенціалом акціонерних товариств (на матеріалах підприємств цементної промисловості України): Автореф. дис. канд. екон.наук : 08.06.01 / КНЕУ. К., 2001. 20с.
79. В.І. Павлов. Проектний аналіз в інвестиційному забезпеченні регіону // Город, регион, предприятие в условиях переходной экономики: Сб. науч. трудов ИЭПИ НАН Украины. Донецк, 2000. Ст.173-178.
80. Пілюшенко В.Л., Шкрабак І.В. Методологічні аспекти оцінки інвестиційного потенціалу підприємств // Менеджер. 2000. - №5(12). С. 107-112.
81. Пілюшенко В.Л. Шкрабак І.В. Маркетинг в регіональному управлінні інвестиційними процесами // Тези доповідей Першої Всеукраїнської науково-практ. конф. Маркетингові дослідження в Україні” (Ялта, 15-19 травня 2001). Луганськ: Вид-во Східноукр.нац.ун-та, 2001. С.121-122.
82. Пістун М.Д. Основи теорії суспільної географії К.: Вища школа, 1996. 232с.
83. Письмак В.П. Региональные аспекты специального режима инвестирования: теория и практика, проблемы и решение. Донецк, 2000. 256с.
84. Плещенский А.С. Оптимизация инвестиционных проектов предприятия в условиях рыночной экономики // Экономико-математические методы. 1995. т.31,вып.2. С.43-49.
85. Полонська Л.А., Борулько П.В., Гасило О.О. Проблеми оцінки та нарощування потенціалу підприємства // Організаційно-господарський механізм розвитку економіки Донбасу: Зб. наук. праць ДонДАУ. Серія Економіка”, т.ІІ, вип.3. Донецьк: ДонДАУ, 2001. 253с.
86. Поповкін В.А., Каметенко А.П., Родинна В.О. Аванпроект економічного районування України. К.: 1994. 90с. (Преп. / ШСД, №32).
87. Поповкін В.А. Регіонально-цілісний підхід в економіці. К.: Наукова думка, 1993. С.16-17.
88. Програма соціально-економічного розвитку Донецької області на період до 2010 року «Донецька область 2010».
89. Програма соціально-економічного розвитку Добропільського району Донецької області.
90. Реймерс Н.Ф. Азбука природы. М.: Знание, 1980. 208с.
91. Романова Л.А. Экономика регионов: самостоятельность и государственное регулирование. Пермь: Изд-во Перм. Ун-та, 1994. С.36.
92. Рыночная экономика. Учебное пособие (в 3-х томах). М.:Изд-во МГУ, 1993.
93. Савицкая Г.В. Анализ хозяйственной деятельности предприятия: 4-е изд.; перераб. и допол. Минск: ООО «Новое знание», 2000. 688с.
94. Савчук А.В. Анализ эффективности инвестиционных проектов и экономических условий их реализации. Одесса: Институт проблем рынка и экономико-экологических исследований НАН Украины, 2000. 176 с.
95. Савчук А.В. Экономико-математические модели оптимизации инвестиционной деятельности // Економіка: проблеми теорії та практики. Зб.наук.праць. Вип. 75. Дніпропетровськ: ДНУ, 2001. С.97-105.
96. Симоненко В.К. регионы Украины. Проблемы развития. К.: Наукова думка, 1997. 263с.
97. Скороход І. інвестиційно-інноваційний потенціал регіону (методичні підходи до оцінки) // Вісник Тернопільської акад. народ.господ. Тернопіль: Економічна думка”, 2000. С.319-323.
98. Слепов В.А., Вороненко А.В., Крючин Д.Б. ФПГ: современные тенденции развития // Финансы. 1998. - №4. С.13-16.
99. Словарь иностранных слов. 14-е изд., испр. М.: Рус.яз., 1987. 608с.
100. Смирнов Э.А. основы теории организации: Учеб. пособие для вузов. М.: Аудит, ЮНИТИ, 1998. 375с.
101. Статистичний щорічник України за 2000 рік. За редакцією О.Г. Осауленка. К.: Техніка, 2001. 599 с.
102. Стеченко Д.М. Управління регіональним розвитком: Навч. посіб. К.: Вища школа, 2000. 223с.
103. Сущенко О.А. Формування стратегічного потенціалу підприємства: Дис канд.екон.наук: 08.06.01. Луганськ, 2002. 212 с.
104. Суворов А.В. Банки и финансово-промышленные группы // Финансы. 1998. - №1. С.15-17.
105. Тамбиев А.Х., Кетова Н.П. Региональный маркетинг: Учеб. пособие для вузов. М.: ОАО «НПО» Изд-во «Экономика», 2000. 320с.
106. Типовая методика определения экономической эффективности капитальных вложений и новой техники в народном хозяйстве СССР. М.: Госпланиздат, 1960.
107. Трапезников В.А. Управление и научно-технический прогресс. М.:Наука, 1983. 244 с.
108. Управление инвестициями: В 2-х т. Т.1/ В.В. Шеремет, В.М. Павлюченко, В.Д. Шапиро и др. М.: Высшая школа, 1998. 416с.
109. Хоменко Я.В. Инвестиционный менеджмент: оценка устойчивости хозяйственных систем: Дисканд.экон.наук: 08.06.02, Донецк: ДонГУ, 1999.
110. Чумаченко М.Г. Нариси з економіки регіону. К.: Наукова думка. 1995. 338с.
111. Чумаченко Н.Г. Проблемы региональной политики в Украине // Регіональна політика. 1999. - №3. С.50-56.
112. Чучман Ю. Оцінка доцільності державних і приватних інвестиційних роектів: Навч. посбіник/ Пер. з англ. С.Соколик. К.: Вив-во УАДУ при Президентові України, 1998. 104с.
113. Шаблій О.І. Соціально-економічна географія України. Львів, 1995.
114. Шапиро В.Д. и др. Управление проектами. Спб.: Два-Три, 1996.
115. Шарикова О. Производственный потенциал крупных производст-венных комплексов // Бизнес-Информ. - № 3-4. С. 144-145.
116. Шеремет А.Д., Сайфулин Р.С. Методика финансового анализа. М.: ИНФРА М, 1996.
117. Шкрабак И.В. Использование информационных технологий в региональном управлении // Вестник Херсонского госуд.техн. ун-та. 1999. - №5. С.217-218.
118. Шкрабак И.В., Дорфиенко В.В. Инвестиционный потенциал стран СНГ в период перехода к рынку // Менеджер. 1999. - №1. С.72-75.
119. Шкрабак И.В. Региональный подход к созданию методик оценки инвестиционных проектов // Менеджер. 1999. - №5(7). С.107-112.
120. Шкрабак І.В. Регіональний інвестиційний потенціал як базис формування паспорту регіону: Сб.науч.тр. ДонГАУ, том II, серия «Государственное управление», вып.5.Донецк:ДонГАУ, 2001. С.108-109.
121. Шкрабак І.В., Янковський М.А. Логістичний підхід до управління регіональними інвестиційними потоками // Менеджер. 2002. №5(21). С.174-178.
122. Шкрабак І.В. Оцінка кадрового потенціалу підприємства як складової його інвестиційного потенціалу: Зб.наук.праць ДонДАУ, том II, вип.7. Донецьк: ДонДАУ, 2001. С.35-38.
123. Шкрабак І.В. Визначення складових інвестиційного потенціалу : Зб.наук. праць Східноукр. нац. ун-ту. Луганськ: Вид-во Східноукр.нац.ун-ту, 2001. С. 176-183.
124. Шкрабак І.В., Янковський М.А. Вдосконалення системи прогнозування соціально-економічного розвитку регіонів як основа підвищення ефективності державного територіального управління // Менеджер. 2002. - №6(22). С.23-27.
125. Янукович В.Ф. инфраструктура промышленного региона: теория, практика, перспективы. Донецк: ИЭПИ НАН Украины, Юго-Восток, 1999. 168с.
126. Ястремська О.М. Інвестиції в економіку регіону // Фінанси України, 1999. - №4. С.80 85.
127. Bachtlet I. (1992) Socio-economic Sitnation and development of the regions in the neighbouring countries of the Community in Central and Eastern Europe, Regional Development Studies 2, DGXI. Official Publications of the European Communities, Brussels.
128. CEC (1996) First Report on Economic and Social Cohesion, OOPEC, Luxembourg.
129. Evans A. (1997) European Community Low of State Aid, Clarindon Press, Oxford;
130. Gorzelak G. (1996) The Regional Dimenson of Irans formation in Central Europ, Jessica Kingsley Publishers, London, pp. 152
131. Gorzelak G. and Kuklinski A. (eds.) (1994) Dilemmas of Regional Policies in Eastern and Central Europe, European Institute of Regional and Local Development, University of Warsaw.
132. Gorzelak G. and Jalowiecki B. «Strategic Choices and Poland’s Regional Policy» in: Kuklinski A. (eds.) European Space, Baltic Space, Polish Space, University of Warsaw.
133. Haidu Z. and Horwath G. (eds.) (1994) European Challenges and Hungarian Responces in Regional Policy, Centre for Regional Studies, Hungarian Academy of Sciences, Pecs
134. Wishlade F.(1998) «Competition Policy or Cohesion Policy by the Back Door? The Commission Gindelines on National Regional Aid», European Competition Law Review No. 6, july
135. Wishlade F., Yuill D., Jaylor S. Et al (1998) Economic and Social Cohesion in the European Union: The Impast of Member States Own, Policies, Regional Development Studies 29. OOPEC, Luxembourg
136. Yuill D., Bachtler J. and Wishlade F. (1999) European Regional Incentives, 18-th edition, Bowker Saur, London